Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Єдиний Економічний Простір"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Єдиний Економічний Простір".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Єдиний Економічний Простір"
1
Дорошко, М. С. "Митний союз і Єдиний економічний простір як російські геополітичні проекти". Науковий вісник Дипломатичної академії України, Вип. 17 (2011): 66–69.
Знайти повний текст джерела
2
Єна, О. В. "Договір про єдиний економічний простір, значення його і європейський вибір України". Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. 1 (2005): 17–19.
Знайти повний текст джерела
3
Птащенко, О. В. "Становлення глобального економічного простору під впливом економіки знань". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 30–34. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-30-34.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні особливості глобального екномічного простору сьогодення.
Визначено, що процес формування глобального економічного простору пройшов декілька етапів: становлення (XIX ст.); боротьба національних капіталів, підтримуваних державою за панування у глобальній системі міжнародних економічних відносин, що складалася (перша половина XX ст.); розкол світу на дві системи, які функціонували на основі різних принципів і перебували у стані антагоністичної єдності (період холодної війни); перехід до етапу глобалізації ринкової економіки, створення єдиних економічних просторів, панування транснаціональних компаній у світовій економіці (кінець XX – початок XXI ст.).
Розглянуто, що темпи сучасного науково-технічного розвитку та залежність від ефективного використання науки та техніки провідними країнами та економічне зростання світової економіки зумовили необхідність консолідації зусиль та ресурсів різних країн для досягнення національних та глобальних науково-технічних цілей. Наукове, технологічне та інноваційне співробітництво держав, переваги міжнародної спеціалізації та співпраця в галузі досліджень та розробок є важливими для подальшого розвитку цивілізації. Сьогодні динаміка інтернаціоналізації та глобалізації, що є основою для ефективного розвитку всіх сфер суспільства, відображена в науково-технічній сфері.
Таким чином, визначено у роботі основні фактори впливу на глобальний економічний простір з урахування специфіки становлення економіки знань сьогодні.
4
Шемчук, В. В. "Економічна та інформаційна безпека держави: правові аспекти співвідношення". Актуальні проблеми держави і права, № 83 (6 лютого 2020): 253–59. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i83.140.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню економічної та інформаційної безпеки держави, їх теорети-ко-правовим, конституційно-правовим та іншим галузевим і прикладним аспектам. Проаналізовані нормативні визначення категорії «економічна безпека держави», висвітлена історія виникнення і роз-витку цього терміну у міжнародно-правовій практиці. Так само як і інформаційна безпека, економічна безпека є конституційною категорією, хоча зміст їх в Основному законі не розкривається. Аналіз наукових досліджень свідчить про використання різ-них підходів до з’ясування сутності економічної безпеки держави. (найбільш поширеними є статич-ний, динамічний, системно-структурний та комплексний підходи). Єдине її нормативне визначення регламентовано у наказі Міністерства економічного розвитку та торгівлі 2013 р., засноване саме на статичному підході. В юридичній площині економічну безпеку держави можна розглядати як право-відносини, що виникають при забезпеченні органами публічної влади стану захищеності національної економічної системи. Суміжним поняттям поряд з економічною безпекою держави є інформаційна безпека країни. Останню доцільно розглядати крізь призму правовідносин, що виникають при забезпеченні стану за-хищеності інформаційного простору.Економічна та інформаційна безпеки різняться за об’єктом (економічна система, інформаційний простір) та засобами забезпечення. Проте, вони мають і спільні риси: йдеться про одночасне визначен-ня складниками національної безпеки; їх забезпечення є найважливішою функцією держави; однако-ві рівні забезпечення (міжнародний, національний та локальний); схожі суб’єкти тощо.Економічна безпека держави, як і інформаційна безпека стали предметом вивчення різних галу-зей вітчизняної науки, включаючи насамперед юридичну науку. Отже, на сьогодні сформувалась їх належна доктринальна основа, проте беззаперечною є потреба вдосконалення нормативно-правової бази у сфері економічної та інформаційної безпек як складників національної безпеки України, забез-печення термінологічної визначеності, механізмів реалізації, гарантій захисту як у мирний час, так і в умовах конфліктів, гібридних воєн тощо.
5
Кононенко, Валерій, Тетяна Тарахонич та Леонід Тимченко. "СТАЛИЙ РОЗВИТОК, ІННОВАЦІЇ ТА БЕЗПЕКА НА СТОРІНКАХ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 124–33. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.124.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Пріоритетними напрямами розвитку науки є фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем соціуму й природи, що забезпечує конкурентоспроможність України у світі та сталий розвиток суспільства й держави.Проблематика. Попри чисельні загрози територіальної цілісності, економічної, екологічної безпеки держави, глобальних проблем, пов’язаних зі зміною клімату, воєнними конфліктами, поширенням COVID-19 тощо, вітчизняна наука на достойному рівні відповідає на зазначені виклики. Серед здобутків української науки можна назвати Енциклопедію міжнародного права, яка є єдиним на пострадянському просторі виданням такого рівня й обсягу та другою в світі після енциклопедії Макса Планка (Max Planck Encyclopedia of Public International Law).Мета. Проаналізувати висвітлення таких категорій як сталий розвиток, екологія, інновації та безпека на сторінках Енциклопедії міжнародного права.Матеріали й методи. Застосовано формально-юридичний метод аналізу текстів нормативно-правових актів, а також статистичні методи структурування та порівняльного аналізу актів законодавства. Також використано загальнонаукові методи пізнання — системний і структурний підходи, аналіз і синтез, індукцію й дедукцію.Результати. Екстенсивне економічне зростання призводить до погіршення екологічної ситуації та виснаження ресурсів, що, в свою чергу, вимагає все більш інтенсивних — (технологічних) методів видобутку, які є ще небезпечнішими для довкілля, або екстенсивних підходів — охоплення нових територій, витіснення конкурентів. Така ситуація на разі становить загрозу національній територіальній, екологічній та економічній безпеці.Висновки. Дослідження таких понять як сталий розвиток, екологія, інновації та безпека на сторінках Енциклопедії міжнародного права виявило міжнародну тенденцію сприймати їх не як окремі категорії, а у взаємозв’язку та взаємозалежності.
6
Корогодова, О. О., та Т. Є. Моісеєнко. "ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ СИСТЕМ НА ПРИКЛАДІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ НА ЗАСАДАХ ІНДУСТРІЇ 4.0". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблематику світових соціально-економічних перетворень у період становлення Індустрії 4.0. Висвітлено основні тенденції в процесі транснаціоналізації сучасного бізнесу на засадах циркулярної економіки. Зазначено актуальність дослідження інноваційних структур транснаціонального типу підприємництва щодо переходу до циркулярного типу здійснення економічних процесів, що передбачає глобальний та регіональний ефект. Визначено цілі дослідження, якими є висвітлення процесу адаптації складних управлінських систем до вимог Індустрії 4.0; формування принципових змін діяльності ТНК на засадах циркулярної економіки; визначення принципів функціонування транснаціональних структур в умовах циркулярної економіки на засадах Індустрії 4.0; пропозиції регулювання процесів трансферу капіталів в умовах зміни виробничої парадигми. Висвітлено процес масового впровадження фізичних кіберсистем у фази суспільного виробництва. Наведено особливості циркулярної економіки, що полягають у трансформації виробничої та невиробничої сфер у єдиний простір. Зазначено, що проблемами, які виникають під час формування структури складних систем, є виокремлення структурних елементів (підрозділів) та встановлення взаємозв’язків між структурними елементами відповідно до умов функціонування, цілей та системи мотивації. Візуалізовано основні елементи системи та їхній взаємозв’язок в умовах впливу компонентів Індустрії 4.0. Перелічено вхідні та вихідні параметри функціонування системи управління транснаціональними структурами в контексті циркулярної економіки. Наведено основні проблеми економічного змісту, з якими стикаються транснаціональні корпорації у країнах, що розвиваються. Охарактеризовано процес перенесення аналітичних центрів у країни, що розвиваються, наслідком чого є інтернаціоналізація науково-дослідних заходів в умовах Індустрії 4.0. Наведено перелік структур транснаціонального типу підприємництва, які мають економічні інтереси у створенні бізнес-моделей циркулярного типу, що підкреслює їх прагнення до стійкості інноваційного розвитку. Має інтерес методика формування принципів функціонування структур транснаціонального типу підприємництва в умовах Індустрії 4.0 на засадах циркулярної економіки.
7
Неймарк, О. А. "ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 77–84. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюється важливість і актуальність формування єдиного гуманітарного простору країни, який буде сприяти консолідації українського народу, його об’єднанню в умовах посилення зовнішніх загроз, зокрема гібридної агресії з боку Російської Федерації, формуванню загальноукраїнської ідентичності. Підкреслюється, що саме гуманітарні чинники лежать в основі й економічної, і військової безпеки, оскільки, коли нівелюється національна самосвідомість, втрачається власна мова, історія, почуття патріотизму та пошани до рідної держави, то нація та держава приречені на деградацію та вимирання. Серед проблем, що гальмують розвиток гуманітарної політики в Україні, слід виділити: недостатність фінансування (здебільшого культура фінансується за залишковим принципом), недостатній рівень розвитку державного менеджменту, недосконалість законодавчої бази, недостатню ефективність гуманітарної політики на різних рівнях управління, відсутність потужного аналітичного забезпечення галузі, низький рівень матеріально-технічного й кадрового забезпечення тощо. Акцентується увага на необхідності підтримки української мови, культури, збереження та популяризації вітчизняної історико-культурної спадщини, розвитку освіти, науки тощо. Зазначається, що державна мова є потужним безпековим чинником, основними ознаками-проявами якого є утвердження єдиної національної ідентифікації та консолідація українського суспільства на базі єдиного мовно-культурного простору; усвідомлення окремішності, самостійності та самодостатності свої нації-держави. Наголошується на важливості формування ефективної державної інформаційної політики, яка повинна протидіяти інформаційним загрозам із боку Російської Федерації та сприяти побудові у країні потужного демократичного інформаційного суспільства, активному його входженню у світовий інформаційний простір.
8
Мазіна, О. І., та В. С. Олійник. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗВІТНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 3 (28 березня 2019): 124–32. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.124-132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито роль бухгалтерського обліку як інформаційної системи для суспільства та ухвалення економічних рішень на рівні підприємства; розглянуто особливості трансформації елемента методу бухгалтерського обліку – звітність в умовах євроінтеграції. У зв’язку з тим, що Україна реалізовує стратегію входження до єдиного економічного простору з ЄС, критичним стає транспарентність інформації, яка генерується системою бухгалтерського обліку, що вимагає використання єдиних правил і методик формування інформації. Досліджено основні тенденції розвитку у сфері бухгалтерського обліку та звітності за використання хмарних технологій, блокчейну та штучного інтелекту.
9
Труш, Ю., та Н. Кудренко. "СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ СУБЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244912.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розглянуто і досліджено сучасний стан й особливості сплати податків суб’єктами бізнес-підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в Україні як особливого податкового режиму, що впроваджений для зниження податкового тиску й стимулювання і мотивування розвитку вітчизняного бізнесу. Розглянуто два аспекти управління оподаткуванням в контексті регулювання розвитку малих і середніх підприємств та основну нормативно-правову і законодавчу базу з обраної тематики дослідження. Установлено, що в сучасному податковому світі існує чотири групи платників єдиного податку згідно із спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності в Україні. Окреслено основні економічні засади ведення обліку доходів підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, терміни сплати податків і порядок подання фінансової звітності 2021 року. Проаналізовано рентабельність операційної діяльності та діяльності підприємств за видами економічної діяльності 2020 року, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності й податкові надходження сум єдиного податку та податку на прибуток до державного бюджету протягом 2015—2020 років. Охарактеризовані головні переваги і недоліки в застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в Україні, які притаманні досліджуваній системі оподаткування в сучасному вітчизняному інтеграційному конкурентному економічному просторі. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки про необхідність удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за рахунок усунення недоліків унаслідок внесення податкових змін у законодавство, що регулює сферу спрощеної системи оподаткування, наприклад через зменшення відсоткової ставки єдиного соціального внеску. Ключові слова: підприємство, оподаткування, облік, звітність, єдиний податок, фізична особа. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 12.
10
Тяжкороб, І., Б. Пшик, Р. Циганчук, О. Халабова та Д. Сокирка. "КОНСАЛТИНГ У ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 147–60. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251426.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Визначено, що інформатизація економічного простору зумовлює зростання ролі консалтингу у фінансово-інвестиційному забезпеченні розвитку економік українських регіонів. Установлено на основі результатів регіонального виміру рівня локалізації консалтингової діяльності в Україні наявність диспропорцій у розвитку управлінського консалтингу у 2014—2019 рр. Констатовано, що споживання консалтингових послуг у регіонах має дискретний, фрагментарний характер. Виокремлено групи регіонів залежно від рівня попиту на послуги управлінського консалтингу. Виявлено, що особливості концентрації консалтингу обумовлені економічним становищем регіонів, їхньою спеціалізацією, територіальним зосередженням бізнесу у великих містах, наявністю гострої конкуренції серед консалтингових фірм. З’ясовано, що перешкодою до зростання ринку консалтингових послуг у регіонах є слабке розуміння керівниками територіальних органів влади і бізнес-структур ефективності професійного консалтингу при вирішенні конкретних соціально-економічних завдань. Запропоновано для поширення консалтингу в регіонах України створення регіональних центрів розвитку консалтингового співтовариства на основі організації мережі філій у напрямку від центру регіонального консалтингового ринку (обласних центрів) до прилеглих територіальних утворень. Зазначено, що поліпшенню консалтингового клімату в регіонах сприятиме формування дієвої системи правового регулювання консалтингової діяльності, розроблення механізмів ефективної взаємодії консалтингових структур, активізація діяльності професійних об’єднань консультантів, формування єдиної системи довідкової інформації про надавачів консалтингових послуг, оприлюднення результатів діяльності консалтингових фірм у засобах масової інформації, а також удосконалення консалтингової діяльності банківських установ. Ключові слова: консалтинг, фінансово-інвестиційне забезпечення, консалтингова діяльність банків, розвиток, регіональна економіка. Формул: 1; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 21.
Дисертації з теми "Єдиний Економічний Простір"
1
Качахідзе, Давід Мерабович. "Українсько-російське зближення 2000-2004 рр". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/960.
Повний текст джерела