Добірка наукової літератури з теми "Фірми-виробники"

Під поняттям дезінфекція розуміють знищення чи видалення мікроорганізмів на різних об’єктах й у різних субстратах навколишнього середовища з метою переривання механізму передавання інфекційних збудників. Актуальним є дослідження фармацевтичного ринку щодо наявності дезінфекційних засобів для забезпечення належних санітарних та протиепідемічних заходів. Мета дослідження – провести товарознавчий аналіз вітчизняного ринку дезінфекційних засобів. Матеріали і методи. Встановити фірми-виробники та країни, які постачають дезінфекційні засоби на ринок України. Дослідити форми їх випуску. Результати. Серед країн-виробників дезінфекційних засобів лідирують вітчизняні виробники, які займають 59 % ринку. Серед країн-імпортерів лідируючу роль займають Бельгія (ТОВ «Еколаб») – 9 % ринку та Німеччина (B. Braun Melsungen AG) – 6 %, Італія, Ні­дерланди, Словаччина, Росія та Білорусь по 4 %, Швейцарія – 3 %, Китай та Франція – 2 %. Висновки. Отримані результати дозволили встановити лідерів дезінфекційних засобів на ринку України, найбільшу частку становлять вітчизняні виробники та серед іноземних країн-постачальників лідируючу роль займає Бельгія.

Мета роботи. Дослідити асортимент м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, на фармацевтичному ринку України. Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були: Державний реєстр лікарських засобів, інструкції для медичного застосування препаратів. При проведенні аналізу використовували аналітичні, економіко-статистичні, кореляційні методи аналізу. Результати й обговорення. Проаналізовано ринок м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, структуровано препарати за ATC-класифікацією, встановлено країни та фірми-виробники, виявлено, що в досліджуваному асортименті 55 % препаратів вітчизняного та 45 % – іноземного виробництва. Найпоширеніша форма випуску ліків – мазі (60,4 %), креми займають 26,4 %, лініменти – 7,6 %, а гелі 5,6 % ринку, встановлено переважаючу кількість монопрепаратів – 64, комбіновані становлять лише 36 %. Висновки. Для українського фармацевтичного ринку на сьогодні актуальне розширення асортименту м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, за рахунок розробки комбінованих препаратів.

Мета роботи. Провести аналіз асортименту лікарських препаратів для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів (код АТС R03) на сучасному фармацевтичному ринку України та визначити доцільність розробки нових препаратів на підставі маркетингового дослідження. Матеріали і методи. У роботі використано статистичний і графічний методи. Результати й обговорення. У результаті проведених маркетингових досліджень та аналізу асортименту лікарських препаратів із кодом АТС R03, зареєстрованих на території України, можна зазначити таке: найбільше лікарських засобів представлено у вигляді порошку для інгаляцій; більшість асортименту (76,1 %) досліджених препаратів складають монопрепарати; частка асортименту препаратів, виготовлених на фармацевтичних підприємствах України складає 21 %; найбільше препаратів виготовляють вітчизняні фірми-виробники ТОВ «Юрія-Фарм» та ТОВ «Мультіспрей». Висновки. Аналіз ринку фармацевтичних препаратів України показав, що частка вітчизняних засобів є невеликою (21%). Асортимент лікарських форм потребує розширення, зокрема, варто звернути увагу на найменш численні форми: суспензії для розпилення та інгаляцій, розчини для інфузій та гранули.

Мета роботи. Маркетинговий аналіз ринку лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, а також пошук напрямків розвитку ринку та подальшої диверсифікації асортименту. Матеріали і методи. У дослідженні використано матеріали аналітичної системи PharmXplorer / Pharmstandard дослідницької компанії «Проксима», дані Державного реєстру лікарських засобів України в Державній службі статистики України, а також інші офіційні джерела інформації. Використано загальновизнані системні, графічні та поперечні аналізи, спостереження, порівняння та узагальнення. Результати й обговорення. Встановлено, що відповідно до ВООЗ терапевтична група D03 «Препарати для лікування ран та виразок» представлена 9 підгрупами та включає 64 торгові назви. Ключове місце в терапії ранового процесу займають м’які лікарські засоби (мазі, креми, гелі, пасти). На сьогодні в Державному реєстрі лікарських засобів України зареєстровано 53 назви препаратів групи D03 для лікування ран та виразок, у тому числі 25 МЛЗ. Такі вітчизняні виробники, як НВЦ Борщагівський ХФЗ, фармацевтичні фірми «Дарниця», «Фармак», «Фітофарм», фармацевтична фабрика «Віола», ХФЗ «Червона Зірка», є лідерами у виробництві лікарських засобів групи D03A. Висновки. Аналіз ринку препаратів для лікування ран та виразок дозволив встановити, що відповідно до ВООЗ терапевтична група D03 «Препарати для лікування ран та виразок» представлена 9 підгрупами та включає 64 торгові назви. Основну частку структури асортименту препаратів для загоєння (рубцювання) ран (група D03A) складають мазі – 44,35 %.

Після появи у 1981 році IBM PC з відкритою архітектурою у всьому світі (і у Радянському Союзі зокрема) розпочались розробки IBM-подібних ПЕОМ. У Радянському Союзі були створені ЄС-1840, Іскра-1030, Нейрон, Пошук-1, Пошук-2, Практик. Очевидно, що скромні характеристики ПЕОМ на мікропроцесорі 1810КМ86 (радянський аналог Іntel 8086) призводили до використання операційних систем CP/M і MS-DOS та прикладного програмного забезпечення для них. Після появи 32-бітних мікропроцесорів архітектури Іх86 стало можливим використання інших операційних систем на IBM-подібних ПЕОМ.Однак більшість українських користувачів продовжували використовувати операційну систему фірми Microsoft і прикладне програмне забезпечення для неї, адже ні фірма Microsoft, ні інші виробники програмного програмного забезпечення “не помічали” того, що в Україні використовується переважно неліцензійне програмне забезпечення.Ситуація різко змінилася після внесення в Кримінальний Кодекс України статті 176 “Порушення авторського права та суміжних прав” та розпорядження Кабінету Міністрів України про продаж ПЕОМ лише з ліцензійним програмним забезпеченням. Лише після цього частина українських користувачів ПЕОМ стали звертати свою увагу на відкрите програмне забезпечення, яке здобуло широке поширення на Заході.На цей час сформувалось жорстке протистояння між фірмою Microsoft, яка є основним продавцем комерційного програмного забезпечення в світі, і світовою спільнотою розробників відкритого програмного забезпечення. Це протистояння вилилось в серію судових процесів, ініційованих фірмою Microsoft, між Microsoft і представниками спільноти. Жоден із цих процесів фірма Microsoft не виграла.На тлі цього протистояння у частини українських чиновників створилось хибне уявлення про існування протистояння між комерційним і відкритим програмним забезпеченням. Автору доводилось чути заяви про неможливість використання відкритого програмного забезпечення в ОС Microsoft Windows та неможливість використання прикладного програмного забезпечення, написаного для ОС Microsoft Windows, в ОС Linux.Безперечно, закритість коду програмного забезпечення фірми Microsoft утруднює таке використання, однак не все так безнадійно – для виконання Windows-програм в ОС Linux можна використовувати або систему Vmware (комерційний продукт), або систему Wine, яка швидко прогресує. В ОС Microsoft Windows без жодних проблем можна використовувати відкрите програмне забезпечення, яке було відкомпільоване з вихідних кодів в цій операційній системі. Як приклад можна назвати офісний пакет OpenOffice.org.ukr, графічний редактор Gimp, переглядач Веб-сторінок Firefox тощо.Версія Microsoft Vista Ultimate, як випливає з офіційної інформації фірми Microsof, повинна мати засоби для запуску Linux-програм в ОС Microsoft Vista.Величезною перевагою відкритого програмного забезпечення перед комерційним є відкритість його коду. Завдяки цій відкритості студенти комп’ютерних спеціальностей мають змогу знайомитись з найкращими зразками програмування світового рівня. Значну частина відкритого програмного забезпечення вже українізовано, іншу частину можна українізувати з власної ініціативи (з дотриманням умов ліцензії, за якою поширюється це програмне забезпечення). Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що:1) на протязі багатьох років фірма Microsoft безуспішно веде війну проти відкритого програмного забезпечення (і це зрозуміло, бо широке поширення відкритого програмного забезпечення призводить до зменшення продаж комерційного програмного забезпечення);2) протистояння між закритим і відкритим програмним забезпеченням немає;3) існує доволі широкий попит працедавців на ІТ-спеціалістів, який мають досвід роботи з відкритим програмним забезпеченням;4) широке поширення відкритого програмного забезпечення в Україні відповідає національним інтересам України, адже завдяки цьому поширенню зменшується обсяг ліцензійних виплат закордонним компаніям.

Мета роботи. Проведення порівняльного аналізу асортименту лікарських препаратів, які застосовують для лікування епілепсії відповідно до положень нормативних документів в Україні та у Великій Британії. Матеріали і методи. Під час дослідження використано офіційні дані нормативно-правового регулювання фармакотерапії епілепсії, зокрема, рекомендації Британського Національного Формуляру (оновлення квітень 2018 р.), Державного формуляру лікарських засобів (випуск 11, наказ МОЗ України від 18.04.2019 р. № 892), Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги епілепсії у дорослих (наказ МОЗ України від 17.04.2014 р. № 276). Були використані методи: логічний, системно-аналітичний, порівняльний аналіз та узагальнення інформації Результати й обговлрення. За результатами аналізу даних Британського Національного Формуляру визначено, що для лікування хворих на епілепсію рекомендовано 19 протиепілептичних препаратів за міжнародною непатентованою назвою. При зіставленні протиепілептичних препаратів із препаратами, що увійшли до вітчизняних нормативно-правових положень, які регулюють надання якісної медичної та фармацевтичної допомоги хворим, встановлено ряд розбіжностей. Дані відмінності включають як відсутність певних лікарських препаратів за міжнародною непатентованою назвою, так і різні підходи до формування ліній фармакотерапії хворих. За результатами порівняльного аналізу складу асортименту рекомендованих протиепілептичних препаратів Британським Національним Формуляром з Державним формуляром лікарських засобів встановлено, що до складу вітчизняного увійшли лише 9 препаратів за міжнародною непатентованою назвою. Дослідження протиепілептичних препаратів згідно з даними Державного формуляру лікарських засобів, дають підстави стверджувати про домінування лікарських препаратів іноземного виробництва (68 % від загальної кількості представлених протиепілептичних препаратів). Проаналізовано фірми-виробники лікарських препаратів, встановлено лідери серед іноземних та вітчизняних компаній. Висновки. Встановлено ряд відмінностей між рекомендаціями Британського Національного Формуляру та Державного формуляру лікарських засобів, а також уніфікованим клінічним протоколом лікування хворих на епілепсію. Так, у Державному формулярі лікарських засобів присутні лише 9 препаратів протиепілептичної дії з 19 лікарських препаратів, які зазначені у складі Британського Національного Формуляру. До вітчизняного протоколу лікування включено 12 препаратів за міжнародною непатентованою назвою. Аналіз даних Державного формуляру протиепілептичних препаратів показав, що загальна кількість представлених лікарських препаратів складала 315 торгових найменуваннь з урахуванням форм випуску, основну частку даного асортименту формували препарати іноземних компаній, співвідношення становило 68 % до 32 %.

<span class="a"><span>за результатами дослідження асортиментної структури нестероїдних протизапальних лікарських препаратів, представлених на фармацевтичному ринку Вінниччини, встановлено, що у його забезпеченні більш значну частку становлять іноземні фірми-виробники (70,1 %) порівняно із вітчизняними (29,9%). Домінуючими на фармацевтичному ринку є похідні фенілпропіонової (29,90 %) та фенілоцтової (26,8 %) кислот, дещо менше у сегменті ринку представлені похідні оксикамів (16,50 %), що підтверджується аналізом даних коефіцієнта напруженості: найвища конкуренція спостерігається серед фірм, які випускають препарати похідних фенілоцтової, фенілпропіонової кислот і оксикамів. В даній роботі встановлено рейтинговий ряд НПЗЗ препаратів-аналогів за продажем у межах кожної хімічної групи.</span></span>

Мета роботи. Вивчити асортимент лікарських засобів для місцевого застосування у стоматології, які представлені на фармацевтичному ринку України та доступні споживачам шляхом порівняння асортименту за останні 5 років.Матеріали і методи. Асортимент лікарських засобів і динаміку його зміни впродовж 5 років вивчали за допомогою доступних електронних ресурсів та аналітичних систем.Результати й обговорення. Встановлено країни, які експортують на український фармацевтичний ринок лікарські засоби досліджуваної групи. Визначено основних вітчизняних виробників досліджуваного асортименту лікарських засобів. При сегментації ринку препаратів за лікарськими формами встановлено, що іноземні виробники постачають на ринок гелі та розчини, тоді як вітчизняні фірми віддають перевагу лікарській рослинній сировині.Висновки. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що розробка лікарських препаратів у формі гелю є перспективною та необхідною.