Статті в журналах: "Чорний метал"

1

Palamarchuk, I. I. "РІСТ, РОЗВИТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ КАБАЧКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 68 (14 січня 2021): 76–85. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-76-85.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення росту, розвитку і продуктивності сортів кабачка залежно від сорту і мульчувального матеріалу по фону водоутримувальних гранул Аквод в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016 – 2018 рр. сорти кабачка, залежно від виду мульчувального матеріалу, по фону водоутримувальних гранул, формували різні біометричні показники рослин, які змінювались залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювали вплив на врожайність кабачка. Мульчувальні матеріали впливали на настання фаз розвитку рослин та їх тривалість. Висновки. Виявлено вплив мульчування ґрунту на тривалість міжфазних періодів кабачка. Найтривалішим періодом плодоношення характеризувався варіант за мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною перфорованою 89–90 діб. Мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною сприяло формуванню кращих біометричних параметрів, зокрема приріст площі листків у фазу технічної стиглості склав 3,9–7,2 тис. м2/га . Для обох сортів використання в якості мульчувального матеріалу агроволокна та плівки поліетиленової сприяє збільшенню довжини стебла на 2–19 см, товщини стебла – на 1,6–6,2 мм, кількості листків – на 3,5–8,7 шт. /рослину, площі листків – на 0,4–2,2 тис. м2/га. Спільне застосування водоутримувальних гранул Аквод та мульчування ґрунту забезпечує більший рівень урожайності кабачка. Найбільший приріст врожаю відносно контролю забезпечили варіанти за мульчування ґрунту агроволокном чорним та плівкою поліетиленовою чорною перфорованою, урожайність товарної продукції при цьому зростала на 12,3–21,9 т/га для сорту Золотінка та на 26,1–35,0 т/га для сорту Чаклун. Найбільшу кількість плодів забезпечує мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною перфорованою (20,6–31,9 шт./рослину).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Stadnytska, N. Ye, O. M. Fedoryshyn, A. O. Мylyanych, Kh I. Kosarevych та V. P. Novikov. "SAMBUCUS NIGRA В СКЛАДІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРЕДСТАВЛЕНИХ НА РИНКУ УКРАЇНИ". Фармацевтичний часопис, № 2 (12 червня 2019): 52–59. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10183.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Провести аналіз асортименту лікарських препаратів представлених на сучасному фармацевтичному ринку України, які містять e своєму складі бузину чорну Sambucus nigra, та на підставі одержаних результатів визначити доцільність розробки нових препаратів з її вмістом. Матеріали і методи. Аналіз асортименту препаратів проводили спираючись на дані Державного реєстру лікарських засобів України (станом на січень 2019 р.). Роботу виконано з використанням статистичного, логічного та графічного методів. Результати й обговорення. Проведені дослідження показали, що найбільше лікарських засобів представлені у вигляді таблеток (26,4 %); переважаючу частку асортименту (95 %) досліджених препаратів складають багатокомпонентні лікарські засоби; більшість препаратів із вмістом бузини чорної Sambucus nigra вироблені на фармацевтичних підприємствах України, серед яких лідером (55,56 %) є ТОВ Науково-виробнича компанія «ЕЙМ», м. Харків; найчастіше лікарські препарати із вмістом бузини чорної – це протизапальні засоби. Отже, отримані результати вказують на те, що розробка нових сучасних оригінальних лікарських засобів на основі бузини чорної Sambucus nigra є перспективною та конкурентоздатною на вітчизняному фармацевтичному ринку. Висновки. Проведений маркетинговий аналіз українського ринку лікарських та лікувально-профілактичних препаратів показав, що хоча частка вітчизняних засобів на основі бузини чорної Sambucus nigra і найбільша, однак є широкі можливості щодо розширення асортименту та створення нових препаратів на основі даної рослинної сировини. Зокрема варто звернути увагу на найменш численні (сиропи та розчини для ін’єкцій) або взагалі не представлені форми (спреї, пастилки та драже).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Єфремова, Оксана. "МОДЕЛЬ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ". Professional Pedagogics 2, № 21 (28 вересня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.60-67.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців неможливо без упровадження інформаційних технологій, нових підходів до вимірювання якості освітнього процесу, інноваційних методів діагностування, а також використання моделей підготовки фахівців як необхідній передумови компетентності випускника. Мета: розроблено і обґрунтовано теоретичну модель підвищення якості підготовки фахівців, яка відповідає авторському баченню розв’язання цього питання, а також показано її використання в освітньому процесі для підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Методи: теоретичні; емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз робочих планів, програм підготовки майбутніх інженерів-педагогів, засобів і методів педагогічної діагностики, тестових завдань і методик їх використання); використано ідею кібернетичного метода (модель «чорна скринька»). Результати: з'ясовано можливості педагогічної діагностики як технології, що сприяє підвищенню якості підготовки студентів інженерно-педагогічного вишу; запропоновано та обґрунтовано теоретичну (структурну) модель підвищення якості підготовки майбутнього інженера-педагога, визначено і описано компоненти моделі та вимоги до її розробки, вдосконалено систему оцінювання і контролю якості результатів навчання у ЗВО. Реалізація оцінювання якості професійної підготовки майбутніх фахівців здійснювалася відповідно до розроблених «теоретичної» та «математичної» моделей, без яких неможливо розв’язати питання управління якістю освітнього процесу. У статті основну увагу і приділено розгляду «теоретичної» моделі підготовки фахівців. У дослідженні запропоновано підхід до моделювання, заснований на концепції пізнання «чорний ящик» та конкретизовано принципи моделі, на яких базується процес професійної підготовки майбутніх фахівців. Висновки: теоретично доведено, що запропонована «теоретична» модель підвищення якості підготовки фахівців є складовою частиною фундаментальної підготовки інженерів-педагогів, має практично-прикладний характер, а також дає чіткий алгоритм для ефективного вдосконалення якості освітнього процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Vronska, L. V. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЧОРНИЦІ ПАГОНІВ ЗА ВМІСТОМ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 31–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11638.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – кількісне визначення гідроксикоричних кислот в ЛРС чорниці пагонів і обґрунтування можливості стандартизації за їхнім вмістом. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були дикорослі зразки чорниці пагонів, зібрані у 4 областях України та зразки лікарського засобу чорниці пагонів, придбані в аптеках. Запис електронних спектрів поглинання і вимірювання абсорбції здійснювали на спектрофотометрі Cary 50 UV-Vis (“Agilent Technologies”, США). У дослідженні використовували рідинний хроматограф з діодною матрицею (“Waters 2690”, США), хроматографічну колонку XTerra C18 (“Waters”, США) розміром 250х4,6 мм (5 мкм). Стандартні зразки хлорогенової, ферулової, розмаринової, кофейної кислот (Sigma-Aldrich, Fluka) застосовували для ідентифікації і кількісного визначення. Результати і обговорення. 15 зразків чорниці пагонів: 7 зразків лікарського засобу промислового виробництва і 8 зразків дикорослої сировини власної заготівлі, досліджено методом ВЕРХ зі спектрофометричним детектуванням в умовах градієнтного елюювання. Встановлено, що кислота хлорогенова є домінуючою сполукою із гідроксикоричних кислот і тому може бути стандартом для перерахунку їхнього вмісту. Кислоти кофейна і/або ферулова ідентифіковані в окремих досліджуваних зразках і їхній вміст є незначним порівняно із вмістом кислоти хлорогенової. Спектрофотометричне визначення суми гідроксикоричних кислот у сировині пагонів чорниці є неможливим через заважаючий вплив флавоноїдів. Вміст кислоти хлорогенової, за результатами ВЕРХ-визначення, у зразках лікарського засобу чорниці пагонів становив – 0,385-0,566%, а в зразках дикорослої сировини – 1,368-1,991%. Високий вміст кислоти хлорогенової у сировині чорниці пагонів та її біологічна активність є аргументом для запровадження нового селективного кількісного показника якості при її стандартизації. Висновки. ВЕРХ-визначення кислоти хлорогенової може бути запроваджено як кількісний показник якості сировини чорниці пагонів на заміну діючого неселективного показника – визначення вмісту поліфенолів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

В. Тимошук, Світлана, Орест С. Федишин, Леся О. Кобрин, Ігор О. Пацай, Леся В. Олексів та Олександр С. Тимошук. "ВОЛЬТАМПЕРОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВІТАМІНУ В12 З ВИКОРИСТАННЯМ АЗОБАРВНИКІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (20 липня 2021): 179–91. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.207847.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню вольтамперометричної активності Со(ІІ) у присутності азобарвників з наступним використанням одержаних результатів в аналітичній практиці. Досліджено процес взаємодії кобальту з еріохром чорним Т, еріохром червноним В, кальцесом та 1-[(5-(3-нітробензил)-1,3-тіазол-2-іл)діазеніл]нафтален-2-oлом методом вольтамперометрії з лінійною розгорткою потенціалу. Встановлено оптимальні умови комплексоутворення. Зафіксовано появу нових піків, що відповідають відновленню комплексних сполук Со(ІІ) – азобарвник. На підставі лінійної залежності висоти піку від концентрації металу, яка охоплює широкий концентраційний інтервал, запропоновано достатньо чутливі, добре відтворювані методики визначення кобальту (межа виявлення ≈ 10-7 моль·л-1). Правильність та відтворюваність результатів перевіряли методом «введено-знайдено». Методики апробовано при визначенні вітаміну В12.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Vronska, L. V. "ВЕРХ-ДОСЛІДЖЕННЯ АГЛІКОНІВ ФЛАВОНОЇДІВ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 3 (8 жовтня 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.3.11424.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. ВЕРХ-дослідження складу і вмісту агліконів флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці. Матеріали і методи. Сухий екстракт пагонів чорниці отримували методом дробної мацерації; екстрагент – етанол (70-50 %, об/об); екстракційне співвідношення сировина-екстрагент – 1:9-15, кратність екстрагування – 5, час одного екстрагування – 24 год. У дослідженні застосовували: роторний випарювач Laborota 4011 (Heidolph Instruments GmbH & Co. KG, Німеччина), сушильну шафу СП-100 (UOSLAB, Україна), аналітичну вагу Mettler Toledo XP205DR (Mettler Toledo, Швейцарія), ультразвукову баню Bandelin Sanorex digitec (BANDELIN electronic GmbH & Co. KG, Німеччина), рідинний хроматограф Agilent 1200 із детектором G1315D DAD Detector (“Agilent”, США), хроматографічну колонку Kromasil 100 C18 (0,125 м х 4,6 мм, 5 мкм, Supelko, США), стандарти агліконів (Sigma-Aldrich), хімічні реактиви аналітичної чистоти і розчинники для градієнтного елюювання (Sigma-Aldrich, Macron Fine Chemicals™). Результати та обговорення. Хроматографування проб сухих екстрактів пагонів чорниці після кислотного гідролізу дозволило ідентифікувати за часом утримування і ходом електронних спектрів поглинання три аглікони: мірицетин, кверцетин і кемпферол. При кількісному визначенні їхнього вмісту у трьох серіях екстракту знайдено: кверцетину – 0,647-0,724 %, мірицетину – 0,068-0,098 % і кемпферолу – 0,030-0,034 %. Отримані результати узгоджуються з даними літератури, а саме – домінування кверцетину і присутність мірицетину і кемпферолу або одного із них у незначних кількостях у стеблах, листі і плодах чорниці. Висновки. Агліконовий профіль флавоноїдів сухого екстракту пагонів чорниці представлений трьома сполуками – кверцетином, мірицетином і кемпферолом, вміст кверцетину є найвищим, а кемпферолу – найнижчим. Кількісне визначення вмісту агліконів (поокреме/сумарне) методом ВЕРХ запропоновано застосовувати як показник якості сухого екстракту пагонів чорниці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Vronska, L. V., та I. B. Ivanusa. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ У СУХОМУ ЕКСТРАКТІ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 3 (27 вересня 2019): 43–50. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10463.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Розробка спектрофотометричної методики кількісного визначення суми флавоноїдів в екстракті пагонів чорниці з використанням попередньо гідролізу їхніх глікозидних форм і екстракції отриманих агліконів. Матеріали і методи. Сухий екстракт отримано з подрібнених пагонів чорниці методом дробної мацерації з використанням 50 – 70 % етанолу (об/об) як екстрагента. У роботі застосовували стандартний зразок кверцетину (Sigma-Aldrich). Запис електронних спектрів поглинання і вимірювання абсорбції здійснювали на спектрофотометрі Lambda 25 (PerkinElmer Ltd., США). Результати й обговорення. Для підвищення селективності спектрофотометричного визначення флавоноїдів і уникнення впливу присутніх в екстракті гідроксикоричних кислот і хлорофілів спершу виділяли аглікони флавоноїдів, а потім кількісно визначали. Для цього було досліджено умови гідролізу глікозидів флавоноїдів в ацетоново-водному середовищі в присутності хлоридної кислоти та наступної екстракції агліконів етилацетатом. Встановлено, що отримані аглікони утворюють з алюмінію хлоридом комплекс, який має в електронному спектрі поглинання максимум при довжині хвилі 425 нм і для перерахунку вмісту суми флавоноїдів можна використати кверцетин як стандартну речовину. Було підібрано умови пробопідготовки і спектрофотометричного вимірювання, які дозволили проводити розрахунок вмісту методом стандарту. Лінійність, прецизійність і правильність методики експериментально доведено у діапазоні 20-250 % від очікуваного вмісту, що вказує на придатність запропонованої методики для кількісного визначення флавоноїдів в екстракті пагонів чорниці. Висновки. Розроблено спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці, яка дозволяє уникнути впливу гідроксикоричних кислот, присутніх в екстракті в значній кількості. Проведено вивчення лінійності, прецизійності і правильності методики в діапазоні 1,232 – 15,400 мкг кверцетину в 1мл кінцевого вимірюваного розчину (20 – 250 % від очікуваного вмісту), результати якого вказують на придатність методики для визначення вмісту флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Dziubak, S. R., та M. A. Orel. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У СИРОВАТЦІ КРОВІ Й ГОМОГЕНАТАХ ТКАНИН ЩУРІВ ЗА УМОВ КОМБІНОВАНОГО ВПЛИВУ СТРЕСОВИХ ЧИННИКІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (31 січня 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10692.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Проаналізувати рівень активних продуктів тіобарбітурової кислоти в крові й гомогенаті тканин щурів за умови дії стресових чинників та їх комбінації. Матеріали і методи. Досліди проведено на 54 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Тварин поділили на 5 груп: перша – контрольна група (n=6), друга – хронічний вплив тютюнового диму (n=12), третя – хронічна інтоксикація чорним листковим чаєм (n=12), четверта – хронічний іммобілізаційний стрес (n=12), п’ята – комбінований вплив стресових чинників (n=12). Принцип визначення вмісту ТБК-активних продуктів (ТБК-АП) ґрунтується на тому, що при високій температурі в кислому середовищі малоновий діальдегід реагує з тіобарбітуровою кислотою, утворюючи триметиновий комплекс. Результати й обговорення. Хронічний вплив тютюнового диму супроводжується активацією пероксидації ліпідів, зокрема максимальні зміни вмісту ТБК-АП спостерігали у гомогенаті легень (у 3,5 раза), при хронічній інтоксикації чорним чаєм – у гомогенаті міокарда (у 3,5 раза), при іммобілізаційному стресі – в гомогенаті шлунка (у 2,9 раза) відносно контрольної групи. За умови комбінованого впливу стресових чинників більш вираженими були зміни відносно ізольованого впливу кожного чинника: у серці (в 6,9 раза), у легенях (в 6,3 раза), у шлунку (в 6,6 раза) та у пародонті (в 5,1 раза) відносно контрольної групи. Висновки. Комбінований вплив стресових факторів зумовлює активацію процесів вільнорадикального окиснення, що характеризується змінами ТБК-реактантів, зокрема спостерігають більш виражені зміни відносно ізольованого впливу кожного чинника щодо контрольної групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Рижков, Вадим Генієвич, Карина Володимирівна Бєлоконь, Євгенія Анатоліївна Манідіна та Віктор Анатолійович Цимбал. "РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА У ЧОРНІЙ МЕТАЛУРГІЇ: КОНТРОЛЬ БРУХТУ, ДЕФЕКТОСКОПІЯ, КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ, ПОЖЕЖНІ ДАТЧИКИ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 108–15. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Деякі роботи у металургійній промисловості пов’язані з використанням джерел іонізуючого випромінювання як у вигляді радіоактивних ізотопів кобальту, плутонію, америцію, цезію тощо, так й із застосуванням спеціальних приладів на прикладі рентгенівських трубок або прискорювачів елементарних часток. Хоча частка цих робіт є незначною у загальному обсязі виробництва, проте поводження з джерелами іонізуючого випромінювання, радіоактивними речовинами, потребує особливої уваги, ретельного дотримання правил безпеки, використання, за потребою, засобів індивідуального захисту та безпечної утилізації відпрацьованих пристроїв. У всьому комплексі робіт такого типу можна відокремити основні: контроль металобрухту та виробів на наявність радіоактивного забруднення; застосування джерел іонізуючого випромінювання для виявлення зовнішніх та внутрішніх дефектів виробів з металу; використання γ-випромінювання у контрольно-вимірювальних приладах, насамперед у рівнемірах; застосування трансуранових ізотопів у пожежних сповіщувачів. Додержання вимог Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки за проведення операцій з металобрухтом є важливим як з точки зору екологічної безпеки (виключення радіоактивного забруднення навколишнього середовища), так і з точки зору охорони праці (запобігання прояву стохастичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання на робітників). Під час дефектоскопії застосовують випромінювання високих енергій, що, за недотриманням правил безпеки, може завдати великої шкоди обслуговуючому персоналу. Як правило, запобігання негативного впливу випромінювання під час роботи дефектоскопів здійснюється насамперед завдяки безпечній конструкції. Рівнеміри та пожежні сповіщувачі є найбезпечнішими з перелічених приладів та пристроїв. Розглянуто вищеназвані роботи з джерелами іонізуючими випромінюваннями у чорній металургії, напрями їх розвитку, заходи безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Vronska, L. V. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ У ПАГОНАХ ЧОРНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ". Фармацевтичний часопис, № 4 (28 грудня 2018): 49–56. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9703.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Розробка спектрофотометричної методики визначення флавоноїдів у пагонах чорниці звичайної. Матеріали і методи. У дослідженнях застосовувались зразки пагонів чорниці, зібрані у Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській і Волинській областях впродовж 2014-2018 років, і зразки лікарського засобу «Чорниці пагони» (ПрАТ "Ліктрави", Україна). Визначення вмісту флавоноїдів проводили методом абсорбційної спектрофотометрії, вимірюючи абсорбцію комплексу флавоноїдів з алюміній хлоридом. Для вимірювання абсорбції і запису електронних спектрів поглинання застосовували спектрофотометр Cary 50 UV-Vis (Agilent Technologies). Результати й обговорення. Електронні спектри поглинання, отримані для випробовуваних розчинів і стандартного розчину рутину в умовах комплексоутворення флавоноїдів з алюміній хлоридом, були ідентичними за ходом кривих світлопоглинання і характеризувались положенням максимуму поглинання при 410 ± 2 нм і 412 ± 2 нм відповідно, що дозволило обрати рутин за стандарт для перерахунку вмісту флавоноїдів у досліджуваній сировині. При дослідженні впливу концентрації етанолу на вилучення флавоноїдів, встановлено, що для приготування вихідного розчину проби слід застосовувати 70% (об/об) етанол. Вилучення флавоноїдів з аналітичною метою слід виконувати при нагріванні зі зворотнім холодильником трикратно – почергово з 60, 20 і 15 мл етанолу впродовж 30, 15 і 15 хв відповідно. Важливим моментом методики є підготовка сировини – для аналізу слід застосовувати дрібну фракцію (355) подрібненої сировини, враховуючи її вміст у розрахунковій формулі. Знайдено, що вміст флавоноїдів у досліджуваних дикорослих зразках є в межах 1,14-1,86%, а в промислових серіях (за винятком сировини серії 20614) – в межах 0,7-1,0%. Висновки. Розроблено спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів у сировині пагонів чорниці звичайної. Здійснено кількісне визначення вмісту флавоноїдів у 17 зразках сировини різного походження. Для оцінки якості пагонів чорниці запропоновано ввести додатковий показник «Вміст флавоноїдів» з критерієм – не менше 0,6% флавоноїдів у перерахунку на рутин і суху сировину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Barchuk, O. Z., T. A. Hroshovyi, O. M. Zalis’ka, V. Yа Shalata та N. M. Maksymovych. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КІЛЬКІСНИХ ФАКТОРІВ ПРИ СТВОРЕННІ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТІВ ЛИСТЯ ЧОРНИЦІ І ТРАВИ КОЗЛЯТНИКА ТА ТАУРИНУ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 грудня 2018): 42–48. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9706.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчення впливу 7-ми кількісних факторів на властивості мас для таблетування і основні показники таблеток при розробці нового комбінованого таблетованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухих екстрактів листя чорниці і трави козлятника в комбінації з таурином. Матеріали і методи. Активними фармацевтичними інгредієнтами були сухі екстракти листя чорниці і трави козлятника, таурин, допоміжні речовини (ДР). Дослідження впливу 7-ми кількісних факторів ДР на такі показники, як процес пресування, однорідність маси таблеток, стійкість таблеток до роздавлювання, стираність і розпадання таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину методом прямого пресування проводили відповідно до вимог Державної фармакопеї України (ДФУ), 2 видання. Досліджували також процес заповнення матриці таблетної машини порошковою масою для таблетування та середню масу зпресованих таблеток як показники, що найбільше характеризують придатність порошкової маси до прямого пресування. Результати й обговорення. За допомогою методу випадкового баласу вивчено вплив кількостей 7-ми ДР на основні показники порошкових мас і таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину. Для кожного із показників будували діаграми розсіювання. Аналіз діаграм розсіювання показав, що із збільшенням кількості лактози покращується однорідність маси таблеток та зменшується час розпадання. Із збільшенням кількості маніту погіршується однорідність маси таблеток та збільшується час розпадання. Збільшення кількості натрій карбоксиметилкрохмалю в складі таблеток веде до суттєвого погіршення однорідності маси і в межах вивчених інтервалів зменшує час розпадання. При збільшенні кількості неусіліну US 2 в складі таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину покращується однорідність маси, підвищується стійкість до роздавлювання, зменшується стираність, проте дещо збільшується час розпадання. Збільшенння кількості кальцій карбонату в складі таблеток веде до погіршення однорідності маси, підвищення стійкості таблеток до роздавлювання, зменшення їх стираності, однак призводить до суттєвого збільшення часу розпадання. Збільшення кількості натрій кроскармелози в складі таблеток покращує однорідність дозування та суттєво зменшує час розпадання таблеток. Висновки. За допомогою методу випадкового балансу вивчено вплив 7-ми кількісних факторів на фармако-технологічні показники таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину. За сукупністю основних показників кращими ДР для створення таблеток на основі екстрактів листя чорниці і трави козлятника в комбінації з таурином відібрано таблетозу, неусілін US 2, натрій кроскармелозу, МКЦ 200 та магній стеарат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Kurylo, Kh I., I. M. Klishch, A. S. Volska та Ya V. Rozhkovskyi. "ДOCЛIДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІТОКОМПОЗИЦІЙ НA ПPOЦECИ НEФEPМEНТAТИВНOГO ГЛIКOЗИЛЮВAННЯ, АКТИВНІСТЬ ЦИТОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ, ПОКАЗНИКИ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ ТA БАЛАНС ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ В ОРГАНІЗМІ ТВАРИН ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (5 лютого 2020): 162–68. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10854.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Цукровий діабет – одна з глобальних медико-соціальних і економічних проблем сьогодення. Його лікування потребує комплексного підходу і ґрунтується на застосуванні пероральних гіпоглікемічних засобів, проведенні дієтотерапії, інсулінотерапії та фітотерапії. Ризик виникнення негативних побічних ефектів зростає при комбінованій фармакотерапії цукрового діабету. Актуальним є пошук принципово нових за механізмом дії засобів, здатних знижувати рівень глікемії та інсулінорезистентність, сприяти відновленню інсуліноутворювальної функції підшлункової залози і нівелювати шкідливі для організму прояви оксидативного стресу, що розвивається при цукровому діабеті. У цьому відношенні перспективним є дослідження гіпоглікемічної дії лікарських рослин. Встановлення особливостей впливу фітокомпозиції, яка містить екстракти козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурин, на патогенетичні ланки експериментальних патологічних процесів та механізмів її гіпоглікемічної активності є пріоритетним і актуальним, а отримані результати сприятимуть розробці нових фітопрепаратів з гіпоглікемічною дією. Мета дослідження – з’ясувати метаболітотропні ефекти та обґрунтувати доцільність застосування ліпосомальної форми фітокомпозиції на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину для підвищення ефективності корекції метаболічних зрушень при експериментальному цукровому діабеті. Методи дослідження. Експерименти проводили на статевозрілих щурах-самцях, яким моделювали стрептозотоциновий цукровий діабет, а для корекції застосовували галевіт та арфа-комбі. Результати й обговорення. Фітокомпозиція на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину та галевіт за умов лікувально-профілактичного застосування при експериментальному цукровому діабеті 2 типу сприяли відновленню показників вуглеводного обміну, покращували стан ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантний баланс організму шляхом корекції в печінці тварин активності супероксиддисмутази, каталази і збереження природних резервів відновленого глутатіону, поліпшували процеси енергозабезпечення клітин шляхом стабілізації в крові активності сукцинатдегідрогенази, спричиняли антицитолітичний та детоксикаційний вплив, зменшуючи тим самим рівень ендогенної інтоксикації. Висновок. Отримані результати – підґрунтя для подальшого вивчення можливостей комбінованого застосування фітокомпозиції на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину з метою зменшення побічних ефектів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Vronska, L. V. "ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 4 (31 грудня 2019): 5–18. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.4.10701.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчення профілю гідроксикоричних кислот сухого екстракту пагонів чорниці методом високоефективної рідинної хроматографії. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були сухі екстракти пагонів чорниці, отримані методом дробної мацерації з подрібнених пагонів чорниці вітчизняного походження за допомогою спиртово-водного екстрагенту із різним вмістом етанолу. Для ідентифікації гідроксикоричних кислот застосовували стандартні зразки гідроксикоричних кислот (Sigma-Aldrich, Fluka). ВЕРХ-дослідження проводили на рідинному хроматографі з детектором діодною матрицею («Waters 2960», США). Використовували хроматографічну колонку XTerra C18 («Waters», США) розміром 250х4,6 мм (5 мкм) при температурі (25±1) ºС. Результати й обговорення. ВЕРХ-профілі сухого екстракту пагонів чорниці містили хроматографічні піки, що відповідали часу утримування хлорогенової, кофейної, ферулової, транс-п-кумарової і 3-гідроксикоричної кислот. Шляхом аналізу їхніх електронних спектрів поглинання було підтверджено присутність лише хлорогенової і кофейної кислот. Речовина з відносним часом утримування 4,2 (відносно хлорогенової кислоти) характеризується спектром поглинання ідентичним спектрові хлорогенової кислоти, що вказує на приналежність цієї речовини до гідроксикоричних кислот. ВЕРХ-профіль екстракту містить хроматографічні піки трьох речовин, спектри поглинання яких є подібними зі спектром транс-п-кумарової кислоти. Ймовірно, вони можуть належати до ізомерів чи похідних цієї кислоти. Були проведені ВЕРХ-дослідження профілів гідроксикоричних кислот сухих екстрактів, отриманих за допомогою екстрагентів із різним вмістом етанолу. Було встановлено, що вміст кофейної кислоти в сухому екстракті підвищується, а вміст хлорогенової знижується зі зменшенням вмісту етанолу в екстрагенті. Це, ймовірно, пов’язано з інтенсифікацією процесів гідролізу хлорогенової кислоти до кофейної. Це спонукає до глибшого вивчення даного процесу як з метою оптимізації технології, так дослідження стабільності й умов зберігання готового екстракту. Висновки. Для ідентифікації сухого екстракту пагонів чорниці доцільно застосувати метод хроматографічного «відбитка» шляхом виявлення у ВЕРХ-профілях екстракту, отриманого при довжині хвилі детектування 270 і 330 нм хлорогенової, кофейної, невідомої гідроксикоричної (відносний час утримування 4,2 відносно хлорогенової кислоти) та похідних транс-п-кумарової кислот. Одночасно з дослідженням ВЕРХ профілів необхідне порівняння спектрів поглинання речовин із відповідними часами утримування. Зважаючи на високий вміст окремих гідроксикоричних кислот (хлорогенової, кофейної), вміст окремо взятої кислоти чи/або суми гідроксикоричних кислот, у перерахунку на хлорогенову, необхідно обрати як один із кількісних критеріїв якості сухого екстракту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Мадані, М. М. "Оцінка антиоксидантного потенціалу рослин урбоекосистем в умовах антропогенного забруднення ґрунту". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 50–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінити вплив свинцю в ґрунті на антиоксидантний статус деревних та трав'янистих рослин, який формується фенольними сполуками (на прикладі м. Одеси). Методи. Комплексне використання польового, лабораторного, математично-статистичного, розрахунково-порівняльного методів і системного аналізу. Результати. Виявлено, що за характером зміни активності поліфенолів та СВА в умовах техногенного стресу рослини можуть бути об'єднані у 4 кластери: першу групу утворює бузина чорна; до другої групи увійшли тополя чорна і бирючина звичайна; у третю групу за результатами кластерного аналізу потрапили смородина альпійська, бузок звичайний, калина звичайна, грястиця збірна, конюшина біла та конюшина лучна, кульбаба лікарська, сніжноягідник білий, деревій звичайний, пижма звичайна, липа серцеподібна; до складу четвертої групи увійшли береза повисла, клен гостролистий, обліпиха крушинова, барбарис звичайний, таволга Вангутта, троянда зморшкувата. За результатами оцінки реакційної здатності низькомолекулярних водорозчинних антиоксидантів встановлено, що у досліджуваних рослинах такі види, як бузина чорна, бирючина звичайна та тополя чорна, мають найвищий адаптаційний потенціал в умовах антропогенного забруднення. Поліфеноли відіграють значну роль у формуванні стійкості цих видів до екологічного стресу. З трав'янистих рослин грястиця збірна за рахунок стимуляції накопичення поліфенолів має більш високу фізіологічну стійкість. Висновки. Вивчено роль поліфенолів у формуванні антиоксидантного потенціалу міських рослин в умовах техногенного ґрунтового забруднення. Проведено кластерний аналіз закономірностей накопичення СВА та поліфенолів у рослинах урбоекосистем. За характером фізіологічної активності накопичення низькомолекулярних антиоксидантів було виділено 4 групи рослин. Отримані результати можуть бути використані для комплексної діагностики стійкості міських рослин до антропогенного впливу, а також для вдосконалення підходів та методів моніторингу промислового забруднення міських територій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

НІКОЛАЄВА, Наталя. "СПОСОБИ УТВОРЕННЯ КОМПОЗИТІВ ІЗ КОЛІРНИМ КОМПОНЕНТОМ GRÜN У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ТЕКСТІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 316–23. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.28.

Повний текст джерела

Анотація:

Згідно з Вежбицькою, основні кольори мають прототипові значення. Існує концептуальна асоціація, наприклад червоний колір і вогонь, зелений і «речі, що ростуть із землі», синій і небо, жовтий і сонце. Білий та чорний кольори можна назвати різними відтінками світла. Нас цікавлять складні слова з колірним компонентом. Наша мета – вивчити ці прототипові значення серед композитів із колірним компонентом grün. У статті розглянуто деривацію колороніма grün у публіцистичному тек- сті німецької мови. Можна зазначити, що продуктивність словоскладання як спосіб формування нових номінацій зростає, і зараз це є найбільш продуктивним методом, за допомогою якого утворюються нові назви. Композити утворені щонайменше з двох основ і можуть поєднувати будь-які частини мови (імен- ник + іменник, прикметник + прикметник, дієслово + іменник тощо). У статті композити утворено за зразком «прикметник кольору + іменник», хоча є й інші («прикметник кольору + дієслово», «прикметник кольору + прикметник»). Колороніми в німецькомовній культурі мають постійний набір перено- сних значень, що описують різноманітні об’єкти. Майже всі колороніми є полісемами, тому їх значення визначають або в певних поєднаннях, або в кон- тексті. Композит набуває переносного значення завдяки кольоровому склад- нику та стійким асоціаціям із цим кольором. Усі композити утворюються шляхом метафоричного або метонімічного переосмислення, значення якого не завжди збігається з лексичними тлумаченнями. Найбільш уживаним механіз- мом переносного значення в процесі слово-і фразотворення за участю колоро- німів виявляється механізм перенесення найменування з одного предмета на інший за подібністю. Значення всіх складних слів пов’язані з людиною, з описом її зовнішніх даних або характеристикою її діяльності. Німецькі композити з кольоровим компонентом grün використовують найчастіше з позитивним значенням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Коваленко, О. А., та І. В. Смірнова. "Взаємозалежність урожайності зерна пшениці озимої з висотою рослин в умовах Півдня України". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 58–64. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – встановити залежність між урожайністю зернапшениці озимої та висотою рослин при вирощуваннів умовах Півдня України. Методи. Експериментальнідослідження проводили впродовж 2016–2019 рр. надослідному полі Миколаївського НАУ. Об'єктом досліджень була пшениця озима. Технологія їх вирощування,за винятком досліджуваних факторів, була загальноприйнятою щодо існуючих зональних рекомендацій для південного Степу України. Площа посівноїділянки – 50 м2, облікової – 26 м2, повторність 4-разова,розміщення ділянок послідовне. Була передбаченатака градація факторів та їх варіантів: попередники(А) – чорний пар, зернобобові (горох), хрестоцвіті (гірчиця яра); дози мінеральних добрив (В) – без основноговнесення добрив, внесення (NPK)32 кг.д.р./га, внесення(NPK)64 кг.д.р./га; бактеріальні препарати (С) – контроль, Біокомплекс-БТУ-р, Органік баланс. Результати.Нашими дослідженнями встановлено, що як в окреміроки вирощування, так і в середньому за роки досліджень урожайність зерна пшениці озимої вищою формувалася за розміщення по чорному пару. Після горохуабо гірчиці білої за вирощування без застосування мінеральних добрив проте за обробки біопрепаратами вонау середньому була на 3,9–8,6%, а з їх внесенням у дозі(NPK)64 – на 16,0–17,6% нижчою відносно чорного пару.Розраховані нами поліноміальні кореляційно-регресійнізалежності між висотою рослин та врожайністю зернапшениці озимої, свідчать, що за її вирощування обробкою біопрепаратами між зазначеними показниками існуєдуже сильний зв'язок. Висновки. Дослідженнями встановлено, що між висотою рослин та врожайністю зернапшениці озимої існує дуже сильна кореляційно-регресійна залежність. Урожайність зерна пшениці озимоїзначною мірою залежить і змінюється під впливом погодних умов вегетаційного періоду, забезпеченості рослинелементами живлення та позакореневого підживленнябактеріальними препаратами. Із досліджуваних намибактеріальних препаратів найбільший приріст урожаюзабезпечує підживлення бактеріальним препаратомОрганік баланс, а найнижчий – Біокомплекс-БТУ-р.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Marchenko, Mariіa. "Осмислення звукового образу партесного твору через зв’язок музичного та риторичного мистецтв у XVII столітті". Kyiv Musicology, № 58 (7 жовтня 2019): 149–61. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.58.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено виконавському аспекту української барокової музики, а саме: осмиленню звукового образу партесного твору через зв’язок музичного та риторичного мистецтва в зазначений час. Даний феномен національної культури є предметом професійного інтересу науковців, починаючи з другої третини XX століття в теоретичному, історичному, текстологічному, джерелознавчому та інших аспектах. Однак, під час практичної роботи з твором даної епохи стає очевидною наявність суттєвої кількості «чорних плям» відносно інтерпретації та художнього осмислення твору. Отже, мета дослідження – осмислити характер звукового образу партесного твору через специфіку синтезу музичного та риторичного мистецтв в українській бароковій музиці. У дослідженні проаналізовано елементи синтаксису риторичного й музичного мистецтв в художньому тексті української барокової музики, прослідковано форми їхнього синтезу та впливу на характер звукового образу. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу та синтезу, порівняльного методу та підходів семіотики й герменевтики. Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні наукових знань щодо особливостей інтерпретації партесного твору, відкритті нових орієнтирів для досягнення достовірності звучання твору українського бароко. Висновки. Українській бароковій музиці притаманні специфічні форми взаємодії риторичного та музичного мистецтва як на рівні окремих епізодів, так і на рівні архітектоніки цілого твору, що виявляються в «апріорній», визначальній ролі слова, декламаційності, емоційності вислову, ораторській інтонації, прагненні взаємодії зі слухачем, просторовості, «відкритості», символічності, діалогічності (принцип «питання-відповідь»), ідентифікація та реалізація яких наближає виконавця до втілення історично-достовірного звукового образу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Kurylo, Kh I., I. M. Klishch, A. S. Volska та Ya V. Rozhkovskyi. "СКРИНІНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІТОКОМПОЗИЦІЙ НА ОСНОВІ СУХИХ EКCТPAКТIВ КOЗЛЯТНИКA, ЧОРНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ І ТАУРИНУ З ПОТЕНЦІЙНИМИ ГІПОГЛІКЕМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 грудня 2018): 62–68. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9705.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Скринінгові дослідження фітокомпозицій на основі сухих eкcтpaктiв кoзлятникa, чорниці звичайної і таурину з потенційними гіпоглікемічними властивостями Матеріали і методи. Oб'єкт дocлiджeнь – кoмбiнoвaний зaciб нa ocнoвi сухого екстракту кoзлятникa лiкapcькoгo, чорниці звичайної і таурину, а також його ліпосомальна форма з умовною назвою «Галевіт». Проведено дослідження по визнaчeнню найбільш eфeктивниx за гіпоглікемічною активністю дoз фітокомпозиції на основі козлятника лікарського і її ліпосомальної форми «Галевіт» за допомогою орального тесту толерантності до глюкози у тварин. Гiпoглiкeмiчнy дiю досліджуваних екстрактів oцiнювaли зa здaтнicтю знижyвaти piвeнь глюкoзи нa мaкcимyмi poзвиткy гiпepглiкeмiї пicля нaвaнтaжeння глюкoзoю шляxoм пoбyдoви гpaфiкy глiкeмiчнoї кривої. Кoнцeнтpaцiю глюкoзи в кpoвi визнaчaли зa дoпoмoгoю тecт-cмyжoк, глюкoмeтpoм “Accu-Chek performa”. Кpoв для дocлiджeнь oтpимyвaли з xвocтoвoї вeни щypiв, шляxoм диcтaльнoї peзeкцiї xвocтa. Результати й обговорення. Скринінгові дослідження гіпоглікемічної активності фітокомпозиції на основі козлятника лікарського та її ліпосомальної форми під умовною назвою «Галевіт» виявили здатність фітозасобів в дозах 50 мг/кг, 75 мг/кг, 100 мг /кг, 125 мг/кг та 150 мг/кг до зниження рівня глікемії в оральному тесті толерантності до глюкози у інтактних білих щурів. Встановлено, що найбільш виразна гіпоглікемічна активність фітокомпозицій виявила себе в дозах 100, 125 і 150 мг/кг і у терміні 30-60 хв після відтворення тесту. Зниження рівня глікемії під впливом досліджуваних фітокомпозицій у ці терміни експерименту було максимальним і набувало статистично значущих відмінностей від значень тварин, яким фітокорекція не проводилась, або проводилась в нижчих дозах – 50 мг/кг та 75 мг/кг. При цьому встановлено, що подальше збільшення дози фітокомпозицій до 125 мг/кг та 150 мг/кг не призводило до статистично значимого додаткового підвищення гіпоглікемічного ефекту фітокомпозицій в оральному тесті толерантності до глюкози. Аналіз результатів досліджень гіпоглікемічної активності досліджуваних фітокомпозицій показав, що фітокомпозиція Галевіт в дозі 100 мг/кг в оральному тесті толерантності до глюкози проявила більш виразну гіпоглікемічну дію, за якою достовірно переважала гіпоглікемічні ефекти фіто композиції на основі козлятника лікарського в дозі 100 мг/кг і референс-фітозасобу Арфа комбі в дозі 150 мг/кг протягом усього терміну експерименту. Висновки. Встановлено, що в дозі 100 мг/кг фітокомпозиція на основі екстрактів козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину в оральному тесті толерантності до глюкози проявляє найвищу гіпоглікемічну активність. Найбільш виражена гіпоглікемічна дія проявлялась при введені тваринам фітокомпозиції Галевіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Полєва, І. О., І. В. Корх, Т. І. Карунна, В. С. Тендітник та Т. С. Кодак. "БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ КАПА-КАЗЕЇНУ (CSN3) ТА СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 169–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.21.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено експериментальні дані з дослідження амінокислотного складу та амінокис-лотного скору молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капа-казеїну. Мета дослідження полягала у виявленні зв’язку гену капа-казеїну (CSN3) з біологічною цінні-стю молока корів української чорно-рябої молочної породи та сиру кисломолочного. Дослідження виконували в умовах племінного заводу з розведення української чорно-рябої молочної породи відді-лення «Профінтерн» ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН. Опрацювання одержа-них результатів та аналітичну частину проводили на дослідній базі Випробувального центру Інсти-туту тваринництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду сформували групу дійних корів української чорно-рябої молочної породи – 95 голів. Аналіз поліморфізму генів виконували мето-дом PCR–RFLP. За результатами ДНК-тестування за геном капа-казеїну (CSN3) відібране поголів’я розподілили на три групи корів із генотипами: АА; АВ і ВВ. Ідентифікацію амінокислотного спектра молока та кисломолочного сиру проводили у п’яти висушених зразках із кожної підгрупи корів на базі РУП «Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі з тваринництва» методом рідинної хроматографії за умови використання автоматичного аналізатора амінокислот марки Hitachi–8900, згідно з вимогами ISO 13903. Кількісну оцінку амінокислотного складу молока і кисло-молочного сиру давали за загальною сумою незамінних і замінних амінокислот в 1 г білка. Амінокис-лотний індекс розраховували за співвідношенням незамінних до замінних амінокислот. У результаті проведених досліджень встановлено, що у корів із генотипом капа-казеїну CSN3ВВ була наявна тен-денція до підвищення у ньому на 9,0 і 5,9 % співвідношення незамінних амінокислот до замінних порі-вняно з тваринами із генотипами АА і АВ. За оцінки відповідності біологічної цінності молока піддо-слідних корів ідеальному білку за шкалою ФАО/ВОЗ варто зауважити, що у тварин із генотипом CSN3ВВ воно мало вищу якість. Білок сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів незалежно від їхнього генотипу, був бідний на ессенціальні амінокислоти. Скори всіх незамінних амінокислот перебували в діапазоні значень від 47,1 % до 124,9 %. Встановлено, що молоко корів із генотипом ВВ за амінокислотним індексом та скором ідеального білка характеризується як продукт високої біоло-гічної цінності. Виявлено, що завдяки збалансованій концентрації замінних і незамінних амінокислот у білку сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів із генотипами АВ і ВВ, його харчова та біологічна цінність підвищилися проти продуктів тварин із генотипом АА.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Dub, А. І., І. М. Lishch, L. V. Vronska та I. P. Stechyshyn. "ВИВЧЕННЯ ГІПОГЛІКЕМІЧНОЇ ДІЇ ФІТОЗАСОБУ, ЩО МІСТИТЬ СУХІ ЕКСТРАКТИ З ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ, СТУЛОК КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ І ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2018): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9313.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Цукровий діабет – це соціальна катастрофа, яка позбавляє життів мільйони людей, і найгіршою тенденцією є те, що дві третини з них мають працездатний вік. Незважаючи на те, що сучасний фармацевтичний ринок представлений широким арсеналом лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування хворих на цукровий діабет, пошук нових гіпоглікемічних засобів є актуальним завданням сучасної фармації. Завдяки комплексу біологічно активних речовин у рослинах, фітозасоби проявляють багатогранну дію на людський організм, забезпечуючи вплив на різні ланки розвитку діабету та його специфічних і неспецифічних ускладнень при мінімальному ризику токсичних чи алергічних проявів, та можуть слугувати альтернативою для синтетичних цукрознижувальних препаратів. Мета дослідження – вивчити гіпоглікемічну дію фітозасобу (комбінація сухих екстрактів з листя шовковиці білої Morus alba L., стулок квасолі звичайної Phaseolus vulgaris L., пагонів чорниці звичайної Vaccinium myrtillus L.). Методи дослідження. Дослідження проводили на щурах-самцях лінії Вістар, яким внутрішньошлунково профілактично вводили фітозасіб упродовж 7 днів у різному дозуванні. Як референс-препарати було використано: настій з лікарського збору “Арфазетин”, суспензію таблеток “Метформін”. Визначали концентрацію глюкози у крові тварин натще (до та після введення відповідних засобів), а також за умов проведення орального тесту толерантності до глюкози. Результати й обговорення. В усіх дослідних групах, тварини яких отримували фітозасіб, спостерігали зниження базальної глікемії після семиденного профілактичного введення, а також зменшення розвитку глікемії за умов проведення орального тесту толерантності до глюкози. Гіпоглікемічна дія фітозасобу в дозуванні з розрахунку 100 мг/кг сухого екстракту з листя шовковиці білої є порівнюваною з дією препарату “Метформін” та достовірно перевищує дію настою з лікарського збору “Арфазетин”. Висновки. Отримані результати дослідження вказують на виражену гіпоглікемічну дію фітозасобу, що містить сухі екстракти з листя шовковиці білої, стулок квасолі звичайної і пагонів чорниці звичайної. Подальше вивчення гіпоглікемічної дії досліджуваного фітозасобу буде здійснено в обраному дозуванні – з розрахунку 100 мг/кг сухого екстракту з листя шовковиці білої.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Бабатенко, Олександр. "Психологічне забезпечення соціальної підтримки розвитку професіоналізму фахівців харчової промисловості: емпіричні дослідження". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 7–17. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-7-17.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано особливості психологічного забезпечення соціальної підтримки розвитку професіоналізму фахівців в умовах харчової промисловості. Мета статті полягала у визначенні особливостей оптимізаційних чинників функціонального стану фахівців харчової промисловості в річному циклі діяльності для психологічного забезпечення соціальної підтримки розвитку їх професіоналізму. Методичний підхід грунтується на теоретико-методологічних положеннях про системну будову психічних явищ та концепцію розвитку соціотехнічних систем діяльності. Використано емпiричнi методи дослідження: бесіда, спостереження, анкетування, експертна оцінка, аналіз результатів діяльності, пcихoлoгiчний екcперимент (кoнcтaтувaльний i фoрмувaльний); пcихoдiaгнocтичнi методики (оцінки рішення завдань з комп’ютером (за О. Шевяковим), вивчення запам’ятовування п’ятизначних чисел з подальшим відтворенням (за Р. Амтхауером), концентрації уваги по коректурній спробі М. Анфімова, кільцям та переплутаним лініям Ф. Ландольта, розподілу уваги по червоно-чорній таблиці К. Платонова, самооцінки суб’єктивного стану за методикою «Самопочуття-Активність-Настрій (САН)» В. Доскіна, психофізіологічні (критична частота злиття світлових миготінь (КЧЗСМ), латентні періоди простих сенсомоторних реакцій (ЛППСР)); методи довільної психічної регуляції функціонального стану (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Результати. Розкрито сутність методичного підходу, що ґрунтується на емпіричних даних, які включають дослідження, спрямовані на гармонізацію психологічного стану фахівців. Розглянуто методичний комплекс психологічного забезпечення соціальної підтримки фахівців. Зазначено роль соціального психолога і зміст соціальної роботи з психологічного забезпечення розвитку професіоналізму. Висновки. Використання теоретичної та методичної бази існуючих підходів до психологічного забезпечення розвитку професіоналізму соціальної підтримки фахівців харчової промисловості є недостатнім для оцінки та регуляції їх функціонального стану. Тому використання комплексного підходу до оцінки функціональних станів з позиції соціотехнічних уявлень про їх природу, створює умови для своєчасної діагностичної (контроль, оцінка) та корекційної (оптимізація, профілактика) роботи в умовах професійної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

О. О. Довбій, О. В. Гресь, А. С. Бичков, К. М. Ковальов,. "МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ РАМАН-СПЕКТРОСКОПІЇ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ". Криміналістичний вісник 34, № 2 (26 квітня 2021): 47–56. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-34-2-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає в отриманні нових результатів у вигляді експериментально доведених висновківщодо розширених аналітичних можливостей технічної експертизи документів завдяки застосуванню методуРаман-спектроскопії. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням комплексу загальнонаукових методів дослідження, зокрема методу експерименту, застосованого длясерії датованих зразків штрихів, методів спостереження, вимірювання та порівняння інтенсивностей КР-сигналів отриманих спектрів, загальнологічних (аналіз, синтез, індукція, аналогія, дедукція тощо), а також спеціальних методів дослідження: математичних, хімічних, фізичних, фізико-хімічних – для практичної реалізації експериментальних досліджень та обрахунку їх результатів. Крім того, використано такі форми знання,як поняття, закони, гіпотези, теорії, що дають змогу надалі застосовувати їх, отримуючи наукову апробацію.Наукова новизна. Експериментально (системним дослідженням штрихів, виконаних чорнилами кульковихручок, а також відтисків печаток і штампів для ідентифікації основних барвників в їхньому складі, порівняльним аналізом отриманих КР-спектрів та КР-спектрів чистих кристалічних барвників, які піддавали подібним до досліджуваних штрихів фізичним і фізико-хімічним змінам) доведено ефективність застосуванняРаман-спектроскопії в межах судової технічної експертизи документів, що розширює аналітичні можливостіцього виду експертизи. Висновки. Визначено за допомогою експериментальних досліджень із використаннямметоду Раман-спектроскопії з оптичною складовою DXR Raman Microscope групову належність барвників,які входять до складу чорнил кулькових ручок, що на відміну від аналогового методу ІЧ-спектроскопії непотребують додаткової пробопідготовки зразків. Виявлено різну структурно-групову належність барвників,що дає можливість встановлювати елементи дописок у документах. З’ясовано послідовності нанесення тексту, виконаного електрофотографічним або струминним способом друку, і підпису, виконаного чорниломкулькової ручки (із залученням мікроскопної складової КР-спектрометра). Окреслено можливості технічноїекспертизи документів у контексті застосування методу Раман-спектроскопії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Сорока, Марина Василівна. "СПЕЦИФІКА ТЕАТРАЛЬНОЇ ІНСЦЕНІЗАЦІЇ ТВОРІВ В. ВИННИЧЕНКА НАПРИКІНЦІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 199–210. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247396.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — розглянути театральну інсценізацію творів В. Винниченка в українському театрі наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження полягає у використанні аналізу, синтезу та логічного узагальнення. Зокрема, під час контент-аналізу квантифікували п’єси В. Винниченка й інтерпретували концептуально-художні пошуки театральних діячів. Тематичний аналіз ювілейних публікацій, наукових досліджень та рецензій на п’єси засвідчив значну увагу національного театру до проблематики творів В. Винниченка. Наукова новизна полягає в аналізі режисерських втілень п’єс В. Винниченка «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Гріх» та «Брехня» на українській сцені, а також у порівнянні вистави «Гріх» різних епох (Г. Юри і М. Горохова). Висновки. З’ясовано, що на початку 1990-х років ХХ століття п’єси В. Винниченка привертали увагу багатьох українських митців. Водночас режисерські втілення подекуди неочікувано дивували. Виявлено, що найбагатшу сценічну історію з-поміж усіх творів письменника мають п’єси «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Гріх» та «Брехня». В истави Г. Юри і М. Горохова за п’єсою «Гріх» мають як подібні риси, так й істотно різняться. Зокрема, обидва режисери за основу обрали моральний аспект, у якому виділили три позиції спільного і відмінного: ціннісні орієнтації — ідеал; позиція — умови — вибір; відповідальність — проступок — кара. Наголосимо, що найбільш переконливого й цілісного втілення п’єси В. Винниченка набули у постановках А. Бабенко. Режисерка, застосовуючи нововведення, насичує вистави символізмом і створює образ швидкоплинності людського життя та вічності мистецтва. Доведено, що постановки п’єс В. Винниченка наочно засвідчують, що в українській драматургії і театральному мистецтві зростає особистісне начало, а вистави набувають ознак ідеологічної драми. Сьогодні актуально сприймається нагальна потреба відновлювати історично перевірені обставини й ситуації, висвітлюючи об’єктивні процеси розвитку театрального мистецтва в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Іскакова, О. Ш. "Застосування біопрепаратів у живленні картоплі в умовах Півдня України на краплинному зрошенні". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – дослідити можливість застосування змен- шених доз мінеральних добрив за рахунок локального способу їх внесення та за сумісного використання із сучасними біопрепаратами у вирощуванні сортів кар- топлі літнього садіння на краплинному зрошенні в умо- вах Півдня України. Методи. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі в Навчальному нау- ково-практичному центрі Миколаївського НАУ впро- довж 2012–2014 рр. та 2016–2018 рр. Погодні умови у роки досліджень дещо різнились, проте загалом були характерними для зони Південного Степу України. Попередник – чорний пар. У ІІІ декаді червня проводили культивацію та нарізали гребені комбінованим агрега- том з дисковими підгортачами. Свіжозібрані оброблені бульби висаджували у гребені, площа живлення стано- вила 70×15–20 см. У шарі ґрунту 0–20 см до появи на бульбах ростків вологість підтримували на рівні 70–75% НВ, а у подальший період вегетації – 80–85% НВ за допомогою краплинного зрошення. Дослідження прово- дили з районованими сортами картоплі за прийнятими схемами. Повторність дослідів 4-разова, площа посівної ділянки – 90 м2, облікової –50 м2. Мінеральні добрива вносили у вигляді нітроамофоски, аміачної селітри (33% N), суперфосфату гранульованого та застосову- вали для підживлення низку біопрепаратів. З огляду на високу вартість мінеральних добрив та схему садіння картоплі в одному з дослідів їх вносили локально у гре- бені. Результати. Дослідженнями встановлено, що вплив локального внесення добрив на фізіологічні процеси рослин та продуктивність бульб усіх сортів картоплі, що взято на вивчення, практично був аналогічним порівняно із застосуванням удвічі більшої їх дози. Використання біопрепаратів для підживлення рослин картоплі по фону мінеральних добрив у середньому за всі роки вирощу- вання та по досліджуваних сортах сприяло збільшенню врожайності бульб порівняно не лише з контрольним варіантом, а й відносно фонів удобрення. Прирости від цього заходу сягали до 15,6%. Висновки. Результатами досліджень визначено, що за оптимізації живлення вро- жайність бульб зростає у всі роки вирощування та в роз- різі взятих на вивчення сортів. Максимально вона підви- щується за сумісного використання мінеральних добрив із сучасними рістрегулюючими речовинами чи біопрепа- ратами, до складу яких входять мікроелементи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Іскакова, О. Ш. "Застосування біопрепаратів у живленні картоплі в умовах Півдня України на краплинному зрошенні". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити можливість застосування змен- шених доз мінеральних добрив завдяки локальному способу їх внесення та за сумісного використання із сучасними біопрепаратами у вирощуванні сортів кар- топлі літнього садіння на краплинному зрошенні в умо- вах Півдня України. Методи. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі в Навчально-науково- практичному центрі Миколаївського національного аграрного університету впродовж 2012–2014 та 2016– 2018 років. Погодні умови в роки досліджень дещо різ- нились, проте загалом були характерними для зони Південного Степу України. Попередник – чорний пар. У ІІІ декаді червня проводили культивацію та нарізали гребені комбінованим агрегатом із дисковими підгор- тачами. Свіжозібрані оброблені бульби висаджували у гребені, площа живлення становила 70 × 15–20 сан- тиметрів. У шарі ґрунту 0–20 сантиметрів до появи на бульбах ростків вологість підтримували на рівні 70–75% НВ, у подальший період вегетації – 80–85% НВ, за допо- могою краплинного зрошення. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі за прийнятими схе- мами. 4-разова повторність дослідів, площа посівної ділянки – 90 квадратних метрів, облікової – 50 квадрат- них метрів. Мінеральні добрива вносили у вигляді нітро- амофоски, аміачної селітри (33% N), суперфосфату гранульованого, застосовували для підживлення низку біопрепаратів. З огляду на високу вартість мінеральних добрив та схему садіння картоплі, в одному з дослідів їх вносили локально у гребені. Результати. Дослідженнями встановлено, що вплив локального внесення добрив на фізіологічні процеси рослин та продуктивність бульб усіх сортів картоплі, що взято на вивчення, практично був аналогічним порівняно із застосуванням удвічі більшої їх дози. Використання біопрепаратів для підживлення рослин картоплі на фоні мінеральних добрив у серед- ньому за всі роки вирощування та за досліджуваними сортами сприяло збільшенню врожайності бульб не лише порівняно з контрольними варіантом, а й щодо фонів удобрення. Прирости від цього заходу сягали до 15,6%. Висновки. Результатами досліджень визначено, за оптимізації живлення врожайність бульб зростає в усі роки вирощування та в розрізі взятих на вивчення сор- тів. Максимально вона підвищується за сумісного вико- ристання мінеральних добрив із сучасними рістрегулю- ючими речовинами чи біопрепаратами, до складу яких входять мікроелементи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Бабміндра, Д. І., І. М. Слободяник, Д. А. Ільченко та Н. І. Гриневич. "ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ЯК СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТОУТВОРЮЮЧИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню основних бюджетоутворюючих галузей економіки України та їх структури експорту. У статті розкрито сутність поняття галузі. Визначено, що найбільшу питому вагу у експорті України займають продукція агропромислового комплексу та продуктів харчування, продукція металургійного комплексу, продукція машинобудування і мінерально-сировинна продукція. Проаналізовано структуру експорту агропромислового, металургійного, машинобудівного та мінерально- сировинного комплексу. Досліджено, що у структурі експорту агропромислового комплексу найбільшу частку становить продаж продуктів рослинного походження, у структурі металургійного комплексу – чорні метали, у структурі машинобудівного комплексу – машини, механізми, устаткування та електротехнічне обладнання, у структурі мінерально- сировинного комплексу – руда, шлак і зола. Встановлено, що у структурі експорту національної економіки переважає сировинна продукція з низьким ступенем обробки. Виявлено проблеми конкурентоспроможності українських підприємств. Визначено, що в цілому для галузей економіки України є характерною висока енергоємність виробництва, брак інвестицій та власних фінансових ресурсів для забезпечення ефективного розвитку виробництва. Запропоновано напрямки трансформації структури експорту по кожній з галузей. Доведено, що напрямками трансформації структури експорту має стати скорочення частки експорту сировини і виготовлення наукомістких товарів, а також нарощення темпів обсягу товарів із високою доданою вартістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Ткаченко, Ірина Олександрівна. "БАЛЕТМЕЙСТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІРЖІ КИЛІАНА: ВІД БАЛЕТНОЇ СЦЕНИ ДО КІНОТАНЦЮ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 218–23. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247398.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — висвітлити етапи балетмейстерської діяльності Іржі Киліана та їх вплив на розвиток хореографічного мистецтва епохи постмодерну. Методологія дослідження. Аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, які застосовувалися для з’ясування стану розробленості проблеми, виявлення біографічних відомостей, характеристики балетмейстерської діяльності Іржі Киліана; біографічний метод, який посприяв вивченню творчої діяльності балетмейстера; історико-генетичний аналіз та метод періодизації, які дозволили розглянути проблему дослідження у часовому континуумі та виокремити чотири етапи балетмейстерської діяльності хореографа-філософа, з’ясувати особливості стилю, хореографічної мови на кожному із етапів. Наукова новизна. Уперше в українському мистецтвознавстві висвітлено етапи балетмейстерської діяльності Іржі Киліана; розкрито сутність його унікального авторського стилю; узагальнено методику та специфіку роботи митця із танцівниками власно створеної трупи при Нідерландському театрі танцю; виявлено особливості хореографічної мови Киліана крізь призму постмодерністської епохи. Висновки. Доведено, що балетмейстерська діяльність Іржі Киліана характеризується чотирма етапами (сюжетно-драматургічний, «чорно-білий», віддалено-ілюзійний, візуальний) та відзначається авторським стилем, експериментальним новаторством, який полягає у поділі балетної трупи за віковою категорією та участю танцівників у постановочному процесі. Постмодерністська філософсько-естетична концепція сприяє пошуку нового авторського хореографічного напряму, який втілюється в кінотанці Іржі Киліана. Традиційна версія балету «Кармен», представлена Киліаном у новій трагікомічній інтерпретації, стала еталоном короткометражних хореографічних фільмів та продемонструвала широкому загалу зовсім інше трактування. Класичні взаємини та почуття між чоловіком і жінкою, які присутні в «Кармен» Бізе, Киліан перетворює на любов жінки до автомобіля, що пояснюється буденністю постіндустріального суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

БЕРЕЖНА, Маргарита. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ ГЕЛИ У ФІЛЬМІ Т. ВАЙТІТІ «ТОР: РАҐНАРОК»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 9–15. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізів. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора Гела, провідними рисами характеру якої є: 1) «Руйнівниця» керується не так власними цілями й бажаннями, як найвищим благом і планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, одиниць лексико-семантичної групи CONQUER, домінуванням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та одиницями лексико-семантичної групи RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухиляння від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацію; риса реалізована тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ АЛГОРИТМУ КОДУВАННЯ ШПАЛЕР РІЗНИХ ТИПІВ ЗА УКТЗЕД З МЕТОЮ ЇХ ПРАВИЛЬНОГО МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (29 листопада 2019): 105–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідження алгоритму кодування шпалер за УКТЗЕД з метою їх митногооформлення.Методика. Під час дослідження використано системний аналіз, методиузагальнення і порівняння даних із проблеми дослідження на основі вивчення джереллітератури.Результати. Рідкі шпалери – це суха сипуча суміш, що складається зі спеціальнопідібраних компонентів: волокон бавовни, целюлози, вовни, шовку, акрилу тощо ізв’язуючого компоненту, тобто клею карбоксиметилцелюлози. Вони відрізняються відтрадиційних шпалер також технологією приготування і нанесенням; їх класифікація ікодування теж має свої особливості. У мережевих магазинах «Епіцентр-К» представленірідкі шпалери ТМ «Silk Plaster» (виробництво − Латвія), імпортером яких в Україну є ТОВ«Фасад». Правильність їх кодування забезпечить безперебійне виконання робіт під часдекларування, чіткість проведення митного контролю. За ДКПП рідкі шпалери мають код20.30.12-90.00 «Фарби та лаки, інші, на основі синтетичних полімерів, н. в. і. у.», тобтовони віднесені до секції С «Продукція переробної промисловості». Під час встановленнякоду за УКТЗЕД спочатку було встановлено − рідкі шпалери є нехарчовою продукцією івідносяться до хімічної продукції, тобто можуть бути класифіковані у розділі IV«Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості». Цей розділ містить 11груп. Аналіз приміток та пояснень до розділу IV дає можливість віднести рідкі шпалери догрупи 32 «Екстракти дубильні або барвні; таніни та їх похідні, барвники, пігменти таінші фарбувальні матеріали, фарби і лаки, замазки та інші мастики; чорнило, туш».Відповідно до пояснень до групи 32, рідкі шпалери – це невогнетривкі суміші дляпідготовлення поверхонь. Отже, код рідких шпалер за УКТЗЕД −3214900090. Наукова новизна. Проведено вивчення рідких шпалер ТМ «Silk Plaster» як об’єктакласифікації для цілей митного оформлення, обґрунтування рівнів класифікації, наданокласифікаційне рішення.Практична значимість. Правильне визначення коду рідких шпалер ТМ «Silk Plaster»за УКТЗЕД є важливим для тарифного та нетарифного регулювання, під час обробки іпідготовки міжнародних документів, статистичних спостережень тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Морєва, Євгенія Олександрівна, та Андрій Олегович Маслов-Лисичкін. "АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ДОКУДРАМИ ДЕРРІЛА ЗАНУКА «НАЙДОВШИЙ ДЕНЬ»". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247344.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — визначити основні аудіовізуальні засоби в процесі кіновиробництва докудрами Дерріла Занука «Найдовший день». Роль батального кіно в культурі завжди була особливою, ці фільми формували свідомість поколінь. З огляду на розвиток вітчизняної кіноіндустрії в сучасних соціальних і політичних реаліях вони затребувані в нашому суспільстві, аналіз особливостей знімального процесу класичних зразків цього жанру з теоретичним узагальненням сприяє розумінню його драматургічної логіки. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано історичний підхід (для розкриття особливостей організації знімального процесу) та культурологічний підхід (посприяв виявленню чинників впливу соціокультурних процесів на кіновиробництво докудрами загалом, так і особливо складних її епізодів зокрема). Застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи, зокрема: метод мистецтвознавчого аналізу (для виявлення ролі аудіовізуального контенту в драматургії сценарію та його впливу на ступінь емоційного сприйняття фільму) та метод теоретичного узагальнення (для підбиття підсумків дослідження). Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві аналізуються особливості знімального процесу докудрами Д. Занука у виборі художніх засобів і практичній реалізації художнього задуму. Висновки. Докудрама Д. Занука «Найдовший день» — це унікальний кінопроєкт, який висвітлює події фатального дня Другої світової війни — 6 червня 1944 р. Рішення продюсера зняти чорно-білий фільм вплинуло на майбутнє кіноіндустрії. Сцени спеціальних операцій (захоплення мосту Пегас, висадка парашутистів, підрив залізниці учасниками французького опору) знімали вночі з використанням жорсткого світла для посилення контрасту. Вербальне наповнення фільму різними мовами є експериментальним, а залучення повсякденної лексики змінило сприйняття сценарної роботи. Випуск фільму прискорив занепад «Кодексу Гейза» та подальшу відмову від нього наприкінці 1960-х років. Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що досвід Занука, описаний у статті, може бути корисним для сучасних режисерів, які знімають фільми про війну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Поспєлов, С. В., Г. Д. Поспєлова, Н. І. Нечипоренко, О. В. Міщенко, О. О. Черняк, С. С. Скляр та О. В. Іванічко. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ПОСІВІВ СОНЯШНИКУ В ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЇ ЗА РІЗНИХ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 133–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.17.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних умовах ведення сільського господарства в Україні має місце системне порушення сівозмін, що на фоні зміни клімату призвело до значного погіршення фітосанітарної ситуації та масового розвитку деструктивних процесів у соняшниковому агроценозі. Мета дослідження – дослідити рівень розвитку і поширеності хвороб соняшнику в період вегетації, їх залежність від агрокліматичних показників. Протягом 2020–2021 рр. досліджувався фітопатологічний стан двох гібридів соняшнику НК Алегро (середньоранній) та Опера ПР (середньостиглий), що вирощувалися в умовах Миргородського району Полтавської області. Обстеження посівів проводилися в певні періоди вегетації культури відразу на декілька хвороб. Визначено, що на гібридах соняшнику Опера ПР та НК Алегро спостерігався прояв білої та сірої гнилі, починаючи з фази 3–4 пар справжніх листків до утворення кошиків. Поширеність хвороб у 2020 р. не перевищувала 2,0–2,5 % за максимального розвитку 0,8 %. В 2021 р. фітосанітарний стан погіршився і поширеність гнилей у фазі утворення кошика становила 2,9 % за розвитку 1,5 %. Обстеження посівів соняшнику дозволили встановити в 2020 р. незначний розвиток несправжньої борошнистої роси, максимальна поширеність у фазі 4–6 пар листків – 0,8–1,3 %, тоді як в 2021 р. хвороба досягла максимального рівня у фазі формування кошика – 3,0–3,5 %, що пов’язано з агрокліматичними умовами вегетаційного періоду. Чорна плямистість (фомоз) визначалася в роки досліджень, її поширеність не перевищувала 7,6 % в 2020 р., а в 2021 р. – збільшилася майже в 5 разів (32,5–34,0 %). Також була виявлена суха гниль кошиків на рівні 6,5–9,5 % в 2020 р., а в 2021 р. – збільшилась до 8,5–11,0 %. Проведені дослідження дозволили встановити наявність в посівах вовчка соняшникового, ступінь заселення рослин яким становив 1,8–2,4 % (2020 р.) та 3,2–4,5 % (2021 р.), а ступінь ураження – 1 бал, що відповідає низькому рівню зараження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Lavryshyn, Y. Y., та B. V. Gutyj. "Рівень вітамінів у крові бугайців за експериментального хронічного кадмієвого токсикозу". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 317–23. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.41.

Повний текст джерела

Анотація:

Надходження Кадмію пов’язане з екологічним ризиком для організму через кумулятивну його токсичність щодо органів і систем. Воно спричинює зниження інтенсивності росту та продуктивності тварин. Накопичення згаданого вище важкого металу в компонентах природного середовища збільшує небезпеку його надходження в організм і становить загрозу для здоров’я тварини. Саме тому метою роботи було вивчити вплив кадмієвого навантаження на рівень вітамінів А і Е у крові молодняку великої рогатої худоби. Дослідження проводились на базі фермерського господарства с. Іванівці Жидачівського району Львівської області на десяти бугайцях шестимісячного віку, української чорно-рябої молочної породи, які були сформовані у дві групи по п’яти тварин у кожній: контрольну та дослідну. Бугайці контрольної групи знаходились на звичайному раціоні. Бугайцям дослідної групи згодовували з кормом хлорид кадмію у дозі 0,04 мг/кг маси тіла тварини. Дослід тривав упродовж 30-и діб. Для проведення досліджень дотримувалися правил, обов’язкових з виконання зоотехнічних дослідів щодо підбору та утримання тварин-аналогів у групи, технології заготівлі, використання й обліку спожитих кормів. Раціон тварин був збалансований за поживними та мінеральними речовинами, які забезпечували їх потребу в основних елементах живлення. Експерименти проводили з дотриманням принципів гуманності, викладених у директиві Європейської Спільноти. Результати експерименту вказують на те, що кадмій істотно впливає на процеси метаболізму клітин печінки, таким чином стимулюючи процеси перекисного окиснення ліпідів та пригнічуючи активність неензимної ланки системи антиоксидантної системи, а саме на рівень вітамінів А і Е у крові молодняку великої рогатої худоби. Найнижчим рівень вітамінів А і Е був у крові дослідної групи бугайців на 20-ту добу досліду, де відповідно коливався у межах 0,62±0,035 і 2,9±0,10 мкмоль/л. Лише на 5-ту добу досліду відзначали незначне підвищення вмісту вітамінів, що можливо зумовлено захисною дією організму бугайців на надходження кадмію хлориду у токсичній дозі. Проведені дослідження дали можливість глибше розкрити патогенез токсичної дії Кадмію на організм молодняку великої рогатої худоби та використати ці дані для розроблення антидоту при кадмієвій інтоксикації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Лавришин, Ю. Ю., та Б. В. Гутий. "ІМУННИЙ СТАТУС ОРГАНІЗМУ БУГАЙЦІВ ЗА УМОВИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ХРОНІЧНОГО КАДМІЄВОГО ТОКСИКОЗУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 244–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.31.

Повний текст джерела

Анотація:

Надходження Кадмію пов’язане з екологічним ризиком для організму через кумулятивну його ток-сичність щодо органів і систем. Накопичення згаданого вище важкого металу в компонентах при-родного середовища збільшує небезпеку його надходження в організм і становить загрозу для здо-ров’я тварини. Метою роботи було дослідити вплив Кадмію на імунний статус організму молодняку великої рогатої худоби, а саме на гуморальну та неспецифічну ланки імунної системи. Дослідження проводились на базі фермерського господарства с. Іванівці Жидачівського району Львівської області на 10 бугайцях шестимісячного віку української чорно-рябої молочної породи, які були сформовані у 2 групи по 5 тварин у кожній: контрольну та дослідну. Бугайці контрольної групи перебували на зви-чайному раціоні. Бугайцям дослідної групи згодовували з кормом хлорид кадмію в дозі 0,04 мг/кг маси тіла тварини. За 30-добового навантаження молодняку великої рогатої худоби Кадмієм встановле-но пригнічення неспецифічної та гуморальної ланки імунної системи. Встановлено, що за умов кадмі-євого навантаження фагоцитарна активність нейтрофілів у крові бугайців дослідної групи, почина-ючи з 15 доби досліду, знижувалася. Також встановлено, що найнижчий фагоцитарний індекс був на 20 добу досліду, де порівняно з контрольною групою він знизився на 18,2 %. При дослідженні гумора-льної ланки імунної системи бугайців за умови кадмієвого навантаження встановлено вірогідне зни-ження бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові бугайців відповідно на 8,5 і 3,3 % відносно контрольної групи тварин. Після згодовування хлориду кадмію у бугайців дослідної групи рівень циркулюючих комплексів вірогідно зростав, уже починаючи з 10 доби досліду. Високий рівень циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові бугайців вказує на пригнічення імуннореактивної системи організму внаслідок приєднання специфічних антитіл до продуктів метаболізму за умов кадмієвого навантаження. На 15 і 20 доби досліду рівень циркулюючих імунних комплексів у крові тварин дослідної групи відповідно зріс на 9,7 і 13,4 %. Отримані дані будуть застосовані в подаль-шому при вивченні клітинної ланки імунної системи організму бугайців та для розробки антидотного препарату для лікування тварин за умови кадмієвого токсикозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Lutsyk, S. A. "ВПЛИВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГІПО- ТА ГІПЕРТИРОЗУ МАТЕРИНСЬКОГО ОРГАНІЗМУ НА ЛЕКТИНОВИЙ ПРОФІЛЬ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ПОТОМСТВА". Вісник наукових досліджень, № 4 (13 грудня 2018): 168–74. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9626.

Повний текст джерела

Анотація:

З використанням методів лектинової гістохімії проведено дослідження впливу експериментального гіпо- та гіпертирозу материнського організму на структурні компоненти надниркових залоз потомства на поступових етапах пре- і постнатального онтогенезу. Мета дослідження – розширити спектр вивчених вуглеводних детермінант для отримання більш повного уявлення щодо зміни глікому надниркових залоз потомства, що розвивалося в умовах модельованої експериментальної патології. Матеріали і методи. Гіпотироз моделювали шляхом щоденного згодовування самкам 10 мг/кг маси антитироїдного препарату “Мерказоліл”, гіпертироз індукували згодовуванням L-тироксину в дозі 100 мкг/кг. Панель лектинів включала конканавалін А (Con A), лектини сочевиці (LCA), нарциса (NPA), арахісу (PNA), виноградного слимака (HPA), гриба грузлика димчастого (CNFA), зав’язків пшениці (WGA), бузини чорної (SNA), кори золотого дощу (LABA). Результати досліджень та їх обговорення. Встановили, що морфогенез глікополімерів надниркових залоз щура в основному завершується до 10-ї постнатальної доби і проявляється накопиченням у мозковій речовині рецепторів лектинів LCA, PNA, CNFA, WGA, SNA та LABA. Гіпотироз материнського організму зумовлював затримку розвитку, вазодилатацію судин мозкової речовини, набряк паренхіми у поєднанні з лейкоцитарною інфільтрацією сітчастої зони та мозкової речовини, змінами глікому надниркових залоз потомства. Зміни рецепторів лектинів, індуковані гіпо- та гіпертирозом, загалом носили однонаправлений характер, що може бути спричинене негативним впливом обох патологічних станів на кінцеві етапи глікозилювання біополімерів у клітинах. Лектин WGA може бути рекомендований для диференційного виявлення епінефроцитів та норепінефроцитів, апоптосом у складі мозкової речовини; лектин PNA – для виявлення елементів комплексу Гольджі у складі адренокортикоцитів, секреторних гранул хромафінних клітин; лектини LCA та LABA – для виявлення комплексу Гольджі у складі хромафінних клітин; лектини NPA та PNA – в якості маркерів активованих макрофагів; лектини Con A та SNA – в якості маркерів еозинофільних гранулоцитів крові, які на тлі гіпотирозу інфільтрували строму надниркових залоз. Висновки. Проведене дослідження продемонструвало суттєвий вплив дисбалансу тироїдних гормонів материнського організму на морфогенез, мікроморфологію та вуглеводні детермінанти надниркових залоз потомства, причому гіпотироз індукував більш виражені зміни порівняно з гіпертирозом. Отримані дані щодо можливостей селективного маркування лектинами структурних компонентів надниркових залоз щура можуть бути корисними для моніторингу фізіологічних і патологічних процесів у цих органах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Kotsur, Victor. "НУМІЗМАТИЧНЕ ЗІБРАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»". Ukrainian Numismatic Annual, № 4 (20 грудня 2020): 144–64. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-144-164.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті. Головна мета статті полягає у введенні до наукового обігу матеріалів нумізматичного зібрання НІЕЗ «Переяслав», вивчення його структури та виокремлення найбільш цікавих у контексті історії Переяславщини зразків монет. Методологія дослідження. У процесі наукового опрацювання колекції заповідника було використано загальнонаукові методи: аналітичний, ілюстративний, хронологічний, типологічний, а також джерелознавчі методи: критичний, метрологічний та іконографічний. Наукова новизна полягає у тому, що вперше до наукового обігу введено комплексне дослідження всієї нумізматичної колекції заповідника а також наведено дані про археологічні знахідки Переяславщини, що потрапили до музею. Опублікований у статті каталог (інвентарний список) монет слугуватиме додатковою джерельною базою для дослідників історії грошового обігу Київщини.Висновки дослідження. В умовах активного поширення т. зв. «чорної археології» з її низькою достовірністю та часто сумнівністю отримуваних даних, з обмеженою можливістю використання відповідних знахідок у нумізматичних дослідженнях актуальним для сучасної нумізматичної науки стало введення до наукового обігу та дослідження музейних колекцій. Нумізматична колекція НІЕЗ «Переяслав» була досліджена досить фрагментарно: науковцями введено до наукового обігу фальшиві монети Речі Посполитої та традиційні жіночі прикраси – «дукачі», співробітниками археологічної експедиції музею регулярно публікувались результати пошуків на Переяславщині та нові надходження знахідок до музею. Колекція нумізматики НІЕЗ «Переяслав» налічує більше 12.000 монет від Римської імперії до ХХ століття. Частина предметів нумізматики на сьогодні експонується у приміщеннях заповідника. Монети XVII–XVIII століття, карбовані у Західній Європі, Речі Посполитій та Московії, експонуються у відділі «Музей Заповіту», жіночі прикраси для одягу – «дукачі», також експонуються у філії «Музей українських обрядів». До музею протягом останніх 20 років надійшли монети, знайдені археологами на Переяславщині: античні монети Римської імперії, монети Київського князівства, Візантії, Речі Посполитої та її васальних у XVII столітті земель. У нумізматичній колекції НІЕЗ «Переяслав» збережено 47 талерів Західної Європи, які повністю відповідають специфіці грошового обігу регіону. Окраса музейної колекції – карбований за часів реформи Олексія Михайловича «єфімок з признаком» 1655 року. Досить значну за кількістю частину колекції складають монети Російської імперії. Особливу цікавість викликають монети Петра І – алтини, гривеники, рідкісні полтини та рублі правителя. Також у колекції музею представлені срібні рублі 1730-х років, прикрашені деталізованими портретами російських імператриць – Ганни Іоанівни та Катерини І. Окрім того на Правобережжі були поширені монети, карбовані у Царстві Польському на монетному дворі у Варшаві, які під час правління імператора Миколи І мали подвійні номінали у рублях, копійках, злотих та грошах. У колекції музею представлені рідкісні ¾ рубля / 5 злотих 1838 року. Монети Олександра ІІІ, окрім обігових монет, зберегли й коммеморативні зразки рублів, які були випущені на честь коронації імператора у 1883 році.У музейній збірці найбільше російських імперських монет, що карбувалися у період правління останнього з династії Романових – імператора Миколи ІІ. Саме вони поєднують, практично, весь номінальний ряд мідних та срібних монет. До спеціальної інвентарної книги було помилково внесено монету, у складі якої, за результатами проведеної апробації, не виявилося вмісту дорогоцінних металів. Із високим ступенем імовірності можна стверджувати, що даний виріб – тогочасна підробка монети. В колекції музею зберігаються 70 дукачів, що походять з етнографічної зони Середньої Наддніпрянщини (Полтавської, Чернігівської, Черкаської та Київської областей) і можуть бути датовані кінцем XVIII – початком ХХ століття. У колекції НІЕЗ «Переяслав» також збережено декілька скарбів. Це скарб півтораків Сигізмунда ІІІ Вази кількістю 291 монета та дротових копійок Московського царства часів Петра І кількістю 265 одиниць. Найбільш пізні монети, що збережені у колекції НІЕЗ «Переяслав», – монети Радянського Союзу. Здебільшого це срібні полтинники РСФСР зразка 1921–1922 років, рубль 1921 року, а також карбовані за часів НЕПу полтинники з образами «ковалів» 1924–1927 років.Перспективою подальших досліджень ми вважаємо введення до наукового обігу нових надходжень нумізматичної колекції НІЕЗ «Переяслав» а також вивчення та введення до наукового обігу матеріалів із зібрань нумізматики інших музеїв України. Разом із предметами нумізматики у фондовому сховищі музею також зберігаються предмети фалеристики: нагороди, медалі та відзнаки, які так само потребують окремого детального дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Khraban, Tetyana, та Ihor Khraban. "Когнитивные и прагматические особенности украинского военного юмористического дискурса социальных сетей". East European Journal of Psycholinguistics 6, № 2 (27 грудня 2019): 21–31. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2019.6.2.khr.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження гумору й сміху здійснюють у багатьох галузях когнітивної лінгвістики та психології, психо- та соціолінгвістики. Гумор розглядають як позитивну емоцію, викликану когнітивними процесами оцінки комічних висловлень у різних соціальних ситуаціях (Martin, 2007). Мета дослідження полягає в установленні когнітивнопрагматичних характеристик українського військового гумористичного дискурсу в соціальних мережах. Для досягнення поставленої мети застосовано лінгвістичні методи дискурс-аналізу, контекстуального та інтуїтивно-логічного інтерпретативного аналізу, а також психолінгвістичний метод контент-аналізу. Вивчення ґрунтується на вибарному корпусі інтернет мемів та комічних коментарів, взятих із соціальних мереж і поділених на тематичні групи. Результати дослідження засвідчили, конструктивний гумор, що охоплює 47% всіх проаналізованих текстів, має тенденцію до частотнішого використання, порівняно з іншими психолінгвістичними типами. Його прагматична мета – здійснити позитивний уплив на процес формування групи через його здатність полегшувати міжособистісні стосунки між комунікантами на основі позитивних емоцій. Самопідтримувальний гумор, що зафіксовано в 33% випадків, демонструє вміння мовця зберігати жартівливий погляд на будь-які життєві події. «Чорний» і зневажливий гумор менш поширені у дискурсі українських військових, складаючи разом 20% усіх прикладів. Литература References Афонин Э. А. Становление Вооруженных Сил Украины: социальные и социально-психологические проблемы. К.: НТЦ «Психея», 2014. Буенок А. Г. Психологический анализ предпочитаемых стилей юмора в управленческой деятельности // Сибирский психологический журнал. 2012. № 4. С. 60–64. Chlopicki, W. & Brzozowska, D. (2017). Humorous Discourse. Berlin: Walter de Gruyter. Гудзенко О. З. Сміхова культура як модус соціокультурних трансформацій українського суспільства // Грані. 2014. № 12. С. 162–166. Евстафьева М. А. Когнитивные стратегии языковой игры: на материале русскоязычных и англоязычных анекдотов: дисс. ... канд. филол. наук. Калининград, 2006. Квасник А. В. Исследование особенностей когнитивного компонента юмора // Наука і освіта. 2012, № 9. С. 84–87. Квеско Р. Б., Ванина И. Л., Квеско С. Б., Чубик А. П., Бухтояров С. В., Емельянова Н. Е. Социолингвистическая коммуникация как элемент общественных отношений // Известия Томского политехнического университета. 2007. № 7. С. 61–67. Кириченко Д. А. Образно-символическая интерпретация насилия в пьесах Мартина МакДонаха // Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2015. Вып. 2, № 44. С. 101–105. Копытин А. И., Лебедев А. А. Юмор в рисунках ветеранов войн в ходе клинической системной арт-терапии // Медицинская психология в России. 2014. Вып. 3, № 26. Retrieved from http://www.mprj.ru/archiv_global/2014_3_26/nomer/nomer02.php. Кулинич М. А. Семантика, структура и прагматика англоязычного юмора: Автореф. дисс. ... докт. культурол. Москва: Моск. пед. гос. ун-т., 2000. Lopez, B.G. & Vaid, J. (2017). Psycholinguistic approaches to humor. In S. Attardo (Ed.), The Routledge Handbook of Language and Humor (pp. 267-281). New York: Routledge. Martin, R. (2007). The Psychology of Humor. An Integrative Approach. Burlington, MA: Elsevier Academic Press. Піщанська В. М. Жінка в культурі українського козацтва // Культура України. 2014. Вип. 45. С. 47-53. Помирча С. В., Яценко М. О. Вербалізація гумору як національної риси українців (за романом О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу...») // Лінгвістика. 2013, № 1. С. 151–157. Поневчинська Н. В. Когнітивний аспект дослідження гумору (на матеріалі англомовних епіграм) // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка // Філологічні науки. 2013. Вип. 14, №1. С. 64–69. Сигида Н. А., Добряков Е. И. Военное мышление и коллективистическое общество // Сибирский журнал науки и технологий, 2006, С. 146–151. Skryl, O. & Sharun, Y. (2019). Linguistic Personality of Homo Ridens. Psycholinguistics, 25(2), 273-289. Федорова О. В. Психолингвистика vs. когнитивная лингвистика на карте современной когнитивной науки // Социо- и психолингвистические исследования. 2014, № 2. С. 7–20. Хёйзинга Й. Homo Ludens; Статьи по истории культуры. М.: Прогресс–Традиция, 1997. Retrieved from https://www.gumer.info › bibliotek_Buks › Culture › Heiz. Широких Е. А. Прецедентные феномены в англоязычном юмористическом дискурсе // Вестник Удмуртского университета. История и филология. 2015, № 25, С. 145–150. References (translated and transliterated) Afonin, E`. A. (2014). Stanovlenie Vooruzhennykh Sil Ukrainy: soczialnyie i sotsialno-psikhologicheskie problemy [The formation of the Armed Forces of Ukraine: social and socio-psychological issues]. Kyiv: Psikheya Publishers. Buenok, A. G. (2012). Psikhologicheskiy analiz predpochitaemykh stilei yumora v upravlencheskoy deyatelnosti [Psychological analysis of preferred styles of humor in management]. Sibirskyj Psikhologicheskiy Zhurnal, 45, 60–64. Chlopicki, W. & Brzozowska, D. (2017). Humorous Discourse. Berlin: Walter de Gruyter. Gudzenko, O. Z. (2014). Smikhova kultura yak modus sotsiokulturnykh transformatsiy ukrayinskoho suspilstva [The humorous culture as a mode of socio-cultural transformation of Ukrainian society]. Grani, 12, 162–166. Evstafyeva, M. A. (2006). Kognitivnyie strategii yazykovoi igry: na materiale russkoyazychnykh i angloyazychnykh anekdotov [Cognitive strategies of a language game: based on Russian-language and English-language anecdotes]. Ph.D. dissertation. Kaliningrad. Kvasnik, A. V. (2012). Issledovanie osobennostei kognitivnogo komponenta yumora. [Study of the cognitive component of humor]. Nauka i Osvita, 9, 84–87. Kvesko, R. B., Vanina, I. L., Kvesko, S. B., Chubik, A. P., Bukhtoyarov, S. V., Emelyanova, N. E. (2007). Sotsiolingvisticheskaya kommunikatsiya kak element obshhestvennykh otnosheniy [Sociolinguistic communication as an element of social relations]. Izvestiya Tomskogo politekhnicheskogo universiteta, 7, 61–67. Kirichenko, D. A. (2015). Obrazno-simvolicheskaya interpretacziya nasiliya v piesakh Martina MakDonakha [The figurative and symbolic interpretation of violence in the plays of Martin McDonagh]. Filologicheskie nauki. Voprosy Teorii i Praktiki, 2 (44), 101–105. Kopytin, A. I., Lebedev, A. A. (2014). Yumor v risunkakh veteranov vojn v khode klinicheskoy sistemnoy art-terapii [Humor in the war veterans’ drawings during clinical systemic art therapy]. Mediczinskaya Psikhologiya v Rossii, 3(26). Retrieved from http://www.mprj.ru/archiv_global/2014_3_26/nomer/nomer02.php Kulinich, M. A. (2000). Semantika, struktura i pragmatika angloyazychnogo yumora [Semantics, Structure, and Pragmatics of English-language Humor]. Summary of the Doctor of Cultural Sciences Dissertation. Moscow: Moscow State Pedagogical University. Lopez, B.G. & Vaid, J. (2017). Psycholinguistic approaches to humor. In S. Attardo (Ed.), The Routledge Handbook of Language and Humor (pp. 267-281). New York: Routledge. Martin, R. (2007). The Psychology of Humor. An Integrative Approach. Burlington, MA: Elsevier Academic Press. Pishhans`ka, V. M. (2014). Zhinka v kul`turi ukrayins`kogo kozacztva [Woman in the culture of Ukrainian Cossacks]. Kultura Ukrayiny, 45, 47-53. Pomyrcha, S. V., Yatsenko, M. O. (2013). Verbalizatsiya gumoru yak natsionalnoyi rysy ukrayintsiv [The verbalization of humor as a national trait of Ukrainians]. Lingvistyka, 1, 151–157. Ponevchynska, N. V. (2013). Kognityvnyi aspekt doslidzhennya gumoru [Cognitive aspect of the study of humor]. Visnyk Luhanskoho Natsionalnoho Universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filologichni Nauky, 14(1), 64–69. Sigida, N. A., Dobryakov, E. I. (2006). Voennoe myshlenie i kollektivisticheskoe obshhestvo [Military thinking and collectivist society]. Sibirskij zhurnal nauki i tekhnologij, 146–151. Skryl, O. & Sharun, Y. (2019). Linguistic Personality of Homo Ridens. Psycholinguistics, 25(2), 273-289. Fedorova, O. V. (2014). Psikholingvistika vs. kognitivnaya lingvistika na karte sovremennoj kognitivnoj nauki [Psycholinguistics vs. cognitive linguistics on the map of modern cognitive science]. Soczio- i psikholingvisticheskie issledovaniya, 2, 7–20. Khyojzinga, J. (1997). Homo Ludens; Stat`i po istorii kul`tury` [Homo Ludens: Articles on the history of culture]. M.: Progress–Tradicziya. Retrieved from http: //www.gumer.info › bibliotek_Buks › Culture › Heiz. Shirokikh, E. A. (2015). Preczedentnyie fenomeny v angloyazychnom yumoristicheskom diskurse [Precedent phenomena in the English-language humorous discourse]. Vestnik Udmurtskogo Universiteta. Istoriya i Filologiya, 25, 145–150.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Палій, А. П., та К. В. Іщенко. "Дослідження особливостей завершення машинного доїння високопродуктивних корів на комплексах промислового типу". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 250. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.30.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – дослідження технологічних особливостей завершення машинного доїння високопродуктивних корів на доїльних установках за різного часу затримки знімання доїльних апаратів. Методика дослідження. Науково-господарські досліди проводили на сучасних доїльних установках «Паралель» фірми «Bou Matic», у яких заключні операції машинного додоювання та зняття доїльних стаканів відбувається за допомогою пневмоавтомата і маніпулятора. Для встановлення ступеня впливу затримки знімання доїльного апарата з вимені високопродуктивних корів після закінчення машинного доїння на показники молоковиведення та стан їхнього здоров’я провели науково-господарський дослід методом періодів на 3-х групах-аналогів української чорно-рябої молочної породи, по 15 гол. у кожній. Результати дослідження. За результатами аналізу показників молоковиведення високопродуктивних корів при затримці знімання доїльного апарата з вимені після припинення процесу доїння, час якого становив 8, 12 та 15 с, встановлено, що всі вони не мали вірогідних відмінностей. При цьому спостерігали дещо більші витрати часу оператором на доїння корів при затримці 15 с, однак кількість видоєного молока за першу хвилину доїння мала тенденцію до зменшення в корів при затримці на 8 с за величини ручного додоювання 0,10 кг проти 0,07–0,09 кг, при затримці знімання апарата відповідно на 12 та 15 с. Елементи наукової новизни. Одержано нові дані щодо впливу технологічних прийомів завершення машинного доїння високопродуктивних корів на доїльних установках в умовах комплексів промислового типу на зниження травмування вимені корів, збільшення інтенсивності й повноти видоювання та підвищення продуктивності праці оператора машинного доїння. Практична значущість. На підставі досліджень експериментально обґрунтовано доцільність використання техніко-технологічних рішень доїння високопродуктивних корів, які не чинять негативного впливу на тварин, забезпечують високі показники молоковиведення та отримання продукції вищого ґатунку. The purpose of the article is studying the technological peculiarities of completing the machine milking of high-yielding cows on milking installations at different time of delaying milking machines removal. Methods of the research. Scientific experiments were conducted on modern milking machines of the “Parallel” type of “Bou Matic” firm, in which the final operations of machine after-milking and removing teat cups are carried out by using a pneumatic machine and a manipulator. The scientific-economic experiment was conducted by the method of periods on 3 groups of Ukrainian black-and-white milk breed analogues, 15 heads in each to determine the degree of the delay influence in removing the milking machine from the udder of high-yielding cows after the finishing machine milking on the milk ejection indices and the cows’ health condition. The research results. According to the results of analyzing milk ejection indices of high-yielding cows with the delay of removing the milking machine from the udder after finishing the milking process (the delay time was 8, 12 and 15 seconds) it was established that they did not have any sufficient differences. At the same time, the operator spent more time on milking cows with the delay of 15 seconds, but the amount of the obtained milk in the first minute of milking tended to decrease in the cows with the delay of 8 seconds, and the amount of milk during hand after-milking was 0.10 kg in comparison with 0.07–0.09 kg, with the delay of removing the machine, correspondingly, by 12 and 15 seconds. The elements of scientific novelty. New data on influencing the technological methods of completing the machine milking of high-yielding cows on milking installations in the conditions of industrial complexes on reducing cow's udder injuries, increasing the intensity and completeness of milking, and raising the labor productivity of the machine milking operator have been received. Practical significance. Based on the research, the feasibility of using technical- technological solutions for milking of high-yielding cows, which have no negative impact on animals, has been experimentally substantiated. Such solutions ensure high rates of milk ejection and obtaining higher-quality products.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

V. Kuznietsova, V. Yu, A. G. Kotov, V. S. Kyslychenko та E. E. Kotova. "СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ ПЛОДИ – ПЕРСПЕКТИВНА СИРОВИНА ДЛЯ РОЗРОБКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОНОГРАФІЇ В ДЕРЖАВНУ ФАРМАКОПЕЮ УКРАЇНИ". Фармацевтичний часопис, № 2 (21 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.2.8994.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Проведення порівняльного аналізу параметрів стандартизації плодів смородини чорної та визначення підходів до розробки національних монографій «Смородини чорної плоди сухі» і «Смородини чорної плоди свіжі».Матеріали і методи. Проведено аналіз підходів до стандартизації плодів смородин чорної за Британською фармакопеєю 2012 року, ДСТ 21450-75 «Плоди смородини чорної» та ДСТ 6829-89 «Смородина чорна свіжі». Аналіз проводили за наступними показниками: назва статті, визначення, вимоги до вмісту біологічно активних речовин, ідентифікація за макро- та мікроскопічними ознаками, показники якості, метод кількісного визначення.Результати й обговорення. При дослідженні критеріїв в стандартизації, наведених у зазначених вище документах, встановлено, що не зовсім коректно порівнювати критерії стандартів, один з яких розроблений для харчової промисловості, а інший для стандартизації лікарської рослинної сировини. Крім того, обидва стандарти не переглядали більше 25 років. Монографія в Британській фармакопеї 2012 року наводить лише декілька сучасних критеріїв (макроскопічні та мікроскопічні ознаки сировини) стандартизації свіжих плодів смородини чорної. Водночас в усіх документах відсутні методи ідентифікації та кількісного визначення біологічно активних речовин.Висновки. Аналіз літературних джерел свідчить про присутність у плодах смородини чорної великої кількості різноманітних біологічно активних речовин, що мають широкий спектр фармакологічної активності, але широкому застосуванню їх в офіцінальній медицині заважає відсутність сучасних методів стандартизації.Аналіз існуючих вимог до якості смородини чорної плодів показав відсутність сучасних методик контролю якості даної сировини, які б відповідали вимогам ДФУ та Європейської фармакопеї та гостру потребу в розробці національних монографій на «Смородин чорної плоди свіжі» та «Смородини плоди висушені».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Матіженок, Гітіс, Інна Пітак, Арунас Балтушнікас, Ріта Крюкієне, Стасе Ірена Лукошуте та Гінтарас Денафас. "Властивості та можливість утилізації залишків спалювання твердих побутових відходів: проблеми каунаського заводу зі спалювання віходів, Литва". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 219–24. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233491.

Повний текст джерела

Анотація:

Зольний залишок - це неоднорідна суміш шлаку, що містить залишки скла та металу в різних пропорціях. Основним хімічним вмістом донної золи є оксиди кремнію та алюміній. Інші сполуки - мінерального походження, сульфати, хлориди, чорні та кольорові метали та незгорілі органічні речовини. Елементарний склад зольного залишку головним чином залежить від сировини, що спалюється, та типу системи згоряння. Зольний залишок, як правило, має високі концентрації важких металів, що є дуже токсичними забруднювачами навколишнього середовища. Метою дослідження був аналіз елементарного та молекулярного складу зольного залишку сміття відходів м. Каунас (Литва) за допомогою рентгенівської дифракції (XRD) та скануючої електронної мікроскопії енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії (SEM-EDS). Також було важливо дослідити процес обробки зольного залишку за допомогою технології ADR та можливості використання переробленого матеріалу в цивільному будівництві та виготовленні бетонних виробах. Для можливості використання зольного залишку мають бути дотримані певні умови, а виділені мінеральні фракції не повинні перевищувати встановлених національних граничних значень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Barchuk, O. Z., T. A. Groshovyi, O. M. Zaliska та V. Ya Shalata. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТУ ЧОРНИЦІ ЛИСТЯ, ЕКСТРАКТУ КОЗЛЯТНИКА ТРАВИ ТА ТАУРИНУ, ОТРИМАНИХ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 1 (24 березня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.1.8609.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Дослідження впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні показники таблеток з метою розробки нового комбінованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухого екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави та таурину методом прямого пресування.Матеріали і методи. Основні діючі речовини - сухі екстракти з листя чорниці звичайної і трави козлятника лікарського, таурин і 30 допоміжних речовин згрупованих у 6 якісних факторів за властивостями і призначенями. В роботі використовували математичне планування експерименту на основі гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку, що дає можливість встановити залежність між складом таблеток та їх основними фармако-технологічними показниками (процес пресування, однорідність маси, стійкість таблеток до роздавлювання, стираність, час розпадання), відповідно до вимог ДФУ 2.Результати й обговорення. Вивчено вплив 30-ти допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості таблеток (процес пресування, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, час розпадання) на основі сухих екстрактів чорниці листя, козлятника трави та таурину. За допомогою шестифакторного експерименту - гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на фармако-технологічні показники досліджуваних таблеток. Для кожного із показників побудовані ранжовані ряди переваг вивчених допоміжних речовин.Дисперсійний аналіз експериментальних даних показав, що найкраще процес пресування таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину проходить при використанні парлітол 100SD+манітолу, кислоти стеаринової, неусиліну УФЛ і натрій крохмальгліколяту.Найбільш однорідну масу таблеток отримано при використанні неусиліну УС та неусиліну УФЛ, натрій карбоксиметилкрохмалю, просолву ОДТ Г 2, магнію стеарату та олії гідрогенізованої.Найбільш стійкі до роздавлювання таблетки отримували при використанні МКЦ 200, МКЦ бурст, магнію стеарату, неусиліну УС 2, натрію кроскармелози та натрій карбоксиметилкрохмалю.Найменшу стираність мали досліджувані таблетки, до складу яких входила МКЦ бурст, неусилін УС 2, МКЦ 200, кросповідон ХЛ 10, кислота стеаринова і лудіпрес.Найшвидше розпадалися таблетки екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину при використанні маніту, таблетози, натрій кроскармелози, кальцію карбонату, натрій стеарилфумарату, МКЦ 102, просолву ОДТ Г 2.Висновки. Дослідженно вплив 30-ти допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину (процес пресування, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність і розпадання). За допомогою гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на основні відгуки (показники) таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину. Побудовані ранжовані ряди переваг впливу ДР на 5 відгуків (показників) таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

"Кошель В.О. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 48 (2) 2020 (23 грудня 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-48-2-25-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Мета статті — проведення аналізу зовнішньої торгівлі України, враховуючи динаміку та зміни у структурі експорту й імпорту товарів та послуг. Методи. Основними загальнонауковими методами дослідження зовнішньої торгівлі України виступають: індикативний (для розрахунку сальдо торговельного балансу, коефіцієнта покриття імпорту експортом); узагальнення статистичних даних (для оцінювання стану розвитку зовнішньої торгівлі України); структурного аналізу (оцінка структури зовнішньої торгівлі у товарному та географічному розрізі). Результати. У результаті проведення аналізу сучасного стану зовнішньої торгівлі товарами і послугами встановлено, що у періоди економічних криз суттєво зменшуються обсяги експорту й імпорту товарів, відповідно — зовнішньоторговельний оборот. Аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України дозволив виокремити основні види товарів, які експортуються та імпортуються вітчизняними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Так, встановлено, що у період досліджуваних років (2015–2019 рр.) Україна найбільше експортувала продукцію агропромислового комплексу та харчової промисловості, чорні метали, електричні машини та устаткування, мінеральні продукти та транспортні послуги, ділові послуги; найвагоміші обсяги імпорту становлять енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, механічні та електричні машини та продукція хімічної промисловості. Зазначено, що протягом останніх років урядом України здійснюється низка заходів, спрямованих на поступове заміщення імпорту товарів з Російської Федерації, як шляхом нарощування обсягів внутрішнього виробництва, так і через переорієнтацію експорту на внутрішній ринок та диверсифікацію напрямів постачання з інших країн, зокрема з країн-членів ЄС. У результаті чого визначено, що країни-члени ЄС є одними з основних торговельних партнерів України, питома вага яких, зовнішньоторговельному обороті товарів і послуг України складає більше сорока відсотків. Разом з тим встановлено, що, незважаючи на різке скорочення торговельних зв’язків з Російською Федерацією, вона все ще залишається одним із найбільших партнерів у зовнішній торгівлі товарами України з країнами СНД. Окрім того, визначено, що одним з основних партнерів України у зовнішній торгівлі в 2019 році став Китай, випередивши Польщу в експорті та Німеччину в імпорті. Ключові слова: зовнішня торгівля, експорт, імпорт, товари, послуги, зовнішньоторговельні операції, товарна структура.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Ruban, O. A., T. Ye Kolisnyk та G. D. Slipchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ МАТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ПРИ ОПТИМІЗАЦІЇ СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ МАТРИКСНИХ ТАБЛЕТОК ІЗ СУХИМ ЕКСТРАКТОМ ЛИСТЯ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (21 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.2.9003.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчення впливу таких якісних факторів, як природа зв’язувальної речовини, вологовміст та фракційний склад, на фармако-технологічні показники гранульованих таблеткових мас та матриксних таблеток із сухим екстрактом листя чорниці.Матеріали і методи. Вплив досліджуваних факторів визначали за показниками насипної густини таблеткових мас до та після усадки, індексу Карра та стійкості таблеток до роздавлювання. Усі випробування проводили згідно з методиками Державної фармакопеї України. Інтерпретацію результатів дослідження проводили на підставі дисперсійного аналізу експериментальних даних.Результати й обговорення. За допомогою методу трифакторного дисперсійного аналізу встановлено, що природа зв’язувальної речовини значуще впливає на всі досліджувані фармако-технологічні показники, тоді як вологовміст є значущим лише для стійкості таблеток до роздавлювання, а фракційний склад – лише для густини вільно насипаної таблеткової маси.Висновки. На основі проведених досліджень встановлено наступні оптимальні параметри виготовлення матриксних таблеток з сухим екстрактом листя чорниці методом вологої грануляції: використання у якості гранулюючої рідини 15 % розчину коповідону марки Plasdone S-630; залишковий вологовміст маси для таблетування – (4,5±0,1) %; фракційний склад маси для таблетування – суміш із рівних кількостей гранул розміром менше 0,5 мм та гранул, розмір яких більше 0,5 мм, але менше 1,0 мм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Todorov, M., та V. Kushnir. "ВПЛИВ ВВЕДЕННЯ ДО РАЦІОНУ КОРІВ ПРОПІЛЕНГЛІКОЛЮ ТА СТА-ХОЛу НА ДЕЯКІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПЛАЗМИ КРОВІ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 96 (21 липня 2020). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2020.96.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослід на 3-х групах корів української молочної чорно-рябої породи з продуктивністю за попередню лактацію 5,5-6 тис. кг молока, по 7 тварин у групі. Мета роботи: дослідити вплив додавання до раціону корів підчас транзиторного періоду пропіленгліколю що підвищує кількість пропіонової кислоти у рубці та СТА-ХОЛу якій впливає на ліпідний обмін, запобігає жирову інфільтрацію печінки та виникнення кетозу, на деякі біохімічні показники плазми крові корів. Перша контрольна, корови якої отримували звичайний раціон якій передбачений в господарстві, друга (дослідна1) отримувала до раціону 150г пропіленгліколю сухого і третя група (дослідна2), крім пропіленгліколю сухого додатково отримувала 20г кормової добавки Ста-Хол. Дослід був проведений під час транзиторного періоду (три тижні до, та три після отелення). Додавання до раціону корів під час транзиторного періоду пропіленгліколю та Ста-Холу сприяє підвищенню концентрації глюкози у крові тварин. Відбувається зниження вмісту триацилгліцеролів у плазмі крові на 26,7% порівняно з контрольною та 23% з першою дослідною групами тварин. Аналогічні дані отримані і за таким показником ліпідного обміну, як загальний холестерол, якій був нижчим у другій дослідній групі тварин на 9,9% порівняно з контрольною та на 8% порівняно з першою дослідною групами тварин. Додавання до раціону корів під час транзиторного періоду пропиленгликоля та Ста-Холу сприяло зниженню в другій піддослідній групі тварин вмісту βгидроксибутирату (ВНВА) на 1,9% нижче в порівнянні з першою піддослідної групою і на 64% нижче контрольної групи корів і суми кетонових тіл, в порівнянні з першою піддослідної та контрольної групами на 12,9% і 64,6% відповідно. Наприкінці досліду альбумінова фракція білків сироватки крові в другій дослідній групі була вище за першою дослідною та контрольною групами тварин на 7,1% та 18,0% відповідно. Даний показник, відображає функціональний стан печінки, та свідчить про сприяння пропіленгліколю та СТА-ХОЛу у відновленні ії білоксинтезуючої функції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Havryltsiv, S. T. "Застосування сучасних комп’ютерних технологій при гістоморфометричному дослідженні щелепних кісток, уражених радикулярними кістами". Clinical Dentistry, № 3 (4 жовтня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.3.9262.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Гістоморфометрія кісткової тканини й надалі залишається важливим об’єктивним методом дослідження механізмів кісткового ремоделювання на тканинному та клітинному рівнях, що дозволяє достовірно вивчити структурні зміни в щелепних кістках при різних захворюваннях. Для обробки цифрових зображень гістологічних препаратів на даний час почали активно використовуватись сучасні комп’ютерні технології. При вивченні фахової літератури не виявлено публікацій, які були б присвячені гістоморфометричному дослідженню мікроархітектури щелепних кісток у ділянках, уражених радикулярними кістами. Мета дослідження – провести гістоморфометричні дослідження ділянок щелепних кісток, уражених радикулярними кістами, із застосуванням сучасних комп’ютерних технологій. Матеріали і методи. У наукові спостереження було задіяно 44 хворих віком від 20 до 75 років із радикулярними кістами щелеп. У 23 пацієнтів одонтогенні пухлиноподібні новоутворення містилися на верхній щелепі, а у 21 – на нижній щелепі. Матеріали для гістоморфометричного дослідження отримували під час операційних втручань (цистектомій), проводили забір фрагментів кісткових тканин щелеп із ділянок прилеглих до оболонок радикулярних кіст. Зразки інтактної кісткової тканини верхньої та нижньої щелеп для гістологічного дослідження брали з ділянок, які не зазнавали патологічного впливу з боку пухлиноподібних новоутворень, з маргінального краю вестибулярних поверхонь лунок видалених «причинних» зубів. Після напівавтоматичного переведення зображень гістопрепаратів у чорно-білий колір (у бінарні маски), за допомогою програмного забезпечення ImageJ оцінювали наступні морфометричні показники структури губчастої кістки: трабекулярний простір (%), міжтрабекулярний простір (%), площу перетину міжтрабекулярного простору (мкм2) та вираховували гістоморфометричний коефіцієнт щільності кістки за запропонованою нами формулою. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми статистичних обчислень Statistica 8. Результати досліджень та їх обговорення. Під час гістоморфометрії кісткових біоптатів, взятих із ділянок щелеп, прилеглих до оболонок радикулярних кіст малих та середніх розмірів, виявили більшу щільність трабекул у губчастій структурі порівняно з інтактними кістками. При порівнянні морфометричних показників, які отримано при дослідженні верхньощелепних кісток, уражених кістами великих розмірів, з такими у верхньощелепних кістках, прилеглих до кіст середніх та малих розмірів, виявлено тенденцію до ущільнення кісткової тканини у відповідь на зростальну компресію збоку цих пухлиноподібних новоутворень. Процес ущільнення кісткової тканини проходив інтенсивніше на нижніх щелепах. Порівняно з інтактними ділянками щелеп, спостерігали статистично достовірне зростання числа кісткових трабекул у ділянках, що зазнавали хронічного патологічного впливу збоку радикулярних кіст. При порівнянні архітектури губчастої кістки в біоптатах нижньощелепних кісток, взятих із ділянок, прилеглих до кіст, великих розмірів, із даними, отриманими в кісткових тканинах, прилеглих до кіст менших розмірів, виявлено між ними статистично значиму різницю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Чорний метал"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями