Статті в журналах з теми "Шведська модель"

У статті розкрито моделі прийняття управлінських рішень у контексті зарубіжного досвіду. Висвітлено сутність управлінського рішення, яке спрямовано на досягнення цілей, керівництво колективом, розподіл ресурсів, переробку інформації тощо. Визначено функції управлінського рішення: забезпечувальна, скеровуюча, координуюча, мобілізуюча та ін. Показано вимоги до управлінських рішень в Україні та за рубежем: наукова обгрунтованість, цілеспрямованість, оптимальність, своєчасність, комплексність та ін. Зосереджено увагу на європейських технологіях та видах управлінських рішень, як-от: програмованість та непрограмованість.Акцентовано на моделях прийняття управлінських рішень у вітчизняній та зарубіжний науці. Це класична модель, яка спрямована на визначеність умов щодо рішень; поведінкова модель, де рішення приймається на основі поведінки об’єкта та ірраціональна модель, де рішення приймається без дослідження альтернатив.Також показано визначення сутності моделі з точки зору зарубіжних науковців, як відображення в схемі, формулі характерних ознак об’єкта, що досліджується, а також в реальних подіях та управлінських ситуаціях. Звернено увагу на різні моделі прийняття управлінських рішень в Італії, Франції, Великобританії, Швеції, показано особливості середовища прийняття таких рішень, особисті якості менеджера, стилі управління, стандарти.Проаналізовано ціннісні чинники, пов’язані з соціокультурним середовищем міжнародного менеджменту, який спрямований на потребу адаптації в певному оточенні та її внутрішню інтеграцію.Підкреслено, що кожна Європейська модель менеджменту має свої особливості, оскільки враховує певні національні цінності, своєрідність національної психології, менталітету. Розглянуто моделі прийняття рішень у Франції, які спрямовано на стилі управління, що є відображенням управлінських цінностей, які частково формуються під впливом освіти.Визначено, що англійська модель менеджменту має великий вплив на розвиток інших європейських моделей, а також, що британські управлінські рішення спрямовані на навички спілкування і прагматизм. Відзначено неординарність шведської політики у прийнятті управлінських рішень у сфері перекваліфікації працівників, що дозволяє скоротити міграцію населення, пов’язану з пошуком роботи; доцільно використати економічний цикл тощо. Також показано своєрідність прийняття управлінських рішень в Італії.

Наведено аналіз перспектив будівництва метантенків на Львівських каналізаційних очисних спорудах згідно з проектом, виконаним шведською компанією "Абанор АБ". Проаналізовано закладені в проекті технічні показники та виконано їх порівняння зі сучасними аналогами. Окреслено ризики реалізації проекту з урахуванням місцевих умов. Для перевірки ефективності процесу термофільного анаеробного зброджування осадів стічних вод на Львівських КОС запропоновано виконати натурні експериментальні дослідження на пілотній установці – фізичній моделі метантенка.

В статье рассматривается шведская сцена прогрессив-рока – стиля рок-музыки, связанного с усложнением и обогащением музыкального языка, композиционных структур и содержания. Исследуются культурные истоки, различные параметры «шведскости» в прогрессив-роке, причины и условия расцвета данного направления в Швеции, его стилевые разновидности. Для шведского прогрессив-рока характерны ладовое и интонационное своеобразие (тяготение к модальности, натурально-ладовым формам, попевочный тип тематизма наряду с развернутыми мелодиями широкого дыхания), влияние национального фольклора и музыки лютеранской традиции, эпичность драматургического развития, неспешность темпов, сдержанность, «меланхоличность» звучания и общего настроенческого модуса, акцент на тембрах «церковного» органа, меллотрона, использование акустических оркестровых и народных инструментов. Особое внимание в статье уделяется периоду 1970-х гг., который в меньшей степени известен, чем современный, поскольку шведский прогрессив-рок развивался тогда в основном на местной сцене, не выходя за пределы страны и ориентируясь на шведскоязычную аудиторию. Особенности музыкального языка и стилистики показаны на примере творчества крупнейшей шведской прогрессив-роковой группы 1970-х гг. – “Kaipa”. Рассматриваются ее связи с британским прогрессив-роком, наиболее значительные произведения, а также влияние на современные шведские прогрессив-роковые коллективы, для которых “Kaipa” стала своеобразным эталоном звучания и стилевой моделью. Во многом возрождение шведского прогрессив-рока в 1990-е связано с обращением к наследию этой группы.

<p class="_7Osnovnoi-text">Реальная социально-экономическая действительность, причинно-следственные связи, на которых она зиждется, во много раз шире, сложнее наших самых смелых идей и гипотез. Но порой случается, что именно простые явления и процессы наводят на мысль о тех самых глубинных основаниях, которым прежде уделялось мало внимания. История науки и реальной практики знает много примеров научных озарений – от ньютоновского яблока до бревна сибирской лиственницы на гренландском берегу<span class="CharOverride-1"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_11/HTML/Column_11.html#footnote-001">1</a></span></span>.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Но и некоторые произведения классической литературы, как представляется, тоже могут стать прекрасной иллюстрацией этой идеи, ярко и образно отражая явления окружающего нас мира во всей сложности взаимосвязей их причин и следствий. Применительно к настоящей тематической подборке «ЭКО» кажется уместным обратиться к рассказу А.П. Чехова «Шведская спичка (уголовный рассказ)». Одному из его персонажей, как известно, удалось найти улику, которая позволила раскрыть запутанную ситуацию: «…К моим услугам шведская спичка, употребления которой еще не знают здешние крестьяне. Употребляют этакие спички только помещики, и то не все….». Спичка в данном случае стала и основой выявления причинно-следственных связей, и тем средством, при помощи которого удалось найти живым и невредимым пропавшего героя: «Дюковский чиркнул спичкой и осветил предбанник…»<span class="CharOverride-1"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_11/HTML/Column_11.html#footnote-000">2</a></span></span>.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Прошедшим жарким летом 2019 г. сибирский лес горел как та самая шведская спичка, о которой нам поведали чеховские строки. Лесные пожары «осветили» многие темные углы и закоулки той действительности отечественного лесного комплекса, которые в обычной жизни не всегда можно увидеть и, тем более, понять.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Эта действительность далеко не исчерпывается материальными ресурсами и не может быть описана исключительно в терминах существующей системы учета и управления хозяйственной деятельности. Она, скорее, являет собой сложный комплекс тесно связанных и взаимообусловленных процессов, которые формируют и определяют место леса в социально-экономической системе нашей страны.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Современный императив понимания проблем леса имеет мало общего с примитивным «учетно-калькуляционным» подходом, применяемым для анализа и оценки лесных проектов на основе маржинальной эффективности добычи и переработки очередного кубометра древесины. Лес – это, прежде всего, здоровье населения, это возможность реализации инициатив, связанных с формированием благоприятной среды проживания как ныне живущих, так и будущих поколений россиян.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Лесные пожары лета 2019 г. с особой остротой и силой высветили недостатки господствующего утилитарного подхода к лесу. Такое отношение никак не принимает во внимание человека, его устремления и нужды, его право жить достойно самому и дать такую возможность своим детям.</p><p class="_7Osnovnoi-text">В основе современного (назовем его «спичечным») подхода лежат учет только текущих издержек (как эксплуатационных, так и инвестиционных, связанных с разработкой «лесных месторождений»), невнимание к процессам воспроизводства и жизненного цикла лесных угодий, ориентация на простоту и мнимую прозрачность администрирования и управления лесными ресурсами, пренебрежение вопросами надежного информационного обеспечения функционирования лесного хозяйства, слабая вовлеченность институтов местного самоуправления в процессы подготовки и принятия решений в сфере ЛПК и т.д. Как результат – фискальная ориентация всех фрагментов чрезвычайно дисперсной и аморфной среды лесопользования. Неудивительно, что наш лес горит как «шведская спичка».</p><p class="_7Osnovnoi-text">Именно поэтому авторами тематической части настоящего номера «ЭКО» рассматривается комплекс шагов и мер, направленных на изменение сформировавшейся модели лесопользования.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Так, в отношении лесных пожаров подчеркивается, что «масштаб и серьезность проблемы требуют поднятия ее решения на федеральный уровень, с опорой на системный, комплексный подход, что предполагает принятие принципиальных институциональных изменений» (статья Б.Н. Порфирьева). При этом анализ и оценка текущих мероприятий по охране лесов и тушению пожаров нуждаются в корректировке с позиции установки на спасение (продление) жизни людей.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Как отмечают наши авторы, нельзя не учитывать при освоении лесных ресурсов и характер жизни и деятельности населения лесных поселков. «Применение механизма приоритетных инвестпроектов свелось к выделению без аукциона больших арендных массивов крупным компаниям. В результате это привело к “выдавливанию” малого и среднего предпринимательства из лесных отношений» (статья Ю.Ш. Блама и Л.В. Машкиной).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Обоснованное и эффективное социально-ориентированное управление лесами немыслимо без «лесоустройства (в освоенных и продуктивных лесах и в лесах, переданных в аренду и постоянное пользование) и государственной инвентаризации (по всей территории страны)». Пока, к сожалению, информационное обеспечение процессов функционирования лесного хозяйства оставляет желать много лучшего (и это притом, что информационные технологии и современные методы дистанционного мониторинга открывают колоссальные возможности).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Российские (и сибирские) леса - неотъемлемая часть «легких» нашей планеты. Как отмечают наши авторы (статья А.И. Пыжева и Е.А. Ваганова), «Парижское соглашение предоставляет странам-участницам свободу в формулировании национального вклада в решение проблемы… Такой полицентрический характер принятия решений позволяет отдельным странам вести самостоятельную политику контроля за выбросами парниковых газов с учетом особенностей их политического устройства, структуры и динамики экономики».</p><p class="_7Osnovnoi-text">Исторический опыт решения проблем лесопользования (многие научные школы в этой сфере имеют изначально российскую «прописку») открывает уникальные возможности интеграции и кооперации на глобальном уровне. Однако и этот опыт, и эти возможности остаются невостребованными в стране, лидирующей по экспорту малообработанной древесины.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Лес – неотъемлемая часть нашей идентичности и культуры, его сохранение и преумножение требуют консолидации и заинтересованного диалога всех сторон – от управленцев и специалистов до представителей местных сообществ, рядовых жителей страны. Наш общий долг – сформулировать роль и место леса в жизни России на годы вперед. Мы приглашаем заинтересованных коллег и читателей к обсуждению данных непростых проблем и вопросов. Хочется надеяться, что это можно осуществить без использования «шведских спичек» (лесных пожаров).</p>

Сьогодні розвинені країни світу, в тому числі європейські, втілюють у життя різноманітні інноваційні концепції енергозберігаючих технологій в будівництві, де енергетичні, економічні, екологічні і соціальні заходи складають одне ціле. Не байдужі до цих проблем викладачі і студенти Дніпровського державного коледжу будівельно-монтажних технологій. Створені методом моделювання на пінопласті Проєкти: Екологічний проєкт «Зеленого» району Стокгольму «Хаммарбю-Шестад», Проєкт «ЕКО-ФЕРМА», та «Альтернативне біопаливо із водоростей». Проекти створені методом моделювання під час роботи гуртка з біології «Надія» та гуртка з екології «Екомайбутнє». Модель сконструйованої екологічної ферми майже повністю забезпечує себе альтернативними джерелами енергії і палива і не залежить від традиційних вуглеводневих енергоносіїв, світові ціни на які стрімко зростають. Шведська екологічна модель є прикладом і для України, яка має значний сільськогосподарський потенціал енергетичної біомаси, розвинуту промисловість, великий об’єм теплових викидів для спорудження бінарних енергоустановок. Для студентів, майбутніх фахівців, створення таких екологічних ферм– це наочний приклад раціонального природокористування, ресурсо- і енергозбереження. Створення таких екологічних районів, як «Хаммарбю-Шестад» та подібних «Еко-ферм», сприяє збереженню традиційних енергоресурсів, покращує екологію, стабілізує клімат на планеті. Розв’язання проблем в області біоенергетики буде сприяти вирішенню економічних, соціальних і екологічних проблем, досягненню національних стратегічних цілей в цілому.