Статті в журналах з теми "ІВС"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: ІВС.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "ІВС".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Aloshin, G., O. Kolomiitsev, В. П. Бабенко, V. Topchii та R. Oliynik. "МЕТОД ОПТИМАЛЬНОГО СИНТЕЗУ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ". Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, № 2 (23 грудня 2019): 9–20. http://dx.doi.org/10.37701/dndivsovt.2.2019.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано увагу на існуючу проблему оптимального синтезу (побудови) інформаційно-вимірювальних систем (ІВС). Показано шляхи вирішення цієї проблеми за рахунок використання кривих обміну за Гуткіним Л.С. За допомогою яких можливо пояснити, які ІВС оптимальніші за своїми параметрами, як погоджувати показники якості вимірювань параметрів, як здолати потребу у великій апріорній невизначеності, не зменшуючи точності вимірювань, як пояснити суперечність деяких відомих теорій, як погоджувати апріорний діапазон з фізичним діапазоном, як використати отримані апріорні дані, як впливає на точність вимірювань змінний рівень сигналу, як впливає точність налаштування на точність вимірювань, як можна скоротити час пошуку сигналу, як впливає на автоматичне супроводження характер процесу, що стежить, тощо. Запропонований метод оптимального синтезу ІВС справедливий для ІВС будь-якого типу за сигналами, що використовуються, та різних параметрів, що вимірюються.
2
Альошин, Г. В., С. В. Панченко та С. І. Приходько. "Ефективність сепарабельного програмування в задачах оптимізації інформаційно-вимірювальних систем". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 26, № 1 (7 липня 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v26i1.229056.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що інформаційно-вимірювальні системи (ІВС) будь-якого призначення існують на множинах структур, сигналів і технічних параметрів, які потрібно отримати за єдиними тактико-технічними вимогами. Але спроби створити узагальнювальні методи розрахунку та оптимізації систем [10] стикаються з комплексом невирішених проблем, з некоректністю функціонала правдоподібності (ФП), невизначеністю теорії вимірів, нечіткістю множини вартості та ін. [1 – 9].
Не підтримують згаданий ФП такі факти [2, 3]: 1) спостережні вимірювачі взагалі необов’язково використовують автокореляційну функцію сигналу; 2) цифрові вимірювачі також працюють за іншими принципами; 3) багатошкальні вимірювачі взагалі не вкладаються у ці теорії; 4) підвищення точності вимірів затримки сигналу, напевне, залежить від ширини спектра, але це випливає не з цієї теорії потенціальної точності, а з факту підвищення крутизни фронтів сигналу на виході приймача.
Також показано шлях виходу з цієї ситуації і роль узагальненого підходу до задач оптимізації ІВС з послідовним з’ясуванням факторів: 1) що таке радіовимірювання; 2) як за функцією обміну визначати показники якості ІВС; 3) які шляхи розвитку теорії вимірювання та основ оптимізації ІВС; 4) визначення найкращого методу їх оптимізації.
3
Подчашинський, Юрій Олександрович, Юрій Олександрович Шавурський, Ларіна Олексіївна Чепюк, Тетяна Станіславівна Воронова та Дмитро Вікторович Макарчук. "Системний аналіз та формулювання вимог до метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальної системи резервуарних парків нафтопродуктів". Технічна інженерія, № 1(87) (14 червня 2021): 81–90. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-81-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування інформаційно-вимірювальних систем у нафтогазовій галузі допомагає знизити вартість виробництва та зберігання нафтопродуктів, зменшити використання енергоресурсів, а також знизити витрати на технічний персонал за рахунок збільшення вірогідності і швидкості одержання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Основне призначення резервуарного парку – це приймання і зберігання нафти. Впровадження інформаційно-вимірювальної системи резервуарним парком допоможе значно зменшити роботу технічного персоналу, знизити витрати на ремонт обладнання за рахунок збільшення міжремонтного періоду, а також покращити якість нафтопродуктів за допомогою постійного контролю за технологічними процесами, автоматизованого управління обладнанням і апаратурою, а також швидкого усунення виниклих неполадок системи або в разі аварійних ситуацій. Найважливішими параметрами при зберіганні нафти є рівень нафти в резервуарах, тиск у трубопроводі, а також температура. Інформаційно-вимірювальна система резервуарних парків нафтопродуктів дозволяє стежити за цими показниками за допомогою сучасних польових датчиків і програмованих локальних контролерів, а також дає можливість регулювати ці параметри за допомогою виконавчих механізмів. Інформаційно-вимірювальна система (ІВС) резервуарних парків нафтопродуктів має складатися з розподіленої системи управління (РСУ) і автоматичної системи протиаварійного захисту (ПАЗ).
4
Донченко, Т. В., та А. В. Олійник. "ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (23 червня 2019): 45–62. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.45-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано історичні аспекти становлення податкової системи України за різними підходами науковців. Визначено, що багато проблем в системі оподаткування, як показує історичний досвід, в різні часи були подібними, а тому вивчення цього досвіду допоможе уникнути помилок в майбутньому. Доведено доцільність дослідження становлення податкової системи України в контексті розвитку інформаційних систем і технологій та цифрової економіки. Аргументовано, що важливе значення в рівні інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів має інформаційно-аналітична система (ІАС) – структура, яка охоплює інформаційні технології (ІТ), інформаційні системи (ІС) й інформаційні ресурси для здійснення ефективної діяльності.
5
Черниш, Н. "Музеєзнавча діяльність І.С. Свєнціцького". Волинський музей: історія і сучасність, Вип. 3 (2004): 236–39.
Знайти повний текст джерела
6
Yastrebenetsky, M., G. Gromov та V. Inyushev. "Актуальні завдання регулювання безпеки стосовно інформаційних і керуючих систем ядерних установок". Nuclear and Radiation Safety, № 3(59) (18 вересня 2013): 42–47. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.3(59).08.
Повний текст джерелаАнотація:
Обгрунтовано актуальність сьогоденних завдань щодо регулювання безпеки інформаційних та керуючих систем (ІКС) в Україні: створення нових нормативних документів, що містять вимоги до ІКС АЕС; виконання експертизи модернізацій ІКС для продовження термінів експлуатації енергоблоків; регулювання безпеки ІКС для ядерної підкритичної установки; підготовка до розробки ІКС для нових енергоблоків тощо. Наведено напрямки подальших робіт з регулювання безпеки стосовно ІКС АЕС.
7
Травкіна, О. І. "Меценатство І.С. Мазепи в Чернігові". Могилянські читання, за 1999 р. (2000): 143–46.
Знайти повний текст джерела
8
Сальник, В. В., О. А. Гуж, В. С. Закусіло, С. В. Сальник та П. В. Бєляєв. "Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропоновано методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів, що обробляються в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС). Описано функції, які покладено на систему забезпечення безпеки в ІТС, як одного з елементів обробки інформаційних ресурсів. Вразливості складових частин ІТС призводять до порушення захищеності інформаційних ресурсів, що оброблюються в них, та відповідно сприяють реалізації множині загроз інформаційним ресурсам. Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів розроблено на основі врахування множини вразливостей ІТС. Розглянуто множину загроз безпеці інформаційним ресурсам, типи атак які застосовуються на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем, також приклади проведення атак та варіанти впливу на ІТС, що надало представлення про можливості порушень при реалізації атак на інформаційні ресурси ІТС. До складу системи обробки інформаційних ресурсів зазвичай входить підсистема оцінки порушень захищеності. В основі побудови зазначеної підсистеми запропоновано взяти способи порушення стану захищеності інформаційних ресурсів, оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів від внутрішніх загроз та оцінки захищеності інформаційних ресурсів від зовнішніх загроз. Підсистема оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів враховує множину загроз та елементи ІТС. На основі проведеного аналізу множини загроз направлених на порушення рівня безпеки інформаційним ресурсам та елементам ІТС обробки інформаційних ресурсів було отримано аналітичні вирази для оцінки ймовірності реалізації порушень стану захищеності інформаційних ресурсів ІТС на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем. Застосування отриманої методики оцінки порушень захищеності дозволить розробити методи оцінки рівня порушень стану захищеності від загроз для встановлення ефективності функціонування підсистеми оцінки порушень захищеності в режимі реального часу, що підвищить загальний рівень інформаційної безпеки ІТС та інформаційних ресурсів, що в них оброблюються.
9
Хіврич, Валентина Володимирівна. "Проектування інформаційно-комунікаційного середовища освіти Запорізької області". New computer technology 13 (20 серпня 2018): 106–17. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.890.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду концептуальних засад проектування інформаційно-комунікаційного середовища (ІКС) освіти Запорізької області. Ціль дослідження: уточнити технологію розроблення моделі ІКС Запорізької області для підвищення ефективності управління та надання якісних освітніх послуг. Завдання дослідження: сформулювати теоретичні і методичні засади створення ІКС освіти області. Об’єкт дослідження: процес інформатизації освіти області. Предмет дослідження: ІКС освіти Запорізької області. Методи дослідження: спостереження, аналіз, синтез, моделювання. Результати дослідження. Запровадження ІКС освіти області надає можливість удосконалювати управління освітою; забезпечує позитивний вплив на професійне зростання вчителів та бажання учнів навчатися. Основні висновки і рекомендації: 1) використання структурно і функціонально поєднаних між собою інформаційних і технологічних компонентів в ІКС з єдиним центром управління сприяє його розвитку та ефективній експлуатації; 2) ІКС області сприяє інтенсифікації та ефективності навчально-виховного процесу, який дозволяє перейти від традиційної системи навчання з механічним засвоєнням учнями певної суми знань до вміння самостійно здобувати знання та не втратити цікавість до навчання.
10
Серік, Сергій, Наталія Мавричева та Тетяна Ченчик. "РІВНІ МОНОЦИТАРНОГО ХЕМОАТРАКТАНТНОГО ПРОТЕЇНУ-1 У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ У ПОЄДНАННІ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ". Problems of Endocrine Pathology 78, № 4 (3 грудня 2021): 57–64. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Механізми атеросклеротичних серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті (ЦД) остаточно не визначені. Моноцитарний хемоатрактантний протеїн-1 (МХП-1) є прозапальним хемокіном, який відіграє ключову роль у патофізіології як атеросклерозу, так і діабету. Мета дослідження: вивчити рівні МХП-1 у хворих на ІХС з ЦД 2 типу у залежності від перенесеного в минулому інфаркту міокарда та перкутанного коронарного втручання (ПКВ). Матеріали і методи. У 31 хворого на стабільну ІХС з ЦД 2 типу, 26 пацієнтів з ІХС без ЦД, 15 осіб контрольної групи визначали сироваткові рівні МХП-1 імуноферментним методом. Результати. Рівні МХП-1 у хворих на ІХС з ЦД 2 типу були вище, ніж в осіб контрольної групи (p=0,0007) та у пацієнтів з ІХС без ЦД (р=0,039). У хворих на ІХС без ЦД рівні МХП-1 збільшувались незначуще. Кореляцій рівню МХП-1 з глюкометаболічними та ліпідними показниками в жодній групі не виявлено. У хворих і з ЦД 2 типу, і без ЦД не встановлено істотних відмінностей у рівнях МХП-1 між пацієнтами з і без інфаркту міокарда. У хворих на ІХС з ЦД 2 типу, які мали в анамнезі ПКВ давністю більшою за 1 рік, рівень МХП‑1 був достовірно вище, ніж у пацієнтів без ПКВ (p=0,038). У хворих на ІХС без ЦД 2 типу з проведеним в минулому ПКВ рівень МХП‑1 виявився значуще меншим відносно пацієнтів без ПКВ (p=0,030). Висновки. У хворих на ІХС з ЦД 2 типу рівень МХП-1 збільшувався у порівнянні з контролем та пацієнтами з ІХС без ЦД. Хворі на ІХС з ЦД 2 типу з ПКВ в анамнезі мали найвищий рівень МХП-1.
11
Kamak, D., O. Skyba, I. Domanov та S. Trotsyk. "ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ПРИКЛАДІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ". Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, № 2 (23 грудня 2019): 74–82. http://dx.doi.org/10.37701/dndivsovt.2.2019.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються погляди на методологію та порядок оцінювання спеціального програмного забезпечення з урахуванням вимог Національних стандартів України ДСТУ ISO/ІЕС 25010:2016 (ISO/ІЕС 25010:2011, IDT). “Інженерія систем і програмних засобів. Вимоги до якості систем і програмних засобів та її оцінювання. Моделі якості системи та програмних засобівˮ та ДСТУ ІS0/ІЕС 9126-1:2013 (ІS0/ІЕС 9126 1:2001, IDТ). “Програмна інженерія. Якість продукту. Частина 1. Модель якостіˮ.
Як приклад розглядається перевірка якості спеціального програмного забезпечення для управління військами.
12
Yastrebenetsky, M., Yu Rozen, G. Gromov, V. Inyushev, A. Nosovsky, M. Gashev та B. Stolyarchuk. "Вимоги до інформаційних і керуючих систем АЕС за результатами аналізу аварії на АЕС Фукусіма-1". Nuclear and Radiation Safety, № 4(52) (6 грудня 2011): 3–10. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).01.
Повний текст джерелаАнотація:
Висновки з аварії на АЕС Фукусіма‑1 конкретизуються стосовно інформаційних і керуючих систем (ІКС), важливих для безпеки. Виконано аналіз функціональної безпеки ІКС, які експлуатуються на АЕС України. Представлено рекомендації з перегляду чинних норм ядерної безпеки і з регулювання безпеки, що ставляться до ІКС і їх компонентів.
13
Balashevskaya, Y., та V. Gerliga. "Радіоактивні іонообмінні смоли. Можливе рішення проблеми переробки". Nuclear and Radiation Safety, № 4(52) (6 грудня 2011): 60–63. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).10.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено характеристику відпрацьованих іонообмінних смол (ІОС) як особливого виду радіоактивних відходів. Описано форми знаходження забруднень в ІОС.
Наведено загальні відомості про механізм ультразвукового відмивання відпрацьованих смол від забруднень, а також виведено графічні залежності ефективності ультразвукової дезактивації відпрацьованих ІОС дослідницького реактора ДР-100 від деяких параметрів проведення процесу.
14
Гуцал, В. А. "Літописна Бакота в дослідженнях І.С. Винокура". Праці Центру пам"яткознавства, Вип. 28 (2015): 86–97.
Знайти повний текст джерела
15
Об"як, Д. "Голова Верховної Ради України І.С. Плющ". Нові дні 43, № 506, квітень (1992): 8–9.
Знайти повний текст джерела
16
Гуцал, В. А. "Літописна Бакота в дослідженнях І.С. Винокура". Праці Центру пам"яткознавства, Вип. 28 (2015): 86–97.
Знайти повний текст джерела
17
Харитонова, В. Ф. "І.С. Паторжинський - видатний співак, актор, педагог". Культура України, Вип. 34 (2011): 274–82.
Знайти повний текст джерела
18
ЧИРВА, Андрій. "РОЗБІЖНОСТІ МІЖ РИТОРИКОЮ І РЕАЛІЯМИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ КАНАДИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 106–13. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-106-113.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Метою статті є визначення сучасних викликів інтернаціоналізації вищої освіти (ІВО), які стосуються розбіжностей між дискурсом і реаліями. Завдяки теоретичному методу порівняльного аналізу актуальних досліджень процесу ІВО на прикладі Канади; концептуальних підходів до вивчення ІВО, встановлено тенденцію щодо появи розбіжностей між словами і ділом стосовно ІВО на національному та глобальному рівнях, представлено детальне розуміння того, як виглядає інтернаціоналізація на практиці. Визначено основні виклики ІВО та перспективи їх подолання в контексті діяльності університетів. Канадські університети обрали інтернаціоналізацію ключовим пріоритетом стратегічного планування; це видно з їх офіційних стратегічних документів. Наприклад, університет Джонстона окреслив проєкт «NGS» (Північ іде на південь) як модель ІВО. На офіційному рівні він є визначною моделлю ІВО та прикладом для навчальних закладів. На основі аналізу дослідження М. Ларсена ми повинні зазначити факт розбіжностей між офіційним дискурсом та реаліями програми. Розбіжність була виявлена лише після тривалого, рефлексивного процесу, оскільки органи влади завжди замовчували критиків програми. Ми також можемо констатувати, що проєкт з самого початку мав нерівні стосунки між представниками університету, які вважаються носіями знань та навичок, та місцевими партнерами. Лише в деяких випадках відносини відображають партнерство. Хоча теоретично міжнародна вища освіта має забезпечити критичних, відповідальних та зайнятих громадян світу, але на практиці йдеться про комерціалізацію досліджень, отримання доходу та формування міжнародної репутації. Ключові слова: інтернаціоналізація вищої освіти, розбіжності, університети, виклики, перспективи.
19
Yevlanov, V., та K. Yefimova. "Вплив електричних та електромагнітних зовнішніх факторів на безпеку інформаційних та керуючих сиситем, важливих для безпеки АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 2(54) (25 квітня 2012): 30–35. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.2(54).07.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються електричні та електромагнітні зовнішні фактори впливу (ЗФВ) на безпеку інформаційних та керуючих систем (ІКС) АЕС. Наведено результати впливу їх на ІКС, важливі для безпеки АЕС, методи боротьби зі шкідливим впливом, приклади модернізації ІКС АЕС і рішення для підвищення завадостійкості, значення ЗФВ, які можуть являти загрозу для здоров’я та життя обслуговуючого персоналу АЕС.
20
Mykhailovska, N. S., S. M. Manuilov та H. V. Grytsai. "МЕТАБОЛІЧНІ, ПСИХОВЕГЕТАТИВНІ ПОРУШЕННЯ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (16 вересня 2019): 106–12. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10439.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні наявність супутніх метаболічних та психовегетативних порушень є доведеним фактором ризику погіршення соматичного стану хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) та артеріальну гіпертензію (АГ), а також предиктором зниження якості життя пацієнтів.
Мета – вивчити особливості метаболічних, психовегетативних розладів та їх вплив на якість життя хворих на ІХС, коморбідну з АГ.
Матеріал і методи. У проспективне моноцентрове подвійне відкрите дослідження з елементами рандомізації в паралельних групах залучено 56 хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруження II–III функціональних класів, коморбідну з АГ (медіана віку 59,0 (54,0; 65,0) років). Хворі були поділені на дві групи: 1 група – 34 хворих на ІХС у поєднанні з тривожно-депресивними розладами (ТДР), 2 група – 22 пацієнти без ТДР. Дослідження якості життя у хворих на ІХС проводили за допомогою Сіетлівського опитувальника (SAQ) та опитувальника SF-36; виявлення ТДР – за допомогою Госпітальної шкали тривоги і депресії HADS; оцінку вегетативної дисфункції – за допомогою визначення часових і спектральних параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР).
Результати. У хворих на ІХС та АГ з ТДР відмічали більш виражені прояви метаболічного синдрому (ступінь ожиріння, атерогенна дисліпідемія, гіперглікемія), які мали прямий кореляційний взаємозв’язок з сумарним рівнем тривоги і депресії. У хворих на ІХС та АГ з ТДР протягом доби частіше реєструвалися шлуночкові екстрасистоли, виявлена значно довша загальна тривалість депресії сегмента ST (на 22,5 %) (р<0,05) та більш глибока депресія сегмента ST (у 2,14 раза) (р<0,05), порівняно з хворими без ТДР, вегетативний дисбаланс зі зниженням загальної варіабельності серцевого ритму, переважанням активності симпатичної ланки на тлі пригнічення парасимпатичних впливів. У хворих на ІХС з АГ з ТДР виявлено погіршення якості життя за даними Сіетлівського опитувальника та загального опитувальника здоров’я SF-36.
Висновки. Наявність тривожно-депресивних розладів у хворих на ІХС з АГ супроводжується більш вираженими метаболічними, ішемічними порушеннями, вегетативним дисбалансом та зниженням якості життя.
21
Voinarovska, G. P. "СТІЙКІСТЬ ДО ГІПОКСІЇ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ СТАРШОГО ВІКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (29 вересня 2020): 50–60. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11583.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначення стійкості організму до гіпоксії та з᾽ясування можливості прогнозування перебігу хвороби і тривалості життя у хворих на ІХС старшого віку.
Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 103 пацієнтів з ІХС старше 60 років, які досягли кінцевої точки (померли). Було виділено дві групи хворих: хворі зі збереженою стійкістю до гіпоксії (у яких сатурація крові при гіпоксійній пробі знижувалася не нижче 80 % SpО2) і хворі зі зниженою стійкістю до гіпоксії (у яких сатурація крові при гіпоксійній пробі знижувалася нижче 80 % SpО2). Стійкість до гіпоксії визначали шляхом проведення гіпоксійної проби з вдиханням гіпоксійної газової суміші з 12 % SpО2 протягом двадцяти хвилин.
Результати. Аналіз показав, що у хворих на ІХС старшого віку існує кореляційна залежність між тривалістю життя та зрушеннями сатурації крові при гіпоксійному впливі. У той же час встановлено, що у хворих на ІХС старшого віку знижена стійкість до гіпоксії асоційована з несприятливим перебігом хвороби. Причому у хворих зі зниженою стійкістю до гіпоксії було більше супутніх захворювань внутрішніх органів. За результатами аналізу з використанням багатофакторної логістичної регресії побудована модель прогнозування стійкості до гіпоксії у хворих на ІХС старшого віку. Модель дозволяє з високою точністю визначати стійкість до гіпоксії і прогнозувати перебіг хвороби і тривалість життя у хворих на ІХС старшого віку з супутніми захворюваннями внутрішніх органів.
Висновки. У хворих на ІХС старшого віку тривалість життя визначається зокрема й стійкістю до гіпоксії. Створена модель прогнозування стійкості до гіпоксії може використовуватися в клінічній практиці для оптимізування лікувально-діагностичного процесу та оцінки ефективності лікувальних та реабілітаційних заходів у хворих на ІХС старшого віку із супутніми захворюваннями внутрішніх органів.
22
Світлик, Г. В., В. М. Сало, М. О. Гарбар, М. В. Мигович, Р. А. Ковальчук та Ю. О. Світлик. "ПЕРЕБІГ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ПАЦІЄНТА ІЗ СПАДКОВОЮ ТРОМБОФІЛІЄЮ НА ҐРУНТІ МУТАЦІЇ В ГЕНІ PAI-1 (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 206–12. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12227.
Повний текст джерелаАнотація:
Нерідко зростанню ризику тромботичних подій можуть сприяти генетично зумовлені дефекти гемостазу.
Мета – з’ясувати особливості перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнта з наявністю мутації в гені PAI-1.
Матеріал і методи. Перебіг ІХС аналізували з урахуванням даних анамнезу, результатів лабораторних досліджень, даних ЕКГ, ехокардіографії, коронароангіографії.
Результати. Перебіг ІХС характеризувався частими госпіталізаціями з приводу гострого коронарного синдрому та неухильним прогресуванням атеросклеротичних змін у коронарних артеріях. Подвійна антитромботична терапія (ривароксабан 15 мг; клопідогрель 75 мг щоденно) та високоінтенсивна терапія статинами сприяла зменшенню частоти виникнення коронарних подій.
Висновки. Виявлення спадкової тромбофілії та оптимізація стратегії лікування здатні покращити перебіг ІХС.
23
Klevtsov, A., M. Yastrebenetsky та S. Trubchaninov. "Комп’ютерна безпека інформаційних та керуючих систем АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 4(68) (23 листопада 2015): 51–57. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.4(68).10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню нормативної бази у сфері комп’ютерної безпеки інформаційних та керуючих систем (ІКС) АЕС. Наведено стислий огляд серії публікацій МАГАТЕ з фізичної ядерної безпеки. Розглянуто ключове довідкове керівництво з цієї серії та проект нового керівництва з питань комп’ютерної безпеки ІКС ядерних установок. Викладено вимоги щодо інформаційної та комп’ютерної безпеки ІКС АЕС стандартів Міжнародної електротехнічної комісії, зокрема стандарта, що регламентує вимоги до програми комп’ютерної безпеки ІКС АЕС. Надано аналіз регулюючого керівництва Комісії ядерного регулювання США, що містить вимоги до програми комп’ютерної безпеки ядерних установок. Піднято проблемні питання нормативного регулювання в цій сфері та позначено завдання розвитку нормативної бази з комп’ютерної безпеки ядерних установок в Україні.
24
Volotovska, N. V., O. Yo Zarichna та I. P. Kuzmak. "Активність каталази та супероксиддисмутази на тлі експериментальної ішемії-реперфузії кінцівки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (10 вересня 2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10418.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: встановити динаміку активності супероксиддисмутази та каталази нирок на тлі модифікацій ішемічнореперфузійного синдрому (ІРС).
Матеріали і методи. У експерименті використовували 210 нелінійних білих щурів-самців віком 5–5,5 місяця. Досліджено динаміку активності антиоксидних ферментів (каталаза (Кат), супероксиддисмутаза (СОД)) у тканині нирки в умовах моделювання модифікацій ішемічно-реперфузійного синдрому (ІРС). Забір зразків тканини здійснювали через 24 години, на 3, 7, 14 доби після травми. Щури виведені з експерименту методом тотального кровопускання з верхівки серця.
Результати досліджень та їх обговорення. У наших моделях ІРС рівень Кат в основному зменшувався в кожному періоді експерименту. Пік активності СОД спостерігався на 1, 3 добу або пригнічення (здебільшого на 3 добу) після експериментального ІРС – згідно з модифікаціями ступенів тяжкості травми. Таким чином, застосування кровоспинного джгута в поєднанні з втратою крові та механічною травмою спричиняли суттєві ураження антиоксидної системи нирок. При цьому навіть одноразове застосування джгута зумовлювало подібні хвилеподібні реакції. Загалом розвиток ІРС супроводжується сильним пригніченням антиоксидної системи нирки.
25
ТЕРНАВСЬКА, ЛІЛІЯ. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 291–98. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-291-298.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах євроінтеграційних процесів зростає роль іноземної мови, що зумовлює пріоритетні завдання професійної підготовки майбутніх юристів. Одним із них є формування культури іншомовного професійного спілкування. Автор підкреслює, що першою умовою формування культури ІПС у майбутніх юристів є стимулювання їх професійної мотивації щодо оволодіння культурою іншомовного спілкування як важливого складника професіоналізму. Для розвитку професійної мотивації оволодіння культурою ІПС уже на перших заняттях з іноземної мови, а також під час вивчення курсу “Вступ до спеціальності” студентам надали цільову установку на оволодіння обраною професією в цілому й особливу значущість для сучасного фахівця комунікативної діяльності, що вимагає, у тому числі, оволодіння культурою ІПС у зв’язку з підвищенням ролі зв’язків з іноземними партнерами для забезпечення ефективності виробничого процесу. На заняттях з інших фахових дисциплін (лекціях, семінарах) викладачі (за нашим проханням) також намагалися впливати на мотиваційну сферу студентів щодо оволодіння культурою ІПС, акцентуючи увагу на поглибленні інтеграційних процесів у сфері юриспруденції. Для формування позитивної мотивації професійної підготовки студентів запровадили форми роботи, що передбачають безпосереднє ознайомлення з реальним виробництвом, особливостями професійної діяльності сучасного юриста, зустрічі з випускниками, які набули досвіду ІПС в професійній діяльності, які наводили переконливі докази щодо необхідності оволодіння студентами культурою ІПС як запоруки їхньої конкурентоспроможності в майбутній професії, розкривали значущість ділової взаємодії з зарубіжними партнерами в сучасних ринкових відносинах тощо. Також на заняттях приділялася увага проведенню тренінгів (тренінг іншомовного спілкування, тренінг мотивації досягнення успіху, імідж-тренінг), під час яких орієнтували студентів на формування культури професійного спілкування і культурою ІПС, а також на корекцію й розвиток мотиваційних, поведінкових установок. Ключові слова: мотивація, культура іншомовного професійного спілкування, майбутні юристи, тренінг.
26
Eliseev, V. "Інформаційні та керуючі системи АЕС виробництва СНВО «Імпульс». Стан, перспективи". Nuclear and Radiation Safety, № 4(60) (12 грудня 2013): 61–64. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.4(60).11.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні особливості інформаційних та керуючих систем (ІКС) атомних електростанцій виробництва СНВО «Імпульс», у процесі створення яких враховано сучасні тенденції в реалізації АСУ ТП перспективних енергоблоків: можливість побудови ІКС з різними схемами мажорування; стійкість до одиничних і кратних несправностей за рахунок резервованих структур; застосування принципів диверсності; мінімум кабельних зв’язків завдяки застосуванню виносних цифрових контролерів для дистанційного керування, індикації та сигналізації на блок щитового управління, цифрової оптичної передачі даних. Наведено відомості щодо впроваджень, технічних і програмних засобів ІКС.
27
Radchenko, H. D., T. H. Salashcheva, Yu M. Sirenko та L. O. Mushtenko. "Контроль артеріального тиску в пацієнтів з ішемічною хворобою серця порівняно з пацієнтами без ішемічної хвороби серця". HYPERTENSION, № 6.38 (1 листопада 2014): 21–30. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.6.38.2014.82786.
Повний текст джерелаАнотація:
Основною умовою запобігання ускладненням артеріальної гіпертензії (АГ), у тому числі і при поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС), є зниження артеріального тиску (АТ) до цільового рівня. Наявність ІХС розглядається як фактор, що може впливати на ефективність антигіпертензивної терапії. Досі майже не проводилося визначення та порівняння предикторів досягнення цільового АТ окремо в популяціях гіпертензивних пацієнтів з ІХС та без неї. Тому це стало метою нашого дослідження. У дослідження включений 9821 пацієнт (середній вік 58,90 ± 0,24 року) з АГ. Усі пацієнти залежно від наявності ознак ІХС були розподілені на дві групи: перша група — 4193 пацієнти без ознак ІХС; друга група — 5628 пацієнтів з ознаками ІХС. Діагноз ІХС встановлювався лікуючими лікарями. 531 лікар на свій розсуд призначав хворим з АГ антигіпертензивні препарати у дозах, які вважав за потрібне. Контроль ефективності лікування відбувався під час візитів — загалом 4 візити протягом 3 місяців. Пацієнтам під час візитів вимірювали офісний АТ, проводили електрокардіографію, оцінку прихильності до лікування за допомогою стандартної анкети, оцінку серцево-судинного ризику та опитування згідно з розробленою авторами дослідження анкетою. Мультифакторний регресійний аналіз застосовували для виявлення незалежних предикторів недостатньої ефективності терапії.Встановлено, що наявність ознак ІХС у пацієнтів з АГ асоціювалася з більшою частотою виявлення ускладнень (серцева недостатність, ураження нирок, інсульт) та цукрового діабету, факторів ризику (дисліпідемія, обтяжена спадковість, старший вік, високий АТ), що потребувало призначення більшої кількості антигіпертензивних препаратів. Пацієнти без ознак ІХС частіше мали шкідливі звички, а додаткова фізична активність хоча і була в переважної більшості хворих даної групи, але була недостатньою. Рівень систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) АТ у другій групі був більш високим як на початку, так і в кінці спостереження, незважаючи на більш інтенсивне лікування (більшу кількість призначених антигіпертензивних препаратів). Цільового рівня АТ (< 140/90 мм рт.ст.) було досягнуто в 68,7 % пацієнтів першої групи та лише в 51,1 % пацієнтів другої групи (Р < 0,001). Групи пацієнтів з ІХС та без неї серед спільних предикторів недостатньої ефективності терапії мали лише високий рівень САТ (> 160 мм рт.ст.) і ДАТ (> 100 мм рт.ст.) на початку дослідження: імовірність збільшувалася у 3,83 і 2,81 та 3,92 і 2,5 раза відповідно для підвищених САТ і ДАТ у першій та другій групах. У пацієнтів без ІХС імовірність недосягнення цільового АТ також асоціювалася з підвищеним індексом маси тіла (β = 1,033, Р = 0,05) та більш рідким уживанням свіжих овочів та фруктів (β = 12,8, Р = 0,025). У другій групі ризик неефективного лікування збільшувався за наявності супутньої серцевої недостатності (β = 1,73, Р = 0,001) та зменшувався за наявності есенціальної, а не ренопаренхімної АГ (β = 0,76, Р = 0,05). Більш високий серцево-судинний ризик по-різному асоціювався з імовірністю недостатньої ефективності терапії: у першій групі — збільшував (β = 1,46, Р = 0,001), а у другій групі, навпаки, зменшував (β = 0,52, Р = 0,001). На початку дослідження лише 28,3 % пацієнтів першої групи та 19,5 % другої (Р < 0,001) мали високу прихильність до лікування. Висока прихильність до лікування на початку дослідження сприяла зменшенню імовірності недосягнення цільового АТ на 36 % у першій групі, тоді як для пацієнтів з ІХС вона не мала незалежного значення. Проте висока прихильність в кінці дослідження у другій групі асоціювалася зі зменшенням ризику неефективності лікування на 46 %.Таким чином, хворі на АГ з ІХС та без неї мали різний контроль АТ та різні фактори, асоційовані з досягненням його цільового рівня, що дозволяє по-різному формувати тактику ведення пацієнтів.
28
Бакумкіна, Марина Олександрівна. "Особливості художнього світовідчуття в малій прозі І. Маслова: оповідання, «вінці»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, № 96 (2020): 9–24. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена особливостям відображення художнього світовідчуття в малій прозі – оповіданнях і «вінцях» – російськомовного українського письменника, лауреата літературних премій Івана Степановича Маслова, життя й доля якого були пов’язані з Харківщиною. Окремі твори І.С. Маслова неодноразово ставали об’єктом вивчення українських учених-літературознавців, проте особливості художнього світосприймання в оповіданнях і «вінцях» І.С. Маслова не були предметом спеціального наукового дослідження. Тому метою статті стає аналіз маловідомих широкому українському читачеві оповідань І.С. Маслова та його «вінців», дослідження їхніх художніх особливостей. Методами дослідження є біографічний, культурно-історичний, порівняльно-історичний, історико-генетичний. У ході дослідження з’ясовано, що І.С. Маслов відчував потребу опанувати смисловий простір образу. Його творам притаманна суперечність стилю. У них поєднані філософічність, метафоризм, психологізм і символізм. Письменник часто звертається до просторіччя, що інтенсивно забарвлює і мову героїв, і авторську мову. У своїх творах письменник звертається до тем кохання, смерті, війни й повоєнного життя, до сьогодення «продажного часу», які проходять крізь увесь творчий шлях І.С. Маслова. Його твори гостро полемічні, стиль переважно автобіографічний, спогади про воєнний і повоєнний побут його самого і його родини – джерело вічних цінностей, як і поняття «чистоти» в його оповіданнях і «вінцях». Мала проза І.С. Маслова дозволяє відчути перебіг часу, що визначає долю людини. Дослідження акцентовано на розкритті трагічних процесів перебудови як докорінного старого побуту, так і зламу суспільних стосунків селян, колгоспників, на минулому перебудови, відгомонах переламної епохи, прикметах часу, отриманні незалежності Україною, житті її людей, їхніх бажань та очікувань. Письменник І.С. Маслов у повсякденному житті природи й людей знаходить своєрідні цінності, створює поетичні описи Слобожанщини та її жителів. Він відзначає щонайменші зміни в природному циклі й житті селян, застосовує особливий підхід до розкриття теми відносин людини й природи, підкреслює спорідненість людини з усім світом і через поетичне зображення природи розкриває суть людського буття.
29
Tseluyko, V. Y., та L. M. Yakovleva. "Поліморфізм генів ендотеліальної NO-синтази, ангіотензинперетворюючого ферменту та рецептора ангіотензину II типу 1 у хворих на ішемічну хворобу серця з артеріальною гіпертензією". HYPERTENSION, № 6.32 (1 листопада 2013): 28–33. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.6.32.2013.86411.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження — вивчити особливості клінічних проявів ішемічної хвороби серця (ІХС) у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та можливі асоціації мутації генів ендотеліальної NO-синтази (еNOs), ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та рецептора ангіотензину ІІ типу 1 (АT2R1) з розвитком гіпертензії у цих хворих.Обстежені 120 хворих на ІХС із наявністю гемодинамічно значимих стенозів коронарних артерій (КА) за даними селективної коронарної вентрикулографії (СКВГ), із них 25 — без АГ (І група) та 95 — з АГ в анамнезі (ІІ група). Групу контролю становили 35 осіб без АГ в анамнезі та без атеросклеротичних змін коронарних артерій. Обстеження включало визначення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), гомілково-плечового індексу та допплер-ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок та сонних артерій з кількісною оцінкою товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ), проведення навантажувального тесту за модифікованим протоколом Bruce. Дослідження алельного поліморфізму Т-786С промотора гена еNOs, інсерційно-делеційного (I/D) поліморфізму гена АПФ та поліморфізму А1166С гена АT2R1 проводили методом полімеразної ланцюгової реакції. Установлено, що у хворих на ІХС при наявності АГ маніфестація ІХС відбувається в більш молодому віці, перебіг захворювання в більшому відсотку випадків ускладнюється розвитком інфаркту міокарда, атеросклеротичне ураження КА за даними СКВГ частіше має багатосудинний характер. При наявності АГ у хворих на ІХС вірогідно частіше зустрічаються такі фактори ризику, як цукровий діабет ІІ типу, обтяжена спадковість щодо раннього розвитку ІХС та субклінічне ураження сонних артерій (за ТКІМ) та нирок (за ШКФ). Установлено незалежний зв’язок D-алелі I/D-поліморфізму гена АПФ із розвитком АГ у хворих на ІХС — жителів Харківської області. Доведено наявність незалежного впливу С-алелі поліморфізму Т-786С промотора гена еNOs на ТКІМ, D-алелі I/D-поліморфізму гена АПФ — на ШКФ та незалежний зв’язок С- та D-алелей зазначених поліморфізмів генів із багатосудинним ураженням КА (за даними СКВГ).
30
Сергєєва, Л. Є., Л. О. Хоменко та Л. І. Броннікова. "Токсичність іонів важких металів як показник чутливості і стійкості рослин до абіотичних стресів: огляд". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, № 1 (2 серпня 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Іони важких металів (ІВМ) знаходяться серед найбільш токсичних ксенобіотиків, котрі спричиняють як загальні, так і специфічні ураження організмів. Особливо це стосується елементів, токсичних у залишкових кількостях. Одні з таких ІВМ є предметом різнобічного вивчення (іони Cd2+), водночас інші викликають зацікавлення завдяки своїм особливим характеристикам (іони Ba2+). Часто дія ІВМ підсилюється впливом природних абіотичних факторів. Зроблено огляд загальних аспектів патологічної дії ІВМ. Розглядається використання іонних, протеомних, метаболічних складників; підкреслюється роль їхніх взаємозв’язків для встановлення генетичних детермінант стійкості. Звертається увага на спільні прояви адаптації до ІВМ та осмотичних стресів – засолення та водного дефіциту. Розглянуто токсичну дію іонів Cd2+ і Ba2+. Пропонується ідея використання іонів Cd2+ і Ba2+ у клітинній селекції для виділення форм, стійких до водного та сольового стресів. Наведено приклади отримання клітинних ліній рослин із застосуванням летальних для клітинних культур доз іонів. Варіанти відзначались комплексною стійкістю як до іонів селекції, так і до осмотичних стресів. Життєдіяльність за стресових умов контролювалась змінами метаболому та протеому і проявлялась у збільшенні клітинної маси, збереженні водного статусу, акумуляції вільного проліну, цукрів. При цьому параметри стійкості не втрачались зі збільшенням строку вирощування, а також зберігались у разі зміни умов культивування. Водночас метаболічні показники змінювались у відповідності до змін умов культивування. Такі характеристики, а також їхня хронологія можуть свідчити на користь існування перехресних сигнальних шляхів, котрі поєднують реакції стійкості до ІВМ і осмотичних стресів. Рослини, регенеровані із таких клітинних ліній, відзначались підвищеним рівнем осмостійкості. Нетрадиційний погляд на проблему розширює рамки традиційних підходів у разі створення вихідного матеріалу.
31
Tseluyko, V. Y., L. M. Yakovleva та A. B. Luchkov. "Показники внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від поліморфізму T-786C промотору гена ендотеліальної NO-синтази". EMERGENCY MEDICINE, № 8.55 (1 грудня 2013): 99–104. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.55.2013.88576.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи — дослідити вплив поліморфізму T-786C промотору гена ендотеліальної NO-синтази (eNOs) на параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Матеріали та методи дослідження. До дослідження увійшли 120 хворих на ІХС. Групу контролю становили 35 здорових осіб. Обстеження хворих включало тест із шестихвилинною ходою (ТШХ), ехокардіографічне дослідження серця (ЕхоКГ), а також дослідження поліморфізму гена еNOs методом полімеразної ланцюгової реакції.У хворих на ІХС, які є носіями алелі С поліморфізму T-786C гена еNOs, відбулися більш виражені зміни показників, що характеризують порушення систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ). С-алель поліморфізму T-786C гена еNOs незалежно пов’язана з кінцевим діастолічним об’ємом, кінцевим систолічним об’ємом та відносною товщиною стінки ЛШ. Наявність патологічної алелі С поліморфізму T-786C гена еNOs у хворих на ІХС обумовлює більш виражене зниження показників толерантності до фізичного навантаження за результатами ТШХ, ніж у хворих із ТТ-генотипом.
32
Volоtovska, N. V., та A. A. Hudyma. "ЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ В ПРОГНОСТИЧНІЙ ОЦІНЦІ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВКИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (27 листопада 2020): 24–31. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11357.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Застосування кровоспинного джуга є перевіреним засобом первинної медичної допомоги. Проте системні порушення, як і ультраструктурні в ділянці компресії, здатні суттєво погіршувати стан травмованого організму. Встановлення вираження ендогенної інтоксикації є важливим аспектом розуміння перебігу ішемічно-реперфузійного синдрому (ІРС) кінцівки.
Мета дослідження – вивчити маркери ендогенної інтоксикації у сироватці крові в умовах впливу стресових чинників та їх поєднання.
Матеріали і методи. Для дослідження використано 260 білих статевозрілих щурів-самців (5,–5,5 місяця), яких поділили на 6 груп: контрольна група, ЕГ1 – моделювання ізольованого ІРС кінцівки, ЕГ2 – моделювання ізольованої об’ємної крововтрати, ЕГ3 – поєднання ІРС кінцівки з крововтратою, ЕГ4 – моделювання ізольованої механічної травми стегна, ЕГ5 – поєднання ІРС кінцівки та механічної травми. У сироватці після завершення експерименту визначали еритоцитарний індекс інтоксикації (ЕІІ) та молекули середньої маси (МСМ).
Результати. Встановлено, що кожне з експериментальних втручань призвело до підвищення вищенаведених показників. Особливістю було те, що в першу годину після декомпресії ЕІІ на тлі ізольованої крововтрати був найвищим, проте до 7 доби він знизився. При цьому в період з 1 до 3 доби включно був на рівні з ЕІІ на тлі ІРС, поєднаного з механічною травмою. Найбільш виражений розвиток інтоксикаційного синдрому було виявленно у групі, де ІРС поднувався з крововтратою. Так, на 3 добу показник перевищив початковий рівень у 2,1 раза (p<0,05), на 14 добу залишався підвищеним, порівняно з контролем, – на 77,7 % (p<0,05). Також на 3 добу показник у цій групі був найвищим порівяно з аналогічними показниками в інші досліджувані періоди.
Висновки. Поєднання ішемічного-реперфузійного синдрому кінцівки з крововтратою призвело до вираженої ендогенної інтоксикації, також порушення були найбільш вираженими саме в цій групі порівняно з ізольованим впливом кожного експериментального втручання.
33
Скибчик, О. В. "Мікробіота пародонтальних кишень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічним генералізованим пародонтитом". CLINICAL DENTISTRY, № 2 (27 серпня 2021): 47–55. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12330.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Хронічний генералізований пародонтит (ХГП) визнаний одним із незалежних факторів ризику у виникненні ішемічної хвороби серця (ІХС). Існують припущення про те, що одним із основних пускових факторів розвитку атеросклеротичного ушкодження судин унаслідок ХГП виступає саме патогенна мікробіота пародонтальних кишень, яка спричиняє вивільнення прозапальних медіаторів, С-реактивного білка і, як наслідок, призводить до виникнення системного запалення та дисфункції ендотелію.
Мета дослідження – визначити склад мікробіоти пародонтальних кишень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічним генералізованим пародонтитом.
Матеріали і методи. Проведено мікробіологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень 84 хворих із ХГП початкового-І, ІІ та ІІІ ступенів тяжкості: 64 хворих із ХГП та ІХС основної групи (середній вік – (56,9±7,9) року) та 20 осіб із ХГП, не обтяжених ІХС, що склали групу порівняння (середній вік – (45,2±11,8) року).
Результати досліджень та їх обговорення. У результаті мікробіологічного дослідження вмісту пародонтальних кишень у всіх обстежених хворих на ІХС та ХГП було виявлено наявність патогенної мікробіоти, яка характеризувалася видовою різноманітністю та високим рівнем загального обсіменіння. У хворих основної групи простежувалося переважання стрептококів (Str. Mitis, Str. Salivarius, Str. Pyogenes) та коринебактерій (Corynebacterium spp.). За показниками частоти виявлення представників анаеробної ланки в основній групі зареєстровано переважання висівання A. actinomycetemcomitans, P. intermedia, B. melaninogenicus, Fusobacterium spp., Veillonella spp. та E. Corrodens., частота виявлення яких зростала із ступенем тяжкості патологічного процесу в тканинах пародонта.
Висновки. Результати аналізу проведених мікробіологічних досліджень показали зміни мікробіоти вмісту пародонтальних кишень, у тому числі аеробних та анаеробних мікроорганізмів у хворих із ХГП на тлі ІХС. Встановлено високий рівень колонізації патогенною пародонтальною мікробіотою, порівняно з групою осіб із ХГП, не обтяжених ІХС. Простежується перерозподіл між грамнегативною та грампозитивною мікробіотою: при ХГП ІІ ступеня та ХГП ІІІ ступеня частка грамнегативних анаеробів зростає та активності набирає більша кількість їх видів.
34
Khutorska, L. A. "Вплив інсулінотерапії на показники інсулінорезистентності й ризик розвитку смерті від серцево-судинної патології у хворих на цукровий діабет 2-го типу". EMERGENCY MEDICINE, № 1.48 (14 березня 2013): 99–102. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.48.2013.90696.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізований вплив інсулінотерапії в поєднанні з пероральними цукрознижувальними препаратами (ПЦЗП) на глікемічний контроль і ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС), а також на 10-річний ризик смерті від серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Обстежені 66 хворих на ЦД 2-го типу віком від 39 до 72 років із тривалістю перебігу ЦД 9,1 ± 1,2 року. Ризик розвитку ІХС розраховували за рівнем коефіцієнта атерогенності, а також за індексом SCORE. Установлено, що лікування інсуліном пролонгованої дії в поєднанні із ПЦЗП призводило до вірогідного поліпшення показників вуглеводного обміну, позитивної динаміки ліпідного обміну, зниження мікроальбумінурії, інсулінорезистентності, а також вірогідного зниження ризику розвитку ІХС і 10-річного фатального ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
35
Poddubnyi, V., О. Sievierinov та О. Pustomelnik. "МЕНЕДЖМЕНТ ВРАЗЛИВОСТЕЙ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ ІТС". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 62 (25 листопада 2020): 55–58. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.4.055.
Повний текст джерела
36
Опанасенко, В. "До 170-річчя з дня смерті І.С. Орлая". Сіверянський літопис, № 1 (1999): 95–98.
Знайти повний текст джерела
37
Рудяков, П. "Образ "героя, який мовчить" у прозі Іво Андрича". Слов"янські обрії, Вип. 2 (2008): 597–630.
Знайти повний текст джерела
38
ЗЕЛІНСЬКА, Сніжана. "ІОС УНІВЕРСИТЕТУ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ХІМІЇ". Humanities science current issues 3, № 31 (12 жовтня 2020): 183–89. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.3/31.214114.
Повний текст джерела
39
Висотська, Людмила. "СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 116–23. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.116-123.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня «Створення інформаційно-освітнього середовища у професійно-технічному навчальному закладі торгівлі та технологій харчування», що проводився на базі ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування».Визначено суть поняття «інформаційно-освітнє середовище» (далі – ІОС) в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, описано його модель, визначено організаційно-педагогічні умови застосування. У структурі відкритого інформаційно-освітнього середовища представлено: контент-бібліотеку, базу навчально-методичних матеріалів, довідково-пошукову систему, електронні освітні ресурси загальноосвітніх та спеціальних дисциплін, депозитарій, електронні енциклопедії та довідники, репозиторій, конструктор особистого ІОС викладача, систему дистанційного навчання, електронні освітні ресурси соціально-економічного напряму, електронні освітні ресурси управління, інші модулі, введення яких науково, методично й дидактично обґрунтовано.Єдине ІОС представлено як таке, що поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення, мережних технологій (електронна пошта, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відеоконференції, аудіо- та відеозаписи) й широке коло навчальних інструментів, що базуються на використанні веб-технологій. Охарактеризовано особливості підготовки педагогічних працівників училища до створення електронних засобів навчання. Показано результати здійсненої в ході проведення експерименту адаптації ІОС до особливостей організації навчально-виховного процесу в освітньому закладі сфери торгівлі та ресторанного господарства.Доведено, що використання можливостей ІОС істотно впливає на професійне зростання педагогів, підвищує результати навчальних досягнень учнів, сприяє зростанню якості освітнього процесу в цілому, надає учневі можливість включитися в активну професійну діяльність, бути здатним діяти у різних професійних ситуаціях і заявляти про себе як про компетентну особистість зі сформованою професійною, духовно-моральною і життєвою позицією.
40
Yakovleva, L. M., та Ya O. Peremot. "Чинники, що впливають на віддалений прогноз у хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли аортокоронарне шунтування". EMERGENCY MEDICINE, № 7.54 (1 листопада 2013): 128–33. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.7.54.2013.88677.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: дослідити клініко-анамнестичні й генетичні фактори, що впливають на віддалений прогноз у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які перенесли аортокоронарне шунтування (АКШ).Матеріали та методи досліджень. Обстежено 79 хворих на ІХС, яким було проведене АКШ не менше ніж за 3 місяці та не більше ніж за рік до початку спостереження. Період спостереження тривав 3,0 ± 0,2 року. 27 пацієнтів, у яких відбулися події, що відповідали критеріям кінцевих точок дослідження (серцево-судинна смертність, інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, необхідність у повторній реваскуляризації міокарда (АКШ або стентування)), становили І групу. 52 хворих, у яких не було зареєстровано негативних серцево-судинних подій, склали ІІ групу.Результати. Встановлено, що розвиток несприятливих серцево-судинних подій у хворих на ІХС, які перенесли аортокоронарне шунтування, асоціюється з наявністю артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу, ожиріння, низькою фізичною активністю, поширеністю атеросклеротичного процесу на периферичні судинні басейни, фракцією викиду лівого шлуночка меншою за 35 %, а також високим ризиком несприятливих результатів АКШ за шкалою EuroSCORE і низькою прихильністю до стандартної медикаментозної терапії. При наявності алелі D та DD генотипу I/D поліморфізму гена АПФ вірогідність розвитку несприятливих серцево-судинних подій у хворих на ІХС, які перенесли АКШ, збільшується у 2,45 та 3,9 раза відповідно.
41
Lilevska, A. A., V. K. Sierkova, L. O. Romanova та O. O. Savytska. "КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10483.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити клініко-функціональні особливості ішемічної хвороби серця при коморбідній кардіореспіраторній патології і виявити її найбільш інформативні діагностичні критерії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.
Матеріали і методи. Обстежено 153 пацієнти, у тому числі 44 зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), 53 з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і 56 хворих із поєднанням ХОЗЛ та стабільної ІХС на базі Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова.
Результати. На сьогодні ХОЗЛ в Україні характеризується високим рівнем захворюваності, смертності та інвалідності, що призводить до значних економічних затрат для суспільства, втрати працездатності населення і суттєвого зниження якості життя. У хворих на ХОЗЛ основною причиною смертності є серцево-судинні захворювання (ССЗ), тому набуває актуальності рання діагностика ішемічної хвороби серця, яку найчастіше спостерігають у хворих.
У хворих на ХОЗЛ виявлено такі особливості перебігу ІХС: атипові прояви стенокардії, велика частота безбольової форми ішемії міокарда і порушень серцевого ритму за даними добового (холтерівського) моніторування електрокардіограми (ЕКГ), збільшення частоти і ступеня задишки, яке достовірно відрізняється від інших груп, ремоделювання лівих відділів серця, що асоціюється зі ступенем бронхіальної обструкції.
Висновки. Приєднання ІХС до ХОЗЛ обтяжує перебіг і модифікує клінічну картину, ускладнюючи діагностику захворювань, що зумовлює необхідність проведення добового моніторування ЕКГ і ехокардіографічного обстеження у хворих на ХОЗЛ.
42
Семеніхіна, Олена Володимирівна, та Марина Григорівна Друшляк. "Використання інтерактивних геометричних середовищ при організації контролю якості знань". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (4 вересня 2015): 329–34. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.799.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням використання інтерактивних геометричних середовищ (ІГС) для організації автоматизованої перевірки математичних знань та умінь. Авторами наведено приклад задачі на побудову, де використано інструмент «Перевірити відповідь», зазначено про інші інструменти «Чекбокс» і «Поле вводу відповіді».
Мета: визначити можливість використання засобів ІГС для організації автоматизованої перевірки результатів навчання математики.
Задачі: визначення середовища, яке б дозволило автоматичну організацію контролю геометричних умінь учнів.
Об’єкт дослідження: контроль якості математичних знань.
Предмет дослідження: комп’ютерні інструменти, що дозволяють організовувати контроль якості математичних знань.
Методи дослідження: аналіз Інтернет-ресурсів та узагальнення досвіду використання програм динамічної математики на різних етапах навчання.
Результати: виділено середовище «Математичний конструктор», розробниками якого передбачено інструменти «Перевірка відповіді», «Поле вводу відповіді», «Чекбокс», які дозволяють вчителю математики організувати автоматизований контроль результатів навчальної діяльності.
Висновки: існують сучасні ІГС, які дозволяють організувати автоматизований контроль математичних знань.
43
Tseluyko, V. I., та L. N. Yakovleva. "Генетичні аспекти артеріальної гіпертензії у хворих на ішемічну хворобу серця". HYPERTENSION, № 5.31 (1 вересня 2013): 16–20. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.5.31.2013.86456.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було вивчення генетичних факторів, пов’язаних із розвитком артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) мешканців Харківської області. Обстежено 120 хворих на ІХС, із них 25 — без АГ (І група) та 95 — із АГ (ІІ група). Групу контролю становили 35 здорових осіб. Дослідження алельного поліморфізму Т-786С промотора гена ендотеліальної NO-синтази (еNOs), інсерційно-делеційного (I/D) поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та поліморфізму А1166С гена рецептора ангіотензину-2 типу 1 (АT2R1) проводили методом полімеразної ланцюгової реакції з електрофоретичною схемою детекції результату.Виявлений позитивний зв’язок між наявністю СС-генотипу поліморфізму Т-786С промотора гена еNOs, D-алелі поліморфного сайту I/D гена АПФ та підвищеною вірогідністю розвитку АГ у хворих на ІХС мешканців Харківської області. При порівняльному аналізі розподілу частот алелей і генотипів поліморфізму А1166С гена АT2R1 в групах обстежених хворих і в групі контролю статистично вірогідних відмінностей не встановлено.
44
Chumak, D., та O. Klevtsov. "Комп‘ютерна безпека на ядерних об’єктах в Україні". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 60–64. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблематику комп’ютерної та інформаційної безпеки у площині фізичного захисту, а також нормативно-правове забезпечення комп’ютерної безпеки на ядерних об’єктах в Україні. Основний акцент зроблено на комп’ютерну безпеку інформаційних та керуючих систем (ІКС), важливих для ядерної безпеки. Надано приклад інтегрованого підходу до розгляду вимог з ядерної безпеки та захищеності з урахуванням взаємодії сфер забезпечення захищеності ІКС та ядерної безпеки. Наведено рекомендації та плани на майбутнє щодо вдосконалення комп’ютерної безпеки на ядерних об’єктах в Україні.
45
Mykhailovska, N. S., S. M. Manuilov, H. V. Grytsai та T. O. Kulynych. "ВПЛИВ ПСИХОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ НА КОГНІТИВНИЙ СТАТУС ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ІЗ СУПУТНЬОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (15 листопада 2019): 19–24. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10588.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити вплив психовегетативних розладів на когнітивний статус та якість життя хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), коморбідну з артеріальною гіпертензією (АГ).
Матеріали і методи. У проспективне моноцентрове подвійне відкрите дослідження в паралельних групах залучено 56 хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруження II–III функціонального класу, коморбідну з АГ, віком 42–68 років (медіана віку – 5,0 (54,0; 65,0) років; 26 жінок, 30 чоловіків). Усім хворим проводили комплексне клінічне обстеження згідно із загальноприйнятими стандартами. Виявлення тривожно-депресивних розладів (ТДР) здійснювали за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS); когнітивних порушень − за допомогою Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (МоСА); дослідження якості життя проводили за допомогою Сіетловського опитувальника (SAQ) та опитувальника SF-36; оцінку вегетативної дисфункції − за допомогою часових і спектральних показників варіабельності серцевого ритму (ВСР). Залежно від наявності ТДР хворих поділено таким чином: 1 група – 34 хворі у поєднанні з ТДР і 2 група – 22 пацієнти без ТДР.
Результати. У хворих на ІХС та АГ з ТДР порівняно з хворими без ТДР спостерігали вегетативний дисбаланс зі зниженням загальної варіабельності серцевого ритму, переважанням активності симпатичної ланки на тлі пригнічення парасимпатичних впливів. У хворих на ІХС з АГ з ТДР виявлено погіршення якості життя пацієнтів за даними Сіетловського опитувальника та загального опитувальника здоровʼя SF-36, а також помірне зниження когнітивної функції за МоСА. Встановлено позитивний кореляційний звʼязок між сумарним рівнем тривоги і депресії та когнітивним дефіцитом (r=+56; р<0,05), показниками якості життя PL (r=+0,54; p<0,05), AF (r=+0,50; p<0,05), співвідношенням LF/HF (r=+0,44; p<0,05), зворотний − з SDNNі (r=+0,34; p<0,05).
Висновки. Виявлено асоціацію між тривожно-депресивними, вегетативними порушеннями та погіршенням складових якості життя та когнітивного статусу в хворих на ІХС, коморбідну з АГ.
46
Volotovska, N. V. "ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ МОЛЕКУЛ СЕРЕДНЬОЇ МАСИ НА ТЛІ МОДИФІКАЦІЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВКИ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 63–70. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11740.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Прогностичну роль показників ендогенної інтоксикації на тлі ішемічно-реперфузійного синдрому (ІРС) кінцівки вивчено недостатньо, незважаючи на значущість цієї проблеми за умов сучасних бойових дій.
Мета дослідження – з’ясувати особливості зміни концентрації молекул середньої маси в сироватці крові на тлі експериментального ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки.
Методи дослідження. Після експериментального моделювання ішемічно-реперфузійного синдрому особливості ендогенної інтоксикації вивчали у 260 білих статевозрілих щурів-самців (віком 5–5,5 місяця), яких було поділено на групи: контрольна (n=10); ЕГ1 – моделювання ізольованого ІРС кінцівки; ЕГ2 – моделювання ізольованої об’ємної крововтрати; ЕГ3 – поєднання ІРС кінцівки і крововтрати; ЕГ4 – моделювання ізольованої механічної травми стегна; ЕГ5 – поєднання ІРС кінцівки та механічної травми. У сироватці крові після завершення експерименту визначали концентрацію молекул середньої маси (МСМ). Кількісні показники обробляли статистично.
Результати й обговорення. Кожне експериментальне втручання призвело до збільшення концентрації МСМ254 і МСМ280. Особливістю є те, що в усі досліджувані періоди рівень МСМ був найвищим на тлі ІРС, поєднаного з крововтратою, що свідчить про потенціювання тяжкості інтоксикації у післятравматичний період. Так, в ЕГ3 така комбінація патогенних факторів спричинила зростання рівня МСМ254: на 1-шу, 3-тю, 7-му і 14-ту доби після нанесення травми досліджуваний показник перевищив дані контрольної групи в 3,7, 4,2, 3,2 та 2,8 раза відповідно, тоді як концентрація МСМ280 через 1 год після втручання була більшою, ніж у контрольній групі, на 53,5 %. На 1-шу, 3-тю, 7-му і 14-ту доби показник був ще вищим – у 3,4, 4, 3,4 та 3 рази відповідно.
Висновки. Кожне з експериментальних втручань призвело до порушення детоксикаційно-видільної функції організму, що проявилося зростанням концентрації молекул середньої маси. При цьому застосування кровоспинного джгута, яке від самого початку повинно проявляти лікуваний ефект, імовірно, мало і патогенний вплив, що необхідно враховувати при проведенні лікувальних дій таким постраждалим.
47
Vakalyuk, І. І., та N. G. Virstyuk. "Роль біологічних маркерів стеатозу та прозапальної ланки в прогресуванні неалкогольної жирової хвороби печінки в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця". Терапевтика 2, № 1 (30 липня 2021): 27–32. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-1.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Неалкогольна жирова хвороба печінки посідає одну з провідних позицій серед дифузних захворювань печінки в усьому світі. Показник серцево-судинної смертності за умов наявності стеатозу печінки у хворих на НАСГ значно переважає показник смертності від захворювань печінки.Мета роботи — визначити діагностичну роль сироваткових маркерів стеатозу у взаємозв’язку з прозапальними цитокінами в прогресуванні НАЖХП у хворих на стабільну ІХС. Матеріали та методи. Обстежено 140 хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП. Пацієнтів було поділено залежно від величини ІСП: хворі з ІСП 60-80 (n=76); пацієнти з ІСП понад 80 (n=64). У кожній групі хворих додатково виділяли пацієнтів із НАЖГ і НАСГ. Булопроведено стандартне фізикальне обстеження, електрокардіографію, коронарографію, ехокардіографію, ультразвукове дослідження печінки, оцінку функціонального стану печінки, визначення сироваткового рівня фрагментів цитокератину 18 М30, селенопротеїну Р, ФНП-альфа, ІЛ‑6, вч-СРП.Результати. У хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП, із ІСП понад 80 рівень у крові селенопротеїну Р і цитокератину 18 М30 зростає порівняно з пацієнтами з ІСП у межах 60-80 в 1,48 та 1,45 рази (p<0,05) відповідно. У хворих з ІСП понад 80 рівень ФНП-альфа, ІЛ‑6 та вч-СРП у крові збільшується порівняно з пацієнтами з ІСП у межах 60-80 в 1,43, 1,49 та 1,69 рази (p<0,05) відповідно. Висновки. Виявлена динаміка наростання сироваткових рівнів селенопротеїну Р і цитокератину 18 М30 із прогресуванням стеатозу печінки є свідченням участі стеатозу та апоптозу гепатоцитів у розвитку НАЖХП, а самі біомаркери можуть розглядатись як альтернатива неінвазивної діагностики НАЖХП у хворих на стабільну ІХС. Наростання рівня прозапальнихцитокінів залежно від ступеня стеатозу є доказом безпосередньої участі печінки в активації системного запалення у хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХ. Позитивна кореляція маркерів стеатозу з прозапальними цитокінами вказує на їх участь у прогресуванні НАЖХП в умовах активації системного запалення.
48
Buinytska, Oksana P., та Bohdan I. Hrytseliak. "СТУДЕНТ В ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Information Technologies and Learning Tools 36, № 4 (12 вересня 2013): 66–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v36i4.865.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається необхідність трансформації університетів у Smart-університети, концептуальною основою яких є інформаційно-освітнє середовище (ІОС), що поєднує в собі електронний контент і технології взаємодії всіх учасників навчального-виховного процесу. Подано структуру ІОС і здійснено опис веб-ресурсів, що входять до складу інформаційно-освітнього середовища, яке спроектовано з метою здійснення підготовки конкурентоспроможних фахівців на основі компетентнісного підходу. Завдяки розробленій системі авторизації й ідентифікації користувачів студенти мають змогу одночасно ознайомитись з усіма електронними ресурсами інформаційно-освітнього середовища університету.
49
Степанова, А. "Естетика театрального та живописного в Алуштинському тексті І.С. Шмельова". Філологічні семінари, Вип. 19 (2016): 152–60.
Знайти повний текст джерела
50
Степанова, А. "Естетика театрального та живописного в Алуштинському тексті І.С. Шмельова". Філологічні семінари, Вип. 19 (2016): 152–60.
Знайти повний текст джерела