Статті в журналах з теми "Єдиний медичний простір"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Єдиний медичний простір.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-17 статей у журналах для дослідження на тему "Єдиний медичний простір".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Співак, М. В. "ЄДИНИЙ МЕДИЧНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ЗАСІБ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 136–42. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Стаття присвячена функціонуванню електронної системи охорони здоров’я як ефективному засобу прийняття управлінських рішень в галузі охорони здоров’я. Наголошуєься на тому, що на сучасному етапі реформування, успішна діяльність галузі охорони здоров’я безпосередньо залежить від ефективного використання інформаційних технологій, які виконують особливу роль у вдосконаленні внутрішніх процесів управління. e-Health розглядається автором як технічний елемент системи управління охорони здоров’я, під яким слід розуміти збалансований комплекс окремих видів технічного обладнання спеціальних засобів, або їх поєднання і може в окремих випадках включати людей, що його експлуатують, обслуговують та ремонтують. Кожна частина технічного елементу має певну функцію, що забезпечує реалізацію відповідний споживчої потреби. Наголошується на тому, що у системі треба враховувати вплив на людей які приймають управлінські рішення, як на одну з складових частин технічного елементу. Вказано, що для того щоб управлінське рішення було ефективним і забезпечувало досягнення цілей, воно повинно задовольняти сукупності певних вимог і пройти певні стадії. У статті наводяться етапи провадження е-Health визначені законодавством та розглянуті приклади існуючих систем які підключені до е-Health. Зроблений висновок, що більшість розглянутих систем побудовано на основі клієнт-серверної архітектури, яка забезпечує обмежену кількість функцій – переважно підготовку статистичних звітів і стандартних форм. Не здійснюються заходи щодо впровадження стандартів кібербезпеки на основі стратегічних напрямів розвитку кібербезпеки е-Health. Відсутня інтеграція між системами і вивантаження даних з систем. Розробка управлінського рішення може являти собою як окрему функцію управління, так і входити до складу інших процесів управлінського циклу, тому оптимізацію управління у закладі охорони здоров’я та її ефективний розвиток слід, передусім, пов’язувати з удосконаленням процесів прийняття управлінських рішень.
2
Сіделковський, О. Л. "ЄДИНИЙ МЕДИЧНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ В ПАРАДИГМІ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА". South Ukrainian Law Journal, № 3 (2019): 150–53. http://dx.doi.org/10.32850/sulj.2019.3-36.
Повний текст джерела
3
Sidelkovsky, Oleksiy. "The only medical space in the paradigm of medical law in Ukraine." Public Law, no. 34 (2019): 113–19. http://dx.doi.org/10.37374/2019-34-14.
Повний текст джерела
4
Майданик, Р. "Єдиний медичний простір як ключовий стандарт прав людини і юридичний виклик у сфері охорони здоров"я України". Медичне право, № 1 (11) (2013): 33–42.
Знайти повний текст джерела
5
Майданик, Р. "Єдиний медичний простір як ключовий стандарт прав людини і юридичний виклик у сфері охорони здоров"я України". Медичне право, № 1 (11) (2013): 33–42.
Знайти повний текст джерела
6
Майданик, Р. "Єдиний медичний простір як ключовий стандарт прав людини і юридичний виклик у сфері охорони здоров"я України". Медичне право, № 1 (11) (2013): 33–42.
Знайти повний текст джерела
7
Bakai, A. E. "Міжвідомча взаємодія як інструмент публічного управління галуззю охорони здоров’я в Україні". Public administration aspects 5, № 10 (30 січня 2018): 29–38. http://dx.doi.org/10.15421/15201732.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сутність міжвідомчої взаємодії та поняття єдиного медичного простору, проведено теоретичне обґрунтування структурно-організаційного забезпечення якісних трансформацій у системі охорони здоров’я, наголошено на необхідності подальшого розвитку загальної системи медичного забезпечення зі збереженням безпекової складової на засадах єдиного медичного простору та її інтеграції в загальнодержавну систему охорони здоров’я. Проаналізовано існуючі моделі міжвідомчої кооперації з питань медичного забезпечення населення, розглянуто існуючі ограни управління медичним захистом населення та проектні форми міжвідомчої взаємодії в надзвичайних ситуаціях воєнного і мирного характеру, підтверджено доцільність удосконалення механізмів міжвідомчої взаємодії з організації медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Визначено основні передумови побудови єдиного медичного простору відомчих медичних служб та цивільних закладів охорони здоров’я, що обумовлює необхідність централізації механізмів управління системою медичного захисту населення, визначення та впровадження єдиних принципів організації медичної допомоги, розроблення і реалізації нових стратегій і програм міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії, у тому числі в підходах до програм медичної освіти, функціональної інтеграції відомчих систем усіх форм власності, застосовування єдиних стандартів на загальних принципах тощо. Доведено необхідність опрацювання і впровадження перспективної міжвідомчої системи медичного забезпечення, що базується на національних стандартах, із використанням єдиної загальнодержавної мережі закладів охорони здоров’я та об’єднана спільним управлінням, запропоновано модель єдиного простору надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях як міжвідомчої системи управління ресурсами.
8
Pechyborsch, V. P., V. M. Yakimets, I. V. Ogorodniychuk, V. V. Yakimets та O. V. Pechyborsch. "Територіальна оборона та її медичне забезпечення – веління сьогодення". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (11 березня 2022): 5–18. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає в дослідженні позитивного досвіду АТО/ООС та шляхів оптимізації діяльності медичних сил ЗС України з метою створення оптимізованої моделі організації медичного забезпечення Сил територіальної оборони в умовах національного спротиву - територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до національного спротиву.
Матеріали та методи. Вивчали стан організації медичного забезпечення Сил територіальної оборони, проблемні питання та шляхи їх вирішення на предмет позитивного досвіду організації медичного забезпечення Сил оборони в АТО/ООС та екстреної медичної допомоги (далі ЕМД) в надзвичайних ситуаціях (далі НС) в системі охорони здоров’я України та Єдиній державній системі цивільного захисту. Матеріалами слугували нормативно-правові акти, що регламентують діяльність медичних сил ЗС України, та ЕМД в НС, публікації у відкритих джерелах інформації. Методи досліджень: бібліографічний, аналітичний, системного підходу
Результати. В результаті проведеного аналізу визначено, що медичні сили ЗС України в цілому готові до виконання завдань за призначенням, але повна готовність медичної служби командування Сил територіальної оборони як органу управління медичним забезпеченням, медичної служби бригад та батальйонів Сил територіальної оборони у такий короткий термін не можлива, але є альтернативні варіанти вирішення цієї важливої державної проблеми.
Висновки. Медична служба Сил територіальної оборони зможе виконати завдання з надання медичної допомоги особовому складу підрозділів Сил територіальної оборони та населенню у повному обсязі при умові використання територіального принципу в єдиному медичному просторі із залученням сил і засобів територіальних підрозділів Центрів ЕМД та медицини катастроф областей та наявних закладів охорони здоров’я, підсистеми медичного захисту в Єдиній державній системі цивільного захисту.
9
Чеховська, І. В. "Зарубіжний досвід правового забезпечення реалізації проєктів єдиного медичного простору". Ірпінський юридичний часопис, № 2(4) (4 квітня 2021): 31–41. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2(4).2020.31-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню правового забезпечення реалізації проєктів єдиного медичного простору. На основні аналізу зарубіжного досвіду встановлено зміст поняття «єдиний медичний простів», виокремлено елементи універсальної системи охорони здоров’я. Доведено, що нерівність у доступі до медичних послуг і медикаментів є результатом об’єктивних і суб’єктивних чинників. Зроблено висновок, що подолання нерівності у доступі до медичних послуг і медикаментів залежить від спрямування національних урядів на реформування національних систем охорони здоров’я з акцентуванням уваги на формування і запровадження медичного страхування, а також чіткого визначення джерел стабільного фінансування галузі. Доведено доцільність запровадження універсальної системи охорони здоров’я в Україні.
10
Бакай, Андрій. "АРХЕТИПНІ ДЖЕРЕЛА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 44–58. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-44-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто архетипні джерела і нормативно-правові основи розвитку та функціонування державної системи медичного забезпечення і захисту населення України у надзвичайних ситуаціях, визначено сучасні проблеми та запропоновано нові підходи до організації публічного адміні- стрування медичним забезпеченням населення України у надзвичайних си- туаціях та реалізації потреби населення в медичному захисті при виникнен- ні надзвичайних ситуацій у мирний і військовий час.
Схарактеризовано основні форми організації системи охорони здоров’я у надзвичайних ситуаціях, проведено оцінку ключових проблем з організації медичного захисту (як системи заходів організаційно-управлінського харак- теру та їх реалізації), наголошено на доцільності об’єднання та спільного використання цивільно-військових органів та систем оперативного управ- ління при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій з використанням між- народного досвіду в організації інтегрованої системи медичного забезпечен- ня, що за певних умов дасть змогу досягнути сумісності з питань медичного забезпечення у спільних операціях з підтримання миру. Визначено поняття “медичне забезпечення” та “медичний захист”, теоретично обґрунтувано не- обхідність структурно-організаційних трансформацій системи охорони здо- ров’я. Наголошено на подальшому розвитку загальної системи медичного забезпечення зі збереженням безпекової складової на засадах єдиного ме- дичного простору та її інтеграції в загальнодержавну систему охорони здо- ров’я.
Проаналізовано існуючі моделі міжвідомчої кооперації з питань медич- ного забезпечення населення, розглянуто існуючі ограни управління медич- ним захистом населення та проектні форми міжвідомчої взаємодії у надзви- чайних ситуаціях воєнного і мирного характеру, підтверджено доцільність удосконалення механізмів міжвідомчої взаємодії з організації медичної до- помоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.
Визначено основні передумови побудови солідарного медичного про- стору відомчих медичних служб та цивільної системи охорони здоров’я, що зумовлює необхідність централізації механізмів управління медичним захи- стом населення, визначення та впровадження єдиних принципів організа- ції медичної допомоги, розроблення і реалізації нових стратегій та програм міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії.
11
Войткевич, Н. І., та М. О. Тесленко. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ТИПОЛОГІЯ ТЕРМІНІВ СУБМОВИ ІНФЕКТОЛОГІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснюється спроба здійснити аналіз особливості структури термінів субмови інфектології сучасної англійської мови. Простежується вербальна кодифікація відібраних термінологічних словосполучень у сучасних медичних енциклопедичних словниках. Висвітлюється специфіка їхньої семантики, представлена розробка найбільш продуктивної семантико-тематичної класифікації. У процесі дослідження використовувалися метод суцільної вибірки, який уможливив добір фактичного матеріалу, описовий метод, завдяки якому здійснено інвентаризацію та внутрішню інтерпретацію відібраних термінологічних одиниць, структурний метод для встановлення зв’язків і відношень між мовними елементами. Виокремлюється подальша перспектива в більш детальному дослідженні мовних одиниць на всіх мовних рівнях, зокрема аналізі нових терміноодиниць, які з’являються внаслідок асиміляції та запозичення за умови розвитку англомовного медичного дискурсу та необхідності найменування новітніх понять галузі. Крім того, такий рішучий розвиток медицини і своєю чергою медичної лексикології, що не припиняється і в наші дні, зумовлений стрімким розвитком науки і техніки. Слід також зазначити, що, мабуть, жодна галузь медицини не знаходиться під таким значним впливом чинників зовнішнього середовища, як інфекційні хвороби. Очевидним доказом цього твердження служить ситуація медичного простору у всесвітньому масштабі; що вкотре підкреслює актуальність цього дослідження. Це, насамперед, поява нових штамів вірусів через їхню постійну здатність до мутацій та резистентність до нинішніх антивірусних, антимікробних та протигрибкових препаратів. У цьому сенсі інфекційні хвороби тісно пов’язані з мікробіологією, патологічною фізіологією та іншими галузями медицини. Таким чином, ця робота не обмежується єдиною сферою інфекційних захворювань та може слугувати підґрунтям супутніх досліджень терміносистем вищезгаданих наук.
12
Pertseva, T. O., I. S. Shponka, S. V. Zakharov, O. O. Khaniukov та O. I. Kravchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ ОБ’ЄКТИВНОГО СТРУКТУРОВАНОГО КЛІНІЧНОГО ІСПИТУ ЯК ЕТАПУ ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ДЕРЖАВНОГО ЗАКЛАДУ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»". Медична освіта, № 3 (13 травня 2019): 45–47. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10122.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – аналіз застосування об’єктивного структурованого клінічного іспиту як етапу проведення атестації випускників державного закладу «Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров’я України».
Основна частина. ОСКІ має певні переваги перед традиційними методами оцінки – усними співбесідою, письмовими роботами, тестуванням і прийомом практичних навичок біля ліжка хворого. ОСКІ де-факто залишається практично єдиним методом, що дозволяє ефективно оцінити навички значної кількості студентів за мінімальний час на рівні «показати» піраміди клінічної компетентності G. Miller. На відміну від письмових, усних іспитів і тестування, ОСКІ не просто оцінює рівень теоретичних знань студентів, але перевіряє їх компетентність у застосуванні наявних знань на практиці.
Висновок. Порівняно з прийомом практичних навичок біля ліжка хворого ОСКІ дозволяє забезпечити більшу різноманітність клінічних ситуацій, відтворити рідкісні клінічні випадки, перевірити навички студентів в «делікатних» ситуаціях, допускає можливість лікарської помилки.
13
Підпала, І. В. "СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ МОРЯКІВ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 544–56. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.61.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціальний захист є невід’ємною складовою прав людини, що вимагає приділяти особливу увагу формуванню соціальних стандартів на націо- нальному та міжнародному морському ринку праці. На сьогодні радикаль- ні економічні перетворення в Україні, гостро виділили проблему зайня- тості працівників морського торгівельного флоту. Істотне скорочення національного флоту, фінансова ситуація, що склалася, в галузі постави- ли перед моряками України проблему пошуку роботи на світовому ринку. Працевлаштовуючись до іноземного судновласника-роботодавця, моряк «випадає» з правового поля нашої держави і стає абсолютно беззахисним, як з боку нашої держави так і з боку судновласника. Однозначних статис- тичних даних по кількісному складу морської трудової міграції немає, кіль- кість українських моряків, що працюють за кордоном, оцінюється майже в 60-100 тисяч чоловік. Відсутність можливостей для застосування своїх професійних навиків в Україні є не єдиною насущною проблемою для моря- ка. Істотним є питання про соціальний захист моряків, що працюють за кордоном, як з боку судновласника-працедавця, так і держави прапора, дер- жави юрисдикції і держави громадянства. З’ясовано, що судновласники при працевлаштуванні моряків поза межами їхньої держави повинні сприяти у збереженні їх грошових заощаджень та допомагати перераховувати заро- бітну плату їхнім сім’ям, організувавши просту, швидку і надійну систему, яка діяла б за сприяння з боку консулів або інших компетентних органів, капітанів суден, представників судновласників або надійних фінансових установ і давала б змогу морякам, зокрема тим із них, котрі перебувають у іншій країні або служать на судні, зареєстрованому в іншій країні, депо- нувати чи переказувати свою заробітну плату повністю або частково. Ви- значено, що на сьогодні національне законодавство України є застарілим. Це полягає насамперед у медичному законодавстві, яке знаходиться у по- страдянській системі з недіючими механізмами безкоштовного медичного обслуговування та відсутністю законодавства у сфері обов’язкового ме- дичного страхування. Медичне законодавство України не передбачає спе- ціальних процедур медичного обслуговування моряків, а наявні механізми є неефективними.
14
ДЗЮБА, О. М., та Н. Т. КУЧЕРЕНКО. "ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (2 лютого 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2015.3.5759.
Повний текст джерелаАнотація:
<p><strong>Мета: </strong>висвітлення основних цілей та орієнтирів економічних механізмів створення єдиного медичного простору; проведення порівняльного аналізу впровадження нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, спрямованих на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення.</p><p><strong>Матеріали і методи. </strong>Були використані статистичні дані пілотних регіонів; застосовані економічний, статистичний, методи порівняльного аналізу.</p><p><strong>Результати. </strong>Основою підвищення ефективності системи охорони здоров’я є удосконалення її організаційно-економічного механізму – сукупності форм, методів і механізмів, за допомогою яких здійснюється організація суспільного виробництва в сфері охорони здоров’я й узгоджується економічно доцільна її діяльність як єдиної системи. На прикладі пілотних регіонів показані нові підходи до організації роботи закладів охорони здоров'я та їх кадрового забезпечення.</p><p><strong>Висновки</strong>. Державна політика щодо реформування охорони здоров’я має бути спрямована на формування моделі, що відповідає соціально-економічним реаліям України. Необхідно запровадити набутий досвід реформування системи охорони здоров’я в пілотних регіонах на національному рівні.</p><p>КЛЮЧОВІ СЛОВА: <strong>єдиний медичний простір, пілотні регіони, ефективність, якість медичної допомоги.</strong></p>
15
Ryzhkovskyi, V. O., та A. V. Ryzhkovskyi. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ". Медсестринство, № 3 (15 грудня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2015.3.5335.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтеграція української вищої медичної школи в єдиний європейський простір вимагає удосконалення концепції підготовки медичної сестри, вітчизняних навчальних програм, підходів, форм і методів навчання. Одним із вагомих методів підготовки медичної сестри на шляху реформування є залучення студентів до науково-дослідної роботи. Творчо-пошукова робота студентів є невід’ємною складовою навчання і здійснюється з метою інтеграції навчальної, наукової та виробничої діяльності в системі вищої медсестринської освіти.
16
Ryzhkovskyi, V. O., та A. V. Ryzhkovskyi. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТТЬ СТУДЕНТІВ В СИСТЕМІ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ". Медсестринство, № 1 (3 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2015.1.5144.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>Інтеграція української вищої медичної школи в єдиний європейський простір вимагає удосконалення концепції підготовки медичної сестри, вітчизняних навчальних програм, підходів, форм і методів навчання. Одним із вагомих методів підготовки медичної сестри на шляху реформування є залучення студентів до науково-дослідної роботи. Творчо-пошукова робота студентів є невід’ємною складовою навчання і здійснюється з метою інтеграції навчальної, наукової та виробничої діяльності в системі вищої медсестринської освіти. </p>
17
Ніколюк, О. В., В. А. Бондар та Н. Ю. Цвєткова. "Напрями удосконалення системи публічного управління розвитком у сфері охорони здоров’я України". Food Industry Economics 13, № 3 (24 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i3.2137.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано напрями удосконалення системи публічного управління розвиткомсфери охорони здоров’я України. Визначено, що перспективним напрямком вдосконалення системипублічного управління розвитком сфери охорони здоров’я є використання механізму державно-приватного партнерства. Запровадження ефективних інститутів взаємодії держави і приватногосектору сприяє розподілу повноважень на право власності, засоби виробництва й сприятиме розвиткусфери охорони здоров’я України. Метою трансформації системи публічного управління розвитком усфері охорони здоров’я варто вважати, перш за все, становлення ефективних механізмів публічногоуправління якості надаваної медичної допомоги, шляхом проведення системної перебудови такоїгалузі, формування комплексного нормативно-правового простору й інформаційно-методологічноїдоктрини щодо розвитку сфери охорони здоров’я. Формування протоколів щодо надання медичноїдопомоги повинно проводитись Міністерством охорони здоров’я разом із Академією медичних наукУкраїни та із залученням до їх опрацювання провідних експертів, науково-дослідних установ тощо.Обґрунтовано актуальність та перспективність формування єдиної публічної системи стандартизації всфері охорони здоров’я, яка має орієнтуватись на: забезпечення її цілісності шляхом імплементаціїєдиних підходів до проведення нормування, акредитації, ліцензування та сертифікації; сприятипідвищенню якості, доступності і безпеки медичних послуг, лікарських засобів та різних виробівмедичного призначення; оптимальне й результативне використання фінансових, кадрових таматеріальних ресурсів; динамічність впровадження інноваційних медичних технологій таінформаційних технологій; інтеграцію сфери охорони здоров’я України у глобальне медичнеспівтовариство.