Статті в журналах з теми "Шифрування на основі атрибутів"

Результати аналізу стану захисту інформаційних потоків (ІП) у комп'ютеризованих системах свідчать, що загалом стан розв'язання цієї задачі далекий від досконалості. Тим більше, що виникає потреба у побудові стійких і продуктивних методів та алгоритмів шифрування ІП у комп'ютерних мережах з урахуванням тенденцій зростання вимог до необхідного рівня захисту різних типів ІП. Тому розроблення підходів, методів, алгоритмів, криптографічних комп'ютерних засобів захисту інформації з використанням мережевих технологій та високопродуктивних спецпроцесорів, особливо для проблемно-орієнтованих (ПОКС) та спеціалізованих комп'ютерних систем (СКС) на основі різних теоретико-числових базисів (ТЧБ) є актуальною науковою задачею. На основі алгоритмів та схемо-технічних рішень апаратних компонентів процесорів шифрування даних у теоретико-числовому базисі Радемахера-Крестенсона розроблено архітектуру багаторозрядного спецпроцесора шифрування даних, а також розраховано системи взаємопростих модулів для цих процесорів.

В статті представлено основні результати дослідження і синтезу групи двохоперандних двохрозрядних симетричних операцій правостороннього додавання за модулем чотири шляхом використання групи двохрозрядних однооперандних операцій крипто перетворення. Синтез групи операцій на основі операції правостороннього додавання за модулем чотири, раніше не досліджувався. Встановлено, що побудована група операцій криптографічних перетворень відрізняється від груп криптооперацій побудованих на основі додавання за модулем два та класичним лівостороннім додаванням за модулем чотири. Використання нової синтезованої групи дає змогу підвищити якість потокового шифрування за рахунок збільшення варіативності криптографічних перетворень. Встановлено, що за рахунок симетричних синтезованих операцій в системах потокового шифрування буде використовуватися додатково до двадцяти чотирьох таблиць підстановки

На основі аналізу узагальнених моделей інформаційних потоків на основі часово-просторових властивостей вейвлет-коефіцієнтів за рівнями вейвлет-декомпозиції запропоновано узагальнений метод шифрування даних із можливістю ідентифікації відправника повідомлення. Закритий ключ шифрування — пароль, що складається із чотирьох складових, його довжина — 324 біта. Розшифрування потребує орієнтовно 1012 операцій та обов’язкового знання вибраного вейвлет-базису над модифікованими даними (вейвлет-коефіцієнтами інформаційних даних із закодованим ключем). До зашифрованого повідомлення застосовується зворотне вейвлет-перетворення, коефіцієнти якого і будуть передаватися лініями зв’язку у вигляді відкритого ключа. Несанкціонований вплив на дані, які передаються, повністю виключається завдяки часово-просторовим і спектральним властивостям вейвлет-коефі-цієнтів за рівнями вейвлет-декомпозиції. Відносна похибка оберненого вейвлет-перетворення знаходиться в межах від 4·10–14 до 6·10–14.

У криптосистемах на основі асиметричних ключів для шифрування й дешифрування використовується пара ключів - секретний і відкритий, унікальні для кожного користувача, та цифровий сертифікат. Цифровий сертифікат являє собою розширення відкритого ключа, та містить не тільки сам ключ, але й додаткову інформацію, що описує: приналежність ключа, час використання, доступні криптосистеми, назву центру засвідчення, та інше. Для реалізації такої взаємодії використовуються спеціальні структури - центри сертифікації. Їхня основна функція - поширення публічних і секретних ключів користувачів, а також верифікація сертифікатів. Центри сертифікації можуть поєднуватися: центр вищого рівня (кореневий) може видати сертифікат і права на видачу ключів центру, розташованому рівнем нижче. Той, у свою чергу, може видати права ще іншому центру нижчого рівня й так далі. Сертифікат, виданий одним із центрів, може бути верифікований кожним у ланцюжку. У такий спосіб існує можливість установити центр поширення секретних ключів у безпосередній близькості від користувача, що вирішує проблему дискредитації ключа при передачі у мережах зв'язку.

В статті досліджено та оцінено ефективність застосування операцій криптографічного додаванняза модулем два з точністю до перестановки в потокових шифрах. Розроблено метод підвищення надійності потокового шифрування на основі застосування операцій криптографічного додавання за модулемдва з точністю до перестановки.

Розвиток методів строгого стійкого криптографічного кодування як одного з напрямків криптографічного кодування і декодування на основі логічних функцій є важливим, тому що приводить до значної невизначеності значення кожного біта незакодованого повідомлення при спробах декодування повідомлення. В статті для захисту інформаційних ресурсів застосовано логічні функції в операції матричного криптографічного перетворення інформації на основі додавання за модулем два. Розроблено технологію побудови двохоперандної чотирьохрозрядної операції мінімальної складності з властивістю строгого стійкого криптографічного кодування. Таке строге стійке криптографічне кодування призводить до значної невизначеності значення кожного біта незакодованого повідомлення при спробах декодування закодованого повідомлення. Технологія перевірена шляхом створення однієї з двохоперандних чотирьохрозрядних операцій для потокового шифрування.

У статті висвітлено специфіку запам’ятовування цільовою аудиторією атрибутів бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти, до яких віднесено прізвище, ім’я, по батькові фахівця або використаний ним псевдонім, конструкти його габітарного іміджу та індивідуальний стиль бренд-комунікації. Диференційовано негативний полюс модальності відкладеного попиту на бренд-пропозицію у сфері бізнесу і традиційність вияву означеного явища у сфері вищої освіти як одного з факторів формування довгострокової лояльності до бренд-пропозиції науково-педагогічного працівника. Обґрунтовано доцільність семантичного ототожнення понять «впізнаваність атрибутів бренду» і «поінформованість про атрибути бренду» та ієрархічно-семантичну зверхність над ними поняття «обізнаність в атрибутах бренду», яке передбачає наявність у цільової аудиторії не мінімального, а саме достатнього обсягу інформації про бренд для прийняття бренд-орієнтованого рішення в умовах висококонкурентного освітньо-наукового середовища. З’ясовано причини та специфіку прямої кореляції обізнаності цільової аудиторії в атрибутах бренду фахівця та ступеня лояльності певного сегменту цільової аудиторії до нього. Проаналізовано алгоритм запам’ятовування ознак атрибутів бренду науково-педагогічного працівника вишу представниками його цільової аудиторії на основі вихідних положень теорії трикомпонентної структури пам’яті особистості. Аргументовано «параболічний» вплив інтенсифікації інформаційного потоку у бренд-комунікації на ефективність прийняття цільовою аудиторією рішень щодо взаємодії із брендом науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти. Доведено, що прийняття представниками цільової аудиторії щонайменше одного схвального рішення на користь бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти оптимізує локалізаційний аспект функціонування їх довгострокової пам’яті, сприяючи структурно-хронологічній компресії процесу прийняття повторного аналогічного рішення. Наголошено на деструктивному впливі денотативних і конотативних викривлень інформації про бренд науково-педагогічного працівника вишу на впевненість цільової аудиторії у достовірності ознак атрибутів цього бренду.

У статті запропоновано застосування базової групи операцій перестановок, керованих інформацією, з урахуванням трьох видів алгоритмів реалізації криптографічного перетворення: просте перемішування, гамування з ключем, гамування з ключем із заданою кількістю раундів. Розроблено алгоритми використання операцій перестановок, керованих інформацією, з метою застосування їх як у програмних, так і в апаратних засобах криптографічного захисту інформації. Проведено оцінювання ефективності цих алгоритмів на основі їх програмної реалізації та статистичного тестування пакетом тестів NIST STS. Здійснено аналіз статистичних портретів одержаних результатів роботи розроблених алгоритмів з метою оцінки їх придатності в процесі побудови криптографічних алгоритмів. Показано, що для практичної реалізації криптографічного алгоритму на основі використання запропонованих операцій перестановок, керованих інформацією, потрібно визначити практичну криптографічну стійкість алгоритму, що напряму залежить від довжини пароля та кількості операцій, що застосовуються для шифрування інформації. Крім того, наведено розрахунок варіативності алгоритмів застосування для криптографічного перетворення декількох блоків інформації.

У статті розглядаються атрибути, які є частиною двокомпонентних конструкцій, які функціонують у текстах офіційного-ділового дискурсу, з метою представлення типології словотворення (словотворення за допомогою суфіксів), реалізованої в таких атрибутах як можливий стилістичний маркер офіційного-ділового дискурсу. Текстові корпуси, що належать до жанрів офіційно-ділового дискурсу, були використані як матеріал для дослідження. Для повноти та достовірності опису було вирішено проаналізувати чотири різні жанри, що належать до офіційного дискурсу, – офіційну кореспонденцію (взята з листування Британської ради з викладачами університетів закордонних країн (Кореспонденція Британської ради), судові процесуальні документи (тексти судових документів Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці (МОП) у збірнику «Судді Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці»), тексти на основі інструкцій з технічного обслуговування транспортних засобів (тексти інструкцій з експлуатації автомобілів «Тойота»), формулу винаходів (патенти) (тексти, що містять формули винаходів у галузі фізики та радіоелектроніки, які витягнуті з ліцензованих джерел). Загальний розмір текстових корпусів – 200 тисяч слововживань, тексти кожного жанру включали вибірки 50 тисяч слововживань. Обов’язковим складником аналізу були статистичні дослідження, які демонструють частоту використання цього граматичного феномену в текстах. Вони також дозволяють наглядно представляти дані, які підтверджують гіпотези в початковому дослідженні або суперечать таким. Порівняльний аналіз між обома типами жанрів – «гуманітарними» та «технічними» – показує, що: по-перше, в обох типах жанрів є загальна закономірність, це стосується насамперед неафіксальних атрибутів, які в усіх без винятку жанрах мають найбільшу частоту використання, ніж атрибутів з афіксами; по-друге, серед найпоширеніших суфіксів, що використовуються в атрибутах, можна виділити загальні: -tion, -ty. Але на цьому загальна характеристика атрибутів суфікса закінчується. Тому за результатами проведеного статистичного аналізу можна зробити висновок, що з високим ступенем імовірності дериваційні одиниці атрибутів, виражені суфіксами, які включені у двокомпонентні конструкції в жанрах офіційно-ділового стилю, не можуть використовуватися як стилістичний маркер офіційно-ділового дискурсу.

У контексті розгортання Концепції 4.0 в Україні запропоновано системну модель інформаційної безпеки “розумного міста” на рівні: його сегментів; складових – “розумних об’єктів” та багаторівневих кіберфізичних систем (КФС) “фізичний простір (ФП) – комунікаційне середовище (КС) – кібернетичний простір (КП)”; загроз рівням КФС, компонентам рівня та процесам, що відповідають рівню: відбиранню інформації, передаванню/прийманню, обробленню, управлінню; технологій забезпечення безпеки структури та функціоналу сегменту “розумного міста” за профілями – конфіденційність, цілісність, доступність. Модель розгорнута для сегментів: “розумна енергетика”, “розумне довкілля”, “розумна медицина”, “розумна інфраструктура” і побудована за принципами системного аналізу – цілісності, ієрархічності, багатоаспектності. Системна модель на основі КФС дозволяє створювати комплексні системи безпеки (КСБ) “розумних об’єктів” відповідно до: концепції “об’єкт – загроза – захист”, універсальної платформи “загрози – профілі безпеки – інструментарій”, методологічних підходів до багаторівневого захисту інформації, функціональних процесів захищеного обміну. Така системна структура може бути використана також для забезпечення гарантоздатності системи “розумний об’єкт – кіберфізична технологія” у просторі функціональної та інформаційної безпеки. Проаналізовано безпеку МЕМS-давачів як компоненти інтернету речей у ФП кіберфізичних систем: загрози – лінійні навантаження, власні шуми елементів схеми, температурні залежності, зношуваність; технології захисту – лінійні стабілізатори, термотривкі елементи, охолодження, покращання технології виготовлення, методи отримання нових матеріалів та покращання властивостей. На протидію перехопленню інформації в безпровідних каналах зв’язку, характерної розумним об’єктам, розглянуто алгоритм блокового шифрування даних AES в сенсорних мережах з програмною реалізацією мовою програмування C#. Проаналізовано безпеку хмарних технологій як компоненти КС кіберфізичних систем на апаратно-програмному рівні та наведено особливості криптографічних систем шифрування даних в хмарних технологіях відповідно до нормативного забезпечення.

У статті розглядаються шляхи створення й розвитку техніки криптографічного захисту інформації СРСР на передодні та в період Другої Світової Війни та їх вплив на систему управління військами. Теорія «глибокої операції», фактично — воєнна стратегія СРСР того часу, внаслідок технічного прогресу засобів збройної боротьби, зокрема засобів зв’язку, зміни поглядів на організацію військ, їх оперативну побудову, просторовочасові характеристики операцій вимагала докорінних змін в управлінні військами та організації взаємодії міжвидових угруповань. Одним зі шляхів досягнення цієї мети була автоматизація процесів шифрування інформації. Науково-технічний прогрес у всі часи впливає на форми і способи ведення бойових дій. Розвиток систем зв’язку та інформатизації, технічної розвідки, криптоаналізу вимагають впровадження в сучасних умовах новітніх засобів озброєння та військової техніки, форм і способів їх застосування. На основі досвіду, набутого Радянським Союзом, досліджуються вимоги, які необхідно врахувати для підвищення скритності та оперативності управління військами під час підготовки та в ході ведення операцій, в т.ч. — операції Об’єднаних сил. Ключові слова: конфіденційність, криптографічний захист інформації, оперативність, скрите управління військами, скритність, шифрувальна машина, шифрувальний орган, шифрувальна техніка.

Важливим завданням сьогодення в області захисту інформації є впровадження криптологічних методів. Однак на цьому шляху багато невирішених проблем, пов'язаних з руйнівним впливом на криптозасоби таких складових інформаційної зброї, як комп'ютерні віруси, логічні бомби, автономні реплікативні програми. Метою статті є вивчення особливостей синтаксичних методів лінгвістичної стеганографії. У ході досліджень вирішувались задачі ефективного застосування сил та засобів головного центру спеціального контролю під час передачі для обробки даних реєстрації сейсмічних явищ у ближній та дальній зонах. Об’єктом дослідження в роботі є пунктуаційний метод приховування інформації у текстових контейнерах. Запропоновано використовувати модель приховування повідомлень у текстових контейнерах з відкритим доступом. Це можливо на основі блокування несанкціонованого доступу до інформації шляхом шифрування змісту повідомлень. Предметом дослідження є принципи вбудовування та вилучення повідомлень за реалізованим алгоритмом. Методи дослідження: формалізація теоретичної інформації, порівняльний аналіз, розробка методів реалізацій. Розглянуто також атаки на стеганографічні системи та виділено особливості всіх атак. Перевагу було надано синтаксичному методу на основі пунктуації для здійснення приховування інформації під час передачі даних від периферійних центрів до головного центру приймання і обробки інформації. Кінцевими результатами проведеної роботи передбачена реалізація програми вбудовування та вилучення повідомлення в/з контейнера. Було проведено порівняльний аналіз щодо використання типів текстових контейнерів та здійснено аналіз часових рамок процедур вбудовування та вилучення повідомлення.Вказано також і на можливі недоліки пунктуаційного методу. Такі, як складність програмної реалізації, після якої заповнений контейнер повинен відповідати усім вимогам нормальної стеганосистеми, і . труднощі дотримання вимог до пропускної спроможності

Проаналізовано резюме, що подали кандидати на навчальні курси в галузі інформаційних технологій. Проаналізовано потенційні фактори, що можуть бути включені до вибірки для проведення експерименту. З цього списку резюме вибрано незалежні неакадемічні фактори, які беруться до уваги в дослідженні. Ці фактори можуть мати вплив на успішність кандидатів, що розпочинають навчання на освітніх програмах із напряму інженерії програмного забезпечення, та можуть бути розглянуті у вирішенні задачі прогнозування успішності. На основі цієї вибірки факторів розглянуто методи інтелектуального аналізу даних для класифікації кандидатів, беручи за основу результати проходження тесту на виявлення початкового рівня знань. Під час експерименту використано алгоритми генерації дерев прийняття рішень. Алгоритми, які застосовувалися під час дослідження: J48, LMT, Random Forest, Random Tree. Для оцінки точності класифікації застосовували метод перехресної перевірки. Проведено оцінку атрибутів, що враховуються під час експерименту. Згенеровано дерево прийняття рішень для аналізу факторів, що впливають на початковий рівень знань. Здійснено порівняння вибраних алгоритмів за точністю та швидкодією. Експериментальним способом виявлено основний фактор, що має найбільший вплив на якість проходження тесту на початковий рівень знань. Виявлено другорядні фактори, що також мають вплив на проходження тесту.

Розглядаються механізми візуалізації для побудови термінологічних хмар. На прикладі JSON, HTML, CSV, XLSX, XML, TXT наведений перелік типів файлів та ресурсів. Проаналізовано можливості добування та збереження вхідних даних. Проведено дослідження аналогічних систем, на основі якого було обрано два оптимальні типи файлів, а саме CSV та TXT. Виявлено підхід формування списку ключових слів для наукових публікацій або виокремлення провідної тематики різних текстів. Встановлено, що у разі необхідністі обробки великих текстів спільної спрямованості, якими наприклад можуть бути літературні твори, наукові статті, судові вироки тощо, достатнім буде використання малих веб-додатків для побудови тегових хмар. Тегові хмари на основі алгоритму k-середніх здатні досить ефективно виявити ключові поняття, найбільш уживані слова та провідні концепції. При порівнянні між собою форматів CSV та TXT, було підтверджено, що швидкість обробки залежить скоріше від об’єму вхідної інформації, ніж від структури файлу. Звідси, можна стверджувати, що використання одного або іншого формату зумовлено вибором користувача. Проведено аналіз з якого відзначено, що формат CSV потребує верхнього рядка, в якому вказують атрибути. Для більшої коректності подальшого аналізу, атрибути слід вказати і формувати кожний наступний рядок даних строго по черзі. Така незначна особливість структури допомагає досліднику орієнтуватися серед набору текстової інформації, а при подальшій обробці перший рядок можна не враховувати. На відміну від попереднього формату, формат TXT не потребує формування першого рядка атрибутів. Це ускладнює візуальне сприйняття наявної інформації. Не рекомендовано вводити атрибути самостійно, в подальшому при обробці це буде впливати на коректність результатів кластеризації в негативний бік.

У межах парасоціальної теорії розкривається тема привабливості образу медіаперсони для медіаспоживачів. На основі аналізу літератури визначено три основні напрямки наукових розвідок щодо заявленої теми, а саме: дитяча психологія, психологія споживчої поведінки та політична психологія. Представлено світовий науковий доробок щодо характеристик та вимог привабливості медіаперсони, а також створену на його основі за допомогою синтезу та узагальнення авторську універсальну модель. Відповідно до останньої привабливість медіаперсони залежить від двох основних параметрів – суб’єктивного і парасоціального. Суб’єктивний параметр охоплює характеристики внутрішні, зовнішні та поведінково-комунікативні. До внутрішніх належать інтелект, гумор, доброзичливість, щирість та надійність, чесність, повага до інших, позитивність, екстравертованість та певною мірою агресивність (несамовитість), до зовнішніх – демонстрація атрибутів успіху та багатства (наявність дорогих брендів та коштовних речей, розкішної нерухомості); регулярна зміна локацій та чек-інів; виражена сексуальність та зовнішня привабливість; до поведінково-комунікативних – обговорення “гострих” тем; розкриття широкому загалові інформації, що стосується особистого життя; регулярне поповнення та оновлення сторінок у соціальних мережах; яскравість, цікавість, новизна, достовірність, наочність та узгодженість наданої медіаспоживачам інформації; ініціювання різноманітних акцій у соціальних мережах, створення нових хештегів. Парасоціальний параметр об’єднує формування почуття дружності, наявність почуття близькості та інтимності, створення відчуття належності, готовність до наслідування та ідентифікації, поділяння цінностей з медіаперсоною. Результати дослідження становлять інтерес для представників різних медіаспільнот, формують універсальне підґрунтя для розроблення стратегій управління іміджем публічних осіб. Перспективи подальших досліджень авторка пов’язує зі сферою політичної психології, а саме дослідженням впливу парасоціальної комунікації на електоральну поведінку.

Технології інтернет-сервісів пропонують передові рішення для створення розподілених бізнес-процесів та додатків. У наш час кількість інтернет- сервісів продовжує постійно зростати. Перед споживачами інтернет- сервісів постає проблема вибору із сервісів з однаковою або подібною функціональністю саме того сервісу, який їм найбільше підходить за набором критеріїв, наприклад, вартість, час відгуку, пропускна здатність, безпека, надійність. Такі критерії якості вебсервісів називають нефункціональними характеристиками сервісів або якістю сервісу (Quality of Service, QoS). Залежно від домену та категорій користувачів, а також контексту використання сервісу вебсервіс може мати багато специфічних властивостей та характеристик якості. Є багато стандартів та специфікацій якості вебсервісів. Незважаючи на це, дослідники, розробники та замовники часто по-різному розуміють якість вебсервісів. Вони можуть зменшити або розширити перелік і навіть значення характеристик якості вебсервісів. Метою цієї роботи є розроблення моделі критеріїв якості вебсервісів, яка могла б ураховувати різні аспекти впливу на якість вебсервісів. У цій роботі розглянуто специфікації та стандарти таких організацій, як OASIS, ISO/IEC та OMG. Здійснено пошук інформації у наукометричних базах даних, таких як Scopus та Web of Science. Із розглянутих стандартів та відповідних наукових робіт обрано характеристики якості та критерії для розроблення ієрархічних моделей якості. На основі стандарту метамоделі QoS від Object Management Group запропоновано модель для синтезу колекцій характеристик вебсервісу QoS. У результаті дослідження розроблено модель, засновану на аналізі наявних стандартів, наукових досліджень та оглядів, присвячених вивченню та класифікації характеристик якості та атрибутів якості вебсервісів. Ця модель може бути корисною для вибору вебсервісу з метою безпосереднього застосування, побудови композитних вебсервісів та хмарних сервісів, створення систем на основі сервіс-орієнтованої архітектури та інтернету речей.

Метою роботи є розробка моделей двохрозрядних двохоперандних операцій строгого стійкого криптографічного перетворення придатних для практичного застосування в потокових і блокових шифрах. Результати. Основний критерій строгого стійкого кодування полягає в досягненні максимальної невизначеності результатів шифрування при мінімальних затратах. Проте, донооперандні операції, незважаючи на те, що вони відповідають критерію строгого стійкого кодування, не мають широкого застосування в криптографічних алгоритмах. Це зумовлено тим, що вони є однооперандними. Для практичного застосування даних результатів доцільно їх адаптувати до обробки двох операндів. У статті побудувана модель операції криптографічного додавання яка забезпечила двохвохрозрядне двохоперандне строге стійке криптографічне кодування: Отримана в статті операція забезпечує реалізацію строгого стійкого крипто-графічного кодування при її застосуванні в потокових шифрах. Основною перевагою синтезованої операції над моделлю строгого стійкого криптографічного кодування є простота її реалізації як на апаратному так і програмному рівні. Застосовуючи інші поєднання однооперанних операцій строгого стійкого криптографічного перетворення можна отримувати інші аналогічні двохоперандні операції. Висновки. На основі дослідження і поєднання однооперандних операцій строгого стійкого криптографічного кодування синтезовано двохрозрядну двохоперандну операцію строгого стійкого криптографічного перетворення, придатну для практичного застосування в потокових і блокових шифрах як на апаратному так і програмному рівні. Запропонований в роботі підхід дозволяє розширити, за рахунок синтезу нових моделей операцій строгого стійкого перетворення, інструментальні засоби побудови крипто примітивів нового покоління.

Мета дослідження – на історичному тлі профспілкової діяльності у період 1953 – 1964 рр. (відомий як доба “відлиги”) виокремити та здійснити наукове простеження політичного компонента проблеми відновлення практики трудових спорів з визначенням причин та мотивів зростання до нього владних інтересів. Методологія дослідження спирається на загальноісторичні принципи, а також доповнюється та конкретизується елементами теорії соціально-трудових відносин, що в найбільш узагальненому вигляді охоплюють взаємовідносини між трьома суб’єктами: робочою силою, власником засобів виробництва та державою. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історіографії у контексті форм і методів, характерних для політичної історії, на основі використання законодавства про працю “епохи відлиги” як історичного джерела в комплексі з традиційними історичними джерелами здійснено аналіз процесу відновлення інституту трудових спорів. Визначено природу та причини латентності їх колективних й індивідуальних різновидів відповідно до політичних завдань «відлиги». Висновки. Відправною точкою для висновків виступають політичні компоненти державної форми власності та планового ведення господарства і командно-адміністративної системи управлінн, що її супроводять. Повоєнне відновлення інституту трудових спорів, що фактично почалося лише з середини 50-х рр., відбувалося під впливом двох протидіючих тенденцій: потреби зміни суб’єктно-об’єктних відносин і необхідності утримання в непорушності панівної форми власності та її політичних атрибутів. У результаті дії цих взаємовиключних чинників колективні спори фактично опинилися поза межами права і стали частиною великої політики. У зв’язку з цим професійні спілки, які опікувалися цими процесами, поглибили видозміну функції з соціального захисту трудівників на захист політичних інтересів держави. Ключові слова: виробничий конфлікт, “відлига”, політична історія, тоталітаризм, трудові спори, функції профспілок.

Предметом досліджень статті є моделі для встановлення рівня релевантності зображень у просторі розподілів для дескрипторів ключових точок при розпізнаванні візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є створення методу структурного розпізнавання зображень на підставі впровадження ланцюжкових моделей даних із використанням ймовірнісних розподілів множини дескрипторів. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією аналізу даних при визначенні релевантності структурних описів, вивчення властивостей, атрибутів застосування, значень параметрів цих моделей, оцінювання результативності за наслідками оброблення конкретних зображень. Застосовуваними методами є: детектор BRISK для формування дескрипторів ключових точок, апарат інтелектуального аналізу даних, методи побітового оброблення та побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані такі результати. Перехід від опису множин дескрипторів до ймовірнісних розподілів фрагментів і зіставлення образів у просторі розподілів забезпечують необхідну результативність розпізнавання. Оброблення та аналіз даних виконується у сотні разів швидше, ніж традиційний підрахунок голосів. Оброблення та аналіз сполучень бітів формує значимі властивості для сукупності елементів опису зі збереженням структури даних і їх уніфікації. Зі збільшенням числа бітів у фрагменті розподілу зростає відстань між зображеннями, що сприяє збільшенню ступеня їх розрізнення. Ланцюговим поданням та застосуванням розподілів створюється новий простір даних, що дає можливість суттєво покращити показники функціонування систем розпізнавання зображень. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурного розпізнавання зображень на основі впровадження узагальненої ланцюгової структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів ключових точок, що змістовно відображають властивості зображень об’єктів і забезпечують результативне розпізнавання. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії обчислення релевантності, підтвердження результативності запропонованих модифікацій на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації в системах комп’ютерного зору.

У статті розкрито принципи реалізації Bluetooth 5.2 з точки зору апаратної реалізації. Описано еволюцію технології Bluetooth, наведено інноваційні функції Bluetooth 5.2, визначено основні переваги. Розкрито механізм встановлення зв’язку та описано етапи реалізації останнього. Запропоновано алгоритм формування з’єднання точка-точка за технологією Bluetooth з детальним описом процесу. Охарактеризовано стек протоколів Bluetooth. Визначено функціональну приналежність кожного протоколу та описано принцип взаємодії поміж протоколами. Наголошується, що в умовах сьогодення, низка сучасних компаній інтегрували основні функції широкої смуги Bluetooth в апаратне забезпечення, інші компанії, надають інтерфейс керування хостом. Підкреслено, що система на основі ARM для реалізації Bluetooth передачі у своєму складі має низку додаткових компонентів з’єднаних поміж собою шиною даних. Схематично представлено взаємодію апаратного забезпечення Bluetooth з встановленням функціональних зв’язків. Обґрунтовано принцип реалізації шифрування даних (функція потокового шифру) в апаратному забезпеченні. Наголошується, що застосування функції потокового шифру в апаратному забезпеченні знімає безперервне навантаження з процесора по бездротовому каналу під час передачі даних, а реалізація механізму генерації ключів та аутентифікації в апаратному (а не програмному) забезпеченні призводить до швидшого часу підключення та мінімізації споживання енергії. Запропонована архітектура системи для реалізації апаратного забезпечення Bluetooth 5.2 з урахуванням функції крипто захисту, описано потоки зв’язків на базі системи та описано кожен наявний функціональний блок з відокремленням власної приналежності та виконуваних завдань. Описано широту спектру застосування Bluetooth 5.2 з виділенням таких сфер як: розумні пристрої; засоби масової інформації (телебачення, радіомовлення); подвійна трансляція (функція подвійної трансляції, допомагає у передачі ідентичної інформації через обладнання LE Audio та дубль через гарнітуру Bluetooth або відповідний мобільний додаток, це може значно заощадити час та енергію); багатомовний переклад у режимі реального часу (дана функція зручна при спілкуванні на різних мовах, чи прослуховуванні інформації різними мовами).

Фінансування закладів охорони здоров’я, засноване на конкретних випадках госпіталізації однорідних груп пацієнтів, починаючи з 1990-х років, поступово стало основним засобом реімбурсації витрат лікувально-профілактичних закладів на стаціонарну допомогу в більшості країн світу з високим рівнем доходу. Мотиви, що лежать в основі розробки й імплементації систем ОГП у різних країнах, розрізняються, але в основному до них відносяться підвищення прозорості та ефективності діяльності лікувально-профілактичних установ і оптимізація їх управління. Метою роботи було вивчення та інтерпретація «case mix» підходу до класифікації випадків госпіталізації пацієнтів для оптимізації єдиної системи тарифікації лікарняних послуг, варіації якого імплементовані в багатьох розвинених країнах світу. Дані сучасної наукової літератури, в яких розкривається питання визначення груп, а також передумов і нормативів їх створення, проаналізовано та інтерпретовано для читача. Використовувався контентаналіз, метод системного і порівняльного аналізу, а також бібліосемантичний метод вивчення відповідних наукових робіт. У основній частині статті описано визначення поняття однорідних груп пацієнтів та системи обов’язкових атрибутів, якими вона повинні володіти, наведено загальні причини та етапи імплементації однорідних груп пацієнтів в національні системи охорони здоров’я, а також загальні відмінності в методиці підрахунку фактичної ставки оплати випадку госпіталізації. Відзначено, що країни, в яких імплементовані національні системи класифікацій, можуть украй різнитися за кількістю груп. Дослідження показують, що в більшості країн Європи кількість груп після їх імплементації збільшується з часом. Таким чином між 2005-2011 роками кількість груп у Німеччині збільшилась у 1,36 раза, в Англії більш ніж подвоїлась, а у Франції стала в чотири рази більше. Загальним наслідком запровадження розглянутої моделі відшкодування витрат в Європі є збільшення активності медичних закладів та витрат на охорону здоров’я, і, навпаки, у Сполучених Штатах Америки використання однорідних груп пацієнтів стримує витрати країни на дану галузь. Клініцистам і національним органам системи охорони здоров’я України рекомендовано розглянути питання впровадження системи однорідних груп пацієнтів і вивчити підхід інших країн до класифікації і розрахунку фактичної ставки оплати випадків госпіталізації для створення сучасної та ефективної національної моделі реімбурсації стаціонарної допомоги в Україні. Ключові слова: фінансування, однорідні групи пацієнтів, ОГП, DRG, відшкодування витрат, стаціонарна допомога.

Використання засобів автоматизації суттєво підвищує продуктивність праці техніків та спеціалістів з технічної інвентаризації і стає одним з факторів, що спроможні мінімізувати таке негативне явище, як нескінченні черги до бюро. Ключова компонента таких засобів – програмне забезпечення персональних комп’ютерів. Згідно з рішеннями уряду України усі галузі господарства країни мають використовувати легальне (ліцензійне) програмне забезпечення. Таким чином, одна з головних проблем автоматизація діяльності БТІ – вибір програмного забезпечення, що забезпечує необхідну функціональність за мінімальної ціни. Одним з перспективних рішень цієї проблеми є використання графічного пакету Allplan. Цей пакет активно просувається на ринок України німецьким концерном Nemetschek AG за цінами, доступними для переважної більшості користувачів, а його функціональність навіть надлишкова для задач створення інвентаризаційних справ, технічних паспортів, тощо. Великою перевагою пакету є маніпулювання тривимірними об’єктами: хоча усі креслення для технічної інвентаризації є двовимірними, це значно спрощує та прискорює створення креслення. Крім цього, пакет забезпечує зручне комбінування двовимірних та тривимірних об’єктів. І, нарешті, неперевершена гнучкість у налаштуванні окремих функцій та елементів користувацького інтерфейсу у відповідності до потреб технічної інвентаризації та галузевих інструкцій робить цей пакет висококонкурентноздатним у порівнянні з іншими якісними графічними додатками.Певна річ, такий складний та багатофункціональний програмний додаток потребує певного часу на його опанування, що є небажаним з огляду на неминуче суміщення процесу навчання з виробничим процесом. Дещо спрощує ситуацію той факт, що концерн Nemetschek AG надає потенційним користувачам безкоштовну повнофункційну версію пакету Allplan Junior за умови, що цю версію не буде використано у комерційних цілях. Додатково час навчання можна скоротити за рахунок раціональних методик вивчення можливостей програми та особливостей роботи з нею. Відповідна методика навчання та посібник розроблені відділом №610 ДНДІАСБ. У основі цієї методики лежить наступна послідовність дій.1. Оскільки користування графічним додатком конче потребує досить високих навичок у роботі з персональним комп’ютером, перш за все у осіб, що навчаються, оцінюється рівень володіння персональною обчислювальною технікою: елементарні знання та навички по роботі у операційнім середовищі, вміння запускати програмні додатки та виходити з них, швидкість роботи на клавіатурі та вправність у маніпулюванні мишею, тощо. При необхідності особа, що опановує пакет Allplan, одержує відповідні навички окремо і додатково.2. Роз’яснюється та демонструється основна відмінність пакету Allplan від інших програм аналогічного призначення: орієнтація на дію, а не на об’єкт цієї дії, та головна і дуже зручна особливість користувацького інтерфейсу, що витікає з цього: єдині для усіх об’єктів загальні функції редагування. Паралельно з цим іде вивчення модулів, інструментів та прийомів двовимірного креслення та елементів користувацького інтерфейсу, пов’язаних з цими функціями. Роз’яснюються поняття шарів моделі об’єкту нерухомості та шарів атрибутів та відмінність цих понять від аналогічних, прийнятих у інших графічних додатках. Цей етап оволодіння пакетом закінчується створенням умовних графічних позначок, текстових позначок, налаштуванням вигляду розмірних ліній, тощо.3. Роз’яснюється поняття тривимірного архітектурного елементу та його відмінність від звичайного тривимірного тіла. Особи, що навчаються, вивчають по черзі можливості інструментів тривимірного креслення (“Стіна”, “Дверний проріз”, “Віконний проріз”, “Сходи”, тощо) та здобувають навички роботи з ними. Одночасно опановуються прийоми комбінування тривимірних архітектурних елементів з двомірними об’єктами (позначки, макроси, написи, тощо).4. Розглядаються прийоми створення об’єкту “Приміщення” та його позначення, проставлення розмірів.5. Після опанування базовим інструментарієм пакету вивчаються способи компонування креслень, створення стандартних, або типових рамок, написів, тощо, та прийомів друку готових документів.Запропоновану методику перевірено під час навчання користувачів пакету Allplan у НДІАСБ і доведено її вищу ефективність при навчанні працівників БТІ у порівнянні з опануванням програмою за підручником, запропонованим його виробником.Навчання співробітників БТІ здійснюється в Києві (в НДІАСБ) періодично по мірі надходження заявок та набору груп. Термін навчання не перевищує трьох-чотирьох повних робочих днів. Можливий також виїзд фахівців НДІАСБ для проведення навчання на місці.

Високі темпи оновлення техніки і технологій, які перевищують сьогодні темпи зміни поколінь людей, зумовлюють зміни в системі професійної освіти. Вона відрізняється від традиційної освіти, перш за все, своїм технологічним забезпеченням, оскільки не може функціонувати на базі традиційних освітніх технологій [1].Технологічність неперервної професійної освіти означає таке:– збільшення часових термінів і значущості етапів самоосвіти;–підвищення ролі засобів навчання, розроблених на основі сучасних інформаційних технологій;–підвищення значущості принципу індивідуалізації навчання.З розвитком інформаційних технологій все більшого поширення набувають автоматизовані навчальні системи, які мають реалізувати наведені вище принципи. У даній статті розглядатиметься модель представлення предметних знань у одній з таких навчальних систем, яка у свою чергу призначена для вивчення графічних САПР .Розглянемо структурування навчального матеріалу спочатку з найзагальніших позицій. Навчальний матеріал завжди являє собою систему, що має ту чи іншу структуру. Виділяють глобальну і локальну структуру навчального матеріалу. До глобальної структури відносять більш чи менш об’ємні частини навчального матеріалу, до локальної структури – систему внутрішніх зв’язків між поняттями, що входять у дану частину матеріалу.Моделювання навчальної предметної області істотно відрізняється від моделювання інших предметних областей. Цілі моделювання навчальних і не навчальних предметних областей є різними. Так відбувається тому, що будь-яка діяльність здійснюється шляхом розв’язання власних, специфічних задач. Але у ненавчальній діяльності розв’язання задач і є ціллю, тоді як для навчальної діяльності розв’язання задач – це не ціль, а засіб досягнення цілі (маються на увазі цілі навчання). Інакше кажучи, власне результат вирішення задач не настільки важливий, як сам факт його правильності чи неправильності. Важливий процес їх вирішення, так як саме під час процесу вирішення задач у учня формується спосіб дій.Для того, щоб навчити людину певній діяльності, необхідно виділити усі дії, які належать до цього виду діяльності, а у кожній дії – усі операції, що забезпечують успіх цієї дії.У відповідності до класифікації (рис. 1), існує розподіл предметних знань на декларативні і процедурні [2]. Рис. 1. Класифікація предметних знань При побудові моделі предметної області (ПО) її об’єкти та поняття вивчаються з точки зору структури чи зовнішніх форм (синтаксична модель ПО), властивостей та відношень між ними (семантична модель), методів та алгоритмів функціонування (прагматична модель ПО).Одним з актуальних підходів до побудови такої моделі знань є онтологічний аналіз, яки включає побудову словника понять і термінів для опису ПО та набір логічних висловлювань, які формулюють обмеження, що існують у предметній області.Онтологія визначає загальний словник для спеціалістів, яким необхідно разом використовувати інформацію у предметній області. Звичайно онтологія включає структури даних, які містять усі релевантні класи об’єктів, їх зв’язки і правила (теореми, обмеження), прийняті у цій області. Чому виникає потреба у розробці онтології? Ось деякі причини:– для спільного використання людьми чи програмними агентами, загального розуміння структури інформації;– для можливості повторного використання знань у предметній області;– для відділення знань у предметній області від оперативних знань;– для аналізу знань у предметній області.Онтологія предметної області сама по собі не є метою дослідження. Розробка онтології подібна до визначення набору даних і їх структури для використання іншими програмами.В основі онтологій лежать класи, об’єкти, їх властивості та обмеження, що реалізують представлення про об’єкти як про множину сутностей, які характеризуються певним набором властивостей. Ці сутності знаходяться у певних відношеннях між собою і за певними ознаками (властивостями та обмеженнями) об’єднуються у групи (класи). В результаті повного опису об’єктів та їх властивостей предметна область буде представлена як складана база знань, для якої можна здійснювати інтелектуальні операції, такі як семантичний пошук і визначення цілісності та достовірності даних.В рамках навчальних процесів застосування онтологій дозволить визначити основні компоненти навчальних дисциплін – лекції, практичні та лабораторні заняття, навчальні матеріали, що використовуються. Роль навчальних систем у такому випадку буде зводитися до ролі інтелектуальних агентів, які будуть здійснювати вибірки з бази знань у залежності від контексту навчання. Іншою досить важливою особливістю такої системи буде можливість збудувати тестуючу програмну систему, яка генеруватиме набори контрольних завдань виходячи з семантики описаних онтологій конкретних навчальних курсів.В основу онтології «Навчальна дисципліна» (рис. 2) покладено основні принципи, які використовуються для структуризації лекцій, практичних занять і т.д. в «звичайному» навчальному процесі. У відповідності до цих принципів було сформовано структуру і виділено основні компоненти навчальних курсів.Даний спосіб являє собою шаблон, що описує структуру електронних матеріалів навчального курсу. Іншими словами, було створено онтологію, що визначає структуру і поняття, характерні для більшості навчальних курсів.Предметною областю тут є вся термінологія, що використовується для організації навчального курсу: тема, лекція, практичне заняття, лабораторна робота, контрольні запитання, приклади, списки додаткової літератури, а також усі більш дрібні компоненти кожного з об’єктів [3].У цій статті онтологія – формальний явний опис понять розглянутої предметної області (класів), властивостей кожного поняття (слотів, атрибутів) та обмежень, накладених на слоти (інколи їх називають обмеженнями ролей). Онтологія разом з набором індивідуальних екземплярів класів утворює базу знань.Якщо ж ми будемо за допомогою онтологій описувати предметну область «графічна САПР», то вона виглядатиме дещо інакше. У центрі онтології знаходяться класи, що описують поняття предметної області. Наприклад, клас «Інструменти створення зображення» представляє всі засоби, якими можна скористатися для створення графічного зображення.Конкретні інструменти, такі як «Точка», «Відрізок», «Коло» – екземпляри цього класу.Деякі класи мають підкласи, які представляють більш конкретні поняття, ніж надклас. Наприклад, можна розділити клас усіх інструментів оформлення на розміри, умовні позначення, інструменти вставки текстів і таблиць. Рис. 2. Онтологічне подання змісту навчальної дисципліни В результаті вивчення було виявлено наступні види зв’язків в онтології (табл. 1):Таблиця 1Типи зв’язків у онтології Тип зв’язкуЗначення зв’язкуПриклад застосування у предметній області «Навчання»Приклад застосування у предметній області «Графічні системи»Таксономія («kind-of», «is-a»)Відношення приналежності до певного класу чи категоріїКонтрольні запитання, контрольні завдання, тести належать до категорії «Засоби контролю знань»Наприклад, інструменти «Колонна», «Балка», «Ферма» належать до більш загальної категорії «Несучі конструкції». Інструменти «Стіна», «Перегородка» належать до категорії «Огороджуючі конструкції»Партономія («part-of», «consists», «has part»)Відношення «частина-ціле», складова частина, компонентЛекції, практичні завдання, тести є складовими частинами навчального курсу. У свою чергу вони також поділяються на частини: тести складаються з запитань, лекції – з певних інформаційних блоків тощоКреслення може містити такі складові, як графічна частина, елементи оформлення, атрибути або метадані. У свою чергу графічна частина складається с шарів, шари з макрооб’єктів, макрооб’єкти з елементарних об’єктівГенеалогіяВідношення «предок-нащадок»На рис. 2 є наступний приклад такого відношення: класи «Електронна література» та «Друкована література» є нащадками класу «Література» «if-then»Причинно-наслідковий зв’язокПрикладом причинно-наслідкового зв’язку у навчальному процесі може бути адаптація навчального курсу у відповідності до результатів попередніх тестувань особи, що навчається.Прикладом причинно-наслідкового зв’язку може бути зміна розмірного напису при зміні геометричних характеристик об’єкту, перебудова зображення при зміні масштабу і т.д.Атрибутивний зв’язокСутність є одночасно атрибутом іншої сутностіНа рис.2 представлено сутність «Вид діяльності», атрибутами якої є «Теоретичні відомості», «Приклади», «Вправи», «Контроль», «Література». В той же час вони є окремими сутностями і мають власні атрибути. Існує декілька можливих підходів для розробки ієрархії класів: низхідний, висхідний та комбінований. Для даної розробки був обраний висхідний підхід, який починається з визначення найбільш конкретних класів, листків ієрархії, з наступним групуванням цих класів у більш загальні поняття. Наприклад, спочатку ми визначаємо класи для інструментів «Стіна», «Колона» й «Вікно». Потім ми створюємо загальний надклас для цих трьох класів «Інтелектуальні інструменти», який, у свою чергу, є підкласом для «Інструментів створення зображення».Класи самі по собі не містять достатньої інформації про об’єкти предметної області, після визначення ієрархії класів необхідно описати внутрішню структуру понять, тобто їхні властивості та обмеження.У процесі навчання системою фіксуються стійкі послідовності чи комбінації об’єктів (т.зв. патерни проектування) та понять, вони класифікуються і формуються у асоціативні ланцюги та метапоняття. Ланцюги операцій об’єднуються в операції більш високого рівня, в результаті на моделі ПО будується ієрархія операцій.Висновки. У даній статті описано процес розробки онтології інструментальних засобів для створення проектної документації з використанням графічних САПР. Детально розглянуто усі кроки створення онтології, питання визначення ієрархій класів та властивостей класів і екземплярів.

в статті запропоновано алгоритм виділення найбільш інформативних ознак товарів, по яких може бути спрогнозована швидкість його продаж. Метод грунтується на обробці статистичної інформації про об’єми продаж за допомогою процедур добування знань (data mining). Побудоване дерево рішень дозволяє віднести товар, що аналізується по значеннях його атрибутів до певного кластеру швидкості продаж. При розробці нових товарів структура дерева рішень дає інформацію про те, які атрибути товару найсуттєвіше впливають на рівень його продаж, що дозволить спрямувати пошук проектувальників в потрібне русло.

Обґрунтовано актуальність дослідження питання інтелектуального підходу до проведення аналізу діяльності підприємства зважаючи на складність, мінливість, неоднозначність середовища, у якому працюють підприємства для з’ясування причинно-наслідкових зав’язків поточної ситуації та прогнозування її наслідків в майбутньому. Розглянуто основні шляхи проведення інтелектуального аналізу даних, зокрема статистики, штучного інтелекту та їх поєднання. Охарактеризовано основні категорії проведення інтелектуального аналізу даних на основі виділення описового інтелектуального аналізу даних і прогнозного інтелектуального аналізу даних. Зокрема, охарактеризовано описовий інтелектуальний аналіз даних, який досліджує закономірності опису даних, та прогнозний інтелектуальний аналіз даних, що прогнозує поведінку моделі на основі доступного набору даних. Проведено дослідження структури та методів інтелектуального аналізу даних. Визначено, що інтелектуальний аналіз даних має велике значення в діловій та науковій сферах. Зазначено, що інтелектуальний аналіз даних, складається з пошуку, аналізу та сортування великих обсягів даних, з метою виявлення нових закономірностей, тенденцій розвитку та взаємозв'язку, що містяться в зібраних даних. Охарактеризовано, що з огляду на величезну кількість даних, що зберігаються в файлах, базах даних та інших репозиторіях, важливим є володіння предметною сферою, яка потребує отримання нових знань із наявного набору даних, які могли б допомогти у прийнятті рішень. Виділено, що генерація даних і методів їх опрацювання для інтелектуального аналізу даних є важливим завданням і вимагає знання предметної області. Проведено інтелектуальний аналіз для оцінки корпоративної культури промислових підприємств із використанням описового методу. Враховуючи складність досліджена феномену корпоративної культури на підприємствах та необхідність доповнення кількісних оцінок результатами проведених опитувань, які складно опрацьовувати традиційними статистичними методами, підсумовано, що інтелектуальний аналіз даних доцільно застосовувати для дослідження стану корпоративної культури на підприємстві із виділенням її суттєвих атрибутів та їх характеристик, що впливають на діяльність підприємства загалом. Зроблено висновок, що в умовах розширення інформаційного поля у діяльності підприємств, зростатиме зв'язок управлінської діяльності із сферою інформаційних технологій .

Мета роботи – розширити теоретичне уявлення про функціонування моделі стосовно інтегративних засад маркетингової комунікаційної діяльності виставкових компаній України. Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Застосовано методи порівняння, систематизації та узагальнення, аналізу особливості позиціонування виставкових послуг, інтегративні методи в управлінні функціями виставкової компанії, методи цифрового маркетингу та веб-аналітики у контексті інтегрованого розуміння конверсії та моделювання атрибутів маркетингових комунікацій. Результати дослідження. Удосконалено модель AIDAOUC(s) урахування та комунікаційного забезпечення інтеграції інтересів, уваги, побажань та взаємодії стейкхолдерів у просторі партнерського маркетингу виставкових компаній. Теоретичне та практичне значення дослідження. Розвинуто теоретичні аспекти позиціонування виставкових послуг у комплексі інтегративного комунікаційного маркетингу. Висвітлено комунікаційні особливості, які мають виставкові послуги, вісім компонентів інтегрованого підходу до управління ними на основі моделі 8 Ps. Практичне значення полягає у визначенні показників успішності виставкового заходу при впровадженні моделі AIDAOUC(s). Соціальне значення дослідження. Посилено толерантність у взаємодії зі споживачами та маркетингову цінність при комунікаційному впливі на цільові аудиторії. Це може бути забезпечено завдяки розвитку національної ідентичності та змістових особливостей торгівельної марки, бренду. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Ураховано оптимізацію управлінських внутрішніх впливів, оновлення основних активів виставкового об’єкту, зміну розподілу коштів у бюджеті комплексу інтегрованих маркетингових комунікацій під час аналізування інтересів і побажань економічних агентів, комунікаційної підтримки просування послуг виставкової компанії задля забезпечення задоволеності цільових клієнтів і стейкхолдерів. Перспективи подальших досліджень – поглиблювати оцінювання детермінант взаємодії і взаємозв’язку елементів маркетингових комунікацій у ході системної їх інтеграції у віртуальному інформаційному просторі. Тип статті– теоретична.

У статті презентовано результати теоретичного та емпіричного дослідження змістовного наповнення поняття емоційно-значущих взаємин. Проаналізовано основні положення сучасної психологічної науки щодо розуміння визначеного феномена та окреслено складові такого виду стосунків. Результати дослідження отримано за допомогою анкети, яка складається з трьох смислових блоків. По першому блоку запитань на тему «Уявлення про феномен емоційно-значущих взаємин» виявлено, що асоціаціями до нашого ключового поняття є: кохання, любов, взаєморозуміння, повага, підтримка, довіра, вірність, взаємність та щирість, це вказує на те, що респонденти вбачають у емоційно-значущих взаєминах найкращі риси, які притаманні міжособистісним стосункам. Другий блок нашого опитування стосувався психологічного наповнення та складових емоційно-значущих взаємин. Найпоширеніші відповіді було згруповано у 5 категорій і отримали наступне наповнення емоційно-значущих взаємин в їх ієрархії: турбота, трепетне ставлення; схожі ціннісні орієнтації, емоційний відгук; достатній рівень комунікації; відвертість, довіра; повага та взаєморозуміння. Третій блок запитань стосувався руйнівних тенденцій та чинників, що визначають динаміку емоційно-значущих взаємин. Доведено, що вони можуть бути емоційно виснажливими, адже в них був виявлений цілий ряд атрибутів, які дестабілізують стосунки між партнерами. Проте третина респондентів свідомо заперечують таку можливість, а половина допускає лише в окремих випадках Це свідчить про те, що в основі уявлень про останні присутні почуття з позитивною модальністю. У випадку наявності деструкції вони мають носити іншу назву. Отримані результати емпіричного дослідження дали можливість консатувати, що емоційно-значущі взаємини це – близькі взаємини зазвичай між партнерами, яким притаманна здатність втілювати в собі емоційно-ціннісне ставлення та викликати почуття в іншого через призму його життєвого досвіду. Література Ананьев, Б.Г. (2008). Личность, субъект деятельности, индивидуальность. Москва : Директ-Медиа. Богомолова, Н.Н., Бодалев, А.А., & Гительмахер, Р.Б. (2005). Основы социально-психологической теории. Учебное пособие. Москва : Изд-во Междунар. пед. академии. Березовська, Л., & Ямчук, Т. (2020). Психологія міжособистісних взаємин подружньої пари. Вісник Національного університету оборони України, 56(3), 5–13. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-56-3-5-13 Берн, Е. (2016). Ігри, у які грають люди. Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Бодалев, А.А. (2007).Формиравание понятия о другом человеке как личности. Издательство Ленинградского унивеситета. Бодалев, А. А. (2004). О взаимосвязи общения и отношения. Вопросы психологии, 1, 122–127. Британника, I.E. (2007). Encyclopædia britannica. Британская энциклопедия. Режим доступу: https://en.wikisource.org/wiki/Index:EB1911_-_Volumedjvu Вильям, Дж. (2011). Психология. Москва : Педагогика Гірняк, А.Н., & Глова, І.М. (2019). Передумови формування гармонійної міжособистісної взаємодії в молодій сім’ї. IV Міжнародна науково-практична конференція «Україна в умовах реформування правової системи: сучасні реалії та міжнародний досвід» (м. Тернопіль, 5–6 квітня 2019 р.), Т. 2. (с. 133–135). Тернопіль : Економічна думка. Режим доступу: http://uf.wunu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/TEZI-YUF-2019-T.-2.pdf#page=133 Гозман, Л.Я., & Ажгихина, Н.И. (2008). Психология симпатий. Москва : Знание, 1(5). Грей, Дж, (2017). Мужчины с Марса, женщины с Венеры. София. Журавльова, Л.П., & Коломієць, Т.В. (2013). Структурно-динамічна модель мезовиміру міжособистісної взаємодії. Освіта регіону, 4(34), 275–279. Жмайло, І.М. (2013). Міжособистісні взаємини як соціально-психологічна проблема. Проблеми сучасної психології, 22, 146–154. Зинченко, В.П., & Моргунов, Е.Б. (2004). Человек развивающийся. Очерки российской психологии. Москва : Тривола. Изард, К.Е. (2009). Эмоции человека. Москва : Изд-во МГУ. Коломієць, Н. (2018). Теоретичний аналіз поняття взаємодія. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи, 58, 112–119. Режим доступу: http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/58/14.pdf Коломинський, Я.Л. (2003). Соціальна психологія шкільного класу: наук-метод. посібник для педагогів та психологів.Минськ : ООО «ФУА інформ». Кроник, А.А., & Кроник, Е.А. (2010). В главных ролях: вы, мы, он, ты, я. Москва : Мысль. Ломов, Б.Ф. (2013). Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва : Directmedia. Мясищев, В.Н. (2015). Психология отношений. Воронеж : Модэк. Орбан-Лембрик,Л.Е. (2013). Соціальна психологія. Київ : посібник Академвидав. Обозов, Н.Н. (2010). Возрастная психология: юность и зрелость.Санкт-Петербург : СаиВеда. Рубинштейн, С.Л. (2016). Бытие и сознание. Санкт-Петербург : Питер. Шадських, Ю.Г., & Піча, В.М. (2006). Психологія: Короткий навчальний словник: терміни і поняття.Львів : Магнолія. Шнейдер, Л.Б. (2009). Психология семейных отношений. Москва : Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс. Fromm E. (2003). The Art of Loving: A Study of the Nature of Love. New York : Harper and Brothers. Mead, G.H. (2004). The philosophy of the present. Amherst :Prometheus Books. Sullivan, H. (2002). The Psychiatric Interview (Norton Library). New York :WW Norton & Co Plutshik, R., 2006. Psycholophysiology of individual differences with special reference to emotions. Annual New York : Acad Sciense.