Добірка наукової літератури з теми "Якість дистанційного навчання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Якість дистанційного навчання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Якість дистанційного навчання"
1
Лазаренко, Л. М. "ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ (В УМОВАХ КАРАНТИНУ 2020 РОКУ)". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота соціальних працівників вимагає від них сформованих умінь та навичок дистанційної роботи, тому навчання іноземної мови дистанційно якнайкраще сприяє розвитку таких умінь та навичок. Карантин 2020 та впровадження дистанційного навчання в усіх закладах України сприяло розвитку умінь та навичок дистанційної роботи. У статті описано особистий досвід автора з організації дистанційного навчання, визначено основні принципи організації такого процесу, а також його недоліки. Обґрунтовано необхідність чіткої організації та структурування навчального матеріалу, визначеність критеріїв оцінювання та підтримку постійного зворотного зв’язку як необхідні умови навчання. Зазначено, що основним недоліком впровадження дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України в березні 2020 р. була невизначеність умов такого навчання, його термінів, тривалості та способів організації. У статті вказано основні недоліки дистанційного навчання з особистого досвіду автора: технічні проблеми, низька якість Інтернет-зв’язку, що унеможливлює якісне навчання, а також високу ресурсоємність дистанційного навчання, що потребує додаткових зусиль як від викладача, так і від студентів. Із метою з’ясування основних особливостей дистанційного навчання автором було проведено опитування серед студентів ДВНЗ ПДТУ, за результатами якого було проаналізовано особливості очікування студентів від дистанційного навчання та реальні практичні втілення. Отримані результати показали досить високі очікування студентів від дистанційного навчання та загальне негативне ставлення їх до нього через численні технічні проблеми. У статті запропоновано можливі варіанти оптимізації дистанційного навчання: забезпечення студентів умовами якісного зв’язку, визначення вимог до дистанційного навчання та чітке структурування програм та календарно-тематичного планування, чіткі критерії оцінювання знань студентів онлайн, збільшення кількості практичних годин у педагогічному навантаженні викладача на індивідуальну роботу (онлайн) зі студентами.
2
Піскурська, Г. В. "ЗАДОВОЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЯКІСТЮ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 196–203. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-196-203.
Повний текст джерелаАнотація:
На даний момент системи освіти в усьому світі вживають заходів щодо організації навчального процесу в умовах пандемії коронавируса (COVID-19). В умовах глобального карантину дистанційне навчання стало одним зі складних випробувань і для системи вищої освіти в Україні. Екстрений перехід на дистанційне навчання пов’язаний з проблемами, обумовленими недостатнім технічним оснащенням, відсутністю або слабкою підготовкою як педагогів, так і студентів до роботи в нових умовах. Одночасно новий формат навчання надає широкий спектр можливостей і перспектив для зміни і вдосконалення освітніх систем. Подана стаття присвячена виявленню факторів, що впливають на рівень задоволеності студентів якістю дистанційної підтримки в умовах карантину. За результатами аналізу проведеного онлайн-опитування виявлено низку переваг і недоліків, які впливають на ефективність і результативність дистанційного навчання: організаційно-педагогічні, інформаційно-технологічні, психологічні. Визначено, що основними перевагами дистанційного навчання є гнучкість і мобільність освітньої діяльності; можливість отримувати навчальний матеріал різними засобами комунікації; розвиток мотивації і самостійності у навчанні. До недоліків, які впливають на якість дистанційного навчання, належать: неможливість повноцінної комунікації із викладачем; зростання рівня навчального навантаження; складнощі з технічним забезпеченням і доступом до мережі Інтернет; недостатня самоорганізація. Зроблено висновок, що процес впровадження дистанційної форми навчання в умовах карантину перебуває на стадії становлення і потребує застосування світового досвіду, використання прогресивних технологій дистанційної освіти, отримання зворотного зв’язку від здобувачів і викладачів. Подальші дослідження полягатимуть у створенні сприятливих умов для розвитку стану готовності особистості до використання інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання.
3
Ільїна, Оксана. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ-ЕКОНОМІСТІВ ДИСТАНЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 70–73. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-15.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано питання дистанційного навчання студентів-економістів, зокрема проведення контролю при навчанні онлайн. Визначено основні принципи організації дистанційного контролю знань студентів-економістів, зокрема дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування». За власним досвідом автора показані основні особливості проведення дистанційного контролю: оригінальність опитування, досконалість технічного забезпечення студентів та викладача, а також висока якість інтернет зв’язку, повне опанування викладачем технологій дистанційного онлайн-навчання, чіткі критерії оцінювання онлайн. У статті наголошено на необхідності врегулювання проявів академічної недоброчесності студентів. Зазначено про власний досвід попередження випадків академічної недоброчесності студентів- економістів при проведенні дистанційного контролю знань іноземної мови.
4
Бородавка, В. А. "Застосування інформаційних технологій в системі дистанційного навчання під час підготовки та перепідготовки військових фахівців". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.01.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються основні сучасні тенденції модернізації професійної освіти в системі дистанційного навчання, яка базується на використанні сучасних інформаційних технологій та сучасних формах навчання. Запропоновані рішення, які дозволять розвинути технології дистанційного навчання, підвищити якість засвоєння знань на базі інноваційних інформаційних технологій в системі дистанційного навчання під час підготовки та перепідготовки військових фахівців.
5
Мочульська, О. М. "ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ ДИТЯЧИХ ХВОРОБ З ДИТЯЧОЮ ХІРУРГІЄЮ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ (АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ АНКЕТУВАННЯ СТУДЕНТІВ)". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12168.
Повний текст джерелаАнотація:
Технології дистанційного навчання стали невід’ємною частиною освітнього процесу сучасного покоління викладачів і студентів, у тому числі у медичних вищих навчальних закладах України, за складних протипандемічних умов, що обумовило напрямок даного дослідження, а саме аналіз думки студентів медичних вузів щодо використання дистанційного навчання в умовах карантину під час пандемії COVID-19. Мета дослідження – проаналізувати результати анонімного он-лайн анкетування студентів 2–3 курсів медичного факультету ТНМУ щодо виправдання власних сподівань у відношенні до якості підготовки лікарів при дистанційному навчанні під час вивчення педіатричних дисциплін, що дозволить оцінити формат он-лайн викладання з позиції студентів. Для реалізації даної мети було проведено анонімне он-лайн анкетування вітчизняних студентів 2–3 курсів (n=42) медичного факультету ТНМУ за допомогою платформи Google Form. Аналіз та узагальнення результатів анонімного он-лайн анкетування констатували наявність різного рівня оцінювання (від 1 до 10 балів) такої складової, як виправдання власних сподівань щодо якості підготовки в дистанційному форматі, – інтерквартильний розподіл середньої становив 9,0 балів, але якість рівня покращення власних практичних компетенцій – лише 6,0 балів. Найчастішою пропозицією для покращення якості навчання, на думку студентів 2–3 курсів медичного факультету, є збільшення можливостей для відпрацювання практичних навичок та професійних компетенцій, які вивчаються. Переважна більшість студентів 2–3 курсів медичного факультету ТНМУ вважає позитивним досвідом навчання в дистанційному форматі, розцінюючи його як можливість для безперервнoгo саморозвитку та самостійного поглиблення теоретичної бази знань, вважаючи його зручним і доступним, індивідуалізованим, прозорим із можливістю незалежного оцінювання. Опитані студенти вважають, що дистанційна форма навчання при вивченні педіатричних дисциплін може бути адаптованим доповненням до аудиторної форми, але не як самостійна форма навчання, оскільки специфіка професії лікаря пов’язана з необхідністю засвоєння і вдосконалення практичних навичок та професійних компетенцій. Технології дистанційного навчання в системі вищої медичної освіти актуальні в наш час і повинні постійно вдосконалюватися, шляхом використання сучасних освітніх цифрових платформ, якісного методичного контентного наповнення web-ресурсів, запровадження ефективної системи контролю якості отриманих знань, щоб сприяти адаптації до нових реалій освітнього процесу та забезпечити високу якість освіти.
6
Боярчук, О. Р., та О. М. Мочульська. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПЕДІАТРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ЕТАПІ ДОДИПЛОМНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12143.
Повний текст джерелаАнотація:
Дистанційне навчання має свої переваги та недоліки щодо зручності освітнього процесу для викладачів і студентів, проте сучасні реалії життя вимагають широкого використання цієї форми медичної освіти у вищих навчальних закладах Укрaїни. Дистанційна освіта забезпечує якісне та всебічне навчання без відриву від повсякденної діяльності, у найбільш зручному місці й часі, доступ до електронних баз знань, суттєво підвищує активну роль студентів у процесі самостійного навчання, а від викладачів вимагає вдосконалення викладання як за змістом, так і за його формою. Важливими перевагами дистанційного навчання у сфері вищої медичної освіти є широке охоплення цільової аудиторії, гнучкість та можливість індивідуалізації освітньої програми, прозорість і можливість незалежного оцінювання. Основними варіантами, доступними для навчання за дистанційної освіти, є такі традиційні форми освітньої підготовки, як лекція, практичне заняття, семінар, консультація, що відповідають чинному законодавству. Технології дистанційного навчання в системі вищої медичної освіти повинні постійно вдосконалюватися, шляхом використання сучасних освітніх цифрових платформ, якісного методичного контентного наповнення web-ресурсів, запровадження ефективної системи контролю якості отриманих знань, щоб сприяти адаптації до нових реалій освітнього процесу та забезпечити високу якість медичної освіти.
7
Лавров, Євген Анатолійович, та Віктор Корнелійович Ободяк. "Підхід до вибору технології дистанційного навчання". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (3 квітня 2014): 206–8. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.434.
Повний текст джерелаАнотація:
Вибір типу дистанційного навчання пропонується розглядати як оптимізаційну задачу з використанням системи економічних, педагогічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників [1, 2]. До економічних показників системи навчання можна віднести такі витрати на навчання:а) в навчальному закладі, в тому числі:капітальні затрати на створення умов навчання;поточні витрати на підтримання приміщень і прилеглої території в потрібному стані;оплата викладачів і допоміжного персоналу;оплата розробки навчальних дисциплін;телекомунікаційні витрати.б) безпосередні затрати студента (учня, курсанта), в тому числі:оплата навчання;оплата проживання;транспортні витрати;оплата на придбання навчальних засобів;оплата поточних витрат на підтримання навчальних засобів в робочому стані;витрати на підтримання здоров’я в належному стані.Інженерно-психологічні показники характеризують процес навчання, сприйняття та засвоєння необхідної інформації і вироблення потрібних навичок, в тому числі:напруженість;логічна складність;період безперервної роботи.Ергономічні показники характеризують комфортність процесу навчання, в тому числі:антропометричний;гігієнічний;фізіологічний.Велика номенклатура показників системи навчання визначається необхідністю якомога більшої інформативності при виборі типу дистанційного навчання, поскільки навчальне середовище має надзвичайно складну структуру. Така велика кількість і різноплановість показників вимагають використання різних методів при оцінці того чи іншого показника ефективності. Наприклад, для групи показників “Здоров’я” необхідно враховувати не тільки безпосередні витрати на лікування під час навчання, а також шкідливий вплив інформаційних технологій на здоров’я людини [3]. Навіть для антропометричного показника, який, на перший погляд, потрібно оцінювати за допомогою тільки інструментального методу, зробити це дуже важко в зв’язку з великою розбіжністю в обладнанні навчальних місць в різних аудиторіях, не кажучи вже про домашні умови. Якість процесу навчання характеризується наступними показниками ефективності:рівень успішності по дисципліні, яка вивчається;рівень успішності по дисциплінам, які базуються на оцінюваній дисципліні;вміння застосовувати набуті знання в практичній діяльності.Серед факторів впливу, в першу чергу, можна виділити наступні:базова підготовка студента;вміння працювати самостійно (готовність до прийняття рішень);оперативне мислення;наявність мотивації до навчання;пам’ять.Показники системи навчання, якість навчання і фактори впливу можна оцінювати або одним з трьох методів, або їх комбінацією [1]:інструментальний метод, при якому значення показника визначається безпосередньо з допомогою вимірювальних засобів;аналітичний метод, при якому значення показника визначається з допомогою математичних операцій над сукупністю вихідних значень;експертний метод, при якому значення показника визначається на основі професіонально-суб'єктивних оцінок експертів.Оцінка економічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників може бути здійснена з використанням відомих аналітичних та експертно-аналітичних методів. Однією з найбільших проблем є прогнозування якості процесу навчання в залежності від факторів, які на цю якість навчання впливають. Оцінити ці фактори на етапі проектування надзвичайно важко. Тому пропонується використання функціонально-структурної теорії ерготехнічних систем [1], яка використовує процесний підхід до навчання. При використанні цієї теорії процес навчання буде моделюватись сукупністю навчальних та контрольних процедур, кожна з яких буде оцінюватись по впливу на ефективність навчання.Таким чином, при виборі типу дистанційного навчання пропонується підхід, що полягає в генерації, оцінюванні та вибору варіантів навчального процесу згідно з обраними критеріями.
8
ПАНЧЕНКО, Тетяна, Ольга ЖАЛО, Валентина ЛУК’ЯНЕНКО та Олена СЧАСТЛИВА. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ОКРЕМИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС КОЛЕДЖУ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 147–53. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання упровадження окремих технологій дистанційного навчання в освітній процес, їх впливу на результати навчальних досягнень майбутніх фахівців освіти постає дуже актуальним у зв’язку з необхідністю пошуку більш сучасних форм і методів роботи з метою підвищення рівня підготовки здобувачів фахової передвищої освіти. Тому дуже важливо зрозуміти, що відбувається зараз в освіті і що чекає у зв’язку зі впровадженням сучасних освітніх технологій та які саме з них найбільше впливають на якість дистанційного навчання. Мета дослідження – здійснити теоретичний аналіз проблеми і на цій основі розкрити потенціал та можливості окремих дистанційних технологій в освітньому процесі коледжу, зокрема під час вивчення іноземної мови. У статті проаналізовано основні тенденції дистанційного навчання. Увагу акцентовано на величезний потенціал дистанційних технологій навчання та доцільність застосування найефективніших із них, а саме тих, які забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів і студентів та сприяють безперервному навчанню. До переваг дистанційного навчання віднесено низку досліджених та використаних у практиці роботи технологій, які сприяють персоналізації навчання, у межах яких студенти мають можливість вибору, опанування додатковими компетентностями та підвищення мотивації до самонавчання. Описано використання технології «перевернуте навчання», форми змішаного навчання, яка поєднує «синхронне» навчання з «асинхронним». Обґрунтовано використання хмарних та ігрових технологій у процесі вивчення іноземної мови. Упровадження технологій дистанційного навчання у процес навчання іноземної мови сприяє більш ефективному вирішенню основних завдань оволодіння іншомовною комунікативною компетентністю та потребує додаткових досліджень, які будуть переглядатися відповідно до вимог часу.
9
Гевлич, Іван Генадійович, та Лариса Леонідівна Гевлич. "Проблеми сучасного розвитку вітчизняної дистанційної освіти". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 20–21. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.58.
Повний текст джерелаАнотація:
Світовий процес розвитку інформаційного суспільства, вітчизняні соціально-економічні процеси, спрямовані на вступ України до європейського та світового товариства, призводять до безумовної необхідності розвитку дистанційної освіти.Ґрунтовні кроки, що їх зробила Україна в цьому напрямку, знайшли відображення у чисельних нормативних документах: Національній програмі «Освіта. Україна ХХІ сторіччя», Законах України «Про Національну програму інформатизації», «Про вищу освіту», Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні, Програмі розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки, Положенні про дистанційне навчання тощо.Але разом з тим як в площині теоретичного обґрунтування, так і практичного втілення ідей дистанційної освіти існують серйозні проблеми.Вже у 2000 р. на державному рівні відзначалося, що сучасний стан розвитку дистанційного навчання не надає змоги українцям задовольняти освітньо-інформаційні потреби через телекомунікаційні мережі, що всі навчальні заклади, які самостійно впроваджують технології дистанційного навчання, наштовхуються на реальні труднощі, тому нагальною є потреба цільового фінансування, координації спільних дій державних органів та навчальних закладів, державного нормативно-правового забезпечення цього процесу [1]. Саме тоді була зроблена серйозна спроба практичної організації процесу – задеклароване створення цілісної системи дистанційної освіти в Україні та конкретних органів для її розвитку – Ради з питань моніторингу розвитку дистанційної освіти при Кабінеті Міністрів України, Координаційної Ради Міністерства освіти і науки України, державного, регіональних, базових, локальних центрів дистанційної освіти, науково-методичних комісій за напрямками діяльності системи. Етапи розвитку такої системи дистанційної освіти передбачали до 2004 р. повномасштабне впровадження дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання, а також інтеграцію системи України у світову.Але у вересні 2003 р. у Програмі розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки знов виникають ті ж самі завдання – створення проектів стандартів на технології дистанційного навчання, банку атестованих дистанційних курсів, пропозицій щодо захисту інтелектуальної власності в системі дистанційного навчання, методик створення і використання дистанційних курсів у навчальному процесі тощо із строком виконання – 2004-2006 рр. [2], що безумовно доводить відсутність роботи, у тому числі методичної, стосовно впровадження дистанційної освіти на державному рівні.Більш того, у 2004 р. з’являється новий документ – Положення про дистанційне навчання [3], де знов таки декларується організація процесу дистанційного навчання без жодного пояснення практичного втілення цих ідей. Так, жодних матеріалів стосовно механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного навчання під час дистанційного складання іспитів, заліків, захисту проектів, кадрового забезпечення (наявності методистів, надання додаткового часу для розробки дистанційних курсів та їх систематичного оновлення), щодо механізму організації спілкування викладачів та студентів у рамках дистанційної освіти не надано.Жодний вітчизняний пакет програмного забезпечення для організації дистанційного навчання не розповсюджений у державних масштабах, а приклади іноземних, зокрема, російських, програм, що апробуються в окремих вищих закладах, не враховують сучасний етап розвитку української освіти та навантаження викладачів, що з 1 вересня 2006 р. впроваджують засади кредитно-модульної системи організації навчального процесу.Болюче питання захисту інтелектуальної власності розробників дистанційних курсів знов таки юридично не вирішене.Державне фінансування розробки курсів, створення спеціалізованих лабораторій, стажування викладачів практично відсутні.Критерії, засоби, системи контролю якості дистанційного навчання, єдині вимоги до навчальних планів і програм, методики розробки, апробації та впровадження дистанційних курсів, науково-методичні основи функціонування банку атестованих дистанційних курсів до цього часу не розроблені чи, принаймні, не оприлюднені.Можна констатувати дуже сумний висновок – держава не допомагає навчальним закладам розповсюджувати систему дистанційної освіти, кинувши їх у цій важливій справі напризволяще. Цю хибну практику треба негайно ламати, бо характерні риси дистанційної освіти, такі як гнучкість, велика аудиторія та соціальна рівність слухачів, економічність, якість та інші, є ознаками цивілізованого навчального процесу толерантного суспільства.
10
Руденко, Юлія Олександрівна, Олена Володимирівна Семеніхіна, Інна Іванівна Харченко та Сергій Миколайович Харченко. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 313–33. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4343.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізовано проблему сприйняття дистанційного навчання суб’єктами освітнього процесу загалом і в межах закладів фахової передвищої освіти (коледжів). Запропоновано можливий шлях її вирішення, що ґрунтується на порівняльному аналізі думок викладачів і студентів закладів фахової передвищої освіти (коледжів) щодо сприйняття ними дистанційного навчання. Описано досвід використання дистанційного навчання за кордоном як до епідемії коронавірусної інфекції (COVID-19), так і під час її поширення. Узагальнено вітчизняні та іноземні рекомендації щодо впровадження дистанційного навчання. За розробленим авторським опитувальником представлено результати аналізу анкетування суб’єктів дистанційного навчання. Запитання опитувальника стосувались загальної характеристики стану дистанційного навчання в період пандемії та особливостей сприйняття дистанційного навчання викладачами і студентами коледжів. Схарактеризовано умови позитивного сприйняття студентами та викладачами дистанційного навчання. Обґрунтовано появу причинно-наслідкових ланцюжків: «низька якість навчальних матеріалів – низький рівень якості знань – обурення несправедливістю оцінювання – зниження мотивації до навчання» (для студентів) і «відсутність технічної та методичної допомоги – проблеми з вчасним і якісним оцінюванням – конфлікти зі студентами – емоційне напруження і професійне вигоряння» (для викладачів). На основі кореляційного аналізу показано статистично значущий зв'язок у думок студентів і викладачів щодо перспективності дистанційного навчання та неоднозначності результатів дистанційного навчання. Виявлено проблемні психологічні чинники: недосконалий зворотний зв’язок, відсутність емпатії та інтеракції, які здатні мотивувати студентів до навчання; низька самосвідомість і самодисципліна студентів, проблеми з об’єктивністю оцінювання знань. Констатовано потреби (технічні, матеріальні, психологічні, адміністративні) учасників освітнього процесу, які впливають на сприйняття дистанційного навчання. Спроєктовано перспективні розвідки щодо покращення сприйняття дистанційного навчання.
Дисертації з теми "Якість дистанційного навчання"
1
Мішеніна, Наталя Вікторівна, Наталия Викторовна Мишенина, Natalia Viktorivna Mishenina, Галина Анатоліївна Мішеніна, Галина Анатольевна Мишенина та Halyna Anatoliivna Mishenina. "Якість навчального процесу дистанційної освіти: орієнтація на споживача". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10310.
Повний текст джерела
2
Алексєєв, О. М. "До питання про управління якістю дистанційної інженерної освіти". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17979.
Повний текст джерела
3
Базиль, Олена Олександрівна, Елена Александровна Базиль та Olena Oleksandrivna Bazyl. "Матеріали дистанційної форми навчання для підвищення якості навчання студентів денної форми". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37980.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з характеристик Болонського процесу, до якого приєдналися всі вищі навчальні заклади України є те, що виділяється все більше часу на самостійну роботу. Студенту необхідно вміти правильно себе організувати, щоб все вчасно встигнути засвоїти. Крім того, він повинен вміти швидко знайти необхідну інформацію.
4
Мазний, Б. В. "Експертне оцінювання якості освітніх послуг під час дистанційного навчання". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39494.
Повний текст джерелаАнотація:
Модернізація вітчизняної освіти передбачає впровадження системи
управління якістю та організації в навчальних закладах спеціалізованих
структур, що здійснюють контроль ефективності процесу навчання.
5
Чорнобай, Наталія Іванівна. "Система управління якості підготовки фахівців у авіаційному коледжі". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/47247.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник роботи: ст. викладач - Семак Інна ВікторівнаУ роботі виконано аналіз системи управління якості підготовки фахівців на прикладі Запоріжського авіаційного коледжу. Показано, що в умовах модернізації системи освіти професійна підготовка у коледжах є однією із актуальних науково-педагогічних та управлінських проблем. Визначено особливості поняття якості вищої освіти як категорії та об`єкта управління. У роботі розроблено методику оцінювання якості освіти та сформовано основні вимоги до системи контролю якості підготовки фахівців у авіаційному коледжі. Запропонована модель реалізації системи забезпечення якості професійної підготовки фахівців навчальних закладів в умовах євроінтеграції. Розроблено діаграму Ісікави для оцінки процесу задоволеності студентів навчанням у авіаційному коледжі та сформована анкета для проведення досліджень за кількісними показниками. Запропонована система дистанційного навчання в умовах карантину та розроблено положення про її реалізацію. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути використані при впровадженні системи управління підготовки фахівців у вищих навчальних закладах.
6
Гуща, А. А. "LCMS-системи як інструмент забезпечення якості організації дистанційної навчальної діяльності". Thesis, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/19251.
Повний текст джерела
7
Семич, Ірина Володимирівна. "Розробка заходів щодо поліпшення правового і інформаційного забезпечення дистанційного навчання з охорони праці". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5047.
Повний текст джерелаАнотація:
Семич І. В. Розробка заходів щодо поліпшення правового і інформаційного забезпечення дистанційного навчання з охорони праці : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 263 «Цивільна безпека» / наук. керівник Ю. В. Куріс. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 68 с.UA : Проаналізовані технології та якість дистанційного навчання, виявлені недоліки та запропоновані шляхи його вдосконалення. Розроблені засоби застосування дистанційного навчання з охорони праці на основі аналізу існуючої методології навчання, його правового та інформаційного забезпечення.
EN : Technologies and quality of distance learning were analyzed, disadvantages were identified and ways of its improvement were suggested. Ways of application of distance learning on labor protection are developed on the basis of analysis of existing methodology of training, its legal and information support.
Частини книг з теми "Якість дистанційного навчання"
1
Ілійчук, Л. "Управління якістю професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах дистанційного навчання". У СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 117–25. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-14.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Якість дистанційного навчання"
1
Соловйов, Володимир Миколайович, та Наталя Анатоліївна Хараджян. Курс «Моделювання економіки» як один із засобів фундаменталізації підготовки майбутніх економістів. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, вересень 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1137.
Повний текст джерелаАнотація:
Передумовою забезпечення фундаменталізації професійного навчання є створення нових навчальних дисциплін (або перебудова існуючих), якісно відмінних від традиційних за структурою та змістом своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування фахівця нової формації, загальної культури і розвиток наукового мислення. В структурі економічної освіти курс «Моделювання економіки» забезпечує формування системи теоретичних знань та практичних навичок щодо моделювання структурних і динамічних властивостей економічних систем як засобу дослідження та управління складними явищами у макро-, мезо- й мікроекономічних системах. Компетентності, що формуються в процесі навчання курсу «Моделювання економіки», необхідні майбутньому фахівцю з економіки для створення та застосування моделей ринкової динаміки. Фундаментальні науки (зокрема, фізика) надають математичній економіці ефективні методи аналізу економічних даних та прогнозування економічних показників, що наприкінці ХХ ст. породило новий напрям досліджень – еконофізику. На нашу думку, зміст фундаменталізованого курсу «Моделювання економіки» повинен базуватися на поняттях еконофізики: складних динамічних систем (як неперервних, так і дискретних), теорії хаосу та фрактальної динаміки, тому що саме ці поняття створюють фундаментальне ядро сучасної математичної економіки. При вивченні фундаменталізованого курсу «Моделювання економіки» доцільно використовувати такі кросплатформенні системи комп’ютерної математики, як Matlab, Maxima та SAGE. Застосування SAGE дозволяє об’єднати можливості Matlab та Maxima в єдиному діяльнісному Web-середовищі та створює умови для активного застосування інноваційних технологій електронного, дистанційного та мобільного навчання.