Статті в журналах з теми "Цифрова техніка"

Формулювання проблеми. Суспільство знаходиться на етапі використання найсучасніших технологій у різних напрямах з різноманітними потребами: від використання роботів, 3D-друку у медицині, технологій обробки великих обсягів даних, хмарних і безпаперових технологій на підприємствах, технологій в освіті (організація цифрових університетів), квантових технологій, штучного інтелекту, роботів у розробці техніки до використання інтернет речей у повсякденному житті тощо. Таке використання цифрових технологій вимагає, щоб майбутні випускники знали та вміли користуватися ними. Якраз у Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки наголошено про необхідність цифровізації освіти. А цифровізація передбачає використання цифрових технологій. Відповідно наразі виникає запитання «Якою зараз є цифрова трансформація освіти?», «Чи досягнуто поставлені завдання концепції на практиці?». Матеріали і методи. Аналіз наукових праць щодо стану цифрової трансформації освіти України, систематизація отриманих результатів, пояснення сучасного стану цифрової трансформації освіти. Результати. Проведений аналіз наукових праць, надав можливість схарактеризувати ключові поняття, визначити цифрові технології як найсучасніші технології, які поєднують використання технологій (великих обсягів даних, хмарного середовища, інтернет речей, роботизації, штучного інтелекту, квантових технологій тощо) і мережі Інтернет, гаджетів, сучасних ПК, а цифровізацію – використання цифрових технологій; цифрову трансформацію. Окреслено напрями цифровізації освіти. Схарактеризовано сучасний стан цифрової трансформації освіти. Виділено існуючі проблеми цифрової трансформації освіти. Висновки. Використання цифрових технологій в освітньому процесі забезпечує підготовку спеціалістів до конкурентоспроможності у сучасному світовому суспільстві. Але необхідним є вирішення існуючих проблем цифрової трансформації освіти.

У статті розглянуто проблему цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання. Розкрито сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність» з акцентуванням уваги на тому, що цифрова компетентність виступає як узагальнююча категорія вищого порядку і може включати в себе такі поняття, як «цифрові навички», «медіа-» та «інформаційну грамотність», «ІКТ-грамотність». Проаналізовано цифрову компетентність крізь призму «Опису цифрової компетентності педагогічного працівника», «Опису рамки цифрової компетентності для громадян України DigCompUA for Citizens 2.1». Здійснено дослідження проблеми цифрової компетентності вчителів мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання шляхом опитування вчителів початкових класів та вчителів, які залучені до викладання мистецьких дисциплін. Наголошується на важливості демонстрування техніки малювання в режимі реального часу, тобто учні обов’язково повинні бачити всі дії вчителя під час творчого процесу з коментуванням. Для вчителя важливим є візуальний контакт з учнями, тому основним завданням є максимальне моделювання процесу та умов очного навчання. Виявлено недостатній рівень цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання, оскільки уроки мистецького циклу потребують ґрунтовного демонстрування послідовності малювання, створення твору чи вивчення музичного твору, а не просто зведення уроку до перегляду відео чи взагалі відсутності пояснення. Запропоновано набір програм та додатків, які можна використовувати під час організації уроків мистецького циклу в умовах дистанційного навчання, таких як сайти віртуальних екскурсій, програми ArtRage, Pottery, інтерактивні платформи Kahoot, LearningApp. Наголошено на важливості подальшого дослідження та розроблення опису цифрового інструментарію, методичних рекомендацій та практичних доробків використання цифрового інструментарію під час викладання мистецьких дисциплін.

Аннотация. Цель. В статье решается задача определения приоритетов внедрения цифровых технологий на предприятиях растениеводства в условиях финансовых, кадровых, ресурсных ограничений. Одновременное внедрение всего спектра цифровых технологий является маловероятным. Поэтому необходимо выделить наиболее эффективные технологии, способствующие повышению эффективности предприятий растениеводства. Методология и методы. Поскольку цифровизация сельского хозяйства в России находится на начальном этапе, наиболее рациональным методом является использование нечетких экспертных оценок, которые выражаются лингвистическими переменными. В исследовании сформирована экспертная группа и выполнено ранжирование приоритетов внедрения цифровых технологий. Все цифровые технологии растениеводства рассматривались по трем классификационным группам: цель применения, используемая техника, локализация (на отдельном предприятии или в регионе). Результаты. В результате экспертных оценок и их обработки методами нечетких множеств выявлены приоритеты внедрения цифровых технологий на предприятиях растениеводства Кемеровской области. По степени локализации наиболее эффективными являются распределенные среди многих сельскохозяйственных предприятий, затем – распределенные на одном предприятии. Среди используемой техники наиболее высокие оценки получили: системы удаленного учета и контроля, технологии коллективного использования ресурсов общего пула, технологии автономного (беспилотного) вождения наземной техники, геоинформационные технологии, беспилотные летательные аппараты. С точки зрения цели применения цифровых технологий наиболее высокую оценку получили информатизация, мониторинг и программирование урожаев, построение цифровой модели для работы агронома. Научная новизна. В результате проведенных исследований выделены конкретные приоритеты внедрения цифровых технологий в отрасли растениеводства Кемеровской области. Определены цифровые технологии, внедрение которых требует государственной поддержки. Перспективы дальнейших исследований связаны с определением организационно-управленческих условий продуктивного внедрения конкретных технологий, обоснованием их экономической эффективности в условиях предприятий растениеводства различных типов.

Мета статті – окреслити актуальні наукові завдання з визначення напрямів удосконалення структури, а також подальшого розвитку криміналістичної техніки, зважаючи на досягнення провідних країн, передусім Європейського Союзу та США. У процесі дослідження узагальнено підстави до визначення поняття криміналістичної техніки, застосовувані вітчизняними і зарубіжними науковцями, запропоновано власну дефініцію. Виокремлено складові криміналістичної науки (криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістична методика). Обґрунтовано необхідність розвитку саме криміналістичної техніки. Доведено недоцільність подальших спроб обстоювати правовий (юридичний) характер криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Вироблено пропозиції, з огляду на мультидисциплінарну природничо-технічну природу і беручи до уваги процеси глобалізації та взаємної інтеграції, щодо удосконалення її структури, спираючись на досвід інших країн, зокрема США, Німеччини, за аналогічною моделлю якої формувалася вітчизняна криміналістика. Аргументовано доцільність започаткування нових розділів криміналістичної техніки, таких як криміналістична мікрологія, криміналістична вибухотехніка, криміналістичне зброєзнавство, криміналістична фоноскопія, судова одорологія, дослідження матеріальних слідів на наявність ДНК, дослідження наркотичних засобів, дослідження комп’ютерної техніки, цифрових носіїв та програмного забезпечення, базуючись на результатах проведення ґрунтовних теоретичних досліджень з метою розроблення наукових засад і прикладних рекомендацій щодо розвитку цих розділів. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими і спеціальними методамидослідження, зокрема: системно-структурним з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ; логіко-аргументаційним проаналізовано чинні положення щодо їх повноти, відповідності досягненням сучасних юридичних наук; порівняльно-правовим узагальнено правоохоронну практику та положення законодавства, зокрема США, Німеччини; історико-правовим зроблено ретроспективний аналіз розвитку криміналістичної техніки як складової криміналістичної науки; догматичний сприяв поглибленню та уточненню понятійно-категоріального апарату дослідження; моделювання уможливив формулювання висновків, а також пропозицій щодо удосконалення структури криміналістичної техніки, у тому числі започаткуванням нових її розділів.Ключові слова: криміналістика; криміналістична техніка; структура; зміст; техніко-криміналістичні засоби.

Цифровые ИС не только основа совершенствования систем управления, средств вычислительной техники, связи, передачи данных и т. п., но и один из важнейших элементов цифровой трансформации экономики. Доля цифровых ИС в структуре стоимости конечных электронных систем растет, капиталовложения увеличиваются, производственная база расширяется.

Виникнення криміналістики, судової експертизи та різних судових наук пов’язано з використанням передових досягнень науки і техніки у протидії злочинності. Нині можливо говорити про достатньо високий рівень у формуванні цих наукових знань на доктринальному рівні. Мета статті полягає у дослідженні проблем формування і визначення сучасного стану доктрини криміналістики та судової експертизи в Україні, а також констатація щодо виникнення нової галузі криміналістичних знань або певного стратегічного напряму – цифрової криміналістики, визначення ролі цифрових доказів у процесі доказування. У статті розглянуто новітні тенденції криміналістики в сучасних умовах і формування нового криміналістичного напряму “цифрової криміналістики”. Важливою тенденцією криміналістики є її “технологізація”, розроблення та впровадження інформаційних, цифрових, телекомунікаційних та інших технологій. Визначено роль цифрових доказів (цифрової інформації) в доктрині криміналістики та судової експертизи. Цифрові докази вимагають новітніх підходів до їх зби-рання, зберігання, використання та дослідження під час доказування у кримінальному провадженні. Звернено увагу на вирішення криміналістикою стратегічних завдань, вплив на її розвиток науково-технічного прогресу, змін у правових механізмах і запровадження стандартів доказування.

У статті досліджено процес видобутку криптовалюти. Визначено основні фактори, що впливають на функціонування обладнання для майнингу та кількість отриманих цифрових валют на прикладі монети біткоїн. Запропоновано структурно-логічну схему процесу видобутку криптовалюти. Запропоновано поняття «цифровий знос», яке відображає реальні втрати техніко-економічних характеристик «асіка» (applicationspecific integrated circuit). Наведено залежність отриманого доходу від потужності обладнання та встановлено планові амортизаційні відрахування. Наведено порівняння цих розрахунків з онлайн-ресурсами для визначення планових доходів від видобутку цифрової валюти – монети біткоїн.

Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності. Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами. Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей. Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.

Метою статті є концептуальне виявлення процесу взаємодії людини та техніки у техноспросторі; сучасна репрезентація поняття «техніка». Методологічними засадами дослідження є філософська рефлексія, герменевтичний метод, історико-філософський аналіз першоджерел, порівняльний аналіз, систематизація. Наукова новизна полягає в тому, що затверджується актуалізація напрямку філософія техніки, яка знаходить свою нову форму в філософії сучасного французького філософа Бернара Стиглера. Охарактеризовано основні риси поняття техніки, негантропоцену та негантропології в концепції Бернара Стиглера. Досліджено роботу Інституту досліджень та інновацій паризького Центру Жоржа Помпіду (IRI) та представлено ідеї цифрових гуманітарних наук як частини сучасних цифрових досліджень. Висновки. Технологічний прогрес має трансформуючий ефект та значно впливає на формування нових умов існування людини, таким чином створюється новий простір – техносфера. Технічні об’єкти щільно входять в життя сучасної людини та утворюють самостійну систему відносин, що надає людині властивість суб’єктності. Ця теза стала необхідною для розуміння філософії техніки Бернара Стиглера, який слідом за Сімондоном визнає технічні об’єкти неорганічно організованим сущим, яке має свою власну динаміку, яка не зводиться до фізики та біології. Стиглер продовжує працювати над постановкою питання про техніку та пропонує новий метод осмислення світу в технологічну еру. Визнаючи всі виклики епохи і вступаючи в дебати про антропоцен, філософ виступає за активне його перетворення в те, що він називає «негантропоценом». Бернара Стиглер висуває новий філософський проект – негантропологію як виклик сучасності, і постулює свою основну тезу: негантропологія повинна сприяти появі негантропоцена. Для цього він вводить поняття ентропії і негентропії та зазнає, що у той час як ентропія означає поступове розкладання Всесвіту, що розглядається як замкнута система, негентропія – це властивість системи, яка бореться з ентропією. Негантропоцен, тим самим, виступає переоцінкою цінностей, служить виходом з ентропійного розладу антропоцену через новий рівень уваги і відповідальності.

Розглянуто елементи цифрової трансформації в органах публічної влади, досліджено фактори впливу на її успіх та залежність від них, а саме – цифрових технологій, цифрового лідерства та цифрової культури. Розкривається суть цих понять та їх трактування різними авторами. Запропонована трирівнева концептуальна модель трансформації уряду, яка розглядає трансформаційний уряд (t–Уряд) як сукупність окремих елементів, що забезпечують соціальні, організаційні та техніко–технологічні напрямки діяльності органів публічної влади. На першому рівні моделі знаходяться базові складові, на яких їх побудована діяльність. Це моделі і рамки, архітектура уряду, протоколи та стандарти. Другий рівень включає в себе чотири елементи, які відображають основні аспекти, що забезпечують діяльність органів публічної влади і являються її суттю: стратегію розвитку, адміністративно–управлінські процеси (АУП), інформаційні ресурси та цифрові технології. Третій рівень – управління змінами та структура (t–Уряду), виокремлено фактори, що впливають на дану структуру та діяльність органів публічної влади. Застосування даної моделі дасть можливість представити загальну структуру t–Уряду, у тому числі органів публічної влади усіх рівнів. Доведена доцільність постійного реагування на означені фактори впливу, які запропоновано розглядати згідно з чотирма вимірами: причинами цифрової трансформації; об’єктами цифрової трансформації; процесами та результатами трансформації. Встановлено, що в основі трансформаційних перетворень, орієнтованих на вирішення існуючих проблем в управлінні лежать три складові – практика, дослідження і розвиток, поєднання яких є запорукою успішної цифрової трансформації органів публічної влади.

У XXI столітті інформаційно-комунікаційні технології стануть провідним фактором, який суттєво вплине на розвиток суспільства. Багато країн вже усвідомили переваги свого розви- тку та розповсюдження. Сьогодні в Україні існує відчутна потреба в нормалізації нових відносин, що виникають у зв’язку зі стрімким розвитком комп’ютерних технологій. Одним із пріоритетних напрямів побудови та подальшого розвитку інформаційного суспільства в нашій країні є створення нормативної бази, яка регулює інформаційні відносини на законодавчому рівні. Законодавчі відносини, пов’язані з інформацією та інформаційно-комунікаційними технологіями, визначені як пріоритетні. Так, Угода між Україною та ЄС про науково-технічне співробітництво (4 липня 2002 р.) Визначає технології інформатизації суспільства серед одинадцяти напрямків співпраці. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» серед семи і п’ятих пріоритетів визначає нові комп’ютерні засоби та технології для інформатизації суспільства. За останнє десятиліття Україна прийняла низку законів та нормативних актів, які складають основу правового регулювання у сфері інформаційних відносин, зокрема електронного документообігу. Правова база побудована на принципах відкритості та свободи інформації, гарантованої інформа- ційної безпеки особистості, суспільства, держави відповідно до Конституції України. Законодавство регулює суперечності між потребами особистості, суспільства та держави у розширенні вільного обміну інформацією та певними обмеженнями щодо її розповсюдження. Розвиток зв’язків з громадськістю став загалом вимогою до розробки, вдосконалення та оновлення нормативної бази України, створення спеціальних правових норм та норм, що регулюють сферу інфор- маційних відносин. Вирішення проблем реформування економіки України та інтеграції національного ринку у світову економічну систему вимагає впровадження сучасних інформаційних систем та технологій у діяльність вітчизняних компаній. Стан та розвиток електронної комерції значною мірою визначають темпи під- ходу країни до побудови інформаційного суспільства, створюють основу для прискорення інтеграції її економіки у світ. Тому проблема розвитку електронної комерції та її впровадження за допомогою цифрових платформ в Україні є безперечно актуальною. У зв’язку із цим була проаналізована чинна нормативна база, що регулює діяльність компаній елек- тронної комерції, які використовують цифрові платформи та їх облік для визначення сфер подаль- шого вдосконалення. У ході дослідження були використані методи систематизації та узагальнення під час розгляду низки нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємств електро- нної комерції, що працюють на цифрових платформах в Україні. Крім того, у статті проаналізовано такі структури, як цифрові платформи, та розкрито еко- номічну суть такого явища, як цифрові платформи, та основні підходи до правового регулювання їх використання комерційним законодавством. На сьогодні цифрові платформи є найбільш актуальним і важливим напрямком розвитку цифрової економіки та її найбільш очевидним проявом. Цифрові плат- форми – це механізм, за допомогою якого здійснюється перехід до цифрової форми більшості сфер економічної та соціальної діяльності.

Робота присвячена важливій темі теорії рядів – темі “Перетворення Фур’є”, яка широко використовується в багатьох сферах, зокрема у радіотехніці в процесі цифрової обробки сигналів. Достатньо відмітити техніку розділення і фільтрації сигналів в радіотехніці та створення сучасних цифрових аналізаторів спектру, у тому числі реального часу. Розклавши прийнятий сигнал на різні частотні складові, ми можемо вияснити, як виник сигнал, по якому шляху він слідує або, якому зовнішньому впливу він підлягав. Тобто можна провести спектральний аналіз і отримати інформацію для з’ясування походження сигналу. Спектральний аналіз - це один із методів обробки сигналів, який дозволяє характеризувати частотний склад сигналу. Математичною основою спектрального аналізу є перетворення Фур’є, яке пов’язує часовий сигнал з його представленням в частотній області. В основі перетворення Фур’є лежить проста, але дуже результативна ідея – довільну періодичну функцію можна представити сумою окремих гармонічних складових. Великі і в той же час доступні можливості проведення спектрального аналізу сигналів, який ґрунтується на перетвореннях Фур’є, відкриває матрична система комп’ютерної математики Matlab. Система Matlab у всьому світі визнана як універсальний інструмент в технології спектроскопії і спектрометрії. Дякуючи великій бібліотеці функцій, зручному інтерфейсу, вона швидко завоювала симпатії у нових користувачів: інженерів-проектувальників та розробників нових пристроїв, студентів, аспірантів, науковців, фізиків та математиків. Система пристосована до будь-якої галузі науки й техніки, містить засоби, які особливо зручні для електро- і радіотехнічних обчислень (операції з комплексними числами, матрицями, векторами й поліномами, обробка даних, аналіз сигналів і цифрова фільтрація). У роботі розглянуто алгоритм, що реалізує перетворення Фур’є для періодичних функцій, проведено аналіз функціональних можливостей Matlab для генерації ів. Крім того, створено програмний код в системі Matlab з використанням спеціального середовища візуального програмування GUIDE, який дозволяє: генерувати основні сигнали і радіосигнали, що часто використовуються, демонструвати спектри сигналів, аналізувати зміну періоду сигналу (при збільшенні періоду ширина приросту частот між спектральними лініями збільшується і навпаки), генерувати довільний сигнал з шумом і без нього та аналізувати оцінку їх спектральної густини.

Представлен обзор основных цифровых технологий, которые позволяют оптимизировать рекламные процессы как на уровне сбора и анализа информации, так и при создании медиатекста и его распространении. Благодаря новым цифровым технологиям создаются конвергентные продукты, в центре которых находится индивидуальный профиль потребителя, при этом часто именно реклама становится финансовым ресурсом для разработки самих нововведений - об этом рассказывает автор.

Представлен анализ факторов, определяющих перспективу и направления развития радиолокационной техники военного назначения. Показано, что возможности радиолокационных средств на основе фазированных антенных решёток и аппаратуры цифровой обработки сигналов адекватны новым задачам радиолокационного обеспечения воздушно-космической обороны. Развитие технологий фазированных антенных решёток и цифровой обработки информации создаёт технико-экономические предпосылки для разработки радиолокационных средств нового поколения и их интеграции в формируемое единое информационное пространство.

Адаптація та трансформація бізнесу через цифрові технології є серйозною проблемою у вирішенні викликів світового ринку. Інформаційні технології дають змогу будь-якій компанії змінювати власну бізнес-модель, щоб диференціюватися від усього світового ринку. Враховуючи прогалини у статистичному забезпеченні моніторингу розвитку цифрової економіки та побудови інформаційного суспільства, доцільно активізувати роботу основних стейхолдерів щодо виконання «Плану заходів із реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки». Враховуючи актуальність даного питання, у статті проаналізовано методику збору важливих даних шляхом опитування та способу їх аналітики методом кластеризації респондентів. Розроблено інноваційну методику статистичного дослідження щодо цифрової трансформації бізнес-структур малого та середнього розмірів, а саме: запропоновано індикатори, здійснено опитування респондентів, підготовлено дані (запропоновано техніку їх очищення та подальшої обробки включно з кодуванням), здійснено кластеризацію суб’єктів дослідження та проведено аналіз відповідних результатів.

Предложен подход к построению устройства обнаружения отказов в резервированных системах бортового авиационного оборудования и формирования сигналов оповещения о них на основе применения элементов аналоговой и цифровой техники (аналоговых и цифровых микросхем). Устройство может быть использовано при поиске неисправностей и восстановлении работоспособности бортового оборудования.

Цель работы. Целью представленной статьи является исследование сбалансированности экономических и материально-финансовых показателей в процессе анализа проекта «Цифровое сельское хозяйство» по многим статьям проекта и соответствие выделяемых финансовых средств для достижения поставленных целей экономического развития внедряемого проекта до 2024 года. Кроме того, была рассмотрена специфика экономического развития регионов РФ по социально-экономическим показателям и природно-климатическим особенностям, целью этого было выявить разнообразие данных факторов по регионам страны, для учета этих особенностей в процессе планирования и последующего внедрения проекта «Цифровое сельское хозяйство» как одного из важного направления общей программы «Цифровая экономика Российской Федерации». Метод или методология проведения работы. В процессе рассмотрения проекта «Цифровое сельское хозяйство» и его сбалансированности по технико-экономическим и материально-финансовым показателям был применен причинно-следственный метод анализа планируемых показателей по статьям проекта; метод сравнительного анализа для выявления сбалансированности показателей по статьям проекта и их пропорциональности по годам планирования; использование планирования; статистические методы исследования планируемых показателей до 2024 года; метод научной абстракции при вскрытии причин несбалансированности отдельных показателей по статьям проекта; а также причин заметного отставания в процессе внедрения программы «Цифровая экономика РФ» по Республике Дагестан и проекта «Цифровое сельское хозяйство», кроме того, из-за огромных территорий РФ сложившееся разнообразие по природно-климатическим условиям регионов; уровня социально-экономического развития их, смоделировать и спланировать внедрение данного проекта с учетом указанных особенностей регионов страны. Результаты. В процессе исследования планируемых экономических показателей на период до 2024 года в проекте «Цифровое сельское хозяйство» была выявлена некоторая несбалансированность планируемых данных по отдельным разделам проекта с материально-финансовым обеспечением его, и если в целом отдельные разделы пропорционально балансируются внутри отдельных статей друг с другом, то материально-финансовое обеспечение экономических показателей не полностью скоординировано с этими разделами по годам планирования до 2024 года. К примеру, по разделу 2. «Цель и показатели ведомственного проекта» предусматривается доля земель, включенных в цифровое сельское хозяйство (от общей площади), – этот показатель должен составить 100 %, т. е. полностью будет охвачен с 2022 года; сельскохозяйственная техника на 100 % планируется быть обеспеченной в 2023 году; доля регионов, внедривших цифровое сельское хозяйство, будет составлять 100 % в 2023 году [2, с. 18]. Однако при этом объем финансового обеспечения реализации проекта в 2022–2024 годах будет составлять соответственно 28,1 млрд руб., 17 млрд руб. и 18,79 млрд руб. [2, с. 32]. По внебюджетным источникам планируется выделить за последние два года – 2023 и 2024 годы соответственно 35 млрд руб. и 56 млрд руб., или 65 % всех финансовых средств, выделяемых по внебюджетным источникам, за весь 6-летний период планирования с 2019–2024 годов. А если учесть, что доля земель, включенных в цифровое сельское хозяйство, составит 100 % в 2022 году, то по внебюджетным источникам эта сумма за три года – 2022, 2023, 2024 годы составит 113 млрд руб., или 80 % от всех внебюджетных источников [2, с. 38]. Следовательно, если земли сельскохозяйственного назначения, включенные в «Цифровое сельское хозяйство», составляют 100 %, то 2022 году эти земли не могут быть полностью вовлечены в сельскохозяйственный оборот в 2022–2023 годах из-за недостаточно выделяемых средств на эти площади по внебюджетным источникам финансирования, так как сам объем финансирования планируется осуществлять до 2024 года включительно. Кроме того, в проекте «Цифровое сельское хозяйство» не учитываются зональные природно-климатические особенности сельскохозяйственного производства по регионам России. Далее не дифференцируются различия в уровне социально-экономического развития субъектов РФ – существуют регионы с высокими показателями развития и отстающие, дотационные регионы, которые находятся на различных уровнях технического развития и технологической готовности к внедрению указанного проекта. Область применения результатов. Выявленные результаты в процессе проведенного исследования по сбалансированности экономических показателей в проекте «Цифровое сельское хозяйство» могут быть использованы подразделениями Министерства сельского хозяйства при разработке и уточнении как Всероссийского проекта, так и региональных проектов (программ) «Цифровое сельское хозяйство», крупными аграрными объединениями, отдельные положения данной публикации могут быть использованы в процессе преподавания по курсу «Цифровая экономика», «Экономика АПК». Выводы. На основе проведенного исследования по сбалансированности экономических и материально-финансовых показателей проекта «Цифровое сельское хозяйство» было выявлено некоторое несоответствие отдельных разделов проекта по материально-финансовому обеспечению его на планируемый период до 2024 года, т. е. обнаружился некоторый дисбаланс проекта по технико-экономическим и финансовым показателям отдельных разделов. Учитывая кризисные тенденции в российской экономике, обусловленные коронавирусной эпидемией, указанный проект, очевидно, будет уточняться по некоторым статьям к показателям. В процессе реализации проекта «Цифровое сельское хозяйство» выявленные недоработки могут быть откорректированы с учетом сложившихся обстоятельств как в мировой, так и в российской экономике на основе более прагматического и сбалансированного подхода и показателей рассматриваемого проекта. Выявилась необходимость учета показателей социально-экономического развития регионов России, их техническая оснащенность и технологическая готовность к осуществлению проекта, влияние природно-климатических особенностей России для дифференциации отдельных планируемых показателей.

Цель: статья посвящена исследованию проблемы оценки эффективности инвестиционных проектов в условиях цифровой трансформации бизнеса. Обсуждение: информационные системы и технологии, которые они реализуют, предлагают различные инструментальные средства для решения проблемы прединвестиционного анализа. Развитие направлений областей информатики и вычислительной техники открывает более глобальные возможности развития информационных систем анализа инвестиционной деятельности. В данной работе рассмотрены инструментальные средства аналитического моделирования. Раскрыты возможности широкого анализа рисков при создании и ведении коммерческого проекта, что позволяет делать более точные прогнозы касательно производственной деятельности предприятия. Результаты: проведено исследование процесса оценки эффективности инвестиционных проектов в условиях цифровой трансформации бизнеса. Доказано, что применение современных цифровых решений позволит достичь высоких результатов в решении проблемы.

Метою статті є комплексний розгляд науково-методичного та нормативно-правового забезпечення використання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях. У процесі дослідження розкрито сутність електронних (цифрових) доказів та їх значення у сфері забезпечення кібербезпеки. Проаналізовано міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, в яких визначено такі докази, виявлено деякі неузгодженості, що стосуються розглядуваних питань. Обґрунтовано необхідність дотримання певних процедур вилучення та дослідження електронних (цифрових) доказів під час кримінальних проваджень і використання при цьому спеціальнихзнань. Наголошено, що виявлення та вилучення електронних (цифрових) доказів може проводити слідчий, інспектор-криміналіст Національної поліції в межах слідчих (розшукових) дій: під час огляду місця події, обшуку тощо. Констатовано, що, зважаючи на специфіку електронних (цифрових) доказів, до цієї роботи можуть залучатися працівники Департаменту кіберполіції Національної поліції, Експертної служби МВС України, науково-дослідних установ Міністерства юстиції України та ін. Засвідчено, що спеціальні знання в сфері цифрових доказів застосовують у лабораторних умовах, проводячи комп’ютерно-технічні експертизи. Застосування комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження, а також таких наукових методів, як прогнозування, синтез, аналіз, порівняння та узагальнення дали змогу отримати достовірні результати та висновки.Ключові слова: електронні (цифрові) докази; кібербезпека; дані про рух інформації; спеціальні знання; кримінальне провадження; комп’ютерно-технічна експертиза.

В данной статье проведен анализ и уточнены аспекты построения субъек-тами хозяйствования экономических от-ношений в условиях цифровизации эконо-мики. В частности, описаны условия эф-фективного конкурирования предприя-тий в условиях цифровизации, повыше-ния производительности предприятий благодаря использованию цифровых тех-нологий, совершенствования действую-щих и разработки новых цифровых биз-нес-моделей. Рассмотрены трансакцион-ные издержки, которые относятся к се-рии расходов, генерируемых с помощью всех корректировок, необходимых во внутреннем и внешнем финансировании предприятия. Отмечено, что с развити-ем киберфизических систем и сложной техники меняются экономические отно-шения субъектов хозяйствования за счет возникновения новых посредников, кото-рые имеют прямой доступ к данным кли-ентов и улучшают их предложение, что, в свою очередь, дает возможность со-здавать новые бизнес-экосистемы. Раз-витие цифровой инфраструктуры явля-ется ключевой предпосылкой более глу-бокой интеграции цифровых технологий в организационной плоскости бизнеса.

В статье рассмотрены вопросы о необходимости управления земельными ресурс-ами в складывающихся социально-экономических условиях, которые требует широкого применения принципов формирования и организации исследований и проектного дела, а также создания единого информационного поля в землеустроительной отрасли. Сделан анализ по развитию современного землеустройства в Республике Казахстан, кото-рый определяется методами и средствами исследований, совершенствующихся в настоящее время, особенно в связи с использованием системного подхода, развитием математической картографии, вычислительной техники и компьютерных технологий. Приведена система прогрессивной сферы исследований в системе землеустройства по применению цифровых технологий, как основы для интеграции различных дисциплин из разных областей знаний для комплексных системных исследований.Также в статье проведен анализ основных сдерживающих факторов развития про-граммы цифровизации коммуникативной политики страны в сфере землеустройства, а также дается краткая оценка состоянии формировании цифровой культуры Казахстана. Показана роль современного землеустройства в реализации задач эффективного управления земельными ресурсами, роль информационных технологий в сфере землеустройства и их важность в реализации задач эффективного управления земельными ресурсами и оказания землеустроительных услуг.Помимо этого, выделены основные преимущества создания единой системы контроля и мониторинга земельных операции, использования электронной системы управления для контроля документооборота в целях повышения эффективности оказания услуг заявителям и сокращения бюрократических затрат в сфере государственного и местного управления. Рассмотрены возможности современных ведомственных информационных систем в решении вопросов геоинформационного обеспечения АПК. Предложены новые подходы и цифровые технологии землеустройства, обеспечивающие существенное повышение эффективности землепользования.

У зв’язку із загальною інформатизацією освіти і швидким розвитком цифрових засобів обробки інформації назріла необхідність впровадження в лабораторні практикуми вищих та середніх навчальних закладів цифрових засобів збору, обробки та оформлення експериментальних результатів, в тому числі під час виконання лабораторних робот з основ електротехнічних пристроїв та систем. При цьому надмірне захоплення віртуальними лабораторними роботами на основі комп’ютерного моделювання в порівнянні з реальним (натурним) експериментом може призводити до втрати особової орієнтації в технології освіти і відсутності надалі у випускників навчальних закладів ряду практичних навичок.У той же час світові компанії, що спеціалізуються в учбово-технічних засобах, переходять на випуск учбового устаткування, що узгоджується з комп’ютерною технікою: аналого-цифрових перетворювачів і датчиків фізико-хімічних величин, учбових приладів керованих цифро-аналоговими пристроями, автоматизованих учбово-експеримен­тальних комплексів, учбових експериментальних установок дистанційного доступу.У зв’язку із цим в області реального експерименту відбувається поступовий розвиток інформаційних джерел складної структури, до яких, у тому числі, відносяться комп’ютерні лабораторії, що останнім часом оформлюються у новий засіб реалізації учбового натурного експерименту – цифрові електронні лабораторії (ЦЕЛ).Відомі цифрові лабораторії для шкільних курсів фізики, хімії та біології (найбільш розповсюджені компаній Vernier Software & Technology, USA та Fourier Systems Inc., Israel) можуть бути використані у ВНЗ України, але вони мають обмежений набір датчиків, необхідність періодичного ручного калібрування, використовують застарілий та чутливий до електромагнітних завад аналоговий інтерфейс та спрощене програмне забезпечення, що не дозволяє проводити статистичну обробку результатів експерименту та з урахуванням низької розрядності аналого-цифрових перетворювачів не може використовуватись для проведення науково-дослідних робіт у вищих навчальних закладах, що є однією із складових підготовки висококваліфікованих спеціалістів, особливо в університетах, які мають статус дослідницьких.Із вітчизняних аналогів відомі окремі компоненти цифрових лабораторій, що випускаються ТОВ «фірма «ІТМ» м. Харків. Вони поступаються продукції компаній Vernier Software & Technology, USA та Fourier Systems Inc. та мають близькі цінові характеристики на окремі компоненти. Тому необхідність розробки вітчизняної цифрової навчальної лабораторії є нагальною, проблематика досліджень та предмет розробки актуальні.Метою проекту є створення сучасної вітчизняної цифрової електронної лабораторії та відпрацювання рекомендацій по використанню у викладанні на її основі базового переліку науково-природничих та біомедичних дисциплін у ВНЗ I-IV рівнів акредитації при значному зменшенні витрат на закупку приладів, комп’ютерної техніки та навчального-методичного забезпечення. В роботі використані попередні дослідження НДІ Прикладної електроніки НТУУ «КПІ» в галузі МЕМС-технологій (micro-electro-mechanical) при створенні датчиків фізичних величин, виконано огляд технічних та методичних рішень, на яких базуються існуючі навчальні цифрові лабораторії та датчики, розроблені схемотехнічні рішення датчиків фізичних величин, проведено конструювання МЕМС – первинних перетворювачів, та пристроїв реєстрації інформації. Розроблені прикладні програми інтерфейсу пристроїв збору інформації та вбудованих мікроконтролерів датчиків. Сформульовані вихідні дані для розробки бездротового інтерфейсу датчиків та програмного забезпечення цифрової лабораторії.Таким чином, у даній роботі пропонується нова вітчизняна цифрова електронна лабораторія, що складається з конструкторської документації та дослідних зразків обладнання, програмного забезпечення та розробленого єдиного підходу до складання навчальних методик для цифрових лабораторій, проведення лабораторних практикумів з метою економії коштів під час створення нових лабораторних робіт із реєстрацією даних, обробки результатів вимірювань та оформленням результатів експерименту за допомогою комп’ютерної техніки.Цифрова електронна лабораторія складається із таких складових частин: набірного поля (НП); комплектів модулів (М) із стандартизованим вихідним інтерфейсом, з яких складається лабораторний макет для досліджування об’єкту (це – набір електронних елементів: резисторів, ємностей, котушок індуктивності, цифро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів (ЦАП та АЦП відповідно)) та різноманітних датчиків фізичних величин; комп’ютерів студента (планшетного комп’ютера або спеціалізованого комп’ютера) з інтерфейсами для датчиків; багатовходових пристроїв збору даних та їх перетворення у вигляд, узгоджений з інтерфейсом комп’ютера (реєстратор інформації або Data Logger); комп’ютер викладача (або серверний комп’ютер із спеціалізованим програмним забезпеченням); пристрої зворотного зв’язку (актюатори), що керуються комп’ютером; трансивери для бездротового прийому та передачі інформації з НП.Таким чином, з’являється новий клас бездротових мереж малої дальності. Ці мережі мають ряд особливостей. Пристрої, що входять в ці мережі, мають невеликі розміри і живляться в основному від батарей. Ці мережі є Ad-Hoc мережами – високоспеціалізованими мережами з динамічною зміною кількісного складу мережі. У зв’язку з цим виникають завдання створення та функціонування даних мереж – організація додавання і видалення пристроїв, аутентифікація пристроїв, ефективна маршрутизація, безпека даних, що передаються, «живучість» мережі, продовження часу автономної роботи кінцевих пристроїв.Протокол ZigBee визначає характер роботи мережі датчиків. Пристрої утворюють ієрархічну мережу, яка може містити координатор, маршрутизатори і кінцеві пристрої. Коренем мережі являється координатор ZigBee. Маршрутизатори можуть враховувати ієрархію, можлива також оптимізація інформаційних потоків. Координатор ZigBee визначає мережу і встановлює для неї оптимальні параметри. Маршрутизатори ZigBee підключаються до мережі або через координатор ZigBee, або через інші маршрутизатори, які вже входять у мережу. Кінцеві пристрої можуть з’єднуватися з довільним маршрутизатором ZigBee або координатором ZigBee. По замовчуванню трафік повідомлень розповсюджується по вітках ієрархії. Якщо маршрутизатори мають відповідні можливості, вони можуть визначати оптимізовані маршрути до визначеної точки і зберігати їх для подальшого використання в таблицях маршрутизації.В основі будь-якого елементу для мережі ZigBee лежить трансивер. Активно розробляються різного роду трансивери та мікроконтролери, в які потім завантажується ряд керуючих програм (стек протоколів ZigBee). Так як розробки ведуться багатьма компаніями, то розглянемо та порівняємо новинки трансиверів тільки кількох виробників: СС2530 (Texas Instruments), AT86RF212 (Atmel), MRF24J40 (Microchip).Texas Instruments випускає широкий асортимент трансиверів. Основні з них: CC2480, СС2420, CC2430, CC2431, CC2520, CC2591. Всі вони відрізняються за характеристиками та якісними показниками. Новинка від TI – мікросхема СС2530, що підтримує стандарт IEEE 802.15.4, призначена для організації мереж стандарту ZigBee Pro, а також засобів дистанційного керування на базі ZigBee RF4CE і обладнання стандарту Smart Energy. ІС СС2530 об’єднує в одному кристалі РЧ-трансивер і мікроконтролер, ядро якого сумісне зі стандартним ядром 8051 і відрізняється від нього поліпшеною швидкодією. ІС випускається в чотирьох виконаннях CC2530F32/64/128/256, що розрізняються обсягом флеш-пам’яті – 32/64/128/256 Кбайт, відповідно. В усьому іншому всі ІС ідентичні: вони поставляються в мініатюрному RoHS-сумісному корпусі QFN40 розмірами 6×6 мм і мають однакові робочі характеристики. СС2530 являє собою істотно покращений варіант мікросхеми СС2430. З точки зору технічних параметрів і функціональних можливостей мікросхема СС2530 перевершує або не поступається CC2430. Однак через підвищену вихідну потужність (4,5 дБм) незначно виріс струм споживання (з 27 до 34 мА) при передачі. Крім того, ці мікросхеми мають різні корпуси і кількість виводів (рис. 1). Рис. 1. Трансивери СС2530, СС2430 та СС2520 фірми Texas Instruments AT86RF212 – малопотужний і низьковольтний РЧ-трансивер діапазону 800/900 МГц, який спеціально розроблений для недорогих IEEE 802.15.4 ZigBee-сумісних пристроїв, а також для ISM-пристроїв з підвищеними швидкостями передачі даних. Працюючи в діапазонах частот менше 1 ГГц, він підтримує передачу даних на малих швидкостях (20 і 40 Кбіт/с) за стандартом IEEE 802.15.4-2003, а також має опціональну можливість передачі на підвищених швидкостях (100 і 250 Кбіт/с) при використанні модуляції O-QPSK у відповідності зі стандартом IEEE 802.15.4-2006. Більше того, при використанні спеціальних високошвидкісних режимів, можлива передача на швидкості до 1000 Кбіт/с. AT86RF212 можна вважати функціональним блоком, який з’єднує антену з інтерфейсом SPI. Всі критичні для РЧ тракту компоненти, за винятком антени, кварцового резонатора і блокувальних конденсаторів, інтегровані в ІС. Для поліпшення загальносистемної енергоефективності та розвантаження керуючого мікроконтролера в ІС інтегровані прискорювачі мережевих протоколів (MAC) і AES- шифрування.Компанія Microchip Technology виробляє 8-, 16- і 32- розрядні мікроконтролери та цифрові сигнальні контролери, а також аналогові мікросхеми і мікросхеми Flash-пам’яті. На даний момент фірма випускає передавачі, приймачі та трансивери для реалізації рішень для IEEE 802.15.4/ZigBee, IEEE 802.11/Wi-Fi, а також субгігагерцового ISM-діапазону. Наявність у «портфелі» компанії PIC-мікроконтролерів, аналогових мікросхем і мікросхем пам’яті дозволяє їй запропонувати клієнтам комплексні рішення для бездротових рішень. MRF24J40 – однокристальний приймач, що відповідає стандарту IEEE 802.15.4 для бездротових рішень ISM-діапазону 2,405–2,48 ГГц. Цей трансивер містить фізичний (PHY) і MAC-функціонал. Разом з мікроспоживаючими PIC-мікроконтролерами і готовими стеками MiWi і ZigBee трансивер дозволяє реалізувати як прості (на базі стека MiWi), так і складніші (сертифіковані для роботи в мережах ZigBee) персональні бездротові мережі (Wireless Personal Area Network, WPAN) для портативних пристроїв з батарейним живленням. Наявність MAC-рівня допомагає зменшити навантаження на керуючий мікроконтролер і дозволяє використовувати недорогі 8-розрядні мікроконтролери для побудови радіомереж.Ряд компаній випускає завершені модулі ZigBee (рис. 2). Це невеликі плати (2÷5 кв.см.), на яких встановлено чіп трансивера, керуючий мікроконтролер і необхідні дискретні елементи. У керуючий мікроконтролер, у залежності від бажання і можливості виробника закладається або повний стек протоколів ZigBee, або інша програма, що реалізує можливість простого зв’язку між однотипними модулями. В останньому випадку модулі іменуються ZigBee-готовими (ZigBee-ready) або ZigBee-сумісними (ZigBee compliant).Всі модулі дуже прості в застосуванні – вони містять широко поширені інтерфейси (UART, SPI) і управляються за допомогою невеликого набору нескладних команд. Застосовуючи такі модулі, розробник позбавлений від роботи з високочастотними компонентами, так як на платі присутній ВЧ трансивер, вся необхідна «обв’язка» і антена. Модулі містять цифрові й аналогові входи, інтерфейс RS-232 і, в деяких випадках, вільну пам’ять для прикладного програмного забезпечення. Рис. 2. Модуль ZigBee із трансивером MRF24J40 компанії Microchip Для прикладу, компанія Jennic випускає лінійку ZigBee-сумісних радіомодулів, побудованих на низькоспоживаючому бездротовому мікроконтролері JN5121. Застосування радіомодуля значно полегшує процес розробки ZigBee-мережі, звільняючи розробника від необхідності конструювання високочастотної частини виробу. Використовуючи готовий радіомодуль, розробник отримує доступ до всіх аналогових і цифрових портів вводу-виводу чіпу JN5121, таймерам, послідовного порту і інших послідовних інтерфейсів. У серію входять модулі з керамічної антеною або SMA-коннектором з дальністю зв’язку до 200 метрів. Розмір модуля 18×30 мм. Версія модуля з підсилювачем потужності і підсилювачем вхідного сигналу має розмір 18×40 мм і забезпечує дальність зв’язку більше 1 км. Кожен модуль поставляється з вбудованим стеком протоколу рівня 802.15.4 MAC або ZigBee-стеком.За висновками експертів з аналізу ринку сьогодні одним з найперспективніших є ринок мікросистемних технологій, що сягнув 40 млрд. доларів станом на 2006 рік зі значними показниками росту. Самі мікросистемні технології (МСТ) почали розвиватися ще з середини ХХ ст. і, отримуючи щоразу нові поштовхи з боку нових винаходів, чергових удосконалень технологій, нових галузей науки та техніки, динамічно розвиваються і дедалі ширше застосовуються у широкому спектрі промислової продукції у всьому світі.Прилад МЕМС є об’єднанням електричних та механічних елементів в одну систему дуже мініатюрних розмірів (значення розмірів механічних елементів найчастіше лежать у мікронному діапазоні), і достатньо часто такий прилад містить мікрокомп’ютерну схему керування для здійснення запрограмованих дій у системі та обміну інформацією з іншими приладами та системами.Навіть з побіжного аналізу структури МЕМС зрозуміло, що сумарний технологічний процес є дуже складним і тривалим. Так, залежно від складності пристрою технологічний процес його виготовлення, навіть із застосуванням сучасних технологій, може тривати від кількох днів до кількох десятків днів. Попри саме виготовлення, доволі тривалими є перевірка та відбраковування. Часто виготовляється відразу партія однотипних пристроїв, причому вихід якісної продукції часто не перевищує 2 %.Для виготовлення сучасних МЕМС використовується широка гама матеріалів: різноманітні метали у чистому вигляді та у сплавах, неметали, мінеральні сполуки та органічні матеріали. Звичайно, намагаються використовувати якомога меншу кількість різнорідних матеріалів, щоби покращити технологічність МЕМС та знизити собівартість продукції. Тому розширення спектра матеріалів прийнятне лише за наявності специфічних вимог до елементів пристрою.Спектр наявних типів сенсорів в арсеналі конструктора значно ширший та різноманітніший, що зумовлено багатоплановим застосуванням МЕМС. Переважно використовуються ємнісні, п’єзоелектричні, тензорезистивні, терморезистивні, фотоелектричні сенсори, сенсори на ефекті Холла тощо. Розроблені авторами в НДІ Прикладної електроніки МЕМС-датчики, їх характеристики, маса та розміри наведені у табл. 1.Таблиця 1 №з/пМЕМС-датчикиТипи датчиківДіапазони вимірюваньГабарити, маса1.Відносного тиску, тензорезистивніДВТ-060ДВТ-1160,01–300 МПа∅3,5–36 мм,5–130 г2.Абсолютного тиску,тензорезистивніДАТ-0220,01–60 МПа∅16 мм,20–50 г3.Абсолютного тиску, ємнісніДАТЄ-0090,05–1 МПа5×5 мм4.Лінійного прискорення,тензорезистивніДЛП-077±(500–100 000) м/с224×24×8 мм,100 г5.Лінійного прискорення,ємнісніАЛЄ-049АЛЄ-050±(5,6–1200) м/с235×35×22 мм, 75 г6.Кутової швидкості,ємнісніДКШ-011100–1000 °/с

У статті представлена методика фізичного діагностування цифрових пристроїв об’єктів радіоелектронної техніки, яка ґрунтується на використанні енергодинамічного, енергостатичного та електромагнітного методів діагностування. Вона передбачає поодиноке або комплексне застосування зазначених методів, що залежить від вірогідності діагнозу, яка вимагається. Остання зумовлена важливістю об’єкта радіоелектронної техніки, а також випадками, в яких неможливо прийняти рішення про технічний стан при використанні якогось одного з методів діагностування. Використання даної методики спрямовано на визначення технічного стану з вірогідністю не нижче 0,95, а її застосування на першому рівні системи технічного обслуговування і ремонту радіоелектронної техніки дозволить проводити визначення реального технічного стану при глибині діагностування цифрового пристрою (радіоелектронного компоненту), що призведе до зменшення логістичної складової доставки цифрових пристроїв у ремонтні органи та в зворотному напрямку. Застосування даної методики доцільно в роботі автоматизованої системи технічної діагностики радіоелектронної техніки.

Актуальність. Остеохондроз хребта є однією з найбільш частих причин появи больового синдрому в спині та кінцівках. Методи лікування варіюють від лікувальної фізкультури та масажу до складних транспедикулярних фіксацій хребта з декомпресією спинного мозку та його корінців. У найскладніших випадках, незважаючи на адекватно проведене оперативне втручання, больовий синдром повертається з не меншою інтенсивністю. Метою нашої роботи було описати клінічний випадок лікування больового синдрому при поширеному остеохондрозі хребта з післяопераційним м’язово-тонічним синдромом. Результати. Хронічний біль не піддавався лікуванню нестероїдними протизапальними препаратами та прегабаліном, проте його ефективно купірували за допомогою техніки регіонарної анестезії: міжфасціальної блокади м’язів — випрямлячів спини. Основною складністю і небезпекою при проведенні блокади було те, що вже наявна в пацієнта металоконструкція змінила анатомічні орієнтири, а метал, з якого вона складалася, розсіював ультразвукові промені, тому зображення на моніторі ультразвукового апарату стало недостатньо якісним для безпечного та ефективного виконання регіонарної анестезії. Блокаду м’язів — випрямлячів спини було виконано під контролем цифрової рентгенографії. Висновки. Блокада м’язів — випрямлячів спини може бути використана для лікування болю незалежно від його етіології. Альтернативою ультразвукової навігації при проведенні блокад може бути цифрова рентгенографія, особливо в разі, коли ультразвукове дослідження є технічно складним чи неможливим.

Цель: статья посвящена вопросам изучения перспектив развития электронных средств реализации автомобильной техники и особенностей применения конкретных технологий обслуживания клиентов. Обсуждение: пандемия COVID-19 существенно ускорила процессы цифровизации в различные сферы экономики. Не стала исключением и индустрия автомобильного бизнеса. Третий квартал 2020 года характеризовался закрытием предприятий, снижением объема продаж, как следствие, отсутствием офлайн-контакта предприятий с потребителями. Российские автодилеры вынуждены были стремительно перестраивать свои бизнес-процессы, осваивать технологии клиентского сервиса в цифровой среде. Итогом стал постепенный переход к онлайн-продажам, который формулирует новые вызовы и таит угрозы экономике традиционного дилера. Результаты: в результате исследования автором определены основные варианты организации информационных платформ в авторетейле, уточнен алгоритм взаимодействия с клиентом в автобизнесе, определены цифровые точки контакта, построен маршрут потребителя в интернет-пространстве.

С1 января 2021 года в Китае вступила в полномасштабную эксплуатацию национальная так называемая “система социального кредита” (ССК). В стране принят первый в истории КНР Гражданский кодекс. Он узаконивает ССК. Подготовка к введению системы длились довольно долго, с 2010 года. Что это такое – ССК, лучше всего пояснить на конкретном примере “модельного” китайского города Жунчэнь.

Развитие вычислительной техники, компьютеризация и использование сети Интернет во всех секторах экономики и во всех сферах жизни убедительно свидетельствуют о том, что человечество вступило в принципиально новую эпоху своего существования – эпоху постиндустриального общества, характерным признаком которого является использование внешних информационных ресурсов как естественного следствия глобализации. Эта эпоха иногда называется «информационным обществом» или «обществом знаний» учитывая роль знаний и информации в жизни общества. Внедрение цифровых технологий в различных сферах экономики существенно меняет стиль жизни; условия труда и бизнеса и создает предпосылки для формирования и развития цифровой экономики. Последнее требует существенных изменений в целях, содержании, формах, методах, инструментах и организации обучения в целом. Создание «умных городов», улучшение доступа к электронному управлению, предоставлению услуг электронного здравоохранения позволит по-настоящему развить цифровое общество. Поэтому очень актуальной задачей является исследование цифровой компетенции российского общества и разработка некоторых путей повышения ее уровня в соответствии со стратегией, особенно в Высшей школе. Все больше и больше цифровых технологий используются во всех отраслях экономики. Изучение этих технологий должно быть включено в учебный процесс университетов. Было обосновано, что развитие стратегии цифрового образования требует развития информационного и образовательного пространства, создания информационно образовательной среды для поддержки непрерывного развития цифровой компетентности преподавателей и студентов. The development of computer technology, computerization and the use of the Internet in all sectors of the economy and in all spheres of life strongly indicate that humanity has entered a fundamentally new era of its existence – the era of post-industrial society, the characteristic feature of which is the use of external information resources as a natural consequence of globalization. This era is sometimes called the "information society" or" knowledge society " given the role of knowledge and information in the life of society. The introduction of digital technologies in various spheres of the economy significantly changes the lifestyle, working conditions and business conditions and creates prerequisites for the formation and development of the digital economy. The latter requires significant changes in the goals, content, forms, methods, tools and organization of training in general. The creation of "smart cities", improving access to e-government, the provision of e-health services will allow us to truly develop a digital society. Therefore, a very urgent task is to study the digital competence of the russian society and develop some ways to increase its level in accordance with the strategy, especially in Higher Education. More and more digital technologies are being used in all sectors of the economy. The study of these technologies should be included in the educational process of universities. It was proved that the development of a digital education strategy requires the development of an information and educational space, the creation of an information and educational environment to support the continuous development of digital competence of teachers and students.

В статье речь идет о динамике экзистенциальных условий существования человека в электронной культуре. Рассматриваются дискуссии экзистенциальной философии техники XX века, в центре которых – предостережение о дегуманизирующем влиянии технологического развития и массовой культуры на жизненный мир и экзистенциальный опыт человека. Для иллюстрации философских предостережений используются кинематографические образы «дискурса катастрофы» XX века, символизирующие кризис идентичности, искажение процессов самобытия, экзистенциальной коммуникации. Делается предположение, что цифровая культура снимает многие из обозначенных опасений, становясь необходимой платформой социального развития личности. Это осуществляется благодаря современным формам формирования идентичности, коммуникации и интеракции, широким возможностям личностного и профессионального роста, актуализации новых социокультурных практик. Эта позиция адресует к положительному вектору оценки технического развития, связанному с пересмотром схемы взаимодействия между человеком и техникой, преодолением утилитарного подхода к ней. Роль «экзистенциального измерения медиа» как направления социальногуманитарного познания, критического мышления, философской рефлексии проявляется в соизмерении достижений цифровой цивилизации и новых форм человеческой уязвимости и личностного раскрытия. Осмысление общих и частных случаев проявления экзистенциального модуса цифровизации обретает все большее многообразие, приближая к пониманию ее новых ресурсов и рисков для личностного пространства и жизненного мира, к реконструкции новых форм экзистенции в современной культуре.

Цель работы. Рассмотреть подготовку специалистов в области цифровой экономики для осуществления проекта ЦСХ и количество этих специалистов для сбалансированности по технико-экономическим и финансовым показателям проекта. Метод или методология проведения работы. В процессе исследования показателей проекта ЦСХ был использован метод научных абстракций; статистические методы анализа показателей; метод функционального анализа, который основан на принципе взаимной зависимости экономических показателей проекта ЦСХ. Результаты. На основе анализа подготовки специалистов в области цифровизации была выявлена несбалансированность этого показателя – подготовки сельхозспециалистов – с другими экономическими и финансовыми данными проекта ЦСХ. Нескоординированность показателей по разд. 2 – «Цель и показатели ведомственного проекта ЦСХ» и разд. 4 – «Финансовое обеспечение реализации ведомственного проекта», привела к переизбытку подготовки специалистов в сельхозпредприятиях по формированию у них компетенции в области цифровой экономики по годам их планирования в первые два года – 2019–2020 гг. по сравнению с материально-вещественными показателями, т. е. разд. 2, а также сформировало у нас предположение о том, что проект ЦСХ будет внедряться неравномерно по регионам страны. Область применения результатов. Полученные результаты исследования показателей ЦСХ могут найти применение при разработке региональных проектов ЦСХ аграрными объединениями, а также могут быть использованы в процессе преподавания по курсу «Цифровая экономика», «Анализ хозяйственной деятельности» и по другим смежным дисциплинам. Выводы. Полученные результаты исследования сельхозспециалистов в области цифровой экономики и их взаимосвязь с другими показателями проекта ЦСХ выявили несбалансированность по разделам и пунктам этого проекта. Учитывая выявленные диспропорции по отдельным разделам проекта ЦСХ, авторы статьи пришли к выводу о необходимости корректировки отдельных пунктов разделов ЦСХ. Кроме того, сам проект ЦСХ будет внедряться, по нашему мнению, неравномерно по регионам России из-за различий в социально-экономическом уровне развития и материально-техническом оснащении регионов страны.

Одним из направлений повышения эффективности промышленности является применение современных информационных технологий для интеграции процессов, выполняющихся в ходе всего жизненного цикла продукции и ее компонентов. Развитие цифровых технологий привело к изменению взглядов на современные технологии. Это особенно характерно для высокотехнологичных отраслей, например, авиаракетостроения, военной техники и вооружений, атомного машиностроения, робототехники и т.д.

12 листопада 2021 р. виповнюється 80 років видатному вченому в галузі обчислювальної математики, цифрової обробки сигналів, інформаційної безпеки, співзасновнику відомої у світі міжнародної наукової школи з оптимізації обчислень, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2009) та Державної премії України в галузі освіти (2018), заслуженому діячеві науки і техніки України (2007), лауреату премій імені В.М. Глушкова (2003) та імені А.О. Дородніцина (2019) НАН України, заступнику академіка-секретаря Відділення інформатики НАН України, доктору фізико-математичних наук (1982), професору (1991), академіку НАН України (2015) Валерію Костянтиновичу Задіраці.

Охарактеризовано цифровое обеспечение, которое автоматизирует расчеты по экономическому обоснованию и технико-технологическому проектированию различных типов логистических объектов. Отмечено, что применение в работе транспортных компаний цифрового обеспечения комплексного проектирования логистических объектов обусловит быстроту и эффективность принятия бизнес-решений в современных динамичных условиях цифровизации, т.е. «со скоростью клика». Программное обеспечение написано с помощью синтаксиса языка C#. Приведены скриншоты рабочих окон.

Предметом вивчення в статті є шматково-східчастий сигнал, що необхідний для отримання заданого значення коефіцієнта гармоніки. Метою статті є визначення методики оцінки інструментальної похибки частотних характеристик зразків радіотехнічної техніки в умовах протидії шкідливому сигналу, з подальшим вирішенням задачі цифро аналогового синтезу сигналу із коефіцієнтом гармонік, що був перебудований, за умови мінімального числа рівнів шматково-східчастого сигналу, необхідного для отримання заданого значення коефіцієнта гармоніки. Задача, що вирішується, – обґрунтування технічних рішень, впровадження яких в практику вимірювання дозволять визначити методику оцінки інструментальної похибки частотних характеристик зразків радіотехнічної техніки в умовах протидії шкідливому впливу на сигнал. Висновки: запропоновані технічні рішення дозволяють визначити методи цифро аналогового синтезу шматково-східчастих сигналів із коефіцієнтом гармонік, що був перебудований. Вони включають методику розрахунку параметрів сигналу, що синтезується, способи його формування і оцінку погрішностей задавання коефіцієнта гармонік. Це надає обслузі зразків радіотехнічної техніки необхідний методичний апарат для використання прецизійних калібраторів коефіцієнта гармонік, які протидіють шкідливому впливу на сигнал, що обробляється.

У статті розглянуто об’єктивні передумови цифрової трансформації у промисловому у секторі економіки. Визначено, що на межі ХХ і ХХІ ст. сформувалася нова сервісна модель організації бізнесу у промисловості, яка передбачає перехід від одноразового продажу продукту до продажу послуг із його обслуговування і модернізації протягом усього періоду експлуатації. Досліджено особливості процесу переходу промислових підприємств від продуктової до сервісної моделі організації бізнесу. Доведено, що використання всіх переваг сервісної моделі можливе лише за умов використання можливостей, що виникають у підприємства в результаті цифрової трансформації всіх бізнес-процесів і процесів управління ними Досліджено основні тенденції, що є каталізаторами змін у процесі управління промисловим підприємством на стратегічному та тактичному рівнях. Доведено, що на стратегічному рівні основними тенденціями є перехід від вивчення потреб покупця до їх формування та скорочення відстані між виробником і покупцем, що значно скорочує ланцюги створення додаткової вартості, виключаючи з них різних посередників. Досліджено основні тенденції, які відбуваються на тактичному рівні управління, в таких елементах управління промисловим підприємством: розроблення продукції, виробництво, логістика, маркетинг і продажі, післяпродажне обслуговування, безпека, рекрутинг та утримання кадрів. Визначено, що у сьогоднішній структурі виробництва навіть найбільш передових промислових компаній питома вага «розумної» техніки і пристроїв, які спроможні використовувати всі переваги цифрової економіки, не перевищує 40%. Доведено, що такий стан справ призводить до суттєвих проблем в організації процесу управління промисловими підприємствами, адже зрозуміло, що протягом ще досить тривалого часу промислові компанії змушені будуть організовувати виробництво, продаж і обслуговування як «традиційної» техніки і технологій, так і «розумної». Зроблено висновок про безальтернативність цифрової трансформації для великих промислових підприємств, а також про необхідність скорочувати термін паралельного використання продуктової і сервісної моделі організації бізнесу.

У статті висвітлюється креативність і особливості застосування візуальної грамотності, що набула актуальності в епоху розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, упровадження яких в освіту підносить її на рівень сучасних вимог. Здійснено аналіз «візуального повороту», у результаті якого виникла візуальна культура. У її контексті набув розвитку комплекс наукових розвідок щодо проблеми візуальності, розв’язання якої формує способи обробки візуальної інформації, використання візуального сприйняття в освітніх процесах і комунікації, а також технік аргументації на основі візуальної інформації. Підкреслюється вплив візуалізації на освіту, в основі якої тепер лежить не тільки мова, а й мультимедійна екранна комунікація, що формує сучасну грамотність. Зазначається, що грамотність ХХІ століття мультимодальна, здатна до швидкої та творчої інтерпретації, означає навчання з власними правилами конструювання, спрямована на інтерактивні комунікації в режимі реального часу, передбачає можливість використання медіа для виклику емоційних реакцій, має потенціал зміни способів, методів, технологій, форм навчання. Вказуються ключові академічні досягнення сучасності: грамотність цифрової доби; базова, наукова, економічна, технологічна, візуальна, інформаційна, мультикультурна грамотність і глобальна обізнаність; винахідницьке мислення; ефективна комунікація; висока продуктивність. Виявлено, що під візуальною грамотністю розуміємо здатність сприймати та використовувати візуальні образи, разом із здатністю індивіда мислити, вчитися і виражати думки в зображеннях. Це означає сприйняття логіки, емоцій і смислів, які наявні у візуальній інформації, а також здатність продукувати образи в комунікації. Зазначається, що візуально грамотні учні та студенти мають практичні знання зі створення та відтворення візуальної інформації в цифрових медіа, а також постають продуктивними візуальними комунікаторами, які мислять відповідно до запитів цифрової реальності. Зазначається, що візуальна спрямованість сучасних освітніх практик обумовлена розвитком інформаційно-комп’ютерних технологій, які породжують екранно-образну реальність.

Приведена история разработок акустических мишеней на кафедре «Вычислительная техника» ИжГТУ имени М. Т. Калашникова за 25 лет. Исследованы структура и конструкции информационно-измерительных систем и их параметры. Показана эволюция технических средств акустических мишеней: датчиков, линий связи, таймеров, аналогово-цифровых преобразователей. Сделан вывод о перспективности дальнейших исследований и усовершенствований информационно-измерительных систем для стрелкового оружия на базе акустических мишеней.

Анотація. Одним із багатообіцяючих напрямів економічного зростання суб’єктів підприємництва є їх-ній інноваційний розвиток. Двадцять перше століття знаменується розвитком не лише науки і техніки,а й появою та зростанням обсягів ринку FinTech послуг. Поштовх до глобальних змін на ринку фінансо-вих послуг спричинила світова фінансова кризи 2008 року за рахунок розповсюдження цифрових тех-нологій, скорочення довіри до звичних фінансових посередників у посткризовий період та зміни пріоритетівклієнтів щодо швидкості, доступності і зручності одержання фінансових послуг. Тому сучасніумови визначають актуальність дослідження ринку фінансових послуг з урахуванням появи FinTechінновацій.Метою дослідження є узагальнення теоретичних засад формування і розроблення рекомендаційщодо впливу FinTech інновацій на розвиток вітчизняних та іноземних підприємств в умовах глобалі-зації.Наукове дослідження було спрямоване на аналіз історії розвитку і ключових факторів, які вплинулина становлення FinTech ринку.Використано результати масштабного опитуванням понад 22 000 користувачів Інтернету у 20 країнахсвіту, проведеного 2017 року компанією «Ernst & Young». Відповідно до опитування було з’ясовано, щопонад 33 % опитаних є активними користувачами FinTech послуг, це дало змогу проаналізувати етапистановлення FinTech ринку до нинішнього дня.Проведено дослідження щодо впливу пандемії COVID-19 на зростання FinTech ринку у світі та здійсненоаналіз основних тенде нцій розвитку і популяризації глобального FinTech ринку в першому квар-талі 2021 рокуВиокремлено основні тренди розвитку FinTech ринку в Україні та світі на період 2021—2023 рр.Суттєве зростання інвестицій у FinTech ринок і глобалізація процесів у галузі: злиття, об’єднанняв екосистему й асиміляція ноу-хау в традиційний банкінг дають можливість зробити висновки проте, що сучасне покоління клієнтів продовжує уникати традиційних фінансових інститутів або відмовляєтьсявід них на користь цілком цифрових банків і вбудованих фінансових послуг. У відповідь тради-ційні фінансові установи намагаються конкурувати, збільшуючи темпи інновацій і цифровізації різни-ми способами, що триватиме й у 2021—2023 роках. Ураховуючи всі ці процеси, незворотним є прирісткількості інвестицій у фінансово-технічний сектор і стрімке зростання цього сегмента, що, у свою чергу,потребує подальшого ґрунтовного дослідження.Ключові слова: FinTech ринок, цифрові платежі, інвестиції, мега-раунди, Blockchain, D2С (direct toclient), Insurtech прискорення, Regtech.Формул: 0, рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 19.

Узагальнюються основні тенденції, особливості та проблеми, які безпосередньо впливають на формування державної політики забез- печення кібернетичної безпеки. Проаналізовано сучасний стан кіберзло- чинності у світі та доведено її глобальний характер розповсюдження. До- сліджено потенціал кібератак в Україні та виявлено, що його підвищення обумовлено такими тенденціями у діяльності підприємств та бізнесу, як зростання кількості комп’ютерної техніки, підвищення доступу до мережі Інтернет, а також збільшення рівня використання інформаційно-комуніка- ційних технологій у своїй діяльності. Виявлено постійно зростаючу тенден- цію до збільшення кількості злочинів у сфері використання електронно-об- числювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку в Україні, а також збільшення їх питомої ваги у загальній кількості злочинів в Україні. Узагальнено основні фактори, які сприяли зростанню кількості кіберзлочинів в Україні, серед яких як технічна і структурна неготовність існуючої системи управління правоохоронних органів, так і недосконалість державної політики. На підставі аналізу злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) (за закінченими розслідуваннями у кримінальних провадженнях) сфор- мовано “портрет” кіберзлочинця та доведено, що основною його рисою є високий кваліфікаційний рівень. Виявлено, що серед позитивних тенденцій у сфері боротьби з кіберзлочинністю в Україні на сьогодні можна спостері- гати впровадження у практичну діяльність сучасних методик виявлення, фіксації і дослідження цифрових доказів; підписання договорів про взає- модію у сфері боротьби з кіберзлочинністю з організаціями різних країн світу; налагодження ефективної взаємодії зі світовими соціальними мере- жами.

Описаний компактний цифровий прилад для вимі-рювання внутрішньоочного тиску (ВОТ) у домаш-ніх та сільськогосподарських тварин. Проведенівиміри на еталонному водному стовпі на здоровихкролях та конях. Були розроблені техніка встанов-лення приладу і вимірювання та вдосконалене про-грамне забезпечення приладу для підвищення точ-ності його показників. Був виготовлений упор длявиміру ВОТ у великих тварин. Метод є неінвазив-ним і не викликає занепокоєння тварин. The digital device for measurement of intraocular pressure(IOP) at house and agricultural animals, and also results ofmeasurements on a reference to water column, on healthyrabbits and horses is described. There was a developed technicsof measurement, and the software of the device for accuracyincrease is improved.

Наслідки широкомасштабної пандемії Covid-19 підняли на поверхню проблему відсутності цифрового освітнього контенту з природничих дисциплін для забезпечення неперервності навчання та підтримування якості освітнього процесу на належному рівні за дистанційною формою навчання. ІТ-індустрія, що опікується цифровим освітнім контентом, зробила перші кроки щодо удосконалення візуалізації освітнього змісту на сторінках підручників і наповнила їх об’єктами доповненої реальності (AR). У статті окреслено проблеми навчання учнів природничих дисциплін у закладах загальної середньої освіти, зокрема низької зацікавленості у вивченні предмету «Фізика». Запропоновано шляхи підвищення активізації навчальної діяльності учнів за допомогою новітніх цифрових технологій, а саме доповненої реальності. Визначено основні напрями дослідження доповненої реальності в освіті, а саме: використання доповненої реальність в освітньому процесі, професійній підготовці та перепідготовці кадрів, соціальні та технічні проблеми, теоретико-методичні засади, розроблення інструментарію для забезпечення віртуалізації навчання, проєктування освітнього середовища та гейміфікація навчання з використанням доповненої реальності. Описано засоби та програмне забезпечення для відтворення AR з фізики для 8-11 класів закладів загальної середньої освіти. Під час аналізу 160 об’єктів AR виявлено низку проблем, що знижують їх якість. Авторами обґрунтовано критеріально-показникову матрицю визначення якості об’єктів AR, що містять такі основні критерії, як-от: техніко-технологічний, візуально-динамічний, змістово-методичний та десять показників. Запропоновано якість об’єктів AR визначати за чотирма рівнями відповідності: не задовольняють вимогам, потребують ґрунтовного доопрацювання, потребують незначного доопрацювання, відповідають вимогам якості. Перспективними є дослідження щодо визначення ставлення вчителів та учнів закладів загальної середньої освіти до впровадження технології AR в освітню практику.

Разработка и внедрение цифровых методов в судебно-баллистические исследования ставят перед криминалистами задачу выработки соответствующих современным условиям критериев оценки, используемой автоматизированной криминалистической техники. Необходимо учитывать, что в разработке и внедрении цифровых методов автоматизированной криминалистической техники, позволяющих на высоком научно-техническом уровне решать задачи, которые стоят перед судебно-баллистической экспертизой (непременно при обязательном для данных случаев соблюдения принципов объективности и доказательственного значения), нуждается как следствие, так и суд. Важно отметить, что находясь сегодня на довольно высоком уровне развития, судебная баллистика имеет определенные трудности, обусловленные устаревшими теоретическими и методическими положениями данного рода исследований. Разработка теоретических и методических положений, адекватных современному уровню развития науки и техники, является одной из задач, стоящих перед экспертными органами. Злободневность актуализации методологии судебно-баллистических исследований связана с особенностями данного вида исследований, транснациональным характером преступности, технической оснащенностью преступников и их вооруженностью современными образцами стрелкового оружия. Кроме того, принимая во внимание факты противоправного распространения стрелкового оружия, появления его новых видов, а также возросшее число преступлений, при совершении которых оно применяется, крайне сложно разработать актуальные практические рекомендации по криминалистической идентификации оружия. В статье рассмотрены методические, правовые (процессуальные), организационные проблемы криминалистического исследования нарезного огнестрельного оружия, в том числе вопросы принадлежности объекта к огнестрельному оружию, определения пригодности патронов для стрельбы при производстве баллистических экспертиз и исследований, причины экспертных ошибок при проведении идентификационных баллистических экспертиз.

В статье представлена схема компактного двухрежимного интегрального аналого-цифрового преобразователя для применения в составе датчика изображения. Преобразователь спроектирован по технологии КМДП 180 нм и предназначен для обработки аналогового сигнала со столбца пикселей матрицы датчика; размеры АЦП на кристалле составляют 250 мкм 12 мкм, потребляемая мощность равна 198 мкВт при напряжении питания 3,3 В. Преобразователь работает последовательно в режиме счётчика и алгоритмическом режиме, выходной код формируется при помощи новой схемы цифровой коррекции.

Цель: статья посвящена вопросам автоматизации и цифровизации проблем сельского хозяйства, проблеме сбора неупорядоченных геометок сельскохозяйственной техники, исследованию и реализации алгоритма генерации графов дорог в агропромышленном комплексе. Обсуждение: в работе проводится исследование в области обработки навигационных данных, сбора геометок с сельскохозяйственной техники путем получения данных со спутника. Предложен метод обработки неупорядоченных геоданных и выделения из географических точек маршрутов сельскохозяйственной техники. Актуальность решения данной проблемы заключается в последующем использовании алгоритма генерации графа дорог по геометкам для решения таких проблем, как выявление и построение оптимальных маршрутов с достаточной точностью, мониторинга и анализа посевных площадей, создания цифровой карты местности. Результаты: авторами разработан алгоритм генерации графов дорог, рассмотрены проблемы сбора и обработки географических точек координат, предложен метод решения выявленных проблем, с детальным описанием всех шагов алгоритма, представлены успешные результаты его применения.