Дисертації з теми "Цінності моральні"

Особливі надії суспільства покладаються на на вищий навчальний заклад, який виступає одним із найважливіших джерел формування духовного потенціалу юнацтва, майбутніх професіоналів, які призвані виховувати дітей. Гуманістичний напрямок у розв'язанні глобальних проблем вищої освіти повинен передбачати виховання гуманістичного типу особистості студента, орієнтованого на творче перетворення соціальної дійсності і саморозвиток, постійний пошук шляхів самовдосконалення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17345

Метейко, І. Ю. Духовно-моральні й культурні цінності суспільства та їх зв’язок із соціальною роботою: порівняльний аспект Японія і Україна : магістерська робота: 231 Соціальна робота / І. Ю. Метейко ; керівник роботи ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 76 с.
У магістерській роботі автором було розглянуто поняття, сутність та значення моральних цінностей, духовних та культурних цінностей. При написанні наукової роботи автором було використано різні підходи вчених до трактування поняття «духовно-моральні цінності», «культурні цінності». Визначено, що соціальна робота як професія виникла на основі благодійної діяльності – християнського богоугодного вчинку, оскільки випливала із сутності Бога. Любов до людей, співчуття, милосердя, доброзичливість були необхідними умовами допомоги нужденним і лягли в основу сучасного формулювання принципів соціальної роботи. Автором вивчено передовий досвід Японії та країн Європейського Союзу у розвитку моральних, духовних та культурних цінностей. Було виявлено, що важливим аспектом традиційної японської культури, який серйозно вплинув на повоєнний розвиток країни, є виховання у японців специфічного ставлення до праці та знань. Розглянуто особливості та специфіку формування ціннісних професійних орієнтацій у майбутніх соціальних працівників європейських країн. Розроблено рекомендації щодо формування ціннісних орієнтацій майбутніх соціальних працівників. Методологічні рекомендації щодо оптимізації цього процесу такі: формування в навчанні специфіки розвитку ціннісно-мотиваційної сфери учнів як ключового механізму психічної саморегуляції поведінки та різних видів діяльності.
In writing the scientific work, the author used different approaches of scientists to the interpretation of the concept of «spiritual and moral values», «cultural values». It is determined that social work as a profession arose on the basis of charitable activity – a Christian act pleasing to God, because it followed from the essence of God. Love for people, compassion, mercy, kindness were necessary conditions for helping the needy and formed the basis of modern formulation of the principles of social work. The author studies the best practices of Japan and the European Union in the development of moral, spiritual and cultural values. It was found that an important aspect of traditional Japanese culture, which seriously influenced the postwar development of the country, is the education of the Japanese specific attitude to work and knowledge. Peculiarities and specifics of formation of value professional orientations in future social workers of European countries are considered. Recommendations for the formation of value orientations of future social workers have been developed. Methodological recommendations for optimizing this process are as follows: the formation in teaching of the specifics of the development of the valuemotivational sphere of students as a key mechanism of mental self-regulation of behavior and various activities.

У статті досліджуються морально-етичні переконання С. Єфремова, його оцінки суспільному занепадові, духовній деградації сучасників на тлі більшовицького терору і особистого психологічного стану.
The article considers the moral and ethical beliefs of S. Efremov, his evaluation of social decay, spiritual degradation of his contemporaries on the background of bolshevik terror, and his personal psychological state.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню змісту, структури і вікових особливостей моральної самосвідомості підлітків, пошуку шляхів і засобів консультативного впливу на її розвиток. Здійснено науковий аналіз теоретичних підходів до вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування підлітків у зарубіжній і вітчизняній психології, презентовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного і поведінкового), визначено критерії її оцінки (осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії і вчинки) та рівні (високий, середній, низький) розвитку, уточнено сутність поняття «моральна самосвідомість» і «моральна рефлексія». Обґрунтовано та апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультативної роботи (групову, індивідуальну та домашні завдання). На засадах впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.
Dissertation research is devoted to study the content, structure, age and sexual particularities of the moral self-consciousness of teenagers, standard of judgement, searching of the ways and facilities of the consulting influence upon their development. The work presents the analysis of the scientific-theoretical approach to study the problems of the development of the moral self-consciousness and psychological consultations of teenagers in the foreign and domestic psychology, different conceptual approaches of study of this structure are considered. The results of the research of structural components of the moral self-consciousness (the cognitive, emotional-valuable and behavioural) are presented, criteria of their estimation (of the awareness of the moral quality, moral reflection, introspection, moral values, feeling of responsiblity, empation, self-verification, moral deeds and actions) and the levels (high, average, low) of the development, the essence of such meanings as «moral self-consciousness» and «moral reflection» are determined. Theoretically motivated and approved the model of the consultative work on the development of the moral self-consciousness of teenagers, which includes different forms of the consultative work: the group (in the manner of social-psychological training) and the individual forms of the consultative work and the homework. The efficiency of its use is proved on the basis of the innovation of the consultative work model which shows the dynamic of the development of the components of the self-consciousness of teenagers it also gives the quantitative and qualitative analysis of the received results.
Диссертация посвящена исследованию содержания, структуры и возрастных особенностей морального самосознания подростков, поиску путей и способов консультативного воздействия на его развитие. В работе проанализированы научные подходы к изучению проблемы развития морального самосознания и психологического консультирования подростков в зарубежной и отечественной психологии. Раскрывается специфика морального самосознания как сложноорганизованной психологической системы. В структуре морального самосознания выделены три компонента: когнитивный, эмоционально-ценностный и поведенческий, которые влияют на развитие моральной мотивации, способность действовать в ситуации морального выбора, ориентируясь на моральные нормы. Представлены результаты экспериментального исследования психологических особенностей морального самосознания в подростковом возрасте, на основе которых выделены критерии (осознание моральных качеств, моральная рефлексия, интроспекция, чувство ответственности, эмпатия, самоконтроль, моральные действия и поступки) и определены уровни (высокий, средний и низкий) его развития. Исследование позволило выяснить, что для большинства подростков характерно неравномерное усвоение моральных понятий. Они в большей степени проявляют интерес к изучению своего внутреннего мира, чем к анализу моральных ситуаций. Их уровень эмпатии зависит от степени эмоциональной близости с объектами. В развитии чувства ответственности преобладает дисциплинарная ответственность, так как дисциплинарные установки у них формируются раньше, чем ответственность за себя и других. Подростки способны контролировать свои эмоциональные состояния и поведенческие реакции, но в сложных ситуациях проявляют несдержанность. Проведенное исследование позволило изучить у подростков целостную картину развития их морального самосознания и предложить формы и методы консультативной работы его гармонизации. Созданная нами модель консультативной работы для развития морального самосознания подростков основывалась на главном положении когнитивно-бихевиорального подхода консультирования, подчеркивающим ведущую роль когнитивных структур в возникновении и формировании эмоциональных реакций и поведения личности. Процесс реализации консультативной модели в практической деятельности включал три этапа: диагностический, планирования и проведения психокоррекционных воздействий. Основными формами консультативной работы являлись индивидуальные беседы, групповые занятия и домашние задания. Групповая консультативная работа проводилась в форме социально-психологического тренинга и предусматривала участие подростков в дискуссиях и диспутах, в процессе которых рассматривались вопросы, позволяющие уточнять и дифференцировать моральные понятия. Моделирование в сознании подростков альтернативных жизненных ситуаций и их групповое обыгрывание в форме тренинговых упражнений позволило развить и укрепить когнитивные, эмоциональные и поведенческие нормативы для адекватного разрешения моральных проблем. Индивидуальная консультативная работа с подростками основывалась на использовании комплекса методов и техник, направленных на коррекцию искаженных компонентов морального самосознания, которые лежат в основе беспокоящих их проблем. Основные психологические воздействия включали коррекцию базовых компонентов морального самосознания - когнитивного, эмоционально-ценностного и поведенческого. При проведении консультативной работы у подростков наблюдались развитие процессов понимания и дифференциации моральных понятий, трансформация неконструктивных моральных взглядов в адекватные убеждения, активизация способности к моральной рефлексии, расширение объема моральных знаний, актуализация чувства ответственности и способности к эмпатии, трансформация иерархии ценностных ориентаций, развитие способности к самоконтролю. Сравнительный анализ количественных и качественных психологических характеристик до и после консультирования позволяет отметить позитивную динамику многих показателей морального самосознания в экспериментальной группе учащихся в отличие от контрольной. Апробация данной психологической модели консультативной работы, выявленная эффективность предложенных методов и приемов психокоррекционных воздействий, позволяют предложить ее для практического внедрения в работу школьных психологов, педагогов, воспитателей, методистов отделов образования и работников школ – интернатов.

Значення філософського дослідження проблеми трансформації моральних цінностей в сучасному світі можна пояснити тим, що комплекс моральних цінностей індивіда, етносу, соціуму є одним із важливих показників, що характеризує взаємодію суб’єктів суспільства, сприйняття ними цієї дійсності буття. Також важливим є розуміння кількісної і якісної характеристики моральних цінностей сучасного суспільства для передбачення того, як реалії сьогодення вплинуть на розвиток духовного життя майбутніх поколінь, країни в цілому.

Соціальні та політичні зміни, що відбулися в сучасному житті України, позначилася в першу чергу на найбільш незахищених громадянах – дітях. Затяжна соціально-економічна й політична криза в Україні зумовили розвиток дитячої бездоглядності й спричиненої нею безпритульності.

Актуальність дослідження полягає в необхідності відродити в духовному світі української молоді давні лицарські чесноти, простежити спадкоємність і незнищенність морально-етичних цінностей, яких у суворому сьогоденні дуже потребує наше суспільство.

Коли кілька років тому наш читач уперше познайомився з американським письменником Деном Брауном (роман "Код да Вінчі"), аудиторія одразу розділилась на апологетів (нічого кращого в сучасній літературі немає!) і непримеринців (це взагалі не література). З одного боку, автор наповнював традиційний жанр детективного роману невластивим сюжетним матеріалом, де злочини спричиняються не корисливими мотивами, а афектами безкорисної, власне розумової, активності. З іншого – ефективно використав суто літературні техніки для досягнення явно не літературної мети.

У статті висвітлено результати проведеного соціологічного дослідження стану ціннісних орієнтацій сучасної української молоді, показані погляди на мораль, зміни у вимірюванні цінностей. Виявлено основні ціннісні позиції сучасної української молоді та особистісні ресурси студентської молоді. Надано результати опитування студентів Вінницького національного технічного університету та запропоновано шляхи покращення.
The article highlights the results of a sociological study of the status of value orientations of contemporary Ukrainian youth. The basic values of modern Ukrainian youth and personal resources of student youth are revealed. The results of the survey of students of Vinnytsia National Technical University were given and ways of improvement were offered.

У статті з’ясовуються світогляд і морально-етичні переконання Б. Антоненка-Давидовича, які він висловив у листах до різних адресатів, простежується його ставлення до людей і тварин, принципи і духовні цінності, реакція письменника на неофіційну заборону друкуватися та пропоновані компроміси із тоталітарним радянським режимом.
In the article explains the world outlook and the moral-ethical beliefs by B. Antonenko-Davidovich, which he expressed in letters to different recipients. It followed his attitude towards people and animals, principles and spiritual values, the writer's reaction to the unofficial ban to be printed and the proposed compromises with the totalitarian the Soviet regime.

Омельчук О.М. Поведінка людини: філософсько-правовий вимір: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права / Омельчук Олег Миколайович. – Львів: ЛьвДУВС, 2013. - 436 с.
Філософсько-правове розуміння поведінки людини осмислено через призму формування та розвитку філософсько-правової думки, в контексті різних інтерпретацій поведінки людини, з огляду на історичні особливості еволюції права. Виявлено, що на різних етапах історичного розвитку суспільство в особливий спосіб підходило до регламентації поведінки людини, закріплюючи його у соціальних, зокрема правових, нормах. Різні соціально- економічні формації використовували різні соціальні норми в конкретних історичних умовах, які відповідали тогочасному соціальному, культурному, духовному та економічному розвитку людини і суспільства. Суспільство створювало соціальні норми як засіб для впорядкування, врегулювання та оцінки поведінки людини. Соціальні норми досі відображають відносини взаємодії та взаємозалежності між людьми, репрезентовані так, що безпосередньо впливають на їхню поведінку. Аналіз філософсько-правових поглядів, соціальних і правових норм різних суспільств, а також дослідження специфіки соціальних систем дозволив виявити особливості філософського тлумачення поведінки людини на різних етапах розвитку суспільства, а також засобів її регулювання. Генеза концепції поведінки людини розглядається через призму лінійного підходу як послідовність етапів історичного розвитку, які зумовлюються об’єктивними законами та умовами суспільного розвитку, а також соціальними та особистісними цінностями людини. Поведінка людини розглядається як зовнішньооб’єктивований вияв особистісних цінностей людини, які ґрунтуються на домінувальних у суспільстві соціальних цінностях та інтеріоризовані людиною у процесі соціалізації. Видовим явищем щодо неї є правова поведінка людини – зовнішньооб’єктивований вияв особистісних цінностей людини, які ґрунтуються на домінувальних у суспільстві правових цінностях і нормах і забезпечуються державним примусом. Philosophic-legal understanding of a person’s behaviour is comprehended in the light of formation and development of philosophic-legal thought, in the context of different interpretations of a person’s behaviour taking into consideration historic peculiarities of evolution of law. It is discovered that at different stages of historic development, society in a peculiar way came to regulation of a person’s behaviour, consolidating it in social, in particular, in legal norms. Different socio-economic formations used different social norms in specific historical conditions, which corresponded to social, cultural, spiritual and economic development of a person and society of that time. Society created social norms as a means for normalization, regulation and assessment of a person’s behaviour. Social norms have been reflecting relations of interaction and interdependence between people, represented in such a way that they directly influence their behaviour. The analysis of philosophic-legal views, social and legal norms of different societies, as well as the research of specificity of social systems allowed us to determine peculiarities of philosophic explanation of a person’s behaviour at different stages of a society’s development and the means of its regulation. Genesis of the concept of a person’s behaviour is examined in the light of the linear approach as a succession of stages of historic development, which are stipulated by objective laws and conditions of social development, and also by social values and individual values of a person. A person’s behaviour is examined as an exterior objective manifestation of individual values of a person, which are grounded on dominating in the society social values and which are made interior by a person in the process of socialization. Its aspectual phenomenon is a person’s legal behaviour that is internally objective manifestation of a person’s individual values, which are grounded on the dominating in the society legal values and norms, and which are guaranteed by the state coercion.

Робота виконана у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Тернопіль Захист відбувся 9 червня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Білогірська, 2 (корпус № 10, зал засідань). З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
Дисертація присвячена дослідженню розроблення теоретичних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо сенгуляритивності формування корпоративної культури на підприємствах машинобудівної галузі в умовах трансформації економіки. На основі опрацювання літературних джерел у роботі розкрито сутність та роль сенгуляритивності формування корпоративної культури; охарактеризовано етапи розвиту корпоративної культури в Україні; проаналізовано чинники впливу на формування корпоративної культури машинобудівних підприємств. Запропоновано методику сенгуляритивності формування корпоративної культури машинобудівних підприємств, що включає морально-психологічні якості керівника, управлінську, екологічну та інноваційну політику, стратегію корпоративної культури. Удосконалено експертний метод розрахунку рівня корпоративної культури машинобудівних підприємств на основі оцінювання впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Представлено трирівневу модель формування корпоративної культури для діяльності машинобудівних підприємств із врахуванням морально-етичних принципів та специфіки культури ведення діяльності.
Диссертация посвящена исследованию разработки теоретических и методических подходов, а также практических рекомендаций к сенгуляритивности формирования корпоративной культуры на предприятиях машиностроительной отросли в условиях трансформации экономики. При исследовании литературных источников в работе раскрыто суть и роль сенгуляритивности формирования корпоративной культуры; охарактеризованы этапы развития корпоративной культуры в Украине; проанализированы факторы влияния на формирование корпоративной культуры машиностроительных предприятий. Отмечено, что процесс формирования корпоративной культуры на отечественных предприятиях осуществляется под влиянием внешних рыночных факторов, которые действуют как основной аргумент преобразований, направленных на совершенствование как внутреннего взаимодействия с персоналом, так и внешнего взаимодействия с партнерами, клиентами и конкурентами, а также с потенциальными работниками предприятий. На основе исследования особенностей процесса формирования корпоративной культуры на отечественных предприятиях, выделено и предоставлено его главные этапы: 1) миссия и основные цели предприятия; 2) управленческий опыт руководства, квалификация персонала, имидж предприятия; 3) принципы и правила корпоративной культуры; 4) сенгуляритивность корпоративной культуры предприятия. Предложено трактовку понятий: 1) “сенгуляритивности”, как установления и развития цивилизованных деловых отношений и формирования корпоративной культуры в контексте Европейской трансформации предприятий в т.ч. и машиностроительной отросли; 2) “сенгуляритивности формирования корпоративной культуры”, как особенностей и специфики формирования корпоративной культуры на предприятиях посттоталитарного времени. Представлено методику сенгуляритивности формирования корпоративной культуры машиностроительных предприятий, на основе: 1) морально-психологических качеств руководителя (личностные черты и лидерские задатки, индивидуальный стиль, принципы и методы управления, моральные предпосылки общения и моральные ценности, принципы гуманизма и демократизма); 2) управленческой, экологической и инновационной политики (программа по экологической безопасности, участие в общественных мероприятиях и благотворительная деятельность, программа инновационной деятельности, инвестиционные проекты, применение зарубежного опыта); 3) разработки стратегии корпоративной культуры (прямой и косвенный подходы, методы продвижения и функции этапы формирования и принципы осуществления, основные задачи формирования). Применение данной методики, позволит предприятию получить положительный результат от своей деятельности (высокие финансово-экономические показатели, заинтересованность и мотивация работников, признание, уважение, успех, содержание длительных конкурентных позиций на внутреннем и внешнем рынках и т.д.). Усовершенствовано определение уровня корпоративной культуры машиностроительного предприятия на основе экспертного метода. Представленный механизм позволяет проанализировать корпоративную культуру как одного из структурных элементов предприятия, а не как часть корпоративного управления. Обосновано трехуровневую модель разработки и формирования корпоративной культуры машиностроительного предприятия.
The dissertation investigates the development of theoretical and methodological issues and practical recommendations for singularity of corporate culture at enterprises of machine building industry in a transitional economy. On the basis of the literary sources, the essence and the role of the singularity of corporate culture are difened, the main stages of the development of a corporate culture in Ukraine are analyzed; the main factors of influence on the formation of corporate culture building enterprises are singled out. The methodology of singularity corporate culture building enterprises, including the moral and psychological qualities of the manager, managerial, environmental and innovation policies, strategies of corporate culture are offered. The method for calculating the expert level of corporate culture building enterprises based on the evaluating the impact of external and internal factors of the environment is improved. The three-tier model of corporate culture for business building enterprises with regard to ethical principles and the specific culture of doing business is presented.

Мушта Ю. В. Формування моральних цінностей молодших школярів на уроках літературного читання : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Т. В. Турбар. Запоріжжя : ЗНУ, 2021, 75 с.
UA : Робота викладена на 75 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 82 джерела. Об’єкт дослідження: процес формування моральних цінностей молодших школярів. Предмет дослідження: методика формування моральних цінностей у молодших школярів на уроках літературного читання. Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність методики формування моральних цінностей молодших школярів у процесі ознайомлення з творами різних жанрів на уроках літературного читання. У роботі розглянуто поняття моралі і моральності, досліджено рівень сформованості моральних цінностей у молодших школярів; розроблено систему завдань для формування моральних цінностей здобувачів освіти початкової школи на уроках літературного читання.
EN : The work is presented on 75 pages of printed text. The list of links includes 82 sources. Object of research: the process of formation of moral values of junior schoolchildren. Subject of research: methods of formation of moral values in junior high school students in reading lessons. The purpose of the study: to develop, theoretically substantiate and experimentally test the effectiveness of methods of forming moral values of primary school students in the process of acquaintance with works of different genres in reading lessons. The concept of morality and morality is considered in the work, the level of formation of moral values at junior schoolboys is investigated; a system of tasks for the formation of moral values of primary school students in reading lessons has been developed.