Добірка наукової літератури з теми "Цифрове телебачення"

The main objective of the study was to analyse the particularities of transition from terrestrial to digital format of the television in Ukraine. This objective was accomplished with the help of the following research methods: the method of analysis was applied to select the subjects of digitalization and to determine their role in the overall process; historical method was used to reconstruct the chronological order of events in transition to the digital television in Ukraine and in the world; the method of analogy was applied to determine the prospects of digital broadcasting development in Ukraine. Results and Conclusions. The process of transition from analogue to digital format of television in Ukraine has been lasting for 10 years. This is due to some problems at the state level (the conflict in competences of the responsible state agencies, the lack of a single decision-making centre, the lack of influence on the monopoly provider), at the TV content market (the unfounded costs of territory coverage with analogue signal, the lack of digital broadcasting licenses for many regional and local channels), and at the service provider’s level (the monopoly position of the existing provider, the absence of grounded calculation for territory coverage by the current national network). This set of problems leads to ambiguity in digital television perception within the domestic market, and costs Ukraine in its international public image due to failure to fulfil the Geneva 2006 agreement. The new relationships and patterns in transition from terrestrial to digital format of the television broadcasting in Ukraine were discovered in this study. It is grounded that the coordinated and efficient work of responsible state agencies is needed to solve the existing problems and to implement transition to digital broadcasting in Ukraine. The construction of alternative digital networks and the licensing of new digital networks providers are also needed, as well as the state assistance in providing digital TV devices to vulnerable groups of population and proper information campaign of the need to transit to digital TV.

В статті розглядаються основні сучасні інструменти цифрового маркетингу в сфері сервісів доставки продуктів, товарів і готової їжі. Особлива увага приділяється тому, як коронавірусна пандемія вплинула на розвиток онлайн-ритейлу, де торгівля здійснюється через Інтернет. Без використання цифрового маркетингу, який з нашого поглядуявляє собою інструменти комунікацій зі споживачем та здійснюються за допомогою сучасних цифрових каналів зв’язку, не можливо розраховувати на результат. Було розглянуто особливості та прояв інтегрованих маркетингових комунікацій в різних омніканальних засобах таких, як смартфони, комп’ютери, планшети, телебачення, радіо, цифрові екрани. Крім того, цифровий маркетинг має своє втілення і в офлайн каналах у вигляді посилань на електронні ресурси і qr-кодів. У якості рекомендацій пропонується створювати спецпроекти – це комплексна інтеграція бренду, яка виходить за рамки стандартних форматів. Наприклад, можна створити спецпроект, присвячений Новому року. З точки зору маркетингу можна виявити, які продукти необхідно продати, які зараз існують проблеми із замовленнями, яке потрібне охоплення аудиторії тощо. З точки зору рекламної комунікації, бренди можуть запустити велику акцію і залучити до співпраці партнерів. Розглянуто приклади просування системи доставки продуктів харчування, які існують на нинішньому ринку. Одним з найбільш відомих і ефективних способів комунікації зі споживачами залишається відео-контент: на телебаченні та в Інтернеті. Іншими важливими інструментами для комунікації зі споживачем в онлайн і офлайн-середовищі є: контекстна реклама, таргетована реклама, SMM, е-mail-маркетинг, аутдор-реклама, пуш-повідомлення, SMS, QR-коди. Проаналізуємо, які сучасні інструменти та канали використовують українські онлайн-сервіси швидкої доставки. Об'єктами досліджень стали – Rocket і Glovo. Карантин зіграв для національного рітейлу роль каталізатора, прискоривши тренди, що вже існують в інших розвинених країнах. Виявилося, що інструменти, потрібні для зручних покупок онлайн, в українців уже є: банківські додатки з кредитними пропозиціями, можливість перераховувати гроші з карти на карту, швидкий мобільний Інтернет. Цифровий маркетинг передбачає персоналізований підхід, а це означає, що ви повинні мати уявлення про потреби, переваги, інтереси та інші дані вашого потенційного клієнта.

Актуальність статті зумовлена стрімким розвитком таких цифрових платформ, як Google, Facebook, Microsoft, Apple тощо, та набуттям ними вагомого суспільного, економічного та політичного значення у світі в цілому і Україні зокрема. Цифрові платформи визначено як складні інформаційні системи, що забезпечують виконання функцій взаємозв’язку між учасниками ринків, і є відкритими для використання клієнтами, партнерами, розробниками додатків, постачальниками послуг. Проникнення цифрових платформ у всі сфери суспільно-політичного буття спричиняє дедалі більшу індивідуалізацію громадянських інтересів, формування множинних ідентичностей, розмиванню традиційних підстав консолідації громадської думки. Для виживання в епоху цифровізації партії починають працювати за моделями функціонування цифрових платформ та стають все більш популістськими. Метою статті є огляд перспектив та напрямів впливу цифрових платформ на розвиток політичних інститутів в Україні. Результати аналізу показують, що рекламна база Фейсбуку в Україні нині сягнула 22 мільйонів осіб. 63% отримують політичну інформацію з соціальних мереж, і ця кількість збільшується щороку, в той час як телебачення залишається основним джерелом політичної інформації для 48% українців, у тому числі 8% дізнаються про важливі події виключно з телевізійних новин Станом на лютий 2021 року 57% українців користуються Вайбером, понад 20% - Телеграмом. Водночас якщо громадяни розвинутих країн (США, Нідерландів, Данії, Великобританії) все більш негативно оцінюють вплив великих технологічних компаній на сучасну демократію, українці майже не усвідомлюють негативного впливу. Перспективи подальших досліджень пов’язані із необхідністю розробки законодавства, спрямованого на захист персональних даних та інші напрями запобігання негативному впливу цифрових платформ і технологій штучного інтелекту на сталість демократичних інститутів в Україні.

Авторкою проаналізовано ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. ЮНЕСКО у своїй діяльності підкреслює роль медіаграмотності як найважливішої компетенції цифрової епохи. У середині 70-х років ЮНЕСКО заявило не тільки про свою повну підтримку медіаосвіти, а й про медіаосвіту як про пріоритетний напрям на найближчі десятиліття. Вважається, що термін «медіаосвіта» офіційно на світовому рівні вперше було використано у 1973 р. у процесі спільного засідання Сектору інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно та телебачення. У деклараціях та резолюціях міжнародних конференцій ЮНЕСКО підкреслює важливість цього напряму і визначає медіаосвіту як один з пріоритетних напрямів своєї діяльності. Дослідницею проаналізовано зміст декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій у Грюнвальді, Тулузі, Відні, Севільї, Москві, Празі, Сеулі, які формулюють цілі і завдання для подальшого поширення медіа- та інформаційної грамотності і розвитку глобального інформаційного суспільства загалом. Зокрема, авторка звернула увагу на зміст та основні положення Празької декларації про створення суспільств інформаційної грамотності, Олександрійської декларації про інформаційну грамотність і неперервну освіту, Паризької декларації з розвитку медіаінформаційної грамотності для країн ООН, Феської декларації щодо медіаінформаційної грамотності, Плану дій Глобального альянсу для партнерства з медіаінформаційної грамотності, Паризької декларації з медіаінформаційної грамотності в епоху цифрових технологій, Сеульської декларації про медіа- та інформаційну грамотність для всіх і у разі загальної участі: захист від дезінфодемії тощо. У текстах містяться заклики до урядів і неурядових організацій активно підтримувати і розвивати медіа- та інформаційну грамотність у всіх сферах життя і на всіх рівнях, акцентовано увагу на потребі постійного розвитку медіаосвіти та медіаграмотності як важливих елементів формування світогляду людини. ЮНЕСКО відіграє провідну роль в ініціативі щодо підтримки розробників інформаційних ресурсів з медіа- та інформаційної грамотності.

Статтю присвячено методам інформаційно-психологічної війни, які використовуються під час пандемії коронавірусної інфекції. У роботі інформаційно-психологічна війна розглядається як різновид політичної війни. Викладено дефініцію інформаційно-психологічної війни у доктрині, надано авторське визначення інформаційно-психологічної війни, під якою у загальному вигляді розуміється «інструмент впливу політичної, військової, економічної, ідеологічної дії». У сучасну епоху кожна криза – регіональна, національна чи світова – неминуче супроводжується веденням інформаційно-психологічної війни; цифрова епоха перетворилася в «епоху дезінформаційну», а пандемія коронавірусної інфекції стала частиною інформаційно-психологічної війни багатьох країн світу. Ще у лютому 2020 року ВООЗ сказав про так звану «інфодемію». «Ми не просто боремося з епідемією; ми боремося з інфодемією», − сказав Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейесус. Велика кількість інформації, правдивої і брехливої, утруднювала пошук правдивих джерел. Поки коронавірус перевернув економічне і суспільне життя населення, яке зіткнулося із безпрецедентним обмеженням свободи і пересування (типовими стали новини: «Італія розповсюджує обмеження Ломбардії через коронавірус на всю країну. Ніколи ще карантин не блокував всю країну через епідемію»; «ООН визначає пандемію коронавірусу як найбільшу кризу із часіd Другої світової війни»), пандемія до того ж посилила затяжну інформаційно-психологічну війну, яка розгорнулася із більшою силою, адже багатьом людям довелося бути вдома і проводити багато часу за переглядом телебачення і у соціальних мережах. У роботі було зосереджено увагу на таких методах інформаційно-психологічної війни, як дезінформація, пропаганда, використання м’якої сили.

Винахід нових технологій, переважно в галузі телекомунікацій: телефон, радіо, телебачення та супутниковий зв’язок – суттєво вплинули на дипломатію, проте не замінили саму природу здійснення дипломатичних процедур. У свою чергу, комунікація та інформація, основні стовпи дипломатії, за останні роки були принципово змінені шляхом процесу цифровізації. У сучасному житті роль і місце інформації без перебільшення можна визначити як одне з найважливіших. Людство давно усвідомило, що успіх будь-якої практичної діяльності визначається багатьма факторами, але перш за все, якістю інформаційного забезпечення. Недостатня кількість, ігнорування наявної інформації, або нездатність правильно її оцінити рано чи пізно можуть стати причиною серйозних прорахунків і помилок, які врешті-решт призведуть до глибокої поразки на дипломатичній арені. Метою статті є дослідити вплив сучасних цифрових інформаційно-комунікативних технологій на розвиток і практику здійснення дипломатичної служби держави. Методологія дослідження є комплексною і визначається специфікою предмета дослідження, його метою і завданнями, а також міждисциплінарним підходом до визначеної проблеми. У результаті зроблено висновки, що новітня комунікаційна еволюція не тільки пришвидшила потік інформації, але й розширила ментальність та способи мислення в дипломатичному співтоваристві. Дипломату постійно доводиться ретельно та безперервно аналізувати події, інформацію про які він отримує зі своїх спеціальних джерел, які, в свою чергу, можуть вплинути на процес формування не тільки його думки, але і внутрішньої / зовнішньої політики в цілому.

У статті розглянуто етапи еволюції суспільства від аграрного до інформаційного. Зазначено, що важливою характеристикою інформаційного суспільства є збільшення кількості засобів масової комунікації, які дозволяють користувачеві обирати потрібний канал інформації, зокрема інтернет-сайти, інтер-нет-телебачення, інтернет-радіо, соціальні мережі тощо. Ці засоби використовують політтехнологи, які розробляють і впроваджують різні технології у виборчий процес. У статті говориться про те, що виборчі технології становлять невід'ємну складову частину політичного життя сучасного суспільства, вони відіграють значну роль у формуванні політичних процесів та інститутів у політичній системі, а виборчі кампанії посіли місце важливої складової частини політичного життя українського суспільства. Проаналізовано сучасні виборчі кампанії, які показують, що в сучасних аспектах суспільного життя України передвиборча боротьба стає все інтенсивнішою, оскільки все більше передвиборчих кампаній будуються на застосуванні виборчих технологій із використанням інформаційних ресурсів, що підвищує шанси кандидата на перемогу. Сучасні інформаційні технології дозволяють політикам-кандидатам регулювати свої можливості під час комунікації з виборцем та вимагають здійснити конкретні кроки в досягненні політичної мети. У статті розкривається еволюція виборчих технологій, які пройшли газетний, телевізійний та цифровий шляхи розвитку. Додавання інформаційної складової частини у виборчі технології дозволило їм перетворитися на потужну частину виборчих засобів, які все більше використовують інформаційні технології в боротьбі за владу. Зазначено, що в сучасних реаліях боротьба за владу ведеться не стільки через конкуренцію політичних партій та передвиборчих програм, скільки через боротьбу віртуальних образів, які створюються інформаційними технологіями, що застосовуються у виборчому процесі. Останні виборчі перегони в Україні й інших державах доводять ефективність застосування інформаційної складової частини під час виборів. У висновках наголошено на важливості дослідження виборчих технологій та інформаційних можливостей у сучасній політичній науці, оскільки вони як складник виборчих процесів істотно впливають на розвиток процесів державотворення.

В статті розглянуто зміну комплексу маркетингу з розвитком цифрових технологій, а саме: ґенезу digital-маркетингу, його характеристики і основні канали. Визначено роль та особливе значення digital-маркетингу в діяльності підприємств України. Обґрунтовано, що digital-маркетинг, завдяки своїми властивостям, істотно розширив можливості та інформаційне поле підприємств, знизив витрати, пов'язані з рекламою, пошуком партнерів, обміном і зберіганням інформації, а також посилив роль інформації як ресурсу в маркетингових та економічних системах управління. Доведено, що ефективність маркетингової діяльності напряму залежить від застосування комплексу інструментів digital-маркетингу, які розширяють можливості інформаційної підтримки підприємства в процесі вивчення ринку і пошуку нових ніш та підвищують ефективність взаємодії зі споживачем. Обґрунтовано пріоритетність залучення клієнтів та синергетичний ефект від комплексного використання інструментів digital-маркетингу в умовах нестабільного середовища. Систематизовано та охарактеризовано основні передумови формування digital-маркетингу, а саме: поява перших соціальних мереж та сервісів (MySpace, Del. icio. us, Diggта Facebook, Instagram, Twitter тощо), розвиток пошукових систем (Google, Baidu, Bing тощо), та поширення мобільних пристроїв (айфони, смартфони, планшети, нетбуки тощо). Показано, що впровадження цифрових технологій набуло поширення завдяки успішному налагодженню взаємодії з більш широкою цільовою аудиторією Інтернету за короткі терміни, відносно дешеве просування, підвищення впізнаваності бренду, прозорість маркетингової кампанії і можливість вносити коригування в режимі реального часу. Здійснено історичний аналіз та запропоновано еволюційне плато розвитку digital-маркетингу. До ключових етапів формування та розвитку digital-маркетингу в світі та в Україні пропонується віднести: цифрове телебачення, e-mail-маркетинг, інтерактивні екрани, пошукову оптимізацію, інфлюенц-маркетинг, контекстну рекламу та SMM-маркетинг.

Робота містить 103 сторінки, 73 рисунки, 10 таблиць. Було використано 18 джерел. Актуальність теми Використання терагерцового діапазону в телекомунікаціях перспективно в силу перевантаженості діапазонів більш низьких частот, зростання інформаційного трафіку, який вимагає передачі гігабітних цифрових потоків по лініях зв'язку є актуальним. Тому передбачається створення принципово нових за габаритами, завадозахищеності та енергоефективності пристроїв суб- та терагерцового діапазону для високошвидкісного передавання відеосигналів, для радіорелейних систем прямої видимості, для транспортних мереж мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) та радарів для високоточного виявлення і розпізнавання малорозмірних швидкісних цілей. І хоча дальність зв'язку в терагерцевому діапазоні оцінюється декількома кілометрами через обмеження у вихідної потужності передавача і чутливістю приймача, є ряд перспективних застосувань каналів передачі, що базуються на цьому частотному діапазоні. Розвиток елементної бази радіоелектронних пристроїв, широке впровадження цифрової техніки формування та оброблення сигналів, дозволяє по-новому підійти до розв’язування багатьох задач, які раніше стримували втілення розробок телекомунікаційних системсуб- та терагерцового діапазонів. Освоєння суб- та терагерцового діапазонів саме по собі викликає значний інтерес у зв’язку з їх унікальними властивостями ,зокрема щодо реалізації завадозахищених ,екологічно безпечних каналів з гігабітною пропускною здатністю. Зазначені обставини роблять цей діапазон унікальним для побудови телекомунікаційних систем та мереж, зокрема персональних, локальних і міських транспортних безпроводових мереж, а також радіоканалів “точка-точка” (радіорелейних ліній). Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Магістерська дисертація виконувалась згідно з планом наукових досліджень кафедри телекомунікацій Інституту телекомунікаційних систем в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи (тема №2035-П) «Розробка імпульсної над широкосмугової системи радіозв`язку терагерцового діапазону частот». Мета й завдання дослідження Метою даної магістерської дисертації переконатися в можливості застосування безпроводових телекомунікаційних систем терагерцового діапазону для високоякісного передавання сигналів цифрового телебачення.. Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено такі основні задачі: 1. Аналіз сучасного стану розвитку технологій для створення бездротових телекомунікаційних систем терагерцового діапазону. 2. Розробка структурної схеми бездротової телекомунікаційної системи терагерцового діапазону. 3. Розрахунок енергетичного бюджету радіолінії терагерцового діапазону. 4. Створення експериментального зразка радіолінії терагерцового діапазону частот та проведення за допомогою його експериментальних досліджень параметрів цифрового телебачення. Об’єкт дослідження Технології терагерцового діапазону частот. Предмет дослідження Параметри сигналів цифрового телебачення та їх зміна при передачі цих сигналів по радіолінії терацерцового діапазону. Методи дослідження Методи теорії поширення радіохвиль, принципи побудови приймальних та передавальних пристроїв. Методи формування сигналів аналогового та цифрового телебачення. Методи вимірювання сигналів аналогового телебачення, імітаційне моделювання, аналітичні розрахунки. Практичне значення одержаних результатів Передача сигнала в ТГц діапазону з використанням модуляції з високою позиційністю модуляції не вище чим QAM-64 являється надійною. З використанням модуляції вище чим QAM-64 (наприклад QAM-256), необхідно вжити необхідних заходів, для зменшення рівня шумів в передавальному та приймальному трактах, а також збільшення частоти гетеродина. Розробки магістерської дисертації були доведені до конкретної реалізації у вигляді моделі прийомопередавального тракту системи, що працює в діапазоні частот 130,4 ГГц. Впровадження роботи Результати магістерської роботи впроваджено в навчальний процесс Інституту телекомунікаційних систем, а саме в якості лабораторної роботи з дисципліни «Телекомунікаційні безпроводові системи – 1». Ключові слова. Радіолінія терагерцового діапазону, цифрове телебачення, безпроводові телекомунікаційні, прийомопередавальний тракт, модуляція.
This work contains 103 pages, 73 figures, and 10 tables and 18 sources have been used. Actuality of theme The use of the terahertz range in telecommunications is promising due to the overloading of lower frequency ranges, the growth of information traffic, which requires the transmission of gigabit digital streams along the communication lines, is relevant. Therefore, it is envisaged to create fundamentally new dimensions, impedance and energy efficiency of sub-and terahertz range devices for high-speed video transmission, for radio-relay systems of direct visibility, for fifth-generation mobile communication networks (5G) and radars for high-precision detection and detection of small-scale speed goals. Despite the fact that the range in the terahertz range is estimated at several kilometers due to limitations in the transmitter output power and receiver sensitivity, there are a number of promising applications of transmission channels based on this frequency range. The development of the elemental base of radio electronic devices, the widespread introduction of digital technology for the formation and processing of signals, allow the use of new approaches to the solution of many problems that previously held back the implementation of the development of telecommunication systems of sub- and terahertz ranges. The development of sub-and terahertz ranges is of considerable interest due to unique properties, in particular, regarding the implementation of malicious, environmentally safe channels with gigabit throughput. These circumstances make this range unique for the construction of telecommunication systems and networks, including personal, local and urban transport wireless networks, as well as point-to-point radio (radio relay lines). Relation with scientific programs, plans, themes The Master's dissertation was carried out in accordance with the research plan of the Telecommunication Department of the Institute of Telecommunication Systems within the framework of state budget research work (theme №2035-П) "Development of pulsed over the broadband radio-telegraph system of the terahertz frequency range". The purpose and tasks of the research The purpose of this master's thesis is to make sure that wireless telecommunication systems can use the terahertz range for high-quality digital TV signals. To achieve the research goal, the following main tasks were set and solved: 1. Analysis of the current state of technology development for the creation of wireless telecommunication systems terahertz range. 2. Development of the structural scheme of the wireless telecommunication system of the terahertz range. 3. Calculation of the energy budget of the radiolino terahertz range. 4. Creation of a pilot sample of the radio frequency range of the terahertz frequency range and conducting with its experimental research the parameters of digital television.. Object of research Technologies terahertz frequency range. Subject of research Parameters of digital television signals and their change when transmitting these signals over the tertiary ring radio line. Research methods Methods of the theory of radio waves propagation, principles of construction of receiving and transmitting devices. Methods of forming signals of analogue and digital television. Methods of measurement of analogue television signals, simulation, analytical calculations. The practical value of the results obtained The transmission of a signal in the THZ range using modulation with high modulation position is not higher than the QAM-64 is reliable. Using modulation higher than QAM-64 (eg QAM-256), it is necessary to take the necessary measures to reduce the noise in the transmission and receiving paths, as well as to increase the frequency of the heterodyne. The development of the master's thesis was brought to a concrete implementation in the form of a model transceiver system of the system operating in the frequency range 130.4 GHz. Implementation The results of the Master's dissertation are introduced into the educational process of the Institute of Telecommunication Systems, namely as a laboratory work on the discipline "Telecommunication Wireless Systems - 1". Keywords Terrahertz radiation range, digital television, wireless telecommunication, transceiver, modulation.

Дипломна робота присвячена питанням побудови мультисервісної мережі оператора кабельного телебачення та Інтернет. Дана робота проводилася по пропозиції і в співпраці з ISP “Dilines”. Пропонована модель мережі вже запущена в експлуатацію і має комерційний успіх. Метою роботи є побудова мультисервісної мережі оператора кабельного телебачення та Інтернет. Об’єкт дослідження: передача даних. Предмет дослідження: мультисервісна мережа.