Добірка наукової літератури з теми "Ціннісні пріоритети"

Калюжна Т. Г. Ціннісні пріоритети вчителя та освіти. У статті розглянуто ціннісні пріоритети сучасного педагога, визначено основи педагогічної аксіології як базису ціннісної освіти. З’ясовано, що нова модель української педагогічної освіти повинна грунтуватися на українських національних традиціях, надбаннях вітчизняної педагогіки та критично осмисленому досвіді зарубіжжя.

Розглянуто теоретичний конструкт і емпіричну категорію стилю життя у вимірі класичних і сучасних соціологічних теорій. Визначено, що дослідження сучасних соціологів розкривають різні аспекти поведінкових проявів життєвого стилю як складної системи. Зроблено висновок, що під стилем життя можна розуміти комплексні, більш-менш консистентні зразки поведінки і ціннісних установок, які проявляються в соціальній взаємодії, відображають ставлення індивіда до себе, інших людей і світу та представляють ціннісну й активно-діяльну екстраполяцію майбутнього. Основними детермінантами стилю життя виступають ціннісні орієнтації, які формуються відповідно до життєвих пріоритетів, направлені на їх досягнення – тобто цінності, ціннісні пріоритети та орієнтації виступають як складова стилю життя сучасної молоді, визначаючи його сутнісний зміст. Обґрунтовано, що релігійні уподобання сучасної молоді впливають на формування різних типів життєвих стилів. Здійснено соціологічний аналіз ціннісного виміру стилю життя сучасної молоді в контексті її релігійної приналежності. За результатами дослідження виявлено, що для віруючої молоді характерний традиційний стиль життя, що відображає цінності української ментальності і християнської традиції; для атеїстичної притаманний стиль життя індустріального суспільства з домінуванням постматеріалістичної мотивації; для молоді, яка не визначила свою релігійну приналежність, характерний матеріально орієнтований стиль життя із значним проявом гедоністичної спрямованості.

У статті розкрито особливості розвитку ціннісних якостей особистості в умовах сімʼї. Показано, що саме у сімʼї проходить дуже важливий період формування ціннісної свідомості індивіда, коли цінності, що мають у батьків значення непорушних, механічно освоюються підлітком. Сімʼя виступає першою референтною групою, чиї норми та цінності він сприймає як власні та втілює їх у своїй поведінці. Через сімʼю підліток дізнається про особливу версію культури, засновану на позиції та досвіді членів сімʼї. Ціннісні пріоритети підлітків формуються не тільки цілеспрямованим впливом, словом батьків, а й усім їхнім життям. Будучи складовою того чи іншого етносу, сімʼя постає як мікросередовище етнічних процесів. Наголошується, що вплив сімʼї та її компонентів на розвиток ціннісних якостей особистості має складний, поліфункціональний характер. Формувальний потенціал сімʼї визначається можливостями, умовами здійснення кожною конкретною сімʼєю функцій, що розвивають і залежить від багатьох обставин: соціокультурного статусу сімʼї; освоєння батьками нових соціальних ролей; умов та способу життя сімʼї; складу сімʼї, стилю взаємин у сімʼї; загальної духовної атмосфери; ціннісних орієнтацій батьків; цінність сімʼї. Формувальний потенціал сімʼї загалом визначають як ступінь її можливостей у формуванні особистості, що реалізуються через усі сторони її діяльності, функцій. Ключові слова: сімʼя, цінності, особистість, розвиток ціннісних якостей.

Розглядається сутнісні прояви фундаментальних світоглядних, екзистенційних і аксіологічних зрушень, що відбуваються на рівні індивідуальної і суспільної свідомості щодо уявлень людини про себе, сенс і цілі свого життя, ціннісні пріоритети на сучасному етапі внаслідок соціокультурних трансформацій. Також аналізуються їх можливі наслідки в контексті подальшого розвитку людства.

Вступ. Формування компетентного військово-медичного фахівця є процесом складним, який визначається не тільки сумою отриманих професійних знань, умінь та навичок, сформованих компетентностей, але й системою ціннісних орієнтацій, ціннісної самосвідомості молодого фахівця. Процес ціннісного виховання військового, військового медика зокрема, потрапляє до стратегічних інтересів нашої держави. Метою дослідження було виявити ціннісні орієнтації і життєві пріоритети у слухачів першого курсу УВМА для подальшого стимулювання їх розвитку або проведення корекції впродовж навчання в УВМА. Матеріали і методи. У дослідженні був використаний опитувальник з 18-ти тверджень щодо особистих ціннісних орієнтацій. Опитано 119 слухачів першого курсу УВМА. Статистичний аналіз даних проведено з використанням методів варіаційної статистики, кореляційного (коефіцієнт кореляції Спірмена), кластерного та покрокового дискримінантного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Ліцензія AXA905I924220FAACD-N. Результати. Аналіз виявлених ціннісних орієнтацій слухачів показує, що їм притаманні цілком природні особистісні цінності пересічної молодої людини (найважливішими цінностями у житті слухачів є фізичне і психічне здоров'я, щасливе сімейне життя, любов). Але вони не виявляють зацікавленості в розвагах, творчості, красі природи та мистецтва. Результати дослідження дають підстави зробити висновок, що молоді люди, які тільки починають навчатися в УВМА, почувають себе не надто впевненими в новому для них військовому середовищі. Експериментально отримані результати рейтингу ціннісних орієнтацій з допомогою кластерного аналізу методом k-середніх дали змогу виділити дві підгрупи з різним профілем пріоритетів з наближеним співвідношенням кількості осіб у першій та другій підгрупах як 1:2. За своїми ціннісними орієнтирами представників першої підгрупи можна охарактеризувати як активних, самостійних, незалежних у діях і судженнях, орієнтованих на особисте удосконалення, професійне зростання, розширення власного світогляду з дещо егоїстичним проявом своїх пріоритетів. Для підгрупи 1 пріоритетними цінностями на сучасному етапі життя є здоров'я (фізичне і психічне), продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил, здібностей), розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне удосконалення, свобода (самостійність, незалежність в судженнях і вчинках), впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч і сумнівів). Навчання в академії вони розглядають як майданчик для реалізації своїх життєвих планів. Вибрані представниками 2-ї підгрупи твердження дозволяють зробити висновки, що їх життєві цінності орієнтовані на здорове, сімейне, матеріально забезпечене, урівноважене життя. Військова служба може розглядатися як основа і необхідне джерело для забезпечення такого життя. Враховуючи, що активна життєва позиція, можливість творчої діяльності для них є неважливими, а цікава робота, можливість особистого розвитку, продуктивне життя з використанням свої здібностей і можливостей займають проміжне значення, можна припустити, що вони готові виконувати шаблонну роботу, підпорядковуватися наказам. Це люди «команди», для яких значимими є колектив, його принципи, громадська думка. Система ціннісних орієнтацій в цій підгрупі є стабільнішою, ніж в підгрупі 1, свідчить про потенційно кращу спроможність адаптації до змін зовнішнього середовища. Висновки. Система ціннісних орієнтацій слухачів перебуває на стадії її завершення. Особливу увагу при організації освітнього процесу слід приділяти формуванню у слухачів активної життєвої позиції, орієнтованої на відповідальне ставлення до власного професійного зростання та суспільного життя, формуванню національно-патріотичних почуттів.

У статті досліджено афористичний корпус, репрезентований творчим доробком Ліни Костенко; ідеться про афоризми як універсальний спосіб створення мовної картини світу, наповнення її глибоким філософським змістом. Афористичні висловлення розглядаються як ціннісні транслятори світогляду автора, його соціалізації й водночас як орієнтири, здатні вплинути на свідомість індивідуума, скорегувати його поведінку й діяльність, покликані сприяти реалізації сутнісних сил людини, її моральному вдосконаленню, духовному збагаченню, особистісному розвиткові. Національна картина світу репрезентується через актуалізацію в межах афористичних висловлень концептів, що транслюють пріоритети національних інтересів України.

Мета статті – виявити теоретичні засади вивчення фортепіанного мислення як форми та способу музичного мислення, тобто враховуючи загальні онтологічні та ціннісно-пізнавальні властивості музичнотворчого процесу, художньо-знакової форми музики. Методологія роботи передбачає поєднання естетико-культурологічного та семантичного музикознавчого підходів, виявляє метод жанрово-стильового аналізу у його новому типологічному значенні, скерована до цілісності предметного виявлення фортепіанного мислення. Наукова новизна дослідження полягає у розробці стильової концепції фортепіанного мислення, що базується на визначенні контекстуальних та інтекстуальних – інтенціональних ознаках й властивостях музичного стилю, дозволяє поглиблювати феноменологічний підхід до форми та змісту фортепіанної творчості, визначати їх відповідність до образних та смислових параметрів композиторської та виконавської поетики як єдності методичних та знакоутворюючих виразових засобів. Висновки. Специфіка музичного мислення зумовлює провідне значення історико-типологічного та структурно-семіотичного підходів, а вони наголошують домінування стильового начала у музичному змістоутворенні, також дозволяють визначати своєрідність образної форми музичної, зокрема фортепіанної, творчості. «Зовнішня», тобто контекстуальна, обумовленість музичного стилю з боку художньої культури, естетичних домінант епохи відкриває його ціннісні пріоритети, що існують як сталі образні утворення у межах певних жанрових структур, причому останні визначаються насамперед з їх виконавської сторони. Тому виокремлюється аспект фортепіанно-виконавського мислення як жанрово-стилього феномена, що потребує особливих способів виявлення та вивчення.Ключові слова: музичне мислення, фортепіанне мислення, стиль, жанрова структура, образна форма, контекстуальні та інтекстуальні властивості музичного стилю.

Кожне рекламне повідомлення – це демонстрація певного способу життя, героїв та цінностей. Проведений автором контент-аналіз рекламного креативу базувався на матеріалах Київського Міжнародного фестивалю реклами та результатах щорічних конкурсів реклами, які проводилися у межах головної української рекламної виставки “REX”. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30761