Добірка наукової літератури з теми "Центр лідерства"

У статті розглянуто застосування компетентнісного підходу для розробки програм навчання практиків сфери захисту прав та інтересів дітей в Україні. Обґрунтовуючи власне дослідження, автори припустили, що чинне законодавство й досвід вищої освіти з соціальної роботи створюють умови для розробки адекватної моделі базових компетентностей працівників основних установ української системи захисту дітей. Публікація відбиває початкові етапи дослідження, що виконується на базі недержавної організації «Міжнародний центр розвитку i лідерства» і спрямоване на розробку такої моделі за методологією «дослідження в дії». Основні методи дослідження – включене спостереження та професійна рефлексія. Обґрунтовано можливість використання як взірця моделі, розробленої Інститутом соціальних послуг, штат Огайо, США. Продемонстровано, що побудова моделі «базових» компетентностей, універсальних для всіх «ключових» гравців системи захисту інтересів та прав дітей в Україні, утруднена міжсекторальними бар’єрами й застарілими визначеннями у чинних законодавчих документах, які не відповідають міжнародним стандартам соціальної роботи. Напрацьовано сім тематичних блоків компетентностей, обговорено та скориговано їх наповнення компетенціями (знаннями та навичками), визначено перспективи подальших дій – дискутування моделі в широкому професійному колі, доопрацювання групою експертів, визначення кроків щодо її апробації.

У статті вперше в Україні розглянуто термін «переклад знань», що включає в себе обмін, синтез та етично обґрунтоване застосування знань у рамках складної системи взаємодії дослідників, користувачів і практиків. Здійснено теоретичний огляд концептуальних підходів і робочих рамок до передачі наукових знань та моделей, що застосовувалися зарубіжними дослідниками на практиці у сферах освіти, охорони здоров’я, менеджменту для розвитку лідерства тощо. Зазначено, що рамка «впровадження знань до дії» забезпечує системний погляд на процес упровадження, а також дає чіткий план дій, що особливо важливий для застосування в галузі освіти в умовах надзвичайних ситуацій. Рамка для спільних досліджень забезпечує основу для розробки пояснювальної теорії «що працювало, для кого, чому та за яких обставин». Звернуто увагу, що на сьогодні зростає визнання важливості впровадження доказової практики у навчальний процес, якою діляться наукові та педагогічні спільноти, що вважається одним із рішень проблеми підвищення якості викладання та ефективності системи освіти загалом. Встановлено, що за результатами досліджень та статистики в галузі середньої освіти в Україні існує ряд проблем, серед яких: булінг, вигорання вчителів, адаптація дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, депресивні та суїцидальні настрої підлітків тощо. Практичне значення полягає у можливості застосування підходів перекладу знань учителями в Новій українській школі, керівниками освітньої політики на місцевому та національному рівнях. Центр психічного здоров'я та психосоціальної підтримки НаУКМА у співпраці з Міністерством освіти і науки України та іншими національними та міжнародними партнерами розробив складну модель психосоціальної підтримки в закладах загальної середньої освіти «Безпечний простір», що побудована на основі ряду доказових втручань на різних рівнях.

У статті здійснено комплексне дослідження особливостей позиціонування зовнішньополітичних пріоритетів Європейського Союзу. Встановлено, що хоча модель стратегічного суверенітету офіційно не була визначена як підґрунтя для формування пулу зовнішньополітичних пріоритетів ЄС, об’єднання опирається на її базові принципи, що потребує опанування Європейським Союзом мислення геополітичної сили. Доведено, що коло зовнішньополітичних пріоритетів ЄЄ на 2019–224 рр. визначається «геополітичним» статусом Європейської Комісії, яка сфокусувала свою діяльність на розробці всеосяжної стратегії щодо Африки; підтвердженні європейських перспектив Західних Балкан; стратегічному партнерстві зі Сполученим Королівством; орієнтації на світове лідерство (геополітичну суб’єктність); збереження трансатлантичної безпекової платформи в умовах створення системи європейської оборони. Обґрунтовано, що для ЄС важливо зберігати і реформувати трансатлантичне партнерство як центр європейської безпеки і найважливіший компонент міжнародного порядку та водночас інвестувати в безпеку Європи, щоб стати більш автономним партнером в рамках НАТО і джерелом безпеки для сусідніх країн Європи. Досягнення такого балансу потребує від ЄС і його держав-членів зміцнити європейські центри НАТО, та конкурувати з ним в Косово та Африці. В умовах зростаючої невизначеності та перманентних геополітичних ризиків ЄС повинен слідувати стратегічному курсу дій, який має громадську підтримку, та забезпечити свою здатність діяти автономно, основою якої є консенсус між державами-членами об’єднання щодо формату зовнішньої політики та її пріоритетів.

Професійна відповідальність має вагоме значення у всіх сферах діяльності людини. Динамічний розвиток суспільства, його всебічна інформатизація, зростаючі вимоги ринку праці потребують посиленої уваги до означеного феномену при підготовці у вищій школі нового покоління професіоналів-лідерів. Найменш розробленими областями щодо відповідальності як педагогічного феномену є конкретизація поняття відповідальності в рамках професійної освіти, визначення її структурних детермінуючих характеристик тощо. Найбільшою складністю дослідження виявився той факт, що дотепер серед наукової психолого-педагогічної спільноти немає єдиної думки щодо професійної відповідальності на предмет того, чи вона є рисою особистості, установкою або властивістю особистості або його системною якістю, почуттям, ставленням до виконуваної роботи тощо. Метою статті став аналіз професійної відповідальності в контексті підготовки принципово нового покоління фахівців-лідерів у процесі їх підготовки в технічному університеті та під час навчання в Центрі Лідерства НТУ «ХПІ»; визначення впливу відповідальності особистості на формування лідерської позиції сучасного фахівця, що в результаті надало можливість додання цієї інтегративної риси особистості до факторно-критеріальної моделі професійно значущих якостей (ПЗЯ) фахівця педагога-лідера. Для досягнення поставленої мети було використано ряд теоретичних та емпіричних методів дослідження: аналіз стану дослідження проблеми в наукових публікаціях; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду формування відповідальності майбутніх фахівців; вивчення структури відповідальності, показників та критеріїв її сформованості; аналіз основних термінів і понять та взаємозв’язок між ними; метод порівняльного аналізу; добір експериментальних даних проводився на основі тестування з попереднім з’ясуванням доцільності тестів та опитувальників для використання в оцінюванні результатів наукових досліджень з педагогічних наук. Статистична обробка експериментальних даних проводилась інструментарієм кореляційного аналізу. Обчислення і розрахунки здійснювались за підтримки системи комп’ютерної математики MathCad та організаційної програми Excel.

Інновації стають критично важливими для країн, організацій і окремих осіб у складних ситуаціях у всьому світі. Лідери, відповідальні за інновації в науці, повинні бути компетентні в їх впровадженні. Проте багато з них визнають свою невпевненість в тому, що їх практика буде успішною. Компетентності для лідерства в області інновацій можуть відрізнятися від тих, які використовувалися раніше. Попередні дослідження лідерських компетентностей в сфері інновацій носять обмежений і фрагментований характер. У той час як внесок у сукупність знань зростає, акцент робиться на одній дисципліні або орієнтується на конкретні елементи, а не на всеосяжний, системний огляд основних професійних якостей, необхідних для досягнення успіху. У даній статті пропонується профіль компетентностей для лідерів в області інновацій, отриманий в результаті досліджень в науково-дослідному центрі, що входить до системи Міністерства оборони України. Профіль включає в себе компетентності, які лідери-респонденти зазначили як “критичні”. Для дослідження було сформовано перелік лідерських якостей з багатьох джерел, включаючи авторів бестселерів, доступних програм розвитку лідерства, спостереження авторів і респондентів. Респонденти вказували на сприйняту ними значимість компетентностей в дослідницькій роботі лідерів в області інновацій.

Мета роботи. Провести аналіз призначень схем антиретровірусної терапії (АРТ) у реальній практиці людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), у 12-ти областях України та порівняти отримані результати з даними національного Звіту про надання АРТ ВІЛ-інфікованим особам.Матеріали і методи. Використано 1 200 карт диспансерного нагляду за ВІЛ-інфікованою особою Ф030-5/о, отриманих із 12-ти обласних СНІД-центрів Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Херсонської областей та м. Києва у липні–листопаді 2016 р. (зі збереженням таємниці особистих даних ЛЖВ); дані Звіту про надання АРТ ВІЛ-інфікованим Центру громадського здоров’я МОЗ України; методи: частотний аналіз, АВС-аналіз призначень.Результати й обговорення. П’ять схем АРТ є основними у призначеннях ЛЖВ в Україні – 1л: TDF+FTC(ЗТС)+EFV (39,0 % за Звітом / 36,4 % у вибірці), 1д: AZT+3TC+LPV/r (15,0 % / 17,5 %), 1а: AZT+3TC+EFV (14,2 % / 13,0 %), 1о: TDF/FTC+LPV/r (8,9 % / 9,0 %), 1п: ABC+3TC+LPV/r (6,2 % / 6,5 %), оскільки їх сумарно приймали 83,26 % / 82,42 % ЛЖВ.Висновки. За результатом власних досліджень, 1 200 ЛЖВ 1 777 раз призначали схеми АРТ. З усіх хворих – 66,17 % залишалися на первинній схемі АРТ першого ряду, а її заміни відбувалися від одного (23,5 %) до п’яти (0,17 %) раз. Схема АРТ, рекомендована ВООЗ, була лідером призначень (36,44 %): TDF+FTC+EFV найчастіше призначали у Запорізькій (57 %), Івано-Франківській (49 %), Рівненській (40 %), Одеській (24 %), Львівській (23 %) областях. На другому місці – схема 1д: AZT+ЗTC+LPV/r (17,5 %), яка була лідером у Херсонській (31 %) та розділила лідерство зі схемою 1л у Миколаївській (24 %) областях.

Скороходова І. І. Вплив лідерства на формування та розвиток організаційної культури КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 073 «Менеджмент» / наук. керівник Л. М. Бухаріна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 65 с.
EN : Thesis for the Specialist’s Degree: 65 pp., 7 fig.,5 tab., 16 sources. The object of study is formation and development of organizational culture of . MI "Zaporizhzhya Regional Youth Center" of the ZRC. The aim of this work is to study forming processes, development and change of organizational culture of non-retail organization of social straightening of MI "Zaporizhzhya Regional Youth Center" of the ZRC, infusion of leadership on the organizational culture in general and development of the environment. Research methods – descriptive, comparative, analytical, tabular, graphical, balance, method of statistical analysis, grouping and synthesis of data, expert assessments. The relevance of the theme of this qualification work is determined by the importance of the development model of the MI "ZRYC" of the ZRC, as a process of transformation of the organization to a qualitatively new state. During the execution of the work were considered the theoretical basis of the model of organizational culture. On the basis of theoretical material have been investigated the influence of leadership on the formation and development of organizational culture of the MI "Zaporizhzhya Regional Youth Center" of the ZRC and proposed measures to improve the efficiency of management of organization development. Obtained in the qualifying results can be used by the leadership of MI "ZRYC" of the ZRC with the aim of optimizing the strategy of its development, as well as companies of similar profile in management.
UA : Кваліфікаційна робота: 65 с., 7 рис., 5 табл., 16 джерела. Об’єктом дослідження є формування та розвиток організаційної культури КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР. Мета даної роботи – дослідження процесів формування, розвитку та зміни організаційної культури неприбуткової організації соціальної спрямованості Комунальної установи “Запорізький обласний центр молоді” Запорізької обласної ради, вплив лідерства на організаційну культури в цілому і розвиток її окремих частин. Методи дослідження – описовий, порівняльний, аналітичний, табличний, графічний, балансовий, метод статистичного аналізу, групування та узагальнення даних, експертних оцінок. Актуальність теми даної кваліфікаційної роботи обумовлена важливістю моделі розвитку КУ «Запорізький обласний центр молоді» ЗОР, як процесу перетворення організації у якісно новий стан. Під час виконання роботи було розглянуто теоретичні моделі організаційних культур підприємств. На основі теоретичного матеріалу було досліджено вплив лідерства на формування та розвиток організаційної культури КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР та запропоновано заходи щодо підвищення ефективності управління розвитком організації. Отримані в кваліфікаційній роботі результати можуть бути використані керівництвом КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР з метою удосконалення концепції його розвитку, а також установи аналогічного профілю в управлінській діяльності.