Статті в журналах з теми "Цифрові тексти"

Проаналізовано культурологічну та музеєзнавчу терміносистему загалом. Приділено особливу увагу трактуванню і визначенню поняття «музейна експозиція». Системно розкрито експозиційне наповнення сучасного предметно-виставкового простору. Визначено, що музейна сучасна музейна експозиція являє собою штучно створену предметно-просторову систему, що відзначається поліструктурністю та охоплює архітектуру, музейні предмети, колекції, науково-допоміжні матеріали, тексти, інформаційні технології, цифрові ресурси, організовані відповідно до ідеї чи концепції просторової організації експозиційного середовища.

Діджиталізація всіх сфер життєдіяльності людини веде до значних змін і в науковій сфері, зокрема й в риториці. Виникнення цифрової риторики як нового етапу в риториці зумовлено змінами, які спричинені особливостями комунікативних процесів сьогодення. У статті розглядається низка питань пов’язаних із визначенням специфічних рис притаманних новому етапу риторики, а саме цифровій риториці. Крім того, досліджується взаємодія цифрової риторики з теоретичними надбаннями інших етапів у розвитку риторичної науки. Для цього канони класичної риторики (інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція) зіставляються з цифровою риторикою і додатково розглядається ще один розділ риторики (релаксація) відповідно до вимог цифрової риторики. Метою статті є дослідити основні риси та перспекти- ви цифрової риторики. Методологічні засади. Результати дослідження отримані завдяки застосуванню таких методів: порівняльно-історичного методу для розгляду поняття «циф- ровий текст», а також при порівнянні понять «жива» промо- ва та «цифровий текст»; компаративного аналізу при розгляді зіставлення теорій класичної і цифрової риторики; а також застосовуються методи аналізу й синтезу. Наукова новизна. Авторкою обґрунтовується наслідування цифровою риторикою здобутків попередніх етапів у розвитку риторики (класичної риторики та неориторики) з їх удосконаленням відповідно до вимог сучасності. Висновки. Поняття «цифровий текст» слід розуміти як нефіксований та інтерактивний, де читач може змінити його, стати й одночасно письменником. Крім того, цифровий текст доречно розглядати в контексті понят- тя «spime» (своєрідні джерела передачі інформації). Канони класичної риторики можливо застосовувати й для цифрової риторики з пристосуванням їх до реалій сьогодення.

У доповіді акцентовано увагу на змінах і новаціях у цифровій науковій комунікації, які обов’язково має опанувати сучасний науковець. Важливий інструментарій управління цифровою науковою інформацією надають репозитарії наукових установ. Запропоновано створити консолідований репозитарій наукових текстів НАН України на базі цифрової платформи бібліотечного порталу LibNAS UA в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського на корпоративних засадах з науково-дослідними установами Академії. Презентовано структуру та функціональні можливості LibNAS UA. Зазначено, що реалізація проєкту репозитарію НАН України сприятиме формуванню позитивному іміджу наукових установ і вчених Академії в наукових цифрових комунікаціях.

У статті розглянуто передовий досвід канадських освітян щодо стратегій та методів формування умінь і навичок XXI століття у креативному освітньому середовищі на основі сучасних цифрових технологій та автентичних аудіоресурсів. Здобуття вищої освіти не гарантує високої конкурентоспроможності випускників навчальних закладів на ринку праці. Нині сучасна система освіти не може обмежуватися підготовкою фахівців тільки в традиційних формах і вимагає звернення до когнітивних механізмів засвоєння і набуття знань. Діяльність людини нерозривно пов’язана sз зовнішньою (фізичною) та внутрішньою (психічною) сторонами (мотиваційною, пізнавальною та регуляторною). Для досягнення успіху в сучасних реаліях визначальною характеристикою навчального процесу постає орієнтація на когнітивний та особистісний розвиток студентів. Мета дослідження – всебічний аналіз передового педагогічного досвіду закордонних колег щодо впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. Когнітивні механізми описано як вищі функції мозку та індивідуальні психологічні здібності людини, які потребують відповідних технологій та методів навчання. Розвиток критичного та творчого мислення тісно пов’язаний з використанням таксономії Блума, ієрархічного впорядкування когнітивних навичок за допомогою дієслів планування. Ґрунтуючись на практиці застосування, викладачі планують освітні цілі та завдання, проєктують конкретні методологічні кроки та досягають високих результатів навчання. Узагальнено міжнародний досвід на прикладі пілотного проєкту канадської радіомовної корпорації «Підкасти в класі». Наголошено, що методичні матеріали мають чітко вимірювані цілі, включають ресурси діяльності, як-от плани уроків, слайд-шоу, аудіо для завантаження, тексти епізодів, наочність для занять, бонусні міні-епізоди. Апробація інноваційних ресурсів та методики свідчить, що складники креативного освітнього середовища, сучасні цифрові інструменти, автентичні аудіоресурси сприяють розвитку когнітивних та інтелектуальних здібностей студентів, формують сучасні ключові компетенції: абстрактне та критичне мислення, творчість, саморефлексію, особистісний ріст, автономність.

У статті показано, що для формування та розвитку професійної компетентності та ключових компетенцій майбутніх педагогів професійного навчання необхідно створити в педагогічних університетах адекватне інформаційно-освітнє середовище (ІОС), у якому можна впроваджувати інноваційні методи, форми, засоби навчання, комунікаційні технології, зокрема цифрові. У такому ІОС в аудиторіях, оснащених традиційними та інноваційними технічними засобами, здійснюється апробація розроблених технологій навчання під час лекцій, практичних і лабораторних занять, у самостійній роботі студентів з використанням значної кількості інтернет-ресурсів і онлайн компонентів, що особливо важливо в період пандемії COVID-19. Останнім часом насамперед завдяки працям науковців Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України і спільної науково-дослідної лабораторії, створеної у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, поширення в освітньому процесі набуло використання електронного навчання (Е-learning), мобільного навчання (М-learning), усепроникаючого навчання (U-learning), що дає можливість здобувачам освіти одержувати мультимедійні послуги, матеріали лекцій, тексти лабораторних і практичних робіт, необмежений доступ до електронних бібліотек, здійснення моніторингу власних досліджень, участь у телекомунікаційних проєктах тощо. Крім ІОС, зусилля працівників закладів вищої освіти мають бути зорієнтовані на створення практикоорієнтованого середовища, що, безумовно, впливає на становлення, розкриття, реалізацію, самовдосконалення особистості студента. З цією метою розглядається інноваційна модель формування професійної компетентності в підготовці педагога для закладів професійної (професійно-технічної) освіти (ЗП(ПТ)О) – дуальна форма навчання. Дослідження в указаних напрямках, як свідчить досвід європейських країн, дають позитивний результат.

Мова інтернету є новим різновидом лінгвістичного дискурсу, який виник разом із глобальною системою інтернет-комунікації, найпопулярнішої та найдоступнішої мережі, позаяк у спілкуванні беруть участь люди будь-якого віку, освіти, релігії, політичних поглядів, країни проживання тощо. Метою сучасної лінгвістики є вивчення інтернет-дискурсу як динамічного соціального явища, а також систематизація отриманих у процесі цього вивчення результатів. До того ж зросла кількість міждисциплінарних досліджень, присвячених мові інтернету. У статті окреслено властивості інтернет-дискурсу та основні ознаки письмових і усних цифрових текстів. Характеристики розміщеного в мережі друкованого тексту можна змінити за рахунок різних гіпертекстових посилань. Його можна включити в інше повідомлення, ідентифіковане пошуковими системами за певними ключовими словами й термінологією. Отже, текст може стати частиною іншого тексту або бути доповненим аудіовізуальною інформацією. Ключові детермінанти та специфічну класифікацію індивідуалізованих лінгвістичних параметрів інтернет-тексту визнають життєво важливою характеристикою мовного портрета особистості й можуть бути використані для ідентифікації користувача інтернету. У статті звернено увагу на те, що різні аспекти аналізу стилю письмового та усного повідомлення, організації тексту відображають особистісні якості людини. Характеристики мовної рефлексивності чатів та соціальних мереж, їхні емоційні реакції, що передають традиційні значення, є визначальними рисами інтернет-комунікації. Мова інтернету – це складне поєднання різних дискурсів, а розроблення схеми аналізу інтернет-текстів є найважливішим завданням сучасної лінгвістики. Розвиток практичних методів аналізу інтернет-дискурсу значною мірою сприяє успішній ідентифікації індивідуального користувача.

В статье рассматривается вопрос активного внедрения в учебный процесс новых форм литературного творчества с использованием цифровых технологий. Необходимость реформирования творческих заданий вызвана глобальным процессом цифровизации и тем социальным заказом, которое предъявляет общество к школе – воспитание будущего гражданина страны, обладающего навыками, важными в цифровую эпоху. Новые формы литературного творчества помогают развить у учащихся навыки поведения в цифровой среде, коммуникации и сотрудничества, навыки критического мышления и нестандартных способов решения проблем. По мнению автора, наиболее эффективными методиками, способствующими формированию цифровой грамотности, являются задания, основанные на использовании технологий, дающих возможность совмещать звук, видео, графику, статические изображения и тексты. Результатом творческой работы учащихся могут стать мультимедийные презентации, буктрейлеры, таймлайны, видеорепортажи, аниме-фильмы, литературные блоги и др. Автор рекомендует вводить новые формы творческих заданий в учебный процесс постепенно, учитывая возрастные и психологические способности учащихся. Для сравнения предложены задания с использованием цифровых технологий для учащихся среднего звена и старшеклассников. По мнению автора, использование на уроках литературы интерактивных игр и ментальных карт как средств визуализации информации способствуют лучшему восприятию, осознанию и запоминанию учебного материала. В статье также обозначена проблема отсутствия разработанной методики внедрения цифровых технологий в учебный процесс и необходимости формирования системы квалифицированных кадров в условиях цифровизации образования

Цель данной статьи — характеристика ценностного представления Тувы в публицистических текстах немецкоязычных СМИ с помощью анализа их модальности. Характер разных типов модальности и их соотношения в тексте привлекают серьезное внимание отечественных лингвистов, начиная с 1990-х годов. Особое значение эта проблема приобретает в медиалингвистике, поскольку текстовая модальность является важнейшим и не всегда явным способом выражения ценностной позиции и субъективной оценки журналистом событий и явлений. Материалом для исследования послужили 30 статей 2012–2021 гг. о республике Тува в цифровых версиях газет и журналов “Frankfurter Allgemeine Zeitung”, “Süddeutsche Zeitung”, “Die Welt”, “Explorer”, “Die Tageszeitung”, “Der Spiegel”, “Focus”, “Die Zeit”. Новизна исследования объясняется тем, что языковые средства модальности немецкоязычного текста, особенно публицистического, в России практически не изучены. В качестве метода и инструмента анализа авторы используют категорию модальной сетки текста и прослеживают с ее помощью формирование аксиологии публикаций о Туве. Результаты анализа показывают, что Тува в новейшем медийном дискурсе Германии представляется не с критических позиций, а как уникальный по своей истории, природе и культуре регион.

Цифровой избирательный вызов (ЦИВ) в Глобальной морской системе связи при бедствии и безопасности не позволяет передавать какой-либо текст, содержание которого отличается от разрешённых возможностей в семи форматах ЦИВ. Использование биграмм и триграмм для интерпретации произвольного текста и неиспользованные резервы в символах управления в форматах ЦИВ могут изменить эту ситуацию. Эта идея может быть распространена, по меньшей мере, на языки, в которых используется буквенный принцип записи текста. Идея остаётся в силе для языков с иероглифической формой записи, если существует ещё и альтернативная буквенная форма представления текста, подобная Путунхуа в китайском языке. Использование преимуществ ЦИВ в возможности определения ошибки в каждом принятом символе, двойная передача символов (в DX и RX позициях) даёт возможность изменения принципов приёма информации по безопасности мореплавания. Более того, НАВ-ТЕКС и ИБН УБПЧ можно объединить в одну общую систему передачи информации по безопасности мореплавания. Существует возможность исправления ошибок при принятии символов в расширенном цифровом избирательном вызове, используя перестановку символов при многоканальной трансляции информации по безопасности мореплавания. Как результат, будет отсутствовать необходимость учёта 4% норматива ошибок на объём принятого текста, поскольку ошибки в принятом тексте отсутствуют. Предложены способы организации произвольных сообщений и сообщений по безопасности мореплавания на английском и русском языках со сжатием информации при помощи расширенного цифрового избирательного вызова. Digital Selective Call (DSC) in Global Maritime Distress Safety System does not allow to broadcast any information that differs from allowed abilities in seven DSC formats. Using bigrams and trigram for interpretation of custom text and unused reserve of control char-acters in DSC formats would change this situation. This idea can be extended at least to the languages with a letter form of writing text. It is in valid for languages with hiero-glyphic notation, if alternative letter additional form exists, like Putonghua in Chinese language. Using DSC advantages in possibility error detecting in every received symbols, two times transmission of symbols (in DX and RX positions) and error-check characters in DX and RX positions give the opportunity to change principles of Maritime Safety Infor-mation (MSI) to be received on board the vessels. Moreover, NAVTEX and MSI NBDP systems can be combined in one common system. There is a possibility to correct errors in received symbols in Advanced Digital Selective Call using permutation of characters in multi-channel MSI broadcasting. As result, there is no need to use four percent reference error rate at received MSI text volume, because broadcasted information has not errors. Ways to organize self-compressing custom messages and Maritime Safety Information messages in English and Russian by Advanced Digital Selective Call has been offered.

В статье рассмотрена специфика процесса цифровой трансформации бизнес-моделей фирмы, определены области внутренней среды фирмы, которые являются приоритетными при проведении цифровой трансформации бизнеса, и предложен алгоритм принятия управленческих решений осуществления цифровой трансформации. Показано, что в деле совершенствования менеджмента цифровой подход представляет собой не революционное средство, сводящее к нулю достижения предыдущего этапа развития фирмы, а нейтральный ускоритель ее организационного развития. Если стратегия фирмы выбрана верно, и менеджмент непрерывно совершенствуется, то на базе новых цифровых технологий фирма быстро прогрессирует, а если же нет – также быстро деградирует. Важную роль в успехе внедрения цифровых технологий играет выбор областей бизнеса, которые должны быть реформированы в первую очередь, а также алгоритм проведения процедур цифровой трансформации, которые представлены в тексте настоящей статьи.

У роботі проаналізовано дужки та цифри як невербальні елементи, що є складниками однієї з груп, які загалом охоплюють невербальні та паравербальні компоненти, які функціонують у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. До аналізованої нами групи «Непіктографічні та нефотографічні елементи» входять знаки пунктуації; діакритичні знаки; типографічні й інші допоміжні знаки; цифри (числа); математичні символи; абревіатури. У цій розвідці докладно висвітлено специфіку дужок та цифр як інтегральних модусів масмедійного середовища. Окреслено їх семантичні та структурні особливості, ідентифіковано функційне навантаження, обґрунтовано їх роль та призначення у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. Крім традиційного використання круглих дужок як знаків пунктуації у складі тексту, які додатково пояснюють зміст, уточнюють сказане поза текстом в дужках, активно залучають квадратні, фігурні, атипові видозмінені (контекстуально залежні). Окрім типових функцій, дужки виконують й низку атипових будучи різними за розмірами, формою та кількісним складом, зокрема: уточнювальну, лаконічну, дейктичну, змістово-розгалужувальну, атрактивну, змістовидільну, акцентування уваги, змістотворчу, структурувальну, компресивну, а також указують на ініціальну та фінальну частини тексту. Встановлено, що в англомовному масмедійному комунікативному просторі цифри використовують замість лексем, графем і морфем. Переважно, вони компресують кількість традиційних графічних елементів, що входять до складу однієї лексеми. Трапляються випадки, коли замість словесного модусу використовують цифровий, який виконує роль лексеми. Цифрові модуси також бувають різних форм та розмірів й мають різне кольорове забарвлення. Виявлено, що найпоширенішим є залучення цифр чотири та два, які заміщують різні лексеми (for, four, two, to тощо).

Известно, что одно и то же явление может быть объектом исследования для многих наук. Библиографический список текстов, будучи хранителем и транслятором специфической субкультуры, связанной с человеческим знанием, может быть объектом изучения не только библиографоведения , историознания , но и может также рассматриваться как фактор формирования массового культурно-исторического сознания . Перевод библиографических списков в цифровую форму и их публикация в Internet существенным образом расширяет потенциальную аудиторию читателей. Технические возможности информационных технологий, используемых для презентации коллекций библиографических записей, позволяют создавать полноценные цифровые базы данных, основанные на исторически значимых материалах, документах и текстах. Организация открытого доступа к таким базам является важным направлением развития сегодняшних гуманитарных исследований, и, в конечном счете, определяет информационную значимость Internet -проектов как для рядовых пользователей, так и для специалистов-профессионалов.

В настоящее время наблюдается тенденция утверждать, что не существует единого варианта английского языка. Вместо этого есть несколько региональных разновидностей английского языка, каждая из которых имеет свои специфические черты. Целью данного исследования является демонстрация различий и сходств между английским и американским вариантами английского языка в отношении словарного запаса с помощью цифровых гуманитарных технологий. Исследование проводилось на материале анализа сценариев телесериалов. Для проведения настоящего исследования мы рассматривали сценарии двух телесериалов по мотивам романов “House of Cards” (в русском переводе: «Карточный домик») британского писателя Майкла Доббса. Методы, используемые в данной статье, – это цифровые гуманитарные технологии, такой способ исследования, где компьютер используется для анализа текста и его структуры. Как оказывается, любая современная наука, как практическая, так и теоретическая, построена на вычислениях. В данной работе мы опишем эволюцию применения цифровой гуманитарной науки как метода лингвистического исследования. Итак, мы сравнили и сопоставили наиболее распространенные слова в обоих сценариях; например, были проанализированы фразеологизмы, фразовые глаголы и идиомы. Рамки статьи не позволили рассмотреть также и американские диалекты. Результаты исследования подчеркивают, что, хотя британский и американский варианты английского языка во многом разнообразны, их словарные запасы не сильно отличаются. Исследование также показывает, что в настоящее время применение цифровых гуманитарных технологий стало действительно необходимым для лингвистического анализа.

Стаття актуалізує на необхідності трансформаційних процесів в освіті в умовах цифровізації. У тексті уточнюється структура професійної компетентності педагогів у сучасних умовах через введення трьох блоків: спроможність особистості педагога до ефективної педагогічної діяльності як в очній формі навчання, так і в дистанційній з використанням цифрових сервісів; навичок: професійних; універсальних; цифрових; навичок успішності професійної діяльності на основі проєктного типу мислення як в реальному, так і в цифровому просторі. У статті аналізуються сучасні дослідження, у яких описуються засоби надання освітніх послуг в умовах цифровізації. Зазначається, що традиційні засоби дистанційного навчання, наприклад, використання платформи Moodle, продовжують успішно працювати. Разом із тим, з’явилися й інноваційні, наприклад, Open University (УВУПО). Автори статті акцентують увагу на те, що в сучасних умовах Інтернет стає засобом заробітку, що спонукає формувати у суб’єктів освітнього процесу інформаційну культуру, зокрема навички володіння цифровими технологіями в професійній діяльності. Наприклад, використовувати конференції Zoom; BigBlueButton (Open Source Web Conferencing); Google Meet тощо для організацій освітнього процесу й поширення інформації про навчальний контент у режимі реального часу. Зазначається, що в межах е-learning необхідно формувати такі цифрові навички, як scaffolding «long read» та ін. Крім того, підкреслюється, що провідною навичкою стає опитування здобувачів освіти Інтернет-конструкторами. Автори як приклад наводять е-ресурс для конструювання тестів перевірки засвоєння навчального контенту та зворотного зв’язку - LearningApps.org. У статті також приділено увагу технологіям Інтернет-маркетингу та використанню саме мобільних месенджерів для оцінювання та просування освітніх послуг. Наголошується, що провідним попитом у системі підвищення кваліфікації фахівців є розвиток гнучкості професійних здатностей («Soft skills»), які утворюють сукупність неспеціальних навичок і забезпечують високу продуктивність та результативність професійної діяльності. Порушуються питання щодо вмотивування та забезпечення успішності здобувачів освіти, а також оптимального вибору технологій, методів і форм для навчання засобами електронного зв’язку. Зазначається, що цифрова компетентність педагога базується на його когнітивних, соціальних та емоційних складових і враховує його життя в цифровому середовищі. У статті з’ясовується, що професійне зростання фахівців відбувається під час підвищення кваліфікації, зокрема в умовах відкритого університету післядипломної освіти. У тексті також подані етапи моніторингу якості надання освітніх послуг та використання хмарних технологій для розрахунку й визначення ефективності освітньої діяльності закладу.

У статті розглянуто питання тенденцій перекладу нової термінології цифрової освіти з англійської українською. Актуальність дослідження зумовлена активним використанням цієї термінології під час пандемії COVID-19, а отже, постає нагальне питання стандартизовації й уніфікованої термінології цифрової освіти. Мета дослідження – аналіз особливостей перекладу англійських термінів-неологізмів, об’єднаних семою «цифрова освіта» українською мовою. Джерелами фактичного матеріалу для цього дослідження слугували освітні веб-сайти, документи Європейської комісії з цифрової освіти, наукові та методичні статті, а також «Інновації в словниковому запасі англійської мови на початку XXI століття: Англо-український словник», укладений Ю. Зацним та А. Янковим. Результати цього дослідження грунтуються на аналізі способів перекладу 80 лексем. Перекладознавчий аналіз термінології цифрової освіти вказує на тенденцію до перекладу такої лексики з англійської українською за допомогою використання транскодування й калькування. Близько 49 % аналізованих термінів перекладено за допомогою транскодування, калькування використовується для утворення 39 % українських еквівалентів, описовий переклад застосовується для відтворення 10 % термінів, застосування аналогів становить близько 2 % українських еквівалентів. Ще одна тенденція, виявлена в результаті дослідження, полягає у перенесенні скорочених форм англійських термінів цифрової освіти в українські тексти без жодних графічних змін. Окрім того, у результаті перекладознавчого аналізу виявлено проблему уніфікації та стандартизації перекладних еквівалентів, оскільки не всі англійські термін цифрової освіти мають уніфіковані українські відповідники. Спостерігаємо тенденцію до використання кількох українських відповідників одному англійському терміну. Це дослідження може бути використане для опису теоретичних засад сучасних тенденцій перекладу нової термінології цифрової освіти з англійської мови українською. На нашу думку, розв’язання проблеми характеру адекватності українських перекладних відповідників англійської термінології цифрової освіти може сприяти розвиткові перекладної лексикографії.

Цель. Авторы ставят целью выявление коммуникативных информационных стратегий цифровой дипломатии, которыми пользуется известный современный британский политик Б. Джонсон в рамках международных социальных сетей.Метод и методология исследования. Основными методами исследования данной работы являются лингвистический, описательный и логико-семантический.Результаты. Цифровая дипломатия использует определенные коммуникативные стратегии, среди которых информационные являются ключевыми. Они реализуются преимущественно посредством отбора определенной информации, детального развития информации и замалчивания некоторых фактов. Использование социальных сетей допускает употребление специальных лексических средств, введенных в структуру текста с целью скрытой манипуляции.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в области политической лингвистики, культурологи и политической лингвистики.

У статті розглядаються цифрові освітні технології як інструмент формувального оцінювання для отримання зворотного зв’язку на заняттях з сучасної української мови у виші, зокрема вебінструменти для розробки листів зворотного зв’язку. Аналізуючи останні дослідження і публікації, в яких започатковане розв'язання цієї проблеми, автор звертає увагу на актуальність використання цифрових освітніх технологій у виші, на принципи формувального оцінювання. У статті подано основні форми онлайн- комунікації: чат, відео конференція, форум, електронна пошта, анкетування; аналіз різних вебресурсів: платформа Moodle, Google Classroom, Zoom, LearningApps.org., Wizer.me. Особлива увага приділяється використанню робочих листів зворотного зв’язку на заняттях із сучасної української мови, принципам формувального оцінювання. Практична частина робочих листів містить алгоритм роботи, завдання та орієнтовні відповіді студентів при вивченні теми «Іменник». Фрагмент практичного заняття «Поділ іменників на відміни та групи», зокрема робочий лист, подано з використанням вебресурсу Wizer.me. та LearningApps.org. Система завдань передбачає додавання тексту, завантаження зображення, аудіо відповіді.

В статье анализируются вступившие в силу в 2020 году поправки к ст. 71 Конституции Российской Федерации, в той части, в которой они затрагивают информационные правоотношения. Особое внимание уделяется введению в текст Основного Закона новых информационно- правовых терминов, таких как «информационные технологии» и «цифровые данные». Исследуются возможные пути имплементации этих поправок в российское информационное законодательство, а также их концептуальное влияние на развитие российского информационного права. Наряду с общенаучными методами познания (анализ и синтез), использовались специальные методы познания (метод юридического толкования и метод нормативного поиска), проблемно ориентированный подход и методы познания из других областей научного знания (в частности, филологии и информатики). Констатировано сохраняющееся противоречие между текстом основного Закона и рамочным законом об информации, следствием чего является необходимость корректировки тезауруса последнего. Отмечена принципиальная важность конституционной новеллы об обеспечении безопасности личности, общества и государства при применении информационных технологий, обороте цифровых данных. Данная новелла становится отправной точкой для реализации в российском законодательстве концепции цифрового суверенитета личности, дальнейшего укрепления гарантий соблюдения конституционных прав и свобод личности в киберпространстве. Намеченные в статье пути развития информационного законодательства требуют обстоятельной научной дискуссии с привлечением специалистов в сфере информационных технологий и информационной безопасности. Предложенные изменения в информационном законодательстве в дальнейшем могут послужить основой для разработки кодифицированного акта в сфере информационного законодательства.

У статті визначено актуальність підготовки майбутнього фахівця початкової освіти до застосування цифрових засобів навчання в професійній діяльності. Проаналізувавши значну кількість наукових праць, присвячених цій проблемі, автори визначили аналогічні підходи до її вирішення в різних країнах світу та переважно низький і середній рівні розвитку готовності майбутніх учителів початкової школи застосовувати цифрові освітні засоби в професійній діяльності. У зв’язку з цим стаття репрезентує результати емпіричного дослідження щодо стану сформованості операційно-діяльнісного та проєктивного компонентів готовності майбутніх бакалаврів та магістрів початкової освіти до використання цифрових засобів навчання в професійній діяльності та динаміки розвитку цього особистісного феномену за традиційних умов навчання на ступенях вищої освіти бакалавра і магістра. Методика дослідження полягала в поступовому застосуванні технології квазіпрофесійної діяльності та методу експертних оцінок і подальшому розподілі респондентів за рівнями розвитку компонентів готовності: інтуїтивно-рецептивним, репродуктивним, продуктивним та дослідницько-креативним. Результати проведеного дослідження було піддано кількісному та якісному аналізу, і автори дійшли висновку, що за наявної нині системи професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи рівень розвитку операційно-діяльнісного та проєктивного компонентів його готовності до застосування цифрових засобів навчання є недостатнім. Крім того, автори з’ясували, що серед методів та прийомів роботи зі слайдами презентації в студентів переважають репродуктивні зразки: інформаційний метод, структурні і графічні прийоми опрацювання інформації; респонденти недостатньо орієнтуються в типах слайдів, а також в альтернативних до Power Point програмах розроблення презентацій; майбутні бакалаври та магістри обмежуються застосуванням у презентаціях графічної та текстової інформації; у цифрових навчальних засобах майбутні фахівці початкової освіти використовують переважно анімацію та креолізацію тексту, практично відсутні інфографіка, інтерактивні постери, навчальні комікси, завдання на онлайнових навчальних платформах.

Правовая система России в последние десятилетия очевидно столкнулась с вызовами глобальной электронной экономики. Связаны они прежде всего с тем, что многие группы правоотношений, традиционно существовавшие в «материальном» виде, перемещаются в киберпространство. Речь идет не только о масштабной цифровизации сферы купли-продажи, но и о тех областях права, в отношении которых их перемещение в Интернет ранее не предполагалось (сфера государственных услуг, электронное избирательное право и пр.). Если к этому добавить криминальные проявления новой цифровой реальности, то обозначенная проблема станет еще более очевидной. Отсутствие в этой области системного правового регулирования и даже минимального набора основных правовых терминов делает отечественное законодательство беззащитным перед стремительно развивающимся интернет-правом. В статье предлагается авторское осмысление основных проблемных вопросов современной цифровой экономики, а также намечаются меры по оперативному вмешательству государства в наиболее актуальные сферы цифрового права: блокчейн, криптовалюта, смарт-контракт, идентификация интернет-пользователей, разрешение внутрисетевых споров, кибербезопаность и предупреждение компьютерных преступлений. На этом пути современная Россия, очевидно, оказалась в числе отстающих от стран, движущихся в фарватере мировой экономики. Поставленная задача, однако, вовсе не подразумевает простого копирования и механического перенесения зарубежного правового опыта на национальную почву. Речь идет о необходимости выработки оригинальной модели правового регулирования отношений в цифровом пространстве с опорой на опыт других стран. Формулирование концепции «цифрового права» должно стать первым шагом к выработке такой модели.

У статті представлено вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування наукових періодичних видань в умовах глобального процесу цифровізації. Здійснено огляд законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують цифровізацію освітнього і наукового просторів на етапі переходу до відкритої науки та відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Систематизовано основні напрями досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо висвітлення результатів наукової діяльності, процесу їх публікації у вітчизняних та зарубіжних спеціалізованих цифрових видавничих сервісах і наукометричних базах даних. Ідентифіковано ключові проблеми щодо розміщення наукових публікацій у галузі соціальних та гуманітарних наук у наукометричних базах даних. Охарактеризовано цифрові ідентифікатори вченого, зокрема ORCID, ResearcherID, Publons, Google Scholar тощо, які спрямовані на забезпечення об’єктивного оцінювання продуктивності науковця. З’ясовано особливості псевдовидань з метою усунення ризиків участі дослідників у «хижацькій» видавничій діяльності. Здійснено критеріальний аналіз відповідності наукової періодики НАПН України вимогам МОН України та встановлено її ранжування. Визначено шляхи усунення виявлених недоліків та проблем, що має забезпечити включення наукової періодики НАПН України до загальнодержавної розподіленої електронної бази даних – Національного репозитарію академічних текстів, а також інтеграцію з «Відкритим українським індексом наукового цитування» та міжнародними наукометричними базами даних Scopus, Web of Science Core Collection тощо.

Подчеркивается влияние цифровой трансформации на «парк профессий» и подготовку студентов вуза как транспрофессионалов с высоким уровнем развития информационной компетенции. Информационную компетенцию студентов вуза необходимо рассматривать как транспрофессиональную компетенцию и как социокультурный феномен одновременно. Информационная компетенция как социокультурный феномен включает в себя культуру работы с профессиональным контекстом как трансформацией информации в тексты собственного сознания; культуру представления образовательных результатов в виде цифрового продукта; культуру управления своей деятельностью в целях информационной безопасности; культуру работы с информацией в аспекте релевантности; культуру мобильного решения профессиональных задач с помощью цифровых технологий; культуру работы с цифровым контентом, представляемым в цифровой образовательной среде, что характеризует информационную компетенцию как транспрофессиональную. Потенциал «парка профессий» расширяет границы понимания информационной компетенции студентов вуза как транспрофессиональной. The article emphasizes the impact of digital transformation on the “park of professions” and the training of university students as transprofessionals with a high level of development of information competence. The increased interest in career guidance projects allows us to determine the potential of the “park of professions” for the development of transprofessional information competence of university students. Transprofessional competencies, one of which is information competence, are the skills of the future (future skills). Hard skills – (English “hard” skills) competencies manifested in the narrow professional sphere, and soft skills – (English “soft” skills) as transprofessional competencies acquired and developed throughout life, characterized by moving beyond one profession. The information competence of university students should be considered as a transprofessional competence and as a sociocultural phenomenon at the same time. Information competence as a socio-cultural phenomenon includes a culture of working with a professional context as a transformation of information into texts of one’s own consciousness; culture of presentation of educational results in the form of a digital product; a culture of information security management; a culture of working with information in relation to relevance; culture of mobile solution of professional tasks with the help of digital technologies; a culture of working with digital content presented in a digital educational environment, which characterizes information competence as well as transprofessional. The potential of the “park of professions” expands the boundaries of understanding the information competence of university students as transprofessional.

У наш час шифрування даних та конфіденційність є однією з найважливіших проблем. У даній статті ми розглянемо сучасні методи шифрування та розкриємо всі аспекти, що пов’язані з актуальністю використання та вразливістю алгоритму RC4. Методика шифрування – це процес перетворення даних відкритого тексту в зашифрований текст з метою приховування його значення і таким чином, запобігання несанкціонованому одержувачу отримати вихідні дані. Отже, шифрування в основному використовується для забезпечення секретності. Компанії зазвичай шифрують свої дані перед передачею, щоб переконатися, що дані захищені під час транзиту. Зашифровані дані надсилаються через загальнодоступну мережу і розшифровуються одержувачем. До появи Інтернету криптографія займалася тільки шифруванням повідомлень — перетворенням повідомлень з зрозумілих в незрозумілі, роблячи їх нечитабельним для людини, яка перехопила повідомлення, і зворотним перетворенням одержувачем при збереженні суті повідомлення. Останніми роками криптографія розпочала поширюватися і окрім таємної передачі повідомлень стала включати в себе методи перевірки цілісності повідомлень, технології безпечного спілкування, аутентифікацію відправника та одержувача (за допомогою ключів, цифрових підписів, тощо), і багато іншого. У даній статті буде розглянуто алгоритм RC4, також відомий як ARC4 або ARCFOUR – потоковий шифр, який широко застосовується в різних системах захисту інформації в комп'ютерних мережах (наприклад, в протоколах SSL і TLS, алгоритмах забезпечення безпеки бездротових мереж WEP і WPA).

«Текст» спектакля — сложновоспроизводимая материя, буквальная «запись» которой невозможна. Реконструкция исторического спектакля, который не был зафиксирован ни на один из современных мультимедиа носителей — задача еще более сложная. Однако в данной статье описан опыт реализации проекта по воссозданию спектакля 1896 г. «Чайка». В работе представлена методика создания прототипа спектакля с помощью оцифровки исторических материальных и нематериальных артефактов, причастных к этой знаменитой постановке.

У роботі запропоновано комплексний метод демодуляції, який можна використовувати для отримання тривимірних цифрових зображень. Цей метод забезпечує знаходження контрасту гармонійної просторової модуляції освітлення при довільних значеннях її фазових кутів. Робота містить текст двох функцій мовою Python, у яких запропонований метод демодуляції застосовується для отримання тривимірних цифрових зображень. Перевагою запропонованого методу є те, що він може використовуватися з економічними пристроями, які формують гармонійну просторову модуляцію освітлення та можуть встановлюватися на більшості оптичних мікроскопів без придбання комерційного програмного забезпечення.

Статья представляет собой размышление над книгой В.В. Савчука «Кровь и культура». Задуманная в конце 80-х и впервые изданная в середине 90-х годов XX века, она получает новое – расширенное и дополненное – издание в преддверии 20-х годов XXI века. Ключевая причина рефлексии над книгой – показать невозможность ее ретроспективного прочтения. Новый контекст – медиареальность, ставшая нашим жизненным миром, – сформировала новый текст, который живет в режиме актуальности, отвечает на вопросы топологии боли в цифре, герменевтики дискурса жертвы в сети, латентной работы негативного опыта в сообщении, новых форм насилия в гаджетах. Если первое издание было опытом саморефлексии культуры – признание отчужденных форм, то второе издание – инструкция по ориентации в новой технологической реальности. Ведь чем более сложна конструкция нашей реальности, тем большую хрупкость может она проявить, тем более примитивные энергии высвободить. Отсюда ключевой сюжет статьи – механизмы приручения этой энергии как работа с психофизиологическим ресурсом человека в мире высоких технологий.

Сегодня, когда цифровые технологии занимают лидирующие позиции наряду со всеми остальными, остро стоит вопрос о сохранении исторического наследия путем перевода его в электронный формат. Рассмотрена векторная обработка старославянских первопечатных изданий в разных программных средствах. Рассмотрены векторизаторы, работа которых оценивается по распознаванию старославянского текста. Основным критерием сравнения является построение скелетона в программе. Приведены результаты сравнения программ.

Розвиток цифрового суспільства зумовлює нові виклики перед представниками всіх сфер людської діяльності, зокрема й журналістами, що сприяє перегляду компетентнісної парадигми їхньої підготовки. У нових умовах на журналістську професію впливає підвищення оперативності доставки інформації, багатоканальність комунікацій, візуалізація інформації як провідний засіб комунікації в медіасередовищі. Ера дигіталізації (переведення аналогових даних у цифрові формати) прискорює трансформаційні процеси суспільства, спричиняє глобальні зміни в житті людей, медійні зміни, уявлення про журналістську діяльність. Логічними продуктами дигіталізації є новації в підготовці майбутніх журналістів з огляду на новітні форми, способи збору та генерування медіа-контенту. Однією з актуальних і ключових компетентностей майбутнього журналіста є генерування інформаційного контенту в текстовому форматі як письмового, так і усного мовлення. У статті розкрито сутність генерування інформаційного контенту та виявлено форми дигітальної журналістики: крос-медіа та трансмедіа. У ході аналізу стану компетентнісної парадигми підготовки майбутніх журналістів виявлено один з найактуальніших її складників – генерування інформаційного контенту, під яким ми розуміємо підготовку та трансляцію текстів як носіїв інформації в мас-медіа. З розвитком дигітальної журналістики виникла потреба в розробці інноваційних форм подачі інформації, а саме – крос-медіа та транс-медіа: при транс-медіа частини історії (сторітелінгу) в різних медіа-форматах доповнюють одна одну, а крос-медіа – це властивість мережевого видання, яка полягає в здатності працювати більш, ніж на одній платформі, тобто це подання матеріалів, які розкривають одну тему, у різних формах і на різних платформах. Перспективами подальших наукових розвідок вбачаємо аналіз процесу генерування інформаційного контенту в практичній діяльності журналіста в епоху цифрової комунікації.

Уверенное вхождение Украины в мировое сообщество, евроинтеграционные процессы, мощное влияние на отечественную систему образования достижений европейских и других образовательных систем, предполагают необходимость существенных изменений в профессиональной подготовке студентов экономических специальностей. Реалии современного общества остро заявляют о необходимости умений молодого специалиста применять новейшие информационные технологии, системы, программные средства в своей профессиональной деятельности. Разработка и внедрение средств информационно-коммуникацион­ных технологий (ИКТ) рассматривается как один из путей модернизации системы образования и обеспечивает переход к реализации новых образовательных целей, позволяет направить обучение на развитие личности обучаемого [1; 2]. В своих исследованиях М. И. Жалдак, В. Е. Быков, Р. С. Гуревич и др. говорят том, что использование новых информационных технологий при обучении существенно влияет на содержание и структуру учебно-познавательной деятельности учащихся, обеспечивает формирование познавательных интересов, развитие индивидуальных способностей, динамичное обновление форм и методов обучения и воспитания, подготовку к квалифицированному использованию средств ИКТ в различных сферах общественной жизни. С присоединением Украины к Болонскому соглашению достаточно остро встали проблемы профессиональной подготовки. Здесь необходимо учитывать перенесение большого количества рабочего времени студентов на самостоятельную работу с одной стороны, и с другой – улучшение качества и уровня теоретической и практической подготовки учащихся, соответствующее международным стандартам [3]. Внедрение кредитно-модульной системы позволяет организовывать подготовку специалистов экономического профиля более эффективно благодаря возможности дифференцированного получения знаний в различных учебных заведениях. Однако, для достижения наиболее значительных результатов, необходимо акцентировать внимание на прикладной характер знаний, которые даются студентам, позволяют формировать практические навыки, необходимые специалисту-профессионалу. Одним из острых вопросов, которые ставит общество, является необходимость перехода к современным коммуникациям, связанным с информационными и компьютерными технологиями. Широкое распространение компьютерных сетей, всемирной сети Интернет, стремительное увеличение числа пользователей всё актуальнее ставит задачу внедрения электронного ведения бизнеса (ЭВБ). Эта задача может решаться при соблюдении ряда условий, основными из которых являются правовые аспекты и необходимая защита ЭВБ на технологическом уровне. На сегодняшний день в Украине не существует отдельного закона, регулирующего отношения участников рынка электронной коммерции. Основные нормативно-правовые акты, которыми регулируется Интернет-бизнес, это: Закон Украины «О телекоммуникациях» от 18.11.2003 г. №1280-IV; Закон Украины «Об авторском праве и смежных правах» от 23.12.1993 г. №3792-XII в редакции Закона Украины от 11.07.2001 г. №2627-III; Закон Украины «О защите информации в информационно-телекоммуникационных системах» от 05.07.1994г. №80/94-ВР в редакции Закона Украины от 31.05.2005г. №2594-IV; Закон Украины «О платежных системах и переводе денег в Украине» от 05.04.2001 г. №2346-III; Закон Украины «О ратификации Конвенции о киберпреступности» от 07.09.2005 г. №2824-IV; Закон Украины «Об электронных документах и электронном документообороте» от 22.05.2003 г. №851-IV; Постановление НБУ «О внесении изменений в некоторые нормативно-правовые акты Национального банка Украины по вопросам регулирования выпуска и оборота электронных денег» от 04.11.2010 г. №481; Закон Украины «Об электронной цифровой подписи» от 22.05.2003 г. №852-IV. В статье авторы рассматриваютприменение совокупности авторских и в свободно-распространяемых программных средств, для формирования профессиональных навыков специалистов экономического профиля в сфере информационной безопасности при электронном ведении бизнеса.Авторами разработаны несколько модулей курса «Электронная коммерция» – лабораторные работы, практические задания, модульное тестирование, деловые игры, подобраны дополнительные справочные материалы. Апробация данных модулей проводится при работе со студентами очной и заочной форм обучения. В учебном процессе используется информационный портал, размещенный на локальном сервере. На нем представлены материалы курса, описания лабораторных работ и практических заданий, справочный материал. При работе студенты имеют возможность изучать инструменты, используемые для ведения бизнес-деятельности. При разработке курса применяются информационные технологии, ориентированные на нелинейную структуризацию учебного процесса, что создает условия для развития у студентов креативности, творческого мышления, поддерживает мотивацию обучения [4]. В качестве программного обеспечения в курсе используется Web-сервер, почтовый сервер, почтовая клиентская программа и авторская программа. При подготовке специалистов экономического профиля необходимо уделять внимание рассмотрению базовых основ информационной безопасности. При изучении курса «Электронная коммерция» тема «Безопасность электронного ведения бизнеса» посвящена рассмотрению этого вопроса. В современном обществе, наличие и необходимость средств, обеспечивающих безопасность обмена информационными данными, продолжает неуклонно расти. Качественное шифрование обеспечивает и безопасность информации и аутентификацию. На сегодняшний день в шифровании используются два основных метода. Один метод использует ассиметричное Public-Key Infrastructure шифрование (PKI). Данная методология основывается на наличие пары ключей: публичном (доступном всем пользователям) и частном (известном только конечному пользователю). Открытый ключ публикуется и доступен любому, кто желает послать сообщение адресату. Секретный ключ сохраняется в тайне. Исходный текст шифруется открытым ключом адресата и передается ему через открытые каналы связи. Зашифрованный текст, в принципе, не может быть расшифрован тем открытым ключом, с помощью которого было получено зашифрованное сообщение. Расшифровка возможна только с использованием закрытого ключа адресата. Закрытый ключ в подобных системах является персональной тайной его владельца, и хранится в недоступном для посторонних виде. PKI технология гарантирует секретность информации, контролирование доступа, доказательства передачи файлов. Другой метод криптографии – применение симметричного защитного ключа (секретного ключа). При этом методе используется один ключ для шифровки и расшифровки данных. Проблема сохранения электронных документов от копирования, модификации и подделки требует для своего решения специфических средств и методов защиты. Одним из распространенных средств такой защиты является электронная цифровая подпись (ЭЦП), которая с помощью специального программного обеспечения подтверждает достоверность информации документа, его реквизитов и факта подписания конкретным лицом. Законы Украины приравнивают по юридической силе электронные документы, подписанные ЭЦП, и документы бумажные, а также создают правовую основу для применения ЭЦП и осуществление юридически значимых действий путем электронного документооборота [5]. Для получения электронной цифровой подписи документа на основе методов асимметричной криптографии дайджест подписываемого сообщения шифруется при помощи закрытого ключа отправителя и передается вместе с открытым текстом получателю. Получатель расшифровывает закрытую часть сообщения при помощи открытого ключа отправителя и сравнивает его с открытым текстом. При совпадении этих двух текстов делается вывод о принадлежности сообщения хозяину открытого ключа. Для практического овладения учащимися материалом, авторами было разработано комплексное ПО, позволяющее осуществлять криптографическое преобразование информации по двум методам «симметричный метод» и «ассиметричный метод». При выполнении заданий студенты используют программный комплекс «CryptoS», включающий в себя инструменты «Шифрование / Дешифрование информации» и «Электронная цифровая подпись». Реализация авторского ПО осуществлялась посредством свободной интегрированной среды разработки приложений NetBeans на языке программирования Java. Использовались алгоритмы и стандарты DES, RSA, SHA1WithRSA и Public-Key Cryptography Standards (PKCS), реализованные в стандартной библиотеке кодов. Также использовался международный стандарт управления информационной безопасностью ISO 17799, содержащий раздел, который посвящен криптографии.Авторами разработаны три лабораторные работы «Симметричный метод шифрования информации», «Ассиметричный метод шифрования информации» и «Электронная цифровая подпись», которые описывают проблемы безопасности ЭВБ в комплексе задач.В частности, для изучения инструмента ЭЦП в бизнес-процессах, в лабораторных работах применяется авторская деловая игра «Интернет-торговля». Последняя итерация этой игры описывает упрощенное применение ЭЦП при проведении торговых операций. В начале занятия студенты получают задания с необходимыми сведениями: данные учетной записи участника, цифровой сертификат. После успешной настройки почтовой программы они получают электронное сообщение с заданием и конкретными начальными данными: название товара, его количество, имеющиеся финансовые ресурсы. Второй этап игры – сбор дополнительных исходных данных в сети Интернет: цены и графические изображения товаров. Группа делится на продавцов и покупателей. Далее, учащиеся, выступающие в роли продавцов, публикуют электронные каталоги товаров на информационном портале. Покупатели, с помощью электронной почты, осуществляют заказы необходимых товаров на определенную сумму. Переписка между покупателем-продавцом должна соответствовать деловой этике, а контактные данные респондентов должны быть упорядочены в инструменте «Адресная книга». При осуществлении бизнес-процессов, требующих повышенный уровень безопасности, студент должен применить инструмент «ЭЦП».Использование инструмента «ЭЦП» начинается с импорта полученных вначале игры сертификата, содержащего информацию о владельце и его пара ключей (рис. 1).Рис. 1. Импорт цифрового сертификата В процессе установления экономических отношений, участники обмениваются публичными сертификатами, содержащими публичный ключ.На определенных этапах студенты подписывают сообщения своей ЭЦП; для этого на вкладке «Подписать» в верхнее поле вводится текст сообщения. После нажатия на кнопку «Подписать» в нижнем поле отображаются блоки с сообщением и подписью (рис. 2).Далее сообщение и подпись отправляется контрагенту электронной почтой.Студент, получивший подписанное сообщение от партнера, копирует текст сообщения из письма в верхнее поле на вкладке «Проверить». Затем выбирает публичный ключ отправителя и, после нажатия на кнопку «Проверить», получает результат проверки в нижнем поле (рис. 3). Рис. 2. Сообщение и ЭЦПРис. 3. Проверка электронной цифровой подписиПредполагается наличие конкуренции, как между продавцами, так и между покупателями. Основные баллы насчитываются за достижение цели. Дополнительные баллы за количество и качество отосланных и принятых писем. Отчет о выполненной работе студенты отсылают преподавателю на заданный электронный адрес. Упрощенная версия лабораторной работы опубликована на сайте для студентов ЗФО [6].К общеобразовательным результатам предъявляются следующие требования. Студенты должны знать: виды угроз информационной безопасности; возможность реализации обеспечения информационной безопасности на законодательном, административном, программно-техническом уровнях; методы защиты интеллектуальной собственности (законодательные, программные, технические); общие принципы защиты информации в компьютерных системах и телекоммуникационных сетях; методы ограничения доступа к информации на разных уровнях; уметь: ориентироваться в проблемах информационной безопасности в сетях, в способах защиты информации от несанкционированного доступа; анализировать базовое и прикладное программное обеспечение на соответствие стандартам информационной безопасности, соблюдение требований сертификации и лицензирования; обоснованно выбирать необходимые программные средства защиты информации; выбирать уровень безопасности для соответствующих этапов бизнес процессов и соответствующих видов документов.Для формирования у учащихся необходимых умений и навыков, авторы, при разработке лабораторных работ, учитывают следующие требования: жизненность и типичность конкретных ситуаций, рассматриваемых в игре; отсутствие полной информации и необходимость принятия решений в условиях неопределенности и риска; динамичность процесса управления и возможность влияния принятых ранее решений на изменение обстановки в последующие моменты; необходимость проведения анализа проблемной ситуации.Применение ИКТ позволяет повысить мотивацию, эмоциональную насыщенность процесса обучения, формировать знания и умения учащихся. Для качественной подготовки специалистов нужно применять активные методы обучения целенаправленно и систематически. Используя групповые формы организации работы со студентами, необходимо учитывать индивидуальные особенности учебной группы и каждого студента в отдельности.

[статья и аннотация на английском, аннотации на русском и литовском языках] Целью проекта “SCRIPTA BULGARICA: Digital Library of Medieval Bulgarian Literature” (http://www.scripta-bulgarica.eu/en) является создание электронного тезауруса и библиотеки памятников старославянской письменности. Предполагается интеграция четырех основных типов информации: a) палеославистической терминологии (как представленной в научной литературе, так и успешно функционирующей в цифровых корпусах); b) энциклопедических статей о переводных и оригинальных произведениях (особое внимание уделяется наиболее популярным жанрам и жанровым формам агиографии, гомилетики, гимнографии, хроник, нарративным произведениям и т.д.); c) наборных текстов (в Unicode) славянских памятников, представляющих собой переводы византийской грекоязычной литературы; d) статей о наиболее часто переводившихся византийских авторах (Григории Богослове, св. Иоанне Златоусте, св. Василии Великом и др.), чьи работы (жанры и жанровые формы) оказали влияние на формирование православной христианской письменной культуры. Раздел терминологических статей включает глоссарий на 7 языках: латыни, греческом, старославянском, русском, сербском, английском, немецком. Основная информация приведена на болгарском языке. Проект SCRIPTA BULGARICA оснащен уникальной для подобных инициатив в гуманитарных науках связью автоматически генерируемого стандартизированного научного аппарата описаний, исследований, публикаций и переводов средневековых текстов с ключевыми словами и библиографией. Такая связь позволяет: интегрировать аппарат научных метаданных в унифицированную словарную статью; на продвинутой стадии проекта приступить к разработке онтологии терминологии.

<p>В статье ставится проблема понимания ценностных оснований «цифрового поколения» (миллениалов) как части общества. С этой целью автор рассматривает, каким образом в Интернете реализуется «социальность», описывает увлеченность миллениалов новейшими технологиями, сравнивает по нескольким критериям два поколения — «Х» и «Y» (миллениалов). Далее предлагается осторожная гипотеза: если культура постмодерна предполагала всепоглощающую иронию (главная мировоззренческая установка «поколения Х»), то новая культура во многом продуцирует и отражает постиронию. Именно последнюю автор статьи пытается описать как ключевой принцип ценностных основ миллениалов. В тексте также утверждается, что «постирония», ставшая популярной в России, не имеет ничего общего с тем, что стали понимать под термином в западном мире. Автор говорит о постиронии в академическом (западном) значении.</p>

Обоснование. Аббревиация в терминологии по энергетике и защите окружающей среды является продуктивным способом словообразования. Причиной этому является постоянный рост технического прогресса, с одной стороны и появление новых сложных научно-технических понятий, с другой. Новые условия жизни, развитие науки, появление новой терминологии меняют требования общества к готовности преподавателя иностранного языка и к подготовке студентов инженерно-технических специальностей по дисциплине «Иностранный язык» в вузе. Аббревиатуры являются важным компонентом научно-технических текстов, знание основных типов аббревиации способно в значительной степени облегчить прочтение и понимание текста специалистами. Цель работы заключается в выделении основных, наиболее частотных типов аббревиатур, функционирующих в английской терминологии по энергетике и защите окружающей среды. Методы исследования. В процессе исследования был проведен теоретический анализ научной литературы по изучаемому вопросу. Также был применен метод сплошной выборки и метод лингвистического наблюдения. Материалом исследования послужил «Англо-русский словарь по энергетике и защите окружающей среды» А.С. Гольдберга, включающий около 5 000 сокращений, материалы конференций “International Conference on Environment Pollution and Prevention” (ICEPP: 2015-2020). Результаты исследования показали, что наиболее продуктивными типами аббревиации являются буквенные сокращения. Гораздо реже в терминологии по энергетике и защите окружающей среды встречаются цифровые сокращения, усеченные слова. В процессе исследования выявлен новый тип буквенных сокращений, который характеризуется образованием аббревиатуры путем удаления из слова гласных букв. Область применения результатов. Практическая значимость результатов исследования заключается в возможности использования полученных данных в практике преподавания иностранного языка (английского) студентам технического вуза и при подготовке технических переводчиков.

В статье рассматривается актуальность развития читательской компетенции как потребность современного общества и необходимость, связанная с возрастанием цифровых технологий. Выполнен обзор классификаций ключевых компетенций и сделан вывод о метапредметном, универсальном характере читательской компетенции. Рассматривается важность развития читательской компетенции в области профессионально-ориентированного чтения на иностранном языке, способствующей системному и критическому мышлению, межкультурному взаимодействию, иноязычной коммуникации и развитию профессиональных компетенций.

Введение. Рассмотрены особенности лексической репрезентации идеи национального единения в публицистических и рекламных текстах. Актуальность исследования обусловлена современным состоянием сферы социальной коммуникации, в частности неограниченными возможностями свободного взаимодействия людей благодаря доступности цифровых технологий, в результате которого, с одной стороны, различными акторами может оказываться влияние на сознание человека посредством текстов (например, газетные публикации, реклама и др.), с другой – разные виды дискурсов отражают особенности представлений людей о том или ином фрагменте современной действительности. Цель – проанализировать, какими лексическими средствами репрезентируется идея национального единения в медийном дискурсе. Объект исследования – публицистические и рекламные тексты. Материал и методы. Материалом исследования выступили лексикографические данные, фрагменты текстов, извлеченные из Национального корпуса русского языка и выбранные авторами из публикаций СМИ, поликодовые тексты коммерческой рекламы. Использовались методы семантико-мотивационной реконструкции, компонентного анализа, интерпретации контекстной семантики, анализа дефиниций. Результаты и обсуждение. На основе изучения языковой репрезентации идеи национального единения в словарях и речевом употреблении установлено значение неидиоматического составного выражения национальное единение, выявлены контекстные маркеры идеи национального единения в публицистических и рекламных текстах. Выражение национальное единение рассмотрено в ряду синонимичных единиц национальное единство и национальное согласие. Показано, что выражение национальное единение имеет процессуальное значение и предполагает длительность действия, а выражения национальное единство и национальное согласие – предметное значение результативности и контекстуальный синоним национальный союз. На основе анализа дефиниций прилагательного национальный и существительного единение и их речевого употребления как составного неидиоматического выражения сформулировано определение национального единения как государственного процесса сплочения граждан страны, имеющих общее историческое прошлое, на основании взаимодействия власти и народа по вопросу решения задач развития государства и национальной безопасности. Установлено, что в коммерческой поликодовой рекламе выражение национальное единение не употребляется, однако идея национального объединения реализуется имплицитно. Заключение. Выявлены языковые маркеры продвижения идеи национального единения в современной коммерческой рекламе, номинирующие общие традиции, территорию и некоторые особенности социокультурной жизни страны. Отмечается, что коммерческая реклама имеет значительные возможности для продвижения общенациональных идей, в изучении воспитательных возможностей рекламного дискурса видится перспектива исследования. Introduction. The features of the lexical representation of the idea of national unity in publicistic and advertising texts are considered. The relevance of the study is due to the current state of the field of social communication, in particular, the unlimited possibilities of free interaction between people due to the availability of digital technologies, as a result of which, on the one hand, various actors can in-fluence human consciousness through texts (for example, newspaper publications, advertising, etc.), on the other hand, different types of discourses reflect the peculiarities of people’s ideas about a par-ticular fragment of modern reality. Aim and objectives. The purpose of the article is to analyze what lexical means represent the idea of national unity in the media discourse. The object of research is journalistic and advertising texts. Material and methods. The research material was lexicographic data, text fragments extracted from the National Corpus of the Russian language and selected by the authors from media publications, polycode texts of commercial advertising. The methods of semantic-motivational reconstruction, com-ponent analysis, interpretation of contextual semantics, analysis of definitions were used. Results and discussion. Based on the study of the linguistic representation of the idea of national unity in dictionaries and speech use, the value of the non-idiomatic compound expression national unity is established, contextual markers of the idea of national unity are identified in publicistic and advertising texts. The expression national unity is considered in a series of synonymous units of national unity and national consent. It is shown that the expression national unity has a procedural meaning and pre-supposes the duration of action, and the expressions of national unity and national consent have a substantive meaning of effectiveness and a contextual synonym for national union. Based on the analysis of the definitions of the adjective national and the noun unity and their speech use as a com-posite non-idiomatic expression, the definition of national unity is formulated as ‘the state process of rallying the citizens of the country who have a common historical past, based on the interaction of the authorities and the people on the issue of solving the problems of state development and national secu-rity’. It has been established that in commercial poly-code advertising, the expression national unity is not used, but the idea of national unification is implemented implicitly. Conclusion. The authors identified language markers for promoting the idea of national unity in mod-ern commercial advertising, nominating common traditions, territory and some features of the coun-try’s socio-cultural life. It is noted that commercial advertising has significant opportunities for promot-ing national ideas; a research perspective is seen in the study of the educational possibilities of adver-tising discourse.

151 Високі вимоги до підготовки військового фахівця, передбачають підвищення якості мовної освіти слухачів військових вузів, яке можливо здійснити за рахунок реформування неефективних методик навчання іноземній мові. Причому, під час оновлення та удосконалення існуючих методик, а також під час розроблення нових технологій навчання іноземним мовам необхідно враховувати специфіку навчального закладу, закритість і відособленість військової організації. З урахуванням зазначених особливостей сучасна методика викладання іноземної мови у військових вузах повинна бути спрямована, на формування професійної компетенції, і на розвиток різнобічної особистості, здатної грамотно висловлювати свої думки. Дистанційне навчання як новітня форма дидактичної практики стало важливим випробуванням не лише для педагогічних працівників, адміністрації, а й для тих, хто навчається. У статті проаналізовано основні проблеми, що стоять перед забезпеченням ефективності навчального процесу. У всесвітній мережі можна знайти багато автентичних матеріалів, як соціальних, так і професійних, військових, а інструменти для оброблення таких ресурсів, які знаходяться на платформі дистанційного навчання, дозволяють перетворити їх на якісний методичний матеріал. Автори аналізують функціональність централізованої системи електронного навчального контенту Moodle, котра дозволяє зв’язати всіх учасників навчального процесу, налагодити ефективний зв’язок між ними в єдиній площині; одночасно проводити диференційовану роботу для певних груп студентів, а також ефективно здійснювати контроль за якістю навчального процесу; розробляти якісний систематизований освітній контент з дотриманням вимог до подання інформації у цифровій формі, пристосованої до сучасного рівня цифрових технологій; проводити цілеспрямовану роботу з підвищення рівня компетентності всього педагогічного складу щодо оволодіння не лише цифровими, а й педагогічними технологіями. У статті акцентовано увагу на важливість використання комунікативного підходу у системі мовної діяльності, а саме мовного спілкування, співвідношення англійської та рідної мов; аналіз системи мовного сприйняття, мовної взаємодія, а також тексту як системи мовних продуктів у формі монологу, діалогу, монологу в діалозі, різних типів мовних висловів та повідомлень, окрім того дослідження процесу опанування англійською мовою у поєднанні з особливістю мовної поведінки людини. Відтак, впровадження педагогічних технологій дистанційного навчання, зокрема у вивченні іноземних мов, повинно дати можливість досягти успішних результатів через опосередковане спілкування між викладачами та слухачами за допомогою ресурсів, які існують у всесвітній мережі та є доступними і простими у використанні суб’єктами навчального процесу.

В рамках реализации административной реформы основным направлением стало информационное взаимодействие госу-дарственных органов власти с населени-ем, которое является одним из базовых приоритетов государственного управле-ния. Данное направление развития пред-полагает открытость, прозрачность, отчетность органов власти перед гражданами, которые выступают уже в роли потребителя, клиента. В этих условиях возрастает роль информацион-ного взаимодействия, которое позволя-ет населению получать достоверную информацию о деятельности государ-ственных органов власти. В статье дается анализ системы государственных органов власти в кон-тексте их деятельности, способствую-щей развитию цифровой экономики и цифровизации самого государственного управления во взаимодействии населения и органов государственной власти. Сде-лан вывод, что базовые функции ме-неджмента системы государственных органов власти можно применить через практическую часть цифровизации, с применением новых платформ, техноло-гий и продуктов, в т.ч. онлайн-платформы.

Частотні словники створюються для виявлення найбільш використовуваних слів у природній мові, мові письменника, певному творі тощо. Цими словниками послуговуються при вивченні іноземних мов; розробці інших видів словників; проектуванні мовних експериментів; проведенні досліджень у галузях лексичної семантики, психолінгвістики, морфології та інших; створенні прикладних програм, орієнтованих на опрацювання природної мови. Інформаційно-комунікаційні технології, доступ до величезних електронних лінгвістичних корпусів, національних баз даних слів, заснованих на субтитрах телевізійних програм та фільмів, значно прискорили дослідження в галузі статистичного опрацювання текстів. Зважаючи на те, що частотні словники широко використовуються в різних сферах діяльності, а їх побудова передбачає розв’язання широкого кола лінгвістичних задач, доцільно розглянути технологію створення таких словників у процесі підготовки фахівців з прикладної лінгвістики та комп’ютерних наук, учителів інформатики. У статті розглядається методика навчання студентів створенню частотних словників. Запропоновано алгоритм побудови частотного словника. Аналізуються особливості реалізації кожного кроку алгоритму з використанням мови Python, яка є популярною мовою програмування з відкритим кодом та великими бібліотеками. Автор наводить програмні коди та обґрунтовує використання відповідних модулів, методів опрацювання рядків, функцій, констант, структур даних, регулярних виразів. Запропонована методика спрямована на: 1) підвищення мотивації студентів до навчання та 2) розкриття практичної значущості засвоєних ними методів та прийомів програмування. Автор вважає, що підхід, представлений у цій статті, може бути корисним викладачам дисциплін інформатичного циклу.

Авторкою проаналізовано ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. ЮНЕСКО у своїй діяльності підкреслює роль медіаграмотності як найважливішої компетенції цифрової епохи. У середині 70-х років ЮНЕСКО заявило не тільки про свою повну підтримку медіаосвіти, а й про медіаосвіту як про пріоритетний напрям на найближчі десятиліття. Вважається, що термін «медіаосвіта» офіційно на світовому рівні вперше було використано у 1973 р. у процесі спільного засідання Сектору інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно та телебачення. У деклараціях та резолюціях міжнародних конференцій ЮНЕСКО підкреслює важливість цього напряму і визначає медіаосвіту як один з пріоритетних напрямів своєї діяльності. Дослідницею проаналізовано зміст декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій у Грюнвальді, Тулузі, Відні, Севільї, Москві, Празі, Сеулі, які формулюють цілі і завдання для подальшого поширення медіа- та інформаційної грамотності і розвитку глобального інформаційного суспільства загалом. Зокрема, авторка звернула увагу на зміст та основні положення Празької декларації про створення суспільств інформаційної грамотності, Олександрійської декларації про інформаційну грамотність і неперервну освіту, Паризької декларації з розвитку медіаінформаційної грамотності для країн ООН, Феської декларації щодо медіаінформаційної грамотності, Плану дій Глобального альянсу для партнерства з медіаінформаційної грамотності, Паризької декларації з медіаінформаційної грамотності в епоху цифрових технологій, Сеульської декларації про медіа- та інформаційну грамотність для всіх і у разі загальної участі: захист від дезінфодемії тощо. У текстах містяться заклики до урядів і неурядових організацій активно підтримувати і розвивати медіа- та інформаційну грамотність у всіх сферах життя і на всіх рівнях, акцентовано увагу на потребі постійного розвитку медіаосвіти та медіаграмотності як важливих елементів формування світогляду людини. ЮНЕСКО відіграє провідну роль в ініціативі щодо підтримки розробників інформаційних ресурсів з медіа- та інформаційної грамотності.

У статті висвітлено актуальну проблему використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з метою розвитку професіоналізму педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти. Наголошено, що сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх проникнення в усі сфери життєдіяльності людини особливо актуальним питанням стає їх використання в системі післядипломної освіти. Схарактеризовано найбільш сучасні та актуальні види інформаційно-комунікаційних технологій, які в комплексі створюють сприятливе ефективне середовище розвитку професіоналізму працівників освітньої галузі. Серед них: мобільні, хмарні, дистанційні технології, засоби візуалізації змісту, якісні цифрові ресурси та ін. Описано досвід організації освітнього середовища із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Актуальність теми підтверджено наведеними даними опитування вчителів, які проходили підвищення кваліфікації на базі вищезазначеного закладу. Описано конкретні приклади ресурсів, які використовуються в освітньому процесі з метою формування професіоналізму вчителів. Шляхом експериментальної діяльності було виокремлено організаційно-педагогічні умови розвитку професіоналізму вчителів Нової української школи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, серед яких створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів в умовах закладу післядипломної освіти; організація взаємодії між учасниками педагогічного процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація онлайн підтримки вчителів та їх фахове консультування в міжатестаційний період. Достовірність отриманих результатів підтверджено результатами педагогічного експерименту, проведеного в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», результати якого частково відображено в тексті статті.

Социальные сети способны аккумулировать и концентрировать протестный потенциал, который может затем выплескиваться на улицу. Сетевые связи между индивидами в онлайн-среде родственны связям в физической реальности, и их структура может оказывать влияние на распространение как информации о протесте, так и протестного поведения. Цифровые платформы способны выступать центральными площадками формулирования коллективных целей и идентичностей. Эти положения, сформулированные на основе проведенных ранее исследований, стали отправной точкой настоящей работы, сосредоточенной в ее эмпирической части на венесуэльском сегменте сети Twitter. “Элементарными единицами” протестной активности в Twitter являются отдельные сообщения (твиты), некоторые из которых мультиплицируются (retweet) и достигают аудитории национального масштаба. Именно эти, наиболее популярные твиты играют наибольшую роль в формировании протестного потенциала. Но какие твиты становятся популярными? Те, что написаны авторами, занимающими лучшую позицию в сетевой структуре, или те, которые имеют более яркое, насыщенное содержание? Мы формализовали эту альтернативу, выделив две группы показателей: одну составили индикаторы сетевой позиции автора, другая же характеризует содержание твита. В качестве зависимой переменной выступает количество ретвитов. Проанализировав более 5,7 млн уникальных твитов с использованием современных подходов и методов науки о данных (регрессия с LASSO-регуляризацией, скользящий контроль и др.), мы выявили, что показатели первой группы имеют существенно большее значение. Поскольку в политической онлайн-коммуникации в последние годы значимую роль играют боты (автоматизированные аккаунты, способные, в частности, делать ретвиты), то мы провели дополнительный анализ, “вычистив” из совокупности ретвитов те из них, которые сделаны ботами. Результат оказался в этом случае тем же, что и для исходной выборки: сеть важнее текста. Сетевая позиция автора, ассоциируемая с его популярностью (в особенности – его популярностью среди популярных пользователей), играет гораздо более значимую роль для распространения твита, чем его содержательные характеристики.

Компьютерные игры являются одним из самых популярных видов цифровых медиа. Это делает их подходящим источником распространения и трансляции ценностей, предпочтений, установок и убеждений. И хотя в компьютерных играх большую роль играет визуальная составляющая, но и вербальные компоненты несут информационную нагрузку. Наше исследование посвящено анализу вербальных компонентов компьютерных игр военной тематики. Эмпирическую базу исследования составили данные компьютерного контент-анализа лозунгов, цитат, диалогов, введений в игру, описаний миссий и другие вербальные материалы военных игр, разработанных в России и США. Основные результаты: во-первых, сопоставление слов с позитивными и негативными коннотациями позволило определить соперничество действий «убить» и «любить»; во-вторых, не было обнаружено страновых различий при кросс-культурных сравнениях лексики. Кроме того, мы поняли, что вербальные составляющие в компьютерных играх работают только в комплексе с визуальной информацией. Текст сам по себе не может воздействовать на игрока без сюжета, без визуальной составляющей, без интерактивности.

Тенденции глобализации, визуализации, панмедиатизации и развитие цифровых технологий обусловили формирование новых типов медиатекста, одной из важнейших характеристик которых стало эстетическое воздействие на адресата. Ученые обсуждают проблемы формирования новой медиаэстетики. Вместе с тем исследования, посвященные медиаэстетическому потенциалу инфографики, в российском исследовательском сегментеотсутствуют. В связи с этим автором предпринята попытка определить медиэстетический потенциал инфографик. Использованы методы сплошной выборки, кейс-стади и контент-анализа. Эмпирической базой исследования послужили журналистские материалы издания «Аргументы и факты» за 2018 год. Анализ инфографических публикаций позволил выделить их особенности: диалогический характер публицистического образа; сочетание политематичности инфографики и общих принципов представления информации; социальную направленность; влияние контекста навосприятие инфографики; нетипичность и необязательность интерактивности как свойства инфографики. На основе анализа публикаций издания «Аргументы и факты» выделены основные принципы представления информации и создания публицистического образа в поликодовом тексте, определены функции вербальных и визуальных средств, описан медиаэстетический потенциал инфографики. Результаты исследования могут быть использованы в учебном процессе и в научной деятельности при подготовке студентов и аспирантов медианаправлений.

Развитие библиотечного сервиса, направленного на привлечение внимания нечитающей аудито-рии, становится важным направлением в информационной поддержке детства. Изучение чтения детей в цифровой среде востребовано на практике, но, к сожалению, не достаточно разработано в теории. Целью исследования является анализ активных форм современного сотрудничества с по-требителями информации в центральных и региональных детских библиотеках, развертывающих работу по оптимизации и всестороннему охвату потенциальных ресурсов библиотечной аудито-рии. В контексте проблемы интересным представляется и опыт представителей книжного рынка по работе с превентивным потребителем. Трансформация библиотеки под влиянием потребностей людей в общении, развитии творческих способностей и самовыражении позволяет актуализиро-вать её роль в общественном обучении, саморазвитии. Современные проекты способствуют пре-одолению цифрового неравенства, привлекая в библиотеку не только читателей, но и слушающих текст, играющих со словами, а также увлеченных разнообразными хобби, не связанными с чтени-ем и книгой. Следовательно, библиотека для ребенка открывает доступ к безопасному информа-ционному пространству и предоставляет возможности для его саморазвития как читателя.

Об’єкт статті — автоматизоване виправлення граматичних помилок як галузь лінгвістики. Предмет статті — різноманітність методів та технологій, які використовуються у виправленні граматичних помилок, а також можливості їх використання та оцінка. У статті розглянуто найбільш продуктивні методи, що застосовуються у галузі виявлення та виправлення граматичних помилок в комп’ютерній лінгвістиці. Мета статті полягає у маніфестації ефективності застосування комп’ютерних програм задля виявлення граматичних помилок в англомовному тексті. Дослідницькі методи, використані у статті: аналіз данних, опис абстрактних комп’ютерних моделей та спостереження над їх продуктивністю. У статті розглянуто комп’ютерну модель для виявлення та визначення граматичних помилок, засновану на синтаксичних n-грамах, дано її визначення, описано шляхи її реалізації та етапи попередньої обробки даних, необхідні для роботи моделі. Встановлено, що конкретними типами помилок, які залучена комп’ютерна модель може виявити, є помилки підмето-присудкового узгодження, помилки у виборі прийменника, числа іменників, а також деякі типи помилок, пов’язані з використанням артиклю. Також у статті проаналізовано іншу модель, засновану на архітектурі трансформера — GECToR (Grammatical Error Correction: Tag, Not Rewrite). Ця модель глибинного навчання спрямована на виявлення та виправлення набагато складніших помилок, у тому числі тих, що пов’язані з екстралінгвістичними реаліями. Крім того, вона є доволі корисною, оскільки, на відміну від інших моделей, які просто коригують неправильні слова без пояснень, GECToR призначає теги, які можна додатково інтерпретувати для навчальних цілей. У процесі аналізу зроблено висновок про переваги та недоліки розглянутих моделей та методів, що були виявлені після їх практичної реалізації. Під час оцінки продуктивності вищезазначених моделей на основі спільного завдання BEA 2019 були отримані наступні результати: модель, заснована на синтаксичних n-грамах, отримала показник F0,5 7,6 %, а оцінка F0,5 моделі GECToR визначила її ефективність як 66,7 %. Отримані дані свідчать про майже дев’ятикратну перевагу ефективності методів глибинного навчання (типу GECToR) порівняно з методами, заснованими на правилах (типу методу синтаксичних n-грамів).

У статті розглядається професійна підготовка фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти КНР. Здійснено спробу визначити сутність професійної компетентності фахівців з мультимедійного дизайну, що полягає в інтегральній якості особистості, яка реалізує готовність і здатність майбутнього фахівця до здійснення професійної творчої діяльності: використання комп’ютерних технологій, що дозволяють створити новий відео-арт продукт, інтерактивний об'єкт або інтерактивні цифрові твори як в рамках галузі сучасного мистецтва, так і виходячи за ці межі за допомогою ілюзії руху об’ємних і площинних зображень, а також здатність керувати інформаційними потоками у вигляді текстів, музики, анімації, графічних зображень та ін. на основі сформованих знань, умінь, навичок. Теоретично обґрунтовані психолого-педагогічні особливості та організаційно-педагогічні умови розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти мистецького профілю КНР. Проведено систематизацію, осмислення й узагальнення результатів дослідження; встановлені особливості і загальні тенденції сучасної медіагалузі та її вплив на стан розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; окреслено характеристики медіасередовища, обґрунтовано зміст і структуру мультимедійної діяльності, виявлено її класифікацію. Уточнено сутність базових понять дослідження (професійна підготовка, мультимедійний дизайн, медіа-дизайн). Визначено доцільність головних навчальних блоків, що забезпечують активізацію творчих можливостей та професійну підготовку фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; розкрито суть їх складових; уточнені теоретичні висновки, визначені перспективи вивчення досліджуваної проблеми.

Статтю присвячено визначенню можливостей застосування знань про емоційний штучний інтелект у процесі викладання курсу «Загальна (когнітивна) психологія» для студентів-психологів. Уточнено визначення поняття «емоційний штучний інтелект»: це інтелектуальні системи, які здатні розпізнавати емоції людини та інтерпретувати їх. Запропоновано комплекс навчальних завдань, спрямованих на вивчення емоційного штучного інтелекту майбутніми психологами: збір наукової інформації про феномени штучного інтелекту та емоційного штучного інтелекту, зображень про емоційний штучний інтелект; аналіз художніх відеофільмів про емоційний штучний інтелект; аналіз комп’ютерних ігор на основі емоційного штучного інтелекту. Проаналізовано результати навчальної діяльності студентів-психологів з вивчення проблематики емоційного штучного інтелекту у формі психологічних есе та мультимедійних творчих проєктів. Виділено типові помилки, які були допущені авторами мультимедійних творчих проєктів (велика кількість слайдів, відсутність чіткого плану, перенасиченість текстом, анімацією). Презентовано накопичені цифрові ресурси з художніми відеофільмами та комп’ютерними іграми на основі емоційного штучного інтелекту. Продемонстровано зміну уявлень студентів після активного збору інформації про емоційний штучний інтелект (стосовно параметра рефлексивності). Визначено, що застосування знань про емоційний штучний інтелект у процесі професійної підготовки майбутніх психологів сприяло реалізації їх рефлексивних та творчих можливостей. Відзначено ряд загальних та фахових компетентностей, які формуються у студентів при вивченні проблематики емоційного штучного інтелекту, зокрема це вміння самостійно збирати та критично аналізувати інформацію щодо феноменів інтелекту, штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту; здатність до професійного самовдосконалення засобом усвідомлення власних емоційних здібностей (здатності розпізнавати емоції, здатності розуміти власні емоції, управляти ними, здатності до емпатії).