Готові списки джерел за темами / Хроматографія газова

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій

Добірка наукової літератури з теми "Хроматографія газова"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Хроматографія газова".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Хроматографія газова"

1

КРИШТОПА, Святослав, Людмила КРИШТОПА, Марія ГНИП, Іван МИКИТІЙ, Василь МЕЛЬНИК та Тарас ДИКУН. "ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ І ТЕПЛОТИ ЗГОРАННЯ ПІРОЛІЗНИХ ГАЗІВ ЯК ПАЛИВА ДЛЯ КОНВЕРТОВАНИХ НА ГАЗ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ НАФТОГАЗОВОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТРАНСПОРТУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 84–94. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.91.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджені енергетичні цінності газоподібних продуктів піролізу типової лісової та водної рослинної біомаси України. Проведені теоретичні дослідження основних характеристики зразків типової рослинної біомаси України: акації, ліщини, мікроцистіса, елодеї. Сформульовані методика та планування експериментальних досліджень процесу піролізу рослинної біомаси. Виконані в лабораторних умовах експериментальні дослідження складу газоподібних продуктів піролізу різних видів рослинної біомаси для різних температур. Піроліз рослинної біомаси проводився з використанням спеціально спроектованої та виготовленої піролізної установки, головною частиною якої є піролізний реактор. Виготовлена установка призначена для повільного піролізу. У дослідженні для визначення факту присутності і процентного виходу продукту були використані якісний і кількісний аналізи газової хроматографії. Розраховані нижчі теплотворні здатності газоподібних продуктів піролізу зразків типової лісової та водної рослинної біомаси України. В результаті проведених розрахунків визначено, що при піролізі водних рослин та водорості суміш одержаних газів мала найвищі показники нижчої теплотворної здатності: 17,10-17,15 МДж/кг – для мікроцистіса і 16,45-16,50 МДж/кг – для елодеї. Газ одержаний при піролізі деревини акації мав найвищі показники нижчої теплотворної здатності в межах від 13,8 до 13,85 МДж/кг. Нижча теплотворна здатність пірогазу отриманого зі зразків ліщини перебувала в діапазоні 12,6–12,65 МДж/кг.Ключові слова: піроліз, нижча теплотворна здатність, газова хроматографія, альтернативні палива, дизельний двигун, конвертація двигуна на газ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ганова, Светлана Дмитриевна, Ольга Васильевна Скопинцева та Олег Николаевич Исаев. "К ВОПРОСУ ИССЛЕДОВАНИЯ СОСТАВА УГЛЕВОДОРОДНЫХ ГАЗОВ УГОЛЬНЫХ ПЛАСТОВ И ПЫЛИ С ЦЕЛЬЮ ВОЗМОЖНОГО ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ИХ ПОТЕНЦИАЛЬНОЙ ОПАСНОСТИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 6 (10 червня 2019): 109–15. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/6/2132.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность работы обусловлена необходимостью обеспечения безопасности горных работ на высокогазоносных выбросоопасных угольных пластах, опасных по пыли. Это направление связано с исследованием всего состава газов угленосных отложений и, в частности, высших углеводородов, и оценкой их роли в возникновении взрывопожароопасных ситуаций и внезапных выбросов угля и газа в горные выработки. Определение количественного состава углеводородных газов является необходимой составляющей в процессе выявления степени выбросоопасности пластов, а также определения рациональных параметров обработки угольных пластов с целью снижения их газоносности и пылеобразующей способности для уменьшения риска возникновения пожаровзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах. Цель: изучить состав и количество углеводородных газов высокогазоносных выбросоопасных угольных пластов, опасных по пыли; определить интервал температур при термодегазации для полного извлечения сорбированных углеводородов; сравнить полученные данные по углеводородам углей и пыли; оценить роль сорбированных углеводородов угольной пыли в создании пылевзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах; рассчитать количество высших углеводородов в выбросоопасных угольных пластах. Методы: анализ отечественного и зарубежного опыта; сбор, систематизация и анализ имеющихся в литературных и фондовых источниках сведений по количеству и составу высших углеводородных газов угольных пластов; газовая хроматография с помощью хроматографа «Кристалл 5000.1», термодегазация проб угля и угольной пыли на газовом хроматографе «М-3700», ситовый анализ фракционного состава угольной пыли; методы математической статистики для оценки достоверности полученных результатов по количеству высших углеводородных газов в угле и угольной пыли. Результаты. Установлено, что основное количество сорбированных углеводородов выделяется из угля при термической дегазации в интервале температур 200–250 °С. Содержание предельных углеводородов от метана до гексана в газах, выделенных из углей средней стадии метаморфизма и угольной пыли, составило 13,4–29,1 см3/кг угля, пыли. Определено обогащение десорбированных углеводородов тяжелыми углеводородами, причем в основном преобладают пропан (С3Н8) и бутан (С4H10), выделение которых в шахтную атмосферу может привести к снижению температуры воспламенения пылегазовоздушной смеси, что представляет потенциальную опасность возникновения пожаровзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах. Полученные данные по высшим углеводородам могут быть использованы для возможного прогнозирования степени выбросоопасности пластов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Матиевская, Е. И., та Е. А. Баум. "Проект химического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова и Политехнического музея. Из истории приборостроения в газовой хроматографии 1940 х – начала 1970 х годов. Часть 2". ANALYTICS Russia 11, № 3 (7 червня 2021): 240–50. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2021.11.3.240.250.

Повний текст джерела
Анотація:
В ходе формирования хроматографической коллекции Политехнического музея большое внимание уделяется раскрытию исторической ценности представленных в ней экспонатов, мемориализации сведений о разработчиках научного инструментария. Первая часть статьи рассказывала о становлении и развитии приборостроения в области газовой хроматографии за рубежом в 1940-е – 1960-е годы. Вторая часть посвящена пионерской деятельности в этом направлении отдельных представителей советского научного сообщества в период 1950–1970-х годов. Представлена информация по разработке и производству некоторых моделей советских лабораторных и промышленных газовых хроматографов. Проанализированы история создания, предназначение и устройство лабораторного газового хроматографа ЛХМ 8МД, экземпляр которого хранится в фондах Политехнического музея.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Вергун, О. М., В. С. Камышников, and А. Н. Богомолов. "Method of Preparing Blood Samples on Solid Sorbents for Quantitative Determination of Valproic Acid with Gas Chromatography and Mass Spectrometric Detection." Лабораторная диагностика. Восточная Европа, no. 4 (January 18, 2021): 457–64. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.9.4.011.

Повний текст джерела
Анотація:
Цель. Разработка методики подготовки проб биологического материала для обнаружения и количественного определения вальпроевой кислоты в крови методом газовой хроматографии с масс-спектрометрическим детектированием (ГХ/МС).Материалы и методы. Биологическим материалом исследования явились сыворотка крови пациентов в возрасте 25–30 лет, вальпроевая кислота (Valproic acid, «Sanofi», в виде таблеток 500 мг). Для реализации технологии исследования использовались хлороформ, этилацетат (градации «х.ч.а.»), готовые системы для экстракции: EXtrelut® (Merck, Germany), EVIDEX-BOX 50% 3 ml tubes, 300 mg (Agilent, USA); газовый хроматограф Agilent 6890N Network GC System, масс-селективный детектор Agilent 5975C VL VSD (Agilent, США).Результаты. Разработан метод подготовки проб крови с применением традиционной жидкостно-жидкостной, твердо-жидкостной (на основе природного сорбента – диатомового известняка: эксклюзионная хроматография) и твердофазной (на основе универсального сорбента селикогель С18) экстракции, предназначающийся для определения вальпроевой кислоты с использованием технологии газовой хроматографии с масс-селективным детектированием в режиме SIM-мониторинга, что создает возможность применения наиболее приемлемого способа экстракции в ходе выполнения исследования вальпроевой кислоты в конкретных условиях лаборатории.Выводы. В ходе выполнения исследовательской работы установлена эффективность применения разных сорбентов, используемых при проведении жидкостно-жидкостной, твердофазной и твердо-жидкостной экстракции, для изолирования из биологического материала (крови) вальпроевой кислоты с целью дальнейшего ее количественного определения методом газожидкостной хроматографии – масс-спектрометрии. Разработана методика количественногоопределения VPA в режиме селективного мониторинга с использованием газовой хроматографии с масс-селективным детектированием, установлены оптимальные условия подготовки проб крови и элюентов для выделения вальпроевой кислоты из биологических объектов. Purpose. Development of technique of preparation of biological objects for detection and quantitative determination of valproic acid in blood with gas chromatography and mass spectrometric detection (GC/MS).Materials and methods. Blood serum of patients aged 25–30 years; valproic acid (Valproic acid, "Sanofi") in the form of tablets 500 mg, chloroform, ethyl acetate, the systems for extraction: EXtrelut® (Merck, Germany), EVIDEX-BOX 50% 3 ml tubes, 300 mg (Agilent, USA); Agilent 6890N Network GC System gas chromatograph, Agilent 5975C VL VSD mass-selective detector (Agilent, USA).Results. The method is proposed for preparing blood samples using traditional liquid-liquid extraction, solid-liquid extraction based on natural diatomaceous limestone sorbent (exclusive chromatography), and solid-phase extraction based on the universal sorbent selikogel C18, for determination of valproic acid based on gas chromatography with mass-selective detection in the SIM monitoring mode.Conclusion. During the research, the effectiveness of application of various sorbents used in liquid-liquid, solid-phase and solid-liquid extraction for isolation of valproic acid from biological material (blood) for further quantitative determination with gas-liquid chromatography – mass spectrometry was established. The method for quantitative determination of VPA in the mode of selective monitoring, using gas chromatography with mass-selective detection, was developed, and the optimal conditions for preparation of blood samples and eluents for isolation of valproic acid from biological objects were established.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Бутаков, Владислав Игоревич, Елена Адольфовна Слагода та Яна Витальевна Тихонравова. "СОДЕРЖАНИЕ И СОСТАВ АТМОСФЕРНЫХ И ПАРНИКОВЫХ ГАЗОВ В ПОДЗЕМНЫХ ЛЬДАХ РАЗНОГО ГЕНЕЗИСА". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, № 11 (17 листопада 2021): 22–36. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/11/3082.

Повний текст джерела
Анотація:
Ссылка для цитирования: Бутаков В.И., Слагода Е.А., Тихонравова Я.В. Содержание и состав атмосферных и парниковых газов в подземных льдах разного генезиса // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 11. – С. 22-36 Актуальность. Парниковый эффект связывают с поступлением метана и углекислого газа из оттаивающих газонасыщенных льдистых пород, а их содержание в подземных льдах недостаточно изучено. Для оценки содержания газов в отложениях и льдах, объемов поступления газов в атмосферу используют разные и несопоставимые методы отбора проб газа. При обобщении данных об углеродной эмиссии в Арктической зоне необходимо учитывать методы определения содержания и состава газов и химический состав, наличие органических и минеральных включений в генетических типах подземных льдов. Цель: определить содержание и состав газов в распространенных генетических типах подземных льдов и мерзлых отложений; определить сопоставимость результатов разных методов отбора газа для оценки масштабов эмиссии парниковых газов в атмосферу на фоне протаивания мерзлоты. Объекты: подземные льды сегрегационного, термокарстово-полостного и повторно-жильного генезиса, льдистые мерзлые отложения севера Западной Сибири на о. Белый, Западном Ямале, севере Гыдана и Пур-Тазовском междуречье, собранные экспедициями ИКЗ ТюмНЦ СО РАН в 2014–2019 гг. Методы исследования и интерпретации химического состава. Использованы два метода извлечения газа из монолитов мерзлых пород и льда: метод термовакуумной дегазации и метод «headspace». Метод термовакуумной дегазации в лабораторных условиях с определением объёма газа в образце льда был использован как референтный. Состав атмосферных и парниковых газов определен методом газовой хроматографии. Проведено сравнение содержания газа во льдах и мерзлом торфе с содержанием газа в атмосфере, значениями растворимости газа в воде. Выполнен корреляционный анализ содержания газов в распространенных типах подземных льдов и мерзлом торфе. Результаты. Установлено, что газ, заключенный в подземных льдах и мерзлом торфе, по относительному содержанию азота и кислорода близок к атмосферному. В пробах выявлены большие вариации содержания метана от 4 до 1,7×104 ppmV и углекислого газа от 7 до 2,7×103 ppmV, которые связаны с различными условиями для продуцирования и накопления парниковых газов в мерзлой толще. Установлено преобладание содержаний углекислого газа над метаном в сегрегационных и повторно-жильных льдах. Максимальные концентрации метана (от 1,1×103 до 1,7×104 ppmV) обнаружены в сегрегационно-миграционных льдах бугра пучения и клиновидных льдах. Избыток метана в приповерхностных сегрегационно-миграционных льдах связан с его накоплением в оттаивавших отложениях таликов и последующим льдовыделением при промерзании в замкнутой системе. Установлены высокие содержания углекислого газа (до 1,1×103 ppmV) и метана (до 222 ppmV) в сегрегационном льду в торфе, их источником является органическое вещество, разлагающееся в переменных аэробных и анаэробных условиях под действием бактерий, поэтому торфяники являются значительным источником поступления углекислого газа в атмосферу. Проведена оценка воспроизводимости и сопоставимости методов термовакуумной дегазации и «headspace» при исследовании льдов и мерзлых отложений в разрезе торфяника в районе с. Газ-Сале. Установлено, что концентрации метана при опробовании методом «headspace» завышены в 3–70 раз по сравнению с величинами, определенными методом термовакуумной дегазации. Это обусловлено низкой растворимостью метана и преобладанием его в пузырьках, а углекислый газ и часть кислорода остаются растворены в воде и не переходят в пробу газа. Следовательно, данных о содержании газа, определенного методом «headspace», недостаточно для оценки объемов эмиссии парниковых газов, поскольку эти величины характеризуют состав нерастворенного газа. Метод термовакуумной дегазации позволяет рассчитать и оценить объемы поступления газов из оттаивающих мерзлых толщ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Толкачева, Анна Валентиновна, Любовь Николаевна Грушевская, Нина Ивановна Авдюнина, Борис Михайлович Пятин, Вера Ивановна Прокофьева, Людмила Михайловна Гаевая та Надежда Михайловна Зайцева. "Разработка и валидация методики количественного определения остаточных органических растворителей в субстанции кемантана методом газожидкостной хроматографии". Химико-фармацевтический журнал 49, № 1 (27 січня 2015): 42–47. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2015-49-1-42-47.

Повний текст джерела
Анотація:
Задача настоящего исследования состояла в разработке и валидации методики количественного определения остаточных органических растворителей в субстанции кемантана (5-гидроксиадамантан-2-она) методом газожидкостной хроматографии (ГЖХ-ПИД). Исследование выполняли на газовом хроматографе с пламенно-ионизационным детектором и автосамплером. Хроматографическое разделение проводили на кварцевой капиллярной колонке VF-624ms длиной 60 м, диаметром 0,32 мм, толщиной слоя нанесенной неподвижной фазы — 1,80 мкм. С целью улучшения извлечения летучих органических растворителей применяли парофазную экстракцию. Проведена валидация методики по основным характеристикам. Определены параметры пригодности хроматографической системы. Выполнен анализ серийных образцов субстанции кемантана.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Горлачук, Н. В., Н. О. Зарівна та Л. М. Мосула. "ВИЗНАЧЕННЯ ТІАНЕПТИНУ ТА МОРФІНУ В СЕЧІ ХРОМАТОГРАФІЧНИМИ МЕТОДАМИ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12584.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. В Україні та й у всьому світі спостерігають зростання використання психотропних речовин, які в основному впливають на центральну нервову систему. Відповідно до цього, підвищується кількість гострих отруєнь даними препаратами. З токсикологічної точки зору, найбільш значущими є трициклічні антидепресанти і наркотичні засоби. Причинами отруєння можуть бути застосування при суїцидах та з метою одурманення, передозування під час лікування та безконтрольне приймання препаратів для самолікування. Тому в останні роки помітно зростає науковий інтерес у токсикологічній практиці до вивчення антидепресантів та наркотичних речовин. Ситуація ускладнюється тим, що їх приймають спільно з наркотичними засобами або іншими психоактивними речовинами. Мета дослідження – розробити методики ідентифікації тіанептину та морфіну в біологічних рідинах (сечі) при спільній присутності методами тонкошарової хроматографії, високоефективної рідинної хроматографії, газорідинної хроматографії з мас-спектрометрією. Методи дослідження. Під час дослідження використано водні розчини стандартних зразків тіанептину і морфіну; хроматографічні системи: толуол – ацетон – 96 % етиловий спирт – 25 % розчин аміаку (45:45:7,5:2,5), етилацетат – метанол – 25 % розчин аміаку (85:10:5), етанол 96 % – метиленхлорид – 25 % розчин аміаку (57,5:40:2,5); реактиви Маркі та Драгендорфа; газовий хроматограф “Agilent 1100 2C/MSD SL”. Результати й обговорення. Ідентифікацію тіанептину та морфіну здійснювали за допомогою ­реакцій ідентифікації, тонкошарової хроматографії. Оптимальною хроматографічною системою є етанол 96 % – метиленхлорид – 25 % розчин аміаку (57,5:40:2,5); проявник – реактив Маркі. Встановлено параметри ідентифікації речовин за даних умов: час утримування, спектральні співвідношення речовин, спектри поглинання в УФ-спектрах. Висновки. Розроблено методику виявлення тіанептину та морфіну методом тонкошарової хроматографії на пластинках марки “Sorbfil ПТСХ”, методику визначення тіанептину і морфіну з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії, методику ідентифікації тіанептину та морфіну методом газорідинної хроматографії з мас-спектрометрією. Визначено оптимальні умови ізолювання тіанептину та морфіну при спільній присутності з модельних сумішей біорідини (сечі).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Фурман, А. Н., та Е. А. Баум. "Проект химического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова и Политехнического музея. Хроматография: исторический экскурс". ANALYTICS Russia 10, № 4 (31 серпня 2020): 320–39. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2020.10.4.320.339.

Повний текст джерела
Анотація:
В течение ряда лет студенты химического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова участвуют в совместном проекте с Политехническим музеем по атрибуции артефактов этого научно-­просветительского учреждения. Статья посвящена изучению истории появления на отечественном рынке аналитического оборудования промышленного автоматического газового хроматографа ХПА‑2, а также вопросам его эксплуатации. Ее предваряет историческое эссе об истории возникновения хроматографического метода анализа и его варианта – ​газовой хроматографии, написанное на основе анализа ряда последних западных публикаций в этой области. Материалы статьи были апробированы на студенческой научно-­практической конференции «К истории химического инструментария и химико-­технологических процессов», проведенной при сотрудничестве химического факультета МГУ и Политехнического музея в декабре 2019 года.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Платонов, В. И., И. А. Платонов, М. М. Поздняков, М. Ю. Чиненков та Н. А. Дюжев. "ИССЛЕДОВАНИЕ МЕТРОЛОГИЧЕСКИХ СВОЙСТВ ДЕТЕКТОРА ПО ТЕПЛОПРОВОДНОСТИ НА ИНТЕГРАЛЬНОЙ ОСНОВЕ В УСЛОВИЯХ КАПИЛЛЯРНОЙ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ". Nanoindustry Russia 14, № 7s (3 жовтня 2021): 504–5. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.7s.504.505.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено экспериментальное исследование метрологических свойств детектора по теплопроводности для газовой хроматографии с использованием датчика потока газа, изготовленного в Национальном исследовательском университет «МИЭТ», в качестве чувствительного элемента. Показано повышение чувствительности и снижение инерционности относительно существующих коммерчески доступных аналогов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шелехова, Наталия Викторовна. "Экспресс-метод определения летучих органических примесей в спиртных дистиллированных напитках на основе сочетания ГХ/ПИД и ГХ/МСД". Сорбционные и хроматографические процессы 22, № 1 (11 березня 2022): 58–68. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2022.22/9021.

Повний текст джерела
Анотація:
Недостаточная разработанность инструментальных методик высокоточной и надежной идентификации химического состава алкогольной продукции является предпосылкой для проведения исследований в данном векторе. В работе реализована возможность одновременной селективной идентификации 20 химических соединений наиболее характерных для дистиллированных напитков с использованием метода газовой хроматографии с пламенно-ионизационным детектированием и метода газовой хроматографии-масс-спектрометрии. Подобраны условия хроматографического разделения и масс-спектрометрического детектирования летучих органических примесей в спиртных напитках: объем вводимой пробы 0.7 мкл, газ-носитель гелий, температура инжектора 150°С, температура термостата 75оС, программирование температуры до 220°С, температура источника ионов 230°С. Регистрацию масс-спектров осуществляли в режиме SCAN в диапазоне масс m/z 19-600 а.е.м., идентификацию проводили путем сравнения полученных экспериментальных спектров с данными библиотек. Для оценки матричного эффекта проведена серия экспериментов с использованием реальных проб спиртных напитков. Дрейф времен удерживания, вызванный повторными вводами анализируемых проб не обнаружен, значения коэффициента вариации не превышает 3%, что свидетельствует об отсутствии влияния матрицы. Сформирована тематическая пользовательская библиотека Whiskey 22, преимуществом которой являются стандартные условия регистрации масс-спектров, благодаря чему достигается большая схожесть спектров одних и тех же соединений, полученных на разных приборах, что обеспечивает повышенную надёжность идентификации. В ходе исследований выявлена и экспериментально подтверждена возможность селективной идентификации летучих органических веществ в спиртных напитках при использования газового хроматографа с масс-спектрометрическим детектированием. Разработанный методический подход универсален и применим для исследования химического состава зерновых дистиллятов, виски, рома, ромовых дистиллятов, текилы, самогона. К достоинствам нового подхода можно отнести: одновременное селективное определение 20 компонентов за 19 мин, отсутствие пробоподготовки, экспрессность, приемлемую воспроизводимость, высокую точность идентификации, отсутствие необходимости кондиционирования колонки между водами пробы и возможность использования для рутинного анализа. Перспективой разработанного подхода является возможность применения в качестве референтной методики при анализе качества и безопасности алкогольной продукции методом газовой хроматографии с пламенно-ионизационным детектированием.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Хроматографія газова"

1

Булашенко, Андрій Васильович, Андрей Васильевич Булашенко, Andrii Vasylovych Bulashenko та И. В. Забегалов. "Практическое применение газовой хромотографии". Thesis, Сумской государственный университет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29239.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Тичина, О. М., Тетяна Юріївна Мирна та Ганна Володимирівна Каракуркчі. "Актуальні методи хімічного аналізу та їх використання в навчальному процесі". Thesis, ВД Дмитра Бураго, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22637.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Лемішка, Тетяна Ігорівна. "Експериментальне обґрунтування застосування збору антидіабетичного". Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17078.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Соколовська, Анастасія Василівна. "Аналіз питної води м. Запоріжжя на вміст органічних забруднювальних речовин". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1426.

Повний текст джерела
Анотація:
Соколовська А. В. Аналіз питної води м. Запоріжжя на вміст органічних забруднювальних речовин : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія" / наук. керівник Ю. Ю. Петруша. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 66 с.
UA : В роботі 66 сторінок, 16 таблиць, 13 рисунків, було використано 57 літературне джерело, 16 з них на іноземній мові. Об’єктами дослідження було обрано питну воду м. Запоріжжя та воду р. Дніпро. Предмет дослідження – показники вмісту органічного забруднення питної води (ТГМ – трихлорометан, дибромхлорометан, бромдихлорометан, трибромметан та тетрахлорометан, трихлороетилен і тетрахлороетилен). Мета дипломної роботи – визначення якості питної води м. Запоріжжя за показником вмісту органічного забруднення. Методи досліджень та апаратура – фізико-хімічний, теоретичний, розрахунковий, хімічний посуд, сушильна шафа, газовий хроматограф «Кристалл 2000 М». В результаті експериментального дослідження було проведено аналіз питної води та води р. Дніпро в м. Запоріжжя за показником органічного забруднення. Визначено вміст хлорорганічних сполук, а саме ТГМ та тетрахлорометану, трихлороетилену та тетрахлороетилену. За результатами визначення, вміст ТГМ у питній воді м. Запоріжжя не перевищує встановленні норми ДСанПін 2.2.4-171-1 та ВООЗ. Відхилень норми за показником вмісту ТГМ у воді р. Дніпро – не виявлено. Визначений вміст тетрахлорометануне перевищує норми питної води, наявність таких органічних забруднювальних речовин, як трихлороетилен та тетрахлороетилен у питній воді м. Запоріжжя не виявлено.
EN : In the work of 66 pages, 16 tables, 13 figures, 57 literary sources were used, 16 of them in a foreign language. Drinking water of the city of Zaporizhzhya and water of the Dnipro river were selected as the objects of the study. The subject of the study - indicators of the content of organic pollution of drinking water (THM - chloroform, dibromochloromethane, bromodichloromethane, tribromomethane and tetrachloromethane, trichlorethylene and tetrachlorethylene). The purpose of the thesis is to determine the quality of drinking water in Zaporozhye by the indicator of the content of organic pollution. Research methods and apparatus - physico-chemical, theoretical, design, chemical utensils, drying cabinet, gas chromatograph "Crystal 2000 M". As a result of the experimental study, the analysis of drinking water and water of the Dnipro River in Zaporozhye was carried out according to the indicator of organic pollution. The content of organochlorine compounds, namely THM and tetrachloromethane, trichlorethylene and tetrachlorethylene, was determined. According to the results, the content of TGM in drinking water in Zaporizhzhya does not exceed the standard of DSanPin 2.2.4-171-1 and WHO. Deviations of the norm in terms of the content of TGM in the water of the Dnieper River - were not detected. The determined content of tetrachloromethane does not exceed the norm of drinking water, the presence of organic pollutants such as trichlorethylene and tetrachlorethylene in drinking water in the city of Zaporozhye was not detected.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Лісова, Марина Дмитрівна. "Кінетичні параметри реакцій естерифікації монохлорокарбонових кислот". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4193.

Повний текст джерела
Анотація:
Лісова М. Д. Кінетичні параметри реакцій естерифікації монохлорокарбонових кислот : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія" / наук. керівник Т. В. Панасенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 60 с.
UA : В роботі 60 сторінок, 15 рисунків, 3 таблиці, було використано 58 літературних джерел, 40 з них на іноземній мові. Об’єкт дослідження – естери, похідні 3-хлоропропанової кислоти, зокрема бутил 3-хлоропропаноат. Предмет дослідження − газова хроматографія, кінетичні параметри реакції естерифікації. Мета роботи – провести ресинтез естеру 3-хлоропропанової кислоти та дослідити його фізико-хімічні властивості; вивчити кінетичні параметри реакції естерифікації на прикладі досліджуваної сполуки бутил 3-хлоропропаноату. Методи досліджень та апаратура – теоретичний, експериментальний, розрахунковий, лабораторні терези, хімічний посуд, водяна та піщана баня, газовий хроматограф Agilent 7890B (США) з мас-спектрометричним детектором 5977B, ІЧ-спектрофотометр Bruker Alpha (США). В результаті експериментальних досліджень був проведений синтез естеру, а саме бутил 3-хлоропропаноат, підтверджено індивідуальність бутил 3-хлоропропаноату за допомогою газової хроматографії та ІЧ-спектроскопії, визначено кінетичні параметри реакції естерифікації з використанням двох методів: газової хроматографії та титруванням за К. Фішером.
EN : This work consists of 60 pages, 3 tables, 15 figures, 58 literary sources were used, of which 40 were in a foreign language. The objects of the study are esters, derived from 3-chloropropanoic acid, in particular butyl 3-chloropropanoate. The subjects of the study are the gas chromatography, kinetic parameters of the esterification reaction. The purpose of the work is to resynthesize 3-chloropropanoic acid ester and investigate its physicochemical properties; to study the kinetic parameters of the esterification reaction on the example of the test compound butyl 3-chloropropanoate. Research methods and equipment - theoretical, experimental, computational, laboratory scales, chemical utensils, water and sand bath, gas chromatograph Agilent 7890B (USA) with mass spectrometric detector 5977B, IR spectrophotometer Bruker Alpha (USA). As a result of experimental studies, the synthesis of ester, namely butyl 3-chloropropanoate, confirmed the individuality of butyl 3-chloropropanoate by gas chromatography and IR-spectroscopy, determined the kinetic parameters of the esterification reaction using two methods: gas chromatography and titration according to K. Fischer.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Рибалка, Артем Кирилович. "Кінетика реакцій естерифікації монохлорокарбонових кислот". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1425.

Повний текст джерела
Анотація:
Рибалка А. К. Кінетика реакцій естерифікації монохлорокарбонових кислот : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія " / наук. керівник Т. В. Панасенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 58 с.
UA : В роботі 58 сторінок, 5 таблиць, 10 рисунків, було використано 55 літературних джерел, із них 39 іноземною мовою. Об’єкт дослідження – естери, похідні монохлороцтової кислоти, а саме бутил 2-хлороацетат. Предмет дослідження – газова хроматографія, ІЧ-спектроскопія, кінетика реакції естерифікації. Метою даної роботи є провести ресинтез естеру монохлороцтової кислоти та дослідити його фізико-хімічні властивості; вивчити кінетичні параметри реакції естерифікації на прикладі досліджуваної сполуки, бутил 2-хлороацетату. Методи досліджень та апаратура: колби мірні об’ємом 20, 50 і 100 мл, хімічні стакани на 50 мл, хімічні капіляри, хроматографічні віали об’ємом 1,5 мл, газовий хроматограф Agilent 7890B, ІЧ-спектрометр Alpha Bruker, пікнометр на 10 мл, рефрактометр; застосовувались методи газової хроматографії, ІЧ-спектроскопії, мас-спектрометрії та рефрактометрії для дослідження біологічно активних хлоровмісних речовин. Реактиви: монохлороцтова кислота, бутан-1-ол, концентрована сульфатна кислота, натрій гідрогенкарбонат. Був проведений ресинтез естеру, похідного монохлороцтової кислоти, та подальше дослідження фізико-хімічних властивостей ресинтезованої сполуки, ідентифікація методами газової хроматографії, ІЧ-спектроскопії та мас-спектрометрії. Досліджені кінетичні параметри реакції естерифікації на прикладі досліджуваної сполуки, бутил 2-хлороацетату.
EN : This work contains 58 pages, 5 tables, 10 figures. 55 references were used in this work, including 39 in foreign language. The object of the study – esters, derivatives of monochloroacetic acid, namely butyl 2-chloroacetate. The subject of the study – gas chromatography, IR-spectroscopy, kinetic of esterification reaction. The aim of this work is to resynthesize the monochloroacetic acid ester and investigate its physical and chemical properties; to study the kinetic parameters of the esterification reaction on the example of the test compound, butyl 2-chloroacetate. Research methods and apparatus: 20, 50, 100 mL volumetric flasks, 50 mL beakers, chemical capillaries, 1.5 mL chromatographic vials, Agilent 7890B gas chromatograph, Alpha Bruker IR-spectrometer, 10 mL pycnometer, refractometer; methods of gas chromatography, IR-spectroscopy, mass-spectrometry and refractometry were used for the study of biologically active chlorine-containing substances. Reagents: monochloroacetic acid, butan-1-ol, concentrated sulfuric acid, sodium hydrogen carbonate. A resynthesis of ester derived from monochloroacetic acid was carried out, and further investigation of the physical and chemical properties of resynthesized compound, identification by gas chromatography, IR-spectroscopy and mass-spectrometry methods. The kinetic parameters of the esterification reaction were investigated on the example of the test compound, butyl 2-chloroacetate.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Хроматографія газова"

1

Газовая хроматография. Тбилиси, 1986.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Березкин, В. Г. Высокоэффективная капиллярная газова-хроматография. М., 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Алексеева, К. В. Пиролитическая газовая хроматография. Москва, 1985.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Нестеров, А. Е. Обращенная газовая хроматография полимеров. К., 1988.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Руководство по газовой хроматографии. Т. 2. Москва: Мир, 1988.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Вяхирев, Д. А., та А. Ф. Шушунова. Руководство по газовой хроматографии. Москва, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Руководство по газовой хроматографии. Т. 1. Москва: Мир, 1988.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Березкин, В. Г. Газо-жидко-твердофазня хроматография. М., 1986.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Агапов, В. И. Основы газовой хроматографии для почвоведов. Москва, 1990.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Король, А. Н. Изучение фазового равновесия методом газовой хроматографии. К., 1985.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Хроматографія газова"

1

Шелехова, Н. В., Т. М. Шелехова, Л. И. Скворцова, Н. В. Полтавская та О. Н. Коваль. "Расширение аналитических возможностей методов газовой хроматографии, капиллярного электрофореза и хромато-масс-спектрометрии для изучения химического состава спиртных напитков". У Перспективные технологии и методы контроля в производстве спирта и спиртных напитков, 163–67. Первое экономическое издательство, 2021. http://dx.doi.org/10.18334/9785912924002.163-167.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Хроматографія газова"

1

Родинков, О. В. "ХРОМАТОГРАФИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ СО СТАЦИОНАРНОЙ ГАЗОВОЙ ФАЗОЙ: ЖИДКОСТНО-ГАЗОВАЯ И ЖИДКОСТНО-ГАЗОАДСОРБЦИОННАЯ ХРОМАТОГРАФИЯ". У XI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_190.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Костров, Ю. В. "Развитие методики геохимического исследования керна и шлама методом газовой хроматографии". У Geomodel 2012. Netherlands: EAGE Publications BV, 2012. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20143136.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шашков, М. В., та В. Н. Сидельников. "НЕПОДВИЖНЫЕ ФАЗЫ НА ОСНОВЕ ИОННЫХ ЖИДКОСТЕЙ В КАПИЛЛЯРНОЙ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ". У ХI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Долгушев, П. А., та М. В. Шашков. "РАСШИРЕНИЕ ВОЗМОЖНОСТЕЙ ДВУМЕРНОЙ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ ДЛЯ АНАЛИЗА СЛОЖНЫХ ВЫСОКОКИПЯЩИХ СМЕСЕЙ". У XI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_82.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Арашкович, Светлана, та Дмитрий Войтка. "Разработка методики определения флудиоксонила в растениводческой продукции методом газовой хроматографии". У VIIth International Scientific Conference “Genetics, Physiology and Plant Breeding”. Institute of Genetics, Physiology and Plant Protection, Republic of Moldova, 2021. http://dx.doi.org/10.53040/gppb7.2021.74.

Повний текст джерела
Анотація:
In the publication the methods of fludioxonyl determination in vegetable pea, potato and winter wheat by the method of gas chromatography with the mass-spectrometric detector is presented. The ex-traction method of soil preparation differs by the simplicity of execution, small use of reagents, expres-sion and provides with the purity of extracts necessary for getting the reproduced quantitative results.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Корягина, Н. Л., Е. И. Савельева та А. И. Уколов. "ПРИМЕНЕНИЕ РЕАКЦИОННОЙ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ В АНАЛИЗЕ ПРОДУКТОВ ГИДРОЛИЗА ФОСФОРОРГАНИЧЕСКИХ ОТРАВЛЯЮЩИХ СОЕДИНЕНИЙ". У ХI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_48.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Алексеенко, А. Н., А. В. Меринов, О. М. Журба та С. Ф. Шаяхметов. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ 1-ГИДРОКСИПИРЕНА В МОЧЕ МЕТОДОМ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ С МАСС-СЕЛЕКТИВНЫМ ДЕТЕКТИРОВАНИЕМ". У ХI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_44.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Понарин, Н. В., та Р. А. Чуркин. "РАЗРАБОТКА МЕТОДИКИ КОНТРОЛЯ ПРОЦЕССА ПОЛУЧЕНИЯ 1,4-БИС(2- ГИДРОКСИЭТИЛ) ПИПЕРАЗИНА ИЗ ДИЭТАНОЛАМИНА МЕТОДОМ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ". У XI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_127.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Жестовская, Е. С., С. В. Василевский, В. М. Гончаров та А. Н. Ставрианиди. "РАЗРАБОТКА СПОСОБА ОПРЕДЕЛЕНИЯ СОЕДИНЕНИЙ КЛАССА ПОЛИИНОВ В РАСТИТЕЛЬНЫХ ЭКСТРАКТАХ МЕТОДОМ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ В СОЧЕТАНИИ С ТАНДЕМНОЙ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЕЙ". У XI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_155.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Хроматографія газова" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії