Добірка наукової літератури з теми "Харчування збалансоване"

Резюме. На сьогодні питання щодо лікування тиреоїдиту Хашимото (ТХ) залишається невирішеним. Згідно з даними літератури, ефективний вплив на автоімунний процес у щитоподібній залозі може мати нормалізація порушених функцій кишечника. У цьому відношенні важливого значення надають дієтичному харчуванню. Проте чітко не обґрунтовано доцільності призначення дієтичного харчування пацієнтам із ТХ і вимог до нього для забезпечення фізіологічного функціонування щитоподібної залози та кишечника. Мета дослідження – проаналізувати і систематизувати дані літератури, що присвячені дієтичному харчуванню в комплексному лікуванні хворих на тиреоїдит Хашимото. Матеріали і методи. У дослідженні використано публікації світової наукової літератури, присвячені ТХ, зокрема причинам та механізмам розвитку, лікуванню, ускладненням і його наслідкам. Результати. В огляді звернено увагу на патогенетичне обґрунтування дієтичного харчування, вимоги до нього та проаналізовано запропоновані дієти. Висновки. Проаналізовані дані літератури дають підстави вважати, що правильно збалансоване харчування, яке забезпечує організм усіма необхідними поживними речовинами, позитивно впливає на перебіг ТХ і самопочуття пацієнтів.

Мета: проаналізувати дані літературних джерел щодо особливостей харчування вагітних і визначити його роль у профілактиці розвитку ускладнень вагітності та здоров’ї майбутньої дитини. Матеріали і методи. Проведено аналіз літературних джерел щодо особливостей харчування вагітних жінок. Використано бібліосемантичний та аналітичний методи дослідження. Результати. Для нормального розвитку плода потрібне регулярне та раціональне харчування майбутньої матері з достатньою кількістю макро- і мікроелементів. Особливо підвищується потреба в таких нутрієнтах, як залізо, йод, фолієва кислота, кальцій, магній, цинк, вітамін D тощо. Недостатнє і неповноцінне харчування може призводити не лише до уроджених вад розвитку плода, але й до інших ускладнень гестаційного процесу, таких як прееклампсія, гестаційна гіпертензія, синдром затримки росту плода, передчасні пологи тощо. У наукових літературних джерелах все ще існують протиріччя щодо середнього рекомендованого споживання енергії під час вагітності, кількості додаткового приймання вітамінів та інших макро- і мікронутрієнтів. Для нормалізації харчування усім вагітним необхідно організовувати свій раціон згідно з основними принципами так званої «Тарілки здорового харчування», яка розроблена відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я та Гарвардської школи громадського здоров’я. Висновки. Раціональне харчування, збалансоване за всіма харчовими продуктами, з необхідною кількістю макро- і мікронутрієнтів, є одним із найважливіших факторів, необхідних для підтримки здоров’я та забезпечення стійкості організму вагітних жінок до негативного впливу зовнішнього середовища, який дозволить знизити ризик розвитку перинатальної патології, дитячої смертності, зменшити частоту недоношеності та уроджених вад розвитку.

Усвідомлене ставлення до збереження власного здоров’я сприяє всім аспектам особистісного розвитку (фізичного, морального, розумового та ін.). Розуміння майбутніми фахівцями сутності здоров’я, здорового способу життя, способів здоров’язбереження свідчить про сформованість у них здоров’язбережувальної компетентності. Особливу увагу доцільно приділяти розумінню студентами сутності здорового способу життя, що має такі ознаки: відсутність шкідливих звичок, збалансоване раціональне харчування, здоровий сексуальний спосіб життя, систематична й достатня фізична активність, уміння вирішувати психологічні проблеми, відповідальність за власне здоров’я, усвідомлення переваг здорового способу життя в особистому, соціальному та економічному сенсі. До здоров’язбережувальних чинників відносяться раціональна організація життєдіяльності; адекватна рухова активність; соціальний та психологічний комфорт; повноцінне і раціональне харчування; відсутність шкідливих звичок; валеологічна освіта та ін. Позаяк сформованість здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців значною мірою залежить від здорового способу життя, відтак доцільно спрямовувати увагу студентів на дотримання в повсякденному житті таких правил: організація оптимальної рухової активності; забезпечення психічного здоров’я; чіткий режим життя: будь-яке навантаження (фізичне, розумове, психічне) необхідно чергувати з періодом відпочинку, щоб відновити резерви організму; відмова від шкідливих звичок; дотримання гігієнічних норм життєдіяльності; вміння попереджати небезпечні ситуації та правильно поводити себе при їх виникненні, щоб уникнути найменшої шкоди здоров’ю. У роботі зі студентами необхідно акцентувати увагу на таких ключових положеннях: кожна людина як суб’єкт власної життєдіяльності є носієм здорового способу життя; в реалізації здорового способу життя поєднується розуміння сутності здоров’я та важливості його збереження на основі використання валеологічних знань, фізичних, психічних і соціальних можливостей; основою здорового способу життя є розвиток у студентів мотиваційної сфери до організації ефективної життєдіяльності; здоровий спосіб життя є оптимальним шляхом для забезпечення індивідуального здоров’я, що свідчить про сформованість здоров’язбережувальної компетентності особистості.

У статті досліджуються актуальні питання використання насіння льону олійного та конопель у виробництві харчових продуктів. Встановлено, що споживання лляного насіння й олії з льону та конопель останнім часом стало актуальним. Досліджено вплив насіння на організм людини та основні напрями використання в харчовій промисловості. Мета статті – аналіз використання насіння льону олійного та конопель в харчовій промисловості. На основі проведених досліджень встановлено, що збалансоване та поживне харчування є необхідним для повноцінного розвитку та життя людини, особливо в сучасних умовах, що характеризується розвитком хімічної промисловості, коли поживна цінність та якість багатьох харчових продуктів викликає сумніви, тому особливої актуальності набуває питання використання в харчовій промисловості продуктів, які містять значну кількість біологічно-активних речовин, що мають лікувальні властивості. У роботі наведено результати досліджень з використання насіння льону олійного та конопель для виготовлення харчових продуктів різного функціонального призначення, встановлено вплив фітохімічних компонентів на якість одержаних виробів, а також їх вплив на здоров’я людини. Лляне та конопляне насіння сьогодні користується великою популярністю в якості харчової добавки. Встановлено, що використання насіння льону олійного та технічних конопель у харчовій промисловості пов’язане з лікувальним ефектом, а саме наявністю в їхньому складі лігнанів, що мають широкий спектр біологічної активності з антибактеріальним, антивірусним і антигрибковим ефектом, крім того, протиракову дію мають поліненасичені жирні кислоти – розчинні харчові волокна, їх називають еліксиром молодості.

На сьогодні остеопороз – це системне прогресуюче захворювання скелета, що супроводжуєтьсязменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісток, появою переломів з мінімаль-ними ушкодженнями.У статті представлені основні фактори ризику розвитку остеопорозу. Описано сучасні лабора-торні біохімічні діагностичні комплекси та інструментальні методи дослідження перебігу остеопо-розу у громадян, які займаються фізичними навантаженнями.Мета – систематизувати сучасні знання про процеси зниження мінеральної щільності кістковоїтканини громадян у повсякденному житті та при фізичних навантаженнях.Матеріал. Громадянам, які займаються фітнесом та різними видами спорту, пропонуютьсяметоди реагування на остеопороз через дієтичні фактори та фізичну активність. Для профілактикиу сфері фізичної культури і спорту необхідно використовувати немедикаментозні методи: збалан-соване харчування спортсменів, медичний контроль тренувальних завдань спортсменів, збагаченняорганізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів.Результати. Для диференціальної діагностики остеопорозу проводяться: лабораторні дослідження кро-ві та сечі; визначення панелі фосфорно-кальцієвого обміну та остеопорозу; інструментальне дослідження.Описано основні ознаки дефіциту кальцію в організмі людини. Виявлено причини зниження мінеральноїщільності кісткової тканини у спортсменів. Для профілактики остеопорозу ми рекомендуємо: регулярніфізичні вправи та помірне тренування м’язів; навчання на спеціальних тренажерах; різні види фізичноїактивності. Розглянуто дієту, яка може серйозно знизити ризик остеопорозу. Виправданим є виключенняз раціону продуктів, які впливають на засвоєння кальцію або сприяють його витоку з організму.Висновки. У сфері фізичної культури і спорту для профілактики остеопорозу є: збалансоване хар-чування спортсменів, медичний контроль за виконанням тренувальних завдань, забезпечення орга-нізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Профілактика остеопорозу полягає в регулярнихвправах, спеціальних вправах, які тренують різні групи м’язів і уповільнюють втрату кісткової маси.

На сьогодні остеопороз – це системне прогресуюче захворювання скелета, що супроводжуєтьсязменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісток, появою переломів з мінімаль-ними ушкодженнями.У статті представлені основні фактори ризику розвитку остеопорозу. Описано сучасні лабора-торні біохімічні діагностичні комплекси та інструментальні методи дослідження перебігу остеопо-розу у громадян, які займаються фізичними навантаженнями.Мета – систематизувати сучасні знання про процеси зниження мінеральної щільності кістковоїтканини громадян у повсякденному житті та при фізичних навантаженнях.Матеріал. Громадянам, які займаються фітнесом та різними видами спорту, пропонуютьсяметоди реагування на остеопороз через дієтичні фактори та фізичну активність. Для профілактикиу сфері фізичної культури і спорту необхідно використовувати немедикаментозні методи: збалан-соване харчування спортсменів, медичний контроль тренувальних завдань спортсменів, збагаченняорганізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів.Результати. Для диференціальної діагностики остеопорозу проводяться: лабораторні дослідження кро-ві та сечі; визначення панелі фосфорно-кальцієвого обміну та остеопорозу; інструментальне дослідження.Описано основні ознаки дефіциту кальцію в організмі людини. Виявлено причини зниження мінеральноїщільності кісткової тканини у спортсменів. Для профілактики остеопорозу ми рекомендуємо: регулярніфізичні вправи та помірне тренування м’язів; навчання на спеціальних тренажерах; різні види фізичноїактивності. Розглянуто дієту, яка може серйозно знизити ризик остеопорозу. Виправданим є виключенняз раціону продуктів, які впливають на засвоєння кальцію або сприяють його витоку з організму.Висновки. У сфері фізичної культури і спорту для профілактики остеопорозу є: збалансоване хар-чування спортсменів, медичний контроль за виконанням тренувальних завдань, забезпечення орга-нізму достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Профілактика остеопорозу полягає в регулярнихвправах, спеціальних вправах, які тренують різні групи м’язів і уповільнюють втрату кісткової маси.

GENERAL NUTRITIONAL PRACTICES IN SCHOOL-AGE CHILDREN OF KHARKIV REGIONChaychenko T., Gonchar M., Chumachenko T., Klymenko V.,Rybka O., Kharkova M., Petrenko E., Starik D.Pediatric nutrition has become one of the cornerstones of global health due to it’s association with the most insidous non-communicable deseases. In frames of the research «Assessment of the current nutritional status, nutrition-related health problems in school-age children in Ukraine», conducted by the Kharkiv National Medical University, general nutritional habits and practices of school-age children of Kharkiv region were assessed for the further ellaboration of educational programs. Current nutritional status was assessed by using original questionnaire (adapted from the FAO recommendations) in 392 school-age children, divided into 3 groups: primary school (75 children 6-9 y.o.), middle school (202 children 10-14 y.o.) and high school (115 children 15-18 y.o.), who were randomly selected in urban and rural areas of region, was performed. We have found that there is a trend forirregular nutrition, which is ascending with the age. Family traditionsfor regular meals are still powerful. There is a some decrease this tendency in high-school age, when thequater of children become less sure in exact impact factors on the choice of food. It was established, that about 20% of school-age children skip their breakfasts, but understandpossiblehealth-related outcomes. It was found, that almost all children have unhealthy snacks such as backery, sweets, sugary beverages. 80% of school-age children spend their pocket money on food and purchase it at the nearest food-store or school canteen. And this tendency is statistically higher in middle-school age.There is no particular involvement of parents in day-time nourishment as just 13% of them give lunch-boxes to their children. Conclusions: 1.Nutrition of school-age children is not balanced with incorrect energy distribution during the working day: tendency for skipping breakfasts and to have multiple unhealthy snacks between main meals (backery, sweets, sugary drinks etc.). 2.Educaional programs for school-aged children must be focused on the choice of healthy snacks and drinks as well as outcomes of inappropriate nutrition. Seems, particular attention should be payed to the education of middle-school children. 3.Parents should be actively involved into the educational programs due to the significant influence of family traditions on the nutrition of school-age children. Keywords: Nutrition, general nutritional practices, school-age children, educational programsЗАГАЛЬНІ ХАРЧОВІ ПРАКТИКИ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУЧайченко Т., Гончар М., Чумаченко Т., Клименко В.,Рибка О., Харкова М., Петренко Є., Старік Д.Харчування дітей стало одним з приоритетів глобальної охорони здоров'я через його зв'язок з найбільш важкими неінфекційними захворюваннями. В рамках дослідження «Розробити науково обгрунтовану технологію оцінки харчування, визначити проблеми харчування школярів України та впровадити освітні програми щодо профілактики неінфекційнихзахворювань, асоційованих з порушеннями харчування, проведеного Харківським національним медичним університетом, були оцінені загальні харчові звички та практики дітей шкільного віку Харківської області для подальшого реалізації освітніх програм. Поточний стан харчування оцінювався за допомогою оригінальної анкети (адаптованої з рекомендацій ФАО) у 392 дітей шкільного віку, розділених на 3 групи: початкова школа (75 дітей 6-9 років), середня школа (202 дитини віком 10-14 років) та старша школа (115 дітей віком від 15 до 18 років), які були випадково обрані в міських і сільських районах регіону. Ми виявили, що існує тенденція до неправильного харчування, яке зростає з віком. Втім сімейні традиції щодо регулярних прийомів їжі залишаються потужними. Існує певне зниження впливу у старшому віці, коли кількість дітей стає менш впевненими у точних факторах, що спонукають їх до вибору тієї чи іншої їжі. Було встановлено, що близько 20% дітей шкільного віку не мають регулярних сніданків, але розуміють можливі наслідки для здоров'я. Було встановлено, що майже всі діти мають нездорові «перекуски» протягом дня (випічка, солодощі, солодкі газовані напої, тощо). 80% дітей шкільного віку витрачають свої кишенькові гроші на продукти харчування та купують їх у найближчій їдальні або шкільній їдальні. І ця тенденція в середньошкільному віці статистично найвища. Особлива зацікавленість батьків у денному харчуванні відсутня, оскільки лише 13% з них надають своїм дітям приготовану заздалегідь їжу. Висновки:1. Харчування дітей шкільного віку не збалансоване з неправильним розподілом енергії протягом робочого дня: тенденція пропускати сніданки та мати числені проміжні прийоми їжі, що складаються переважно нерекомендованих для здорового харчування продуктів. 2. Навчальні програми для дітей у школі мають зосереджуватися на виборі здорових закусок та напоїв, а також на наслідках невідповідного харчування. Особливу увагу слід приділяти навчанню дітей середнього шкільного віку. 3. Батьки повинні брати активну участь в освітніх програмах через значний вплив сімейних традицій на харчування дітей шкільного віку.Ключові слова: Харчування, загальні харчові практики, діти шкільного віку, освітні програми ОБЩИЕ ПИЩЕВЫЕ ПРАКТИКИ ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА ХАРЬКОВСКОГО РЕГИОНАЧайченко Т., Гончарь М., Чумаченко Т., Клименко В.,Рыбка Е., Харькова М., Петренко Е., Старик Д.Питание детей стало одним из приоритетов глобального здравоохранения в связи с его связью с наиболее тяжелыми неинфекционными заболеваниями. В рамках исследования «Разработать научно обоснованную технологию оценки питания, определить проблемы питания школьников Украины и внедрить образовательные программы по профилактике неинфекционных заболеваний, ассоциированных с нарушениями питания», проводимого Харьковским национальным медицинским университетом, были оценены общие пищевые привычки и практики детей школьного возраста Харьковской области для дальнейшего реализации образовательных программ. Текущее состояние питания оценивалось с помощью оригинальной анкеты (адаптированной из рекомендаций ФАО) 392 детей школьного возраста, разделенных на 3 группы: начальная школа (75 детей 6-9 лет), средняя школа (202 ребенка в возрасте 10-14 лет) и старшая школа (115 детей в возрасте от 15 до 18 лет), которые были случайно выбраны в городских и сельских районах региона. Мы обнаружили, что существует тенденция к неправильному питанию, которая нарастает с возрастом. Семейные традиции по регулярным приемам пищи остаются сильными. Существует некоторое снижение влияния в старшем возрасте, когда количество детей становится менее уверенными в точных факторах, побуждающих их к выбору той или иной пищи. Было установлено, что около 20% детей школьного возраста не имеют регулярных завтраков, но понимают возможные последствия для здоровья. Было установлено, что почти все дети имеют нездоровые «перекусы» в течение дня (выпечка, сладости, сладкие газированные напитки и т.д.). 80% детей школьного возраста тратят свои карманные деньги на продукты питания и покупают их в ближайшем магазине или школьной столовой. И эта тенденция в среднем школьном возрасте статистически самая высокая. Заинтересованность родителей в дневном питании низкая, поскольку лишь 13% из них предоставляют своим детям приготовленную заранее пищу. Выводы:1. Питание детей школьного возраста не сбалансировано с неправильным распределением энергии в течение рабочего дня: тенденция пропускать завтраки и иметь многочисленные промежуточные приемы пищи, состоящие преимущественно из не рекомендованных для здорового питания продуктов. 2. Учебные программы для детей школьного возраста должны сосредоточиваться на выборе здоровых закусок и напитков, а также на последствиях неправильного питания. Особое внимание следует уделять обучению детей среднего школьного возраста. 3. Родители должны активно привлекаться к образовательным программам вследствие значительного влияния семейных традиций на питание детей школьного возраста. Ключевые слова: Питание, общие пищевые практики, дети школьного возраста, образовательные программы

У статті розглянуто рекомендації нутриціологів щодо норм споживання основних нутрієнтів військовослужбовцями – співвідношення білків:жирів:вуглеводів у їх харчуванні повинно складати 1,0:1,0:6,0. Показано перспективи збільшення білкової складової на 10...12 % для підвищення радіопротекторних властивостей харчового раціону військовослужбовців, обґрунтовано доцільність встановлення співвідношення білків:жирів:вуглеводів у продуктах з радіопротекторними властивостями 1,1:1,0:6,0. Доведено доцільність використання вітчизняної сировини у виробництві біфідовмісних десертів – молока незбираного; біфідо-сиру кисломолочного; концентрату сироваткових білків, отриманого ультрафільтрацією; гарбузового та яблучного наповнювачів з цукром; рисової та гарбузової олій; рисового борошна для дитячого харчування. Розроблено із застосуванням математичного моделювання шість рецептур біфідовмісних десертів для військовослужбовців зі збалансованим хімічним складом та радіопротекторними властивостями із врахуванням смакових, фізико-хімічних, біохімічних та сенсорних характеристик.

Борошно в ковбасному виробництві використовують для надання виробу потрібної щільної консистенції і достатньої вологості без надлишку. Встановлено, що за вологоутримуючої здатності (ВУЗ) борошно можна розташувати в такий ряд: пшеничне>горохове>рисове>гірчичне>с оєве. Встановлено, що рН водних суспензій соєвого і рисового борошна знаходиться в діапазоні 7,2–7,3, горохового і пшеничного – 6,8–6,9, що зумовлює можливості їх технологічного застосування. Най- частіше використовують крупу із зерен пшениці, а саме: манну. Показано, що введення солі масовою часткою від 0 до 5% по-різному впливає на ВУЗ. Так, ВУЗ горохової муки і гірчичної зростає зі збіль- шенням концентрації солі, зменшується в пшеничному борошні і залишається незмінним у соєвому, що пояснюється різним впливом іонного зв’язку на властивості білків і полісахаридів у складі борошна. Ці властивості визначалися в умовах термообробки протягом 15 хвилин при 75 °С. За величиною жиро- утримуючої здатності (ЖУЗ), яка визначалася в згаданих умовах термообробки, борошно утворює такий ряд: пшеничне>горохове>рисове>гірчичне>соєве. Дослідження емульсійних властивостей (ЕВ) показали, що соєве і горохове борошно, а також гірчиця здатні стабілізувати емульсії рослин- ної олії, стійкі до теплообробки. Для пшеничного і рисового борошна утворення стійких емульсій не спостерігається. Представлено результати аналізу хімічного складу подрібненого насіння червоної сочевиці, в тому числі амінокислотного складу білків. Основний напрям досліджень було націлено на розробку композитних борошняних сумішей на основі пшеничного борошна, збагаченого повноцінним білком, харчовими волокнами і мінеральними речовинами за рахунок насіння сочевиці. Вибір сочевиці був зумовлений тим, що вона має високу харчову і біологічну цінність. Насіння сочевиці відрізняється високим вмістом білка (21,3–36,0%), збалансоване за амінокислотним складом. У білках насіння осно- вними фракціями є глобуліни (85,9%), причому білки за своєю природою повноцінні. Сочевиця багата мінеральними речовинами, в тому числі калієм, кальцієм, магнієм, цинком, залізом, міддю і селеном. Крім того, насіння сочевиці характеризується високим вмістом вітамінів: β-каротин, PP, В1, В2, В6. Насіння сочевиці використовують як у повсякденному раціоні, так і в лікувальному, дитячому і веге- таріанському харчуванні. Пшеничну хлібопекарську муку різних сортів вибирали як найбільш затребу- вану сировину у виробництві багатьох продуктів харчування. Порівняльним аналізом хімічного складу сортового пшеничного борошна і подрібненого насіння червоної сочевиці показано значну перевагу останніх за вмістом білка, харчовими волокнами і мінеральними речовинами, в тому числі кальцію і магнію. У результаті комп’ютерного моделювання визначено дозування подрібненого насіння чер- воної сочевиці, що дасть змогу отримати композитні борошняні суміші з високою біологічною цін- ністю білка. Представлено дані аналізу хімічного складу композитних борошняних сумішей з борошна пшеничного хлібопекарського різних сортів і подрібненого насіння червоної сочевиці. Встановлено, що вибрані дозування подрібненого насіння червоної сочевиці дають змогу створити композитні борош- няні суміші з високим вмістом білка (18,9–17,0%), харчових волокон (11,32–8,6%) і мінеральних речовин (2,21–1,9%), у тому числі кальцію і магнію. Білки розроблених композитних борошняних сумішей від- різняються високим значенням коефіцієнта раціональності амінокислотного складу (0,87–0,86) і низь- кою величиною показника «порівнянної надмірності» (5,4-5,9).

Проблема підвищення рівня білкового забезпечення в харчуванні населення як і раніше залишається актуальною. На сьогоднішній день вживання населенням білка є дефіцитним як в кількісному, так і в якісному відношенні. Серед можливих шляхів вирішення цієї проблеми головне і вирішальне місце належить залученню резерву білків рослинного походження. Нестачу білка в раціоні можливо ліквідувати за рахунок використання нетрадиційних джерел рослинного походження. Нові форми білкової їжі – це продукти харчування, які одержують на основі різних білкових фракцій продовольчої сировини із застосуванням науково обґрунтованих способів переробки і мають певний хімічний склад, структуру і властивості, високу харчову та біологічну цінність. Хоча за збалансованістю амінокислотного складу рослинний білок поступається тваринному, білкові продукти рослинного походження мають ряд переваг. До корисних властивостей білкових продуктів рослинного походження відносять відсутність лактози і холестерину, низьку калорійність, підвищений вміст моно- і поліненасичених жирів, високий вміст вітамінів та мінеральних речовин; збалансовану кількість натрію і калію. Сегмент споживачів білкових продуктів рослинного походження включає всі соціальні шари населення, такі продукти дозволені для дитячого харчування, їх можна рекомендувати для дієтичного харчування, для харчування людей інтолерантних до лактози та під час посту. При впровадженні нового виду білкових продуктів харчування крім харчової та біологічної цінності необхідно оцінювати їх якість з точки зору технологічних показників та фізико-хімічних властивостей, які мають дуже велике значення. До найбільш важливих фізико-хімічних властивостей відносяться гомогенність маси продукту в тому числі і дисперсність. У більшості випадків напої-екстракти рослинних білків представлені дисперсними системами типу вода: нерозчинна фаза. У статті наведені результати визначення розмірів частинок дисперсної фази та швидкість їх осідання. У результаті досліджень було проведено седиментаційний аналіз напою, визначено густину та в’язкість, побудовано седиментаційну криву, наведено розрахунки.