Списки джерел: "Центр маси"

1

Семен, Ярослав, Олександр Пономаренко, Олег Крупич та Степан Левко. "Аналітична модель зубка часнику з центральним стрижнем". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.036.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено теоретичні дослідження і запропоновано модель зубка часнику, сформованого на центральному стрижні головки часнику, який розглядається в декартовій системі координат як частина кулі відповідного радіуса, об’єм якої обмежений двома меридіональними площинами з двогранним кутом між ними та однією площиною, що лежить в основі зубка і є перпендикулярною до двох інших з урахуванням діаметра центрального стрижня головки часнику, на якому сформовані зубки і який вважається циліндром певного радіуса і висоти. Отримано аналітичні залежності, що дозволяють знайти масу зубка часнику, сформованого на центральному стрижні головки часнику, з урахуванням однорідності тіл однакової густини окремо для центрального стрижня і зубка, центр ваги якого лежить у площині симетрії, що поділяє зубок навпіл за висотою. Наведено розрахункову схему й отримано аналітичні залежності для визначення координат центра ваги зубка часнику з використанням методу додатних і відʼємних площ, що враховують координати центрів ваги площ кругових секторів зубка та центрального циліндричного стрижня в їх довільному поперечному перерізі. Наведено результати теоретичних досліджень, які дозволили встановити існуючий взаємозв’язок між окремими розмірно-масовими показниками і характеристиками зубків часнику, сформованих на циліндричному стрижні його головки. Проведеним аналізом отриманих результатів встановлено, що розрахункові значення об’єму, а відповідно й маси зубків зростають із збільшенням не тільки їхніх розмірів, а й форми, яка загалом залежить від сорту та індексу головки часнику. Теоретично доведено, що максимальні значення об’єму і маси притаманні зубкам з найбільшою висотою, а мінімальні, навпаки – з найменшою висотою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Gerasymenko, S. I., M. V. Polulyakh, I. V. Roy, A. S. Gerasymenko, T. V. Zamorskyi, V. M. Gromadskyi та E. M. Avtomeenko. "Зміни динамічних характеристик у суглобах нижньої кінцівки до та після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит". TRAUMA 16, № 5 (2 листопада 2015): 53–58. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.16.2015.79791.

Повний текст джерела

Анотація:

Ревматоїдне ураження суглобів має швидкий і агресивний перебіг, що призводить до вираженої деструкції не тільки суглобів кінцівок, але й оточуючих тканин унаслідок аутоімунної реакції. Через 5–8 років понад 50 % хворих утрачають працездатність, а 10–12 % потребують сторонньої допомоги. Ураження колінних суглобів при ревматоїдному артриті спостерігається приблизно в 70 % випадків. Відновлення рухів у колінному суглобі на пізніх стадіях захворювання можливе тільки за допомогою оперативного лікування. Важливим фактором для ефективності оперативного лікування є реабілітація хворих у ранньому післяопераційному періоді. Матеріали і методи. Робота виконана в Інституті травматології і ортопедії НАМН України. Проліковано 113 хворих на ревматоїдний артрит з ураженням колінного суглоба, яким виконано 140 оперативних утручань (тотальне ендопротезування колінного суглоба), у 27 пацієнтів були прооперовані обидва колінних суглоби. Вік пацієнтів коливався від 18 до 77 років і в середньому становив 45,5 ± 1,1 року. Результати. У здорової особи лінія дії маси тіла проходить через центри суглобів. Лінія дії маси тіла опускається через центр голови, проходить на один сантиметр уперед від тіла четвертого поперекового хребця, через центр кульшового суглоба попереду колінного, лягає на площу опори на 4–5 см наперед від лінії внутрішніх кісточок. Це положення відзначається незначними енергетичними затратами. Методом математичної статистики були розраховані середні параметри й оцінений клінічний стан пацієнтів до ендопротезування колінних суглобів, після операції й проведення комплексу реабілітаційних заходів. Аналіз результатів даних дослідження ходіння хворих після лікування показав, що ходіння наближається до більш динамічного типу: на динамограмі з’являються максимуми навантаження переднього й заднього поштовхів і мінімум міжпоштовхового періоду, відзначається незначне скорочення загального часу опори щодо даних, отриманих до лікування, але ходіння пацієнтів залишається патологічним, а саме: ходіння хворих супроводжується низкою компенсаторних рухів, у результаті чого виникають певні деформації різних ділянок графіка реакцій опори. Висновки. Розроблена програма реабілітації хворих на ревматоїдний артрит при протезуванні колінного суглоба дозволяє провести підготовку опорно-рухового апарату до оперативного лікування й відновити силу м’язів і руху в суглобах у післяопераційному періоді. Комплекс заходів, що складається з лікувальної гімнастики, масажу, міостимуляції м’язів нижніх кінцівок і магніто-квантової терапії в передопераційному й ранньому операційному періодах, сприяє поліпшенню динамічних характеристик ходіння після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. У результаті застосування запропонованої методики в пацієнтів відзначається значне збільшення навантаження на задній і передній відділи стопи, скорочення часу опори стопи, наближення ходіння хворих до динамічного типу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Nazirov, F. G., Sh Kh Khashimov, Z. R. Khaybullina та U. M. Makhmudov. "КОМОРБІДНА ПАТОЛОГІЯ У ХВОРИХ З ОЖИРІННЯМ ІІІ СТУПЕНЯ В ДИНАМІЦІ ЗНИЖЕННЯ МАСИ ТІЛА ПІСЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОШЛУНКОВОГО БАЛОНА ТА ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ РУКАВНОЇ РЕЗЕКЦІЇ ШЛУНКА". Вісник наукових досліджень, № 3 (5 вересня 2018): 19–25. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9203.

Повний текст джерела

Анотація:

Витрати на медичне обслуговування людей з ожирінням значно більші, ніж для людей із нормальною масою тіла. Мета дослідження – проаналізувати коморбідні стани у людей з ожирінням III ступеня та їх динаміку після встановлення внутрішньошлункового силіконового балона (ВШБ) та лапароскопічної рукавної резекції шлунка (ЛРРШ), що сприяють зниженню маси тіла. Матеріали і методи. Обстежено 20 пацієнтів (16 жінок та 4 чоловіки) віком 19–55 років, яких шпиталізували в ДУ “Республіканський спеціалізований науково-практичний медичний центр хірургії імені акад. В. Вахідова" у 2016–2018 рр. Усім пацієнтам діагностовано ожиріння III ступеня (за WOG, 2011). Коморбідність оцінювали за рекомендаціями С. В. Недогода (2016); метаболічне здоров’я – за шкалою Cardiometabolic Disease Staging (Guo, 2015). Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що ожиріння III ступеня (ІМТ (49,4±2,5) кг/м2) асоціюється з дисліпідемією/гіпертригліцеридемією у 85 %; цукровим діабетом 2 (ЦД2)/переддіабетом – у 50 %, артеріальною гіпертензією (АГ) в – 45 %; неалгокогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) – в 35 % випадків. ЛРРШ та ВШБ дозволяють досягнути зниження ІМТ на 21,1 и 16,2 % від вихідних даних відповідно (p>0,05); при цьому коморбідність переддіабетом знижується у 2 рази, АГ – у 3 рази; дисліпідемією – в 1,9 раза; зниження НАЖХП – у 1,8 раза через 6 місяців після втручання. ЛРРШ та ВШБ також покращують показники за шкалою Cardiometabolic Disease Staging, при цьому нульовий кардіометаболічний ризик зафіксовано у 35 % пацієнтів, а в решти – перехід у більш легку стадію. Зниження маси тіла та коморбідності в результаті ЛРРШ та застосування ВШБ супроводжуються достовірним зниженням прозапальних цитокінів ІЛ-6, ФНП-α та СРБ. Висновки. Застосування ЛРРШ та ВШБ дозволяє достовірно ефективно знизити масу та коморбідність через 6 місяців після втручання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Коваленко, О. А., та О. І. Стебліченко. "Біоенергетична ефективність технології вирощування чабру садового (Satureja hortensis L.) за умов Південного Степу України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.7.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі проведених досліджень та відпрацьова-них елементів технології вирощування в статті наво-диться розрахунок визначення найбільш оптимальнихенергозберігальних елементів агротехніки вирощуваннячабру садового (Satureja hortensis L.) та їх біоенергетич-ного аналізу, які забезпечують найбільш високу врожай-ність зеленої маси культури за умов Південного СтепуУкраїни. Методика досліджень. Трифакторний дослідпроводився із сортом чабру садового Остер протягом2012–2014 рр. на дослідному полі Жовтневої сортодо-слідної станції Миколаївської філії Державного підприєм-ства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садив-ного матеріалу». У схему досліду включалося вивченнястроків, способів сівби та умов зволоження лікарської та пряноароматичної культури і потенціал її інтродукціїв зону Південного Степу України. Результати дослі-джень. Використання краплинного зрошення в техноло-гії вирощування чабру садового було більш енергоємнимвідповідно до умов культивування за умов природ-ного зволоження. Враховуючи це, показник загальнихенерговитрат за додаткового використання води склав18,5–20,6 тис. МДж/га. За умов природного зволо-ження затрати енергії складали 15,1–16,6 тис. МДж/га.Прихід енергії за варіантами досліду коливався в межах11,0–38,3 тис. МДж/га. За умов краплинного зро-шення варіація цього показника складала від 18,8 до38,3 тис. МДж/га, а за умов природного зволоження –від 11,0 до 28,6 тис. МДж/га. Показники енергетичногокоефіцієнта в технології вирощування чабру садо-вого варіювалася в межах 0,73–1,87. Максимальнимивони були під час краплинного зрошення за ІІ строкусівби та перебували в межах 1,64–1,87. Висновки.Використання крапельного поливу підвищує енергови-трати на вирощування чабру садового, вони досягаютьмаксимуму за ІІ строку сівби, але внаслідок зростанняврожайності зеленої маси варіанти мають більш при-вабливе значення як за накопиченням енергії в урожаї(37,7–38,3 тис. МДж/га), так і за величиною енергетич-ного коефіцієнта (1,84–1,87).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Коморна, Я. В., І. Я. Криницька, Н. В. Гецько, Н. В. Дужич та М. І. Марущак. "ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ ПРО УПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ СЕСТРИНСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЦЕНТРАХ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12118.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Розширення меж сестринської практики у центрах первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) може сприяти підвищенню доступності та поліпшенню якості медичної допомоги населенню, регулюванню навантаження лікаря, зростанню професійного статусу медичних сестер, підвищенню відповідальності за пацієнта. Мета дослідження – проаналізувати думку пацієнтів про упровадження нових сестринських технологій у центрі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Матеріали і методи. Проведено анкетування 100 пацієнтів, які отримували первинну медико-санітарну допомогу в Комунальному некомерційному підприємстві Броварської міської ради «Броварський міський центр ПМСД». Основними параметрами дослідження були задоволення респондентів роботою реєстратури, джерела отримання інформації про профілактичні огляди, перелік маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, можливість довірити медичній сестрі свої проблеми, пов’язані зі здоров’ям, стосунками в сім’ї, з дітьми, близькими родичами, вплив особистих та професійних якостей медичної сестри на ефективність лікування та можливість упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД. Результати. Встановлено, що лише 30,0 % респондентів отримують інформацію про профілактичні огляди від медичної сестри. На питання: «Чи були у Вас випадки, коли медсестра могла вирішити Вашу проблему без жодних консультацій з лікарем?» позитивно відповіли 60,0 % респондентів. Щодо тих чи інших маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, були отримані такі відповіді: вимірювання артеріального тиску, пульсу – 70,0 %, вимірювання зросту, маси тіла – 48,0 %, реєстрація електрокардіограми – 24,0 %, проведення щеплення – 25,0 %, виписка рецептів, направлень – 45,0 %, обслуговування вдома – 28,0 %, обслуговування по телефону – 26,0 %, ін’єкції – 50,0 %, вимірювання рівня цукру в крові – 14,0 %, допомога психологічного характеру – 25,0 %. Серед факторів, що впливають на ефективність лікування, рівень професійної підготовки медичної сестри обрали 45,0 % респондентів, людські якості медичної сестри – 36,0 %, практичний досвід медичної сестри – 35,0 %, партнерська взаємодія пацієнта та медичної сестри – 25,0 %, умови догляду – 25,0 %. Хоча на запитання: «Чи можете Ви довірити медсестрі свої проблеми, пов'язані зі здоров'ям, стосунками в сім'ї, з дітьми, близькими родичами і т. д.?» позитивно відповіли лише 45,0 % учасників дослідження, 58 % респондентів згідні на упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД. Висновки. На думку пацієнтів, медична сестра загальної практики — це рівноправний учасник поряд із сімейним лікарем усіх видів лікувально-профілактичної роботи в центрі первинної медико-санітарної допомоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Beglov, I. A. "MASS-CENTERING CHARACTERISTICS OF SOLIDS WITHIN QUASI-ROTATION SURFASES." Dynamics of Systems, Mechanisms and Machines 8, no. 1 (2020): 147–54. http://dx.doi.org/10.25206/2310-9793-8-1-147-154.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе описаны способы создания цифровых 3D-моделей тел, которые ограничены одним листом четырёхлистной поверхности квазивращения. Полученные модели использованы для создания твердотельных моделей средствами 3D-печати. При анализе физических свойств твердотельных моделей сделано предположение о специфичности расположения их центров масс. Для проверки данного предположения были применены возможности системы автоматического проектирования. На основе полученных результатов установлено, что существует некоторое тело - частный случай исследуемых тел, центр масс которого находится в геометрическом центре его очерка, являющегося окружностью. Для определения исходных параметров моделирования искомого объекта был применён метод кривой ошибок. В результате произведённого поиска получена цифровая и твердотельная модель тела, ограниченного одним листом поверхности квазивращения, центр масс которого совпадает с геометрическим центром его очерка. Полученное тело имеет свойства, частично совпадающие со свойствами тел вращения. Такое совпадение не является очевидным. В общем случае, центр масс исследуемых тел не располагается в указанной точке.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Sorokman, T. V. "Антропометричні стандарти та клінічні особливості ожиріння в дітей". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.64 (22 січня 2015): 25–28. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77858.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано частоту надлишкової маси тіла та ожиріння в дітей Чернівецької області. Матеріал і методи. Обстежені 325 дітей віком від 10 до 18 років. Контрольну групу становили 80 практично здорових дітей того ж віку. Методи обстеження включали збір анамнезу, антропометрію (ріст, маса тіла, індекс маси тіла, окружність талії, окружність стегон), лабораторні та інструментальні дослі-дження. Результати. Показано, що надмірна маса тіла та ожиріння частіше трапляються в хлопчиків (60 %) віком 15–18 років і дівчаток (40 %) віком 12–15 років. Мешканці міста вірогідно частіше страждають від надмірної маси тіла та ожиріння. У 45 (15,7 %) обстежених надмірна маса тіла була в обох батьків, у 80 (28,1 %) — тільки в одного з них (у матері частіше, ніж у батька). Родичі, які страждають від ожиріння, були у 86,9 % обстежених. Особливостями клінічного перебігу надмірної маси тіла та ожиріння в дітей є поєднання з численними нозологіями, що зумовлює появу великої кількості різноманітних клінічних симптомів. Висновки. У зв’язку з високою коморбідністю проблема надлишкової маси тіла та ожиріння повинна перебувати в центрі уваги не лише дитячих ендокринологів, а й суміжних спеціалістів з метою запобігання подальшому прогресуванню та розвитку ускладнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Побережець, Ю. М., В. М. Яропуд та І. М. Купчук. "ЯЄЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУРОК-НЕСУЧОК ПІД ВПЛИВОМ ПРОБІОТИЧНОЇ ДОБАВКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Останніми роками в раціоні тварин використовуються численні кормові добавки. Однак вони не зав-жди позитивно впливають на якість продукції. Сьогодні це питання є актуальним через впровадження передових технологій для застосування нових кормів, застосування хімічних та мікробіологічних продуктів синтезу в годівлі тварин. Метою дослідження було дослідити вплив пробіотичної добавки «Ентеро-актив» на яєчну продуктивність курок-несучок. Пробіотики набули поширення серед кормових добавок природного походження. Вони створюють несприятливе pH середовище для патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, стимулюють ріст та біологічну активність норма-льної мікрофлори кишечника, позитивно впливаючи на склад мікробіоценозу, пробіотичні мікроорга-нізми також продукують біологічно активні речовини та амінокислоти. Досліджена пробіотична добавка Ентеро-актив містить молочнокислі бактерії Lactobacillus bulgaricus-2,0*1010 ККУ/кг (колонії умовних одиниць/кг) та Enterococcus faecium-2,0*1010 ККУ/кг. Кормову добавку розроблено у ПП «БТУ-Центр» м. Ладижин Вінницької області. Експеримент тривав 190 днів. Птицю утримува-ли в одноярусних клітках згідно з усіма зоогігієнічними вимогами. Контрольна група вживала основ-ний раціон (ОР) у вигляді повноцінного корму. Використовували комбікорм ТМ «Мультигейн» акціо-нерного товариства «Київ-Атлантика-Україна» с. Миронівки, Київської області. Досліджуваній групі додатково згодовували різні дози пробіотичної добавки. Контрольний забій птиці проводили для дослідження гематологічних показників у кінці експерименту. Встановлено, у разі споживання пробіотика у птиці 2-ї групи підвищується інтенсивність несучості та валовий збір яєць проти ко-нтролю. Крім того, застосування кормової добавки у годівлі птиці 2-ї групи сприяє збільшенню маси яєць, малого діаметру щільного шару білка та жовтка порівняно з контрольним показником.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Vdovenko, S. A. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІКОРИЗНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 39–46. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-39-46.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою вивчення впливу мікоризних препаратів на продуктивність перцю солодкого в умовах плівкової теплиці до схеми досліду входили варіанти, де застосовували мікоризні препарати компанії БТУ-центр, якими оброблено кореневу систему розсади перцю солодкого перед висаджуванням на постійне місце вегетації. Розсаду обробляли препаратами Меланоріз та Мікофренд окремо дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади. Контролем слугувала розсада, кореневу систему якої не обробляли мікоризними препаратами. Розсаду сорту перцю солодкого Клаудіо та гібрида Нікіта F1 висаджували у плівковій теплиці ЦІМЕТ в ІІ декаді квітня. Обробка рослин мікоризними препаратами позитивно впливає як на рослину, так і на ростові процеси кореневої системи. У результаті застосування препаратів Меланоріз чи Мікофренд визначено формування ектомікоризи. Сама коренева система в кінці вегетації рослини була опанована міцелієм гриба, який захищав її від перезволоження ґрунту та розвитку гнилей, особливо кореневої. За використання Меланорізу та Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування гібрида Нікіта F1 початок бутонізації, цвітіння та плодоношення спостерігали раніше на 2 доби від рослин контрольного варіанта. Аналогічний позитивний вплив препаратів отримано й під час вирощування сорту Клаудіо (незалежно від дози препарату). Різниця початку зазначених фаз розвитку розсади складала 3–5 діб, а застосування препаратів забезпечило більш тривалий період вегетації. Від використання Меланорізу дозою 0,5 л чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування сорту Клаудіо отримано найбільшу кількість плодів, загальна їх кількість збільшується на 33 %. Маса плода перцю солодкого змінюється залежно від дози препарату і коливається від 75 г до 190 г. За використання Меланорізу дозою 0,5 чи 1,0 л на 1000 од. розсади, під час вирощування гібрида Нікіта F1 чи сорту Клаудіо показник маси плода був найбільшим і становив 160–190 г (у випадку гібрида Нікіта F1) та 150–170 г (у випадку сорту Клаудіо). Діаметр плода, від застосування мікоризних препаратів варіював у досить широких межах: від 4,5 см до 7,0 см: найбільшим його значенням характеризувалися рослини сорту Клаудіо за використання Меланорізу дозою 0,5 л на 1000 од. розсади чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади. У вказаних варіантах діаметр плода становив 7,5 см та 7,0 см. За використання мікоризоутворюючих препаратів Меланоріз чи Мікофренд урожайність перцю солодкого може збільшуватися до 2,5 кг/м2. Більшою врожайністю характеризуються рослини гібрида Нікіта F1, а меншою – сорт Коаудіо. Використання Меланорізу дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади забезпечило збільшення врожайності до 2,2–2,5 кг/м2, що сприяє отриманню рентабельності на рівні 98–101 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Vdovenko, S. A. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІКОРИЗНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 39–46. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-39-46.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою вивчення впливу мікоризних препаратів на продуктивність перцю солодкого в умовах плівкової теплиці до схеми досліду входили варіанти, де застосовували мікоризні препарати компанії БТУ-центр, якими оброблено кореневу систему розсади перцю солодкого перед висаджуванням на постійне місце вегетації. Розсаду обробляли препаратами Меланоріз та Мікофренд окремо дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади. Контролем слугувала розсада, кореневу систему якої не обробляли мікоризними препаратами. Розсаду сорту перцю солодкого Клаудіо та гібрида Нікіта F1 висаджували у плівковій теплиці ЦІМЕТ в ІІ декаді квітня. Обробка рослин мікоризними препаратами позитивно впливає як на рослину, так і на ростові процеси кореневої системи. У результаті застосування препаратів Меланоріз чи Мікофренд визначено формування ектомікоризи. Сама коренева система в кінці вегетації рослини була опанована міцелієм гриба, який захищав її від перезволоження ґрунту та розвитку гнилей, особливо кореневої. За використання Меланорізу та Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування гібрида Нікіта F1 початок бутонізації, цвітіння та плодоношення спостерігали раніше на 2 доби від рослин контрольного варіанта. Аналогічний позитивний вплив препаратів отримано й під час вирощування сорту Клаудіо (незалежно від дози препарату). Різниця початку зазначених фаз розвитку розсади складала 3–5 діб, а застосування препаратів забезпечило більш тривалий період вегетації. Від використання Меланорізу дозою 0,5 л чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування сорту Клаудіо отримано найбільшу кількість плодів, загальна їх кількість збільшується на 33 %. Маса плода перцю солодкого змінюється залежно від дози препарату і коливається від 75 г до 190 г. За використання Меланорізу дозою 0,5 чи 1,0 л на 1000 од. розсади, під час вирощування гібрида Нікіта F1 чи сорту Клаудіо показник маси плода був найбільшим і становив 160–190 г (у випадку гібрида Нікіта F1) та 150–170 г (у випадку сорту Клаудіо). Діаметр плода, від застосування мікоризних препаратів варіював у досить широких межах: від 4,5 см до 7,0 см: найбільшим його значенням характеризувалися рослини сорту Клаудіо за використання Меланорізу дозою 0,5 л на 1000 од. розсади чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади. У вказаних варіантах діаметр плода становив 7,5 см та 7,0 см. За використання мікоризоутворюючих препаратів Меланоріз чи Мікофренд урожайність перцю солодкого може збільшуватися до 2,5 кг/м2. Більшою врожайністю характеризуються рослини гібрида Нікіта F1, а меншою – сорт Коаудіо. Використання Меланорізу дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади забезпечило збільшення врожайності до 2,2–2,5 кг/м2, що сприяє отриманню рентабельності на рівні 98–101 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зміст

Добірка наукової літератури з теми "Центр маси"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Статті в журналах з теми "Центр маси"

Дисертації з теми "Центр маси"

Тези доповідей конференцій з теми "Центр маси"