Увійти

Готові списки джерел за темами / ХІХ сторіччя

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "ХІХ сторіччя"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "ХІХ сторіччя".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "ХІХ сторіччя"

1

Хоменко, І. "Логічні студії у Києві (ХІХ-початок ХХ сторіччя)". Філософська думка, № 5 (2010): 19–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Хоменко, І. "Логічні студії у Києві (ХІХ-початок ХХ сторіччя)". Філософська думка, № 5 (2010): 19–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Кормілець, Сергій. "Особливості організації фізичної підготовки і позакласної роботи в кадетських корпусах у ХІХ – на початку ХХ століття". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 284–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.3005.

Повний текст джерела

Анотація:

Кормілець С. В. Особливості організації фізичної підготовки і позакласної роботи в кадетських корпусах у ХІХ – на початку ХХ століття. Статтю присвячено дослідженню питань, пов’язаних з організацією фізичної підготовки й фізичного розвитку учнів кадетських корпусів Російської імперії на територіях українських губерній у ХІХ – на початку ХХ сторіччя. Показано основні етапи становлення й розвитку системи тілесних вправ, які сприяють удосконаленню фізичного розвитку кадетів, майбутніх офіцерів. Розкрито деякі аспекти проведення позакласної роботи в кадетських корпусах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

SOM-SERDYUKOVA, Olena. "ТЕНДЕНЦІЇ МУЗЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ ХХІ СТОРІЧЧЯ В НОРВЕГІЇ". ART-platFORM 4, № 2 (21 листопада 2021): 86–106. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.86-106.

Повний текст джерела

Анотація:

Музейна політика Норвегії ХХІ ст. має чіткі тенденції, які окреслюють вимоги суспільства та адекватно на них рефлектують. За останні двадцять років помітними є тенденції організації нових музеїв, активне будівництво музейних площ, рефункціонування старих приміщень, створення музейних об’єднань. На прикладі чотирьох музеїв, а саме: музейне об’єднання «МUST» у Ставангері, Національний музей фотографії у Хортені, музей Західного Телемарку та музей фаянсу в Егерсунді зроблено спробу охарактеризувати основні тенденції музейної політики Норвегії ХХІ ст. Музеї щільніше стають вписаними та включеними у культурний ландшафт країни. Означено вектор розвитку музеїв як таких, що пропагують національну культуру в широкому світовому контексті. Завдання музеїв, де головними є збирання, збереження, дослідження та презентація, не втрачають своєї актуальності. Проте акценти ХХІ ст. у цій справі змінено по відношенню до ХІХ та ХХ ст. На перший план виходить дослідницька і просвітницька справи, їх популяризація у медійному просторі, організація виставок-досліджень, відкритість музеїв до культурного та соціального діалогів. Формулювання на державному рівні ідеї – музей для всіх, вимагає від музейної справи знаходити інструменти залучення широкого глядача. Музеї як активна форма дозвілля пропанують високу естетичну якість. Презентації пам’яток приділяється надзвичайно велика увага, інтерактивна форма спілкування з глядачем є нормою. Музей із зібрання предметів поступово трансформується в напрямку презентації ідей. Дизайн експозиційного простору творить захоплюючі історії входження та спілкування з предметами культури. Досягнення техніко-технологічного розвитку впроваджуються у музейну справу головним чином для забезпечення збереження експонатів та для того, щоб фонди музеїв стали відкритими для всіх охочих у діджітальному форматі. Рівень оснащеності місцевих і регіональних музеїв підвищує їх роль як об’єктів концентрації історії про культурний ландшафт кожної конкретної території.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Жангазінова, Р. "Запозичення в українській літературознавчій термінолексиці кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми української термінології, № 842 (2016): 126–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Чечель, Н. П. "Парадигма в західноєвропейській культурі першої половини ХІХ сторіччя". Практична філософія, № 2 (2007): 131–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Соколова, С. В. "Ретроспективний аналіз витоків правової культури у педагогічній теорії від часів Київської Русі до другої половини ХІХ сторіччя". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 393–99. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3628.

Повний текст джерела

Анотація:

Соколова С. В. Ретроспективний аналіз витоків правової культури у педагогічній теорії від часів Київської Русі до другої половини ХІХ сторіччя. У статті здійснено аналіз історико-педагогічних питань правової культури у вітчизняній педагогічній думці. Визначено значення правового виховання у формуванні правової культури, правосвідомості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Кальнік, О. П. "Контроль навчальних досягнень студентів в класичних університетах ХІХ сторіччя". Педагогіка та психологія, Вип. 56 (2017): 313–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Рубашова, С. О. "Мовне питання в діяльності українських громад 60-х рр. ХІХ сторіччя". Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства 8 (2006): 133–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Прокопович, М. "Просвітницька діяльність та погляди представників вітчизняної педагогічної думки XVII – ХІХ сторіччя". Молодь і ринок, № 3 (146), березень (2017): 167–71.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "ХІХ сторіччя"

1

Лобенко, С. В. "З історії мікроскопа в Харкові: І. П. Щелков і О. В. Гуров". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22302.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Бабич, Антоніна, та Анна Радікова. "Тренди і антитренди ХХІ сторіччя". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19075.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Лавринович, Лілія Богданівна, та Liliia B. Lavrynovych. "Постмодернізм в українській, польській та російській прозі: типологія образу-персонажа". Diss., Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2015. http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/6083.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Веселова, Надія Вікторівна. "Розвиток техніки високих напруг у НТУ "ХПІ" у 60-х роках ХХ сторіччя". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8231.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Яременко, Д., та D. Yaremenko. "Концепт КАВА як фрагмент мовної картини світу та віддзеркалення національно-культурної специфіки англійського соціуму крізь призму літератури ХХ сторіччя". Thesis, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5607.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито зміст лінгвокультурної специфіки концепту КАВА як художньої деталі в контексті англійської літературної спадщини ХХ століття. Зроблено аналіз двох концептів, які є притаманними для використання у англомовній прозі ХХ століття, а саме: КАВА та ЧАЙ. В статье раскрыто содержание лингвокультурной специфики концепта КОФЕ как художественной детали в контексте английской литературного наследия ХХ века. Сделан анализ двух концептов, которые присущи для использования в англоязычной прозе ХХ века, а именно: КОФЕ и ЧАЙ. The article author reveals the content of linguistic and cultural specifics of the concept of COFFEE as an artistic detail in the context of the English literary heritage of the twentieth century. The analysis of two concepts (COFFEE and TEA) that are typical for use in English prose of the twentieth century is made.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "ХІХ сторіччя"

1

Красильникова, О. В. Історія українського театру ХХ сторіччя. Київ: Либідь, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Чорний, Сергій. Національний склад населення України в ХХ сторіччі. Київ: ДНВП "Картографія", 2001.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Тритикале - культура ХХІ сторіччя. Харків: Нілан-ЛТД, 2017.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Лукінов, І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Лукінов, І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Двадцять австрійських поетів ХХ сторіччя. Київ: Юніверс, 1998.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Лукінов, І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Лукінов, І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Заграва: Із світ. поезії ХХ сторіччя. К., 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Заграва: Із світ. поезії ХХ сторіччя. К., 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "ХІХ сторіччя"

1

Panchenko, O. I., and K. Yu Shevchyk. "СТИСЛИЙ ТЕКСТ ХХІ СТОРІЧЧЯ ЯК ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES, 379–95. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-56-3.2.4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "ХІХ сторіччя"

1

Зайцев, Олег. "ТРАДИЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОФОРМЛЕННЯ МУЗИЧНИХ ВИСТАВ ЗАКАРПАТСЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ХХ СТОРІЧЧЯ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.12.2021.v3.40.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "ХІХ сторіччя"

1

Яшин, Вадим Олександрович. Підприємницька діяльність єврейства південноукраїнських земель в середині та другій половині ХІХ ст. КДПУ, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4182.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Семеріков, Сергій Олексійович. Модель Гумбольдта як першоджерело Болонського процесу. Видавництво ХДУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/918.

Повний текст джерела

Анотація:

Вперше концепція фундаментальної освіти була сформульована Вільгельмом фон Гумбольдтом: в ній зазначалося, що предметом такої освіти мають бути саме ті фундаментальні знання, які сьогодні відкриває наука; більш того, освіта має бути вбудована в наукові дослідження. Вища школа ХІХ сторіччя переважно слідувала моделі Гумбольдта, згідно якої університет – це елітарний навчальний заклад, в якому навчання та наукові дослідження знаходяться в нерозривній єдності, і головний акцент робиться на підготовку та виховання творчої особистості, здатної до саморозвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Бережна, Маргарита Василівна. Архетип "Жінка-месія": лінгвістичний аспект. ЛІРА, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5599.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглядаємо особливості формування мовленнєвого портрета кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». За основу визначення основних психологічних рис персонажів групи взято класифікацію В. Шмідт (2007). Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних кіноархетипів англомовного кінодискурсу масової культури у ХХІ сторіччі. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний архетип «Ментор». Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6054.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі досліджено особливості формування мовленнєвого портрета кіно персонажа за психолінгвістичним архетипом «Ментор». За основу визначення основних психологічних рис персонажів групи взято класифікацію В. Шмідт. Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних кіноархетипів найбільш прибуткових англомовних фільмів ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі 201 репліки Клінта «Соколиного ока» Бартона у чотирьох фільмах кіностудії Marvel. У досліджуваному матеріалі Бартон виконує функцію наставника переважно для двох героїнь: Наташі «Чорної вдови» Романової та Ванди «Багряної відьми» Максимової. Сюжетні лінії обох героїнь подібні: вони походять із країн східної Європи та на початку виступають на боці протиборчих сил. Бартону належить вирішальна роль у залученні Наташі та Ванди до команди Месників, мета яких – врятувати світ. Результати дослідження визначають мовленнєві особливості, властиві архетипу «Ментор».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний архетип «Проблемна юначка». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6055.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості психолінгвістичного образу кіноперсонажів відповідно до психологічного архетипу «Проблемна юначка» (the Troubled Teen). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Матеріалом роботи є американський супергеройський комедійний фільм «Дедпул» (Deadpool), фентезі фільм «Гаррі Поттер і Таємна кімната» (Harry Potter and the Chamber of Secrets), романтичний фентезі фільм «Сутінки. Сага: Молодий місяць» (The Twilight Saga: New Moon) та американський комп'ютерно-анімаційний комедійно-драматичний фільм «Думками навиворіт» (Inside Out). Об’єкт роботи: репліки Надзвукової (Negasonic), Плаксивої Мірти (Moaning Myrtle), Белли Свон (Bella Swan) та Райлі (Riley), які належать у досліджуваному матеріалі до архетипу «Проблемна юначка». За основу визначення психологічного архетипу персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). Визначальними рисами архетипу є такі. «Проблемна юначка» сконцентрована на власних проблемах та емоціях, вона часто страждає від депресії, що зумовлює частотне використання займенників першої особи однини, лексики на позначення негативних емоцій, лексико-семантичних груп DEATH та LONELINESS, окличних речень. «Проблемна юначка» демонструє пасивно-агресивну поведінку у стосунках з родиною; відповідно, використовує конфронтативний стиль спілкування, тактики образи, звинувачення та ухилення від розмови, знижену лексику, вульгаризми, сарказм. У мовленні членів родини риса реалізована лексико-семантичною групою WORRY. Вона надає перевагу ризикованим розвагам, що відбивається у використанні лексико-семантичних груп DANGEROUS та RUSH. «Проблемна юначка» не переймається майбутнім; відповідно у репліках персонажів цієї групи переважають дієслова у формі теперішнього часу, а використання дієслів у формах майбутнього часу має найнижчий показник серед архетипів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті «Тор: Раґнарок». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6050.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний архетип «Зрадниця» (у фільмі “Zootopia”). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6047.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа у відповідності до психологічного архетипу «Зрадниця» (the Betrayer). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Матеріалом роботи є комп’ютерно-анімаційний фільм Б. Говарда та Р. Мура «Зоотрополіс» (Zootopia). Мовлення персонажів вважаємо універсальним засобом розкриття психотипу персонажа. За класифікацією психологічних архетипів В. Шмідт (2007) відносимо Дуню Вівцянку (Dawn Bellwether), заступницю мера Зоотрополіса до архетипу «Зрадниця», для якого визначальними рисами є такі. «Зрадниця» вдало удає беззахисну жертву, грає роль приємної, сумирної офісної працівниці, в той час як насправді керує групою злочинців і влаштовує переворот. Вона керується власними інтересами, вважає себе недооціненою та майстерно бреше. «Зрадниця» не вміє будувати дружні стосунки, готова порушувати закон для досягнення своєї мети, принижуватися перед тими, хто займає вищу позицію на соціальній драбині та принижувати тих, хто стоїть нижче. Як «Зрадниця», Вівцянка використовує різні стилі спілкування з одними й тими самими персонажами. Удаючи наївну, нерішучу, залякану працівницю, вона говорить невпевнено, використовуючи незавершені еліптичні фрази, формальні апелятиви sir та officer Hopps для підкреслення нерівних соціальних ролей, повтори для емфатизації думки, іронію для висловлення незадоволення ситуацією та ставленням до неї керівника, розмовні лексичні та граматичні елементи для створення враження довірливої, дружньої розмови. Для негативного образу «Зрадниці» характерне використання повних речень, окличних речень для формування прямих директивів з дієсловом у формі наказового способу, неформального апелятива Judy та фамільярно-принизливого Bunny для демонстрації власного вищого соціального статусу, риторичних запитань, повторів та антитез для маніпулювання думкою співрозмовника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ґрейс Оґустін у фільмі Дж. Кемерона «Аватар». КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6010.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю у спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем та Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована відповідно кооперативним та конфронтативним комунікативними стилями; використанням лексем з позитивним та негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – втілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивної оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе саму, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ та апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс вважає своєю сім’єю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ельзи (у фільмі Frozen). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5819.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Містик» (the Mystic). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Діалогічне мовлення персонажів вважаємо універсальним засобом розкриття психотипу персонажа. За класифікацією психологічних архетипів В. Шмідт (2007) відносимо Ельзу до архетипу «Містик», для якої визначальними рисами є такі: 1) вона відчуває зв’язок з чимось надприродним, більшим за неї. Риса актуалізована метафорами та лексико-семантичними групами POWER та STORM для зображення магічних здібностей Ельзи створювати сніг та лід; 2) вона знаходить розраду в самотності. Риса реалізована лексико-семантичною групою ISOLATION; 3) вона здатна чинити опір, коли нею маніпулюють. Риса актуалізована конфронтативним стилем спілкування з антагоністом принцом Гансом; 4) її не цікавлять ні матеріальні цінності, ні ідея заміжжя. Її сім’я – сестра Анна, що реалізується частотними апелятивами ‘Anna’, займенниками другої особи однини, лексико-семантичною групою CARE; 5) вона намагається зберегти мир у стосунках за будь-яку ціну. Риса актуалізована частотним використанням лексеми ‘please’ і реквестивів, тактикою уникнення конфлікту; 6) їй не завжди вдається подолати свої страхи. Риса актуалізована окличними реченнями у поєднанні з одиницями лексико-семантичної групи ANXIETY для вираження страху, жалю, занепокоєння, а також частотним використанням займенника першої особи однини для демонстрації сконцентрованості на власних переживаннях; 7) їй потрібне місце, до якого можна втекти від реальності. Риса актуалізується використанням метафор та елементами лексико-семантичної групи ESCAPE; 8) вона нечасто поспішає. Риса реалізована на контрасті з мовленням Анни, через небагатослівність і нижчу швидкість мовлення; 9) її вважають дивною чи небезпечною, тому спершу Ельза намагається приховати свої здібності, що реалізовано лексико-семантичною групою CONCEAL.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Анни (у фільмі К. Бака та Дж. Лі «Крижане серце»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5939.

Повний текст джерела

Анотація:

Роботу присвячено особливостям створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Діва». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних кінообразів найбільш касових фільмів ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Вважаємо кінодіалог одним з основних універсальних засобів розкриття образу персонажа в аудіовізуальному тексті. У роботі проаналізовано особливості мовлення принцеси Анни, загальним обсягом 302 репліки. За класифікацією В. Шмідт (2007) відносимо Анну до архетипу «Діва» (the Maiden), для якої визначальними рисами є такі: її життя – легке, не обтяжене рутиною, а ставлення до проблемних ситуацій залишається позитивним; вона любить розважатися, все нове і незвичне вабить її; вона не любить самотності; вона здатна на ризик і не бачить небезпек реального світу; вона не хоче дорослішати, але випробування й психологічні травми змушують її відкрити у собі здатність допомагати іншим та вести за собою; їй завжди потрібна людина, на яку можна покластися. Отримані результати свідчать, що для мовлення принцеси Анни характерні окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; апелятиви, які визначають важливих для Анни персонажів; вербальна та креолізована гра слів для створення гумористичного ефекту; розмовні одиниці для демонстрації невимушеного, неофіційного стилю спілкування; кооперативний стиль спілкування, який реалізується через частотні тактики прохання та вибачення; лексема please у реквестивах як прояв залежності Анни від допомоги інших персонажів; лексеми sorry та fault для зображення чутливості персонажа до почуттів інших; повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи для демонстрації з одного боку важливості власного «я», а з іншого – значущості інших персонажів у її житті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!