Статті в журналах з теми "Частотний ресурс"

При проектировании конструкций современных гидроупругих систем в энергетическом машиностроении, впервую очередь теплообменных аппаратов различного назначения, для предотвращения интенсивной вибрации отдельных элементов должна проводиться частотная отстройка. Для этого необходимо в соответствии с заданными требованиями по ресурсу обеспечить обоснованно определенные соотношения различных значений собственных частот колебаний элементов конструкции и характерных ближайших частот возбуждения в потоке. Оптимальный выбор значений коэффициентов частотной отстройки реализуется с учетом известных факторов гидро-упругих систем, таких как эффекты присоединенных масс и существенного влияния демпфирования на интенсивность колебаний конструкции в потоках жидкости. В статье приводится описание и общий план решения поставленной комплексной задачи с использованием математического моделирования и численных методов на основании известных в данном направлении результатов и опыта авторов.

У роботі запропоновано узагальнена модель системи класифікації сканованих документів, яка являє організаційно-функціональний, технологічний і програмно-технічний комплекс для класифікації або категоризації документу за ключовими словами, які визначаються частотним словником. Актуальність теми дослідження полягає у скороченні часу впорядкування нових інформаційних ресурсів, що надходять до сховища, завдяки збільшенню швидкості роботи методів покращення якості вихідного зображення безпосередньо перед обробкою та аналізом тексту. Аналіз результатів довів ефективність та доцільність використання обчислювачів із масовим паралелізмом для виконання таких задач, як шумопригнічення та зміна значення колірних каналів вихідного повнокольорового зображення, досягаючи прискорення до 53,51% у порівнянні із використанням обчислювального ресурсу центрального процесору.

Актуальность исследования связана с вопросами повышения эффективности процессов эксплуатации скважин, обустроенных электроцентробежным насосом, на основе оптимального выбора технического режима, частотного режима и параметров обустройства подъёмника силовой установкой по критерию прибыли, доставляемой парой «насос–двигатель» на полном жизненном цикле ее эксплуатации. Учет возможной изменчивости условий эксплуатации осуществляется регулировкой критерия по показателю горизонта планирования. Цель: формализация задачи оптимального выбора технологического режима, частоты питающего напряжения и параметров обустройства скважины с электроцентробежным насосом с одновременным учётом прямых энергетических затрат и косвенных факторов ускоренного износа в стационарных условиях работы с регулируемым горизонтом планирования. Объекты: скважина, оборудованная электроцентробежным насосом. Методы: материального и теплового балансов, гидростатики, линеаризованной кинетики потерь напора в сегментах подъёмника, численного интегрирования и анализа нелинейных систем, типовой формализации задач оптимизации принятия решений. Результаты и выводы. Учет главных факторов ускоренного износа в критерии прибыли расширяет круг определений оптимальных решений, упреждая завышенные выборы начальной производительности фактом сокращения суммарной прибыли полного жизненного цикла эксплуатации электроцентробежного насоса. Проблема возможной изменчивости условий эксплуатации в схеме вывода стационарных оптимальных решений частично учитывается введением в критерий показателя горизонта планирования. Снижение энергоэффективности работы электроцентробежного насоса на смещённых частотах указывает, что «видимые свободы» частотной регулировки имеют цену своего использования, вследствие чего выбираемые частоты оптимальных решений длительных периодов эксплуатации приближаются к синхронной частоте с максимальным коэффициентом полезного действия работы центробежного насоса. Предложенное термобарическое и энергетическое описание равновесных состояний системы с учётом факторов динамики освоения ресурса электроцентробежного насоса позволяет использовать упрощенные модельные решения как первичную основу последующего построения адаптивных автоматизированных регламентов операционного контроля и управления в условиях неопределённости.

У статті наведено результати аналізу сучасного стану радіолокаційної техніки, потреб системи контролю повітряного простору та основних тенденцій розвитку військової радіолокації. За результатами аналізу визначені основні тенденції розвитку військової радіолокації на теперішній час, а саме: повне використання частотного ресурсу з одночасним використанням в радіолокаційних станціях декількох частотних діапазонів, широке використання фазованих антенних решіток, перехід на повністю твердотільні передавачі із широкосмуговими сигналами, можливість використання в системах подвійного призначення, покращення експлуатаційних характеристик. На підставі отриманих результатів сформовані пріоритетні напрями удосконалення парку озброєння та військової техніки радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України на середньострокову перспективу.

Найбільш ефективна протидія повітряному противнику при захисті РЛС від високоточної зброї може здійснюватися у єдиній радіолокаційній системі на основі реалізації автоматизованого адаптивного управління енергетичним та частотним ресурсом угруповання РТВ. Важливими складовими при цьому являються розробка і приведення в дію команд по управлінню ресурсами угруповання конфліктно-стійкими методами. З урахуванням цих методів розглянуті роль, місце і особливості функціонування засобів захисту РЛС від високоточної зброї у радіолокаційної системі. Розглянуті деякі вимоги до формування відволікаючих квазістаціонарних перешкод мерехтливого типу для відведення протирадіолокаційних ракет з урахуванням забезпечення необхідної інформативності РЛС і скритності її роботи.

У статті проаналізовано феномен копінгу в сучасній психологічній науці. Відзначено, що «копінг» або «копінг-поведінка», які вважаються синонімами, здійснюється на основі копінг-ресурсів за допомогою копінг-стратегій. Наведено результати власного емпіричного дослідження частоти вибору стратегій подолання стресу чоловіками і жінками. Зазначено, що при вивченні відмінностей у виборі шляхів подолання стресу чоловіками і жінками необхідно враховувати як біологічні, так і соціокультурні чинники, а вибір індивідом певних стратегій подолання є досить стабільною характеристикою протягом усього життя, незалежно від типу стресора. Проаналізовано три основні стратегії копінгу: розв’язання проблем, пошук соціальної підтримки та уникання проблем. Підкреслено, що жінки орієнтовані не стільки на психологічне подолання складної життєвої ситуації, скільки на адаптацію до неї; стратегії подолання чоловіків базуються на незалежних і активних діях, емоційній стійкості та самоефективності, які характеризують інструментальні стратегії, що спрямовані на розв’язання проблем. Виявлено, що проблемно-орієнтоване подолання негативно корелює з жіночим типом гендерної ідентичності, втім фемінні жінки частіше характеризуються вибором емоційно-орієнтованих стратегій та копінгом, орієнтованим на уникання проблем, однією з сторін якого є тенденція до соціальної підтримки; представники чоловічого та андрогінного типів гендерної ідентичності віддають перевагу стратегіям розв’язання проблем. Зроблено висновок, що стратегія подолання "вирішення проблем" є домінуючою у більшості досліджених чоловіків, які в стресових ситуаціях намагаються використати всі наявні особисті ресурси для пошуку можливих шляхів ефективного вирішення проблеми; жінки, навпаки, у разі виникнення важких життєвих ситуацій прагнуть знайти емоційну та інструментальну підтримку у своєму безпосередньому соціальному середовищі, що характеризує стратегію вирішення проблеми «пошук соціальної підтримки».

Актуальность исследования связана с проблемой эффективности контроля динамических режимов эксплуатации скважин, оснащённых частотно-регулируемым электроцентробежным насосом, при создании и вычислительной реализации моделей скважинной системы, работающих в режиме реального времени. Комплексная функциональность представленного в статье решения позволяет воспроизводить реальные формы поведения системы в переходных и равновесных режимах работы в условиях действий осложняющих факторов, что и является основой корректного параметрического оценивания с использованием данных натурного контроля режимных состояний. Цель: построение комплексной гидродинамической модели типа «пласт–скважина–электронасос–устье», ориентированной на задачи диспетчерского контроля осложнённых режимов эксплуатации систем в условиях реального времени. Методы: материального баланса, гидроупругой линейной фильтрации, гидростатики, линеаризованной кинетики потерь на трение, численного моделирования дифференциальных уравнений. Результаты. Сконструированная и численно реализованная гидродинамическая модель скважины с электроцентробежным насосом воспроизводит целостную, логически обусловленную картину реального поведения системы в переходных и равновесных режимах эксплуатации в условиях действия осложняющих факторов. Упрощенный характер описания образующих компонент и связей позволяет реализовывать и применять функционально обновлённые инструменты контроля по месту в рамках информационных ресурсов диспетчерских служб предприятия. Выводы. Комплексность и факторная полнота описания моделей являются основой конструирования алгоритмов и регламентов параметрической идентификации и последующего опознавания видов и уровней осложнений по данным реальной эксплуатации. Реализация вычислительного процесса в темпе с динамикой обновления данных контроля состояний и возмущений позволит использовать модель как виртуальный измеритель расширенного вектора состояния скважины в переходных и установившихся режимах работы.

В статті запропоновані алгоритми побудови ортогональних систем сигналів на основі матриць Адамара з числом елементів L≡0(mod4). Реалізація цих алгоритмів дозволяє більш гнучко використовувати дискретні сигнали в випадках зміни енергетичних, часових та частотних ресурсів систем зв’язку та управління. В статті сформульовані та доведені твердження, що є математичною основою побудови ортогональних сигналів з числом елементів L≡0(mod4). Показано, що практично для всіх значень L≡0(mod4) існує алгоритм побудови ортогональних сигналів. Алгоритми побудови матриць Адамара за різних значень L в числі випадків мають суттєві відмінності. Аналіз способів і алгоритмів побудови ОДС дозволяє зробити такі висновки, що для абсолютної більшості значень існують матриці Адамара, аватми побудови матриць Адамара за різних значень L в числі випадків мають суттєві відмінності. Аналіз способів і алгоритмів побудови ОДС дозволяє зробити такі висновки, що для абсолютної більшості значень існують матриці Адамара, алгоритми побудови матриць Адамара для різних значень у числі випадків мають істотні відмінності, пристрій формування матриць Адамара переважно реалізуються програмними засобами. В статті проаналізовані ансамблеві характеристики ортогональних систем сигналів для запропонованих алгоритмів побудови. Показано, що кількість алгоритмів побудови ортогональних систем сигналів суттєво зростає.

У статті розглянуто загальні проблеми теорії ризиків в різних сферах діяльності (від правової до інформаційної). Дається порівняльний аналіз визначень ризику в нормах права різних галузей права (міжнародного, господарського, фінансового тощо). Встановлено відповідність стандарту ISO 31000, який встановлює можливі ризики і різних галузях діяльності людини та виявляє їх основні властивості, в тому числі й в галузі суспільних ризиків. Обговорено питання виникнення та розвинення ризикових ситуацій та механізмів формування ризику. Виявлено різницю між оцінкою та аналізом ризиків. Приділено увагу питанням оцінювання інформаційних ризиків. Аналіз ризику розкривається як процес ідентифікації ризиків, визначення їх величини і виділення областей, що вимагають захисту. Показано джерела походження ризиків. Невизначеності інформації поділяють на «природні», які обумовлені неповнотою інформації, пов’язану з тим, що в силу об’єктивних причин не всі фактори, що впливають на очікуваний результат, контролюються і прогнозуються. Отже, вони повинні розглядатися як випадкові. Також невизначеності інформації поділяють на «метрологічні», які обумовлені похибками визначення (вимірювання) рівнів змінних факторів; а також поділяють на поведінкові і на цільові. Оцінка ризику, що використовують в технічних системах, розглядається як процес ідентифікації інформаційних ресурсів системи, загроз для цих ресурсів, а також можливих втрат, заснованих на оцінці частоти виникнення подій і розміру збитку.

У сучасних супутникових інформаційних системах та безпровідних системах передачі даних широко використовують сигнали із коловими поляризаціями. Сигнали цього типу вимагають застосування спеціальних антенних систем із поляризаційним обробленням. Такий підхід дає можливість удвічі зекономити частотні ресурси, які є обмеженими. У результаті збільшується інформаційна ємність каналів передачі інформації в супутникових та інших інформаційних системах. Базовим елементом антенних систем із коловими поляризаціями є поляризатор. Такий пристрій здійснює перетворення електромагнітних хвиль із круговою поляризацією в лінійно поляризовані хвилі або навпаки. Використання поляризатора та ортомодового перетворювача в антенних системах забезпечує перетворення поляризації сигналів із одночасною передачею їх до розв’язаних хвилеводних каналів. Стаття містить результати аналізу та оптимізації нового високоефективного хвилеводного поляризатора для супутникових інформаційних систем. Конструкція розробленого поляризатора складається із хвилеводу квадратного перерізу з чотирма діафрагмами. Виконано оптимізацію поляризатора для його застосування в робочому діапазоні частот від 10,7 ГГц до 12,8 ГГц. Проаналізовано й оптимізовано фазові, поляризаційні характеристики та характеристики узгодження із застосуванням чисельного методу скінченного інтегрування. Розроблений хвилеводний поляризатор із чотирма діафрагмами забезпечує диференційний фазовий зсув 90° ± 3,5°, коефіцієнт стійної хвилі з напругою, меншою 1,24, коефіцієнт еліптичності, менший 0,53 дБ, кросполяризаційну розв’язку, вищу 30,3 дБ. Таким чином, створений новий поляризатор на основі квадратного хвилеводу з чотирма діафрагмами забезпечує якісну роботу в усьому робочому Ku-діапазоні частот 10,7–12,8 ГГц. Пристрій може широко використовуватися в сучасних антенних системах із поляризаційним обробленням сигналів у телекомунікаційних, радіолокаційних і супутникових інформаційних системах.

Современный этап развития авиационных и ракетно-космических систем специальной связи характеризуется увеличением объемов речевых информационных сообщений. Речь придает эмоциональный окрас общению, а также позволяет выражать личные качества говорящего, чего гораздо сложнее добиться путем обмена видеозаписями или изображениями. Данные аспекты подтверждают, что, во-первых, растет спрос на голосовую связь, а, во-вторых, возникает проблема повышения эффективности ССС. Возможным направлением решения таковой проблемы целесообразно считать минимизацию затрат частотно-временных ресурсов, в основе которой лежит совершенствование методов обработки данных. he current stage of development of aviation and rocket and space special communication systems is characterized by an increase in the volume of speech information messages. Speech gives an emotional color to communication, and also allows you to Express the personal qualities of the speaker, it is much more difficult to achieve by exchanging videos or images. These aspects confirm that, firstly, the demand for voice communication is growing, and, secondly, there is a problem of improving the efficiency of the CCC. It is advisable to consider minimizing the cost of time-frequency resources, which is based on improving data processing methods, as a possible way to solve this problem.

У наш час найбільш точні моделі для розпізнавання об’єктів базуються на двоступеневому підході, популяризованому як R-CNN. На відміну від них, одноступеневі моделі, що застосовуються під час регулярного, детального відбору зразків, можуть бути швидшими та простішими, але вони не досягають точності двоступеневих моделей. Проте з новою функцією втрат, дисбаланс класу, який виникає під час тренування на наборі даних, зникає. Саме тому одноступенева модель має переваги в продуктивності та точності на відміну від двоступеневої. У роботі використано цей дисбаланс класів, щоб переформувати стандартні, перехресні ентропійні втрати таким чином, щоб зменшити їх. В архітектурі RetinaNet[1], функція втрат Focal Loss[1] сфокусовує навчання на наборі даних, які зустрічаються рідше, і запобігає перевантаженню моделі під час тренувань. Архітектура RetinaNet була протестована на наборі даних CROHME[4], що був розширений за допомогою алгоритму Data Augmentation[9] для збільшення частоти входження певних елементів формул. Також було порівняно дві бібліотеки машинного навчання: TensorFlow та Torch. Отримані результати показують, що коли модель тренується з фокальною втратою, RetinaNet показує дуже добрі результати та має хорошу швидкість виконання. Окрім того, отриману модель було інтегровано в веб-застосунок на основі мікросервісної архітектури. Основними веб-фреймворками було використано NodeJs для серверної частини та VueJs для рівня подання. Для роботи з базами даних ми використовуємо MongoDB. Розгортання програми відбувається за допомогою хмарної служби AWS на основі Lambda-функцій, що дає змогу виокремити процеси навчання, обробки, візуалізації та контролювати ресурси серверу окремо для кожного процесу.

В работе ставится вопрос о взаимосвязи религиозности и психологического благополучия человека в экзистенциально-психологическом понимании. Корреляционное исследование проводилось методом онлайн-опроса на открытых платформах. Из полученной выборки были отобраны респонденты, соответствующие двум критериям: первый — самоопределение респондента как верующего в Бога, второй — аффилиация респондента с Русской православной церковью. Итоговую выборку составили 153 человека. Оценка экзистенциального благополучия основывалась на понятии исполненности, которая измерялась валидизированным опросником Тест экзистенциальных мотиваций (ТЭМ). Был измерен частный и совокупный вклад частоты нескольких религиозных практик в показатель экзистенциальной исполненности — молитвы, посещения церкви, чтения Священного Писания, участия в религиозных праздниках и соблюдения поста. Для оценки совокупного вклада религиозных практик составлена шкала Объективная религиозность (a Кронбаха = 0.89). Обработка результатов включала методы: сравнение средних, корреляционный анализ, иерархический регрессионный анализ. Гипотеза о положительной взаимосвязи между экзистенциальной исполненностью религиозных людей и частотой реализации ими религиозных практик подтвердилась. Результаты исследования указывают на более высокий уровень экзистенциальной исполненности у православных христиан относительно ожидаемых средних по ТЭМ в предыдущих российских исследованиях. Частота религиозных практик является значимым предиктором исполненности: православные, активно участвующие в религиозной жизни, сообщают о более высоком уровне экзистенциальной исполненности. Наибольшая значимая связь (b = 0.31) обнаружена с субшкалой переживания жизни как наполненной смыслом. В соответствии с экзистенциально-аналитической теорией предложена интерпретация обнаруженной взаимосвязи: религиозность является персональным ресурсом благодаря «упражнению» человека в духовной активности. Обозначены ограничения и перспективы исследования.

Актуальность исследования. Все стадии производства и переработки полезных ископаемых включают объемный технологический комплекс, доминирующая роль в котором принадлежит электроэнергетическим системам, обеспечивающим работу всех основных узлов и агрегатов. Существенный класс высоковольтного оборудования таких систем представляют распределительные силовые трансформаторы и шунтирующие реакторы. Выход из строя трансформаторного оборудования вызывает внеплановую остановку технологического цикла, аварийную ситуацию и финансовые потери. Этого можно избежать, обеспечив надежную работу электрооборудования путем проведения качественной диагностики, позволяющей оценить остаточный ресурс работы трансформатора или реактора. Стандартные технологии, такие как измерения сопротивления постоянному току, коэффициента абсорбции и тангенса угла диэлектрических потерь, не позволяют обнаруживать дефект обмотки на ранней стадии развития, а потому не могут считаться эффективными. Практически во всех мировых энергосистемах перспективным и рекомендованным к применению считается комплекс FRA, представляющий собой техническую реализацию метода анализа частотных характеристик. Однако данная технология сталкивается с трудностями технического и организационного характера при внедрении в энергосистемах России. Приборная база и программное обеспечение не всегда соответствуют требованиям и нормам испытаний электрооборудования сетей РФ. Как результат имеет место высокий процент ошибочных заключений о результатах контроля состояния. Ситуацию осложняет тот факт, что патент на использование технологии FRA принадлежит институтам США, Канады и ряда Европейских стран. Учитывая недружелюбную политическую ситуацию, ряд санкций и ограничений на экспорт техники и технологий, дальнейшее использование технологии FRA может оказаться проблематичным. Современная собственная технология, отвечающая требованиям сегодняшнего дня, в этой сфере в РФ отсутствует. Поэтому разработка надежного диагностического комплекса, учитывающего технические, климатические и иные особенности электроэнергетических систем РФ и позволяющего эффективно проводить контроль состояния обмоток с учетом специфики отечественного трансформаторного оборудования, является актуальной задачей. Цель. Исследовать эффективность работы диагностического комплекса на основе зондирующих импульсов наносекундной длительности на реальном трансформаторном оборудовании. Провести сравнительный анализ результатов, контроля состояния обмоток трансформатора разработанного комплекса и комплекса FRA. Методы. На реальном трансформаторе ТМ-160/10-У1 на высоковольтной фазе созданы дефекты обмотки, такие как короткозамкнутые витки и механическое смещение. При помощи разработанного диагностического комплекса зондирующий импульс наносекундной длительности подавался на обмотку одной из фаз. На соседней обмотке регистрировался импульс-отклик. С помощью электронных осциллографов Tektronix типа TDS–1012 осуществлялась регистрация зондирующего импульса и импульса-отклика. Измерения проводились для тех же дефектных состояний обмотки с применением комплекса FRA. Результаты. На реальном трансформаторе экспериментально исследована эффективность разработанного диагностического комплекса для контроля состоянии обмоток трансформаторов на основе наносекундных зондирующих импульсов. Показано, что эффективность контроля состояния обмоток трансформатора при помощи разработанного комплекса оказывается не хуже, а в ряде случаев превосходит эффективность комплекса FRA.

Актуальність теми дослідження. Редуктори авіаційної техніки зазнають у польоті багаточастотне вібраційне навантаження в результаті численних взаємодій зубчастих коліс різних ступенів із різними швидкостями їх обертання. Зубчасті колеса в експлуатації редукторів, зокрема вертольотів, зазнають багатокомпонентне різночастотне навантаження при основній частоті від обертання колеса в декілька тисяч обертів за хвилину. Існуючі вібрації можуть породжувати коливання дисків зубчастих коліс, що призводить до виникнення багатоциклової втоми і швидкого вичерпання дисками їх довговічності. Постановка проблеми. Виявлення можливості збільшення ресурсів зубчастих передач, зокрема головного, проміжного і хвостового редукторів вертольотів Ми-8 та їх модифікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У розкиданих по різних публікаціях, у тому числі закритих, розрізнених відомостях про вібраційний стан зубчастих передач авіаційних редукторів не приділено належної уваги до комплексного розгляду різних типів коливань, що супроводжують їх експлуатацію, до питань зв’язку між коливальними процесами в редукторах і станом їхніх деталей. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Крутильні, параметричні та згинальні коливання, що невідворотно супроводжують експлуатацію зубчастих передач авіаційних, зокрема, вертольотних редукторів і шляхи підвищення їхньої вібраційної міцності. Мета статті. Розглянути коливальні процеси в зубчастих передачах авіаційних редукторів та шляхи їх подолання. Виклад основного матеріалу. Розглянуті крутильні, параметричні резонансні та згинальні коливання зубчастих передач редукторів, частоти власних коливань та їх форми, вплив коефіцієнтів перекриття, характеристики вібрацій редуктора та шляхи підвищення їх вібраційної міцності. Висновок відповідно до статті. Особливо небезпечні підвищені динамічні навантаження в зачепленні, зумовлені резонансними крутильними і параметричними коливаннями зубчастих приводів. Наявний позитивний досвід експлуатації циліндричних і конічних зубчастих коліс свідчить про перспективність застосування розглянутих методів підвищення вібраційної міцності зубчастих передач авіаційних редукторів.

Метою наших досліджень було виявити особливості мутаційної активності дії різних доз гамма-променів у сортів пшениці озимої місцевої селекції за показниками спектру викликаних мутаційних змін у другому-четвертому поколінні. Досліджено показники спектру мутаційної мінливості у пшениці озимої сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) у другому-четвертому поколінні. Досліди проводили на дослідних полях навчально-наукового центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету. У дослідах використовували насіння сортів Співанка та Комерційна, опромінене гамма-променями у дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контроль – сухе насіння. Встановлено, що позитивний мутаційний процес є суттєвим для таких ознак, як напівкарликовість (для окремих генотипів) та низькорослість, доведено, що він є надійним постійним джерелом використання мінливості для генетичних ресурсів місцевої селекції для деяких господарсько-цінних ознак для отримання сучасних високоінтенсивних продуктивних, високоадаптивних перспективних форм. Показана регулярність мутаційного процесу в позитивних напрямах, що дає змогу зробити процес використання цього типу мінливості для отримання нового матеріалу з необхідним потенціалом більш керованим та достовірно прогностичним. Доведено доцільність використання для місцевого матеріалу переважно помірних доз 100–150 Гр з частковою можливістю дози 200 Гр. Вища мутаційна активність за показниками частоти змін характерна для сорту Комерційна, але для сорту Співанка, завдяки суттєвому розширенню спектра необхідних змін, загальний рівень мінливості є вищим. Ключовими ознаками в мутаційної мінливості пшениці озимої є мутації за висотою стебла, мутації по восковій поволоці, строкам стиглості. Інші варіанти є середньо- та низькоймовірними, але заслуговує на увагу для моделювання процесу активності мутагенних чинників оцінка мінливості за такими ознаками, як високе стебло, низьке стебло, напівкарлик, інтенсивна воскова поволока, слаба воскова поволока, остистий колос, безостий колос, довгий колос, крупний колос, стерильність, пізньостиглість, ранньостиглість, кущистість, продуктивні, спельтоїдний колос.

В статье рассмотрена социальная адаптация студентов к образовательной среде высшего учебного заведения. Обоснованы теоретическая и практическая актуальность ее исследования. Рассмотрено соотношение понятий «адаптация» и «адаптированность», описаны формы адаптированности. Предложены внешние и внутренние критерии адаптации студентов (принятые в вузе рейтинги академической успеваемости и степень удовлетворенности различными аспектами учебной деятельности). Описаны организационные и методические особенности проведения массового эмпирического исследования социальной адаптации студентов первого курса. Представлены результаты статистического (рейтинговый, частотный, сравнительный и корреляционный) анализа адаптированности студентов с использованием внешних и внутренних критериев и ресурсов социальной адаптации к образовательной среде медицинского университета. Описаны гендерные различия в адаптированности студентов-первокурсников, а также особенности социальной адаптации в зависимости от профиля образовательной программы. Показано, что ключевыми моментами для успешной адаптации студентов является согласованность внешних и внутренних критериев социальной адаптации, а также удовлетворенность профессиональным выбором. Предложены различные направления развития и коррекции процесса социальной адаптации, в том числе через формирование навыков учебной деятельности и психической саморегуляции, совершенствование структуры и содержания учебного материала, индивидуальную работу со студентами. The article discusses students’ social adaptation to the learning environment of a higher education institution. It substantiates the theoretical and practical relevance of the research. It treats the notions of adaptation and adaptability and describes adaptability forms. The article speaks about internal and external criteria of students’ adaption to the learning environment (academic performance rating and the level of satisfaction with various aspects of academic activities). It describes organizational and methodological peculiarities of empirical analysis of first-year students’ social adaptation. The article presents the results of statistical analyses (rating, frequency, comparative and correlation analyses) aimed at the investigation of students’ adaptation on the basis of internal and external criteria and resources of social adaptation to the learning environment in a medical university. It describes gender differences in first-year students’ adaptability and the peculiarities of students’ social adaption depending on the field in which they major. The article maintains that in order to promote successful adaptation it is essential to secure the correlation between internal and external criteria and to ensure students’ satisfaction with their career choice. The article discusses ways of promoting and improving social adaptation by means of academic skills formation, psychological self-regulation, curriculum improvement and individual work with students.

Широкое распространение беспроводных технологий требует развития средств контроля за устройствами и сетями передачи данных и, в частности, за беспроводными персональными сетями стандарта ZigBee. Известные способы поиска и приема сигналов ZigBee, требующие осуществления предварительной оценки частотного рассогласования, обладают высокой вычислительной сложностью. Некогерентный способ приема сигналов ZigBee не требует больших вычислительных ресурсов, но не обеспечивает удовлетворительную помехоустойчивость. Целью работы являлась разработка комбинированного алгоритма обнаружения и приема сигналов ZigBee. На основе разработанного алгоритма построен анализатор, позволяющий идентифицировать персональные сети, их передающее и приемное устройства. Новизна: для приёма сигналов при неизвестной частотной расстройке используется сочетание когерентной обработки на коротких временных интервалах с их последующим некогерентным накоплением. Предложенный алгоритм способен эффективно работать в неблагоприятных условиях приема и обладает относительно невысокой вычислительной сложностью. Результат: использование представленного решения позволяет выполнять обнаружение и прием сигналов ZigBee радиодоступных источников, идентифицировать персональную сеть, передающее и приемное устройства в этой сети. Практическая значимость: предложенный алгоритм может использоваться для построения анализатора сигналов ZigBee на программно-определяемом радиоприемном устройстве с полосой одновременной обработки сигналов от 2 МГц. Реализованный в универсальных цифровых радиоприемных устройствах семейства АРГАМАК алгоритм применяется в системах поиска и локализации несанкционированных источников радиоизлучений в контролируемых объектах The widespread adoption of wireless technologies requires the development of controls over devices and data networks and in particular over ZigBee wireless personal networks. Known methods of searching for and receiving ZigBee signals, which require a preliminary assessment of frequency offset, have a high computational complexity. The non-coherent method of receiving ZigBee signals does not require large computing resources but does not provide satisfactory noise immunity. The purpose of the work was to develop a combined algorithm for detecting and receiving ZigBee signals. Based on the developed algorithm, we built an analyzer that allows you to identify personal networks, their transmitting and receiving devices. Novelty: to receive signals with an unknown frequency offset, we used a combination of coherent processing at short time intervals with their subsequent non coherent accumulation. The proposed algorithm is able to work effectively in unfavorable reception conditions and has a relatively low computational complexity. Result: the use of the presented solution allows you to detect and receive ZigBee signals from radio-accessible sources, identify a personal network, a transmitting and receiving device in this network Practical relevance: the proposed method can be used to build a ZigBee signal analyzer on an SDR with a band of simultaneous signal processing from 2 MHz. The ZigBee network analyzer, implemented on the basis of a digital radio receiver of the ARGAMAK family, serves as the basis for the device for searching and localizing unauthorized radio sources in controlled objects

Разрабатывая проекты конструкций экономических каркасов горных долин Кабардино-Балкарии, авторы столкнулись с ситуацией, когда ряд важных функциональных фрагментов ландшафтов, с возрастающей частотой стали подвергаться различным видам опасных природных явлений. При этом большинство земельных угодий теряет прикладное значение, впоследствии восстанавливая функциональность в процессе естественной динамики или при компенсаторном вмешательстве человека. В обычное же время, нарушаемые стихией участки вполне исправно выполняют возложенные на них функции. В отдельных случаях, последствия внешнего воздействия стихийных бедствий исключают дальнейшее хозяйственное использование элементов ландшафтов. Учитывая явно выраженную тенденцию глобального изменения климата, воздействие аномальных природных процессов на горные ландшафты, вероятно, будет продолжаться. В этой ситуации возникает дилемма, к какой категории земель следует относить участки с крайне высокой изменчивостью природных свойств. Актуальность предложенной темы заключается в том, что в горах функциональные свойства земель нередко меняются в силу природных стихийных внешних воздействий. Поэтому при текущем проектировании адаптивных экономических каркасов применительно к горным долинам, часто возникает проблема определения места земель с неустойчивой функцией в конструкциях каркасов. Целью работы является обоснование возможности функционального использования периодически накрываемых природной стихией горнодолинных угодий, целесообразности включения их в конструкцию экономических каркасов в качестве природных ресурсов с прикладным значением. Для достижения обозначенной цели решались следующие задачи: формулирование понятия «территория критического природопользования» (ТКП) и осмысление возможного ее места в проектах конструкций экономических каркасов горных долин; составление информационного блока исходных материалов о распространении, параметрах и частоте прохождения опасных природных явлений применительно к важным ареалам традиционного природопользования; ранжирование фрагментов территорий критического природопользования по частоте, досягаемости стихией различных их участков, чтобы выделить фрагменты ландшафта, которые практически всегда сохраняют функциональность. Методология. В соответствии с намеченной целью и поставленными задачами, авторы опирались на следующие методы исследования: с помощью картографического метода рассмотрены очаги воздействия крупных опасных природных процессов на функциональные ландшафты и проанализированы парагенетические их связи со смежными фрагментами геосистем; маршрутный метод позволил проследить индикационные связи между нарушенными геокомплексами и антропогенным на них давлением в промежутке между Череком – Балкарским и Череком – Безенгийским; на базе прогнозного метода рекомендовано принятие управленческого решения о целесообразности смены функций целого ряда прикладных фрагментов ландшафтов; на основе экспериментального метода подтверждено достижение критического уровня нарушений в целом ряде мест, блокирующих сохранение прежних функций ландшафтов. Настоящая публикация основывается на теоретических и эмпирических исследованиях российских и зарубежных ученых: Исаченко А.Г., Мамай И.И., Кочурова Б.И., Родоман Б.Б., Беручашвили Н.Л., дополненных спецификацией рассматриваемой территории.

Постановка проблеми. Нині актуальним є соціальне замовлення суспільства на висококваліфікованих фахівців, що володіють високим рівнем інформаційної культури, розвиненим стохастичним мисленням. Можна констатувати недостатній рівень сформованості стохастичної культури абітурієнтів вищого навчального закладу і як наслідок його випускників. Вирішувати це протиріччя можна через посилення методичної підготовки майбутніх вчителів математики, вчителів у системі післядипломної освіти шляхом ефективного запровадження ІКТ у процесі вивчення стохастики, зокрема використання закритих чи відкритих електронних навчальних курсів.Щодо вчителя математики, затребуваним є високий рівень сформованості методичних та інформатичних компетентностей, тому наші дослідження проводимо в рамках проблеми формування методичних компетентностей вчителя математики до використання ІКТ, зокрема у процесі вивчення майбутніми вчителями математики курсу теорії ймовірностей і математичної статистики.Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми інформатизації курсу теорії ймовірностей і математичної статистики досліджували в Україні М. І. Жалдак, Н. М. Кузьміна, Г. О. Михалін. Авторами розроблено підручник для вивчення курсу [1]. До візуалізації абстракцій рекомендується у процесі навчання використовувати програмні засоби навчального призначення, зокрема Gran1. Наводяться приклади такої візуалізації. У підручнику [1] на початку вивчення курсу вводиться поняття відносної частоти або статистичної ймовірності. Властивості ймовірності, основні теореми розглядаються спочатку для відносних частот. Далі відбувається узагальнення – перехід до таких же властивостей і теорем, але вже розглядається аксіоматичне означення ймовірності випадкової події. А так звані «класичне», «геометричне» означення розглядаються як приклади міри. Разом з підручник використовуємо і збірник задач [2].У роботі С. А. Самсонової [3] розглядається методична система навчання стохастики на основі ІКТ.Метою статті є висвітлення можливостей використання у навчальному процесі розроблених навчальних курсів на основі MOODLE, програмних засобів навчання, електронних наочностей.Основний матеріал. У навчанні теорії ймовірностей і математичної статистики використовуємо електронні навчальні курси, розроблені на платформі MOODLE. MOODLE доцільно використовувати не тільки для розробки дистанційних курсів, але й у процесі очного та комбінованого навчання. Перевага використання електронних курсів у тому, що, перш за все, акумулюються навчальні ресурси. Студенти мають змогу самостійно здійснювати тестування власного рівня навчальних досягнень із зазначеного предмету. З цією метою ми розробили тестові завдання і додали їх до тестів навчального і контролюючого типів. Користувачі, які віддають перевагу режиму входу «гість», не матимуть змоги здійснювати тестування, проходження дистанційних уроків. У той же час вони мають змогу користуватися всіма наявними ресурсами, зразками виконання практичних і лабораторних завдань, переглядати демонстрації, дібрані для вивчення тієї чи іншої теми з колекції демонстрацій WolframAlpha. Представлені також мультимедійні презентації, з яких зроблено посилання на відповідні файли програми Gran1, яку використовуємо у навчанні теорії ймовірностей та математичної статистики з метою демонстрації зміни графічних характеристик (графіка функції розподілу, а для неперервних випадкових величин також графіка функції щільності розподілу), для опрацювання варіаційних рядів, побудови їх графічних характеристик, для перевірки статистичної гіпотези про закон розподілу, для встановлення регресійних залежностей. Подаються також завдання і зразки виконання лабораторних робіт з математичної статистики за допомогою Microsoft Excel. Передбачається можливість опрацювання даних з використанням «Пакету аналізу»; через використання вбудованих функцій; як звичайного калькулятора для кращого розуміння алгоритмів виконання вручну.До розробки дидактичних і окремих методичних матеріалів залучаємо і безпосередньо студентів. Зокрема, створено добірку матеріалів для використання на сенсорній дошці з програмним забезпеченням InterWrite. Наші дослідження показали, що для опрацювання даних доцільніше використовувати хмарні сервісм Google Spreadsheets та Wolfram|Alpha. При побудові графіків розподілів статистичних ймовірностей перевагу має Gran1.З метою посилення мотиваційних аспектів учіння в середовищі електронних курсів необхідно розміщувати матеріали прикладного характеру чи посилання на матеріали, розміщені в мережі Інтернет. В основу таких ресурсів мають бути покладені матеріали авторського колективу під керівництвом М. І. Жалдака [1]. Краще, якщо це будуть розроблені веб-сторінки у середовищі MOODLE, що забезпечить інтеграцію з вбудованим словником. При створенні таких сторінок утруднення викликає написання формул.У колекції посилань на джерела Інтернет, зокрема, Вікіпедії, Exponenta.Ru, необхідно робити анотації. Наприклад, означення і запис функції розподілу ймовірностей у цих джерелах такий, що слідує у властивостях неперервність функції справа, тоді як в українських і пострадянських підручниках з означення функції розподілу випливає властивість неперервності зліва. Варто звернути увагу на те, чи в електронних підручниках, інших джерелах з мережі покладене в основу доведення властивостей ймовірностей аксіоматичне означення, як того вимагається у стандарті. У процесі використання колекції демонстрацій Wolfram|Alpha увагу потрібно звернути на розвиток критичного мислення студентів. Наприклад, на коректність поданих графічних характеристик розподілів ймовірностей, на відмінність в означенні геометричного розподілу у вітчизняних та зарубіжних виданнях тощо.Детальніше зупинимося на використанні у навчанні тестових завдань – навчальних та контрольних тестів. Навчальні тести допомагають студенту перевірити та удосконалити власні знання з деякої теми, оскільки такий вид тестування передбачає поточну перевірку результатів та містить пояснення до кожного завдання, які студент може переглянути відразу після того, як отримає відповідь. Контрольні тести призначені для перевірки рівня засвоєних знань з деякої теми. У цьому разі студенти мають змогу побачити усі правильні відповіді лише після закриття тесту, якщо викладач зробив можливим доступ для перевірки відповідей. Це попереджує списування, а також дає об’єктивнішу оцінку знань. Тести можуть бути наступних типів [4]:1) альтернативний тест – найпростіший у розв’язанні. У ньому запропоноване запитання передбачає 3-5 варіантів відповідей, серед яких лише один – правильний. При цьому чим більше варіантів відповідей, тим менша можливість вгадування відповіді. Альтернативний тест необхідно добирати для таких завдань, які виключають варіанти різного тлумачення правильної відповіді;2) вибірковий, або варіативний, тест. Передбачає 10-12 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 5-8 відповідей правильні;3) послідовний або порядковий. У варіантах відповіді на таке тестове завдання відсутні неправильні відповіді, необхідно розташувати у правильній послідовності запропоновані у невпорядкованому вигляді поняття, слова, визначення;4) конструктивний тест (або тест-доповнення).Таке завдання передбачає заповнення учнем у тексті, що описує те чи інше явище, пропущених слів, які мають визначальне значення для даного тексту;5) розподільний тест містить завдання на встановлення відповідності між твердженнями з категорії 1 та твердженнями з категорії А.Усі вище зазначені типи тестів можна комбінувати в одному, внаслідок чого отримується більш об’єктивна та правильна оцінка повноти та глибини знань студента. Тести, які використовуємо у навчанні, створені для поточного контролю знань. На їх виконання відводиться небагато часу, тому вони складаються з невеликої кількості завдань. Питання охоплюють основні теми курсу, що вивчається, але їх результати не можуть бути, давати об’єктивну оцінку за всю тему і підстави для автоматичного оцінювання. Тому паралельно використовуємо і такі форми контролю як опитування, співбесіда, участь у дискусії, виконання лабораторних робіт тощо.Висновки. Використання електронних курсів, програмних засобів навчання математики, участь студентів, майбутніх вчителів математики – у розробці ресурсів для електронних курсів сприяє формуванню у них методичних компетентностей до використання ІКТ у навчанні.

Введение. Рассматриваются основные структурно-грамматические характеристики терминов отрасли «Нефтегазопереработка» на материале русского языка. Неизученность и неупорядоченность терминосистемы данной отрасли актуализируют настоящее исследование. На сегодняшний день очистка сырой нефти и природного газа является перспективным направлением не только в России, но и в других странах, добывающих данные ресурсы, поскольку от эффективности процессов переработки зависит качество получаемых нефте- и газопродуктов. Более полное понимание структуры терминов данной сферы оказывает положительное влияние на становление русскоязычной научной картины мира, а также повышает уровень компетентности отечественных переводчиков. Цель статьи – выявление закономерностей синтаксического образования терминов ранее не изучавшейся сферы. Для этого требуется рассмотреть частеречную принадлежность компонентов, входящих в состав терминов, и описать структурные модели. Материал и методы. Материалом исследования послужило учебное пособие Г. В. Тараканова «Основные термины в нефтегазопереработке. Краткий справочник», а также диссертация Е. Б. Кривцова «Превращения сернистых соединений и ароматических углеводородов дизельных фракций нефтей в процессах окислительного обессеривания», книга Л. Н. Багдасарова «Популярная нефтепереработка», работа «Исследование состояния и перспектив направлений переработки нефти и газа, нефте- и газохимии в РФ». Основу методологии составляет традиционное терминоведение. Результаты и обсуждение. В исследуемой терминосистеме выявлено 15 моделей, среди которых одна однословная модель, пять двухсловных, шесть трехсловных и три четырехсловных. Наиболее частотны однословные термины-существительные и двухсловные терминологические сочетания, построенные по модели «Adj + N». Трехсловные и четырехсловные термины образуются на базе двухсловных словосочетаний. Заключение. Наблюдается прямая зависимость продуктивности структурных моделей образования терминов от процессов синтаксического словообразования общенационального языка. Несмотря на большое количество полисемичных терминов в исследуемой сфере, представляется возможным отметить тенденцию к конкретизации семантики за счет ввода компонентов-атрибутов в структуру терминов. Находящаяся на стыке нескольких наук терминология отрасли «Нефтегазопереработка» движется от краткости терминов к их точности. Introduction. The paper focuses on the main structural and grammatical characteristics of the “Oil and Gas Processing” industry terms based on the material of the Russian language. The “Oil and Gas Processing” term system low exploration degree and disordering update the current study. Today, the refining of crude oil and natural gas is a promising area not only in Russia but also in other countries that extract these resources, since the quality of oil and gas products depends on the refining processes efficiency. A more complete understanding of the structure of terms in this field has a positive impact on the formation of the Russian-language scientific picture of the world, and also improves the professional qualities of domestic translators. Aim and objectives. The current paper aims to reveal the patterns of terms syntactic formation of a previously unexplored sphere. To achieve this goal, it is necessary to consider the content word of the term components and describe the structural models. Material and methods. The materials for research are “Basic terms in oil and gas processing. Brief reference book” by Gennadiy Tarakanov, “Transformations of sulfur compounds and aromatic hydrocarbons of oils diesel fractions in the processes of oxidative desulfurization” by Evgeniy Krivtsov, “Popular oil refining” by Leonid Bagdasarov, “Study of the state and prospects of oil and gas refining, oil and gas chemistry in the Russian Federation”. Traditional terminology studies form a methodology basis. Results and discussion. We identify 15 models in the studied term system. There are 1 one-word model, 5 twoword, 6 three-word, and 3 four-word ones. Single-word nouns and two-word terminological combinations constructed according to the “Adj + N” model are the most frequent. Three-word and four-word terms are formed based on twoword phrases. Conclusion. The productivity of term structure models directly depends on the syntactic word-formation processes of a national language. Despite a large number of polysemic terms in the studied field, it seems possible to note a tendency toward the concretization of semantics by complexing the term structure with attributes. The Oil and Gas Processing industry has adapted terms from several sciences, but now its terminology moves from the shortness of terms to their accuracy.

Представлен обзор проблем радиочастотного обеспечения станций на высотной платформе. Результаты анализа показывают, что выделенный в соответствии с Таблицей распределения полос радиочастот между радиослужбами Российской Федерации частотный ресурс ограничивает возможные коммерческие применения станций на высотной платформе. This article presents an overview of some problems of radio frequency resource for high-altitude platform stations. The results of the analysis show that the frequency resource allocated by the Table of frequency allocations in the Russian Federation limits the possible commercial applications of high-altitude platform stations.

В статье рассматривается манипулятивное воздействие как ведущая дискурсивная социальная практика, представляющая собой комплекс стратегических и тактических составляющих, направленный на формирование общественного мнения на всем медиапространстве. Информационной базой исследования послужили англоязычные статьи из электронных ресурсов британских и американских СМИ и публикации в социальных сетях. Механизмы языковой манипуляции рассматриваются с позиций «тактико-стратегического» подхода. Выделены и описаны базовые характеристики манипуляции. Манипулятивные стратегии по степени искажения информации условно разделены на стратегии фактологического манипулирования и стратегии идеологической поляризации. Достижение эффекта в обоих случаях происходит через реализацию макростратегий легитимации и дискредитации. Особое внимание уделяется наиболее частотным тактикам стратегий дискредитации, а макростратегия легитимации рассматривается с позиции теории проксимизации. Проксимизация представляет собой манипулятивную стратегию обращения к событиям, отдаленным от текущего момента в пространственном, временном или аксиологическом плане, но способным символически перемещаться на первый план (усилиями актора), ближе к информационному центру, в котором находятся манипулятор и манипулируемый. Реализация всех уровней проксимизации способствует достижению манипулятивного эффекта – уверенности объекта манипулирования в необходимости немедленных мер по предотвращению рисков и позволяет легитимировать планируемые манипулятором действия.

Завданням дослідження було окреслити процеси ускладнення особистісних втрат людини під час поширення пандемії COVID-19 та виокремити актуальні для цього періоду різновиди втрат. Основні методи дослідження – частотний аналіз, синтез, узагальнення. Наслідки переживання втрат визначено як психологічні дефіцитарні стани, які руйнують цілісність життєвого світу особистості. З’ясовано, що за умови несвоєчасного опрацювання втрати, використання практики її уникнення і заперечення виникає ціла низка можливих негативних наслідків: зменшення індивідуальних ресурсів особистості, зниження загальної якості життя, послаблення функціонування психологічних механізмів захисту та контролю, уповільнення життєвої активності, активація різноманітних «мутацій» та викривлення в процесах самоідентифікації, формуванні життєвих планів і перспектив, фіксація на об’єкті втрати і неможливість її прийняття, загострення кризових станів. Визначено основні різновиди втрат, які переживає людина під час пандемії. Виділено три найпоширеніші види втрат: втрата можливостей, на які очікували і сподівалися, втрата впевненості в майбутньому та втрата спокою. Визначено помірно поширені втрати: втрата відпочинку, грошей, хорошого сну, втрата впевненості у собі та втрата значущого спілкування. З’ясовано, що під час пандемії імовірність втрати довіри до інших є значно вищою, ніж втрата довіри до себе. Представлені результати щодо актуальних різновидів втрат під час пандемії та особливості їх проживання можуть бути використані фахівцями для своєчасної діагностики типу втрати, а прицільне опрацювання її негативних наслідків дасть змогу інтегрувати біль від втрати в цінний, екзистенційний досвід особистості. Перспективою подальших досліджень є розроблення системи заходів і методів соціально-психологічного супроводу особистості, що переживає той чи інший різновид втрати.

Материал кадмий-ртуть-теллур является наиболее привлекательным для изготовления охлаждаемых гибридных фотоприемных модулей чувствительных в разных диапазонах ИК-спектра [1,2,3]. Благодаря преимуществам метода молекулярно лучевой эпитаксии (МЛЭ) стало возможным изготовление материала приборного качества на несогласованных подложках, таких как GaAs и Si. Помимо ценовых преимуществ, применение Si подложек позволяет устранить термомеханические напряжения ограничивающие размеры охлаждаемых гибридных ФПМ и их ресурс. Ряд усовершенствований технологии изготовления ГЭС КРТ МЛЭ и фоточувствительных модулей на их основе сделанных в ИФП СО РАН за последние годы позволил в значительной степени улучшить их параметры, вплотную приблизившись к импортным аналогам. Среди таких усовершенствований можно выделить улучшенную архитектуру слоев КРТ, обеспечивающую повышенную однородность рабочих смещений на диодах и встроенный коротковолновый фильтр. Достигнутое качество ГЭС КРТ на подложках из кремния позволяет использовать его для всех изготавливаемых ФПМ. Проведены экспериментальные исследования в части разработки фотоприемников с повышенной рабочей температурой. Для этого была отработана технология изготовления р-на-n диодов для диапазона 1-3 мкм, в целях повешения рабочей температуры приемника до 170К. Также была повышена рабочая температура диодов n-на-p в диапазоне 3-5 мкм до 110-120К. Разработана быстродействующая кремниевая схема считывания формата 384х288, обеспечивающая полнокадровую частоту до 680Гц, с еще большей частотой в режиме «окна». При изготовлении матриц диодов было внедрено меза-травление, позволяющее изолировать соседние диоды, новое диэлектрическое покрытие, обеспечивающее более высокую однородность свойств границы раздела, а за счет совершенствования технологий фотолитографии были получены матрицы большой площади (до 4х4 см) и уменьшенным до 20 мкм шагом. Технология гибридной сборки матрицы диодов и кремниевой схемы считывания также была существенно доработана, в частности повышена точность планаризации совмещаемых кристаллов, в результате чего стала возможной гибридизация ФПМ форматом 2000×2000 элементов с шагом 20 мкм. Выполнена работа по разработке архитектуры и технологии гибридизации ФПМ формата 1500×1500 элементов пригодных для мозаичной стыковки с зазором между модулями менее 120 мкм для изготовления ФПУ формата 3000×3000 элементов. Приведены параметры ФПМ форматов 4×288, 320×256, 384×288, 640×512, 1024×1024, 1500×1500 и 2000×2000 изготовленных на основе ГЭС КРТ МЛЭ на подложках из кремния.

Мета дослідження – на основі даних аналізу літератури й електронних інформаційних баз визначити пріоритетні проблеми фармаконагляду для створення безпеки пацієнтів і безпечного лікарняного середовища.Дослідження виконано з використанням бібліосемантичного аналізу (інформаційно-аналітичного узагальнення даних з наукових літературних джерел).За даними наукової літератури визначено основні завдання та цілі системи фармаконагляду й оцінено її значення в формуванні безпеки лікарняного середовища та, зокрема, безпечності застосування лікарських засобів. Визначено комплекс заходів, спрямованих на зменшення частоти медичних помилок, розвитку побічних реакцій і запобігання випадкам неефективності лікарських засобів й, як наслідок, на підвищення безпеки лікарняного середовища.Проблема безпеки лікарняного середовища є актуальною для всіх країн і всіх систем охорони здоров’я, а забезпечення безпечного застосування лікарських засобів є однією з найважливіших її складових. Побічні реакції, помилки та випадки неефективності ліків, які виникають під час використання лікарських засобів, є важливими складовими небезпеки лікарських засобів. Робота систем фармаконагляду відіграє важливу роль в убезпеченні пацієнта шляхом зменшення ризиків виникнення побічних дій і помилок за використання лікарських засобів, попередження неефективності медикаментозної терапії та здатна оптимізувати витрати на систему охорони здоров’я. Розробка нових і вдосконалення існуючих підходів до профілактики несприятливих наслідків медикаментозної терапії є вкрай актуальними та необхідними в умовах сучасної медицини. Ці заходи в світовому масштабі дозволять врятувати мільйони життів і сприятимуть економії матеріальних ресурсів.

Резюме. Мета роботи – вивчити взаємозв’язок параметрів вегетативної нервової системи спортсменів за даними варіабельності серцевого ритму з показниками загальної фізичної працездатності в залежності від спеціалізації і статі. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 60 юнаків і дівчат віком 18-20 років, члени команд з волейболу, гандболу, баскетболу. Для дослідження параметрів ВСР використовували програмно-технічний комплекс «CardioLab+» ВО ХАИ (Харків, Україна). Реєстрували 5-хв ЕКГ в стані спокою через 5-10 хвилин після виконання велоергометричної проби з східчасто зростаючим навантаженням при початковій потужності 125 Вт, тривалістю кожного ступеня 2 хвилини та інкрементом потужністю 25 Вт. Методом варіаційної пульсометрії досліджували гістограму розподілу кардіоінтервалів і визначали її основні характеристики з обчисленням індексу напруги регуляторних систем. Спектральні методи аналізу ВСР дозволили кількісно оцінити різні частотні складові коливань ритму серця. Забір матеріалу еритроцитів проводили безпосередньо до фізичного навантаження і через 1-3 хв. відновного періоду. Морфологічні дослідження еритроцитів проводили у скануючому електронному мікроскопі. Результати дослідження. Дані дослідження показали прямий і обернено пропорційний взаємозв’язок параметрів вегетативної нервової регуляції за даними варіабельності серцевого ритму спортсменів в залежності від спеціалізації і статі. Показники варіабельності серцевого ритму є інформативним методом для об’єктивної оцінки адаптаційних ресурсів кардіореспіраторної системи. Висновки. При заняттях ігровими видами спорту у юнаків і дівчат спостерігається прямий і оберненопропорційний кореляційний взаємозв’язок між показниками варіабельності ритму і параметрами, які характеризують фізичну працездатність.