Статті в журналах з теми "Частота кадрів"

Білянін Г. І. Підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів закладів освіти України з перших років незалежності донині. У статті досліджено стан підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів закладів освіти в Україні з перших років незалежності в умовах глобалізації та інтеграції (з 1991 року донині). Розкрито форми, зміст, тривалість та частота курсів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів у досліджуваний період.

Мета роботи – проаналізувати прагнення світової професійної спільноти удосконалити існуючі моделі безперервного професійного розвитку (БПР) у розвинених країнах світу, а також зіставлення цих трендів з реформами, що відбуваються в системі підготовки медичних кадрів в Україні. Основна частина. У статті проводиться аналіз актуальних документів ВООЗ та WFME. Якщо проаналізувати прагнення розвинених країн до вдосконалення існуючих систем підготовки медичних кадрів, можна визнати, що ці країни разом із ВООЗ прагнуть максимально встановити державний контроль над системою БПР. У свою чергу, з аналізу вимог стандарту WFME щодо БПР випливає, що у розвинутих країнах очікується створення системи, яка є подібною до тої, яка вже існує в Україні протягом останніх майже 30-ти років. Новітня реформа охорони здоров’я України ґрунтується на навчанні кадрів через державну систему післядипломної освіти. Але ця система, після виходу найновіших регуляторних актів, буде піддана майже повному руйнуванню. Висновки. Всі рішення експертів медичної освіти та охорони здоров’я світового рівня підкреслюють важливість узгодження діяльності систем підготовки кадрів і державного забезпечення охорони здоров’я. Якщо всі розвинені країни світу шукають, яким чином забезпечити безперебійну взаємодію цих двох систем, то Україна з січня 2020 р. таку взаємодію ліквідує і позбавляється поки наявних у нас переваг, до яких тільки прагнуть інші країни, що вважаються економічно розвиненими. Ми вважаємо, що система управління охороною здоров’я повинна не ліквідувати існуючі механізми формування професійних кадрів, а шукати шляхи її оптимізації та вдосконалення.

У статті розглядається коло проблем, пов’язаних із забезпеченням Новоросійського університету висококваліфікованими науково-педагогічними кадрами. Висвітлено теоретико-методичні засади підготовки науково-педагогічних кадрів на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету в період 1865-1917 рр. Зазначено, що підготовка науково-педагогічних кадрів відбувалася завдяки системі “професорських стипендіатів” (аспірантів) та інституту приват-доцентури. З’ясовано, що значна частина професури відмежовувала штатних доцентів від приват-доцентів і бачила в перших більш прийнятні кандидатури для зайняття професорських посад. Підкреслено, що основним джерелом заповнення вакансій на історико-філологічному факультеті став інститут приват-доцентури. Акцентовано увагу на зростанні ролі приват-доцентів в науково-педагогічному доробку Новор¬осійського університету. Установлено, що приват-доценти створили конкурентне середовище, пожвавили наукові дослідження, модернізували методику викладання навчальних дисциплін і навчальних курсів на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету.

У статті вивчено зарубіжний досвід та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я в Україні. Виявлено, що в період коронакризи виявилося багато проблем вітчизняної медицини, зокрема у сфері кадрового забезпечення. Адже часто виникали проблеми щодо недостатньої компетентності та дефіциту вітчизняних фахівців медичної сфери, особливо в критичних ситуаціях та обмеженості ресурсів, що впливало на якість і повноту надання медичних послуг населенню нашої країни. Виявлено, що в зарубіжних країнах часто використовують спільно розроблені інформаційні системи іспитів для створення спільного інформатизованого поля майбутніх кадрів через значну міграції населення та з метою попередити невдалу діагностику та надати якісну допомогу з цінними консультаціями. Серед розглянутих іноземних переваг кадрового забезпечення варто виділити США, де персоналом використовуються найновітніші технології як роботи з кадрами так і лікування, навчання з використанням передових технологій та методів. Хоча така система охорони здоров’я створює проблеми доступності медичних послуг, так як система в переважній мірі приватна та розрахована на отримання прибутку лікарнями та страховими компаніями. При обмеженому фінансуванні постає проблема відсутності джерел для проведення наукових та експериментальних досліджень лікарями, що є поширеним за кордоном. Що призводить до втрати творчого потенціалу кадрів охорони здоров’я в навчальних закладах та закладах практики. Зроблено висновок, що сфера охорони здоров’я в Україні потребує значних змін в системі кадрового забезпечення, до найважливіших з яких можна віднести оновлення матеріально-технічного забезпечення та інших засобів закладів охорони здоров’я, підвищення рівня зарплат лікарів залежно від їх досвіду роботи та фахового рівня, створення системи додаткової мотивації та програм стримування трудової міграції випускників медичних закладів вищої освіти та висококваліфікованих вітчизняних кадрів. Проте, на першому етапі до повноцінного впровадження системи страхової медицини це потребуватиме насамперед суттєвого збільшення витрат на охорону здоров’я, що є великою проблемою в умовах постійної економічної нестабільності на незбалансованості державного бюджету.

У статті представлено результати аналізу нормативно-правових і наукових джерел, у яких розкрито особливості підготовки офіцерських кадрів в органах поліції у країнах Європи в кінці XX – на початку XXI століття. З’ясовано, що євроінтеграційні процеси спричинили зміни у системі підготовки персоналу поліції. Узагальнення тенденцій дозволяє констатувати про вплив політичних та соціально-економічних умов на цей процес в окремих країнах та європейському співтоваристві в цілому. З’ясовано, що система підготовки персоналу поліції є також компонентом євроінтеграційних процесів у межах інтеграції правоохоронних та поліцейських систем країн Євросоюзу. Для європейських закладів освіти, де відбувається професійна підготовка персоналу поліції, характерною є практична спрямованість цього процесу, безпосередній зв’язок із практикою, безперервний характер, широкий спектр курсів підвищення кваліфікації, підготовка до взаємодії національних поліцейських служб на різних рівнях, у тому числі через Інтерпол, і безпосередньо між правоохоронними системами. Підготовка поліцейських кадрів є предметом уваги не лише практиків, а й науковців, про що свідчить обговореннята апробація на різного рівня конференціях, симпозіумах, семінарах та під час інших заходів з обміну досвідом. Водночас для освітніх систем підготовки офіцерів поліції характерним є обережне ставлення до процесів уніфікації, передбачених Болонським процесом, а також прихильність до власних освітніх стандартів. У програмах з підготовки співробітників поліції начальницького складу значний обсяг годин відведено формуванню навичок і вмінь роботи з науково-технічними засобами, які надзвичайно широко застосовуються в роботі поліції зарубіжних країн. Теоретична підготовка поліцейських в країнах ЄС спрямована на вивчення нових способів виконання своїх обов’язків. Практична частина навчання сприяє більш ефективному виконанню своїх повсякденних обов’язків. Професійна підготовка поліцейських кадрів в країнах ЄС проводиться поетапно. Спільною тенденцією відомчої поліцейської освіти є те, що випускники поліцейських закладів освіти отримують відомчі дипломи. У відомчих закладах освіти у програмах підготовки робиться наголос на важливість співпраці з громадськістю.

Дана стаття є актуалізацією дослідження впливу чинників на тенденції розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на Львівщині, її ролі в економічному зростанні підприємництва регіону. Спеціалізацію робітників Львівщини формують чотири види економічної діяльності – промисловість (23 %), торгівля (15,5 %), сільське господарство (9,6 %), сфера інформаційних технологій (7 %). Регіон характеризується потужним науковим потенціалом, високим рівнем освіченості населення та розвинутою науково-освітньою інфраструктурою, проте рівень інтегрованості науки, освіти та реального сектору економіки залишається недостатнім за умов карантинних обмежень. Регіональний ринок праці визначає свої умови підприємництва. У центрах зайнятості більшість високоосвічених безробітних. Робітничі кадри натомість завжди знайдуть собі роботу. Активно розвивається будівельна галузь – житлові та торговельні центри, транспортні, вантажні та пасажирські перевезення, агрокомплекси. Харчова та легка промисловість також користується великим попитом на кваліфікованих працівників. На недостатню ефективність використання науково-технічного та виробничого інноваційного потенціалу закладів професійної (професійно-технічної) освіти Львівської області вказують: зниження рівня фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що призводить до відтоку цінних кваліфікованих наукових і технічних кадрів за кордон; відсутність зв’язку в тріаді “освіта-виробництво-ринок”, коли спеціальності випускників є орієнтованими на вітчизняні підприємства, а не новий ринок праці, де присутні перспективні розробки, що призводить до їхнього знецінення. У статті розглядаються види економічної діяльності, які формують попит на фахівців робітничих професій, їхні проблеми з працевлаштуванням. Найбільшим попитом серед професій користуються кухар, кондитер, офіціант, водій, майстер з ремонту колісних автомобілів, електрозварювальник, різальник, перукар і стиліст. Підприємства зацікавлені в таких людях, тому що вони отримують добре підготовлених фахівців. Молодь є дуже ініціативна і часто відкриває власний бізнес, поєднуючи свої знання та вміння.

За допомогою стандартної системи Allium-тест досліджено вплив розчину квантових точок на основі те луриду кадмію (CdTe КТ) як потужного цитостатичного ефектора. Цитостатичні ефекти експериментального розчину CdTe КТ на організменному рівні виявлялися у зниженні лінійного приросту та біомаси коренів Allium cepa L., тоді як на рівні проліферативної активності меристематичних клітин коренів зафіксовано зупинку мітотичних поділів. Вплив досліджуваного розчину CdTe КТ у концентрації 10 мкМ порівнювали з ефектами, що спричинені впливом 10 мкМ розчину CdI2. Встановлено різновекторність цитогенетичних порушень. Показано, що розчин CdTe КТ у концентрації 10 мкМ, використаний як субстрат, спричиняв значне інгібування росту коренів та проліферативної активності меристематичних клітин, пригнічуючи мітоз без виявлених кластогенних та анеугенних ефектів. У разі використання 10 мкМ розчину CdI2 як субстрату відмічено підвищення частоти кластогенних патологій мітозу на 24 %.

Мета статті полягала в тому, щоб визначити тенденції підготовки наукових кадрів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської області. З’ясовано, що об’єктивної інформації щодо реального стану розвитку освіти і науки на тимчасово окупованих територіях України не вистачає для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Аргументовано необхідність наукових пошуків у вказаному напрямі. Визначено тенденції розвитку наукової діяльності на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської області.По-перше, така діяльність має активний характер. На теперішній час лише у так званому ДНР більше 100 осіб мають фейкові дипломи доктора наук, більш ніж 400 осіб – кандидата наук. Щонайменше 4 так званих доктори юридичних наук підготовлені на тимчасово окупованих територіях Луганської області. Аналіз текстів, доступних у мережі Інтернет, свідчить, що частина вказаних текстів носить не науковий, а ідеологічний характер, в них обстоюються ідеї «Російського світу», а процеси, що відбуваються в Україні, подаються у викривленому розумінні. По-друге, тенденційне сприйняття української реальності притаманно й процесу так званої вищої освіти на відповідних територіях. Теми та ідеї сумісних публікацій студентів та викладачів, формулювання питань на державні іспити свідчать про цілеспрямоване формування у молодих людей не наукового, а ідеологічного світогляду. По-третє, методологія та джерельна база деяких досліджень викликає сумніви як така, що може не відповідати не лише українським, а й загальносвітовим вимогам до якості наукових досліджень. По-четверте, спроби легітимізації процесу підготовки так званих наукових кадрів включають активне залучення науковців Російської Федерації. Вони включаються до складу редакційних колегій так званих фахових видань, запрошуються у якості офіційних опонентів на так звані захисти дисертаційних робіт, виступають провідними організаціями. Вказане дає представникам Російської Федерації змогу системно та систематично впливати на процеси підготовки так званих наукових кадрів на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської області, у тому числі й в ідеологічному та пропагандистському аспекті. Зроблено висновок, що запровадження процедури підтвердження набутих на тимчасово окупованій території України знань, вмінь, навичок та кваліфікацій має розпочинатися із визначення актуального стану системи так званих вищої освіти та наукової діяльності – коли це стане можливим завдяки відновленню над цими територіями контролю України.

Приведены результаты газодинамических и спектроскопических исследований оптического разряда в до- и сверхзвуковом потоке гомогенных топливно- воздушных смесей (СН4 + air). Для инициирования и стабилизации горения был использован оптический разряд, создаваемый СО2-лазером. Излучение СО2-лазера распространялось поперек потока и фокусировалось линзой на оси сверхзвуковой струи (M = 2). Методами эмиссионной спектроскопии получены данные о составе излучающих продуктов и интенсивности излучения компонент в области оптического разряда. Приведены результаты теплеровской визуализации структуры течения. Для регистрации структуры течения применялась теневая схема. Изображение фиксировалась скоростной камерой со временем экспозиции 1.5 mus и частотой кадров 1000 s-1. DOI: 10.21883/PJTF.2017.12.44704.16731

Исследованы спектры мешающего отражения от подстилающей поверхности и сигна-лов, отраженных от наземных движущихся целей, и влияние их формы на характеристики обнаружения целей с малой радиальной скоростью. Проведена оптимизация частоты настройки фильтров обнаружения и на основании полученного результата определено количество фильтров, необходимых для обнаружения всех целей в кадре земной поверхности с заданными вероятностями правильного обнаружения и ложной тревоги. Выполнен сравнительный анализ вычислительных затрат на реализацию методов обнаружения наземных целей.

У статті розглядається кадрова політика органів політичного розшуку Російської імперії на прикладі одного з його офіцерів Ф. Рожанова. Аналізуються політико-правові погляди, що панували у російських спецслужбах, на прикладі «Історії революційного руху», підготовленої Ф. Рожановим. Автори спиралися на широке коло джерел, серед яких помітне місце посідають архівно-документальні матеріали, частина з яких уперше вводиться до наукового обігу.

Обследовано 264 ветерана локальных войн, прошедших лечение в психиатрических отделениях военного госпиталя. В группы сравнения включались военнослужащие кадра и запаса, не принимавшие участия в боевых действиях. В первую группу (296 чел.) включались все пациенты, проходившие лечение в психиатрических отделениях госпиталя в 1999 году. Вторая группа сравнения (125 чел.) комплектовалась таким образом, чтобы соответствовать не только среднему возрасту, но и кривой распределения возраста основной группы. Проведено сравнение клинических проявлений психических расстройств в связи с травмой головного мозга с преобладанием неврозоподобной симптоматики (56 человек) и диагностированных у ветеранов невротических расстройств (51 пациент).Органические психические расстройства в связи травмой головного мозга были диагностированы у 80 ветеранов (30,3%), тогда как у пациентов из 1-й и 2-й групп сравнения они диагностировались лишь в 22 (7,4%) и 15 (12%) случаев соответственно. Во всех трех группах преобладали психопатологические синдромы непсихотического уровня, диагностированные почти с равной частотой. В 1-й группе сравнения незначительно чаще диагностировались психотические расстройства и деменция, что может быть связано с возрастом. Главной особенностью проявлений болезни у ветеранов, в отличие от других групп пациентов, оказалось наличие симптомов стрессовых расстройств. У них выявлялись «комбатантные» изменения личности (30%) и симптомы повторного переживания психической травмы. Симптомы повышенной реактивности или возбудимости у ветеранов встречались также часто, как у других пациентов. Однако у ветеранов повышенная возбудимость часто сочеталась с типичными изменениями личности и агрессивным поведением. Сравнение органических психических расстройств в связи с травмой головного мозга с диагностированными у ветеранов невротическими расстройствами, показало то, что у них преобладают схожие по тяжести и психопатологическим проявлениям синдромы.

Изложены отдельные результаты проведенного исследования в рамках пилотного проекта об использовании профессиональных стандартов при анализе имеющихся вакансий на предмет их занятия пенсионерами, ищущими работу. Исследование показало, что в Екатеринбурге было размещено относительно большое количество объявлений о вакансиях для пожилых людей согласно профессиональному стандарту «Административно-управленческая и офисная деятельность». Кроме того, выявлено, что работодатель часто стремился совместить должностные обязанности нескольких вакансий. При решении практических задач подбора кадров следует применять как профессиональные стандарты, так и профессиограммы. Для обработки сведений о работниках массовых специальностей наиболее перспективно использовать последовательный анализ по многим признакам, а при оценке представителей уникальных, малочисленных профессий - кластерный анализ.

Мета роботи – удосконалення підготовки лікарів загальної практики – сімейної медицини шляхом запровадження спеціальної навчальної програми з амбулаторної педіатрії. Основна частина. Реформа охорони здоров’я, яка здійснюється в Україні, орієнтована на розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, що передбачає, в першу чергу, профілактичну та медико-соціальну спрямованість роботи лікарів первинної ланки. Проте типові програми інтернатури за спеціальністю “Загальна практика – сімейна медицина” наразі не забезпечують відповідну підготовку лікарів у частині профілактичної складової. Так, на питання профілактичної педіатрії припадає 32 год (12,5 % загального часу), а соціальної педіатрії – 2 год (1 %). Відсутність у лікарів загальної практики – сімейної медицини досвіду “нагляду” за дітьми, обмежена кількість навчальних матеріалів, відсутність тематичного удосконалення з питань амбулаторної педіатрії не дозволяють лікарям-практикам підвищити свій професійний рівень. На кафедрі розроблена навчальна програма циклу тематичного удосконалення з питань амбулаторної педіатрії для лікарів загальної практики – сімейної медицини розрахована на 1 місяць (156 навчальних годин): програма налічує 15 модулів, з яких 8 (45 год – 30 %) стосуються основних напрямів профілактичної та соціальної педіатрії. Висновок. Залучення висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів у лікувально-діагностичний процес амбулаторій буде забезпечувати зростання якості обслуговування дитячого населення та підвищувати підготовку лікарів загальної практики – сімейної медицини.

У статті розглянуто категоріальні інтерпретації терміна «фармація» в аспекті її адміністративно-правового забезпечення. Мета статті полягає у визначенні понятійної інтерпретації терміна «фармація» як адміністративно-правової категорії. Необхідність дослідження терміна «фармація» зумовлена відсутністю його тлумачення у Законах України «Про лікарські засоби», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», а також неоднаковим розумінням у юридичній і фармацевтичній науках. Встановлено наявність конкуренції таких термінів, як «фармація», «фармацевтична сфера», «фармацевтична діяльність». У зв'язку з цим сформульована авторська позиція щодо цих понять. Підкреслено, що найбільш базовим терміном є «фармація», який охоплює всі напрями діяльності людини, пов'язані з лікарськими засобами, зокрема державне управління фармацевтичною діяльністю, фармацевтичну науку, підготовку фармацевтичних працівників, управління фармацевтичним підприємством, господарську фармацевтичну діяльність. Наголошено, що фармацевтична сфера - це самостійна частина фармації, фармацевтична діяльність - науково-практична господарська діяльність, яка охоплює фармацевтичний ланцюг. Під останнім розуміється система дій від розробки до реалізації лікарських засобів, включаючи маркетингові дослідження для встановлення потреби на ринку лікарських препаратів, інноваційні розробки нових ліків, контроль їхньої якості, проведення клінічних досліджень нових ліків, їх реєстрація, фармацевтична логістика, реалізація лікарських засобів, фармацевтичний маркетинг, управління фармацевтичним підприємством і підготовка фармацевтичних кадрів. Наведений підхід може використовуватися у подальших наукових дослідженнях у галузі адміністративного права, адже надає можливість найбільш об'єктивно виявити різні аспекти терміна «фармація».

Проаналізовано український досвід кадрового забезпечення розвитку цифрової компетентності як ключової в учнів закладів загальної середньої освіти. Показано ускладнення упродовж 2006–2018 рр. змісту цифрової компетентності в європейській інтерпретації, відтак посилення вимог до кваліфікації вчителів. З’ясовано, що у 2000-х рр. кількість учителів інформатики швидко зростала і з-поміж педагогічних працівників природничо-математичних предметів за питомою вагою нині посідає третє місце, однак за кваліфікацією – останнє. Частка вчителів інформатики з освітою рівня магістра (спеціаліста) гостро реагує на дефіцит заробітної плати в освіті порівняно з видом економічної діяльності «Інформація та телекомунікації». Обґрунтовано необхідність упровадження для вчителів інформатики або 20-відсоткової надбавки до посадового окладу, або підвищеного тарифного розряду, а для інших вчителів-предметників за результатами їх сертифікації – «цифрової» надбавки за використання цифрових методів. Окрім того, слід забезпечити 100-відсоткову доступність шкіл, включно із сільськими, до інтернету.

Проаналізовані концептуальні символи в міні-серіалі «Ферзевий гамбіт» від «Netflix», презентованого онлайн 23 жовтня 2020 року. Оскільки ця екранна робота є новинкою, подібних повноцінних розвідок не так багато. У статті здійснено спробу об’єднати ключові символи телевізійного шоу за принципом появи чи вербального озвучування героями у кадрі, а також ті, що сприймаються непрямо, підсвідомо, та продемонструвати наскільки часто вони повторюються, описати принцип видозміни під їх впливом героїв у сюжетній лінії. Зважаючи на особливість кожного символу, здійснена спроба прослідкувати, яким чином він впливав на зміну характеру екранного образу. У розвідці вказана історія появи міні-серіалу, який за жанром є драмою, вказані сценаристи, режисери, акторський склад. Проаналізовані теоретичні підходи на предмет шахів як гри, історичного їх розвитку, символізму, екранного мистецтва, зокрема в описі застосованих засобів урізноманітнення аудіоряду.

Мета роботи – проаналізувати основні фактори, які впливають на організацію навчального процесу для провізорів-інтернів на кафедрі фармації ННІ ПО Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. Основна частина. Кафедра фармації Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського є базовою для навчання та підготовки в інтернатурі провізорів до самостійної та успішної роботи у фармацевтичній галузі, оснащена аудиторіями, науковою лабораторією та відповідними технічними засобами: комп’ютерами, відеосистемами, проектором, які використовуються для активних методів навчання. Колектив висококваліфікованих викладачів, із досвідом практичної роботи, відстежує важливі тенденції у вітчизняній та світовій фармації, впроваджує відповідні зміни у робочих програмах та доносить цю осучаснену інформацію до інтернів. При складанні навчально-методичних матеріалів дотримується концепція, згідно з якою фармацевт може покращити відповідальне вживання лікарських засобів, і, відповідно, потрібно розвивати такі навики для досягнення цієї мети, що є однією з рекомендацій FIP. Під час навчання в інтернатурі молоді спеціалісти засвоюють як основні фармацевтичні науки, так і основи застосування лікарських засобів у контексті фармацевтичної опіки. Після закінчення програми підготовки в інтернатурі провізори підлягають атестації для визначення рівня знань і практичних навичок. Висновок. Підготовка професійних кадрів, провізорів вимагає використання усіх наявних національних ресурсів та рекомендацій Міжнародної фармацевтичної федерації відповідно до міжнародних стандартів і національних інтересів, чим і керується у своїй роботі колектив кафедри фармації ННІ ПО Тернопільського державного медичного університету.

Мета роботи – окреслити сучасні компетенції лікаря-неонатолога по формуванню здорового початку нового життя та веденню періоду новонародженості й запропонувати резерви покращення післядипломної підготовки спеціалістів і фахівців зі спеціальності “Неонатологія” шляхом засвоєння оновлених і доповнених у 2017–2018 рр. ключових компетентностей – мовної, цифрової та фахової. Основна частина. Розглядаються суть, зміст оновленої у 2017 р. цифрової та мовної компетентності, їх вплив на формування фахово-професійної компетентності та нові компетенції викладачів і слухачів за рівнями Європейської рамки кваліфікацій та ключовими компетентностями для безперервного навчання впродовж життя, рекомендованими Європейським парламентом і Радою ЄС у 2018 р. Проаналізовано причини недостатньої мовної та цифрової компетентності викладачів і слухачів курсів післядипломної освіти та користувачів систем електронної освіти і медицини, показано, що без відповідного рівня володіння мовною компетентністю – знання англійської мови на рівні В2 за шкалою Common European Framework of Reference for Languages неможливо адекватно засвоїти цифрові технології, набути необхідної цифрової та професійної компетентності. Зроблено висновки щодо подолання мовної та цифрової нерівності викладачів і слухачів та необхідності підготовки кадрів у рамці нових сучасних компетенцій слухачів. Висновки. Таким чином, формування сучасних компетентностей з неонатології, зважаючи на важливість для суспільства фахових компетенцій та результатів діяльності неонатологів і суміжних спеціалістів, слід проводити на циклі тематичного удосконалення “Адаптація та патологія новонароджених” тривалістю не менше 1 міс. Навчально-тематичний план навчання на цьому циклі необхідно доповнити новими компетентностями для досягнення сучасного рівня компетенцій спеціалістів і фахівців з неонатології.

Мета роботи – оцінити стан розвитку педіатричної освіти в Україні на початку ХХІ сторіччя, кадрове забезпечення галузі за спеціальністю «Педіатрія» та розробити план заходів щодо подолання кризових явищ у педіатричній охороні здоровʼя. Основна частина. У статті наведено дані щодо розвитку педіатричної освіти на початку ХХІ сторіччя після відновлення освітньо-наукової спеціальності «Педіатрія» у 2017 р. Висвітлено розробку сучасних стандартів підготовки дитячих лікарів, що базуються на набутті майбутніми магістрами педіатрії загальних та фахових компетенцій і необхідних практичних навичок. Наголошено на теперішніх проблемах у кадровому забезпеченні педіатричних закладів охорони здоровʼя, що може викликати складнощі у забезпеченні дітей якісною медичною допомогою у майбутньому. Висновок. Розроблений перелік заходів на галузевому та загальнодержавному рівні щодо відновлення необхідних для країни обсягів підготовки дитячих лікарів та забезпечення належного методичного забезпечення навчального процесу.

У статті досліджуються проблеми, пов’язані з розвитком системи дуальної освіти. Підкреслюється актуальність запровадження концепції дуальної освіти в України. Проаналізовано положення основних нормативно-правових актів, регулюючих застосування дуальної форми здобуття освіти. Зазначено, що дуальною формою здобуття освіти є такий спосіб отримання освіти, що передбачає поєднання навчання у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах та установах з метою набуття певною кваліфікації. На основі аналізу науково-педагогічних досліджень визначено основні принципи, на яких ґрунтується ефективність дуальної форми здобуття освіти: дуальна освіта має забезпечувати досягнення економічної, соціальної та індивідуальної цілей; цілеспрямованість навчального процесу; змінюваність навчання; інтеграція дуальної освіти та економіки; спільне фінансування дуальної освіти державою та бізнесом; кодифікація стандартів якості освіти; систематичний професійний розвиток кадрів; організація та проведення дискусій для обговорення проблемних питань дуальної освіти; опора на давні культурно-історичні традиції; прийняття дуальної освіти громадськістю. Розглянуто й проаналізовано німецький досвід дуальної освіти. Адже саме в Німеччині вперше було застосовано принципи дуальної освіти. Головною її особливістю є те, що основна частина навчального часу припадає на практичне навчання на виробництві три-чотири дні на тиждень. Блок теоретичного навчання викладається в навчальному закладі та складає, відповідно, один-два дні на тиждень. Розглянуто етапи розвитку дуальної системи в Україні, зокрема результати пілотного експерименту з запровадження елементів дуальної освіти в закладах професійно-технічної освіти в трьох українських містах. Висвітлено особливості реалізації дуальної системи в вітчизняних закладах вищої освіти. На підставі здійсненого аналізу, автор дійшов висновку про ефективність та перспективність дуальної системи, необхідність її подальшого запровадження у педагогічну практику.

Стаття присвячена дослідженню особливостей військово-політична робота з кадрами збройних сил УРСР у передвоєнний період. Також в статті проаналізовано основні напрямки та підходи різних вчених щодо вивчення вказаної проблематики. З’ясовано, що для розробки організаційної струк- тури і штатів центральних органів Наркомату оборони СРСР, на підставі затвердженої наркомом оборони схеми, були створені групи по п’ять осіб, яким доручили подати пропозиції щодо реформування штатів і організації управлінь. Для роботи над перетворенням Політичного управління Робіт- ничо-Селянської Червоної Армії була призначена група на чолі з заступником начальника. Після закінчення роботи цієї групи політичне керівництво от- римало пропозиції про вдосконалення системи управління пропаганда і оп- тимізації ряду штатних категорій. З’ясовано, що збільшення чисельності армії знову призвело до браку політпрацівників, послабило політроботу, особливо серед рядового і молодшого начальницького складу, змусило керів- ництво країни робити нові організаційні перетворення в цілях подолан- ня загрози, ослаблення керівництва Збройними Силами, зниження впливу партії в них. До того ж, у зв’язку з швидким розгортанням Збройних Сил, ре- пресіями в армії велике число молодих командирів, часто не мали достат- нього досвіду керівництва військами, висувалися на вищі посади. Багато з них були безпартійними. Таким чином, більшість командного складу вже в 1933 р було досить молодими військовослужбовцями, які не нагромадили необхідного досвіду військового керівництва. Ситуація була серйозно поси- лена в середині - другій половині 30-х років. Визначено, що слабка підготовка офіцерських кадрів була обумовлена, перш за все, недостатнім рівнем знань, отриманих в ході навчання в військово-навчальних закладах. Умови діяль- ності військово-навчальних закладів того періоду були надзвичайно склад- ними. Навчальні програми у військових академіях і училищах часто склада- лися некомпетентними людьми. Військово-політичні навчальні заклади складали за чисельністю майже 20% всіх сухопутних військ. Поряд з розши- ренням старих і створенням нових середніх і вищих військово-навчальних закладів, утворюється широка мережа курсів перепідготовки. Крім раніше існуючих двох курсів з удосконалення політскладу, відкриваються нові курси для підготовки комісарів.

Цитирование: Нефедова А.И., Дьяченко Е.Л. (2019) Реформа аспирантуры в России в зеркале глобальных трендов // Мир России. Т. 28. № 4. С. 92–111. DOI: 10.17323/1811-038X-2019-28-4-92-111 С момента перехода аспирантуры в статус третьей ступени высшего образования прошло более шести лет. Изменения произошли не без трудностей во многом из-за сложившейся ранее советской системы подготовки научных кадров. Во-первых, обучение аспирантов велось в двух видах организаций, принципиально отличающихся друг от друга, – в вузах и научных институтах; а во-вторых, система подготовки функционировала отдельно от системы присуждения научных степеней. В настоящее время исследования о том, каковы были последствия реформы для научных организаций, в которых обучается около 10% всех российских аспирантов, практически отсутствуют. Данная работа призвана отчасти заполнить этот пробел. В качестве эмпирической базы исследования использовались количественные данные Росстата формы № 1-НК «Подготовка кадров высшей квалификации» с 2000 по 2018 год, а также материалы 52 глубинных интервью, проведенных с руководителями научных организаций в разных регионах России. Результаты показывают, что реформа, проводимая без учета специфики научных организаций, породила новые проблемы организационного, институционального и содержательного характера. При этом она не решила старых, среди которых чаще всего упоминаются низкий уровень подготовки и слабая академическая мотивация поступающих в аспирантуру, а также снижение общего количества абитуриентов. В последние годы в академическом сообществе не прекращалась активная дискуссия о том, какие дальнейшие преобразования аспирантуры необходимы, должны ли они быть возвратом к дореформенной модели или ориентированы на распространенные в мире практики. В данной статье рассматриваются три наиболее часто обсуждаемые направления изменений: создание разных моделей обучения в аспирантуре, увеличение срока подготовки и требование защиты диссертации, а также запуск грантовой поддержки талантливых аспирантов. Предлагаемые (и частично уже реализуемые) изменения анализируются с двух позиций: в контексте проведенных на эту тему российских исследований и с точки зрения глобальных трендов.

Проаналізовано концептуальні положення щодо управління розвитком професійної освіти, що визначені нормативно-правовими акта- ми України. Встановлено, що професійна підготовка “під конкретне робоче місце” доволі часто, не сприяючи життєвому успіху учнів, може привести до появи фахівців, чиї знання і вміння не затребує суспільство. Визначено слабкі сторони моноступеневої системи. Встановлено причини, які зумов- люють доцільність переходу до багаторівневої системи. Відзначено найважливіші моменти в багаторівневій системі освіти: структурний і змістовний. Встановлено, що нові педагогічні технології є стрижнем змістовної сторони багаторівневої системи навчання. Вказано на необхідність знаходження оптимального співвідношення між освітніми складовими на різних рівнях навчання та виділення пріоритетних напрямів у галузі диверсифікації освіти. Доведено, що ступенева система реалізує наступність програм, що нале- жать до певного виду діяльності людини або до даної галузі виробництва і відрізняються рівнем кваліфікації. Програми орієнтовані, найперше, на за- безпечення професійної підготовки; освітня функція підпорядкована в них професійній підготовці та на деяких етапах освітній компонент може зовсім не бути присутнім. По завершенні кожного етапу фахівець отримує відпо- відний документ, що засвідчує рівень його кваліфікації (наприклад, токар, технік, інженер). Моноступенева система професійної освіти доцільна та цілком ефек- тивна при жорсткому довгостроковому закріпленні кадрів у цій галузі. Го- ловною метою такої системи є задоволення державного замовлення на спе- ціаліста. Визначено принципи розвитку професійної освіти, зокрема гуманізацію і фундаменталізацію. Розглянуто системоутворювальні функції, які виконує професійна освіта в суспільстві: економічну, соціальну і культурну.

У цій статті розглянуто сутність економічної та кадрової безпеки у сфері публічного управління. Наголошено на тому, що забезпечення кадрової безпеки – одне з найважливіших завдань економічної безпеки установи публічного управління, яка спрямована на виявлення ризиків і потенційних загроз, які негативно впливають на корпоративну безпеку установи публічного управління, пов’язаних, насамперед, із персоналом організації публічного управління міста і системою трудових відносин загалом. Сформульовано основні напрямки системи та стратегії забезпечення кадрової безпеки установи публічного управління. Запропоновано методи забезпечення кадрової безпеки на мікрорівні з урахуванням сучасних особливостей.Мета роботи. Метою статті є здійснення ґрунтовного аналізу кадрової безпеки в установах публічного управління та комплексне обґрунтування стратегій та методів забезпечення кадрової безпеки в публічному управлінні.Методологія. У запропонованій статті проаналізовано стратегію та методи забезпечення кадрової безпеки в установах публічного управління. Підкреслено, що під час формування системи забезпечення кадрової безпеки вирішальним фактором є розробка стратегії кадрової безпеки установи, яка являє собою сукупність пріоритетних цілей та управлінських рішень, спрямованих на захист установи від будь-яких загроз, пов’язаних із функціонуванням кадрового спрямування її діяльності. З’ясовано, що ця стратегія, як складова частина корпоративної стратегії економічної безпеки, включає ряд напрямів діяльності установи під час взаємодії з персоналом публічної служби, в результаті виконання яких ризик виникнення загрози кадрової безпеки буде мінімізований. Доведено, що найбільш поширеними методами забезпечення кадрової безпеки є процедурні та інтерактивні методи. Констатовано, що описані методи можуть дати як позитивний ефект із забезпечення кадрової безпеки, так і певною мірою запобігти можливості поширення у сфері третіх осіб конфіденційної інформації установи публічного управління.Наукова новизна. Доведено, що впровадження та удосконалення стратегії управління персоналом публічної служби сприяє підвищенню рівня кадрової безпеки установи публічного управління.Констатовано, що саме задоволення основних нефінансових потреб службовця визначає рівень задоволеності роботодавцям та роботою в цілому.Висновки. Наголошено на тому, що стан безпеки установи публічного управління багато в чому визначається дією внутрішніх загроз, які мають прямий стосунок до її персоналу. Більшою мірою діяльність персоналу публічного управління впливає на економічну безпеку публічного сектору. Разом із тим стан системи безпеки установи публічного управління залежить від кадрового її забезпечення за всіма її напрямами, а це означає, що кадрова безпека займає домінуюче положення стосовно інших елементів системи безпеки організації публічного управління, оскільки від дії чи бездіяльності персоналу залежить безпека інших елементів (інформаційної, економічної, інтелектуальної та інших) корпоративної безпеки. Доведено, що кадрову безпеку установи публічного управління можна визначити як самостійну підсистему корпоративної безпеки. Підкреслено, що забезпечення безпеки установи взагалі та різних її видів зокрема включає кадровий напрямок, що передбачає захист інтересів організації публічного управління від ризиків і загроз, джерелом яких є персонал публічного сектору. Визначення персоналу як об’єкт забезпечення кадрової безпеки також викликане тим, що він є ключовим ресурсом розвитку установи, який необхідно захищати від загроз та зовнішніх зазіхань.

РЕЗЮМЕ. Наявна система реабілітації в Україні є недостатньо ефективною, бо не вирішені юридичні, кадрові проблеми та питання матеріально-технічного забезпечення реабілітаційних закладів. Мета – обговорення, пошук та створення шляхів вдосконалення системи реабілітації в Україні. Основна частина. Усі заходи із назвою «реабілітація» фактично мають «ритуальний» характер: застосування медикаментів, що не мають ніякого впливу на відновлення функцій; використання фізичних вправ без формування конкретних, обмежених у часі реабілітаційних цілей; «пересування» хворого «по етапах» реабілітації, що, фактично, повторюють дії попереднього етапу; циклічне повторення використання вищезазначених етапних дій при фактичній безперспективності подальшого відновлення. В Україні не вистачає фахівців-реабілітологів, рівень підготовки яких відповідав би міжнародним стандартам. Вже зараз Україна розпочала активно створювати сучасну систему реабілітації. Із серпня 2016 року в національному класифікаторі професій з’явилися нові назви професій – «лікар фізичної та реабілітаційної медицини», «ерготерапевт» та «фізичний терапевт», реорганізується чинна нормативна база, впроваджується Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я в українську систему реабілітації. Висновки. Для вдосконалення системи реабілітації в Україні потрібно: Сформувати єдиний орган державної влади, який буде координувати усі міністерства і відомства з питань реабілітації, прийняти низку законів та підзаконних актів з питань її адміністрування. Запровадити нові освітні програми та навчальні плани, стандарти, які визнані міжнародною професійною спільнотою, а також впровадити нові моделі реабілітаційних послуг. Зміцнити матеріально-технічну базу реабілітаційних закладів відповідно до міжнародних стандартів.

Показана роль российских научных журналов, публикующих статьи по физико-математическим и техническим наукам, в развитии научных коммуникаций и исследований; информационной поддержке выполнения инновационных инженерно-технических разработок; подготовке кадров высшей квалификации. Проанализированы научные специальности из списка Высшей аттестационной комиссии (ВАК) России, соответствующие физико-математическим и техническим наукам. Охарактеризовано влияние развития информационно-телекоммуникационных технологий на методы подготовки статей авторами, номенклатуру используемых ими программно-технических средств, применяемые в редакциях форматы текстовых файлов, графических объектов и пр. Описаны направления «входного контроля» работ, поступающих в научные журналы указанных профилей, возможности использования современных программно-технических средств для проверки степени оригинальности текстов статей, организации работы редакций, взаимодействия их с рецензентами и авторами. Охарактеризованы основные цели и практические методы научного редактирования русскоязычных статей по физико-математическим и техническим наукам. Отмечено, что в неспециализированных научных изданиях (особенно не входящих в перечни ВАК) такое редактирование осложняется слишком широкой тематикой публикуемых работ. Рассмотрены особенности проверки и редактирования англоязычных статей и англоязычных фрагментов русскоязычных статей: названий, аннотаций, ключевых слов, сведений об авторах, источников в библиографических списках. Отмечено, что качество предоставляемых многими авторами переводов на английский язык аннотаций (а иногда и названий статей) часто бывает неудовлетворительным. Это особенно касается сложных русскоязычных фраз с большим количеством придаточных предложений, которые плохо поддаются автоматическому переводу. Проанализированы цели и особенности использования в статьях по физико-математическим и техническим наукам графических аннотаций. Исследованы цели и основные направления технического редактирования работ по рассматриваемым в статье профилям исследований. Показано, что такое редактирование может затрудняться необходимостью использования специальных программно-технических средств. Кратко рассмотрена специфика верстки номеров журналов, публикующих статьи по физико-математическим и техническим наукам. Охарактеризованы вопросы обеспечения необходимой квалификации научных и технических редакторов журналов по рассматриваемым в данной статье профилям. Обоснована целесообразность периодического проведения на всероссийском уровне специальных занятий с лицами, осуществляющими научное редактирование таких статей – например, в форме вебинаров.

Подготовка профессиональных кадров в сфере медицинской токсикологии представлена в мире различными моделями, которые формировались в ответ на внешние и внутренние химические угрозы, в соответствии с особенностями систем здравоохранения отдельных стран. Цель исследования: определение современной модели последипломной подготовки врачей-токсикологов на основе анализа факторов, формирующих уровень химической безопасности в Украине. Материал и методы исследования. Обобщен опыт ряда стран Европы и мира в аспекте профессиональной подготовки врачей-токсикологов и клинических токсикологов. Изучены статистические данные о масштабах и характере химических угроз в Украине. Результаты и их обсуждение. Ретроспективный анализ мероприятий по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций показал, что до 30 % пострадавших подвергаются воздействию токсических веществ. В регионах часто отсутствуют врачи-токсикологи, подготовленные для работы в условиях чрезвычайных ситуаций. В целом высокие показатели распространенности и смертности от острых отравлений химической этиологии в Украине подтверждают актуальность формирования современной модели кадровой подготовки специалистов в области клинической токсикологии. Необходимость в качественной и своевременной подготовке токсикологов для гражданских лечебных учреждений определила в 2013 году разработку и внедрение на кафедре военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты Украинской военно-медицинской академии новой программы специализации по токсикологии для врачей различных специальностей (терапевтов, анестезиологов, специалистов социальной медицины и экстренной медицинской помощи). Существенной преградой на пути развития токсикологической помощи в Украине сегодня является то, что существующая система последипломной подготовки врачей в системе Министерства здравоохранения Украины не предусматривает последипломный этап подготовки врачей-токсикологов, а ранее утвержденные квалификационные требования к профессии врача-токсиколога нуждаются в существенном пересмотре. Заключение. Основой для развития экстренной токсикологической помощи в Украине является достижение баланса между потребностью в получении специализированной медицинской помощи и кадровым потенциалом токсикологической службы. Это возможно путем создания единого образовательного пространства между Министерством здравоохранения Украины и Министерством обороны Украины как межведомственного научно-практического и учебно-методического центра по подготовке врачей-токсикологов (клинических токсикологов) на базе кафедры военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты Украинской военно-медицинской академии.

Сьогодні ступінь відповідності кадрового потенціалу потребам Збройних Сил України характеризує ефективність функціонування системи кадрового забезпечення щодо реалізації її цільової функції. У той же час кадрове забезпечення розглядається як одна із найважливіших функцій держави щодо управління створенням і підтриманням у готовності сил і засобів системи забезпечення її воєнної безпеки. Вирішальним фактором формування кадрової політики є забезпечення національних інтересів держави. Сучасна система кадрового забезпечення Збройних Сил України в процесі своєї життєдіяльності достатньо часто стикається з проблемою оцінювання ефективності її функціонування, а також відсутності практичної можливості побачити результат роботи системи за визначений період з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Основним критерієм роботи будь-якої системи кадрового забезпечення є рівень досягнутого кадрового потенціалу окремого військового формування або Збройних Сил в цілому, за яким можна оцінити відповідність отриманих фактичних результатів роботи системи кадрового забезпечення запланованим (очікуваним) результатам. В статті запропоновано ряд практичних рекомендацій щодо оцінювання ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України за критерієм реалізованого кадрового потенціалу з урахуванням фактору достатності фінансування розвитку системи кадрового забезпечення в цілому. Розроблені рекомендації дозволять спеціалістам оборонного планування та кадрового забезпечення: оцінювати результати функціонування існуючих систем (органів) комплектування ЗС України та обґрунтовувати рішення щодо вибору найбільш ефективних (раціональних) варіантів за цільовим та воєнно-економічним критерієм; здійснювати обґрунтований вибір раціональних варіантів структур систем (органів) комплектування Збройних Сил України в цілому з урахуванням перспектив їх розвитку та обсягів необхідного фінансування; підвищити достовірність очікуваних результатів ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України.

Анализируется процесс развития систем наблюдения. Раскрываются особенности технологических изменений систем наблюдения 1-го, 2-го и 3-го поколений. Декларируется, что современные полупроводниковые технологии позволяют перейти к более развитым системам видеонаблюдения 3-го поколения, где преобразование и обработка видеоинформации выполняются непосредственно в видеодатчиках на этапе формирования кадров. Умные камеры расширяют функциональность видеосенсора 3-го поколения, обеспечивая бортовую высокоуровневую обработку видео. Рассмотрены эволюция систем наблюдения и архитектура обработки видеоинформации с использованием интеллектуальных видеокамер с высоким динамическим диапазоном. Представлена графическая интерпретация, иллюстрирующая процесс эволюции систем видеонаблюдения от 1-го к 3-му поколению. Проанализированы функции современных систем видеонаблюдения и переход от высокоуровневой обработки видео из систем общего назначения во встраиваемые системы. Рассмотрен состав видеосистемы наблюдения с использованием интеллектуальной видеокамеры, включающий видеодатчик, блок обработки и блок управления связи. Описаны условия в которых морские системы видеонаблюдения используются. Приведены результаты экспериментальных исследований и выполнены оценки производительности. Показаны достигнутые результаты производительности для различных реализаций алгоритма обнаружения морских судов и необходимое время выполнения при обработке одного изображения с полным разрешением на стандартном настольном компьютере Pentium 4 с частотой 2,4 ГГц. с использованием реконфигурируемой системой на кристалле. The process of development of observation systems is analyzed. The features of technological changes in observation systems of the 1st, 2nd and 3rd generations are revealed. It is declared that modern semiconductor technologies make it possible to move to more advanced third-generation video surveillance systems, where the conversion and processing of video information is performed directly in video sensors at the stage of framing. Smart cameras extend the functionality of the 3rd generation image sensor to provide on-board high-level video processing. The evolution of surveillance systems and architecture of video information processing using smart cameras with a high dynamic range are considered. A graphical interpretation is presented that illustrates the evolution of video surveillance systems from the 1st to the 3rd generation. The functions of modern video surveillance systems and the transition from high-level video processing from general-purpose systems to embedded systems are analyzed. The composition of a video surveillance system using an intelligent camera is considered, including a video sensor, a processing unit and a communication control unit. The conditions in which marine video surveillance systems are used are described. The results of experimental studies are presented and performance estimates are performed. Shown are the achieved performance results for various implementations of the ship detection algorithm and the required execution time when processing one full resolution image on a standard Pentium 4 desktop computer running at 2.4 GHz. using a reconfigurable system on a chip.

В статье рассматривается самоорганизующаяся адаптивная система управления телеуправляемыми необитаемыми подводными аппаратами. Адаптивная нейронная система многослойного управления построена по принципу декомпозиции мультичастотного набора входных сигналов, формируемых в адаптивном джойстике управления. Декомпозиция наборов последовательностей управляющих сигналов проходит процедуру трешолдинга, разделения по оценкам спектра мультичастотного сигнала управления. Каскадный алгоритм построен по принципу интерполяции и децимации коэффициентов фильтра. Трешолдинг реализуется свёрткой форматного кадра управляющего сигнала с коэффициентами всплеск формирующего фильтра в базисе всплесков Добеши. Интерполяция коэффициентов фильтра происходит сдвигом частоты, децимация схлопыванием коэффициентов фильтра. Спектральные оценки, построенные по среднеквадратическому значению спектра, укладываются в спектральный радиус нормированного сигнала и формируют матрицу математического ожидания адаптивного сигнала управления. Реакции пилота телеуправляемого необитаемого подводного аппарата формируют управляющие сигналы в трёх плоскостях с заданными скоростями и моментами. Трешолдинг в базисе всплесков позволяет формировать сигналы управления с оптимальной крутизной выходной характеристики, что позволяет отказаться от необходимой ручной регулировки мощностей движителей двигательно-рулевого комплекса, при реализации полуавтоматичеcкого и автоматического управления. Обратная связь системы управления по наблюдаемой динамике позволяет реализовать функцию автопилота, с учётом заданных критериев качества. The article discusses the self-organizing adaptive system management remotely operated underwater vehicle. Adaptive neural system of multilayer control is built on the principle of decomposition of multi-frequency set of input signals generated in adaptive joystick of management. The decomposition of the sets of control signal sequences undergoes the procedure of tresholding, separation by estimates of the spectrum of the multi-frequency control signal. The cascade algorithm is based on the principle of interpolation and decimation of filter coefficients. Tresholding is implemented by convolving the format frame of the control signal with wavelet coefficients of the forming filter in the basis of Dobeshi wavelet. Interpolation of filter coefficients occurs by frequency shift, decimation by collapse of filter coefficients. Spectral estimates based on the standard value of the spectrum fit into the spectral radius of the normalized signal and form a matrix of mathematical expectation of the adaptive control signal. The reactions of the pilot of a remotely operated underwater vehicle form control signals in three planes with given speeds and moments. Tresholding in the basis of wavelets allows you to generate control signals with an optimal slope of the output characteristic, which allows you to abandon the necessary manual adjustment of the powers of the propulsion engines of the engine-steering system, when implementing semi-automatic and automatic control. Feedback of the control system according to the observed dynamics allows implementing the autopilot function, taking into account the specified quality criteria.

Вступ. Дослідження науковців, проведені в останні роки, показали, що існує певний зв’язок між вмістом у рослинах, лікарській рослинній сировині та харчових продуктах макро- і мікроелементів та частотою виникнення деяких захворювань. На здоров’я людини впливає цілий комплекс чинників, і вміст макро- та мікроелементів є лише одним із аспектів зазначеного зв’язку. Безпечна цінність біологічно активних речовин рослин полягає в тому, що вони містять у своєму складі збалансований комплекс елементів, які для організму людини не чужі. Багато лікарських рослин накопичують високу концентрацію необхідних для організму макро- та мікроелементів, що надає їм суттєвої переваги при проведенні профілактики і лікуванні великої кількості захворювань, які пов’язані з порушенням балансу макро- та мікроелементів в організмі людини. Рослинна сировина здатна накопичувати хімічні елементи у процесі вегетації і виділяти ці сполуки при екстракції та отриманні комплексних фітопрепаратів. Мета дослідження – дослідити макро- та мікроелементний склад листків сосни звичайної та сосни гірської, заготовлених в Україні, для вивчення можливості подальшого їх використання як фітозасобів. Методи дослідження. Дослідження проводили на базі Центру Біоелементології Івано-Франківського національного медичного університету. Визначали накопичення в досліджуваних видах таких елементів, як купрум, цинк, ферум, кадмій, магній. Елементи визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115ПК у повітряно-ацетиленовому полум’ї з використанням комп’ютерного розшифрування їх вмісту порівняно зі стандартом. Результати й обговорення. У листках сосни звичайної, заготовлених в Івано-Франківській області, визначено кількісний вміст макро- та мікроелементів, а саме: Cu, Zn, Fe, Mg, Cd, S, Co, Ni, Pb, Cr. Вміст Cd перебував у гранично допустимих межах. Висновки. Уперше досліджено склад макро- та мікроелементів сировини Рinus sylvestris L. і Pinus mugo TURRA, яка зростала на території Івано-Франківської та Закарпатської областей, виявлено 5 елементів. Установлено, що вміст макро- та мікроелементів у листках сосни звичайної і сосни гірської відповідає таким закономірностям: Cu>Zn>Fe>Cd>Mg. Рослинна сировина здатна до накопичення хімічних елементів у процесі вегетації та має здатність до виділення цих сполук при екстракції та отриманні комплексних фітопрепаратів. Тому актуальним є дослідження нових лікарських рослин, які будуть доповненням до офіційних видів, з великим вмістом біологічно активних речовин та розробка нових лікарських засобів, які вміщують комплекс необхідних макро- та мікроелементів. До таких рослин ми можемо віднести родину Pinus L. Досліджено склад макро- та мікроелементів листків Pinus sylvestris L. та Pinus mugo TURRA. У досліджуваній сировині ідентифіковано та визначено кількісний вміст 5 елементів. Ключові слова: макро- та мікроелементи, сировина, сосна звичайна, сосна гірська.

Разработка систем для регистрации и автоматической обработки информации о непосредственной реакции микрососудов на различные факторы является важной задачей для доклинического испытания новых препаратов, воздействующих на систему микроциркуляции. Цель исследования - модификация метода on-line-регистрации и обработки интравитальных изображений микрососудов для изучения динамики скорости кровотока при возмущающих воздействиях. Методика. Представлена усовершенствованная методика регистрации скоростей линейного кровотока в микрососудах и обработки интравитальных изображений. Для визуальной фиксации изменения скорости кровотока использовали макроскоп (Wild M420, Швейцария), объектив (Makrozoom 6.3-32х), быстродействующую цифровую камеру (Basler acA2000-165uc USB3.0, Германия) c матрицей CMOSIS CMV2000. Камера позволяет получать полнокадровые изображения 2000×1000 пикселей с частотой 165 кадров/с, а линейные изображения с частотой 8000 кадров/с, что позволяет фиксировать достаточно широкий диапазон линейных скоростей кровотока. Масштаб полученного с помощью системы «микроскоп - камера изображения» составляет 0,7 микрона на пиксел, что дает возможность измерения скоростей от 0,1 до 150 мм/с. В работе был использован метод оцифровки и анализа изображений на основе пакета программ «МультиМедиа Каталог» версии 2.3 («MMCatalog», Россия). Анализ скорости кровотока основан на непосредственном измерении скорости движения потока клеток крови. При измерении скорости определяется смещение потока клеток крови между двумя измерениями через заданный промежуток времени. Для этого на изображение кровотока в выбранном участке микрососуда наносится линейный маркер, ориентированный вдоль русла сосуда. После запуска процесса измерений камера каждую секунду переводится в режим линейной съемки вдоль маркера. Производится съемка серии из 5-6 измерений линейных изображений с заданным интервалом времени, по ним строятся оптические срезы и измеряется относительное смещение кривой. Смещение кривой определяется методом оценки суммы разностей одного массива яркостей графика от другого при сканировании от -20 до +20% от текущей позиции. Позиция, соответствующая минимальной сумме разностей, считается величиной смещения графиков. Эта процедура проводится для всех 5-6 пар измерений. Из полученных значений смещения графиков выбирается медиана, которая и используется как результат измерения скорости. Затем камера опять переводится в режим съемки полнокадровых изображений, что позволяет контролировать положение маркера в реальном времени. Во время эксперимента могут происходить перемещения объекта из-за движения или дыхания животного. Для корректировки положения маркера на изображении сосуда есть возможность изменения его позиции во время измерений. Программа фиксирует полученные значения смещения графиков и, как следствие, скорость кровотока. В зависимости от скорости кровотока программа позволяет регулировать число измерений в единицу времени, что дает возможность поддерживать стабильность измерения скорости. Для снижения влияния высокочастотного шума проводится сглаживание графиков с помощью скользящего усреднения. Интенсивность усреднения регулируется в процессе измерений. Регистрация скорости кровотока в выбранном участке проводится непрерывно в течение всего эксперимента. Схема проведения эксперимента: - запись исходного кровотока в течение 180 с; - регистрация кровотока во время лазерного облучения - 300 с; - регистрация кровотока после воздействия - 300 с. Результаты. Данный способ регистрации скорости кровотока позволяет фиксировать повышение скорости кровотока в венулах как во время воздействия лазерным излучением (662 нм), так и после завершения облучения. Заключение. Предложенная методика обработки интравитальных изображений кровотока дает возможность регистрации в режиме реального времени быстрых изменений скорости кровотока в микрососудах при возмущающих воздействиях. Development of systems for recording and automatic processing of information about direct microvascular responses is an important task for a preclinical study of drugs influencing the microcirculation. The aim was to modify the method for on-line recording and processing of intravital images of microvessels to study changes in the blood flow velocity under disturbing impacts. Method. This article presents an improved technique for recording linear blood flow velocity in microvessels and for processing intravital images. Macroscope (Wild M420, Switzerland), lens (Makrozoom 6.3-32x), and high-speed digital camera (Basler acA2000-165uc USB3.0, Germany) with a CMOSIS CMV2000 matrix were used for visual tracking of changes in blood flow velocity. The camera allows obtaining full-frame, 2000x1000 pixel images with a frequency of 165 fps, and linear images with a frequency of 8000 fps to capture a wide range of linear blood flow velocities. The scale of an image obtained with the microscope-camera system is 0.7 microns per pixel, which makes it possible to measure velocities of 0.1 to 150 mm/s. Digitizing and analyzing images were performed with a MultiMedia Catalog software, Version 2.3 (MMCatalog, Russia). The analysis of blood flow velocity is based on direct measurement of the blood cell flow velocity. The velocity is measured by estimation of the shift of blood cell flow for a predetermined time period between two measurements. To this purpose, a linear marker oriented along the vessel is applied to the blood flow image in a selected section of the microvessel. Following the measurement onset, the camera switches to a linear mode along the marker every second. A series of 5-6 measurements of linear images is taken at definite time intervals. Then measurements are used for construction of optical slices and measurement of the relative shift of the curve. The curve shift is determined by estimating the sum of differences between two arrays of curve brightness in scanning from -20 to +20% of the current position. The position corresponding to the minimum sum of differences is considered the value of curve shift. This procedure is performed for all 5-6 pairs of measurements. From the obtained values of curve shifts a median is selected, which is used as a result of measuring the velocity. Then the camera is again switched to the full-frame shooting mode, which allows you to control the position of the marker in real time. During the experiment, the object may move due to movements or breathing of the animal. To adjust the marker position on the image, it is possible to change its position during the measurements. The program captures the obtained values of curve shits and, thereby, the blood flow velocity. Based on the blood flow velocity, the program allows adjusting the number of measurements per unit time, which makes it possible to maintain stability of velocity measurements. To reduce the effect of high-frequency noise the curves are smoothed using moving averages. The averaging intensity can be adjusted in the process of measurement. Recording of blood flow velocity in a selected area is performed continuously during the entire experiment. Experimental protocol: - recording of the initial blood flow for 180 s; - recording of blood flow during laser irradiation for 300 s; - recording of blood flow after the exposure for 300 s. Results. This method of recording blood flow velocity allows recording increases in venular blood flow velocity both during and after an exposure to laser irradiation (662 nm). Conclusion. The proposed technique for processing intravital images of blood flow makes it possible to record fast changes in blood flow velocity in microvessels under disturbing impacts in real time.

Сучасний стан вищої інженерної освіти в Україні та вимоги. ХХІ сторіччя, як відчуває людство, несе глобальні проблеми, пов’язані, перш за все, з енергетичною та продовольчою кризами, які стрімко наближаються, з вичерпанням запасів корисних копалин, порушенням навколишнього середовища, землетрусами, нетиповими хворобами, суттєвими радіоактивними забрудненнями і таке інше. Необхідність вивчення цих проблем та їх наслідків не підлягає сумніву. Це можливо тільки значно підвищивши рівень, якість освіти, яка відіграє основну, суттєву роль в пізнанні та оволодінні істинною картиною світу, методами її використання та адаптації до її швидкозмінних процесів. Цивілізований світ розуміє, що акцент у ХХІ сторіччі необхідно робити на підготовку людини з більш розвиненим ментальним тілом, здібностями мислення, яка жила б у порозумінні з суспільством, природою та їх інформаційними проявами. Саме фундаментальні кафедри технічних університетів повинні формувати у студентів системне, структуроване, логічне світосприйняття та здійснювати фундаментальну підготовку, закладати базис майбутнього інженера на основі математичних, природничо-наукових та загальноінженерних дисциплін. Сучасні педагогічні дослідження показують [8], що на сучасному етапі розвитку вищої освіти на перше місце виступають саме загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не технологічні, утилітарні знання та практичні вміння , як це має місце останніми роками. Без фундаментальної освіти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної природничо-наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного, здатного до навчання протягом всього життя фахівця, як наголошено у національній доктрині розвитку освіти в Україні, неможлива. Не є панацеєю від усіх негараздів і проблем вищої інженерної освіти в Україні пріоритетні інформатизація та комп’ютерізація. За словами відомого фахівця механіки твердого деформівного тіла В. І. Феодосьєва [7], електронні обчислювальні машини та інформаційні технології, звільняючи та спрощуючи життя інженера у плані чисельних розрахунків, не звільняють його від необхідності знання механіки [1; 2], математики та, особливо, від творчого мислення [3; 4]. Сьогодні важливим показником якісної освіти стає мобільність знань, якої може набути лише якісно освічена людина, з надійною фундаментальною базою, здатна адаптуватися та гнучко реагувати на швидкозмінні процеси, машини та технології. Тенденція «миттєвого прагматизму» [5; 6; 8],орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого сторіччя, поступово зникає з виробничої сфери. Виробництву ХХІ століття, у тому числі і агропромисловому, потрібен спеціаліст, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів та вимог ринку. Досягнення професійної мобільності є однією з найважливіших задач Болонського процесу [8], розв’язання якої можливе лише за умови фундаменталізації вищої освіти. Вузькопрофесійна підготовка, отримання знань на все життя, поступово замінюються освітою впродовж усього життя. Таки реалії, реальні вимоги часу та ринкової економіки.Деякі заходи по підвищенню якості вищої аграрної освіти. Сучасна парадигма системи вищої освіти за ЮНЕСКО полягає коротко у тому, що треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися «щоб бути, щоб існувати». У протилежному випадку людство загине, як написано на піраміді Хеопса «від невміння користуватися природою, від незнання дійсної картини світу». Як відгук на виклик та вимоги часу, у Дніпропетровському державному аграрному університеті прийнята стратегія перспективного розвитку університету на 2011-2015 р.р., в основі якої лежить концепція 4-Я, а саме: якість освіти → якість виробництва → якість продуктів харчування → якість життя. Весь цей ланцюг має прямий і зворотній зв’язок та відповідає національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, згідно з якою розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових процесів, покращення людського життя, ствердження національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності української держави на міжнародній арені. Основна мета прийнятої концепції спрямована на підготовку якісних фахівців для АПК, для виробництва якісної сільськогосподарської продукції, її переробки та виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування. Наприкінці 2010 року у стінах ДДАУ відбулося відкриття центру природного землеробства, головною метою якого є створення інноваційної системи виробництва, переробки , культури споживання сільськогосподарської продукції та створення інноваційної природної системи співіснування людини і довкілля. Не є секретом, що сучасний процес вирощування сільськогосподарської продукції з об’єктивних та суб’єктивних причин давно відійшов від природного, про що свідчать зміни смаку, запаху та якості продукції, що вирощується на землі, іноді багатою на нітрати та шкідливі хімічні елементи, яка, як відомо не є корисною для споживання людини. Глобальним завданням АПК України є перехід на товарне виробництво якісної продукції, яке треба починати з підготовки фахівців. ДДАУ здатний забезпечити повний цикл цієї важливої роботи, бо має необхідну структурну, наукову та кадрову бази. Природне землеробство покращуватиме родючість землі, позбавить від ерозії, позитивно впливатиме на її урожайність. Звичайно, тут теж є свої проблеми і труднощі, які потребують вирішення. Покращивши якість освіти, втіливши наведені концепції в реальність, матимемо якісне виробництво, якісні продукти, якісну державу, якісну Україну та, головне, здорових її мешканців. Якісна Україна – це справа усіх її мешканців, і починається ця справа саме з якісної освіти. Для забезпечення якісної інженерної освіти, вважаємо, необхідно: підвищити рівень шкільної підготовки, особливо з природничих дисциплін; не знижувати фундаментальності вищої освіти; приділяти більше уваги самостійній роботі студентів; втілювати у навчальний процес дієвий контроль; використовувати ринкові важелі управління навчальним процесом; приділяти більше уваги заохоченню (мотивації) студентів до навчання та стимулюванню викладачів до ефективної, результативної роботи; створити необхідну, сучасну матеріально-технічну базу та фінансувати систему освіти на належному рівні. Переймаючись питанням покращення якості освіти та підготовки інженерних кадрів для агропромислового виробництва, на кафедрі теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету за потребою часу у складі авторського колективу С. В. Кагадія, А. Г. Дем’яненка та В. О. Гурідової підготовлено та надруковано навчальний посібник «Основи механіки матеріалів і конструкцій» для інженерно-технологічних спеціальностей АПК, який рекомендовано Міністерством аграрної політики України як навчальний посібник під час підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» у вищих навчальних закладах II–IV рівнів акредитації (лист № 18-28-13/1077 від 18.08.2010 р.). З урахуванням переходу навчального процесу в Україні на кредитно-модульну систему (КМС), суттєвим зменшенням аудиторних годин на вивчення цієї важливої для інженера-механіка дисципліни після приєднання України до Болонського процесу у навчальному посібнику приділено більше уваги фаховим питанням, а саме розрахункам елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість, які використовуються у машинах та знаряддях агропромислового виробництва [5; 6]. Теоретичний матеріал кожного розділу проілюстровано прикладами із галузі сільськогосподарського виробництва. У зв’язку із скороченням кількості аудиторних годин на вивчення предмету та винесенням великої кількості матеріалу на самостійне вивчення студентами, для кращого розуміння та засвоєння в посібнику наведено багато фахових прикладів з відповідними розрахунками та поясненнями. Маючи на увазі, що більша частина землеробської техніки працює на ріллі та знаходиться у стані вібрації під дією динамічних, знакозмінних навантажень та напружень, велика увага у посібнику приділена розрахункам елементів та деталей під дією динамічних навантажень та питанням їх втомної міцності. По кожному розділу наведені запитання для самоконтролю отриманих знань, навичок та тестові завдання. У навчальному посібнику узагальнено багаторічний досвід викладання теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій, будівельної механіки, накопичений кафедрою теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету. Сподіваємося що навчальний посібник буде корисним для студентів, а його автори зробили свій посильний внесок у справу підвищення рівня та якості підготовки майбутніх фахівців землеробської механіки та в цілому агропромислового комплексу України.В умовах ХХІ інформаційного та нанотехнологічного сторіччя , сторіччя інформаційного буму, перенасиченості новою інформацією не вдається традиційними репродуктивними методами навчання охопити, довести всю інформацію до майбутніх фахівців. У зв’язку з цим при переході на КМС організації навчального процесу у вищій школі, у тому числі і аграрній, біля 50% передбачених програмою навчання питань з технічних дисциплін винесено на самостійне опрацювання студентами. При цьому значно скорочена кількість аудиторних годин, відведених на вивчення технічних дисциплін професійного спрямування, природничо-наукових дисциплін, які закладають основи, формують базу професійних знань майбутніх фахівців народного господарства. А тому, у тій ситуації, яку зараз маємо у вищій інженерно-технологічній освіті в Україні, у тому числі і аграрній, сьогодні варто використовувати інформацційно-комунікаційні технології (ІКТ) при організації навчального процесу. Виникають питання іншого плану – коли, як, скільки, щоб ефективно та оптимально, хто сьогодні використовуватиме, чи є готові педагогічні кадри, які не завжди встигають за розвитком ІКТ і таке інше. Відомо, що інформатизація та комп’ютеризація призначені слугувати підвищенню ефективності, результативності навчання, створенню нових машин та сучасних технологій, а в цілому спрямовані на підвищення якості навчання, якості підготовки майбутніх фахівців агропромислового виробництва та народного господарства в цілому. Особливо це питання актуальне для галузі сільськогосподарського машинобудування, наприклад, тракторного виробництва південного машинобудівного заводу імені О. М. Макарова, де сьогодні на порядку денному стоїть питання створення нових зразків тракторної техніки, які відповідатимуть європейським вимогам по технічному рівню, безпеці та екології навколишнього середовища. Цю проблему здатні розв’язувати нова генерація фахівців землеробської механіки, які володіють знаннями та навичками комп’ю­терного проектування з використанням інформаційних та комп’ютерних технологій. Починаючи з 2011 року викладачами кафедри, які мають вищу освіту класичного університету за спеціальністю «Механіка» та володіють комп’ютерними та інформаційними технологіями, на факультеті механізації сільського господарства за напрямом підготовки «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» викладають варіативну дисципліну «Основи комп’ютерних розрахунків в інженерній механіці». Метою викладання дисципліни є формування у майбутніх фахівців знань та навичок у галузі виконання комп’ютерних розрахунків в задачах інженерної механіки елементів конструкцій та деталей машин сільськогосподарського призначення. За час вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти основними методами комп’ютерних розрахунків елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість. Звичайно, тут необхідно привернути увагу до складу, контингенту студентів аграрних навчальних закладів, які у своїй більшості із сільської місцевості, де, чого гріха таїти, і шкільна підготовка не завжди на вищому рівні, особливо з природничих наук, фізики, математики та і інформатики. Зрозуміло, що і технічні дисципліни на лаві студентів їм опановувати значно складніше. Застосовуючи ІКТ, потрібно не забувати , що тільки одними засобами ІКТ проблему якісної підготовки майбутніх фахівців, інженерів, у тому числі і агропромислового виробництва не розв’язати. Базисом є фундаментальна підготовка з математики, фізики, матеріалознавства,теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій та інших інженерних наук, а усе інше є надбудовою над фундаментом інженера. А тому, реформуючи систему вищої інженерної освіти, приєднавшись до створення Європейського простору вищої освіти, не треба втрачати кращих здобутків національної системи вищої інженерної освіти, і в першу чергу – її фундаментальності. Розробляючи заходи по реформуванню, реформуючи освіту, необхідно ґрунтовно розуміти, наскільки це конче необхідно і що в результаті матимемо. Бо дуже часто сподіваємося на краще, а в результаті маємо ще гірше, ніж маємо. Такі реформи краще не здійснювати, залишити галузь у спокої.

В условиях информатизации образования к качеству труда и уровню квалификации педагогических кадров предъявляются особые требования, соответствие которым, как правило, не обеспечивается освоением базового курса информатики и спецкурсов по информационным технологиям в рамках основных специальностей и направлений подготовки. Вопросы эффективного использования всего спектра доступных информационных и телекоммуникационных технологий на современном этапе выходят на ведущее место в системе профессиональных деятельностей будущих педагогов.В Казахстане подготовка учителей информатики ведется в педагогических институтах, во всех региональных университетах страны, в том числе, в головном педагогическом университете КазНПУ им. Абая. Система подготовки учителей информатики включает подготовку в бакалавриате и магистратуре. Кроме подготовки учителей информатики важное значение имеет подготовка педагогов в области информационных и коммуникационных технологий ИКТ в целом.Существенным пробелом в профессиональном развитии современных школьных учителей остается их недостаточный профессионализм в области использования информационных и коммуникационных технологий. В первую очередь, такой непрофессионализм сказывается на существенном снижении эффективности обучения школьников. В связи с этим учитель должен не только обладать знаниями в области информационных и телекоммуникационных технологий, но и быть специалистом по их применению в своей профессиональной деятельности. Достижению такой цели должна способствовать подготовка педагогов к использованию информационных и коммуникационных технологий в своей профессиональной деятельности [1].Содержание подготовки будущих педагогов к использованию информационных и коммуникационных технологий в профессиональной деятельности в условиях информатизации образования должно быть реализовано, прежде всего, через изучение информатики, включенной в программу подготовки специалистов разного профиля в качестве одной из общеобразовательных дисциплин, а также спецкурсов по информационным технологиям в рамках основных специальностей и направлений подготовки.Изучение ИКТ в педагогическом вузе имеет свою специфику. Информационные и коммуникационные технологии выступают и как объект изучения, и как инструмент предметной и педагогической деятельности, и как средство учебно-методического обеспечения учебного процесса в школе. Поэтому современный учитель должен не только обладать знаниями в области информационных и коммуникационных технологий, что входит в содержание курса информатики, изучаемого в педагогических вузах, но и быть специалистом по применению новых технологий в своей профессиональной деятельности в школе. При этом стремительное развитие информационных и коммуникационных технологий требует изучения не конкретных программных средств, а освоения будущими педагогами их сущности и возможностей, перспектив развития информационных и коммуникационных технологий обучения и психолого-дидактического обоснования их использования, что позволяет обеспечить соответствие профессиональной подготовки студентов педагогического вуза в области информационных технологий современным требованиям.Использование информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности педагога будет оправданным и приведет к повышению эффективности обучения в том случае, если такое использование будет отвечать конкретным потребностям системы образования. Поэтому очевидно, что в систему подготовки педагогов должно войти знакомство с несколькими группами таких потребностей [2], определяемых, как в отношении собственно учебного процесса, так и в отношении других сфер деятельности педагогов.Конечно, в программу подготовки будущих педагогов в педагогических вузах кроме общеобразовательного курса информатики входит множество различных дисциплин, касающихся использования ИКТ. Очевидно, что все они так или иначе освещают особенности осуществления педагогической деятельности в условиях использования ИКТ. К этому списку, конечно же, надо добавить многочисленные курсы методики обучения различным дисциплинам, которые не могут обойти стороной специфику информатизации обучения отдельным предметам школьной программы.Подобный подход, связанный с рассмотрением вопросов информатизации в рамках перечисленных дисциплин, имеет, как минимум, два существенных недостатка, первый из которых – разрозненность и несвязность перечисленных дисциплин, читаемых, как правило, разными педагогами. Содержание этих курсов во многих местах дублирует друг друга. Так, например, особенности разработки и использования образовательных электронных изданий и ресурсов, публикуемых в сети Интернет, могут рассматриваться практически во всех перечисленных курсах, а второй связан с тем, что указанные дисциплины ориентированы, прежде всего, на изучение средств, используемых в обучении, а не на подготовку педагогов к профессиональной деятельности.Нельзя не отметить, что в большинстве случаев использование средств информатизации оказывает реальное положительное влияние на интенсификацию труда педагогов, а также на эффективность обучения школьников и студентов. В то же время любой опытный педагог подтвердит, что на фоне достаточно частого положительного эффекта от внедрения информационных технологий во многих случаях использование средств информатизации никак не сказывается на повышении эффективности обучения, а в некоторых случаях такое использование имеет даже негативный эффект. Поэтому в использовании ИКТ необходим взвешенный и четко аргументированный подход.Но при таком подходе изучить все средства невозможно, что впрочем, и не требуется. Изученные конкретные средства и технологии устаревают настолько быстро, что после окончания вуза педагог наверняка столкнется с совсем другими средствами, оперированием с которыми он не владеет [3]. Поэтому очевидно, что решение проблем уместной и оправданной информатизации обучения должно осуществляться комплексно, повсеместно и обучение корректному, оправданному и уместному использованию средств информационных и телекоммуникационных технологий должно войти в содержание подготовки всех педагогов.Информатизация образования – это не только информатизация обучения. В настоящее время информатизация образования выделена как отдельная актуальная и перспективная научно-педагогическая область, подразумевающая методы, технологии и средства единообразной и интегрированной информатизации всех сфер деятельности, свойственной всем уровням системы образования – учебной, контрольно-измеритель­ной, научно-исследовательской, внеучебной и организационно-управ­ленческой. Следует сказать, что даже при удовлетворительной обеспеченности казахстанской системы образования компьютерной техникой, специальными программным обеспечением и методиками проведения компьютеризированных занятий реальной информатизации образования на профессиональном уровне не произойдет до тех пор, пока на должный уровень не выйдет готовность педагогов к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности.Приведенные факторы и аргументы, а также потребности системы образования, свидетельствуют о необходимости подготовки к использованию ИКТ, т.е. всех педагогов выше указанной научно-педагогической области информатизации образования и поэтому одним из таких курсов по подготовке к использованию ИКТ должен стать именно курс Информатизации образования.Основными целями [4] такой подготовки должны стать: ознакомление с положительными и отрицательными аспектами использования информационных и телекоммуникационных технологий в образовании; формирование представления о роли и месте информатизации образования в информационном обществе, видовом составе и областях эффективного применения средств информатизации образования, технологий обработки, представления, хранения и передачи информации; ознакомление с общими методами информатизации, адекватными потребностям учебного процесса, контроля и измерения результатов обучения, внеучебной, научно-исследовательской и организационно-управленческой деятельности учебных заведений; формирование знаний о требованиях, предъявляемых к средствам информатизации образования, основных принципах оценки их качества, обучение педагогов стратегии практического использования средств информатизации в сфере образования; предоставление дополнительной возможности пояснить обучаемым роль и место информационных технологий в современной мире; обучение формирующемуся языку информатизации образования (с параллельной фиксацией и систематизацией терминологии на государственном языке).В качестве основных направлений, систематизирующих содержание подготовки, должны быть сущность, цели и особенности информатизации образования, технические средства и технологии информатизации образования, методы информатизации образовательной деятельности, основы формирования информационных образовательных сред и информационного образовательного пространства, вопросы формирования готовности педагогических кадров к профессиональному использованию информационных технологий [5].Таким образом, в содержание подготовки педагогов к обоснованному и эффективному использованию средств ИКТ в профессиональной деятельности должны быть включены следующие основные компоненты и темы:1. Современные информационные и коммуникационные технологии и их использование в образовании. Положительные и отрицательные стороны информатизации образования. Целесообразность и эффективность использования средств информатизации образования. Информатизация образования и жизнь общества.2. Виды аудиовизуальных и технических средств, используемых в образовании. Компьютеры и их виды. Периферийное оборудование. Технологии и средства мультимедиа. Телекоммуникационные средства, применяемые в образовании.3. Технологии хранения и представления информации. Технологии информационного моделирования. Технологии передачи информации. Ресурсы компьютерных сетей как средство обучения.4. Информационные и телекоммуникационные технологии в учебном процессе. Методы оценки качества средств информационных и коммуникационных технологий, применяемых в образовании. Технологии информатизации очного и дистанционного обучения. Индивидуализация и дифференциация обучения на основе применения средств информатизации образования.5. Информатизация контроля и измерения результатов обучения. Информатизация внеучебной деятельности. Информатизация научных и методических исследований.6. Информатизация организационно-управленческой деятельности учебного заведения. Информационные технологии и работа с родителями.7. Система факторов формирования информационно-образователь­ной среды. Информационное образовательное пространство как система информационных образовательных сред.Основной задачей изучения этой дисциплины является осознание студентами сути и актуальности процесса информатизации образования, который рассматривается сегодня как один из важнейших механизмов, затрагивающий все основные направления реформирования образовательной системы Казахстана. Изучение курса «Информатизация образования» должно познакомить педагогов с областями наиболее эффективного применения средств информатизации в своей профессиональной деятельности. Примеры, приводимые в процессе обучения студентов педагогических вузов, должны наглядно продемонстрировать, что средства ИКТ способны повысить эффективность деятельности учителя не только на уроке, но и в рамках всей его педагогической деятельности.Методическая система обучения новой дисциплине не является еще до конца сформировавшейся. Большие вопросы и исследования порождает выявление содержание обучения. При отборе содержания курса необходимо, прежде всего, руководствоваться дидактическими принципами обучения, определяющими дидактические требования к содержанию любого учебного курса: требование обеспечения научности предполагает использование научно достоверных материалов и теорий; требование обеспечения доступности означает, что содержание теоретического раздела курса, методика преподавания и формы организации учебного процесса должны соответствовать уровню подготовки студентов; содержание курса должно обеспечивать систематичность и последовательность изложения материала, стимулировать сознательность обучения, самостоятельность и активизацию учебной деятельности студентов. При отборе содержания курса «Информатизация образования» надо основываться также и на методических и других принципах отбора содержания. Этим и другим вопросам системы подготовки, в том числе, методической системе обучения данному курсу посвящена монография [6]Учитывая перспективы развития информационно-коммуникацион­ных технологий, сегодня достаточно глубоко рассматриваются вопросы внедрения электронного обучения, что является одним из приоритетных направлений Государственной программы развития образования на 2011–2020 годы. Система электронного обучения является одним из основных возможных способов реализации информатизации образования. «Для того чтобы создать такую систему, предстоит сформировать совершенно новую правовую базу, методологию, кадровое и техническое обеспечение, массированный цифровой контент» [7]. Для нормального функционирования системы электронного обучения потребуется профессиональная подготовка преподавательских кадров. Предполагается, что к 2012 году будут внесены дополнения в Государственные общеобразовательные стандарты образования (ГОСО) высшего, технического и профессионального образования в части подготовки педагогических кадров для работы в системе электронного обучения, в ГОСО среднего образования в части обязательного использования системы электронного обучения.В соответствии с новыми условиями развития информатизации образования в настоящее время ведется разработка раздела «Основы электронного обучения» дисциплины «Информатизация образования» который может вестись и как самостоятельный курс. Отдельное внимание в нем должно быть уделено теоретическим вопросам, связанным с базовыми понятиями электронного обучения [6].

В статье объектом исследования являются миграционные процессы и инструменты их регулирования. Предмет исследования связан с тем, что в исследованиях миграционных потоков часто не учитывается сложность и комплексность этих социально-экономических процессов, требующих социологических, исторических, демографических и других подходов к их анализу. Кроме того, исследования осуществляются без учета различий в целевых ориентациях субъектов, вовлеченных в миграционное регулирование, что принципиально, по мнению авторов, для принятия управленческих решений в миграционной сфере. Государство, субъекты Федерации, промышленные компании, ориентированные на привлечение трудовых мигрантов, иностранных работников и жителей территории (автохтонов), имеют различные, в большинстве случаев противоречивые побуждающие миграционные мотивы. Поэтому целью исследования является выработка комплексного, целеориентированного подхода к анализу возможного инструментария миграционного регулирования (миграционной политики) РФ на основе оценки существующей мировой практики. Инструментально-методический аппарат исследования базируется на комплексном подходе, в рамках которого уточнено понятие миграции как объективного фактора, обеспечивающего развитие региональной экономики. Авторы исходят из того, что миграция представляет собой целеориентированный процесс, заключающийся во въезде в страну иностранных граждан, основными мотивами которых являются определенные целевые установки по пребыванию ими на избранной территории, и оказывающий положительное (возможности развития) или негативное (усиление рисков) влияние на условия экономического развития региона. Научная новизна исследования представлена разработкой предложений по совершенствованию инструментов регулирования процессов привлечения иностранных кадров для Тверской области и допускающих их использование в субъектах РФ, исходя из ориентации действий на специализацию и выбранные целевые приоритеты развития территорий. The current stage of development of society and the state is characterized by a change in the role of the migration factor in the socio-economic development of territories. Given the decline in the share of the able-bodied population, a large share of low-skilled labor, and the need to implement national projects aimed at changing the demographic background of the state, which are primarily expressed in stimulating the birth rate growth, the Russian Federation is faced with the task of attracting labor migrants capable of supporting the industrial transformation of the Russian economy. In this regard, migration processes and tools for their regulation are becoming an important object of research. This does not take into account the complexity of socio-economic processes and emerging sociological, historical, demographic and other approaches to the analysis of migration processes, often inconsistent with each other. In addition, studies are carried out without taking into account differences in the target orientations of the subjects involved in migration regulation, which is a necessary element in making managerial decisions in the migration sphere, as the state, constituent entities of the Federation, and industrial companies focused on attracting labor migrants, foreign workers, and residents of the territory (autochthon) have various, in most cases, contradictory motivational migration motives. As a result, a study aimed at finding an integrated, goal-oriented approach to the analysis of possible tools of migration regulation (migration policy) of the Russian Federation based on an assessment of existing world practice seems to be most relevant. The instrumental and methodical apparatus of the study is based on an integrated approach, within which migration is considered as a goal-oriented process that has characteristic components and is influenced by objective and personalized factors that depend on the conditions of the socio-economic situation in the development of the territory, and also combines various methods of scientific knowledge: system analysis, comparative, economic and statistical, grouping, benchmarking, etc. In the course of this study were developed us suggestions to improve the regulation of migration processes in the Russian regions, based on the orientation of the action on the selected specialization and targeted development priorities of the territories.

Актуальність. Високі темпи прогресу науки й технологій, створення й поширення технологічних і організаційних інновацій, розвиток інформаційних технологій в умовах становлення української економіки, заснованої на знаннях, задають якісно нові вимоги до рівня підготовки кадрів з перспективних напрямів і спеціальностей. На теперішній час система вищої освіти є найбільш розвиненою складовою системи освіти України. Інноваційні процеси відбуваються в динамічно мінливому інформаційно-освітньому середовищі сучасного вищого навчального закладу, у ході насичення його новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями. Ринкова економіка змінює уявлення особистості про життєві перспективи, у зв’язку із чим освіта сьогодні розглядається як «ключ до успіху» [1, 65]. У майбутній професії увагу студентів привертає не тільки одержання нових знань, умінь та навичок, а й можливості швидкого кар’єрного просування та пов’язані з ним матеріальна забезпеченість і фінансова самостійність. Ці нові орієнтири значно змінили менталітет молоді: абітурієнтів, студентства й випускників. При цьому вони усе чіткіше усвідомлюють, що ринкові й у цілому сучасні суспільні відносини висувають жорсткі вимоги до їх професійних і комунікативних здібностей, умінню знаходити вихід зі складних ситуацій, швидко адаптуватися до стрімко мінливій ситуації. Особливу актуальність здобуває інноваційна освіта, що припускає особистісний підхід, фундаментальність, творче начало, професіоналізм, компетентність. Вирішення даної проблеми лежить в області проектування методичних систем навчання на основі комплексного використання традиційної, комп’ютерної й рейтингової технологій.Постановка проблеми.Існуючі організаційні форми навчання (лекція, практичне заняття та ін.) мають істотні недоліки: перевага словесних методів викладу змісту навчального матеріалу; усереднений загальний темп викладу матеріалу; фронтальна форма проведення практичних занять, що не враховує різнорівневість підготовки і працездатності студентів.Самостійна робота студентів з підручниками, навчальними посібниками утруднена через недостатнє структурування змісту навчального матеріалу, сухості мови викладу, повної відсутності емоційного впливу й контролю засвоєння знань.Автоматизовані навчальні системи дозволяють реалізувати основні принципи дидактики (навчання): науковість, системність, модульність, наступність, наочність і створюють передумови для підвищення якості професійної підготовки. Вони надають студентам наступні можливості: керування темпом викладу, повернення до вивчених розділів, багаторазове опрацювання матеріалу для його закріплення, користування термінологічним словником, перевірка засвоєння за допомогою питань і завдань, відпрацьовування умінь та навичок. Використовуючи автоматизовані навчальні системи неважко якісно організувати самостійну роботу, самоконтроль і контроль знань.Метою статті є розкриття можливостей професійної підготовки з використанням комп’ютерних технологій навчання у модульно-рейтинговій системі навчання.Основна частина. Досвід роботи у вищому навчального закладі показує, що студенти молодших курсів не можуть самі контролювати хід навчання, систематично й напружено працювати протягом семестру. На вирішення цих проблем спрямована модульно-рейтингова технологія як засіб формування в студентів пізнавальної активності протягом усього періоду навчання. Аналіз робіт показує, що модульно-рейтингове навчання сприяє розвитку й закріпленню системного підходу до вивчення дисципліни, формує в студентів навички самоконтролю, вимогливості до себе, стимулює самостійну систематичну роботу, а також допомагає виявити сильних і здібних студентів.Проблему запровадження у практику роботи вищої школи модульної системи навчання досліджували А. Алексюк, І. Богданова, В. Бондар, З. Кучер, П. Сікорський, П. Стефаненко, В. Стрельніков та ін. Запровадженню рейтингової системи навчання присвячені роботи С. Вітвицької, І. Мельничук та ін.Наш науковий інтерес викликала методична система професійної підготовки студентів з використанням комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання. Під методичною системою будемо розуміти педагогічну структуру, компонентами якої є мета, зміст, методи, форми й засоби навчання. У проектованій методичній системі передбачається, з одного боку, розкрити позитивний досвід існуючої методичної системи, а з іншого, – використати комп’ютерні засоби навчання для вирішення проблем у викладанні окремих дисциплін, наприклад, для викладання традиційно складних курсів у технічних вузах – теорія машин і механізмів (ТММ), теорія автоматичного управління (ТАУ). Для цього необхідно розробити: систему цілей; критерії відбору змісту методичної системи; систему методів навчання; особливості реалізації кожної з основних організаційних форм в умовах застосування автоматизованої навчальної системи; класифікацію комп’ютерних засобів, які будуть використовуватись в методичній системі по курсах ТММ і ТАУ:модульно-рейтинговий комплекс;модель автоматизованої навчальної системи й сценарій електронних підручників; - модель контролю.Система цілей методичної системи: формування наукового світогляду; накопичення знань, умінь і навичок; розвиток продуктивної розумової діяльності студентів; забезпечення професійної готовності майбутніх інженерів до використання отриманих знань при розв’язанні науково-технічних проблем.Комп’ютерні технології мають у своєму розпорядженні більші можливості для вдосконалення пояснювально-ілюстративних і репродуктивних методів, які доповнюються методами, що безпосередньо базуються на використанні комп’ютерів: метод використання комп’ютера як інструмента, що дозволяє значно розширити ілюстративну базу вузівського курсу; метод використання комп’ютера для формування алгоритмічної культури студентів; метод використання комп’ютера при виконанні розрахункових завдань; метод використання комп’ютерних технологій як засіб експериментування й моделювання.У проектованій методичній системі роль засобів навчання значно зростає. Підручники й навчально-методичні посібники традиційно відіграють важливу роль. Комп’ютерні навчальні засоби, що використовуються в різних курсах, можна розбити на два види:навчаючі програмні засоби з елементами моделювання (призначаються для організації й підтримки навчального діалогу студента з комп’ютером, надають середовище для комп’ютерного моделювання, необхідну навчальну інформацію з курсу, направляють навчання (електронні підручники й комп’ютерні практикуми));навчально-демонстраційні засоби навчального характеру (надають наочну навчальну інформацію як статичного, так і динамічного характеру (демонстраційні блоки з елементами мультимедіа)).Модульно-рейтинговий комплекс представляє собою сукупність модульної програми й рейтингової оцінки знань студентів. В основу розробленої рейтингової системи покладена концепція, що полягає в тім, що підготовка фахівця з міцними базовими знаннями залежить від способу їхнього формування. Міцність і надійність знань завжди вище, якщо їхнє формування відбувається не в авральній формі, що ми часто спостерігаємо, а систематично, протягом усього періоду навчання В методичній системі модульно-рейтинговий комплекс виконує дві функції: засобу керування навчальним процесом (реалізується через модульну структуру курсу) і система контролю (яка ґрунтується на оцінюванні всіх видів навчальної роботи з урахуванням якості й своєчасності виконання).Електронні підручники містять курси лекцій, демонстраційні моделі. По кожному розділу електронних підручників підготовлені тести декількох рівнів. Підручники виконані в технології Internet. У структуру підручника входять зміст і предметний покажчик, пов’язаний з лекціями гіперпосиланнями. Навігація реалізована з використанням функцій мовою JavaScript і елементами динамічного HTML. Тексти підручників відповідають державним освітнім стандартам вищої професійної освіти за напрямами і спеціальностями.Комп’ютерні засоби навчання – це програмний засіб або програмно-технічний комплекс, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, що має предметний зміст. Предметний зміст передбачає, що комп’ютерні засоби навчання повинні включати навчальний матеріал з певної дисципліни. Під навчальним матеріалом розуміється інформація, як декларативного характеру, так і завдання для контролю знань і вмінь, а також моделі й алгоритми, що представляють досліджувані процеси. Методи оцінювання знань і вмінь студентів з даної дисципліні, курсу, розділу, теми або фрагменту з обліком встановлених кваліфікаційних вимог не зовсім досконалі. Особливістю поточного контролю, наприклад, повинно бути сполучення в ньому функцій перевірки знань і навчання. Засоби пересування по навчальному матеріалу повинні бути реалізовані таким чином, щоб це було можливим.Висновки. Використання комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання забезпечує підвищення інтересу у студентів до навчання, мотивує їх до навчально-пізнавальної діяльності і створює умови для індивідуалізації навчання у вищому навчальному закладі.

В останні роки минулого тисячоліття провідні світові держави перейшли рубіж, що символічно розділяє «вік енергетики» і «століття інформатики». Це супроводжувалося глобальним переобладнанням всіх галузей комп’ютерними та телекомунікаційними системами і вимагало величезних капіталовкладень – у тому числі в розробку програмних засобів різного призначення для автоматизації інженерної та управлінської діяльності. За висновком Національного наукового фонду США, впровадження систем САПР в різні сфери інженерної діяльності має більший потенціал підвищення продуктивності праці, ніж усі відомі технічні нововведення з часів відкриття електрики. Процес історичний, хоча сучасникам і сьогодні непросто усвідомлювати глибину та значення змін, що відбуваються на їхніх очах [1].Інформаційні технології відносяться до так званих «високих технологій», що є однією з найважливіших і найбільш наукоємних ланок науково-технічної революції на сучасному етапі. Бачимо, що серед найбільш успішних світових компаній розробники програмного забезпечення знаходяться на чільному місці.Будь-яка технологічна перебудова промисловості безперспективна, якщо вона не забезпечена відповідними кадрами. У зв’язку з цим необхідно оцінити якість випускників наших навчальних закладів, їх відповідність сучасним реаліям і зарубіжним стандартам. Наприклад, в [1] наведені експрес-зіставлення студентів інженерно-будівельного факультету Санкт-Петербурзького будівельного університету з тими, які щорічно проходять навчання в міжнародній школі в Норвегії. Виявилося, що в порівнянні із закордонними однолітками наші студенти володіють великим обсягом фундаментальних знань, мають більший інженерний кругозір, але поступаються у вирішенні практичних інженерних завдань. На жаль, наша освіта дає застарілі технології застосування знань. Наш випускник може розрахувати будівельну конструкцію, але буде це робити вручну і досить довго. А його закордонний колега, що володіє відповідними програмними засобами, зробить розрахунки набагато швидше і, крім того, зможе оптимізувати сортамент металопрокату, видати необхідні специфікації та робочі креслення. Звичайно, такий фахівець більш цінний і для нашої промисловості. Аналогічні дослідження, напевне, необхідно було б виконати і для галузі вітчизняної профтехосвіти.Формування фахівця, здатного ефективно працювати в XXI столітті, має здійснюватися шляхом насичення навчальних планів інформаційно-технологічними компонентами і розвитку перепідготовки кадрів. Отже, потрібно переглядати зміст і склад загальних та спеціалізованих дисциплін. Необхідно звернути особливу увагу на підготовку фахівців для проектних організацій, які найбільш насичені інформаційними технологіями, зокрема автоматизованими системами проектування (САПР). Ці досить вартісні комп’ютерні програми сьогодні встановлені на кожному робочому місці проектувальника.Якщо звернутися за досвідом до сусідньої країни, то можна констатувати, що в Російській Федерації вже зробили істотні кроки в реформуванні підготовки фахівців, починаючи з загальноосвітньої школи. Ще в 1992 році компанія АСКОН випустила версію САПР КОМПАС, призначену для навчання школярів. У 2008 році навчальна САПР КОМПАС-3D LT, поступила в школи Росії у складі Стандартного базового пакета програмного забезпечення в рамках пріоритетного національного проекту «Освіта». Ця навчальна САПР отримала широке поширення в школах і використовується в рамках курсів інформатики, креслення, геометрії. Під керівництвом професора КДПІ О. О. Богуславського розроблена методика викладання в програмно-методичному комплексі «Освітня система на базі КОМПАС-3D LT». В рамках Міжнародного проекту «Мережева школа ІКТ» працює секція «Комп’ютерне креслення в середовищі САПР КОМПАС», учасники якої є навіть з України. Організатор проекту – Академія підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки працівників освіти РФ.В Україні тільки розпочинаються роботи в цьому напрямку.За ініціативи Асоціації проектних організацій України та Рішення науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва створена перша вітчизняна система автоматизованого проектування «БудКАД» загального призначення (рис. 1, 2, 3) [2]. Ця система є аналогом найбільш розповсюдженої серед проектувальників країни САПР AutoCAD і дає можливість створення робочих креслень 2D. БудКАД має три мови інтерфейсу користувача: українську, російську та англійську. Розпочата адаптація надбудов, які сьогодні використовуються над AutoCAD. На сьогодні вже поставляється надбудова СПДБ – BonusTools. За даними Асоціації проектних організацій САПР БудКАД придатний для використання на 80-85% робочих місць проектувальників. З кінця минулого року розпочалося широке впровадження САПР БудКАД в проектні організації України. Завдяки тому, що вартісні показники САПР БудКАД на порядок нижчі, ніж найбільш розповсюдженої САПР AutoCAD (США), впровадження першої в значній мірі вирішує питання легалізації програмного забезпечення в галузі, що дуже гостро стоїть сьогодні в нашій країні (рівень піратства сягає 84%). Крім того, заміна зарубіжних програмних продуктів вітчизняною САПР істотно знижує навантаження на імпорт (за даними Асоціації проектних організацій вартість ліцензій на імпортні програмні засоби, необхідних для легазізації будівельної галузі, сягає 4 млрд. грн.) [3]. На жаль, темпи впровадження дещо знижені внаслідок економічної кризи в галузі.Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерство регіонального розвитку та будівництва України визначили заходи з впровадження вітчизняної САПР також і в навчальний процес: безкоштовне оснащення навчальних закладів будівельного профілю системою БудКАД; проведення навчання та атестації викладачів систем автоматизованого проектування; проведення семінарів з питань інформаційних технологій в будівельній галузі; проведення конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення; залучення Асоціації проетних організацій України до процесу навчання; участь в Міжнародних виставках «Сучасна освіта в Україні».В рамках цих заходів ДНДІ автоматизованих систем в будівництві (базова організація Мінрегіонбуду з інформаційних технологій) готує підручник і методичні рекомендації з навчання САПР БудКАД та спільно з Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України веде розробку методики викладання курсів інформатики і креслення з використанням САПР в ПТНЗ будівельного профілю. Готується проведення науково-практичних семінарів для викладачів навчальних закладів та конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення, фінальна частина яких призначена на ІХ Міжнародній науково-технічній конференції «Новітні комп’ютерні технології НОКОТЕ’2011», що відбудеться у вересні 2011 р. в м. Севастополі.

Зростання кількості осіб із сліпотою і слабобаченням стало підставою для розробки та втілення в Україні міжнародної програми “Vision: 2020”. У більшості випадків важкі розлади функцій зору в дитячому віці стають наслідком вродженої патології органа зору та його придаткового апарата, спадкової схильності до формування його порушень або є наслідками ускладнень перебігу перинатального періоду, внутріутробних порушень. Несвоєчасно виявлені, неліковані розлади функцій зору у дітей раннього віку в майбутньому стають причиною інвалідності або слабобачення з дитинства, при тому що до 40,0 % випадків дитячої сліпоти могли би бути попереджуваними. Для вирішення цього складного завдання пропонується комплексний міждисциплінарний організаційний підхід із залученням до своєчасного виявлення патології або факторів ризику її формування самої родини, сімейних лікарів, педіатрів, неонатологів, дитячих офтальмологів. Але поки що проблема продовжує бути далекою від свого кардинального вирішення, а тому залишається актуальною.Метою дослідження стало вивчення динаміки та регіональних особливостей ресурсного забезпечення надання офтальмологічної допомоги дітям в Україні.Матеріалами і методами для проведення дослідження стали статистичні дані із форм офіційної статистичної звітності Центру медичної статистики МОЗ України за період 2005–2014 рр., а саме: № 20 “Звіт лікувально-профілактичного закладу” (річний) (268 од.); № 17 “Звіт про медичні кадри” (річний) (268 од.); № 21‒А “Звіт про медичну допомогу роділлям, породіллям, новонародженим та дітям першого року життя” (річний) (268 од.), зведені за окремими адміністративними територіями України (всього 804 од.). Вивчення первинного матеріалу передбачало застосування класичних методів соціальної медицини: системного підходу та аналізу, епідеміологічного, медико-статистичного, аналітико-синтетичного методів дослідження та контент-аналізу.Результати та їх обговорення. За період дослідження в Україні зменшилася абсолютна кількість дитячих офтальмологів (на 25,14 %), зменшилася забезпеченість ними (на 20,0 %), скоротилася (на 7,45 %) кількість посад дитячих офтальмологів, при зменшенні (з 93,28 у 2005 р. до 86,33 у 2014 р.) їх укомплектованості. Виявлені регіональні особливості традиційно високої забезпеченості дитячими офтальмологами в м. Києві (0,22) та Львівській (0,19) області. При невеликій кількості штатних посад дитячих офтальмологів у Закарпатській області (13,25) їхня укомплектованість складає 98,11, а у Київській області при наявних 28,25 таких посад їхня укомплектованість склала 58,4 %. Найбільшою кількість штатних посад дитячих офтальмологів залишається у м. Києві ‒ 79,25 при їхній укомплектованості на 84,54 %. Половина (52,9 %), а в деяких областях і більша частина (Одеська ‒ 72,3 %, Львівська ‒ 68,2 %) практикуючих дитячих офтальмологів мають вищу кваліфікаційну категорію, що засвідчує їхній професіоналізм, високий рівень знань і тривалий досвід роботи. Забезпеченість дитячими офтальмологічними ліжками в Україні скоротилася на третину (34,3 %), при цьому зросло середнє число днів роботи ліжка (+2,5 %), майже на третину зріс обіг таких ліжок (+28,5 %), на 19,9 % зменшилася середня тривалість перебування дітей у офтальмологічному стаціонарі. Середня тривалість лікування в стаціонарних закладах охорони здоров’я дітей з хворобами ока та його придаткового апарата зменшилася з 9,23 у 2005 р. до 7,75 у 2014 р. Кількість оперативних втручань на органах зору у дітей в стаціонарних умовах у розрахунку на 10 тис. відповідного населення зросла на 7,4 %. Традиційним лідером за кількістю оперативних втручань залишилися м. Київ (7,63) та Харківська (4,94 на 10 тис. відповідного населення) область. Високим залишається відсоток охоплення дітей 0‒17 років профілактичними оглядами із визначенням функцій зору (у 2014 р. 98,4 %).Висновки. За період дослідження формувалися загальноукраїнські тенденції до скорочення ліжкового фонду, зокрема забезпеченість дитячими офтальмологічними ліжками в Україні скоротилася на третину. Одночасно відбулося поступове зменшення кількості дитячих офтальмологів (на 25,14 %), зменшилася забезпеченість ними (на 20,0 %), поступово (на 7,45 %) скоротилася кількість (з 815 у 2005 р. до 638,2 у 2014 р.) та укомплектованість (з 93,28 у 2005 р. до 86,33 у 2014 р.) посад дитячих офтальмологів.

Описана модель мониторинга образовательного процессе в вузе на примере использования LMS «Практика» с учетом опыта, полученного при эксплуатации ранее созданной LMS в Волгоградском государственном социально-педагогическом университете, а также анализа цифрового следа работ студентов. Приводится описание LMS системы «Курсы» в Волгоградском государственном социально-педагогическом университете (ВГСПУ), которая широко используется преподавателями вуза и является для них бесплатной, однако ее возможности и технические характеристики не уступают коммерческим LMS. Раскрыто значение педагогической производственной практики в системе подготовки кадров по программам бакалавриата, поскольку она является неотъемлемым компонентом профессиональной подготовки к будущей трудовой деятельности в образовательных организациях. Это преподавание учебных дисциплин, организация учебной и внеучебной деятельности детей, умений и навыков практической учебно-воспитательной работы, формирование у студентов способности проектирования и реализации образовательного и коррекционно-развивающего процесса с учётом особенностей развития детей, освоение методологии научно-исследовательской деятельности в сфере общего и специального (дефектологического) образования, особенностей методологии психолого-педагогических исследований. Раскрыты возможности LMS при создании информационной системы поддержки прохождения практики студентов педагогических вузов; создании условий для активного взаимодействия и коммуникаций в информационном образовательном пространстве участников образовательного процесса в on-line и off-line режимах; размещении в закрытой части информационной системы отчетной информации о прохождении практики, которая может содержать персональные данные детей; мониторинге процесса прохождения практики студентами; доступности информации с любого рабочего места; формировании отчетной документации. Рассмотрены преимущества LMS «Курсы»: кросс-платформенность, то есть студенты имеют возможность использовать в процессе прохождения практики различные гаджеты. В случае необходимости у разработчика есть возможность корректировать или дополнять единую внутреннюю базу материалов практики, информировать студентов о дедлайнах; LMS позволяет отслеживать следующие элементы прохождения практики на основе анализа цифрового следа студента в системе: как часто заходил студент в систему; освоение индивидуально-тематического плана деятельности студента в период прохождения практики; какие ошибки допустил в контрольно-измерительных материалах. The paper describes a model for monitoring the educational process at a university by using the LMS “Practice”, taking into account the experience gained during the operation of the previously created LMS at the Volgograd State Socio-Pedagogical University, as well as analyzing the digital footprint of students' work. There is a description of the LMS system "Courses" at the Volgograd State Socio-Pedagogical University, which is widely used by university teachers. This system is free for them, but its capabilities and technical characteristics are not inferior to commercial LMS. The publication discloses the importance of pedagogical industrial practice in the system of training personnel for undergraduate programs, since it is an integral component of professional training for future work activities in educational organizations. These activities include teaching academic disciplines, organizing educational and extracurricular activities of children, skills for practical educational work, the formation of students' ability to design and implement the educational and correctional-developmental process, taking into account the peculiarities of the development of children, the development of the methodology of research activities in the field of general and special (defectological) education, the specific features of the methodology of psychological and pedagogical research. The authors disclose the possibilities of LMS when creating an information system for supporting the internship of students of pedagogical universities; creating conditions for active interaction and communication in the educational information space of participants of the educational process in on-line and off-line modes; placement in the closed part of the information system of reports on the passage of practice, which may contain personal data of children; monitoring the process of passing practice by students; availability of information from any workplace; and formation of reporting documentation. The advantages of LMS "Courses" are considered, including cross-platform, i.e., students have the opportunity to use various gadgets in the process of passing the practice. If necessary, the developer has the opportunity to correct or supplement the unified internal base of practice materials, inform students about the deadlines. LMS allows you to track the following elements of the internship based on the analysis of the student's digital footprint in the system: how often the student logged into the system; mastering the individual-thematic plan of the student's activities during the period of internship; which mistakes he made in the control and measuring materials.

Вступ. Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві на протязі останніх років проводить атестацію інженерних кадрів будівельної галузі. Наразі проходять атестацію інженери-проектувальники. Виникає проблема автоматизованої оцінки рівня знань та тренування навичок володіння програмними продуктами систем автоматизованого проектування (САПР), зокрема, таких як BudCAD, AutoCAD, AllPlan, Revit. Результатом цієї публікації є презентація навчально-тестової Web-системи для оцінки рівня знань та вдосконалення володіння програмними продуктами САПР в частині 2D-проектування.Структура навчально-тестової Web-системиНавчально-тестова Web-система для оцінки рівня знань та вдосконалення володіння програмними продуктами систем автоматизованого проектування в частині 2D-проектування (TestCAD-2d) являє собою комплекс програм, який умовно можна розділити на декілька частин:програми взаємодії між базою даних, розміщеній на сервері, і клієнтами;плагін для інтерфейсу з вихідними файлами формату DXF (AutoCAD 2004 ASCII (dxf)), що містять інформацію про креслення, виконані за допомогою САПР (BudCAD, AutoCAD, AllPlan, Revit), та для взаємодії з сервером;власне САПР;файли креслень у форматі DXF.Вище згадані САПР можуть використовуватися самі по собі, як повні редактори креслень. Проте в деяких програмах, наприклад, в представленій в цій публікації Web-системі тестування, виникає необхідність аналізувати креслення, створені таким системами за допомогою інших програм.База даних креслень САПР зберігається в дуже стислому форматі DWG (Drawing), тому програмами користувача безпосередньо прочитати цю інформацію важко. Крім того, різні машинні реалізації САПР можуть використовувати різні внутрішні формати для бази даних, дібрані для отримання максимальної продуктивності обчислювальної машини, на якій функціонує САПР. Для забезпечення можливості обміну файлами креслень між різними машинними реалізаціями САПР, а також між САПР та іншими програмами був визначений формат файлу обміну кресленнями DXF (Drawing eXchange Format).Даний формат сприймається усіма машинними реалізаціями вищезгаданих САПР, і існує можливість його перетворення як в їх внутрішній файл креслення, так і навпаки. Саме цей формат і був вибраний для реалізації комплексу TestCAD-2d.Інтерфейс зв’язку комплексу TestCAD-2d з файлами формату DXF аналізує інформацію двох типів. До першого типу відноситься інформація про об’єкти із секції ENTITIES. Цей тип відрізняється хорошою сумісністю з програмами, для яких DXF не є рідним форматом. Другий тип використовує набагато більш складний синтаксис і читає інформацію (вірніше, деяку частину інформації) про об’єкти із секції BLOCKS.DXF – відкритий формат файлів для обміну графічною інформацією між застосуваннями САПР. Був створений фірмою Autodesk для системи AutoCAD. Підтримується практично всіма CAD-системами на платформі PC [1]. DXF був вперше представлений в грудні 1982 року як частина AutoCAD 1.0, в якості обмінного формату даних, що надає ту ж інформацію, що і закритий внутрішній формат AutoCAD – DWG, специфікація на який ніколи не надавалася. В даний час на сайті Autodesk можна знайти специфікації всіх версій DXF, починаючи з AutoCAD Release 13 (листопад 1994) по AutoCAD 2012. Починаючи з AutoCAD Release 10 (жовтень 1988 р.), крім текстового варіанта DXF, підтримується також і двійкова версія – DXB.Не зважаючи на те, що нові об’єкти в специфікації формату DXF з часом описувалися не повністю або не описувалися зовсім, формат DXF залишився де-факто одним з двох стандартів для векторних зображень у відкритих операційних системах та застосуваннях (інший стандарт – SVG). Опис формату DXF доступний на сайті розробника [2].Відомі також методи тестування, що використовують відкритий формат XML, зокрема, наприклад, система IMS QTI (Instructional Management Systems Question and Test Interoperability), заснована на IMS –одному з ключових стандартів у галузі e-Learning, яка підтримується консорціумом IMS Global Learning Consortium [3]. Ці системи набули розповсюдження для різних видів тестування [4], зокрема, математичного тестування [5] та інших застосувань, але не досліджені у сфері графічних програмних засобів.Види тестових завданьРозглянемо варіант тестового завдання, наведеного на рис. 1, яке виконане у першій вітчизняній системі автоматизованого проектування BudCAD (розробник – Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві). Скриншот результуючого вікна системи TestCAD-2d, суміщеного з вікном BudCAD, наведений нижче. Рис. 1 Тестова робота для проектувальника полягає у виконанні креслення в пакеті САПР визначених завданням примітивів та виконанні кількох операцій по їх редагуванню (перетин, масштабування, обрізання тощо, прив’язка).Результат виконаної роботи зберігається у файлі DXF (використана версія 2004) засобами самого пакету БудКАД.Особливість цього тесту в тому, що він є навчальним, оскільки видає «протокол» (лог-файл) дій учасника тестування, який порівнюється з відповідним протоколом дій викладача. Складність оцінки правильності виконання завдання полягає в тому, що викладач і учень можуть виконувати елементи креслення різними способами, навіть в рамках заданої інструкції. Наприклад, трикутник може бути накреслений з використанням методів ВІДРІЗОК або ПОЛІЛІНІЯ з операцією ЗАМКНУТИ або без неї.Тепер розглянемо завдання, наведене на рис. 2, яке виконане в інтегрованій системі будівельного проектування Allplan (Nemetschek, Німеччина).Рис. 2 Результат збережено у форматі DXF версії 2002. Слід відмітити, що штриховка, виконана в AllPlan, не прив’язана до об’єкту ПРЯМОКУТНИК, на відміну від BudCAD.Ще один приклад демонструє вміння суб’єкта тестування створювати блоки та вставляти їх в креслення. Результат виконання такого типу тестового завдання наведений на рис. 3. Рис. 3 Тести для оцінки знань відмінні від навчальних тестів лише відсутністю протоколу дій учасника тестування.Програмні аспекти системи тестуванняПлагін для тестування навиків володіння САПР має наступну структуру вхідних параметрів:<OBJECT classid="clsid:F1687401-5C57-476D-BD6F-B57994DE87F1" tabindex="1" codebase="http://bil.gov.ua/ActiveBudCADProj1.ocx"><param NAME="CAD" VALUE="BudCAD"><param NAME="TestNum" VALUE="107"><param NAME="CorrectAnswer" VALUE="CIRCLE: 5,55,0;45.3$LINE: 10,10,0;10,100,0$LINE: 10,10,0;50,50,0$ LINE: 10,100,0;50,50,0"></OBJECT>Відмітимо, що тут наведено «миттєвий знімок» HTML-коду завдання, представленого на рис. 1, оскільки значення параметрів CAD, TestNum і CorrectAnswer формуються «на льоту» за допомогою програмного забезпечення, розміщеного на сервері. Крім цього, цей плагін має ще одну можливість – він відсилає варіант відповіді на сервер.ВисновокВ статті розглянуті питання розробки навчально-тестових Web-систем для оцінки рівня кваліфікації та навчання спеціалістів будівельної галузі з використанням Web-технологій. Розглянуто ряд типів тестових завдань для тестування роботи в САПР в частині 2d-проектування, як простих, так і більш складних.

Кінець ХХ ст. в діяльності ЮНЕСКО, Світового Банку, освітніх департаментів Європейського Союзу та інших міжнародних організацій відзначений кількома важливими змінами:– безприкладним підвищенням уваги до вищої освіти та наукових досліджень як головної передумови стійкого соціального і економічного розвитку націй у ХХІ столітті (введення нових стандартів класифікації освіти в 1997 р., конференція 1998 р. в Парижі з вищої освіти та ін.);– акцентуванням проблеми вимірювання і забезпечення якості навчання і професійної підготовки, створення та поширення засобів об’єктивного оцінювання діяльності навчально-виховних закладів (здійснення проектів на кшталт PISA – масового тестування сотень тисяч учнів у десятках країн);– прискоренням розвитку фундаментальних наук і розширенням використання їх у системах освіти як незамінного засобу підготовки працівників ХХІ ст. і формування передумов для стійкого суспільно-економічного розвитку.Строго кажучи, останні два аспекти тісно поєднуються, оскільки високоякісна і сучасна освіта не може не включати вивчення точних наук і формування навичок використання новітніх інформаційних та інших “високих” технологій. Прикладом цього є рекомендації Всесвітньої конференції з точних наук, організованої під егідою ЮНЕСКО в Будапешті (26 червня – 1 липня 1999 р.) [1]. Для нас особливо важливим є та частина документів цієї конференції, де йдеться про безперспективність скорочення вивчення фундаментальних наук в системі обов’язкової освіти під фальшивим приводом їх “складності”, де пропонується змінювати й осучаснювати зміст природничо-математичної складової середньої та вищої освіти як фундаменту стійкого розвитку людства, збереження і поліпшення довкілля, забезпечення миру і стабільності.Однак, у деклараціях конференцій та інших працях експертів ЮНЕСКО мало мовиться про необхідність негайного подолання наслідків сучасного “інформаційного вибуху”, насамперед – браку в активного населення новітніх знань для ефективної й результативної діяльності. Пропонуємо називати це явище “ефект хоттабізації” на знак того, що все частіше і частіше кваліфіковані фахівці внаслідок незнання новітніх наукових досягнень повторюють дії дідугана Хоттабича, який намагався допомогти одному лінуватому підлітку скласти екзамен з фізичної географії на основі знань про довкілля, які існували за дві тисячі років до нашої ери на теренах Індії і Близького Сходу. Негативні наслідки ефекту хоттабізації загострюються тим, що нашими сучасниками є приблизно 90% всіх науковців, які жили на планеті, а продуктивність їхньої праці постійно зростає завдяки комп’ютерній техніці і створенню світових мереж для циркуляції наукової інформації та наукової співпраці (електронна пошта, Інтернет та ін.).Неусвідомлення загрози з боку ефекту хоттабізації вже привело в Україні до того, що у нас продовжують використовувати поняття “фундаментальні курси” в анахронічному аспекті як синонім тих усталених академічних знань, що датуються періодом становлення класичних наук. Наслідком цього, очевидно, стає зниження ефективності діяльності всієї системи освіти, а також певна втрата впливу наукової спільноти на громадську думку. Як відомо, цим негайно скористалися представники псевдонаук і невігласи, адепти релігійних й езотеричних вчень тощо.В Україні для вчителів шкіл і викладачів вищих навчальних закладів зникла можливість для ліквідації ефекту хоттабізації і безперешкодного отримання нових даних про результати наукових досліджень в десятках старих і молодих наук. Наукові матеріали чи повідомлення про відкриття займають маргінальне становище, зустрічаються в кількох газетах і науково-популярних журналах з мікроскопічним накладом. Не буде перебільшенням твердження, що сучасна Україна поступається більшості країн третього світу в увазі до поширення наукових знань, у виданні книг, журналів, газет, використанні спеціалізованих каналів телебачення тощо.Очевидно, що подібна деградація не віщує нам нічого хорошого у найближчому майбутньому й загрожує подальшим зниженням інтегральної виробничої компетентності населення України. Яскравий і виключно неприємний приклад стратегічно помилкових дій в освітній сфері – здійснення у нас на Кіровоградщині фінансованого зі США проекту “розвитку критичного мислення”, опис якого і перші “результати” можна знайти в статті [2]. Заокеанські “меценати” розвитку нашої школи безапеляційно оголосили всі тексти підручників “банальними й усім відомими знаннями”, а справжньою цінністю – те, що в ці книги не входить. Цим вони гранично активізували цікавість молоді до антинаукової інформації – переповідання старих релігійних текстів і псевдо-знань алхіміків, байок про легкість отримання “необмеженої енергії з вакууму” та здійснення всіх мрій людства на базі “торсійних полів”. Наслідок? Він дуже сумний – учні на заключних заняттях і залікових дискусіях затаврували всі фундаментальні науки, “довели шкідливість і помилковість” праць Ч. Дарвіна та безлічі інших геніальних вчених...Ми були б необ’єктивними, стверджуючи, що лише в Україні природничо-математичні науки страждають від активізації фанатизму і невігластва. Зауважимо, що і в зарубіжних країнах ситуація з оновленням комплексу навчальних дисциплін і врахуванням у них новітніх наукових відкриттів другої половини ХХ ст. залишається доволі строкатою. З міркувань лаконічності, вкажемо лише два приклади.На відміну від української практики 90-х років, що відзначається значним зниженням уваги до точних наук під гаслом кампанії з гуманізації та гуманітаризації діяльності системи освіти, політичне і адміністративне керівництво Франції інтенсифікувало рух у протилежному напрямі. Як свідчать останні матеріали про тенденції розвитку вищої школи Франції [7], країна обрала твердий курс на розширення охоплення молоді вищою освітою шляхом професіоналізації навчальних програм, широкого впровадження коротких професіоналізованих профілів підготовки кадрів, доповнення класичних спеціалізацій (філолога, історика тощо) додатковими – юриста середньої кваліфікації, соціолога, психолога та ін. Якщо у нас ключовим терміном є “інтелект”, то у сучасній Франції – “компетентність”. Зауважимо, що такою ж є освітня політика кількох інших розвинених країн – Фінляндії, Австрії, Нідерландів, – а також частини країн третього світу – Південної Кореї, Сінгапуру, Індії тощо.Інший приклад. Сучасна Росія, очевидно, успадкувала від СРСР не лише розташовану на своїй території мережу навчальних закладів, але й теоретично-методичний доробок науково-педагогічних дослідних установ, більшість яких концентрувалася в радянські часи у Москві. Нас особливо цікавлять досягнення в інтегруванні природничих наук, зокрема, створенні навчального курсу з інтегрованого “Природознавства”. Вже на початку 80-х років там розпочалися дослідження з диверсифікації старшої середньої школи і використання в навчальному процесі нових предметів і дисциплін.В Україні ці тенденції оновлення виявили себе у планах міністерства народної освіти ввести в майбутньому профільне навчання в старших класах середньої школи. Серед підготовчих кроків (очевидно, за дозволом Москви) воно у другій половині 80-х рр. проводило конкурс на створення програми інтегрованого предмету “Природознавство”, призначеного для заміни фізики, хімії і біології в гуманітарних профілях або потоках навчання. Протягом декількох років комісії відкинули багато невдалих варіантів. Організатори в 1990 р. запропонували автору взяти участь у конкурсі, що призвело до створення бажаної програми і закриття проблеми. Вперше нова програма з інтегрованого “Природознавства” була опублікована в №23 Інформаційного збірника міносвіти в 1991 р., а пізніше регулярно перевидавалася (напр., [3]).Ми переконані – головні ідеї цього нового предмету стають все більш актуальними. Про це свідчать і події в Росії, де експериментують з новою вузівською дисципліною “Концепції сучасного природознавства” і пропонують іншу – “Наукова картина світу” ([4] та ін.). Та вже побіжне ознайомлення з російськими варіантами інтегрованих природознавчих дисциплін засвідчує, що вони мають численні недоліки – еклектичність, відсутність певної інтегруючої ідеї, акцентування другорядної інформації та ін. Схоже, росіяни не змогли скористатися негативним досвідом країн Заходу, де у 80-х роках нова дисципліна “Наука (Science)” була найчастіше простим об’єднанням надмірно класичних фрагментів двох-трьох традиційних наук.Українська старша середня і вища школи мають врахувати вказані приклади і тенденції, створивши і використавши власний варіант дисципліни (чи групи споріднених дисциплін), де були б акумульовані й логічно поєднані в єдине ціле більшість головних відкриттів природничих наук останнього тридцятиріччя. Цей період виділений нами тому, що нові досягнення групи молодих наук дають змогу створити більш повне і сучасне уявлення про Всесвіт і довкілля, Землю і людство.Один з варіантів нових підходів ми пропонуємо у згаданому інтегрованому “Природознавстві”, яке може бути однаково корисним як у старшій середній школі, так і на базовому рівні вищої освіти.Основна особливість авторського “Природознавства” – акумуляція в ньому останніх відкриттів і досягнень цілої групи наук про природу і людину: астрофізики, ядерної і теоретичної фізики, нерівноважної термодинаміки, нелінійної хімії, геофізики і геохімії, етології, нейро- і молекулярної біології, генетики, теорії інформації, почасти, екології й ін.Розроблений варіант курсу складається з двох частин із подібними цілями, що послідовно висвітлюють сучасні уявлення про походження неживої (1-я частина курсу) і живої субстанції, їхній розвиток й постійне ускладнення, а також розглядають сучасний стан і шляхи подальшої еволюції косної і живої матерії у Сонячній системі. У центрі уваги – загальні й партикулярні закони, що детермінують цю еволюцію, а також “досягнення” людства в порушенні природної ходи подій та пошуки реального шляху ліквідації загроз його існуванню. Відсутність фінансування не дає змоги виділити півтора-два року на завершення цього досить складного проекту і створення серії підручників для навчальних закладів різного рівня (включаючи посібники для підготовки викладачів нової дисципліни). Поки-що є лише попередній текст першої частини “Природознавства” (приблизно 20 друкованих аркушів).Настільки детальна розповідь про нереалізований проект виправдана переконанням автора в тому, що в найближчому майбутньому в рамках переходу до 12-річної середньої освіти в Україні можуть активізуватися пошуки нових предметів і дисциплін для заключних рівнів первинної освіти (термін означає всю сукупність засобів і методів підготовки нових генерацій до активного життя). Наприклад, проблема адекватного викладу складних наукових аспектів сучасної екології як інтегративної науки найкраще вирішується саме в рамках ще більш інтегративного курсу “Природознавства”. Багато років автор використовував у різних комбінаціях інформацію з екології, природознавства і наукового людинознавства під час читання курсів “Вступ в екологію”, “Основи екології” і “Безпека життєдіяльності” в університетах та спеціалізованих середніх навчальних закладах Києва. Досвід показав, що учні і студенти негативно ставляться до викладу цих курсів на основі акцентування видів забруднень і правил цивільної оборони, віддаючи перевагу отриманню знань про закони живої і неживої природи та про особливості комплексних динамічних явищ довкілля.Наше заключне зауваження стосується ужитого терміну “наукове людинознавство” і, напевне, має особливе значення. Цієї науки ще немає, але існують і розширюються досить тривкі острівці наукових знань про сутність людини в рамках групи окремих молодих точних наук.Тисячоліттями сутність людини була об’єктом вивчення, аналізу і трактування гуманітарних наук і мистецтв. Накопичений ними океан знань відрізняється декількома особливостями, зокрема: а) колосальним обсягом; б) словесною або графічною формою; в) відсутністю надійного інструментарію для відділення істини від помилок і хибних гіпотез; г) непристосованістю до швидкої передачі молодим поколінням.Для автора друга половина ХХ ст. відзначена насамперед тим, що у своєму розвитку генетика, етологія, теорія інформації, нейро- і молекулярна біологія й інші точні науки “проникли” в сферу вивчення сутності людини. Багато чого з золотого фонду здогадок науковців-гуманітаріїв вони підтвердили у формі законів природи, виявивши одночасно хибність частини поширених ідей і постулатів (особливо в сфері психології й уявлень про мотиви поведінки людини, див. напр. [5,6]). Автор, зрозуміло, володіє лише частиною інформації зі сфери наукового людинознавства, але й вона чітко виявила свою виняткову ефективність у процесі виховання і викладання. Відзначимо, що окремі аналітики-прогнозисти серед педагогів-науковців (як Т. Левовицький у Польщі чи Б. Гершунський у Росії) пропонують розширити можливості педагогіки у ХХІ ст. шляхом залучення досягнень психології, соціології і кібернетики. Та значно більшого можна чекати від названих вище молодих наук, особливо етології, генетики і нейромолекулярної біології.Й досі педагоги або не підозрюють про існування, приміром, законів етології й нейрохімії людських емоцій, або, не вивчивши їх глибоко, відхиляють як небезпечну для їхньої науки єресь (“сьянтизм”). Звичайно, ці варіанти дій по-своєму логічні, але не мають перспективи з урахуванням необхідності переходу від адаптаційної до трансформаційної (існують також назви “гуманістична” і “критично-креативна”) парадигми освіти, формування в молоді потрібної в ХХI сторіччі неоцивілізаційної компетентності – фундаментальної передумови виживання людства і його стійкого прогресу.Свою частину рішення зазначених освітньо-виховних проблем може взяти на себе великий курс “Основи сучасного природознавства” як комплекс знань про походження, розвитку і сутності природи і людини, міру розумності і можливостей останнього.

<p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Социально-экономическое развитие территории</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">от отдельного муниципалитета до региона, страны и межгосударственных </span><span class="CharOverride-1">коалиций</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">определяется огромным количеством факторов, условий и обстоятельств. История, </span><span class="CharOverride-1">природа, географическое положение, ранее принятые и реализованные решения в тесном </span><span class="CharOverride-1">взаимодействии с культурными особенностями населения образуют колоссальный веер возможностей и </span><span class="CharOverride-1">траекторий такого развития.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">В этой связи чужой успешный опыт часто </span><span class="CharOverride-1">мало применим на практике. Он, скорее, показывает нам, </span><span class="CharOverride-1">в каких направлениях можно развиваться и какие возможные подходы целесообразно </span><span class="CharOverride-1">рассматривать при выборе своего пути. Например, сегодня очень много </span><span class="CharOverride-1">говорят о необходимости </span><span class="CharOverride-1">развития высоких технологий и связанных с ними</span><span class="CharOverride-1"> наукой и образованием. Однако это станет</span><span class="CharOverride-1"> возможным только при наличии соответствующей материально-технологической основы. Россия же,</span><span class="CharOverride-1"> к сожалению, в этом отношении пока отстает не только от</span><span class="CharOverride-1"> развитых, но и от некоторых развивающихся стран. Перед нами</span><span class="CharOverride-1"> стоит непростая задача</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">одновременно поднять долю в ВВП </span><span class="CharOverride-1">и инвестиций в основной капитал и вложений в «экономику знаний».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Сложность этой проблемы, как показывают авторы нашей тематической </span><span class="CharOverride-1">подборки, ярко проявляется на примере Республики Бурятия (и в </span><span class="CharOverride-1">целом Байкальского региона</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">включающего также Иркутскую область и Забайкальский </span><span class="CharOverride-1">край)</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">территории, связывающей Сибирь и Дальний Восток, но оказавшейся </span><span class="CharOverride-1">вне активных шагов по выводу экономики страны из затянувшейся рецессии </span><span class="CharOverride-1">и стагнации.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">К числу умозрительных преимуществ экономики Бурятии могут быть отнесены</span><span class="CharOverride-1"> озеро Байкал с тяготеющим к нему уникальным природно-рекреационным комплексом; потенциал</span><span class="CharOverride-1"> приграничного сотрудничества с Монголией и Китаем; возможности развития аграрного сектора</span><span class="CharOverride-1"> (прежде всего</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">пастбищного животноводства); добыча минерально-сырьевых ресурсов и выработка</span><span class="CharOverride-1"> электроэнергии. Немаловажным фактором является и своеобразие культуры республики. Как центр</span><span class="CharOverride-1"> буддизма Бурятия имеет тесные духовные связи с Монголией и </span><span class="CharOverride-1">северными провинциями Китая.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">К сожалению, в настоящее время экономика и</span><span class="CharOverride-1"> социальная сфера Бурятии «не отличаются положительными или опережающими тенденциями роста»,</span><span class="CharOverride-1"> а «статус пограничных районов не дает никаких бонусов и преференций</span><span class="CharOverride-1"> муниципальным образованиям, а наоборот, накладывает дополнительные нагрузки и затраты, многие</span><span class="CharOverride-1"> из <br />которых связаны с реализацией федеральных компетенций» (статья Н. И. Атанова).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">При</span><span class="CharOverride-1"> этом многие реализованные ранее решения сегодня, в иной экономической ситуации,</span><span class="CharOverride-1"> оказываются плохо работающими, а то и порождают дополнительные проблемы, что</span><span class="CharOverride-1"> видно на примере электроэнергетики региона. Приходится констатировать, что последняя</span><span class="CharOverride-1"> «находится в предкризисном состоянии» из-за слишком высокой доли крупнейшего</span><span class="CharOverride-1"> генерирующего источника (Гусиноозерской ГРЭС) (статья Г. О. Борисова).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Следует заметить, что и потенциал человеческого капитала Бурятии</span><span class="CharOverride-1"> на протяжении длительного времени недоиспользуется. Даже несмотря на сдвиг системы</span><span class="CharOverride-1"> подготовки кадров «…в пользу высшего образования, что привело к ускоренному</span><span class="CharOverride-1"> росту численности студентов вузов и количества специалистов с высшим образованием»</span><span class="CharOverride-1"> (статья Ю. Г. Бюраевой). Многие из них не видят перспектив приложения</span><span class="CharOverride-1"> полученных знаний, навыков и умений в экономике и социальной сфере</span><span class="CharOverride-1"> региона.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Для преодоления этой и</span><span class="CharOverride-1"> целого ряда других проблем региона необходимы в первую очередь значительные</span><span class="CharOverride-1"> инвестиции, что подтверждается детальными специализированными расчетами (статья А. О. Баранова, З.Б.-Д.</span><span class="CharOverride-1"> Дондокова, В. Н. Павлова и В. И. Суслова). Ключевыми вопросами в этой</span><span class="CharOverride-1"> ситуации являются источники инвестиций и те проекты, благодаря которым может</span><span class="CharOverride-1"> быть обеспечена приемлемая социально-экономическая динамика Республики Бурятия.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Это, пожалуй, наиболее</span><span class="CharOverride-1"> сложный вопрос в процессе формирования «мозаики» развития данной территории. Со</span><span class="CharOverride-1"> времени начала радикальных экономических реформ в республике не появилось новых</span><span class="CharOverride-1"> сколь-нибудь значимых и динамичных компаний (не говоря уже о финансовых</span><span class="CharOverride-1"> институтах). Достигнутый в 2017 г. положительный рост состоялся во многом</span><span class="CharOverride-1"> благодаря «старому, но верному средству»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">государственным инвестициям в стратегически</span><span class="CharOverride-1"> важные для обороноспособности страны активы (самолетостроение, энергетику, добычу стратегических видов</span><span class="CharOverride-1"> полезных ископаемых).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Значительные надежды Бурятия связывает с перспективами создания экономического коридора Китай-Монголия-Россия,</span><span class="CharOverride-1"> центральная ось которого проходит по ее территории: Тяньцзинь</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">Пекин</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">Эрэн-Хото (Эрлянь)</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">Улан-Батор</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">Наушки/Кяхта</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">Улан-Удэ. Пока,</span><span class="CharOverride-1"> к сожалению, геополитическая риторика заменяет стремление начать реализацию мегапроекта через</span><span class="CharOverride-1"> систему конкретных и целенаправленных шагов и дел. Таких, например, как</span><span class="CharOverride-1"> улучшение вопиюще неприемлемой ситуации с работой трансграничных переходов. Между тем</span><span class="CharOverride-1"> когда-то именно по этому коридору шла основная торговля между Россией</span><span class="CharOverride-1"> и Китаем</span><span class="myFootnotes CharOverride-2"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2018-10/HTML/Column_10.html#footnote-001">1</a></span></span><span class="CharOverride-1">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Вполне ожидаемо, что в такой ситуации в</span><span class="CharOverride-1"> структуре прямых иностранных инвестиций в республике имеет место «преобладание физических лиц среди организаторов бизнеса, отставание</span><span class="CharOverride-1"> по уровню концентрации производства, архаичная структура по видам деятельности с</span><span class="CharOverride-1"> преобладанием торговли и строительства» </span><span class="CharOverride-1">(статья Н. М</span><span class="CharOverride-1">. Сысоевой).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Проблемы экономики пограничного региона во многом отражают тот факт,</span><span class="CharOverride-1"> что «назрела необходимость разработки стратегии сохранения и освоения российского пространства,</span><span class="CharOverride-1"> отвечающей современным вызовам» (статья А. К. Тулохонова).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Между тем принципы и подходы</span><span class="CharOverride-1"> включения периферийных территорий в национальное и глобальное экономическое пространство давно</span><span class="CharOverride-1"> известны и хорошо себя зарекомендовали, в том числе, в исторической</span><span class="CharOverride-1">ретроспективе движения России на восток. Важнейшая их составляющая</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">активная роль самих территорий в определении и реализации направлений собственного </span><span class="CharOverride-1">развития: «Чем тщательнее и глубже изучены местные условия, тем в </span><span class="CharOverride-1">большей степени может государство осуществить свое назначение, разрешить положительные культурые </span><span class="CharOverride-1">задачи, пренадлежащие осуществлению как путем законодательства, так и через посредство</span><span class="CharOverride-1"> органов управления… Сибирское Учреждение вносило в наше законодательство признание областной</span><span class="CharOverride-1"> организации внутри границ империи, </span><span class="myItalicChars CharOverride-1">организации, которая в</span><span class="myItalicChars CharOverride-1"> себе самой находила</span><span class="myItalicChars CharOverride-1"> бы достаточно энергии, знания,</span><span class="myItalicChars CharOverride-1"> освоенности с местн</span><span class="myItalicChars CharOverride-1">ыми условиями и силы</span><span class="myItalicChars CharOverride-1"> для удовлетворения своео</span><span class="myItalicChars CharOverride-1">бразных нужд и потре</span><span class="myItalicChars CharOverride-1">бностей края</span><span class="CharOverride-1">»</span><span class="myFootnotes CharOverride-2"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2018-10/HTML/Column_10.html#footnote-000">2</a></span></span><span class="CharOverride-1">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Без участия </span><span class="CharOverride-1">территории</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">в данном случае Республики Бурятия и, что не </span><span class="CharOverride-1">менее важно, ее кооперации и активной интеграции с Иркутской областью </span><span class="CharOverride-1">и Забайкальским краем сложить представленную на страницах тематической части данного </span><span class="CharOverride-1">выпуска журнала «мозаику» будет невозможно.</span></p>

На сегодняшний день возросла необходимость в получени тевловизионного изображения высокого разрешения. В условиях, когда собственное разрешение матрицы не удовлетворяет требованиям производителей тепловизоров. Решением здесь может быть использование микросканера (МС), позволяющего осуществлять сдвиг проекции изображения в плоскости матрицы на величину до нескольких пикселей. При этом МС способен решить ряд задач, таких как увеличение разрешающей способности тепловизора и устранение дефектов изображения [1]. Существует несколько вариантов микросканеров, разработанных в Филиале ИФП СО РАН «КТИПМ», различных как по принципу работы привода, так и по значению смещения проекции изображения в плоскости матрицы. МС на основе пьезоэлектрического привода, позволяет получить итоговое изображение с частотой смены кадров 50Гц (т.е. частота переключения полей 200 Гц), но имеет не большое смещение проекции ±20 мкм. МС с магнитным приводом позволяет получить смещение больше (до 120 мкм), но частота переключения полей при этом не превышает 100Гц. Привод на пьезаэлементах (ПЭ), как правило, выполняют с импортными комплектующими, поскольку отечественная база имеет куда более скромные характеристики и стоимость таких элементов высока. Второй привод может не удовлетворять требованиям конечного потребителя из-за низкой частоты обновления кадров (25Гц), что ограничивает сферу его применения. На настоящее время в Филиале ИФП СО РАН получен новый результат – микросканер позволяющий объединить в себе преимущества указанных моделей и исключить их недостатки. Микросканер использует вращающуюся плоскопараллельную пластинку для смещения проекции изображения. Величина смещения изменяется наклоном пластинки и может гибко настраиваться в диапазоне от 1 до 5 пикселей. Минимальное, для размещения МС, расстояние между компонентами оптики – от 5мм. Вращение пластинки обеспечивает синхронный двигатель с внешним ротором и датчиком положения. Синхронность управления позволяет привязать угол поворота ротора с моментом регистрации внешней сцены. Сквозная полость позволяет расположить оптический компонент и органы настройки.

При использовании приборов видеонаблюдения, работающих в видимом и/или инфракрасном диапазоне, в нестационарных условиях возникает проблема нестабильности видеоизображения, обусловленная вибрацией платформы, например, связанной с ветровой нагрузкой. Особенно сильно этот эффект влияет на качество наблюдения и распознавания при применении длиннофокусных объективов, когда незначительные колебания камеры приводят к заметной нестабильности видеоизображения. Описание алгоритма В наиболее часто используемых алгоритмах стабилизации видеоизображения используется анализ корреляционной функции между опорным кадром и последующими N кадрами. Каждый последующий N й кадр смещается на заданную величину Δx + Δy относительно опорного кадра и рассчитывается корреляционная функция, например, вида: ( , ) ( ), , ( , ) , , A x y I , I x y M M base i j W H i j N     ix jy        где A(Δx, Δy) – корреляционная функция; Δx, Δy – сдвиг N го кадра относительно опорного кадра в пикселях по вертикали и горизонтали, соответственно; W, H – ширина и высота кадра в пикселях, соответственно; Ii,j – величины сигналов пикселей с координатами i,j; M – целая константа, соответствующая максимальному сдвигу, определяется параметрами фотоприемника и условиями наблюдения. Для реализации алгоритма на изображении выбиралась сетка реперных точек. Далее анализ оптического потоках проводился только по этим точкам. Вычисляется среднее значение вектора смещения реперных точек (Δxср + Δyср), между двумя соседними кадрами и определяются точки со смещением, больше среднего значения на заданную величину (Δx+Δy = Δxср+Δyср + const). Если заданное число соседних реперных точек имеют величину смещения выше средней на заданную величину, то считается, что эти точки относятся к быстро двигающемуся объекту (область, связанная с движущимся грузовика, выделена прямоугольником) и исключаются из дальнейшего анализа. В работе предложен алгоритм стабилизации видеоизображения в режиме реального времени в условиях, когда в сцене присутствует быстро двигающиеся объекты. В приборах с реконфигурируемыми вычислительными платформами возможно использование нескольких алгоритмов обработки изображения без изменения аппаратной части. Выбор алгоритма осуществляется оператором нажатием соответствующей кнопки или выбором алгоритма из меню программы. Предложенный алгоритм может использоваться в таких системах как дополнительная возможность получения стабилизированных видеоизображений в условиях, когда в поле зрения появляются двигающиеся объекты.

Мета роботи полягає у висвітленні проблем процесу організації підготовки офіцерів медичної служби запасу у переміщеному вищому медичному навчальному закладі.Основна частина. Доведено гостру необхідність та окреслено основні проблеми організації підготовки офіцерів медичної служби запасу у переміщеному вищому медичному навчальному закладі. Показано шлях становлення та розвитку військово-медичної підготовки у Державному закладі “Луганський державний медичний університет”.Висновки. Військова медицина нині перебуває у стані відродження та потребує нових висококваліфікованих кадрів із числа випускників ВМНЗ. Особливо гостро ця проблема відчутна в умовах збройного конфлікту на Сході України. Отже, з огляду на ситуацію, що склалася, і незважаючи на певні труднощі, створення військової кафедри у ДЗ “ЛДМУ” стало необхідністю, яка була продиктована часом і подіями.

Мета роботи – розкриття правової регламентації післядипломної освіти медичних працівників у державних закладах охорони здоров’я України, яка впливає на правову компетентність лікарів.Основна частина. У статті розглянуто поняття про правову регламентацію та реформування післядипломної підготовки медичних працівників у державних закладах охорони здоров’я України, у процесі якої планується прийняття багатьох нових законів, створення ефективної національної правової системи, що є об’єктивним процесом підготовки нового покоління працівників до забезпечення якості вищої медичної освіти, оскільки кожний лікар повинен вчитися протягом всього свого життя, для того, щоб удосконалюватися у професійному розвитку та бути хорошим спеціалістом. Також розглядаються фактори, які впливають на належну правову компетентність лікарів.Висновок. Правова складова післядипломної підготовки медиків для системи охорони здоров’я України полягає у професійній підготовці висококваліфікованих відповідальних кадрів для державного управління системою охорони здоров’я, спроможних розробляти, аналізувати і реалізовувати державну політику у сфері охорони здоров’я.