Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ціна залучення.
Статті в журналах з теми "Ціна залучення"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-28 статей у журналах для дослідження на тему "Ціна залучення".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Лахижа, Микола Іванович. "ПРОБЛЕМА ОЦІНКИ ПОСТКОМУНІСТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА В ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (15 вересня 2020): 132–49. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-132-149.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті простежено оцінювання посткомуністичної трансформації в Республіці Польща в польській історіографії, що актуально, зважаючи на значну увагу в Україні до польського досвіду реформ.
Мета дослідження полягає у виявленні, аналізі, узагальненні та систематизації напрямів вивчення та оцінювання посткомуністичної трансформації в Республіці Польща польськими вченими та політиками.
Наукова новизна дослідження полягає в узагальненні та систематизації оцінки посткомуністичної трансформації польськими політиками та вченими і виявленні впливу цієї оцінки на практику та перспективу реформ.
Висновки. Проведений аналіз підтверджує спостереження щодо значної уваги польських вчених та політиків до характеристики посткомуністичної трансформації. Виявлено та охарактеризовано неоліберальний (Л. Бальцерович та інші) та прагматичний (Г. Колодко, В. Кізюн та інші) підходи польських політиків та вчених до реформ. Характерною рисою публічного управління в Польщі є залучення вчених до публічного управління. На думку автора, жоден з підходів не заперечує саму суть трансформації. Усі автори погоджуються, що соціалізм не відповідав соціальним та економічним очікуванням, отже – довелося змінити устрій. Однак це не означає бездоганність того, що виникло на руїнах попередньої економіки, і шлях трансформації було обрано оптимально. Слід також пам’ятати, що польський капіталізм був результатом експерименту. "Шокова терапія" мала швидко стимулювати швидкий процес розвитку ринкової економіки, але її ціна оцінюється економістами по-різному, зважаючи на авторську політичну та наукову позицію.
2
Кругляк, Марина Едуардівна. "«Ніч музеїв» як успішний приклад музейної комунікації". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 8–11. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-8-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто всесвітньо відому акцію «Ніч музеїв» як один з успішних прикладів музейної комунікації. Цей захід, як правило, проводиться в Міжнародний день музеїв і є одним зі шляхів створення позитивного образу музею, його популяризації та реклами. Автор подає історію виникнення цієї акції, розповідає про особливості її проведення в декількох країнах світу, зокрема акцентує увагу на досвіді сусіда України – Польщі. У тексті продемонстровано ступінь залучення музеїв України до «Ночі музеїв», показано найцікавіші атракції, що пропонувалися відвідувачам у 2017–2021 роках. Доведено, що акція «Ніч музеїв» з кожним роком набуває все більшої популярності у світі та в Україні, що до її проведення все активніше долучаються не стільки музеї, скільки установи сфери культури та освіти, зокрема, мистецькі галереї, Академії наук, університети, бібліотеки, засоби масової інформації. Наголошено на тому, що найчастіше у «Ніч музеїв» пропонується вільний вхід до установ або ж встановлюється помірна ціна за квиток. Серед найпопулярніших дійств – презентації книжок та колекцій одягу, майстер-класи та квести, театралізовані вистави, концерти, перегляди кінострічок. Звернено увагу на труднощі в проведенні «Ночі музеїв» в Україні і світі. Окрім обмежень у музеях, пов’язаних із COVID-19, в Україні до світової пандемії додаються економічні труднощі: недостатнє фінансування з боку держави, низька залученість спонсорів (особливо в провінції), пасивність пересічних громадян, нерозвиненість інфраструктури, зокрема транспортної, недостатнє використання можливостей реклами.
3
Editor, Editor. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (29 листопада 2019): 263–70. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначення основних причин кризового стану вітчизняної галузітрикотажного виробництва та постановка основних завдань, які необхідно розв’язатидля відродження та сталого розвитку вітчизняного ринку трикотажних виробів.Методика. Для досліджень, результати яких наведені у даній статті, буловикористано соціологічні методи досліджень.Результати. Встановлено, що вітчизняна трикотажна продукція займає доситьмалу частку на українському ринку, необхідно розширювати асортимент продукції,створюючи конкуренцію імпортній продукції сумнівної якості. З цією метою необхідностворити власну сировинну базу для трикотажної промисловості за рахунок відродженнявітчизняного льоно- та коноплепереробного комплексу; оновити технічну базу, що дало бзмогу збільшити виробничі потужності та підвищити якість продукції до європейськихстандартів. Основними тенденціями у розвитку ринку трикотажних товарів в Україні є:скорочення внутрішнього попиту на трикотажні товари вітчизняного виробництва, щообумовлюється низькими цінами імпорту; переважання частки імпортованої продукції,що складає 76 % від загального обсягу ринку трикотажних товарів (Китай, Білорусь,Туреччина); занепад вітчизняної сировинної бази. Вітчизняні трикотажні виробипрограють конкуренцію імпортним за критеріями: ціна-якість, відповідність тенденціяммоди, повнота асортименту. Великі обсяги контрабанди товарів та демпінгові ціниіноземних конкурентів унеможливлюють успішну конкуренцію з боку вітчизнянихтоваровиробників; в Україні відсутня державна політика щодо захисту інтересіввітчизняних виробників трикотажних виробів. За відповідних умов актуалізуютьсязавдання пошуку шляхів ефективного регулювання ринку трикотажних виробів в Україні зурахуванням необхідності захисту та стимулювання розвитку вітчизняних виробників наорганізаційному рівні державної політики.Необхідною умовою конкурентоспроможності вітчизняних трикотажних виробів якна внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, є залучення молодих дизайнерів у сферувиробництва білизняних виробів, які б могли розробити сучасну, модну продукцію.Необхідно залучати покупців до формування не лише торгового, а й виробничогоасортименту шляхом опитування продавцями або анкетування Наукова новизна. Встановлено, що пріоритетними напрямками формуваннявнутрішнього ринку трикотажних виробів є захист ринку від контрафактної продукції;дотримання контролю за якістю і ціною імпортованих товарів через процедурисертифікації та ідентифікації й запровадження електронного декларування імпорту;застосування антидемпінгових заходів для захисту внутрішнього ринку від експансіїзакордонних виробників; зменшення обсягів тіньового обороту.Практична значимість. Аналіз тенденцій розвитку ринку трикотажних виробів вУкраїні дав змогу визначити необхідні критерії відродження вітчизняного трикотажноговиробництва
4
Salamin, O., та S. Poperechnuy. "Державне регулювання сільського господарства в умовах активізації міжнародних інтеграційних процесів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (3 жовтня 2017): 64–69. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8110.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються проблеми організації, спрямування та здійснення державної регуляторної політики в аграрному секторі економіки України. Показано особливості вітчизняного сільського господарства, через які не можуть автоматично застосовуватись поширені в економічно розвинутих країнах підходи до державного регулювання галузі. Основною з них є неналежний рівень сформованості аграрного ринку та його інфраструктури, що призводить до високої мінливості цін. За результатами здійсненого аналізу державного регулювання цін показано, що жоден з підходів, який застосовувався після 1991 року, не забезпечив належних результатів. В умовах активізації міжнародних інтеграційних процесів проблеми посилюються обмеженням міжнародними організаціями державного впливу на ціну. Через високу мінливість цін прискорено розвиваються особливо великі за розмірами суб’єкти господарювання голдингового типу, зорієнтовані на виробництво сировинної продукції та її поставки на зовнішній ринок, де ціни стабільніші. Зростання експортного потенціалу поєднується з посиленням монокультурної спрямованості вітчизняного сільського господарства, посиленням соціальних проблем у селах, значної ізоляції від ринків збуту малих і середніх за розмірами господарств. В цих умовах не відмічаються закономірні процеси диференціації особистих селянських господарств, трансформації їх у товарні господарства фермерського типу. Для забезпечення належної конкурентоспроможності переробленої продукції сільського господарства пропонується формувати інтегровані системи з участю різних за розмірами суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом, переробкою і збутом продукції, а державну фінансову підтримку спрямовувати на ті інтегровані структури, які зорієнтовані на виробництво конкурентоспроможної на зовнішньому ринку продукції. Необхідною умовою такої підтримки може бути розробка бізнес плану виробництва такої продукції. Підтримку слід спрямовувати на придбання засобів виробництва, необхідних для реалізації бізне-плану. Для здійснення контролю за цільовим характером витрачання коштів державної підтримки її слід здійснювати на засадах приватно-державного партнерства. Держава може залишатись власником засобів виробництва, придбаних за кошти державної підтримки до виходу на проектну потужність визначену бізнес планом. Після цього дані засоби можуть бути передані на баланси підприємств. Переваги такої підтримки порівняно з нинішньою полягають у її вищій результативності, спрямованості на реалізацію потенціалу вітчизняного сільського господарства в умовах міжнародної інтеграції України. Позитивний досвід сприятиме поширенню інтегрованих систем на основі залучення децентралізованих коштів.
5
Стецько, М. В. "Залежність ціни залучення капіталу корпоративним сектором економіки від кредитних рейтингів країни". Фінанси України, № 5 (234) (2015): 92–103.
Знайти повний текст джерела
6
Стецько, М. В. "Залежність ціни залучення капіталу корпоративним сектором економіки від кредитних рейтингів країни". Фінанси України, № 5 (234) (2015): 92–103.
Знайти повний текст джерела
7
Стецько, М. В. "Залежність ціни залучення капіталу корпоративним сектором економіки від кредитних рейтингів країни". Фінанси України, № 5 (234) (2015): 92–103.
Знайти повний текст джерела
8
Sikalo, M. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ЗЕРНА УКРАЇНИ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 122–30. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що дія організаційно-економічного механізму державного регулювання ринку зерна України має забезпечити стабілізацію, стійкий розвиток і послідовне неухильне підвищення ефективності зернопродуктового виробництва.
Серед головних складників та напрямів організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку зернового ринку України визначено: удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує відносини на ринку зерна; зменшення витрат та фінансування для відновлення пошкоджених автомобільних шляхів; упровадження нових сучасних сортів і гібридів; збільшення кількості сертифікованих зернових складів; підвищення ефективності діяльності державних агентів на ринку зерна; залучення молоді до праці на підприємствах зернового сектору; доступ зерновиробників до дешевих і якісних фінансово-кредитних ресурсів, залучення приватних інвестицій; стимулювання виходу вітчизняних зерновиробників та переробників на фондові ринки IPO; стимулювання експорту продуктів зернопереробки з високою доданою вартістю; стабілізація цін на зерно та продукцію його переробки на внутрішньому ринку та ін.
9
Старко, І. Є., І. А. Канцір та М. П. Шевчук. "СУЧАСНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 82–86. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою функціонування будь-якого суб’єкта господарської діяльності виступає максимізація прибутку у довгостроковому періоді. Ефективне управління формуванням та розподілом прибутку слугує платформою розвитку підприємства, підвищення його рейтингових показників, залучення інвестицій, розширення масштабів діяльності. Оціночним показником ефективності управління процесом отримання й розподілу прибутку вважається прибутковість. Одним із найефективніших методів оцінки впливу витрат, ціни, обсягу реалізованої продукції на фінансовий результат діяльності підприємства виступає аналіз співвідношень – CVP-aналіз, який за допомогою системи показників оптимізує співвідношення між постійними та змінними витратами, регулює механізм ціноутворення, мінімізує рівень підприємницького ризику, провадить моніторинг фінансових результатів (факт-прогноз), забезпечує запас фінансової стійкості та обґрунтує механізм оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства.
10
Chernikova, Nataliia. "Особливості формування та використання орендного земельного ресурсу в Катеринославській губернії пореформеного періоду". Eminak, № 3(31) (1 жовтня 2020): 43–61. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.3(31).435.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано процес становлення та розвитку орендних відносин в аграрному секторі Катеринославської губернії пореформеного періоду. Визначено роль поміщицького землеволодіння у формуванні орендного фонду регіону. Розкрито шляхи залучення місцевого селянства до орендних відносин в умовах його майнової та соціальної диференціації. Здійснено видову характеристику земель, що складали орендний фонд регіону. Прослідковано динаміку змін орендних цін у контексті видової та регіональної диференціації. Зроблено висновок про вагоме місце оренди у підприємницькій діяльності катеринославського дворянства та селянства як основних суб’єктів орендних відносин і виробників сільськогосподарської продукції.
11
Боднарук, І. М. "ОРГАНІЗАЦІЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-6-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується проблема творчого розвитку особистості учня в аспекті його залучення до художньо-творчої діяльності на уроках музичного мистецтва. З’ясовано, що творчість являє собою індивідуальну або колективну діяльність людини, спрямовану на створення якісно нових, невідомих раніше духовних чи матеріальних цінностей. Відмічається, що художньо-творча діяльність відноситься до специфічного виду естетичної діяльності, продуктом якої є твори мистецтва. Новизна, яка виникає в результаті художньо-творчої діяльності, може мати об’єктивний або суб’єктивний характер. Наголошується, що дитяча творчість на уроках музичного мистецтва являє собою пізнавально-пошукову мистецьку практику. Така творчість цінна тим, що школярі самі відкривають для себе щось нове, раніше невідоме їм у світі музики. Важливість цієї творчості полягає в тому, що вона виступає одним із показників зростання творчих можливостей дитини. Визначено педагогічні умови організації художньо-творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва: врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх систематичне залучення до різних видів художньо-творчої діяльності, забезпечення поетапної підготовки учнів до художньо-творчої діяльності, активізацію та стимулювання їх творчих проявів. Реалізація цих умов дозволить учителю музичного мистецтва значно посилити ефективність такої діяльності, емоційно налаштувати дітей на творчість і надати їм впевненості у своїх силах.
12
Mykolaichuk, Roman. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (5) (29 травня 2019): 95–106. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-01-95-106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито характеристику населення Республіки Казахстан, що відзначається зростанням за рахунок збільшення приросту й додатного сальдо міграції. Для країни властиве старіння нації, переважання жіночого населення, а особливо в середній і старшій вікових категоріях. Наголошено, що корисні копалини Казахстану одні з найбагатших на континенті та у світі. Тут наявні у великій кількості як паливні, так і рудні корисні копалини, зокрема нафта, газ, вугілля, залізна, марганцева й уранова руди. Також є значні поклади не рудних корисних копалин. Але, незважаючи на ресурсну забезпеченість, кліматичні умови не є сприятливими для освоєння цих здебільшого важкодоступних ресурсів, що значно підвищує ціну на сировину. Також клімат не дає змоги достатньою мірою розвивати сільське господарство, що через недостатність зрошення спричинило інтенсивніший розвиток тваринництва. Казахстан відносять до країн із транзитною економікою та є індустріально-аграрною державою. Він володіє господарством, головна особливість якого – динамічний розвиток основних соціально-економічних показників. Проте існує значна залежність цих показників від цін на нафту й сировину, а також від економічного становища провідних торгових партнерів. Господарство Казахстану представлене великою кількістю галузей, проте не всі вони розвиненні достатньо, зокрема в обробній промисловості. Галузі видобувної промисловості домінують у структурі експорту промислових товарів. Існує проблема з недостатньою кількістю залучених інвестицій в економіку, зокрема в обробну промисловість і сільське господарство. Значна залежність розвитку рослинництва від природних умов. Характерною рисою сільського господарства є перевага тваринництва, проте здебільшого воно екстенсивне. Також спостерігаємо постійне збільшення частки сфери послуг у структурі господарства. Економіка Казахстану розвивається, незважаючи на низку проблем, які з’явилися після розпаду СРСР через неправильний перехід до ринкової економіки, до яких відносять знецінення валюти, неефективну приватизацію, спад виробництва, занепад цілих галузей, недостатню кількість фінансових ресурсів. Проте на сучасному етапі реалізовано комплекс реформ, що вивели країну з економічного краху та сприяють подальшому росту як економіки, так і якості життя населення.
13
Білик, О. М., Л. М. Головач, В. Я. Кочерга, Л. Я. Харченко та Г. Д. Поспєлова. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ ДИКИХ ВИДІВ РОСЛИН ПОЛТАВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦІННОГО ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження біорізноманіття диких видів рослин Полтавської області. Ви-значено, що нині в Полтавській області як центрі аграрно-промислового розвитку відбуваються змі-ни видового складу та поширення рослин. Домінуючими стали угруповання агрокультурної рослинно-сті та польових бур’янів, рудеральної рослинності, штучних деревних насаджень. Зважаючи на це, метою статті стало виявлення місць зростання та збір зразків для збереження генетичного різно-маніття дикорослої флори Полтавської області. Методика дослідження включала обстеження це-нозів, збір насіння кормових, лікарських, технічних, овочевих і декоративних культур під час експеди-цій у середині серпня. Окремо відмічали осередки червонокнижних та регіонально рідкісних рослин. Дослідження розпочалися 2016 року в межах пошукової програми – «Залучення до Національного генбанку рослинних форм народної селекції та диких споріднених видів культурних рослин, адаптова-них до умов центрального Лісостепу України» та тривають дотепер. За цей період було зібрано 254 зразки культур, а загальна довжина маршруту склала 580 км. На виконання цього завдання було організовано та проведено комплекс робіт із експедиційного обстеження територій природно-заповідного фонду, природно-історичних святинь (курганів та ін.) та пам’яток садово-паркового мистецтва в межах Полтавської області. Вивчення рослинного покриву історичних пам’яток: кур-ганів, майданів та могильників свідчить про те, що переважно представлена збережена у природ-ному стані та цінна в науковому відношенні рослинність та флора. При узагальненні зібраних даних встановлено, що власне степова рослинність збереглася на верхівках або валоподібних підвищеннях історичних пам’яток, насамперед, тих, на яких знаходяться (або знаходилися) геодезичні знаки. Залучений насіннєвий і посадковий матеріал характеризується показниками адаптивності до стре-сових факторів середовища, стійкості до біотичних чинників. Цінними є зразки дикорослих кормових бобових і злакових трав, диких родичів олійних культур, диких родичів технічних культур та ін. Зіб-рані зразки передано в ресурсні підрозділи установ-виконавців НТП «Генофонд рослин», що спеціалі-зуються на відповідних культурах, для поглибленого вивчення за господарськими і біологічними озна-ками та властивостями, подальшого включення кращих із них до Національного генбанку рослин України та використання в селекційних, наукових та інших програмах установами України. Цінність матеріалу полягає в тому, що він є ендемічним українським, отже адаптований до умов України. Результати експедиції свідчать про доцільність подальшого обстеження, охоплюючи інші населені пункти України та залучаючи більш широке різноманіття видів.
14
Заячковська, Г. А., Ю. О. Власюк та А. О. Сікула. "ІННОВАЦІЇ У ТРЕЙД-МАРКЕТИНГУ В СЕГМЕНТІ FMCG". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто використання інструментів трейд-маркетингу на ринку товарів повсяк-денного попиту в умовах економічної турбулентності, викликаної епідемією COVID-19. Мета статті - роз-крити сутність інструментів активізації купівельного попиту та дослідити використання інновацій у трейд-маркетингу на ринку FMCG. Проведений аналіз сутності трейд-маркетингу дав змогу встановити, що вироб-ники використовують Push-стратегію для проштовхування товарів по маркетинговому каналу дис-триб’юторам, а ті, у свою чергу, проштовхують товари підприємствам роздрібної торгівлі. Встановлено, що серед інструментів активізації купівельного попиту, які використовують у трейд-маркетингу, виділяють стимулювання збуту по системі sell-in & sell-out, спеціальні події та мерчандайзинг. При цьому стимулювання торгівлі проводять з метою: переконання торговельних підприємств купувати товар у великій кількості; підвищення рівня торговельної підтримки товару; побудови зв’язків та проведення заходів стимулювання на вимогу учасників каналу розподілу. Стимулювання кінцевого споживача передбачає використання заходів, спрямованих на існуючих споживачів, залучення випадкових споживачів та стимулювання осіб, які не є спожи-вачами. Дослідження сучасного стану ринку FMCG в Україні дало змогу виявити такі тренди: споживачі схильні ретельно вибирати товари; покупці у процесі шопінгу цінують швидкість здійснення покупки, ширину і глибину асортименту товарів та їх ціну; роздрібна торгівля акцентує все більше уваги на покупцеві та його емоціях; виробники використовують аналітичні дані для планування промоактивностей, впроваджують ав-томатизацію для інтелектуального прогнозування продажів, гейміфікацію тощо; використання нестандарт-ного мерчандайзингу, який викликає емоції і враження; участь в івентах. У результаті дослідження виокрем-лено наступні інновації в трейд-маркетингу на ринку FMCG: автоматизація всіх маркетингових інстру-ментів, інтеграція цифрових та традиційних маркетингових інструментів при плануванні кампаній просуван-ня, використання стейджінгу для залучення покупців, забезпечення швидкої доступності продукту покупцям, використання омніканальності та in-store комунікацій для спрощення купівлі товарів. У подальших досліджен-нях необхідно сконцентрувати увагу на поглибленому вивченні шоппер-маркетингу в місцях продажу про-дуктів.
15
Стойчик, Тетяна. "ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦI: АНАЛIЗ ПОПИТУ I ПРОПОЗИЦIЇ РОБОЧОЇ СИЛИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 101–5. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.101-105.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано поняття ринок праці як найбільш складний елемент ринкової економіки, де поєднуються інтереси робітника і роботодавця при визначенні ціни праці та умов її функціонування. Доведено, що ринок праці постійно знаходиться в полi зору держави, оскільки відтворення такого товару як робоча сила - це постійне оновлення трудових ресурсів i в цілому продуктивних сил суспільства. Проаналізовано ситуацію на світовому ринку праці та виявлено, що економiчнi кризи, що мали місце у всьому свiтi, спричинили зростання безробіття. Проведено аналіз ринку робочої сили в Україні у перехідний період та виявлено погіршення вікової структури населення, збільшення демографічного та економічного навантаження на працюючих; погіршення умов працевлаштування, ослаблення стимулів до високопродуктивної праці. Виявлено певні чинники, що зумовлюють диспропорції мiж попитом та пропозицією робочої сили, а саме: вiдсутнiсть ефективної системи прогнозування майбутньої потреби у квалiфiкованих фахівцях; вiдсутнiсть балансу трудових ресурсів у складі державних програм економічного та соціального розвитку, стратегій регіонального розвитку; програм i стратегій розвитку окремих галузей суспільного життя.
Проаналізовано погляди вітчизняних науковців та визначено додаткові чинники, що впливають на виникнення диспропорції на ринку праці, зокрема: демографiчнi (рівень народжуваності, смертності, тривалості життя тощо); низький рівень заробітної плати, що спонукає до масової мiграцiї найбільш активної квалiфiкованої робочої сили за кордон; недосконалість податкової політики щодо стимулювання попиту на робочу силу; неефективність заходів держави щодо сприяння малому та середньому бізнесу при створенні ним нових робочих місць; вiдсутнiсть дієвої системи залучення iнвестицiй для модернiзацiї галузей економіки з умовою збереження робочих місць; недосконалість пенсійної системи.
16
Лазарєва О.В. "ЕКОНОМІКА ЗЕМЛЕУСТРОЮ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ОСОБЛИВОСТІ ТА МОЖЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ДО УКРАЇНСЬКОГО ПРОСТОРУ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-2.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовані питання, пов’язані з успішністю ведення економіки землеустрою. Ціллю дослідження є вивчення основних аспектів здійснення економіки землеустрою в країнах ЄС та на цій основі обґрунтування перспектив здійснення економіки землеустрою в Україні.
Проаналізовано досвід орендних відносин, грошової оцінки, переоцінки землі. Діагностовано ціни на земельні ділянки в європейських країнах.
Вивчено такий метод економіки землеустрою як економічне стимулювання. З’ясовано, що він в основному стосується надання різноманітних субсидій і прямих виплат фермерам на дотримання ними стандартів охорони земельних ресурсів. Вивчення пріоритетів здійснення економіки землеустрою в країнах Євросоюзу дозволило окреслити можливості її адаптації до українського простору.
Встановлено, що основними показниками економіки землеустрою є структура земельних угідь, питома вага сільгоспугідь та ріллі в загальній площі, питома вага ріллі та багаторічних насаджень в сільгоспугіддях, питома вага умовної площі в площі сільгоспугідь, структура посівів, середньорічна чисельність робітників на 100 га сільгоспугідь (трудозабезпеченість), фондооснащеність (фондозабезпеченість), фондо- та енергоозброєність, відносні затрати на внутрігосподарський землеустрій, відносна величина витрат на проектні вишукувальні роботи по землеустрою, капітальні вкладення по організації території.
З’ясовано, що основними перспективами здійснення економіки землеустрою в українських реаліях є обов’язкова розробка схем землеустрою і техніко-економічне обґрунтування використання та охорони земель, запровадження повноцінного ринку землі, стратегічне планування використання земель, визначення вартості земельних ділянок, виходячи з рівня окупності витрат культур, справедливе визначення нормативної грошової оцінки землі, залучення іноземних інвестицій, надання кредитної підтримки малому та середньому бізнесу, обов’язкове визначення показників економіки землеустрою.
17
ТРОФИМОВА, Л. Є. "АНАЛІЗ ДЕЯКИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЦЕСІВ СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ У БУДІВЕЛЬНИХ КОМПОЗИТАХ". Наука та будівництво 18, № 4 (9 травня 2019): 38–43. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.55.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині накопичений значний об'єм результатів експериментальних досліджень структурних змін в різноманітних дисперсіях, що служать основою для отримання більшості будівельних матеріалів. Аналіз зібраної інформації показав, що існує ціла категорія стрибкоподібних явищ, наочною ілюстрацією яких служать N- та S-перегини на кінетичних, реологічних і інших графічних залежностях. Слід підкреслити, що вид таких нетривіальних графіків подібний до геометрії стандартних кривих стаціонарних станів. Ця подібність і зумовлює можливість залучення топологічних моделей типу «складка» і «зборка» для вивчення різних аномальних ефектів. Необхідно також відмітити, що окрім N- та S-залежностей існує ряд інших ознак («прапорів»), що вказують на застосовність методів теорії катастроф до дослідження тих або інших процесів, за яких ініціюється виникнення розривів в розвитку системи. Розпізнавання відмічених вище особливостей дозволяє встановити наявність і тип катастрофи, стандартизована структура якої полегшує виявлення чіткихзакономірностей і тим самим визначає напрями оптимізації різних ситуацій як дослідницького, так і прикладного характеру. У цій роботі показано, що експериментальні факти і закономірності достовірно тлумачаться в рамках запропонованої концепції. Розглянуті процеси структуроутворення дисперсних систем, що твердіють, з позицій синергетики та теорії катастроф. Запропоновано для виявлення загальних закономірностей поведінки подібних систем використовувати топологічний підхід, що базується на можливостімоделювання переходу плавних кількісних змін у радикальні якісні. На основі аналізу результатів досліджень, що наведені у літературі, виділена група кривих кінетики структуроутворення, екстремальна форма яких подібна геометрії простішої катастрофи «складка». Побудовані та проаналізовані просторові моделі, що описують кінетику твердіння дисперсій. Показано, що погодження між експериментальними та модельними кінетичними кривими виражається не тільки у зовнішній збіжності характеру залежностей, але і в їх логічному узагальненні.
18
Пшик, Б., І. Тяжкороб, Н. Галайко, З. Лапішко та О. Сідельник. "НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ У ПРОЦЕСАХ ФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 84–97. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3653.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Гарантування захисту фінансових інтересів інвесторів у житлове будівництво є актуальною проблемою для України, оскільки інвестиції громадян у житлове будівництво не захищені жодним економічним механізмом. Наявні законні шляхи фінансування будівництва об’єктів нерухомості нездатні повною мірою захистити інтереси громадян у цій сфері та забезпечити прозоре залучення коштів. Проведений аналіз динаміки обсягів упродовж 2012—2020 років дав змогу зафіксувати тенденцію до зниження обсягів будівництва житла, зумовленої зростанням цін на нерухомість, підвищенням процентних ставок за іпотечними кредитами, а найбільше — погіршенням фінансового стану населення внаслідок поширення коронавірусної пандемії COVID-19. У процесі аналізу виявлено суттєву різницю між обсягами введеного в експлуатацію і розпочатого будівництва житла, що свідчить не лише про зниження платоспроможного попиту на вітчизняному ринку житлової нерухомості, а також імовірність збільшення кількості недобудованого житла і поглиблення фінансових ризиків громадян, які вклали гроші в зазначене житло на початковому етапі його будівництва. Розроблено підхід до зміцнення фінансової безпеки громадян у процесі житлового будівництва, який базується на укладенні договорів інвесторами не із забудовником, а з фінансовою установою, яка контролює хід будівництва і перераховує кошти відповідно до графіка виконаних робіт. Обґрунтовано впровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки. Це дасть можливість накопичувати житлові заощадження на рахунках, які будуть використані для поліпшення житлових умов. Сформульовано пріоритети державної політики, спрямованої на захист фінансових інтересів домогосподарств на ринку житлової нерухомості в Україні: формування бази даних із достовірною і прозорою інформацією про діяльність забудовників та її ретельний аналіз з метою недопущення виникнення проблемних об’єктів житлового будівництва; залучення банків, страхових компаній та інших фінансових посередників до участі у фінансуванні житлового будівництва шляхом розроблення відповідних депозитних, кредитних і гарантійних продуктів; упровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки; створення гарантійних механізмів для виплат компенсацій інвесторам житлового будівництва в разі банкрутства забудовника; запровадження обов’язкового страхування відповідальності забудовників при фінансуванні об’єктів житлового будівництва; здійснення інвентаризації проблемних незавершених об’єктів житлової нерухомості та розроблення фінансових механізмів для забезпечення їх добудови і введення в експлуатацію; окреслення правових механізмів для гарантування державою майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, у які вкладено кошти громадян. Ключові слова: домогосподарства, житлове будівництво, індивідуальні інвестори, фінансова безпека, фінансування житлового будівництва. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 17.
19
Шетеля, Наталя. "СУЧАСНА КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ЯК ЧИННИК НОВИХ ВИМОГ ДО ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (7 травня 2021): 440–55. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.653.
Повний текст джерелаАнотація:
У ситуації духовної деградації, що є типовою для останніх десятиліть, виникає проблема збереження і розвитку людського в людині. Крім того забезпечення високого ціннісного статусу людини обумовлює необхідність створення умов для набуття кожним індивідом позитивних особистісних якостей і передбачає наявність умов для самореалізації і самовизначення на тлі гармонізованих соціальних відносин. В такій ситуації особливого значення набуває галузь культури та мистецтв. Метою дослідження є з’ясування впливу сучасної культурної ситуації на галузь культури і мистецтв. До основних завдань віднесено: 1) детермінацію характеру сучасної культурної ситуації; 2) окреслення сучасних підходів до визначення змісту й особливостей галузі культури і мистецтв; 3) з’ясування впливу сучасної культурної ситуації на вказану галузь, зокрема на культурно-мистецьку освіту як засіб її розбудови. Методологічна основа дослідження визначена його теоретичним характером й передбачає залучення загально-теоретичних і аналітичних методів на тлі використання соціологічних, філософських, культурознавчих й педагогічних наукових напрацювань та публікацій українських і зарубіжних науковців з проблематики дослідження. На підставі проведеного аналізу показано, що нині світова культурна ситуація зазнає кардинальних змін, що супроводжується тенденціями культурних змін. У зв’язку з цим актуальною є увага до галузі культури та мистецтв, адже тут створюється та використовується символічний капітал та соціальний капітал, відбувається відтворення набору цінностей духовного та матеріального порядку. Стан і перспективи галузі прямо залежать від якості організації культурно-мистецької освіти. На часі професійна підготовка конкурентоспроможної особистості майбутнього професіонала, орієнтованого на постійне самовдосконалення, творчий пошук, самореалізацію і саморозвиток. Втім нині перед галуззю постала ціла низка теоретичних проблем та практичних завдань, що знайшли своє відображення у представленій роботі. Зокрема, йдеться про необхідність врахування специфіка галузі культури та мистецтв у процесі організації культурно-мистецької освіти.
20
Немченко, Валерій Вікторович. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЦИВІЛІЗОВАНОГО РИНКУ ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 3–9. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1279.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається створення цивілізованого ринку землі, який може стати міцним поштовхом до залучення інвестицій, розвитку малого і середнього підприємництва на селі. У той же час, Україна ще не готова до створення ринку землі. Для його розвитку необхідне реформування, яке здатне підняти життєвий рівень населення і ціну землі. Формування ринку землі передбачає створення екологічного економіко-інноваційного механізму підвищення її родючості.Незважаючи на те, що існує мораторій, земля продається і купується за різними корупційними схемами. До таких схем відносяться оренда терміном на 49 років, фіктивні договори позики та стягнення неіснуючої заборгованості шляхом позову до суду з оплатою боргу землею, рейдерські захоплення, зміна цільового сільськогосподарського призначення для забудови та багато інших.Обґрунтовано, що значне місце на ринку земельних ресурсів, відводиться державі. Держава повинна не тільки визначати розмір земельної ділянки, але і розмір оренди, її термін. Пріоритет віддається оренді, а не приватної власності. Держава зобов'язана обмежувати діяльність агрохолдингів, оскільки вони створюють загрозу країні, сприяють монополізації виробництва, монокультурного розвитку, завдаючи шкоди біосфері, не підтримуючи малі і середні сільськогосподарські підприємства.Для функціонування ринку землі необхідно створення іпотечного банку, науково-обгрунтована оцінка землі (яка в країні занижена), судова система, здатна захистити власника, боротьба з корупцією.Формування ринку землі передбачає створення екологічно-економічного механізму управління, підвищення родючості. Агресивна використання сільськогосподарських угідь, недотримання сівозміни, суттєве зменшення обсягів природоохоронної діяльності створили реальну загрозу ресурсно-екологічної безпеки розвитку аграрного сектора і в цілому держави. Орієнтація на кон'юнктуру зовнішніх агропродовольчих ринків ще більше її посилить. Ось чому сьогодні викликають інтерес нові екологічні технології, які здатні зберегти грунту, але, на жаль, доступу до них більшість аграрних підприємств не має або їх недооцінює. Землі померлих власників, які не мають спадщини, повинні безкоштовно передаватися державі. У разі наявності спадкоємців і бажаючих продати землю, вона повинна продаватися державі за цінами національного ринку. Такі землі в майбутньому можуть надаватися в оренду або продаватися державою тільки за світовими цінами, які сьогодні значно вище національних.
21
Shvets, A. V. "Гендерні особливості регуляції серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного стресу різної інтенсивності". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 2 (5 липня 2020): 56–65. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-056.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Вивчення гендерних особливостей впливу інформаційного стресу різної інтенсивності на регуляторні функції організму військовослужбовців є актуальним у зв’язку набуттям чинності Закону про рівні права жінок і чоловіків на військовій службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях та активним залученням жінок військовослужбовців до екстремальних умов службової діяльності.
Мета роботи – виявлення гендерних особливостей змін варіабельності серцевого ритму у військовослужбовців, які знаходяться в стані підвищеного нервово-емоційного напруження внаслідок впливу інформаційного стресу різної інтенсивності.
Матеріали та методи. Досліджено 73 здорових військовослужбовці жіночої та чоловічої статті віком 22-25 років (з них 58% чоловіки). Для вирішення поставленої мети розроблено адекватну модель стресогенного впливу, де у якості стресогенного навантаження використовували дію інформаційного чинника різної інтенсивності. Вивчення варіабельності серцевого ритму проводили за допомогою апаратно-програмного комплексу «Cardio Sens» до застосування інформаційного навантаження, протягом обробки людиною різної за складністю та змістом інформації, а також після інформаційного навантаження. Аналіз отриманих результатів проводився методами варіаційної статистики, дисперсійного аналізу за допомогою пакета програм STATISTICA 8.0.
Результати. Встановлено, що у жінок стрес-індекс до початку процедури тестування та під час виконання завдань на якість динамічного запам’ятовування вищий майже у 2 рази за показники у чоловіків (p<0,001), що свідчить про більшу стресочутливість у жінок. Відмінною особливістю в структурі спектральної потужності високочастотних хвиль (HF) у жінок є підвищена вагусна активність перед початком тестування, а у чоловіків вагусна активність превалює наприкінці і після його закінчення, що свідчить про більш тривалішу активність симпатичної нервової системи у них. Встановлені особливості варіабельності серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного стресу різної інтенсивності обумовлюють меншу ймовірність розвитку надлишкової реакції з боку серцево-судинної системи у чоловіків під час дії інформаційного чинника, про що свідчить превалювання парасимпатичного автономного контуру регуляції серцевого ритму над центральним наприкінці усього періоду інформаційного навантаження.
Висновки. Доведено, що ціна адаптації до інформаційного стресу у жінок-військовослужбовців є суттєво вищою при комбінованому когнітивному та темпоральному інформаційному навантаженні у порівнянні з чоловіками. При цьому відмічено також значиме напруження регуляторних функцій перед незвичними та заздалегідь невідомими умовами діяльності (тестове навантаження). Встановлені особливості впливу інформаційного стресу на енергетичному рівні організації організму військовослужбовців різної статі можуть стати підґрунтям для удосконалення психофізіологічного супроводу та виявлення психофізіологічних механізмів забезпечення високої надійності професійної діяльності військовослужбовців і, зокрема жінок, при їх направленні в реальні екстремальні умови виконання службових обов’язків.
22
Сторонянська, І., та Л. Беновська. "ФІНАНСОВІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 521–32. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241439.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою дослідження є оцінка фінансових та інвестиційних детермінант розвитку українських регіонів в умовах економічної нестабільності, зумовленої пандемією COVID-19. Проаналізовано вплив рестриктивних і стимулювальних інструментів державної політики на національному і регіональному рівнях на сучасний стан регіональних економічних систем, зокрема в контексті таких складових, як стабільність цін, залучення інвестицій, поліпшення ділового клімату, кредитування, капіталовкладення, прозорість адміністрування бюджетоутворюючих податків і стабільність державних фінансів. Цісекторинайбільшчутливі до заходівдержавноїполітики, особливо в умовах суспільної турбулентності. Аналіз фінансових детермінант регіонального розвитку в умовах короновірусної кризи сприяв окресленню таких негативних тенденцій: значне падіння інвестицій в економіку регіонів і зниження частки нових інвестиційних проєктів є найбільш негативними наслідками, які суттєво вплинуть на темпи економічного зростання в наступні періоди; погіршення ділового клімату, падіння обсягів позик, що надаються суб’єктам господарювання, і зростання частки короткострокових позик вплинули на нові інвестиційні рішення; невиконання запланованих показників податкових доходів місцевих бюджетів (ПДФО, місцеві податки), вплинуло на обсяги доходів місцевих бюджетів, включаючи інвестиційні; зменшення трансфертів до місцевих бюджетів від державного вплинуло на фінансування програм регіонального розвитку; відплив іноземного капіталу, який відбувся не лише через погіршення ділового клімату в країні, а й унаслідок впливу психолого-емоційних факторів поведінки інвесторів в умовах невизначеності. Економічні, фіскальні та соціальні наслідки COVID-19 територіально диференційовані. Різніризики пандемії багато в чому зумовлені економічними та просторовими особливостями регіонального розвитку. Водночас паніка, спричинена поширенням COVID-19, що призвела до ухвалення низки нераціональних рішень фінансово-економічними суб’єктами на різних рівнях управління, є важливою причиною загострення визначених проблем. Значне зменшення інвестицій в економіку регіонів і падіння частки нових інвестиційних проєктів є найбільш негативними наслідками, які суттєво вплинуть на темпи економічного зростання в наступні періоди. Ключові слова: регіональний розвиток, економічна невизначеність, COVID-19, фінанси, інвестиції, детермінанти. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 15.
23
Воротін, Валерій, та Алія Ширинова. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МИТНИМИ ПРОЦЕДУРАМИ В КРАЇНАХ ГУАМ". Public management 17, № 2 (27 лютого 2019): 46–56. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-46-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження даної теми зумовлена проблемою вивчення ризику та управління ризиками, що виникла ще у ХХ ст. й акту- альна ще сьогодні. Ризик відіграє особливу роль в економіці, управлінні та державному управлінні. Власне, діяльність цих сфер неможлива без визна- ченості та ефективного регулювання. У сфері державного будівництва дово- лі часто виникають різні аварії та конфлікти, викликані різними причинами: природними явищами, політичними подіями в певних країнах або між дер- жавами, змінами в законодавстві, податковим регулюванням, коливаннями цін та обмінних курсів, конкуренцією, виконанням договірних зобов’язань. Зокрема, це притаманне країнам – членам ГУАМ (Грузія, Україна, Молдова, Азербайджан).
Теоретичним підґрунтям для цієї дослідницької роботи є певні дослі- дження державного управління українських науковців В. Воротіна, Є. Рома- ненкa, І. Чаплай, Р. Щoкіна та інших, а також законодавчі акти та документи країн – членів ГУАМ. Водночас необхідно зазначити, що в країнах ГУАМ ці проблеми розглядалися частково.
На сьогодні митна система як орган держави стикається з проблемами управління та досить складною організаційною схемою роботи, що харак- теризується високими ризиками. Загалом ризик можна оцінити як міру зниження ефективності господарської діяльності через вплив зовнішніх і внутрішніх причин. Потребує розроблення спільна система заходів у межах стратегії митного контролю, пов’язаних з оцінкою ризиків і моніторингом самого процесу в країнах ГУАМ.
Отже, головною метою дослідження є цілісне вивчення ролі, значення та перспектив управління ризиками як одного із сучасних підходів у держав- ному управлінні митними процедурами в країнах – членах ГУАМ.
Сучасні уряди намагаються вирішити проблеми невизначеності та неке- рованості національних організаційних систем, які характеризуються висо- кими ризиками, зокрема в країнах ГУАМ.
Загалом ризик можна оцінити як наслідок ефективності ділової актив- ності та необхідності залучення зовнішнього і внутрішнього контролю за умов поширення економічної та митної взаємодії між країнами-членам цьо- го інтеграційного угруповання.
24
Сєрбін, Вадим. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ РЕФОРМУВАННЯ ПДВ В УКРАЇНІ". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249988.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Незалежність України, що стала позитивним чинником розвитку демократичних тенденційнашої країни, суттєво змінила економічний сектор держави, який усе ще перебуває у стані пошуку тареформування. У цьому контексті особливо помітним є розв’язання проблеми вдосконалення подат-кової системи, оскільки стара модель планової економiки була неприйнятною, а економічний векторзмінився від командування до маркетизації, де активно впроваджуються міжнародні стандарти облікута оподаткування. Водночас сьогодні актуальним завданням еволюції податкової системи все ще зали-шається забезпечення її стабільності та легкої корекції, що, у свою чергу, має призвести до деяких по-зитивних факторів: збільшення надходжень до бюджету, удосконалення механізмів збору та управлінняподатком на додану вартість.Розглядається природа і сучасний стан податку на додану вартість в Україні та світі. Установлено,що податок на додану вартість є одним із найважливіших податків. Визначено основні положення за-конодавства, що стосуються функції податку на додану вартість, та основні питання, пов’язані зі збо-ром та адмініструванням податків. Зазначено, що різні ланки реформи податку на додану вартістьвзаємопов’язані, а наявні методи недостатньо ефективні. Як результат — основними проблемами су-часного управління податком на додану вартість є недооцінка економічних складових податкової систе-ми, складних механізмів і непрозорих платіжних систем, які створюють передумови для недостатньогофінансування країни та сприяють корупції.Чітко окреслено і запропоновано можливість і напрям реформування ПДВ в Україні. Серед основнихшляхів реформування ПДВ надано особливу увагу питанням щодо зменшення ставки податку на до-дану вартість, що має призвести до зниження внутрішніх цін на продукцію та зростання попиту; спро-щенню правил збору і сплати ПДВ, що, у свою чергу, допоможе розв’язати проблеми адмініструванняПДВ. У результаті — суб’єкти господарювання отримають додаткові кошти, які наразі вони змушенівикористовувати для залучення додаткових спеціалістів у юридичних і фінансових сферах, перевірок,судових зборів, зборів фіскальних органів тощо. Вивільнені ресурси (і відповідні кошти) підвищатьприбутковість компаній і можуть бути використані для подальшого розвитку конкретних організацій,що, у свою чергу, збільшить їхню прибутковість, а отже, і збільшення надходжень за рахунок податку надодану вартість.Ключові слова: податок на додану вартість, ПДВ, державний бюджет, адміністрування, непрямі подат-ки, реформування.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 9.
25
Filipow, Krzysztof, and Zbyshek Shustek. "DWA ALBUMY Z PIERWSZEJ WOJNY ŚWIATOWEJ – CZECHOSŁOWACJA I POLSKA." Ukrainian Numismatic Annual, no. 4 (December 20, 2020): 184–95. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-184-195.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – уведення до наукового обігу двох альбомів часів Першої Світової війни, що становить цінне джерело для вивчення історії становлення грошової системи відроджених Польщі та Чехословаччини. Наукова новизна полягає у тому, що подібні джерела історії грошового обігу вперше публікуються з розширеним аналізом їх змісту а також із залученням архівних та боністичних джерел.Перша Світова війна принесла незалежність колись поневоленим націям. Розпад Австро-Угорської імперії призвів до утворення Чехословаччини а також відновлення незалежності Польщі через 123 роки після її поділу. Основним атрибутом незалежної держави виступає її власна грошова система. Отже, у нових незалежних державах й розпочалося відродження цих систем. Свідченнями бурхливих подій війни та особливостей оновлення грошової системи в різних регіонах слугують різноманітні джерела. Такі джерела становлять два альбоми, матеріали яких відображають зріз грошового обігу в Польщі та Чехословаччині наприкінці війни. Альбом із польськими грошовими знаками демонструє зразки грошових замінників та окупаційних грошей у Польщі з 1914 по 1918 роки. Альбом грошей Чехословаччини – це офіційний документ для користування у Міністерстві Фінансів. Основи обох альбомів складають зразки справжніх грошей, що вийшли з обігу. На початку альбому Чехословаччини включені гроші Австро-Угорщини, що курсували до 1918 року. Альбом складається із прошитих сторінок, кожна з яких має наклеєну банкноту та коментарі до них. Альбом було підготовлено та вручено міністру фінансів Чехословаччини Куно Зоннтагу, призначеного на посаду 25 січня 1925 року, на пам’ять про незалежність. Альбом містить також відбиток банкноти 200 корон, виготовлений за згодою керівництва Австро-Угорського Банку, а також 25 корон більшовицької емісії. В альбомі також представлені рідкісні на час побутування типи банкнот, пробні зразки та старі банкноти Австро-Угорщини із наклеєними марками, в тому числі фальшивими. Польський альбом виготовлений у Варшаві у 1918 році і має деякі відмінності. Альбом розпочинають окупаційні випуски часів німецької окупації. Частину зображених грошей в альбомі було створено із репродукцій, в тому числі подані зображення монети 3 копійки 1916 року, що випускалися Банком Східної Німеччини для Литви. Вказані в альбомі замітки про рідкість предметів боністики свідчать про його колекційну спрямованість. Ще однією відмінністю альбому виступає наявність у ньому місцевих грошей окремих населених пунктів Польщі – Лодзі, Ченстохови, Соснівця та Коло, а також грошових сурогатів та замінників. Також в альбомі представлені бони Кронштадта, острова Котлін та Мітави. Серед грошових знаків новоутворених у Королівстві Польському товариств привертає увагу рідкісна бона вартістю 50 копійок Товариства друзів Цехокінека.Не лише державні утворення, міста та приватні підприємці емітували власні гроші та сурогати. В альбомі представлені грошові знаки муніципалітету, гроші гміни Доброва Горніца. Рідкісними зразками випусків магістратів стали бони номіналом 10 та 40 грошей міста Коло, датовані 1 січня 1917 року, написи на яких вказані польською мовою. Обсяг даної емісії, судячи зі вказаної на бонах інформації, був незначним, всього на 972 рублі сумарної кількості двох емісій. Як додаткова частина в альбомі представлені свідки товарного та продуктового дефіциту Першої Світової війни – хлібні картки, датовані 8 жовтня 1915 року. Представлені картки на отримання маку до Великодня, 1/44 фунта хліба. Представлені також і поштові марки – в альбомі наявні 6 грошів 1915 року міського поштового відділення у Варшаві. Доповнює зібрану в альбомі колекцію лотерейний квиток Королівства Польського.Альбом став популярною для зацікавлених в історії грошового обігу пам’яткою, тому його було тиражовано видавництвом Л. Бруса у Варшаві. Друковані альбоми користувались значним попитом, тому було розроблене і випущене його друге доповнене видання, із доданими ваучерами та бонами міст Лібави та Вроцлава. Цікавий також і той фікт, що видавцем альбому було те саме видавництво «Військові пам’ятки», що виготовляло популярні відзнаки із вказівкою на ринкові ціни для боротьби зі спекулянтами та зростанням цін. Обкладинку альбому прикрашено зображенням евакуаційної квитанції, яку видавали державним чиновникам на час їх виходу із зони російської окупації. Висновки дослідження. Альбом є унікальною пам’яткою грошового обігу та побуту часів Першої Світової війни. Відображає як найпопулярніші, так і рідкісні та пробні зразки державних, міських, муніципальних та приватних бонів. Окрім грошових знаків, сурогатів та грошових замінників в альбомі представлено лотереї, поштові марки, чеки та квитанції, різноманітні посвідки та агітаційні матеріали, що об’єднані в одному виданні на пам’ять про Велику Війну. Крім того, представлені альбоми – це виразні свідчення відродження Польщі та Чехословаччини а також цінне джерело вивчення історії грошового обігу та державотворчих процесів ХХ століття.
26
Чергік, Наталія. "МУЗЕЙНІ ВИДАННЯ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК НОСІЙ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ЦІНА ТА ЦІННІСТЬ". ГРААЛЬ НАУКИ, 30 листопада 2021, 544–51. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.19.11.2021.108.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоноване дослідження зосереджено на фактах доступності та затребуваності музейних видань українського походження, продукованих наприкінці ХІХ – початку ХХ століття в Російській імперії. На підставі аналізу службового апарату музейних видань та об’яв у періодиці встановлено ціновий діапазон музейних книг та брошур. Аналіз бібліотечних штемпелів, дарчих надписів, підписів на музейних виданнях, а також залучення епістолярних джерел довели затребуваність музеографічних творів представниками наукової та мистецької сфер діяльності.
27
Івахненко, Ірина. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕХАНІЗМІВ ФІНАНСУВАННЯ БУДІВНИЦТВА". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-26.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасних умовах будівництво набуває все більшого значення – зростає кількість населення, а і разом з ним попит на житло, розвиваються міста, з’являється потреба в нових інфраструктурних проектах. Всі ці фактори сприяють збільшенню ролі будівництва у розвитку економіки. Однак для збільшення об’ємів будівництва, його якості для учасників будівельного ринку існує ціла низка перешкод. Однією із таких є залучення значних обсягів фінансування на реалізацію великих будівельних, інфраструктурних проектів. Вирішення проблеми фінансування будівництва дозволить більш якісно та ефективно вибудовувати стратегії залучення коштів в будівництво. Стаття присвячена визначенню основних способів і механізмів фінансування будівництва, аналізу будівельної галузі України та її фінансування, виявленню основних проблеми фінансування будівництва на даному етапі. В статті визначено основні проблеми фінансування будівництва в Україні такі як: низький рівень платоспроможного попиту серед населення на нерухомість через незадовільний рівень доходів населення. Запропоновано шляхи вирішення проблем фінансування будівництва, серед них: загальне підвищення рівня доходів населення, розвиток іпотечного житлового кредитування населення, запровадження та підтримка державних програм із забезпечення населення житло. Ці заходи можуть сприяти зростанню платоспроможного попиту серед населення, а отже і зростання фінансування будівництва. Запропоновані заходи щодо покращення інвестування в будівництво: зменшення податків на підприємства будівельної галузі – такий захід варто застосовувати стосовно підприємств, що займаються будівництвом важливих об’єктів або об’єктів «зеленої» енергетики; створити рівні умови для конкуренції, щоб усі підприємства «грали за одними правилами»; зменшити корупційну складову в будівельній галузі; спрямовувати інвестиції у пріоритетні та високоефективні будівельні проекти. Визначено, що важливим заходом для залучення інвестицій в будівництво стане підняття іміджу будівельних компаній шляхом використання прогресивних та сучасних матеріалів при будівництві, відкритої комунікації забудовника зі своїми клієнтами, поваги до місця будівництва, обслуговування об’єкту будівництва навіть після здачі його в експлуатацію, що сприятиме зацікавленості потенційних інвесторів у будівництві.
28
Воропай, О. К., К. В. Пічик та Н. Д. Чала. "МЕТОДИКА СЕГМЕНТАЦІЇ ТА АНАЛІЗУ ВІДТОКУ СТУДЕНТІВ НА ОСВІТНІХ ПРОГРАМАХ УНІВЕРСИТЕТІВ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.232368.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті адресована проблема неефективності поточного підходу закладів вищої освіти до роботи зі цільовими аудиторіями абітурієнтів та студентів. Система користувачів ЗВО розглядається як негерметична та основні ресурси спрямовано на залучення першокурсників, у той час як аналіз студентського контингенту залишається поза увагою університетських адміністрацій. Робота пропонує вирішення управлінської дилеми в університетах - утримувати студентів на освітніх програмах за будь-яку ціну, чи примусово відраховувати – шляхом зміни парадигми прийняття управлінських рішень. Нова парадигма передбачатиме зосередженість на перетворенні користувачів освітніх послуг на герметичну систему, зниження ризиків відрахування студентів та розширення тривалості їхнього життєвого циклу у якості учасників ринку вищої освіти. Автори пропонують метод сегментування студентів за групами ризику щодо відрахування чи успішного навчання на освітній програмі. Таке сегментування та таргетування передбачає проходження п’яти основних етапів: збір та обробка даних про абітурієнтів та студентів, сегментація цієї аудиторії, вибір цільових груп абітурієнтів та студентів, на яких буде спрямовано подальші дії університетів стосовно корекції ціннісної пропозиції та інших інструментів взаємодії. Завершальний етап передбачатиме оцінку ефективності впроваджених заходів, у тому числі шляхом регулярного моніторингу рівня герметичності студентського контингенту ЗВО. Результатом сегментування стане опис структури існуючих студентів та студентів у минулому та визначення тих із них, які, з одного боку, мають найвищий рівень припинення взаємодії з університетом (ймовірний, природний та примусовий відтоки), а з іншого боку – найвищі шанси розширити свій життєвий цикл у складі користувачів ЗВО у якості слухачів інших освітніх програм. Впровадження сегментування студентів за групами ризику дозволить університетам розробити превентивні заходи щодо запобігання відрахуванню студентів, а також пропозиції студентоцентрованих освітніх програм для навчання впродовж життя.