Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Яйця.
Статті в журналах з теми "Яйця"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Яйця".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Гопкало, Оксана, та Тетяна Рудич. "ПТАШИНІ ЯЙЦЯ З ПОХОВАНЬ КУЛЬТУРИ ЧЕРНЯХІВ − СИНТАНА-ДЕ-МУРЕШ". City History, Culture, Society, № 11 (4) (10 лютого 2021): 91–115. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.11.091.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проаналізовано дані по одній із груп зооархеологічного матеріалу, а саме − щодо яєць птахів, із поховань культури Черняхів − Синтана-де-Муреш. Пташині яйця трапляються в 111 поховальних комплексах, що становить 2 % загальної кількості введених у науковий обіг поховань культури. У похованнях представлені яйця різних видів птахів, однак переважають курячі. Кількість їх у похованнях коливається від одного до 12, місце розміщення у просторі могили не уніфіковано. Яйця знайдено у похованнях жінок і чоловіків різних вікових груп, але найбільше – у дитячих похованнях. Звичай класти яйця до поховань був поширений у всьому культурному ареалі, однак найбільше їх виявлено в Північному Причорномор’ї. Очевидно, із цим регіоном пов’язано виникнення цієї традиції у черняхівському середовищі. Яйця зафіксовано в могилах від другого етапу існування культури. Найменша їх кількість – у похованнях із західним орієнтуванням, які вважають більш пізніми. У більшості випадків (97 %) яйця знаходять у похованнях із північним орієнтуванням, тому їх не розглядають як частину християнської атрибутики.
Традиція класти яйця до поховань, найімовірніше, прийшла з античного середовища, де їх здавна залишали на некрополях. Найбільше яєць у могилах черняхівської культури знайдено саме в регіонах, що межують з античним світом, і там, де у складі населення культури були елліни. Можливо, яйця були не лише напутньою їжею, а й мали певне змістове навантаження (для очищення і як апотропей). Яйце в античному світі було пов’язане з ідеями відродження, безсмертя та воскресіння (через культи Діоніса та Асклепія), які, вочевидь, були затребувані в суспільстві того часу.
2
Білай, Д. В. "Щоб великодні яйця приносили тільки радість". Безпека життєдіяльності, № 4, квітень (2020): 21–22.
Знайти повний текст джерела
3
Chekh, Oleksandr, Olga Bordunova та Vadym Chivanov. "ВПЛИВ ОБРОБКИ ЗАХИСНИМИ ПРЕПАРАТАМИ НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСІВ «ХІТОЗАН-МІДЬ» НА ЗМЕНШЕННЯ МАСИ ХАРЧОВИХ КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ ПРОТЯГОМ ЗБЕРІГАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 122–27. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлено способи обробки харчових курячих яєць. Відбиралися свіжі знесені яйця категорії С0 65-75 г породи «Декалб-Уайт». Зберігали в чистих лотках по 30 штук у кожному. Яйця були розділені на VII груп і зберігалися при температурі 21°С. Зберігання яєць при кімнатній температурі призводить до погіршення якісних органолептичних показників вмісту яйця, збільшення швидкості проникнення і розмноження Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Salmonella enterica, БГКП (бактерій групи кишкових паличок) у порівнянні з яйцями, що зберігалися у холодильних камерах при температурі до 8º С. Метою роботи було визначення впливу обробки харчових яєць курей захисними препаратами на основі комплексів «хітозан-мідь» на зменшення маси харчових курячих яєць протягом зберігання. Формували сім партій курячих яєць по 30 шт. в кожній. Дослідні партії обробляли захисними препаратами комплексів «Хітозан-мідь», приготованими різними способами. Дослід проводився протягом 30 днів. Яйця курячі розподіляли на окремі групи. З метою ізоляції вмісту яєць курячих харчових від впливу зовнішнього середовища, зменшення втрат маси та запобігання мікробного забруднення нами було застосовано обробку поверхні шкаралупи кожного яйця різними речовинами. Наведений склад композиції для обробки харчових курячих яєць на основі комплексів «Хітозан-мідь» із захисту від патогенної мікрофлори бактеріального і вірусного походження гальмує втрату маси яєць протягом усього терміну зберігання. В дослідній групі, де курячі яйця обробляли Розчином (5), до складу якого входять водний хітозан (2-5%) з додаванням надоцтової та оцтової кислоти (1:1 за об’ємом) і підданий електролізу із застосуванням титану у якості аноду та катоду, вага яєць зменшилася на 1,3 %, 2,4 % на 14 день, 3,1 % на 21 день, 7,5% на 30 добу, що показало найкращий результат. Таким чином на зменшення маси курячих яєць впливає не тільки температура зберігання, а й захисні препарати на основі комплексів «хітозан-мідь», що показали зменшення швидкості втрати ваги і псування яєць під час зберігання при температурі 21ºС. Розроблена «зелена» електрохімічна технологія синтезу захисних покрить для харчових яєць для подовження терміну зберігання/транспортування на основі комплексів типу «хітозан-мідь»; 2) Експериментально доведено, що використання технології захисту харчових яєць курей, що базується на утворенні на поверхні яєць тонкошарового покриття з екологічно безпечного хітозану, до складу якого входять іони міді, не здійснюють статистично вірогідного впливу на зменшення маси яєць у порівнянні з контролем.
4
Mihajlenko, Vladlena Mikolayivna, Tetyana Petrivna Golikova та Yuliya Petrivna Furmanova. "СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ГОРЯЧИЙ СЛАДКИЙ БЛЮДА ДЛЯ ДЕТСКОГО ПИТАНИЯ". Научный взгляд в будущее, № 06-02 (12 листопада 2017): 16–23. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-02-025.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена удосконалено технологію гарячої солодкої страви «Суфле шоколадне», що застосовується в дитячому харчуванні. Запропоновано замінити таку сировину, як шоколад, цукор, масло вершкове, яйця курячі та коровяче молоко з метою зниження глікеміч
5
Школьна, Ольга Володимирівна. "ПАШОТНИЦІ ТА КОДЛЕРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ФАРФОРІ-ФАЯНСІ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247342.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження — окреслити специфіку форм для подачі яєць, виконаних у фарфорі та фаянсі, у французькій та англійській традиціях, поширених в Україні. Методологія дослідження включає принцип всебічності, мистецтвознавчий і культурологічний підходи; основні засади дослідження базуються на онтологічному, аксіологічному, герменевтичному, типологічному методах та методі мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна полягає у порівнянні конструкції та функції означених предметів, уточненні даних щодо випуску означеної продукції провідними європейськими підприємствами. Висновки. Охарактеризовано художні особливості фарфоро- фаянсових форм для яєць, що випускалися на Києво-Межигірській фаянсовій фабриці упродовж ХІХ століття, Баранівському фарфоровому заводі протягом ХХ століття та низці тонкокерамічних підприємств Європи протягом ХІХ – початку ХХІ століть. Виявлені різні конструктивні варіації пашотниць (вертикальних і горизонтальних, комбінованих) і кодлерів на одне-два та кілька яєць. З’ясовано, що деякі з них входили до сніданкових сервізів за традицією англійських сніданків, а також егоїстів, солітерів, тет-а-тетів, дежене, кабаре (так званих скорочених сервізів для сніданків) у французькій традиції, а також являли собою великодні підставки для яєць. Розглянуто типорозміри кодлерів, розрахованих на різний об’єм місткості. Зазначено, що зазвичай цей посуд поділяють на standart — для одного яйця, king size — на два яйця, jumbo — на три-чотири яйця та maxime — на чотири-шість яєць. Сьогодні ці вироби, як вінтажного походження, так і сучасні, мають особливий попит у поціновувачів англійського посуду, колекціонерів та аукціоністів. Водночас особливо цінується марка «egg coddler» від Роял Ворчестер, що є незмінним лідером виробництва цього сегмента виробів на світовому ринку, хоча з нею конкурують як численні британські компанії з виготовлення тонкокерамічних виробів, так і іспанські та навіть китайські й японські.
6
Сарміна, Г. "Курка, що несе золоті яйця, або сутність феномена "крос-медіа"". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журналістика, вип. 2 (23) (2017): 22–26.
Знайти повний текст джерела
7
Сарміна, Г. "Курка, що несе золоті яйця, або сутність феномена "крос-медіа"". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журналістика, вип. 2 (23) (2017): 22–26.
Знайти повний текст джерела
8
Щербакова, Н. С., Ж. О. Передера та С. Б. Передера. "Визначення якості курячих яєць виробництва ПАТ «Полтавська птахофабрика»". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2015): 61–63. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено дані щодо показників якості та безпеки курячих яєць, які виробляє ПАТ «Полтавська птахофабрика». Досліджено яйця на вміст токсичних елементів, таких як: свинець, кадмій, ртуть, мідь, цинк, миш’як, а також антибіотиків. Визначено вміст жиру у жовтку та каротиноїдів. Проведено органолептичні дослідження та овоскопію. Встановлено, що яйця курячі, які надійшли з ПАТ «Полтавська птахофабрика», за показниками якості відповідають показникам чинних нормативних документів.
In the articles we gave data, that show the indexes of quality and safety of chicken eggs that is produced by Privately Joint Stock Society «Poltava poultry factory». Eggs are investigated on content of toxic elements of suchas: lead, cadmium, mercury, copper, zinc, arsenic, and also antibiotics. Content of fat in yolk and carotenoids. Organoleptic studies and egg tester are undertaken. It is set that eggs are chicken that came from PJSS the "Poltava poultry factory" on the indexes of quality answers the indexes of operating normative documents.
9
Ярис, О. О. "ФЕНОЛОГІЯ ТА БІОЛОГІЯ РОЗМНОЖЕННЯ FICEDULA ALBICOLLIS (TEMMINCK) У ШТУЧНИХ ГНІЗДІВЛЯХ НА ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ФЕЛЬДМАН ЕКОПАРК»". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 42–51. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження вперше проводились на території регіонального ландшафтного парку «Фельдман Екопарк» у гніздовий період Ficedula albicollis з першої декади квітня по другу декаду липня протягом 2019‒2020 рр. Загалом вивчено 136 гнізд, 715 яєць, 508 пташенят. Терміни відкладання яєць визначені у 124 випадках: у 2019 ‒ 68, 2020 ‒ 56. Терміни насиджування кладок встановлені за відкладанням яєць (у 92 гніздах); за термінами вилуплення пташенят (у 90 гніздах). Визначено розміри 8 повних кладок. Успішність та продуктивність розмноження розраховані для 83 гнізд. Пік прильоту птахів зареєстрований при температурі 16.5±1.5ºС. Насиджування триває 13.8±0.2 доби. Впродовж 2019‒2020 рр. останній виліт злетків реєстрували 21 липня при температурі +27ºС. За середніми показниками у 2019 році розмір кладки становив 5.5±0.2 яєць, у 2020 році ‒ 6.2±0.2 яєць. Довжина (L) яєць Ficedula albicollis, у середньому становить 17.3±0.09 мм (CV=1.4%), діаметр (D) 13.7±0.02 мм (CV=2.3%), індекс закругленості (Sph) яйця 79.4±0.9 (CV=2.7%), індекс об’єму (V) яйця 16.6±0.3 см3 (CV=4.9%), індекс видовженості (Iel) яйця 26.1±1.4 (CV=13.4%). Найпродуктивнішими у 2019 році були 6-ти яйцеві кладки – частка пташенят, які залишили гнізда становила 80.7%, у 2020 році ‒ 7-ми яйцеві кладки, частка пташенят, які залишили гнізда ‒ 76.7%; у середньому, за роки досліджень продуктивність розмноження складала 5.4±0.3 пташенят на одну пару. Встановлено кореляцію між середнім розміром кладки F. albicollis та температурою на території РЛП «Фельдман Екопарк» у 2019 році (r=-0.8; p=0.1204) та 2020 році (r=-0.9; p=0.0773). Вилуплення пташенят починались у 2019 році 28 травня, 2020 ‒ 25 травня. За спостереженнями визначено, що злетки залишають гніздо у віці 13‒16 діб, у середньому, у 2019 році цей показник складав 14.4±0.3 доби, у 2020 році – 13.9±0.2 доби. Успішність розмноження Ficedula albicollis впродовж двох років дослідження, у середньому, становить 84.2% (n=100).
10
Reshetylo, L. I. "Ostrich table eggs: nutritional value, storage." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 22 (2019): 52–57. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2019-22-09.
Повний текст джерела
11
Slobodenyuk, O. I. "Особливості впливу температурного фактора на життєвий цикл та формування різних форм Frankliniella occidentalis (Thysanoptera: Thripidae)". Biosystems Diversity 15, № 1 (12 жовтня 2006): 163–68. http://dx.doi.org/10.15421/010730.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дослідження особливостей формування різних форм західного квіткового трипса у фітоценозах овочевих культур закритого ґрунту та впливу температури на життєвий цикл Frankliniellaoccidentalis. Встановлено, що у фітоценозах культур родів Lycopersicon переважають темні, а Cucumis – світлі форми даного виду трипсів. У лабораторних умовах доведено, що при зниженні температури співвідношення кольорових форм Frankliniellaoccidentalis істотно змінюється (збільшується кількість темних форм) та подовжується повний цикл розвитку трипсів від яйця до імаго.
12
Bodnya, K. I., та I. P. Bodnya. "Ентеробіоз". ACTUAL INFECTOLOGY, № 2.03 (1 квітня 2014): 142–48. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.2.03.2014.82413.
Повний текст джерелаАнотація:
Ентеробіоз включено в Міжнародну статистичну класифікацію хвороб МКХ-10 під кодом В80.Ентеробіоз (Enterobiosis) — гельмінтоз людини, що спричиняється гостриками й характеризується пері-анальною сверблячкою й кишковими розладами.ВступГострики, ймовірно, є найдавнішими паразитами людини, їх яйця були виявлені в копроліті (кишковому камені), вік якого перевищує 10 тисяч років. Згадки про це захворювання зустрічаються в давньоєгипетських папірусах, працях вчених Стародавнього Китаю, Греції, а також арабських країн (Авіценна). Збудника ентеробіозу було описано та систематизовано під назвою Enterobius vermicularis Ліннеєм у 1758 р.
13
Петренко, Ганна Олександрівна, та Ольга Георгієвна Бордунова. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДЕЗІНФЕКТАНТІВ НА ОСНОВІ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН НА ШКАРАЛУПУ ЯЄЦЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.20.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлені результати вивчення дії дезінфектантів, основою яких є хімічні речовини, на структуру та властивості шкаралупи яєць сільськогосподарської птиці. Розглянуті дезінфекуючі властивості та вплив на шкаралупу та шкаралупні оболонки яєць сільськогосподарської птиці препаратів, що створені на основі альдегідовмісних речовин, сполук на основі перекису водню та речовин, що мають в основі надоцтову кислоту. Використання дезінфікуючих речовин, які не впливають на якість шкаралупи інкубаційних яєць та позитивно діють на розвиток ембріонів сільськогосподарської птиці є актуальним питанням у птахівництві. В роботі використовували інкубаційні яйця курей леггорн білий. Для експериментів формували вісім груп по 144 яєць в кожній. Перед закладкою на інкубацію яйця обробляли розчинами речовин та препаратів: формальдегідом, глютаральдегідом, метацидом, препаратами Virkon - S (KRKA, Словенія), CID – 20 з додаванням надоцтової кислоти (НОК), VIROCID з НОК, CID - 20, НОК та рослинні екстракти, VIROCID, НОК та рослинні екстракти. Зразки шкаралупи аналізували за допомогою растрової електронної мікроскопії на приладі РЕММА-102 відразу після висихання розчинів та після вилуплення курчат. Обробка яєць сільськогосподарської птиці дезінфікуючими речовинами є однією з головних вимог інкубації. Проте використання дезінфектантів, що мають відмінні бактерицидні та фунгіцидні властивості, не завжди призводять до бажаного результату. Зокрема препарати, що створені на основі хімічних речовин, таких як альдегідовмісткі сполуки, знижують захисну дію кутикули та мають канцерогенні властивості щодо персоналу птахофабрик. Препарати на основі пероксидів мають токсичну дію на ембріони, що розвиваються, та деструктивну активність щодо біокерамічного шару шкаралупи. Для пом’якшення негативного впливу препаратів, до складу яких входять дані речовини, рекомендовано додавати рослинні екстракти
14
Коренчук, Є. В., В. Ф. Дрозда та А. В. Фокін. "РЕПРОДУКТИВНІ ТА ПРОСТОРОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЙ ХРУЩІВ (SCARABAEIDAE, MELOLONTHINAE), ВАЖЛИВІ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 44–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками відбувається збільшення популяцій травневих хрущів. Це тісно пов’язано з ри-зиками функціонування розсадників та молодих культур сосни. Для оптимізації технології захисту необхідно мати чітке уявлення про особливості біоекології фітофагів (Melolontha melolontha L., Melolontha hippocastani F., Polyphylla fullo L., Anoxia pilosa F., Amphimallon volgensis Fisch.), зокрема щодо формування репродуктивного потенціалу самиць хрущів, динаміки їх яйцекладки, життєздат-ності яєць, пошарової локалізації яєць, личинок та діапаузуючих лялечок у ґрунті. Тому саме їх дослі-дження і було метою роботи. Дослідження проводили в типових умовах центрального Лісостепу. Для визначення кормової цінності листя деревних культур самиць розташовували в сітчастих садках з листям дубу черешчатого, тополі білої, берези повислої, яблуні, суцвіття сосни звичайної. З ме-тою визначення глибини залягання яєць, личинок та лялечок проводили пошарово: 0–10, 11–20, 21–30, 31–40, 41–50, 51–60, 61–75, 76–90, 91, 91–130, 131–150 см розкопки на ділянках 0,25 м2. Кількість точок обліку 50. Встановлено, що за плодючістю самиць листя дубу черешчатого є оптимальним субстратом, самиці ж, які живились суцвіттям сосни звичайної також характеризуються значним репродуктивним потенціалом. Встановлено динаміку яйцекладки. Перший період триває 5–7 днів. Самиці в цей період відкладають від 17,8 до 29,4 % яєць. Фізіологічно повноцінні яйця самиці відкла-дають у період масової яйцекладки, яка триває 12–14 днів. Третій період яйцекладки 4–7 днів – са-миці відкладають значну кількість фізіологічно неповноцінних яєць. Найбільшу загрозу насадженням представляють личинки, що відродились з яєць, відкладених у період масової яйцекладки. Залежно від глибини розташування, найбільшу життєздатність мають яйця, відкладені в шарі до 30 см, зага-лом, у поверхневому шарі (10 см) та шарі (31–40 см) яйця найбільш уразливі до впливу абіотичних та біотичних регуляторів. Розподіл личинок у ґрунті показує, що у травні найбільш технологічною для внесення біопрепаратів є глибина 10–30 см – в цьому шарі концентрується до 75 % личинок; у червні – липні до 20 см; на початку серпня вносити препарати доцільно на глибину 20–40 см – концентрація личинок становить до 88 %; наприкінці серпня та протягом усього вересня личинки тримаються у шарах до 30 см – 60–88 %, наприкінці вересня та у жовтні–листопаді основна кількість личинок – до 85 % зосереджується на глибині зимівлі 50–75 см, тобто внесення препаратів на цю глибину техно-логічно невиправдане. Показано, що на глибині до 7 см концентрувалося тільки 11,8 % популяції ля-лечок. Рівень їх загибелі на період весняної реактивації становить 65,2%. Наступні прошарки ґрунту 8–15, 16–24 та 25–35 см містили 80,6 % лялечок. Рівень їх загибелі 14,3–15,4 %. Загалом, життєз-датна частина популяцій хрущів становить 84,6–85,7 %, яка і є реальною загрозою насадженням.
15
Bordunova, Olga, Evgeniya Samokhina, Leontiy Khmelnychyi, Mykola Povod, Victoria Vechorka та Vyacheslav Popsuy. "БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ КОНСТРУЮВАННЯ «GREEN ARTICLE» ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ БІОКЕРАМІЧНОГО ЗАХИСНОГО ШАРУ ШКАРАЛУПИ ЯЄЦЬ КУРЕЙ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ІНКУБАЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторами теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування розробленого способу передінкубаційної обробки яєць з використанням біоміметичної технології «штучна кутикула» «ARTICLE» («ARTIficial cutiCLE») «GREEN ARTICLE» для поліпшення структурних і фізіологічних характеристик шкаралупи як біокерамічного захисного шару інкубаційних яєць, котра полягає в утворенні на поверхні яйця захисної плівки з суміші штучних і природних матеріалів, що регулює рівень газопроникності шкаралупи пташиного яйця. Захисна плівка являє собою полікомпонентне покриття для відновлення та посилення бар’єрних властивостей біокерамічних структур шкаралупи і шкаралупних мембран, якому притаманна біоцидна (антибактеріальна та антивірусна) активність, а також здатність оптимізувати газообмін ембріонів протягом інкубації та поліпшувати процеси обміну речовин ембріона і якість молодняка птиці. Метою нашої роботи була розробка технології передінкубаційної обробки курячих яєць «GREEN ARTICLE» з використанням захисних нанокомпозитних покриттів «Штучна кутикула», що були створені за біоміметичним принципом, для зниження контамінації патогенною мікрофлорою та підвищення виводимості яєць. Для проведення досліду було сформовано три партії яєць, котрі були отримані від курей-несучок Легорн білий, по 540 штук в кожній групі. В кожній партії був контроль і дослідна група. Інкубацію проводили в інкубаторі «Універсал» протягом 21 доби згідно методики. Першу групу яєць перед закладкою на інкубацію обробляли кислото розчинним хітозаном, другу – водорозчинним хітозаном, третю – водорозчинним хітозаном сукцинат. Рахували відсоток браку інкубації, вивід та виводимість курчат. Перед закладкою на інкубацію, а також на сьому та вісімнадцяту добу інкубації, перед перенесенням яєць у вивідну шафу, брали змиви з поверхні шкаралупи і досліджували їх на наявність мікробної контамінації. Доведено, що використання для передінкубаційної дезінфекції курячих яєць композиції на основі кислоторозчинного хітозана з додаванням надоцтової кислоти, пероксиду водню (H2O2) та наночасток металів (нанодисперсного діоксиду титану TiO2, оксиду заліза Fе2O3 та сульфату міді CuSO4), стимулює розвиток ембріонів та забезпечує підвищення виводимості яєць на 7,7 % відносно контролю. Технологія «GREEN ARTICLE» для передінкубаційної обробки яєць з використанням препарату «Штучна кутикула» призводить до значного зниження кількості патогенних мікроорганізмів на поверхні шкаралупи, що призводить до підвищення виводимості яєць.
16
Sendetska, S. "Дослідження українського ринку яєць та яйцепродуктів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (14 жовтня 2017): 102–6. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8118.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті показано, що український ринок яєць в останні роки характеризується спадною кон’юнктуро. Це пов’язано з великими обсягами виробництва і обмеженим експортом через спалахи в країні пташиного грипу. Визначено, що частка особистих селянських господарств в загальних обсягах виробництва у 2016 р. становила майже половину всієї виробленої продукції. Графічно відображено і охарактеризовано динаміку виробництва яєць в сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах за 1990–2016 рр. Охарактеризовано коливання цін на яйця, зміни обсягів експорту яєць та яйцепродуктів. Проведено аналіз структурних змін в експорті української яєчної продукції та ринках її продажу. Визначено найбільших виробників яєць в Україні і охарактеризовано двох перших з них. Проаналізовано їх діяльність за минулі три роки, визначено частку ринку, проблеми, їх причини і можливі шляхи вирішення.
17
Прийма, О. Б., В. В. Стибель та І. Я. Мазур. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКЗОГЕННОГО РОЗВИТКУ ТРИХУРИСІВ, ВИДІЛЕНИХ ВІД ДОМАШНІХ КІЗ (CAPRA HIRCUS LINNAEUS, 1758)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 198–204. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У багатьох країнах світу козівництво є важливою традиційною та стратегічною галуззю еко-номіки, що зумовлено її поліпродуктивністю. Ця галузь забезпечує населення найбільш цінними про-дуктами харчування – молоком і м’ясом, а переробну промисловість – сировиною. Також сприяє ін-тенсивному використанню земельних ресурсів та формуванню продовольчої безпеки населення Укра-їни на основі створення необхідних державних резервів тваринницької продукції. Дослідження вико-нували в лабораторії кафедри паразитології та іхтіопатології Львівського національного універси-тету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Яйця Trichuris ovis виділяли з гонад самок трихурисів, збір яких проводили методом повного гельмінтологічного розтину товстого відділу кишечника загиблих або вимушено забитих кіз. За результатами проведених досліджень встановлено, що яйця нематод кіз T. ovis в лабораторних умовах незалежно від температурного режиму проходять 7 стадій ембріогенезу: протопласта, утворення двох бластомерів, утворення трьох і більше бластомерів, бобоподібного зародка, пуголовки, формування личинки, утворення рух-ливої личинки. Доведено, що терміни розвитку яєць до інвазійної стадії та ступінь їкьої життєзда-тності залежить від температури культивування. Найбільш оптимальним режимом для розвитку яєць T. ovis in vitro виявилася температура 20 °С, за якої їхня життєздатність становила 85,33±1,53 %. При цьому зупинку в розвитку та загибель спостерігали у 14,67±1,53 % яєць триху-рисів цього виду. За умови температурного режиму 24 °С та 28 °С кількість яєць з інвазійною личи-нкою, що утворювалися в культурі, зменшувалася і становила 83,33±1,20 та 78,33±2,03 %. Припиня-ло свій розвиток відповідно 16,67±1,20 та 21,67±2,03 % яєць. Водночас зі збільшенням температур-ного режиму терміни завершення ембріогенезу скорочувалися. За температури 20 °С розвиток за-кінчувався за 39 діб і був найбільш тривалим. За температури 24 °С утворення інвазійних яєць відбу-валося за 30 діб, а за температури 28 °С – за 27 діб. Залежно від температурного фактору стадія протопласта відбувалася впродовж 1–18 діб, утворення двох бластомерів – 3–18 діб, трьох і більше бластомерів – 3–21 доби, бобоподібного зародка – 6–30 діб, пуголовки – 12–33 діб, формування личи-нки – 15–36 діб, утворення рухливої личинки – 18–39 діб.
18
Мельничук, В. В., В. О. Євстаф’єва, І. Д. Юськів та О. С. Жулінська. "ДЕЗІНВАЗІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА ДЕЗСАН ЩОДО ЯЄЦЬ НЕМАТОД РОДУ TRICHURIS, ВИДІЛЕНИХ ВІД ОВЕЦЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 179–85. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведено результати експериментальних досліджень з визначення дезінвазійної ефективності хімічного хлорвмісного засобу вітчизняного виробництва Дезсан НВФ «Бровафарма» (Україна). Дослідження здійснені на базі лабораторії паразитології кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету. У дослідах було використано неінвазійні та інвазійні тест-культури яєць нематод роду Trichuris збудників трихурозу овець (Trichuris оvis, T. skrjabini та Т. globulosa). Випробування препарату Дезсан на яйцях гельмінтів здійснювали в концентраціях 0,5, 1,0, 1,5 та 2,0 % за експозицій 10, 30 та 60 хвилин. Проведеними дослідженнями встановлено, що досліджуваний дезінфектант володіє дезінвазійними властивостями щодо неінвазійної та інвазійної тест-культури яєць нематод видів Trichuris оvis, T. skrjabini та Т. globulosa. Доведено неоднакову стійкість яєць трихурисів різних видів до дії випробовуваного засобу у дослідах in vitro. Високий рівень дезінвазійної ефективності препарат Дезсан проявляв відносно неінвазійних та інвазійних тест-культур яєць: T. оvis в 1,0‒2,0 % концентраціях за експозиції 10–60 хв (ДЕ – 92,94–100,00 %) та 1,0 й 1,5‒2,0 % концентраціях за експозицій 30, 60 хв й 10‒60 хв відповідно (ДЕ – 90,63–100,00 %); щодо тест-культур яєць T. skrjabini в 0,5 й 1,0‒2,0 % концентраціях за експозиції 60 хв й 10‒60 хв відповідно (ДЕ – 91,03–97,44 %) та 1,0‒2,0 % концентраціях за всіх експозицій (ДЕ – 91,01–100,00 %); щодо тест-культур яєць Т. globulosa в 0,5 % й 1,0‒2,0 % концентраціях за експозицій 30 й 10‒60 хв відповідно (ДЕ – 91,30–100,00 %) та 1,0 % й 1,5‒2,0 % концентраціях за експозицій 30–60 хв, й 10–60 хв (ДЕ – 90,91–100,00 %). Встановлено, що засіб вітчизняного виробництва Дезсан згубно діяв на яйця трихурисів і призводив до їх загибелі за рахунок деструктивної дії складових компонентів препарату на оболонку, сам зародок паразитів, кришечки яєць трихурисів. Отримані нами дані дозволяють рекомендувати Дезсан як дезінвазійний засіб для боротьби та профілактики трихурозу у вівчарських господарствах незалежно від виду гельмінтів, що паразитують у тварин.
19
Samilyk, M. "Удосконалення технології м’якого кисломолочного сиру підвищенням біологічної цінності". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (8 жовтня 2017): 33–37. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8007.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто склад молока та молочних продуктів. Акцентовано увагу на біологічній цінності і фізіологічному значенні сирів, оскільки вони містять увесь спектр поживних речовин, в тому числі й незамінних, необхідних людині для життєво важливих процесів. З огляду на узагальнення наукових позицій щодо необхідності надання продуктам функціональних властивостей виникає потреба удосконалення рецептури та традиційних методів виробництва сиру. Важливо, що це відповідає основним принципам і напрямам державної політики у сфері здорового харчування. У статті запропоновано принципово нову рецептуру і технологію виробництва кисломолочного м’якого сиру підвищеної біологічної цінності збагаченого вітамінами, мікроелементами, вільними амінокислотами, харчовими волокнами. Для сиру, виготовленого за удосконаленою технологією, передбачено використання експериментальної назви «Любомир». Представлено узагальнену функціональну схему виробництва сиру кисломолочного м’якого. Висока біологічна цінність сиру, отриманого запропонованим способом, обумовлена хімічним складом основних компонентів. Як компоненти запропоновано використовувати родзинки із зеленого винограду, волоські горіхи, яйця курячі і перераховано, джерелом яких пластичних, енергетичних та захисних речовин вони є. Висвітлено фізіолого-гігієнічне значення нутрієнтів, що входять до їх складу. Окреслено висновки та основні завдання подальших досліджень.
20
Beyarslan, Ahmet, Rukiye Deveci Çolak та Ömer Şahsuvaroğlu. "Внесок у вивчення Cheloninae (Hymenoptera, Braconidae) деяких провінцій Східної Туреччини". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, № 49 (29 грудня 2020): 53–64. http://dx.doi.org/10.24144/1998-6475.2020.49.53-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Cheloninae – велика за кількістю видів підродина у складі родини Braconidae, з 1523 описаними видами у світовій фауні. Представники Cheloninae є ендопаразітоїдами личинок лускокрилих, особливо Tortricoidea і Pyraloidea. Самки відкаладають яйця яйцекладом у господаря криптобіонта. Койнобіонти не пригнічують чрезмірно хазяїна, і він розвивається до наступної стадії життєвого циклу, поки паразитоїдна личинка не стане лялечкою. Cheloninae ілюструють доволі екстремальні приклади такого виду затримки розвитку. Для визначення складу фауни Cheloninae (Hymenoptera, Braconidae) Туреччини були зібрані дорослі особини з різних біотопів провінцій Бінголь, Бітліс, Муш і Ван. Крім того, в процесі дослідження також був опрацьований матеріал, отриманий із Газіантепа, Іґдіра, Карса та Сіірта. Для збору матеріалу використовувалися ентомологічні сачки, пастки Малеза та світлові пастки. Матеріал був промаркований відповідним чином. Для таксономічного дослідження матеріалу використовували спеціалізовану літературу та порівняльний колекційний матеріал, наявний у нашій колекції. В роботі також подано характеристику локалітетів, де проводилися збори матеріалу. Загалом для фауни Туреччини зафіксовано 43 види, що належать до 4 родів. Одинадцять видів із наведено переліку є першими знахідками для турецької фауни.
21
Kuzebna, Vladyslava, and Lesia Hrechukha. "Peculiarities of linguistic techniques in Sherwood Anderson’s short stories (based on collected short stories «The Triumph of the Egg» and «Horses and Men»)." Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ 12, no. 20 (2019): 96–106. http://dx.doi.org/10.34079/2226-3055-2019-12-20-96-106.
Повний текст джерела
22
Зинабадинова, С. С., А. В. Кулиш та Е. В. Сухаренко. "Изучение раннего онтогенеза креветки травяной (Palaemon adspersus Rathke, 1837)". Труды Карадагской научной станции им. Т.И. Вяземского - природного заповедника РАН, № 4 (12) (19 квітня 2021): 84–92. http://dx.doi.org/10.21072/eco.2021.12.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследованы стадии эмбрионального развития наиболее многочисленного и единственного промыслового вида из 43 видов десятиногих ракообразных Азово-Черноморского бассейна – креветки травяной Palaemon adspersus Rathke, 1837. Пробу отбирали в юго-западной части акватории Керченского пролива на прибрежном участке с песчано-илистым грунтом с Zostera sp. Описаны четырестадии эмбрионального развития P. adspersus. В ходе изучения стадий развития – нерестовое яйцо, зародышевый диск, формирование глазного примордия, эмбриональный науплий – определены качественные признакираннего и позднего эмбриогенеза. Установлены эмбриологические маркеры ранних этапов развития – расширение перивителлинового пространства, дифференциация полюсов яйца (формирование зародышевого диска). Выявлено, что на более поздних стадиях развития наиболее информативными являются этапы формирования науплиарных зачатков (антенн, антенулл, мандибул), глазных примордиев (форма пигментного слоя сетчатки, детерминация роговицы), а также метамеризация отделов тела, соотношение неутилизированного зародышем желтка и объема яйца, дифференциация тельсона.
23
Юськів, І. Д., та В. В. Мельничук. "Ефективність використання різних тест-культур яєць гельмінтів щодо встановлення дезінвазійних властивостей хімічних засобів". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2015): 58–60. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено порівняльну ефективність використання тест-культур яєць Ascaris suum і Trichuris suis, виділених з різних субстратів (з гонад самок гельмінтів та з фекалій хворих свиней), у процесі визначення дезінвазійних властивостей хімічних засобів «Бі-дез» та «Бровадез-плюс». Встановлено, що найбільш стійкими до дії досліджуваних хімічних засобів виявилися яйця T. suis тест-культури, отриманої з фекалій хворих свиней. Зокрема, дезінвазійні хімічні засоби у 2 % концентрації та експозиції 60 хв. призводили до загибелі 68,75–71,85 % яєць Trichuris suis, виділених з фекалій хворих свиней, та 82,60–89,13 % – виділених з гонад самок гельмінтів. Разом з тим, дезінвазійні хімічні засоби 100 % згубно діяли на послідовні стадії розвитку яєць Ascaris suum.
The comparative efficiency of the usage of test cultures eggs of Ascaris suum and Trichuris suis, isolated from different substrates (gonads of female worms and faeces of sick pigs) in the process of identifying of desinvasive properties of chemicals «Bi-des» and «Brovades-plus». We found that the most resistant to the studied chemicals were T. suis eggs test cultures obtained from faeces of sick pigs. In particular, desinvasive chemicals in 2 % concentration and 60 min exposure led to the death of 68,75–71,85 % of Trichuris suis eggs, isolated from the faeces of sick pigs and 82,60–89,13 % – isolated from the gonads of female worms. However, desinvasive chemicals 100 % were detrimental to the successive stages of Ascaris suum eggs.
24
Чех, Олександр Олександрович, Ольга Георгіївна Бордунова та Вадим Дмитрович Чиванов. "БІОМІМЕТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕДІНКУБАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ЯЄЦЬ КУРЕЙ «ШТУЧНА КУТИКУЛА» «GREEN ARTICLE» TIO2 FE2O3". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 95–99. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.13.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлені докладні відомості про розроблені авторами біоміметичні технології захисту інкубаційних яєць курей, що складається з композиту хітозану, перекисних сполук і фотокаталітичних ультрадисперсних частинок діоксиду титану TiO2 і жовтого залізоокисного пігменту заліза Fe2O3. Розроблені теоретичні та прикладні аспекти концепції використання біоміметичних захисних покриттів «GREEN ARTICLE» («ARTIficial cutiCLE») у птахівничій галузі, а саме у виробництві інкубаційних яєць. Базовою матричною складовою захисних покрить «GREEN ARTICLE» є «зеле-ний», екологічно-безпечний, широко розповсюджений та недорогий і нешкідливий у виробництві матеріал - хітозан. Екс-периментально доведено, що електрохімічна та ультразвукова технології модифікації розчину хітозану у перекисних сполуках (надоцтова кислота, перекис водню) наночастками оксидів: титану, заліза, та металів: титану, міді, а також кальциту, дозволяє створити захисні покриття «подвійної дії» відповідно до технології попередження контамінації інку-баційних яєць патогенною мікрофлорою, підвищення показників виводимості яєць та якості молодняку «GREEN ARTICLE». Результати інкубації протягом 21 доби показали, що виводимість яєць курей Хайсекс Браун між контрольною та дослідною групами відрізнялася на 4,7%. Так, у контрольній групі, цей показник становить 85,0%, а в досліді складає 89,7%. Показник інкубації у курей кросу Хайсекс Уайт покращився на 5,3%. У контрольній групі цей показник становить 84,9% та у дослідній групі де яйця обробляли розчином TiO2 Fe2O3 90,2%. Також композиція позитивно впливає на знижен-ня контамінації патогенної мікрофлори на поверхні шкаралупи курячих яєць до 0,4-0,71% від вихідної кількості бактеріа-льних колоній протягом 19 днів.
25
Мамедова, Ю. П. "ГНІЗДУВАННЯ КРЯЧКА РІЧКОВОГО (STERNA HIRUNDO) НА МУЛОВИХ МАЙДА-НЧИКАХ ВОДООЧИСНИХ СПОРУД МІСТА ХАРКОВА У 2020-2021 РОКАХ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 23 (2021): 68–76. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.2.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено гніздову біологію крячка річкового (Sterna hirundo L.) на мулових полях водоочисних споруд м. Харкова у квітні-серпні 2020-2021 років. Виявлено 228 особин птахів, описано особливості розміщення 135 гнізд та 172 пташенят. Крячки річкові заселяли три ділянки, одну із яких протягом двох років (від 10 до 90 пар). Перші яйця в кладках виявлені в ІІ декаді травня, при середньодобовій температурі +5±1,76°С вночі та +20±0,89°С вдень в 2020 році та при+14,9±3,08° вдень та +5±2,76°С вночі в 2021 році. Пік початку відкладання яєць в крячка річкового припав на кінець червня – початок липня у 2020 році та на кінець травня – початок липня у 2021 році. Різниця термінів початку розмноження крячка річкового, у порівнянні з мартином звичайним, становила в середньому 37 діб. Перші пташенята в гніздах зареєстровані в І декаді червня (5.06.2020;10.06.2021). Перші льотні пташенята: 2.07.2020 та 12.07.2021 рр. Перед міграцією молоді особини збираються в невеликі зграї по 10-15 особин. Встановлено 2 типи гнізд: типові – побудовані як поглиблення в мулі з рослинною підстилкою (51,5%; n=135) та гнізда, які мали у складі будівельного матеріалу різнокольорові трубочки, залишки поліетиленових пакетів (45,5 %); нетипові (3,0 %) – побудовані на целофановому пакеті. Середня величина кладки 2,77±0,43 (1-3)яєць, з коричневим і зеленувато-сірим відтінком у забарвленні основного фону шкаралупи. Виявлено окільцьованого крячка річкового з двома кільцями Israil Atlit Sait – Pans, 27.04.2020, координати 32°42'00” N 34°56'00” E.
26
Челябієва, В. М., та А. О. Симко. "ВИКОРИСТАННЯ ЧАЮ МАТЧА В ТЕХНОЛОГІЇ БЕЗГЛЮТЕНОВИХ КЕКСІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Целіакія – несприйняття організмом людини глютену. Однією з умов під час складання раціону при целіакії є відмова від виробів, які містять у своєму складі продукти переробки зерна пше- ниці, жита, ячменю, тобто суворе дотримання безглютенової дієти. Єдиний доступний сьогодні спосіб лікування целіакії полягає у безглютеновій дієти, дотримання якої пов’язано з певними труд- нощами, тому що глютен міститься майже у 70% продуктів, які виробляються харчовою промисло- вістю, тому актуальним залишається розроблення технології безглютенових виробів для вітчизня- ного ринку. В роботі представлено результати розроблення безглютенового кексу на основі рисового борошна з додаванням японського чаю Матча. Розроблена рецептура кексу включає рисове борошно, масло верш- кове, цукор, яйця, розпушувач, сіль і 2,5% зеленого чаю Матча. Борошно рисове було вибране серед аглютенових видів борошна через його найбільш нейтральний смак, адже борошно гречане, кокосове, кукурудзяне має специфічний присмак, який до вподоби не кожному споживачу. Органолептичні показники безглютенового кексу на основі рисового борошна з додаванням зеленого чаю Матча кращі, ніж без його додавання. Готові вироби мали правильну форму, приємний, властивий цьому виду виробів запах, солодкий смак із тонким трав’яним відтінком, світло-зелений колір на розломі. Фізико-хімічні характеристики є відповідними цьому виду виробів. Енергетична цінність готового виробу склала 427,6 ккал/100 г. Вітамінно-мінеральний склад кексу з чаєм Матча більш різноманіт- ний, на відміну від виробу без добавки зеленого чаю Матча, він містить вітамін С, має більший вміст кальцію, магнію, феруму, купруму. Впровадження запропонованої рецептури матиме соціальний ефект, а саме дасть можливість урізноманітнити і збагатити нутрієнтами раціон харчування людей, хворих на целіакію.
27
Kotlyar, Y., та O. Topchiy. "Розробка рецептур м’ясних паштетів з використанням білково-жирових емульсій на основі вітамінізованих купажованих рослинних олій". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 лютого 2017): 89–96. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7518.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута розробка рецептур м’ясних паштетів з використанням білково-жирових емульсій (БЖЕ) на основі вітамінізованих купажованих рослинних олій (ВКРО). Досліджено органолептичні, фізико-хімічні та функціонально-технологічні показники нових рецептур м’ясних паштетів з метою збагачення біологічно активними компонентами. В процесі роботи було створено вісім рецептур паштетів з м’яса птиці зі використанням розроблених БЖЕ, що входили до складу рецептури в кількості 15…20% та дві рецептури з вітамінізованими купажованими рослинними оліями двокомпонентного та трикомпонентного складів у кількості 10%. Контролем були зразки паштетів, виготовлені згідно з ДСТУ 4432:2005, які містили 10% свинячого шпику. Як основну сировину в рецептурах паштетів використовували куряче та індиче м'ясо (попередньо бланшоване), печінку курячу (попередньо бланшовану), яйця курячі. Дана сировина забезпечує дієтичність продукту, збалансовує вироби за амінокислотним складом. Також в рецептуру дослідних зразків входили такі інгредієнти, як морква та цибуля пасеровані, манка, хліб пшеничний (попередньо гідратований). Внесення розроблених ВКРО та БЖЕ на їх основі дозволяє збалансувати продукт за жирнокислотним та вітамінним складом. Вивчено також зміни структурно-механічних властивостей у готовому продукті при заміні в ньому шпику на БЖЕ. Проведено ряд мікробіологічних випробувань, а саме: визначення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ), бактерій групи кишкової палички (БГКП), сульфітредукувальних клостридій, Staphylococcus aureus, L.Monocytogenes та Salmonella. Подовжено термін зберігання м’ясних паштетів у 2 рази (48 год), тимчасом як за ДСТУ 4432:2005 – 24 год. Технологія купажування рослинних олій розроблена і впроваджена на Одеському заводі кісточкових та рослинних олій, ТОВ «АВА», (акт від 26.03.2015 р.). Апробацію проведено на виробничих площах ТОВ «Зернопром», де виготовлено пробну партію м’ясних паштетів з використанням білково-жирових емульсій, створених на основі вітамінізованих купажованих рослинних олій (акт від 18.03.2016 р.).
28
Ткаченко, Віктор. "НЕВІДОМА ПРАЦЯ 20-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ З ІСТОРІОГРАФІЇ ПИСАНКАРСТВА". Society. Document. Communication, № 8 (10 лютого 2020): 298–319. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-298-319.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором оприлюднюються матеріали з історіографії українського писанкарства кінця ХІХ – 20-х рр. ХХ ст., підготовлені С. Шамраєвим. Дослідник намагається проаналізувати найбільш відомі видання М. Сумцова, С. Кулжинського, М. Кордуби, В. Ястребова, М. Валуйка, И. Беньковського, Р. Тірелова та інших, що надруковані в Україні та за її межами. На початку роботи автор зазначає, що ще до 20-х років ХХ ст. виявлена література про писанки складається з невеликих заміток, які згадують про існування писанок та відзначають потребу їх дослідження. Для їх огляду ним використовувався «хронологічно-бібліографічний метод» у поєднанні з намаганням показати, як підходили до висвітлення того чи іншого питання різні дослідники писанок.
С. Шамраїв розпочав своє дослідження літератури з авторів, які висвітлювали походження писанок; вказує, яких поглядів вони дотримувалися та зазначає, що загалом існує два: перший, який більш науково доведений і пов’язаний з язичницьким культом яйця, а – другий з християнством, яке використало символіку у своїх інтересах.
Автор розглянув і питання самого виготовлення писанок, коли це робили, в який час, які інструменти, фарби використовували, які існують технології оздоблення тощо.
Не оминув він й питання висвітлення дослідниками орнаментації писанок, їх походження, зокрема і класифікації, наводячи запропоновані розробки з цього питання Венкеля, Сумцова, Кордуби, Кульжинського та інших учених. Зазначаючи, що загалом усі розробки можна розділити на три напрямки.
Метою статті є публікація архівного першоджерела та ознайомлення із ним широкого загалу науковців.
У ході роботи було використано методи пошуку, систематизації, аналізу отриманих даних.
Опрацювання Наукового архіву Інституту археології НАН України та інших джерел, дало можливість автору констатувати, що проблематика історіографії писанкарства розроблялася у 20-х рр. ХХ ст. різними дослідниками, є досить різноплановою, потребує належного опрацювання і введення до наукового обігу.
29
Trach, V. V., та V. V. Danchuk. "АКТИВНІСТЬ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ У ТКАНИНАХ ПЕЧІНКИ ПЕРЕПЕЛІВ ПРИ ХІМІЧНІЙ ОБРОБЦІ ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ ТА РІЗНОМУ РІВНІ ВІТАМІНУ Е В РАЦІОНІ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10560.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Стан антиоксидантної системи у тварин і птахів впливає на їх ріст, резистентність, продуктивність та якість продукції. Біологічна активність вітаміну Е зумовлена насамперед його антиоксидантною функцією. α-токоферол є найактивнішим природним антиоксидантом. Очевидно, застосування природних антиоксидантів дозволить підвищити активність системи антиоксидантного захисту.
Мета дослідження – визначити вплив хімічної обробки інкубаційних яєць та різного рівня вітаміну Е в раціоні маточного поголів’я на активність супероксиддисмутази в тканинах печінки перепелів.
Методи дослідження. Експерименти виконано на перепелах породи фараон (Coturnix japonica) м’ясного напряму продуктивності. На 14-ту добу інкубації яйця перепелів було поділено на 7 груп. Обробку яєць проводили на 14-ту добу інкубації розчинами 1 % натрію гіпохлориту, 2 % хлоридної кислоти, 0,5 % гідроген пероксиду. Матеріалом для досліджень слугували тканини печінки 14-добових ембріонів, 1- і 10-добових перепелів. У гомогенаті тканин печінки визначали активність супероксиддисмутази (СОД).
Результати й обговорення. До 1-добового віку перепелів активність супероксиддисмутази збільшувалась, однак уже до 10-добового віку дещо зменшувалась (у межах 2,5 %). Потрібно відмітити відсутність достовірної різниці в активності СОД у печінці 14-добових ембріонів перепелів усіх дослідних груп порівняно з контрольною. Хімічна обробка інкубаційних яєць супроводжувалась зниженням активності СОД у печінці перепелів порівняно з показником контрольної групи, хімічна їх обробка на 14-ту добу інкубації разом із додатковим введенням вітаміну Е до раціону маточного поголів’я – підвищенням активності СОД у печінці перепелів до 1-добового віку.
Висновки. При розвитку постнатального адаптаційного синдрому спостерігають збільшення активності системи антиоксидантного захисту в організмі перепелів. Зокрема, активність супероксиддисмутази в печінці 14-добових ембріонів перепелів до 1-добового віку птахів підвищується на 37,9 % (р<0,001). Додаткове введення вітаміну Е до раціону стимулює активність системи антиоксидантного захисту в печінці перепелів.
30
Кручиненко, О. В., С. М. Михайлютенко та О. С. Клименко. "ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КЛОЗАФЕНУ Й КЛОЗІВЕРОНУ ЗА ДИКРОЦЕЛІОЗНО-СТРОНГІЛЯТОЗНОЇ ІНВАЗІЇ КОРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 241–47. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Дикроцеліоз і шлунково-кишкові стронгілятози належать до найпоширеніших гельмінтозів жуйних тварин в Україні та світі. Захворювання у великої рогатої худоби викликається трематодами Dicrocoelium dendriticum та нематодами ряду Strongylida. Досить часто вказані гельмінти паразиту-ють у вигляді змішаної інвазії, завдаючи значних економічних збитків господарствам. На сьогодні існує значна кількість публікацій щодо резистентності паразитів до різних груп антигельмінтиків. Найбі-льша їх кількість присвячена саме гельмінтозам шлунково-кишкового тракту. В статті наведені ре-зультати досліджень щодо визначення видового складу шлунково-кишкових стронгілят у корів ДП ДГ«Червоний землероб», а також порівняння ефективності клозафену й клозіверону за дикроцеліозно-стронгілятозної інвазії. Копроовоскопічні дослідження і визначення яєць в 1 г фекалій проводили заметодом В. Н. Трача. З метою визначення видового складу стронгілят відібрано фекалії (50 г від кож-ної тварини) і в подальшому здійснено їх культивування у термостаті за температури 27 0С упро-довж 10 діб. За результатами роботи з’ясовано, що у тварин даного господарства паразитували не-матоди ряду Strongylida: Haemonchus (Rudolphi, 1803), Bunostomum (Railliet, 1902) і Oesophagostomum(Rudolphi, 1803). Домінували гемонхуси (ЕІ=80,0 %). Для проведення досліду з метою визначення ефек-тивності препаратів, в умовах ДП ДГ «Червоний землероб», було сформовано 2 дослідні й 1 контроль-на групи корів віком 3–8 років, яким задавали однократно лікарські засоби клозафен і клозіверон. Фека-лії відбирали до застосування препаратів, на 30-ту й 60-ту доби після дегельмінтизації. До проведенняексперименту всі корови виділяли яйця дикроцелій та шлунково-кишкових стронгілят (ЕІ=100 %). Зарезультатами досліджень встановлено, що на 30 добу досліду терапевтична ефективність клозафенуй клозіверону за шлунково-кишкових стронгілятозів склала 100 %, в той час як за дикроцеліозу, відпо-відно, 85,0 % і 90,0 %. ІЕ препаратів становить 82,8 % і 87,6 %.
31
Сорокова, С. С. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СПОСОБІВ КОПРООВОСКОПІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ СТРОНГІЛОЇДОЗУ ОВЕЦЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 146–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні вівчарство, як і тваринництво загалом, набуває вагомого соціально-економічного зна-чення. Для успішного розвитку цієї галузі необхідно забезпечити ветеринарне благополуччя поголів’я щодо паразитарних захворювань, зокрема стронгілоїдозу. З метою зажиттєвої діагностики нема-тодозів, в тому числі й стронгілоїдозу, використовують різні способи флотації. Як свідчить досвід науковців, усі флотаційні способи діагностики проявляють різну ефективність при виявленні яєць різних видів нематод. Тому метою дослідження було провести порівняльний аналіз удосконаленого способу копроовоскопічної діагностики за показниками діагностичної ефективності порівняно із за-гальновідомими способами. Роботу виконували в умовах лабораторії кафедри паразитології та ве-теринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Удосконалення способу здійснювали шляхом внесення змін до основної методики (Котельникова-Хренова), а саме змінено склад флотаційного розчину та термін відстоювання фекальної суспензії. Експериментальним шля-хом доведено, що всі досліджувані способи копроовоскопічної діагностики (Дахно, 2003, Натяглої та ін., 2016, Котельникова-Хренова, 1972 та удосконалений) здатні виявляти у пробах фекалій яйця не-матод виду Strongyloides papillosus (Wedl, 1856). Водночас найбільш діагностично ефективним ви-явився удосконалений спосіб зажиттєвої копроовоскопічної діагностики з використанням як флота-ційної рідини складної двокомпонентної суміші неорганічних солей з питомою вагою 1,32–1,34 г/см3. Виявлено, що за показниками кількості позитивних проб удосконалений спосіб виявився ефективні-шим за способи Дахно та Котельникова-Хренова на 5 та 20 % відповідно. Високі показники діагнос-тичної ефективності підтверджувалися й кількісними показниками. В умовах виробничих випробу-вань за показником середньої кількості виявлених у зразку яєць стронгілоїдесів удосконалений спосіб виявився ефективнішим за способи аналоги: Котельникова-Хренова – на 42,27 %, Дахно – на 31,66% та спосіб Натяглої й ін., − на 23,23 %. Аналізуючи процес мікроскопії препаратів, виготовлених різ-ними способами, встановлено, що найбільш зручними (незначна кількість сторонніх решток) для до-слідження виявилися зразки, виготовлені за удосконаленим способом.
32
Касяненко, О. І., та В. І. Рисований. "КЛІНІКО-ЕПІЗООТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЕКТОПАРАЗИТОЗІВ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед актуальних проблем розвитку сучасного скотарства вагому роль відіграють паразитарнізахворювання. У статті представлена проблема ектопаразитозів великої рогатої худоби в Сумськійобласті. На думку вітчизняних та зарубіжних вчених, основні економічні збитки, нанесені ектопара-зитами, зумовлені зниженням середньодобового приросту маси тіла молодняку та недоотриманням молока в період льоту комах. Метою нашої роботи було визначити поширення ектопаразитозів великої рогатої худоби у дрібних фермерських господарствах Сумської області та з’ясувати їхні клініко-епізоотичні особливості. За результатами проведених досліджень виявлено поширення гіпо-дермозу й сифункулятозу, екстенсивність яких у середньому становила 8,20 та 21,69 % відповідно, хвороби були спричинені збудниками Hypoderma bovis та H. lineatum й Linognathus vituli та Haema-topinus eurysternus відповідно. Під час клінічного обстеження тварин, хворих на гіподермоз, в літню пору року на волосяному покриві виявляли яйця підшкірних оводів. У місцях проникнення личинок під шкіру спостерігався свербіж, набряки підшкірної клітковини, болючість. У деяких тварин – пору-шення координації рухів. Під шкірою вздовж хребта ідентифікували жовна. В центрі їх були утво-рені отвори – норицеві ходи, з яких виділявся серозний, подекуди серозно-гнійний ексудат. За наявності сифункулятозної інвазії у тварин спостерігали свербіж, розчоси шкіри, локальне облисіння й дерматит, на шкірі були помітні краплі присохлої крові. Варто зазначити, що в умовах дрібних фермерських господарств Сумської області виявлені захворювання мали виражену вікову динаміку. Найбільшого ураження (16,67 %) на гіподермоз зазнавали тварини у віці від 1 до 2 років, а найниж-чого (2,17 %) – молодняк віком до 1 року. За наявності сифункулятозів, спричинених збудниками Linognathus vituli та Haematopinus eurysternus, найчастіше вражався молодняк віком до 1 року, де показник екстенсивності інвазії становив 33,70 %, а найменше – тварини віком старше 5 років з показником ураженості 10,48 %. Отримані дані мають надзвичайно важливе практичне значення, адже дають змогу практикуючим лікарям ветеринарної медицини здійснювати планування лікувально-профілактичних заходів, зважаючи на особливості перебігу хвороб у різних вікових груп тварин.
33
Kovtun, T. I. "Особливості фенології совкоподібних лускокрилих (Lepidoptera, Noctuoidea) в умовах приміської зони міста Житомир". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310309.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що одним із аспектів екології Noctuoidea, які висвітлені недостатньо, є особливості сезонної динаміки (фенології) цієї групи комах. Упродовж періоду досліджень (2011-2020 рр.) зібрано 2770 екземплярів совкоподібних лускокрилих, що належать до 134 видів, 23 підродин і 3 родин. Літ імаго виявлених видів триває зазвичай зі середини березня до середини листопада. З'ясовано, що для совкоподібних досліджуваного району характерними є два типи діапаузи: літня та зимова. Літня діапауза притаманна для 7 видів (5,2 %) цього ноктуоїдного комплексу. Решта видів перебуває в зимовій діапаузі на різних стадіях життєвого циклу. Встановлено, що найбільшою в досліджуваній ентомофауні є частка видів, що зимують на стадії гусені різного віку (56 видів; 41,8 %). На стадії лялечки зимує 52 види (38,8 %), яйця – 19 видів (14,2 %), імаго – 7 видів (5,2 %). Виявлено види, що можуть зимувати на різних стадіях життєвого циклу. На стадії лялечки або гусені зимують 3 представники родини Noctuidae. Ще 3 представники цієї родини здатні зимувати на стадії або лялечки, або гусені, або імаго. З'ясовано, що Agrotis ipsilon (Hufnagel, 1766) в досліджуваному районі зимує тільки на стадії лялечки. Охарактеризовано особливості співвідношень між видами, що зимують на тій чи іншій стадії розвитку, в окремих родинах. Виявлено 3 види досліджуваної ентомофауни, що здатні до міграцій з південніших регіонів. Встановлено, що в умовах приміської зони Житомира 76 видів (56,7 %) є моновольтинними, для решти видів характерний полівольтинізм (причому в досліджуваному районі вони дають 2 генерації на рік). Відповідно до класифікації, запропонованої в роботі З. Ф. Ключко, К. К. Голобородько та ін. (2011), здійснено розподіл фауни Noctuoidea досліджуваного району на фенологічні угруповання. Виявлено, що більшість видів совкоподібних належить до транссезонного угруповання (40 видів; 29,8 %); літнє та літньо-осіннє угруповання однакові за кількістю видів (по 33 види; 24,6 %); до весняно-літнього угруповання входить 10 видів (7,5 %); весняне угруповання формують 8 видів (5,9 %); найменш чисельними є осіннє та осінньо-весняне угруповання (по 5 видів; 3,8 %).
34
Молчанова, О. Д., В. П. Баркар та О. Б. Трібунцова. "ВИРОЩУВАННЯ ХИЖОГО КЛІЩА ФІТОСЕЙУЛЮСА". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Світова практика свідчить про наявність значного попиту на таких агентів біологічної боротьби як хижі кліщі. Їх широко використовують у тепличних господарствах для захисту овочевих та декоративних культур. При застосуванні в захищеному ґрунті в якості одного з найбільш ефективних засобів боротьби зі звичайним павутинним кліщем (Tetranychus urticae Koch, 1836) добре зарекомендував себе хижий кліщ фітосейулюс (Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot, 1957). Автооорами розроблено спосіб розведення фітосейулюса. Технологічний цикл включає напрацювання природного корму фітосейулюса – звичайного павутинного кліща та безпосередньо хижака. Створено пристрій для вирощування хижого кліща фітосейулюса, що складається з двох боксів. В кожному боксі модуля для розведення фітосейулюса можливе автономне вирощування хижака. Кожен бокс розподілений перфорованими полицями на три однакових частини. Пристрій оснащений системою примусової вентиляції, що попереджає злипання та загнивання рослин, в яких мешкають кліщі. Принцип роботи модуля базується на негативному геотаксисі хижака. По мірі знищення павутинного кліща, субстрат переміщують на нижні полиці, а хижак мігрує в верхні відсіки де знаходяться свіжіші рослини з павутинним кліщем. Вивчено процес вирощування хижака в модулі для масового розведення фітосейулюса. Вирощування кліща здійснювали за температури повітря +26 – 28 °С та відносної вологості 70 – 80 %. Визначена динаміка збирання та кількість отриманого хижого кліща. Для збирання використовували ємності, які закріплені зверху боксів. Ємності для збирання міняли з інтервалом в 1,5 години. Найбільша кількість кліща зібрано на 6 годину збирання та складала в середньому 44,0 тис. з двох ємностей. Загальна кількість зібраного кліща за 12 годин складала 225,5 тис. Визначено, що в пристрої залишалися яйця фітосейулюса. В результаті, технологічні втрати складали 9 – 11 %. Тому після збирання здійснювали додаткове завантаження на верхню полицю зрізаних рослин з павутинним кліщем та через три доби здійснювали повторне збирання кліща. Використовуючи додаткове годування та збирання хижого кліща за цикл вирощування було отримано майже 242,2 тис. особин фітосейулюса у рухомих стадіях розвитку.
35
Ощипок, І. М. "АНАЛІЗ І СТРАТЕГІЯ ПОКРАЩЕННЯ ХАРЧОВОГО СТАТУСУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 32 (20 грудня 2021): 41–50. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-32-06.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянута важлива проблема збереження й зміцнення здоров’я населення. Проведено аналіз законодавства з регулювання продовольчої захищеності, який підтверджує, що концептуально не конкретизовані результати продовольчого забезпечення як об’єкта регулювання, не забезпечуються на достатньому рівні методичними підходами для ефективного його поновлення. Визначено фактори продовольчої безпеки та якісного харчування. Розглянуто площини забезпечення ефективних ліній постачання харчових продуктів і зменшення їх втрат під час зберігання та утворення харчових відходів. Опрацьовано напрями забезпечення практичних шляхів збереження здоров’я для виявлення суті “здоров’я”. Відмічено шість основних типів сутнісних елементів визначення здоров’я. Показана вимога парадигми сталого розвитку агропродовольчого виробництва за системою пріоритетів, які відповідають економічним інтересам господарюючих суб’єктів в поєднанні з їх екологічною та соціальною відповідальністю. Досліджено роль ФАО і ВООЗ з розробки та впровадження міжнародних програм, спрямованих на стабілізацію системи харчування населення і забезпечення харчового статусу населення України. Відзначено рівні споживання окремих харчових продуктів щодо раціональних норм, % цілого ряду продуктів, у т.ч. молочних (52,7 %), м’яса та м’ясних продуктів, включаючи субпродукти і жир-сирець (66,7 %), хлібні продукти (у перерахунку на борошно; крупи, рис, бобові) (96,8 %), яйця, шт. (97,1 %). Населення України споживає більше норми овочів та баштанних продовольчих культур (у т.ч. картоплі) (187 %), недостатню кількість свіжих плодів, ягід та винограду (без переробки на вино) – (65,2 %) відповідно щодо рекомендованих МОЗ України норм здорового харчування. Відзначені негативні тенденції забезпечення продовольчої безпеки останніх років через: незбалансованість харчування; скорочення розмірів власного виробництва окремих продуктів, споживання значної кількості продуктів нижче оптимальних норм, погіршення якості харчування, економічної недоступності продовольства внаслідок загального невисокого ступеня доходів населення. Показано найвищу диференціацію рівня життя населення за суспільними групами, збільшення імпорту практично за всіма продовольчими групами, що приводить до стримування становлення вітчизняного виробника. При цьому передбачається погіршення загальної позитивної перспективи у сфері продовольчої безпеки і харчування через присутність пандемії COVID-19.
36
Євстаф’єва, В. О., Є. С. Стародуб та В. В. Мельничук. "ДЕЗІНВАЗІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СУЧАСНИХ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ЗАСОБІВ ВІДНОСНО ІНВАЗІЙНИХ ЛИЧИНОК НЕМАТОД TRICHOSTRONGYLUS TENUIS". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 150–56. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Паразитарні хвороби домашньої водоплавної птиці займають значну частку серед інших захворювань і завдають значних збитків гусівництву. Серед гельмінтозів гусей досить поширеними є інвазії, спричинені нематодами, що паразитують у шлункового-кишковому тракті птиці, до яких належить і трихостронгільоз. Лікувально-профілактичні заходи повинні виконуватися з урахуванням особливостей життєвого циклу гельмінтів та бути спрямовані на ефективне знищення збудників на різних стадіях їх розвитку. Метою досліджень було встановити дезінвазійну активність сучасних дезінфікуючих засобів відносно інвазійних личинок нематод трихостронгілюсів, що паразитують у домашніх гусей. Проведено визначення дезінвазійної активності дезінфікуючих засобів вітчизняного виробництва Віросану (ТОВ «БиоТестЛаб»), Дезсану (ТОВ «Бровафарма») та Гермециду-ВС (ТОВ «Ветсинтез»). Встановлено, що інвазійні личинки трихостронгілюсів є більш стійкими до дії дезінфікуючих засобів, ніж яйця нематод. Зокрема, високий рівень дезінвазійної ефективності «Дезсану» встановлювали: відносно яєць T. tenuis – у 1–2 % концентраціях за експозицій 10–60 хв (ДЕ – 94,87–100 %); відносно інвазійних личинок T. tenuis – у 2 % концентрації за експозицій 30–60 хв (ДЕ – 92–100 %). Засіб «Віросан» проявив високий рівень дезінвазійної ефективності відносно яєць T. tenuis – у 0,25 % концентрації за експозиції 60 хв (ДЕ –91,26 %) та у 0,5 % концентрації за експозицій 10–60 хв (ДЕ – 100 %). Відносно інвазійних личинок T. tenuis за максимальної концентрації (0,5 %) та експозицій 30–60 хв засіб «Віросан» проявив задовільний рівень дезінвазійної ефективності (ДЕ – 66,67–79,33 %). Дезінфікуючий засіб «Гермецид-ВС» проявив високий рівень дезінвазійної ефективності: відносно яєць T. tenuis – у 0,25 % концентрації за експозицій 30–60 хв та у 0,5 % концентрації за експозицій 10–60 хв (ДЕ – 100 %); відносно інвазійних личинок T. tenuis – у 0,25 % концентрації за експозиції 60 хв (ДЕ – 90 %) та у 0,5 % концентрації за експозицій 10–60 хв (ДЕ – 98,67–100 %). Для проведення дезінвазії птахівничих приміщень та вигульних майданчиків за трихостронгільозу гусей рекомендовано застосовувати 2 % розчин Дезсану за експозиції 60 хв та 0,5 % розчин Гермециду-ВС за експозицій 10–60 хв.
37
Чистых, Борис. "Роковые яйца". Вокруг света, № 8 (2005): 115–23.
Знайти повний текст джерела
38
Король, П. В., С. О. Костенко, О. М. Коновал, М. С. Дорошенко, Л. Лу, А. М. Чепіга, О. В. Сидоренко та ін. "ОПТИМІЗАЦІЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕДУР ПІДГОТОВКИ СПЕРМИ ДО ТРАНСФЕКЦІЇ ДНК З ЛІПОФЕКТАМІНОМ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою аналізу впливу трансфекції з ліпофектаміном на запліднювальну здатність сперміїв качурів (Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758) породи Shaoxing проведено аналіз яєць та ембріонів 11 качок породи Shaoxing, які були запліднені спермою 13 качурів, обробленою ліпофектаміном. Птиця відповідала стандарту породи Shaoxing. Качок у віці десяти місяців відбирали за умови їх несучості ≥ 90% та плодючості ≥ 90% після штучного осіменіння. Качурів відбирали зі стабільним рефлексом спермовіддачі при стимуляції методом масажу поперекової частини тулуба. Сперму збирали в конічні полістирольні чашки з подальшим розведенням до 1: 1 середовищем OPTI-MEM (Invitrogen, США) та транспортуванням до лабораторії (протягом 15–20 хвилин після збору) для оцінки якості та трансфекції сперми. Рухливість і концентрацію сперматозоїдів оцінювали за стандартними методиками під оптичним мікроскопом. Для трансфекції сперматозоїдів 300 мкл плазмідної ДНК (25 нг/мл кожного вектора) змішували з 1 мл середовища OPTI-MEM. Тим часом 300 мкл Lipofectamine® 2000 (Invitrogen, США) змішували з 1 мл середовища OPTI-MEM. Після того, як два розчини інкубували протягом 5 хвилин при кімнатній температурі, їх об'єднували та інкубували при кімнатній температурі ще 20 хвилин. Сперму двічі центрифугували (1000g, 10 хв), надосадову рідину видаляли і проводили розведення осаджених клітин сперми середовищем OPTI-MEM 1: 1. Комплекс ДНК-Lipofectamine® 2000 додавали до клітин сперми після другого центрифугування, та видалення надосадової рідини, потім його перемішували та інкубували при кімнатній температурі протягом години. Після трансфекції рухливість сперматозоїдів знову оцінювали для визначення якості сперми. Трансфіковані клітини сперми використовували для глибокого штучного запліднення. За одне запліднення було взято п’ятсот мільйонів сперматозоїдів. Після осіменіння качок трансфікованими сперматозоїдами яйця збирали і інкубували протягом 10 або 28 днів, потім виділяли ембріони або вирощували каченят. Для контролю впливу проведених маніпуляцій зі спермою під час проведення трансфекції на її запліднюючу здатність, експеримент побудували методом груп-аналогів, було відібрано 11 качок яких осіменяли інтактною спермою. В дослідній групі заплідненість становила 52,2±4,97%, що достовірно відрізнялось від групи контролю 84.1±5.83% (p < 0.01). Виводимість становила 47.18% (67 каченят з 142 запліднених яєць)
39
Мартынов, Семен. "Украина. Яйцо высшей категории". Вокруг света, № 4 (2955) (2020): 20.
Знайти повний текст джерела
40
Мартынов, Семен. "Украина. Яйцо высшей категории". Вокруг света, № 4 (2955) (2020): 20.
Знайти повний текст джерела
41
Винниченко, Т. "Карл Фаберже: Из яйца". Личности, № 2 (66) (2014): 82–101.
Знайти повний текст джерела
42
Азарнова, Татьяна Олеговна, Марина Александровна Радкевич, Дарья Леонидовна Богданова, Марк Семенович Найденский та Сергей Юрьевич Зайцев. "Результаты реализации антиоксидантных свойств композиции растворов коламина и витамина C в период эмбриогенеза у мясных кур". Аграрная Россия, № 6 (24 квітня 2015): 8–10. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-6-8-10.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье дана комплексная оценка эмбрионов и цыплят контрольных и опытных групп, полученных из яиц, обработанных композицией растворов коламина и витамина C, по ряду важнейших интерьерных и биохимических показателей развития в условиях промышленной инкубации. Необходимость повышения вывода кондиционных цыплят возникла одновременно с появлением искусственной инкубации яиц, что в значительной степени отличается от естественного насиживания, поэтому даже при использовании самого современного оборудования в условиях искусственной инкубации эмбрион испытывает значительные стрессы, вызывающие чрезмерное образование свободных радикалов. Для их нейтрализации всё чаще используют естественные метаболиты. Наибольший позитивный эффект достигнут при трансовариальном использовании. Эксперименты проводили в условиях птицефабрики «Михайловский бройлер» на яйцах кур кросса «Хаббард-F15». Все яйца были подобраны по принципу аналогов с учетом времени снесения, сроков хранения и массы. В каждую партию входило по 300 яиц. Экспериментальную партию яиц перед закладкой в инкубатор и при переводе на вывод обрабатывали ранее выявленной оптимальной концентрацией композицией растворов коламина и витамина С, при этом проводили комплекс исследований по общепринятым методикам. Установлена тенденция к стимуляции фосфолипидного обмена, что выразилось в достоверном увеличении фосфатидилхолина на 26,3 % (p < 0,01) и в повышении уровня общих липидов на 2,9 %. Таким образом, можно предположить, что коламин как составляющая композиции предложенных нами препаратов проникает в яйцо — к эмбриону и в дальнейшем используется организмом для построения каркаса клеточных мембран.
43
Генералов, М. "Последнее императорское пасхальное яйцо Фаберже". Наше наследие, № 83/84 (2007): 212–14.
Знайти повний текст джерела
44
Вартанов, А. "Эта курица устала нести золотые яйца". Журналист, № 5 (2002): 72–73.
Знайти повний текст джерела
45
КАВТАРАШВИЛИ, А. Ш., В. М. КОДЕНЦОВА, В. К. МАЗО, Д. В. РИСНИК та И. Л. СТЕФАНОВА. "БИОФОРТИФИКАЦИЯ КУРИНОГО ЯЙЦА: ВИТАМИНЫ И КАРОТИНОИДЫ (обзор)". Sel'skokhozyaistvennaya Biologiya 52, № 6 (червень 2017): 1094–104. http://dx.doi.org/10.15389/agrobiology.2017.6.1094rus.
Повний текст джерела
46
Николаев, Д. Д. "Будущее в повести М.А. Булгакова "Роковые яйца"". Филологические науки, № 2, март (2015): 37–49.
Знайти повний текст джерела
47
Молдажанов, А. К., Д. М. Алиханов, А. Т. Кулмахамбетова*, Д. А. Зинченко та А. А. Азизов. "МЕТОДИКА И РЕЗУЛЬТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ АЛГОРИТМА И ПРОГРАММЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КАЧЕСТВА ЯЙЦА НА АВТОМАТИЗИРОВАННОЙ ОПТИКО-ЭЛЕКТРОННОЙ УСТАНОВКЕ". Izdenister natigeler, № 3 (91) (30 вересня 2021): 112–24. http://dx.doi.org/10.37884/3-2021/13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена комплексному исследованию метода определения параметров и показателей качества яиц по новому алгоритму и компьютерной программе с использованием неразрушающих оптико-электронных методов, приведены новые методы определения индекса формы (If) яйца, коэффициент формы (К1) и объема яйца оптическим методом, определяемой по одной плоскости, а также плотности яйца, вычисляемой косвенным способом. Для исследования адекватности алгоритма и программы получения и обработки изображения яйца и вычисления информативных признаков оценки показателей качества разработана и изготовлена экспериментальная оптико-электронная установка (ОУЭ), основными компонентами которой являются оптическая камера и тензометрический датчик. Проведены результаты экспериментальной проверки работы макетного образца оптико-электронной установки, по результатам которой проведен статистический анализ целесообразности применения оптико-электронного метода в сравнении с традиционным методом определения параметров и показателей качества яиц. Результаты статистической обработки показали, что значения больших и малых диаметров при ручном измерении и измерении на ОЭУ незначительно отличаются, причем для мелких яиц значения диаметров, измеренные на ОЭУ меньше значений измеренных штангенциркулем вручную, а для крупных яиц наоборот, значения плотностей яиц при ручном взвешивании на весах и измеренные на ОЭУ автоматизированным методом практически совпадают, относительная ошибка не превышает 0,33 %.
48
Король, В. В. "Яйце в традиційних віруваннях українців Закарпаття (за польовими матеріалами)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, вип. 2 (39) (2018): 111–15.
Знайти повний текст джерела
49
Kodentsova, V. M., D. V. Risnik, and I. L. Stefanova. "Biofortification of hen’s egg with micronutriens." Poultry and Chicken Products 21, no. 1 (2019): 27–29. http://dx.doi.org/10.30975/2073-4999-2019-21-1-27-29.
Повний текст джерела
50
Кременчуг, Иван, Вячеслав Трач та Светлана Лайтер-Москалюк. "ВЛИЯНИЕ РАЗЛИЧНЫХ ИСТОЧНИКОВ ОСВЕЩЕНИЯ НА ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ ПЕРЕПЕЛОВ". SWorldJournal, № 06-07 (30 грудня 2018): 56–60. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-07-124.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було дослідити гематологічні, біохімічні показники сироватки крові перепелів та вміст каротиноїдів у яйцях отриманих від них під впливом УФ-опромінення.Встановлено, що вплив дозованого УФ-опромінення на організм перепелів викликав певні змін