Добірка наукової літератури з теми "Цифрова мікроскопія"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Цифрова мікроскопія".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Цифрова мікроскопія"
1
Павленко, В., Ю. Підопригора та Т. Кузьменко. "Електронний мікроскоп як один із сучасних засобів 3d вимірювань." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (22 вересня 2020): 65–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-10.
Повний текст джерелаАнотація:
. Розкрито сучасні засоби 3d вимірювань у вигляді електронного мікроскопу. Визначено поняття електронної мікроскопії, що являє собою сукупність методів морфологічного дослідження об'єктів за допомогою потоку електронів, структурованих електричними полями в електронних мікроскопах. Досліджено будову сучасного електронного мікроскопу. Наголошується, що електронний мікроскоп використовує замість променя світла (фотонів) потік електронів, у яких довжина хвилі значно менше, і цим він відрізняється від світлового мікроскопа. Як відомо з фізики, чим швидше швидкість електронів, тим менше довжина хвилі, а швидкість потоку електронів залежить від різниці потенціалів, яка в деяких моделях становить кілька мільйонів вольт і при цьому збільшення може досягати до двох мільйонів крат. Визначено принцип роботи електронної мікроскопії. В основі принципу лежить цифрова технологія, як комплекс, який складається з мікроскопа і персонального комп'ютера зі встановленим спеціальним програмним забезпеченням. Підкреслюється, що цифровий мікроскоп складається безпосередньо з мікроскопа і фото- або відеокамери, яка відповідає за виведення зображення, забезпечити належну якість якого можна тільки використовуючи професійне обладнання для цифрової мікроскопії. Наведено структурно-функціональну схему цифрової мікроскопії та описано структурні елементи. Розкрито принцип формування зображення та перехід від 2D до 3D моделі. Визначено, що для з'єднання фото- або відеокамери і мікроскопа використовуються адаптери, що забезпечують, крім надійного кріплення камери, передачу зображення з максимальним полем видимості і без спотворення картинки. Окреслено можливості модернізованих цифрових мікроскопів останнього покоління, головним з них є те, що з'єднання в єдину систему всіх складових дозволяє отримати нові можливості для аналізу, які недоступні для кожного окремого вузла цифрового мікроскопа.
2
Білобородова, Т. О., І. С. Скарга-Бандурова, О. Л. Прищепа, Л. О. Шумова та С. О. Ломакін. "Технології цифрової гістології". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-5-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Прогрес інформаційних технологій, доступність обчислювальних потужностей, наявність великих наборів даних, розвиток технологій штучного інтелекту, машинного і глибокого навчання дали поштовх розвитку цифрової гістології. Сучасні дослідження спрямовані на створення єдиного стандартизованого рішення цифрової гістології, яке відповідатиме рівню діагностичної точності традиційної світлової мікроскопії. В статті представлено результати аналізу поточного стану і перспектив використання інформаційних технологій для цифровізації процедур патогістологічного дослідження. Розглянуто напрямки цифрової гістології, що включають телепатологію, цифрову патологію, аналіз зображень мікроскопій гістологічних препаратів та аналітику даних. Розглянуто основні технології цифрової гістології за напрямками, які, перетинаючись, доповнюють один одного. Визначено поточні завдання і проблеми цифрової гістології, а також напрямки досліджень у відповідності до задач аналізу і пошуку ефективних рішень у цій галузі. Формалізовано наступні основні етапи цифрової гістології: формування оптичного зображення мікроскопом, обробка цифрового зображення, передача даних по мережі, їх відображення на моніторі та формування патогістологічного висновку, який, в свою чергу, містить розпізнавання та аналіз гістологічних зображень, інтерпретацію і валідацію отриманих результатів, оцінку ефективності використовуваних аналітичних моделей. Виділено основні обмеження цифрової гістології, пов'язані з технологіями розпізнавання гістологічних зображень. Розглянуто умови валідації досліджень та інструментів цифрової гістології, які повинні бути належним чином перевірені з використанням репрезентативних даних для забезпечення узагальнення підходів і сумісності. Обґрунтовано задачі подальших досліджень у вигляді удосконалення процесу розпізнавання та аналізу гістологічних зображень з використанням технології глибокого навчання, яка показує високу точність сегментації, виявлення та класифікації при аналізі зображень мікроскопій гістологічних препаратів.
3
Боровицький, Володимир Миколайович, Володимир Іванович Микитенко та Олексій Євгенійович Гудзь. "УЗАГАЛЬНЕНИЙ МЕТОД ДЕМОДУЛЯЦІЇ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ТРИВИМІРНИХ ЦИФРОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ТА ЙОГО ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.252780.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі запропоновано комплексний метод демодуляції, який можна використовувати для отримання тривимірних цифрових зображень. Цей метод забезпечує знаходження контрасту гармонійної просторової модуляції освітлення при довільних значеннях її фазових кутів. Робота містить текст двох функцій мовою Python, у яких запропонований метод демодуляції застосовується для отримання тривимірних цифрових зображень. Перевагою запропонованого методу є те, що він може використовуватися з економічними пристроями, які формують гармонійну просторову модуляцію освітлення та можуть встановлюватися на більшості оптичних мікроскопів без придбання комерційного програмного забезпечення.
4
Лабінський, А., Б. Семенів та Г. Лабінська. "Вплив фізичних навантажень на ультраструктурні зміни тканин волосяних фолікулів людини". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.43-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчити вплив фізичного навантаження на ультраструктурні морфологічнізміни тканин волосяних фолікулів голови людини. Методи. Ультрамікроскопічні дослідженняультразрізів тканин за допомогою електронного мікроскопа УЕМВ-100К в умовахприскорюючої напруги 75 кВ і збільшеннях на екрані мікроскопа 2000Х – 124000Х з наступ-ним фотографуванням та цифровою обробкою мікрофотографій. Результати. В роботіпроаналізовано результати електронно-мікроскопічного дослідження ультрамікроскопічноїкартини морфологічних змін волосяних фолікулів осіб, які в процесі життєдіяльності регуляр-но відвідували фізичні заняття (основна група) та таких, які не практикували фізичні заняттята не мали в побуті достатньої рухової активності (контрольна група). Як виявилось під часаналізу результатів, зокрема обробці мікрофотографій, кількість мітохондрій була більшоюу клітинах тканин осіб, які регулярно займались фізичними навантаженнями, ніж у осібконтрольної групи. Кількість піноцитозних пухирців, ліпідних і білково-патологічних включеньта гранул трихогліаліну, навпаки, реєстрували меншою мірою в осіб основної групи порівняноз контрольною, що свідчить про відсутність застійних явищ у клітинах та міжклітинній речовинітканин осіб, які в процесі життєдіяльності регулярно відвідували фізичні заняття і, відповідно,проявляли достатню рекреаційну рухову активність. Висновки. Покращення ультраструктуритканин у осіб основної групи свідчить про саногенну, енерговідновлюючу та регулюючу іншіфізіологічні процеси роль фізичного навантаження в осіб, які регулярно займаються фізичнимизаняттями та проявляють достатню рекреаційну рухову активність у процесі їх життєдіяльності.
5
Babinets, A. A., I. O. Riabtsev, and I. P. Lentyugov. "Modernization of optical microscope and its use to obtain digital images of microstructure of deposited metal." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2020, no. 12 (December 28, 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.37434/as2020.12.07.
Повний текст джерела
6
Zhuravel, I. M., та V. M. Maksymovych. "Кількісний аналіз орієнтації та видовженості зерен на металографічних зображеннях за допомогою перетворень Хафа". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.15421/40280528.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з форм представлення результатів неруйнівного контролю різноманітних металоконструкцій є металографічні зображення. Це зображення мікроструктури металу, які формуються за допомогою мікроскопа і фотофіксувального пристрою. З погляду матеріалознавства, мікроструктура відображає внутрішню будову металу та складається із різноманітних об'єктів – зерен, меж зерен, карбідів, різноманітних включень тощо, які характеризуються розміром, формою, орієнтацією. Мікроструктура матеріалу є віддзеркаленням його фізико-механічних характеристик. Отже, актуальною є задача аналізу мікроструктури матеріалів, яка надасть нові можливості щодо кількісного оцінювання їх фізико-механічних властивостей. Візуальний аналіз не забезпечує потрібної швидкодії та точності опрацювання, тому для вирішення задачі аналізу мікроструктури найдоцільніше використовувати методи оброблення цифрових зображень. Залежно від поставленої мети, задача аналізу мікроструктури полягатиме у пошуку та обчисленні метричних розмірів складників мікроструктури, оцінюванні їх форми, формуванні певної статистики тощо. У цій роботі розроблено метод кількісного аналізу орієнтації та видовженості зерен на металографічних зображеннях за допомогою перетворення Хафа. Результати цього аналізу є основою для досліджень залишкових напружень та пластичних деформацій металів.
7
Yanko, R. V. "Морфологічні зміни щитоподібної залози щурів після введення триптофану". Endokrynologia 26, № 3 (19 жовтня 2021): 281–86. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-3.281.
Повний текст джерелаАнотація:
Попри добре вивчену роль триптофану в організмі, літературні дані відносно його впливу на морфофункціональний стан щитоподібної залози (ЩЗ) поодинокі й неоднозначні. Переважно досліджували концентрацію тиреоїдних гормонів у крові після введення триптофану. Водночас морфологічні зміни ЩЗ при його впливі залишаються мало дослідженими. Мета — дослідження морфологічних змін ЩЗ щурів після введення їм триптофану. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 24 щурах-самцях лінії Wistar 3-місячного віку. Щури всіх груп перебували в уніфікованих умовах, на стандартному раціоні. Тварини дослідної групи щодня, протягом 28 діб, перорально отримували L-триптофан (Франція) в дозі 80 мг/кг. Підготовку тварин до експериментів та інвазивне втручання проводили згідно з принципами Гельсінської декларації. З центральних ділянок тканини ЩЗ виготовляли гістологічні препарати за стандартною методикою. З використанням цифрової камери мікропрепарати фотографували на мікроскопі «Nikon Eclipse E100» («Nikon Instruments Inc.», Японія). Морфометрію здійснювали за допомогою комп’ютерної програми «ImageJ». Статистичну обробку здійснювали методами варіаційної статистики. Результати. При гістологічному аналізі ЩЗ щурів, які отримували L-триптофан, виявлено, що залоза має незмінену фізіологічну структуру. Фолікули переважно овальної форми та різних розмірів. Колоїд у фолікулах помірної щільності та містить численні резорбційні вакуолі. Тиреоцити призматичної та кубічної форми. Виявлено зменшення площі фолікулів, колоїду, їх внутрішнього діаметра, зростання стереологічного індексу резорбції та фолікулярно-колоїдного індексу і зниження індексу накопичення колоїду. Також відмічено зниження відносної площі строми в залозі, стромально-паренхіматозного індексу, ширини прошарків міжчасткової, міжчасточкової та міжфолікулярної сполучної тканини. Висновки. Довготривале (протягом 28 діб) введення щурам L-триптофану в дозі 80 мг/кг призводить до появи морфологічних ознак активації ЩЗ.
8
Ковальчук, А. А., Т. В. Дацко, І. Я. Дзюбановський та В. Г. Дживак. "Структурні зміни внутрішніх органів на фоні змодельованого гострого поширеного перитоніту". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (18 лютого 2022): 37–43. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12714.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: вивчення морфологічних та гістохімічних змін внутрішніх органів у піддослідних тварин на третю добу змодельованого експериментального гострого поширеного перитоніту.
Матеріали і методи. В експерименті було використано статевозрілі нелінійні щури-самки масою 180–220 грам. Гострий поширений перитоніт був змодельований шляхом інтраперитонеального введення 1 мл 30 % калової суспензії на 100 г маси тіла щура. Тварин виводили з експерименту на третю добу шляхом декапітації під тіопенталовим наркозом. З метою подальшого проведення патоморфологічного та гістохімічного дослідження були забрані часточки печінки, очеревини, нирки та легені. Гістологічні препарати забарвлені гематоксилін-еозином. Фотодокументація зображення з гістологічних препаратів проводилась за допомогою виводу на монітор комп’ютера за допомогою мікроскопа Nicon eclipse C та цифрової відеокамери (Digital Camera SCMOS) за допомогою програмного забезпечення ToupWiew при різних збільшеннях.
Результати досліджень та їх обговорення. У легенях виявлено збільшення кровонаповнення судин дрібного калібру без проявів периваскулярного набряку. Дослідження на виявлення бактерій, яке проводили за методом Гімзи та за Грамом–Вейгертом, встановило наявність поодиноких грампозитивних бактерій переважно в просвітах судин та в стромі поряд із запальними інфільтратами, про що свідчать кольорові включення. Гістологічне дослідження нирок встановило незначне кровонаповнення кіркової і мозкової речовини. Гістологічне дослідження печінки на третю добу експериментального перитоніту встановило значне розширення та повнокрів’я центральних вен, із компресією центролобулярних гепатоцитів, достатньо помірне розширення синусоїдів із незначною кількістю еритроцитів та макрофагів їх у просвітах. Реакція очеревини на третю добу після моделювання розлитого перитоніту проявлялася наростанням запальної гіперемії, набряку, який поширювався на м’язову тканину.
Змодельований гострий поширений перитоніт характеризувався не лише запаленням листків очеревини, а й імунною реакцією інших органів.
9
Valko, O. O., T. V. Harapko, А. S. Holovatskyi та M. Yu Kochmar. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБМІКРОСКОПІЧНИХ ЗМІН ПАРЕНХІМИ ТИМУСУ ТА КЛУБОВИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ПРИ ДОВГОТРИВАЛОМУ ОПІОЇДНОМУ ВПЛИВІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11374.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Важливою медико-соціальною проблемою, яка впливає на якість, тривалість, стан і здоров’я людини, є наркоманія. Проте наркотичні речовини вживають не лише наркозалежні, ці препарати широко застосовуються в медичній практиці, тому дослідження їх впливу на організм людини має велике значення. Мета дослідження – вивчити та порівняти субмікроскопічні зміни лімфоцитів у тимусі та клубових лімфатичних вузлах при довготривалій дії на організм щура налбуфіну. Матеріали і методи. Модель фізичної опіоїдної залежності створювали на 52 безпородних білих щурах-самцях згідно з патентом № 76564 U «Спосіб моделювання фізичної опіоїдної залежності у щурів». Тварин поділили на 8 груп, в кожній по 5 тварин, яким щоденно внутрішньом’язово вводили налбуфін за схемою: перша група – 5 інтактних щурів, друга–сьома групи, в яких щурам вводили препарат (1-й тиждень – 8 мг/кг, 2 тиждень – 15 мг/кг, 3 тиждень – 20 мг/кг, 4 тиждень – 25 мг/кг, 5 тиждень – 30 мг/кг, 6 тиждень – 35 мг/кг), восьма група – відміна препарату. Контроль – 12 щурів. Клубові лімфатичні вузли та тимус забирали щотижня шляхом знеболювання щурів внутрішньочеревним наркозом тіопенталом натрію – 25 мг/кг. Зрізи виготовляли на ультрамікротомі УМТП-6М за допомогою алмазного ножа (ДІАТОМ) та проводили подвійне контрастування за Рейнольдсом та уранілацетатом. Досліджували зрізи на електронному трансмісійному мікроскопі ТЕМ-100 та фотодокументували їх за допомогою цифрової камери SONY-H9. Результати. Шеститижневе введення препарату призводить до тяжких деструктивно-дегенеративних змін паренхіми як тимусу, так і клубових лімфатичних вузлів. Більшість лімфоцитів у паренхімі обох органів мають пікнотично змінені ядра, контури ядерної оболонки нечіткі, місцями вона ушкоджена, в ядрі переважає конденсований хроматин; подекуди глибока інвагінація ядерної оболонки призводить до фрагментації ядра та утворення осміофільних фрагментів. Часто трапляються у клітині в стані апоптозу. Міжклітинні простори в обох органах розширені, відмічається навколосудинний набряк. Відміна препарату «Налбуфін» не призводить до відновлення клітин у досліджуваних органах. Висновки. Шеститижневе введення препарату викликає глибокі деструктивно-дегенеративні зміни в лімфоцитах тимусу та клубових лімфатичних вузлах, що свідчить про декомпенсаторні процеси у досліджуваних органах.
10
Міщенко, О. Я., Н. Ю. Палагіна та Ю. Б. Лар’яновська. "ВПЛИВ НОВОГО ПОХІДНОГО 4-АМІНОБУТАНОВОЇ КИСЛОТИ НА СТАН СЕНСОМОТОРНОЇ КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ІШЕМІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (22 травня 2021): 27–36. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12105.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Пошук нових ноотропних препаратів, здатних поліпшувати когнітивні порушення, що виникають у результаті порушення мозкового кровообігу, є актуальним науковим завданням. Перспективними в цьому відношенні вважають нові похідні 4-амінобутанової кислоти, синтезовані в Національному фармацевтичному університеті, серед 11 з яких було обрано субстанцію-лідер за антиамнестичною активністю під шифром КГМ-5, що проявляє і антигіпоксичну активність.
Мета дослідження – вивчити вплив сполуки КГМ-5 на стан сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку щурів на моделі гострого порушення мозкового кровообігу.
Методи дослідження. Проводили гістологічні дослідження стану сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку щурів з моделлю гострого порушення мозкового кровообігу (на 6-ту добу), яке викликали шляхом оклюзії лівої загальної сонної артерії. Головний мозок після вилучення з черепа фіксували в 96° етанолі, потім робили фронтальний розріз на рівні передніх країв скроневих часток. Зразки заливали у парафін, одну частину фарбували гематоксилін-еозином, іншу – тіоніном за методом Ніссля. Перегляд мікропрепаратів здійснювали під світловим мікроскопом Granum, мікрофотографування мікроскопічних зображень – цифровою відеокамерою Granum ДСМ 310. Фотознімки обробляли на комп’ютері Pentium 2,4GHz за допомогою програми Toup View.
Результати й обговорення. У щурів із гострим порушенням мозкового кровообігу в ділянці сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку виявлено ознаки порушення кровообігу: спазм артеріол, венозну гіперемію, перикапілярний набряк; пірамідні нейрони з морфологічними змінами незворотного характеру. Відзначено підвищення кількості гіпер- та гіпохромних нейронів, гліо- і перинейронального індексів та індексу альтерації. Сполука КГМ-5 поліпшувала мозковий кровообіг у щурів із гострим його порушенням, про що свідчило зменшення вираження спазму капілярів та перикапілярного набряку, збільшувала виживання пірамідних нейронів сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку, зменшувала відносну частку незворотно змінених клітин, що підтверджено зниженням індексу альтерації нейронів, гліо- та перинейронального сателітного індексів.
Висновки. Встановлено здатність нового похідного 4-амінобутанової кислоти – сполуки КГМ-5 поліпшувати мозковий кровообіг, збільшувати виживання пірамідних нейронів, зменшувати кількість незворотно змінених клітин. Це доводить наявність у сполуки КГМ-5 церебропротективних властивостей, за виразністю яких вона не поступається препарату порівняння “Пікамілон”.
Дисертації з теми "Цифрова мікроскопія"
1
Резніков, К. А. "Створення віртуального туру по лабораторії оптичної цифрової мікроскопії для дистанційного навчання". Thesis, НТУ «ХПІ», 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16147.
Повний текст джерелаАнотація:
Створення віртуальних лабораторій в умовах дистанційного навчання є невід’ємною частиною наочного засвоєння нового матеріалу та отримання практичних навичок. З метою забезпечення фахової підготовки з циклу дисциплін щодо обробки й аналізу біомедичних зображень та лабораторно-аналітичної техніки пропонується розробити віртуальний тур по лабораторії з оптичної цифрової мікроскопії
2
Трубчанінов, Р. М., та М. Ю. Тимкович. "Сучасний стан розробки віртуальних лабораторій для дистанційної освіти". Thesis, ХНУРЕ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/15616.
Повний текст джерелаАнотація:
During online study, development of the virtual labs is a relevant task of modern education. It enables students to participate and interact in inquiry-based classes where they can implement and analyze their own experiments, learn by using virtual objects and apparatus. Utilizing virtual labs provides students with the chance to develop critical thinking, innovation, and team working skills, all of which are highly valued in today’s job market.
3
Редько, О. О., М. В. Мокійчук та Є. Ф. Суслов. "Використання цифрового грамметричного приладу у візуально-оптичному неруйнівному контролі". Thesis, ПФБ, НТУУ "КПІ", 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/26389.
Повний текст джерела
4
Шайкін, Анатолій Олександрович, та Володимир Богданович Шпакович. "Створення автоматизованого методу фрактодіагностування поверхонь динамічно зруйнованих зразків за даним растрової мікроскопії та цифрової 3-D профілометрії". Master's thesis, 2018. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/26883.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі вирішено завдання створення автоматизованої системи технічного діагностування зображень поверхні руйнування високоміцного титанового сплаву ВТ23, яка утворена численними ямками відриву різного розміру та морфології. Запропоновано нові підходи, які задовольняють сучасні вимоги до подібних систем за точністю, достовірністю оброблення діагностичних (оптичних та РЕМ-мікроскопічних зображень), що знижує імовірність виникнення помилок при оцінюванні технічного стану матеріалу або конструкції підданої динамічному руйнуванню.
Використання нейромережі суттєво зменшує кількість параметрів, які слід налаштовувати вручну. Разом із цим, значно зростає кількість параметрів самої моделі, тому нейромережа під час навчання виявляє значно більше характерних ознак об'єктів, що позитивно впливає на якість їх виявлення. Це робить метод більш універсальним та точним. Крім цього, застосування нейромережевих моделей дозволяє сформувати методику аналізу на основі засобів AI (artificial intelligence).