Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ідентифікатор.
Статті в журналах з теми "Ідентифікатор"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-28 статей у журналах для дослідження на тему "Ідентифікатор".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Дудник, З. "Артикуляційна звичка як культурно-етнічний ідентифікатор". Українське мовознавство, Вип. 40 (2010): 3–8.
Знайти повний текст джерела
2
Забулонов, Юрій, Володимир Буртняк та Людмила Одукалець. "СПЕКТРОМЕТР-ІДЕНТИФІКАТОР НА ОСНОВІ ТВЕРДОТІЛЬНОГО ДЕТЕКТОРА ДЛЯ ОБ’ЄКТІВ ЯДЕРНО-ПАЛИВНОГО ЦИКЛУ". Science and Innovation 17, № 3 (17 червня 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.049.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Наслідком аварії на Чорнобильській АЕС стало радіаційне забруднення значної території. З метою запобігання потрапляння радіоактивних елементів в довкілля та продукти харчування необхідним є використання спеціалізованих приладів, що дозволяють здійснювати контроль радіаційної обстановки.Проблематика. Одним з найбільш ефективних способів оперативного виявлення та ідентифікації джерел іонізуючого випромінювання в довкіллі є контроль за розповсюдженням радіонуклідів, присутніх у продуктах харчуваннята будівельних матеріалах.Мета. Розробка сучасного вітчизняного обладнання для автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в середовищі в режимі реального часу.Матеріали й методи. Використано методи математичного та комп’ютерного моделювання, натурного макетування, машинного проєктування. Для дослідження технічних характеристик системи, її особливостей проведено натурнівипробування окремих її каналів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.Результати. Створено та апробовано експериментальну систему автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в навколишньому середовищі в режимі реального часу, а також ідентифікації виявлених радіоактивних ізотопів та достовірної оцінки їхньої активності.Висновки. Створений спектрометр-ідентифікатор є системою швидкого реагування нового покоління на базі сучасних технологій, синтезу принципів радіометрії, спектрометрії та математичного моделювання для ефективного контролю питомої активності рідких, в'язких, сипучих харчових і нехарчових проб, ідентифікації їхнього радіонуклідного складу. Впровадження ідентифікатора-спектрометра сприятиме суттєвому скороченню часу на проведення оперативної масової перевірки харчових і нехарчових проб та ідентифікації їхнього радіонуклідного складу, що, в свою чергу, підвищить рівень екологічної безпеки населення в епоху широкої експлуатації об'єктів ядерно-паливного циклу.
3
Smirnova, Tetiana, Liliia Konstantynova, Serhii Smirnov, Nataliia Yakymenko та Oleksii Smirnov. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО ЛІНІЙНОГО КРИПТОАНАЛІЗУ ЗАПРОПОНОВАНОЇ ФУНКЦІЇ ГЕШУВАННЯ УДОСКОНАЛЕНОГО МОДУЛЯ КРИПТОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ В ІНФОРМАЦІЙНО КОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 84–89. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.084.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом дослідження є процес забезпечення конфіденційності даних в інформаційно-комунікаційних системах управління технологічними процесами на базі хмарних технологій. Предметом дослідження є дослідження стійкості до лінійного криптоаналізу запропонованої функції гешування удосконаленого модуля криптографічного захисту в інформаційно-комунікаційних системах. Мета роботи полягає у дослідженні стійкості до лінійного криптоаналізу запропонованої функції гешування удосконаленого модуля криптографічного захисту в інформаційно-комунікаційних системах управління технологічними процесами на базі хмарних технологій. У результаті дослідження удосконалено модуль криптографічного захисту інформації. Проведено дослідження стійкості до лінійного криптоаналізу запропонованої функції гешування удосконаленого модуля криптографічного захисту в інформаційно-комунікаційних системах. Проведене експериментальне дослідження підтвердило криптостійкість удосконаленого алгоритму до лінійного криптоаналізу. Висновки. Удосконалено модуль криптографічного захисту інформації, який за рахунок фіксування інформації про ідентифікатор користувача, ідентифікатор сесії, час відправлення, довжину повідомлення та його порядковий номер, а також використання нової процедури формування сеансового ключа для шифрування, дозволяє забезпечити конфіденційність і цілісність даних в інформаційно-комунікаційних системах управління технологічними процесами. Для ефективного використання цього модуля важливим є вибір криптостійких методів шифрування та гешування, а також синхронізація секретного ключа. У якості функцій можуть бути використані криптоалгоритми, стійкі до лінійного, диференціального, алгебраїчного, квантового та інших відомих видів криптоаналізу. Проведено дослідження стійкості до лінійного криптоаналізу запропонованої функції гешування удосконаленого модуля криптографічного захисту в інформаційно-комунікаційних системах. Проведене експериментальне дослідження підтвердило криптостійкість удосконаленого алгоритму до лінійного криптоаналізу.
4
Горкуша, Оксана Василівна, та Людмила Олександрівна Филипович. "Концепт «Український світ» як когнітивний ідентифікатор життєвого простору сучасних українців (філософсько-релігієзнавчий аналіз)". Ukrainian Religious Studies, № 93 (26 квітня 2021): 13–31. http://dx.doi.org/10.32420/2021.93.2218.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті увагу зосереджено на тому, чи доречно дефініювати поняття «Український світ» з врахуванням дійсної ситуації та наявності в сучасній Україні різних конфесій, що можуть самовизначатись варіативно. Українські академічні релігієзнавці вже звертались до теми «Українського світу» та ситуативно застосовували цей термін в своїх попередніх розвідках. Але осмислюючи позначуване ним, науковці усвідомили, що сам термін «Український світ» потребує більш чіткого визначення. Адже трапляються випадки, коли самому терміну відмовляють в автономності, в наявності у нього дійсного змісту, вважаючи його дзеркальним відображенням «Русского міра». Так само є спроби спростувати дійсність предмету, цим терміном позначуваного. Також є актуальною і проблема усвідомлення «українського світу» релігійними суб’єктами поліконфесійної України, адже деякі з них визначаються в інших світоглядних парадигмах, з інтерпретації яких «Український світ» може й не сприйматись очевидністю. Тому автори ретельніше окреслюють обсяг та зміст поняття «Український світ» в релігійних вимірах. Стаття задовольняє пізнавальну потребу в системному релігієзнавчому аналізі, завдяки якому вдається з’ясувати, яким чином співвідносяться релігійні та конфесійні суб’єкти з культурно-бутійним локусом «Український світ». «Український світ» як поняття має власну сенсово-змістовну структуру, яка відповідає структурі того феномену, який ми цим поняттям позначаємо. Тож у обсяг поняття «Український світ» потрапляють ключові параметри українського ціннісно-смислового універсуму, український історіографічний дискурс, сформульовані українською мовою та висловлені українською культурою світоглядні системи координат, у яких визначається сучасний український громадянин та держава Україна. Різні церкви та релігійні інституції, присутні в сучасній Україні, мали б самовизначатись в координатах «Українського світу». Однак деякі церкви та релігійні інституції співвідносять себе швидше з іншими культурно-бутійними, історично-суспільними локусами. Відповідно таке самовизначення в інших координатах призводить до того, що ці церковні інституції оцінюють сучасні події та й саму державу Україна крізь оптику інших світоглядних вимірів та поводять себе як представники (агенти впливу всередині України) інших локацій. Найпроблематичнішою з таких виявляється історіографічно-ідеологічна локація «Русского міра». Адже ця імперська ідеологема намагається спростувати «Український світ» як адекватне поняття з повноцінним змістом та обґрунтовує сучасну загарбницьку війну Кремля проти України.
5
Віра, Орися. "ГЕНЕЗА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЗВ ВУЛИЦЬ У СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ЛЬВОВІ". City History, Culture, Society, № 10 (3) (17 листопада 2020): 41–51. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.10.041.
Повний текст джерелаАнотація:
Відповідно до «просторового повороту», простір у містах розглядають не лише в контексті соціальних процесів, а і як продукт людської діяльності та уяви. Назви вулиць є невід’ємною частиною людського бачення простору в містах. У середньовічні часи та ранній Новий час назви були нерозривно пов’язані з об’єктами, ремісниками чи громадами, що проживали на цій території. Завдяки цьому можна класифікувати назви вулиць і простежити їх походження.Часто назва вулиць згадується в довідниках перейменувань та вивчається, переважно, на краєзнавчому рівні, особливо у Львові. Це означає, що назви вулиць у Львові іноді ставали предметом спекуляцій і обростали багатовіковими міфами. Моє дослідження спрямоване на з’ясування процесів перейменування, вивчення генезису таких назв та відображення їх на карті за допомогою геоінформаційної системи. Це пояснить і змусить нас краще зрозуміти їх формування. Отже, я представляю вдосконалену методологію дослідження назв вулиць у Львові.Як перший крок у цьому дослідженні було створено базу даних назв вулиць у Львові у 1382–1768 роках. Податкові записи були первинним джерелом, а книги міської ради – допоміжним. У цій базі даних кожна назва вулиці має унікальний ідентифікатор. Потім було створено геоінформаційну систему (додаток QGIS 2.18).Вона має три шари: перший містить карту Львова Фрідріха фон Міга (XVIII століття), другий - сучасну, а третій – об’єкти (вулиці), до яких об’єднані імена з бази даних. Через ідентифікатор додаток витягує лише потрібну назву вулиці та хронологічно відображає її розвиток. Це дає змогу проаналізувати зміни назв вулиць, їх приблизне розташування та зрозуміти витоки деяких міфів у назві вулиць Львова. Наприклад, аналізуючи розвиток назви вулиці «Sutorum / Szewska» (вулиця Шевця), я довела, що будівля та зовнішній вигляд єзуїтської церкви вплинули на сприйняття сусіднього простору, тому назва вулиці стала подвійною: «Єзуїтська або Вулиця Шевська». Другий приклад показує, що назва вулиці «Зарванська / Сербанська» походить від старопольського слова, що означає «гучний ринок», а не від сербів, які приїхали до Львова набагато пізніше, ніж з’явилася назва вулиці.
6
Курганова, О. "Ідентифікатор "фінгерпринт" як елемент бібліографічного опису колекції Ельзевірів в електронному каталозі відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ". Бібліотечний вісник, № 2 (226) (2015): 14–18.
Знайти повний текст джерела
7
АНДРУСЕНКО, Сергій, Олександр БУГАЙЧУК, Валерій БУДНИЧЕНКО та Владислав ПОДПІСНОВ. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ АВАРІЙНОСТІ НА ТРАНСПОРТІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 31–39. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.632.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведений аналіз нормативних документів, наукових та навчально-практичних робіт, присвячених питанням зменшення аварійності на транспорті та застосуванню методів управління ризиками для досягнення цієї мети.
Показано, що організація повинна визначити ризики та можливості, які потрібно врахувати, щоб забезпечити впевненість у тому, що підприємство може досягти запланованого результату, збільшити кількість бажаних ефектів, запобігти небажаним ефектам або зменшити їхню кількість, досягти поліпшення.
Організація має планувати та інтегрувати в процеси управління дії стосовно цих ризиків і можливостей. Необхідно оцінювати результативність таких дій.
Ризики мають бути ідентифіковані та започаткований процес аналізу ризиків. Пропонується контрольними точками процесу визнати такі: невідповідність технічного стану рухомого складу вимогам, які визначають його безпечну експлуатацію (точка 1); невідповідність дій водія вимогам правил дорожнього руху, настанов щодо експлуатації транспортного засобу, інструкцій водія (точка 2). Складається реєстр ризиків. Проводиться кількісний аналіз ризиків, де підраховується значення індикатору ризику, наприклад, відповідно до документу ГКН 00.005.009–2002. Надаються рекомендації щодо зменшення ризику шляхом ухилення від ризику (припинення діяльності, що веде до ризику) або прийняття ризику (не виконується ніяких дій для зниження ймовірності або впливу події). Подальше дослідження має бути спрямоване на розширення реєстру ризиків діяльності на транспорті та удосконалення методів оцінки запровадження в підприємстві системи управління ризиками.
Ключові слова: транспорт, безпека руху, аварійність, ризик, управління, аналіз, процес, контрольні точки, ідентифікатор ризику, реєстр ризиків.
8
Рудей, Владислав Степанович. "ТАЄМНИЦЯ ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ТА ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ ПРО ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ". New Ukrainian Law, № 1 (31 березня 2022): 152–57. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються наукова і нормативна модель охорони таємниці телефонних розмов у кримінальному процесі та законодавстві України про оперативно-розшукову діяльність, розкрито проблеми правового регулювання у цій сфері, вивчено досвід зарубіжних країн, розроблено науково обґрунтовані пропозиції для вдосконалення чинного законодавства України. Обґрунтовано, що таємниця телефонних розмов охоплює не лише зміст інформації, що передається транспортними телекомунікаційними мережами, а також інформацію про вхідні та вихідні з’єднання конкретного абонента (відомості про абонентські номери (номери телефонів (IP-адреси), з якими відбувалось з’єднання, дату, час, загальну тривалість переговорів у секундах/хвилинах/годинах, тип дзвінка, загальну кількість зафіксованих за вказаний проміжок часу з’єднань, міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (IMEI) тощо. Аргументовано, що не варто обмежуватися проведенням такої процесуальної дії як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж лише під час розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів. Необхідність у її проведенні може виникнути і в ході розслідування злочинів середньої тяжкості. Виявлено недоліки чинного законодавства України в частині визначення виконавця зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Запропоновано шляхи усунення вказаних недоліків. Розроблено зміни і доповнення до чинного законодавства України відповідно до яких можливість позасудового порядку обмеження права на таємницю телефонних розмов має бути виключена, натомість час для невідкладного розгляду слідчим суддею клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій має бути максимально коротким. Зокрема, нормативно його можна скоротити з шести до двох годин. Запропоновано передбачити процедуру обов’язкового інформування особи про тимчасове обмеження її конституційних прав у законі України «Про оперативно-розшукову діяльність».
9
Lychuk, M. "Маркери-ідентифікатори англомовного міжнародно-правового дискурсу". Mìžnarodnij fìlologìčnij časopis 12, № 3 (23 вересня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.31548/philolog2021.03.021.
Повний текст джерела
10
Гриценко, В. "Традиційна культура як парадигма ідентифікатів". Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Культурологія", вип. 9 (2012): 348–50.
Знайти повний текст джерела
11
Zahnitko, Anatoliy, та Zhanna Krasnobaieva-Chorna. "Іменниково-морфологічні ідентифікатори: структурна типологія (іменниково-морфологічний рід)." Лінгвістичні студії, № 39 (2020): 7–22. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2020.39.1.
Повний текст джерела
12
Каніщева, В. М. "Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань". Наука України у світовому інформаційному просторі, Вип. 14 (2017): 127–31.
Знайти повний текст джерела
13
Buriachok, Volodymyr, Volodymyr Sokolov, and Taj Dini Mahyar. "RESEARCH OF CALLER ID SPOOFING LAUNCH, DETECTION, AND DEFENSE." Cybersecurity: Education, Science, Technique 3, no. 7 (2020): 6–16. http://dx.doi.org/10.28925/2663-4023.2020.7.616.
Повний текст джерелаАнотація:
Caller ID parodying produces the valid Caller character, in this manner deciding seem to start from another client. This apparently basic assault strategy has been utilized in the developing communication fake and trick calls, bringing about significant financial trouble. Unfortunately, callerID spoofing is easy to implement but yet it is difficult to have protection against it. In addition, there are not effective and defense solutions available right now. In this research it is suggested the CIVE (Callee Inference & VErification), a compelling and viable guard against Caller ID spoofing. This way it is described how it’s possible to lunch call spoofing and between line describe how CIVE approach method can help to prevent somehow this kind of attacks. Caller ID Spoofing could cause huge financial and political issues special nowadays, when many things even sometimes authentication and verification are available by phone call, like banks approving transactions or two factor authentications and many other things. We believe critical industries specially banks and payment service providers should be protected against such vulnerabilities with their system and make an approach to prevent it, also it is very important to learn people specially who has special social place like politicians or celebrities to know such kind of attack are already exist. For this paper we implemented a call from white house to show there is no limitation and no matter whom you try to spoof, but destination which is the victim receive the call and that make this attack vector dangerous. And even modern communication and even devices like 4G and smart phones are not able to prevent or even detect this kind of attack. This study is a demonstration of the vulnerabilities available. All experiments were conducted on isolated mock-ups.
14
Novytska, Tetiana L., та Olena O. Marchenko. "ІНТЕГРАЦІЯ ІДЕНТИФІКАТОРІВ ORCID З ІНСТИТУЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ ПІДТРИМКИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Information Technologies and Learning Tools 56, № 6 (30 грудня 2016): 192. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v56i6.1495.
Повний текст джерелаАнотація:
The study has analyzed existing digital identifiers including the unique ORCID iD, which solves the problem of identification of scientists on the international level related to the change of names, similar names and surnames, order of variable transcription and complex names including middle names, common names, initials, etc. It has considered the peculiarities of ORCID implementation in pilot schools and in a number of oversea projects of such universities as Aston University, Imperia College London, University of Kent, Northumbria University, Southampton University, Swansea University, University of York and University of Oxford.It has viewed the basic types of systems that require ORCID integration and studied the technical approaches of integrating technology of ORCID adopted in pilot institutions.It has chosen the main directions of ORCID integration for research institutions and universities.
15
Мельник, B., К. Мельник та Б. Шульга. "Дослідження моделювання ідентифікатора емоцій людини за допомогою згорткової нейронної мережі з використанням KERAS". КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (26 листопада 2019): 109–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-11.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті наведено результати досліджень визначення емоцій людини за допомогою нейронних мереж. Розробка моделі для аналізу зображень проводилась за допомогою TensorFlow, а тренування реалізовувалось з використанням Keras. Вхідні дані використано з архіву kaggle.com - FER2013. Для аналізу зображеннь використано бібліотеку OpenCV. Мова програмування – Python 3. Даний набір інструментів вважається найпопулярнішим і найзручнішим для побудови нейронних мереж, а також систем глибинного навчання. Нейронні мережі і машинне навчання - найпопулярніші технології на даний момент. Особливо великих результатів можна досягнути поєднуючи цю технологію з іншими відомими – наприклад, з технологією об’єктно-орієнтованого програмування. Це поєднання технологій має широкий спектр застосування в різних областях, починаючи від звичайних фотосвітлин викладених в соціальних мережах, і закінчуючи контролем поведінки громадян держави або навіть планети. Аналіз емоцій дає можливість продуктовим і рекламним компаніям значно збільшити об’єм продаж, що в свою чергу збільшить прибутки [12]. Бути геніальним співбесідником, маючи можливість маніпулювати людьми знаючи що вони думають, проводити стрес-тести співробітників та оцінювати їхню реакцію, визначати реакцію людини на рекламу, оголошення, промову збирати обробляти і робити висновки. Список сфер використання обмежений лише фантазією і очікуємим результатом, тому тема цієї наукової роботи є актуальною.
16
Томенко, М. Г., та О. О. Корецька. "ВИКОРИСТАННЯ КОНСОЛЬНИХ П’ЄЗОКЕРАМІЧНИХ ІДЕНТИФІКАТОРІВ У ВІБРОДІАГНОСТИЦІ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИРОБНИЦТВ". Вісник Черкаського державного технологічного університету. Серія: Технічні науки 1, № 4 (26 листопада 2018): 68–72. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2018.162770.
Повний текст джерела
17
Яцків, Т. М. "Цифрові ідентифікатори DOI (The Digital Object Identifier) для наукових публікацій: принцип роботи та можливості бази даних агентства CrossRef". Наука України у світовому інформаційному просторі, Вип. 13 (2016): 73–79.
Знайти повний текст джерела
18
Lugovyi, Volodymyr I., Iryna Yu Reheilo, Nataliia V. Bazeliuk та Oleksandr V. Bazeliuk. "ГЛОБАЛЬНА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО ПРОСТОРУ І ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ НАПН УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 264–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.3366.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування наукових періодичних видань в умовах глобального процесу цифровізації. Здійснено огляд законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують цифровізацію освітнього і наукового просторів на етапі переходу до відкритої науки та відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Систематизовано основні напрями досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо висвітлення результатів наукової діяльності, процесу їх публікації у вітчизняних та зарубіжних спеціалізованих цифрових видавничих сервісах і наукометричних базах даних. Ідентифіковано ключові проблеми щодо розміщення наукових публікацій у галузі соціальних та гуманітарних наук у наукометричних базах даних. Охарактеризовано цифрові ідентифікатори вченого, зокрема ORCID, ResearcherID, Publons, Google Scholar тощо, які спрямовані на забезпечення об’єктивного оцінювання продуктивності науковця. З’ясовано особливості псевдовидань з метою усунення ризиків участі дослідників у «хижацькій» видавничій діяльності. Здійснено критеріальний аналіз відповідності наукової періодики НАПН України вимогам МОН України та встановлено її ранжування. Визначено шляхи усунення виявлених недоліків та проблем, що має забезпечити включення наукової періодики НАПН України до загальнодержавної розподіленої електронної бази даних – Національного репозитарію академічних текстів, а також інтеграцію з «Відкритим українським індексом наукового цитування» та міжнародними наукометричними базами даних Scopus, Web of Science Core Collection тощо.
19
Тучкова, О. О. "Параметри будови заголовка, епіграфа і зачину як ідентифікаторів образу автора (на матеріалі французького жіночого автобіографічного роману XX століття)". Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 17, № 1 (2014): 187–95.
Знайти повний текст джерела
20
Аулин, Виктор. "Принципи побудови та функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 162–74. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.162-174.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати досліджень в області організаційної поведінки та управлінь командами в кіберфізичних системах технічного сервісу показали, що найбільш ефективним є самоорганізуючі команди в груповій поведінці ресурсів.
В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. Дано схематичне відображення принципів побудови і функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів.
Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Концепція структурно-орієнтованого підходу зображена у вигляді рівнів самоорганізації ресурсів у відповідності до ситуацій в кіберфізичній системі технічного сервісу. Розглянуто самоорганізацію на всіх рівнях генерації ситуацій поведінки груп ресурсів, а також внутрішньорівневу самоорганізацію.
Зазначено, що технологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Загальна структура платформи містить три групи пристроїв з інформаційними агентами, семантичним інформаційним брокером і фізичним сховищем інформації. Сама платформа ґрунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі стандарту Hyper Text Transfer Protocol з використанням ідентифікатора ресурсів. Дія стандарту базується на клієнт-серверній технології.
21
Макарук, Лариса. "ФУНКЦІЮВАННЯ ДІАКРИТИЧНИХ, МАТЕМАТИЧНИХ ТА ТИПОГРАФІЧНИХ ЗНАКІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МАСМЕДІЙНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню невербальних та паравербальних ресурсів, які функціонують у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. У роботі проаналізовано діакритичні, математичні та типографічні знаки як невербальні елементи, що є складниками однієї з груп, які загалом охоплюють невербальні та паравербальні компоненти, що функціонують у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. До аналізованої групи «Непіктографічні та нефотографічні елементи» входять знаки пунктуації; діакритичні знаки; типографічні й інші допоміжні знаки; цифри (числа); математичні символи; абревіатури. У цій розвідці докладно висвітлено специфіку діакритичних, математичних та типографічних знаків як інтегральних модусів масмедійного середовища. Окреслено їх семантичні та структурні особливості, ідентифіковано функційне навантаження, обґрунтовано їх роль та призначення в сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. Крім традиційного використання, діакритичним, математичним та типографічним знакам також притаманне й нетрадиційне. Установлено, що в масмедійному просторі спектр потенційних можливостей діакритичних, математичних та типографічних знаків значно ширший, що й доводить їх поліфункційність. Діакритики поруч зі знаками пунктуації часто мають значення, яке виходить за рамки їх традиційного призначення. Такі комбінації невипадкові, це ретельно продумані та логічно виважені прийоми репрезентації інформації та тактики впливу на цільову аудиторію, які позбавляють масмедійні тексти монотонності та відрізняють їх від інших. Зафіксовано, що графічні символи використовують з декораційною метою або як ідентифікатори торгових марок. Стрілки виконують низку різноманітних функцій і слугують засобом посилання на сайт; переходу на наступну сторінку або посилання на інформацію в наступному номері; структурування інформації; підсилення семантики вербальних засобів що символізує рух вперед; ідентифікації початку статті або завершення цитати; дублікації семантики вербальних засобів із метою підсилення значення.
22
Данілова, А. Д. "Підготовка Інтернет-сторінки наукового видання з метою отримання цифрових ідентифікаторів DOI, процес реєстрації індексів, підготовка пристатейних списків літератури та їх реєстрація". Наука України у світовому інформаційному просторі, Вип. 13 (2016): 80–89.
Знайти повний текст джерела
23
Давидова, Ірина Віталіївна. "ВИЗНАЧАЛЬНА РОЛЬ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДПИСУ ЯК ЦИВІЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ". Часопис цивілістики, № 38 (7 вересня 2020): 69–74. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.370.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу чинного законодавства України щодо ідентифікації особи, зокрема електронного підпису, яка в умовах карантину набуває особливо вагомого значення. Введений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. карантин передбачає ряд обмежень та правил, які мають на меті запобігти поширенню захворювання. Досить велика група людей підлягає самоізоляції, однак все одно є учасниками цивільних відносин. Виходом з ситуації є більш активне використання можливостей інформаційних технологій, зокрема при вчиненні правочинів, отриманні адміністративних послуг, участі у судових засіданнях тощо. Із запровадженням карантину і обмежувальних заходів, що його супроводжують, спостерігається ситуація, коли традиційні, зокрема цивільно-правові, дії переходять за допомогою запровадження інформаційних технологій в електронну площину. Особливої актуальності набуває процес ідентифікації особи, в тому числі застосування електронного підпису як найбільш надійного засобу ідентифікації, і саме цим питання присвячена стаття.
Окрема увага приділена аналізу ситуації, яка спричинена введенням карантину, щодо розгляду судових справ в умовах обмежувальних (заборони) заходів, що мало наслідком ухвалення спеціального закону, згідно з яким на час дії карантину учасники цивільних, господарських, адміністративних справ можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проаналізовано «перше в історії» судове засідання, яке було проведено в режимі відеоконференції.
Приділена увага аналізу статистичних даних щодо формування та застосування електронних підписів, гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу в даному питанні. Розглядаються питання використання електронного підпису, окрема увага приділяється характеристиці його видів, ступенів захисту та сфер використання кожного з видів таких підписів.
Зроблено висновок про те, що в українському правовому полі досить швидко з'являються електронні ідентифікатори, що пов'язано з розвитком інформаційних технологій, активною участю держави в цьому процесі.
24
Kriachkova, L. V., V. M. Lekhan та L. V. Krotova. "УРАХУВАННЯ КАР’ЄРНИХ ПРАГНЕНЬ ТА ІНШИХ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕРЕСУ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ДО ГРОМАДСЬКОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 76–83. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10484.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити кар’єрні орієнтації студентів–медиків і чинників що на них впливають, для визначення шляхів підвищення інтересу майбутніх лікарів до громадської охорони здоров’я.
Матеріали і методи. Проведено соціологічне та психодіагностичне обстеження серед 163 студентів-медиків I–IV курсів навчання ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» із застосуванням методик: «Якір кар’єри» Е. Шейна в адаптації А. А. Жданович; багатофакторного опитувальника емпатії М. Davis, (1983) в адаптації Т. Д. Карягиної та Н. В. Кухтової, (2016) та методики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вивчення якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (ЯЖ) за 8-ма запитаннями (ВООЗ ЯЖ-8). Конфіденційність інформації була захищена деперсоніфікацією ідентифікаторів студентів. Статистичний аналіз, що включав методи описової та аналітичної статистики, здійснювали за допомогою STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA).
Результати. Дослідження показало, що питаннями планування власної кар’єри опікується половина з опитаних та їх частка закономірно зростає з віком і курсом навчання.
Серед кар’єрних орієнтацій студентів-медиків домінує націленість на інтеграцію стилів життя – спосіб життя, який гармонійно поєднує інтереси сім’ї, кар’єри та саморозвитку (24,5 %), за ним слідує стабільність місця роботи (23,9 %) та служіння на користь людям (22,7 %). Для третини обстежених характерною є орієнтація на вертикальну чи горизонтальну кар’єру. Не виявлено розбіжностей у кар’єрних прагненнях за віком та статтю.
Одними із чинників, що впливають на формування кар’єрних прагнень, є емпатія студентів та їх якість життя, яка, у свою чергу, формується переважно за рахунок навколишнього середовища. Більшість опитаних оцінила власну якість життя як середню та добру (78,8 %). Меншою мірою студенти задоволені соціальними взаємозв’язками (49,1 % позитивних оцінок). Частка студентів із рівнем емпатії вище середнього становила для когнітивної складової 43,6 %, для емоційної – 41,7 %. Виявлено множинні кореляційні зв’язки між емпатичними характеристиками, сферами якості життя, кар’єрними якорями студентів та іншими чинниками.
Висновки. Під час навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах доцільно запроваджувати підходи, спрямовані на підвищення обізнаності та залучення студентів до громадської охорони здоров’я. Це вимагає стратегій активного навчання, на кшталт спеціальних груп інтересів (гуртків), текстових та фото есе, паралельної підготовки студентів як за програмою магістра медицини, так і за програмою магістра громадського здоров’я.
25
Хомуленко, Тамара, Віра Крамченкова, Дар’я Туркова, Ніна Лесніченко та Богдан Миронович. "МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ТІЛЕСНОГО ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 293–316. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення тілесного локусу контролю. Відповідно до мети дослідження завданнями роботи виступили: операціоналізація феномену тілесний локус контролю та його емпіричних індикаторів, розробка опитувальника як набору тверджень, що відображують зміст визначених індикаторів, психометрична оцінка, розробленого опитувальника. Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників методики «Тілесний локус контролю» та методик діагностики ставлення до свого тіла О.Б.Станковської, діагностики локусу контроля Дж. Роттера, діагностики рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, С. А. Голикіної, А. М. Еткінда, опитувальника Body Awareness Questionnaire (конвергентна валідність); діагностики інтрацептивної чутливості, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність). Психометричну вибірку склали 286 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 55 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 96 респондентів, що входили до психометричної вибірки. Результати. Теоретичною основою створення опитувальника діагностики тілесного локусу контролю були концепція локусу контролю, концепції реципрокного детермінізму та каузальної атрибуції, уявлення про профіль суб’єктивного контролю, уявлення про роль інтернальності у клініці соматичних та психосоматичних розладів, а також зв’язку тілесного досвіду та смислового аспекту особистості, визначення локусу тілесного контролю, як зв’язку локалізації тілесних відчуттів із усвідомленням власного психоемоційного стану та ступенем самоконтролю, визначення основних сфер ставлення до тілесного, як ідентифікаторів тілесного локусу контролю. Шляхом деревовидної кластерізації було виділено статистично значущі класи тверджень, що відповідають 5 сферам ставлення до тілесного: сфера здоров’я і хвороби; сфера краси і зовнішності; сфера харчової поведінки; сфера сексуальної поведінки; сфера фізичної активності і спорту. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю, . Визначені три інтервали граничні значення статистичної норми, що характеризують високий, середній та низький рівні показника інтернальності тілесного локусу контролю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме усвідомлення детермінації особливостей функціонування власного тіла та характеризують приписування внутрішніх або зовнішніх причин того, що відбувається з тілом. Висновки. Запропонована психодіагностична методика «Тілесний локус контролю» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними ідентифікаторами тілесного локусу контролю визначено ставлення до основних сфер тілесного – сфери здоров’я і хвороби; краси і зовнішності, харчової та сексуальної поведінки, фізичної активності і спорту. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій.
26
Kasianova, Nataliia, and Dariia Voloshchuk. "ARTIFICIAL INTELLIGENCE AS AN IDENTIFIER OF HUMAN EMOTIONS: ROLE AND SIGNIFICANCE FOR THE ECONOMY." Eastern Europe: economy, business and management, no. 1(28) (2021). http://dx.doi.org/10.32782/easterneurope.28-20.
Повний текст джерела
27
Левчук, Ірина, та Ірина Руденко. "Гендерні параметри актуалізації акустичних засобів комунікації у творчості Володимира Лиса". Лінгвостилістичні студії, 27 грудня 2018, 91–99. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-91-99.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості актуалізації акустичних засобів комунікації в художніх текстах Володимира Лиса; з’ясовано домінувальні мовні репрезентанти серед екстралінгвальних і просодичних компонентів чоловічої та жіночої поведінки; встановлено опорні іменники сміх, плач, сльоза, кашель, свист, голос, мовчанка та дієслова сміятися, реготати, плакати, хлипати, сплюнути, плюватися, кашляти, говорити, казати; визначено типові ідентифікатори; розглянуто образні маркери посилення експресивності акустичних засобів.
28
Юдін, О. К., С. С. Бучик та О. В. Фролов. "СВІТОВИЙ ПРОСТІР ІДЕНТИФІКАТОРІВ ОБ’ЄКТІВ: АНАЛІЗ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ, МІСЦЕ УКРАЇНСЬКОГО СЕГМЕНТУ". Science-based technologies 23, № 3 (11 листопада 2014). http://dx.doi.org/10.18372/2310-5461.23.7406.
Повний текст джерела