Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Фінансові зони.
Статті в журналах з теми "Фінансові зони"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-30 статей у журналах для дослідження на тему "Фінансові зони".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Власюк, О. С. "Фінансові аспекти розширення ринків збуту та стимулювання розвитку внутрішнього ринку в умовах запровадження зони вільної торгівлі з ЄС". Фінанси України, № 4 (221) (2014): 46–60.
Знайти повний текст джерела
2
Давиденко, Н. М., та С. І. Войцехівська. "ОФШОРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 22 (31 січня 2022): 67–72. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливість сучасного розвитку економічних систем – інтенсифікацію процесів офшо- ризації економіки, що зумовлює актуальність тематики дослідження. Метою дослідження є здій- снення аналізу теоретичних аспектів процесу офшоризації та встановлення її впливу на фінансову безпеку держави. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, методи теоретичного узагальнення, діалектичного пізнання, абстракції, індукції, синтезу, дедукції, методи статистичного та економічного аналізу. Проаналізовано вплив операцій round-tripping на обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну, обсяги відтоку українського капіталу через офшорні зони та вказано на загрозливі обсяги офшоризації сучасної економіки. Проаналізовано теоретичні аспекти процесу офшоризації в системі фінансової безпеки держави. Виділено першочергові загрози, що ста- новить офшоризація для фінансової безпеки та економіки держави у цілому. З’ясовано, що основна частина виведених капіталів повертається в економіку країни у вигляді round-trip-інвестицій. Проана- лізовано співвідношення обсягу виведених капіталів і зовнішнього боргу різних держав та встановлено, що Україна належить до країн-лідерів за даним показником. Надано рекомендації щодо деофшоризації економіки країни та забезпечення її фінансової безпеки.
3
Шевченко, В. "Розвиток зон вільної торгівлі та міжнародні фінансові зв"язки". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 104, (ч. 2) (2012): 212–23.
Знайти повний текст джерела
4
Іванова, Вікторія, Ігор Паризький, Анатолій Чинчик, Надія Клим, Наталія Томчук-Пономаренко та Павло Іванчов. "РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КООРДИНАТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ДО ПИТАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА ТЛІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 406–13. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3761.
Повний текст джерелаАнотація:
Російська збройна агресії спричинила глибоку соціально-економічну криза та має масштабні непередбачувані наслідки для національної економіки. Одним з ключових негативних наслідків російської збройної агресії є загроза для сталого розвитку національної економіки. Уражені всі аспекти сталого розвитку в Україні: економічний розвиток, захист довкілля, соціальна та гендерна рівність, інше. На тлі російської збройної агресії постає нагальна потреба в збалансованому та обґрунтованому стратегічному державному регулюванні, що покликано забезпечити сталий розвиток в Україні в коротко- та довгострокових аспектах. Метою статті є визначення особливостей стратегічного державного регулювання на тлі російської збройної агресії в площині розвитку національної економіки в координатах сталого розвитку. В статті розглянуто прогрес України в виконанні цілей сталого розвитку. Названо найбільш проблемні зони в розрізі цілей сталого розвитку, де ключовою причиною відставання є російська збройна агресія. Здійснено огляд ситуації в світі в розрізі рівня конфліктності та виділено спільні риси в площині проблем сталого розвитку в країнах, що зазнали збройної агресії. Наголошено на тому, що ускладнення у досягненні цілей сталого розвитку мають комплексну природу. Драйвери забезпечення сталого розвитку мають як фінансовий, так і нефінансовий характер. Розглянуто 4 ключові фактори, що утруднюють досягнення цілей сталого розвитку на сучасному етапі: 1. Звуження ліквідності в світі; 2. Ускладнення доступу до позикового фінансування; 3. Потреба в термінових фінансових заходах; 4. Потреба в рості продуктивності праці та зростанні виробничого потенціалу. Подано опис сценарію UNDP щодо розвитку наслідків російської збройної агресії в площині бідності в Україні. Названо ключові зони фокусу для комплексу заходів Уряду в контексті масштабної соціально-економічної кризи. Наголошено на важливості застосування скоординованої та обґрунтованої політики Уряду на тлі російської збройної агресії. Окрему увагу приділено потребі в використанні гнучкого підходу при розробці комплексу заходів зі стратегічного державного регулювання з метою забезпечення сталого розвитку. Наголошено на важливості застосування здобутків діджиталізації в контексті реалізації програм підтримки громадян та бізнесу.
5
Глушков, В. О. "Конфліктогенні зони України в умовах нового світового порядку." Bulletin of Alfred Nobel University Series "Law" 1, № 1 (2020): 157–61. http://dx.doi.org/10.32342/2709-6408-2020-1-1-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що світовий порядок являє собою планетарну глобальну ієрархічну систему міжнародних зв’язків і відносин між державами або союзами держав, яка одержала міжнародно- правове закріплення і має розподіл політичних ролей на планетарному чи регіональному рівнях. Це есхатологічний, месіанський проект, в основі якого перебуває ідея політико-економічного пануван- ня певної окультної верхівки фінансової олігархії, що спирається на ідеологічну і спекулятивно-лих- варську революцію, що виникла в результаті цього нового мислення; він має багаторівневу взаємо- залежну і взаємообумовлену ієрархічну структуру держав. Визначено, що однією із головних цілей Нового світового порядку є космополітизація людства. Проблеми побудови сучасного монополярного світового порядку полягають у претензіях США на планетарну гегемонію, які після розвалу Радянського Союзу відчули себе єдиною наддержавою і на- магаються встановити свій світовий порядок імперської спрямованості. Теоретично обґрунтовано, що для досягнення своїх стратегічних завдань США формують центри сили в Європі, Азії й Америці, що мають стати опорою для встановлення нового монополярного світового порядку, які утворяться в умовах клубка їх протиріч із США, тому що протиріччя існують між континентами і світовими регі- онами з їхніми геополітичними центрами сили (такими є Німеччина в Західній Європі, Росія – у Схід- ній, Японія і Китай в Азії).
6
Ткаченко, Є. "Роль офшорних зон у розгортанні світової фінансової кризи". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 105, (ч. 2) (2012): 275–79.
Знайти повний текст джерела
7
Шевчук, І. С. "Інформаційне протиборство національних медіа в період фінансової кризи в зоні євро". Політологічний вісник, Вип. 68 (2012): 376–83.
Знайти повний текст джерела
8
Samohodsky, V. M., V. L. Smirnova, N. Ya Panchyshyn та B. A. Holyachenko. "АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ДОКАЗОВОГО СКРИНІНГУ ТА ЛІКУВАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В МЕЖАХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТРЬОХ РІВНІВ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (8 липня 2019): 34–43. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10281.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: представити організаційний алгоритм доказового скринінгу та лікувального менеджменту на прикладі оториноларингологічної медичної служби.
Матеріали і методи. Використовуючи методи структурно-логічного аналізу і цільового прогнозу, подано пропозиції щодо технології реалізації доказового скринінгу в процесі вторинної профілактики та лікувального менеджменту на основі ретроспективного аналізу значної кількості історій хвороб і амбулаторних карт оториноларингологічних хворих Кіровоградської обласної лікарні за 10 років.
Результати. З метою підвищення якості оздоровлення мешканців зони відповідальності сімейного лікаря у статті запропоновано алгоритм організаційного варіанту реалізації доказового скринінгу при виконанні вторинної профілактики на кшталт «золотого стандарту» американської робочої групи превентивних заходів, а також механізм визначення реальної вартості лікування захворювань різних ступенів складності в процесі лікувального менеджменту на етапі ведення хворого від амбулаторії сімейної медицини до закладів охорони здоров’я вторинного і третинного рівнів медичного округу.
Висновки. Виконання анкетно-анамнестичного розділу доказового скринінгу патронажною медсестрою забезпечить формування «групи ризику» захворювань з очевидним економічним ефектом. Технологія розрахунку вартості працезатрат лікарів та вартості лікування захворювань сприятиме можливості обґрунтованого планування реальних фінансових потреб на оздоровлення мешканців зони відповідальності сімейного лікаря. З метою звільнення лікарів від чисельних розрахунків вартості лікування кожного захворювання необхідно створити відповідні комп’ютерні програми для закладів охорони здоров’я трьох рівнів медичного округу.
9
Д"яконова, І. І. "Діяльність офшорних зон у міжнародних фінансових відносинах: значення та регулювання". Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України, Вип. 38 (2014): 14–20.
Знайти повний текст джерела
10
Таран, С. Ф. "ФОРМИ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА РЕГІОНУ: ВЕКТОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА СВІТОВОГО ДОСВІДУ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (29 грудня 2020): 225–47. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті теоретичні положення інноваційного розвитку підприємств із врахуванням світового досвіту. Визначено, що ефективне функціонування технополісів, міст високих технологій (HiTech City), технопарків, науково-технічних альянсів, інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів, спеціальних економічних зон, консалтингових фірм і компаній, а також консорціумів, концернів, кластерів, холдингів, фінансово-промислових груп та ін. допомагає вдосконалити галузеву структуру виробництва і прискорити соціально-економічний розвиток підприємств; активно впроваджувати у виробництво вітчизняні і зарубіжні науково-технічні розробки і винаходи з подальшою передачею результатів для широкого використання на внутрішньому та зовнішньому ринку.
11
Пилипів, Д. Б., Б. М. Шарга та В. П. Фекета. "Психічне здоров’я студентів медичного факультету №2 Ужгородського національного університету під час пандемії COVID-19 за даними анонімного опитування". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 62, № 2 (31 грудня 2020): 88–95. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.88-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Пандемія COVID-19 веде до значної смертності та психічних розладів серед населення. Мета дослідження – шляхом анонімного опитування з’ясувати стан загального здоров’я студентів на медичному факультеті №2 Ужгородського національного університету; оцінити вплив пандемії та карантину на психічне здоров’я студентів-іноземців; встановити, чи здатні вони реально оцінювати небезпеку та свідомо дотримуються правил безпеки для запобігання поширенню інфекції COVID-19.
Проводили анонімне онлайн-анкетування студентів-іноземців з 1-го по 6-й роки навчання шляхом створення опитувальника за допомогою сервісу Google-Форми після введення у Закарпатті «червоної зони». Учасниками дослідження стали 358 студентів. Більшу частину з них склали студенти 1-го і 3-го курсів.
5 (1,4%) і 9 (2,5%) респондентів інформували про «вкрай незадовільний» і «незадовільний» стан загального здоров’я, відповідно, що в стресових умовах пандемії загрожує його дальшим погіршенням.
В умовах пандемії і обмежувальних заходів більшість студентів-іноземців відчувають тривогу. Вона охопила найбільше опитаних (82,4%) з оголошенням пандемії та карантину з неповним локдауном. Послаблення карантину зменшило число стурбованих до 52%, запровадження «червоної зони» в Закарпатті збільшило їх частку до 58,4%. Розвиток подій в Закарпатті у зв’язку пандемією змінив стійкість судентів до стресу. У 57,2% опитаних вона зросла, у 26% – знизилася, дещо змінилася – у 16,8%. Близько 2/3 студентів, зазнали різких змін настрою за карантину з неповним локдауном. 33,3% опитаних суб’єктивно вважає, що їхнє психічне здоров’я погіршилося за цих обмежень, 48,3% студентів заявили про покращення психічного здоров’я, а у 18,4% воно суттєвих змін не зазнало.
Протипандемічні обмеження викликають у студентів почуття тривоги за фінансовий добробут. У 137 опитаних (38,3%) справді виникли нестача грошей. Є сумніви, чи страхування, яке мають студенти, буде достатньо для лікування в разі захворювання на СOVID-19. Це є додатковим чинником для виникнення у студентів психічних відхилень.
У більшості студентів (57,3%) в цей час число соціальних взаємодій зменшилося, у 26,5% з них – зросло, а у 16,2% змінилися мало. Лише 5,3% респондентів продовжували близьке спілкування з друзями і родичами. Період самостійного обмеження соціальних контактів у студентів тривав від кількох днів до 3 місяців і більше. 84 (23,5%) студенти не мали такого періоду. Це свідчить про неповне усвідомлення ними небезпеки інфекції COVID-19.
58,1% респондентів підтримали ідею «online» навчання, решті (41,9%) до вподоби «offline» заняття.
За словами студентів, всі вони використовують маски, перебуваючи в навчальних аудиторіях і лабораторіях. Однак приблизно 1/5 частина опитаних не дотримувалися безпечної соціальної дистанції і навчалися у непровітрених приміщеннях. Радимо на факультеті встановити (відновити) системи автоматичної вентиляції навчальних приміщень. Рекомендуємо і студентам, і викладачам не забувати про дотримання правил безпеки для запобігання поширенню коронавірусної інфекції в університеті.
Незважаючи на виявлення ознак часткової психічної адаптації студентів до стресових умов карантину з неповним локдауном, карантину «червоної зони» в час пандемії СOVID-19, спостерігали погіршення психічного здоров’я студентів-іноземців. Мала кількість вакцинованих і тих, що перехворіли на інфекцію СОVID-19 не дає достатньо колективного імунітету, а тому не знижує стурбованості у спільноті іноземних студентів, що не сприяє їх психічному здоров’ю. Не всі студенти дотримувались правил безпеки проти зараження коронавірусом під час навчання “offline”. З ними слід проводити більше роз’яснювальної роботи щодо цього.
Ключові слова: анонімне опитування, загальне здоров’я, пандемія COVID-19, карантин, неповний локдаун, «червона зона», Internet-опитування, студенти-іноземці, психічне здоров’я, безпечні умови навчання.
12
Козюк, В. В. "Теорія оптимальних валютних зон у світлі глобальної фінансової кризи і ризиків дивергенції ЄВС". Економічна теорія, № 4 (2012): 56–71.
Знайти повний текст джерела
13
Yakimets, V. V. "Вивчення особливостей медичного забезпечення підрозділів МВС України в зоні проведення АТО/ООС". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-084.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Відсутність єдиного державного нормативного акта щодо побудови системи охорони здоров’я військовослужбовців, зокрема й на особливий період, призвела до того, що під час численних безсистемних організаційних заходів, які проводилися за роки незалежності, була скорочена частина військово-медичних закладів та порушена організаційна структура військово-медичних підрозділів, що, у свою чергу, призвело до зниження, а нерідко й до втрати ними спроможностей щодо виконання завдань за призначенням. До погіршення стану медичного забезпечення військ призвели також зменшення фінансування медичної служби, несвоєчасне поновлення медичного обладнання і техніки та відплив кваліфікованого медичного персоналу.
Мета. Вивчити та проаналізувати проблемні питання організації медичного забезпечення підрозділів МВС України та інших військових формувань під час ведення бойових дій у зоні АТО/ООС.
Матеріали та методи. Для досягнення мети проводилися підбір, систематизація та вивчення нормативно-правових документів щодо організації медичного забезпечення підрозділів Міністерства Внутрішніх Справ та інших військових формувань. При цьому використовувався метод системного підходу та системного аналізу.
Результати. У статті розглядаються проблемні питання медичного забезпечення військовослужбовців під час антитерористичної операції, а також причини, що призвели до їх виникнення. Акцентується увага на необхідності опрацювання та затвердження базових нормативно-правових актів щодо медичного забезпечення військовослужбовців у мирний час, під час кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці, та в особливий період.
Висновки. Для формування дієвої системи медичного забезпечення військ і цивільного населення на воєнний час та на випадки надзвичайних ситуацій необхідна відповідна нормативно-правова база, загальнодержавна програма побудови системи воєнної охорони здоров’я, відповідне її фінансове та матеріальне забезпечення і контроль виконання запланованих заходів на найвищому державному рівні.
14
Сандлер, А. К., та А. І. Батинський. "Волоконно-оптичний пристрій контролю рівня для високотемпературних систем паливопідготовки". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1802.
Повний текст джерелаАнотація:
Для збереження своєї присутності на ринку судновласники змушені шукати шляхи істотного скорочення власних витрат з тим, щоб не тільки конкурувати з іншими судновласниками, а й забезпечити рівень доходів, який би створював умови для розширеного відтворення. Судноплавні компанії реалізують скорочення власних фінансових витрат різними шляхами, наприклад зниженням заробітних плат екіпажу, скороченням кількості екіпажу на судні, зниження основних експлуатаційні витрат за рахунок переходу на дешеві сорти високов'язких палив в'язкістю понад 380 мм кв./с. Один з перспективних методів зниження фінансових витрат є перехід на шлях оптимизирования енергоспоживання і підвищення енергоефективності судів. Удосконалення енергетичної ефективності судна передбачає виконання регулювання параметрів основних елементів паливної системи і мінімізацію енергетичних витрат на підготовку важкого палива. Аналіз застосування існуючих рівнемірів показав, що їх застосування в спеціальних експлуатаційних умовах характеризується недостатньою достовірністю результатів вимірювання, високою похибкою, низькою оперативністю, припускають контакт з паливом, не забезпечують умов безпеки при роботі з вуглеводнями. Для пошуку шляхів поліпшення метрологічних характеристик пристроїв контролю рівня були проаналізовані конструкції поширених вимірювальних приладів. Розроблено новий схемотехнічне рішення рівнеміра для контролю високотемпературних середовищ. У пристрої немає необхідності застосування додаткових заходів по захисту чутливого елемента в умовах впливу експлуатаційних факторів, є можливість обліку і компенсації коливань температури контрольованого середовища і одночасно збережені надійність, чутливість і простота схемотехнік пристроїв відомих типів. Основною відмінністю пропонованого пристрою є те, що генератор коливання винесено із зони підвищених температур, стрижень з инвара розташований коаксіально до комбінованого световоду з єдиною оболонкою і багатьма серцевинами. Комбінований світловод захищений оболонкою з инвара. Випромінювання до световоду надходить від джерела випромінювання через первинний розгалужувач, мультиплексор / демультиплексор, вторинний розгалужувач. Після проходу світловода випромінювання, відбившись від дзеркальних шарів на кінцях серцевин, повертається в зворотному порядку до фотоприймача. Використання розробленого пристрою дозволить не тільки адекватно і достовірно оцінювати кількісний показник рівня в суднових системах паливопідготовки на належному рівні, а й контролювати витрату палива енергетичною установкою.
15
Якимчук, М. А., та І. М. Корчагін. "Результати рекогносцирувального обстеження великих зон водневої дегазації в різних регіонах земної кулі". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 1 (30 березня 2022): 79–91. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.01.079.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати рекогносцирувальних досліджень на великих площах водневої дегазації в Якутії, Баварії, в районі Бермудського трикутника і на локальних ділянках в Україні. Із застосуванням прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та інтерпретації супутникових знімків і фотознімків досліджено особливості глибинної будови на ділянках водневої дегазації. Інструментальними вимірами підтверджено наявність великих площ водневої дегазації в Якутії. На шести площах обстеження виявлено базальтові вулканічні комплекси великих розмірів. Діаметр однієї з виявлених структур перевищує 100 км. На п’яти площах підтверджені факти міграції водню в атмосферу. Зверху базальтові породи перекриті вапняками, доломітами і мергелями, в яких можуть бути виявлені скупчення водню. Додаткові інстру ментальні вимірювання показали, що кременисті породи можуть бути досить ефективною покришкою для накопичення водню в розташованих під ними породах-колекторах. Відгуки від базальтів, водню і живої води зареєстровані також на декількох площах і ділянках обстеження у ФРН. Підтверджено наявність великих зон водневої дегазації в Баварії. На одній з обстежених ділянок у Баварії зареєстровані відгуки від нафти, конденсату, газу, бурштину, вуглекислого газу, бактерій, фосфору (жовтого), горючого сланцю, газогідратів, антрациту і осадових порід 1—6-ї груп, а також встановлено факт міграції газу (метану) в атмосферу. В її межах доцільно провести детальні пошукові роботи на нафту і газ. У районі розташування Бермудського трикутни- ка, а також Бермудських островів зареєстровані відгуки від фосфору (червоного і жовтого), водню, живої та мертвої води і базальтів. Верхня кромка базальтів у районі Бермудського трикутника зафіксована на глибині 74 м, а корінь базальтового вулкана визначено на глибині 723 км. На поверхнях 74 м і 0 м з верхньої частини розрізу отримані відгуки від водню, що свідчить про його міграцію у воду і в атмосферу. Результати обстеження в районі Борисполя і в Волинській області вкотре підтвер джують наявність базальтових вулканів з воднем та живою водою на площах і ділянках в різних регіонах України. Також встановлено факт міграції водню в атмосферу. Наведені результати досліджень, а також опубліковані раніше матеріали експериментальних робіт у різних регіонах свідчать про доцільність застосування прямопошукових методів частотно-резонансної обробки супутникових знімків і фотознімків для виявлення зон скупчення водню в районах розташування базальтових вулканів та на ділянках водневої де газації. Застосування мобільної і малозатратної технології дасть можливість істотно прискорити гео логорозвідувальний процес на водень, а також знизити фінансові витрати на його проведення.
16
Альхасанат, Халед Ахмад Харун, and Анас Мохаммад Муса Алроввад. "NATIONAL STANDARDS OF ACCOUNTING AND REPORTING IN THE ERA OF DIGITALIZATION OF THE ECONOMY." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 154–61. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3727.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Запропоновано авторський погляд на національні стандарти бухгалтерського обліку та звітності в контексті цифровізації економіки. Розглянуто ключові тенденції цифровізації та її вплив на бухгалтерський облік як у світі, так і в Україні. Висвітлено провідні технології, які з’явилися в результаті тенденції цифровізації та їхній вплив на бухгалтерський облік і звітність. Наведено приклади передового досвіду з розвинених країн щодо застосування нових технологій у контексті бухгалтерського обліку та звітності. Особливу увагу приділено обліку криптоактивів. Представлено особливості обліку та звітності залежно від характеру окремих видів криптоактивів. Узагальнено найкращі галузеві практики і позиції провідних аудиторських компаній щодо обліку та звітності криптоактивів. Наведено приклади законодавчої практики розвинених країн щодо обліку, звітності та оподаткування криптоактивів. Проведено огляд законів і нормативних актів щодо криптоактивів в Україні. Висвітлено відповідні стандарти бухгалтерського обліку, які можна було б застосувати при розгляді різних аспектів криптоактивів. Визначено, що застосування ефективної нормативно-правової бази та рекомендацій є ключовою проблемою в контексті обліку і звітності криптоактивів. Наведено перелік запитань для дослідника або практика в контексті визначення підходу до обліку та звітності криптоактивів. Наведено приклад обліку токена відповідно до наявних в Україні стандартів бухгалтерського обліку. Узагальнено найкращі практики зовнішнього аудиту криптоактивів у рамках аудиту фінансової звітності компаній. Окреслено потенційні зони ризику зовнішнього аудиту в контексті криптоактивів. Представлено авторське бачення потенційних напрямів еволюції національних стандартів бухгалтерського обліку в контексті цифровізації економіки. Ключові слова: національні стандарти бухгалтерського обліку, цифровізація, блокчейн, криптоактиви, токен. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 1; бібл.: 15.
17
Lebid, O. V., and V. O. Harkusha. "Features of Offshore Zones and Their Role in the System of Global Financial Centers." Business Inform 11, no. 502 (November 2019): 290–96. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-290-296.
Повний текст джерела
18
Богданюк, Василь. "РЕГІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ НА УРОКАХ МУЗИКИ В ШКОЛІ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 15 (2 березня 2020): 187–202. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2020-15-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Ставлення до духовної спадщини багато в чому характеризує суспільство кожної країни. Її збереження та примноження залежить не тільки від реалізації різноманітних державних програм та фінансової підтримки, а й від того, яким чином ця спадщина буде представлена в повсякденному житті, в шкільному середовищі, в сім’ї. В цьому зв’язку роль уроків мистецтва, зокрема музики, і характер роботи вчителя є визначальними. У статті наведено спробу на основі комплексного історико-культурного аналізу представити шляхи впровадження регіонального компоненту музичної культури в шкільні уроки музики через вивчення пісенної спадщини рідного краю.Виходячи з досліджень проблем формування компетентності майбутніх вчителів музичного мистецтва, можна стверджувати, що процес їхньої професійної підготовки повинен створювати сприятливі умови для освоєння духовних та художніх цінностей задля передачі їх учням. Нові орієнтири діяльності вчителів музичного мистецтва, затверджені Державним стандартом початкової освіти, вимагають виховання у студентів музично-педагогічних закладів вищої освіти творчого підходу до національної культурної спадщини.Творчий підхід може ґрунтуватися лише на осягненні культурного доробку попередніх поколінь, оскільки культура – це скарб, що передається з минулого в майбутнє. Тому майбутнім вчителям музичного мистецтва необхідно мати чіткі уявлення щодо історико-культурних особливостей країни, й зокрема, регіону, в якому живуть вони та їхні учні.Зважаючи на поступальний характер музичної освіти в Україні, можна побачити, що інтерес до культурної спадщини завжди був їй притаманний. Але вивчення музичного мистецтва частіше ґрунтувалося на здобутках найвизначніших українських композиторів та виконавців. Використання пам’яток культури місцевого значення у навчальному процесі дозволяє підвищити його ефективність, посилює виховний потенціал у самому регіональному осередку, точніше реконструювати об’єктивну еволюцію історико-культурної зони. Все це забезпечує більшу зацікавленість учнів, гордість за свою малу батьківщину. На прикладі Буковини зроблено спробу представити можливі шляхи впровадження регіонального компоненту у вивчення музики на уроках в школі.
19
Франчук, Л., Н. Крючкова, O. Марущак, Т. Артюх та O. Чирва. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 502–9. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3741.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Запропоновано погляд на проблеми забезпечення економічної стійкості в Україні в умовах пандемії COVID-19. Здійснено ґрунтовний аналіз досліджень з розвинених країн і країн, що розвиваються, в розрізі соціо-економічних наслідків коронокризи і шляхів підвищення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Виділено ключові драйвери коронокризи та її вплив на економіку в світі загалом і Україні зокрема. Розглянуто основні соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19. Наведено приклади заходів, які запроваджуються урядами різних країн світу, що спрямовані на відновлення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Окремий фокус спрямовано на причинно-наслідкові зв’язки в розвитку коронокризи щодо економічної стійкості. Наголошено на нетиповому перебігу коронокризи в порівнянні з «традиційними» фінансовими і соціально-економічними кризами. Подано особливості заходів урядів країн світу в умовах коронокризи, що сфокусовані на важелях соціальної підтримки та діджиталізації. Узагальнено кращі практики з подолання негативних соціально-економічних наслідків пандемії COVID-19, що спрямовані на укріплення економічної стійкості. Наведено приклади заходів соціальної підтримки та діджиталізації в контексті мінімізації негативних наслідків коронокризи. Здійснено огляд комплексу заходів Уряду України на тлі пандемії COVID-19, що покликані зміцнити економічну стійкість України. Виділено релевантні рішення щодо боротьби з негативними соціально-економічними наслідками коронокризи, спираючись на українську проблематику. Виділено потенційні зони ризику фінансової та соціально-економічної природи в контексті коронокризи, базуючись на особливостях національної економіки України. Визначено пріоритетні напрями для формування комплексу заходів Уряду України в контексті боротьби з негативними соціально-економічними наслідками пандемії COVID-19. Подано авторське бачення щодо заходів соціальної підтримки та діджиталізації, що були би дієвими в укріпленні економічної стійкості на тлі коронокризи в Україні. Наголошується на тому, що з метою досягнення економічної стійкості важливо підтримувати баланс у заходах між запобіганням новим випадкам інфікування COVID-19 і відновленням росту економічної активності. Ключові слова: економічна стійкість, COVID-19, коронокриза, програма соціальної підтримки, програма підтримки бізнесу, діджиталізація. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 18.
20
Tomashina, Galina. "Напрями наукового забезпечення аграрного виробництва Кіровоградської області (ХХ ст. – початок ХХІ ст.)". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 114–26. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-114-126.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті, на основі дотримання принципів історизму та об’єктивності, проаналізовано зміну напрямів наукового забезпечення сільськогосподарського виробництва Кіровоградської області, форм та методів популяризації наукових досягнень і шляхів їх освоєння виробництвом протягом останнього століття. Встановлено, що у ХХ ст. - на початку ХХІ ст. провідними науково-дослідними установами, що впливали на розвиток аграрного сектору в зоні північного Степу України були: Аджамська сільськогосподарська дослідна станція, Українська науково-дослідна станція олійних культур, Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція, Кіровоградське НВО «Еліта», Кіровоградський інститут агропромислового виробництва НААН, що в ході ряду реорганізацій стали основою сучасного Інституту сільського господарства Степу НААН. Аналіз методів поширення наукових досягнень у сільськогосподарське виробництво регіону від початку ХХ ст. до сьогодення, дозволив встановити, що основними з них були: публікація результатів досліджень у спеціалізованих виданнях; семінари, наради, на яких інформували про досягнення аграрної науки; огляд на науково-демонстраційних полігонах нових сортів рослин та технологій їх вирощування; реклама наукової продукції у ЗМІ та ін. На території сучасної Кіровоградщини, протягом періоду, що досліджувався, першочерговими закладами із випробування та впровадження наукової продукції сільськогосподарського спрямування були: «колективні досліди», опорно-показові пукти, дослідні господарства. У періоди активізації заходів із популяризації, поширення та впровадження наукових досягнень у с.-г. виробництво Кіровоградської області спостерігалося досягнення високих показників виробничої продуктивності та економічної ефективності в агарній сфері регіону. Зменшення активізації наукового забезпечення с.-г. виробництва відповідало періодам із найнижчим рівнем основних виробничо-фінансових показників аграрного сектору Кіровоградської області.
21
Malyshivskyi, T. V., та V. V. Stefinin. "СИСТЕМА ІНСТРУМЕНТІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 173–83. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.173-183.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є формування теоретичної бази для розробки єдиної системи інструментів інвестиційної політики на місцевому рівні для її подальшого використання органами місцевого самоврядування та державної влади на місцях в процесі розробки та реалізації місцевої інвестиційної політики.
У процесі дослідження використано методи аналізу, систематизації, групування, абстрагування з метою визначення нормативних документів щодо регулювання діяльності органів місцевого самоврядування щодо залучення інвестицій, виокремлення та розгляду інструментів інвестиційної політики на місцевому рівні.
Інформаційну базу наукового дослідження склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів та законодавчо-нормативні документи з питань регулювання діяльності органів місцевого самоврядування.
Досліджено теоретичні основи системи інструментів інвестиційної політики саме на місцевому рівні. Це пов’язано з тим, що органи місцевого самоврядування за своїми обов’язками та повноваженнями суттєво відрізняються, як від органів центральної влади, так і від органів державної влади на місцях, а тому для них необхідна власна система інструментів для формування місцевої інвестиційної привабливості. Базуючись на системі інвестиційних інструментів, що використовується або може використовуватись на загальнодержавному рівні, а також враховуючи статті закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» нами запропоновано авторську систему інструментів інвестиційної політики, яка може використовуватись на місцевому рівні. Дана система інструментів складається з інструментів прямого впливу (фінансові інструменти) та з опосередкованих, які в свою чергу визначають рівень інституційної спроможності громади щодо залучення інвестицій. До інструментів прямого впливу ми відносимо податкові інструменти, утворення цільових фондів, спільне фінансування інвестиційної діяльності, проведення конкурсів із забезпеченням фінансування переможців, створення спеціальних вільних економічних зон тощо. До інструментів опосередкованого впливу належать: налагодження системи комунікацій з інвесторами; формування та поширення інвестиційних пропозицій громади; розробка та поширення промоційних матеріалів для інвестора (інвестиційний паспорт, гід для інвестора тощо) та інші.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у створенні авторської системи інструментів інвестиційної політики на місцевому рівні.
Одержані результати дослідження можуть бути використані органами місцевої влади при розробці та впровадженні інвестиційної політики громад. Вважаємо, що використання даних інструментів здатне підвищити рівень як інституційної спроможності громади щодо залучення інвестицій, так і рівень інвестиційної привабливості громади загалом.
22
Meneiliuk, Ivan, та Victor Russyi. "БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДЛЯ ВИБОРУ РІШЕННЯ УКРІПЛЕННЯ СХИЛУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 337–44. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-337-344.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Нині одним із найрозвинутіших узбереж Одеси є курортно-рекреаційна зона уздовж Великого Фонтану, яка характеризується як зсувонебезпечна. Будівництво протизсувних споруд потребує залучення значних фінансових та трудових ресурсів. У нормативних документах відсутні вказівки щодо вибору оптимальних за критеріями вартості та трудомісткості рішень для подібних об’єктів. Тому вибір найбільш раціональних конструктивно-технологічних рішень є актуальним. Постановка проблеми. У процесі вибору конструктивно-технологічних рішень для укріплення схилу стає питання щодо їх відповідності конкретним умовам будівельного майданчика. Це відповідність технологій влаштування підпірних стін ґрунтовим умовам та обґрунтованість за вартісними та технологічними критеріями. Існує велика кількість різних протизсувних конструктивно-технологічних рішень. Унаслідок цього в процесі вибору остаточного рішення для укріплення схилу виникає необхідність використання багатокритеріального аналізу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи відомі методи зміцнення схилів та методику вибору оптимальних рішень за допомогою багатокритеріального аналізу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Попри велику кількість публікацій, що містять опис конструктивно-технологічних рішень зміцнення схилу, існує недостатньо праць, що проводять порівняння та вибір найбільш раціонального варіанту для конкретних ґрунтових умов. Постановка завдання. Вибір найменш трудомісткого та витратного рішення зміцнення верхньої частини схилу від обвалу масивів ґрунту на 13-ст Великого Фонтану в м. Одеса. Виклад основного матеріалу. Вибір оптимальних конструктивно-технологічних рішень виконувалася згідно з методикою багатокритеріального аналізу. У процесі відбору рішення для зміцнення схилу застосовувалися кількісні та якісні критерії: вартість, трудомісткість, обмеження по ґрунтах в заданих умовах. Дослідження виконувалося за допомогою функцій «зведена таблиця» та «зведена діаграма» в програмному комплексі Microsoft Excel, що дозволило виконати підбір необхідного рішення зміцнення схилу. Висновки відповідно до статті. Запропоноване конструктивно-технологічне рішення по зміцненню схилу від обвалень масивів ґрунту є найбільш раціональним із шести досліджуваних.
23
Kovalova, O. V., та T. S. Shabatura. "Проблеми інституційного забезпечення розвитку сільського зеленого туризму в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (6 грудня 2020): 108–16. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.06.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Комплексне та скоординоване інституційне забезпечення сільського зеленого туризму в Україні в умовах відновлення національної економіки сприятиме активізації підприємницької діяльності галузі, соціально-економічному розвитку сільських територій та реновації рекреаційних зон.
Мета статті полягає в обґрунтуванні механізмів, важелів та інструментів державного регулювання сільського зеленого туризму, визначенні основних проблем інституційного забезпечення та обґрунтуванні пропозицій щодо його удосконалення.
Наукова новизна полягає у наданні рекомендацій щодо розробки напрямів інституційного забезпечення сільського зеленого туризму в Україні.
Висновки. Основні фактори, що ускладнюють процес регулювання діяльності суб’єктів сільського зеленого туризму в Україні, це недосконалість чинного законодавства, кризові явища та процеси, нестача фінансових ресурсів, недостатня платоспроможність населення, сезонний та регіональний характер споживчого попиту на послуги сільського зеленого туризму, недостатній рівень популяризації цього виду послуг, а також не завжди задовільна та стандартизована їх якість. У зв’язку з цим запропоновано розробити інституційні заходи з координації та регулювання, які враховуватимуть пріоритети розвитку галузі, даючи можливість економічним суб’єктам діяти самостійно. З огляду на зазначене доцільно:
1) розробити нормативно-правову базу з метою виділення сільського зеленого туризму в окремий вид економічної діяльності для визначення статусу її економічних суб’єктів, якими є переважно агрооселі та агросадиби, а також принципів ведення ними економічної діяльності та обґрунтування податкової політики;
2) здійснювати координацію дій суб’єктів підприємницької діяльності сільських територій з метою досягнення мультикативних ефектів приватної підприємницької діяльності для уникнення негативних екстерналій, забезпечення симетричності інформаційно-консультативної платформи та соціально-економічної справедливості на селі;
3) включити сільський зелений туризм до: стимулюючих програм розвитку за напрямами пільгового кредитування та оподаткування, програм соціального забезпечення, спеціальних ліній фінансування в рамках надзвичайних фондів та програм підтримки;
4) впровадити дієвий інвестиційний механізм, орієнтований на підвищення рівня туристичної інфраструктури в сільській місцевості.
24
Filipow, Krzysztof, and Zbyshek Shustek. "DWA ALBUMY Z PIERWSZEJ WOJNY ŚWIATOWEJ – CZECHOSŁOWACJA I POLSKA." Ukrainian Numismatic Annual, no. 4 (December 20, 2020): 184–95. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-184-195.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – уведення до наукового обігу двох альбомів часів Першої Світової війни, що становить цінне джерело для вивчення історії становлення грошової системи відроджених Польщі та Чехословаччини. Наукова новизна полягає у тому, що подібні джерела історії грошового обігу вперше публікуються з розширеним аналізом їх змісту а також із залученням архівних та боністичних джерел.Перша Світова війна принесла незалежність колись поневоленим націям. Розпад Австро-Угорської імперії призвів до утворення Чехословаччини а також відновлення незалежності Польщі через 123 роки після її поділу. Основним атрибутом незалежної держави виступає її власна грошова система. Отже, у нових незалежних державах й розпочалося відродження цих систем. Свідченнями бурхливих подій війни та особливостей оновлення грошової системи в різних регіонах слугують різноманітні джерела. Такі джерела становлять два альбоми, матеріали яких відображають зріз грошового обігу в Польщі та Чехословаччині наприкінці війни. Альбом із польськими грошовими знаками демонструє зразки грошових замінників та окупаційних грошей у Польщі з 1914 по 1918 роки. Альбом грошей Чехословаччини – це офіційний документ для користування у Міністерстві Фінансів. Основи обох альбомів складають зразки справжніх грошей, що вийшли з обігу. На початку альбому Чехословаччини включені гроші Австро-Угорщини, що курсували до 1918 року. Альбом складається із прошитих сторінок, кожна з яких має наклеєну банкноту та коментарі до них. Альбом було підготовлено та вручено міністру фінансів Чехословаччини Куно Зоннтагу, призначеного на посаду 25 січня 1925 року, на пам’ять про незалежність. Альбом містить також відбиток банкноти 200 корон, виготовлений за згодою керівництва Австро-Угорського Банку, а також 25 корон більшовицької емісії. В альбомі також представлені рідкісні на час побутування типи банкнот, пробні зразки та старі банкноти Австро-Угорщини із наклеєними марками, в тому числі фальшивими. Польський альбом виготовлений у Варшаві у 1918 році і має деякі відмінності. Альбом розпочинають окупаційні випуски часів німецької окупації. Частину зображених грошей в альбомі було створено із репродукцій, в тому числі подані зображення монети 3 копійки 1916 року, що випускалися Банком Східної Німеччини для Литви. Вказані в альбомі замітки про рідкість предметів боністики свідчать про його колекційну спрямованість. Ще однією відмінністю альбому виступає наявність у ньому місцевих грошей окремих населених пунктів Польщі – Лодзі, Ченстохови, Соснівця та Коло, а також грошових сурогатів та замінників. Також в альбомі представлені бони Кронштадта, острова Котлін та Мітави. Серед грошових знаків новоутворених у Королівстві Польському товариств привертає увагу рідкісна бона вартістю 50 копійок Товариства друзів Цехокінека.Не лише державні утворення, міста та приватні підприємці емітували власні гроші та сурогати. В альбомі представлені грошові знаки муніципалітету, гроші гміни Доброва Горніца. Рідкісними зразками випусків магістратів стали бони номіналом 10 та 40 грошей міста Коло, датовані 1 січня 1917 року, написи на яких вказані польською мовою. Обсяг даної емісії, судячи зі вказаної на бонах інформації, був незначним, всього на 972 рублі сумарної кількості двох емісій. Як додаткова частина в альбомі представлені свідки товарного та продуктового дефіциту Першої Світової війни – хлібні картки, датовані 8 жовтня 1915 року. Представлені картки на отримання маку до Великодня, 1/44 фунта хліба. Представлені також і поштові марки – в альбомі наявні 6 грошів 1915 року міського поштового відділення у Варшаві. Доповнює зібрану в альбомі колекцію лотерейний квиток Королівства Польського.Альбом став популярною для зацікавлених в історії грошового обігу пам’яткою, тому його було тиражовано видавництвом Л. Бруса у Варшаві. Друковані альбоми користувались значним попитом, тому було розроблене і випущене його друге доповнене видання, із доданими ваучерами та бонами міст Лібави та Вроцлава. Цікавий також і той фікт, що видавцем альбому було те саме видавництво «Військові пам’ятки», що виготовляло популярні відзнаки із вказівкою на ринкові ціни для боротьби зі спекулянтами та зростанням цін. Обкладинку альбому прикрашено зображенням евакуаційної квитанції, яку видавали державним чиновникам на час їх виходу із зони російської окупації. Висновки дослідження. Альбом є унікальною пам’яткою грошового обігу та побуту часів Першої Світової війни. Відображає як найпопулярніші, так і рідкісні та пробні зразки державних, міських, муніципальних та приватних бонів. Окрім грошових знаків, сурогатів та грошових замінників в альбомі представлено лотереї, поштові марки, чеки та квитанції, різноманітні посвідки та агітаційні матеріали, що об’єднані в одному виданні на пам’ять про Велику Війну. Крім того, представлені альбоми – це виразні свідчення відродження Польщі та Чехословаччини а також цінне джерело вивчення історії грошового обігу та державотворчих процесів ХХ століття.
25
Семенча, Ілона. "МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТАНУ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ". Економіка та суспільство, № 35 (25 січня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням оцінки стану управління фінансово-економічними результатами, що є маркерами ефективної діяльності страхових компаній. Зазначено, що в такій оцінці потрібно враховувати етапи розвитку компанії, адже кожний з етапів накладає на процес управління свої особливості. Отже, спершу з цієї позиції виділені та описані зони розвитку підприємства у відповідності до закону еволюційного розвитку систем. Далі запропоновано методику, за допомогою якої можливо визначити зону розвитку, в якій знаходиться страховик; з’ясувати конкретний комплекс необхідних управлінських дій щодо реагування на визначений стан; отримати рекомендацію, які із суб’єктів управління повинні брати участь у активному впровадженні змін у відповідь на визначений стан розвитку компанії. Крім того, детально описано, як рекомендовано впроваджувати методику в практику управління страховою компанією та яким чином вписати визначену оціночну процедуру у загальний план управлінських дій щодо покращення фінансово-економічних результатів компанії.
26
Кондрат, Ірина, та Соломія Папірник. "ОФШОРНІ ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ВПЛИВ НА ВІТЧИЗНЯНУ Й СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-47.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено сутність сучасних офшорних фінансових центрів (ОФЦ), їхню відмінність від податкових гаваней. Досліджено мотиви, які зумовлюють нарощення обсягів діяльності офшорів, вигоди та недоліки для них самих та клієнтів. Визначено позитивні і негативні наслідки функціонування офшорних зон на рівні світової економіки, встановлено роль ОФЦ у формуванні світової фінансової кризи 2008 р. шляхом емісії на своїй території проблемних деривативів. Досліджено масштаби офшоризації української економіки. Розглянуто структуру прямих іноземних інвестицій з та в Україну в розрізі країн світу та їх специфічні форми (round tripping та debt-to-equity операції). На основі дослідження ключових факторів популярності офшорних схем серед вітчизняних підприємців запропоновано шляхи зменшення проблеми офшоризації української економіки задля зростання ВВП України та добробуту її громадян.
27
Макаренко, Михайло, та Людмила Іванова. "СУЧАСНІ ОФШОРНІ ЮРИСДИКЦІЇ: МОЖЛИВОСТІ І ПЕРЕВАГИ ДЛЯ БІЗНЕСУ". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням функціонування світових офшорних юрисдикцій. Зокрема, в дослідженні розглянуто класичні офшорні зони та особливості функціонування компаній на їх території. Здійснено аналіз показників експорту фінансових послуг та рівня портфельних активів у валовому внутрішньому продукті територій, віднесених до офшорних юрисдикцій та окреслено переваги для них від діяльності іноземних компаній. Наведено та охарактеризовано ключові бізнес-схеми з використанням офшорних компаній та розрахунки економічної вигоди від їх застосування суб’єктами господарювання. Досліджено основні складові та суми витрат на заснування та обслуговування компаній в різних офшорних юрисдикціях. Визначено ключові переваги використання офшорних компаній для бізнес-структур.
28
Khraban, Ihor. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ". FOREIGN AFFAIRS, 2020, 20–26. http://dx.doi.org/10.46493/2663-2675-2020-7-8-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття стосується формування сучасної зовнішньої політики Італійської Республіки, окреслює основні шляхи руху сучасної Італії, характеризує прагнення нинішньої влади та особисті погляди її керівників у розумінні місця та ролі Італійської Республіки в постбіполярний світ. Зазначається, що Рим традиційно будував свої зовнішньополітичні пріоритети у трьох географічних районах: Середземномор'ї, трансатлантичному партнерстві та Європі. Ці національні пріоритети незмінні та довговічні навіть в умовах політичної нестабільності. Об’єктивною передумовою реалізації зовнішньої політики Італії є економічні показники держави: потужна промисловість, розвинене сільське господарство та високорозвинений науковий потенціал. Однак слід зазначити, що одним із суперечливих факторів, що впливають на зовнішню політику країни, є обмеження суверенітету Італії у багатьох аспектах та приналежність країни до зони інтересів США, що заважає здійсненню зовнішньої політики країни, особливо після глобальна фінансова криза. 4 березня 2018 року євроскептики перемогли на парламентських виборах - популістський Рух 5 зірок та правоцентристська коаліція, де ультраправа Ліга Півночі набрала найбільше голосів. Одним з найактивніших партнерів України у зовнішньоекономічних зв’язках є Італійська Республіка, яка входить у п’ятірку лідерів за товарообігом, посідає третє місце серед основних партнерів України за обсягом наданих послуг. І хоча «проросійська» Італія відверто не виступає проти України, і навіть під час головування Італії в ЄС Україна отримала статус сусіда, у зовнішньополітичній сфері на тлі поглиблення італійсько-російських відносин з Італією на початку це століття виявило дистанціювання Італії від України, що підтвердили заяви на найвищому урядовому рівні італійських лідерів, які не дали Україні жодних шансів отримати членство в ЄС.
29
Redko, K. Yu, та I. O. Tkachenko. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З ЄС". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.231178.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження динаміки, стану та структури зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. Розглянуто зовнішньоекономічну діяльність України на умовах Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі, застосування торговельної частини якої розпочалося в січні 2016 року. Виявлено, що характерною рисою останніх років є деіндустріалізація експорту та закріплення його сільськогосподарської спеціалізації. Продемонстровано, що вітчизняна економіка продовжує утверджуватися на міжнародних ринках як ключовий аграрний гравець. Досліджено відносини між Україною та ЄС. Висвітлено, що Україну вважають важливим політичним та торгівельним партнером Європейського Союзу. Доведено, що ЄС прагне до все більш тісних відносин з Україною, виходячи за рамки просто співпраці, до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичної співпраці. Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України в 2020 році та показано, що основними товарами, орієнтованими на міжнародний ринок, були продукти рослинного походження, неблагородні метали та вироби з них, машини та механізми, мінеральні продукти, жири та олії рослинного та тваринного походження, хімічна продукція, наземні транспортні засоби, літаки, плавучі транспортні засоби. Визначено, що найбільшу частку в структурі експорту та імпорту послуг займали послуги з переробки матеріальних ресурсів, транспортні послуги, послуги в галузі телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні послуги, ділові послуги, роялті та інші послуги, пов'язані з використання інтелектуальної власності, послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю. У дослідженні виділено серед основних партнерів України у зовнішній торгівлі такі європейські країни, як Німеччина, Польща, Італія та Нідерланди. Доведено, що ситуація з торгівлею між Україною та ЄС виглядає не зовсім чіткою, що структура експорту залишається в основному сировинною та низькотехнологічною. Доведено, що зменшення імпортних мит ЄС не призвело до значних змін у структурі зовнішньої торгівлі, що існує негативне сальдо зовнішньої торгівлі для більшості груп товарів і послуг, що негативно позначається на платіжному балансі та економічному зростанні. Доведено, що різностороннє співробітництво з Євросоюзом на сьогоднішній день в повній мірі відповідає природному геополітичному напряму інтеграційної стратегії України і є одним з основних практичних засобів формування ефективної відкритої економіки.
30
Drach, Iryna, та Yurii Skyba. "ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 4, № 1 (10 травня 2022). http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2022.4126.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано особливості діяльності Інституту вищої освіти НАПН України в умовах воєнного часу. На виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, розпорядження НАПН України від 24 лютого 2022 р. № 19-Р працівників Інституту вищої освіти НАПН України переведено на дистанційний режим роботи (наказ директора Інституту від 24 лютого 2022 р.). Діяльність колективу Інституту здійснювалася за такими напрямами: організаційна, дослідницька, освітня, експертна та волонтерська. На засіданнях дирекції та Вченої ради Інституту вищої освіти НАПН України обговорювалися питання щодо організації діяльності Інституту в умовах воєнного часу, зокрема, збереження інфраструктури установи, роботи бухгалтерії, моніторингу місця перебування працівників, необхідності оновлення складу редакційної колегії журналу «Філософія освіти», підготовки звернень та листів до міжнародних організації, академічної спільноти Європейських країн щодо протидії війні Російської Федерації проти України. Для моніторингу реалізації дослідницької діяльності відбулися засідання відділів, на яких наукові працівники звітували про виконання індивідуального плану наукових досліджень за перший квартал 2022 р. Експертна діяльність здійснювалася шляхом підготовки пропозицій до нормативно-правових актів МОН України, рецензування статей до періодичних наукових вітчизняних і міжнародних фахових видань. Для реалізації освітньої діяльності налагоджено комунікацію аспірантів з науковими керівниками та керівництвом Інституту; здійснено моніторинг виконання ними індивідуальних планів наукової роботи; проводиться профорієнтаційна робота щодо прийому до аспірантури та докторантури Інституту за спеціальністю «011 — Освітні, педагогічні науки». Вчені Інституту здійснювали активну волонтерську діяльність — надавали фінансову та матеріально-технічну допомогу Збройним Силам України; спільно з громадською організацією «Інститут лідерства, інновацій на розвитку» започаткували ініціативу «Academics to Academics» (A2A), спрямовану на підтримку академічного персоналу університетів України, переміщених з регіонів, що перебувають у зоні активних бойових дій.