Статті в журналах: "Фінансові ризики підприємства"

1

Карлін, М., О. Стащук та О. Борисюк. "ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ВРАХУВАННЯ НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 376–86. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241330.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Економічний розвиток підприємств у світі та в Україні 2020 року та на майбутнє дедалі більше залежатиме від урахування нових економічних ризиків, серед яких уже сьогодні доцільно виділити такі: кліматичні, епідеміологічні (передусім — коронавірусні), деглобалізаційні, протекціоністські, популістські, нерівність у доходах. На тлі коронавирусної пандемії і породженої нею економічної кризи найбільше постраждав сектор вітчизняного малого та середнього бізнесу, орієнтований на надання офлайн-послуг. Фактично попит на послуги індустрій громадського харчування, розваг, туризму, гостинності, а також beauty-індустрії і непродовольчого ритейлу в умовах карантину впав у рази. При цьому необхідність платити заробітну плату, податки, соціальні внески, орендні платежі, кредити банкам і контрагентам за постачання та інші послуги зберіглася. Водночас усі види бізнесів, які не встигли перейти на надання товарів і послуг в онлайн-форматі або дотримуються бізнес-моделей, пов’язаних виключно з наданням персональних офлайн-послуг, схильні до ризику банкрутства в майбутньому. Наслідком карантину стане економічна криза, а значить і скорочення купівельної спроможності, зміна споживчої поведінки. Загалом, відбулося порушення традиційної сезонності продажів, змінюються тенденції внаслідок падіння доходів споживача. Водночас прискореного розвитку дістають цифрові послуги: електронна комерція, платіжні системи та послуги замовлення і доставки он-лайн. Також серед інших економічних ризиків у діяльності підприємств особливої уваги набуває необхідність визначення та оцінка фінансово-кліматичних ризиків, які виникають унаслідок обмежень, що накладаються міжнародними організаціями та окремими країнами на бізнес. Відповідно, підприємства, які здійснюють кліматично небезпечну діяльність, повинні розраховувати свої фінансові втрати на перспективу, якщо вони будуть продовжувати подібний бізнес. Проблемою є й той факт, що поки фінансово-кліматичні ризики та інші нові економічні ризики достатньо не вивчені та не систематизовані, а також не досліджено їхній вплив на фінансовий стан підприємств як у світі, так і в Україні. Ключові слова: нові економічні ризики, підприємство, деглобалізація, протекціонізм, економічний популізм, економічна нерівність, Україна. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл. 14.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Купира М.І. та Киришко М.В. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості. Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності. Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект. Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу. Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку. Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Бабаніна, Н. В. "Фінансові ризики в системі управління фінансовою безпекою підприємства". Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Серія : Економіка і менеджмент, № 2 (17) (2014): 116–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Берідзе, T., З. Бараник, І. Дашко, О. Гамова та С. Ткаченко. "ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 429–36. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245194.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Метою статті є дослідження особливостей інвестиційних ризиків і визначення відповідних методів щодо їх оцінювання у процесі господарської діяльності підприємстві. Сформовано науково-практичний підхід щодо економіко-математичного моделювання на основі мінімізації ризику інвестиційного портфеля задля ухвалення ефективних управлінських рішень. Сучасні методи управління економікою значною мірою спираються на застосуванні економіко-математичних методів, а саме моделювання. Процес інвестування пов’язаний із ризиками. Нестабільність у розвитку сучасної економіки призводить до похибок при ухваленні рішень щодо управління промисловим підприємством. Перш за все, це пов’язано з розподілом фінансових коштів, які зберігаються на балансі підприємств. У підсумку це призведе до наявності фінансового ризику при розподілі фінансів. Наукові доробки зумовлюють актуальність і необхідність подальшого дослідження питання щодо особливостей інвестування для підприємств із відповідним оцінюванням ризику. Формально представлена постановка завдання і послідовне її вирішення шляхом реалізації відповідного алгоритму задля коригування його вартості.. Запропоновано постановку і вирішення завдань формування фінансового портфеля на основі мінімізації фінансового ризику і відповідних втрат, що дозволяє ефективно розподілити фінансові кошти промислового підприємства. Доведено, що для збереження стабільної структури портфеля доцільно мінімізувати дисперсію за обмежень, які накладені на величину інвестицій і ставку прибутковості. Аналіз отриманих результатів економіко-математичного моделювання на основі статичних даних щодо діяльності промислового підприємства ПАТ «Запоріжсталь» підтвердив дієвість запропонованого підходу, що дозволило скоригувати вартість портфеля в бік його зменшення. Доведено, що прибутковість портфеля не може бути більшою від прибутковості самого дохідного цінного папера (акції), що входить у портфель; завжди варто обирати між збільшенням прибутковості і зменшенням ризику. Ключові слова: ризик, інвестиції, портфель, модель, підприємство, прибутковість. Формул: 25; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 17.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Дерменжі, Діна Федорівна. "Фінансові ризики в електронних закупівлях, як елементу цифрової економіки". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1280.

Повний текст джерела

Анотація:

Споживання харчових продуктів є незмінною частиною нашого життя. На сьогоднішній день забезпечення харчуванням у навчальних закладах, в установах охорони здоров'я та взагалі в багатьох державних установах відбувається за допомогою електронних закупівель. Відповідно до Закону України «Про державні закупівлі», закупівля це - придбання замовником товарів, робіт і послуг в порядку, встановленому цим Законом [1]. Це є обов'язковим для всіх розпорядників бюджетних коштів і відображається на платформі Prozorro. Така спрямованість економіки є нічим іншим, як прикладом цифрової економіки. Цифрову економіку також іноді називають інтернет-економікою, новою економікою, або веб-економікою. [2] Під цифровий економікою найчастіше розуміють виробництво, продажу та поставки продуктів через комп'ютерні мережі, як і в нашому випадку. Мета «Prozorro» - максимальна прозорість процесу державних закупівель та простота доступу. Основним питанням, яке виникає за участю підприємства в таких закупівлях, це ризики. Вони є на будь-якому етапі діяльності, і можуть виникати незалежно від його дій. З огляду на досить недавнє виникнення такої електронної системи, проблема оцінки таких ризиків є досить важливою і вимагає вивчення. В системі публічних закупівель суб'єкт підприємницької діяльності виступає в ролі учасника, і саме цей статус і є причиною виникнення ризиків. Говорячи про цю систему, можна сказати, що тут в більшості випадків виникають саме фінансові ризики, в частині можливості втрати частину свого капіталу, а також неотримання бажаного доходу, або в недостатньому обсязі.Під втратою частини капіталу розуміється втрата коштів, сплачених за участь у тендерній процедурі. Незалежно від результатів процедури закупівлі вони не повертаються суб'єкту підприємницької діяльності. Під ризиком неотримання бажаного доходу розуміється такий випадок, коли незалежно від об'єктивних чи суб'єктивних причин учасник програє тендер і не отримує додаткового стабільного доходу. І останній випадок, коли підприємство отримує дохід менше бажаного. Це відбувається в результаті скорочення обсягів фінансування і зменшення обсягів закупівлі. Державні закупівлі одночасно є гарантом отримання стабільного доходу, але в той же час можуть стати і причиною його зменшення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Герега, О. В. "СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 84–92. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних орієнтирів управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств. Узагальнено сутнісні характеристики фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств. Сформовано концеп-туальну структуру та послідовність формування потенціалу фінансово-економічної стійкості торговельного підприємства, основою чого визначені належний фінансовий стан та фінансова стійкість підприємства, ре-сурсозабезпеченість, ефективність використання, нарощування та розвиток потенціалу. Встановлено, що наявність у вітчизняній торгівлі тенденції до економічного розвитку підтверджується низкою ключових по-казників ефективності функціонування торговельних підприємств в Україні. Сформовано висновок про на-явність у більшій мірі позитивних аспектів відносно економічної компоненти передумов щодо посилення по-тенціалу фінансово-економічної стійкості підприємств торгівлі в Україні. Виявлено, що при оцінюванні фінан-сової складової є підстави до її трактування як значно менш забезпеченої. Такий висновок обумовлюється не-стабільністю низки показників фінансового стану та фінансових коефіцієнтів галузі торгівлі в Україні. Вста-новлено, що політика стратегічного управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств повинна реалізуватися за такими напрямами, як альтернативні форми формування фінансового результату, покращення фінансово-економічної привабливості підприємств, розподіл фінансово-економічних ризиків з виробничим сектором, реалізація підприємствами фінансового потенціалу внутрішнього ринку. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування потен-ціалу фінансово-економічної стійкості торговельного підприємства, узагальнення даних економічної ефектив-ності, фінансової стійкості та ліквідності торговельних підприємств України у 2010-2019 рр., визначення об’єктів, напрямів та інструментарію стратегічного управління потенціалом фінансово-економічної стій-кості вітчизняних торговельних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Бездітко, О. Є. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.6.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сутність фінансового ризику, виокремлено джерела невизначеності та установлено походження фінансового ризику. Проаналізовано чистий прибуток (збиток) підприємств України та підприємств Житомирської області за основними видами економічної діяльності 2014-2018 років. Встановлено, що частка прибуткових підприємств збільшилась, але кількість збиткових підприємств є досить великою. Визначено основні етапи управління ризиками, за допомогою яких підприємство стає більш резистентним до непередбачуваних обставин, особливо до різних видів ризиків. Побудовано блок-схему моніторингу фінансових ризиків підприємства, за допомогою якої суб'єкти господарської діяльності зможуть швидко реагувати на непередбачувані події. Врахування основних етапів управління ризиками та застосування блок-схеми моніторингу фінансового ризику підприємств допоможе суб'єктам господарювання попереджати, ідентифікувати та уникнути досліджуваного ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Коцеруба, Н. В. "КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ В СИСТЕМІ КРИЗИС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Загострення кризи світової економіки актуалізує необхідність мінімізації впливу кризових ризиків на результати економічної діяльності підприємств. Події попереднього та поточного років свідчать про те, що найбільше потерпають від наслідків кризи мікро-, малі та середні підприємства, які на відміну від великих підприємств не мають ефективних запобіжників для своєчасного виявлення та попередження кризових загроз. Це вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності своєчасного виявлення, перш за все, операційних ризиків, до яких належать зменшення обсягів діяльності і, як наслідок, уповільнення зростання операційних доходів і зменшення операційного прибутку, що призводить до загострення фінансових ризиків – зниження рентабельності операційної діяльності, а також рентабельності активів та капіталу підприємства і погіршення фінансового стану підприємств. Чинники кризи як предмет антикризового управління являють собою явища, що є причинами порушення стабільного розвитку підприємства. Залежно від середовища виникнення чинники кризи розподіляються на зовнішні (на зміну яких окреме підприємство впливати не може) та внутрішні (які піддаються регулюванню з боку систем антикризового управління підприємством). Ефективне антикризове управління підприємством торгівлі ґрунтується на використанні інформації стосовно показників операційної і фінансової діяльності, негативна зміна яких призводить до утворення кризових ситуацій. Із метою визначення проблемних ланок діяльності підприємства торгівлі запропоновано моделювання операційного прибутку, що розраховується методом прямого рахунку: збільшення доходів та зменшення витрат створюють приріст прибутку, а зниження доходів та зростання витрат зменшують прибуток на відповідну величину. Для зниження ризику та втрати платоспроможності підприємства рекомендовано використання платіжного календаря. Грошові потоки у платіжному календарі групуються за видами діяльності відповідно до напрямів надходження і витрачання коштів, що дає змогу своєчасно встановити потенційні кризові загрози та сформувати критерії оцінки ризику неплатоспроможності. Доцільне використання методики оцінки потенційного банкрутства за системою формалізованих і неформалізованих критеріїв, що доповнена показником власного оборотного капіталу, від’ємне значення якого є ознакою критичного фінансового стану суб’єкта господарювання. Зважаючи на обмежені ресурси кризис-менеджменту значної кількості підприємств, що діють на товарному ринку України, у статті запропоновано систему контрольно-аналітичних процедур, застосування яких дає змогу оцінити ризики та визначити орієнтири безпечної економічної діяльності, не залучаючи фахівців консалтингових аудиторських фірм та маркетингових агентств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Гудзовата, О. О., А. В. Костенко та М. І. Плеша. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІТ-ПРОЕКТІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-09.

Повний текст джерела

Анотація:

В процесі управління для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку підприємства важливим аспектом є впровадження і використання інноваційних технологій і ІТ-рішень. ІТ-проекти призна-чені для автоматизації багатьох базових процесів підприємств: від фінансів до управління виробництвом. Цілями їх впровадження є інтеграція різних видів інформації, створення взаємозв’язків між відповідними підсистемами, формування об’єднавчої платформи бізнес-партнерів, замовників, постачальників, виробників, клієнтів, працівників компанії в єдиному інформаційному просторі. Кожен ІТ-проект слід вважати одним із видів інвестицій. Саме тому перед впровадженням конкретного проекту необхідно скласти економічне об-грунтування, ідентифікувати ризики, визначити ефект вкладення інвестицій. Автоматизація діяльності підприємства розглядається як бізнес-процес комплексного бізнес-дизайну. ІТ-проект також потрібно розгля-дати як бізнес-проект, що впливає на діяльність компанії в перспективі. Коректна оцінка його ефективності є важливим питанням розвитку й оцінки бізнесу загалом. Методика оцінки економічної ефективності ІТ-проектів може бути різною і вимагає вибору в кожній конкретній ситуації. Унікальність кожного ІТ-проекту зумовлена переліком зовнішніх і внутрішніх факторів, а також особливістю кожного окремого підприємства. Тому однозначні висновки та рекомендації щодо методів оцінки ефективності впровадження ІТ-проектів є досить складними в практичній реалізації. В статті зроблена спроба дослідити й узагальнити різні підходи, методології та методи оцінки ІТ-проектів, сформулювати загальні правила вибору методу оцінки. Для аналізу ефективності впровадження ІТ-проектів найбільш прийнятними є класичні фінансові ме-тоди оцінки в поєднанні з якісними. Також при виборі методу оцінки ІТ-проекту потрібно враховувати співвідношення його вартості й ефективності з інтеграцією в актуальну систему бізнес-дизайну компанії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Shyshkina, Olena. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ СТРУКТУРНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 127–33. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-127-133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено кризові умови, у яких опинились вітчизняні промислові підприємства. Аргументовано необхідність здійснення ефективного управління фінансовими ризиками в умовах нестаціонарної економіки України. Сформульовано сутність процесу управління та його складових. Наголошено на тому, що спектр необхідних управлінських рішень у сфері ризик-менеджменту значним чином визначається циклічністю розвитку промислових підприємств, тривалістю життєвого циклу галузі / підприємства / технологій та обладнання / продукції, що виготовляється, а також стадіями циклів, на яких перебуває досліджуване підприємство. Доведено доцільність побудови моделі управління фінансовими ризиками, яка може базуватись на одній із трьох форм ризик-менеджменту, що можуть бути представлені зовнішнім, внутрішнім або комбінованим управлінням. Розроблено та представлено узагальнену схему моделі управління фінансовими ризиками промислового підприємства, яка враховує ризикоформуючі фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, включає суб’єкт і об’єкт управління, ґрунтується на цілях і задачах управління. Обґрунтовано необхідність врахування наявних нормативно-правових, кадрових, фінансових та інших обмежень, які знатні посилити негативний вплив фінансових ризиків на процеси функціонування і розвитку підприємств та підвищити ймовірність отримання додаткових збитків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Мельник, Тетяна Юріївна, В’ячеслав Олександрович Ткачук та Юлія В’ячеславівна Богоявленська. "Електронний бізнес: переваги та ризики в період цифрової трансформації". Економіка, управління та адміністрування, № 4(98) (29 грудня 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-28-36.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано доцільність створення, ведення та розвитку електронного бізнесу як актуальної бізнес-моделі в період цифрової трансформації. Авторами пропонується підхід до визначення електронного бізнесу як різновиду економічної діяльності, коли для успішної реалізації бізнес-процесів активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології та мережі. Існують різні базові можливості для старту електронного бізнесу. У загальному вигляді ключові напрями ведення електронного бізнесу передбачають початкове створення підприємства, яке надає послуги виключно за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій та мереж, доповнення традиційних послуг електронними вже діючим підприємством (з подальшим виділенням такого виду діяльності в окремий напрям бізнесу) та поступовий перехід підприємства до ведення електронного бізнесу. До безумовних переваг ведення електронного бізнесу з використанням мережевих технологій у господарській діяльності підприємств варто зарахувати: прискорення обслуговування клієнтів, усунення обмежень щодо розташування торгових площ, магазинів, офісів та доступність для клієнтів, підтримання бізнесу в актуальному стані й орієнтування на удосконалення бізнес-процесів. За результатами проведеного дослідження було ідентифіковано ряд ризиків, пов’язаних із веденням електронного бізнесу, основними з яких є: ризики мережевої безпеки, ризики провалів у маркетингу, ризики прихованих витрат (або витрат на обслуговування і модернізацію), бізнес-ризики (ділові ризики), ризики шахрайських дій, наприклад, з викраденими банківськими картками та ін. В цілому, розуміння ризиків електронного бізнесу необхідне для визначення підходу підприємства до управління цими ризиками, зокрема адекватності системи внутрішнього контролю. Така система може містити інфраструктуру захищеності та пов’язані із цим заходи контролю. Неврахування фактора ризику може призвести до зниження загального очікуваного результату з різними наслідками. Серед таких наслідків можуть бути: порушення життєздатності бізнесу, втрата конкурентних переваг, погіршення ділового іміджу та фінансової стабільності, зменшення сукупної економічної вигоди, додаткових витрат фінансового та нефінансового характеру тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Zhukova, Julia, та Marina Volyk. "СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ПО СУМНІВНИХ БОРГАХ ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНІСТЮ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, № 1 (25 жовтня 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0106.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі висвітлені теоретичні та методичні аспекти управління дебіторською заборгованістю організації на основі створення резерву по сумнівних боргах. Розглянуто методи розрахункової суми резерву сумнівних боргів. Охарактеризовані відмінності між бухгалтерським і податковим обліком резервів за сумнівною заборгованістю. Нестабільність та недостатня визначеність розвитку економіки України, міжнародна фінансова криза збільшують проблеми, що склалися у системі відносин між суб’єктами господарювання щодо комерційного кредитування. Незважаючи на деяке подолання кризи неплатежів, розміри дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств залишаються значними та набагато перевищують їх розміри в країнах з цивілізованими ринковими відносинами. Дебіторська заборгованість є невід'ємним елементом збутової діяльності будь-якого підприємства. Занадто висока частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства і підвищує ризик фінансових втрат компанії. Розумне ж використання комерційного кредиту сприяє зростанню продажів, збільшення частки ринку і, як наслідок, позитивно впливає на фінансові результати компанії. Виявлено що сучасна система управління дебіторською заборгованістю повинна включати всю сукупність методів аналізу, контролю і оцінки дебіторської заборгованості. Разом з тим, управління дебіторською заборгованістю - це робота з джерелами виникнення простроченої заборгованості та постійна робота з контрагентами, що включає не тільки формування кредитної політики підприємства та організацію договірної роботи, а й управління борговими зобов'язаннями. Доведено що деякі об'єкти обліку безпосередньо не впливають на фінансовий стан підприємства, його виробничі або торгові результати, не змінюють кількості грошей в касі чи на рахунку. Однак вони мають своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства. Одним з таких об'єктів обліку є резерв сумнівних боргів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Адонін, С. В., та Ю. М. Калашнікова. "ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 155–60. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сутність, типи та проблеми фінансової стійкості під- приємства, представлено результати оцінювання фінансової стійкості на прикладі ПАТ «Дніпрогаз» та запропоновано шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства. Ця оцінка дає можливість підприємству функціонувати та розвиватися у мінливому зов- нішньому середовищі та реагувати на його зміни. Оцінювання здійснено на основі абсо- лютних та відносних показників. У ході аналізу фінансової стійкості ПАТ «Дніпрогаз» використано дані фінансових звітів за 2017–2019 рр. Результати отримано за допомогою методів аналізу та синтезу, порівняння. За результатами оцінки виявлено послаблення фінансового стану підприємства, з’ясовано, що ПАТ «Дніпрогаз» є фінансово нестабіль- ним, залежить від позикових коштів, має високий рівень фінансових ризиків. Визначено основні проблеми фінансової стійкості та запропоновано заходи покращення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Kucherenko, A. V. "Фінансово-організаційні передумови застосування технології хеджування у вітчизняному ризик-менеджменті". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 222. http://dx.doi.org/10.15421/191624.

Повний текст джерела

Анотація:

Одне з найважливіших рішень, яке підприємці та інвестори ухвалюють у процесі своєї діяльності, щоб отримати позитивний мікро- та макроекономічний результат, – це розміщення грошових фондів у рангованих фінансових інструментах. Подібне рішення потребує розуміння інвестиційних особливостей і ризиків усіх класів активів. Особливої уваги заслуговують деривативи, оскільки їх використання, незважаючи на високу ефективність, в Україні не поширено.Мета роботи – надання теоретичної характеристики фінансово-організаційних передумов хеджування, а саме перешкод упровадження цієї технології, у тому числі в роботі з деривативами, в керування ризиками, формування концептуальних підходів до оцінки і подолання перешкод застосування ефективної стратегії хеджування.Охарактеризовано проблеми застосування технології хеджування у роботі з деривативами на вітчизняних підприємствах і фінансових ринках України. Обґрунтовано технологію хеджування як альтернативну за ефективністю методику в ризик-менеджменті. Охарактеризовано найпоширеніші серед фінансових технологій, до яких належать натуральний і синтетичний типи хеджування. Розкрито структуру фінансового ринку та класифіковано фінансові обігові інструменти – об’єкти застосування технології хеджування. Наведено систему учасників фондового ринку України.Викладено зміст технології та окремих методів хеджування. Виокремлено мікро- й макроекономічні перешкоди в застосуванні хеджування відносно деривативів: необґрунтована кількість бірж, слабкорозвинута законодавчо-нормативна база, недостатнє гарантування прав власності іноземним інвесторам, відсутність реальної поставки базового активу, низька інвестиційна привабливість України, відсутність єдиного регулятора з питань фінансового ринку, відсутність хеджерів, незначні обсяги угод за всіма ф’ючерсами, низький рівень фінансової грамотності серед населення.Наукова новизна дослідження – окреслення аспектів практичного впровадження технології хеджування у ризик-менеджменті в роботі з деривативами.Результати дослідження можуть бути використані суб’єктами господарювання під час організації керування ризиками операційної та фінансової діяльності.Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми можна спрямувати на урегулювання інноваційними й прогресивними методами і технологіями факторів прибуткової підприємницької діяльності

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kostenko, Olena, Olena Kravchenko, Natalia Ovcharova, Zhanna Oleksich та Alla Dmytrenko. "Інтегрована звітність у процесі прийняття інвестиційних рішень: бібліометричний аналіз наукового ландшафту". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 141–59. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є формування підходів до розуміння інтегрованої звітності в процесі прийняття інвестиційних рішень, а також ідентифікації наукових шкіл у цій сфері з дальшою візуалізацією наукового ландшафту за допомогою бібліометричних карт. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають термінологічний, бібліометричний та кластерний аналіз, графічний і табличні методи систематизації визначень поняття «інтегрована звітність». Джерелом даних слугували публікації з бази Scopus за 1986–2020 рр., оброблені програмними засобами «VOSviewer». Результати. Узагальнено, проаналізовано та удосконалено підходи до трактування економічної сутності поняття «інтегрована звітність». Уперше здійснено термінологічний, бібліометричний і кластерний аналіз публікацій зарубіжних учених щодо інтегрованої звітності, який доповнено аналізом вітчизняних публікацій із цієї тематики. Найбільш значущим є кластер, що розглядає інтегровану звітність у контексті інтелектуального капіталу, корпоративного управління, корпоративної соціальної відповідальності, розкриття інформації. Дослідження цього кластеру є найбільш новими (сучасними) за хронологією. Уперше встановлено, що у вивченні інтегрованої звітності є дві основоположні наукові школи, що об’єднують представників США, Великобританії, Австралії та ЄС, представлено рейтинг найбільш цитованих статей цих авторів. На основі виконаної роботи запропоновано авторське визначення поняття «інтегрована звітність» як нового виду звітності, яка розкриває інформацію підприємства в економічному розрізі щодо фінансових, екологічних, соціальних, виробничих та управлінських показників і цілісно відображає його стратегії, ризики, стійкість бізнес-моделі, та яка призначена для задоволення інформаційних потреб усіх стейкхолдерів підприємства, зокрема інвесторів. Оригінальність / наукова новизна. Кластеризація наукових досліджень у сфері інтегрованої звітності дозоляє виявити найбільш типові підходи до її розуміння у світовій думці та окреслити науковий ландшафт у цій сфері, що дає змогу сформувати власний, практико-орієнтований підхід до її визначення. Його особливістю є поєднання термінологічного, кластерного та бібліометричного аналізу, що підвищує обґрунтованість авторського підходу. Практична цінність / значущість. Застосування авторського підходу українськими підприємствами дозволить підвищити значущість інтегрованої звітності в розкритті ними інформації про сталий розвиток, фінансові та нефінансові аспекти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Вдовенко, І. С. "ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ: ОСОБЛИВОСТІ ТА НЕДОЛІКИ". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 88–92. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.14.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах нестабільного ринкового середовища зростає роль ефективності управління фінансами підприємств через застосування дієвих фінансових механізмів розвитку підприємств аграрного сектору. Проаналізовано основні фінансові механізми розвитку підприємств галузі сільського господарства, визначено їх особливості та недоліки. Встановлено, що запроваджена система фінансування державної підтримки агропромислового комплексу не забезпечує визначеного на законодавчому рівні сприяння життєдіяльності аграрних підприємств, їх конкурентоспроможності на внутрішньому й зовнішньому ринках, гарантування продовольчої безпеки, посилення соціального захисту сільського населення переважно через недосконалість наявних механізмів та небажання самих аграріїв користуватися ними. Визначено стримуючі фактори кредитування аграрних підприємств та розвитку агрострахування, що унеможливлює поліпшення їх фінансового забезпечення та ефективного управління ризиками в аграрному секторі задля нарощення потенціалу їх динамічного розвитку. Ефективність фінансових механізмів забезпечення розвитку аграрного сектору економіки залежить від правильно сформованої фінансової політики окремо взятого підприємства та держави загалом, що сприяє збігу економічних інтересів аграрного підприємства та держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Radukh, N. B. "РОЛЬ ФАКТОРИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ У СУЧАСНИХ ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКАХ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (7 вересня 2016): 123–26. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6924.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито зміст факторингових операцій, їх роль та значення у забезпеченні ефективної виробничо–господарської і фінансової діяльності вітчизняних підприємств. Визначено, що найбільшу потребу у факторингових розрахунках мають малі та середні підприємства, котрі відчувають фінансові труднощі у зв’язку з несвоєчасним погашенням боргів дебіторами та обмеженістю можливих джерел кредитування. Роль факторингу полягає у зменшенні неплатежів, прискоренні товарообігу й створенні стабільної системи фінансового забезпечення виробничо–господарської діяльності підприємств. Проведено аналіз основних показників, що характеризують сучасний рівень використання факторингу. Виокремлено основні завдання факторингу для забезпечення ефективності фінансової, економічної та маркетингової діяльності. Розглянуто умови факторингу для сільськогосподарських підприємств, зокрема можливості та загрози. Основна увага акцентується на застосуванні факторингових розрахунків як інструменту активізації продажу сільськогосподарської продукції та управління дебіторською заборгованістю. Однак висока ризикованість факторингу в порівнянні з іншими банківськими продуктами є суттєвою перешкодою для його повноцінного розвитку на національному ринку фінансових послуг. Невідповідне інформаційне забезпечення, незадовільний стан нормативно–правового регулювання, висока вартість послуг та кредитний ризик, складність у пошуку компанії–фактора стримує розвиток факторингових послуг в Україні. За таких обставин особливо актуальною є проблема пошуку та впровадження передових технологій мінімізації ризиків факторингових операцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Старко, І. Є., І. А. Канцір та М. П. Шевчук. "СУЧАСНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 82–86. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою функціонування будь-якого суб’єкта господарської діяльності виступає максимізація прибутку у довгостроковому періоді. Ефективне управління формуванням та розподілом прибутку слугує платформою розвитку підприємства, підвищення його рейтингових показників, залучення інвестицій, розширення масштабів діяльності. Оціночним показником ефективності управління процесом отримання й розподілу прибутку вважається прибутковість. Одним із найефективніших методів оцінки впливу витрат, ціни, обсягу реалізованої продукції на фінансовий результат діяльності підприємства виступає аналіз співвідношень – CVP-aналіз, який за допомогою системи показників оптимізує співвідношення між постійними та змінними витратами, регулює механізм ціноутворення, мінімізує рівень підприємницького ризику, провадить моніторинг фінансових результатів (факт-прогноз), забезпечує запас фінансової стійкості та обґрунтує механізм оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Решетник, Н. І., Н. В. Шульпіна та О. А. Решетник. "ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасній методиці управління бізнес-процесами особливої актуальності набуває проблема підбору показників фінансового та антикризового управління, яка забезпечить підприємству здійснення поточної діяльності у запланованих межах, дасть змогу швидко адаптуватися до змін в умовах ризику та кризових явищ, сформує бачення перспективи розвитку підприємства. Фінансове та антикризове управління є основою для забезпечення життєстійкості підприємства в умовах глобальної економічної кризи. Життєстійкість передбачає здатність підприємства протистояти загрозам і швидко відновлюватися у разі якщо ці загрози стали реальністю і завдали відчутної шкоди. Здійснюючи ефективне управління бізнес-процесами, підприємство здатне ставити адекватні цілі та їх реалізувати, своєчасно забезпечувати свою діяльність зовнішніми та внутрішніми ресурсами, ефективно управляти ризиками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Yeleyko, V. I., та O. V. Kindrat. "ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ВЛАСНОГО ТА ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ НА ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (5 вересня 2016): 62–66. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6911.

Повний текст джерела

Анотація:

Дiяльнiсть пiдприємства в умовах ринкової економiки будьякої форми власностi, органiзацiйноправового статусу i галузевої спрямованостi безпосередньо залежить вiд джерел формування капiталу, їх спiввiдношення та ефективностiвикористання. Завданням успiшного розвитку пiдприємств виступає якiсне управлiння їх капiталом. При цьому обґрунтування його оптимальної величини вiдповiдно до обсягу, структури i змісту виробничої дiяльностi, вибiр рацiонального способу його нарощування, урахування вартостi i ризикiв забезпечує стiйкий розвиток підприємства. У статті розглядається актуальна на сьогодні проблема вивчення залежності отриманого доходу від реалізації продукції від власного та залученого капіталу. Під час залучення позикового капіталу підприємству необхідно визначити свій фінансовий стан та оцінити, наскільки вплинуть позикові кошти на результат його діяльності. За даними експертів через відсутність налагодженої системи управління капіталом підприємства щорічно втрачають не менше 10% своїх доходів недоотримання повної і оперативної фінансової інформації приводить до помилкових управлінських рішень. У сучасних умовах невизначеності і ризику вказані проблеми набувають особливої актуальності. Для їх вирішення необхідна постановка ефективного механізму фінансового менеджменту на підприємстві інструменту підвищення ефективності і керованості підприємства, поліпшення фінансовоекономічних результатів його діяльності. Застосування традиційних методик обмежує можливості здійснення комплексної діагностики капіталу. Відповідно виникає необхідність в моделюванні нового системного підходу до діагностики капіталу, який має стати фундаментальною платформою менеджменту будьяких підприємств. У статті здійснено економетричний аналіз фінансовоекономічних результатів діяльності одного із підприємств Львівської області, побудовано найпростіші моделі трендів, а також лінійні моделі регресії залежності обсягів діяльності базового підприємства від сум власного і позикового капіталу та оборотних активів, спрогнозовано обсяги отриманого доходу від реалізації продукції аналізованого підприємства на найближчу перспективу. На основi проведеного аналiзу впливу структури капiталу на фiнансовоекономiчнi результати дiяльностi пiдприємства виявлено, що спiввiдношення позичкового i власного капiталу є одним з головних чинникiв, що дозволяє максимiзувати результати дiяльностi пiдприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Tsarenko, O. V. "АНАЛІТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЄВОСТІ ТА ЦІЛЕОРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 84–92. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.84-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сутність оборотних активів, та ризики, пов’язані з процесом формуванням їх оптимальної структури. Визначено вплив прискорення обіговості оборотних активів на фінансові результати діяльності підприємства. Аргументовано процедури постійного моніторингу і аналізу ефективності використання оборотних активів, що забезпечує керівництво підприємства своєчасною інформацією та дозволяє прийняти обґрунтовані управлінські рішення щодо оптимального формування обсягу оборотних активів. Розкрито дефініцію оборотних (мобільних) активів як системоутворюючого елемента поліфункціональних змін масштабів розвиненості структурних одиниць з одного боку – комерційного продукту(послуги) за ознакою його матеріально-речової форми, з іншого – як діяльність з безпосереднього його створення та реалізації в безперервному кругообігу форм власності, що убезпечує: агломерацію різних за природою суб’єктно-орієнтованих відносин та ущільнення взаємодії між усіма ієрархічними рівнями. З’ясовано, що коли підприємства знаходяться на повному самофінансуванні, визначення оптимальної потреби в оборотних активах як в цілому, так і по кожній складовій, має важливе значення. Збільшення суми оборотних активів вище за цей оптимум приводить до збитку через зайві кошти та невикористання наявних матеріальних ресурсів. У той же час зменшення оборотних активів підприємств, в порівнянні з їх оптимальним значенням, спричиняє простої устаткування і інші втрати, пов'язані з відсутністю тих або інших необхідних матеріальних ресурсів. Раціональне управління оборотними активами припускає їхню оптимізацію виходячи з потреби підприємства. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання оборотних активів в залежності від стадії кругообігу, що включають економічно-фінансові детермінанти, джерела та інструментарій регулювання для створення результативної політики управління оборотними активами у загальній стратегії управління активами підприємства для формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, оптимізації джерел їхнього фінансування. Опрацьовано критерії підвищення ефективності використання оборотних активів, що включають: прискорення їх обіговість за допомогою підвищення обсягу реалізованої продукції з забезпеченням довгострокового її випуску на замовлення, а також ретельної і своєчасної добірки продукції на відвантаження; використання методів нормування оборотних активів – метод прямого розрахунку, аналітичний (дослідно-статистичний) метод, коефіцієнтний метод; підвищенням ліквідності та платоспроможність підприємства; дотримання оптимального співвідношення власних і позикових оборотних активів, а також складання бюджетів поточних надходжень і витрат. Для системної оптимізації структурних одиниць визначені такі шляхи управління дебіторською заборгованістю, як надання знижок за швидку оплату; факторинг; контроль стану розрахунків з покупцями при відстроченій(простроченій) дебіторській заборгованості; системний аналіз співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості; класифікація дебіторської заборгованості залежно від її якості та створення резервів безнадійних боргів; проведення моніторингу дебіторської заборгованості і порівняння її показників з такими ж показниками по галузі, конкурентів та даними минулих років. В залежності від стадії кругообігу визначено пріоритетні шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів: скорочення матеріальних запасів на складах за рахунок зниження наднормативних запасів матеріалів, внаслідок поліпшення постачання, за рахунок зниження норм витрат матеріалів на одиницю продукції; зменшення тривалості циклу виробництва основної продукції за рахунок застосування нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці, норм витрат ресурсів, зменшення часу перебування в заділах деталей, складальних одиниць; скорочення залишків нереалізованої продукції через прискорення реалізації, підвищення ефективності роботи служби маркетингу, удосконалення розрахунків, поліпшення комплектності постачань; підвищення ритмічності виробництва внаслідок рівномірності випуску і відвантаження продукції, удосконалення планування і організації виробництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Бойко, В. В., та В. О. Вінник. "ІНСТРУМЕНТИ КОНТРОЛІНГУ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 9 (3 листопада 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено стратегічну важливість контролінгу в процесах мінімізації ризиків невизначеності прийняття управлінських рішень на підприємстві. Ідентифіковано передумови обґрунтування інструментів контролінгу в системі економічної безпеки підприємства. Проведено SWOT-аналіз стану використання контролінгу вітчизняними підприємствами в системі їх економічної безпеки. Розроблено матрицю узгодження завдань і пріоритетних заходів контролінгу з базовими функціональними складовими частинами економічної безпеки підприємства (фінансовою, силовою, виробничою, ринковою, техніко-технологічною, кадровою, інформаційною та екологічною). Запропоновано реалізацію комплексу інструментів контролінгу в системі економічної безпеки, серед яких слід назвати інституційно-правові, фінансово-економічні, організаційно-управлінські, науково-методологічні та інформаційно-комунікаційні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Ilchuk, Valerii, та Olena Shyshkina. "МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 277–93. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-277-293.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті доведено необхідність і доцільність розробки механізму управління фінансовими ризиками в умовах невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування промислових підприємств. Узагальнено структуру сфер виникнення ризикоформуючих факторів промислових підприємств. Охарактеризовано методичний підхід до розробки комплексно-поетапного механізму управління фінансовим ризиками та окреслено альтернативні варіанти вибору стратегії протидії фінансовим ризикам. Досліджено основні складові потенціалу протидії фінансовим ризикам промислового підприємства та систематизовано основні напрями й методи управління фінансовими ризиками. Представлено блок-схему управління фінансовими ризиками та систему управління фінансовими ризиками. Запропоновано комплексно-поетапний механізм управління фінансовим ризиками, сформульовано зміст його основних складових.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Тульчинська, С. О., та О. С. Солосіч. "ПРИЧИНИ ТА ПОТЕНЦІЙНІ НАСЛІДКИ ВИНИКНЕННЯ РИЗИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено дослідження ризиків діяльності комунальних підприємств соціальної сфери м. Києва на прикладі Комунального підприємства «Промінь» задля якісного аналізу їх економічної сутності та шляхів мінімізації. В рамках дослідження обґрунтовано актуальність розгляду проблем управління ризиками на рівні комунальних підприємств соціальної сфери як необхідної складової частини їх повноцінного функціонування та безпечного розвитку. Надано загальну характеристику поточного стану комунальних підприємств м. Києва, проаналізовано фінансові показники їх діяльності в динаміці. Проаналізовано ключові проблеми в діяльності комунальних підприємств, що чинять стримуючий ефект на динаміку розвитку підприємства та рівень його безпекового стану. На основі виділеної проблематики вибрано основні види ризику, які є найбільшою загрозою для цього виду підприємств, а саме появу нових конкурентів з більшими фінансовими, організаційними та виробничими можливостями; несвоєчасну сплату розпорядниками бюджетних коштів за надані послуги; програш у тендері на надання послуг з організації дитячого харчування у Святошинському районі м. Києва; зміну державних підходів до організації шкільного харчування в бік комерціалізації цієї сфери та зниження підтримки підприємств державної та комунальної форм власності; несвоєчасну поставку продуктів харчування та недобросовісну роботу постачальників. Проведено поетапний якісний аналіз ризиків діяльності комунальних підприємств на прикладі КП «Промінь». Визначено причини та потенційні наслідки виникнення означених ризикових ситуацій. Розроблено комплекс факторів, що чинять вплив на ймовірність та рівень потенційної загрози виникнення ризику, основними з яких є фактори макроекономічного, локального, мікроекономічного рівнів та соціокультурні фактори. Запропоновано низку заходів щодо мінімізації ймовірності виникнення ризику та рівня негативних наслідків, що включають заходи щодо диверсифікації діяльності, оптимізації організаційно-адміністративної структури підприємств, підвищення рівня професійних компетенцій кадрового складу, ефективного використання резервних засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Карпачова, Ольга. "ЗАСТОСУВАННЯ АНАЛІТИЧНИХ ПРОЦЕДУР ПРИ АУДИТІ МСФЗ ЗВІТНОСТІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253528.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Метою статті є дослідження практичного застосування аналітичних процедур при аудитіМСФЗ звітності підприємств. Досліджено актуальність застосування аналітичних процедур при аудитіфінансової звітності за вимогами МСФЗ. Сформовано основні джерела отримання інформації для про-ведення аналітичних процедур. Проаналізовано методи здійснення аналітичних процедур. Установлено,що застосування аналітичних процедур доцільно наприкінці аудиту. Виконуються як загальний оглядфінансової звітності наприкінці аудиту, щоб оцінити, чи відповідають вони аудиторському розуміннюпідприємства. Тобто аналітичні процедури на завершальному етапі потрібні аудиторові для остаточ-ного оцінювання суттєвих викривлень і допомагають йому здійснити узагальнювальний «об’єктивнийпогляд» на фінансову звітність. Важливим фактором для виконання аналітичних процедур наприкінціаудиту є те, що під час аудиту аудитор надає рекомендації управлінському персоналові щодо виправлен-ня помилок і викривлень у фінансовій звітності. Тому якщо управлінський персонал виправляє ці по-милки, то фінансова звітність буде вже іншою, тобто матиме правильну фінансову інформацію. Дове-дено, що аналітичні процедури наприкінці аудиту допомагають оцінити заяву управлінського персо-налу щодо здатності здійснювати діяльність свого підприємства на безперервній основі. Застосуванняаналітичних процедур при плануванні допомагає аудитові зрозуміти внутрішнє і зовнішнє середовищепідприємства, оцінити попередні ризики, визначити показники фінансової звітності для аудиторськогопідходу, спланувати бюджет і кількість потрібних ресурсів для здійснення аудиту. Застосування аналі-тичних процедур при виконанні аудиту допомагає аудиторові зібрати обґрунтовану доказову базу. Вониможуть застосовуватись як додатково до тестів деталей, так і як окремі аналітичні процедури по суті.Метою здійснення аналітичних процедур наприкінці аудиту є узагальнення висновків, сформованиху ході проведення аудиту фінансової звітності за МСФЗ.Ключові слова: аудит, аналітичні процедури, МСА, МСФЗ, виконання аудиту, аудиторські процедури,аудит МСФЗ звітності.Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 12.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Яремко, І. Й. "ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ В УПРАВЛІННІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ СУЧАСНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 12–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано критерій фінансово-економічної стійкості базовим індикатором в управлінні сучасними торговельними підприємствами. Метою даного дослідження є формулювання концепту-альної спрямованості адаптації економічного інструментарію управління фінансово-економічною стійкістю торговельних підприємств. Встановлено, що в кризових економічних умовах критерій фінансово-економічної стійкості для будь-якого торговельного підприємства стає не тільки основою забезпечення стабільної діяль-ності і головною передумовою його перспективного розвитку, але й орієнтиром можливостей здійснювати свою діяльність взагалі. Розкрито систему інструментальних засобів механізму управління стійкістю торго-вельного підприємства та їх основні функції. Доведено, шо удосконалення чи адаптація управлінського інстру-ментарію створює можливості подолання торговельним підприємством ризиків і загроз, які перешкоджають його сталому розвитку в довгостроковій перспективі. Аргументовано необхідність адаптації існуючого еко-номічного інструментарію для забезпечення ефективності процесів управління стійкістю підприємств торго-вельної галузі в умовах кризового суспільно-економічного середовища. Сформульовано окремі аспекти вдоско-налення економічного інструментарію в процесах забезпечення стійкої діяльності торговельного підприєм-ства. Зокрема встановлено, що для адаптації функціонально орієнтованої системи управління стійкістю тор-говельного підприємства необхідний суттєво удосконалений набір економічного інструментарію. Для забезпе-чення ефективності процесів управління стійкістю підприємств торговельної галузі в умовах кризового суспільно-економічного середовища у цьому інструментарію необхідно додатково враховувати такі важливі фактори як створення резервів для захисту основного капіталу, реальність витрат і доходів майбутніх періодів, а також реальна вартість економічних ресурсів і капіталу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Семенець, А., Г. Даценко, О. Панфілов, Є. Кузькін та О. Панкратова. "УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ ДІЄВОСТІ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 173–84. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3459.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Успішний вихід національного підприємства на світовий ринок, зайняття ним місця у світовій системі поділу праці, міжнародного бізнесу з великою ймовірністю гарантує підприємству, а під час масштабної тенденції, у рамках національної економіки й всієї цієї економіки в цілому — стійкий, стабільний розвиток. Це підтверджується досвідом низки країн як незаперечних історичних лідерів: США, ЄС, Японія, так і нових економічних лідерів: Китай, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань. Цей досвід, на наш погляд, може бути корисний і Україні. На основі обробки й аналізу статистичного матеріалу, наукових джерел були досліджені питання розвитку світового ринку, перш за все ринку машинобудівної продукції, деякі тенденції, що превалюють на цих ринках, позначені основні ризики, пов’язані з виходом і функціонуванням на цих ринках, деякі можливі напрями їхнього розвитку, а також підприємств, суб’єктів господарювання, що функціонують на них. Визначено деякі вимоги до підприємств, що функціонують у досліджуваному середовищі, насамперед у питаннях: продуктивності праці; завантаження потужностей; технічного рівня, якості, собівартості продукції, яку випускає; рівня, якості, змісту та обсягів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; усього комплексу питань, пов’язаних із розробленням, виробництвом і просуванням продукції на національному і світовому ринках. Визначено деякі пріоритетні напрями, сегменти, у яких машинобудівні підприємства України можуть досягти успіхів на світовому ринку. Досліджено роль і місце бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту в системі управління підприємством, їхній вплив на результати фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання і успішність оперування на світовому ринку в системі міжнародного бізнесу. Досліджено деякі найбільш істотні, на нашу думку, реалії, в яких доведеться функціонувати підприємствам України, їхнім менеджменту, системам управління в сучасних умовах. На наш погляд, результати дослідження за певної адаптації можуть бути поширені й на підприємства інших галузей економіки. Ключові слова: міжнародний бізнес, управління підприємством, внутрішній контроль, внутрішній аудит, машинобудування, продуктивність праці, інновації, міжнародна торгівля. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 17.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Бурдик, О. Ю. "БЮДЖЕТУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 107–11. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано основні принципи бюджетування, необхідні для управління фінансовими результатами автотранспортних підприємств, а також розкрито основні проблеми побудови бюджетів. Встановлено, що головною проблемою автотранспортних підприємств, які здійснюють міські пасажирські перевезення, є збиткова динаміка результатів їхньої діяльності. Врахування цієї тенденції під час побудови бюджетної системи є необхідним для виявлення причин утворення негативного фінансового результату діяльності та своєчасного вжиття заходів з усунення факторів, які його спричиняють. Також виявлено, що на автотранспортних підприємствах складають, як правило, лише фінансовий план, без застосування ефективної системи бюджетування. Надано характеристику структури фінансового плану та операційного бюджету автотранспортного підприємства. Розглянуто відмінності бюджетування та фінансового плану. Метою статті є розробка та надання рекомендацій з побудови сучасної системи бюджетування для покращення ефективного управління фінансовими ресурсами і показниками автотранспортного підприємства. Це зумовлено тим, що автотранспортні підприємства комунальної форми власності мають ряд особливостей, від яких залежить процес бюджетування, особливо в частині методики розрахунку витрат підприємства і тарифів за проїзд. Оскільки у комунальному підприємстві тариф на перевезення пасажирів залежить не лише від собівартості перевезень, але й від корегування його органами місцевого самоврядування, це призводить до встановлення тарифів, нижчих за фактичну собівартість перевезень. Виявлено залежність діяльності таких підприємств від кількості асигнувань, отриманих з місцевого бюджету згідно з кошторисними призначеннями, що унеможливлює формування реального тарифу з використанням системи бюджетування. Відповідно до здійснених досліджень зроблено висновок, що головним завданням створення бюджетів автотранспортного підприємства задля управління фінансовими результатами є формування бюджетів доходів та бюджетів витрат. Для кращої координації цих бюджетів необхідно створити центри відповідальності за даними напрямками для оцінки діяльності центрів доходів та центрів витрат, щоб краще можна було прогнозувати доходи та витрати автотранспортного підприємства. Важливого значення набула оцінка рентабельності маршрутів з метою перегляду транспортної сітки, проведення контролю та аналізу виконання бюджетів, прогнозування ризиків та виявлення шляхів їх запобігання, порівняння фактичних фінансових результатів із плановими. Все це дасть можливість розрахувати стратегію рентабельності перевезень як основного чинника формування позитивного фінансового результату.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

БАЛАШОВ М. І., ТОЛПЕЖНІКОВ Р. О. ,. ТОЛПЕЖНІКОВА Т. Г. ,. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 85, № 4 (10 січня 2020): 56–64. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.85-4-07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті упорядковано понятійний апарат управління процесом забезпечення економічної безпеки на промисловому підприємстві, в якому були проаналізовані з різною мірою глибини поняття: механізм забезпечення фінансово-економічного потенціалу, потенціал економічної безпеки промислового підприємства. Проведена робота до визначення крітеріальних ознак економічної безпеки промислового підприємства і встановлено семантико-когнітивний зв’язок між забезпеченням потенціалу підприємства та забезпеченням його економічної безпеки. Досліджено методику забезпечення економічної безпеки підприємства, проаналізовано основні її складові. Запропоновано шляхи зменшення загроз системі економічної безпеки підприємств України в умовах глобальних ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Танасієва, Марина Миколаївна, та Ірина Іванівна Никифорак. "Ризики як об’єкт внутрішнього контролю: виявлення та оцінка". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-30-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявлення та оцінка підприємницького ризику, визначення рівня його суттєвості та впливу на функціонування суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм і форм власності можливе за належно організованої системи внутрішнього контролю. Основною метою внутрішнього контролю є забезпечення своєчасного виявлення та аналіз підприємницького ризику, достовірність релевантної інформації, цілісність активів, дотримання нормативно-правових засад, внутрішніх політик і процедур, виконання планів та ефективне використання ресурсів. Визначено особливості методологічного інструментарію внутрішнього контролю виявлення та оцінки ризиків відповідно до характеру й структури процесів підприємницької діяльності, на основі чого сформовано зміст показників: ймовірність появи ризиків та величина можливих втрат. Встановлено, що підприємницький ризик слід розглядати як інтегрований ризик, який має об’єктивно враховувати три основні категорії ризику – кредитний, операційний та ринковий ризик (ризик ліквідності), що дасть змогу охопити не тільки фінансово-економічні аспекти функціонування суб’єктів господарювання, а й соціальні та екологічні. На основі моделювання даних системи бухгалтерського обліку із одночасним зіставленням виробничих балансів, які відображають структуру та аспекти різних господарських процесів підприємства, запропоновано обліково-аналітичне забезпечення внутрішнього контролю економіко-екологічного ризику із урахуванням трьох видів ризиків та рівнем впливу системи внутрішнього контролю на ризик. Таке забезпечення має універсальний характер та дозволить певною мірою відчути вплив сукупного підприємницького ризику та на основі мобілізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів створити й регулювати суб’єктами внутрішнього контролю резервної системи підприємства як основного інструменту нейтралізації рівня і ступеня сукупного підприємницького ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Бурдик, О. Ю. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 132–36. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні принципи управління вартості автотранспортного підприємства та методичні підходи оцінки його вартості. Акцентовано увагу на важливості управлінського обліку та ін-формаційного забезпечення, як його складової, у визначенні вартості автотранспортного підприємства. За-значено про обов’язковість аналізу фінансового стану підприємства, оскільки він чітко розкриває всі ризики і перспективи його діяльності. Мета статті – визначити та розглянути основні принципи управління вартістю підприємства, з урахуванням виду діяльності – міські пасажирські перевезення, комунальної форми власності. Вартість підприємства оцінює його діяльність коли стоїть завдання продажу підприємства чи здійснення інвестиційних вкладень. Інформація щодо вартості цікавить менеджерів та власника підприємства, інве-сторів. Хоч оцінка вартості підприємства здійснюється здебільшого для підприємств приватної форми влас-ності, на нашу думку, вона є важливою і для підприємств комунальної форми власності, оскільки діяльність підприємств вже тривалий час здійснюється «на мінус» та необхідно залучати інноваційні підходи щодо управлінської діяльності підприємства. Не вирішеною проблемою залишається неналежний рівень розробки та впровадження методичних підходів визначення вартості підприємства, про що зазначено багатьма вченими. Проаналізувавши зміст оцінки вартості підприємства та методичні підходи можна зробити висновок, що – це комплексний підхід, з обов’язковим урахуванням можливості економічного зростання та негативного впливу на розвиток підприємства факторів ризику. Він є більш інформативним ніж просто дані фінансової звіт-ності, проте потребує методичного редагування, з метою адаптації до діяльності підприємств в Україні. Важливою є окрема розробка та впровадження методики визначення вартості для автотранспортних підприємств комунальної форми власності. Зроблено необхідні висновки та пропозиції щодо досліджуваної теми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Забедюк М.С., к.е.н., доцент. "СТРАТЕГІЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ЯК ШЛЯХ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена формуванню етапів стратегії диверсифікації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Розглянуто сутність та основні характеристики диверсифікації. Виокремлено основні чинники та принципи впровадження стратегії диверсифікації на підприємстві. Розглянуто особливості підходів до застосування диверсифікації. Досліджено види диверсифікації та їх основні характеристики. Застосування методу диверсифікації суб’єктами господарювання різних сфер діяльності та форм власності є ефективним шляхом, адже він дозволяє розширити спеціалізацію та види діяльності, поглибити вертикальну інтеграцію, відновити міжгалузеві зв'язки на підприємстві, стати поштовхом до виникнення нових раціональних ініціатив та рішень. Важливість диверсифікованого розвитку підприємств зумовлена вичерпністю внутрішніх джерел зростання ефективності виробництва в основних сферах бізнесу або навпаки збільшенням власного капіталу. Тому, диверсифікацію слід розглядати не тільки як засіб запобігання кризовому становищу підприємства, а й як стратегію його подальшого процвітаючого розвитку. Підприємства, які обирають стратегію диверсифікації, намагаються виробляти більше модифікацій продукції, щоб досягти якомога вищого ефекту масштабу. Стратегія реалізується за допомогою стратегії зростання (розширення товарного асортименту) і стратегії розширення ринку (освоєння нових ринків) або на основі комбінування елементів їх обох. Стратегія диверсифікації сприяє унезалежненню підприємства від одного стратегічного господарського підрозділу. З метою вибору найбільш оптимального виду стратегії розглянуті види диверсифікації та їх основні характеристики. В процесі вибору оптимального виду стратегії слід враховувати вплив факторів на діяльність підприємства. Фактори впливу, в свою чергу, слід розглядати і досліджувати з двох точок зору: зовнішнього середовища, тобто з боку макро- і мікрооточення, у якому діє підприємство; внутрішнього середовища самого підприємства, що складається з ряду ланок і сфер діяльності (ресурсів). Отже, аналізуючи існуючі види диверсифікації підприємство обирає найбільш оптимальний з найбільшою для себе вигодою і найменшим ризиком, тобто вибрати оптимальний варіант вкладення капіталу із максимально можливим прибутком і забезпеченням фінансової стійкості підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Nekhai, Valentyn. "ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ – ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 330–38. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-330-338.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості формування та управління системою фінансово-економічної безпеки аграрних підприємств. Зазначено основні ризики та чинники, що їх зумовлюють. Визначено, що виклики і ризики, які сьогодні формуються у світовій економіці, мають значний вплив на економічне середовище України у коротко- та довгостроковій перспективі, вимагають пошуку нових стратегій та інструментарію економічної безпеки, що визначатимуть і нові напрями політики економічної безпеки держави загалом, галузей економіки та окремих суб’єктів господарювання. Доведено, що формування ефективної системи фінансово-економічної безпеки сільськогосподарських підприємств, належного інформаційно-аналітичного забезпечення управління нею має важливе значення як для самого підприємства, так і в контексті ефективного функціонування системи економічної безпеки держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Heydari, Mohammad, Zhou Xiaohu, Kin Keung Lai та Zheng Yuxi. "Оцінка впливу систематичного ризику на прибуток підприємств". Proceedings of the National Aviation University 85, № 4 (22 грудня 2020): 54–66. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15139.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми: стаття є доповненням до попередніх публікацій та розглядає питання визначення ризику як ймовірності зміни майбутньої рентабельності активів. В іншому визначенні, ризик активів - це різниця між фактичним прибутковістю інвестицій та очікуваним значенням. Мета: визначити детермінанти, знайти значну залежність між систематичним ризиком та рентабельністю активів на Тегеранській фондовій біржі за допомогою методу, відмінного від звичайних економетричних методів. Вхідні дані: стаття досліджує часовий діапазон фінансової інформації, пов’язаної з результатами фінансових років з 2012 по 2017 рік усіх компаній, прийнятих на Тегеранській фондовій біржі, які виробляють хімічні та миючі матеріали, у загальній кількості 30 компаній. Методи: для того, щоб перевірити гіпотезу дослідження, проаналізовано інформацію про систематичний ризик та прибутковістю активів за два періоди коливань та низьких коливань, використовуючи метод дискретного перетворення вейвлетів з вейвлетом з меншим періодом часу за допомогою програмного забезпечення MATLAB, а потім для тестування гіпотез був використаний регресійний аналіз для дослідження зміни між ними. Після збору необхідних даних компаній, гіпотези дослідження були проаналізовані за допомогою вейвлет-аналізу та проаналізовані за допомогою програмного забезпечення SPSS та MATLAB. Результати: Результати тестування гіпотези дослідження вказують на значну залежність між систематичним ризиком та прибутковістю в періоди високої мінливості та довгострокового існування. Для перевірки гіпотези використовується регресійний аналіз. Результати перевірки гіпотези дослідження вказують на значну залежність між систематичним ризиком та прибутковістю в періоди високої мінливості та довгострокового існування. Висновок: Результати показують, що існує суттєва залежність між системним ризиком та прибутковістю протягом періоду коливань середньо- та довгострокових горизонтів. У часи низької волатильності існує значний взаємозв'язок між систематичним ризиком та рентабельністю на середньострокові горизонти (94 і 50 днів), але лише в довгостроковому горизонті в 182 дні існує суттєва залежність між ризиком і прибутковістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Talakh Т. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Найбільш вагомими показниками господарської діяльності будь-якого підприємства або галузі є показники, що характеризують ефективність їх діяльності, тобто співвідношення отриманого результату до понесених витрат. На показники ефективності чинять вплив безліч факторів, які залежать від галузевих особливостей, територіальних, маркетингових та системи менеджменту. Завдання кожного підприємства в контексті ефективного господарювання полягає у скороченні витрат і отриманні вищих фінансових результатів, при цьому враховуючи ризики функціонування підприємства. Саме тому, виникає необхідність комплексного, структурного дослідження показників ефективності господарської діяльності підприємств різних галузей національної економіки із застосуванням методики економічного аналізу. В статті дана характеристика наукових підходів до економічної сутності поняття «ефективність», «економічна ефективність» та системи показників, що характеризують рівень економічної ефективності підприємства. З’ясовано, що економічна ефективність – це результат фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання, який покриває усі витрати на її здійснення та містить чистий прибуток, що залишається для розвитку бізнесу. Проведено аналіз суб’єктів господарювання України за видами економічної діяльності і з’ясовано, що промислові підприємства складали 6,7% від всієї кількості суб’єктів господарювання, вони забезпечують 24,4% ВВП України і реалізують 30,7 % продукції від загального обсягу підприємств національної економіки України. На основі статистичних методів дослідження та методики економічного аналізу розраховано, проаналізовано динаміку основних показників економічної ефективності промислових підприємств України та проведено факторний аналіз їх зміни. З’ясовано, що за 5 останніх років підприємства промисловості нарощують обсяги реалізації, суму отримуваного чистого прибутку та збільшують показники економічної ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Davydenko, N. M. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 59–68. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.59-68.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовані підходи до визначення сутності поняття “інвестиційна привабливість підприємств” і надано власне узагальнення. На прикладі ТОВ “Агрофірма Брусилів” проведено поглиблений аналіз діяльності аграрного підприємства з метою оцінки прибутковості, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, термінів повернення інвестованих коштів та мінімізації інвестиційних ризиків. В дослідженні застосовано методи рейтингової оцінки та системного аналізу. Для обґрунтування умов підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств застосовано метод бальної оцінки. Встановлено, що в результаті використання інтегральної оцінки фінансового стану можливо побачити проблемні сторони фінансового стану підприємства та розробити заходи щодо підвищення ліквідності, платоспроможності, виявити резерви підвищення ефективності функціонування підприємства та попередити виникнення фінансової кризи. Аналіз показників фінансового стану показав, що менеджмент підприємства не задумується над питанням фінансової стабільності та платоспроможності підприємства, не розуміє користі позиченого капіталу. Використання результатів дослідження у практичній діяльності аграрних підприємств дозволяє дати реальну оцінку стану інвестиційної привабливості підприємства та обґрунтувати шляхи її підвищення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Поясник, Георгій. "АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 132. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.132.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 330.332; JEL Classification: E 220 Мета. Метою статті є розгляд та аналіз існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. Методика дослідження. Методичною основою роботи є наукові праці сучасних вчених та матеріали періодичних видань. Під час дослідження у роботі використано метод порівняльного аналізу при аналізі існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості. Результати. У роботі було проаналізовано основні методики щодо оцінювання інвестиційної привабливості підприємства, а також визначені їх переваги та недоліки. Сучасна теорія інвестування розглядає значну кількість підходів щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємства, що в свою чергу передбачає використання різних методів на основі аналізу його господарської діяльності з урахуванням фінансових показників. Проведений аналіз відносно існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства показав, що незважаючи на складну сучасність, інвестувати треба тільки з урахуванням ризиків та перспективності розвитку суб’єкта господарської діяльності. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на підприємствах дорожньо-будівельної галузі оцінку фінансового стану потрібно доповнити аналізом наявного потенціалу, що враховує використання на підприємствах вторинних ресурсів та отримання завдяки цьому екологічного ефекту. Наукова новизна. Проведений аналіз методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємств дозволив сформувати напрямки удосконалення оцінки інвестиційної привабливості підприємств дорожньо-будівельної галузі за рахунок доповнення оцінки фінансового стану підприємства аналізом наявного потенціалу використання вторинних ресурсів. Практична значущість. В статті проведений аналіз щодо існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства, визначені їх недоліки та переваги. Даний аналіз дозволяє скорегувати дії інвестора у необхідному для нього напрямку задля перспективи розвитку господарської діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Poperechnuy, S. "Становлення маркетингової діяльності у сільськогосподарських підприємствах України". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (5 березня 2017): 82–85. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7616.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізуються проблеми маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств. Показано, що основними з них є неналежна сформованість ринку і його інфраструктури. Крім того вони посилюються взаємосуперечливими пропозиціями щодо такої діяльності, запозиченими у різних наукових школах та течіях, що застосовувались у різні історичні періоди у економічно розвинутих країн. Не здійснюється ринкове генерування цін. Ціни дуже мінливі. Через високий ризик не оформляються кредити банку. Кошти не інвестиуються у галузі з тривалою окупністю капіталу. Кадровий потенціал підприємств переважно недостатній для дослідження і прогнозування ринку. Інформація за результатами таких досліджень органами державного управління сільським господарством та науковими установами не передається сільськогосподарським підприємствам. Без такої інформації неможливо розробляти та здійснювати обгрунтовану товарну політику. Державна фінансова підтримка лише частково компенсує неефективні маркетингові рішення суб’єктів господарюванн. Основними виробниками багатьох видів продукції є особисті селянські господарства, де собівартість продукції не визначається і вони менше, ніж сільськогосподарські підприємства чутливі до чинників ринкового середовища. Пропонується державну підтримку сільського господарства спрямовувати на формування ринкового середовища. Показано, що така підтримка дозволить здійснювати досконалішу маркетингову діяльність окремими суб'єктами господарювання і є ефективнішою, ніж пряма державна фінансова підтримка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Хвостіна, І. М. "ВОЛАТИЛЬНІСТЬ РЯДІВ ДИНАМІКИ ІНТЕГРОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НАФТОГАЗОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИЗИКУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 147–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.147-158.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження тенденції рядів динаміки інтегрованих показників фінансового стану нафтогазовидобувних підприємств за допомогою методів фінансового аналізу та таксономічних процедур. У статті виявлено основні закономірності розвитку нафтогазової галузі, які неможливі без дослідження взаємозв’язку між економічними процесами та ризиками діяльності підприємств. Розглянуто проблеми функціонування і розвитку нафтогазовидобувних підприємств України. Досліджено показники обсягів від реалізації продукції, імпорту і експорту 25 лідерів нафтогазовидобувних підприємств України, в результаті чого доведена їх імпортна орієнтація. Проведено аналіз динаміки показників ліквідності, платоспроможності, дохідності і ділової активності нафтогазовидобувних підприємств України, в результаті чого підтверджено зниження показників, що демонструє певну сигнальну здатність падіння фінансової стійкості нафтогазовидобувних підприємств та збільшення загального рівня фінансових ризиків. Використано таксономічні процедури для побудови інтегрального показника фінансового стану нафтогазовидобувних підприємств України за період 2015-2019 рр. Такий підхід щодо управління ризиками дозволить надати всебічну характеристику об‘єкта дослідження та більш повно змалювати картину перспектив подальшого розвитку, створити адекватну системи аналітичної підтримки прийнятих управлінських рішень, їх вдосконалення та адаптації до потреб нафтогазовидобувних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Сидорук, І. С. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ ЗА УЧАСТЮ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто організаційну структуру регіонального економічного кластера за участю малих підприємств та обґрунтовано переваги державно-приватного партнерства для учасників такого об’єднання. В умовах економічної нестабільності актуальною темою для дослідження є пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності регіонів України. Особливої уваги потребують промислові регіони, в яких галузі спеціалізації представлені великими підприємствами із застарілими технологіями виробництва. Рушійною силою для реструктуризації економіки таких регіонів та диверсифікації діяльності підприємств є активізація малого підприємництва. Для стимулювання розвитку промислових регіонів запропоновано створення регіональних економічних кластерів у пріоритетних галузях за участю малих підприємств. Представлена організаційна структура кластера сприяє розв’язанню проблем фінансування, збуту, мінімізації ризику для суб’єктів малого підприємництва, а саме: створення єдиної науково-технологічної платформи виробництва продукції на базі світових інноваційних технологій; забезпечення сприятливих умов для безперервного оновлення виробництва, розширення спектра наявних можливостей розвитку підприємств; розвиток ефективної кооперації як між підприємствами, які є учасниками кластера, так і зі сторонніми організаціями. Перспективною основою для формування успішного регіонального економічного кластера є державно-приватне партнерство. Застосування державно-приватного партнерства під час формування регіональних економічних кластерів дасть змогу малому підприємництву отримати доступ до раніше закритих сфер економіки, збільшити можливості отримання кредитів від вітчизняних і зарубіжних фінансово-кредитних установ під державні гарантії. Перевагами участі держави у кластерних об’єднаннях на основі державно-приватного партнерства є можливість залучити приватний капітал до реалізації регіональних інвестиційних проєктів, підвищити ефективність управління об’єктами державної власності та, зекономивши власні фінансові ресурси, все ж залишитися власником активів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Stetsenko, S. P., N. V. Bolila та A. M. Ivanchenko. "АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА І КОНТРОЛЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ДОПОМОГОЮ КОНТРОЛЬНИХ КАРТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 223. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202021.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена проведенню аналізу і контролю дебіторської заборгованості підрядних будівельних підприємств на основі статистичних методів виробничого менеджменту. Для вирішення даного наукового завдання застосовано метод контрольних карт Шухарта, який базується на статистичній обробці даних щодо відхилень фактичних термінів і обсягів дебіторської заборгованості від їх планових значень. На основі аналізу характеру відхилень робляться висновки щодо характеру відхилень (випадкові чи ні) та приймаються управлінські рішення. Запропоновано проводити контроль дебіторської заборгованості підрядних будівельних підприємств у розрізі договірних цін у складі будівельних контрактів та додаткових угод (планові показники), фактичних надходжень і витрат та розрахунку планової і фактичної потреби підприємства в оборотних коштах. Контроль здійснюється за показниками: терміни надходження грошових коштів та обсяги потреби в оборотних коштах за кожним будівельним контрактом. Такий підхід дозволяє диференційовано підходити до причин виникнення відхилень від плану. У роботі проаналізовано дебіторську заборгованість будівельного підприємства та запропоновано проводити контроль відхилень від плану за допомогою контрольних карт Шухарта, які дозволяють не тільки виявляти відхилення, але і визначати чинники впливу такі як випадкові і специфічні. Такий підхід дозволяє достовірно визначити фактори впливу, спрогнозувати ризики втрати фінансової стійкості та наслідки їх дії для економічної безпеки будівельного підприємства. Здійснено застосування відомого і широко розповсюдженого методу аналізу у новій області, а саме – для контролю дебіторської заборгованості. У процесі аналізу виявлено, що запропонований підхід дозволяє здійснювати контроль відхилень термінів і рівня дебіторської заборгованості, виявляти випадкові і специфічні чинники, які впливають на відхилення від плану. Окремі результати та висновки статті можуть бути використані будівельними підприємствами, а також підприємствами інших галузей, у разі їх відповідної адаптації, для аналізу і контролю дебіторської заборгованості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Perevozova, Iryna, Oleh Dzoba, Svetlana Minakova, Svіtlana Bondarenko та Oksana Vasylyk. "Управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (28 лютого 2021): 237–58. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.21.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах глобальної фінансово-економічної кризи, при падінні обсягів продажів і прибутковості підприємства, маркетинговий підхід в управлінні, як стратегічний інструмент, стає особливо актуальним. Метою статті є дослідження основних підходів поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії. На основі аналізу фінансового стану підприємства виділено основні проблемні аспекти управління оборотними активами промислових підприємств. В ході дослідження виділено сучасні підходи та запропоновано основні напрямки поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств для реалізації маркетингової стратегії. Доведено, що особливої уваги потребує політика підприємства щодо управління операційними та фінансовими ризиками, спрямована на їх мінімізацію. Для промислового підприємства вкрай важливо мати можливість формувати необхідні запаси матеріальних ресурсів, які потім використовуються у процесах виробництва і надання послуг. В якості інструментів поліпшення управління оборотними активами підприємства пропонується впроваджувати планування та бюджетування грошових потоків, використовувати для цих цілей платіжний календар, що дозволить контролювати ліквідність підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Сосновська, О. О., та Л. В. Деденко. "НАПРЯМИ СТІЙКОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 350–64. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.350-364.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті сутність невизначеності та проблеми впливу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства на його стійке функціонування. Встановлено, що невизначеність провокує виникнення ризикових та кризових станів на підприємстві, які потребують аналізу, оцінки та ефективного управління. Визначено основні чинники, що впливають на виникнення ризиків підприємства. Розглянуто значення невизначеності під час прийняття управлінських рішень. Запропоновано напрями стійкого функціонування підприємства в умовах невизначеності, що складаються з макроекономічних, інноваційних, інформаційних, трудових та фінансових компонент.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Квасній, Марія, та Роман Циганчук. "ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ІНТЕГРУВАННЯ Z-МОДЕЛЕЙ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237620.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано удосконалення методики прогнозування ймовірності банкрутства підприємства засобом використання системи Z-моделей Альтмана, Ліса, Тафлера і Тішоу та їхнього інтегрованого показника. На основі розвинутого науково-методичного підходу розроблено концепцію для оцінки та передбачень можливих негативних змін фінансового стану та проведено діагностику ймовірності банкрутства для підприємства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод». У результаті дослідження встановлено, що ймовірність банкрутства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» упродовж 2015—2018 років змінюється від помірної до високої. У 2017 році ймовірність банкрутства досягає максимального значення, а у 2018 році фінансовий стан підприємства дещо покращується, що приводить до зменшення ризику банкрутства. Нестабільний стан економіки країни, що спостерігається в останні роки, негативно позначився на роботі підприємства. Підприємство має незадовільний фінансовий стан і нестабільний економічний ефект від свої діяльності. Отже, проблема збитковості та банкрутства і надалі залишається актуальною і потребує детальнішого вивчення. У роботі набули подальшого розвитку науково-методичні підходи щодо управління кризою підприємства на основі розвитку методів передбачення можливих очікувань негативних змін фінансового стану, зокрема, визначення ймовірності банкрутства підприємства засобом інтегрування Z-моделей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Романів, І. І. "Суть та види фінансових ризиків у системі ризик-менеджменту підприємства". Вісник Національного університету "Львівська політехніка", № 635 (2008): 40–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Ксензук, Олена, та Олег Підхомний. "МОЖЛИВОСТІ ECA-ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОЛОГІЮ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 368–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-77.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено такий інноваційний фінансовий інструмент, як ECA-фінансування – фінансування підприємств за підтримки експортно-кредитних організацій. Висвітлено основні переваги і недоліки використання даного фінансового інструменту іноземними підприємствами. Описано ризики, які покриває та одночасно може викликати дана схема фінансування. Вказано про доцільність залучення українськими підприємствами ECA-фінансування при формуванні капіталу як перспективної та вигідної форми фінансування. Визначено чинники, які можуть стати перешкодами у поширенні цього фінансового інструмента в Україні. Зроблено висновок про різні аспекти ECA-фінансування, такі як вартість залучених коштів та вплив проєктів, що фінансуються, на екологічну ситуацію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Манухіна, М. Ю., та І. В. Тацій. "Досвід та перспективи використання похідних фінансових інструментів в аграрному секторі України". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-28-34.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сутність і класифікацію фінансових інструментів, особливу увагу приділено похідним фінансовим інструментам. Досліджено міжнародний досвід їх використання, а також досвід їх використання в аграрному секторі економіки України. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються учасники ринку похідних фінансових інструментів. Проаналізовано використання сучасних ринкових інструментів хеджування цінових ризиків та напрями розвитку деривативів як інструментів хеджування на прикладі підприємств агропромислового комплексу. Виявлено основні проблеми учасників ринку в аграрному секторі економіки України та надано рекомендації щодо умов використання фінансових інструментів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

L., Martynova, Chernodubova E., and Rozmyslov O. "ADAPTIVE MODELS OF MANAGEMENT OF FINANCIAL AND ECONOMIC ACTIVITIES OF MANAGEMENT." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 42 (June 25, 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-42-6.

Повний текст джерела

Анотація:

The key tasks to be solved in the process of financial and economic activity of the enterprise are to ensure its economic development and strengthen its competitive position. The solution of such important tasks is taking place today in the financial and economic crisis, high dynamics of the external environment, the significant influence of risk factors, which necessitates the search for optimal management methods. In such conditions, the use of the principles of adaptive enterprise management, which are the most suitable tools for use in conditions of a high level of uncertainty and unstable business environment, becomes es-pecially relevant. A wide range of scientific works is devoted to the study of theoretical and practical issues of forming the optimal system of enterprise management in conditions of uncertainty, however, the analysis of scientific literature indicates insufficient study of the potential of adaptive models in the management of financial and economic activities. The purpose of the study is to study scientific approaches to the use of adaptive tools in the management of financial and economic activities of the enterprise. The article studies theoretical and methodological approaches to the implementation of the adaptive principle in the management of the financial and economic activities of an enterprise. In the course of the study, an adaptive-functional model for managing the financial and economic activities of an enterprise has been developed. The presented model provides an increase in the effective-ness of the management system of the financial and economic activities of the enterprise based on a combination of adaptive and functional approaches to enterprise management, and also helps to reduce the level of risk generated in the process of financial and economic activities of the enterprise by reducing the degree of uncertainty in the economic environment and increasing the level of adaptability of the system management. Further research can be aimed at optimizing analytical tools for adaptive management of financial and economic activities of the enterprise.Keywords: model, principles of enterprise management, economic efficiency, risk, strategic management, adaptation, adap-tive-functional management model, adaptive management, the concept of managing financial and economic activities. У статті проведено дослідження теоретичних та методичних підходів до реалізації адаптивного принципу в управлінні фінансово-господарською діяльністю підприємства. В ході проведеного дослідження розроблено адаптивно-функціональну модель управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Представлена модель забезпечує підвищення результативності системи управління фінансово-господарською діяльністю підприємства на основі поєднання адаптивного та функціонального підходів до управління підприємством, а також сприяє зниженню рівня ризику, що генерується в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства на основі зменшення ступеню невизначеності економічного середовища та підвищення рівня адаптивності системи управління.Ключові слова: модель, принципи управління підприємством, економічна ефективність, ризик, стратегічне управління, адаптація, адаптивно-функціональна модель управління, адаптивне управління, концепція управління фінансово-господарською діяльністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Stripko, M. "ВИЯВЛЕННЯ НЕЗАКОННИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ У СТРАХОВИХ ВІДНОСИНАХ". Juridical science 2, № 5(107) (3 квітня 2020): 146–50. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються протиправні механізми, які можуть існувати на українському страховому ринку та наносити шкоду економічному потенціалу України. Визначаються типові ознаки характерні механізмам, пропонуються шляхи їх запобігання, викладаються основні шляхи протидії. В статье исследуются противоправные механизмы, которые могут существовать на украинском страховом рынке и причинять вред экономическому потенциалу Украины. Определяются типичные признаки характерные механизмам, предлагаются пути их предотвращения, представляются основные пути противодействия. Наголошено, що за попередньо досягнутою домовленістю між учасниками, укладалися договори страхування, настання страхових випадків за якими неможливе (наприклад: падіння літака у визначену будівлю, пожежа у приміщенні обладнаному сучасною протипожежною системою тощо), а в подальшому ці ризики перестраховувалися у підконтрольних страхових компаніях, більшість з яких за кордоном. Після цього отримані кошти переказувались на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та обготівковувались, а кошти розподілялись між учасниками схеми. Зокрема, цей механізм дозволяє привласнювати кошти держпідприємств та уникати оподаткування приватним підприємствам. Зроблено висновок, що рівень фінансової безпеки страхового ринку визначається тим, наскільки ефективно його суб’єкти можуть протистояти наявним та потенційним загрозам та усувати негативні фактори впливу на функціонування страхового ринку. Значна частина представників страхового ринку зареєстрована у м. Києві та Київській області. Оперативно-розшукова діяльність по лінії захисту фінансових установ небанківського типу (зокрема, страхових) Київського регіону протягом 2019 року здійснювалась за визначеними пріоритетними та функціональними завданнями: захист інтересів держави у фінансово-економічній сфері, виявлення злочинів, що сприяють «тінізації» національної економіки та забезпечення контролю за додержанням законодавства у сфері валютного регулювання, протидія витоку капіталів за межі держави, вжиття заходів щодо повернення в Україну валютних цінностей, в частині діяльності та з позицій страхових компаній. Заходи попередження та протидії найбільш доцільно проводити в рамках контррозвідувальних та оперативних справ, обов’язково поєднуючи їх разом із проведенням оперативно-технічних заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Малиш, І. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РИЗИКІВ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 6 (28 травня 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослідження теоретико-методичних підходів до оцінки ризику та ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств аграрного сектору. Шляхом вивчення наукових праць учених та їх опрацювання проведено узагальнення застосовуваних у зарубіжній та вітчизняній практиці показників оцінки ефективності інноваційної діяльності аграрних підприємств. У результаті дослідження методичних підходів до оцінки ефективності інноваційної діяльності за допомогою цілої низки показників з’ясовано їхні основні переваги та недоліки. Визначено критерії прийняття рішення про вкладення інвестицій у конкретний інноваційний проєкт для кожного з показників, обґрунтовано необхідність їх застосування у поєднанні з показниками фінансового стану підприємства, зокрема показниками ліквідності, платоспроможності, а також коефіцієнтами фінансової стійкості, ділової активності тощо. Запропоновані показники можуть бути застосовані для побудови портфеля інноваційних проєктів аграрних підприємств. Обґрунтовано подальші наукові дослідження в напрямі оцінки ефективності кількох інноваційних проєктів та їх порівняння під час вибору об’єктів вкладення коштів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Фінансові ризики підприємства"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями