Статті в журналах: "Цифрові навички"

1

Ligonenko L. "ЦИФРОВІ НАВИЧКИ УКРАЇНЦІВ: РЕЗУЛЬТАТИ САМООЦІНКИ, ВИСНОВКИ ТА ЗАХОДИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ЦИФРОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ". Economic forum 1, № 1 (9 березня 2022): 21–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті аргументована доцільність дослідження процесів формування цифрових навичок в умовах цифрової економіки, критично оцінено сучасний стан урядових та наукових досліджень рівня цифрових навичок українців. В статті представлено результати поглибленого емпіричного аналізу цифрових навичок українців, проведеного на основі банку відповідей респондентів опитування дослідницького проекту КНЕУ – HUAWEI «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Метою дослідження є доповнення та поглиблення наявних висновків та рекомендацій, шляхом розгляду результатів самооцінки цифрових навичок залежно від соціально-демографічних характеристик респондентів. Дослідження емпірично підтвердило вагомість впливу цих предикторів на рівень та диференціацію цифрових навичок . За результатами обробки емпіричних даних за допомогою пакету програм Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) з побудовою та подальшим аналізом таблиць спряженості (крос-табуляції) визначено рівень цифрових навичок (загальний ( за критерієм мінімального рівня опанування) та в розрізі 5-ти сфер використання –інформаційна грамотність та навички роботи з даними ; комунікація та співпраця; створення цифрового контенту; вирішення проблем, кібербезпека ) залежно від віку, статі, спеціальності та доходу респондентів опитування. Виявлені цифрові розриви (диференціація рівня цифрових навичок) дозволили ідентифікувати пріоритетні сфери формування цифрових навичок - кібербезпека та вирішення проблем. Визначений пріоритетний перелік «діджитал -вразливих груп» населення –люди зрілого ( 36-45 років), передпенсійного (55-65 років) та пенсійного (віку старше 66 років); жінки; люди з освітою в галузях знань "Воєнні науки та національна безпека", «Гуманітарні науки та мистецтво", "Аграрні науки та ветеринарія", "Біологія та охорона здоров’я ". Хоча розмір доходу суттєво не впливає на цифрові навички респондентів, можливість зростання доходу при умові більш високого рівня цифрових навичок може використовуватися як мотиватор їх формування та удосконалення. Результати дослідження , а також розроблені пропозиції, спрямовані на подолання цифрової інклюзії, можуть бути корисними для Міністерства цифрової трансформації, інших урядових та асоціативних структур, представників науки та освіти при плануванні та реалізації заходів, спрямованих на зростання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Шкурат, Марія, Галина Кукель, Людмила Штефан та Віталій Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ 4.0 В ЄС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПОСТПАНДЕМІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 213–20. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3606.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено провідну роль цифровізації та формування Індустрії 4.0 для економічного розвитку країн у сучасних умовах. Підкреслено, що нові цифрові технології можуть допомогти об’єднаній Європі стати більш конкурентоспроможною. Водночас пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації економіки та розвитку Індустрії 4.0 і підвищила ризики для досягнення економічних цілей Європи, якщо цифрова трансформація не буде проведена. Наведено основні задекларовані положення розвитку Індустрії 4.0 у ЄС і визначено, що фактично ці плани не було досягнуто перед економічним спадом, що був викликаний пандемією. Запропоновано аналіз впливу пандемії COVID-19 на макроекономічні показники ЄС: криза виявила взаємозалежність глобальних ланцюгів вартості та цінності глобально інтегрованого єдиного ринку Європи. Визначено, що в таких умовах нового сенсу та актуальності отримала необхідність швидкого переходу до більш цифрової та стійкішої економічної та промислової моделі, щоб підтримувати і посилювати прагнення ЄС до стійкої конкурентоспроможності. Проаналізовано Багаторічний фінансовий план ЄС на 2021—2027 рр., який має на меті нівелювання економічної та соціальної шкоди, яку було завдано пандемією коронавірусу. Ключовими для активізації майбутнього зростання ЄС мають стати: інновації, цифрова трансформація, стратегічна інфраструктура та єдиний ринок. Значний обсяг бюджетного фінансування Європейського Союзу направлений на відновлення економіки через цифрову трансформацію та формування Індустрії 4.0. Планується, що це допоможе інвестувати більше в передові цифрові навички та ширше використання цифрових технологій в економіці та суспільстві, тобто формування бази для подальшого розвитку Індустрії 4.0. Хоча ще повною мірою не видно наслідків пандемії для економіки ЄС, уже існує стратегія їх подолання через акселерацію інноваційного розвитку, інтенсифікацію цифрової трансформації та розвиток Індустрії 4.0 в усіх країнах ЄС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Beztelesna, L. I., та V. B. Vasyliv. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 93 (26 березня 2021): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve120211.

Повний текст джерела

Анотація:

Система освіти України створює для особи широкі можливості, серед них і здобуття загальних і професійних компетентностей. Однією з ключових є цифрова компетентність. Зважаючи на швидку зміну технологій, світова економіка зіштовхується з дефіцитом людей з цифровими навичками. Саме тому більшість країн включають навчання цифровим навичкам як частину загальної стратегії освіти та розвитку національної цифрової економіки. Міністерством цифрової трансформації України створено портал «Дія», на якому за допомогою тесту «Цифрограм» громадянам надано можливість перевірити цифрову грамотність. Середня оцінка цифрової грамотності студентів контрастує з статистикою використання інформаційно-комунікаційних технологій молоддю. Дослідження показали, що значні обсяги використання комп’ютерів, мобільних пристроїв та Інтернету сприяють лише цифровим навичкам на операційному рівні. Значне за обсягом/часом споживання цифрових технологій не можна розглядати як доказ цифрової компетентності. Молодь є в основному споживачем чужого контенту, а не творцем нового, самостійно створеного. Запропоновано запровадити тестування цифрових навичок студентів першого курсу і залежно від їхнього рівня диференціювати навчальні програми та формувати індивідуальні навчальні траєкторії. Необхідна зміна парадигми здобуття цифрових навичок: перехід від традиційного надання контенту і відомостей до супроводу студентів у створенні цифрового контенту, розробці практико-орієнтованих проектів. Для досягнення успіху необхідна ефективна між секторальна взаємодія стейкхолдерів – державних органів, університетів, ІТ-компаній, громадських організацій. Сприятиме успіху також запровадження адресної політики з покращення цифрових компетенцій щодо певних груп населення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Доценко, С. О., та Т. М. Собченко. "ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ФІЛОЛОГІЧНОГО ТА ПРИРОДНИЧОГО ПРОФІЛЮ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 53 (2019): 40–55. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено дидактичний та освітній потенціал змістового модуля «Засоби цифрової підготовки» навчальної дисципліни «Педагогіка» для розвитку цифрових компетентностей студентів гуманітарних та природничих спеціальностей. Індекс цифрової компетентності у двох групах Г1 (природничий факультет) та Г2 (гуманітарний факультет) було визначено за допомогою вхідної та підсумкової діагностики, які розроблені згідно з рамкою цифрової компетентності DigComp 2.0 та методикою «Індекс цифрової компетентності» (Г. Солдатова та інші). Про ефективність зазначеного змістового модуля та його суттєвий вплив на розвиток цифрової компетентності студентів свідчать отримані результати: на рівні А1 (Початківець. Потрібно розвивати цифрові навички) – 14,3% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні А2 (Дослідник. Розуміє високий потенціал цифрових технологій, але ситуативно використовує цифрові інструменти для навчання) – 17,1% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні В1 (Інтегратор. Експериментує з цифровими інструментами в різних контекстах, інтегрує їх у своїй навчальній діяльності) – 20,1% Г1 та 23,7% Г2), на рівні В2 (Експерт. Цілеспрямовано добирає цифрові інструменти для певної ситуації) – 14,3% Г1 та 21,1% Г2. На рівні С1 (Лідер. Володіє певним набором цифрових інструментів та знає, як обрати найбільш ефективний у певній ситуації) –17,1% в групі Г1 та 15,8% в групі Г2. На рівні С2 (Новатор. Експериментує з високо інноваційними цифровими технологіями та розробляє свої) –17,1% в групі Г1 та 18,4% в групі Г2. Результати моніторингових досліджень дають всі підстави стверджувати, що розроблений змістовий модуль «Засоби цифрової підготовки» як складова навчальної дисципліни «Педагогіка» сприяє підвищенню рівня сформованості цифрової компетентності студентів. При цьому бачимо суттєвіші відмінності між показниками студентів гуманітарних та природничих спеціальностей, що свідчить про те, що для гуманітаріїв потрібно збільшити кількість годин на вивчення зазначеного модуля або впровадити нову навчальну дисципліну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Kulynych, Myroslava, Anatolii Shvorak та Lyudmila Zhilenko. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ В УМОВАХ МАЙБУТНІХ ЗМІН ПРОФЕСІЇ БУХГАЛТЕРА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 216–24. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-216-224.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються сучасні тенденції змін професії бухгалтера. Консервативний контекст професії бухгалтера змінюється нестандартним мисленням фахівця, який будучи менеджером-управлінцем, аналітиком приймає рішення, обґрунтовані законодавчими вимогами, які мінімізують ризики операційної діяльності, демонструє лідерські та комунікативні навички, вміння швидко оцінювати ситуацію і прораховувати можливі ризики, що особливо важливо в бізнесі. Цифрові трансформації у економіці впливають на професію бухгалтера, зокрема на формування його фахових компетенцій і цифрову грамотність. В умовах цифрових перетворень у економіці різноманітний світ IT-рішень пропонує бухгалтеру безліч інструментів, з яких він повинен вибрати ту комбінацію, яка максимально відображає завдання з організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

ШУЛЬГА, Альона, Олеся МАКОВІЙЧУК та Іван ГАТРИЧ. "ПРОБЛЕМА ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 222–29. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.34.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання. Розкрито сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність» з акцентуванням уваги на тому, що цифрова компетентність виступає як узагальнююча категорія вищого порядку і може включати в себе такі поняття, як «цифрові навички», «медіа-» та «інформаційну грамотність», «ІКТ-грамотність». Проаналізовано цифрову компетентність крізь призму «Опису цифрової компетентності педагогічного працівника», «Опису рамки цифрової компетентності для громадян України DigCompUA for Citizens 2.1». Здійснено дослідження проблеми цифрової компетентності вчителів мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання шляхом опитування вчителів початкових класів та вчителів, які залучені до викладання мистецьких дисциплін. Наголошується на важливості демонстрування техніки малювання в режимі реального часу, тобто учні обов’язково повинні бачити всі дії вчителя під час творчого процесу з коментуванням. Для вчителя важливим є візуальний контакт з учнями, тому основним завданням є максимальне моделювання процесу та умов очного навчання. Виявлено недостатній рівень цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання, оскільки уроки мистецького циклу потребують ґрунтовного демонстрування послідовності малювання, створення твору чи вивчення музичного твору, а не просто зведення уроку до перегляду відео чи взагалі відсутності пояснення. Запропоновано набір програм та додатків, які можна використовувати під час організації уроків мистецького циклу в умовах дистанційного навчання, таких як сайти віртуальних екскурсій, програми ArtRage, Pottery, інтерактивні платформи Kahoot, LearningApp. Наголошено на важливості подальшого дослідження та розроблення опису цифрового інструментарію, методичних рекомендацій та практичних доробків використання цифрового інструментарію під час викладання мистецьких дисциплін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Рябова, Зоя Вікторівна, та Галина Василівна Єльникова. "ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 369–85. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4202.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття актуалізує на необхідності трансформаційних процесів в освіті в умовах цифровізації. У тексті уточнюється структура професійної компетентності педагогів у сучасних умовах через введення трьох блоків: спроможність особистості педагога до ефективної педагогічної діяльності як в очній формі навчання, так і в дистанційній з використанням цифрових сервісів; навичок: професійних; універсальних; цифрових; навичок успішності професійної діяльності на основі проєктного типу мислення як в реальному, так і в цифровому просторі. У статті аналізуються сучасні дослідження, у яких описуються засоби надання освітніх послуг в умовах цифровізації. Зазначається, що традиційні засоби дистанційного навчання, наприклад, використання платформи Moodle, продовжують успішно працювати. Разом із тим, з’явилися й інноваційні, наприклад, Open University (УВУПО). Автори статті акцентують увагу на те, що в сучасних умовах Інтернет стає засобом заробітку, що спонукає формувати у суб’єктів освітнього процесу інформаційну культуру, зокрема навички володіння цифровими технологіями в професійній діяльності. Наприклад, використовувати конференції Zoom; BigBlueButton (Open Source Web Conferencing); Google Meet тощо для організацій освітнього процесу й поширення інформації про навчальний контент у режимі реального часу. Зазначається, що в межах е-learning необхідно формувати такі цифрові навички, як scaffolding «long read» та ін. Крім того, підкреслюється, що провідною навичкою стає опитування здобувачів освіти Інтернет-конструкторами. Автори як приклад наводять е-ресурс для конструювання тестів перевірки засвоєння навчального контенту та зворотного зв’язку - LearningApps.org. У статті також приділено увагу технологіям Інтернет-маркетингу та використанню саме мобільних месенджерів для оцінювання та просування освітніх послуг. Наголошується, що провідним попитом у системі підвищення кваліфікації фахівців є розвиток гнучкості професійних здатностей («Soft skills»), які утворюють сукупність неспеціальних навичок і забезпечують високу продуктивність та результативність професійної діяльності. Порушуються питання щодо вмотивування та забезпечення успішності здобувачів освіти, а також оптимального вибору технологій, методів і форм для навчання засобами електронного зв’язку. Зазначається, що цифрова компетентність педагога базується на його когнітивних, соціальних та емоційних складових і враховує його життя в цифровому середовищі. У статті з’ясовується, що професійне зростання фахівців відбувається під час підвищення кваліфікації, зокрема в умовах відкритого університету післядипломної освіти. У тексті також подані етапи моніторингу якості надання освітніх послуг та використання хмарних технологій для розрахунку й визначення ефективності освітньої діяльності закладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Глазунова, О., О. Касаткіна, В. Корольчук, Т. Саяпіна та Т. Волошина. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ У СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ПРОЦЕДУРИ, ІНСТРУМЕНТИ, СЕРВІСИ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (27 квітня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-006.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. В сучасних умовах цифровізації суспільства навичками цифрової безпеки повинні володіти фахівці будь-якої сфери діяльності, у тому числі в галузі економіки. Проблема полягає у тому, що розвиток цифрової економіки висуває перед закладами освіти завдання змінювати програми підготовки та вводити до них вивчення сучасних інформаційних технологій, без володіння якими неможливо стати висококваліфікованим фахівцем зокрема в галузі економіки. Матеріали і методи. Здійснено класифікацію та систематизацію наукових джерел; проведено аналіз інструментів гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища закладу вищої освіти для використання в процесі формування навичок цифрової безпеки майбутніх економістів. Експериментальною базою дослідження є Національний університет біоресурсів і природокористування України, в експерименті взяли участь студенти спеціальності «Економіка» закладу вищої освіти, загальна кількість учасників – 143 особи. Результати. Запропоновано процедури використання інструментів гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища для формування навичок цифрової безпеки майбутніх економістів, а саме: процедура 1. Використання масові відкриті онлайн курси та сервісів цифрової безпеки для формування рівня навичок «Цифрове громадянство»; процедура 2. Використання інструментів для спільної роботи для формування рівня навичок «Цифрова творчість»; процедура 3. Використання сервісів для управління, обліку та аналізу даних для формування рівня навичок «Цифрове підприємництво». Висновки. За результатами експериментальних досліджень у студентів спеціальності 051 «Економіка» підвищуються навички цифрової безпеки за трьома рівнями: цифровий громадянин, цифровий творець, цифровий підприємець завдяки інтеграції в освітній процес інструментів гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища закладу вищої освіти, а саме: масових відкритих онлайн курсів, сервісів цифрової безпеки, інструментів для спільної роботи, сервісів для управління, обліку й аналізу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

ЛАВРИШ, Юліана, та Світлана БУГА. "ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ АВТОНОМНОГО ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УНІВЕРСИТЕТАХ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-26-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній та соціально значущій проблемі індивідуалізації навчання в умовах змішаного та онлайн навчання. Освітнє середовище змінюється, і технології стають частиною навчальних програм, а компетентність цифрової грамотності швидко стає необхідною навичкою 21 століття. У ракурсі проблематики статті постає аналіз інновацій, яких потребує процес удосконалення викладання іноземних мов у технічних університетах, а саме: використання цифрових освітніх технологій відповідно до положень та дидактичних принципів моделі SAMR (заміна, доповнення, модифікація, переосмислення). Модель допомагає викладачам оцінювати ступінь інтеграції навчання та викладання з цифровими освітніми ресурсами. Модель SAMR має потужний дидактичний потенціал для вдосконалення процесу викладання засобами цифрових технологій. Також модель є корисним рефлексивним інструментом для освітян для аналізу особистісного досвіду викладання із залученням технологій і знаходження шляхів подальшого вдосконалення. На основі аналізу зарубіжних наукових джерел автори визначають зміст поняття “індивідуалізація”, пропонують форми, методи та засоби для підтримки індивідуалізації навчання іноземних мов. Автономна індивідуалізація навчання надає студентам можливість обирати зміст та стратегії навчання відповідно до власних можливостей, інтересів та ресурсів, що формує вміння навчатися протягом життя та отримувати необхідні вміння та навички самостійно, щоб відповідати мінливим вимогам сучасного ринку праці. У статті надано приклади практичного застосування цифрових ресурсів: навчання грамотності, веб-інструментів, цифрових інформаційних ресурсів та хмарних сервісів для інтенсифікація процесу автономного індивідуалізованого навчання з перспективним переходом до самостійного вдосконалення набутих в університеті знань для успішної професійної самореалізації. Матеріал дослідження, викладений у статті, має теоретичну та практичну цінність та може бути використаний у ході формального та неформального навчання. Ключові слова: індивідуалізація навчання, іноземні мови, автономне навчання, цифрові освітні технології, самомоніторинг, самовдосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Дереш В. С. та Ліпшиць Л. В. "ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (22 січня 2022): 16–23. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.295.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості партнерської взаємодії (узгодженої діяльності) представників різних поколінь у сучасному освітньому просторі. Визначено, що у сучасному освітньому просторі України відбувається взаємодія між представниками покоління «бебі-бумерів», покоління Х, покоління Y та покоління Z. Розкрито характерні особливості світосприйняття представників різних поколінь, що впливають на встановлення взаємозв’язку як між педагогами і здобувачами освіти, так і між самими викладачами.З’ясовано, що сучасні діти і молодь відрізняються від викладачів швидкістю мислення, способами отримання знань і комунікативними навичками: покоління «бебі-бумерів» і покоління Х є «цифровими іммігрантами», адже виросли у нецифровій, доінтернетівській культурі, а покоління Y та покоління Z – «цифрові аборигени», які знають лише цифрову культуру.Розглянуто оптимальні шляхи партнерської взаємодії з молодим поколінням здобувачів освіти. З’ясовано, що у молоді варто розвивати пам’ять, логічне мислення за допомогою використання евристичної бесіди, мозкового штурму тощо; для профілактики сенсорної депривації треба застосовувати тренінгові методики і вправи, які допоможуть учнівській і студентській молоді висловити свої емоції, розвинути вміння співпереживати іншим та налагодити комунікативні зв’язки із ровесниками і старшим поколінням; організовувати роботу здобувачів освіти у парах, групах, що покращуватиме їх взаємодію і розуміння один одного. Визначено, що старшому поколінню треба не тільки знати особливості поведінки «цифрових аборигенів», але й уміти правильно реагувати на неї. Адміністрація закладів освіти має створити комфортні умови навчання (сучасні аудиторії, доступ до Інтернету, використання мультимедійних дошок, місця для відпочинку), осучаснити освітній простір. «Цифровим іммігрантам» потрібно постійно розвивати свою цифрову грамотність, вдосконалювати медійні навички та впроваджувати нові технології в освітній процес. Також для покращення взаємодії з молоддю необхідно налагодити спілкування з їхніми батьками та надати їм інформацію про особливості сучасних здобувачів освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Стєганцева, Валерія. "ДІАГНОСТИКА ВИХІДНОГО РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 118–28. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245406.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена виявленню вихідного рівня сформованості у першокласників інформаційно-цифрової компетентності як наукового орієнтиру процесу формування зазначеної компетентності у початковій школі. Виходячи з трикомпонентної структури інформаційно-цифрової компетентності молодших школярів було виділено три відповідних критерія оцінювання її рівня сформованості. Перший критерій – когнітивний – був акцентований на сформованості певної сукупності знань та вмінь про джерела інформації і способи роботи з нею, знанні понять, пов’язаних із інформацією. Другий критерій – технологічний – характеризував переважно технічні знання, вміння та навички використання комп’ютера та інших цифрових пристроїв. Третій критерій – аксіологічний – уключав до себе ціннісні (правові, етичні) аспекти он-лайн спілкування. Важливо відзначити, що діагностика сформованості у першокласників інформаційно-цифрової компетентності уключає до себе не лише письмове анкетування, але й включене спостереження, бесіди, усне інтерв’ю, що дозволило максимально уточнити зміст відповідей на письмове опитування. Аналіз даних за когнітивним критерієм дозволяє заключити, що першокласники мають найбільш загальне уявлення про джерела інформації, до яких відносяться різні цифрові пристрої, мінімальний досвід володіння окремими, найпростішими функціями, розуміють їх значення для себе як нового джерела інформації поверхнево, але орієнтуються в шкільному інформаційному просторі. У контексті технологічного критерію першокласники проявляють вміння та навички володіння простими цифровими технологіями, вміють застосовувати найпростіші та розповсюджені комп’ютерні та мобільні пристрої для розв’язання елементарних завдань, швидко освоюють способи створення простого контенту у простих форматах. Аксіологічний критерій дозволив виявити зростання прагнення першокласників до удосконалення своєї інформаційно-цифрової компетентності як значущої для них особистісної життєвої цінності. Комп’ютерне середовище розглядається ними як необхідний складник їх навчальної та позанавчальної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Dudka, Olga, та Oksana Dzhoholyk. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В СУЧАСНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 19 (27 листопада 2018): 46–50. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.46-50.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено проблему соціальної та педагогічної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в сучасне інформаційне суспільство, зокрема завдяки впровадженню інклюзивного навчання. Обґрунтовано важливість набуття особами з особливими потребами вмінь та навичок роботи з електронною інформацією та цифровими засобами обробки інформації. Визначено, що дітям з особливими потребами для здобуття якісної освіти необхідні навички роботи із засобами цифрових технологій. Включення дітей особливими освітніми потребами до загальноосвітнього простору є одним з напрямів гуманізації всієї системи освіти. Завдяки впровадженню інклюзивного навчання в освітніх закладах України виконується забезпечення основного права дітей на освіту. Сучасні цифрові технології, які трансформуються під потреби користувача, є невід’ємною частиною життя осіб з функціональними обмеженнями. Компенсаторна властивість нових технологій дозволяє дітям з особливими потребами брати активну участь в навчальному процесі попри функціональні обмеження. Процес навчання дітей з особливими освітніми потребами стає предметом методичних та програмних розробок, спрямованих на входження таких дітей в сучасне інформаційне суспільство. Зважаючи на суспільну важливість проблеми, перед суспільством постає завдання виявлення та усунення бар’єрів, які перешкоджають повноцінній життєдіяльності даної категорії осіб. Завдяки впровадженню цифрових технологій у процес навчання та у процес інклюзивного навчання зокрема діти з особливими потребами можуть отримати різноманітні навчальні матеріали в доступному форматі, ефективніше засвоювати нові знання та демонструвати свої навчальні досягнення. Таким чином, цифрові технології дозволять учням з особливими потребами повноцінно включитися як в освітній процес, так і в сучасне інформаційне суспільство.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

H.R., Henseruk. "INTERNATIONAL FRAMEWORK OF DIGITAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-4.

Повний текст джерела

Анотація:

An important component of professional competence of teachers, digital competence of future teachers, has been considered in the article. The approaches of scientists on the interpretation of the concept of "digital competence" have been substantiated, the components of digital competence of future specialists have been described, namely information literacy, communication and cooperation, creation of digital content, security, problem solving; their development has been outlined. The European framework and standards of digital competence of citizens and teachers, which are an important tool for raising the level of digital competence of specialists, have been analyzed and substantiated. The author have described in detail the framework of digital competence for citizens DigComp, DigComp 1.0, DigComp 2.0, DigComp 2.1, DigCompOrg, DigCompEdu, which are an important tool for determining the level of digital competence of future teachers, their professional development and improvement of professional qualification. The definition of digital competence by the European Commission has been given, according to which it has been defined as one of the key competences for lifelong learning. The digital competence of future teachers includes the ability to logically and systematically usage of digital technologies in all areas of their activities. It contributes to the success of the future specialist, the solution of various tasks and the formation of his important life competencies. The aim of the article is to analyze the European framework of digital competence of citizens and outline a common approach to defining and describing the main areas of digital competence. The article describes in particular the first European framework of digital competence for teachers (DigCompEdu), the purpose of which is to reflect and describe the digital competences characteristic of teachers. It covers 22 competencies divided into six areas and provides a six-level (A1-C1) model of teacher professional growth. The framework is designed to help teachers assess the level of their own digital competence. The focus of this framework is not technical skills. The framework aims to detail how digital technologies can be used to increasing the professional competence of the teacher and innovation in education and training.Key words: digital competence, digital technologies, innovations, communication, problem solving.У статті розглянуто важливий складник професійної компетентності учителів – цифрову компетент-ність майбутніх учителів. Обґрунтовано підходи науковців до трактування поняття «цифрова компетентність», описано складники компонентів цифрової компетентності майбутніх фахівців, а саме: інформа-ційна грамотність, комунікація і співробітництво, створення цифрового контенту, безпека, вирішення проблем, окреслено напрями їх розвитку. Проаналізовано та обґрунтовано європейські рамки і стандарти цифрової компетентності громадян та учителів, які є важливим інструментом для підвищення рівня цифрової компетентності фахівців. Автором детально описано рамки цифрової компетентності для громадян DigComp, DigComp 1.0, DigComp 2.0, DigComp 2.1, DigCompOrg, DigCompEdu, які є важливим інструментом для визначення рівня цифрової компетентності майбутніх учителів, їх професійного розвитку та підвищення власної фахової кваліфікації. Подано визначення цифрової компетентності Європейською комісією, за яким вона визначається як одна із ключових компетентностей для навчання впродовж життя. Цифрова компетентність майбутніх учителів включає вміння логічно та системно використовувати цифрові технології у всіх сферах своєї діяльності. Вона сприяє успішності майбутнього фахівця, вирішенню різних завдань та формуванню його важливих життєвих компетенцій. Метою статті є аналіз європейських рамок цифрової компетентності громадян та окреслення спільного підходу до визначення і опису основних сфер цифрової компетентності. У статті особливо детально охарактеризовано першу Європейську рамку цифрової компетентності для педагогів (DigCompEdu), метою якої є відображення і опис характерних для педагогічних працівників цифрових компетенцій. Вона охоплює 22 компетенції, розподілені на шість сфер, і передбачає шестирівневу (А1-С1) модель професійного росту вчителя. Рамка покликана допомогти педагогам оцінити рівень власної цифрової компетентності. Центром уваги цієї рамки є нетехнічні навички. Рамки мають на меті деталізувати, як цифрові технології можуть бути використані для підвищення фахової компетентності педагога та інновацій в освіті і навчанні.Ключові слова: цифрова компетентність, цифрові технології, інновації, комунікація, вирішення проблем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Глазунова, Олена Григорівна, Таїсія Петрівна Саяпіна, Ольга Михайлівна Касаткіна, Валентина Ігорівна Корольчук та Тетяна Володимирівна Волошина. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЕКОНОМІКИ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (25 квітня 2021): 93–108. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.4308.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних умовах цифровізації різних сфер життєдіяльності важливою характеристикою учасників цифрового суспільства є рівень їх цифрової безпеки. З розвитком цифрової економіки навички цифрової безпеки вимагаються від усіх фахівців цієї сфери. Від рівня сформованості навичок цифрової безпеки в майбутніх економістів під час навчання в закладі вищої освіти залежить їх успішне працевлаштування та розвиток кар’єри. У поданій статті проаналізовано поняття цифрової безпеки майбутнього економіста, охарактеризовано її рівні: «цифрове громадянство», «цифрова творчість», «цифрове підприємництво». Проаналізовано зміст навчальних дисциплін програми підготовки майбутніх економістів в університетах, під час вивчення яких можуть бути сформовані навички саме цифрової безпеки. На прикладі одного з компонентів навичок цифрового інтелекту, а саме цифрової безпеки, продемонстровано етапи формування, індикатори для різних рівнів сформованості, зміст та приклади подання навчальних матеріалів. Визначено набір різних типів ресурсів і сервісів гібридного хмаро орієнтованого середовища університету, які важливо використовувати для ефективної підготовки майбутніх економістів, а саме: сервіси для цифрової безпеки (безпека мереж; безпека програм; безпека вебдодатків); електронні ресурси (навчальний портал; МВОКи; фахові інтернет-ресурси), середовища для спільної роботи (сервіси для комунікації; сервіси для співпраці; сервіси для кооперації), сервіси для управління, обліку та бізнес-аналізу (системи для управління; системи для обліку; системи для бізнес-аналізу). Запропоновано етапність формування та розвитку навичок з цифрової безпеки в межах вивчення модуля «Цифрова безпека: захист у цифровому середовищі» та виконання проєктної роботи в межах вивчення навчальної дисципліни «Інформаційні системи і технології в економіці», розв’язування реальної практичної ситуації під час навчальної практики. Наведено також результати експериментального дослідження для досягнення усіх трьох рівнів сформованості з цифрової безпеки як складової цифрового інтелекту майбутнього економіста. Здійснено статистичний аналіз результатів експерименту та доведено його значущість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kostenko, L. D. "ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 226–30. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито впровадження цифрових технологій у позашкільну освіту, що розкриває широке поле для діяльності педагогів та учнів, а саме: створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, упровадження якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності підлітків. На прикладі м. Кропивницький автор аналізує єдину освітню мережу, створену у місті, яка підтримується системним адміністратором. Із метою надання можливості громадянам вільного доступу до інформації про заклади освіти міста реалізовано проєкт «Освітня карта м. Кропивницького», працюють сервіси електронної реєстрації до закладів позашкільної освіти міста. У публікації наголошується, що в умовах сьогодення актуальною стала дистанційна освіта, яка дає можливість створення системи самоосвіти та постійного обміну інформацією та включає такі заходи: надання освітніх матеріалів для вихованців гуртка; контроль виконання завдань; інтерактивна співпраця керівника гуртка та вихованців; можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією. У процесі дистанційного навчання під час організації позашкільної діяльності та дозвілля використовуються такі форми, як чат-заняття та вебзаняття. Медіаграмотність, навички роботи з технологіями є надважливими умовами успішної діяльності педагогів. Автор наголошує, що для організації дистанційної діяльності позашкілля краще вибрати потужні та ефективні освітні платформи, які допоможуть створити необхідні умови для успішної взаємодії всіх учасників освітнього простору: Kahoot, Quzizz, Idroo, Miro; zoom.us; hangouts.google.com; систему ClassTime; віртуальний клас ClassDojo. У статті виокремлено сервіси, за допомогою яких можна організувати дистанційне навчання: LMS (Learning management system – система керування навчанням); Moodle (модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), Google Classroom; безкоштовний сервіс Google. Ці сервіси дають змогу охопити всі сфери позашкільної діяльності учасників освітнього процесу, залучити якомога більше вихованців до яскравого та насиченого життя, що не лише сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів, а й дасть змогу адаптувати життя дітей до умов пандемії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Овчарук, Оксана Василівна. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ЦИФРОВОГО ГРОМАДЯНСТВА В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (22 квітня 2020): 1–13. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3526.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена сучасним підходам до розвитку цифрової компетентності людини та цифровому громадянству, що є новим для країн Європи. Представлено сучасні європейські підходи до використання цифрових засобів у навчальному процесі, зокрема в професійній діяльності вчителів, які підтримують новий рівень спілкування і взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу і спрямовані на розвиток цифрової компетентності суб’єктів навчального процесу. Подано визначення поняття «цифрове громадянство» у контексті сучасних європейських тенденцій, яке передбачає здатність людини позитивно, критично та грамотно брати участь у цифровому середовищі, спираючись на навички ефективного спілкування та творення, практикувати форми соціальної участі, які поважають права та гідність людини завдяки відповідальному використанню технологій. Виокремлено складові та надано характеристики цифрового громадянства. Подано три його ключові елементи: цифрова взаємодія, цифрова відповідальність та цифрова участь. Окреслено роль та важливість цифрової компетентності в здійсненні цифрового громадянства. Подано бачення Ради Європи щодо освіти з цифрового громадянства як розширення можливостей для молоді та набуття компетентностей для навчання та активної участі в цифровому суспільстві. Зосереджено особливу увагу на запровадженні у країнах Європи «цифрової громадянської освіти» з метою заохочення молоді до розвитку цифрових навичок та їх використання в Інтернет-просторі, що передбачає особисте залучення та творчість, а також усвідомлення юридичних наслідків власної онлайн діяльності. Підкреслено важливість набуття знань, умінь та компетентностей для вчителів та учнів щодо здійснення та відстоювання своїх демократичних прав та обов'язків в Інтернеті, а також для просування та захисту прав людини, демократії та верховенства права в кіберпросторі. Особлива увага зосереджена на необхідності адаптування інструментів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій для навчання до аудиторії. Підкреслено важливість того, щоб онлайн засоби, які використовує вчитель, були різнобічними та використовувались як засоби надання зворотного зв’язку для створення можливості краще зрозуміти власні сильні та слабкі сторони використання ІКТ та знаходження власних шляхів досягнення успіху.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Савон, К. В. "Поняття «діджиталізація» в контексті цифрового уряду". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 107–11. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1159.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено поняття «діджиталізація», «автоматизація», «оцифровка даних», «цифрова трансформація», «електронне урядування» та «цифрове урядування». «Діджиталізація» стосується всіх сфер суспільного життя та означає новий підхід до управління державою, бізнес-структурами та комунікацією. Процес автоматизації пов’язаний з певним переходом даних в електронну форму. Таким чином, можна вважати, що це частковий процес, який не змінює сутності явища. Встановлено, що оцифровка даних є частиною процесу автоматизації. Зроблено висновок про ототожнення понять «діджиталізація» та «цифрова трансформація». Проаналізовано проект президента України В. Зеленського «Держава у смартфоні». Крім того, окрема увага у статті приділяється CDTO – посаді керівника цифрової трансформації у виконавчих органах державної влади в Україні. Наведено дані про місце України в дослідженні ООН щодо Електронного урядування за 2020 рік. Проаналізовано, які країни досягли найкращих результатів у електронному урядуванні та в яких країнах можна брати участь у виборах онлайн. Досліджена законодавча база України у регулюванні електронного урядування та наведено саме визначення поняття «електронного урядування». Поняття електронного урядування та електронної демократії були зіставлені у цій статті та визначена ієрархія між ними. Проаналізовані певні проблеми та позитивні трансформації в електронному урядуванні в Україні та наведено інформацію щодо відсутності поняття цифрового уряду в українському правовому полі. Надано визначення терміна «цифрове урядування» та наведено ключові відмінності порівняно з електронним урядуванням. Наведено ключові, на думку автора, пропозиції ООН щодо пришвидшення темпів цифрового урядування та цифрової трансформації держав. Зроблено висновок про недостатню ефективність побудови іміджу України як електронної держави у соціальних мережах через низьку цифрову гра- мотність серед населення та нерівномірне покриття Інтернетом по всій території Україні. Окремою проблемою залишається непоінформованість громадян щодо освітніх програм в Україні у сфері цифрових навичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Желуденко, Марина, та Світлана Гринюк. "ОСВІТА ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС ЗАБЕЗПЕЧННЯ СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ COVID-19: СТАН, ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 43–53. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.43-53.

Повний текст джерела

Анотація:

Оглядова стаття присвячена розгляду освіти в умовах пандемії К-19, яка спричинила вплив на функціонування усіх сфер суспільства, змінила картину світу та стала причиною трансформацій освіти. Освіта розглядається як основний стратегічний ресурс забезпечення здорового функціонування суспільства та держави. Підкреслюється необхідність адекватної та професійної освітньої політики держави для подолання кризової ситуації та забезпечення соціальної й економічної безпеки населення. Розглядаються фактори дестабілізуючого характеру, які суттєво впливають на стан освіти в умовах пандемії: соціальна ізоляція, блокування можливості навчання face-to-face, напруження в суспільстві, економічна криза, відсутність достовірних знань про реальних стан речей, нерівний доступ до якісного Інтернету, низький рівень цифрової обізнаності педагогічного персоналу. Здійснюється аналіз проблем освіти у кризовій ситуації, а також визначаються потенційні можливості для виведення освіти на принципово новий за формою та якістю рівень. Автори наголошують на необхідності посилення іншомовної компетентності викладачів, оскільки ситуація потребує теоретичних знань із зовнішніх джерел для об’єктивного аналізу ситуації, а також практичних знань, які дозволяють підвищувати власний професійний рівень (у тому числі за рахунок освіти та самоосвіти при використанні ресурсів іноземними мовами). Серед позитивних змін в освіті автори називають створення нових моделей навчання, розширення освітніх кордонів, економічність, оновлення запитів на освіту, розкриття творчого потенціалу педагогів. У статті визначаються також пріоритети освіти: сприяння, підтримка та участь держави та державних органів влади усіх рівнів у реалізації принципів цифрової освіти; масштабне використання цифрових технологій навчання та викладання; розвиток цифрових навичок педагогічного персоналу, формування культури цифрової комунікації; аналітика в системі освіти, компаративістські дослідження, вивчення досвіду інших держав, стратегічні прогнози. Обґрунтовано, що в умовах дестабілізації суспільства основні проблеми – у царині моральної відповідальності, а тому реформи, зміни, трансформації освіти мають відбуватися з урахуванням основних моральних цінностей та поваги до особистості. Ключові слова: цифрові ресурси, Інтернет, цифрова освіта, освітні ресурси, цифрове спілкування, фактори дестабілізуючого характеру, пріоритети освіти, цифрова обізнаність, моральна відповідальність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Романовський, Олександр Георгійович, Лідія Григорівна Кайдалова, Олена Олександрівна Романовська та Наталія Вікторівна Науменко. "ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (1 березня 2022): 255–77. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4583.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даного дослідження було визначення результативності організації освітнього процесу за допомогою цифрових освітніх технологій під час підготовки майбутніх викладачів вищої школи в умовах карантину під час пандемії COVID-19. Професійна підготовка майбутніх викладачів вищої школи в умовах карантину під час пандемії COVID-19 здійснювалась за допомогою цифрових освітніх технологій (віртуальна освітня платформа Moodle, вебконференція ZOOM, віртуальна інтерактивні дошка Padlet, додаток Blogger платформи Google, H5P, онлайн програми Mind Meister, MindNode та ін., Google Meet). Було проведено опитування магістрів освітніх, педагогічних наук за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки» (Педагогіка вищої школи), які навчалися в таких умовах на кафедрі освітніх та інформаційних технологій Національного фармацевтичного університету протягом 2019-2021 р.р. Результати опитування здобувачів освіти показали цілком позитивне ставлення до професійної підготовки в таких умовах навчання з допомогою цифрових освітніх технологій. Проведене дослідження дозволило визначити, що використання сучасних цифрових освітніх технологій для підготовки майбутніх викладачів в умовах карантину під час пандемії COVID-19 на прикладі Національного фармацевтичного університету сприяло розвитку та формуванню загальних та фахових компетентностей, закладених в освітню програму «Педагогіка вищої школи» (здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях, здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, здатність вчитися й бути сучасно навченим, здатність до адаптації та дії в новій ситуації, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій, здатність до вибору стратегії спілкування, здатність працювати в команді, здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт, здатність застосовувати знання при вирішенні складних педагогічних ситуацій; здатність використовувати в професійній діяльності знання з вибору та застосування форм та методів, педагогічних технологій навчання та ін.).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Кулинич, М. Б., І. О. Матвійчук, А. Т. Сафарова та Т. О. Герасименко. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено вплив процесів діджиталізації на організацію обліку, аналізу та оподат-кування діяльності підприємств. Проаналізовано стан та основні тенденції у впровадженні інформаційних технологій у діяльність суб’єктів господарювання України. Україна займає високі позиції у рейтингу європей-ських держав за рівнем цифровізації. І темпи лише нарощуються. У зв’язку з тотальною діджиталізацією відбувається повна трансформація ведення господарської діяльності, маркетингу, просування товарів на рин-ку та їх поширення. Зміни торкнулися бухгалтерського обліку, звітності, аналізу та оподаткування, які безпо-середньо пов’язані з функціонуванням підприємств. IT-технології дозволили значно спростити збір, зберігання, передачу інформації, а також підвищити точність і ефективність її аналізу. При цьому помітна тенденція інтегрування бухгалтерського обліку з іншими галузями бізнесу. Охарактеризовано можливості та ефекти впровадження в практику обліку, аналізу та оподаткування таких технологій, як штучний інтелект, машинне навчання, хмарні технології, Big Data. Визначено переваги впровадження режиму paperless в Україні. Встанов-лено, що сучасні інформаційно-комунікативні технології зумовлюють потребу постійно вдосконалювати про-фесійні компетенції і цифрові навички працівників. Зроблено акцент на змінах, що стосуються професії бух-галтера. Про важливу роль інформаційних технологій свідчить необхідність їх застосування в період пандемії COVID-19 з метою забезпечення функціонування організацій. Виявлено основні проблеми та надано рекомен-дації регулювання обліку, аналізу та оподаткування в Україні. Встановлено, що цифрова трансформація бух-галтерського обліку, аналізу та оподаткування дозволить зробити процес їх ведення для підприємств конку-рентоспроможним, більш ефективним та якісним, а також простішим й дешевшим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Іванюк, Ганна Іванівна, Леся Валентинівна Куземко та Ірина Михайлівна Новик. "ТРЕНІНГ «ПРОЄКТУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 73–89. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3901.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати експериментального дослідження з проблеми формування цифрових навичок майбутніх педагогів. Охарактеризовано вітчизняні та світові підходи щодо визначення сутності змісту цифрових навичок, використання ІКТ для їх формування. Здійснено аналіз Європейської рамки цифрової компетентності освітян (DigCompEdu) за шістьма сферами діяльності (професійне залучення; цифрові ресурси; навчання інших та самонавчання; оцінка; розширення можливостей учнів; сприяння розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти) з метою визначення цифрових навичок, які необхідні сучасному вчителеві. Виокремлено п’ять цифрових навичок (використання цифрових пристроїв та ІКТ; пошук та критичне оцінювання цифрового контенту; модифікація та створення цифрових ресурсів; обмін інформацією та організація цифрової комунікації; вчитися й навчати використанню ІКТ), які становлять основу цифрової компетентності майбутніх педагогів, а також з'ясовано критерії та показники їх сформованості. За 100 бальною шкалою ступеня вияву показників визначено рівні сформованості цифрових навичок, а саме: незадовільний (20–59 балів); задовільний (60–74 бали); добрий (75–81 балів); дуже добрий (82–89); відмінний (90–100 балів). Результати вивчення рівнів сформованості цифрових навичок у майбутніх учителів початкових класів та вихователів закладів дошкільної освіти на констатувальному етапі дослідження засвідчили необхідність розроблення технологічного інструментарію щодо їх формування. Представлено авторську програму тренінгу «Проєктування мультимедійного середовища закладу загальної середньої освіти та закладу дошкільної освіти» із застосуванням ІКТ. Порівняльний аналіз результатів констатувального та контрольного етапів емпіричного дослідження, проведеного впродовж 2018-2020 рр. у Педагогічному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка, засвідчив позитивну динаміку рівнів сформованості цифрових навичок студентів і довів ефективність впровадженого технологічного інструментарію. Статистичну значущість результатів дослідження перевірено з використання коефіцієнту рангової кореляції Спірмена.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Докієнко, Лариса. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 52–58. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сучасні глобальні тренди, інструменти та технології цифрової трансформації фінансів підприємства. Охарактеризовано ключові драйвери змін в цифрову епоху та перешкоди для підприємств на шляху цифровізації. Розглянуто основні інструменти адаптації підприємств до цифровізації фінансів. Окреслено суттєві переваги та перелік підготовчих робіт для цифрової трансформації фінансів підприємства. Визначено ключові навички та компетенції фінансиста майбутнього у цифровому світі. Надано розгорнуту характеристику ключових цифрових технологій та інструментів у фінансах, що активно впроваджуються на підприємствах, та окреслено їх технологічні особливості. Проаналізовано рівень та прогноз освоєння, а також рівень готовності до прийняття цифрових інструментів у фінансах підприємства. Визначено можливі способи трансформації фінансів підприємства за допомогою нових технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Докієнко, Л. М. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 22 (31 січня 2022): 18–25. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сучасні глобальні тренди, інструменти та технології цифрової трансфор- мації фінансів підприємства. Охарактеризовано ключові драйвери змін у цифрову епоху та перешкоди для підприємств на шляху цифровізації. Розглянуто основні інструменти адаптації підприємств до цифровізації фінансів. Окреслено суттєві переваги та перелік підготовчих робіт для цифрової транс- формації фінансів підприємства. Визначено ключові навички та компетенції фінансиста майбутнього у цифровому світі. Надано розгорнуту характеристику ключових цифрових технологій та інстру- ментів у фінансах, що активно впроваджуються на підприємствах, та окреслено їхні технологічні особливості. Проаналізовано рівень та прогноз освоєння, а також рівень готовності до прийняття цифрових інструментів у фінансах підприємства. Визначено можливі способи трансформації фінансів підприємства за допомогою нових технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Базелюк, Олександр. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.21-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження зумовлена потребою суспільства в прискоренні темпів цифровізації професійної (професійно-технічної) освіти та відсутністю методологічного й методичного забезпечення даного процесу. Мета – обґрунтувати структуру та зміст організаційно-педагогічних умов формування цифрової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти. Методи: співставлення наукових фактів та узагальнення педагогічного досвіду з екстраполюванням в теорію та методику професійної освіти проаналізованих наукових положень та емпіричних уявлень; вивчення документації й результатів діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти; педагогічного спостереження та самоспостереження. Результати: проаналізовано сучасний стан професійної освіти і зокрема стан цифрової культури педагогічних працівників; акцентовано увагу на посиленні тенденції цифровізації, зумовленій світовою пандемією; виявлено основні причини низького рівня цифровізації (домінування консервативних підходів до організації навчання, складні механізми впровадження наставництва та режимів навчання на засадах продуктивних діяльності); охарактеризовано оптимальні шляхи вирішення проблеми (використання гібридних моделей навчання, забезпечення відповідної інфраструктури, рівного доступу до Інтернету та цифрових освітніх ресурсів, організація навчання цифровим навичкам педагогів). Висновки: обґрунтовано власний комплекс організаційно-педагогічних умов, як підсистеми розвитку цифрової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти, що складається з трьох блоків (особистісно-професійний блок, що складається з володіння педагогічними працівниками цифровими засобами та готовності до самоосвітньої діяльності з вдосконалення володіння цифровими засобами та сервісами; організаційно-технічний блок, що передбачає створення цифрового освітнього середовища ЗПО та організацію освітнього процесу на основі підходів змішаного навчання (blended-learning); змістово-процесуальний блок, що містить електронні навчальні курси розміщенні у Системі управління навчанням (СУН), та авторський курс «Цифрові технології в професійній освіті».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Олійник, Віктор Васильович, Олександр Миколайович Самойленко, Ілона Вікторівна Бацуровська та Наталія Андріївна Доценко. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН БАКАЛАВРІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 259–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4373.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлена технологія вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі електричної інженерії в умовах інформаційно-освітнього середовища. Розглянуті поняття педагогічної технології та інформаційно-освітнього середовища, визначено, які дисципліни належать до загальнотехнічних та набуття яких компетенцій забезпечується при вивченні розглянутих дисциплін. Описано етапи реалізації технології вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі знань «Електрична інженерія» в умовах інформаційно-освітнього середовища, до них належать: розробка освітніх програм, упровадження інформаційно-освітнього середовища, проходження здобувачами вищої освіти програми підготовки та проведення контролюючих засобів. Представлено засоби, методи і форми, які використані в ході вивчення фахівцями в галузі електричної інженерії загальнотехнічних дисциплін, а саме: лекції з інтерактивним супроводом, онлайн мануали та тьюторіали, віртуальні лабораторні роботи, презентації до занять із загальнотехнічних дисциплін, відеолекції, онлайн конференції, цифрові онлайн калькулятори, навчальні комп’ютерні інтерактивні тренажери, колаборативне навчання загальнотехнічним дисциплінам у мобільних додатках, віртуальні моделі і онлайн лабораторії, дво- та тривимірна графіка та моделювання, форуми та вебінари, онлайн практичні роботи, навчальні практики та інженерні курсові проєкти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Результатом реалізації запропонованої технології є опанування загальнотехнічних дисциплін в умовах інормаційно-освітнього середовища бакалаврами в галузі електричної інженерії. Результати дослідження показали, що технологія вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі знань «Електрична інженерія» в умовах інформаційно-освітнього середовища є ефективною і здатна підвищити рівень якості знань з окреслених дисциплін, надає можливість поєднати аудиторну та дистанційну роботу, удосконалює навички роботи в сучасних інформаційних середовищах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Хоружа, Людмила Леонідівна, Володимир Вадимович Прошкін та Оксана Михайлівна Глушак. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 298–314. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3042.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано аналіз особливостей компетентнісного розвитку викладачів вищої школи засобами цифрових технологій. Серед різних компетенцій викладачів виокремлено інноваційну та цифрову, які є системоутворювальними в професійній діяльності. В основу міркувань авторів статті покладено результати міжнародного проєкту #21720008 «Компетенції викладача вищої школи в добу змін» за сприянням Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Нідерландів. Представлено діагностичний інструментарій, а також аналіз отриманих результатів щодо розвитку інноваційної та цифрової компетенцій викладачів. Зроблено висновок, що здатність викладачів до сприйняття нового, використання ІКТ-технологій в освітньому процесі та створення інформаційних ресурсів у нових умовах безпосередньо впливає на якість освітньої діяльності. Ураховуючи, що компетентнісна ідея є базовою для відбору змісту освіти і оцінки якості її результатів, розроблено програму компетентнісного розвитку викладачів вищої школи у внутрішній університетській системі підвищення кваліфікації. Розроблено на охарактеризовано чотири її модулі: «Діагностика компетентнісного розвитку викладача вищої школи»; «Компетентнісна парадигма сучасної вищої освіти»; «Баркемп компететнісного розвитку викладачів вищої школи»; «Компетентнісні практики». Виокремлено та диференційовано відповідно до мети дослідження цифрові ресурси, які можуть бути застосовані в Програмі компетентнісного розвитку викладачів. Обґрунтовано доцільність використання цифрових технологій (систем дистанційного навчання, ресурсів для комунікації та співпраці із застосуванням мобільних пристроїв, сервісів для проведення опитувань у режимі реального часу, ресурсів для створення мультимедійних презентацій та інтерактивної перевірки знань, умінь і навичок тощо) для реалізації відповідної Програми. Представлено позитивний досвід Київського університету імені Бориса Грінченка у підвищенні кваліфікації викладачів у рамках змістового модулю «Інформаційно-комунікаційні технології», який спрямований на розвиток загальних уявлень про шляхи і перспективи інформатизації освіти; застосування інноваційних педагогічних та цифрових технологій, сервісів Веб 2.0 в освітньому процесі тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

ГОЛОВЧЕНКО, Глеб. "РОЗВИТОК МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ У США ТА КАНАДІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 39–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-39-49.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наголошується на важливості виховання медіаграмотної особистості для свідомого використання інформаційного контенту. Актуальність проблеми виховання медіакомпетентності в економічно активного населення обумовлена тим, сучасний працівник повинен вільно володіти цифровими та медіанавичками, які сприяють підвищенню його конкурентноздатності та зростанню продуктивності економіки країни. У дослідженні автор виділяє види професійної діяльності офісних працівників, що потребують цифрові та медіавміння. Проведений аналіз найкращих практик провадження медіаосвітньої діяльності на робочому місці в США і Канаді. Зроблений висновок щодо необхідності організації роботодавцями навчання своїх працівників з метою розвитку цифрової та медіакомпетентності та отримання організаціями засобів власного розвитку, вдосконаленню персоналу та його утримання. Враховуючи те, що навчені цифровим та медіанавичкам працівники принесуть економічну користь своїй компанії, соціальну вигоду громаді та суспільству загалом, в США і Канаді було розроблено довгострокову стратегію щодо покращення цифрової та медіаграмотності різних соціальних та економічних верств населення для підвищення продуктивності та конкурентноздатності майбутніх поколінь. Виявлена основна мета медіаосвітніх програм, що полягає не лише у розвитку базових навичок користування цифровими і медіаресурсами, але й створення власної медіапродукції, а для працівників вищого правлінського рівня – у подальшому розвитку їхньої медіакомпетентності як складової розвитку лідерських якостей. Закцентовано на урядовій підтримці тих компаній, які забезпечують цифрове та медіанавчання працівників на робочому місці шляхом різних податкових пільг. Автор наголошує на популярності таких програм в американському та канадському суспільствах, їх економічній користі для організацій та позитивній соціальній ролі. Ключові слова: медіакомпетентність, працівник, навчання на робочому місці, корпоративні клієнти, громадські організації, США і Канада.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 331–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-331-344.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності. Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами. Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей. Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Ronzes, Olena. "Визначення рівня цифрової компетентності як необхідної навички за умов переходу до цифрової держави". Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 313–29. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Наслідки поширення COVID-19 призвели до екстреної дигіталізації багатьох суспільних процесів, до чого середньостатистичний громадянин України не був готовий та що з'явилося стресогенним фактором для населення країни. Розвиток цифрової держави, який передбачає перенос багатьох суспільних процесів та процедур у кіберпростір, значно ускладняється недостатнім рівнем цифрової компетентності громадян, Метою статті є огляд основних напрямів визначення загальної цифрової грамотності, сформульованими та застосовуваними у світовому співтоваристві, у тому числі в Україні, для визначення рівня дигітальної компетенції. Методологія. Для перевірки сформованості цифрової компетентності оглянуті найпоширеніші у світі методології визначення медіакомпетенції, які стали основою тестування на державному рівні у багатьох країнах світу, також і в Україні. Показано, що для формування повноцінної цифрової держави та сучасного суспільства необхідна впевненність громадян у кібербезпеці, що є також підставою для розвитку цифрової грамотності. Визначено, що для сформування цифрової компетенції потрібна регулярна діагностика рівня цифрової грамотності. Результати аналізу практичного застосування сертифікації по системах самотестування рівня цифрової грамотності Цифрограм, DigComp та ICDL дає змогу визначити напрями їх використання для дослідження та підвищення загального рівня медіаграмотності громадян України. Варіант самооцінки своєї компетенції (Digital Competence Wheel) дає уявлення про наявний спектр затребуваних цифрову епоху навичок. Цифрограм є перевіркою актуального володіння операційною системою. Варіант конкретних практичних питань на знання та володіння дигітальними інструментами дає об'єктивне розуміння своїх реальних знань на даний момент та обсяг теми (ICDL Україна, DigComp AT Австрія). Визначення сильних сторін власної цифрової компетенції може бути основою освоєння громадянами нових навичок. Перспективи подальших досліджень. На основі отриманих результатів теоретично обґрунтована необхідність формування цифрової грамотності, яку потрібно починати з визначення рівня цифрової компетенції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Шестерікова, Людмила. "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМАХ ПІДГОТОВКИ ХУДОЖНИКІВ-ВИКОНАВЦІВ". Professional Pedagogics 2, № 23 (20 грудня 2021): 63–70. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.63-70.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті зумовлена розвитком молодіжного підприємництва у сфері культурних і креативних індустрій та необхідністю вивчення стану підготовки молоді до підприємницької діяльності у закладах фахової передвищої освіти мистецького напряму. Мета: проаналізувати діючі освітньо-професійні програми (далі: ОПП) закладів фахової передвищої освіти з підготовки фахівців за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», щоб з’ясувати наскільки вони забезпечують розвиток підприємницької компетентності фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець». Методи: вивчення наукових джерел і педагогічної документації – для аналізу наукових праць та освітньо-професійних програм. Результати: з’ясовано ступінь наукової розробленості проблеми; проаналізовано чинні освітньо-професійні програми (далі: ОПП) підготовки майбутніх художників-виконавців, оприлюднені на сайтах закладів фахової передвищої освіти; охарактеризовано їх можливості щодо розвитку у здобувачів освіти підприємницької компетентності. Висновки: доведено перспективність дослідження проблеми розвитку підприємницької компетентності майбутніх художників-виконавців; з’ясовано, що підготовка фахівців до підприємницької діяльності повинна бути системною (розвивати правові, економічні, психолого-педагогічні й цифрові навички, мати цілісну програму розвитку підприємницької компетентності, поєднувати аудиторні й позаурочні, теоретичні і практичні види діяльності, самостійну і групову роботу); виявлено проблему доступу здобувачів освіти до інформації щодо очікуваних програмних результатів навчання (на офіційних сайтах закладів освіти оприлюднено лише 70% від усіх діючих ОПП з підготовки майбутніх фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець»); з’ясовано, що формуванню програмних результатів, важливих для відкриття і ведення власної справи, сприяють такі освітні компоненти як «Основи підприємництва і менеджменту», «Основи економічної теорії», «Економічна теорія», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Основи менеджменту соціокультурної діяльності», проте здебільшого вони мають статус вибіркових і тому лише частково забезпечують розвиток у майбутніх художників-виконавців підприємницької компетентності; це зумовлює потребу обґрунтування певних організаційно-педагогічних умов, що мають бути створені в закладах освіти для розвитку в майбутніх художників-виконавців підприємницької компетентності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

СОБОЛЬ, Наталія. "ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ І ПОКОЛІННЯ Z. ВЗАЄМНА ТРАНСФОРМАЦІЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 188–201. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.919.

Повний текст джерела

Анотація:

Нова інформаційно-цифрова доба, до якої увійшло людство, різко змінює економічні та соціальні умови життя людини. На побутовому рівні, на жаль, багато хто не розуміє, що попри беззаперечну зручність, користь та екологічність, які притаманні інформаційно-цифровим технологіям, вони можуть стати загрозою для здоров’я і розвитку людини, особливо молодої. Заклади вищої освіти, що покликані забезпечити усі сфери високоосвіченими і професійно компетентними фахівцями, повинні грамотно та цілеспрямовано готувати молоде покоління до успішного функціонування у цих умовах, що неможливо без знання його визначальних рис, способу життя і мислення. Керівництву та науково-педагогічним працівникам університетів доведеться працювати з докорінно новою категорією студентів, які відрізняються від попередніх поколінь як цифровою обізнаністю, так і цифровою залежністю, що впливає на їх особистісні, соціальні характеристики, так і на спосіб життя у цілому. Враховуючи це, університети повинні розробити стратегії, які допоможуть студентам, хоча б частково, подолати ці негативні прояви, успішно навчатись і формувати навички, необхідні для фахівця майбутнього. Водночас за опору потрібно взяти як позитивні характеристики молодого покоління, а саме: незалежність, самостійність, бажання займатись підприємницькою діяльністю, підтримка соціальних ініціатив і проектів, стурбованість станом екології і глобальними проблемами людства; так і їх постійну потребу у новизні, нових відчуттях, бажання працювати і навчатись у команді, прагнення міжособистісної взаємодії, бажання отримувати підтримку друзів, страх осуду й остракізму. Серед перспективних напрямів роботи зі студентами, представниками нового покоління, вбачаємо цілеспрямоване формування у процесі навчання навичок аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації, аналогії; активне залучення до наукової роботи; розвиток творчого потенціалу; залучення до участі в заходах, які вимагають активної міжособистісної взаємодії; виховання відповідальності за власні дії і доручену роботу; ознайомлення з технологіями організації власного часу та нормами гігієни; залучення до фізкультури та спорту. Для успішної роботи за цими напрямами потрібно розробити нові чи адаптувати наявні форми та методи роботи з урахуванням особливостей і потреб молодого покоління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Артюшина, Марина. "РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 77–84. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.77-84.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано значення розвитку інформаційно-цифрової компетентності сучасних педагогів у контексті стратегічних завдань розвитку в Україні інформаційного середовища та реформування системи освіти, підвищення якості підготовки педагогів для системи професійної освіти. Показано, що проблема розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в галузі економіки ще не отримала достатнього наукового обґрунтування. Описано зміст дисциплін інформативного спрямування в освітньо-професійних програмах підготовки педагогів професійного навчання. Розкрито цілі і завдання дисципліни «Інформаційні технології в освіти та ТЗН» для розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в галузі економіки. Доведено важливість оволодіння майбутніми педагогами професійного навчання навичками використання сучасних Інтернет-ресурсів, створення власних сайтів, блогів, використання хмарних технологій, соціальних мереж у навчанні тощо. Показано зв’язок дисципліни з іншими компонентами освітньо-професійної програми підготовки педагогів. Визначено перелік програмних результатів навчання з дисципліни відповідно до категорій Національної рамки кваліфікацій (знання, уміння, комунікація, автономія). Описано зміст та специфіку дисципліни. Наведено результати опитування студентів щодо оцінювання їхньої інформаційно-цифрової компетентності та володіння сучасними ІТ. Показано, що електронні засоби займають дуже важливе місце у житті сучасних студентів. Водночас, ці ресурси використовуються переважно для спілкування в соціальних мережах. Потребують розвитку навички використання в навчанні сучасних хмарних технологій, засобів проведення онлайн-опитувань, створення інтерактивних презентацій, сайтів, блогів та ін. Окреслено важливість організації у процесі вивчення дисципліни проектної діяльності з використанням сучасних інформаційних технологій. Така діяльність дає змогу розвинути інформаційно- цифрову компетентність студентів, сформувати комплексні вміння щодо пошуку інформації, комунікації, синхронного та асинхронного спілкування, організації спільної діяльності, обміну інформацією та матеріалами, проведення он-лайн опитувань, створення веб-портфоліо та мультимедійної презентації результатів проекту, розробки електронних освітніх ресурсів як продуктів проектної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Dolya, O. S., та N. O. Yareshko. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ОБ’ЄКТИВІЗАЦІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ХІРУРГІВ". Медична освіта, № 2 (17 травня 2019): 143–47. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.9991.

Повний текст джерела

Анотація:

Реформа охорони здоров’я України, яка сьогодні відбувається, інтеграція вітчизняної медичної науки і практики у світову потребують від закладів медичної освіти підготовки сучасних медичних фахівців. Велике значення при цьому відіграє післядипломна медична освіта. Метою роботи було теоретичне обґрунтування методики об’єктивізації оволодіння практичними навичками лікаря-інтерна хірурга за період навчання в інтернатурі, використовуючи сучасні досягнення обігу цифрової інформації. Період навчання після отримання диплома лікаря, на сьогодні, називається інтернатурою і складає 36 міс., з них лише 12 міс. очна форма навчання. У гонитві за засвоєнням різнопланового теоретичного матеріалу відбувається нехтування детальним розглядом питань, з якими частіше стикається молодий спеціаліст. Освоєння практичних навичок більшою мірою зміщене на самостійне опрацювання в період заочної інтернатури. Для вирішення поставленого завдання було проаналізовано ряд англомовних джерел і пропонується використати розгалужені цифрові технології, глобальну мережу «Інтернет» та смартфон, який є у кожного громадянина молодого віку. В основі запропонованої інновації знаходиться «крива навчання», а також розроблений механізм об’єктивізації оцінки набутих навичок та моніторинг їх набуття on-line. Запропоновано змінення формату єдиного документа, що засвідчує зайнятість інтерна, «Щоденник обліку роботи інтерна» на електронний. Висунута ідея не потребує значних фінансових затрат, але зможе підвищити самодисципліну серед молодих спеціалістів, полегшити облік освоєних практичних навичок, а також проводити дистанційний контроль за освоєнням практичних навичок незалежно від місця розташування відділення, в якому лікар-інтерн проходить заочну частину інтернатури. Соціальним наслідком цього буде усунення ряду прихованих проблем у набутті післядипломної освіти інтернами-хірургами і як результат якісно новий формат кваліфікації молодого спеціаліста.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Koibichuk, Vitaliia, та Roman Kocherezhchenko. "Канонічний аналіз факторів цифрової довіри в умовах конвергенції цифровізації екосистем". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 48, № 2 (1 листопада 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.48.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Враховуючи залежність від онлайн-технологій, зростання дезінформації, спричиненої пандемією, політикою та іншими соціальними факторами, зростання кібератак, актуальними та нагальними є питання дослідження цифрової довіри та взаємодії факторів, що її визначають. В статті обґрунтовано наявність конвергенційних процесів сфери цифровізації країн світу, враховуючи чисельність користувачів Інтернет, осіб, які мають передові навички, та показники інфраструктури (покриття мережі, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 3G, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 4G), доступу (доступ до інформаційно-комунікаційних технологій вдома, активні підписки на мобільний широкосмуговий доступ, підписки на фіксований широкосмуговий доступ), стимуляторів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю більше 10 Мбіт/с, кошик мобільного передавання даних і голосу, високе споживання) та бар’єрів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю від 256 кбіт/с до 2 Мбіт/с та від 2 Мбіт/с до 10 Мбіт/с кошик мобільного передавання даних і голосу, низьке споживання) цифрового розвитку. Методологічну основою визначення сігма-конвергенції процесів цифровізації складає коефіцієнт варіації. Проведений аналіз канонічних кореляцій з використанням програмного забезпечення Statgraphics 19 між факторами цифрової довіри, а саме між цифровим середовищем та ставленням до цифрової довіри, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим середовищем, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим досвідом користувачів, між цифровим середовищем та цифровим досвідом користувачів дозволив сформувати п’ять пар моделей, що мають високий ступінь взаємозв’язку. Практична значущість результатів полягає у їх можливості застосування як на рівні аналітичних відділів, IT-секторів підприємств так і службами безпеки соціально-економічних об’єктів (банків, фінансових установ, фірм, організацій, компаній) з метою виявлення резервів щодо підвищення рівня цифрової довіри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

ТРИФОНОВА, ОЛЕНА. "КОМПОНЕНТИ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ І ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 299–309. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-299-309.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема визначення компонент методичної системи розвитку інформаційно-цифрової компетентності у навчанні фізики і технічних дисциплін при підготовці майбутніх фахівців комп’ютерних технологій. Актуальність дослідження пов’язана з тим, що на зламі ХХ–ХХІ ст. людство перейшло в якісно нову інформаційну епоху і поступово відбуваються зміни умов системи його існування. Нині людство переходить у техногенно-інформаційне суспільство. Досліджено ставлення науковців до проблеми розвитку інформаційно-цифрової компетентності. Встановлено, що проблема розвитку інформаційно-цифрової компетентності в навчанні фізики і технічних дисциплін при підготовці майбутніх фахівців комп’ютерних технологій не знайшла свого розв’язання. Для розв’язання окреслених проблем було застосовано ряд методів: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури, нормативних документів, концепцій підготовки фахівців; проведено опитування науково-педагогічних працівників щодо проблеми розвитку інформаційно-цифрової компетентності в сучасних умовах; використано структурно-логічний аналіз. У статті авторка визначила компоненти цілей здобуття знань, умінь, навичок, цінностей та готовності до застосування ще під час навчання; характеристики розвитку інформаційно-цифрової компетентності; компоненти психолого-педагогічних інформаційно-цифрових умінь та інтегративних знань; складові розвитку інформаційно-цифрової компетентності на базі інтегративних знань з фізики і технічних дисциплін. Як підсумок проведених досліджень, сформована модель методичної інтегративної системи розвитку інформаційно-цифрової компетентності. Вона включає елементи методичної спрямованості, що зосереджені навколо поняття моделі та блоку концепції інтегративного сучасного природознавства та технічної науки, які концентруються на понятті фундаментальної інтегративної теорії інформаційно-цифрової компетентності. Сформована модель має формальну і змістову характеристику. Формальна характеристика включає елементні блоки щодо теорії. До складу елементних блоків входять визначення, принципи фундаментальні емпіричні та теоретичні і нефундаментальні емпіричні закони. Ключові слова: інформаційно-цифрова компетентність, інтегративність, компоненти методичної системи, підготовка майбутніх фахівців комп’ютерних технологій, методика навчання фізики і технічних дисциплін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Харченко, Інна, та Інна Шишенко. "РЕЗУЛЬТАТИ УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ В УМОВАХ ЗВО". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 26–35. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246267.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати упровадження цифрових технологій у освітній процес закладу вищої освіти. У межах спеціально створеного інформаційно-освітнього середовища ЗВО реалізується можливість використання сучасних інформаційних технологій та поглиблену інтеграцію засобів спеціалізованого професійного спрямування з якісним інформаційним забезпеченням усіх освітніх компонентів. Експериментальний освітній процес було структуровано таким чином, щоб знання студентів, професійні вміння і навички, потрібні для майбутньої професійної діяльності фахівцю, трансформувалися засобами цифрових технологій у високий рівень інформаційно-цифрової культури. Динаміка показника для експериментальної групи була кращою, а серед чинників, які сприяли такому покращенню, бачимо посилене використання інформаційних (електронних, дистанційних, мобільних) технологій навчання та постійне залучення інформаційно-освітнього середовища ЗВО для виконання самостійних завдань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Griadushcha, Vira, and Anastasiia Denysova. "SYNERGETIC MODEL OF DEVELOPMENT OF DIGITAL COMPETENCE OF TEACHERS OF VOCATIONAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS ON PRACTICEOLOGICAL PRINCIPLES." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 113–20. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-113-120.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано зміни в освіті, пов’язані з кризою в контексті пандемії Covid-19. Визначено, що сьогодні освіта характеризується дедалі більшою складністю, невизначеністю та нестабільністю. В умовах пандемії та цифровізації суспільства демонструється тенденція до переходу від традиційних форм організації освітнього процесу, що передбачають фізичну взаємодію, до масового використання цифрового та дистанційного навчання, що, у свою чергу, потребує розвитку цифрової компетентності всіх учасників освітнього процесу. Запропоновано освітню модель «Онлайн-студія цифрових технологій», яка розглядається авторами як тривимірна інноваційна синергетична модель розвитку цифрової компетентності педагогів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у системі підвищення кваліфікації на праксеологічних засадах для проєктування власної траєкторії розвитку цифрової компетентності, а також отримання всіх базових цифрових навичок, переходу – до проміжних, та у подальшому – до обізнаних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

КАРПОВА, О. О., та В. В. БУБЛИК. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ ДЛЯ БЕЗПЕРЕРВНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 79–83. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему формування міжкультурної компетенції у студентів для забезпечення ефективної професійної діяльності та безперервного навчання в умовах цифрової глобалізації. Наведено аналіз літератури, який показав актуальність досліджуваної теми та необхідність підготовки фахівця, здатного володіти певним набором компетенцій, у тому числі навичками міжкультурної комунікації. Автори посилаються на Європейську довідкову систему ключових компетентностей для навчання протягом усього життя, в якій культурна обізнаність та здатність вираження визначені одними з ключових компетентностей. Міжкультурну компетентність визначено як розуміння та повагу до того, як ідеї та значення творчо створюються та виражаються й передаються у різних культурах і через цілу низку мистецтв та інших культурних форм. Аналіз теоретико-методичних джерел показав, що формування навичок міжкультурної комунікації є однією з найважливіших тенденцій професійної підготовки студентів. Такі навички охоплюють свідомі знання власної культури (культурний самоаналіз), здатність аналізувати взаємодію, прогнозувати непорозуміння й адаптивну поведінку. Основними умовами професійної підготовки, що висуваються до студентів, визначено відкритість для міжкультурної спільної роботи, бажання співпраці в міжкультурних колективах, проведення міжкультурних обмінів та спілкування з питань управління міжнародною бізнес-діяльністю. Авторами вибрано такі методи формування навичок міжкультурної комунікації, як створення проєкт-презентацій із глибоким та всебічним аналізом бізнес-культур різних країн (дослідження стилю управління, культури привітань, дрес-коду, подарунків, тайм- менеджменту тощо); мозковий штурм завдяки розв'язанню кейсів, вирішенню міжкультурних дилем, обговоренню суперечливих тем та навчальні поїздки за кордон, у тому числі грантові. Наведено результати апробації визначених методів та доведено їх ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Ковальчук, Василь Іванович, та Артем Олексійович Заїка. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРОФІЛЮ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 118–29. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3897.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні заклади професійної (професійно-технічної) освіти орієнтовані на модернізацію освітнього середовища, інноваційність освітнього процесу, формування цифрової компетентності фахівця та навчання протягом життя. Це передбачає фундаментальні зміни в професійних завданнях, які розв'язуються в професійній освіті. Це актуалізує потребу в удосконаленні системи підготовки педагогічних працівників. У статті досліджується проблема визначення рівнів сформованості цифрової компетентності у майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю. Репрезентовано результати дослідження рівнів сформованості цифрової компетентності студентів – майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю. Визначено індикатори цифрової компетентності: інформаційний, комп'ютерний, комунікативна грамотність, медіаграмотність та ставлення до технологій. Сформованість цифрової компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю співвідноситься з трьома рівнями досвіду: початківець, інтегратор, експерт. Представлено порівняльну діаграму, що унаочнює розподіл респондентів відповідно до рівня сформованості цифрової компетентності та діаграму опанування майбутніми майстрами виробничого навчання вміннями та навичками застосування цифрових технологій у професійній діяльності. У ході дослідження були виявлені особливості формування цифрової компетентності залежно від віку та отриманої освіти. Встановлено, що рівень застосування цифрових технологій в освітньому процесі впливає на якість освіти та сприяє формуванню цифрової компетентності студентів. На основі здійсненого дослідження виявлено проблеми, що гальмують розвиток цифрової компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю: низька цифровізація професійної освіти, відсутність вимог до цифрової компетентності педагога, необхідність розробки та впровадження критеріїв розвитку цифрової компетентності. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у визначенні педагогічних умов формування цифрової компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання сільськогосподарського профілю та дослідженні дієвої моделі формування цифрової компетентності та подальшого застосування цифрових технологій майстрами виробничого навчання у професійній діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Бондаренко, Володимир Іванович. "УМОВИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 294–306. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2550.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню умов та засобів формування навичок інформаційної безпеки, яке є актуальним у сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проведений аналіз наукової літератури доводить: збільшення об’єму та способів передачі інформації, полегшення доступу до різних інформаційних джерел, а також зростання інтересу до застосування ІКТ в освітньому процесі обумовлює актуальність досліджуваної проблеми. У статті представлено докладний аналіз понять «кібербезпека», «е-безпека», «цифрова безпека», на основі яких визначено зміст дефініції «інформаційна безпека». Особливу увагу приділено змісту навичок інформаційної безпеки, які розподілено на три групи: функціональні, комунікативні та навички критичного мислення. Зазначено, що умовами формування інформаційної безпеки є сукупність змісту інформаційної підготовки та аспектів інформаційної безпеки, а також інформаційних форм і засобів її реалізації в освітньому процесі. Автором доведено, що ефективним засобом формування навичок інформаційної безпеки є створення навчального середовища у ВНЗ. Представлено досвід упровадження навчального курсу, створеного на базі системи Moodle, яка є найбільш поширеною у вишах країни, безпечною та легко інтегрується з хмарними сервісами, що дозволяє створити репозиторій навчальних матеріалів. Під час розробки навчального модуля для формування навичок інформаційної безпеки особливу увагу сфокусовано на такому аспекті: формування навичок інформаційної безпеки є складовою частиною фахової компетентності майбутніх учителів, що вимагає залучення життєвого і професійного досвіду студентів для вирішення навчальних завдань. У статті представлено дані експериментальної перевірки впроваджуваного модуля, які підтверджують його ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Бурак, Валентина. "Специфіка формування компетентності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти". New pedagogical thought 106, № 2 (5 липня 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-32-38.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено структурно-системний аналіз процесу формування компетентності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти. На основі опрацювання досліджень науковців із проблеми підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування в закладах вищої освіти здійснено диференціацію низки компетентностей означених фахівців. Дефініцію «компетентність майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи» визначено як полікомпонентну динамічну комбінацію, представлену знаннями, вміннями, навичками, способами мислення, поглядами, цінностями, іншими особистими якостями, зреалізовану наскрізно на рівнях вищої освіти галузі знань 24 «Сфера обслуговування», спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа», формах організації навчання, що є комплексом інтегральної, загальних («м’які» навички) і спеціальних («тверді» фахові, предметні навички) компетентностей та визначає здатність здобувача освіти успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність, самостійно й цілеспрямовано підвищувати фахову компетентність, розбудовувати кар’єру та формувати власну концепцію життєвого успіху. До загальних компетентностей нами віднесено такі: культурологічну, полікультурну, морально-етичну, соціальну, здоров’язбережувальну, громадянську, релігієзнавчу, світоглядну, цивілізаційну, космополітичну, художньо-естетичну, мовно-комунікативну, полілінгвальну, риторичну, гуманітарну, психолого-фасилітативну, емоційно-інтелектуальну, самоосвітню, критичного мислення, креативну, інформаційно-цифрову, медіакомпетентність, інклюзивнау, рефлексивну. Відповідно до спеціальних компетентностей – конкретно-професійну, правову, науково-дослідницьку, експериментальну, екологічну, соціально-економічну, підприємницьку, інноваційну, інструментально-аналітичну, дискурсивну, технічну, технологічну, лідерсько-управлінську, моніторингово-діагностичну, експертну, прогностично-моделюючу, сталості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

ПАВЛЮК, В. І. "ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СТОРІТЕЛІНГУ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (18 листопада 2021): 185–90. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.28.

Повний текст джерела

Анотація:

Сторітелінг як інструмент навчання заохочує молодших школярів до виразного читання та допомагає їм пере- давати свої думки та почуття чітко й зрозуміло, що є необхідним для опанування навичок повсякденного життя. Крім того, сторітелінг запускає механізм критичного мислення. У статті розглядається метод сторітелінгу як ефективний дидактичний ресурс у викладанні англійської мови у початковій школі. Розкривається сутність поняття «сторітелінг» та «цифровий сторітелінг», підкреслюється значення навчання англійської мови за допомогою методу сторітелінгу для формування мовленнєвої компетенції учнів початкової школи. Основна увага зосереджується на можливостях цифрових платформ на заняттях з англій- ської мови молодших школярів закладів середньої освіти. Досліджено можливості використання навчальних платформ у навчальному процесі молодших школярів, виокремлені переваги використання методу сторітелінгу та рекомендації щодо планування й проведення сторітелінгу для молодших школярів. Залучення цифрових техно- логій до навчальної діяльності в початковій школі відкриває нові можливості у навчанні іноземних мов у початко- вій школі. Зокрема, цифровий сторітелінг є ефективним методом для розвитку комунікативних навичок молодших школярів, оскільки такі види діяльності на занятті з англійської мови, як аудіювання історії, запис її елементів, відтворення чужої історії, навчають важливих мовленнєних навичок загалом. Метою статті є заохочення вчителів англійської мови до вдосконалення викладання англійської мови за іннова- ційними методиками навчання іноземних мов, зокрема і за допомогою цифрового сторітелінгу як методологічного ресурсу. У перспективі реалізація інших конкретних цілей для впровадження сторітелінга в навчальний план, покра- щення мотивації учнів до вивчення іноземних мов, розвиток критичного мислення учнів та творчого сприйняття за допомогою ігрових ситуацій, створення позитивної навчальної атмосфери у вивченні англійської мови тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Zhyliaiev, I., та A. Semenchenko. "СУЧАСНА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ ТА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ". Theory and Practice of Public Administration 1, № 68 (28 лютого 2020): 198–209. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано концептуальні засади розвитку цифрових навичок публічних службовців та громадян з метою подальшого використання їх при формуванні та реалізації загальнодержавних, галузевих, регіональних та місцевих концептуальних, стратегічних та програмних документів, спрямованих на розвиток в Україні сучасної цифрової економіки та інформаційного суспільства, які включають систему базових принципів, мету, етапи, стратегічні завдання, результати, що очікуються, основні форми навчання, підходи до визначення пріоритетного контингенту слухачів. Визначено основні фактори впливу, ризики реалізації цієї політики та механізм її коригування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Круглов, Віталій. "ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ: ВИКЛИКИ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ". Науковий вісник: Державне управління 1, № 7 (15 березня 2021): 140–61. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-140-161.

Повний текст джерела

Анотація:

Процеси технологічних змін, які позначилися на забезпеченні життєдіяльності держави, виробництва, відобразилися у переважній більшості людської діяльності - є наслідком стрімкого розвитку цифрової економіки. Породжені інноваційними технологіями нові напрями діяльності підприємств, установ та організацій вимагають наявності у персоналу відповідних фахових навичок, пов’язаних зі знаннями цифрової економіки. Мета дослідження полягає у аналізі сучасного стану державної політики трансформації ринку праці та формування підходів щодо впровадження змін з урахуванням викликів цифрової епохи. Як показує процес розвитку ринку праці, цифровізація та технологічний прогрес значно вплинули на економічну діяльність, виявивши вимоги щодо адаптивних навичок фахівців. Це, в свою чергу, в найближчому майбутньому призведе до значного скорочення та ліквідації робочих місць. Цифрова трансформація є складними змінами за рахунок посиленого впливу технологій, спрямованими на відносини у суспільній та економічній сферах. Концепція Industry 4.0 передбачає виникнення та подальший розвиток сучасних інноваційних напрямів діяльності. Нагальною постає потреба отримання та адаптування працездатного населення до мінливих вимог ринку праці. Впровадження нових напрямів потребуватиме значної кількості найманих працівників, в той же час – зникнення неактуальних напрямів призведе до значного рівня безробіття. Визначено, що перед державною політикою, пов’язаною з трансформації ринку праці, постають питання, спрямовані на: врегулювання балансу між виконанням роботи людьми та автоматизованими системами; контроль за безпечним використанням провідних технологій; формування необхідного середовища для підприємницької конкуренції; збільшення фінансування НДДКР; розбудову цифрової інфраструктури; впровадження стимулюючого характеру в оплаті праці в наукоємних та інноваційних сферах діяльності; законодавче упорядкування питань, пов’язаних з виконанням віддаленої роботи; посилення інституційних меж захисту інтелектуальної власності; державну підтримку суб’єктів інноваційної діяльності; залучення значних інвестицій у розвиток наукової та освітньої сфери; перепідготовку фахівців у різних сферах діяльності та працевлаштування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Гриневич, Лілія Михайлівна, Наталія Вікторівна Морзе, Вікторія Павлівна Вембер та Марія Анатоліївна Бойко. "РОЛЬ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ ЕКОСИСТЕМИ STEM-ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 1–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4461.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано поняття та необхідність формування екосистеми STEM-освіти за умов зміни ринку праці, ризиків, які несе світові четверта індустріальна революція, визначення її впливу на освітній процес в реаліях сьогодення. Авторами досліджено теоретичні основи поняття екосистема, міждисциплінарні підходи та особливості впровадження інтегрованої STEM-освіти в навчальний процес, проаналізовано складові освітньої екосистеми, доведено, що всі вони безпосередньо впливають на якість вивчення STEM-предметів. Проведено опитування для визначення шляхів розбудови складових екосистеми STEM-освіти, до участі в якому було залучено 105 респондентів, студентів педагогічних спеціальностей Київського університету імені Бориса Грінченка та вчителів закладів загальної середньої освіти різних регіонів України. Аналіз продемонстрував, що успішне впровадження STEM-освіти, із залученням всіх складових екосистеми, передбачає розвиток наукової освіти, зокрема впровадження дослідницько-пізнавального навчання (inquiry), методу навчальних проєктів в освітній процес та використання цифрових технологій в ньому. Описано навички організації наукового процесу (process skills), які формуються при застосуванні дослідницько-пізнавального навчання, подано приклади завдань для формування базових та інтегрованих навичок організації наукового процесу. Описано ознаки методу навчальних проєктів як одного з ключових для розвитку наукової освіти та визначено зміни в поведінці учнів при його застосуванні. На основі дослідження виділено групи цифрових інструментів, які необхідні для розвитку екосистеми та сприятимуть підвищенню ефективності освітнього процесу, допоможуть зробити навчання STEM цікавим та продуктивним; наведено приклади цифрових ресурсів та описана їх роль у розвитку екосистеми STEM-освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Плаксієнко, Валерій Якович, Людмила Олександрівна Дорогань-Писаренко, Тетяна Борисівна Прийдак, Ольга Василівна Лега, Людмила Василівна Яловега та Олена Григорівна Красота. "ПРОЄКТУВАННЯ РАМКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 140–60. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3885.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто поняття цифрової компетентності майбутніх економістів. Наголошено на тому, що розвиток цієї компетентності є невід’ємною характеристикою сучасного фахівця, зокрема економічної галузі, що знаходить підтвердження в закордонних і вітчизняних дослідженнях. Розвиток цифрової компетентності є процесом неперервним, що не завершується по закінченню певного навчального курсу, а триває впродовж усього життя. Водночас постає питання вимірювання й оцінювання рівня її розвитку у майбутніх економістів. Оскільки цифрова компетентність є складним інтегрованим поняттям, для вимірювання рівня її розвитку доцільно застосовувати більш загальні підходи, що зосереджуються на головних аспектах, залишаючи простір для адаптування залежно від конкретної цільової групи, потреб, задач тощо. Такий підхід пропонують рамки (цифрової) компетентності. Аналіз сучасних підходів (DigComp, DigCompEdu, DigCompOrg, OpenEdu, DigCompConsumers, EntreComp та ін.) показав, що рамки сприяють уніфікації розуміння головних категорій, спільному баченню еталонних результатів; на основі рамок можна розробляти більш вузько орієнтовані індикатори; рамки можуть слугувати інструментом для співставлення й порівняння навичок, компетентностей у національному і міжнародному контекстах та ін. Беручи до уваги міжнародні підходи до визначення рівнів розвитку цифрової компетентності, авторами розроблено проєкт рамки цифрової компетентності майбутніх економістів. У рамці представлено здатності, що складають компоненти цієї компетентності (робота з даними, комунікація, розробка контенту, безпека, вирішення проблем), індикатори та рівні розвитку (низький, базовий, достатній і високий). У результаті експертного оцінювання з’ясовано, що переважна більшість експертів (93,4 %) оцінюють запропонований проєкт рамки позитивно. Представлений проєкт рамки цифрової компетентності майбутніх економістів може слугувати основою для розроблення більш вузьких специфічних рамок для конкретних економічних чи суміжних спеціальностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Слабоуз, Вікторія. "ЛІНГВОДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЦИФРОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ВИЩІЙ ІНКЛЮЗИВНІЙ ОСВІТІ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 15 (21 жовтня 2021): 174–86. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.243002.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження проблеми у статті зумовлена необхідністю аналізу процесу дигіталізації вищої інклюзивної освіти в Україні. У зв’язку з цим викладання іноземної мови потребує нових підходів до використання лінгводидактичного потенціалу цифрових освітніх технологій для розвитку особистості учнів з особливим психофізичним розвитком, для підвищення рівня творчості їхнього мислення, для формування навичок щодо розробки стратегії знаходження рішень для навчальних і практичних завдань під час викладання іноземних мов. Проблема лінгводидактичного потенціалу цифрових освітніх технологій у навчанні іноземних мов переважно досліджується у працях, що стосуються теорії та методології навчання іноземної мови, такими авторами, як Н. Гальскова, І. Зімняя, Л. Меркулова, І. Кірєєва, А. Міролюбов, С. Тер-Мінасова, С. Фоломкіна, В. Бондар, І. Калініченко, А. Колупаєва, З. Ленів, В. Синов, О. Таранченко, А. Шевцов, М. Швед, О. Безпалько, Р. Вайнолій, Х. Васянович, А. Капской, Н. Сейко, В. Биков, Ю. Носенко, М. Маріотті та ін. Мета цього дослідження – обґрунтувати науково та практично лінгводидактичний потенціал цифрових освітніх технологій у навчанні іноземних мов в умовах інклюзивної освіти. Розглянуто практику використання електронних навчальних засобів для організації навчальної діяльності з навчання іноземних мов в інклюзивній освіті. Представлено досвід впровадження методичного забезпечення використання лінгводидактичного потенціалу електронних освітніх засобів у навчанні іноземних мов в умовах інклюзивної освіти. За результатами дослідження у статті представлено наукове обґрунтування, сутність та структуру комплексного застосування лінгводидактичного потенціалу цифрових освітніх технологій у навчанні іноземних мов у вищій інклюзивній освіті. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що аналізуються та узагальнюються основні теоретичні підходи до проблеми лінгводидактичного потенціалу цифрових освітніх технологій у навчанні іноземних мов в умовах інклюзивної освіти; розкрито зміст поняття “цифрові освітні технології” у системі соціальних та гуманітарних знань; конкретизовано характеристики цифрових освітніх технологій. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що складові програмно-методичного забезпечення використання лінгводидактичного потенціалу цифрових освітніх технологій у навчанні іноземних мов в умовах інклюзивної освіти визначені. Висновки дослідження можуть послужити основою для подальших наукових досліджень у розвитку теорії та практики навчання іноземних мов студентам з особливими вадами психофізичного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Дмітрієва, Оксана Іванівна, та Олена Василівна Чопік. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 30–51. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4119.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати дослідження особливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності сучасних закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням та спеціальних шкіл для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Висвітлено основні напрямки сучасних наукових досліджень у загальній та спеціальній педагогіці з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому просторі. З’ясовано ставлення старшокласників з типовим розвитком та їхніх однолітків з порушеннями інтелектуального розвитку до навчання в закладі загальної середньої освіти, зокрема до уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а також мотивацію школярів щодо використання цифрових засобів. Визначено, що переважна більшість школярів зацікавлена в навчанні з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, разом з тим, лише окремі учні використовують цифрові засоби з навчальною метою. На відміну від учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, у яких бракує знань, практичних навичок та немає можливості використовувати цифрові засоби під час навчання, школярі з типовим розвитком використовують їх досить часто. Проаналізовано ставлення педагогів, що працюють з учнями з типовим розвитком та школярами з порушеннями інтелектуального розвитку, до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної діяльності, визначено пов’язані з цим труднощі. З’ясовано, що значна частина педагогів використовують у роботі інформаційно-комунікаційні технології, здебільшого готові матеріали, які потребують адаптації стосовно конкретних тем, занять, рівня розвитку та можливостей учнів. Водночас педагоги відчувають певні труднощі, пов’язані з недостатнім рівнем власних знань та вмінь, відсутністю необхідного технічного та програмного забезпечення закладів освіти, недостатнім рівнем забезпечення особистим сучасним технічним обладнанням. Частина педагогів віддає перевагу традиційним методам навчання, мотивуючи це шкідливістю впливу використання інформаційно-комунікаційних технологій на розумовий та фізичний стан школярів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Гнатовська, А. І. "СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ". Знання європейського права, № 3 (7 вересня 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.233.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено, що уряди всього світу використовують цифрові технології для інноваційного перетворення способу своєї діяльності, обміну інформацією, прийняття рішень та надання послуг, а також для залучення та співпраці з людьми для вирішення політичних завдань, що становлять суспільний інтерес. Однак у багатьох країнах все ще бракує можливостей ефективно використовувати цифрові технології для надання доступних, надійних, швидких, персоналізованих, безпечних та інклюзивних послуг та розширення прав і можливостей людей за допомогою відкритих механізмів участі. Розвиток електронного уряду є першочерговим пріоритетом у політичних програмах, але увага була зосереджена насамперед на цифровій трансформації уряду на національному рівні. Місцева електронна влада також заслуговує на увагу, оскільки міські та муніципальні адміністрації мають більш безпосередню взаємодію з жителями та відповідають за вирішення проблем, що впливають на повсякденне життя людей. Застосування платформ електронної участі продовжує поширюватися в більшості країн, існує тенденція до створення багатофункціональних платформ участі, таких як форуми щодо роздумів, консультації та/або електронні петиції щодо нової політики, опитування громадської думки, система скарг, повідомлення про корупцію та генерація ідей та інновацій. У багатьох випадках використання електронної участі залишається низьким. Окрім причин, пов’язаних із доступом до технологій та цифровими навичками, відсутність розуміння мотивацій для участі в Інтернеті та небажання державних установ ділитися питаннями встановлення порядку денного і повноважень щодо прийняття рішень, схоже, відіграє важливу роль щодо обмеженого прогресу серед багатьох інших факторів. Під час здійснення електронного урядування важливо дотримуватись загально прийнятих засад та ідей публічного адміністрування, але при цьому адаптувати їх під новітні реалії. Важливо забезпечити ефективне та якісне виконання суб’єктами публічного адміністрування покладених на них завдань, упровадження інформаційно-комунікаційних технологій, що має базуватися на чіткій методиці впровадження елементів електронного уряду, крім того, має відбуватись постійне формування спільного інформаційного простору та захищеної інфраструктури органів виконавчої влади тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Гриневич, Лілія Михайлівна, Наталія Вікторівна Морзе та Марія Анатоліївна Бойко. "НАУКОВА ОСВІТА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 1–26. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3980.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано поняття та необхідність упровадження наукової освіти в середній школі за умов цифрової трансформації освіти, представлено огляд інноваційних педагогічних технологій, які можуть ефективно застосовуватися для поширення наукового мислення на ширший перелік навчальних предметів і формування STEAM та інноваційної компетентностей як ключових компетентностей учнів. Авторами досліджено теоретичні основи поняття наукової освіти. Подано перелік знань, навичок та діяльностей, які входять до STEAM та інноваційної компетентностей. Доведено, що для їх формування доцільно цілеспрямовано використовувати в освітньому процесі метод навчальних проєктів, проблемне навчання та дослідницько-пізнавальний метод. У статті описано особливості цих інноваційних педагогічних технологій при впровадженні наукової освіти в середніх школах на основі використання сучасних цифрових технологій та інструментів. Авторами досліджено рівень обізнаності з такими технологіями та практику їх застосування серед українських учителів. До дослідження було долучено вчителів та майбутніх учителів п’яти українських університетів, що є партнерами Київського університету імені Бориса Грінченка за проєктом MoPED («Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання MOPED» – №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP) задля виявлення потреб у вивченні сучасних освітніх трендів та відповідних для їх забезпечення інноваційних педагогічних технологій та цифрових інструментів. У статті представлені результати, які демонструють рівень зацікавленості вчителів та майбутніх учителів в оволодінні цифровими інструментами, описані групи інструментів для розвитку наукової освіти: створення в учнів позитивної мотивації, стимулювання їх до творчості, формування нестандартного творчого та креативного мислення, до пізнання навколишнього світу, до проведення експериментів, пошуку нових методів вирішення проблемних ситуацій. На основі дослідження визначено напрями підвищення кваліфікації вчителів для розвитку наукової освіти та формування інноваційної та STEAM-компетентностей в умовах цифрової трансформації суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Цифрові навички"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями