Готові списки джерел за темами / Харківська губернія / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Харківська губернія.

Статті в журналах з теми "Харківська губернія"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Харківська губернія".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

A.B., Rokutianskyi, and Gamulya Yu.G. "History of the flora studied on water bodies and wetlands in eastern part of the Dnieper-Donetsk basin (Part 1. 18–19 centuries)." Chornomorski Botanical Journal 17, no. 2 (September 30, 2021): 134–47. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-2-4.

Повний текст джерела
Анотація:
The paper deals with the history of studies of the Dniepr-Donets valley aquatic and wetland flora. This article covers the period of 18 and 19 centuries. According to the results of the study , the first reliable data about aquatic and wetland flora dated mid-late 17th century. I. Guildenstendt and D.I. Bagaliy published the fragmentary data on the flora composition of Slobidska Ukraine from the end of the 16th to the beginning of the 17th century. The new stage of botanical studies in the region was connected with the foundation of the Kharkiv University in 1804. K.F. Ledebur published "Flora Rossica sive enumeration plantarum in totis Imperi Rossici provincis Europaeis, Asiaticia et Americanis hucusque observatarum" in 1842–1853. It also contains some data for the small part of the Kharkiv province. The first fundamental monograph is "Conspectus plantarum…", published in 1859 by V.M. Chernjajev. The list includes 1769 species. The Natural Researchers Society was founded in 1869 in Kharkiv University. The members of this organization provided numerous botanical expeditions. The analysis of literature sources of 19th century revealed thatthat despite the active study of flora and vegetation of the region, or its individual administrative territories we do not know any specialized floristic work on the study of flora and vegetation of water bodies and wetlands. However, the analysed publications contain important historical information on the distribution of rare regional species. Most of them are currently either extinct or critically endangered, e.g. Calla palustris, Callitriche stagnalis, Drosera rotundifolia, Ledum palustre, Limnanthemum nymphoides, Trapa natans, Oxycoccus palustris etc. Thus, the period from the end of the 16th to the end of the 19th century is a period of the floristic researches of the Kharkiv region and adjacent territories. The main researchers were V.M. Chernjajev, I. Kovalevsky, K.S. Gornytsky, V.I. Taliev, P.M. Nalyvaiko with the exception of some works in a new area of research – applied, which began to appear only in the late 19th century. Key words: hygrophilous flora, ecological groups, vascular plants, plant lists, Kharkiv province. У статті розглянуто історію дослідження флори водойм та перезволожених територій східної частини Дніпровсько-Донецької западини у XVIII-ХІХ столітті. За результатами проведеного літературного пошуку встановлено, що першими достовірними даними, які містять інформацію про флору регіону датуються серединою-кінцем ХVIІ століття є флористичні дослідження академіка Й.А. Гюльденштедта та, пізніше, українського історика, філософа Д.І. Багалія, публікують фрагментарні дані щодо складу флори Слобідської України станом на кінець XVI – початок XVII століття. Розквіт ботанічних досліджень в регіоні був пов’язаний з відкриттям у 1804 році Харківського університету. Саме з цього часу починається планомірне дослідження флори Харківської губернії та її окремих повітів. Фундаментальною піонерною роботою, що й натепер є еталоном та відправною точкою для аналізу флори території колишньої Харківської губернії, стала праця В.М. Черняєва «Конспект растений…», опублікована у 1859 році. Чисельні тривалі ботанічні екскурсії з дослідження флористичного різноманіття в цей період відбуваються завдяки активній діяльності Товариства дослідників природи при Харківському Імператорському університеті, яке було засновано у 1869 році та зробило значний вклад у розвиток ботанічної науки Лівобережної України. В цей час публікуються анотовані списки, або наводиться загальна характеристика рослинного покриву в численних природничих роботах. У 1791 (1891) р. виходить праця Й.А. Гюльденштедта «Reisen durch Russland», що містить окремі флористичні дані для незначної частини Харківської губернії; у 1842–1853 роках К.Ф. Ледебур публікує «Flora Rossica sive enumeration plantarum in totis Imperi Rossici provincis Europaeis, Asiaticia et Americanis hucusque observatarum», що також містить окремі ботанічні відомості для незначної частини Харківської губернії. Лише у 1859 році виходить класична праця В.М. Черняєва щодо флори Харківської губернії та суміжних територій (містить 1769 видів). Проведений аналіз літературних джерел ХІХ століття виявив, що незважаючи на активне дослідження флори та рослинності регіону або його окремих адміністративних територій, жодна спеціалізована флористична робота щодо вивчення флори та рослинності водойм та перезволожених місцезростань нам не відома. Проте у досліджених роботах міститься важлива історична інформація щодо розповсюдження рідкісних для регіону видів, які на теперішній час або зникли, або знаходяться на межі зникнення: Calla palustris, Callitriche stagnalis, Drosera rotundifolia, Ledum palustre, Limnanthemum nymphoides, Trapa natans, Oxycoccus palustris та деякі інші. Загалом період з кінця XVI до кінця ХІХ століття у ботанічних дослідженнях території Харківської та суміжних областей, що територіально належать до східної частини Дніпровсько-Донецької западини, можна охарактеризувати як флористичний період, де головними дослідниками були: В.М. Черняєв, І. Ковалевський, К.С. Горницький, В.І. Талієв, П.М. Наливайко, за виключенням окремих робіт з нового напряму досліджень – прикладного, які починають з’являтись лише наприкінці ХІХ століття. Ключові слова: гігрофільна флора, екологічні групи, судинні рослини, флористичні списки, Харківська губернія.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Солошенко, О. М. "ФОРМУВАННЯ ЕТНІЧНОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ". Історія та географія, № 57 (2020): 126–31. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.20.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізується етнічний склад населення Харківської губернії в другій половині ХІХ століття. У цей період в регіоні мешкали представники 45 народів. Ґрунтуючись на статистичних даних переписів населення 1864, 1879, 1897 років, автор акцентує увагу на змінах чисельності українців, росіян та євреїв, які у другій половині ХІХ ст. становили більшість населення губернії. Беруться до уваги історичні передумови формування етнічної структури Харківської губернії. Для висвітлення етнічних особливостей населення враховується порубіжне розташування регіону. Звертається увага на вплив транскордонного фактору на формування етнічної структури населення до кінця ХІХ ст. Зауважується, що значна кількість населення під час перепису, визнали рідною мовою російську. Звертається увага на особливості етнічної картини в місті Харкові, де, за даними перепису 1897 року, більшість населення становило російськомовне населення. Це пояснюється загальною тенденцією русифікації. Доведено, що даний процес був обумовлений зростанням чисельності росіян у структурі населення регіону, піднесенням позицій російської мови в галузях промислового виробництва, торгівлі, освіти, науки та поширенням стереотипу про російську мову як про мову розвинену та культурну. Між тим більшість населення Харківської губернії була україномовною. Окрема увага приділяється особливостям становища та динаміці єврейського населення в Харківській губернії. Їх розташування в регіоні, було пов‘язано не тільки із російським законодавством щодо євреїв, а й особливостями їх занять (торгівля, освіта). Історично на території губернії проживали поляки, німці, білоруси, цигани, чисельність яких до кінця ХІХ ст. не перевищувала 1%. Припускається, що для отримання більш достовірних даних щодо етнічної структури Харківської губернії необхідно залучати джерела соціальної історії другої половини ХІХ ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Місостов, Т. Ю. "РОЛЬ ОРГАНІВ ЗЕМСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ГУБЕРНІЙ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ МІСЦЕВИХ КРАЄЗНАВЧИХ ЦЕНТРІВ ТА РОЗГОРТАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ З ЛОКАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ." Історія та географія, № 56 (2019): 16–21. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу ролі земських органів самоврядування Харківської, Полтавської та Чернігівської губерній в організації та подальшому розвитку історико-краєзнавчих осередків в даних губерніях, а також внеску місцевих земств у роботу з вивчення локальної історії в Лівобережній Україні. Висвітлені та проаналізовані факти фінансової допомоги або безпосередньої участі земств у створенні та утриманні окремих музеїв, вчених архівних комісій та інших осередків регіональної історії. Розглянуто окремі напрями земської діяльності, що сприяли здійсненню краєзнавчих наукових розвідок та експедицій, популяризації історії краю на шпальтах місцевої преси, улаштуванню археологічних з’їздів та етнографічних виставок та, в цілому, розгортанню історикокраєзнавчого руху в губерніях Лівобережжя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Bilichenko, Lidiia. "Каторжні тюрми України у контексті реформування пенітенціарної системи Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)". Eminak, № 2(34) (1 липня 2021): 95–104. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.2(34).518.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено реформування системи каторжних тюрем у Російській імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено, що виникнення каторжних тюрем на території України пов’язано з пенітенціарною реформою імператора Олександра ІІ 1869 р., у результаті якої в Харківській губернії було створено Новоборисоглібський і Новобєлгородський каторжні централи. Доведено, що основною причиною відкриття каторжних тюрем в Україні стало зростання революційного руху та збільшення кількості засуджених осіб до каторжних робіт за революційну пропаганду. У результаті пенітенціарної реформи 1906-1907 рр. на території України було відкрито Харківську, Херсонську та Миколаївську каторжні тюрми.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Пересада, О. С. "ШКІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗЕМСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА ХАРКІВЩИНІ У 1865–1919 РОКАХ". Історія та географія, № 56 (2019): 73–84. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується процес становлення та розвитку земських шкіл на території Харківської губерніїу 1865–1919 роках. Аналізуються масштаби та динаміка розвитку народної освіти на Харківщині, досягнення та недоліки шкільної діяльності харківського земства, а також ефективність діяльності земства в справі забезпечення початкових народних шкіл вчительськими кадрами. В роботі проаналізовані основні фактори розвитку народної освіти, що виявилися в українському суспільстві; установлені соціальні механізми реалізації освітніх потреб, пов’язані з діяльністю земських органів самоврядування; вивчений характер, організаційні форми, методи й прийоми, якими керувалися земські органи самоврядування для досягнення цілі забезпечення народних шкіл вчительськими кадрами, поширення серед сільського населення книжкової культури й корисних знань. Автором роботи робиться спроба здійснити новий підхід до вивчення обраної проблеми, запропоновано власний варіант розуміння місця і ролі земства в розвитку народної освіти, виділені суттєві риси розвитку українських земськихшкіл, найбільш важливі з точки зору врахування можливостей їх використання на користь сучасних навчальних закладів. В статті доведено, що саме земська діяльність забезпечила кількісне і якісне зрушення української шкільної системи, суспільне розуміння освіти як фундаментального права людини й найважливішої умови поліпшення якості життя; установлено, що в розглянутих історичних умовах найбільш значні новації в українській системі освіти були ініційовані земськими органами в співробітництві з педагогічною громадськістю; зроблено внесок в справу відродження та популяризації забутих імен видатних земських вчителів, які працювали в школах Харківської губернії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Галь, Богдан. "Чернігівська, Полтавська та Харківська губернії середини 30-х рр. XIX ст". Схід /Захід, Вип. 9/10 (2008): 177–207.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Yallina, V. L. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЬСЬКИХ КАДРІВ (ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ)". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 195–205. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.18.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність та важливість підготовки вчителів, їхнього професійного розвитку пов’язані з викликами сучасності, які вимагають від нового покоління швидкої адаптації до нових умов інформаційно-технологічного розвитку суспільства. Стаття присвячена опису та аналізу конкретного періоду (1860-1870), який характеризувався розвитком народної освіти, діяльністю земств, необхідністю підготовки вчителів. Показано зміни, які відбулися у навчанні шкільних вчителів у зв’язку з реформами системи освіти у 1860-х роках. Визначено основні напрями діяльності уряду у галузі підготовки вчителів. Проаналізовано нормативні документи досліджуваного періоду і на цій основі узагальнено основні аспекти діяльності земств, розкрито їх значення у підготовці педагогічних кадрів, схарактеризовано позитивні характеристики та недоліки їхньої діяльності. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою таких загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення. На основі використання опублікованого педагогічно цінного досвіду діяльності шкіл Харківської губернії у 1860-1870-х роках було визначено, що у другій половині ХІХ століття виникла проблема нестачі вчителів. У статті розглядаються причини недостатньої забезпеченості шкіл вчительськими кадрами у 60-70-х рр. ХІХ ст., основними з яких були: відсутність спеціалізованих навчальних закладів для підготовки вчителів; недостатнє фінансування освітньої справи; низька заробітна плата. Установлено, що земства Харківської губернії займалися підготовкою сільських вчителів на базі вже існуючих загальноосвітніх навчальних закладів та призначали учням, які були зацікавлені в опануванні професії вчителя, стипендії. З метою підвищення кваліфікації та поширення передових педагогічних ідей та досвіду проводились педагогічні з’їзди і спеціальні педагогічні курси. З’ясовано, що у жіночих навчальних закладах (державних, приватних та духовних) Харківської губернії приділяли належну увагу практичній підготовці викладацького складу. Перспективну тематику подальших наукових пошуків вбачаємо в порівняльному аналізі змісту, форм та методів організації підготовки вчительських кадрів на різних етапах розвитку суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Розовик, Д. "Формування української шкільної освіти у Харківській губернії (1917-1920 рр.)". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 100 (2010): 50–52.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Арзуманова, Т. В. "Діловодний документальний комплекс Харківської духовної консисторії як провідне джерело історії староообрядництва Харківської губернії в ХІХ ст." Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія "Історія та географія", вип. 54 (2017): 108–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Арзуманова, Т. В. "Діловодний документальний комплекс Харківської духовної консисторії як провідне джерело історії староообрядництва Харківської губернії в ХІХ ст." Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія "Історія та географія", вип. 54 (2017): 108–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Проць, Н. В. "Дворяни Харківської губернії: історія нагородження та відзначення чинами (1830 - 1899 рр.)". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки", № 1119 (2014): 31–36.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Щербак, С. І. "Читання та літературні салони у дворянських родинах Харківської губернії в ХІХ ст." Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, Вип. 12 (2014): 179–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Арзуманова, Т. В. "Культурна самобутність та міжкультурний діалог українців і росіян Харківської губернії у XIX ст." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки", № 1055 (2013): 70–75.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Арзуманова, Т. В. "Культурна самобутність та міжкультурний діалог українців і росіян Харківської губернії у XIX ст." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки", № 1055 (2013): 70–75.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Лабынцев, Юрий. "Старообрядництво Харківської губернії: соціальні структури та статистика (1825–1917 рр.) by Павло Єремєєв". Ab Imperio 2019, № 3 (2019): 279–84. http://dx.doi.org/10.1353/imp.2019.0075.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Черкашина, О. В. "Діяльність місцевих органів влади Харківської губернії у галузі українізації шкільної освіти (березень 1917 - квітень 1918 рр.)". Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, Вип. 48 (2017): 39–42.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Нікітін, Ю. "Роль органів міського самоврядування Харківської, Полтавської та Чернігівської губерній у розвитку протипожежної охорони у другій половині XIX ст." Університет, № 3 (35) (2010): 20–29.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Закірова, С. "Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ - на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов"янська Харківської губернії)". Краєзнавство, № 1/2 (94/95) (2016): 59–65.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Глоба, О. "Освітні сільськогосподарські заклади Харківської губернії (друга пол. XIX - поч. XX ст.): науково-практична діяльність з агрономії та підготовки спеціалістів". Емінак, № 3 (23), липень - вересень, т. 1 (2018): 51–58.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Motenko, Yaroslav, and Eugenia Shyshkina. "LAND QUESTION AS A CONFLICTOGENIC FACTOR DURING THE REVOLUTIONARY EVENTS OF 1917-1921 IN KHARKIV GUBERNIYA." Almanac of Ukrainian Studies, no. 24 (2019): 91–95. http://dx.doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.16.

Повний текст джерела
Анотація:
In the proposed article, on the example of the revolutionary events of 1917-1921 in Kharkiv Government, the interconnection between internal political stability and the solution of the land issue is shown. The object of the study is agrarian question as a conflict factor, which made the relations between the authorities and the population of the region more complicated. Having gained the control over the region the opposing governments had to solve not only military but also economic questions. The most difficult problem was to address the agrarian issue, as well as to determine the governments’ share in the total volume of production grown by the peasantry. To solve these problems the political regimes combined repressive actions, methods of encouraging local people’s collaboration, and information warfare. Despite the lack of the Ukrainian national political regimes’ support the agrarian population of Kharkiv Government resisted the «White» and «Red» terror and policy of War Communism. The most common forms of resistance of the peasantry in Kharkiv region were: illegal active struggle (armed uprisings, creation of rebel forces, terrorist acts), illegal passive struggle (desertion, concealment of food, sabotage of duties), legal active struggle (village meetings, peasant conferences) and legal passive struggle (refusal to work in local authorities, unwillingness to join the political party). In summing up authors pointed out that the conflict factors in the region included: the frequent change of the military-political situation, lack of reliable information in the countryside, popularity of Utopian ideas among the masses, food confiscations, terror of the repressive bodies, and spontaneity of the peasant rebellion movement.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Taran, Larysa. "Features of the activities of the first Gymnastic Society in the Kharkiv province at the end of the XIX and beginning of the XX century." Слобожанський науково-спортивний вісник, no. 6(74) (December 30, 2019): 5–9. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.001.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

A.V., Skydanova. "THE JEWISH QUESTION IN THE VISION OF THE ELITES IN THE KHARKIV PROVINCE OF THE RUSSIAN EMPIRE IN THE EARLY 80’S OF THE XIX CENTURY." South Archive (Historical Sciences), no. 36 (February 18, 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-36-6.

Повний текст джерела
Анотація:
The purpose of the study is to establish the direction of judgments on the Jewish question among the social elite in the Kharkiv province after the pogroms of the spring and summer of 1881, to determine the factors that influenced the formation of views.Methods. The case method, comparative analysis, study of narrative texts are applied. The possible correlations between the circumstances of the personality formation and their judgments on the Jewish question have been established through prosopographic analysis.Results. In Kharkiv province being the site of an experiment in the Jews selective integration outside the Pale of Settlement for decades and where there were no pogroms, the idea of the gradual emancipation and the benefit of Jews as subjects dominated in the evaluation of the Jewish activities despite the pressure of the official discriminatory discourse. It is noteworthy that the career paths of the supporters of these views did not intersect with the Pale of Settlement. Those whose civil service took place in the Pale were more biased in their judgments. They saw the cancellation or alleviation of restrictions on the living and social activities of Jews as a threat and described it through judgments and images that had been governing in the empire while characterizing the traditional Jewish communities for a long time. Their conservative and protective position also was consistent with the concept of modern anti-Semitism increasing in the Russian Empire at this time. The corporate interests and the normalization of judgments about Jews as a group deprived of subjectivity with the corresponding presupposition of manipulations with their status were the common denominator for the Jewish question assessment in the studied environment.Conclusions. The study confirms that after the first wave of pogroms of 1881, there was no unified position on the Jewish question in the educated social circles of the empire, and the views ranged from liberal to Judaophobic. Thus, the change in the Jewish policy during this period was more the result of increased absolutism, the strengthening of supporters of segregation and displacement of Jews at the highest levels of the empire than the dominance of such views among the heterogeneous elite.Key words: Pale of Settlement, pogroms, imperial elites, provincial commissions on the Jewish question, discourse. Мета дослідження – встановити напрями суджень щодо єврейського питання в середовищі суспільної верхівки в Харківській губернії після погромів весни – літа 1881 р., а також з’ясувати чинники, що впливали на формування цих поглядів.Методи. Застосовано кейс-метод, компаративний аналіз, вивчення наративних текстів. За допомогою просо-пографічного аналізу встановлено можливі кореляції між обставинами формування особистості та трансльованими нею судженнями стосовно єврейського питання.Результати. У Харківській губернії, яка декілька десятиліть була простором реалізації експерименту з вибіркової інтеграції євреїв поза смугою осілості та де не відбулося погромів, в оцінці діяльності євреїв домінували, незважаючи на тиск офіційного дискримінаційного дискурсу, ідеї поступової емансипації та користі євреїв як підданих. Прикметно, що кар’єрні траєкторії прихильників цих поглядів не перетиналися зі смугою осілості. Більш тенденційними у своїх судженнях були особи, чия державна служба проходила на територіях осілості. Скасування чи послаблення обмежень щодо проживання й соціальної активності євреїв вони сприймали як загрозу та описували її за допомогою суджень та образів, якими тривалий час керувалися в імперії під час характеризування традиційних єврейських громад. Їхня консервативно-охоронна позиція також узгоджується з концепцією про зростання в цей час у Російській імперії модерного антисемітизму. Спільним знаменником в оцінці єврейського питання в досліджуваному середовищі були власні корпоративно-станові інтереси та унормованість суджень про євреїв як позбавлену суб’єктності групу з відповідним допущенням маніпуляцій їхнім статусом.Висновки. Дослідження підтверджує, що після першої хвилі погромів 1881 р. в освічених колах імперії не існувало єдиної позиції щодо єврейського питання, погляди коливалися від ліберальних до юдофобських. Отже, зміна в політиці стосовно євреїв, яка припадає на цей період, була наслідком скоріше посилення абсолютизму, ствердження на вищих щаблях імперії прихильників сегрегації та витіснення євреїв, ніж панування цих поглядів у неоднорідному середовищі еліт.Ключові слова: смуга осілості, погроми, імперські еліти, губернські комісії з єврейського питання, дискурс.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

П’ятаченко, С. В. "ФОЛЬКЛОР СЕЛА НИЖНЯ СИРОВАТКА У ЗАПИСАХ БОРИСА ГРІНЧЕНКА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 156–67. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу фольклорного матеріалу, зібраного Борисом Грінченком у 1884-1885 роках у селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Ці матеріали разом із записами з інших регіонів були опубліковані у збірниках «Етнографічні матеріали» (1895-1899) та «З вуст народу» (1901), які з того часу стали бібліографічною рідкістю і не доступні масовому читачеві. Увага до регіональних аспектів аналізованих збірників продиктована необхідністю глибшого осмислення регіональних аспектів народної традиційної культури та пов’язана із активізацією процесів національного самоусвідомлення населення сучасної Слобожанщини. Активну допомогу у збиранні фольклору Борису Грінченку надавали його учні, деякі з них пізніше продовжили справу свого вчителя. Увага до варіантів записаних пісень свідчить про науковий підхід до записування народної творчості. Фіксація народних творів відбувалася зі збереженням усіх локальних мовних, зокрема діалектних лексичних і фонетичних особливостей. Вміщені зразки творів супроводжувалися вказівками на те, де, ким і від кого вони записані, що свідчить про впровадження вченим елементів наукової паспортизації творів. До нижньосироватського фольклору, записаного Б. Грінченком, можна віднести 119 зразків народної прози, 175 різножанрових пісень і понад два десятки приказок, загадок і прикмет. Зафіксовані прозові твори – це легенди, перекази, казки і оповідки. Пісні з цього села – це низка календарнообрядових пісень та ліричні пісні. Окрасою збірника є розлогий запис народного весілля з Нижньої Сироватки, який містить 85 весільних пісень та опис епізодів цієї народної драми. Записано також було кілька дитячих та жартівливих пісень. Фольклорні матеріали, записані Б. Грінченком у Нижній Сироватці, відтворюють типовий зріз слобожанського фольклору, характерні жанри, сюжети та мотиви, а також зберігають характерні мовні особливості, притаманні цьому краю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Prots, Natalia. "PARTICIPATION OF THE NOBLE SOCIETY OF THE MUNICIPAL AGENCIES IN THE SCHOOL SYSTEM DEVELOPMENT AND EDUCATION IMPROVEMENT IN KHARKIV PROVINCE (LATE XIX – EARLY XX CENTURY)." Young Scientist 12, no. 76 (December 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-12-76-44.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії