Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Швидкості повітряного потоку"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Швидкості повітряного потоку".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Швидкості повітряного потоку"
1
Степаненко, С. П., Б. І. Котов та Р. А. Калініченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЧАСТИНОК ЗЕРНОВОГО МАТЕРІАЛУ У ВЕРТИКАЛЬНОМУ КАНАЛІ ЗА УМОВ ДІЇ ПУЛЬСАЦІЙ ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 47 (7 грудня 2021): 25–36. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.619.
Повний текст джерелаАнотація:
Створення нових і вдосконалення існуючих пневмосепаруючих систем пов’язано з подальшим розвитком теорії повітряного сепарування і створення точних математичних моделей, що ураховують дію сил, які виникають при зміні швидкості повітряних потоків як за координатами, так і з часом. Дія на зернину сил, які зумовлені нестаціонарністю потоку повітря і його нерівномірністю, за певних умов може сприяти збільшенню ефективності розділення компонентів зернового матеріалу за аеродинамічними властивостями. Для дослідження процесу переміщення зернового матеріалу, на який діє нерівномірний нестаціонарний потік повітря в пневмосепарувальному каналі, необхідно сформулювати математичний опис, який дозволить визначити траєкторії руху зернини в повітряному потоці із градієнтом швидкості і за наявності пульсацій. У статті теоретично визначені закономірності руху зернини та удосконалено математичну модель динаміки руху зернини у вертикальному потоці повітря, яка відрізняється від відомих тим, що ураховує нерівномірність поля швидкості, дію бокових сил та концентрацію матеріалу. Застосування імпульсного потоку повітря дозволяє збільшити відхилення одна від одної траєкторій руху зернин на 10–15%. Розв’язок системи диференціальних рівнянь виконано у вигляді траєкторій руху зернин у вертикальному повітряному потоці, що дозволяє розраховувати їх траєкторії руху, які різняться коефіцієнтами парусності, та визначити раціональні параметри пневмогравітаційних сепараторів.
2
Бутовський, Леонід, Олена Грановська, Олег Мороз та Олександр Старченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФУЗІЙНО-СТАБІЛІЗАТОРНОГО СПАЛЮВАННЯ ГАЗУ ПРИ ЗНИЖЕНОМУ ВМІСТІ КИСНЮ В ОКИСЛЮВАЧІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати експериментальних досліджень характеристик мікро-дифузійних стабілізаторних пальникових пристроїв при спалюванні газоподібного палива в умовах зменшення вмісту кисню у повітряному потоці. В результаті випробувань встановлено залежність втрат тиску в пальнику від конструктивних та режимних факторів. Опір пальника залежить від форми стабілізатора, коефіцієнту затінення стабілізаторної решітки і швидкості повітряного потоку. Втрати тиску збільшуються при підвищенні швидкості повітряного потоку і коефіцієнту затінення. При горінні палива додаються гідравлічні втрати від виділення тепла к камері згоряння. Одержано відповідні залежності, які дозволяють виконувати попередні розрахунки гідравлічних характеристик пальникових пристроїв стабілізаторного типу у разі відсутності змішувача вторинного повітря. У випадку роботи стабілізаторного пальника на режимах вторинного підігріву продуктів згоряння основної камери після їх охолодження в спеціальному охолоджувачі встановлено, що при збільшенні долі баласту в продуктах згоряння основної камери сталість горіння у вторинній камері на режимах «багатого» зриву погіршується, тобто значення мінімального коефіцієнту надлишку повітря збільшується. Стале горіння в стабілізаторному пальниковому пристрої забезпечується до зменшення вмісту кисню в окислювачі до 15 %.
3
Kuzyk, A., K. Drach та V. Tovaryanskyi. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАСІННЯ ТРАВ’ЯНИХ ПОЖЕЖ ПОТОКАМИ ПОВІТРЯ ТА ПОВІТРЯНО-ВОДЯНОЇ СУМІШІ". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Відповідно до статистичних даних пожежі у природних екосистемах трапля-ються як в Україні, так і у всьому світі, і мають тенденцію до щорічного зростання. Поряд із питаннями за-побігання виникненню пожеж у природних екосистемах актуальним є дослідження сучасних засобів та методів їх локалізації та ліквідації, особливо на початковій стадії виникнення.Мета роботи − обґрунтувати доцільність використання обприскувача Stihl SR 430 для гасіння трав’яної пожежі.Опис матеріалу. За основу для проведення досліджень взято обприскувач з мотоприводом Stihl SR 430, який застосовували під час гасіння трав’яної пожежі поблизу м. Київ. Пристрій використовували з формуванням повітряного потоку і потоку повітряно-водяного струменя. Встановлено залежності швидкості потоку повітря, який створює такий пристрій, від частоти обертів двигуна, відстані від сопла та відхилення від напряму потоку.Результати. Дослідженнями підтверджено, що практично у всьому діапазоні відстаней (0,2−3 м), швид-кості потоку повітря, а також повітряно-водяної суміші за середньої частоти обертів двигуна внутрішнього зго-ряння, є меншими, ніж за максимальної, що свідчить про доцільність ефективної експлуатації пристрою саме в режимі середньої частоти обертів. Найкращі результати гасіння отримано за умов застосування повітряного по-току, сформованого за значенням середньої частоти обертів двигуна, який спрямований в осередок пожежі в го-ризонтальній площині під кутом 0○. Встановлено, що результативність гасіння трав’яної пожежі повітряними потоками досягається на відстані 0,4−1 м від сопла до осередку горіння. Використання повітряно-водяних потоків забезпечує відрив полум’я з швидкістю, значення якої в середньому є меншим в 1,24 раза від значення цієї вели-чини для повітряного потоку.
4
Holovko, V., V. Kokhanievych та M. Shykhailov. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ОРІЄНТАЦІЇ РОТОРА ВІТРОУСТАНОВКИ ЗА РАХУНОК ВЛАСНОЇ ПАРУСНОСТІ РОТОРА". Vidnovluvana energetika, № 2(61) (28 червня 2020): 63–69. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.2(61).63-69.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на значний досвід в проектуванні вітроустановок малої потужності в процесі їх експлуатації виникають руйнування окремих елементів установки, які можуть призвести до руйнування установки в цілому. Одним з важливих чинників, що призводить до руйнування елементів, зокрема лопатей, є гіроскопічні навантаження, що виникають в них при орієнтації ротора за напрямком повітряного потоку. При цьому необхідно зауважити, що перед конструкторами стоїть певна дилема. З однієї сторони збільшення кутової швидкості призводить до зменшення енергетичних втрат при орієнтації ротора, а з іншої – до збільшення гіроскопічних навантажень в лопаті.
На сьогоднішній день в ряді робіт запропоновані математичні моделі систем орієнтації ротора за напрямком повітряного потоку за рахунок флюгерної площини хвоста. При цьому використовуються різноманітні конструктивні схеми даної системи орієнтації ротора, такі як підпружинений хвіст, хвіст на косому шарнірі та інші. Система орієнтації ротора за рахунок власної парусності ротора практично недосліджена і потребує теоретичних розробок та подальшої їх експериментальної перевірки.
В даній роботі пропонується розробити математичну модель системи орієнтації ротора вітроустановки за рахунок власної парусності ротора із врахуванням ряду параметрів та характеристик даної системи орієнтації. Запропонована математична модель орієнтації ротора дозволило отримати рівняння для розрахунку кутових швидкостей орієнтації ротора в залежності від швидкостей вітру, кута відхилення ротора від напрямку повітряного потоку та ряду конструктивних параметрів системи орієнтації ротора. Отримані кутові швидкості орієнтації ротора дозволяють визначити енергетичні втрати та гіроскопічні навантаження на елементи конструкції вітроустановки в процесі орієнтації ротора. Дані рівняння також дозволяють визначити параметри, якими можна впливати на величину кутової швидкості орієнтації ротора, такі як відстань від вісі обертання гондоли до площини ротора та коефіцієнт демпфування відповідних пристроїв, що дозволяє вибрати раціональну величину кутової швидкості орієнтації ротора з урахуванням можливих втрат виробітку вітроустановкою та величин гіроскопічних навантажень в лопатях і елементах гондоли. Бібл. 9, рис. 1.
5
Козаченко, О., О. Шкрегаль, В. Гончаров, А. Пахучий та С. Дьяконов. "Моделювання аеродинамічних процесів двобарабанної жниварки обчісуючого типу". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 17 (18 березня 2020): 25–34. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.25-34.
Повний текст джерелаАнотація:
При розробці жниварок для збирання сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені важливим завданням є вибір та обґрунтування конструктивно-режимних параметрів. Проведеними теоретичними дослідженнями встановлено вплив конструктивно-технологічних параметрів жниварки обчісуючого типу на якість протікання процесу в її області при збиранні льону олійного прямим комбайнуванням. Доведено, що на протікання процесу суттєвий вплив має повітряний потік, що утворюється при роботі бітером-відбивачем і обчісуючим барабаном жниварки. Дослідження течії повітря проводилося з використанням програмного пакету STAR-CCM+, який реалізовано на основі методу кінцевих елементів. При цьому використовувалися адаптивні регулярні розрахункові сітки із змінним розміром комірки. Базовий розмір комірки прийнятий 0,001 м. В якості моделі сітки було обрано генератор призматичного шару, генератор багатогранних комірок та генератор поверхневої сітки. Чисельним моделюванням аеродинамічних процесів в жниварці обчісуючого типу встановлено розподіл швидкостей потоку повітря в її області, визначено залежності максимальної швидкості повітряного потоку від частоти обертання бітера-відбивача і обчісуючого барабану, положення повітряної сітки та апроксимована форма кожуха, для якої отримані раціональні конструктивно-технологічні параметри жниварки, що зумовлюють підвищення якості протікання технологічного процесу. За результатами виконаних теоретичних досліджень встановлена можливість спрямованого регулювання процесів в області жниварок обчісуючого типу шляхом обґрунтування їх раціональних параметрів щодо створення ефективних технічних засобів для збирання сільськогосподарських культур.
6
Abdulin, M. Z., N. M. Fialko, A. B. Timoshchenko, A. A. Seryi, Yu V. Sherenkovskii, E. I. Milko, A. A. Ozerov, A. V. Klisch, N. N. Olkhovskaya та L. A. Shvetsova. "ТЕМПЕРАТУРНІ РЕЖИМИ ЗОН ЗВОРОТНИХ ТОКІВ У БЛИЖНЬОМУ СЛІДІ ЦИЛІНДРИЧНИХ СТАБІЛІЗАТОРІВ ПОЛУМ'Я". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 97–100. http://dx.doi.org/10.15421/40280320.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати експериментальних досліджень теплового стану мікрофакельних пальникових пристроїв з циліндричними стабілізаторами полум'я. Встановлено особливості формування температурних режимів і геометричних характеристик зон зворотних токів у закормовій ділянці циліндричних стабілізаторів. Проаналізовано закономірності впливу конструктивних і режимних чинників на основні параметри процесу спалювання в розглядуваних пальникових пристроях. Наведено дані щодо залежності довжини зон зворотних токів у закормових ділянках циліндричних стабілізаторів полум'я та величини температур у них від таких режимних параметрів процесу спалювання, як величина швидкості потоку повітря на вході в канал і коефіцієнт надлишку повітря. Встановлено, що зі збільшенням швидкості повітряного потоку протяжність зони зворотних токів зростає, вплив же коефіцієнта надлишку повітря має протилежний характер: довжина зони зворотних токів і рівень температур у них зменшуються зі зростанням коефіцієнта надлишку повітря. Певну увагу приділено дослідженню особливостей зміни теплового стану і протяжності зон зворотних токів за стабілізаторами полум'я від величини відносного кроку розташування газоподавальних отворів. Зазначено, що з огляду на інжектуючу дію струмин паливного газу відбувається скорочення довжини зон зворотних токів зі збільшенням вказаного відносного кроку.
7
Михайлов, Є. В., М. О. Рубцов, and Н. О. Задосна. "THEORETICAL SUBSTANTIATION OF AIR FLOW SPEED IN AN AIR-SEPARATION CAMERA OF AN AIR-NOISE SEPARATOR." Proceedings of the Tavria State Agrotechnological University 19, no. 4 (2019): 59–69. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-19-4-59-69.
Повний текст джерела
8
ГРЕЧИХИН, Леонид, Надежда КУЦЬ, Юрий БУЛИК та Александр ДУБИЦКИЙ. "Транспорт и вихревой тепловой насос". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.349.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботах [1, 2] для транспорту запропоновано застосувати вихровий тепловий насос на штучно створеному вітрові. В результаті показано, що такий вихровий насос перетворює не механічну енергію вітру в електричну потужність, а теплову складову потоку повітря, що прокачується. Розглянуто загальний принцип роботи такого вихрового теплового насоса. Конкретний розрахунок перетворення енергій виконаний для повітряних вітрогенераторів. Вихровий тепловий насос, який може бути застосований на транспорті, описаний якісними параметрами. У зв'язку з цим виникла необхідність провести розрахунок енергій перетворення вихровим тепловим насосом із застосуванням конкретного електричного двигуна, електричного генератора, повітряного гвинта і лопатей вітрогенератора для транспортних систем.
Вентилятор створює повітряний потік, який впливає на лопаті вітрогенератора, вітрогенератор виробляє потужність більше потужності, споживаної електродвигуном вентилятора і витраченої потужності на подолання сил тертя при обертанні якорів в електромоторах, а також тертя об повітря при обертанні лопатей вітрогенератора.
В результаті проведених досліджень встановлено, що для збільшення захоплюваної поверхні вентилятором необхідно використовувати високооборотний гвинт порівняно великого діаметра, а обертання такого гвинта повинен забезпечувати електромотор з підвищеною потужністю, але це суттєво зменшить коефіцієнт перетворення. Збільшення числа лопаток в вітрогенераторі можливе при зростанні діаметра електрогенератора, що також знижує коефіцієнт перетворення.
Встановлено, що найбільш ефективний спосіб отримання максимального коефіцієнта перетворення енергії - це збільшення швидкості руху потоку повітря до певної межі. Якщо застосувати каскадну схему шляхом розташування двох і більше лопатевих кілець в вітрогенераторі, то різко зросте коефіцієнт перетворення вихрового теплового насоса.
Ключові слова: тепловий насос, вітрогенератор, вентилятор, повітряний гвинт, лопаті, зривний потік.
9
Ternovoy, Yurii, Gennadii Baglyuk та Vera Panova. "ОДЕРЖАННЯ ПОРОШКІВ ПІДВИЩЕНОЇ ПЛИННОСТІ РОЗПИЛЕННЯМ МЕТАЛЕВИХ РОЗПЛАВІВ ВОДОЮ ВИСОКОГО ТИСКУ ЗА УМОВ ПОДВІЙНОГО ПОВІТРЯНО-ВОДЯНОГО СМЕРЧУ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (17 лютого 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2020-1-03.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі моделі водяного розпилення високотемпературних розплавів, а також зурахуванням експериментальних і літературних даних розроблено модель розпиленнярозплавів водою в «смерчі». Стабільний режим розпилення з утворенням сфероїдальнихчастинок забезпечується мінімальною відстанню між струменем розплаву і потоком води,що обертається, за якої в пограничному шарі газового потоку досягається швидкість бли-зько 90…100% від швидкості води. Розглянуто причини перетворення форми частинок, щоутворюються, під час переходу від розпилення кільцевою форсункою до розпилення в«смерчі». Головною причиною є відсутність прямого контакту струменя розплаву та рідкихкрапель металу з водою. З урахуванням запропонованої моделі та технічних параметріврозпилення було отримано формулу для визначення медіанного діаметра частинок поро-шку.
10
Зеленський, Кирило Харитонович. "Комп’ютерне моделювання динаміки повітряних потоків у циклонних камерах". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (22 листопада 2012): 132–45. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30691.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються процеси конвективно-дифузійного переносу повітряної суміші у циклонних камерах, що використовуються у якості сеператорів повітря від твердих домішків (пилу). Досліджується розподіл компонент швидкості руху потоку у циклонній камері, математична модель якого описується системою диференціальних рівнянь Нав’є—Стокса. На відміну від загальноприйнятих методів пошуку розв’язань цієї системи, що грунтуються на різницевих схемах, запропоновано числово-аналітичний ітераційний метод розв’язання відповідної крайової задачі. Викладено відповідний алгоритм розв’язання, що грунтується на використанні інтегральних перетворень, із його реалізацією шляхом розробки відповідного програмного забезпечення. Отримані результати є підгрунття для дослідження процесів турбулентного руху суміші та відкремлення твердих домішків із повітряної суміші.
Дисертації з теми "Швидкості повітряного потоку"
1
Бречко, О. Ю., та Валентина Володимирівна Шевченко. "Вибір форми лопатей вітроенергетичних установок по аеродинамічним параметрам". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26278.
Повний текст джерела