Статті в журналах: "Шкільне навчання"

1

Цимбалару, А. Д. "ШКІЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ПРЕДМЕТ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В ШКОЛІ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 342–50. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4966.

Повний текст джерела

Анотація:

Означено напрями інноваційних освітніх процесів у школі на двох рівнях: як локальні інновації в традиційній системі навчання, які не змінюють освітнє середовище школи і як впровадження цілісних освітніх систем, що сприяють формуванню інноваційного шкільного середовища в умовах проектування. Проаналізовано розвивальні навчальні системи, які формують особистісно зорієнтоване шкільне середовище. Визначені умови ефективного функціонування вікового навчального простору. Описано особливості антропологічно орієнтованих шкіл. Запропоновано моделі інноваційного освітнього середовища шкіл, де пріоритетними напрямами є гуманізація, екологізація та інтеграція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Danylenko, H. M., Zh V. Sotnikova-Meleshkina, N. I. Shkurapet та N. Н. Mikhanovska. "ЯКІСТЬ ЖИТТЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ ЗА УМОВ ОБМЕЖЕНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (22 грудня 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11618.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити особливості якості життя дітей середнього шкільного віку, що пов’язані зі здоров’ям за умов обмеження фізичної та соціальної активності. Матеріали і методи. Дослідження проведено анонімно та дистанційно серед 468 учнів (у тому числі 217 хлопців та 251 дівчина віком 10–16 років) за допомогою анкети, розробленої ДУ «Інститут охорони здоровʼя дітей та підлітків НАМН України». Статистичну обробку даних проведено з використанням ліцензованого пакета SPSS Statistics v. 20. Результати. У цілому для дітей середнього шкільного віку фізичне благополуччя мало вищі показники, ніж соціальне та психологічне. Для дівчат характерні більш високі показники ЯЖПЗ за шкалами рольового фізичного, соціального та родинного функціонування. Рік навчання та вік учнів мав суттєвий вплив на фізичне, шкільне та родинне функціонування, а навчальний колектив – на рівень фізичного та шкільного функціонування, а також психічне благополуччя. Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показниками фізичного та родинного функціонування, загальним здоров’ям та психічним благополуччям, рольовим емоційним та шкільним функціонуванням, а також прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рольовим фізичним та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням, психічним благополуччям та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням (p<0,01). Негативний ефект від зниження фізичної активності поглиблювався вимушеним зростанням часу проведення з ґаджетами та комп’ютерами. Особливо «постраждали» учні, які зазвичай ведуть фізично активний спосіб життя, а ЯЖПЗ за показниками загального здоров’я, психічного благополуччя та соціального функціонування майже прямо пропорційно залежала від вихідного рівня фізичної активності у «докарантинний» період. Висновки. Якість життя, що пов’язана зі здоров’ям, як один із критеріїв шкільної адаптації свідчить про її найбільший зрив серед творчо та спортивно здібних учнів, тобто, з одного боку, вони мають накопичений резерв фізичного здоров’я, а з іншого – відхилення від їх «норми життя», що може бути «пусковим механізмом» порушення фізичного та психоемоційного стану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Белько, О. "Шкільне навчання як форма земського сприяння гончарському промислу на Полтавщині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)". Етнічна історія народів Європи, Вип. 35 (2011): 55–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Мукан, Н. В., Л. І. Гук та М. В. Гаврилюк. "ЕГЕРТОН РАЄРСОН ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ОСВІТИ В КАНАДІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто педагогічні погляди та специфіку управлінської діяльності видатного канадського педагога Егертона Раєрсона, який вва- жається засновником системи освіти провінції Онтаріо. Проведено ана- ліз науково-педагогічної літератури, що висвітлює різноманітні аспекти проблеми дослідження. Проведено ретроспективний аналіз соціоісто- ричних, культурних та освітніх чинників (сімейне виховання, соціальне середовище, освітнє середовище, священництво, журналістська та нау- ково-дослідна діяльність, саморозвиток та самовдосконалення) розвитку особистості Е. Раєрсона). Визначено основні періоди його життєвого та творчого шляху. Досліджено послідовність освітніх реформ, які були впроваджені у шкільну систему освіти у сферах: управління шкільною освітою, орга- нізація навчання (зокрема, компоненти освітнього процесу, серед яких цільовий (практична зорієнтованість освіти), контекстуальний (відповід- ність навчальних матеріалів цінностям канадського суспільства), опера- ційний (відповідність методів навчання), стимулювально-мотиваційний (запровадження похвальних листів), контрольно-регулюючий (запровадження нових критеріїв та оціню- вання), оцінно-результативний (практичне використання теоретичних знань), стандартизація освітніх про- грам (державне управління шкільним навчанням; реалізація принципів освіти (обов'язковості, доступності, практичного спрямування, релігійних та моральних засад навчання, загального особистісного розвитку); введення обов'язкових предметів; розвиток логіки організації навчання; використання різноманітних інди- відуальних, групових, усних, письмових метод оцінювання; організація навчання для дітей з особливими потребами). Досліджено реалізацію педагогічних поглядів Е. Раєрсона у системі підготовки вчителів (ство- рення Нормальної школи, визначення стандартів сертифікації вчителів, підняття заробітної плати, організа- ція пенсійного фонду для вчителів). Проаналізовано вплив педагогічних поглядів Е. Раєрсона та його управлінської діяльності на розвиток освітніх систем інших канадських провінцій та територій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Стадник, О. Г., та В. В. Піткевич. "СТВОРЕННЯ ШКІЛЬНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ЧАСИ СТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ". Історія та географія, № 56 (2019): 116–23. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанням створення системи шкільних засобів навчання, які використовувались при викладанні географії в середніх закладах освіти з середини 30-х до середини 50-х рр. XX ст. З’ясовано, що на підготовку засобів навчання вплинули політичні і культурно-історичні умови того часу. Зокрема, постанови ЦК ВКП (б) «Про початкову і середню школу» (5 вересня 1931 р.) і «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» (25 серпня 1932 р.), які обумовили радикальний поворот в шкільній освіті і на десятиліття вперед визначили розвиток шкільної освіти у вигляді нормативно-уніфікованої моделі. Необхідність за- Збірник наукових праць «Історія та географія» / Харк. нац. пед. університет імені Г. С. Сковороди. Випуск 56. Харків, 2019. 117 безпечити виконання завдань на практиці спочатку обумовила підготовку програм шкільних предметів, потім стабільних підручників, посібників, зокрема, з методики викладання географії та окремих її шкільних курсів, а згодом створенні (в загальних рисах) системи засобів навчання. Вона включала програмно-нормативні (програми), навчальні (підручники, географічні карти, атласи, контурні карти, картини, макети, колекцій гірських порід і мінералів, гербарії, діапозитиви, навчальні кінострічки, прилади, обладнання), навчально-методичні (методичні посібника для вчителів різного типу, періодичні журнали) і додаткові, підтримуючі (хрестоматії, довідники, науково-популярні видання та) засоби. Центральне місце в цій системі зайняли програми і створені на їх основі стабільні підручники з усіх шкільних курсів. Їх текст був ідеологічно витриманим і виконував функцію виховання в дусі комуністичних ідей. Зросла кількість і якість методичних посібників, географічних карт, з’явились науково-популярні та навчальні кінострічки. Створення системи шкільних засобів навчання на десятиліття вперед визначило розвиток шкільної географії та методики у вигляді нормативно-уніфікованої моделі. Склалися умови для розробки науковопрактичних питань з проблем конструювання і використання системи засобів навчання географії. В той же час централізація та ідеологізація освіти обумовили різке зниження творчих пошуків і ініціативи на місцях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Генсіцька-Антонюк, Наталія. "ПОГЛЯДИ УКРАЇНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ НА РОЗРОБКУ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСАД ТВОРЕННЯ ПІДРУЧНИКІВ З МАТЕМАТИКИ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 136–44. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.390.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано погляди українських педагогів на розробку дидактичних засад створення підручників з математики. Зазначено, що зміст шкільних підручників є втіленням не лише навчальних планів і програм, а й системи цінностей певної культури, що відіграє важливу роль у соціалізації підростаючого покоління. Наголошено, що підручник – це основний засіб навчання, що грунтується на загальнодидактичних та методичних принципах навчання. Виділено дидактичні принципи: активізації пізнавальної діяльності учнів, всебічного розвитку особистості, цілісного впливу освітнього процесу, природовідповідності організації навчання, науковості, доступності, системності та послідовності у навчанні, наступності та перспективності, взаємозв’язку навчання та розвитку, мотиваційного забезпечення освітнього процесу, співробітництва, індивідуалізації та диференціації навчання, наочності, міцності та дієвості результатів навчання, активності, виховуючого навчання, свідомості, інтенсивності, оптимізації, міжпредметної кооперації, міжкультурної взаємодії тощо. Обґрунтовано, що серед підходів до визначення дидактичних засад підручника особливе місце займає функціональний підхід, за яким основними функціями шкільного підручника є: інформативна, трансформаційна, систематизуючи, дослідницька, практична та самоосвітня функція. Акцентовано увагу, що шкільні підручники з математики допомагають створити цілісну систему навчання учнів математики з єдиним однозначним тлумаченням понять, уніфікованою термінологією та забезпечують не лише кінцевий результат навчання, а й виконання виховних, розвивальних функцій – формування високоосвіченої, всебічно розвиненої творчої особистості, національно свідомого громадянина України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Висоцька, Любов Віталіївна. "Тематичний зміст шкільної правової освіти у другій половині ХХ століття". Педагогіка вищої та середньої школи 49 (17 лютого 2017): 324–33. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1206.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зроблено аналіз освітньої нормативно-правової бази Міністерства освіти Української РСР для визначення змісту шкільної правової освіти. Встановлено, що правове навчання в середніх загальноосвітніх закладах у другій половині ХХ століття здійснювалося через опанування учнями наступних шкільних курсів: «Конституція СРСР», «Суспільствознавство», «Основи Радянської держави та права». Детальне вивчення перелічених шкільних курсів дозволило з’ясувати, що змістова компонента шкільної правової освіти цілком була підпорядкована освітній політиці держави та визначалася потребами її політико-історичного, соціально-економічного будівництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Ків, Арнольд, Олександр Мерзликін, Євгеній Модло, Павло Нечипуренко та Ірина Тополова. "Огляд програмного забезпечення для комп'ютерного моделювання у профільному навчанні фізики". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 153–65. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3782.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається можливості використання спеціалізованих програм (віртуальні лабораторії та тренажери, програмне забезпечення для моделювання природних процесів) та загального (мови програмування та бібліотеки, таблиці, CAS) у шкільних дослідженнях. Таке програмне забезпечення, як віртуальні лабораторії, програмне забезпечення для моделювання природних процесів, мови програмування й бібліотеки в шкільних дослідженнях, можна використовувати для моделювання явищ, яких неможливо вивчити в шкільній лабораторії (наприклад, для моделювання радіоактивного розпаду або для демонстрації станів релятивістської механіки). Також віртуальні лабораторії в шкільній практиці зазвичай використовуються в тих випадках, коли учні не можуть виконати експеримент у реальних лабораторіях. Наприклад, це зручно для дистанційного навчання. Використання мов програмування та бібліотек у навчальних фізичних дослідженнях вимагає як дослідницьких компетенцій студентів, так і компетенцій програмування. Ось чому використання цього програмного забезпечення на уроках фізики навряд чи можна рекомендувати. Однак мови програмування та бібліотеки можуть стати потужним інструментом формування й розвитку дослідницьких компетентностей студентів з фізики у позакласній навчальній діяльності. Впровадження електронної таблиці та CAS у шкільних фізичних дослідженнях є найпростішим і має свої переваги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Bezena, I. M. "Перспективи трансформації змісту освіти як засобу самореалізації особистості школяра в умовах становлення нової філософсько-освітньої парадигми". Grani 18, № 2 (15 січня 2015): 31–36. http://dx.doi.org/10.15421/1715035.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається філософськоосвітня парадигма пошуку нових підходів у процесі самореалізації особистості в шкільний період, перспективи трансформації змісту освіти як засобу самореалізації особистості школяра. Дається характеристика компонентів змісту шкільної освіти: інформаційнодіяльнісного (із пізнавальною, ціннісною, технологічною, розвивальною), комунікативною та рефлексивною складовими). Зміни парадигмальних засад шкільної освіти проходять у контексті концепту розвитку змісту та якості освіти, їх удосконалення. Концепт середньої освіти визначають по наступних складових: «навчання як процес», «учасник навчального процесу», «час навчання», «навчальний заклад» та «навчальні технології». Концептуальним центром шкільної освіти є людина. Засоби реалізації особистісного потенціалу школяра визначають у перспективі сталий розвиток людства у ХХІ столітті. Потрібно реалізовувати: фокусування змісту на навчальних результатах, виписаних у форматі ключових компетентностей; запровадження міжпредметного підходу та оптимізація змісту програм з предметів, навчальних підручників; практичне застосування змісту та його оптимізація; застосування оцінних технологій, що наближені до життєвих ситуацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Сухомлинська, Леся. "ШКІЛЬНИЙ САД – СКЛАДОВА ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ШКОЛИ СУХОМЛИНСЬКОГО". Інноватика у вихованні, № 10 (10 листопада 2019): 119–28. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i10.155.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті охарактеризовано поняття «освітньо-виховне середовище» крізь призму теми дослідження; вичленено шкільний сад як важливий компонент в структурі педагогічної системи В. Сухомлинського. З’ясовано, що шкільний сад постає у ній як символ школи взагалі, та особливо школи, керованої Сухомлинським, й номінується педагогом центром освітньо-виховного середовища, в якому живуть і розвиваються учні. Розкрито змістове наповнення поняття «шкільний сад», яке, за Сухомлинським, включає у себе власне сад – організовану територію з плодовими деревами і кущами, а також шкільну та дослідну ділянки, зелену лабораторію, грядки, теплиці тощо. Доведено, що в школі Сухомлинського шкільний сад використовувався для розбудови і більш продуктивного налагодження фізичного, морального, розумового, трудового, естетичного виховання школярів різного віку і статі, з’ясовано зміст кожного з напрямів, окреслено застосовувані форми й методи навчання і виховання. Зроблено висновок про багатофункціональність явища «шкільного саду» Школи Сухомлинського, яке, залежно від контексту, виступає комплексним методом навчання і виховання, своєрідною формою організації педагогічного процесу, метою загальновиховного процесу, опоетизованим ідеалом, для досягнення якого застосовується гармонія педагогічних впливів. Аналіз проведено крізь призму мети і завдань Нової української школи як додатковий важливий аргумент і ресурс для розбудови природного активного і діяльнісного освітньо-виховного середовища, дружнього до дитини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Мороз, Петро, та Ірина Мороз. "ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В 5–9 КЛАСАХ: СТАН ПРАКТИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (24 вересня 2021): 66–77. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-66-77.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу практики та перспективам інтегрованого навчання історії у 5–9 класах. З метою встановлення фактичного стану реалізації інтегрованого підходу в навчанні історії авторами статті було проведено онлайн анкетування вчителів. Аналіз відповідей вчителів дає підстави стверджувати, що переважна більшість респондентів позитивно сприймають інтегративний підхід у навчанні історії та вбачають його потенціал у формуванні ключових та предметних компетентностей учнів; подоланню фрагментарності та мозаїчності їх знань, формуванню інтегративного (системного) типу мислення в учнів, поглибленню взаємозв’язку навчання з повсякденною діяльністю людини.Дані анкетування також дали змогу авторам виділити основні проблеми, які виникають під час реалізації інтегрованого підходу в навчанні історії, та виявити питання, які потребують висвітлення в методичній літературі. У статті визначено перспективи подальших досліджень, що пов’язані з розробленням, апробацією та впровадженням в освітній процес методики інтегрованого навчання історії, освітніх програм та шкільних підручників на засадах інтегрованого підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Kahanov, Y. "«Діти – майбутні будівничі комунізму»: ідеологічна казуїстика шкільної освіти в Україні (1950-ті – 1991 рр.)". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 1 (11 березня 2018): 63–77. http://dx.doi.org/10.15421/17187.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується роль шкільної освіти у вихованні «радянської людини» в Україні у другій половині XX ст. На матеріалах Галузевого державного архіву СБУ, центральних державних архівів, інтерв’ю автора простежено задуми та втілення ідеологізації навчання і виховання у школах УРСР. Досліджено бінарні конструкції освітньої моделі: «родина − школа», «централізація − формалізм», «постулати – нігілізм», «дружба народів – русифікація». У контексті ідеологізації шкільної освіти вивчено роль політехнізації навчання, вивчення гуманітарних дисциплін (історія, література), використання російської мови у викладанні. Акцентується довготривалий вплив освіти на амбівалентність та роздвоєння свідомості, виховання людини середніх здібностей, вихолощування національного субстрату, прищеплення «окозамилювання», практики обходити правила. Встановлено опозиційний потенціал освіти, що виявив себе у період «перебудови». Дістала підтвердження теза про те, що скільки б людина не переконувалась у хибності шкільних постулатів, вона усе життя рахувалася з ними.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Бабій, Микола. "ВПЛИВ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ БАТЬКІВ НА МОТИВАЦІЮ ДО НАВЧАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 5–11. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.144.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається проблема формування мотивації дітей до навчання у сучасній початковій школі. Зокрема акцентується увагу на проблемі впливу родин трудових мігрантів на формування інтересу до нового виду діяльності у власних дітей – першокласників. Одним із центральних факторів, що спонукає до появи та еволюції стимулу до навчання є вплив батьків. Від їх зусиль та наполягань формується зміст мотивації до навчання, від якого у майбутньому залежить тривалість інтересу та якість самої діяльності.Складні економічні обставини, які існують в Україні, спонукають старше покоління до пошуку привабливих умов праці за кордоном з високим заробітком. Відповідно, на тривалий час розриваються соціальні зв’язки між батьками та дітьми, що негативно позначається на процесіеволюції стимулів до навчання. Учень – першокласник не отримує належної емоційної підтримки та оцінки шкільних здобутків з боку родини.Аргументуючи свою позицію отриманими результатами, автор вказує на важливість включення мікросередовища у шкільні справи учнів, завдяки цьому у дітей формується стійке переконання, що власні здобутки цікаві для родини та будуть оцінені нею адекватно. Відповідно,така зацікавленість батьків впливає на стійкість, активність та зміст навчального стимулу, у протилежному випадку мотив «хочу вчитись» втрачає свою актуальність та силу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

ТУРЧИН, Андрій, Олександра КАШУБА та Тетяна КРАВЧУК. "ПРАКТИЧНА ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРОФЕСІЙНИХ ШКІЛ У НІМЕЧЧИНІ: ОСОБЛИВОСТІ ДУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 460–75. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-460-475.

Повний текст джерела

Анотація:

У країнах Європейського Союзу своєрідним інструментом, завдяки якому вдається вирівнювати дисбаланс між зростаючими потребами молодих людей, вимогами ринку праці і можливостями сфери освіти, є дуальна модель здобуття професійної освіти, яка знайшла своє застосування і в сфері вищої педагогічної освіти Німеччини. Це актуалізує потребу вивчення практики дуальної підготовки в педагогічній освіті у даній країні. У статті охарактеризовано структуру й зміст практичної підготовки майбутніх учителів професійної школи у Німеччині, виявлено та проаналізовано особливості застосування дуального підходу до її організації. З’ясовано, що набуття професійного досвіду, формування необхідних практичних навичок і вмінь здійснюється в процесі виробничої і шкільної практик та педагогічного стажування. Упродовж практики на виробництві формується емпіричний фундамент для навчання в закладі вищої освіти. Шкільна практика розглядається як форма набуття навичок, а не як поле діяльності. Формуванню педагогічної діяльнісної компетентності вчителя-початківця слугує педагогічне стажування, яке організоване за принципом дуальності місць навчання. Під час педагогічного стажування найповніше реалізовується єдність та взаємопроникнення теоретичної і практичної педагогічної підготовки. Ці складові практичної професійно-педагогічної підготовки дають змогу поєднувати та узгоджувати теоретичний і практичний компоненти навчання, синтезувати наукові знання і практичні вміння, формувати власний стиль професійної діяльності. Визначено перспективи використання позитивного досвіду застосування дуальної моделі практичної професійно-педагогічної підготовки учителів професійної школи в Німеччині в аналогічній практиці педагогічної освіти в Україні: ініціювання попередньої практичної діяльності на виробництві з обраного фаху як необхідної передумови вступу до закладу вищої освіти; запровадження педагогічного стажування; здійснення кооперування закладу вищої освіти з підприємствами, установами та організаціями. Ключові слова: учитель професійної школи, практична професійно-педагогічна підготовка, виробнича практика, шкільна практика, педагогічне стажування, дуальність, Німеччина

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Мар'єнко, Майя. "МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ І ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-015.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті описано методику використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Наведено складники методики використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Формулювання проблеми. Незважаючи на активне використання освітянами хмаро орієнтованих систем існують певні проблеми в організації навчання та професійного розвитку вчителів. Однією з основних проблем постає відсутність методик використання хмарних сервісів, що не є локалізованими, але безкоштовними для використання в науковій та навчальній діяльності (хмарні сервіси та хмаро орієнтовані системи відкритої науки). Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: порівняльного та системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки; синтез, узагальнення й концептуалізація для обґрунтування теоретичних засад використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки. Результати. Описана методика є частиною хмаро орієнтованої методичної системи підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї. Методика використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів містить наступні компоненти: цільовий, змістовий, технологічний та результативний. Визначено, що в якості основного засобу навчання виступає європейська хмара відкритої науки. Висновки. Використання вчителями хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку може призвести до впровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки в шкільну практику, використання окремого інструментарію в рамках шкільних предметів, що урізноманітнить навчальний процес та призведе до підвищення його науковості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Шокалюк, Світлана Вікторівна, та Ірина Станіславівна Закарлюка. "Хмарні технології у загальноосвітніх навчальних закладах". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 24–28. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.879.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даного дослідження є визначення ролі та місця хмарних технологій у сучасній школі, основним завданням – визначення складових системи засобів хмарних технологій підтримки навчання окремих шкільних предметів, об’єкт дослідження – засоби організації та підтримки електронного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, предмет – засоби хмарних технологій підтримки електронного навчання учнів, основний метод дослідження – теоретичне дослідження. Система засобів хмарних технологій навчання певного шкільного предмета складається із загальнонавчальних засобів хмарних технологій (засоби онлайн-розробки електронних навчальних матеріалів та їх онлайн-сховища, засоби хмарних технологій управління навчанням) та спеціалізованих засобів хмарних технологій – браузерних систем програмування та моделювання (на підтримку вивчення інформатики), мобільних математичних середовищ (на підтримку вивчення математики), віртуальних онлайн-лабораторії та системи моделювання (на підтримку вивчення фізики, хімії або біології) тощо. Використання хмарних технологій у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів перш за все дозволить вирішити проблему забезпечення рівного доступу учнів та вчителів до якісних освітніх ресурсів як на уроках, так і у позаурочний час.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Бондарук, Антоніна. "Шкільна готовність першокласників як медико-психологічна проблема". Психологічне здоров’я, № 1 (2018): 3–29. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2018-1-1-3-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово і особистісно, має залежати, з якого віку починати навчання в школі, що робить актуальним вивчення медико-психологічних аспектів готовності дошкільників до навчання у віці шести років у порівнянні з дітьми, яким виповнилося сім років, у теоретичному та практичному плані. Аналіз останніх досліджень і публікацій. При формуванні психологічної готовності до школи, необхідно враховувати індивідуально-психологічні особливості дитини.Формулювання мети статті. Мета -на основі дослідження медико-психологічних особливостей шкільної готовності, визначити оптимальний вік початку шкільного навчання дитини. Виклад основного матеріалу. Нами були здійснені порівняльні дослідження шкільної готовності дітей 6-та 7-річного віку. Діти6-річного віку виявляли ускладнення в спілкуванні, встановленні контакту, адаптації до нових ситуацій, давали неповні та неточні відповідіна запитання. Діти 7-річного віку, навпаки, були схильні до встановлення емоційного контакту. У віці 6 років ще недостатньо сформованими є самоконтроль, навчальна мотивація та інші елементи навчальної діяльності. В 7 років дитина вже і фізіологічно, й психологічно готова до процесу шкільного навчання, тоді як 6-літки виявляють незрілість пізнавальної сфери, психомоторики та інших психофізіологічних показників.Висновки та перспективи подальших досліджень. В дітей 7-річного віку психологічні якості, що є важливими для процесу адаптації до шкільного навчання, є значно більш розвиненими, ніж у дітей 6-річного віку. Недостатня психологічна готовність 6-річних дітей до шкільного навчання може спричинити в них проблеми орієнтування в навчальному процесі та як наслідок –підвищення рівня ситуативної та особистісної тривожності. Діти 7-річного вікує психологічно більш зрілими, для них початок шкільного навчання є значно меншим стресогенним чинником, ніж для 6-літок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

ЯСТРУБ, Оксана. "ШКІЛЬНА АДАПТАЦІЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 172–77. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриваються сутність, види, етапи, особливості та умови успішної шкільної адаптації першо- класників. Актуальність проблеми зумовлена вирішенням завдань створення новітнього освітнього простору, в якому кожен учень зможе самовизначитися, реалізувати власні творчі здібності за допомогою різноманітних засобів і способів діяльності. Мета статті полягає у визначенні умов успішної шкільної адаптації першокласників. Для реалізації мети вважаємо за необхідне вирішити такі завдання: 1) розкрити сутність, особливості, види та етапи адаптації дитини до школи; 2) визначити умови успішної шкільної адаптації першокласників. Адаптацію розглянуто як універсальну форму взаємодії людини з навколишнім середовищем; як складне соці- ально зумовлене явище, що характеризується пристосуванням особистості до життя, до умов середовища; як наявність гармонії та взаємовідповідності між організмом і середовищем. Шкільна адаптація першокласників аналізується як прийняття дітьми 6–7 років основних вимог шкільного навчання, які для них є новими, незвичними, на відміну від умов закладу дошкільної освіти чи сім’ї; гармонійна вза- ємодія дітей з новими ровесниками, вчителем і повноцінна реалізація своїх здібностей, можливостей та потреб в умовах школи. Визначено ознаки шкільного адаптаційного періоду (зміна соціального статусу дитини, про- відного виду діяльності, соціального оточення та часткова заборона рухової активності дітей), види шкільної адаптації (біологічна, психологічна та соціальна), етапи (орієнтаційний, нестійкого та стійкого пристосуван- ня) і рівні (високий, середній, низький (дезадаптаційний)). Виявлено педагогічні умови успішної шкільної адаптації першокласників: створення сприятливого освітньо- розвивального середовища в школі; виховання в першокласників основи культури міжособистісної взаємодії; активізація фасилітаторської ролі педагога як фахівця, котрий супроводжує процес адаптації дитини в школі, допомагає й підтримує дитину; організація комплексу заходів, спрямованих на формування необхідних соціальних компетенцій дитини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Тарасенкова, Ніна Анатоліївна, та Ірина Василівна Лов’янова. "Побудова системи змісту навчання математики у профільній школі з позицій професійної спрямованості навчання". Освітній вимір 46 (10 грудня 2015): 119–23. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2511.

Повний текст джерела

Анотація:

Тарасенкова Н. А., Лов’янова І. В. Побудова системи змісту навчання математики у профільній школі з позицій професійної спрямованості навчання. У статті проаналізовано трактування поняття «зміст освіти», загальнотеоретичні підходи до структурування змісту шкільної освіти, вивчено принципи відбору змісту. Наоснові аналізу визначено фактори впливу на формування змісту шкільної математики і схарактеризовано компоненти змісту професійно спрямованого навчання математики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

ГРИСЬ, Антоніна, та Вікторія МАРУШЕВСЬКА. "ПРОЯВИ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ". Психологічне здоров’я, № 1 (28 квітня 2021): 27–34. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Проблема адаптації дитини до школи має комп- лексний (медичний, педагогічний, психологічний) характер. Дошкільний та молодший шкільний вік є сензитивними періодами соціального становлення особистості дитини як повноцінного члена суспільства. Від адаптації дитини в початковій школі залежить все її подальше життя, тому важливо визначити основні прояви адаптації дітей до школи саме в першому класі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Молодші шко- лярі повинні, з одного боку, пережити зміну розпорядку дня, пристосуватися до нових умов спілкування, а з іншого – сприйняти та привнести у власне життя нові специфіч- ні правила, вимоги і предмети, пов’язані з навчанням у школі. При порушенні успішної адаптації до умов школи, в дитини може виникнути стан дезадаптації, як результат різкої зміни умов середовища, до якого вона може бути не готова. Ознаками дезадап- тації є підвищена стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність, агресивність або, навпаки, надмірна соромливість, підвищена тривожність, низька самооцінка. Прояви дезадаптації такі: відставання від програми; швидка втомлюваність; недисциплінованість; невміння будувати відносини з однолітками та дорослими; підвищена тривожність, плаксивість; спад працездатності наприкінці дня; неадекватна поведінка; неуспішність у навчанні. Формулювання мети статті. Ме- тою є теоретичне та емпіричне дослідження особливостей шкільної адаптації першо- класників. Виклад основного матеріалу. В процесі емпіричного дослідження особли- востей адаптації до школи дітей молодшого шкільного віку, було проведено оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації за анкетою Н. Лусканової, застосовано опиту- вальник для визначення рівня адаптації дитини до школи (Л. М. Ковальова, Н. Н. Та- расенко), використано методику «Будиночки» О. А. Орехової, методику «Школа звірів». У 15 % досліджених дітей виявлено негативні асоціації, пов’язані зі школою. Висновки та перспективи подальших досліджень. Успішна адаптація до початкової школи є необхідною умовою розвитку кожної дитини як особистості, її індивідуально- сті, продуктивної активної діяльності, творчості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Сорокін, Андрій. "ЛУЦЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ О. МОСІЮКА". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню луцького періоду життя О. Мосіюка, відомого як політичний діяч межі 1980–1990-х рр., зокрема як член Народного Руху України та заступник голови Київської міської Ради народ- них депутатів I (XXI) скликання. З’ясовано, що нині сторінки біографії О. Мосіюка до початку його публічної політичної діяльності напр. 1980-х рр. не знайшли висвітлення в історіографії. Виявлено, що луцький період життя О. Мосіюка пов’язаний із дитячим, шкільним, студентським та трудовим етапами його біографії, зага- лом охоплюючи 1955–1980 рр. і завершуючись разом зі вступом до аспірантури Інституту фізики АН УРСР. З’ясовано, що О. Мосіюк народився і зростав у родині Миколи Марковича і Тамари Миронівни Мосіюків, що були представниками української інтелігенції відповідно із Волинської та Дніпропетровської областей. Досліджено особливості дитячих років О. Мосіюка і зроблено висновок про важливу роль у становленні його світогляду читання низки творів української та зарубіжної художньої літератури, відзначення в родинному колі українських свят, споглядання історичної спадщини м. Луцька, а також приховуваної опозиційності батька. Виявлено, що в шкільні роки О. Мосіюк поєднував навчальну та спортивну активність, захоплюючись як вивченням фізики, так і спортивними заняттями, беручи участь у шкільних предметних олімпіадах та спортивних змаганнях. Великі успіхи в опануванні фізики і математики зумовили нонконформізм О. Мосіюка, що поглибився в студентські роки і проявлявся як безпосередньо в процесі навчання, так і у світогляді та дозвіллі. Останніми віхами луцького періоду життя О. Мосіюка стали викладання фізики в середній школі № 19 м. Луцька та робота інженером у Луцькому державному педагогічному інституті. Таким чином, луцький період життя О. Мосіюка, охопивши перші 25 років його життя, сприяв закладанню фундаменту його наукової кар’єри як фізика та його політичних поглядів, втілених у його подальшій громадсько-політичній діяльності. Актуальним напрямом майбутніх досліджень є вивчення дитячих та юнацьких років інших сучасних українських політичних діячів, що народилися і зростали у Волинській області, проте стали відомими за її межами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Грицуля, Дар’я Юріївна. "Шкільна навчальна конференція з вивчення сили тертя". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (4 вересня 2015): 93–99. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.777.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єкт дослідження – навчання явища сили тертя в школі, предмет – форма організації навчальної діяльності. Завдання: розробити навчально-виховний захід з фізики для школярів; проаналізувати проведення заходу; розробити рекомендації щодо поліпшення організації шкільної конференції. У результаті дослідження отримано відомості про ефективність даної форми організації навчання, позитивний вплив на зацікавлення учнів фізикою. Розроблено рекомендації щодо підготовки заходу: слухачам конференції наперед треба запропонувати фундаментальні знання з теми, включити в один з етапів конференції виступ, що сприяв би зворотному зв’язку аудиторії з доповідачем, один з виступів організувати в художній формі з простими демонстраціями, забезпечити під час усних доповідей учнів змістовний наочно-ілюстративний матеріал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Іващенко, О. В. "Методика навчання гімнастичним вправам шкільної програми". Теорія та методика фізичного виховання, № 1 (6 січня 2004): 26. http://dx.doi.org/10.17309/tmfv.2001.1.7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Кривчун, О. О. "Шкільне краєзнавство та краєзнавчий принцип у навчанні географії України". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Географія, Вип. 42 (1997): 120–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Кобильник, Тарас, Уляна Когут та Володимир Жидик. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСНОВ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ І ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PYTHON У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ У СТАРШИХ КЛАСАХ". Physical and Mathematical Education 31, № 5 (18 листопада 2021): 36–44. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-006.

Повний текст джерела

Анотація:

Основи алгоритмізації і програмування є однією з основних змістових ліній курсу інформатики у школі. У статті досліджено проблеми вивчення елементів основ алгоритмізації та програмування в шкільному курсі інформатики у 10-11 класах. Формулювання проблеми. Важливою педагогічною проблемою є формування і розвиток алгоритмічних навичок учнів. Проблеми вдосконалення методичної системи навчання інформатики в загальній середній школі потребують подальшого дослідження з метою пошуку більш ефективних форм, методів і засобів навчання. Необхідно забезпечити формування в учнів компетентностей, необхідних для свідомого вибору майбутнього профілю навчання. Учні повинні розуміти зв’язок між теоретичною і прикладною інформатикою, знати способи застосування інформаційних технологій для розв’язування різноманітних задач. А також визначено переваги мови Python у навчанні інформатики та особливості їх педагогічного застосування у навчанні основ алгоритмізації та програмування. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження, аналіз вітчизняного досвіду вивчення елементів програмування в шкільному курсі інформатики; узагальнення та обґрунтування теоретичних засад використання мови програмування Python в шкільному курсі інформатики. Результати. Розглянуто основні характеристики мови програмування Python та наведено можливості її використання у процесі навчання основ алгоритмізації в шкільному курсі інформатики. Вивчення основ алгоритмізації та програмування є одним із засобів формування операційного стилю мислення. Знання даної змістової лінії передбачає здатність формалізувати задачу, визначити у ній зв’язки між частинам, обирати якнайкращий алгоритм розв’язування завдання, вміння правильно інтерпретувати та аналізувати отримані результати. Висновки. Мова Python – одна з найпопулярніших мов програмування. Вона знаходить своє застосування у різних галузях. Відповідно ринок праці потребує фахівців, які могли створювати програмні продукти мовою Python. Заклади загальної середньої освіти не залишилися осторонь цього процесу. Автори шкільних підручників починають включати мову Python до їх змісту. Таким чином, виникає потреба у розробці навчально-методичних матеріалів з вивчення елементів алгоритмізації і програмування мовою Python. Методологічне значення цього розділу шкільного курсу інформатики полягає у розкритті важливості алгоритмів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Сахновський, Олександр. "Навчання «за профілем»: українська шкільна освіта в пошуку нової моделі". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 243–48. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3064.

Повний текст джерела

Анотація:

Сахновський О. Є. Навчання «за профілем»: українська шкільна освіта в пошуку нової моделі. Автор висвітлює актуальні питання впровадження профільного навчання в сучасній українській школі. Розкриваються пріоритетні напрямки його організації в умовах трансформації традиційного освітнього середовища. Відзначено, що профілізація є структурною перебудовою, яка стосується сукупності важливих складників шкільного життя і, стимулюючи певні позитивні процеси в освіті, посідає своє місце в її різнорівневій системі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Чимшир, Валентин, та Василь Желясков. "МОДЕЛЬ ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 28–33. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.28-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на розробку моделі виявлення та розвитку обдарованості студентів шляхом контролю, моніторингу та коригування освітніх процесів. У сучасному світі високій рівень інтелекту стає запорукою нових можливостей, досягнень, перспектив статусу в соціальному середовищі. Крім того, багатьма вченими, які вивчають педагогічні системи в різних умовах розвитку, визначається така класифікація обдарованості, яка фактично вказує, що кожний індивідуум обдарований, тільки потрібно визначити категорію та напрям, де він може це продемонструвати. Для досягнення мети дослідження визначаються п'ять умов розвитку обдарованості, які включають зовнішні і внутрішні якості студентів: загальні здібності; спеціальні здібності в конкретній області; спеціальні здібності неінтелектуального характеру; стимулююче оточення; випадкові фактори. Наводиться приклад виявлення обдарованості та етапи її розвитку. В основі розробленої двоетапної моделі лежить ступенева система виявлення, моніторингу та корекції педагогічної системи, спрямованої на зростання творчого потенціалу, пізнавальної діяльності та мотивації студентів до самовдосконалення.Модель першого етапу виявлення та розвитку обдарованості розкриває особливості роботи шкільної педагогічної системи. Традиційне визначення рівня інтелектуальної зрілості, первинної сформованості пізнавальних процесів, які забезпечують шкільну успішність, починається зі співбесіди, що дає змогу виявити сфери, в яких учень найбільш комфортно себе почуває.Модель другого етапу зосереджена на специфіці вищого навчального закладу та вимагає від студента емоційної зрілості, готовності до серйозного навантаження. У процесі навчання для кожного студента куратор або психолог заводить персональну картку, до якої упродовж усього навчання заносяться всі дані його інтелектуального розвитку, а потім разом з методичною радою вибудовується індивідуальний профіль його розвитку та обираються прийоми і способи подальшої роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Корицька, Галина, та Світлана Богдзієвич. "МОЖЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ МЕДІАДИДАКТИКИ У ШКІЛЬНУ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНУ ОСВІТУ". Ukrainian Educational Journal, № 4 (24 грудня 2021): 171–79. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-171-179.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто загальні особливості інтеграції елементів медіадидактики в освітній процес, зокрема на уроках української мови та літератури. Виявлено протиріччя, що стосуються навчання/вивчення української в медіаосвітньому середовищі, окреслено певні переваги інтеграції медіа, що забезпечуватиме вивчення предмета на засадах медіадидактики. Увагу фіксовано на медіадидактичному моделюванні навчальних дій школярів під час використання медіапродуктів із метою виконання навчальних вправ. Розроблена авторами система завдань передбачає формування медіакомпетентності й досягнення очікуваних результатів. Аргументовано, що навчання здобувачів освіти на засадах медіадидактики сприятиме активізації пізнавальної діяльності, формуватиме інфомедійну грамотність, культуру. Виявлено наукові перспективні напрями модернізації шкільної освіти в умовах розвитку медіадидактики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Бохонкова, Юлія, Наталія Бугайова, Юрій Сербін та Ольга Бугайова. "Психологічні особливості прояву самооцінки молодших школярів у процесі навчальної діяльності". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 99–110. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-99-110.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду психологічних особливостей прояву самооцінки молодших школярів в процесі навчальної діяльності. У статті зроблено аналіз досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто особливості розвитку самосвідомості дитини молодшого шкільного віку. Надано характеристику соціальної ситуації розвитку особистості у молодшому шкільному віці. Розглянуто чинники впливу соціального середовища (сім’ї, шкільного колективу тощо), оцінок успішності навчання, спілкування з дорослими та однолітками на формування самооцінки молодших школярів. Надано визначення поняттю «самооцінка». З’ясовано основні функції самооцінки в навчальній діяльності молодших школярів. Проаналізовано основні новоутворення молодшого шкільного віку та з’ясовано особливості їх впливу на формування самооцінки дитини. Розглянуто особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку, визначено її прояв в процесі навчальної діяльності.Відзначається, що на формування самооцінки в молодшому шкільному віці впливають особливості соціально-особистісної позиції учня в навчальному процесі, зняття негативного впливу зовнішніх оцінок, зміна системи відносин, що складаються між учителем і учнем, прилучення учнів до оцінної діяльності процесу і результату своєї навчальної діяльності. Ключові слова: самооцінка, особистість, молодший шкільний вік, самосвідомість, навчальна діяльність, виховання, поведінка, оцінка, позитивне ставлення, шкільна успішність, саморегуляція, комунікативні навички, конфліктність, мотивація, неуспішність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Бохонкова, Юлія, Наталія Бугайова, Юрій Сербін та Ольга Бугайова. "Психологічні особливості прояву самооцінки молодших школярів у процесі навчальної діяльності". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 99–110. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-99-110.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду психологічних особливостей прояву самооцінки молодших школярів в процесі навчальної діяльності. У статті зроблено аналіз досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто особливості розвитку самосвідомості дитини молодшого шкільного віку. Надано характеристику соціальної ситуації розвитку особистості у молодшому шкільному віці. Розглянуто чинники впливу соціального середовища (сім’ї, шкільного колективу тощо), оцінок успішності навчання, спілкування з дорослими та однолітками на формування самооцінки молодших школярів. Надано визначення поняттю «самооцінка». З’ясовано основні функції самооцінки в навчальній діяльності молодших школярів. Проаналізовано основні новоутворення молодшого шкільного віку та з’ясовано особливості їх впливу на формування самооцінки дитини. Розглянуто особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку, визначено її прояв в процесі навчальної діяльності.Відзначається, що на формування самооцінки в молодшому шкільному віці впливають особливості соціально-особистісної позиції учня в навчальному процесі, зняття негативного впливу зовнішніх оцінок, зміна системи відносин, що складаються між учителем і учнем, прилучення учнів до оцінної діяльності процесу і результату своєї навчальної діяльності. Ключові слова: самооцінка, особистість, молодший шкільний вік, самосвідомість, навчальна діяльність, виховання, поведінка, оцінка, позитивне ставлення, шкільна успішність, саморегуляція, комунікативні навички, конфліктність, мотивація, неуспішність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Капканець, Т. С. "РОБОТА ПСИХОЛОГА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ У СТАРШІЙ ШКОЛІ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 215–19. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4933.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено процес становлення профільного навчання у старшій школі, його психологічний супровід. Подано модель профорієнтаційної роботи шкільного психолога з учнями ІХ класів щодо визначення профілю навчання у старшій школі. Запропоновано детальний зміст психолого-педагогічної роботи, спрямованої на професійне самовизначення школярів. Визначено етапи науково-методичного забезпечення. Зауважено, що шкільні психологи, класні керівники, педагогічна громадськість, батьки повинні враховувати при виборі школярами майбутньої професії вплив соціальних факторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Т.М. ГОЛОВЕНКО, О.В. ШОВКОМУД та К.О. ПОЖАР. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ ШКІЛЬНОЇ ФОРМИ В УКРАЇНІ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (19 лютого 2022): 350–60. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою наукової роботи є визначення стану обов'язковості носіння шкільної форми у сучасних закладах початкової та повної загальної середньої освіти України (ліцеї, гімназії тощо), а також аналітичне дослідження нормативно-правових актів, що регулюють вимоги до якості, гігієнічності та безпечності швейних виробів із асортименту шкільної форми. Методика. Під час дослідження здійснювався детальний аналіз наукової літератури і технічних джерел інформації, тобто діючих нормативних актів, в яких передбачено перелік вимог до якості шкільної форми, за допомогою інформаційних ресурсів та пошукових сервісів в комп’ютерній мережі Internet. Результати. У статті подано аналітичну оцінку чинної в Україні нормативної документації щодо контролю й оцінювання відповідності форменого одягу та інших видів асортименту одягу для дівчат і хлопців шкільного віку. Здійснено аналіз практичного досвіду використання уніформи школярів у закладах початкової та повної загальної середньої освіти України, а також визначено їх недоліки і переваги, згідно найбільш розповсюдженій думці у суспільстві. Виявлено, що основними недоліками носіння шкільної форми, є позбавлення учнів індивідуального стилю, урівнюючи всіх, незручність, а в наслідок потреби її частого прання є економічно недоцільною. Головними перевагами даної уніформи являється те, що вона дисциплінує, привчає дітей зі шкільного віку до ділового стилю, не відволікає під час навчання, дозволяє не акцентувати увагу та демонструвати заможність батьків і формує єдність та відчуття однієї команди в межах певного закладу початкової чи повної загальної середньої освіти. На основі проведеного аналізу, в роботі доведена необхідність створення цільових нормативних документів щодо загальних вимог показників якості шкільної форми, у зв’язку з їх відсутністю, адже певною кількістю закладів початкової та повної загальної середньої освіти все ж таки запроваджено носіння відповідного форменого одягу, як основний костюм школяра. Наукова новизна. У науковій роботі досліджено нормативно-правові акти України, що регулюють гігієнічність, безпеку і оцінку відповідності форменого одягу школярів у сучасних закладах початкової та повної загальної середньої освіти нашої держави. Висвітлено основні вимоги МОЗ України щодо додержання медичних норм та правил безпеки виготовлення шкільної форми згідно Наказу від 29.12.2012 р. №1138 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги». Практична значимість. Результати досліджень і аналітична оцінка державного регулювання безпечності та якості шкільної форми можуть бути використані під час розробки цільової технічної документації. Окреслення переліку основних якісних характеристик допоможуть батькам школярів придбати не тільки комфортну, але й безпечну шкільну уніформу, адміністрації закладів початкової та повної загальної середньої освіти свідомо формувати єдині вимоги до зовнішнього вигляду учня у процесі затвердження форменого одягу, а також виробництвам – дотримуватись норм і правил під час технологій виготовлення шкільної форми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Zelenchuk, Ivan. "ЕТНООСВІТНІЙ ПРОЕКТ «ОСНОВИ ГІРСЬКОГО АГРАРНОГО ГОСПОДАРСТВА ГУЦУЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ»". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 20 (30 вересня 2019): 73–76. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.73-76.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі збереження української етнокультурної та історичної спадщини, яка є особливо актуальною для Гуцульського регіону України. Її соціально-економічні та екологічні аспекти тісно пов’язані з життям, побутом і працею гуцулів – однієї з етнографічних груп українців, що населяють високогірну частину Українських Карпат. Для вирішення проблеми раціональної організації праці населення Гуцульщини в особистих селянських господарствах потрібно запровадити початкову аграрну освіту. На нашу думку, це має бути теоретичний і практичний мінімум базових аграрних знань, необхідних для заняття гірським сільським господарством в Українських Карпатах, що займають значну частину території і де проживає велика кількість населення України. Однак спостерігаються суттєві недоліки сучасної шкільної освіти в цьому регіоні: великий розрив між теоретичними знаннями, одержаними в школі, і тими практичними завданнями, які потрібно вирішувати в повсякденному житті; вкрай низька ефективність значної частини застарілих, схоластичних шкільних методів навчання. Щоб подолати ці недоліки, потрібно суттєво реформувати регіональний компонент змісту освіти в Україні. Одним із можливих підходів до практичного вирішення цієї проблеми є розроблений автором етноосвітній проект «Основи гірського аграрного господарства Гуцульського регіону Українських Карпат». Цей проект тематично пов’язаний із актуальною проблемою оновлення змісту освіти і технологій навчання у гірських сільських ЗНЗ Гуцульщини. Він може бути регіональним складником реалізації концепції профільного навчання в гірських сільських загальноосвітніх школах України. Завдяки цьому випускники зможуть оволодіти основами традиційного та сучасного ведення особистого селянського господарства в гірських умовах. Проект сприяє практичному наближенню регіонального складника змісту загальної середньої освіти до реальних життєвих потреб та інтересів горян, які залишаються жити і працювати у своєму рідному краї.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

I.M., Vizniuk. "PSYCHOLOGICAL DETERMINANTS OF SUCCESS DURING TEACHING STUDENTS WITH A TENDENCY TO DEPRESSION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 66–74. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-9.

Повний текст джерела

Анотація:

The aim of our study was to identify the psychological determinants of success in teaching students with a predisposition to depression. In order to obtain results, we used such techniques as the A. Beck questionnaire, which was aimed at determining the level of predisposition to depression, the method of diagnosing personality motivation for the success of T. Ehlers, the method for determining the type of accentuation of character and temperament K. Leonhard and calculation of determining the average score of annual grades, to determine the school performance of adolescents. According to the results of the article, using the SPSS program, it was found that there is no relationship between the level of predisposition to depression and the types of character accentuation, but there is a relationship between the types of accentuation. There is also no link between the level of depression and school performance, but there is a relationship between the level of motivation to succeed and school performance.Adolescent depression can be both a consequence and a cause of school failure of students, because adolescence is a very difficult period in a person's life. As a result, the presence of depressive symptoms can affect the school system of students, their success, relationships with teachers and peers. Ignoring these symptoms and correcting them in time can lead to serious consequences, ranging from serious mental disorders to suicide. Fatalities are rare, but very dangerous, but the failure of students with a predisposition to depression during training is quite numerous and relevant today.Conclusions. Psychological determinants such as character accentuations are of great importance in motivating adolescents with a tendency to depression and academic success, because they can suppress the activity of the individual and affect his motivational sphere. However, the correlation analysis showed the presence of statistically significant relationships between the types of accentuation of adolescent character, namely between emotional, stuck, anxious, cyclothymic, unbalanced, dysthymic, exalted, meticulous, demonstrative. And the relationship between the level of motivation for success and school performance of adolescents.Key words: adolescents with a tendency to depression, academic performance, motivational sphere of personality, character accentuations, psychological determinants. Метою нашого дослідження було виявити психологічні детермінанти успішності під час навчання учнів зі схильністю до депресії. Для того щоб отримати результати, ми використовували такі методики,як опитувальник А. Бека, який спрямований на визначення рівня схильності до депресії, методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса, методика для визначення типу акцентуації рис характеру та темпераменту К. Леонгарда та розрахунок визначення середнього балу річних оцінок для визначення шкільної успішності підлітків. За результатами статті, використовуючи програму SPSS, було встановлено, що не існує взаємозв’язку між рівнем схильності до депресії та типами акцентуації характеру, але існує взаємозв’язок між самими типами акцентуації. Також з’ясовано відсутність зв’язку між рівнем схильності до депресії та шкільною успішністю, але при цьому існує зв’язок між рівнем мотивації до успіху та шкільною успішністю.Підліткова депресія може бути як наслідком, так і причиною шкільної неуспішності учнів, адже підлітковий вік є досить складним періодом у житті людини. В результаті цього наявність депресивних ознак може накладати відбиток у системі шкільного навчання учнів, на їх успішність, на взаємини з учителями та однолітками. Ігнорування цих ознак та їх невчасне коригування може призвести до серйозних наслідків, починаючи від серйозних психічних розладів і закінчуючи самогубством. Летальні випадки є рідкими, проте дуже небезпечними, а от неуспішність учнів зі схильністю до депресії під час навчання є досить численною і актуальною у наш час.Висновки. Отже,велике значення у мотивації підлітків зі схильністю до депресії та успішністю до навчання мають такі психологічні детермінанти, як акцентуації характеру, адже вони можуть пригнічувати активність особистості і впливати на її мотиваційну сферу. Однак кореляційний аналіз показав наявність статистично значущих зв’язків між типами акцентуації характеру підлітків, а саме між емотивним, застрягаючим, тривожним, циклотимним, неврівноваженим, дистимічним, екзальтованим, педантичним, демонстративним; та взаємозв’язок між рівнем мотивації до успіху та шкільною успішністю підлітків.Ключові слова: підлітки зі схильністю до депресії, успішність до навчання, мотиваційна сфера особистості, акцентуації характеру, психологічні детермінанти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Chernov, Borys. "РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (БЕРЕЗЕНЬ 1917 – КВІТЕНЬ 1918 РР.)". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 63–75. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-63-75.

Повний текст джерела

Анотація:

Питання розвитку освіти в період Української націонал-демократичної революції (1917–1918 рр.) не знайшло достатнього висвітлення у працях вітчизняних дослідників. З початком Української національно-демократичної революції 7 березня 1917 р. була створена Українська Центральна Рада (УЦР), а 6-8 квітня відбувся Український національний конгрес, який переобрав УЦР як національний орган і затвердив створення «Товариства шкільної освіти на чолі з професором І. Стешенком, яка виробила принципово нові зміст, методи і форми організації навчання, українізувала освітні заклади і розпочала перепідготовку і підготовку нових кадрів. 18 березня 1917 р. УЦР відкрила у Києві першу українську гімназію, у всіх школах Київської округи увела навчання українською мовою, у вищих школах засновано кафедри української мови, літератури та історії. У квітні провела Всеукраїнський педагогічний з’їзд, який прийняв рішення; «школи повинні українізуватися поступово, згідно вимогам педагогічного такту». З’їзд створив Головну українську шкільну раду і Всеукраїнську вчительську спілку. Чітко розроблений план єдиної трудової школи в Україні з опорою на досвід Європи та Америки був затверджений другим Всеукраїнським педагогічний з’їздом. До початку вересня 1917 р. Генеральний Секретаріат відкрив 42 середні школи, 8 з яких – єврейські, 33 гімназії, 2 реальних училища, 321 вищу початкову школу. В маленьких містах, селах і селищах, навіть на хуторах, відкривалися українські школи. Відкриті Київський і Кам’янець-Подільський державні університети. 7 листопада 1917 р. УЦР проголосила III Універсал, яким було проголошено самостійну Українську Народну Республіку. А далі події почали розвиватися надто швидко. 6 грудня Росія оголосила війну УНР. Не дивлячись на зрозумілий крах молодої республіки наприкінці грудня 1917 р., УЦР 11 січня 1918 р. зважується на відчайдушний крок – видає IV Універсал, яким проголошує повну державну незалежність УНР. А 22 січня Міністерство народної освіти приймає постанову про всенародне навчання. 23 квітня 1918 р. УНР підписала господарчий договір з Німеччиною і Австро-Угорщиною, а з ним підписала, як зазначає В. Верстюк, одночасно й собі вирок – 29 квітня стало останнім днем діяльності УЦР

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

ВАЛЮК, ВІКТОРІЯ. "ПРОБЛЕМА ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ ХІМІЇ В СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 103–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-103-114.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено, що прикладна спрямованість навчання хімії здійснюється в рамках інваріантної і варіативної складових змісту освіти та реалізується на уроках, факультативних та позаурочних заняттях, через інтеграцію хімії з іншими шкільними дисциплінами природничого циклу. Обґрунтовано, що прикладна спрямованість змісту курсу хімії може бути реалізована за допомогою різних способів: включення в зміст навчального матеріалу прикладних знань; наповнення прикладною інформацією текстів хімічних розрахункових задач і інструкцій по виконанню практичних робіт; використання хімічного експерименту, орієнтованого на практику; здійснення інтеграції хімії з іншими шкільними дисциплінами природничого циклу; реалізація діяльнісного підходу до навчання. Прикладні знання виступають як засіб підвищення мотивації навчання і більш міцного засвоєння хімічних знань. Їх велика дидактична цінність полягає і в тому, що вони сприяють засвоєнню наукових знань. Способами включення прикладних знань у процес навчання хімії є: супровід учнів, що навчаються за програмою, доповненнями, в яких розкривається значення речовин, закономірностей та явищ у природі; включення в зміст уроків, на яких розкриваються питання прикладного характеру; розробка сюжетних уроків, що містять систему проблемних завдань, змістовно пов’язаних практичною діяльністю людини; включення прикладної інформації в текстову частину розрахункових хімічних задач, в інструкції з виконання практичних робіт; в зміст екскурсій та інших позаурочних занять. Доведено, що реалізація прикладної спрямованості навчання хімії особливо перспективна в позаурочній роботі. Однією з прийнятних форм організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на розвиток умінь застосовувати отримані знання і здійснення діяльнісного підходу до навчання, визначається навчальна експедиція. Проведення навчальних експедицій передбачає таку організацію освітнього процесу, при якій учні, використовуючи отримані на уроках хімії, біології, географії знання про методи дослідження об’єктів природи, можуть самостійно проводити польові дослідження з вивчення екологічного стану компонентів навколишнього природного середовища. Дослідницька робота, що проводиться в рамках навчальної експедиції, виступає однією з активних форм здійснення допрофільної підготовки з хімії учнів основної школи. Ключові слова: прикладна спрямованість навчання хімії, прикладні знання, шкільний курс хімії, пізнавальна активність, позаурочна робота, навчальна експедиція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Ковчин, Н. А. "Дидактичні особливості диференціації навчання (на матеріалах шкільної географії)". Географія та економіка в сучасній школі, № 5 (135) (2013): 30–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Калініна, Т. С., І. В. Самойлова та В. О. Кондратенко. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 124–28. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему вивчення психолого-педагогічного супроводу щодо формування шкільної готовності дітей із особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Проаналізовано результати наукових досліджень, які засвідчують, що розробленню проблеми психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах сучасного освітнього закладу присвячено недостатньо уваги. Розкрито траєкторію психолого-педагогічного супроводу як необхідної умови оптимального переходу дітей на наступну вікову ступінь і створення умов розвитку дитини з підготовки до школи. Визначено основні компоненти готовності дітей до школи: мотиваційну, пізнавальну, вольову готовність. Розроблено та підібрано діагностичний інструментарій для дослідження вивчення сформованості компонентів шкільної готовності дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано результати емпіричних даних відповідно до кожного з компонентів шкільної готовності. Отримані результати послужили підставою для подальшої розробки моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Розробка та створення моделі є дієвим засобом, що дозволяє перевірити істинність і повноту теоретичних уявлень про психолого-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання і позначити шляхи його практичної реалізації. З метою забезпечення оптимального розвитку й успішної інтеграції у соціум дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання було розроблено програму психолого-педагогічного супроводу, яка містить завдання, вправи та ігри, з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей дітей, а також з урахуванням виявленого у дітей рівня готовності до навчання в школі. Внаслідок проведення програми психолого-педагогічного супроводу значно знизилися несприятливі фактори, які перешкоджали зростанню мотиваційного, пізнавального та вольового компонентів готовності до шкільного навчання цих дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Загородня, Алла. "Реформування середньої освітив добу незалежності: система профільного навчаннястаршої школи". New pedagogical thought 103, № 3 (14 грудня 2020): 17–20. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-17-20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено питання організації профільного навчання, стратегічні завдання реформування освіти, зокрема ланки загальної середньої освіти. Визначено мету та завдання профільного навчання. Наведено перелік нормативних документів, що регламентують реформи освіти й загальної середньої освіти в Україні, як-от: постанова Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і12-річний термін навчання» (2000 р.), Національна доктрина розвитку освіти (2001 р.), Концепція профільного навчання у старшій школі (2003 р.), закон «Про загальну середню освіту» (2017 р.), Національна стратегія розвитку освіти на період до 2021 року (2013 р.), План пріоритетних дій Уряду до 2020 року (2017 р.) тощо. Окреслено пріоритетні завдання щодо запровадження профільного навчання в шкільну освіту України, які наведені в даних документах. Визначено особливості процесу профілізації змісту навчання у старшій загальноосвітній школі. Означено принципи, на яких ґрунтується профільне навчання, зокрема: фуркації, варіативності й альтернативності, наступності та неперервності, гнучкості, діагностико-прогностичної реалізованості. Проаналізовано навчальні плани сучасних закладів загальної середньої освіти України. Продемонстровано зміни щодо системи загальної середньої освіти профільної школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Юрченко, Артем, Павло Мулеса, Василь Лобода та Марія Острога. "СОЦІАЛЬНІ СЕРВІСИ ЯК МАЙДАНЧИК ДЛЯ СУПРОВОДУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ І НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ". Physical and Mathematical Education 34, № 2 (9 травня 2022): 63–70. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-010.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Активний розвиток інформаційного суспільства, інформаційних технологій і засобів зумовив появу віртуальних соціальних мереж, які стали середовищем масової комунікації підлітків. Популяризація соціальних сервісів породжує ідею використання такого майданчика в освітніх цілях. Проте, не зважаючи на велику кількість досліджень, що вказують на великий потенціал використання соціальних сервісів в освіті, немає спільної думки щодо такого використання. З одного боку, соціальні мережі носять розважальний характер, і завдання вчителя – вивести учнів із даного простору й направити на інші медіа й запропонувати інші види діяльності. З іншого боку, відвідування соціальних мереж слід зробити максимально конструктивним для посилення мотивації до навчання, підвищення інтересу учнів до навчання. Матеріали і методи. Для виконання дослідження використано теоретичні методи наукового пізнання (контент-аналіз ресурсів мережі Інтернет; теоретичний аналіз та узагальнення закордонних наукових розвідок в галузі освіти та в галузі використання соціальних мереж для галузі освіти в Україні). Результати. У статті подано короткий огляд соціальних сервісів як майданчиків для супроводу навчання інформатики. Показано, що використання освітньої мережі «Щоденник.ua» є вдалою заміною друкованій шкільній документації. Ресурс e-schools є інтегрованою системою електронних щоденників і журналів, тому використання його є актуальним для закладів освіти. Освітній проєкт «На урок» виступає інструментом для підтримки вивчення різних предметів у школі. З освітньою метою проведено контент-аналіз матеріалів відеохостингу YouTube на наявність відеозаписів з навчання інформатики. Визначено найбільш популярні ресурси за ключовими словами «програмування», «комп’ютерна графіка», а також коротко описано групи у Facebook, які орієнтовані на навчання інформатики за українськими шкільними програмами. Висновки. Проведений аналіз соціальних сервісів дозволяє стверджувати, що на сьогоднішній день вони є невідємним атрибутом навчання у школі. Соціальні мережі часто є джерелом освітніх ресурсів, у т.ч. в навчанні інформатики, тому варто використовувати їхній потенціал для інтелектуального розвитку учнів та залучення молоді до різноманітних освітніх активностей (науково-дослідних проєктів, конференцій чи конкурсів різного рівня, навчальних та соціально-культурних заходів). Перспективними науковими розвідками вбачається розроблення методик навчання окремих тем шкільного курсу інформатики з використанням різних соціальних мереж.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Васильченко, Лілія. "STEM-ОСВІТА ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ СУЧАСНОЇ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ". New pedagogical thought 99, № 3 (11 лютого 2020): 55–57. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-55-58.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто можливості використання педагогічних технологій, зокрема STEM-освіти, у підвищенні якості природничої освіти; окреслено шляхи підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти щодо впровадження даної технології. Доведено, що в сучасних умовах шкільної освіти проблема полягає у ставленні учнів до знань, процесу навчання, їх орієнтації на майбутню професію, тобто проблемі мотиваційного навчання. Істотними умовами підвищення ефективності навчання є не лише зацікавленість учнів до того чи іншого предмету (розвиток пізнавальних інтересів), а й поступове та систематичне включення їх у діяльність з самонавчання (розвиток пізнавального самовизначення). Інтерес до навчання передбачає активне ставлення учнів до процесу навчання та вивчення нового.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

БЄЛОВА, Олена. "ПЛОЩИНА СОЦІАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 139–44. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.21.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено теоретичний аналіз проблеми вивчення соціальної готовності до школи дітей старшого дошкіль- ного віку. Мета дослідження – здійснити теоретичний огляд наукових джерел, присвячений соціальній готов- ності до шкільного навчання дітей старшого дошкільного віку. Методи дослідження: аналіз наукових джерел. Завдання: теоретичний аналіз наукових джерел, як класичних, так і сучасних, щодо проблеми вивчення соці- альної готовності до шкільного навчання дітей старшого дошкільного віку; обґрунтування термінів, таких як «суспільство», «соціум», «соціальний» і терміносполуки «соціальна готовність до школи»; визначення основних показників соціальної готовності у дітей старшого дошкільного віку; розкриття впливу колективу на соціальний розвиток старшого дошкільника; вивчення вимірів готовності до навчання у школі, представлених у зарубіж- них дослідженнях; зазначення ролі батьківського виховання на становлення соціальної готовності до шкільного навчання. Науково-теоретичне дослідження показало, що процес соціалізації має велике значення для розвитку особистості дитини. Суспільний досвід, традиції, культурне надбання, визначені правила та норми поведінки формують у дошкільника особливе ставлення до навколишнього світу. Вивчено зміст термінів і терміносполук; розкрито, що показниками соціальної готовності до школи у дітей старшого дошкільного віку є насамперед сформованість мотивації до навчання, здатність отримувати нові знання, бажання вчитися, вміти комфортно почуватися у новому навчальному середовищі, вміти слухати педагогічних працівників, виконувати їхні завдан- ня, співпрацювати з учнями у класі, доводити свої дії до логічного завершення. Визначено, що соціальний досвід дошкільник набуває у колективі однолітків, під час спільної діяльності формуються індивідуальні риси, самооцін- ка, самовпевненість, самопрезентація, ставлення до самого себе, тобто ті якості, які необхідні під час навчан- ня у шкільних умовах; визначено шість вимірів готовності до навчання у школі, серед яких соціально-емоційна зрілість. Доведено, що соціальний досвід дитина набуває під час взаємодії та комунікації із близьким оточен- ням. Батьківська підтримка, належне навчання та виховання допомагають дитини пройти етап соціалізації. Перспективою вважаємо дослідження соціальної готовності до школи у дітей із логопатологією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Kriukova, Liudmyla. "ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ НА ПРОЦЕСИ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКА ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 57–63. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.123.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриті особливості адаптації молодшого школяра до навчального процесу. Проаналізовано останні дослідження з проблеми. Виявлено, що дана проблема набула суттєвого значення на сучасному етапі розвитку педагогічної науки. Зроблено висновок, що рівень розвитку емоційної сфери дитини визначає, наскільки адаптованою буде дана дитина до відповідного середовища. Визначені причини та форми дезадаптації першокласника до шкільного навчання. Виділені основні аспекти адаптації школяра. Розглянуто основні складові адаптивності дитини до шкільного навчання. Вивчено, що стан емоційного дискомфорту є однією з причин шкільної дезадаптації та порушення психічного здоров’я школяра. Встановлено, що адаптаційний процес буде відбуватися швидше та ефективніше при позитивному розвитку емоційної сфери першокласника. Запропоновано для підвищення рівня адаптації на основі розвитку емоційної сфери проводити т.з. кольорові експерименти, які допоможуть сформувати позитивне ставлення першокласника до навчання в школі. Такі експерименти за допомогою кольору можуть ефективно вплинути на емоційну сферу першокласника, сформувати запас позитивних емоцій щодо навчального процесу та підвищити рівень шкільної адаптації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Талдонова, Лілія. "Психологія інноваційних технологій навчання". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 100–115. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-100-115.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про необхідність інноваційних технологій навчання, так як прогрес освіти йде в напрямку розробки різних варіантів його змісту, пошуку і наукового освоєння нових ідей і технологій. Розглядаються інноваційні методи, які вимагають відповідної перебудови в роботі вчителя, що забезпечить їх сталий професійний розвиток. Надано наочні приклади методів інтерактивного навчання, принципи та класифікацію нетрадиційних уроків. Інноваційні технології навчання – це об’єктивний процес, новий етап в еволюції освіти; складне явище, що потребує вдумливого і творчого ставлення. Наразі найголовнішим в роботі педагогів є те, що запровадження інноваційних технологій у шкільну практику дозволяє розв’язати типову для української освіти проблему: коли учні добре опанували теоретичні знання, але не здатні застосувати ці знання у конкретній життєвій ситуації. Сьогодні на порядку денному педагогічні працівники орієнтовані на те, щоб випустити із школи всебічно розвинену особистість, патріота з активною позицією, новатора, здатного змінювати навколишній світ і вчитися впродовж життя, а отже – компетентнісно сформованого фахівця. Тому в умовах реформи середньої освіти особливого значення набуває проблема вдосконалення технологій навчання. Актуальним стає компетентнісний підхід в освіті, який грунтується на особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки під час виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Відтак, необхідний діалог різних педагогічних систем і технологій навчання, використання в сучасних умовах всього арсеналу педагогічних ідей минулого, сьогодення і майбутнього. Ключові слова: інновація, нововведення, інтерактивні методи, компетентності, нетрадиційні, нестандартні уроки, проекти, технології, дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Гаманюк, Віта Анатоліївна. "Іншомовна підготовка у школах ФРН : національні традиції та загальноєвропейські тенденції." Освітній вимір 45 (25 червня 2015): 230–37. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2621.

Повний текст джерела

Анотація:

Гаманюк В. А. Іншомовна підготовка у школах ФРН : національні традиції та загальноєвропейські тенденції. У статті порушуються питання впливу мовної політики на організацію та зміст навчання іноземних мов у системі шкільної освіти у ФРН. Досліджуються підходи до навчання іноземних мов з огляду на мультикультурний характер суспільства та певну автономію федеральних земель у розв’язанні освітніх питань. Вказується на проблемні місцяв розв’язанні питань іншомовної підготовки й дискусійні питання в науковому просторі ФРН, які торкаються організації навчання іноземних мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

ВЕРГУН, Ігор. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ФІЗИКИ У ВІДКРИТОМУ БІЛІНГВАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 30–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-30-38.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати теоретичного дослідження організації лабораторних робіт у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі, яке, у свою чергу, дає можливість учням засвоїти українську й англійську мови та повністю реалізуватись у сучасному інтернаціональному світі. Дослідження засноване на системному осмисленні проблеми навчання у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі. У результаті проведеного експерименту нами запропоновані елементи вдосконалення методики організації лабораторних робіт з фізики. Стаття містить фрагмент лабораторної роботи з фізики, запропонованої для реалізації в умовах відкритого білінгвально-орієнтовного освітнього середовища, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів при навчанні фізики. Акцентована увага на компетентнісних і практико-орієнтованих засадах: навчитися мислити творчо, послідовно та представляти ідеї, вміти працювати в команді та встановлювати пріоритети, планувати конкретні результати та нести персональну відповідальність за їх реалізацію, ефективно використовувати знання в реальному житті, брати інформацію з різних ресурсів, зокрема іншомовних. В умовах цього освітнього середовища може відбуватися пояснення нового матеріалу, проведення фізичного семінару та надання учням доступу до українських та іноземних (англійських) віртуальних лабораторій. Двомовна освіта визнана необхідною складовою сучасної системи освіти, яка є потужним інструментом підготовки майбутніх фахівців у будь-якій галузі, починаючи зі шкільних років. Її реалізація сприяє зростанню самосвідомості, розширенню світогляду учнів. Проведене дослідження та використані методи показують, що в умовах відкритого білінгвально-орієнтованого освітнього середовища здійснюється підготовка учнів до майбутньої професії. Ключові слова: лабораторна робота, відкрите білінгвально-орієнтоване освітнє середовище, інтеграція, освітній процес, методика навчання фізики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Marchii-Dmytrash, Tamara. "Сучасний стан реалізації принципу наступності у підготовці дітей дошкільного віку до навчання в школі". Освітній простір України 17 (22 листопада 2019): 147–53. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.147-153.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано сучасний стан реалізації принципу наступності у підготовці дітей до навчання в школі. Акцентовано на важливості особистісного розвитку дитини, зосередженості навчально-виховного процесу на потребах її навчання і виховання. Конкретизовано і розмежовано поняття “підготовка до школи”, “готовність до школи” та “шкільна зрілість”. Визначено, що однією з важливих якостей педагога в контексті реалізації принципу наступності є вміння діагностувати – доброзичливо, цілеспрямовано, вибірково спостерігати за дитиною у різних видах діяльності, використовуючи індивідуальні навчальні, ігрові завдання, в яких будуть проявлятися специфічні риси її особистості (навчальні уміння, мотивація, витривалість, пам’ять, самоорганізація, креативний підхід до вирішення завдань), а також узагальнювати факти, нагро-маджувати й аналізувати дитячі роботи упродовж тривалого часу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

СВИСТУНОВА, Тетяна. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ШКІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН". Humanities science current issues 4, № 31 (15 жовтня 2020): 124–28. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.4/31.214316.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Великдан, Юлия. "АКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ УКРАИНСКОЙ ШКОЛЫ 20-30 ГОДАХ ХХ ВЕКА". SWorldJournal, № 08-05 (31 травня 2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-05-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури щодо спроби використання активних методів навчання у шкільній практиці Україні у період 20-30-х ХХ століття. Проаналізовано основні принципи політики Радянської України у галузі освіти і вихов

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Великдан, Юлия. "АКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ УКРАИНСКОЙ ШКОЛЫ 20-30 ГОДАХ ХХ ВЕКА". SWorldJournal, № 08-05 (31 травня 2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-05-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури щодо спроби використання активних методів навчання у шкільній практиці Україні у період 20-30-х ХХ століття. Проаналізовано основні принципи політики Радянської України у галузі освіти і вихов

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Шкільне навчання"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями