Статті в журналах: "Якісна обробка"

1

Savchenko, L., V. Savchenko та S. Minenko. "Використання сучасних електротехнічних засобів та способів УФ знезараження стічних вод." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (18 червня 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Вагомою проблемою у галузі водопідготовки є якісна обробка стічних вод. Ультрафіолетове бактерицидне випромінювання вже більше 20 років широко застосовується для знезараження води. Нині УФ-технології динамічно впроваджуються в різні сфери сільського господарства, промисловості, медицини. Ознайомленя фахівців із можливостями використання сучасних електротехнічних засобів для знезаражування стічних вод визначено метою статті. Автор, у статті детально описує технології та конкретні електротехнічні вироби для знезаражування стічних вод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Pusik, L. M., та V. K. Pusik. "ПОТОЧНИЙ СТАН ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИХ ОБРОБОК ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЯКОСТІ І СКОРОЧЕННЯ ВТРАТ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (7 лютого 2022): 97–110. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-97-110.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Здійснити аналіз сучасного стану післязбиральної обробки плодів та овочів з метою зменшення втрат під час зберігання. Результати. Аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної наукової та патентної літератури свідчить про те, що для збереження якості свіжої продукції з високою поживною цінністю і відповідністю стандартам безпеки свіжих овочів та плодів можуть застосовуватися різні післязбиральні фізичні, хімічні та газові обробки. Ці післязбиральні обробки, зазвичай, поєднуються з належним регулюванням температури зберігання. У цій статті розглянуто поточний стан післязбиральних обробок і нових технологій, які можна використовувати для підтримки якості й скорочення втрат свіжої продукції. Термічна обробка є альтернативою фунгіцидів. Сприятливі ефекти термічних обробок є пов’язаними через зміни у фізіологічних процесах, таких як зменшення переохолодження й уповільнення процесів дозрівання за рахунок теплової інактивації деградаційних ферментів. Нанесення їстівних покриттів на свіжі овочів та фрукти забезпечує частковий бар’єр для руху вологи по поверхні свіжих продуктів, тим самим зводячи до мінімуму втрату вологи під час післязбирального зберігання. Опромінення пригнічує розмноження клітин, опромінення може нейтралізувати шкідників і проблеми безпеки харчових продуктів. Розчини на основі органічної кислоти, аскорбінової кислоти і кальцію були застосовані, в основному, для уповільнення ферментативного і неферментативного потемніння, погіршення текстури і зростання мікробів у свіжих продуктах. Технологія SO2 також була протестована для контролю за гниттям після збору врожаю інших фруктів, таких як лічі, інжир, банан, лимон або яблуко. обробка етиленом грає ключову роль щодо підтримання післязбирального періоду життя і якості плодоовочевої продукції як в клімактеричних, так і в неклімактеричних умовах. Висновки. Конкретні способи обробки можуть бути застосовані тільки до певних типів овочів та плодів і видів псування. Необхідно оцінити ефективність існуючих обробок щодо виникаючих проблем з якістю. Післязбиральні обробки в поєднанні з належним контролем температури є основою для збереження фізичних, харчових і сенсорних властивостей, а також знижують ймовірність гниття. не можуть бути доповнені хлором, SO2, опроміненням, обробкою гарячою водою, гарячим повітрям, протимікробними агентами і харчовими покриттям залежно від конкретного продукту. До нових технологій належать післязбиральні технології, засновані на окисленні етилену, інгібіторної дії етилену і модулятори дозрівання, такі як NO.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Киричок, Тетяна Юріївна, Надія Леонідівна Талімонова, Тетяна Євгенівна Клименко, Володимир Анатолійович Баглай, Едуард Михайлович Руденко, Ярослав Юрійович Талімонов та Анна Євгенівна Новицька. "Вплив технологічних режимів обробки латунної основи на якість форм інтагліодруку". Технологія і техніка друкарства, № 2(72) (29 червня 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.123609.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено вплив параметрів та технологічних режимів обробки латуні на якість її поверхні та адгезію захисного покриття для виготовлення форм інтагліодруку методом прямого лазерного гравіювання. Для проведення досліджень було використано модельну латунну форму (латунь марки Л63), яку було запроектовано і виготовлено фахівцями Банкнотно-монетного двору Національного банку України із застосуванням системи прямого лазерного гравіювання Jura JSP Direct Laser Engraver. Мікроскопічні дослідження зразків дозволили виявити, що у результаті обробки поверхні пластини плазмою геліконного розряду спостерігаються зміни як зовнішнього виду поверхні, так і її елементарного складу. В результаті аналізу елементарного складу поверхні виявлено, що збільшення часу обробки призводило до збільшення на поверхні частки Cu з одночасним зменшенням Zn і O. Зокрема, дослідження адгезії модельного покриття нітрид алюмінію дозволило виявити, що найвищий рівень адгезії спостерігається на поверхні латуні, що піддавалася обробці протягом 45 хв, а найменший — на необробленій поверхні. Відрив тестового елементу на необробленому зразку відбувся при зусиллі 2,2 МПа, на зразку, що піддавався обробці протягом 10 хв — 8 МПа, на зразку, що піддавався обробці протягом 45 хв — 9,8 МПа. Аналізуючи отримані результати можна дійти висновку, що у зразків, які оброблялись в плазмі геліконного розряду, показник адгезії збільшився, і це говорить про те, що обробка латуні є доцільною задля покращення в подальшому адгезії із захисним покриттям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Васюта, К. С., О. Л. Кащишин, О. П. Ковальчук та О. Д. Підлісний. "Кореляційний метод обробки складеного хаотичного сигналу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.13.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі аналізується можливість традиційної кореляційної (когерентної) обробки при виявленні складеного хаотичного радіолокаційного сигналу на фоні шумів та пасивних завад. Показано, що при виявленні та обробці складених хаотичних сигналів можливо застосовувати традиційну кореляційну обробку. Наявність флуктуацій параметрів сигналу (його викривленої форми), через поширення в неоднорідній атмосфері та перевідбиття від повітряного судна істотно знижує якість такої обробки. Вказано, що підвищення якості обробки хаотичних сигналів необхідно проводити за рахунок використання нетрадиційних методів, що враховують специфічну структуру складених хаотичних сигналів, через їх динамічні інваріанти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Бабич, Віталій, та Юрій Олександрович Шостачук. "Можливості використання лазерних пристроїв при обробці друкованої паперової продукції". Технологія і техніка друкарства, № 1(71) (5 квітня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.233605.

Повний текст джерела

Анотація:

У процесі роботи проведено аналітичний огляд існуючих видів паперів, визначена їх структура, особливості поверхні і механічні характеристики та інші параметри паперових матеріалів, а також визначено особливості виконання окремих технологічних процесів з можливістю використання лазерних пристроїв. Для оптимізації якості при обробці паперових матеріалів з використанням лазерів необхідно визначати певні параметри матеріалів та їх відповідність лазерному випромінювачу відповідно до зазначеного процесу, основними з яких є довжина хвилі випромінюваного світлового променю, потужність лазерного променю, швидкість обробки матеріалу, кількість аркушів у стопі, а також якість та обробка поверхні матеріалу).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Ласло, О. О., та А. В. Мельничук. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА ВИМПЕЛ–2 ТА КОМПЛЕКСНОГО МІКРОДОБРИВА У ПОСІВАХ СОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Численні дослідження агрономічної практики стосовно впливу регуляторів росту рослин та сумішей із мікродобривами сприяють новому пошуку комбінацій, їх норм внесення для підвищення продуктивності сої та покращенню якісних показників зерна. У дослідженнях з цього питання висвітлено переваги і недоліки комбінацій препаратів як синтетичного (хімічного), так і природного походження та їх застосування у посівах бобових культур. З недоліків у сумішах РРР, мікродобрив та гербіцидів виявлено пригнічення дії останніх та зниження фітотоксичного ефекту на бур’яновий компонент. Переваг у разі використання таких комбінацій значно більше, про що свідчать численні результати досліджень, серед яких головними є підвищення схожості насіння та продуктивності посівів. У статті наведені дані особливостей впливу сумішей регулятора росту Вимпел-2 та мікродобрива комплексної дії Оракул на продуктивність сорту сої Ромашка. Ефективність сумішей змінювалась залежно від способів їх використання, але найбільш вагомим був вплив обробки посівного матеріалу сої з нормою витрати Вимпел-2 (500 г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т) у поєднанні з вегетаційною обробкою Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га), при цьому кількість бобів та маса насіння на рослині підвищилася порівняно з контролем на 23 %; 24,9 %, урожайність на 26,2 %. Застосування у варіанті 2 лише регулятора Вимпел–2 при обробці насіння сої сприяло покращенню показників на 7,7 %; 7,4 %; 9,7 %. Застосування для обробки насіння композиції Вимпел-2 (500г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т) дало змогу підвищити показники порівняно з контролем на 15,7 %; 23,2 %; 20,5 %. Проте відмічено зниження досліджуваних показників за умови композиції Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) при вегетаційній обробці порівняно з попереднім варіантом (обробка насіння). На варіанті 3 показники перевищили контроль на 14 %; 20,8 %; 19,1 %. Встановлено, що застосування передпосівної обробки сої сумішами (Вимпел–2 (500 г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т)) у поєднанні з внесенням препаратів у період вегетації (Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га)) сприяє підвищенню показників продуктивності культури порівняно з варіантами, де препарати вносилися як окремо, так і в окремі фази розвитку сої. Комбінування препаратів та внесення їх у два строки безперечно дало можливість розкрити потенціали сорту, про що свідчить збільшення урожайності культури та підвищення показників продуктивності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Kalchenko, Vitalii, Volodymyr Kalchenko, Volodymyr Venzhega та Volodymyr Vinnik. "МОДЕРНІЗАЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНО-ЗАТОЧУВАЛЬНОГО ВЕРСТАТА З ЧПК ВЗ208Ф3 ДЛЯ ВИСОКОШВИДКІСНОГО ФРЕЗЕРУВАННЯ ПОВЕРХОНЬ ОБЕРТАННЯ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-72-80.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Технологія високошвидкісного фрезерування є однією з найбільш сучасних і ефективних альтернатив класичним методам обробки, що значно відрізняється якістю і швидкістю обробки, а також можливістю виготовлення виробів із важкооброблюваних матеріалів. Постановка проблеми. Швидкісне фрезерування переважно реалізується за допомогою багатокоординатних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), проте стійкий процес різання неможливо забезпечити на наявному обладнанні без модернізації системи ЧПК, приводу головного руху, який би забезпечував необхідну швидкість різання та використання спеціального інструменту. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основними вимогами до системи ЧПК при високошвидкісній обробці є її швидкодія, можливість забезпечення гладких траєкторій руху інструменту для рівномірного навантаження на нього без численних врізань і виходів. Використання ефективного змащувально-охолоджувального середовища (ЗОТС) зменшує пружні віджимання в технологічній системі при її фіксованій жорсткості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Впровадження високошвидкісного фрезерування на верстатах із ЧПК стримується відсутністю практичних рекомендацій і потребує додаткових досліджень, зокрема жорсткості верстата. Постановка завдання. Дослідити можливість модернізації універсально-заточувального верстата з ЧПК моделі ВЗ208Ф3 з метою розширення його технологічних можливостей для високошвидкісного фрезерування поверхонь обертання дисковою фрезою, оснащеною різальними елементами з кубічного нітриду бору. Виклад основного матеріалу. Високошвидкісне фрезерування – сучасний високотехнологічний метод обробки, що дозволяє отримувати найменші перетини зрізу металу при використанні високих швидкостей знімання. Сутність цієї технології полягає у використанні певного діапазону швидкостей різального інструменту, що веде до істотного зниження опору матеріалу при його обробці, чим забезпечується обробка важкооброблюваних матеріалів. Особливістю такої технології є те, що тепло, яке виділяється при обробці, практично повністю зосереджено в стружці і не перебуває тривалий час у зоні обробки, через що фреза й деталь мало схильні до термічного впливу. Висновки відповідно до статті. У роботі досліджено технологічні можливості універсально-заточувального верстата з ЧПК моделі ВЗ208Ф3 з метою його використання для високошвидкісного фрезерування поверхонь обертання дисковою фрезою, оснащеною різальними елементами із кубічного нітриду бору та обґрунтовано модернізацію його системи ЧПК та вузлів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Сорокова, Наталія Миколаївна, та В. В. Дідур. "Математичне моделювання динаміки тепломасопереносу в процесі жаріння олійної сировини". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1432.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено математичну модель і чисельний метод розрахунку динаміки тепломасопереносу та фазових перетворень в процесі волого-теплової обробки подрібненої олійної сировини (м’ятки) в багаточанній жаровні циліндричної конфігурації при кондуктивному підведенні теплоти. Волого-теплова обробка м’ятки є складовим процесом в технології виготовлення рослинної олії. Вона супроводжується певними біохімічними і структурними змінами матеріалу, спрямованими на підвищення виходу та якісних показників олії. Основною умовою досягнення необхідних якісних змін є дотримання заданого температурно-вологістного стану м’ятки при обробці. Математична модель будувалась на базі диференціального рівняння переносу субстанції (енергії, маси, імпульсу) в системах, що деформуються. Вона включає рівняння переносу енергії та рівняння масопереносу рідкої, парової і повітряної фаз в дисперсній колоїдній капілярно-пористій системі. Сформульовано крайові умови. Розроблено чисельний метод розрахунку. Проведено розрахунок динаміки і кінетики жаріння рецинової мезги та верифікацію отриманих результатів, що свідчить про адекватність математичної моделі, ефективність чисельного методу та доцільність їх використання при розробці та оптимізації режимів жаріння у відповідних умовах різних видів насіння олійних культур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Zavolodko, G., та D. Pavlova. "МІЖЕТАПНА ОПТИМІЗАЦІЯ ОБРОБКИ ДАНИХ ОГЛЯДОВИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 23–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.023.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі проведено синтез та аналіз оптимальної структури обробки даних оглядових радіолокаційних систем спостереження, який показуэ що завдяки створенню тимчасової інформаційної бази сигнальних даних на потрібну кількість оглядів радіолокаційної системи спостереження, в кожному елементі якої зберігаються сигнальні дані з показниками якості та параметри їх отримання, вдається здійснити міжетапну наскрізну оптимізацію обробки сигналів, первинної та вторинної обробки даних систем спостереження повітряного простору на основі критерія Неймана-Пірсона та з’являється можливість швидше формулювати підготовку інформаційних повідомлень у межах поточного інформування, що істотно впливає на якість прийнятого рішення. Наведені розрахунки показали, які є переваги в якості обробки даних первинних радіолокаторів в порівнянні з варіантом поєднання даних, який здійснюється на рівні прийняття рішень про виявлення провітряного об’єкта в кожному каналі обробки сигнальних дани, та показує неодноманітність якісті прийняття рішення, що визначається як якістю, так і складом інформації, на основі якої приймаються рішення. Таким чином наведена структура призведе до якіснішого аналізу інформації про повітряний простор, який значною мірою забезпечує як безпеку країни, так і безпеку повітряного руху

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Nesterenko, Natalia, Anastasiya Ivanyuta та Kostiantyn Mostyka. "ВПЛИВ БЛАНШУВАННЯ НА ЯКІСТЬ ЗАМОРОЖЕНИХ КУЛЬТИВОВАНИХ ПЕЧЕРИЦЬ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 228–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-228-235.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Заморожування культивованих печериць без попередньої теплової обробки не забезпечує високої якості готового продукту та після дефростації значно поступається свіжій сировині. Це підтверджує необхідність пошуку ефективних способів попередньої обробки грибної сировини перед заморожуванням з метою стабілізації її споживних властивостей. Постановка проблеми. Результати попередніх досліджень засвідчили, що гриби після розморожування внаслідок високої активності оксидоредуктаз темнішають, втрачається значна кількість клітинного соку, що загалом негативно впливає на харчову цінність продукту. Тому актуальною є проблема стабілізації споживних властивостей грибів шляхом їх попередньої обробки перед заморожуванням. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями І. Е. Цапалової, Д. А. Плотнікової, Ю. Т. Жука, Н. А. Родькиної, R. Kurkela, B. Holmstrom, P. Varo, A. Mehlits, G. Geerds та інших встановлено та обґрунтовано позитивний вплив бланшування на грибну сировину, як одного з ефективних способів попередньої обробки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Значна кількість вітчизняних та закордонних досліджень присвячені вивченню якості лісових грибів. Проте дані в науковій літературі щодо дослідження харчової цінності культивованих печериць після заморожування й тривалого низькотемпературного зберігання практично відсутні. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу бланшування на стабілізацію споживних властивостей культивованих печериць білої та коричневої раси. Виклад основного матеріалу. З метою збереження структури тканин, природного кольору грибів та більш інтенсивного зниження ферментативної активності, яка викликає потемніння грибної сировини, у воду для бланшування додавали лимонну кислоту. Теплова обробка відбувалась шляхом занурення грибів у воду при температурі 95–100 º С. Для визначення оптимальних варіантів бланшування нами було проведено серію експериментів, в яких зміню-вали концентрацію лимонної кислоти із кроком 0,05 одиниць (від 0,05 до 0,15 % лимонної кислоти) та час бланшування із кроком у 30 с (від 30 до 90 с). Основними критеріями для вибору режиму обробки слугували результати дегустаційної оцінки та основні фізико-хімічні показники, які найбільш повно відображають зміни в грибній сировині під час теплової обробки. За результатами проведених досліджень було розраховано комплексний показник якості культивованих печериць білої та коричневої раси залежно від часу бланшування та кількості лимонної кислоти на основі розробленої 5 бальної оцінки з урахуванням коефіцієнтів вагомості. Висновки відповідно до статті. У результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що серед досліджуваних варіантів попередньої обробки за комплексом органолептичних та фізико- хімічних показників найкращими виявились печериці як білої так і коричневої раси, які були попередньо пробланшовані в 0,1 %-му розчині лимонної кислоти протягом 1 хв (60 с).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Kurpe, O. H., V. V. Kukhar та A. H. Prysiazhnyi. "Удосконалення та апробація методології керування якістю листового металопрокату". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 228–35. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)228.

Повний текст джерела

Анотація:

Курпе О. Г., Кухар В. В., Присяжний А. Г. Удосконалення та апробація методології керування якістю листового металопрокату. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). C. 228-235. Виконаний аналіз сучасних підходів до підвищення показників якості продукції. Показано, що стосовно до металургійних підприємств України актуальним є подальше вдосконалення підходів до керування якістю продукції та їх системне використання на всіх процесних ділянках виробництва. У роботі запропонована методологія керування якістю продукції, яка ґрунтується на поєднанні систем якості ISO і ощадливого виробництва Lean та включає встановлення, визначення значень технологічних параметрів, які впливають на якість продукції, їх контроль, накопичення, обробку та механізми покращення. Оцінка ефективності запропонованої Методології виконана для умов прокатки на стані 3600 МК «Азовсталь» товстих листів завтовшки 14 мм зі сталі категорії міцності К60 по показниках фізико-механічних властивостей (ФМВ) металу. Статистична обробка даних базового технологічного процесу показала його помилковість через те, що застосування технології прискореного охолодження не забезпечило отримання необхідних показників ФМВ прокату. На основі методології керування якістю продукції, запропонованої в роботі, були встановлені рівні технологічних параметрів прокатки, необхідні для отримання стабільних показників якості товстих листів. У результаті стало можливим отримувати показники ФМВ прокату відповідно до вимог, встановлених нормативними документами. При цьому зменшилося стандартне відхилення по таких показниках ФМВ товстих листів, як границя текучості, тимчасовий опір та відносне подовження, на 44 %, 31 % та 46 % відповідно. Це свідчить про підвищення стабільності технологічного процесу та ефективність запропонованої Методології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Новосядлий, С. П., В. М. Грига, Р. В. Мельник та А. В. Павлишин. "МІКРОКОНВЕРТОРИ – ОСНОВА СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 47–68. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-47-68.

Повний текст джерела

Анотація:

В цій статті розглядаються пристрої які здійснюють обробку аналогових сигналів в цифровому вигляді – мікроконвертори. В таких пристроях вхідний аналоговий сигнал спочатку надходить на аналого-цифровий перетворювач після цього на мікроконтролер в цифровому вигляді, мікроконтролер здійснює обробку значень відповідно до програми і передає дані на цифро-аналоговий перетворювач який відтворює оброблений аналоговий сигнал. Таким чином, сигнал, пройшовши “наскрізно”, зазнає обробки. Проведено огляд пристроїв високої швидкодії та розроблено ряд програмно-схемотехнічних реалізацій для конструювання мікро-конверторів в сучасних інформаційно-телекомунікаційних системах. Проведено огляд та аналіз мікроконтролерів їхньої архітектури, периферії, характеристик. Ці параметри розглядались у контексті їхнього використання для обробки сигналів у складі мікроконверторів. Наведені способи реалізації аналого-цифрового перетворення за допомогою вбудованої периферії мікроконтролерів, зовнішніх пристроїв аналого-цифрового перетворення. Також описаний процес аналого-цифрового перетворення послідовного наближення. Наведено спосіб цифро-аналогового перетворення за допомогою широтно-імпульсної модуляції від мікроконтролера та з використанням фільтра Батерворта другого порядку. Проведено якісний аналіз операцій обробки аналогових сигналів у цифровому вигляді за допомогою мікроконтролера.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Хоботова, Е., В. Даценко та О. Шептур. "Реагентна очистка промивних вод нафти". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 68–74. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).68-74.

Повний текст джерела

Анотація:

У наступний час об'єми світового промислового виробництва по переробці нафти збільшуються з кожним роком. Промислова обробка нафти полягає в її знесолюванні та зневодненні. При обробці нафти методом кавітації промивні води поступово збагачуються іонами хлору. Їх присутність зумовлює утворення хлоридної кислоти в подальших технологічних стадіях термічної обробки нафти. Пари знижують продуктивність виходу нафтопродуктів, порушують режим роботи нафтопереробних установок, знижують калорійність і якість нафтових палив, викликають корозію апаратури нафтопереробних установок. Мета роботи: очистка промивних вод кавітаційної обробки нафти від хлорид-іонів. Задачі роботи: визначити основні параметри процесу реагентної очистки промивних вод нафти від хлорид-іонів та провести оптимізацію його стадій. У роботі методом потенціометрії визначали вміст хлорид-іонів у періодично відібраних пробах вод. Контроль вмісту іонів срібла у розчині після осадження проводили на атомно-абсорбційному спектрофотометрі. Ідентифікацію сполук осаду після осадження здійснювали рентгенографічним методом. Морфологічні особливості поверхні осаду вивчені по методу електронно-зондового мікроаналізу. Виміри кислотності води проводили вимірювальним пристроєм – мілівольтметром. Для очищення промивних вод нафти від хлорид-іонів до норм технологічного процесу запропоновано хімічний реагентний метод осадження. За реагент-осаджувач вибрано арґентум нітрат , оптимальна кількість якого вибрана на підставі експериментальних даних. Визначені основні параметри процесу реагентної очистки промивних вод нафти від хлорид-іонів та оптимізовані його стадії: кількість реагенту-осаджувача по відношенню до кількості хлорид-іонів, що містяться, на стадії осадження; час кип'ятіння суспензії ; об'ємні співвідношення промивної води, що декантується, і осаду на стадії їх розділення; кількість лугу , необхідного для обробки розчину, що залишився після декантації, з осадом арґентум хлориду ; об'ємні співвідношення лужного розчину, що декантується, і осаду, що утворився, на стадії їх розділення; об'єми води, необхідної для промивання осаду; об'єми концентрованої азотної кислоти на стадії розчинення отриманого осаду. Розглянутий в роботі процес очищення вод кавітаційної обробки нафти від хлорид-іонів, що включає хімічне осадження хлорид-іонів аргентум нітратом з наступною регенерацією реагента-осаджувача, може бути використаний на підприємствах газонафтодобуваючої і нафтопереробної промисловостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Kravets, I. P. "Дослідження процесу пропарювання букових заготовок і пиломатеріалів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 98–101. http://dx.doi.org/10.15421/40290620.

Повний текст джерела

Анотація:

Зменшити втрати деревини від грибкових пошкоджень під час зберігання і транспортування можна завдяки проведенню теплової стерилізації. Теплову обробку деревини використовують у багатьох деревообробних процесах: виробництво лущеного і струганого шпону, у лісопильному виробництві, процесах гнуття та пресування. Одним із видів теплової обробки деревини є пропарювання. Відсутність процесу пропарювання букових пиломатеріалів після лісопилення є причиною значних втрат деревини від розтріскування, враження грибами та комахами. У виробничих умовах, під час пропарювання, не враховують багато чинників: особливостей будови деревини бука, її густини, теплових та механічних властивостей. Все це призводить до зайвих втрат матеріалу, теплової енергії та якісних показників букових пиломатеріалів. Тому дуже важливо досліджувати режими та технології пропарювання букових пиломатеріалів із збереженням їх фізико-механічних властивостей. Дослідження проведено з використанням пропарювального ковпака виробничого зразка. Здійснено експериментальні дослідження пропарювання букових заготовок та пиломатеріалів, яке охоплює початковий прогрів, сам процес пропарювання та охолодження. Внаслідок проведення експериментальних досліджень вибрано оптимальні режими пропарювання, які зберігають якісні фізико-механічні показники, такі як: запобігання втратам деревини під час зберігання і транспортування, вирівнювання забарвлення або надання деревині потрібного кольору, покращення міцності та пластичності, прискорення подальшого сушіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Trach, V. V., та V. V. Danchuk. "АКТИВНІСТЬ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ У ТКАНИНАХ ПЕЧІНКИ ПЕРЕПЕЛІВ ПРИ ХІМІЧНІЙ ОБРОБЦІ ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ ТА РІЗНОМУ РІВНІ ВІТАМІНУ Е В РАЦІОНІ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10560.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Стан антиоксидантної системи у тварин і птахів впливає на їх ріст, резистентність, продуктивність та якість продукції. Біологічна активність вітаміну Е зумовлена насамперед його антиоксидантною функцією. α-токоферол є найактивнішим природним антиоксидантом. Очевидно, застосування природних антиоксидантів дозволить підвищити активність системи антиоксидантного захисту. Мета дослідження – визначити вплив хімічної обробки інкубаційних яєць та різного рівня вітаміну Е в раціоні маточного поголів’я на активність супероксиддисмутази в тканинах печінки перепелів. Методи дослідження. Експерименти виконано на перепелах породи фараон (Coturnix japonica) м’ясного напряму продуктивності. На 14-ту добу інкубації яйця перепелів було поділено на 7 груп. Обробку яєць проводили на 14-ту добу інкубації розчинами 1 % натрію гіпохлориту, 2 % хлоридної кислоти, 0,5 % гідроген пероксиду. Матеріалом для досліджень слугували тканини печінки 14-добових ембріонів, 1- і 10-добових перепелів. У гомогенаті тканин печінки визначали активність супероксиддисмутази (СОД). Результати й обговорення. До 1-добового віку перепелів активність супероксиддисмутази збільшувалась, однак уже до 10-добового віку дещо зменшувалась (у межах 2,5 %). Потрібно відмітити відсутність достовірної різниці в активності СОД у печінці 14-добових ембріонів перепелів усіх дослідних груп порівняно з контрольною. Хімічна обробка інкубаційних яєць супроводжувалась зниженням активності СОД у печінці перепелів порівняно з показником контрольної групи, хімічна їх обробка на 14-ту добу інкубації разом із додатковим введенням вітаміну Е до раціону маточного поголів’я – підвищенням активності СОД у печінці перепелів до 1-добового віку. Висновки. При розвитку постнатального адаптаційного синдрому спостерігають збільшення активності системи антиоксидантного захисту в організмі перепелів. Зокрема, активність супероксиддисмутази в печінці 14-добових ембріонів перепелів до 1-добового віку птахів підвищується на 37,9 % (р<0,001). Додаткове введення вітаміну Е до раціону стимулює активність системи антиоксидантного захисту в печінці перепелів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Hordiienko, I., H. Yarovyi, L. Terokhina та L. Uriupina. "ВПЛИВ СІРКОВМІСНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ". Vegetable and Melon Growing, № 67 (31 липня 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-57-63.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчити вплив сірковмісних добрив (елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) на врожайність і якість цибулин цибулі ріпчастої. Методи. Польовий, лабораторні, розрахунково–статистичні. Результати. За результатами досліджень 2017–2019 рр. для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України досліджено ефективність сірковмісних добрив (у вигляді елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) при вирощуванні гібрида цибулі ріпчастої Дайтон F1. Застосування сірковмісних добрив і мінерального добрива в технології вирощування цибулі ріпчастої сприяло створенню умов для підвищення її врожайності від 8,2 до 11,7 % на фоні N60P60K60, а в разі використання підживлення аміачною селітрою (N40) цей показник збільшувався до 16,8–25,2 %. Урожайність цибулі ріпчастої мала пряму залежність (r=0,88) від запасів мінерального азоту в орному шарі ґрунту 0–20 см у період формування цибулин. Установлено кореляційну залежність між урожайністю цибулі ріпчастої й вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту. Аналіз лінійного рівняння свідчить про сильний прямий зв’язок урожайності із вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту у період формування цибулин (r = 0,78). Вміст сухої речовини збільшувався на 0,28–0,53 %, сума цукрів – на 0,12–0,15 %, вміст ефірної олії − на 1,75–2,6 мг/100 г. За обробки насіння сульфатом амонію і цинку вміст нітратів у продукції не перевищував МДР і становив –78,0–79,3 мг/кг сирої речовини. Висновки. Передпосівна обробка насіння сульфатом амонію і сульфатом цинку сумісно з унесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60 (фон) забезпечила істотне підвищення врожайності цибулі ріпчастої – на 2,7 т/га (11,7 %) і 2,3 т/га (10 %) у порівнянні з контролем (без добрив, 22,6 т/га), у комплексі із внесенням N60P60K60 (фон) і підживленням азотом (N40)– на 5,7 т/га (25,2 %) і 4,5 т/га (20,0 %) відповідно. Приріст, забезпечений лише обробкою насіння, становив 2,8 т/га (10,1 %) при застосуванні сульфату амонію і 1,0 т/га (4,1%) – сульфату цинку, НІР05 1,51 т/га. Застосування сірковмісних добрив не чинило негативного впливу на вміст компонентів хімічного складу цибулі ріпчастої.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Васюта, К. С., О. Л. Кащишин, О. П. Ковальчук та О. С. Тютюнник. "Метод виявлення радіолокаційного складеного хаотичного сигналу при накопиченні сурогатних даних". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 65–73. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Форма складених хаотичних радіолокаційних сигналів дуже сильно спотворюється в реальних умовах поширення радіохвиль при їх відбитті від рухомих складних повітряних суден та від місцевих об'єктів, що знаходяться в районі аеродрому та районі заходу на посадку літальних апаратів. Якість обробки таких сигналів, в такому випадку, значно погіршується. В роботі показано, що можливо застосовувати зондуючий сигнал невеликої потужності в радіолокаційних системах посадки, що в свою чергу дозволяє забезпечити більш високу скритність їх роботи, але наявність флуктуацій параметрів такого сигналу, значно знижує якість такої обробки. Для підвищення якості обробки таких сигналів при малих відносинах сигнал-шум необхідно враховувати їх специфічну структуру. Пропонується застосування технології формування сурогатних сигналів, що дозволить істотно підвищити якість виявлення складеного хаотичного радіолокаційного сигналу з параметрами, що відхиляються. Для збереження спектральних, кореляційних та нелінійних властивостей сигналів, що приймаються, рекомендовано новий алгоритм формування сурогатних сигналів. У разі застосування сурогатних сигналів, при обробці складених хаотичних сигналів, з’являється можливість підвищити вірогідність їх правильного виявлення на 15 – 25%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Виговський, Георгій Миколайович, Олексій Андрійович Громовий, Наталія Олександрівна Балицька та Лариса Євгенівна Глембоцька. "Удосконалення процесу чистового торцевого фрезерування плоских поверхонь деталей малої ширини". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-13-20.

Повний текст джерела

Анотація:

При фінішній обробці матеріалів високої твердості все більш широке застосування знаходять торцеві фрези, оснащені надтвердими матеріалами, які повністю розкривають свій потенціал при високошвидкісній обробці. Однак вітчизняним машинобудівним підприємствам не завжди доступне металообробне обладнання такого рівня. Наслідком цього є застосування торцевих фрез, оснащених надтвердими матеріалами, при нераціональних занижених режимах різання, що зумовлює зменшення продуктивності обробки, періоду стійкості інструментів та погіршення якості оброблених поверхонь деталей. У роботі досліджуються особливості процесу фінішної обробки поверхонь заготовок малої ширини (20…50 мм), які виготовлені з матеріалів високої твердості, торцевими фрезами, оснащеними надтвердими матеріалами. Показано, що процес обробки характеризується неоптимальними режимами різання; використанням фрез малого діаметра; малою кількістю різальних елементів, що одночасно беруть участь у різанні, та погіршеною динамікою; низькою зносостійкістю різальних елементів; недостатньою продуктивністю обробки та якістю оброблених поверхонь. Встановлено, що значні переваги мають процеси чистової обробки плоских поверхонь косокутними торцевими фрезами з використанням ступінчастих схем різання, які дозволяють забезпечити повну участь у процесі обробки всіх різальних елементів, покращити динаміку процесу та підвищити стійкість інструмента. Застосування безвершинної геометрії з монотонними криволінійними різальними кромками дозволяє виключити із процесу формування мікронерівностей найбільш вразливу ділянку різальної кромки – вершину. Визначено шляхи підвищення продуктивності обробки поверхонь малої ширини застосуванням торцевих фрез збільшеного діаметра на невисокошвидкісних верстатах та зміщенням деталей відносно осі фрези на відстань, що гарантує забезпечення необхідної висоти мікронерівностей обробленої поверхні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Рязанцев, О. І., В. С. Кардашук та А. О. Рязанцев. "Дослідження впливу параметра фільтра на якість аналого-цифрового перетворення сигналу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7 (263) (10 грудня 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-29-34.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджено вплив параметра фільтра нижніх частот, частоти зрізу і порядку фільтра на вході аналого-цифрового перетворювача на основну похибку перетворення при обробці аналогових сигналів.Визначено, що при прийомі аналогового сигналу при перетворенні в цифровий код велике значення має його якісний прийом. У цьому випадку доречним є використання ФНЧ від низькочастотних шумів та інших перешкод, які вливають на його якість. Встановлено, що зниження частоти зрізу фільтра нижніх частот зменшує рівень адитивної складової похибки, але при цьому в деяких випадках також знижується стабільність роботи системи. Зазначено, що використання цифрового фільтра підвищує точність та швидкість перетворення аналогової інформації в цифровий код. Визначено, що процедура нормалізації сигналів передбачає повне або часткове усунення впливу перешкод при одночасній обробці інформаційної частини сигналу. Параметри фільтра та його характеристики залежать від місця включення фільтра по відношенню до комутаційного пристрою. Розглянуті сучасні високопродуктивні пристрої введення/виведення та цифрової обробки інформації, які конструктивно виконуються у вигляді модулів введення аналогової інформації для створення комплексів на базі персональних комп’ютерів або мікроконтролерів. Для моделювання прийому аналогового сигналу запропоновано використати блоки, програмні модулі та алгоритм роботи програмного елементу обробки аналогового сигналу з бібліотеки алгоритмічних елементів. Представлені результати моделювання цифрового фільтра. Для моделювання обрано перетворення сигналу від датчика напруги. Перетворення напруги в цифровий код здійснювалось для 12–розрядного АЦП. Значення параметра фільтра змінювалось в діапазоні від 0,3 до 1,0. Результати моделювання показують, що для якісного перетворення аналогового сигналу в цифровий код необхідна попередня нормалізація з подальшою цифровою фільтрацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Піскурська, Г. В. "ТЕХНОЛОГІЯ ОНЛАЙН-ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 192–201. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-192-201.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено актуальне питання залучення студентів до оцінювання якості діяльності викладача, оскільки саме зараз ЗВО запроваджують технології систематичного вивчення думки студентів про якість викладання і розробляє механізми прийняття управлінських рішень на цій основі. Автором представлено технологію моніторингу якості викладання дисциплін у ЗВО на основі онлайн-анкетування студентів. Надано детальну характеристику етапів, які необхідно пройти для її реалізації на внутрішньоуніверситетському рівні: уточнення суб’єктів оцінювання, визначення змісту моніторингу, вибір діагностичного інструментарію, планування термінів проведення анкетування, його організація, обробка результатів і прийняття управлінських рішень щодо поліпшення якості викладання в університеті. В якості діагностичного інструментарію моніторингу запропоновано використовувати такий метод опитування, як онлайн-анкетування за допомогою сервісу GoogleForms. Описано специфіку розробки анкети з метою вивчення рівня задоволеності студентів якістю викладання у ЗВО, визначені її структурні елементи: звернення до респондента, інформація про організаторів опитування, мета моніторингу, інструкція, об’єкти моніторингу, пропозиції респондента щодо поліпшення якості викладання в університеті. Параметрами оцінки об’єктів моніторингу обрані закриті висловлювання з якісно-кількісними оціночними шкалами, що виражають різний ступінь згоди, а також відкриті питання, які надають можливість студенту висловити свою точку зору. Зроблено висновок, що онлайн-анкетування є дієвим інструментом внутрішнього моніторингу якості освіти в ЗВО в контексті подальшого прийняття більш ефективних управлінських рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Mykolenko, Svitlana, Yuriy Kuianov та Pavlo Baranik. "ВПЛИВ ІНФРАЧЕРВОНОГО СУШІННЯ НА ЯКІСТЬ СВІЖОЇ І ЗАМОРОЖЕНОЇ ЧЕРЕШНІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 258–66. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-258-266.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Дослідження процесу сушіння черешні, рослинної продукції з високим антиоксидантним статусом і швидкою втратою споживчих властивостей, є актуальним для зниження втрат продовольчої сировини та отримання функціональних харчових продуктів. Постановка проблеми. Обмежений строк зберігання черешні та короткий сезон збирання врожаю за умови підвищення обсягів виробництва у світі створюють потребу в обґрунтуванні ефективних технологій переробки черешні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Було проаналізовано закордонні й вітчизняні наукові праці, які свідчать про ускладнення переробки черешень порівняно з вишнями через високий вміст пектину, переважне консервування свіжих плодів заморожуванням, що негативно позначається на органолептичних властивостях черешень, та підвищення антиоксидантної активності плодів внаслідок зневоднення. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутні ефективні технологій сушіння черешні, зокрема, шляхом інфрачервоної обробки з урахуванням сортових особливостей плодів Prunus avium L. та умов попереднього зберігання сировини. Постановка завдання. Визначення впливу інфрачервоної обробки на кінетику сушіння, фізико-хімічні, органолептичні показники якості черешні різних сортів та умов попереднього зберігання, зокрема, заморожування. Виклад основного матеріалу. Плоди червоної і жовтої черешні відрізняються здатністю поглинання підведеної енергії, що впливає на швидкість перебігу процесу вологоперенесення. Залежно від сортових особливостей плодів Prunus avium L. доцільно змінювати тривалість сушіння: для отримання більш якісної продукції з черешень сортів жовтого кольору потрібно збільшувати тривалість термічної дії і застосовувати нижчі температури сушіння. Попереднє заморожування черешні позитивно позначається на органолептичних показниках сушеного продукту. Висушування черешень інфрачервоним випромінюванням раціональне до вологості 10–18 %, що дозволяє отримати продукт найвищої якості. Висновки відповідно до статті. Інфрачервона обробка черешні дозволяє отримати сушений продукт із прийнятними споживчими властивостями, зокрема, із сировини зниженої якості, сприяючи скороченню втрат сировини прогтягом продовольчого ланцюга.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Jhartovsky, A. V., V. I. Kravchenko та N. U. Borovikov. "Автоматизація налагоджування і контролю режиму роботи установки електрофізичної обробки". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 123–29. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)123.

Повний текст джерела

Анотація:

Жартовський О. В., Кравченко В. І., Боровиков М. Ю. Автоматизація налагоджування і контролю режиму роботи установки електрофізичної обробки // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 123–129. Одним з перспективних методів підвищення зносостійкості і надійності інструменту є методи електрофізичної обробки. Обробка імпульсним електричним струмом по шару пасти з дисперсних матеріалів дозволяє отримувати покриття з наплавленого шару заданого хімічного складу з високою якістю поверхневого шару. При розробці обладнання для реалізації імпульсної електрофізичної обробки існують високі вимоги до дотримання параметрів режиму обробки. Має значення енергія і потужність електричного імпульсу. Саме від хімічного складу пасти з дисперсних матеріалів і цих енергетичних параметрів залежить зносостійкість отриманого на поверхні інструменту шару покриття. Процес не потребує великих енергозатрат. Серед недоліків цього методу є необхідність удосконалення управління параметрами електричного розряду. Робота присвячена вдосконаленню обладнання для електрофізичної обробки. Завданнями є розробка установки імпульсної електрофізичної обробки і програмного забезпечення, яке забезпечує точне регулювання і дотримання параметрів електричного імпульсу для управління режимами роботи. Розроблена установка імпульсної електрофізичної обробки і програмне забезпечення, яке надає точне регулювання і дотримання параметрів електричного імпульсу для управління режимами роботи. У складі цієї установки є дві функціональні частини: силова і керуюча логічна, завдяки якої реалізується алгоритм роботи системи. У розробленій програмі реалізовані алгоритми вибору режиму роботи установки, контролю введених значень, генерація імпульсів, визначення потужності енергії імпульсу. Програма створена на мові програмування С у програмному середовищі Keil u Vision 5. Керуюча програма призначена для введення параметрів режиму роботи установки і контролю введених значень, генерації імпульсів, визначення потужності і енергії імпульсу. За допомогою розробленої програми реалізується логіка й алгоритм роботи системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Kovalevsky, S. V., та N. D. Sidyuk. "Ідентифікація об'єктів дослідження з використанням сигнатур". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 210–16. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)210.

Повний текст джерела

Анотація:

Ковалевський С. В., Сидюк Д. М. Ідентифікація об'єктів дослідження з використанням сигнатур. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). C. 210-216. В роботі запропонований спосіб обробки зображення для подальшого розпізнавання об'єктів різних структур штампованок на основі зображень (фотографії). Цей метод дозволяє зробити інваріантними невраховані фактори, які можуть вплинути на якість фотографії. Як об'єкт дослідження виступають зразки шліфів сталей після термічної обробки. Час витримки і умови охолодження ідентичні для всіх випадків. Обробка зображень передбачає їх попереднє поліпшення, а саме видалення шумів і виставляння авторівней, подальше перетворення в цифровий масив даних, отримання гістограми зображення з подальшим виділенням більш інформативною частини сигнатури. Перетворення безперервного сигналу (зображення) в сигнатуру за допомогою дискретизації і квантування виконано в системі MatLab 6.1 і дозволило виключити суб'єктивні фактори візуального аналізу і класичних методів розрахунку співвідношення структур в металі. Кількість інтервалів приймається рівним 10. Тестове і навчальне безлічі формуються в програмі Microsoft Access на основі даних про зображення, термічної обробки, склад і співвідношенні структур. У програмі NeuroPro 0.25определяется значимість входів і встановлюється взаємозв'язок між температурним режимом, фазами в структурі і сигнатурою зображення. Підтверджено можливість прогнозу структури і зображення фаз на основі температурного режиму, типу і часу охолодження. Додатково вирішена зворотна задача можливості прогнозу технологічних параметрів термічної обробки на основі раніше існуючих прикладів. Метод застосуємо до будь-якої кількості інтервалів, від 2 до 255. Збільшення кількості інтервалів може дати можливість відтворити прогнозовану структуру в якості зображення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Editor, Editor. "УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТОВАРІВ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (29 листопада 2019): 296–303. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Якість продукції є одним з найважливіших факторів успішної діяльностібудь-якої організації. На сьогодні у всьому світі стали суттєво жорсткішими вимоги, щовисуваються споживачем до якості продукції. Під контролем якості продукції абоготового товару розуміють перевірку відповідності її кількісних і якісних характеристиквимогам нормативно-технічної документації (стандартам, технічним умовам,технологічним інструкціям тощо), а також договорам і контрактам.Тому, мета даної роботи полягає у визначенні сучасних методів управління іконтролю якості продукції, що дозволяє завчасно виявити проблему зниження якостіпродукції, та її попередити.Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючимидержавними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та методичноїлітератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних.Результати. З наведеного випливає, що при оцінці якості непродовольчих товарівмаємо справу з більш складними взаємозв’язками споживчих властивостей, яківизначають загальну якість товару, а виходить, маємо справу з більш складнимипідходами до її визначення.Крім того, зазначимо, що при оцінці якості непродовольчих товарів необхіднедосконале знання споживчих властивостей окремих видів товару і знання методів, здопомогою яких можна отримати об’єктивні дані про стан того чи іншого показникаспоживчої вартості.Отже, достовірна обробка і аналіз результатів випробувань – важливий етапуправління якістю, що дозволяє вчасно виявити проблему зниження якості товарів та їїпопередити.Наукова новизна. З розвитком науково-технічного прогресу, проблема якості продукції не спрощується, а навпаки, стає дедалі складнішою. Тому вирішувати їїтрадиційними методами, тобто контролем якості, неможливо та недостовірно. Тому,ми пропонуємо системний підхід, реалізація якого можлива в рамках системи управлінняякістю.Практична значимість. Побудова графіків якості наглядно дозволяє виявити певнізакономірності розподілу результатів і дає можливість не тільки оцінити якість товарів,але й прогнозувати майбутні результати та тенденції наукового прогресу та попередитипогіршення, тим самим посилити їх позитивний результат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Василишина, О. В. "Вплив обробки розчином саліцилової кислоти на якість плодів вишні після зберігання". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2018): 57–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Плоди вишні мають короткий термін зберігання, всього лише 15 діб при температурі 0 °С. Продовжити його можна шляхом застосування відповідних заходів первинної обробки та зберігання продукції. Один з них – обробка плодів вишні розчином саліцилової кислоти перед зберіганням. Метою нашої роботи було вивчення впливу попередньої обробки розчином саліцилової кислоти на хімічний склад плодів вишні. Для цього плоди вишні сортів Шпанка та Лотівка 2016–2017 року врожаю обприскували за день до збирання водним розчином 50 мг/л чи 100 мг/л саліцилової кислоти. Висушували природним шляхом. Через 24 години знімали з дерева плоди, типові за забарвленням та формою, укладали в ящики №5 по 5 кг у кожний згідно з методичними вказівками щодо зберігання плодів, овочів та винограду. Зберігали в умовах холодильних камер кафедри технології зберігання і переробки плодів та овочів за температури 5±0,5 °С та відносної вологості повітря 95±1 %. Обробка плодів вишні розчином саліцилової кислоти дала змогу подовжити термін зберігання до 21 доби. Найефективнішою виявилась обробка 100 мг/л розчином саліцилової кислоти. Природні втрати маси при цьому становлять 4,9–5,1 %, втрати у вмісті сухих розчинних речовин – 5,3–6,6 %, кислот – 12,3–9 %. Вміст аскорбінової кислоти знижується в 1,3–1,1 рази. Cherry is fruit with a short shelf life of only 15 days at the temperature of 0 °С. Every year about 20% of product losses are due to the lack of appropriate measures for primary processing and storage of products. Salicylic acid plays an important role in a wide range of physiological and metabolic reactions, including delayed maturation, by delaying the synthesis of ethylene and reducing the physiological diseases of the fruit. However, the effect of treatment with salicylic acid on cherry fruits and their physiological and biochemical parameters has not been investigated. Therefore, the purpose of our work was to study the effect of pre-treatment with salicylic acid solution on the chemical composition of cherry fruit. For this purpose, the day before harvesting with the cherry varieties of Shpanka and Lotivka of the yield of the year 2016−2017 were sprayed the aqueous solution of 50 mg/l or 100 mg/l of salicylic acid. They were dried by natural way. After 24 hours, the fruit of typical colour and shape were taken from the tree, placed in boxes of 5 to 5 kg each, according to the guidelines for the storage of fruit, vegetables, and grapes. We preserved them in the conditions of the refrigerating chambers of the department of the technology of storage and processing of fruit and vegetables at the temperature of 5±0,5°С and relative humidity of 95±1%. The options were the following: control − unprocessed fruit and cherry fruit treated with a solution of 50 mg/l or 100 mg/l of salicylic acid. The processing of cherry fruit with a solution of salicylic acid allowed to extend the shelf life to 21 days. The most effective treatment was 100 mg/l solution of salicylic acid. Natural mass losses in this case are 4.9−5.1 %, losses in the content of dry soluble substances 5.3−6.6%, acids 12.3−9%, the losses of ascorbic acid are reduced in 1.3−1.1 times. As the results of the correlation analysis showed, the level of natural mass losses strongly is correlated with the content of ascorbic acid (r = -0.65) and titrated acids (r = -0.57). The weight loss factor has the greatest influence on the type of treatment (85.6%).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Kalchenko, Volodymyr, Vitalii Kalchenko, Sergii Tsybulia та Evgeny Sakhno. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОХИБКИ ПРОЦЕСІВ ШЛІФУВАННЯ ТА ШВИДКІСНОГО ФРЕЗЕРУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ СТАТИЧНОЇ ТА ДИНАМІЧНОЇ НЕВРІВНОВАЖЕНОСТІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 72–78. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-72-78.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Досить часто для отримання необхідної точності виготовлення деталей, вони обробляються на круглошліфувальних, внутрішньошліфувальних, плоскошліфувальних та різьбошліфувальних верстатах. Попередньо врівноважене шліфувальне коло в процесі експлуатації втрачає врівноважений стан і набуває дисбаланс, що змінюється протягом часу. Однією з причин, що викликає зміну дисбалансу, є знос шліфувального кола, який може бути нерівномірним або рівномірним. Нерівномірний знос виникає у зв’язку з розсіюванням міцності різальної поверхні кола (у межах одного інструмента). При рівномірному зносі, зокрема й за рахунок правок кола, неврівноваженість виникає через нерівномірну щільність, відхилення розмірів, форми й розташування поверхонь. Постановка проблеми. У процесі виконання шліфувальних робіт необхідно враховувати те, що шпиндель шліфувального верстата внаслідок зносу шліфувального кола, піддатливості опор, згинальної жорсткості переходить у неврівноважений стан, що впливає на точність і якість механічної обробки деталей. Тому виникає проблема визначення похибок положення ротора динамічної системи з урахуванням статичної та динамічної неврівноваженості,складових сил різання та пружних зусиль, що виникають в опорах шпиндельного вузла. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботі були розглянуті останні публікації з цієї теми, які представлено у відкритому доступі, включаючи мережу Інтернет. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відомі дослідження точності процесу шліфування важкооброблюваних деталей не враховують вплив статичної, динамічної та моментної неврівноваженості технологічної системи шліфувального верстата. Однак у процесі оцінювання точності положення шпинделя в просторових координатах та точності виготовлення заданої деталі в математичній моделі процесу механічної обробки необхідно враховувати перераховані фактори. Тому дані дослідження дають можливість конструктору підвищити точність проєктування металорізальних верстатів шліфувальної групи при обробці деталей, які мають конструктивну неврівноваженість. Постановка завдання. Метою цієї наукової роботи є моделювання положення шпинделя шліфувальних та фрезерних верстатів з урахуванням інерційних зусиль, які виникають унаслідок статичної та динамічної неврівноваженості роторного вузла, що обумовлює точність і якість процесу механічної обробки. Виклад основного матеріалу. Стан врівноваженості шпиндельного вузла, відбалансованого заводом-виготовлювачем, при обробці деталей на металорізальних верстатах безупинно змінюється. При шліфуванні дисбаланс виникає внаслідок зношування і неоднорідної структури змінної інструментальної головки шліфувального круга. У процесі обробки деталі, яка обертається, він зумовлений неврівноваженою заготовкою. Для компенсації режимної зміни дисбалансу і з метою підвищення якості обробки, особливо на фінішних операціях, без зниження нормативних режимів різання на шпиндель верстата встановлюють коригувальні маси, диски з приводом їх від гідростатичної або гідродинамічної опор. Висновки відповідно до статті. У результаті проведених досліджень у роботі отримано математичну модель положення шпинделя шліфувального верстата з урахуванням складових статичної та динамічної неврівноваженості ротора, яка виникає внаслідок похибок технологічної системи верстата та зносу шліфувального кола. Використовуючи цю модель можна проводити розрахунок похибок механічної обробки, що виникають при різанні. Також це дослідження дозволяє уточнити вплив похибок процесу шліфування на якість обробки деталей, що дає можливість оптимізувати режими різання і, відповідно, підвищити ефективність процесу шліфування. Ця методика також може використовуватися для високошвидкісного фрезерування, яке є альтернативою шліфуванню

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Розуменко, Анжела, та Анатолій Розуменко. "МОНІТОРИНГ ЗНАНЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКІСНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 105–11. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-016.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. В статті розглянуто проблему зниження якості математичної підготовки студентів різних спеціальностей. Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців різних напрямів; бесіди із студентами; узагальнення педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін, анкетування (239 респондентів) та статистичні методи обробки експериментальний даних (метод статистичних гіпотез). Результати. На основі аналізу моніторингових досліджень різних рівнів зроблено висновок про те, що якість математичної підготовки майбутніх фахівців має тенденцію зниження незалежно від напряму підготовки. Наведено результати експериментального регіонального дослідження, що підтверджують цей висновок. Обґрунтовано необхідність проведення моніторингу математичних знань як одного із інструментів забезпечення більш якісної математичної підготовки студентів. Запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення якості математичної підготовки студентів першого року навчання різних напрямів підготовки. Висновки. Підтверджено, що система моніторингу має бути комплексною та проводитися на всіх рівнях управління освітою як запорука валідності, надійності, економічності, інтегрованості та практичності. Моніторинг навчальних досягнень студентів є інструментом, який дозволяє забезпечити якісну математичну підготовку майбутніх фахівців. Здійснення експериментального дослідження дало змогу виявити відсутність узгодженості результату ЗНО, шкільного середнього балу з математики та результатів іспиту з математики, що складали студенти першого року різних університетів. Для уникнення прогалин та корекції знань першокурсників доцільно організувати протягом першого семестру повторювальний курс шкільної математики, завдання якого є узагальнення і систематизація основних фактів арифметики, геометрії, алгебри та початків аналізу. Це дозволить покращити якість математичної підготовки студентів закладів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Бандура, Валентина Миколаївна, та Л. Ярошенко. "Обгрунтуванняпараметрів процесу сушіння насіння соняшнику у вібросушарці на основі інфрачервоного опромінення". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1427.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із перспективних напрямів розвитку харчової промисловості є розширення асортименту і підвищення якості продуктів харчування. При цьому особливу увагу приділяють безпечності і якості сировини. Насіння соняшнику є повноцінною сировиною для отримання ряду харчових і кормових продуктів. У системі технологічних операцій післязбиральної обробки соняшнику найважливіше місце належить сушінню. Якісне сушіння не тільки забезпечує зберігання зібраного урожаю, запобігає його втратам, але у деяких випадках і підвищує якість готового продукту. В роботі описані технологічні особливості сушіння насіння соняшнику за допомогою інфрачервоного підведення енергії, та обґрунтовано перспективність вібраційного моношарного сушіння насіння соняшнику в лотковій вібросушарці. Визначені питомі затрати енергії на процес інфрачервоного сушіння продукту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Шамрай, Володимир Ігорович, Валентин Вацлавович Коробійчук та Ірина Володимирівна Леонець. "Оцінка оптичних показників поверхні природного каменю методом інфрачервоної спектроскопії". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 169–82. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-169-182.

Повний текст джерела

Анотація:

Збереження та вдосконалення показників якості будь-якої продукції є актуальною науковою та практичною задачею для поточного виробництва, враховуючи вироби з природного облицювального каменю. У світі немає подібних родовищ природного облицювального каменю. Кожен з них є по-своєму неповторним. Однак для більшості родовищ природного каменю характерна природна мінливість якісних показників. Насамперед після обробки таких каменів з’являються відмінності у кольоровому тоні.Можливо надати інший кольоровий тон хімічною обробкою. В даний час існує багато хімічних методів обробки природного каменю. Однак більшість з них недостатньо вивчена. Тому оцінку впливу хімічної обробки на поверхню природного каменю досліджували за допомогою інфрачервоної спектроскопії. Встановлено лінійні закономірності зміни колірних показників природного каменю залежно від його початкових показників після хімічної обробки на прикладі Покостівського гранодіориту (Grey Ukraine) та Буківського габро (Galant).Окрім методу колірної сегментації, для оцінки відмінностей у типах природного облицювального каменю був використаний метод інфрачервоної спектроскопії, який показав, що Покостівський гранодіорит (Grey Ukraine) та Буківський габро (Galant) мають однакові довжини хвиль, що належать до спільного породоутворюючого мінералу – плагіоклазу. Зміна поглинання інфрачервоного випромінювання зумовлена ефектом порожнин і об’ємним розсіюванням променів у зв’язку з переходом через кристалізовану плівку хімічних просочувальних речовин. Для певного типу природного каменю зміна поглинання буде більшою чи меншою при використанні певного виду хімічної обробки, що вказує на міцний або слабкий зв’язок хімічних просочуючих речовин з поверхнею природного каменю відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Lamnauer, N. Y. "Визначення якості технологічного процесу виготовлення виробів з заданим лінійним розміром". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 89–92. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)89.

Повний текст джерела

Анотація:

Ламнауер Н. Ю. Визначення якості технологічного процесу виготовлення виробів з заданим лінійним розміром // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 89–92. В забезпеченні якості продукції важливою складовою є оцінка якості технологій її виготовлення. Якість технології оцінюється за якістю отриманих виробів. Одним з показників якості виробів машинобудування є лінійний розмір деталей. Будь-який виріб може бути виготовлено з допомогою різних технологій, але кожна з них забезпечує й не однакову якість. Висока якість супроводжується збільшенням витрат, що в умовах конкуренції на ринку є не завжди придатним для виробників продукції. В залежності від потреб виробника щодо якості, стає необхідним визначити економічно доцільний рівень якості. Розглянуті питання створення інструменту оцінки якості виготовлення деталей за точністю розмірів з метою визначення градації якості технологій. Для цього пропонується впровадження оцінки технологій з інтервалами якості. В дослідженнях використано теоретичний апарат теорії ймовірностей та математичної статистики. Запропоновано використання загальної моделі розподілу лінійних розмірів деталей та знайдених оцінок її параметрів. Показано, що запропонована модель має три різні форми щільності розподілу, а також й залежність середнього розміру від полусуми верхнього і нижнього значень їх оцінок. Ці форми можуть ідентифікувати якість технологій як високу, середню та низьку. Використання запропонованих результатів дає можливість аналізувати якість процесу виготовлення виробів зі зміною об’єму обробки. Представлено методику визначення рівня якості технологічного процесу як високий, середній та низький. Отримані результати дозволяють знайти оцінку доцільної кількості виготовлення виробів з бажаною якістю. Проведені дослідження допомагають у вирішенні питання управління якістю продукції машинобудування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Movchan, Oleksandr, та Kateryna Chornoivanenko. "ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТРИФАЗНОГО КОМПОЗИТУ ПРИ НАВУГЛЕЦЮВАННІ СПЛАВІВ СИСТЕМИ Fe-W-V-C". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 76–83. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-76-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановлення закономірностей формування трифазного композиту при навуглецюванні залізних сплавів, легованих декількома карбідоутворюючими елементами, виявлення зв'язку структури поверхневого навуглецьованого шару з його властивостями, обґрунтування теоретичних і практичних основ виготовлення природних композиційних матеріалів з використанням хіміко-термічної обробки є метою даної роботи.Методика. Дослідження проводилися в лабораторних умовах шляхом хіміко-термічної обробки зразків заданого хімічного складу при різних параметрах. Фазові та структурні перетворення, що виникають при обробці, вивчали з використанням методів оптичної металографії та геометричної термодинаміки.Результати. Проведено дослідження закономірностей структуроутворення при навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С з метою отримання теплостійких економнолегованих матеріалів. Вивчено механізми і природа фазових перетворень, а також взаємозв'язок структури поверхневого навуглецьованого шару з його властивостями. Обґрунтовано теоретичні та практичні основи отримання природних композиційних матеріалів з використанням методів хіміко-термічної обробки з метою виготовлення інструменту з більш високим рівнем теплостійкості та зносостійкості. Виходячи з аналізу структуроутворення, що відбувається при навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С, встановили оптимальні температурно-концентраційні параметри навуглецьовання сплавів, при яких утворюється трифазний композиційний матеріал, що представляє собою аустенітну матрицю, армовану двома типами карбідів М6С і МС.Наукова новизна. Вперше в роботі встановили оптимальні температурно-концентраційні параметри навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С, при яких утворюються структури колоніального типу, що представляють собою природний композит.Практична цінність. Можливість отримання металевих матеріалів з якісно вищим рівнем властивостей, які забезпечуються особливим характером структур зміцнюючих фаз, що формуються при хіміко-термічній обробці. Крім цього, розширення досліджень складнолегованих матеріалів, в яких при навуглецюванні в поверхневому шарі утворюється колоніальна аустенітно-карбідна структура, що представляє собою природний композит на базі одного або двох карбідів, вивчення закономірностей процесу кооперативного розпаду з утворенням трифазних колоній зробить певний внесок в теорію багатофазних перетворень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Гангур, В. В., А. А. Кочерга, О. С. Пипко та О. І. Лень. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МІКРОДОБРИВ ЗА УМОВИ ОБРОБКИ НАСІННЯ ТА ЛИСТКОВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Основною зерновою продовольчою культурою України є пшениця озима (Triticum aestivum L.), яку щорічно висівають на площі близько 6,0–6,5 млн га. Дієвим агротехнічним заходом підвищення врожайності культури може бути широке застосування мікродобрив. Метою досліджень було з’ясувати вплив мікродобрив на продуктивність та показники якості зерна пшениці озимої у разі допосівної обробки насіння та позакореневого застосування. Під час проведення досліджень викори-стано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. За результатами досліджень в умовах Лівобережного Лісостепу України встановлено, що кількість продуктивних стебел на одиниці площі від обробки насіння мікродобривами порівняно з контролем зросла на 5,5–6,8 %, а від листкового підживлення – на 7,1–12,2 %. Довжина колоса на оброблених варіантах перебувала в межах від 6,8 до 7,4 см, що на 2,1–14,9 % більше, ніж на контролі. Кількість зерен з колоса варіюва-ла від 26,0 до 37,1 шт. або їх формувалося на 7,4–14,8 % більше, ніж на ділянках без застосування мікродобрив. Максимальну урожайність зерна пшениці (5,62–5,63 т/га) одержано за умови поєднання обробки насіння мікродобривами Вуксал Теріос У (1,4 л/т) або Вуксал Теріос М (1,5 л/т) з листковим підживленням препаратом Вуксал Мікроплант (1,0 л/га) у фази – кущіння, вихід у трубку, початок колосіння. Чітко вираженим є позитивний вплив мікродобрив Вуксал на якісні показники зерна пшениці озимої. Так, допосівна обробка насіння мікроелементами забезпечила підвищення маси 1000 зерен на 0,8–1,0 г або 2,0–2,5 %, а на ділянках, де проводили ще й позакореневе підживлення по-сівів пшениці в різні фази розвитку ваговитість зерна, зросла на 1,8–3,3 г або 4,4–8,1 %. Вміст клейковини в зерні пшениці на варіантах із застосуванням мікродобрив був вищим на 3,4–8,8 % (абсолютних) порівняно з контролем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ozerchuk, I. "Формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (30 червня 2021): 212–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослідження принципів формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет. Розкрито моделі, методи та алгоритми реалізації передачі даних у мережі Інтернет. Описано принципи формування мережі передачі даних. Підкреслено, що такий параметр, як швидкість передачі пакетів даних у мережі Інтернет контролюється потоком даних і одночасно – непрямими вимірами. Зазначено, що особливої проблематики набуває розподіл потоків даних найкоротшими шляхами для здійснення швидкої і якісної передачі масивів даних. Наголошено, що способи передачі даних у мережі Інтернет, які вимагають мінімального часу, або способи з мінімальними перешкодами належать до такого роду проблем, на основі цього, зауважено, що оптимізація тракту повинна здійснюватися за будь-якими технічними та економічними критеріями, а обрані шляхи повинні гарантувати ефективне використання ліній та вершин зв'язку. Обґрунтована необхідність створення та розвитку нових моделей комп’ютерних мереж у зв’язку з появою глобальних мереж, зростанням інформації, що підлягає передачі, її об’ємами та необхідністю підтримки якісної комп'ютерної безпеки. Описано реалізацію методу Дейкстри, Джонсона та Джексона. Математично обґрунтовано кожен з алгоритмів та сформовано низку переваг та недоліків описаних алгоритмів у процесі передачі даних у мережі Інтернет з урахуванням умов передачі, кількості інформації, що передається та каналів, як застосовано для передачі. Наголошено, що застосування розглянутих алгоритмів передачі даних дозволить оптимізувати процес передачі та обробки даних у комп’ютерних мережах, в свою чергу, оптимізована передача та обробка даних значно скоротить час роботи, а також витрати на розробку та підтримку програмних продуктів, зменшення витрат на вдосконалення серверного програмного забезпечення можливо за рахунок інтеграції інформаційних ресурсів у центр обробки даних, за умови здійснення інтеграції, значно знизяться витрати на послуги та передачу даних у мережі Інтернет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Ozerchuk, I. "Формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (30 червня 2021): 212–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослідження принципів формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет. Розкрито моделі, методи та алгоритми реалізації передачі даних у мережі Інтернет. Описано принципи формування мережі передачі даних. Підкреслено, що такий параметр, як швидкість передачі пакетів даних у мережі Інтернет контролюється потоком даних і одночасно – непрямими вимірами. Зазначено, що особливої проблематики набуває розподіл потоків даних найкоротшими шляхами для здійснення швидкої і якісної передачі масивів даних. Наголошено, що способи передачі даних у мережі Інтернет, які вимагають мінімального часу, або способи з мінімальними перешкодами належать до такого роду проблем, на основі цього, зауважено, що оптимізація тракту повинна здійснюватися за будь-якими технічними та економічними критеріями, а обрані шляхи повинні гарантувати ефективне використання ліній та вершин зв'язку. Обґрунтована необхідність створення та розвитку нових моделей комп’ютерних мереж у зв’язку з появою глобальних мереж, зростанням інформації, що підлягає передачі, її об’ємами та необхідністю підтримки якісної комп'ютерної безпеки. Описано реалізацію методу Дейкстри, Джонсона та Джексона. Математично обґрунтовано кожен з алгоритмів та сформовано низку переваг та недоліків описаних алгоритмів у процесі передачі даних у мережі Інтернет з урахуванням умов передачі, кількості інформації, що передається та каналів, як застосовано для передачі. Наголошено, що застосування розглянутих алгоритмів передачі даних дозволить оптимізувати процес передачі та обробки даних у комп’ютерних мережах, в свою чергу, оптимізована передача та обробка даних значно скоротить час роботи, а також витрати на розробку та підтримку програмних продуктів, зменшення витрат на вдосконалення серверного програмного забезпечення можливо за рахунок інтеграції інформаційних ресурсів у центр обробки даних, за умови здійснення інтеграції, значно знизяться витрати на послуги та передачу даних у мережі Інтернет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Aleksiienko, H. "Скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (29 березня 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито принципи скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи. Визначено етапи еволюції сучасної металообробної техніки. Охарактеризована будова розточувальної головки та визначено її місце у загальні металообробній системі на базі верстата з числовим програмним управлінням. Підкреслено, що на сьогодні, з розвитком автоматизації виробництва, більшою мірою використовують автоматичні розточувальні головки, які мають автоматичну радіальну подачу, що робить їх більш універсальними як при обробці отворів, так і при обробці зовнішніх поверхонь, такі головки мають великий діапазон обробки. Визначено характеристики автоматичної розточувальної головки та наголошено на перевагах застосування. Так використання автоматичних розточувальних головок дозволяє значно скоротити час обробки, збільшити точність і підвищити якість поверхні, що обробляється. Враховуючи, що розточувальні головки за своєю суттю, є приладдям яке знімається, спектр їх застосувань доволі широкий від координатно-розточувальних верстатів до агрегатних верстатів на базі обробних центрів. Представлено структурну схему управління верстатом з ЧПУ з відокремленням основних блоків, що входять до її складу та умовно розкрито схему реалізації керування обертами розточувальної головки. Наголошено, що впровадження мікропроцесорної системи управління позиціонуванням різця в розточувальній головці дозволить збільшити можливості формоутворення, а саме виконувати фасонні, циліндричні, ступінчасті та конусні отвори за один підхід, що дозволить скоротити час обробки, і найголовніше керувати точністю одержуваної продукції, а також скоротити номенклатуру використовуваного інструменту. Сформовано математично модель управління розточувальної головки та описано основні фактори впливу. Підкреслено, що технологічний процес характеризується силою різання та положенням розточувальної головки і може бути представлений у вигляді траєкторії руху її розточувальної кромки. Наголошено, що така система управління здійснює реалізацію процесу розточування отворів за рахунок формування траєкторії та порівняння її з еталонною траєкторією. Здійснення передачі даних блоком зворотного зв’язку запропоновано на технології Bluetooth, яка в умовах сьогодення є бюджетною та максимально дієвою у рамках заявлених вимог.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Пуховський, Є. С. "УСУНЕННЯ ВІБРАЦІЙ У РАЗІ БАГАТОЛЕЗОВОЇ ОБРОБКИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 42–49. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Досягти високих показників якості у разі обробки на верстатах важко через вібрації, що знижують продуктивність і точність обробки, надійність і довговічність роботи верстатів, а також стійкість ріжучого інструменту. Явище вібрацій найбільш повно теоретично і експериментально досліджено під час точіння одним різцем на токарних верстатах. В опублікованих роботах (Astashev, Korendjasev, Erofeev, 2013; Tchernishev, 2010; Kudinov, 1967; Pashinin, Tchernishev, 2012; Peterson, 2002) не досить уваги приділяється питанню усунення вібрацій у разі обробки металів з використанням багатолезових інструментів: свердел, розгорток, зенкерів, протяжок, фрез, різьбонарізних та інших інструментів. Результати досліджень вібрацій у разі багатолезової обробки не систематизовані, в них не досить уваги приділено впливу вібрацій на продуктивність механічної обробки, стійкість ріжучих інструментів і показники якості деталей – точність, шорсткість і властивості поверхневих шарів деталей. Такі дані набувають особливо великого значення у зв’язку із застосуванням верстатів з ЧПУ, що працюють багатолезовим інструментом (Kak izbezgat vibratciy na stanke HAAS, 2010). Під час складання програм для цих верстатів повинні враховуватися обмеження на режими різання, які накладаються через можливість появи вібрацій. У разі використання багатолезового різання динамічна система верстата стає більш складною, що вимагає додаткових досліджень для встановлення ділянок режимів обробки, вільних від вібрацій, що гарантує якість деталей. Новизна роботи полягає в комплексному дослідженні впливу вібрацій на роботу складних інструментів: фрез, свердел, протяжок, зенкерів, розгорток та різьбонарізних головок. Це дозволяє розробити рекомендації для стійкої роботи інструменту в умовах використання його у сучасних верстатних системах з обладнанням з ЧПУ. У статті узагальнені питання, пов’язані з вібраціями у разі багатолезової обробки, розглянуті технологічні фактори, що впливають на інтенсивність вібрацій. Особлива увага приділяється технологічним методам усунення вібрацій у разі багатолезової обробки шляхом вибору раціональних режимів різання, оптимальної конструкції ріжучих пластин багатолезових інструментів, а також шляхом застосування різних пристроїв, що гасять вібрації. Основою для написання статті є розробки автора, пов’язані з вібростійкою багатолезовою обробкою, а також розробки, виконані іншими вітчизняними та зарубіжними фахівцями (Kudinov, 1967; Tchernishev, 2010; Li, 2011; Zhu, 2015).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Ощипок, Ігор Миколайович. "Математичне моделювання дії теплового випромінювання на термічну обробку ковбасних батонів". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1867.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено використання теплоти інфрачервоного випромінювання яке є одним з ефективних шляхів інтенсифікації теплової обробки ковбасних батонів і дозволяє значно скоротити тривалість її обробки і підвищити якість готових виробів. На основі сучасного підходу вирішене завдання пов'язане з тепловою обробкою, яке полягає в дослідженні тих способів і режимів, забезпечуючих необхідну інактивацію мікрофлори, максимальне збереження харчової цінності продукту. На основі визначених передумов розглянута математична модель спільного тепломасопереносу і теплової обробки ковбасних батонів циліндричної форми в обсмажувальній установці з інфрачервоним (ІЧ) -нагріванням. досліджені такі способи і режими, які забезпечували б, разом з необхідною інактивацією шкідливої мікрофлори, максимальне збереження харчової цінності продукту. досліджено комплекс параметрів, які мають безпосередній вплив на хід процесу теплової дії на ковбасні батони. Враховане загасання променистого потоку, що проникає в продукт, яке описане параболічним законом. Реалізовані ефективні шляхи інтенсифікації теплової обробки ковбасних батонів з використання енергії і підвищення якості готових виробів на основі математичної моделі дії теплового електромагнітного поля ІЧ діапазону. Поставлена і аналітично вирішена задача спільного тепло- і масопереносу при інфрачервоному нагріванні ковбасного батона циліндричної форми. Отримані результати дозволять розрахувати поля температури і вмісту вологи, усереднені значення відповідних потенціалів перенесення, температури нагрівання, витрати тепла в процесі теплообміну, а також одержати формули, зручні для інженерних розрахунків. Запропоновані аналітичні конструкції дають можливість визначати час, необхідний для досягнення продуктом певної температури і вмісту вологи, забезпечуючи втрати маси при підсушуванні в діапазоні 0,5-1,8 % при тривалості процесу від 3 до 30 хвилин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Humeniuk, Iryna. "КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ НАВЧАННЯ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.5-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розкриттю теоретичних і практичних аспектів формулювання кінцевих результатів навчання з врахуванням глобальних освітніх тенденцій. Метою статті є формування теоретичного уявлення про кінцевий результат навчання курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» в педагогічних закладах вищої освіти. Для досягнення мети окреслено низку завдань: визначення функціонального навантаження попереднього формулювання результатів навчання; з’ясування показників якісно сформульованих результатів навчання; порівняльний аналіз програмних результатів навчання української мови за професійним спрямуванням в освітніх програмах вибірки ЗВО та оцінка їх відповідності цілям навчальної програми курсу.У процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичні – метод рефлексивного і порівняльного аналізу (для з’ясування сутності поняття «результати навчання»); методи візуалізації та узагальнення – для визначення показників якісно сформульованих результатів навчання і побудови матриць; методи математично-статистичної обробки – для формування уявлення про змістовий потенціал української мови за професійним спрямуванням, відображений у програмних результатах навчання.На основі структурних відмінностей навчальних цілей від результатів навчання наголошено на необхідності чіткого формулювання останніх та виділено їх функціональне навантаження. Визначено показники якісно сформульованих результатів навчання: орієнтування на студента; відповідність цілям навчальної програми; зосередженість на продуктах навчання; чіткість формулювання; кількісна відповідність змісту й ресурсам дисципліни; реалістичність; придатність для вимірювання й оцінювання. Проведено кількісний та якісний аналіз програмних результатів навчання в освітніхпрограмах вибірки педагогічних ЗВО, в результаті якого виявлено окремі неточності в їх формуванні та необхідність конкретизації оцінюваних результатів навчання на рівні кожної дисципліни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Кабанець, В. М., В. І. Оничко, Л. П. Музика та С. І. Бердін. "СОРТОВА РЕАКЦІЯ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КАРТОПЛІ ПРИ ОБРОБЦІ ПОСІВІВ РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 27–37. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Якість насіннєвого матеріалу будь-якої сільськогосподарської культури є основою її врожайності. Враховуючи значну вартість посадкових бульб картоплі, збільшення коефіцієнту розмноження насіння високих генерацій є фактором зниження собівартості посадкового матеріалу. Використання стимулятору росту дозволяє не тільки збільшити вихід насіннєвих бульб з одиниці площі, а і вирішити це екологічно безпечним шляхом. Враховуючи значну кількість рістстимулючих препаратів та їх чутливість до ґрунтово-кліматичних умов у разі застосування, актуальним є проведення широкого спектра зональних досліджень по підбору більш ефективних стимуляторів росту. У дослідженнях, що проводились в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН України, вивчалась біологічна реакція сортів картоплі Скарбниця, Щедрик, Слов'янка на позакореневу обробку посівів регуляторами росту Агрінос Д, Вегестим, РК, Вимпел-К (Агролайт-У) і Гумати (Гуміфілд ВР-18, Фульвітал Плюс). Об´єктом досліджень виступали процеси формування насіннєвої продуктивності картоплі під дією зазначених препаратів. Встановлено, що в умовах північно-східного Лісостепу є позитивний вплив усіх препаратів, що досліджувались, на формування насіннєвої продуктивності. Виявленні особливості реакції сортів на формування складових насіннєвої продуктивності. Середній у сорту вихід насіннєвих бульб був у межах від 40,5 % у сорту Щедрик і до 45,9 % у сорту Скарбниця. Застосування Гуматів у більшості випадків суттєво збільшувало насіннєву продуктивність, але в структурі врожайності їх вага значно поступалася контролю. Слід зазначити, що посадковий матеріал картоплі більшою мірою доцільно розглядати не з точки зору вагових показників, а кількості бульб придатних для висадки. Як показали дослідження, при застосуванні стимуляторів росту фракційний склад під дією препаратів у середньому по досліду збільшувався у бік насіннєвих бульб від 1,7 % (Вимпел–К) до 3,5 % (Агрінос Д) та у крупної фракції – від 1,5 % (Агрінос Д) до 5,3 % (Гумати). У розрізі сортів більшу прибавку насіннєвих бульб сформували посіви, які були оброблені Гуматами. Сортом, який позитивно не відреагував на застосування препаратів, був сорт Слов’янка. Максимальне збільшення коефіцієнту розмноження у нього відзначалось при обробці Гуматами (2,0), а при застуванні Вимпел–К (Агролайт–У ) рослини зменшили показник виходу насіннєвих бульб відносно контролю. У результаті проведених досліджень закономірно узагальнити, що застосування регуляторів росту в посівах картоплі в умовах північно-східного Лісостепу позитивно впливає на збільшення насіннєвої продуктивності, як у вагових, так і у кількісних параметрах. При застосуванні препаратів виявлена різна реакція сортів на вид препарату. Більш суттєво на формування посадкового матеріалу виявилась система обробки посівів із застосуванням комплексу Гуматів. Меншою мірою на позакореневу обробку посівів регуляторами росту реагував сорт Слов’янка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Пільтяй, Степан Іванович, Андрій Васильович Булашенко, Ірина Володимірівна Фесюк та Олександр Васильович Булашенко. "КОМПАКТНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ ПОЛЯРИЗАЦІЇ ДЛЯ СУПУТНИКОВИХ АНТЕННИХ СИСТЕМ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 86–98. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.227633.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропонований простий метод оптимізації та розробки поляризаційних пристроїв с діафрагмами за допомогою методу еквівалентних мікрохвильових схем. Принцип методу полягає у розбитті схеми хвилеводного пристрою обробки поляризації на прості еквівалентні схеми. Кожна схема описується своїми матрицями розсіювання та передачі. Далі основні характеристики представленого пристрою виражаємо через елементи загальної хвильової матриці розсіювання. До базових електромагнітних характеристик пристрою належать такі: фазові, узгоджуючи та поляризаційні. Було розроблено поляризаційний пристрій із трьома діафрагмами на основі квадратного хвилеводу. У діапазоні частот 13,0-14,4 ГГц було здійснена процедура оптимізації електромагнітних характеристик. Сконструйований хвилевідний пристрій у робочому діапазоні частот підтримує диференційний фазовий зсув у межах 90° ± 4,0°. Пікове значення його коефіцієнта стійної хвилі за напругою приймає значення 2,04. Максимальне значення коефіцієнту еліптичності становить 0,6 дБ, а мінімальній рівень кросполярізаційної розв’язки становить 29,5 дБ. Для перевірки правильності отриманих результатів була здійснене числове моделювання пристрою із використанням методу скінченного інтегрування в частотній області та методо скінчених елементів в часовій області. Результати моделювання показали, що представлений метод має невелику розбіжність із відомими електродинамічними методами аналізу мікрохвильових пристроїв. Тому, розроблений новий хвилевідний поляризаційний пристрій з трьома діафрагмами представляє узгоджені та якісні електромагнітні характеристики у всьому робочому діапазоні частот 13,0–14,4 ГГц. Розроблений поляризаційний пристрій може використовуватися у антенних системах, де здійснюється поляризаційна обробка сигналів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Mykhailova, Halyna, Valentyna Osiievska, Svitlana Galko та Galyna Ozymok. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ МАТЕРІАЛІВ НАПОВНЮВАЧІВ ТА ЧОХЛІВ ПОДУШОК ДЛЯ СНУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 214–26. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-214-226.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Подушки забезпечують комфортність сну, тобто зберігають природне й ненапружене положення тіла людини, а також необхідний мікроклімат як у підковдровому просторі, так і в області голови та шиї. Це пояснюється вибагливістю сучасних споживачів і підвищенням вимог, які висуваються на досить конкурентному ринку постільних виробів. Постановка проблеми. Якість та безпечність подушок для сну вченими практично не вивчалися. Особливо важливо досліджувати питання безпечності та якості як сировини, так і готового виробу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Приділяється значна увага якості та безпечності постільної білизни, тканин для її виготовлення, використання екологічного текстилю у виробах для дітей, зокрема, подушок. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження якості та безпечності подушок для сну з текстильними та пір’яно-пуховими наповнювачами мають фрагментарний характер та практично не вивчені. Постановка завдання. Провести оцінювання якості та безпечності матеріалів наповнювачів та чохлів подушок для сну українського виробника. Виклад основного матеріалу. З’ясовано, які нормативні документи визначають якість та безпечність подушок для сну з текстильними і пір’яно-пуховими наповнювачами. За допомогою стандартних та оригінальних методик досліджено якість та безпечність подушок для сну та їхніх наповнювачів і чохлів. Висновки відповідно до статті. За органолептичними та фізико-хімічними показниками всі досліджувані зразки подушок із пір’яно-пуховими та текстильними наповнювачами відповідали вимогам нормативної документації. Результати державної санітарно-епідеміологічної експертизи досліджуваних подушок підтвердили їх відповідність вимогам діючого санітарного законодавства та можливість використання в заявленій сфері. Показано, що обробка наповнювачів подушок біоцидними препаратами дозволяє вважати їх грибостійкими до музейних штамів грибів. Рекомендовано на маркуванні наносити інформацію щодо біоцидної обробки. Запропоновано нову назву різних видів запахів, які є типовими для подушок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Невлюдов, Игорь, Дмитрий Никитин та Вадим Мижирицкий. "ВЛИЯНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ФРЕЗЕРНОЙ ОБРАБОТКИ НА ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ РАЗМЕРЫ ПЕЧАТНЫХ ПЛАТ". SWorldJournal, № 10-01 (30 листопада 2018): 15–20. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-10-01-016.

Повний текст джерела

Анотація:

У матеріалах роботи приведені результати дослідження впливу технологічних параметрів фрезерної обробки на збереження геометричних розмірів друкованих плат (ДП), на якість поверхні після обробки. Для проведення дослідження були отримані 30 зразків тополог

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Невлюдов, Игорь, Дмитрий Никитин та Вадим Мижирицкий. "ВЛИЯНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ФРЕЗЕРНОЙ ОБРАБОТКИ НА ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ РАЗМЕРЫ ПЕЧАТНЫХ ПЛАТ". SWorldJournal, № 10-01 (30 листопада 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2021-10-01-016.

Повний текст джерела

Анотація:

У матеріалах роботи приведені результати дослідження впливу технологічних параметрів фрезерної обробки на збереження геометричних розмірів друкованих плат (ДП), на якість поверхні після обробки. Для проведення дослідження були отримані 30 зразків тополог

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Савенко, Володимир, Ірина Нестеренко, Олександр Полосенко, Сергій Победа та Вікторія Клюєва. "ДІЛОВА КУЛЬТУРА І ГЕНОМ ДІЛОВОЇ ДОСКОНАЛОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА – ОСНОВА КУЛЬТУРИ ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН СУСПІЛЬСТВА". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Модель діяльності виробничого комплексу завжди включає об’єкт управління та суб’єкт управління у формі відповідних систем. Від рівня розвитку виробничих відносин залежить метод реалізації відносин поміж ними.. А це можливо лише за умови застосування ефективних методів та засобів збирання, передачі, обробки, зберігання та представлення інформації про предметну область діяльності організації. Щоб створити геном досконалості або стійку досконалу модель діяльності, необхідно на науковій основі відібрати людей, що мають потрібні здібності та характери, і сформувати ефективні організації. Історія знає, численні спроби створити ефективні моделі розвитку трудових колективів та соціальних систем. Досвід впровадження систем управління якістю та моделей досконалості організацій показує, що зрештою персонал вирішує все, формує і зберігає ділову культуру-геном організації і впливає на характер і якість виробничих відносин, які встановлюються законами економічних формацій і державними нормами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Melnyk, O. V., та Людмила Миколаївна Худік. "ДЕГУСТАЦІЙНА ОЦІНКА ОБРОБЛЕНИХ 1-МЕТИЛЦИКЛОПРОПЕНОМ ЯБЛУК НА КІНЕЦЬ ПІСЛЯ-ХОЛОДИЛЬНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ ЗА 20 ± 2°С". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, № 2 (4 лютого 2022): 41–45. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Смакові та структурні характеристики свіжих плодів визначають попит і формують стійку привабливість продукції для споживача. Споживна якість яблук визначається ароматом, соковитістю плоду, вдалим кисло-солодким смаком і достатньою твердістю м’якоті, що вказує на свіжість і корисність продукції, проте активно втрачається під час тривалого холодильного зберігання. Покращити смакові властивості свіжої продукції можливо за післязбиральної обробки плодів 1-метилциклопропеном (1-МЦП), механізм дії якого спрямований на блокування біологічної дії гормону старіння плодів етилену та суттєвого уповільнення їх фізіологічного дозрівання і покращення якості на кінець зберігання. Метою дослідження було встановити характер впливу післязбиральної обробки 1–метилциклопропеном на смакові властивості плодів яблуні ранньозимового строку достигання сортів Кальвіль сніговий і Спартан в умовах тижневої експозиції їх за температури 20 ± 2°С після шестимісячного зберігання у фруктосховищі-холодильнику. Об’єктами дослідження були яблука сортів Кальвіль сніговий і Спартан, оброблені після збору 1-МЦП (Smart- FreshTM, 0,068 г/м3) протягом 24 год при 5 ± 1°С, що зберігались у холодильнику за температури 3 ± 1°C та відносної вологості повітря 85–90 % впродовж двох, трьох, чотирьох, п’яти та шести місяців (необроблені плоди – контроль). Органолептичну оцінку якості плодів за показниками аромату, твердості, соковитості, хрусткості, солодкого та кислого смаку і загальної оцінки здійснювали на кінець семидобової експозиції за 20 ± 2°C після шести місяців холодильного зберігання постійно діючою дегустаційною комісією у складі 10 осіб. У статті досліджено вплив післязбиральної обробки 1-МЦП яблук сорту Кальвіль сніговий і Спартан ранньозимового строку достигання на основні показники споживчої якості плодів на кінець семидобової експозиції за температури 20 ± 2°C після шестимісячного зберігання у холодильній камері зі звичайною атмосферою. Зафіксовано кращі оцінки смакових якостей оброблених 1-МЦП плодів, порівняно з контролем. Показано переважаючий вплив післязбиральної обробки 1-МЦП на формування у респондентів високої відзнаки твердості, хрусткості та соковитості яблук, а також відзначення їх високої якості за показником загальної дегустаційної оцінки. Доведено, що в умовах нетривалої експозиції в кімнатних умовах обробка 1-МЦП не впливає на формування солодкого смаку яблук сорту Кальвіль сніговий, проте дещо активізується розвиток аромату плодів обох досліджуваних сортів. Суттєвого впливу підвищеної температури пост-холодильної експозиції на більшість смакових властивостей оброблених 1-МЦП плодів не виявлено, тому вбачаються перспективи подальших досліджень в цьому напрямі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Орлов, С. В., та А. І. Авілов. "Обґрунтування показників якості прийнятих рішень на основі оцінки вихідних даних". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 35–39. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються підходи до обґрунтування показників якості прийнятих рішень на основі оцінки вихідних даних. Процес прийняття рішень з управління військами і зброєю ґрунтується на обробці інформації, що надходить від різних джерел за видами забезпечення. У процесі обробки інформації розробляються цілком певні документи за відповідними напрямами діяльності військ. Інформація від кожного джерела із заданою періодичністю оновлюється. Повнота і обґрунтованість прийнятих рішень безпосередньо залежать від якості інформації, що надходить. Пропонується оцінювати якість інформації, на основі якої приймаються рішення з управління військами і зброєю, через невизначеність повноти поновлення інформації, що надходить від відповідних джерел. З урахуванням нечутливості ентропії до випадків, коли використовується явно застаріла інформація, або ж навпаки, практично своєчасно оновлена, вводиться показник який враховує своєчасність оновлення інформації і реальний час вироблення рішень бойовим розрахунком пункту управління. Введений показник дозволяє оцінити використовувані інформаційні ресурси в даному процесі, їх повноту і своєчасність подання на пункт управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Крівцов, Валерій, та Валентин Крівцов. "Дистракторний аналіз тестових завдань як засіб підвищення їхньої якості в технічних закладах вищої освіти". New pedagogical thought 105, № 1 (14 травня 2021): 35–42. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-35-42.

Повний текст джерела

Анотація:

Вважається, що основним завданням, яке ставиться перед тестуванням, – диференціювати здобувачів освіти за кількістю балів, набраних під час відповідей на представлені тестові завдання. Проте на сучасному етапі розвитку освіти, зокрема і вищої, вимоги до тестів значно розширилися. Крім основної функції – контролюючої, додаються ще дві – освітня та розвиваюча. Означені функції будуть ефективними лише за умови застосування якісно складеного тесту, який об’єктивно відображатиме навчальні досягнення. Якісний тест неможливо підготувати з першого разу, без попередньої тестової апробації, спрямованої на виявлення тих завдань, які не виконують покладених на них функцій. Методи математично-статистичної обробки результатів тестування, що застосовуються як у класичній, так і сучасній теорії тестів, дозволяють виявляти ті завдання, зміст яких потребує корегування. Тестові завдання складаються з правильних відповідей та дистракторів – неправильних, але правдоподібних відповідей, тому наступним кроком у процесі створення якісного тесту стає аналіз змісту тих дистракторів, які привертають до себе найбільшу та найменшу увагу осіб, які підлягають тестуванню. Це дозволить оцінити привабливість дистракторів та змінити їхній зміст на більш ефективно діючий.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Мельник, О. А. "ВИД І ЕЛЕМЕНТИ РЕЖИМУ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ СУДНОВИХ КОЛІНВАЛІВ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 162–65. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.162-165.

Повний текст джерела

Анотація:

Колiнчастий вал— одна из найбiльш відповідних, дорогих і складних в виготовленні деталей. Ефективна потужність, що розвивається двигуном, знімається з фланця колінчастого валу. Крутний момент через лінію валопроводу передається гребному гвинту, або іншому приймачу енергії (наприклад, генератору електричного струму). Колінчастий вал піддається значним згинаючим та крутним зусиллям, змінним за значенням і знаком, тому для його виготовлення застосовують найбільш якісні сталі і чавуни. Колінчастий вал потужних малообертних суднових дизелів розрахований на роботу без капітального ремонту (підйому валу) на 60 - 80 тис. Рік і більше, або, практично, на весь час роботи судна. Більшість сучасних колінвалів виготовляють литтям з високоміцного чавуну. Високоміцні чавуни діляться на два класи: перлітні і ферітні. Велике застосування знайшли чавуни перлітного класу завдяки високій міцності і зносостійкості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Дудніков, А. А., І. А. Дудніков, В. В. Дудник та О. А. Бурлака. "СПОСОБИ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 280–85. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.37.

Повний текст джерела

Анотація:

Відновлення зношених деталей сільськогосподарської ґрунтообробної техніки є технічно та еко-номічно обґрунтованим, тому що дає змогу суттєво скоротити час простою, а також підвищити якість ремонту та позитивно впливати на показники надійності цих машин. Метою цього дослі-дження є забезпечення підвищення довговічності оброблювальної поверхні деталей при вібраційній обробці. У статті показано вплив тертя на нерівномірність деформування в шарах деформованого матеріалу. Обґрунтовано доцільність проведення відновлення деталей ґрунтообробних машин більш ефективними технологіями, а саме пластичним деформуванням. Виконані дослідження процесу деформаційного зміцнення оброблювального матеріалу деталі сільськогосподарських ґрунтооброб-них машин, що працюють в умовах підвищеного абразивного зношування, на основі теорії дислокацій. Показано вплив дислокацій на утворення внутрішніх напружень та зміцнення поверхневого шару оброблюваної деталі. Встановлено, що тертя, яке відбувається під час відновлення, сприяє поверхневій деформації в шарі деформованого матеріалу деталі. Встановлено, що при здійсненні об-робкою тиском змінювання властивостей обробленого шару деталі залежить від ступеня деформа-ції. Визначено, що сила тертя, яка виникає при обробці відновлюваної деталі, залежить від її мате-ріалу. Наведена залежність з визначення сили контактного тертя між поверхнями інструменту для обробки та деталі, що обробляється. Запропоновано розрахунки з визначення дотичних напружень, що діють на контактних поверхнях тертя. Встановлена математична величина контактного тертя. Наведені значення коефіцієнта тертя при звичайному та вібраційному деформуванні відновлюваної деталі. Визначено, що найменше значення коефіцієнта тертя має місце при амплітуді коливань 0,5 мм. Також теоретичні дослідження свідчать, що при вібраційній обробці коефіцієнт тертя зни-жується у 2,5 раза. Зниження коефіцієнта тертя сприяє зміцненню поверхні деталі, що обробляється.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Bogdanov, O. V. "ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-ОПИТУВАННЯ У ПРОЦЕСІ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СТУДЕНТІВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 99–103. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті відображені теоретичні основи використання онлайн-опитування в процесі іншомовної підготовки курсантів та студентів. Успіх вивченя та засвоєння іноземної мови професійного спрямування залежить від правильно підіброного та поданого тематичного матеріалу. Використання комп’ютерних технологій у вивченні іноземної мови професійного спрямування відкриває доступ до нових джерел інформації, підвищує мотивацію курсантів та студентів до отримання та обробки професійної інформації іноземною мовою, підвищує ефективність самостійної роботи, дає нові можливості для творчості, надбання та закріплення професійних навиків, дозволяють реалізовувати якісно нові форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування. У статті розглядається анкетування як один із механізмів моніторингу, що являє собою досить непростий процес. Це пов’язано з тим, що в анкетуванні визначальну роль відіграє людський фактор. Для кожної групи споживачів у вищих навчальних закладах повинні бути розроблені відповідні анкети. Зміст анкети має сприяти отриманню найбільш повної інформації для досягнення заявленої мети. Доведено, що поетапне анкетування дозволяє курсантам та студентам не тільки оцінити якість пропонованих знань, але і оцінити себе в процесі навчання, а викладачам дає можливість внести корективи у зміст курсу, удосконалювати себе як автора і підвищувати якість викладеного матеріалу. Проаналізовано, що для курсантів та студентів вивчення іноземної мови професійного спрямування із застосуванням онлайн-опитувань також має певні переваги, оскільки ці технології нові, курсантам та студентам цікаво оволодівати новими видами анкетувань. На Surveymonkey можна створювати опитування і голосування, отримувати на них відповіді і аналізувати результати в режимі реального часу. Автор стверджує, що поетапне анкетування дозволяє курсантам та студентам не тільки оцінити якість пропонованих знань, але і оцінити себе в процесі вивчення, а, отже, в процесі зміни, а також на практиці (у професійній діяльності). Викладачам дає можливість внести корективи у зміст курсу, удосконалювати себе як автора і підвищувати якість викладеного матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Якісна обробка"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями