Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Хлібобулочна продукція"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Хлібобулочна продукція".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Хлібобулочна продукція"
1
Buialska, Nataliia, Olena Lytvynenko та Natalya Denysova. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ АМАРАНТУ У ВИРОБНИЦТВІ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 226–33. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-226-233.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Розробка хлібобулочних виробів із добавкою продуктів переробки амаранту, з огляду на його хімічний склад, є перспективним напрямом для розширення асортименту продуктів підвищеної харчової цінності, у тому числі в Україні. Постановка проблеми. Незважаючи на результати попередніх досліджень, хлібобулочні вироби з добавками продуктів переробки амаранту потребують подальшої розробки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі використання продуктів переробки амаранту у виробництві продуктів харчування присвячені роботи багатьох вітчизняних та закордонних учених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині недостатньо вивченим залишається питання впливу продуктів переробки амаранту на основні показники якості різних хлібобулочних виробів. Постановка завдання. Метою статті є дослідження впливу добавки шроту насіння амаранту та подрібненого листя амаранту на органолептичні та фізико-хімічні показники якості хлібобулочних виробів. Виклад основного матеріалу. Науково обґрунтовано та експериментально доведено доцільність застосування продуктів переробки амаранту в технології хлібобулочних виробів для підвищення їхньої якості та розширення асортименту продуктів підвищеної харчової цінності. Об’єктом дослідження були обрані рогалики фруктові. Добавки (подрібнене листя амаранту та шрот насіння амаранту) вносили в кількостях 0,5; 1,0 та 2,0 % до маси борошна. Проаналізований вплив продуктів переробки амаранту на хлібопекарські властивості борошна пшеничного та дріжджів, а також на якість тіста та готових хлібобулочних виробів. Висновки відповідно до статті. На основі проведених досліджень встановлені оптимальні дозування добавок до маси борошна: подрібнене листя амаранту – 2,0 %; шрот насіння амаранту – 2,0 %. Отримані дані можуть бути використанні для розробки і впровадження нових виробів підвищеної харчової цінності в масове виробництво.
2
Denysova, Natalya, Margaryta Ziniuk та Nataliia Buialska. "ВИКОРИСТАННЯ ДОБАВОК БЕЗГЛЮТЕНОВОГО БОРОШНА В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 234–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-234-240.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю розробки технологічних рецептур хлібобулочних виробів із використанням натуральних добавок задля поліпшення якісних характеристик готової продукції. Постановка проблеми. Хлібобулочні вироби є основним продуктом споживання абсолютної більшості населення нашої країни та світу загалом, тому виникає необхідність розробки та впровадження заходів щодо підвищення якісних та поживних характеристик продукції в конкурентних умовах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність введення в рецептуру хлібобулочних виробів як збагачувачів та поліпшувачів натуральних добавок рослинного та тваринного походження. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не досліджено використання в технології пшеничних хлібобулочних виробів добавок із безглютенового борошна змінних концентрацій, що забезпечують поліпшення якісних показників виробів. Постановка завдання. Розробка технології виготовлення пшеничного хлібу з використанням як добавки безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного), що дозволить поліпшити фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні показники готових виробів. Виклад основного матеріалу. Проведено оцінювання фізико-хімічних, структурно-механічних та органолептичних показників тістових напівфабрикатів та готових виробів. Розроблена рецептура приготування пшеничного надзбручанського хлібу з використанням як натуральної добавки суміші безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного в рівних концентраціях) з дозуванням 5 та 10 % від ваги внесеного пшеничного борошна. Висновки відповідно до статті. Встановлено позитивний вплив 5 % добавки суміші безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного в рівних концентраціях) на фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні показники пшеничних хлібобулочних виробів на прикладі технології виготовлення хлібу надзбручанського.
3
Різник, А. О., В. Ф. Доценко, В. В. Цирульнікова та О. М. Тищенко. "ПРОДУКТ ПЕРЕРОБКИ ВІВСА ЯК АЛЬТЕРНАТИВНА СИРОВИНА В ТЕХНОЛОГІЇ АГЛЮТЕНОВИХ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Хлібобулочні вироби належать до продуктів масового споживання і займають одне із ключових місць у раціоні харчування українського споживача. Особливе місце в асортименті цієї лінійки харчових продуктів займають вироби, що мають діє- тичний, лікувальний або профілактичних ефект, який формується за рахунок внесення в рецептуру додаткових компонентів дієтичної, лікувальної чи профілактичної дії, інший варіант – виключення або заміна небажаних, «токсичних» інгредієнтів. Використання в рецептурі хлібобулочних виробів компонентів, що забезпечують вищезгадані влас- тивості готовому продукту, дає змогу ефективно вирішити проблему профілактики різноманітних захворювань, пов’язаних із дефіцитом необхідних для людського організму харчових речовин. Удосконалення традиційних та створення інноваційних технологій хлібобулочних виробів, що сприяють збереженню корисних властивостей, є актуальною проблемою, яку диктує сьогодення. Розв’язання такої проблеми можна досягти шляхом використання продуктів рослинного походження як джерела макро-, мікронутрієнтів та антиоксидантів. Метою роботи є обґрунтування вибору крафтової сировини задля вдосконалення технології хлібо- булочних виробів. У статті проведено детальний аналіз асортименту перспективної аглютенової сировини та розглянуто доцільність використання продуктів переробки вівса, в тому числі вівсяного толокна як джерела біологічно активних речовин у технології виробництва хлібобулочних виробів. Узагальнено дані вмісту макро- та мікронутрієнтів у вівсяному толокні вітчизняного виробництва. Визначено, що толокно із зерна вівса є джерелом повноцінного білка, широкого спектра вітамінів і мінеральних речовин, що робить його корисним для харчування людей всіх вікових категорій, у тому числі і глютен- залежних споживачів. Розглянуто можливість використання вівсяного толокна як головного компо- нента в технології аглютенового хліба.
4
Труш, Ю. Л. "Аналіз факторів що впливають на якість хлібобулочної продукції". Формування ринкових відносин в Україні, № 4 (119) (2011): 172–75.
Знайти повний текст джерела
5
Труш, Ю. Л. "Аналіз факторів що впливають на якість хлібобулочної продукції". Формування ринкових відносин в Україні, № 4 (119) (2011): 172–75.
Знайти повний текст джерела
6
Didyk, A. Z. "Облік виробничих витрат на хлібопекарських підприємствах України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 93–96. http://dx.doi.org/10.36930/40290816.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано зміст поняття витрати. Розглянуто особливості нормативного методу обліку витрат на хлібопекарських підприємствах, визначено його основні завдання. Встановлено, які складові входять до витрат на виробництво хлібопекарської продукції. Досліджено особливості обліку виробничих витрат на хлібопекарських підприємствах України. Визначено проблеми обліку змінних і постійних загальновиробничих витрат та запропоновано шлях їх вирішення. Запропоновано вдосконалити нормативну базу шляхом покращення класифікації загальновиробничих витрат, деталізувати план рахунків бухгалтерського обліку з конкретизацією статей загальновиробничих витрат. Обґрунтовано значення рецептур у розрахунку собівартості виготовленої продукції. Встановлено основні технологічні особливості виробництва хлібобулочних виробів та розглянуто їх вплив на облік виробничих витрат. Розглянуто особливості технологічних витрат під час виготовлення хлібобулочних виробів, технологічних витрат на складах і комунікаціях. З'ясовано, що нормування витрат виходу хліба використовують для встановлення порядку у витраті основної сировини хлібопекарського виробництва. Наведено основні показники, які використовують у розрахунку норми виходу хліба. Обґрунтовано закономірності розрахунку планової витрати борошна. Виокремлено найпоширеніші бухгалтерські проведення, пов'язані з виробництвом продукції на хлібопекарських підприємствах.
7
Іваніщева, Ольга, та Олена Пахомська. "ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 159–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У виробництві хлібобулочних виробів використовують комплексні хлібопекарські поліпшувачі, котрі дозволяють виробникам інтенсифікувати технологічний процес виробництва, зберегти привабливий вигляд і стабільні якісні показники хлібобулочних виробів у поєднанні з можливістю використання низькосортної сировини. У статті розглянуто проблему позитивної тенденції застосування хімічних поліпшувачів якості у виробництві хлібобулочних виробів. Проведено аналіз асортименту розповсюджених функціональних добавок, впливу комплексних поліпшувачів якості хліба на формування споживних властивостей хлібобулочних виробів, досліджено результати якісної оцінки наявності у рецептурному складі поліпшувачів якості. Для встановлення рівня якості та безпечності харчових продуктів, і хліба зокрема, акцентовано увагу на діючих в Україні нормативно-правових актах та нормативних документах. Висвітлено особливості застосування натуральних і органічних інгредієнтів як альтернативи синтетичним добавкам. Сучасні харчові технології пропонують хлібопекарській галузі промисловості велику кількість харчових добавок – поліпшувачів якості хліба та хлібобулочних виробів, які надають можливості виробникам економити на якісній сировині, але, разом з тим, одержувати хліб привабливого товарного вигляду та високої якості.
8
Стеценко, Наталія. "ХАРАКТЕРИСТИКА ФОСФОЛІПІДІВ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ІНГРЕДІЄНТІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 7 (5 листопада 2019): 38–41. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.008.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз будови, властивостей та біологічної дії ессенціальних фосфоліпідів. Відзначені основні джерела фосфоліпідів рослинного та тваринного походження. Показано, що за умови регулярного споживання цих речовин з харчовими продуктами можна досягти позитивного впливу на функціонування організму, поліпшити обмін ліпідів. Фосфоліпіди здатні покращити структурно-механічні властивості та термін придатності харчових продуктів завдяки емульгуючій, стабілізуючій та антиоксидантній здатності. Перспективними напрямами використання цих речовин є збагачення хлібобулочних, кондитерських, молочних і м’ясних продуктів, сиркових виробів тощо.
9
СОКОЛОВА, Н. Ю., О. М. КОТУЗАКИ та Л. Г. ПОЖИТКОВА. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ, СТАН РИНКУ ТА АКТУАЛЬНІ ШЛЯХИ РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ". Grain Products and Mixed Fodder’s 18, № 3 (24 жовтня 2018): 20–24. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1074.
Повний текст джерелаАнотація:
Хлібопекарська промисловість України має велике соціальне значення, вона є підтримкою стабільності у суспільстві, а підприємства, що виробляють такий значимий для кожного пересічного українця продукт харчування, як хліб, прагнуть задовольнити потреби усіх верств населення. Тим не менш, не дивлячись на таку значимість, останнім часом у галузі спостерігаються негативні процеси, що істотно впливають не лише на якість виробів, а й на загальні тенденції у виробництві та реалізації продукції. В даній статті проаналізовано основні проблеми хлібопекарської промисловості, розглянуто стан ринку хлібобулочних виробів у цьому аспекті та запропоновано актуальні шляхи розширення асортименту. Вибір напрямів впровадження інноваційних засад має ґрунтуватися на індивідуальних потребам кожного окремо взятого виробництва і бути націленим на конкретну групу споживачів. Саме такий підхід має забезпечити гарантований результат. Останнє десятиліття ціла група хлібобулочних виробів, залишається поза увагою великих підприємств та науковців, розроблені за останні роки основні концептуальні підходи до розвитку нових технологій хлібобулочних виробів рідко стосуються сухарних виробів. Тим не менш, їх можна розглядати як перспективну групу хлібобулочних виробів, що за рахунок оптимізація параметрів тістоприготування, складу харчових добавок багатофункціонального дії дасть можливість отримати додатковий прибуток, оскільки їх вартість значно відрізняється від вартості соціально значимого хліба, окрім того строки реалізації хлібобулочних виробів пониженої вологості дають можливість розглядати їх навіть як групу виробів, що можуть імпортуватися. Створення нових технологій сухарних виробів поліпшеної якості на основі регулювання біотехнологічних процесів виробництва дозволить розширити асортимент та популяризувати цей продукт харчування. Модернізація існуючих шляхів удосконалення якості хлібобулочних виробів пониженої вологості, які включають як використання поліпшувачів різної природи, так і застосування технологічних прийомів та рішень дозволить перевести такі вироби у площину дієтичного та спеціального призначення. Оскільки в світлі останніх досягнень в області науки про харчування пріоритетним є створення асортименту виробів пониженої вологості для дієтичного та спеціального харчування.
10
Trush, Yu. "FACTORS INFLUENCING THE QUALITY OF BAKERY PRODUCTS." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 1 (February 2018): 74–80. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-1-10.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Хлібобулочна продукція"
1
Пантелєєв, Михайло Сергійович, та А. Є. Брєусова. "Сучасній стан хлібопекарної промисловості". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40239.
Повний текст джерела
2
Січка, Д. Р. "Розширення асортименту хлібобулочної продукції за рахунок традиційних національних технологій та інноваційних підходів". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25288.
Повний текст джерелаАнотація:
Січка, Д. Р. Розширення асортименту хлібобулочної продукції за рахунок традиційних національних технологій та інноваційних підходів : випускна кваліфікаційна робота : 181 "Харчові технології" / Д. Р. Січка ; керівник роботи В. М. Челябієва ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра харчових технологій. – Чернігів, 2021. – 60 с.У випускній кваліфікаційній роботі наведений літературний огляд традиційних видів хліба в Україні та світі, інновацій, що пропонуються у технології хлібопекарського виробництва в Україні, особливостей технології хліба Європи, Американського континенту, Азії. В роботі представлені два вироби. Перший виріб хліб з трьох видів борошна (пшеничного, житнього та кукурудзяного) з додаванням патоки меляси та родзинок. Була розроблена рецептура для даного виробу, визначені органолептичні та фізико-хімічні показники готового хліба. Також спроектована лінія для приготування даного виробу на пару. Другий виріб це хліб з цільнозернового борошна на заквасці. Для цього виробу була виведена закваска з цільнозернового борошна та культури молочнокислих бактерій що використовуються в приготуванні кефіру. Була розроблена рецептура для даного виробу, визначені органолептичні та фізико-хімічні показники готового хліба. Також спроектована лінія для приготування даного виробу.
The final qualification work presents a literary review of traditional types of bread in Ukraine and the world, innovations offered in the technology of bakery production in Ukraine, features of bread technology in Europe, the Americas, Asia. The paper presents two products. The first product is bread from three types of flour (wheat, rye and corn) with the addition of molasses and raisins. A recipe for this product was developed, organoleptic and physicochemical parameters of finished bread were determined. A line for steaming this product has also been designed. The second product is whole-grain bread with sourdough. For this product, sourdough was derived from whole-grain flour and cultures of lactic acid bacteria used in the preparation of kefir. A recipe for this product was developed, organoleptic and physicochemical parameters of finished bread were determined. A line for cooking this product has also been designed.
3
Литвиненко, О. О. "Дослідження перспективи використання борошна амаранту та продуктів його переробки у технології рогалика фруктового з підвищеною поживною цінністю". Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19611.
Повний текст джерелаАнотація:
Литвиненко, О. О. Дослідження перспективи використання борошна амаранту та продуктів його переробки у технології рогалика фруктового з підвищеною поживною цінністю : магістерська робота : 181 – Харчові технології та інженерія / О. О. Литвиненко ; керівник роботи Челябієва В. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра харчових технологій. – Чернігів, 2019. – 99 с.Наведений огляд літератури щодо сучасної концепції створення продуктів функціонального харчування, огляд останніх досліджень використання продуктів переробки амаранту в якості добавок в хлібопеченні. В роботі проведені дослідження впливу продуктів переробки амаранту на технологічний процес та якість напівфабрикатів та готових виробів (визначений оптимальне дозування добавки, вплив на клейковину, газоутримувальну здатність, підйомну силу, зимазну та мальтазну активність дріжджів, фізико-хімічні та органолептичні властивості готових виробів – рогаликів фруктових). Розрахована рецептура та запропонована технологічна схема виробництва рогаликів фруктових.