Статті в журналах з теми "Шлюбні"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Шлюбні.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Шлюбні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Сафончик, О. "Щодо аналізу сімейного законодавства з метою здійснення класифікації правових наслідків припинення шлюбних відносин". Юридичний вісник, № 1 (31 липня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1560.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні Українська держава, перебуваючи на шляху до євроінте-грації, з метою вдосконалення та уніфікації норм і положень інституту сімейного права в частині нормативно-правового регулювання припинення шлюбних правовідносин і їх класифікації вживає заходів щодо врахування сформованих європейськими органами стандартів і правових традицій.
Конституція України, ЦК України, СК України містять у собі цілий перелік норм, спрямованих на захист прав і свобод осіб, які перебувають у шлюбних правовідносинах, а також на регулювання правовідносин подружжя; осіб, котрі перебувають у фактичних шлюбних відносинах (конкубінаті); осіб, які перебувають у релігійному шлюбі; осіб, що є цивільними партнерами, тощо, на принципах взаємоповаги особистих немайнових і майнових прав, які виникають після виникнення шлюбних правовідносин. Слід ураховувати, що соціально-економічні зміни, які відбулися в Україні, справили вирішальний вплив на розвиток шлюбних правовідносин.
Шлюбні правовідносини - це наслідок застосування норм сімейного законодавства до конкретних відносин у сфері шлюбу і сім'ї. Шлюбні правовідносини є основою розвитку і становлення суспільства та регламентуються положеннями сімейного права. Однак, ураховуючи деякі зміни традиційної моделі соціальної поведінки людей у частині сімейних і шлюбних правовідносин, що відбулися у деяких зарубіжних країнах, у т. ч. в окремих країнах-членах ЄС, актуальним сьогодні є дослідження класифікації правових наслідків, які виникають унаслідок припинення шлюбних правовідносин.
Шлюбні правовідносини, вступ у шлюб, припинення шлюбних правовідносин, створення фактичних шлюбних відносин (конкубінату),релігійний шлюб, цивільне партнерство тощо визначаються безліччю обставин політичного, ідеологічного й економічного змісту. Зростання числа припинення шлюбу, а також дедалі більше поширення т. зв. фактичних шлюбів, тобто перебування фізичних осіб у конкубінаті, релігійному шлюбі й у стосунках як цивільні партнери, викликає обґрунтовані побоювання у представників різних суспільних наук.
2
Сафончик, О., та О. Шамота. "ОСОБИСТІ НЕМАИНОВІ ПРАВА ЧОЛОВІКА І ЖІНКИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У ФАКТИЧНИХ ШЛЮБНИХ ВІДНОСИНАХ". Юридичний вісник, № 2 (5 липня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2142.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на значну розпов- сюдженість фактичних шлюбних відносин в українському суспільстві, законодавство України поки не забезпечує достатнього правового регулювання цих відносин, а доктрина національного права не надає вичерпних пояснень задля чіткого розуміння відмінностей між «фактичним шлюбом» та «зареєстрованим шлюбом». Відтак ціла низка проблем потребує юридичного вирішення та зумовлює актуальність дослідження.
Дослідивши наукові праці українських дослідників у сфері права, дійдемо висновку, що для позначення цього явища в юридичній літературі використовується широкий спектр термінів, зокрема «фактичне подружжя», «подружжя де-факто», «фактичні шлюбні відносини», «незареєстрований шлюб», «конкубінат», «співжиття» тощо. Крім того, також вживається хибний, на нашу думку, термін «цивільний», або «громадянський» шлюб у розумінні незареєстрованих державою шлюбних відносин.
Зустрічаємо також визначення, що «фактичні шлюбні відносини» - це «особисті немайнові відносини, а також відносини щодо спільно набутого майна та взаємного утримання між жінкою та чоловіком, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі між собою та в будь-якому іншому шлюбі». Однак чи можемо ми розраховувати на те, що такі відносини будуть забезпечуватись та захищатися на належному рівні. Тому питання врегульованості особистих немай- нових правовідносин «фактичного подружжя» й досі лишається відкритим, та потребує конкретизації і подальшого втілення.
3
Грицишина, Л. В. "ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ ШЛЯХОМ РОЗІРВАННЯ В СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 6(35) (7 травня 2021): 34–37. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).681.
Повний текст джерелаАнотація:
Грицишина Л. В. Припинення шлюбу шляхом розірвання в сімейному праві України. - Стаття.
Статтю присвячено питанням припинення шлюбу шляхом розірвання в сімейному праві України. Наголошено, що принципом правового регулювання розірвання шлюбу повинна бути нейтральність закону щодо юридичних доказових причин розлучення: право не має впливати на рішення подружжя про розірвання шлюбу (ні сприяти розлученню, ні перешкоджати йому), оскільки розлучення - справа в найвищому рівні приватна. Аналіз судових рішень, винесених у справах за позовами про розірвання шлюбу, доводить їх типовість та поширення таких «шаблонних» формулювань, як «шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися через різні погляди на життя» або «судом установлено, що наразі подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує». Підкреслено, що це дозволяє порушувати питання щодо того, чи взагалі необхідно зазначати причини, які підштовхнули сторін до подання звернення про припинення шлюбу (хоча процесуальне законодавство вимагає у разі спору про право наводити докази, на які посилається сторона).
Зазначено, що розповсюдженою формальною причиною розірвання шлюбу є посилання колишнього подружжя на факти «подружньої зради», що охоплене правовою категорією «негідна поведінка у шлюбі». На жаль, визначення негідної поведінки не міститься у сучасному законодавстві. Критерії негідності поведінки подружжя сьогодні оцінює суд із позицій моральності, але факти, які доводять непривабливість учинків когось із подружжя в шлюбі, має доводити в суді сторона подружжя-позивач.
Пропонуємо тлумачити «негідну поведінку» через факти ігнорування сімейних обов’язків; перебування працездатної особи на утриманні без достатніх на те причин; зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами; насильницькі дії (примушування, побиття), особливо щодо дітей; навмисні дії одного з подружжя, що перешкоджають іншому здійснювати своє право на духовний та фізичний розвиток, на здобуття освіти, вияв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.
З огляду на наше дослідження, наголосимо, що з’ясування причин розірвання шлюбу може мати місце у суді в обов’язковому порядку під час поширення
на шлюбний договір можливостей регулювання окремих особистих немайнових прав поряд із майновими.
4
Лисенкова, Ірина Петрівна, та Віктор Анатолійович Пустовойтенко. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 6 (28 лютого 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз проблематики вибору шлюбного партнера молоддю, визначено такі провідні психологічні чинники цього процесу: фізична і фізіологічна зрілість; сексуальна, соціальна та педагогічна, а також господарська, інструментальна і психологічна готовність. Установлено, що сучасний шлюб усе менше регламентується економічними чи політичними чинниками, не залежить від чіткого розподілу праці або ієрархії авторитету, оскільки нормативний тиск суспільства на стан шлюбності послаблюється. Такий стан речей спонукає до того, що провідними детермінантами, які впливають на прийняття рішення щодо одруження, стають духовна близькість, кохання, єдність цінностей і світосприймання. Представлено результати емпіричного дослідження, які дали змогу виявити провідні ціннісні орієнтації на шляху підготовки молоді до шлюбно-сімейних стосунків. Виявлено, що майбутні шлюбні партнери серед ціннісно-мотиваційних компонентів віддають перевагу коханню, взаєморозумінню і взаємоповазі. Крім того, визначено високі рівні «розуміння» та «емоційного тяжіння», а також середній рівень «поваги» у студентів молодших курсів до потенційних партнерів шлюбно-сімейних стосунків. Випробувано застосування проєктивної методики задля діагностики емоційно-регулятивного компоненту психологічної готовності молоді до вступу у шлюбно-сімейні відносини, а саме асоціативне відношення емпіричної бази досліджуваних до таких категорій, як «сім’я», «шлюб», «Я». З метою оптимізації ставлення учасників тренінгу до самих себе, підвищення ефективності їх взаємодії із потенційним партнером у різних життєвих ситуаціях, усвідомлення та інтеріоризування цінності взаємного кохання і спільності поглядів як основи довготривалих шлюбно-сімейних стосунків представлено тренінгову програму «Формування психологічної готовності молоді до шлюбу» та визначено ефективність її використання. Окреслено перспективу подальшої роботи, яка полягає у з’ясуванні зв’язку між готовністю молодих людей до шлюбно-сімейних відносин та особливостями гендерної ідентичності молоді.
5
Гавриловська, К. П., та І. М. Павлюк. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДОБРОБУТ ЖІНОК ІЗ РІЗНИМ ІНДЕКСОМ СЕКСУАЛЬНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 45–49. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості взаємозв’язку між рівнем психологічного добробуту жінок та їх сексуальністю. Подана в статті інформація свідчить про те, що психологічний добробут жінок пов’язаний із різноманітними психологічними феноменами та соціальними умовами життя. Психологічний добробут є інтегральним психічним феноменом, що характеризує успішне функціонування особистості в соціальному середовищі, супроводжується позитивним емоційним тоном, функціональним станом організму та задоволеністю життям. Визначено, що переживання жінками психологічного добробуту пов’язане зі шлюбним статусом та наявністю дітей: найвищий рівень психологічного добробуту мають жінки старшого віку, які вже виростили своїх дітей і перебувають у шлюбі / стосунках. Найменш психологічно благополучними є самотні жінки без дітей. Самотні матусі демонструють більш високий рівень психологічного добробуту, ніж самотні або «шлюбні» жінки без дітей. За допомогою кореляційного аналізу з’ясовано, що існує слабкий зв’язок між рівнем психологічного добробуту та індексом жіночої сексуальності: чим вищий індекс сексуальності жінки, тим вищим є рівень її психологічного добробуту. Із рівнем сексуальності найбільше корелюють такі показники психологічного добробуту: позитивні стосунки з іншими людьми, наявність цілей у житті та самоприйняття (позитивне ставлення до себе і до свого минулого). Також установлено наявність безпосереднього зв’язку між показниками психологічного добробуту жінок та рівнем задоволеності шлюбом: чим вищий рівень задоволеності шлюбом, тим вищий рівень психологічного добробуту жінок. Загалом, переживання психологічного добробуту жінками залежить не лише від рівня сексуальності, а й від комплексу соціальних та соціальнопсихологічних чинників.
6
Аніщук, Н. В. "Полігамія в Індії: ґендерно-правовий аспект". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 27 (18 січня 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v27i0.674.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню полігамії в Індії, яка розглядається у контексті питань Тендерної рівності та Тендерної дискримінації у шлюбі. Ґендерно-правовий аналіз, покладений в основу дослідження, дає змогу подивитися на проблему полігамії з позиції прав жінок. Наводиться позиція, згідно з якою інститут багатоженства ототожнюється з обмеженням прав і свобод жінок. Констатується, що досі багато західних дослідників і представників міжнародних правозахисних і неурядових організацій ототожнюють полігамію із соціальною несправедливістю і порушенням прав жінок.
На увагу заслуговує Індія, яка провела правові реформи з метою встановлення Тендерної рівності у шлюбі. Сучасна Індія вибрала правовий курс на перехід від полігамії до моногамії, а це сприятиме насамперед захисту прав індійських жінок у шлюбі. Полігамія -санкціонована суспільством можливість чоловіка або жінки мати декілька шлюбних партнерів одночасно. Інакше кажучи, полігамія - багатошлюбність. Може виступати у формі полігінії (коли чоловік має кілька жінок) чи поліандрії (коли жінка має кілька чоловіків).
До недавнього часу у шлюбно-сімейному праві Індії поряд із моногамією допускалися обидва варіанти полігамії: полігінія та поліандрія. В Індії полігамія законодавством була дозволена. Число дружин було визначено Законами Ману для кожної варни. Інститут багатоженства був поширений серед більшості громад на території країни й особливо в індійських князівствах. Звичай полігамії належав до вищих верств суспільства. Бідні люди дуже рідко мали декілька дружин - тільки якщо у першої не було дітей або вона була хвора, одружувалися вдруге.
В Індії полігінія зберігалася протягом багатьох століть. Проте з часом інститут багатоженства почав поступово витіснятися моногамним шлюбом. Перші кампанії щодо скасування полігінії розгорнулися у ХІХ ст. У статті аналізується розвиток законодавства Індії щодо ліквідації полігамії. Окрему увагу приділено питанню поліандрії в Індії, яка практикується у деяких народів. Зазначається, що це явище характерне для бідних верств суспільства. Робиться висновок, що де-юре в ХХІ ст. для всіх громадян Індії встановлене загальне сімейне право, а це означає моногамію у шлюбі. Проте де-факто зберігаються полігамні шлюби, попри закріплення принципу Тендерної рівності на конституційному рівні.
7
Міщук, Інна Володимирівна, та Сніжана Сергіївна Соломко. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ «ФІКТИВНИЙ ШЛЮБ»". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (1 лютого 2022): 87–91. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.13.
Повний текст джерелаАнотація:
За останні десятиліття все більшого поширення набуває процедура укладання фіктивного шлюбу, який за своєю правовою природою порушує законодавчі норми. Фіктивний шлюб часто є інструментом для досягнення своїх корисливих цілей. Незважаючи на популяризацію такого явища, у законодавстві досі немає чітко визначених правових норм, які регулювали би такий вид шлюбних відносин. Це дозволяє особам укладати фіктивний шлюб для досягнення особистих потреб: отримання громадянства, права виїзду за кордон, вирішення житлового питання тощо. Популяризація укладання фіктивних шлюбів відбувається на тій підставі, що за таке діяння не передбачається ні адміністративна, ні кримінальна відповідальність. Відсутність у законодавстві юридичної відповідальності за укладання фіктивного шлюбу сприяє поширенню такого процесу, який негативно впливає на інститут сімейного права, економіку країни і соціум загалом. Досліджено правову природу фіктивного шлюбу, причини виникнення і поширення фіктивного шлюбу; наведено дефініцію поняття «фіктивний шлюб»; перераховано ознаки фіктивного шлюбу, причини укладання у сучасних умовах; проведено аналіз покарання за укладання фіктивного шлюбу за кордоном; визначено підстави, перелік можливих наслідків укладання такого шлюбу, правове регулювання фіктивного шлюбу чинним законодавством; наведено й проаналізовано практику суду у справах про визнання шлюбу фіктивним; зазначено поширені проблеми доказування фіктивності шлюбу. Зроблено висновок, що фіктивним є шлюб, який укладається без наміру створити сім’ю, а мотиви укладення такого шлюбу не несуть юридичне значення. Фіктивний шлюб укладається задля реалізації певних особистих потреб. У такому разі варто передбачити відповідальність за укладання такого виду шлюбів. Було б доцільно також розширити сферу повноважень у законодавстві України задля доказування укладання фіктивного шлюбу.
8
Дячук, Л. В. "Шлюбні заборони у візантійській правовій культурі". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 102 (2011): 14–19.
Знайти повний текст джерела
9
Дячук, Л. "Шлюбні "табу" у візантійській правовій культурі". Про українське право, Число 3 (2008): 216–37.
Знайти повний текст джерела
10
V.V., Shevchuk. "SPECIFICITY OF INFLUENCE OF CHILDREN WITH COMPLEX DEVELOPMENTAL DISORDERS ON MARRIAGE RELATIONS IN THEIR FAMILIES." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 179–85. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of the article is to highlight the results of a study of the impact of children with complex developmental disorders on the marital relationship of their parents.Methods. To achieve this goal and solve problems, the following psychodiagnostic tools were used: the scale “Marital Relations” according to the method “Incomplete sentences” and the scale of perception of self, marriage partner and other men and women according to the Semantic Differential of C.Osgood. The Mann-Whitney test was used to verify the reliability of the obtained data.Results. The study of marital relationships was conducted with 288 parents with children with complex developmental disorders (among them 152 raising children with complex speech and mental retardation and 136 parents of children with musculoskeletal disorders and oligophrenia), who formed the main group, and 184 parents of children without disabilities, who acted as a control group. According to the analysis of the research results, the following general characteristics can be distinguished:− marital relations in families with children with complex developmental disorders are less harmonious, less favorable, with a complicated intimate life and more tense compared to families raising children without developmental disabilities. Mothers of children with musculoskeletal disorders and oligophrenia show a particularly negative attitude towards marital relations, although their husbands consider them to be strong and active individuals;− self-esteem of mothers of children with complex developmental disorders is not homogeneous: underestimated - in those who raise a child with musculoskeletal disorders and oligophrenia and adequate - in women who have a child with complex speech defects and mental retardation;− men who raise children with complex developmental disorders also have low self-esteem, are not purposeful and less active than parents of children with normative development;− mothers and fathers explain their unrealized plans by failed marital and family relationships and their child’s shortcomings.Conclusions. The appearance in the family of a child with complex developmental disorders mainly has a negative effect on the marital relationship of parents, changing the perceptions of the couple about the environment, about themselves, each other and affects the relationship between them.Key words: child with complex developmental disorders, complex speech defects, oligophrenia, marital relations. Метою статті є висвітлення результатів дослідження особливостей впливу дітей із комплексними порушеннями розвитку на шлюбні стосунки їх батьків.Методи. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань використано такий психодіагностичний інструментарій: шкала «Подружні стосунки» за методикою «Незакінчені речення» і шкали сприймання себе, шлюбного партнера та інших чоловіків і жінок за семантичним диференціалом Ч. Осгуда. Для перевірки достовірності отриманих даних застосовувався критерій Манна-Уїтні.Результати. Дослідження шлюбних взаємин було проведене з 288 батьками, які мають дітей з комплексними порушеннями розвитку (серед них – 152 виховують дітей зі складними мовленнєвими вадами та розумовою відсталістю і 136 – із порушеннями опорно-рухового апарату та олігофренією), які склали основну групу, а також з 184 батьками дітей без вад розвитку, які виконували роль контрольної групи. За аналізом результатів дослідження можна виокремити такі загальні характеристики: – шлюбні стосунки у сім’ях, де є діти з комплексними порушеннями розвитку, менш гармонійні, менш сприятливі, з ускладненим інтимним життям та більш напружені порівняно із сім’ями, які виховують дітей без вад розвитку. Особливо виражене негативне ставлення до шлюбних стосунків демонструють матері дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та олігофренією, хоча чоловіки вважа-ють їх сильними та активними особистостями;– самооцінка матерів дітей з комплексними порушеннями розвитку є неоднорідною: занижена – у тих, які виховують дитину з порушеннями опорно-рухового апарату та олігофренією, адекватна – у жінок, які мають дитину зі складними мовленнєвими вадами та розумовою відсталістю;– чоловіки, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку, мають також занижену самооцінку, нецілеспрямовані та менш активні, ніж батьки дітей з нормативним розвитком;– матері та батьки пояснюють свої нереалізовані плани невдалими шлюбно-сімейними стосунками та вадами своєї дитини.Висновки. Поява в сім’ї дитини з комплексними порушеннями розвитку переважно негативно позначається на шлюбних стосунках батьків, змінюючи уявлення подружжя про оточення, себе, один одного, та впливає на взаємини між ними.Ключові слова: complex developmental disorders, complex speech disorders, oligophrenia, musculoskeletal disorders, marital relations.
11
Солодовнікова, Х. "Право на інформацію про походження: закордонний досвід". Юридичний вісник, № 3 (8 жовтня 2020): 262–69. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1950.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій літературі здебільшого дискутується питання щодо права на інформацію дитини про походження, тоді як сучасний закордонний досвід, зокрема Німеччини, свідчить про те, що повний доступ до цього права має належати людині після 16 років, оскільки німецька доктрина права обґрунтовує, що саме у цьому віці людина більшою мірою психологічно готова до сприйняття такої інформації, а отже, набуває розширених можливостей щодо соціальної, правової тощо його реалізації.
Що ж до інформації про походження дитини, то науковці і практики вважають, що вона є основним елементом дитячої індивідуальності (children's identity). Так, на думку Дж. ван Б'юрен, є, по суті, визнанням факту її існування, включаючи не тільки сімейні зв'язки дитини, її ім'я та громадянство, а й расову, статеву та релігійну належність.
В основі такого підходу до права на знання походження лежать повага до особистості, визнання гідності особи, що ґрунтуються на праві особистої ідентичності та праві на особистий розвиток. Зокрема, за результатами аналітичних розвідок було встановлено той факт, що це право є складовою частиною людської гідності.
Визначення походження дитини від своїх батьків необхідне для встановлення місця і ролі дитини як особистості у суспільстві й як суб'єкта у правовідносинах, особливо в сучасних умовах, коли спостерігається зростання числа розлучень; зміни в структурі традиційних сімейних відносин, що зумовлені різноманітністю форм сімейних стосунків і форм батьківства (включаючи монобатьківські сім'ї, фактичні шлюбні відносини, одностатеві шлюби), а також при народженні дитини поза шлюбом, під час усиновлення дитини, під час виховання дитини вітчимом чи мачухою, використання допоміжних репродуктивних технологій, залучення донора чи сурогатної матері.
12
Орлова, Т. В. "Шлюбні та родинні відносини у Європі ХVІІІ ст." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 49 (2000): 37–41.
Знайти повний текст джерела
13
Миколаївна, Шкабаро Вероніка, та Луніна Олена Станіславівна. "ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ПРОЖИВАННЯ ОДНІЄЮ СІМ'ЄЮ ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ БЕЗ ШЛЮБУ". Часопис цивілістики, № 41 (6 серпня 2021): 77–81. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.427.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу судової практики України, доказам і доказуванню у справах про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу. Проаналізовано зміст правових норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та інших законодавчих актів, якими регулюється питання щодо підтвердження факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу. У статті проведено
дослідження теоретичних і практичних аспектів доведення обставин, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Визначено факти, якими підтверджуються фактичний шлюб. Визначено обставити та факти, що свідчать про відсутність фактичного шлюбу. Встановлено ознаки фактичних шлюбних відносин, до яких віднесено спільний побут, спільне проживання чоловіка та жінки, взаємні права й обов'язки. Досліджено особливості, які враховуються судом у практиці у справах зі спорів, що виникають із фактичних шлюбних відносин. Визначено, що необхідною умовою для встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є ведення спільного господарства та інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. До таких обставин віднесено: наявність усталених відносин, притаманних подружжю, наявність спільного побуту та спільного бюджету, спільних витрат, купівлю майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, придбання майна за спільні сумісні кошти або за рахунок спільної праці, факт піклування один про одного, інші обставини. Визначено перелік доказів, якими підтверджуються обставини, що мають значення для вирішення справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Проведено аналіз української судової практики суду касаційної інстанції у справах зі спорів, що виникають між чоловіком і жінкою, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі. Наведено приклади судових рішень у справах про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
14
Кондратюк, Ю. С. "Шлюбні обшуки Волинської єпархії кінця XVIII - початку XX ст." Гілея, Вип. 27 (2009): 71–76.
Знайти повний текст джерела
15
Простибоженко, Олег Сергійович. "СІМЕЙНЕ ПРАВО ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: ОКРЕМІ ДУМКИ ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО ВИКЛАДАННЯ". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 94–98. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей сімейного права як галузі права, які мають вплив на ефективність викладання сімейного права як навчальної дисципліни. У статті не йдеться про використання технічних засобів чи інтерактивних методів викладання. Зазнача- ється, що предмет сімейного права як галузі права (чи законодавства) прийнято визначати крізь призму переліку його інститутів. Натомість предмет навчальної дисципліни сімейного права є ширшим і повинен включати низку суміжних інститутів. Ідеться про способи врегу- лювання сімейних спорів (суд, орган опіки та піклування, медіація, інші альтернативні спо- соби), фактичні шлюбні відносини та їхні правові наслідки, домашнє насильство та заходи протидії йому. Зазначається, що викладання сімейного права має відбуватися з урахуванням і вивчен- ням статистичних даних щодо відповідних інститутів. Наводиться приклад справ про розі- рвання шлюбу, обсяг яких становить половину всіх сімейних справ, які розглядаються суда- ми першої інстанції, та приблизно 20% загалом усіх цивільних справ, вирішуваних судами. Натомість визнання фіктивним розірвання шлюбу, передбачене Сімейним кодексом України, не трапляється на практиці. Робиться висновок, що у вивченні сімейно-правових інститутів акценти необхідно робити з урахуванням розповсюдженості того чи іншого інституту. Акцентується на необхідності вивчення сучасних тенденцій розвитку сімейних відносин. Зазначається, що для цього доцільно використовувати дані соціологічних досліджень, зокре- ма іноземних держав, зважаючи на обмежену наявність таких досліджень в Україні.
16
Бялковська, В. Г. "Шлюбні та дітородні орієнтації студентів вищих навчальних закладів м. Києва". Демографія та соціальна економіка, № 1 (13) (2010): 158–66.
Знайти повний текст джерела
17
Dubravska, N., та E. Machushnyk. "Система мотивації вступу до шлюбу сучасної молоді". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, № 3 (10 листопада 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток мотивації до створення сім’ї напряму залежить від багатьох соціальних, економічних, політичних факторів. Актуальність дослідження мотиваційної спрямованості сучасної молоді до вступу у шлюб пов’язана з тим, що сім’я є певним осередком впливу на особистість. Для створення гармонійної сім’ї необхідним і цілком виправданим є врахування системи чинників, які допомагають будувати взаємини подружжю на взаємній повазі один до одного. Зрозуміло, що чим конкретнішим і чіткішим є образ сім’ї у свідомості осіб, що вступають у шлюб, тим гармонічнішими є стосунки у самій сім’ї. У статті наведені дані емпіричного дослідження, які визначають основні фактори, якими керуються молоді люди при вступі до шлюбу. Встановлено, що в цілому досліджувані розуміють власну відповідальність перед шлюбом та прагнуть встановити гармонійні стосунки із партнером у майбутньому. За результатами проведеного емпіричного дослідження нами виявлено, що молодь при укладанні шлюбу керується, насамперед, духовними мотивами. Саме це свідчить про готовність до створення сім’ї, яка базується на взаємній любові та прийнятті всіх слабких і сильних сторін партнера. Водночас, дослідження виявило достатню зрілість суджень значної кількості молодих людей, які стоять на шляху вибору шлюбного партнера. Важливою складовою щасливого шлюбу, на їх думку, є задоволення шлюбним партнером значимих потреб іншого. Зрозуміло, що при взаємодії один з одним слід орієнтуватися не лише на свої власні потреби, а й на потреби свого партнера. Саме це, на думку респондентів, є основною детермінантою гармонійного шлюбу. Під час дослідження було проаналізовано рівень сформованості життєвих цінностей молодих людей. Пріоритетними виявились цінності «розвиток себе», «духовне задоволення», «власний престиж» та «матеріальний стан». Цінності «збереження індивідуальності» і «креативність» у переважаючої кількості молодих людей відповідають низькому рівню сформованості. Проведення кореляційного аналізу дозволило виявити позитивний кореляційний зв'язок між «духовними потребами» і «любов’ю», «економічними мотивами» і цінністю «матеріальний стан» у досліджуваної категорії осіб.
18
Рудакова, Ю. К. "Шлюбні панегірики у фондах національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: особливості примірників". Рукописна та книжкова спадщина України, Вип. 16 (2012): 94–116.
Знайти повний текст джерела
19
Borodenko, Olena. "Статевовікові особливості повторно вінчаних наречених (за матеріалами церковних обшуків Лівобережної України 1836-1860 рр.)". Eminak, № 4(28) (31 грудня 2019): 9–20. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.4(28).338.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушується проблема вивчення вікових особливостей наречених, які повторно утворили сімейні союзи. Використовуючи матеріали шлюбних обшуків 1836-1860 рр. з Лівобережної України, вперше проведено історико-демографічний аналіз вікових показників повторно вінчаних осіб обох статей у п’ятирічних вікових групах. Виявлено чисельну перевагу чоловіків-повторношлюбників на відміну від жінок. Наймолодшими овдовілими нареченими були 20-річні. Найстаршими виявлено 53-річну вдову та вдівця 67 років. Високу шлюбну активність овдовілі жінки продемонстрували у віці 20-34 років. У вікових групах 35-39 років та 45-69 років у статевовіковому співвідношенні кількісно переважали чоловіки-наречені. Удови користувалися шлюбним попитом тільки перебуваючи у фертильному віці. Натомість, удівці були затребувані на шлюбному ринку навіть у літніх роках.
20
Shakhrai, Valentyna. "Family and Marriage Orientations of Modern High School Students: State and Necessity of Pedagogical Response." Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education 2, no. 25 (2021): 235–50. http://dx.doi.org/10.32405/2308-3778-2021-25-2-235-250.
Повний текст джерела
21
Яцина, Олена. "АСОЦІАТИВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИК ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПАРТНЕРСТВА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, № 1 (9 лютого 2020): 354–67. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.156.
Повний текст джерелаАнотація:
нерство”. Виявлені семантичні поля досліджуваних категорій вказують на одновимірну модель семантичної організації, де одні і ті самі одиниці аналізу по-різному розподіляються на семантичному полі: те, що належить до ядра одної категорії, визначається на периферії іншого поля або взагалі не є представленим. Зазначені особливості розглядаються як ознаки послаблення шлюбності, що вказує на зменшення важелів супроводжуючих їх традицій, ритуалів, статусу як культурно-обумовлених предикторів смислів шлюбно-сімейних практик. Збільшення одиниць аналізу на периферії семантичного поля вказує на зв’язок асоціацій із тим, що має для опитуваних відчутний смисл у самовизначенні і самоздійсненні у стосунках, утворених не на імперативній нормі шлюбності, а на значимості взаємин як спільної цінності. Зазначене підтверджується багатоаспектністю смислотвірних концептів, представлених у змісті індивідуально-особистісних: любов, діти, щастя, секс, симпатія, рівність, узгодження, свобода та емоційно-чутливих предикторів смислів: довіра, підтримка, тепло, інтимність. За результатами кластерного аналізу “партнерство” за виявленими викидами в наборі асоціацій істотно вирізняється від шлюбу та сім’ї. Тематично поділені за змістом, асоціати вказують на індивідуально-особистісний (взаєморозуміння, довіра, рівність, узгодженість, свобода) та емоційно-чутливий смисл (любов, інтимність). Не виявлено асоціацій ані зі шлюбом, ані із дітонародженням.Методом кластеризації даних встановлено спільність смислотвірних концептів досліджуваних категорій. Результат розглядається як принцип творення практик шлюбно-сімейного партнерства, де сукупність уявлень пропонується позначити категорією “шлюбно-сімейне партнерство”. Констатується, що зазначена категорія є соціально-психологічним феномном, котрий вказує на неоднорідність соціальної реальності, яка вже не структурується тільки за нормами інституту сім’ї, шлюбу та батьківства як метанорми.
22
Kolomiiets, Tetiana, та Valentyna Tkachuk. "ЧИННИКИ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ШЛЮБОМ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ДОРОСЛОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 159–64. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.138.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті презентовано результати емпіричного дослідження взаємозв’язку чинників задоволеності шлюбом та етапами дорослості. Проаналізовано причини конфліктів у молодих сім’ях, зокрема: порушення рольових очікувань подружжя, розбіжності у питаннях виховання дітей, стосунків з родичами і друзями, а також неузгодженості норм поведінки, обумовлених особистісними особливостями. З᾿ясовано, що узгодженість сфер значущості утворює загальну узгодженість сімейних цінностей подружжя. Виявлено вплив узгодженості сімейних цінностей в сфері соціальної активності та емоційно-терапевтичною сфері на задоволеність шлюбом трьох груп. Присутній взаємозв’язок між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовою адекватністю подружжя в різних сферах сімейних цінностей, що характеризує узгодженість ціннісної сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженість рольової поведінки шлюбних партнерів. Констатовано вплив батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом для груп на третьому етапі дорослості. Пари другої групи стосовно установки на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером більше націлені на установку щодо особистої автономії.
23
Пономаренко, О. М. "ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ ОДНІЄЮ СІМ’ЄЮ БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ: ПРОБЛЕМИ ПРЕЗУМПЦІЇ СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 33 (2021): 68–79. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.33.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою наукової статті є аналіз проблем, пов’язаних зі застосуванням зумпції спільної сумісної власності до майнових відносин жінки та чоловіка, які мешкають однією сім’єю без реєстрації шлюбу з метою вдосконалення правового регулювання цієї сфери. Матеріал: під час дослідження акцентовано увагу на тому, що зміст сімейних стосунків, які складаються між чоловіком та жінкою в шлюбі не відрізняються від сімейних стосунків осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах. Єдиною відмінністю між ними є факт державної реєстрації. Відсутність державної реєстрації фактичних шлюбних стосунків є причиною виникнення в суб’єктів цих стосунків значної частини проблем. Аналіз судової практики дозволів виокремити такі проблеми: визначення терміну, з якого на майно, яке набуте такими особами, розповсюджується режим спільної сумісної власності; застосування гарантій захисту прав одного з фактичних членів подружжя від недобро- совісних дій титульного власника щодо розпорядження спільним майном без згоди тощо. Звернено увагу на суперечливість сформованої практики Верховного Суду щодо встанов- лення факту співмешкання однією сім’єю та визнання права спільної сумісної власності на майно, яке набуте особами під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, розпов- сюджується виключно на майбутні стосунки та не має зворотної сили. Автор статті дійшов висновку, що в процесі реформування цивільного законодавства необхідно запропонувати жінці та чоловіку, які мешкають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, способи оформлення таких стосунків (подання спільної заяви, спільне заповнення анкети тощо) з занесенням відомостей про сімейний стан таких осіб до реєстру
24
Оганісян, Ц. В. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ФІКТИВНОГО ШЛЮБУ: ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ, НАСЛІДКИ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 573–79. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.64.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті досліджується концепція, основи та наслідки фіктивного шлюбу за законодавством України, аналізується історична ретроспектива цього питання та досвід інших країн. У сучасних умовах, коли суспільство стикається з кризою сімейних цінностей, коли інсти- тут шлюбу в останні роки знецінюється, держава повинна вжити дієвих заходів для подолання цих проблем. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він є фіктивним. Після укладення фіктивного шлю- бу сторони здійснюють юридичні дії без наміру настання правових наслід- ків, передбачених законом. Підкреслюється, що саме відсутність наміру створити сім’ю є ознакою фіктивного шлюбу, і мотиви його укладення не мають юридичного значення. Зазначається, що фіктивний шлюб не є під- ставою для прав та обов’язків подружжя між особами, між якими він був зареєстрований. Якщо під час фіктивного шлюбу особи придбали майно, то воно вважається належним їм не на основі спільної власності, а на праві спільної власності відповідно до норм цивільного законодавства, а не сімей- ного права. При цьому розмір часток кожного з них визначається відповідно до їх участі у придбанні цього майна. Крім того, якщо особа при укладанні такого шлюбу змінила своє прізвище, вважатиметься, що воно називаєть- ся цим прізвищем без достатньої правової підстави. Крім того, передшлюб- ний договір, укладений між такими особами, визнається недійсним. У той же час, якщо фіктивна сімейно-правова ситуація в майбутньому породжує не уявні, а справжні правовідносини, закон не надає фіктивного юридичного значення. Підкреслюється, що фіктивний шлюб у деяких країнах є основою притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зазначається, що за- конодавство інших країн передбачає більш конкретні засоби доказування, які можуть бути використані у таких випадках. Зроблено висновок, що фік- тивний шлюб слід розглядати не лише як фіктивну операцію, а як форму шахрайства. У цьому випадку для боротьби з фіктивними шлюбами слід по- силити відповідальність, особливо у випадках фіктивних шлюбів з метою нелегальної міграції. Ймовірно, у законодавстві України може бути перед- бачений широкий спектр повноважень, що дасть змогу довести фіктивний характер шлюбу у випадках, коли позов про визнання шлюбу недійсним по- дає одна з осіб, права яких порушено у зв’язку з реєстрацією такого шлюбу.
25
Яцина, О. Ф. "ПРАКТИКИ БАТЬКІВСТВА І «НЕ-БАТЬКІВСТВА»: РЕАЛІЇ ПОСТМОДЕРНОЇ СОЦІАЛЬНОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 233–39. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається зміст батьківства як практики і як ідентичності. Зазначено, що цінності сім’ї, шлюбу, батьківства із обов’язкових і непорушних у реальних життєвих ситуаціях обертаються на прагматичні і персоналізуються в практиках дистантної сім’ї, кар’єрного шлюбу, шлюбу вихідного дня, чайлдфрі, ін. Зауважується на тому, що аксіологічний смисл практик шлюбно-сімейного партнерства позначається на структурі і смислах практик батьківства.
Відмічено, що в соціальній реальності репродуктивність і батьківство вже не є рядоположними поняттями – між ними втрачається стабільний зв’язок і значення абсолютних цінностей. Розриви: батьківство – репродуктивність, репродуктивність – сексуальність, репродуктивність – спорідненість виявляються соціально-психологічним наслідком змін практик шлюбно-сімейного партнерства та батьківства. Це призводить до того, що батьківство як соціокультурний феномен, пов'язаний із природною потребою продовження роду, в позаінституціональному дискурсі стає «поліконтекстуальним».
26
Завацький, Вадим, Наталія Завацька, Олена Федорова, Олена Смирнова та Андрій Mарченко. "Субʼєктивне благополуччя та життєстійкість подружжя у шлюбі у сучасному соціумі: структурно-рівневий аналіз психологічних чинників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 98–114. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-98-114.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються технології забезпечення професійної допомоги в підвищенні субʼєктивного благополуччя подружжя, соціально-психологічні особливості суб'єктивного благополуччя особистості, проаналізовано його основні показники, структуру, механізми та функціональні складові. Виокремлено соціально-психологічні чинники субʼєктивного благополуччя особистості в шлюбі: соціально-психологічна адаптованість та толерантність; ціннісно-орієнтаційна єдність із партнером в сумісності та благополуччі шлюбних стосунків; задоволеність шлюбом; узгодженість ступеня значущості сімейних цінностей в емоційній, інтимно-сексуальній, господарсько-побутовій, батьківсько-виховній сферах, сферах особистісної ідентифікації та соціальної активності; можливість саморозвитку, самовдосконалення та особистих досягнень в поєднанні з домінуванням сімейних цінностей; визначеність і несуперечливість рольових очікувань та рольових домагань, збіг уявлень про рольову поведінку; низький рівень конфліктності в сімейній взаємодії (подружня підтримка, емоційний комфорт, культура спілкування).Показано, що у становленні суб'єктивного благополуччя значну роль відіграють зовнішні відносно особистості інстанції, серед яких найбільш значущими є ті інститути, які забезпечують соціалізацію особистості на різних рівнях і обставинах життя. Вони створюють не тільки настановні комплекси щодо норм, а й особистісні конструкти, які можна кваліфікувати зокрема як комплекс самоефективності, успішності.
27
Yatsina, O. F. "Сім'я, шлюб, партнерство, батьківство в постмодерних координатах". Проблеми політичної психології 18 (10 грудня 2019): 279–89. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol18-year2016-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У теоретичній частині статті аналізуються різні підходи до розуміння понять, якими дослідники пояснюють зміни, що відбуваються в сучасному постнекласичному світі. Зокрема, увага поширюється на опис представлених у цій реальності соціально-психологічних практик як способів особистісного життєконструювання, пов’язаних з власною інтерпретацією соціальності і пошуком власних ідентичностей, як це легітимується постмодерном. Названо причини, що актуалізують аналіз змісту понять “сім’я”, “шлюб”, “партнерство”, “батьківство”. Наголошується, що важлива роль у розумінні практик належить габітусу як системі набутих індивідом схем сприймання, оцінювання, діяння, які структурують практики, генерують їх в умови соціальної реальності і в такий спосіб відображаються як реконструкції/конструкції габітусу сім’ї, шлюбу та батьківства. З’ясовано, що габітус змінюється, трансформуючись у конститутивне начало інших практик, які не вписуються в дискурс традиційної сім’ї, шлюбу, батьківства. За сигнал змін габітусу визнається полідискурсивний простір, що виконує функцію смислового поля для конструювання практик і конституювання оновлених ідентичностей. Контент-аналіз емпіричної частини виявив, що в уявленнях респондентів про сім’ю та шлюб представлено здебільшого реконструкції, запропоновані модерном, тоді як партнерство конструюється на інших критеріях соціальної реальності. Так, у побутовому дискурсі уявлення про сім’ю, шлюб, батьківство ґрунтуються на традиційній парадигмі цінностей, де критеріями вибору практик є: любов – офіційні стосунки – довіра – взаєморозуміння – підтримка – діти – щаслива родина. Тоді як практики партнерства конструюються на інших критеріях: рівність – інтимність – секс – симпатія, захопленість – свобода, тобто мають інші принципи організації, відмінні від традиційного структурно-функціонального устрою шлюбу та сім’ї. Робиться висновок про важливість результатів асоціативного емпіричного експерименту, які ілюструють різне розуміння практик повсякденного життя, оскільки називання асоціацій, пов’язаних із сім’єю, шлюбом, батьківством, партнерством, є основою для розрізнення і виділення їх сутності як соціально-психологічних понять.
Ключові слова: практика, постмодерн, габітус, сім’я, шлюб, батьківство, партнерство, ідентичність, трансформація
28
Іващенко, А. "Шляхи вивчення шлюбно-сімейної взаємодії: модель партнерської взаємодії у шлюбі". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. Педагогіка. Соціальна робота, Вип. 3 (2012): 10–14.
Знайти повний текст джерела
29
Antonova, O. P. "Конституційно-правові основи участі Президента України у регулюваннішлюбу і сім’ї". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (14 листопада 2017): 7–11. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.05.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті конституційно-правові основи участі Президента України у регулюванні шлюбу і сім’ї, зокрема визначено суб’єктну складову регулювання (Адміністрація Президента України, Уповноважений Президента України з прав дитини, Громадська консультативна рада з питань захисту прав дитини), об’єкти участі Президента у регулюванні шлюбу і сім’ї (підготовка щорічних послань Президента України; забезпечення додержання конституційних прав дитини; залучення громадян та їх об’єднань до регулювання шлюбно-сімейних відносин) та проблеми у їх забезпеченні.
30
Yatsyna, Olena F. "Дескрипція диспозиції сімейності". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 125–31. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).31.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати аналізу диспозиції сімейності, виконаного на матеріалі прислів’їв про шлюб та сім’ю як “культурних осадів”, що утримують життєвий досвід агентів масового дискурсу. Визначено, що мета дослідження полягає у виявленні домінантних категорій (компонентів структури) диспозиції сімейності класично-традиційної сім’ї. Психологічний зміст інтерпретованих текстових даних (прислів’їв і приказок про шлюб та сім’ю) розкривається за допомогою герменевтичного методу. Дескрипції в даному контексті розглядаються як техніка інтерпретації в межах герменевтичного методу психології, а домінантні категорії – як інтерпретаційний потенціал для розуміння особливостей диспозиції сімейності в масовому дискурсі. Реконструкція змісту шлюбу та сім’ї здійснюється в дискурсі традиційної сім’ї як конструйованого тексту, що відтворює уявлення про смисл стосунків між подружжям. Увага фокусується на виконанні соціокультурних ролей, функцій, дотриманні цінностей, які відповідають приписам подружньої взаємодії як інституціональної норми. Імліцитний смисл асиметричності функціонально-рольової поведінки подружжя свідчить про головну відмінність дискурсу: злиття категорій “стать”, “гендер”, “ідентичність” – і пояснює зміст базових ролей чоловіка/жінки в сімейній ієрархії. Основною характеристикою функціонально-рольового устрою в межах дискурсу визначено взаємопов’язаність зазначених категорій та рядоположність: сім’я – шлюб – батьківство, що відповідають розумінню їх як суспільної норми взаємодії подружжя і членів сім’ї. На основі аналізу корпусу 118 прислів’їв виокремлено домінантні категорії сім’ї: мотив, функції, ролі, стосунки і цінності, що розглядаються як компоненти структури традиційної сім’ї. Зауважено, що вони мають інтерпретаційний потенціал для розуміння системи поглядів на організацію взаємин подружжя в межах дискурсу традиційної сім’ї. Процедура “насичення” даних виявила типові інтерпретативні правила сім’ї та шлюбу, відтворені в мотивах директивності диспозиції сімейності як абсолютних цінностей подружжя, дітності та батьківства, ієрархізації взаємодії чоловік – дружина – діти. Зроблено висновок, що диспозиція сімейності як матриця конфігурації культивованих суспільством практик забезпечувала реплікацію патернів поведінки з чинними імперативами: соціальні цінності (матеріальні, морально-етичні), статусність чоловіка/жінки, гетеронормативність взаємин, функціонально-рольова дихотомія. Виявлені компоненти структури є підґрунтям для теоретичного осмислення процесів трансформації практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства та підставою для вивчення суб’єктивних компонентів цих практик.
31
Miroshnychenko, Oksana. "THE MARITAL RELATIONSHIPS OF OLD BELIEVERS IN UKRAINE AND THE POLITICAL REGIME MARRIAGE RELATIONS IN THE RUSSIAN EMPIRE IN THE 19 THE – EARLY 20TH CENTURIES." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki 1, no. 32 (April 28, 2021): 6–10. http://dx.doi.org/10.25264/2409-6806-2021-32-6-10.
Повний текст джерелаАнотація:
The article discusses the features of the policy of the Russian Empire on the marital relationships of the Old Belivers in the 19th- the early 20th centuries. The issues of liberalisation, abandon oppression and harassment by government agencies. Attempts of improper activity of the government and the church to destroy the values of the Old Believers are considered. These are, in particular, family and marital values. These values are indispensable elements of the social structure of a community. Marital relations were considered the main social institution that preserved the tolerance of society. Particular attention was focused on the equalization of rights between the Old Believers and the Orthodox Christians on the part of the government and the church. The analysis highlights that apartness and matrimony were the main elements of the faith tradition of the Old Believers. The article shows that the laws of the Russian Empire influenced the mating and sexual behaviour of Old Believers. The gender perspective met the requirements of the agrarian aristocracy and this aspect was considered in action. Historically, the role of women in different spheres of society has gradually changed. Women could take on male work responsibilities, for example, as a business environment or judicial functions. On the topic of family education of Old Believers, this issue is subordinated to religious beliefs. Education children was a top priority for men. There were erudition, a high knowledge of religious literature, quotation, the lives of foremost saints and other important knowledge of the Old Believers and their children. This article analyzes cross-marriages between Old Believers and Orthodox Christians, but this was an exception. Endogamy was a major component of wed. People got married with the consent of their parents, while a significant other had to be an Old Believer and live in your or a neighboring village.
32
Antonova, O. R. "Конституційно-правове регулювання шлюбу та сім’ї в американських та азіатських державах". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (15 квітня 2018): 13–19. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.01.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується проблема конституційно-правового регулювання шлюбу та сім’ї в американських (на прикладі Канади) й азіатських (на прикладі Японії) країнах. Значну увагу приділено особливостям правової системи цих країн і характеру конституційних правовідносин громадян у шлюбі та сім’ї.
33
Федоренко, Р. П. "АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОДРУЖНЬОЇ ЗРАДИ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ФУНКЦІОНУВАННЯ СІМ’Ї". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019): 147–53. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.108.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню подружньої зради на різних етапах функціонування сім’ї. Проаналізовано особливості емоційного і фізичного аспектів зради серед шлюбних партнерів. Виявлено, що зі збільшенням подружнього стажу сексуальним стосункам приділяється менше уваги, в тому числі і парами з високою задоволеністю шлюбом. При цьому, у подружжів із низькою та середньою задоволеністю шлюбом частіше прослідковується прояв зради як з боку партнера, так і власної. Встановлено, що рівень прояву зацікавленості соцмережами є досить високим серед подружніх пар на будь-якій стадії функціонування сім’ї.
34
Сафончик, О. "Щодо питання формування концепції шлюбних правовідносин і правовідносин, подібних до шлюбних". Юридичний вісник, № 1 (6 грудня 2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.528.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованій статті звертається увага на те, що шлюб як союз чоловіка й жінки, який має соціальне значення, визначає правове становище дітей, народжених у цьому союзі, майнові відносини між подружжям і їхні спадкові права тощо. Положення та норми сімейного законодавства України самі по собі не призводять до виникнення, зміни або припинення шлюбних правовідносин. Сімейно-правові норми передбачають певні життєві обставини, так звані юридичні факти, що породжують зазначені наслідки. Надається поняття шлюбних правовідносин і правовідносин, подібних до шлюбних, а також концепція їх формування.
35
Lanovenko, Olena, та Kateryna Wuchkan. "Динаміка поширеності вродженої патології немовлят в умовах зміни окремих параметрів генетико-демографічної структури міської популяції". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (29 грудня 2018): 180–84. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-180-184.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано динаміку поширеності вроджених вад розвитку немовлят в умовах скорочення чисельності міського населення репродуктивного віку. Унаслідок тривалого негативного природного та мігра-ційного приросту, підвищення рівня ендогамії та скорочення генетичної шлюбної відстані при одночасному посиленні внутрішньопопуляційної генетичної різноманітності за рахунок збільшення частки міжетнічних шлюбів (із 35,5 до 50,5 %) спостерігається стабілізація популяційної частоти вроджених вад розвитку немовлят, у тому числі спадково обумовлених її форм.
36
Федоренко, Раїса, та Тамара Дучимінська. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПСИХОСЕКСУАЛЬНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПАРТНЕРІВ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ШЛЮБОМ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 215–20. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.172.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному розгляду особливостей психосексуальної привабливості партнерів, її впливу на задоволеність подружніми взаєминами на різних стадіях подружнього життя. Проаналізовано зміст проблеми в науковій літературі, визначено основні компоненти сексуальної привабливості партнерів; досліджено психосексуальну привабливість подружніх пар з різним стажем шлюбу тощо. Виявлено, що задоволеність шлюбом залежить від низки факторів психосексуальної привабливості, а саме: емоційності взаємин партнерів, наявності взаєморозуміння; спільності поглядів й інтересів партнерів; емоційно-візуальної привабливості; сексуальної привабливості; інтенсивності і змісту спілкування; функціонально-рольової узгодженості. Досліджено, що чим більший подружній стаж, тим вищими є показники окремих компонентів психосексуальної привабливості, а саме: товариськість, впевненість у собі, візуальна привабливість, спільність поглядів. При цьому знижуються сексуальний потяг, психологічне благополуччя, сексуальна задоволеність. Доведено, що психосексуальна привабливість впливає на задоволеність шлюбом та його стабільність. Разом з тим, із збільшенням подружнього стажу виявлено зниження показників задоволеності шлюбом та психосексуальної привабливості. Отримані результати мають важливе практичне значення і можуть використовуватись сімейними психологами у роботі з подружніми парами з метою надання психологічної допомоги щодо гармонізації подружніх взаємин.
37
I.R., Krupnyk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛОНГІТЮДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ІЗ ПОВНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РОДИН ТА РОДИН ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ". Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, № 1 (15 квітня 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-15.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article is to highlight the results of the empirical longitudinal research on the development of family ideas among middle and high school-age children. The article highlights the importance of the young generation’s ideas about their future family life in the context of the peculiarities, which labor migrants’ children have. Changes in the adolescents’ attitude to their future marriage in longitude are considered. The sample included children from labor migrants’ families aged 12–14 (88 respondents), who were surveyed in 2014 and a part of this sample’s respondents (49 students), who were surveyed in 2017, and, at that time, they were 15–17 full years respectively. Also, in 2014 it was carried out the psycho-diagnostic examination of children from complete families (63 respondents) and 23 of them were surveyed in 2017. Methods. To diagnose the peculiarities of family ideas in longitude, S.V. Kovalev’s questionnaire “Preventive Marriage Satisfaction” was chosen (to identify the level of positive attitude to the future marriage) and the author’s drawing method “My future family” (to identify emotional attitude to the future family and possible problematic family ideas, which can have a destructive effect on marital and child-parent relationships). Hypothesis. There is a possibility that negative tendencies during the formation of family ideas among labor migrants’ children remain constant throughout the adolescent period. Results. Statistical analysis. It is carried out the comparative analysis of family ideas, which adolescents from complete functional families have. The descriptive statistics are used to determine the average, minimum, maximum indicators in the group, the indicators of standard deviation; the Student’s t-criterion. As a result of the longitudinal study of family ideas, it has been revealed that children from labor migrants’ families have negative dynamics in the formation of ideas about the future family, that is, the representations are predictably more and more unfavorable in comparison with children from complete functional families. Conclusions. It has been proved a decrease in the level of preventive satisfaction with marriage and desirability of interaction between family members that will affect the development of marital and family relations in the future, namely the strength of the future marriage, spouses’ compatibility and success of parenthood, etc. Research limitation concerns the number of the same participants in the longitude, as some respondents did not continue their education in high school.Key words: image of the future family, labor migration, labor migrants’ children, preventive satisfaction with marriage, longitudinal research. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного подовжнього дослідження розвитку сімейних уявлень дітей середнього та старшого шкільного віку. Висвітлено питання важливості уявлень молодого покоління про своє майбутнє сімейне життя в контексті їх особливостей у дітей трудових мігрантів. Розглянуто зміни ставлення підлітків до свого майбутнього шлюбу у лонгітюді. До вибірки увійшли діти з родин заробітчан 12–14 років (88 респондентів), яких було обстежено у 2014 році, частина респондентів цієї вибірки (49 школярів), яких було обстежено у 2017 році, що на той час мали 15–17 років повних років. Окрім того, у 2014 році проведено психодігностичне обстеження дітей з повних родин (63 респонденти), з них 23 респонденти обстежено у 2017 році.Методи. Для діагностики особливостей сімейних уявлень у лонгітюді вибрано опитувальник С. Ковальова «Превентивна задоволеність шлюбом» (для виявлення рівня позитивного ставлення до майбутнього шлюбу) та авторська малюнкова методика «Моя майбутня родина» (для виявлення емоцій-ного ставлення до майбутньої родини та можливих проблемних сімейних уявлень, які можуть впливати деструктивно на подружні та дитячо-батьківські стосунки). Наявна така гіпотеза:існує вірогідність того, що негативні тенденції під час формування сімейних уявлень дітей трудових мігрантів залишаються сталими протягом усього підліткового періоду.Результати. Застосовано порівняльний аналіз сімейних уявлень з підлітками з повних функціо-нальних сімей. Використаноописову статистику для визначення середніх, мінімальних, максимальних показників у групі, показників стандартного відхилення; t-критерій Стьюдента. В результаті подовжнього дослідження сімейних уявлень виявлено негативну динаміку у формуванні уявлень про майбутню родину у дітей з родин трудових мігрантів, тобто уявлення є все більш прогностично неблагополучними порівняно з дітьми з повних функціональних родин.Висновки. Доведено зменшення рівня превентивної задоволеності шлюбом та бажаності взаємодії між членами родини, а це в майбутньому впливатиме на розвиток шлюбно-сімейних відносин, а саме міцність майбутнього шлюбу, сумісність подружжя та успішність батьківства. Обмеження дослідження стосується кількості тих самих учасників у лонгітюді, оскільки деякі респонденти не продовжили навчання у старшій школі.Ключові слова: образ майбутньої сім’ї, трудова міграція, діти трудових мігрантів, превентивна задоволеність шлюбом, лонгітюдне дослідження.
38
Yushchenko, M. "ПІЛОТНІ ПРОЄКТИ ПРИ НАДАННІ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ ЮСТИЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ПІЛОТНОГО ПРОЄКТУ “ШЛЮБ ЗА 24 ГОДИНИ”)". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 71–81. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено аналіз забезпечення якості та доступності адміністративних послуг у сфері реєстрації актів цивільного стану під час упровадження Міністерством юстиції України пілотного проєкту “Шлюб за 24 години”. Розглянуто процедури реєстрації шлюбу в скорочені терміни, особливості реалізації проєкту в регіонах України та наслідки реалізації проєкту на півдні України. Запропоновано складники моніторингу реалізації проєкту, зокрема з урахуванням особливостей реєстрації шлюбу іноземцями. Наголошено на необхідності надання громадянину можливості в розумні строки, за власним вибором , у зручний час та зручному місці, безкоштовно або з помірною платою здійснювати державну реєстрацію акта цивільного стану.
39
Почекутова, А. "Шлюбна карта". Український юрист, № 5 (185), травень (2018): 16–17.
Знайти повний текст джерела
40
Гриценко, А. Л. "Шлюбна угода". Вісник Міжнародного дослідного центру "Людина: мова, культура, пізнання" 10 (2006): 70–75.
Знайти повний текст джерела
41
Петренко, І. М. "Згода як умова укладання шлюбу в контексті шлюбно-сімейних відносин мирян Російської православної церкви (XVIII ст.)". Український історичний журнал, № 5 (494) (2010): 51–68.
Знайти повний текст джерела
42
Петренко, І. М. "Згода як умова укладання шлюбу в контексті шлюбно-сімейних відносин мирян Російської православної церкви (XVIII ст.)". Український історичний журнал, № 5 (494) (2010): 51–68.
Знайти повний текст джерела
43
Петренко, І. М. "Згода як умова укладання шлюбу в контексті шлюбно-сімейних відносин мирян Російської православної церкви (XVIII ст.)". Український історичний журнал, № 5 (494) (2010): 51–68.
Знайти повний текст джерела
44
Boichuk, O. H., та U. S. Dorofeyeva. "СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА НЕПЛІДДЯ ЖІНОК СТАРШОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (3 листопада 2020): 74–79. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11489.
Повний текст джерелаАнотація:
Безпліддя у шлюбі – проблема, що посідає особливе місце в сучасній медицині. Про актуальність цієї проблеми в Україні переконливо свідчить демографічна ситуація, яка за останні роки вкрай загострилася. Це зумовлено зменшенням народжуваності, збільшенням абортів, невиношуванням та безплідністю. Частота безплідного шлюбу серед подружніх пар репродуктивного віку в нашій країні складає 10–15 %, в окремих регіонах цей показник наближається до 20 % – критичного рівня, який негативно впливає на демографічні показники. Частота настання вагітності прямо залежить від віку пацієнток і знижується в 3,3 раза із збільшенням віку від 19 до 48 років. В основі зменшення здатності до зачаття лежать тонкі механізми, пов’язані з погіршенням якості ооцитів. Відмічене збільшення з віком частоти атретичних ооцитів і дегенеруючих ембріонів, мабуть, пов’язане зі зростанням генетичних порушень у клітинах. На сьогодні чітко прослідковується тенденція до планування пізнього материнства. Отже, метою цієї роботи є аналіз сучасної літератури щодо структури непліддя, особливо пацієнток старших вікових груп, проаналізувати методики обстеження та переглянути тактику лікування, щоб забезпечити успішність ЕКЗ.
45
Баратинська, Анастасія, та Лоліта Пось. "СТУПІНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ШЛЮБОМ У ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ АДАПТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ". Молодий вчений, № 3 (103) (31 березня 2022): 37–42. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-3-103-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрита тема сімейно-рольової взаємодії як чинника формування адаптивної поведінки особи. Звертається увага на вплив зовнішніх факторів, емоційної атмосфери, що панує в родині, ставлення до дітей, стилю виховання і вплив структури сім’ї на процес соціалізації дитини. Констатовано вплив сімейних цінностей і норм, що в майбутньому впливатиме на вибір і дії суб’єкта. Розкрито різницю між поняттями «сім’я» і «подружжя», які часто ототожнюються між собою. Проаналізовано специфіку подружніх відносин, мотивацію укладання шлюбу та потреби молодих людей у цьому союзі. Автори демонструють емпіричне дослідження взаємозв’язку ступеня задоволеності шлюбом з рівнем адаптивної поведінки особи. В даній праці було виявлено статистично значущі зв’язки між показниками: самоприйняття, емоційним комфортом, інтернальністю, адаптивністю особистості та ступенем задоволеності подружніми стосунками.
46
Яремчук, Віталія. "Емпіричне дослідження рольових очікувань подружніх пар". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 363–76. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-363-376.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлені результати емпіричного дослідження рольових очікувань подружніх пар. Автор на підставі проведеного дослідження зазначає, що більшість опитаних сімей є благополучними, у чоловіків яскраво виражені риси маскулінності, вони беруть на себе такі обов’язки, як матеріальне забезпечення родини, активна позиція у сексуальних стосунках та організація розваг, чоловіки, очікують, що дружина буде займатись господарсько-побутовою сферою у житті та створювати позитивний емоційний клімат у родині. Чоловікам також більш властивий вищий рівень врівноваженості, реалістичності та спонтанної агресивності. У жінок яскраво виражені риси фемінності, вони в більшості займаються вихованням дітей, створенням комфорту в домі та позитивного емоційного клімату в родині. Досліджено, що для жінок важливою є господарсько-побутова сфера, жінки надають більшого значення своєму зовнішньому вигляду, також для них є більш значущою емоційно-психотерапевтична функція у шлюбі. Під час кореляційного аналізу було виявлено прямі кореляційні зв’язки між шкалами: «Врівноваженість» та «Абсолютне благополуччя», «Комунікабельність» та «Швидше благополучні», «Особистісна ідентифікація» та «Благополучні сім’ї», «Господарсько - побутова сфера» та «Благополучні сім’ї», «Особистісна ідентифікація» та «Благополучні сім’ї», «Організація сімейної субкультури» та «Швидше благополучні сім’ї». Обернені кореляційні зв’язки виявлено між шкалами: «Швидше благополучні» і «Батьківське виховання», шкала «Сором’язливість» обернено корелює з шкалою, «Перехідні сім’ї». Ключові слова: рольові очікування, сімейне благополуччя, подружня роль, функціонально-рольова структура сімʼї, задоволеність шлюбом.
47
ОНИПЧЕНКО, Оксана. "СТАБІЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ СТАТЕВОРОЛЬОВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 165–83. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.427.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено один із напрямів статеворольової соціалізації дітей та підлітків, їх підготовки до сімейного життя – стабільність інституту сім’ї. Висвітлено основні діаметрально протилежні наукові підходи до тлумачення інституту сім’ї: консервативно-кризовий та ліберально-прогресивний; наведено аргументи на підтвердження можливості обох підходів. Ураховуючи зміни, що відбуваються з інститутом сім’ї (падіння народжуваності; дестабілізацію шлюбно-сімейних відносин, нестабільність сім’ї, конфлікти; виникнення альтернативних форм сімейних структур; зникнення патріархальної субординації; переважання емоційності у стосунках; зміну системи цінностей та ін.), більшість дослідників уважає, що цей процес є прогресивним, неминучим та вимагає відповідного пристосування, підготовки дітей ті підлітків до майбутнього подружнього життя шляхом проведення процесу статеворольової соціалізації. У статті окреслено види сучасного шлюбу, основні тенденції щодо трансформації чоловічих та жіночих ролей, розподілу домашніх обов’язків; питання співвіднесення соціальної та біологічної рівності між статями; питання маскулінізації жінок та фемінізації чоловіків, виконання ними соціальних функцій; особливості формування в дітей та підлітків статевотипізованої поведінки. Докладно розглянута проблема сімейних конфліктів та способи їх можливої профілактики. Виявлено деструктивні стилі спілкування; визначено фактори, що сприятимуть гармонії подружнього життя: сфери адаптації – духовна, психологічна, культурна, інформаційна, побутова, родинна, сексуальна; співвідношення домінантності в партнерів: найкраще являється домінування в різних сферах; фактори подружньої сумісності: рівень освіти, егалітарність у побуті, спільне дозвілля, уміння конструктивно вирішувати питання та конфліктні ситуації; виділення сфер застосування лідерських якостей: економічна, ділова, господарська, культурна, емоційна, педагогічна, комунікативна та ін.
48
Цебенко, О. "Міжнародна шлюбна дипломатія роду Гербуртів". Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, вип. 39 (2016): 72–77.
Знайти повний текст джерела
49
Гримич, М. "Звичаї обміну в українській шлюбній обрядовості". Етнічна історія народів Європи, Вип. 17 (2004): 5–11.
Знайти повний текст джерела
50
Рудник, І. "Шлюбний контакт". Український юрист, № 9 (165) (2016): 14–15.
Знайти повний текст джерела