Статті в журналах з теми "Чутливість методу"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Чутливість методу.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Чутливість методу".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Babii, O. M., B. F. Shevchenko, I. S. Konenko, N. G. Gravirovskya, N. Yu Oshmyanskya та S. V. Ushchina. "Еластографія зсувної хвилі в оцінці морфологічних змін підшлункової залози при хронічному панкреатиті". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 1 (24 березня 2019): 10–12. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити чутливість і специфічність еластографії зсувної хвилі в оцінці морфологічних змін підшлункової залози (ПЗ) при хронічному панкреатиті (ХП). Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз доопераційних результатів еластографії зсувної хвилі з даними морфологічних досліджень біоптатів ПЗ, отриманих у 68 пацієнтів, оперованих з приводу ускладнень ХП (основна група), і 30 пацієнтів без ознак ХП (контрольна група). Результати. Застосування методу еластографії зсувної хвилi в оцінці морфологічних змін ПЗ при ХП дало змогу розробити діагностичну модель високої якості з чутливістю 80,1% і специфічністю 86,4%. За кольоровим патерном та показниками жорсткості паренхіми ПЗ верифіковано морфологічні зміни органа в стадії раннього і пізнього фіброзу на тлі активного та неактивного запалення його паренхіми.Висновки. Виділені найбільш достовірні цифрові показники еластографії зсувної хвилi в неінвазивній оцінці активності запалення та стадії фіброзної трансформації ПЗ при ХП.
2
А. С. Повх, С. М. Романчук. "ВАЛІДАЦІЯ МЕТОДУ ФРАГМЕНТНОГО АНАЛІЗУ STR-ЛОКУСІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ НАБОРУ РЕАКТИВІВ АmpFlSTR® IDENTIFILER® PLUS ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕАКЦІЇ АМПЛІФІКАЦІЇ". Криміналістичний вісник 31, № 1 (27 січня 2020): 63–79. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – висвітлити результати внутрішньолабораторної валідації методу фрагментного аналізу STR-локусів на генетичних аналізаторах АВ 3130 та 3100-Avant із використанням набору реактивів AmpFlSTR® Identifiler® Plus для проведення реакції ампліфікації, надати певні рекомендації. У процесі дослідження перевірено в її межах кілька параметрів (точність і достовірність методу, його чутливість, оптимальна концентрація ДНК, гетерозиготний баланс, співвідношення статера та алеля в ДНК-профілі, додаткові піки (+А, −А) та нетипові алелі (артефакти), вплив інгібіторів на реакцію ампліфікації, якість реакції ампліфікації під час дослідження деградованої ДНК, достовірність результатів дослідження відповідно до стандартів ДНК NIST, ДНК-суміші за різних співвідношень концентрації ДНК, аналітичний і стахостичний пороги). Підтверджено високоточність методу фрагментного аналізу STR-локусів із використанням набору реактивів Identifiler® Plus і високий рівень достовірності результатів дослідження; його цілковиту придатність та ефективність для встановлення генетичних ознак особи (трупа), а також біологічних слідів, у тому числі й за наявності інгібіторів (винятком є дослідження деградованої ДНК). Методологічну основу дослідження становлять закони і категорії теорії пізнання, зокрема положення матеріалістичної діалектики, що сприяли усвідомленню об’єкта, предмета, мети і завдань дослідження в контексті взаємообумовленості здобутків і потреб практики. При цьому методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше усвідомити зміст досліджуваних питань, системно-структурним методом з’ясовано сутність досліджуваних категорій і явищ. Метод моделювання використано під час висвітлення перебігу внутрішньолабораторної валідації методу фрагментного аналізу STR-локусів на генетичних аналізаторах АВ 3130 та 3100-Avant з використанням набору реактивів AmpFlSTR® Identifiler® Plus для проведення реакції ампліфікації.Ключові слова: валідація; дезоксирибонуклеїнова кислота; короткий тандемний повтор; полімеразна ланцюгова реакція; фрагментний капілярний електрофорез.
3
Хорольський, А. А. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ ЗАЖИТТЄВОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПАСАЛУРОЗУ КРОЛІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 224–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Основними методами діагностики у ветеринарній паразитології є лабораторні способи досліджень, багато з яких передбачають виявлення та диференціацію збудника інвазії. За різних паразитозів застосовують різноманітні методи діагностики, засновані на сучасних наукових досягненнях і накопиченому досвіді практикуючих фахівців. Відомо, що з метою діагностики більшості гельмінтозів використовують копроскопічні дослідження фекалій, що засновані на виявленні яєць паразитів із використанням флотаційних, седиментаційних або комбінованих способів. Водночас лабораторна діагностика пасалурозу кролів включає дослідження зіскобів з приа-нальної ділянки тіла, що пов’язано із циклом розвитку гельмінта, а дослідження фекалій у разі такої інвазії є неефективним. Метою досліджень було встановити ефективність наявних зажиттєвих методів лабораторної діагностики Passalurus ambiguus. Експериментальні дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету та в умовах одноосібних селянських господарств Полтавської області. Проведено випробування трьох способів зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу кролів із застосуванням: гліцерину, клейкої стрічки, флотації. Основним показником діагностичної ефективності кожного способу було значення інтенсивності інвазії. За результатами проведених досліджень встановлено, що найбільш чутливим методом зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу у кролів виявився метод дослідження прианальної ділянки тіла із застосуванням клейкої стрічки. За допомоги цієї методики було виявлено 80 % інвазованих кролів. Нижчу чутливість показали методи із застосуванням гліцерину та метод Фюллеборна, де відповідно було виявлено 60 та 25 % інвазованих кролів. Високу діагностичну ефективність методу із використанням клейкої стрічки доведено за показниками інтенсивності інвазії. За цією методикою виявлено в середньому 5,94 яєць пасалурисів, що у 3,4 та 4,9 разів більше порівняно з методами із застосуванням гліцерину та Фюллеборна. Отримані дані експериментальних досліджень дозволяють рекомендувати спосіб із застосуванням клейкої стрічки як найбільш ефективний та ергономічний метод зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу кролів.
4
Gorokhovatskyi, V., A. Vasylchenko, K. Manko та R. Ponomarenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДИФІКАЦІЙ МЕТОДУ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ЗОБРАЖЕНЬ ОБ’ЄКТІВ ЗА ОПИСАМИ У ВИГЛЯДІ МНОЖИНИ ДЕСКРИПТОРІВ КЛЮЧОВИХ ТОЧОК". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.074.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень статті є моделі для встановлення ступеня релевантності зображень у просторі дескрипторів ключових точок зображень для реалізації структурних методів розпізнавання зорових образів у системах комп’ютерного зору. Метою є проведення експериментального дослідження ефективних за параметром швидкодії модифікацій способів встановлення подібності описів у просторі дескрипторів ключових точок на підставі апарату аналізу бітових даних. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей оброблення даних при обчисленні подібності структурних описів, вивчення властивостей та особливостей застосування цих моделей, оцінювання ефективності за результатами оброблення конкретних зображень. Застосовуваними методами є: детектор BRISK для формування дескрипторів ключових точок, інтелектуальний аналіз даних, метод кластеризації к-середніх, методи побітового оброблення та підрахунку частоти входження даних, теорія хешування бітових даних, програмне моделювання. Отримані такі результати. Методи класифікації зображень з використанням подібності описів у просторі дескрипторів ключових точок отримують подальший розвиток та застосування на підставі впровадження апарату аналізу бітових даних. Кластерне подання описів не тільки скорочує час оброблення, але й показує чутливість модифікації методу до незначних особливостей зображення і його можливість широкого застосування у системах комп’ютерного зору. Хешування опису без втрати даних суттєво прискорює (у експерименті у сотні разів) процес обчислення ступеня релевантності описів. Вибрана хеш-функція може впливати на результат і сприяти покращенню рівня розрізнення зображень. Побудова узагальненого опису у вигляді спільного дескриптора значно скорочує час обчислень, при цьому виникає потреба у попередньому обробленні опису з метою формування скороченого опису із списку значущих дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурного розпізнавання зображень на основі опису як множини дескрипторів ключових точок шляхом застосування апарату кластеризації, виявлення узагальнених властивостей та хешування даних для визначення модифікованих мір релевантності аналізованих та еталонних описів. Практична значущість роботи – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії обчислення релевантності зображень, підтвердження результативності запропонованих модифікацій на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору.
5
Ryk, T. M., O. I. Metlytska та V. Y. Nor. "Розробка методу ідентифікації ендогенного ретровірусу свиней PERV-С". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 167–78. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена діагностична система скринінгу ендогенного ретровірусу свиней підтипу С (PERV-C) за допомогою мультиплексної ПЛР-SSP для виявлення особин із зниженим ризиком біологічної небезпеки при їх застосуванні для цілей ксенотрансплантації.На зразках ДНК, отриманих від тварин свиней порід в’єтнамський мейшан та велика біла, визначена чутливість та специфічність тест-системи PERV-C – α-Actin. Встановлено, що гранично допустимою концентрацію геномної ДНК для виявлення фрагменту ретровірусу свиней в ПЛР з наступним розділенням продуктів ампліфікації шляхом горизонтального електрофорезу в агарозному гелі є 15,2 пг/мкл, а мінімальна кількість ПЛР-продукту для можливості його візуалізації склала 5 × 103 копій.
6
Shapov, P. F., R. S. Tomashevskyi, B. V. Tkachuk та V. М. Pavlyuk. "ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕДУРОЮ УЛЬТРАФІЛЬТРАЦІЇ ПРИ ПРОГРАМНОМУ ГЕМОДІАЛІЗІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 153–59. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.153.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано інформаційну технологію статистичного управління процедурою ультрафільтрації при програмному гемодіалізі на основі інформації, отриманої з сигналів біоімпедансометрії.У статті проведено аналіз літературних джерел, який показав гостру необхідність розробки системи інформаційної підтримки процедури гемодіалізу або її автоматизації. Недосконалість класичних методів оцінкирівня гідратації пацієнта не дозволяє використовувати їх в якості сигналів індикації стану біологічного об'єкта в режимі реального часу. Аналітичний огляд показав, що найбільш підходящим сигналом, за допомогоюякого можливий моніторинг стану пацієнта, є сигнал біоімпедансометріі. Метою роботи була розробка інформаційної технології моніторингу стану пацієнта і статистичного управління процедурою ультрафільтрації на основі сигналів біоімпедансометріі. Для аналізу таких сигналів був обраний коваріаційний аналіз, такяк він дозволяє оцінити глобальні та локальні тренди сигналу з урахуванням його нестаціонарності, а такожоцінити значимість зміни цих трендів. На тренди класичного коваріаційного розкладання, в роботі був запропонований модифікований коваріаційний метод аналізу, який дозволяє враховувати відносну зміну трендів біоімпедансних сигналів на декількох частотах, і, тим самим, зменшуючи суму випадкового залишку. Такий підхіддозволяє, збільшуючи чутливість методу до динамічних змін, отримати додатковий інформативний параметр. Експериментальні дослідження на пацієнтах, які перебувають на процедурі програмного гемодіалізу,показав ефективність запропонованого методу. Адекватність отриманих статистичних рішень повністюпідтвердилася результатами контрольного дослідження - вимірювання рівня гематокриту.
7
Дем’яненко, С., Ю. Якусевич, Р. Гімпель та З. Дорофєєва. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІНИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ЕЛЕМЕНТІВ МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Пріоритетним завданням при технічному обслуговуванні (експлуатації) механічного обладнання є забезпечення його безвідмовної роботи. В статті механічне обладнання судноплавних гідротехнічних споруд розглядається, як елемент системи більш високого порядку. Ймовірними причинами розвитку деструктивних процесів і ушкоджень та реалізації відмов механічного обладнання судноплавних гідротехнічних споруд в роботі прийняті: конструктивні, технологічні та експлуатаційні. Показано, що реалізація однієї з перерахованих причин найбільш ймовірна на визначених умовних етапах експлуатації механічного обладнання судноплавних гідротехнічних споруд залежно від термінів його експлуатації. В статті запропоновано структуру методів неруйнівного контролю при оцінці стану механічного обладнання судноплавних гідротехнічних споруд. Відмічено, що фактична чутливість методів неруйнівного контролю (мінімальний розмір дефекту, що виявляється) в умовах експлуатаційного контролю істотно відрізняється від граничних значень, зазначених у нормативних документах ,і залежить від параметрів дефектів і умов проведення діагностичних операцій. Показано, що однією з основних умов своєчасного виявлення втомних ушкоджень в експлуатаційних умовах є раціональний вибір методу визначення зміни технічного стану, який сполучає можливість реалізації його фізичних принципів в умовах проведення операції з урахуванням параметрів дефектів і динаміки деградаційного процесу. Доведено, що раціональний вибір методів для виявлення втомних тріщин може бути зроблений тільки з урахуванням основних параметрів реальних дефектів, їх розташування та умов проведення контролю, вплив яких на чутливість і імовірність оцінюється сукупністю коефіцієнтів. Запропоновані коефіцієнти, що враховують параметри дефектів та умови проведення контролю. Досліджено вплив властивостей дефекту (тріщини) і стану контрольованої ділянки на його виявлення методами неруйнівного контролю. Зроблений висновок, що ефективність пошуку втомних тріщин методами неруйнівного контролю залежить не стільки від граничної чутливості самих методів, скільки від параметрів дефектів і умов проведення контролю. Ключові слова: втомне ушкодження, дефект, метод, механічне обладнання, неруйнівний контроль, судноплавна гідротехнічна споруда
8
Deresh, N. V., та O. P. Sharmazanova. "ІНФОРМАТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ СПОНДИЛІТІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (18 травня 2020): 216–21. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11106.
Повний текст джерелаАнотація:
Золотим стандартом діагностики спондилітів є культуральна чи патоморфологічна верифікація. Однак проведення інтервенційних хірургічних втручань з діагностичною метою при спондилітах має ряд обмежень. Результати біопсії потребують обережної інтерпретації, без візуалізаційної навігації можливі негативні результати, мають місце важливі методологічні проблеми та низька якість отриманого матеріалу. За неможливості гістологічної чи бактеріологічної верифікації променева діагностика стає єдиним критерієм підтвердження діагнозу.
Мета – визначити інформативність та ефективність рентгенографії, комп’ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), цифрового томосинтезу (ЦТ) та їх поєднань у діагностиці спондилітів.
Матеріал і методи. Проведено ретроспективне дослідження 140 дорослих пацієнтів, з них 54 з туберкульозним спондилітом, 41 з неспецифічним спондилітом та 45 осіб, які склали контрольну групу.
Результати. Визначені чутливість, специфічність, точність, прогностичність та ефективність кожного з променевих методів, а також комбінацій МРТ і КТ, МРТ і цифрового томосинтезу.
Висновки. МРТ виявився найкращим методом діагностики спондилітів. Це єдиний з методів, який дозволяє виявляти набряк кісткового мозку та має значні переваги у виявленні поширення процесу на спинний мозок, оболонки та інші м'які тканини. Дані КТ найкраще характеризують диференційні особливості кістково-деструктивного процесу і паравертебральних абсцесів. Поєднане застосування КТ+МРТ підвищує специфічність і точність діагностики. ЦТ підвищує діагностичні можливості рентгенологічного методу. З точки зору ефективності використання ресурсів та меншого променевого навантаження перспективним є поєднання цифрового томосинтезу та МРТ.
9
Караченцев, Юрій, Вадим Хазієв, Леонід Герасименко, Віктор Дубовик, Олена Дорош, Максим Сазонов, Наталія Філоненко та Світлана Соколова. "ІНФОРМАТИВНІСТЬ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ ЕКСПРЕС-ГІСТОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТАКТИКИ ТА ОБ’ЄМУ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 28–35. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах. Матеріали та методи. Проведено аналіз 6140 операцій з приводу вузлової патології ЩЗ, що виконані протягом 6 років (2015–2020 рр.) на базі хірургічного відділення клініки Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України». Обчислено основні статистичні показники інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології, зокрема чутливість, специфічність та діагностичну цінність методу. Результати. Відсоток істинопозитивних результатів при проведенні інтраопераційного експресгістологічного дослідження окремо по роках коливався в межах 86,2–97,9 %. При оцінці чутливості, специфічності, прогностичної цінності та точності методів встановлено, що вищезазначені показники збільшувалися: чутливість — з 88,4 до 98,7 %; специфічність — з 95,3 до 99,3 %; прогностична цінність позитивного результату — з 79,9 до 94,4 %; прогностична цінність негативного результату — з 94,4 до 98,7 % та точність — з 92,3 до 98,87 %, що вказує на досить високу ефективність проведення вищезазначеного дослідження. Сполучення патології прищитоподібних залоз з іншими тиреоїдними захворюваннями значно утруднює доопераційну верифікацію злоякісного процесу, але точно верифікується при експрес-гістологічного дослідження у 100 % (за нашими даними на п’ять операцій з приводу підозри на рак прищитоподібних залоз верифіковано п’ять раків), а при раку прищитоподібних залоз виявляється інвазія в оточуючі тканини. У зв’язку з чим для вибору раціональної тактики хірургічного втручання значно підвищується значення інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження. Висновки. Задля більш чіткого диференціювання злоякісних пухлин і надання можливості частішого застосування органозберігаючих оперативних втручань необхідно застосувати інтраопераційне експрес-гістологічне дослідження.
10
Кручиненко, О. В. "ПОРІВНЯННЯ КОПРООВОСКОПІЧНИХ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ В. Н. ТРАЧА, МАКМАСТЕРА Й МІНІ-ФЛОТАК У РАЗІ УРАЖЕННЯ КУРЕЙ ASCARIDIA GALLI ТА TRICHOSTRONGYLUS TENUIS". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 194–99. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Одними з найпоширеніших шлунково-кишкових інвазій у птиці є асаридіоз спричинений Ascaridia galli, й трихостронгільоз, збудник Trichostrongylus tenuis. У ветеринарній практиці кількісні копроо-воскопічні методи діагностики з наявністю лічильної камери досить широко застосовуються. Ці методи мають важливе значення під час вивчення інвазованості птиці нематодами. Проте базові знання щодо ефективності комерційних методів діагностики порівняно з методом В. Н. Трача у птиці практично відсутні в науковій літературі. Метою дослідження було порівняння ефективності методу В. Н. Трача та комерційних методів: модифікованого МакМастера з чутливістю 50 яєць в 1 г фекалій (ЯГФ) та Міні-Флотак у комбінації з Філл-Флотак (чутливістю 10 ЯГФ) у разі ураження курей A. galli і T. tenuis. У роботі представлено результати апробації вищенаведених методів з наси-ченими розчинами: нітрату амонію (NH4NO3; ПВ=1,3) для В. Н. Трача та хлориду натрію (NaCl; ПВ=1,2) для МакМастера й Міні-Флотак. Зразки фекалій відбирали в одноосібному селянському гос-подарстві, що розташоване в с. Щербані Полтавського району, від курей віком 9–12 міс. з підлоги 25 проб по 10 г кожна. Лабораторні дослідження проведені в науковій лабораторії кафедри паразито-логії Полтавської державної аграрної академії. Для методу В. Н. Трача брали 2,5 г посліду й додава-ли 47,5 мл розчину NH4NO3, після чого відстоювали впродовж 45 хв. З метою діагностики модифіко-ваним методом МакМастера брали 2 г фекалій і додавали 28 мл насиченого розчину кухонної солі. Для проведення досліджень методом Міні-Флотак у Філ-Флотак поміщали 2 г посліду й додавали 38 мл розчину NaCl, згідно з протоколом дослідження екзотичних тварин. Дослідження методами МакМастера й Міні-Флотак проводили через 10–12 хв після заповнення камер. З’ясовано, що метод МакМастера є найефективнішим з виявленн яєць нематод у птиці. В середньому методом МакМас-тера вдалося виявити на 83,3 % більше яєць Ascaridia galli й на 80,24 % більше яєць Trichostrongylus tenuis, ніж методом В. Н. Трача (P<0,001). Встановлено, що метод В. Н. Трача мав бідну кореляцій-ну залежність при виявленні яєць аскаридій і трихостронгілюсів як із «золотим стандартом» (метод МакМастера), так і з Міні-Флотак. Водночас при підрахунку яєць A. galli в 1 г фекалій кое-фіцієнт кореляції узгодженості Ліна між методами МакМастера й Міні-Флотак був суттєвим (ССС=0,96), а T. tenuis – помірним (ССС=0,91).
11
Лавренко, А. В., Я. М. Авраменко, О. А. Борзих та І. П. Кайдашев. "ПЕРСОНІФІКОВАНА ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ ПАЦІЄНТІВ З ГІПЕРЧУТЛИВІСТЮ ДО НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ЗАСОБІВ". Medical and Ecological Problems 24, № 1-2 (29 квітня 2020): 36–39. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2020.24.1-2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Цілі: Підвищена чутливість до нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) має різні механізми і представляє різні клінічні синдроми від анафілаксії до важкого бронхоспазму. Поширеність гіперчутливості до аспірину серед хворих на астму та поліпи носа досягає 25,6%. Дихальні реакції, пов’язані з аспірином або іншими НПЗП, не є імунологічними. В основі цих реакцій лежить неалергічна гіперчутливість перехресно-реактивного типу. Десенсибілізація, що супроводжується тривалою терапією аспірином, є ефективним методом лікування гіперчутливості до аспірину або інших НПЗП. Вживання аспірину 600-1200 мг / добу може значно полегшити симптоми астми, алергічного риніту. Методи: Ми успішно застосували десенсибілізацію аспірином для пацієнтів із гіперчутливістю до НПЗП. Відповідно до методу, за годину до десенсибілізації щодня пацієнти приймали перорально монтелукаст 10 мг, потім аспірин кожні 3 години. Результати: троє пацієнтів пройшли десенсибілізацію аспірину. Дозу підбирали індивідуально залежно від клінічних проявів побічних реакцій, спричинених лікарськими засобами (ПР). ПР під час десенсибілізації лікували за допомогою введення дексаметазону. Подальші дози не викликали АР. Дози аспірину збільшувались до максимуму до 1250 мг щодня, і їх продовжували для тривалого застосування. Висновок: Можна зробити висновок, що початкова доза аспірину повинна становити 16-40 мг; можна збільшити дозу, якщо початкова дозування переноситься добре; симптоми помірної непереносимості лікують 4-8 мг дексаметазону внутрішньовенно; до десенсибілізації ми рекомендували вживати монтелукаст у дозі 10 мг, безпечно практикувати десенсибілізацію аспірином за персоніфікованою методикою спеціалістом в умовах відділенні інтенсивної терапії.
12
Paliy, I. G., S. V. Zaika, O. O. Ksenchyn та N. S. Skichko. "Діагностичні можливості опитувальника GerdQ на основі результатів добового езофаго-імпеданс-рH-моніторингу". Терапевтика 2, № 2 (29 липня 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. На сьогодні залишається актуальним питання використання неінвазивних інструментів рутинної діагностики ГЕРХ, до яких відносяться опитувальники. Найбільш перспективним у цьому плані є опитувальник GerdQ. Мета роботи: вивчити діагностичну цінність опитувальника GerdQ щодо можливостей діагностики ГЕРХ на основі співставлення результатів опитувальника з результатами добового інтралюмінального езофаго-імпеданс-рН-моніторингу в Україні. Матеріали та методи: 28 пацієнтам після заповнення опитувальника GerdQ було виконано добовий езофаго-імпеданс-рН-моніторинг. Результати інструментального методу діагностики ГЕРХ були співставлені з результатами опитувальника GerdQ. Результати та обговорення: встановлено статистично достовірний кореляційний зв’язок високої сили між частотою епізодів кислих рефлюксів (рН <4) та сумою балів опитувальника GerdQ — 0,796, частотою епізодів усіх рідинних рефлюксів та сумою балів опитувальника GerdQ — 0,730, відсотком часу з рН <4 у стравоході та сумою балів опитувальника GerdQ — 0,793. Відповідно до аналізу ROC-кривої, найкращою точкою відсічення є сумарний бал >7. Чутливість опитувальника становила 78,7% (95% CI, 49-95), специфічність — 92,9% (95% CI, 66-99). AUC=0,95±0,04; p<0,0001. Відповідно до характеристики класифікації моделей, модель з AUC (площею під ROC-кривою) більше 0,9 характеризується як відмінна модель. Висновки: оптимальним є використання опитувальника GerdQ для діагностики ГЕРХ лікарями первинної ланки в повсякденній практиці для прийняття рішеннящодо можливості призначення терапії «ex juvantibus» або необхідності застосування інструментальних методів обстеження (верхня ендоскопія, езофаго-рН-моніторинг, езофаго-імпеданс-рН-моніторинг), оскільки він показав достовірний, високий ступінь кореляції між сумою балів опитувальника та ключовими показниками добового імпеданс-рН-моніторингу (епізоди кислих рефлюксів, епізоди рідинних рефлюксів, відсоток часу з рН у стравоході <4).
13
Sergiy, Pobozhii. "“World sensitivity” as a worldview and the basis for the creative method of G. Gavrilenko-the artist." Worldview-Philosophy-Religion 13 (February 13, 2019): 182–92. http://dx.doi.org/10.21272/wpr.2018.13.20.
Повний текст джерела
14
Железов, Д. М. "ОСОБЛИВОСТІ МРТ-ВІЗУАЛІЗАЦІЇ МІОМ МАТКИ НА ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОМУ ЕТАПІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11920.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Міома матки є доброякісною моноклональною пухлиною гладенької мускулатури матки, яка, як правило, має множинний мультимодальний характер, але може й виникати у вигляді поодиноких міоматозних вузлів. Лейоміома матки є одним із найчастіших гінекологічних захворювань у жінок і складає в репродуктивному віці, за даними різних авторів, від 10 до 40 %. Мета дослідження – оцінити діагностичну цінність МРТ-візуалізації міом матки на передопераційному етапі. Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі Обласного перинатального центру та КНП «Пологовий будинок № 5» (м. Одеса). Обстежено 35 жінок із виявленою під час УЗД міомою матки. Усім пацієнткам проводили МРТ-дослідження за допомогою апарату «Siemens Symphony» (Німеччина). В подальшому пацієнткам проводилися оперативні втручання: у 20 випадках консервативну міомектомію, у 15 – гістеректомію. Статистичну обробку проводили за методами дисперсійного аналізу із застосуванням програмного забезпечення Statistica 13.5 (StatSoft Inc., США). Результати. При зіставленні результатів МРТ-дослідження з даними попереднього УЗД-скринінгу та гістологічного аналізу видалених під час оперативного втручання міоматозних вузлів встановлено, що специфічність методу МРТ складає 100 %, чутливість – 97,1 %, що відповідає коефіцієнта Юдена J=0,97. Висновки. МРТ-дослідження має високу діагностичну цінність та може бути рекомендоване для уточнення діагнозу в складних клінічних випадках. Найчастіше зустрічаються гіперденсивні міоматозні вузли з низькою інтенсивністю накопичення контрасту.
15
Fedorova, E. V., G. Y. Lavrenchuk, Ya O. Miroshnykov, A. I. Dovgalyuk та I. M. Klishch. "РЕГЕНЕРАТИВНА МОДУЛЯЦІЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА ІНКРЕТОРНОЇ АКТИВНОСТІ Β-КЛІТИН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (17 вересня 2020): 65–68. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11382.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Гострота проблеми порушень вуглеводного обміну – метаболічного синдрому і цукрового діабету – не потребує доказів. Дані епідеміології цих захворювань, інвалідизації та передчасної смертності дуже красномовні. Водночас, залишаються актуальними питання раціональної компенсації порушень вуглеводного обміну і нерозривно пов'язане з ними відновлення інкреторної активності підшлункової залози.
Мета дослідження – з'ясувати ефективність лікування і проаналізувати зміст глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) і С-пептиду у хворих на цукровий діабет 2 типу, які до госпіталізації отримували традиційну цукрознижувальну терапію і перебували під диспансерним наглядом за місцем проживання.
Матеріали і методи. У клініці «МЦ «Інститут сімейної медицини плюс» пацієнтам було проведено комплексне лікування, яке включало: корекцію цукрознижувальної терапії, детоксикацію, патогенетичну фізіотерапію і регенеративну терапію: внутрішньовенну інфузію мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин і підшкірні ін'єкції екстракту плаценти. До та після лікування проводили комплексне обстеження, що включало в себе, окрім загальноклінічних і біохімічних аналізів, дослідження панелі вуглеводного обміну із визначенням HbA1c і С-пептиду.
Результати. Лікування цукрового діабету 2 типу мезенхімальними стовбуровими клітинами дозволяє не тільки підвищити ефективність лікування традиційними засобами та методиками, але часом і повністю від них відмовитися. Стовбурові клітини відновлюють чутливість тканин і клітин організму до дії інсуліну, значно покращують функцію підшлункової залози, що приводить до нормалізації рівня цукру в крові.
Висновки. Отримані дані після повторного обстеження хворих, проведеного через 3 місяці після лікування, свідчать про перспективність застосування клітинних технологій як патогенетичного методу компенсації вуглеводного обміну і запобігання ускладнень цукрового діабету.
16
Semenenko, Oleg, Iryna Chernyshova, Liudmyla Dobrovolska, Konstantin Kharitonov та Ivan Motrunych. "Логіко-лінгвістична модель оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 28–37. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні тенденції розвитку теорії і практики формування національних інтересів держави та оцінювання стану їх захищеності показує, що одними із визначальних елементів сучасного безпекового середовища для будь-якої країни є стан розвитку їх воєнної та економічної складової. Міцний зв'язок цих двох складових національної безпеки України дозволяє їх поєднати в єдине поняття – воєнно-економічна безпека країни. Сьогодні, воєнно-економічну безпеку можна розглядати як стан захищеності національного економіки держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, за якого воно здатна задовольняти економічні потреби воєнної організації для її будівництва, утримання та подальшого розвитку з метою забезпечення необхідного рівня захисту національних інтересів України в цілому. У статті авторами наведено один із можливих підходів до оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави за наявності невизначеної сукупності вхідних та вихідних параметрів за допомогою використання методу нечітких множин та логіко-лінгвістичного підходу. Застосування такого підходу надасть можливості сформувати загальні оцінки стану воєнно-економічної безпеки держави з метою прийняття відповідних управлінських рішень щодо подальшого її розвитку, а також застосування теорії нечітких множин під час оцінювання дозволить оцінювати чутливість та стабільність прийнятих рішень до можливих змін вхідних даних.
17
Obertynska, O. V. "Діагностичний інструмент для боротьби з пандемією та точність біоматеріалів для виявлення SARS-COV-2". Health of Society 10, № 6 (7 березня 2022): 193–200. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.6.2021.280.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Пандемія спричинена новим коронавірусом SARS-CoV-2 продовжує справляти безпрецедентний вплив на соціальні аспекти суспільства та економіку всього світу. Для запобігання та контролю передачі COVID-19, моніторингу інфекції залишається постійна потреба у високоефективних технологіях для ідентифікації збудника чи його маркерів. Важливим інструментом і золотим стандартом сьогодення у діагностиці коронавірусної хвороби (COVID-19) є молекулярно-генетичні технології, а саме метод полімеразної ланцюгової реакції із зворотньою транскрипцією (RT–PCR) для виявлення маркерів рибонуклеїнових кислот (РНК) гострого респіраторного синдрому коронавірусу - 2 (SARS-CoV-2) у зразках різного типу біологічного матеріалу, з визначених найбільш імовірних за локалізацією збудника місць організму людини доступних для відбору. Досліджували біологічний матеріал мазків з носу (NS), слину (SS), хоча достовірні дані про їх точність використання обмежені. Для цього ми провели вивчення діагностичної цінності та точності зібраних зразків різного біологічного матеріалу: носоглотки/носу/слини (NPS/NS/SS). Матеріали та методи. Тридцять пацієнтів були включені після позитивного тесту на SARS-CoV 2 RT-PCR у зразках NPS відповідно до чинного наказу № 662 МОЗ України «Методичні рекомендації "Порядок забору, транспортування та зберігання матеріалу для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції», рекомендацій ВООЗ щодо збору, обробки та тестування клінічних зразків на COVID-19. У порівнянні з цим рекомендованим методом дослідження, зразки NPS/NS/SS були протестовані за допомогою автоматизованої портативної системи виявлення НК ExiStation 48 (Bioneer Corporation, Південна Корея). Щоб дослідити доцільність та корисність методу системи ExiStation 48 та різницю між типами вибірок біологічних зразків, було розраховано специфічність та чутливість. Від кожного пацієнта було відібрано три – п’ять зразків за загальний період досліджень 6 – 9 днів. Результати. Було відібрано 171 комплект зразків NPS/NS/SS, з яких 122 дали позитивний результат на COVID-19 методом RT-PCR з біологічного матеріалу NPS. У цілому, коефіцієнт конкордатності щодо типів біологічного матеріалу були 82,0 %/68,2 %/50,4 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48); однак для зразків, зібраних на 9-й день після початку захворювання (66 негативних і три позитивні зразки), відповідні показники були 91,7 %/80,0 %/65,2 %. Загальні оцінки чутливості були 100,0 %/67,5 %/37,5 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48). Для зразків до 7 днів після початку захворювання значення були 98,0 %/84,4 %/64,6 %. Висновки. Біологічний матеріал зразків відібраних із нижнього носового ходу (вводимо кінчик тампона в ніздрю на 2-3 см від носового отвору, торкаючись передньої носової раковини і слизової оболонки перетинки) NS є більш надійними, ніж зразки SS, і можуть бути альтернативою біологічним зразкам NPS зібраними і доставленими у транспортному середовищі для вірусів з лізуючим компонентом. Отже, біологічний матеріал зразків відібраний з передньої носової раковини в спеціальне транспортне середовище з лізуючим компонентом можуть бути рекомендованими для досліджень методом RT-PCR для діагностики COVID-19 під час епідемії чи підйому захворюваності щодо ГРВІ з метою диференційної діагностики.
18
Vasylkivskyi, V. V., та V. G. Getman. "Діагностика лейоміом стравоходу". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 8 (30 серпня 2018): 26–29. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.08.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити ефективність діагностичних методів для виявлення лейоміоми стравоходу.
Матеріали і методи. Ретроспективно оцінено дані 66 пацієнтів з морфологічно підтвердженою лейоміомою стравоходу. Пацієнтам проводили променеві дослідження: рентгенографію стравоходу з контрастом (n=48), комп’ютерну томографію органів грудної порожнини (КТ ОГП) (n=35), КТ ОГП з довенним підсиленням (n=10), магнітно-резонансну томографію (МРТ) ОГП з контрастним підсиленням (n=4), а також інструментальні: фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) (n=58), ендоскопічну ультрасонографію (ЕУС) (n=6)
Результати. Чутливість рентгенографії, КТ ОГП, ФЕГДС як методів діагностики лейоміоми стравоходу низька: 31,25, 22,85 і 31% відповідно.
Висновки. Кожен окремо метод променевої діагностики не має специфічних ознак для лейоміом стравоходу, проте використання в комплексі рентгенографії, КТ ОГП та ФЕГДС уможливлює більш точно встановити діагноз.
19
Vadzyuk, S. N., та R. M. Shmata. "ВПЛИВ ВЕСТИБУЛЯРНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПСИХОМОТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДИХ ОСІБ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10791.
Повний текст джерелаАнотація:
Психомоторні реакції та складні інтегративні взаємодії рухових ядер центральної нервової системи відіграють значну роль у забезпеченні рухової діяльності. Тому злагодженість і впорядкованість рухів у часі й просторі широко вивчаються у психофізіології, фізіології спорту та фізіології праці. Це обумовлює надзвичайну важливість подальшого вивчення особливостей психомоторних показників в умовах подразнення вестибулярного аналізатора в осіб з підвищеною вестибулярною чутливістю.
Мета – цінити вплив вестибулярного навантаження на психомоторні особливості осіб з підвищеною чутливістю вестибулярного аналізатора.
Матеріал і методи. Вестибулярну чутливість визначали за допомогою анкетування. Психомоторні показники визначали за допомогою комп’ютерної системи «Діагност-1М» в режимі «теппінг-тесту» до та після вестибулярного навантаження. Обертальну пробу проводили на кріслі Барані. Оцінку сили нервових процесів проводили за класифікацією, запропонованою Е. П. Ільїним.
Результати. Нами встановлено, що особи, як з належною, так і з підвищеною вестибулярною чутливістю, мали середньо-сильну, середню та середньо-слабку нервові системи, однак, серед осіб із підвищеною чутливістю у 44 % випадків спостерігали середньо-слабку нервову систему. У них після вестибулярного навантаження максимальний темп руху кисті прямолінійно направлений на зниження. Оскільки методика теппінг-тесту має важливе значення в діагностиці функціонального стану центральної нервової системи, а наші результати виявляють ознаки фізичної втоми в осіб із підвищеною вестибулярною чутливістю під впливом вестибулярного навантаження, то це є важливою основою для подальшої профілактики та корекції відповідних станів, а саме, для вибору оптимальних навантажень для таких осіб.
Висновки. У стані спокою відмінності психомоторних показників відображають відмінності в силі нервової системи. Аналіз сили нервових процесів в осіб із підвищеною чутливістю вестибулярного аналізатора показав, що значне зниження працездатності спостерігається в другій половині тесту.
20
Kovalenko, N. I., T. M. Zamaziy та I. V. Novikova. "АНАЛІЗ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ УМОВНО-ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ, ВИДІЛЕНОЇ ПРИ НЕГОСПІТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЯХ". Інфекційні хвороби, № 3 (3 грудня 2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11454.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було вивчення чутливості до антибіотиків мікрофлори, виділеної від хворих на негоспітальні пневмонії.
Матеріали і методи. Визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків проводили методом дифузії в агар (метод стандартних дисків) відповідно до Наказу МОЗ України № 167 від 05.04.2007 р.
Результати досліджень та їх обговорення. У ході досліджень було виявлено абсолютну чутливість стафілококів до кларитроміцину та ампіциліну, S. pyogenes – до ципрофлоксацину, азитроміцину, кларитроміцину, цефтриаксону та левоміцетину, S. anhaemolyticus – до ампіциліну, амоксиклаву, пеніциліну, цефоперазону, кліндаміцину, кларитроміцину, левоміцетину та амікацину, S. pneumoniae – до амоксиклаву, цефоперазону, цефтриаксону, іміпенему, левофлоксациину, азитроміцину, кларитроміцину і ванкоміцину. Стрептококи групи viridans були чутливими до левоміцетину в 93 % випадків, а щодо інших антибіотиків вони виявилися резистентними у 30-84 % випадків.
Більшість досліджених штамів кокової мікрофлори була резистентною до інших антибіотиків. Так, до меронему показали стійкість від 33 до 72 % штамів, до іміпенему – 12-46 %, до оксациліну – 61-90 %, до цефтазидиму – 33-71 %, до цефепіму – 18-56 %, до азитроміцину – 25-48 % штамів, до левофлоксацину – 25-46 %. Усі досліджені штами P. aeruginosa були резистентними до ампіциліну, оксациліну, амоксиклаву, цефтазидиму, цефепіму, а чутливість до інших антибіотиків коливалася в межах від 5 до 38 % штамів.
Гриби роду Candida проявили найбільшу чутливість до ністатину (88,1 %). Клотримазол був ефективний у 40,3 % випадків, кетоконазол – у 39,2 %. Найнижча активність була у амфотерицину (13,6 %), ітраконазолу (11,9 %) та флуконазолу (11,4 %).
Висновки. Таким чином, відзначається зростання резистентності грибів роду Candida до триазольних антимікотиків, а бактерійної флори, виділеної від хворих на негоспітальну пневмонію, до фторхінолонів, амінопеніцилінів, цефалоспоринів, макролідів (азитроміцин), із збереженням її чутливості до кларитроміцину.
21
Дівіцький, А. С., Л. В. Боровик, С. В. Сальник та В. Д. Голь. "Аналіз методів прогнозування змін маршрутів передачі даних в бездротових самоорганізованих мережах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті було проаналізовано сучасні дослідження в галузі прогнозування, які розглядають методи підтримання якості функціонування мобільних радіомереж та прогнозування часу перевантаження маршрутів передачі даних. Вказано основні фактори, які впливають на якість функціонування мобільних радіомереж такі як пульсація вхідного трафіка, рівень використання пропускної здатності ліній зв’язку, чутливість до затримок або втрат пакетів. Розглянуто методи прогнозування змін маршрутів передачі даних. Показано реалізацію класичних методів. Вказані переваги і недоліків, які визначають їх ефективність за різних умов застосування. На основі аналізу визначено доцільність проведення комбінування інтелектуальних, причинно-наслідкових, формалізованих та інтуїтивних методів, а саме штучного інтелекту, еволюційних обчислень та управління параметрів. Враховуючи функціональні особливості побудови мобільних радіомереж та вимоги, що висуваються до методів які розглянуті, можливим варіантом рішення є побудова методів заснованих на комбінуванні штучного інтелекту, еволюційних обчислень та управлінням параметрами, що в свою чергу надає можливість розробити нові методи з прогнозування змін маршрутів передачі даних в бездротових самоорганізованих мережах.
22
Тамен, Аймад-Еддін, Андрей Б. Вишнікін, Мохамед К.Е.А. Аль-Швейят та Борис Д. Хмеловський. "КОМБІНАЦІЯ КОНЦЕНТРУВАННЯ МЕТОДОМ ПАРОФАЗНОЇ МІКРОЕКСТРАКЦІЇ У РЕАКТОР ТА СПЕКТРОФОТОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НІТРИТУ У ПРИРОДНИХ ВОДАХ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (2 листопада 2021): 456–66. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.242558.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено новий, простий, високочутливий і селективний метод для спектрофотометричного визначення нітриту, який ґрунтується на методі парофазної рідинної мікроекстракції у реактор. Він включає виділення парів йоду в реакції нітриту з надлишком йодиду і поглинання 50 мкл 1% йодиду калію, причому акцепторна фаза розміщується в газовій фазі над розчином в спеціально сконструйованій ємності. Екстракційне витягнення йоду проходить з 10 мл водного розчину, що містить 2 мл 25% H2SO4, після введення 0.25 мл 1% KI. Повна рівновага встановлюється після перемішування водного розчину при 1200 об / хв протягом 17 хвилин. Після цього трийодидний комплекс, що утворився в акцепторній фазі, відбирається мікрошприцем і переноситься в кварцову мікрокювету об'ємом 50 мкл з товщиною поглинаючого шару 10 мм, в якій вимірюється оптична густина розчину акцепторної фази при 350 нм. Градуювальний графік є лінійним (r2 = 0.9997) в діапазоні від 3 до 120 мкг л–1 (як NO2–) з межею виявлення 1.0 мкг л–1. Розроблений метод був успішно застосований для визначення вмісту нітрит-іонів в шахтних водах і характеризується більш високою чутливістю і меншим впливом великої кількості іонів металів в порівнянні зі стандартним методом, який ґрунтується на використанні реактиву Грісса.
23
О. Lysenko та G. Lopatenko. "Особливості прояву енергетичного потенціалу кваліфікованих спортсменів і чутливість кардіореспіраторної системи до гіперкапнії". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (29 вересня 2017): 16–20. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.16-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виділити типи реакції кардіореспіраторної системи (КРС) на гіперкапнічні зрушення дихального гомеостазису кваліфікованих спортсменів, які спеціалізувалися на змагальних дистанціях різної тривалості, а також визначити їх взаємозв’язок з характером реалізації енергетичного і функціонального потенціалу в умовах фізичних навантажень. Методи. Для аналізу реакцій КРС на фізичні навантаження було використано комплекс тестів, який дав можливість визначити аеробні й анаеробні можливості організму спортсменів. Для оцінки реакції КРС на гіперкапнію використовували прогресуючу гіперкапнічну стимуляцію методом «зворотного дихання». Визначали характеристики функціональної підготовленості спортсменів. Результати. Зі збільшенням тривалості основної змагальної дистанції і рівня загальної працездатності спортсменів відзначалося зниження чутливості КРС до CO 2 -H + -стимула. Встановлено позитивний взаємозв’язок між характеристиками чутливості КРС до CO 2 -H + -стимула з рівнем реакцій КРС і швидкістю їх розвитку в умовах навантаження середньої аеробної потужності і негативний взаємозв’язок – в умовах навантаження максимальної аеробної потужності
24
Shakhovska, N. B., та N. I. Melnykova. "Нові методи та рішення щодо побудови моделі поведінки користувачів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 76–83. http://dx.doi.org/10.36930/40300513.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено нові методи та рішення щодо побудови моделі поведінки користувачів, які дадуть змогу виявити закономірності планування зустрічей друзів на підставі аналізу їхнього щоденного руху. Для цього попередньо проаналізовано низку методів і алгоритмів кластеризації даних і виокремлено особливості їхнього застосування. З'ясовано, що основними перевагами методів кластеризації даних на підставі їхньої щільності є можливість виявлення кластерів вільної форми різного розміру та стійкості до шуму та викидів. Однак до недоліків цих методів можна віднести високу чутливість до встановлення вхідних параметрів, не чіткий опис класів і непридатність для кластеризації даних великих розмірів. З'ясовано, що основною проблемою всіх алгоритмів кластеризації є їх масштабованість із збільшенням обсягу оброблених даних. Встановлено, що основними проблемами більшості з них є складність налаштування оптимальних вхідних параметрів (для алгоритмів щільності, сітки чи моделі), ідентифікація кластерів різної форми та щільності (алгоритми розподілу, алгоритми на підставі сітки), нечіткі критерії завершення (ієрархічний, розділовий та на підставі моделі). Оскільки процедура кластеризації є тільки одним із етапів оброблення даних системи загалом, обраний алгоритм повинен бути простим у використанні та простим для налаштування вхідних параметрів. Дослідження показують, що ієрархічні методи кластеризації містять ряд алгоритмів, придатних як для оброблення даних невеликого обсягу, так і для аналізу великих даних, що є актуальним у галузі соціальних мереж. На підставі виконаного аналізу даних, зібрано інформацію для заповнення розумного профілю користувача. Значну увагу приділено дослідженню асоціативних правил, на підставі чого запропоновано алгоритм для вилучення асоціативних правил, що дало змогу знаходити статистично значущі правила, а також шукати тільки залежності, визначені загальним набором вхідних даних, та має високу обчислювальну складність, якщо існує багато правил класифікації. Розроблено підхід, що орієнтований на створення та розуміння моделей поведінки користувачів, прогнозування майбутньої поведінки за допомогою створеного шаблону. Досліджено методи моделювання попереднього оброблення даних (кластеризація) та виявлено закономірності планування зустрічей друзів на підставі аналізу щоденного руху людей та їхніх друзів. Наведено методи створення та розуміння моделей поведінки користувачів, застосовано алгоритм k-means для групування користувачів, що дало змогу визначити, наскільки добре кожен об'єкт знаходиться у своєму кластері. Введено поняття правил асоціації, розроблено метод пошуку залежностей, оцінено точність моделі.
25
Opanasenko, M. S., B. M. Konik, O. K. Obremska, O. V. Tereshkovych, O. E. Kshanovskyi, V. I. Lysenko, I. V. Liskina та L. M. Zagaba. "Результати застосування відеоторакоскопії для діагностики етіології синдрому легеневої дисемінації". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 10 (29 жовтня 2018): 36–38. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.36.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити чутливість, специфічність і точність відеоторакоскопічної (ВТС) і відеоасистованої торакоскопічної (ВАТС) біопсії легені у хворих із синдромом легеневої дисемінації (СЛД) неясного ґенезу.
Матеріали і методи. Проаналізовано і узагальнено дані 143 хворих із СЛД різної етіології, яким виконували ВТС або ВАТС біопсію легені. Проводили цитологічне, бактеріологічне і патогістологічне дослідження всіх отриманих біоптатів.
Результати. Чутливість, специфічність і точність ВТС і ВАТС біопсії легені при СЛД є високими і суттєво не відрізняються: 98,0, 99,0 та 95,2% і 94,7, 100,0 та 94,7% відповідно.
Для ВТС і ВАТС біопсії легені характерні низька частота післяопераційних ускладнень - 4,8 та 7,9% відповідно, невеликий об’єм середньої інтраопераційної крововтрати - (20,0 ± 3,5) та (35,6 ± 4,3) мл відповідно, невелика середня тривалість оперативного втручання - (25,2 ± 2,6) та (45,1 ± 5,6) хв відповідно. Частота інтраопераційних ускладнень ВТС біопсії легені становила 1,9%. Інтраопераційних ускладнень ВАТС біопсії легені не зафіксували.
Висновки. Використання відеоторакоскопічних методик при СЛД дає можливість швидко та малотравматично встановити етіологію захворювання.
26
Golka, G. G., A. G. Istomin, T. G. Golka, O. V. Ryabov та T. V. Sencheva. "Діагностика кістково-суглобового туберкульозу на сучасному етапі розвитку медицини (огляд літератури)". TRAUMA 14, № 1 (1 лютого 2013): 98–102. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.14.2013.88933.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення ефективності ранньої діагностики кістково-суглобового туберкульозу — одне з основних завдань у боротьбі з цією хворобою. Класичні методи етіологічної діагностики туберкульозу, такі як бактеріоскопічний, культуральний, імуноферментний, цитологічний, відрізняються або недостатньою чутливістю, або тривалістю дослідження. Незважаючи на поширення сучасних високоінформативних методів променевої діагностики запальних уражень опорно-рухового апарату, таких як ультрасонографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, суттєвого покращення ситуації не відбулось. Аналіз літературних даних показав, що для ідентифікації і типування мікобактерій у випадках позалегеневої локалізації туберкульозу перспективне застосування полімеразної ланцюгової реакції. Розрізненість і суперечливість публікацій, присвячених можливостям молекулярно-генетичних методів для ранньої діагностики кістково-суглобового туберкульозу, обумовлює необхідність подальших наукових розробок у цьому напрямку.
27
Desyateryk, V. І., М. S. Кrykun та V. P. Frantsev. "Можливості комп’ютерної томографії для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012)." Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 9–11. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчити діагностичну цінність комп’ютерної томографії (КТ) щодо змін, пов’язаних з розвитком інтра– та перипанкреатичних скупчень, згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012), для своєчасного доповнення чи зміни лікувальної тактики.
Матеріали і методи. Обстежені 62 пацієнти. Всі пацієнти розділені на дві групи: основну і порівняльну. До основної групи увійшли 30 (48,38%) пацієнтів, що перебували в клініці з 2014–2016 рр. Цим хворим за показаннями проводили КТ, а гострий панкреатит (ГП) класифікували у відповідності з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012). До порівняльної групи увійшли 32 (51,62%) пацієнти, яких спостерігали у 2011–2013 рр., у них використана перша класифікація (Атланта, 1992), а КТ проводили не системно.
Результати. КТ має відмінні діагностичні можливості щодо виявлення інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП: чутливість – 84,62%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,923 (р < 0,001).
Оптимальний результат діагностики інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП отримано при комплексному застосуванні разом лабораторних даних і клінічних симптомів та КТ: чутливість – 96,15%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,962 (р < 0,001).
Висновки. В переглянутій класифікації (Атланта, 2012) передбачене раннє використання КТ з метою своєчасного виявлення місцевих ускладнень некротичного панкреатиту, що дає додаткові можливості для корекції лікувальної тактики. Використання КТ разом з клінічними та лабораторними даними для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту покращує діагностичні можливості кожного з цих методів, а в сукупності вони в цілому підвищують чутливість діагностичного комплексу до 96,15%.
28
Бенедицький, Василь Борисович, Оксана Леонідівна Коренівська та Дмитро Сергійович Морозов. "Визначення вологості зерна за тиском вологого повітря". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-98-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду питання контролю за ступенем вологості зерна під час зберігання, транспортування та переробки. Актуальність теми обумовлена потребою експрес-контролю вологості як одного зі шляхів підвищення якості, продуктивності та зниження витрат, у тому числі й енергетичних, під час підготовки, виробництва, переробки, транспортування й зберігання зерна та продуктів його переробки – круп, комбікормів, макаронів, хліба і хлібобулочних виробів. У роботі розглянуто ризики впливу вологості зерна на його якість, відомі методи вимірювання вологості зерна, описано їх переваги та недоліки. Показано, що шляхом удосконалення відомих методів можна збільшити точність вимірювання та чутливість. Досліджено залежність тиску вологого повітря від вологості зерна. Показано, що тиск вологого повітря залежить тільки від кількості води в одиниці об’єму зерна і не залежить від його питомої ваги. Наведено емпіричні формули та методику теоретичного розрахунку вологості зерна по зміні тиску повітря в камері. Представлено результати експериментальних вимірювань, що підтверджують справедливість теоретичних розрахунків. На основі отриманих теоретичних результатів розроблена інженерна методика розрахунку маси води, що містить проба зерна, яка може використовуватися для проєктування реальних приладів. Запропоновано модельну структуру для оцінювання впливу розкиду визначальних параметрів на похибку вимірювання маси води, та наведено результати моделювання, отримані за допомогою середовища Micro-Cap. Поставлено завдання для подальших досліджень.
29
Parashchuk, E. A., N. I. Tkachuk, S. M. Marchyshyn та H. R. Kozyr. "ВИЗНАЧЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО ЕКСТРАКТУ ГУСТОГО". Фармацевтичний часопис, № 1 (3 квітня 2019): 104–10. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9950.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Визначення антимікробної активності бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракту густого.
Матеріали і методи. Oб’єктoм для дoслідження обрано бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракт густий (БЕГ-1, одержаний екстрагуванням 75 % етанолом і БЕГ-2, екстрагент 85 % етанол). В якості тест-культур використовували 5 музейних штамів: грампозитивні мікроорганізми Staphylococcus aureus АТСС 6538, спорову культуру Bacillus subtilis АТСС 6633, грамнегативну культуру Escherichia coli АТСС 25922 та Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027. Антифунгальну дію з’ясовували відносно Candida albicans АТСС 885-653.
Бактеріостатичні властивoсті дoсліджуваних oб’єктів встанoвлювали за результатами росту еталонних штамів мікроорганізмів у нативному водному розчині бедринцю та в розведені 1:2 та 1:4 в м'ясо-пептонному бульйоні; бактерицидні – за відсутністю росту вмісту пробірок із розведенням екстракту на щільних пoживних середoвищах (м’ясо-пептонний агар – МПА) для грампозитивних мікроорганізмів S. aureus, B. subtilis, для грамнегативної культури E. coli, P. аeruginosa. Агар Сабуро використовували для дріжджеподібних грибів роду Candida (C. аlbicans).
Результати й обговорення. Бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракт густий має широкий спектр антибактеріальної активності. Нативний екстракт БЕГ-1 по відношенню до тест-штамів S. aureus, B. subtilis, C. аlbicans проявляв бактерицидну дію. Бактеріостатичну дію він проявляв до P. aeruginosa, а по відношенню до E. coli антимікробного ефекту не виявлено. Екстракти в розведені 1:2 та 1:4 проявили бактерицидну дію відносно B. subtilis, бактеріостатичну – до S. aureus, C. albicans і не виявлено протимікробної дії до E. coli та P. aeruginosa.
Нативний зразок БЕГ-2 по відношенню до усіх досліджуваних 5 тест–штамів проявив бактерицидну активність; у розведені 1:2 та 1:4 проявляв бактерицидну та бактеріостатичну дію відносно S. aureus, B. subtilis, C. albicans. Антимікробна дія по відношенню до E. coli та P. aeruginosa не виявлена.
Антимікрoбну активність нативного бедринцю ломикаменевого екстракту густого також вивчали у дoслідах in vitro методом дифузії в агар – метод “колодязів”. Штами S. aureus, C. albicans, B. subtilis, P. aeruginosa, E. coli проявили чутливість до нативного бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракту густого. Грампозитивні бактеріальні штами S. aureus,а також гриби C. albicans, B. subtilis є найбільш чутливими до БЕГ-2, а БЕГ-1 проявляв порівняно меншу чутливість. Грамнегативні культури P. aeruginosa та E. coli також проявили помірну чутливість до БЕГ-1, але значно більшу чутливість до БЕГ-2.
Висновки. 1. Експериментально встановлено, що обидва досліджувані зразки бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракту густого проявляють антибактеріальну активність.
2. Бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракт густий проявляв більш виражену антимікробну активність по відношенню до грампозитивної мікрофлори, тому є перспективним для створення лікарського засобу з антимікробними властивостями.
30
Витвицька Л.А., Лаврук Х.З., Чуйко М.М. та Витвицький З.Я. "УДОСКОНАЛЕНИЙ МЕТОД ЕЛАСТОГРАФІЇ КРОВОНОСНИХ СУДИН". Перспективні технології та прилади, № 16 (20 липня 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз існуючих методів ультразвукового контролю людського організму. Обґрунтовано доцільність проведення еластографії сонних артерій з метою діагностики атеросклерозу і ступеня нерухомості атеросклеротичних бляшок у судинах. Теоретично обґрунтовано доцільність проведення еластографії з використанням зсувних хвиль, які виникають при застосуванні радіаційного тиску сильного сфокусованого ультразвукового імпульсу. Розроблено конструкцію електронного ультразвукового сканера, який забезпечує високу чутливість прийнятих сигналів на різних глибинах з високою роздільною здатністю. Визначено параметри ультразвукових датчиків, розроблена методика проведення дослідження, яка забезпечує проведення контролю на різних глибинах, показано приклад проведення еластографії сонних артерій.
31
Рядова, Ліліана. "Дослідження показників функціонального стану тактильного аналізатора у дітей середнього шкільного віку з вадами зору". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 81–83. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.036.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити показники функціонального стану тактильної сенсорної системи в учнів середніх класів з вадами зору. Матеріал і методи: показники тактильної чутливості визначалися за методом естезіометрії. В дослідженні прийняли участь школярі середніх класів з вадами зору комунального закладу «Харківська спеціальна загальноосвітня школа- інтернат І–ІІІ ступенів № 12» Харківської обласної ради для дітей з вадами зору. Результати: розглядалися показники тактильної чутливості 3-ої фаланги середнього пальця кисті та середини долоні у дітей середнього шкільного віку з вадами зору. Висновки: виявлено, що найкращі показники відчуття дотику на 3-ій фаланзі середнього пальця кисті спостерігалися у хлопців 10-го та дівчат 7-го класів; середини долоні – у хлопців 6-го та дівчат 9-го класів. Ключові слова вади зору, відчуття дотику, діти, середній шкільний вік, тактильна чутливість, функціональний стан тактильного аналізатора.
32
Nychytajlo, M. Yu, D. V. Andriuschenko, V. A. Mahlovanyj та V. P. Andriuschenko. "Характеристики сучасного бактерійного чинника при гострому панкреатиті та їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики". International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, № 2 (20 грудня 2017): 61–72. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-2.17.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи — вивчити характеристики сучасного бактерійного чинника (БЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та проаналізувати їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики.
Матеріали і методи. Проведено 147 бактеріологічних досліджень вмісту перипанкреатичних рідинних скупчень та некротизованих тканин підшлункової залози і заочеревинної клітковини з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Чутливість аеробних бактерій до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом, анаеробних бактерій — за допомогою тест-систем АТВ ANA (BioMerieux. Франція). Ступінь чутливості/резистентності аеробних мікроорганізмів до анти- бактерійних засобів оцінювали згідно з наказом МОЗ України № 167 від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок “Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”», а анаеробних — на підставі мінімальної інгібувальної концентрації антибіотика.
Результати та обговорення. Установлено, що БЧ при ГП представлений широким спектром мі- крофлори з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 %) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %). Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори засвідчив незмінність існуючих асоціацій упродовж усього періоду захворювання у кожного другого хворого. Приєднання інфекційного чинника до первинно асептичного запального процесу відбувається як у ранні (до одного тижня, 17 %), так і в пізні (через 3 тиж, 31 %) терміни. Визначено чутливість мі- крофлори до антибіотиків та виявлено умови виникнення її полірезистентності. З’ясовано особливості використання антибіотиків на різних етапах лікування в режимі превентивної та етіотропної терапії. Виявлено деякі ознаки інфекційного чинника, які є предикторами тяжкості перебігу ГП.
Висновки. Бактерійний чинник (панкреатична інфекція) при ГП представлений переважно ентеробактеріями і анаеробною неклостридіальною флорою з неоднаковою тропністю окремих видів бактерій до рідинних та тканинних патоморфологічних субстратів. Незмінність верифікованих мікробних асоціацій відзначено впродовж усього періоду захворювання в 54 % спостережень. Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори за індексами частоти виявлення (Рi), постійності (С) та домінування (D) дає підставу вважати бактерії Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної флори. Інфікованість залози або заочеревинної клітковини, раннє приєднання інфекційного чинника, домінування аеробно-анаеробної флори та її грамнегативна приналежність можуть бути об’єктивними критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запального процесу підшлункової залози в 68 % спостережень. У післяопераційний період антибіотики доцільно використовувати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.
33
Chemerys, Y. O., V. I. Pertsov, O. M. Boitsova та I. G. Denisenko. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ У ВІДДІЛЕННІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (29 червня 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11482.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – встановити кількісний і якісний склад мікрофлори верхніх дихальних шляхів новонароджених пацієнтів та визначити чутливість її до антибактеріальних препаратів.
Матеріали та методи. Проведено мікробіологічне дослідження посівів із верхніх дихальних шляхів та визначення чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів у 201 пацієнта, які були госпіталізовані та проліковані у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених дітей КНП «Міська дитяча лікарня № 5 Запорізької міської ради». Дослідження проводились при госпіталізації хворого до відділення, надалі посiви здійснювали кожні 7 днів.
Результати дослідження та їх обговорення. Достатню чутливість грампозитивних мікроорганізмів, які переважали в посівах на всіх етапах дослідження, виявили до ванкомiцину, деяких карбапенемів, лiнезолiду, кліндаміцину протягом всього дослідження. При дослiдженнi чутливості грамнегативної мікрофлори до антибіотиків виявилась висока чутливість до сучасних захищених пеніцилінів, карбапенемів, аміноглiкозидiв, фторхiнолонiв, а при вивченні чутливості у повторних посівах із верхніх дихальних шляхів пацієнтів виявлено, що досить висока чутливість зберігається до карбапенемів та аміноглікозідів.
Висновки. Грампозитивні мікроорганізми переважали в мікробіологічних дослідженнях як при госпіталізації, так і при вторинних дослідженнях. Застосування антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості флори є запорукою швидшого покращення клініко-біологічних показників пацієнта і, як наслідок, скорочення терміну перебування у відділенні інтенсивної терапії.
34
Sprinchuk, N. A., O. V. Bolshova та V. Ye Dosenko. "Роль генетичного дослідження мутацій гена гормону росту в діагностиці синдрому біологічно неактивного гормону росту в дітей". Endokrynologia 24, № 1 (12 квітня 2019): 29–34. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити роль генетичного дослідження мутацій гена гормону росту в діагностиці синдрому біологічно неактивного гормону росту (СБНГР) для уточнення його форми та призначення патогенетичного лікування. Матеріали та методи. Обстежено 153 дитини (61 дівчинка та 92 хлопчики) віком від 3 до 10 років із відставанням у рості понад мінус 2 SD від фізіологічних показників. Соматотропну функцію досліджували за допомогою фармакологічних проб. Для підтвердження СБНГР проводили чотириденну пробу на чутливість до ГР. У 50 дітей із підтвердженим СБНГР визначали наявність мутації D112G у гені ГР методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. У пацієнтів із СБНГР виявлено характерні гормональні порушення — низький рівень інсуліноподібного чинника росту 1 (ІЧР‑1) на тлі нормального рівня ГР та індексу маси тіла (ІМТ) не нижче від 50-ї перцентилі для даного віку та статі. За результатами дослідження наявності заміни в гені ГР (С475→Т, Asp138→Gly) у цілому по групі обстежених із СБНГР не виявлено: генотип усіх пацієнтів — С/С (Asp/Asp). Висновки. У дітей України, хворих на СБНГР, генетичне дослідження не виявило мутації D112G у гені ГР. Основними критеріями діагностики СБНГР є нормальний або підвищений рівень ГР і знижений — ІЧР‑1, як правило, позитивна реакція на чутливість до ГР, ІМТ понад 50-у перцентиль, відсутність соматичної патології. Для остаточного генетичного підтвердження СБНГР інформативним буде секвенування гена ГР для виявлення порушень його структури в усіх сайтах.
35
Paliy, G. K., О. А. Nazarchuk, V. І. Nagaychuk, І. М. Vovk та G. G. Nazarchuk. "ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕКАМЕТОКСИНУ ПРИ АНТИБІОТИКО– ТА ФАГОРЕЗИСТЕНТНОСТІ ПСЕВДОМОНАДНОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ". Klinicheskaia khirurgiia, № 9 (29 липня 2017): 64. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.64.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Pseudomonas aeruginosa (P. aeruginosa) є провідним збудником інфекційних ускладнень у пацієнтів комбустіологічних віддалень.
Мета. Обгрунтувати доцільність використання декаметоксину (ДМ) при резистентності P. aeruginosa до цефалоспоринів.
Матеріали і методи. Вивчено ефективність використання ДМ в подоланні резистентності P. aeruginosa до цефалоспоринів,псевдомонадного бактеріофагу на 50 клінічних штамах, виділених у постраждалих з опіками.
Результати. Встановлено, що штами P. aeruginosa, що спричиняли інфекційні ускладнення у постраждалих з опіками, мали виражену резистентність до цефтазидиму (у 80% спостережень), цефепіму (у 80%), цефоперазону/сульбактаму (у 68%). Визначено ефективну бактерицидну дію ДМ на 66% штамів P. aeruginosa , мінімальна бактерицидна концентрація (МБцК) становила у середньому (106,1 ± 5,6) мкг/мл.
Обговорення. Чутливість P. aeruginosa до бактеріофагу та цефалоспоринів підвищувалася в присутності ДМ у суббактеріостатичній концентрації (СК).
Висновки. Резистентні до цефалоспоринів штами P. aeruginosa не мали перехресної стійкості до ДМ, бактеріофагу. Застосування антисептика ДМ у СК підвищувало чутливість P. aeruginosa до цефалоспоринів в 7 – 8,5 разу; покращувало чутливість помірно стійких фаголізабельних культур P. aeruginosa до бактеріофагу.
36
Martynenko, Ya A. "Сучасні можливості магнітно-резонансної томографії у передчасно народжених дітей". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 7.77 (1 грудня 2015): 42–51. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.77.2015.78134.
Повний текст джерелаАнотація:
Найбільші темпи розвитку головного мозку припадають на третій триместр вагітності та перші місяці після народження. Передчасно народжені діти мають великий ризик ураження головного мозку. Нейровізуалізація відіграє значну роль у встановленні діагнозу та виходжуванні недоношених дітей. Як нейросонографія, так і магнітно-резонансна томографія (МРТ) відзначаються специфічністю та чутливістю до встановлення пошкоджень головного мозку. МРТ не використовується як скринінговий метод, але може забезпечити фахівців високою діагностичною та прогностичною інформацією. Сьогодні, окрім стандартного МРТ-дослідження, доступні такі методики, як дифузійно-тензорна томографія і трактографія, магнітно-резонансна спектроскопія, функціональна магнітно-резонансна томографія, волюмометричні дослідження, автоматичні сегментації головного мозку. Комбіноване використання звичайних і новітніх методів МРТ дозволяє своєчасно визначити маркери патологічного розвитку дитини та заходи з метою зменшення клінічних проявів.
37
Помпій, О. О., Т. М. Керімова, Е. С. Помпій та С. І. Осипенко. "ПІДВИЩЕНА ЧУТЛИВІСТЬ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО ОФІСНОГО ВІДБІЛЮВАННЯ ТА МЕТОДИ ЇЇ ЛІКУВАННЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, № 4 (29 грудня 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Вивчення клінічної ефективності використання різних груп десенситайзерів для зниження підвищеної чутливості зубів у пацієнтів після проведення процедури офісного відбілювання. Методи дослідження. Обстежено 56 пацієнтів із гіперестезією твердих тканин зубів, яких розділили на дві рівних групи (залежно від застосованого десенситайзера для зменшення виявів гіперестезії зубів). В осіб І групи використали десенситайзер на основі органічних смол, у хворих ІІ групи – препарат, здатний утворювати оксалатні солі на поверхнях твердих тканин зубів. Оцінена ефективність застосування двох груп десенситайзерів у різні терміни спостереження, продемонстровані зміни показників індексів поширеності та інтенсивності гіперестезії зубів. Наукова новизна. Загальна клінічна ефективність застосування десенситайзерів для лікування гіперчутливості зубів у пацієнтів двох груп наступного дня після проведення процедури офісного відбілювання та першої аплікації препаратів для зниження чутливості зубів складала 75,9%, тобто 44 пацієнти не мали ознак гіперчутливості зубів. Через 7 діб та після повторного нанесення десенситайзерів 83,9% осіб демонстрували нормальну чутливість зубів, через 14 діб і третього за рахунком застосування десенситайзерів уже 98,2% хворих не мали виявів гіперестезії твердих тканин зубів. У пацієнтів І та ІІ групи наступного дня після використання десенситайзерів ефективність лікування підвищеної чутливості зубів складала 57,1% та 85,7% відповідно. Через 7 днів цей же показник становив 75,0% у пацієнтів І групи та 92,8% в осіб ІІ групи, а через 14 днів – 96,4% у хворих І групи і 100% в осіб ІІ групи. Висновки. Використання препаратів, здатних утворювати оксалатні солі на поверхнях твердих тканин зубів, є більш ефективним для лікування підвищеної чутливості зубів у терміни 1, 7 та 14 днів (порівняно з десенситайзерами на основі органічних смол).
38
Чернікова, І. Д., М. Г. Черніков, О. М. Чернікова та В. О. Недобіга. "Квантовий вихід фотоемісії і методи його вимірювання". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 178–81. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-178-181.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом досягнуто значного прогресу в розробці інтенсивних джерел випромінювання і нових оптичних елементів для вакуумної ультрафіолетової частини спектру (ВУФ). Цей прогрес послужив основою для розвитку багатьох перспективних практичних додатків: рентгенолітографія, рентгенівської голографії, мікроскопіїта ін. Для розвитку цих напрямків, зокрема для оптимізації параметрів джерел і вибору оптичних елементів, необхідні якісні кількісні (абсолютні) вимірювання характеристик випромінювання. Однак проведення таких вимірювань в ВУФ діапазоні спектра є досить складним завданням. Справа в тому, що в цьому діапазоні спектра всі речовини володіють великим і сильно мінливих, залежно від довжини хвилі, поглинанням. Тому всі детектори випромінювання вимагають незалежного калібрування по еталонному джерелу у всьому діапазоні довжин хвиль, так як їх чутливість залежить від властивостей і чистоти поверхні, якапоглинає. У представленій роботі показана методика фотометрії монохроматичноговипромінювання в ультрафіолетовій області спектра, використовуючи два прилади: калібрований термостолбік і фотоелектронний помножувач, вікно якого покрито тонким шаром саліцилової-кислого натрію.
39
Pelekh, Ya M., I. S. Budz, A. V. Kunynets, S. M. Mentynskyi та B. M. Fil. "Методи розв'язування початкової задачі з двосторонньою оцінкою локальної похибки". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 153–60. http://dx.doi.org/10.36930/40290927.
Повний текст джерелаАнотація:
Багато прикладних задач, наприклад для проектування радіоелектронних схем, автоматичних систем управління, розрахунку динаміки механічних систем, задачі хімічної кінетики загалом зводяться до розв'язування нелінійних диференціальних рівнянь і їх систем. Точні розв'язки досліджуваних задач можна отримати лише в окремих випадках. Тому потрібно використовувати наближені методи. Під час дослідження математичних моделей виникає потреба знаходити не тільки наближений розв'язок, але й гарантовану оцінку похибки результату. Використання традиційних двосторонніх методів Рунге-Кутта призводить до істотного збільшення обсягу обчислень. Ланцюгові (неперервні) дроби набули широкого застосування у прикладній математиці, оскільки вони за відповідних умов дають високу швидкість збіжності, монотонні та двосторонні наближення, мають слабку чутливість до похибки заокруглення. У роботі виведено методи типу Рунге-Кутта третього порядку точності для розв'язування початкової задачі для звичайних диференціальних рівнянь, що базуються на неперервних дробах. Характерною особливістю таких алгоритмів є те, що за певних значень відповідних параметрів можна отримати як нові, так і традиційні однокрокові методи розв'язання задачі Коші. Запропоновано розрахункові формули другого порядку точності, які на кожному кроці інтегрування дають змогу без додаткових звертань до правої частини диференціального рівняння отримати не тільки верхні та нижні наближення до точного розв'язку, а також дають інформацію про величину головного члена локальної похибки. Для практичної оцінки похибки на кожному кроці інтегрування у разі використання односторонніх формул типу Рунге-Кутта порядку p застосовують двосторонні обчислювальні формули порядку (p–1). Зауважимо, що використовуючи запропоновані розрахункові формули в кожному вузлі сітки будуть отримані декілька наближень до точного розв'язку, порівняння яких дає корисну інформацію, зокрема в питанні вибору кроку інтегрування, або в оцінці точності результату.
40
Sheptukha, S. A. "Вдосконалення діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу в пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози". Клінічна та профілактична медицина 2, № 5-6 (25 жовтня 2018): 93–102. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – підвищення ефективності діагностики та лікування хворих із первинним гіперпаратиреозом на тлі різноманітної хірургічної патології щитоподібної залози.
Матеріал і методи. Матеріалом дослідження стали результати аналізу клінічного матеріалу 6 193 пацієнтів, прооперованих із приводу різноманітних захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) протягом 2006-2012 рр. За макетом дослідження 4 180 пацієнтів склали ретроспективну групу, 2 013 осіб – проспективну. У роботі використано загально клінічні, лабораторні, інструментальні методи обстеження, хірургічні методи лікування, статистичні методи обробки матеріалу.
Результати. Доведено, що за умов верхньо-нормальних показників іонізованого кальцію (Са++) в крові (1,25-1,32 ммоль/л) візуально збільшені при щитоподібні залози (ПЩЗ) вимагають видалення через високу ймовірність прихованого або не діагностованого на передопераційному етапі первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ). За результатами аналізу отриманих даних розроблено алгоритм передопераційного скринінгу ПГПТ. Він дозволив збільшити виявлення захворювання з 3,6% у ретроспективній групі до 5,9% у проспективній групі. У 9 із 4 180 (0,2%) раніше прооперованих на ЩЗ пацієнтів ретроспективної групи в подальшому розвинувся ПГПТ, що склало 6,0% від усіх виявлених за цей час випадків ПГПТ. У проспективній групі випадків рецидиву або персистенції ПГПТ не було. Найдоступнішим методом топічної діагностики пухлин ПЩЗ і патології ЩЗ залишається ультразвукова сонографія (чутливість 76%). Сцинтиграфія з 99mТс-МІВІ дала можливість виявити та локалізувати патологічно змінену ПЩЗ у 81,5% випадків (44 із 54). Ефективність КТ шиї склала 71,2% (37 із 52 випадків). Оперативні втручання виконували з традиційного доступу за Кохером, мінікомірцеподібного або мінідоступу безпосередньо над пухлиною ПЩЗ. Доведено, що виконання симультанних операцій на ЩЗ і ПЩЗ обумовлюють високий ризик розвитку гіпокальціємії (83-92%).
Висновок. Скринінг гіперкальціємії суттєво підвищує ефективність передопераційної діагностики первинного гіперпаратиреозу серед пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози.
41
Potochylova, Viktoriia, Valeryii Voitsekhovskyi та Andrii Islamov. "Чутливість до антибактеріальних препаратів факультативно-анаеробних мікроорганізмів, виділених від хворих із гострим некротичним панкреатитом". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (15 лютого 2019): 5–10. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-5-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення видового складу та чутливості до антимікробних препаратів факультативно-анаеробних мікроорганізмів у хворих на гострий некротичний панкреатит. Ідентифікацію мікроорганізмів та визначення їх чутливості до антибіотиків методом серійних розведень проводили на мікробіологічному аналізаторі VITEK 2 compact 15 (Франція), а також і диско-дифузійним методом. Виділені із гною штами перевіряли на чутливість до таких антибіотиків, як гентаміцин, лінезолід, ципрофлоксацин, амікацин, нетілміцин, азтреонам, фосфоміцин, тейкопланін, ванкоміцин, тійгециклін, левофлоксацин, тетрациклін, офлоксацин, іміпенем, меропенем, піперацилін/тазобактам, ампіцилін, цефтріаксон, цефподоксім, доксіциклін, колістин, цефепім, цефтазидім, тобраміцин. Під час дослідження зразків гною із підшлункової залози, отриманих із допомогою ендоскопа, у процесі та після оперативних утручань і санації черевної порожнини у хворих із гострим некротичним панкреатитом виділено різноманітну факультативно-анаеробну мікрофлору.
Для виділення факультативно-анаеробних мікроорганізмів використовували селективні й елективні поживні середовища, робили висів за методом Голда. Для накопичення біомаси застосовували цукровий бульйон, із якого кожні 24 години робили пересів на пластинчасті поживні середовища. Інкубація факультативних анаеробів проводилася в термостаті при температурі 37°С 24 години. Під час ендоскопічного дослідження грампозитивну флору виділяли у 27,89 % випадків, у процесі та після оперативних утручань і при санаціях черевної порожнини у 27,36 % випадків. Під час ендоскопічного дослідження грамнегативну флору виділяли у 21,05 % випадків, під час та після оперативних утручань і при санаціях черевної порожнини – у 23,7 % випадків.
У зв’язку з тим, що в протоколах надання медичної допомоги в розділі «Діагностична програма» не передбачено проведення мікробіологічних досліджень і визначення чутливості до антибіотиків у виділених штамів, а щодо деяких рекомендованих антибіотиків право вибору антибіотика належить лікарю, збільшення досвіду стосовно резистентності мікроорганізмів сприятиме покращенню тактики лікування гнійного некротичного панкреатиту.
Проведені дослідження підтверджують розповсюдження множинної антибіотикорезистентності серед виділених штамів. Установлено, що в мікрофлори, виділеної у хворих на ГНП, найбільший відсоток таких чутливих штамів, як тейкопланін, цефамандол, колістин, лінезолід, ванкоміцин, тайгециклін. Отримані результати досліджень можуть бути використані в подальшому для вдосконалення тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит.
42
Pedko, V. M., та V. I. Tseluyko. "Алгоритм для неінвазивої діагностики ступеня порушення коронарного кровообігу у жінок, які перенесли гострий інфаркт міокарда". EMERGENCY MEDICINE, № 4.51 (1 вересня 2013): 128–33. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.51.2013.89407.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено аналіз взаємозв’язку між факторами ризику, характером перебігу, лабораторними, функціональними показниками серцево-судинної системи і результатами гострого інфаркту міокарда, з одного боку, та ступенем порушення коронарного кровообігу — з іншого на основі ретроспективних даних (з результатами ангіографічних досліджень) 44 історій хвороб жінок, які перенесли інфаркт міокарда. На підставі обробки отриманих даних за допомогою математичної моделі було створено алгоритм для неінвазивної діагностики ступеня порушення коронарного кровообігу у жінок. У результаті апробації даний метод показав 100% чутливість і 90% специфічність.
43
Скрипець, А. В., В. Д. Тронько та М. М. Асанов. "Спосіб реєстрації кута обертання площини поляризації світлового променя з використанням оптично прозорих феримагнітних кристалів". Ukrainian Journal of Physics 57, № 10 (5 грудня 2021): 993. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.10.993.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана робота присвячена аналізу модуляційного фотополяриметра, в якому в ролі активного елемента комірки Фарадея використовується прозорий в інфрачервоному діапазоні феримагнітний кристал, який має на 3-4 порядки більший ефект Фарадея, ніж застосовані ранішепарамагнітні кристали. Описаний метод реєстрації кута обертання площини поляризації дозволяє працювати в області оптимальних кутіврозгойдування, тобто при максимальному відношенні сигнал–шум. Показано, що при оптимальному куті розгойдування чутливість фотополяриметра зменшується незначно у випадку, коли якість оптичного каналу різко погіршується, тобто при сильній деполяризаціїсвітлового променя.
44
G.V., Chaika. "FACTORS SUPPORTING POSITIVE RELATIONS WITH OTHER PEOPLE AND PREVENTING EXCESSIVE DEPENDENCE ON THEM." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Objective: to find factors, i.e. personal qualities, supporting the creation of positive relationships with others and helping a person overcome too high, unhealthy sensitivity to others.Methods: indicator “positive relations with others” from the method studying psychological well-being C. Riff and indicator “sensitivity to others” from Autonomy–Connectedness Scale (ACS–30) of Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; General Self-Efficacy Scale (Schwarzer, R., & Jerusalem, M.), Ways of Coping Questionnaire (Folkman and Lazarus), WIPPF, the Personality Views Survey III-R (S. Maddi), Self-Attitude Questionnaire (V.V.Stolin, S.R. Pantileev), Bass Orientation Personal Inventory, Zimbardo Time Perspective Syventory, Quality of Personality’s Life (Chykhantsova O.A.), Bradburn Scale of Psychological Well-Being, The Satisfaction with Life Scale (E. Diener et al.).Results: several personal traits were identified that were positively associated with “positive relations with others” and negatively with “sensitivity to others”. These were self-attitude, hardiness, self-efficacy, ability to cope with a new situation, self-understanding, choice of adaptive coping strategies in difficult situations. “Positive relations with others” were positively associated with intrinsic motivation, feelings of happiness, life satisfaction; and “sensitivity to others”, on the contrary, was positively associated with impersonal motivation and the predominance of negative emotions in life. Conclusions: positive relations with others support a person’s psychological well-being, but only if such relations are built on an equal footing. The ability to establish and maintain positive relationships with others is influenced by good self-attitude and hardiness. The development of these personal traits is especially useful if the ability to have positive relations is insufficiently developed. In addition, these personal traits will help to get rid of excessive sensitivity to the will, views, thoughts, beliefs that may be imposed by other people. To achieve positive relations on an equal basis, a person must rely on internal motivation, i.e. their own motivation in their actions, and also choose conditionally adequate coping strategies.Key words: positive relations with others, sensitivity to others, self-attitude, hardiness, coping strategies, psychological well-being, motivation. Мета – віднайти фактори, тобто особистісні якості, які підтримують створення позитивних стосунків з іншими та допомагають людині перебороти занадто високу, нездорову чутливість до інших. Методи: показник «позитивні відносини з іншими» методики вивчення психологічного благопо-луччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» тесту «Автономія-прив’язаність» Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; шкала самоефективності Р.Шварцера та М. Єрусалема, копінг-тест Лазаруса і Фол-кмана WIPPF, тест життєстійкості С. Мадді, тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Сто-ліна, С.Р. Пантилєєва, опитувальник для визначення спрямованості особистості, опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо, опитувальние для вивчення якості життя особистості О.А. Чиханцової, опитувальник афективного балансу Н. Бредберна, шкала задоволеності життям E. Diener et al.Результати. Була виявлена низка рис, які позитивно пов’язані із позитивними відносинами з іншимиі негативно пов’язані із чутливістю до інших. Це самоставлення, життєстійкість, самоефективність, здатність впоратися з новою ситуацією, саморозуміння, вибір адаптивних копінг-стратегій у складних ситуаціях. Позитивні відносини з іншими позитивно пов’язані із внутрішньою мотивацією, відчуттям щастя, задоволеності життям, а чутливість до інших, навпаки, позитивно пов’язана із безособовою мотивацією та із переважанням у житті негативних емоцій.Висновки. Позитивні стосунки з іншими підтримують психологічне благополуччя людини, проте, лише за умови, що такі стосунки будуються на рівноправній основі. На здатність встановлювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими впливають добре самоставлення і життєстійкість. Розвиток цих особистісних рис особливо корисний, якщо здатність до позитивних стосунків розвинена на недостатньому рівні. Крім того, ці особистісні риси сприятимуть позбавленню від надмірної чутливості до волі, поглядів, думок, переконань, що можуть нав’язуватися іншими людьми. Для досягнення позитивних взаємин на рівноправній основі людина має спиратися на внутрішню, тобто власну мотивацію у свої діях, та також обирати умовно адекватні копінг-стратегії.Ключові слова: позитивні відносини з іншими, чутливість до інших, самоставлення, життєстійкість, копінг стратегії, психологічне благополуччя, мотивація.
45
ЧАЙКА, Галина. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН: СТАТЕВО-ВІКОВИЙ АСПЕКТ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (54) (19 травня 2022): 84–90. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вивчався взаємозв’язок між емоційною стійкістю особистості та її вмінням створювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми. Мета статті – вивчити кореляції між емоційною стійкістю особистості та її міжособистісними взаєминами залежно від статі та віку досліджуваних. Методи дослідження. Для вивчення міжособистісних взаємин було використано два показники: показник «позитивні відносини з іншими» за методикою вивчення психологічного благополуччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» Тесту автономія-прив’язаність. Для вивчення емоційної стабільності були вибрані два показники – баланс афекту (Опитувальник афективного балансу Н. Бредберна) і контроль з методики вивчення життєстійкості Мадді. Висновки: Були виявлені вікові та статеві відмінності такого взаємозв’язку. Емоційна стабільність жінок більшою мірою залежить від наявності в них позитивних, рівноправних, доброзичливих стосунків із іншими людьми. Емоційна стабільність чоловіків також може спиратися на позитивні взаємини з іншими, але меншою мірою. Надмірна чутливість до інших частини жінок вказує на певні ознаки підвищеної невротизації, що загалом негативно впливає на емоційну стабільність. Позитивні стосунки з іншими, існування широкого кола таких взаємин позитивно впливає на емоційну стабільність людини будь-якого віку. Для молодих людей, які вже вийшли з етапу навчання, особливо важливо навчитися самостійно контролювати власне життя, у тому числі власні емоції, щоб досягти емоційної стійкості. Тому в цьому віці вміння не підпадати під чужий плив, вміння знизити чутливість до інших, до поглядів, вірувань, думок інших задля формування власного зрілого світогляду, для контролю над власними емоціями особливо важливе, іноді навіть важливіше за наявність певних позитивних стосунків. Отримані результати допоможуть розвивати і підтримувати емоційну стійкість людини у не простий час війни на теренах нашої Батьківщини.
46
Якимчук, В., В. Зубчук та О. Носовець. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ДІАГНОСТИКИ ЕКСПІРАТОРНИХ ПРОБ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 32–43. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231229.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано тенденції розвитку методів і засобів ранньої діагностики онкологічних захворювань. Показано, що успіх лікування онкохворих великою мірою залежить від своєчасного виявлення цієї патології. Оскільки онкологічні захворювання виявляються у все більшої кількості населення і не лише на території України, але й за її межами. Наукові дослідники з усього світу намагаються розробити та віднайти метод діагностики, який на етапі появи онкоклітин сигналізуватиме про необхідність обширного медичного огляду. Обґрунтовано необхідність створення скринінгових систем, що забезпечують експрес-діагностику патологій для реалізації масових профілактичних обстежень. Запропоновано, у якості датчиків, використовувати набір селективних газоаналізаторів амперметричного типу, що мають достатню чутливість і не вимагають витратних матеріалів для їх відновлення. Розроблено програмно-апаратний комплекс для аналізу експіраторних проб пацієнтів на основі сенсорів O2, NH3, CO2, NO, NO2, H2S, HF. Приведено результати обстеження групи хворих раком легень та контрольної групи (умовно здорових). Проаналізовано статистику результатів вимірів концентрацій газових компонентів у видиху обстежуваних, яка підтвердила можливість виявлення раку легень на основі хімічного аналізу експіраторних проб. До статистичних результатів включено сім записів від електрохімічних сенсорів, стать, вік, вага, наявність симптомів або інших хронічних захворювань обстежуваного. За результатами проведеного дослідження встановлено три основних хімічних елемента, які сигналізують про наявність ракових клітин в організмі пацієнта. Завдяки цьому стало можливим далі розвивати запропонований метод та підбирати інші хімічні елементи, які можуть вказувати на наявність онкоклітин у людини. Таким чином, є підстави стверджувати про актуальність підбору хімічних компонентів, які є в експіраторному повітрі людини, для виявлення інших захворювань, таких як цукровий діабет, цироз печінки, серцево-судинні захворювання тощо.
Ключові слова: онкологія, електронний ніс, селективні газові сенсори, статистичний аналіз, профілактика раку
47
Hrubar, Y. O., Y. Y. Hrubar та V. V. Gnatko. "ВИКОРИСТАННЯ СТРЕС-ТЕСТУ ПРИ СОНОГРАФІЇ В РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ УШКОДЖЕНЬ ЛАТЕРАЛЬНОЇ ГРУПИ ЗВ’ЯЗОК ПРИ ІНВЕРСІЙНІЙ ТРАВМІ НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА". Вісник наукових досліджень, № 2 (29 червня 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10252.
Повний текст джерелаАнотація:
Гострі ушкодження зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба є одними з найпоширеніших видів травм опорно-рухової системи. До даного типу ушкоджень переважно залучається латеральний зв’язковий комплекс, що включає передню надп’ятково-малогомілкову зв’язку, п’ятково-малогомілкову та задню надп’ятково-малогомілкову зв’язки.
Мета дослідження – оцінити можливості ультразвукового дослідження з використанням стрес-тестів при різних ступенях ушкодження латеральної групи зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба унаслідок гострої інверсійної травми.
Матеріали і методи. У діагностиці ушкоджень зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба пріоритетним залишається первинний огляд пацієнта лікарем-травматологом. При показаннях виконують рентгенографію з метою виключення переломів. У стандартну процедуру додаткових методів дослідження для оцінки ушкоджень опорно-рухового апарату включено сонографію. УЗД має ряд переваг над додатковими методами дослідження, а саме, комп’ютерною томографією та магнітно-резонансною томографією для оцінки стану зв’язкового апарату суглобів, зокрема здатність проводити динамічну оцінку та стрес-тести в реальному часі, уникаючи ризиків радіаційної експозиції. Одночасно проводили сонографічне дослідження травмованого та контрлатерального суглоба апаратами Aloka SSD 2000 і Acuson Antares (Siemens) з використанням високочастотних широкосмугових датчиків із робочою частотою 7–12 МГц.
Результати досліджень та їх обговорення. У дослідженні взяли участь 43 пацієнтів віком від 19 до 48 років із гострою інверсійною травмою зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, з них ‒ 26 (60,47 %) чоловіків та 17 (39,53 %) жінок. Середній вік обстежуваних становив (26,3±4,8) року. Обстеження в більшості випадків проводили на 4–6 день із моменту травми після обов’язкового попереднього огляду лікарем ортопедом-травматологом. У процесі клінічного та сонографічного обстежень ушкодження зв’язок I ступеня виявлено в 12 (27,90 %) пацієнтів. Частковий розрив зв’язок (II ступінь) був у 26 (60,47 %) травмованих. Ушкодження III ступеня (тяжкі) – повний розрив зв’язки зі значним болем, набряком та гематомою виявлені у 5 (11,63 %) осіб.
Висновки. Сонографія має високу чутливість у діагностиці ушкоджень зв’язок латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба. Вона є особливо цінним методом ранньої діагностики, коли її застосовують для оцінки розриву зв’язок, проводячи стрес-тести при гострій травмі в реальному часі. Отримані результати потребують подальшого дослідження з метою розробки технологічного обладнання та удосконалення методики проведення стрес-тесту, що якісно покращить результати сонографії латеральної групи зв’язок при гострій інверсійній травмі надп’ятково-гомілкового суглоба.
48
Kopiy, M. L., та V. P. Kucherjavyj. "АНАЛІЗ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ЗМІН РОСЛИН В УМОВАХ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ ЯВОРІВСЬКОГО СІРЧАНОГО КАР'ЄРУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 166–73. http://dx.doi.org/10.15421/40251025.
Повний текст джерелаАнотація:
За допомогою методів фітоіндикації проведено аналіз найбільш характерних рослин на п'яти дослідних секціях у межах порушених ландшафтів Яворівського сірчаного кар'єру. Для оцінювання реакції рослин на стан навколишнього середовища, методом крохмальної проби проаналізовано дослідні види рослин на сухостійкість. Виокремлено відсутність крохмалю у виду Rubus caesius L. на зімкненій ділянці та його присутність у цього виду на відкритій нерекультивованій ділянці. Таку ж тенденцію спостережено у виду Hieracium pilosella L., що можна пояснити здатністю рослин адаптовуватись до умов середовища.Проаналізовано зразки рослин на чутливість до газів SO2 та Cl2 і встановлено, що переважаюча кількість рослин є газостійкою до SO2 та газочутливою до Cl2. З'ясовано, що найбільш газостійкими видами до SO2 є: Solidago virgaurea L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth., Tussilago farfara L., Helichrysum arenarium (L.) Moench. Дещо іншу тенденцію виявлено у газостійкості рослин до Cl2. Найбільш газостійкими видами є: Solidago virgaurea L., Tussilago farfara L., Phragmites communis Trin., Helichrysum arenarium (L.) Moench. Найчутливішими видами рослин до газових випарів обох видів є Rubus caesius L., Equisetum arvense L. Визначено реакцію рослин на вплив розчинів NaCl та Na2SO4, на третю та на сьому доби, що дало змогу встановити істотну солестійкість аналізованих рослин у межах дослідних ділянок.
49
Savula, М. M., та O. V. Vasylyshyn. "РЕЗУЛЬТАТИ ТЕСТУВАННЯ НА БІОМАРКЕР ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛІПОАРАБІНОМАННАН (LAM) У ПАЦІЄНТІВ ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО СТАЦІОНАРУ". Інфекційні хвороби, № 1 (15 травня 2020): 27–31. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.11095.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – з’ясувати доцільність визначення LAM-антигену в сечі для діагностики туберкульозу.
Матеріали і методи. LAM-антиген в сечі визначали шляхом застосування тесту Aleve Determine TB LAM Ag, рекомендованого для діагностики туберкульозу серед ВІЛ-позитивних осіб. Обстежено 88 дорослих пацієнтів. Активний туберкульоз був у 77 хворих, із них у 73 туберкульоз легень (у 6 в поєднанні з ВІЛ-інфекцією і у 67 ВІЛ-негативних).
Результати та обговорення. Позитивні результати LAM-тесту отримані в 11 із 77 (14,3 %) хворих із активним туберкульозом, всі 11 – серед 73 (15,1 %) осіб з туберкульозом легень. LAM-антиген виявлено у 4 із 6 ВІЛ-інфікованих осіб і у 7 з 67 (10,4 %) ВІЛ-негативних. У двох ВІЛ-інфікованих жінок виявлення LAM-антигену було єдиним етіологічним підтвердженням активного туберкульозу за негативних результатів мікроскопічних і молекулярно-генетичного досліджень.
У всіх 7 ВІЛ-негативних осіб з позитивними результатами LAM-тесту були тяжкі поширені форми легеневого туберкульозу і супровідні хвороби, які могли спричинити пригнічення імунітету.
Висновки. Через низьку чутливість, в наших умовах визначення LAM-антигену в сечі доцільне в окремих випадках у ВІЛ-позитивних осіб, в яких не отримано етіологічного підтвердження туберкульозу іншими методами. Зроблено припущення, що чутливість LAM-тесту може зростати при імунодефіцитних станах, спричинених, крім ВІЛ-інфекції, також іншими чинниками.
50
Pelykh, V. Ye, та Yu A. Sverediuk. "ОСОБЛИВОСТІ ХОЛІНЕРГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЯ ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ ПРИ ПОШКОДЖЕННІ МІОКАРДА ДЕКСАМЕТАЗОНОМ ТА ЗАСТОСУВАННІ L-КАРНІТИНУ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ДАНОГО СТАНУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (25 квітня 2019): 117–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10060.
Повний текст джерелаАнотація:
Глюкокортикоїди часто використовуються у лікуванні хронічних запальних захворювань, проте їх тривале застосування супроводжується розвитком ускладнень. Одним із таких ускладнень є пошкодження міокарда, а пошук нових засобів кардіопротекції передбачає вплив на різноманітні ланки патогенезу, в тому числі й на фізіологічні механізми, що забезпечують природну протекцію. Холінергічна ланка регуляції діяльності серця автономною нервовою системою здатна забезпечити такий захист серцю, і пошук речовин, що модулюють активність даної ланки, зумовлює актуальність даного дослідження.
Мета – оцінити інтенсивність брадикардії при введенні в яремну вену ацетилхоліну та електричному подразненні периферійного відрізка блукаючого нерва електричним струмом за умов пошкодження серця дексаметазоном, а також дії L-карнітину у тварин різної статі.
Матеріал і методи. Експерименти виконано на 48 статевозрілих білих безпородних щурах різної статі, яких було поділено на 4 групи. Інтенсивність брадикардії вивчали за допомогою електрокардіографії на комп'ютерному комплексі «КардіоЛаб СЕ» та електричного стимулятора «ЭСЛ-2».
Результати. У тварин різної статі по-різному змінюється реакція серця на подразнення блукаючого нерва залежно від дії досліджуваних лікарських засобів. У самців інтактної групи інтенсивність брадикардії вища в 1,6 раза порівняно із самками. За умов дії на організм тварин L-карнітину досліджуваний показник був вищий у самців у 3,3 раза, ніж у самок. Застосування лише дексаметазону спричинило інтенсивнішу реакцію у самців порівняно із самками на 35 %, а комбінації дексаметазону та L-карнітину – на 15 %.
Висновки. Дексаметазон (у дозі 350 мкг/кг маси тварини per os) подібно діє на холінореактивність синусового вузла серця щурів різної статі – зменшує чутливість холінорецепторів. На фоні дії дексаметазону холінореактивність синусового вузла тварин різної статі при впливі L-карнітину (в дозі 200 мг/кг маси тварини per os) змінюється по різному: у самок чутливість холінорецепторів різко знижується при компенсаторному зростанні інтенсивності вивільнення нейромедіатора у пресинаптичну щілину; у самців чутливість холінорецепторів залишається низькою при помірному зменшенні інтенсивності вивільнення ацетилхоліну.