Статті в журналах: "Фінансові втрати"

1

Loiko, Valeryia, та Maria Boieva. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (5 серпня 2019): 21–29. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0203.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто види фінансових ризиків страхової компанії, виділено причини, які можуть посприяти виникненню фінансових ризиків: економічні фактори, зовнішні втручання в діяльність страхової компанії, юридичні втручання, внутрішні дії (або бездіяльність), нестабільність фінансового ринку. Виділено наступні види фінансових ризиків страхової компанії: ризики, пов’язані із купівельною спроможністю грошей; ризики, пов’язані із вкладанням капіталу; ризики, пов’язані із операційною діяльністю компанії. Виокремлено фінансові ризики, які можна застрахувати і які не можна застрахувати. Виділено найбільш чутливі складові діяльності страхових компаній до фінансових ризиків: продажі, податки, маркетинг, інвестиції, фінанси. Процес управління ризиками передбачає здійснення як внутрішнього, так і зовнішнього факторного аналізу. Виділено п’ять етапів, з яких складається процес управління фінансовими ризиками страхової компанії: ідентифікація, оцінка, пріоритизація, реагування, реалізація плану управління ризиками. До найважливіших загроз фінансової діяльності страхової компанії при оцінці фінансових ризиків віднесено наступні види ризиків: ризик втрати платоспроможності; ризики втрати фінансової стійкості та незалежності. Проведено розрахунки коефіцієнтів оцінки фінансового стану та ризиків страхової компанії. За результатами розрахунків зроблено висновок, що страхова компанія, яку було обрано для дослідження, підтверджує статус фінансово стійкої та надійної компанії. Більшість показників перевищували нормативний рівень в декілька разів, показуючи позитивні тенденції до збільшення. Наведено порівняльну характеристику основних методів, завдяки яким у компаніях відбувається процес мінімізації фінансових ризиків. У страховій компанії, яка досліджувалась, для зниження фінансових ризиків використовується методи диверсифікації, хеджування і страхування ризиків. Зроблено висновок, що стандартизація фінансових ризиків у діяльності страхових компаніях відсутня. Великі страхові компанії нівелюють виникнення фінансових ризиків обсягами надання страхових послуг, а невеликі страхові компанії приймають рішення в основному спираючись на міркуванні їх власників або управляючих компанією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Мостовенко Н.А., к.е.н, доцент, Коробчук Т.І., к.е.н., доцент та Чиж Н.М., к.е.н, доцент. "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Для розширення господарської діяльності та забезпечення безперервності господарського обороту економічні суб’єкти в якості запозичених ресурсів найчастіше вдаються до кредитування. Відтак кредитні послуги банків та небанківських фінансових установ займають вагому частку на вітчизняному ринку фінансових послуг. Основними суб’єктами ринку кредитних послуг є банки, небанківські фінансові установи та інші юридичні особи, що не мають статусу фінансових установ, але мають відповідні ліцензії. Ринок кредитних послуг постійно перебуває під дією інституційних, економічних та соціально-політичних чинників, які можуть призвести до дестабілізації, спроб запровадження методів недобросовісної конкуренції, втрати довіри, і, як наслідок, призвести до порушення процесів відтворення. У проведеному дослідженні виявлено, що банківська система є безперечним лідером на ринку кредитних послуг. Проте, нині значну конкуренцію в сегменті кредитування фізичних осіб банківським установам складають різноманітні фінансові установи. Структура кредитного портфеля банків у розрізі клієнтів свідчить про те, що банківські установи достатньо активні в сегменті кредитування фізичних осіб, а тому розглядають фінансові компанії як конкурентів. На ринку зростає попит на короткострокові позики з терміном до одного місця. Також небанківські установи значно випереджають банківський сектор за показником приросту обсягів надання кредитних послуг. Зростає значення ринку лізингових та факторингових кредитних послуг. Ситуацію на ринку кредитних послуг ломбардів можна вважати відносно сталою, обсяг наданих кредитів цими установами зростав повільніше, ніж інші види кредитування. Отже, дія різноманітних ринкових чинників та незавершеність процесів регуляції небанківських фінансово-кредитних установ призводить загострення конкуренції між суб’єктами ринку, до змін в організаційних формах кредитних відносин та у процесах формування попиту та пропозиції кредитних ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Yurkiv, N. M. "Методика еколого-економічного оцінювання виробничого навантаження на лісові екосистеми в процесі заготівлі деревини на експорт". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 38–41. http://dx.doi.org/10.15421/40290407.

Повний текст джерела

Анотація:

Важливим питанням діяльності лісогосподарських підприємств є недопущення негативного впливу на лісові екосистеми або його мінімізація на засадах сталого лісокористування. Встановлено, що екологічно безпечним експортне виробництво лісогосподарського підприємства можна вважати за умов, коли фінансові надходження за реалізацію експортної продукції будуть на рівні, який даватиме змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію експортної продукції, витрати на відтворення лісів, які внаслідок заготівлі (вирубок деревини на експорт) зазнали втрат. Тобто фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси) в процесі заготівлі внаслідок вирубки лісів. Обґрунтовано, що еколого-безпечна експортна діяльність лісогосподарських підприємств залежить від рівня виробничого навантаження на лісові ресурси. Таке навантаження у процесі заготівлі деревини на експорт виражається у витратах на заготівлю і реалізацію експортної продукції, витратах на ліквідацію (перероблення) додаткових відходів виробництва та на відновлення лісів, а також у втратах від експортного виробництва харчових, кормових, технічних, лікарських та інших лісоресурсів. Запропоновано методику оцінювання експортної діяльності підприємства способом розрахунку показника – коефіцієнта екологічної загрози виробничого навантаження від виробництва експортної продукції. Ця методика дає змогу оцінити стан та рівень загрози лісовій екосистемі для вибору стратегії управління еколого-безпечною експортною діяльністю, адекватної до умов та особливостей конкретного лісогосподарського підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Бойчук, Орест. "Проблема політики пам’яті у польсько-німецьких відносинах". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 42 (23 лютого 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.36-45.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження історичної політики неможливе без аналізу основних «історичних» проблем у польсько-німецьких відносинах. В контексті перемовин над Договором про кордони у 1990 р. на порядку денному двосторонніх відносин постала проблема політики пам’яті. Питання відшкодування для польських жертв нацизму стала символічною проблемою, адже факт сплати відшкодування формував моральне задоволення серед польського населення. Водночас проблема виплат відшкодування для польського населення формувала зв’язок з реституційними вимогами німецького населення за втрачене майно в ході переселенських кампаній. Це створило б додаткові проблеми в процесі ратифікації Договору про кордони. Такий контекст розуміли обидва уряди. Німецька сторона в процесі вирішення виплат жертвам нацизму побоювалася фінансових втрат. І якщо в першій фазі вирішення питання цей підтекст не був настільки очевидний, адже і Польща потребувала додаткових грошових надходжень в процесі економічної трансформації, то вже в другій фазі, яка розпочалася від 1998 р. фінансові втрати були чітко викристалізувані для німецької економіки у випадку не вирішення проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Kupyra M. та Ivanisik S. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ВЕКТОР МЕНЕДЖМЕНТУ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті доведено, що менеджмент фінансовою безпекою підприємства залежить від таких складових як фінансова стійкість, ліквідність, ефективність, що векторно формують фінансову стратегію у довгостроковому періоді. Відтак, в такому ключі побудовані теоретико-прикладні постулати дослідження. Встановлено, що під менеджментом фінансової безпеки підприємства визначаємо захищений стабільний стан підприємства, за якого простежується нейтралізація впливу негативних факторів, що в підсумку працює на покращення фінансового стану та базисно веде до самонаповнення, самовідтворення, ефективного управління, стійкого розвитку та формування якісного інвестиційного клімату. Сформовано концепт системи менеджменту фінансовою безпекою підприємства, який працює через ефективність фінансового управління, взаємодію фінансових ресурсів та сумарний ефект результату, що системно оцінюють рівень фінансової безпеки через індикатори. Стратегічне управління фінансовою безпекою підлягає оцінці через векторні орієнтири. Забезпечення оптимального рівня фінансової безпеки через оцінку та нейтралізацію загроз. Підтримка рівня фінансової безпеки працює через захищеність та ефективність. Розроблено стратегічну архітектуру формування векторних орієнтирів забезпечення фінансової безпеки підприємства, що базується на системі вибору типу фінансової стратегії через принципи формування та індикатори ефективності, які посилюють стан безпеки. Обґрунтовано ефект від впровадження типу фінансової стратегії в системі забезпечення фінансової безпеки, що полягає в забезпеченні економічного, нададитивного та фінансового ефектів для підприємства. Фінансова безпека є напрямком розвитку фінансової діяльності підприємства, посилення стану соціально-економічної безпеки, надійності та захищеності, що свідчить про налагоджену систему ефективного фінансового менеджменту. Адже, саме нерівності у формуванні та розподілі фінансових ресурсів провокують втрату оптимального рівня фінансового потенціалу, вимагають від підприємства швидкого реагування на виклики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Дерменжі, Діна Федорівна. "Фінансові ризики в електронних закупівлях, як елементу цифрової економіки". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1280.

Повний текст джерела

Анотація:

Споживання харчових продуктів є незмінною частиною нашого життя. На сьогоднішній день забезпечення харчуванням у навчальних закладах, в установах охорони здоров'я та взагалі в багатьох державних установах відбувається за допомогою електронних закупівель. Відповідно до Закону України «Про державні закупівлі», закупівля це - придбання замовником товарів, робіт і послуг в порядку, встановленому цим Законом [1]. Це є обов'язковим для всіх розпорядників бюджетних коштів і відображається на платформі Prozorro. Така спрямованість економіки є нічим іншим, як прикладом цифрової економіки. Цифрову економіку також іноді називають інтернет-економікою, новою економікою, або веб-економікою. [2] Під цифровий економікою найчастіше розуміють виробництво, продажу та поставки продуктів через комп'ютерні мережі, як і в нашому випадку. Мета «Prozorro» - максимальна прозорість процесу державних закупівель та простота доступу. Основним питанням, яке виникає за участю підприємства в таких закупівлях, це ризики. Вони є на будь-якому етапі діяльності, і можуть виникати незалежно від його дій. З огляду на досить недавнє виникнення такої електронної системи, проблема оцінки таких ризиків є досить важливою і вимагає вивчення. В системі публічних закупівель суб'єкт підприємницької діяльності виступає в ролі учасника, і саме цей статус і є причиною виникнення ризиків. Говорячи про цю систему, можна сказати, що тут в більшості випадків виникають саме фінансові ризики, в частині можливості втрати частину свого капіталу, а також неотримання бажаного доходу, або в недостатньому обсязі.Під втратою частини капіталу розуміється втрата коштів, сплачених за участь у тендерній процедурі. Незалежно від результатів процедури закупівлі вони не повертаються суб'єкту підприємницької діяльності. Під ризиком неотримання бажаного доходу розуміється такий випадок, коли незалежно від об'єктивних чи суб'єктивних причин учасник програє тендер і не отримує додаткового стабільного доходу. І останній випадок, коли підприємство отримує дохід менше бажаного. Це відбувається в результаті скорочення обсягів фінансування і зменшення обсягів закупівлі. Державні закупівлі одночасно є гарантом отримання стабільного доходу, але в той же час можуть стати і причиною його зменшення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Карлін, М., О. Стащук та О. Борисюк. "ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ВРАХУВАННЯ НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 376–86. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241330.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Економічний розвиток підприємств у світі та в Україні 2020 року та на майбутнє дедалі більше залежатиме від урахування нових економічних ризиків, серед яких уже сьогодні доцільно виділити такі: кліматичні, епідеміологічні (передусім — коронавірусні), деглобалізаційні, протекціоністські, популістські, нерівність у доходах. На тлі коронавирусної пандемії і породженої нею економічної кризи найбільше постраждав сектор вітчизняного малого та середнього бізнесу, орієнтований на надання офлайн-послуг. Фактично попит на послуги індустрій громадського харчування, розваг, туризму, гостинності, а також beauty-індустрії і непродовольчого ритейлу в умовах карантину впав у рази. При цьому необхідність платити заробітну плату, податки, соціальні внески, орендні платежі, кредити банкам і контрагентам за постачання та інші послуги зберіглася. Водночас усі види бізнесів, які не встигли перейти на надання товарів і послуг в онлайн-форматі або дотримуються бізнес-моделей, пов’язаних виключно з наданням персональних офлайн-послуг, схильні до ризику банкрутства в майбутньому. Наслідком карантину стане економічна криза, а значить і скорочення купівельної спроможності, зміна споживчої поведінки. Загалом, відбулося порушення традиційної сезонності продажів, змінюються тенденції внаслідок падіння доходів споживача. Водночас прискореного розвитку дістають цифрові послуги: електронна комерція, платіжні системи та послуги замовлення і доставки он-лайн. Також серед інших економічних ризиків у діяльності підприємств особливої уваги набуває необхідність визначення та оцінка фінансово-кліматичних ризиків, які виникають унаслідок обмежень, що накладаються міжнародними організаціями та окремими країнами на бізнес. Відповідно, підприємства, які здійснюють кліматично небезпечну діяльність, повинні розраховувати свої фінансові втрати на перспективу, якщо вони будуть продовжувати подібний бізнес. Проблемою є й той факт, що поки фінансово-кліматичні ризики та інші нові економічні ризики достатньо не вивчені та не систематизовані, а також не досліджено їхній вплив на фінансовий стан підприємств як у світі, так і в Україні. Ключові слова: нові економічні ризики, підприємство, деглобалізація, протекціонізм, економічний популізм, економічна нерівність, Україна. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл. 14.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Юрків, Н. М., І. І. Дідович та Е. А. Кульчицька. "Методика розрахунку рівня екологічної безпеки експортної діяльності лісогосподарських підприємств". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310110.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано та обґрунтовано поняття еколого-безпечного експортного виробництва лісогосподарських підприємств, як такого, за якого фінансові надходження від реалізації експортної продукції є на рівні, що дає змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію цієї продукції, витрати на відтворення лісу і на відновлення корисних соціальних та екологічних функцій лісу, які внаслідок вирубок понесли відповідні втрати. Встановлено, що для забезпечення екологічно безпечного функціонування лісових екосистем у процесі експортної діяльності лісогосподарських підприємств фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси), а також втрати соціальних і екологічних функцій лісу. Систематизовано еколого-економічні фактори, які впливають на безпеку експортної діяльності лісогосподарських підприємств, а також проаналізовано величину і характер цього впливу. Запропоновано та обґрунтовано методику оцінювання рівня екологічної безпеки експортної діяльності, яка базується на розрахунку коефіцієнта рівня екологічної безпеки підприємства. Ця методика передбачає здійснення комплексного оцінювання безпеки експортної діяльності показниками, що враховують ступінь екологічної загрози від виробничого навантаження на лісові екосистеми в процесі виробництва лісопродукції на експорт і ступінь навантаження від експортної діяльності на соціальні та екологічні функції лісу. Запропонована методика розрахунку рівня екологічної загрози від експортної діяльності лісогосподарських підприємств з урахуванням впливу зазначених факторів дає змогу оцінити стан еколого-економічної безпеки експортної діяльності цих підприємств. Така оцінка слугуватиме передумовою для розроблення та прийняття підприємством необхідних управлінських рішень для підвищення ефективності експортної діяльності на засадах сталого розвитку. Запропоновану методику можна використати для оцінювання стану еколого-економічної безпеки експортної діяльності підприємств суміжних галузей національного господарства для прийняття ними адекватних управлінських рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Diorditsa, Oksana. "Комплексний аналіз досвіду впровадження децентралізації державної влади в Україні". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 90–95. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-90-95.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто основи державного регулювання процесів децентралізації на місцевому рівні в Україні, які спрямовані на ефективний результат проведення адміністративної реформи. Необхідність останньої зумовлена певними причинами, головними з яких є неефективна організація виконавчої влади на рівні району та області, зокрема високий рівень централізації влади (замість децентралізації, тобто передання багатьох повноважень органам місцевого самоврядування); нераціональний адміністративно-територіальний устрій, що характеризується великою кількістю дрібних населених пунктів; неефективне місцеве самоврядування, зокрема фінансова неспроможність первинної (базової) ланки місцевого самоврядування за умов задекларованого права на місцеве самоврядування громади кожного населеного пункту. Зазначено, що поява в Україні об’єднаних територіальних громад зумовлена об’єктивними чинниками, більшість із яких має латентний характер. Зокрема, це незворотність глобалізації, яка, впливаючи на всі без винятку макропроцеси, призводить до втрати Україною, а особливо прикордонними територіями, переваг від геополітичного розміщення в частині транзитного «мосту» між Російською Федерацією та Європейським Союзом. Другим вагомим чинником є відставання за всіма показниками соціально-економічного розвитку, що негативно відображається на інвестиційній привабливості держави і її регіонів, впливаючи на інвестиційно-інноваційні показники останніх. Також постійний фінансовий «голод» у частині недофінансування програм регіонального розвитку й перманентна залежність від показників державного бюджету та урядових програм закладають фінансові чинники щодо об’єднання громад. Беззаперечний вплив чинять і військові дії на Сході України, які згуртували територіальні громади в плані оборони та недопущення політичних провокацій і створили підґрунтя для захисту власних територій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ІНДУТНИЙ, В. В., О. Г. ЗОЛОТАРЬОВА та О. Б. ПОХОДЯЩА. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВАРТОСТІ ІКОН". Товарознавчий вісник 1, № 14 (12 березня 2021): 182–204. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Опис одного з можливих способів оцінки якості та прогнозування вартості іконописних творів, а також опис прикладів такої оцінки, які є обґрунтованими результатами досліджень стану ринку відповідних товарів. Методика. Для досягнення поставленої мети були використані методи протокольного порівняльного аналізу зразків, що підлягають оцінці, з окремими об’єктами, виділеними в системі споріднених об’єктів, які вже оцінені та представлені на відкритому ринку. Таким чином, досягаються вимоги щодо обґрунтованості, відтворюваності та доступності для верифікації результатів прогнозування, а також їх корекції при наявності змін на антикварному та мистецькому ринках. Результати. За результатами досліджень встановлено, що в основі формування уявлень про якість лежать гуманітарні потреби особистості в справлянні соціокультурних обрядів «причастя-відлучення» та «обдаровування-віддаровування». Водночас, в основі формування цінових покажчиків на ринку, головне значення відіграють фінансові можливості потенційного покупця. Номенклатурне визначення якості ікон встановлюється на основі врахування сукупності корисної інформації про них, яку обліковують за допомогою відповідей на критеріальні запитання, описані в спеціальному протоколі. Прогнозовані показники вартості ікон потрібні для визначення можливих фінансових збитків у разі втрати пам’ятки культури або наявності майнових спорів; як орієнтовні показники можливої ринкової вартості (за умови наявності попиту) або показники в фінансових операціях – страхові суми, вартість застави, вартість оренди та інше. Прогнозування вартості не можна здійснювати за кінцевими результатами аукціонних торгів споріднених предметів, адже у цьому випадку рефлекторно враховується невмотивована компонента, пов’язана з індивідуальними суб’єктивними потребами покупців. За участі в аукціонних торгах важливим фактором успіху слід вважати швидкий вихід предмета до рівня першої кваліметричної точки. Активність учасників ринку в цьому інтервалі дозволяє більш ґрунтовно передбачити результати у межах перша-друга кваліметрична точка. Наукова новизна. Розроблено оптимальну за часом виконання методику прогнозування вартості ікон для задоволення потреб професійних оцінювачів в завданнях визначення рівня фінансових збитків в результаті втрати пам’ятки культури (або часткової втрати), обґрунтування страхових сум, облікової вартості, очікуваних вартісних показників при продажу на вільному ринку, а також в операціях оренди, застави, оцінки безхазяйного майна. Практична значимість. Проведено дослідження сучасного ринку ікон, виділено основні чинники формування уявлень про їх якість та розроблено теоретичні товарознавчі засади для здійснення оцінки якості та прогнозування вартості. Зазначені розробки мають високе практичне значення: сприятимуть збереженню цієї групи художніх та історичних пам’яток й впровадженню відповідних знань в сферу культури, національного виховання й освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Onyshko, Svitlana, та Tetiana Venhurenko. "ДО ПИТАННЯ ДОМІНАНТ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІДНОСИН У ЛАНЦЮГУ «ФІНАНСОВА СИСТЕМА – ФІНАНСОВИЙ РИНОК – ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО»". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-111-116.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено питання відсутності належної реалізації взаємозв’язку між окремими структурними ланками ланцюга «фінансова система - фінансовий ринок - фінансове посередництво», що призводить до втрати його продуктивного потенціалу при вирішенні проблем соціально-економічного поступу. Наголошено на першочерговому з’ясуванні домінант на рівні концептуальної трансформації відносин у зазначеному ланцюгу крізь призму причинно-наслідкових зв’язків. Виокремлено ключові домінанти зазначеної трансформації, серед яких: 1) вищий рівень зрілості сутнісного наповнення; 2) обґрунтованість обраних стратегічних пріоритетів і цілей та їх екстраполяція на рівень кожної ланки; 3) закономірності розвитку цифрової економіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Zhukova, Julia, та Marina Volyk. "СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ПО СУМНІВНИХ БОРГАХ ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНІСТЮ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, № 1 (25 жовтня 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0106.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі висвітлені теоретичні та методичні аспекти управління дебіторською заборгованістю організації на основі створення резерву по сумнівних боргах. Розглянуто методи розрахункової суми резерву сумнівних боргів. Охарактеризовані відмінності між бухгалтерським і податковим обліком резервів за сумнівною заборгованістю. Нестабільність та недостатня визначеність розвитку економіки України, міжнародна фінансова криза збільшують проблеми, що склалися у системі відносин між суб’єктами господарювання щодо комерційного кредитування. Незважаючи на деяке подолання кризи неплатежів, розміри дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств залишаються значними та набагато перевищують їх розміри в країнах з цивілізованими ринковими відносинами. Дебіторська заборгованість є невід'ємним елементом збутової діяльності будь-якого підприємства. Занадто висока частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства і підвищує ризик фінансових втрат компанії. Розумне ж використання комерційного кредиту сприяє зростанню продажів, збільшення частки ринку і, як наслідок, позитивно впливає на фінансові результати компанії. Виявлено що сучасна система управління дебіторською заборгованістю повинна включати всю сукупність методів аналізу, контролю і оцінки дебіторської заборгованості. Разом з тим, управління дебіторською заборгованістю - це робота з джерелами виникнення простроченої заборгованості та постійна робота з контрагентами, що включає не тільки формування кредитної політики підприємства та організацію договірної роботи, а й управління борговими зобов'язаннями. Доведено що деякі об'єкти обліку безпосередньо не впливають на фінансовий стан підприємства, його виробничі або торгові результати, не змінюють кількості грошей в касі чи на рахунку. Однак вони мають своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства. Одним з таких об'єктів обліку є резерв сумнівних боргів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Богріновцева, Л. М., М. О. Житар та Г. С. Чамор. "ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ: УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (22 червня 2019): 7–19. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.7-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сутність трактування поняття «фінансова стійкість» з точки зору різних науковців, що, в свою чергу, дало змогу узагальнити теоретичні засади щодо її значення та необхідності. Запропоновано класифікацію ризиків, що виникають в процесі страхової діяльності та, які впливають на її фінансову стійкість зокрема. Визначено, що основними з них є внутрішні та зовнішні, в складі яких було виділено основні групи та підгрупи факторів впливу на їх фінансову стійкість. А також представлений механізм хеджування ризиків на основі низки методів та прийомів зменшення можливих втрат з метою забезпечення її прибутковості й фінансової стійкості та визначено важливість управління ризиками, що є одним з невід’ємних елементів досягнення як фінансової стійкості, так і економічної безпеки страховика в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

ПРОГНІЙ, Павло, Данило ПОПОВИЧ, Олена ЗАХАРЧУК, Оксана ШЕВЧУК, Павло ПОПОВИЧ, Ірина МАТВЄЄВА, Віктор ОСТРОВЕРХОВ та Андрій КОЦУР. "БЕЗПЕКА ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПАСАЖИРІВ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (20 травня 2021): 117–30. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.514.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах пандемії COVID-19 виникають значні об’єктивні проблеми з точки зору безпечного перевезення населення громадським транспортом. Динамічна політика швидкого реагування при транспортуванні людей для зменшення ризиків зараження пасажирів і водіїв забезпечується тим, що при перевезеннях необхідним є надання дозволу муніципальними органами влади на перевезення людей без обтяжуючих зайвих обмежень щодо числа пасажирів у салоні, дотримуватись рівня заповнення салону автобуса винятково відповідно до передбачених конструкцію транспортного засобу числа сидячих місць максимальної кількості пасажирів. Як доведено дослідженнями, штучне недовантаження транспортного засобу для уникнення щільного контакту пасажирів не впливає рівень зараження COVID-19, тому дане обмеження не є раціональним, спричиняючи недовантаження і нераціональні суттєві фінансові втрати перевізника, як наслідок, ймовірне звільнення найманих працівників, відповідно негативний соціальний ефект. Сформовано рекомендації, такі як, обов’язкове використання масок у комплекті з рукавичками, посилена вентиляція салону, а також організація посадки – висадки пасажирів тільки на задні двері та 100% безконтактна оплата проїзду для максимального захисту водія. Дане дослідження є основою формування політики перевезень пасажирів громадським транспортом з позиції визначення рівня безпеки в умовах COVID-19 та комфорту пасажирів з розробкою основ вимірювання сприйняття найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту і максимальної безпеки. Ключові слова: організація перевезень, безпека пасажирів, громадський транспорт, пасажиропотік, маршрут

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Гірняк, Л. І., А. К. Червякова, В. С. Папета та Л. О. Бомпа. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В ПЕРІОД КРИЗИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано стан галузі ресторанного господарства України у 2019-2020 р.р., зо-крема у період економічної кризи, зумовленої поширенням пандемії COVID-19 та наслідками антипандемічних заходів. Призупинення діяльності, суттєве зниження обсягу реалізованих послуг, значні фінансові втрати суттєво вплинули на загальну ситуацію, спонукаючи заклади, що втрималися, мінімізувати витрати, оп-тимізувати штат, підвищити ефективність внутрішніх процесів, активізувати власну діяльність шляхом запровадження економічно доцільних нововведень. На сучасному етапі розвитку ресторанної галузі неможливо обійтися без технічних інновацій, запровадження яких стрімко модернізує організаційні процеси у закладах і не лише дозволяє покращити існуючу ситуацію, а й виступає вдалою інвестицією у майбутній перспективний розвиток підприємства. Серед актуальних та перспективних виділяють: організацію швидкої доставки, відкриття dark kitchen (спеціальних закритих кухонь сервісу доставки), інтеграцію додатків доставки з си-стемами обліку закладів харчування або POS-системами, запровадження QR-меню, встановлення спеціалізо-ваного програмного забезпечення на мобільні пристрої клієнтів від закладів ресторанного господарства, вико-ристання програмного забезпечення для планування й управління персоналом, управління списками очікування, бронювання та зайнятість столів та використання інтерактивних таблиць, що створюють додаткові зруч-ності клієнтові при виборі страв, слугують додатковим розважальним пристроєм протягом очікування замо-влення. Ефективна діяльність сфери ресторанного бізнесу безпосередньо пов’язана з інноваційною політикою її структурних складових. Якщо дана політика відсутня на підприємстві харчування, воно розвивається вкрай повільно. За допомогою можливих аспектів вдосконалення можна не лише збільшити суму середнього чеку та кількість замовлень закладу, але й стимулювати його економічне зростання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Vartsaba, V. I., E. V. Mulesa та I. I. Furik. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ СОVID – 19". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 143–53. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.143-153.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження специфіки формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України під впливом пандемії COVID-19, її фінансово-економічних наслідків для сталого розвитку територій й обґрунтування заходів, спрямованих на подолання нових викликів та загроз, спричинених кризою 2020 року. В ході роботи використано сукупність загальнонаукових та прикладних методів дослідження, зокрема: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції – для узагальнення особливостей соціально-економічного розвитку місцевих громад, виокремлення закономірностей наповнення та використання їх бюджетів в умовах бюджетних новацій чинного законодавства, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, удосконалення напрямів стимулювання подального розвитку територій та формування висновків; порівняльний метод – при аналізі критеріїв функціонування місцевих бюджетів до та після появи пандемії; кількісний аналіз – при виявленні сучасних особливостей розвитку бюджетів на місцях; економіко-математичне моделювання – для обґрунтування впливу коронавірусної хвороби на соціально-економічний розвиток територій в умовах фінансової децентралізації тощо. Проведений аналіз особливостей формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України за останні роки показав, що втрати економіки, спричинені карантином та змінами чинного законодавства у зв’язку з COVID-19, негативно вплинули на їх функціонування. Значних втрат місцеві бюджети зазнали за рахунок зниження економічної мобільності податкових надходжень (податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, зниження ставок єдиного податку для І та ІІ групи платників даного податку тощо). Втім, після введення адаптивного карантину, дохідна частина місцевих бюджетів почала зростати, що спричинило відновлення господарської діяльності малого і середнього бізнесу. Однак, в умовах прогнозованого скорочення обсягу дохідної частини бюджетів всіх рівнів, спричиненого пандемією, а також обмеженості доходів Державного бюджету, гостро постає питання в перегляді видатків бюджетів органів місцевого самоврядування та у пошуку альтернативних джерел їх наповнення. Наукова новизна полягає у розкритті принципово нових критеріїв розвитку місцевих бюджетів в сучасних умовах існуючої кризи коронавірусу та доведенні її прямого впливу на розвиток територій загалом. Практичне значення отриманих результатів полягає в новизні обґрунтованих напрямів подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на дохідну та видаткову частини місцевих бюджетів як ефективних способів врегулювання дії фіскального механізму та міжбюджетних відносин загалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Beztelesna, L. I. "УПРАВЛІНСЬКИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 14. http://dx.doi.org/10.31713/ve320202.

Повний текст джерела

Анотація:

Доведено, що на сучасному етапі економічного розвитку суспільства конкуренція як рушійна сила змушує суб’єктів, що функціонують, змагатися між собою та вибудовувати стратегії підвищення конкурентоспроможності. Визнано, що університети є суб’єктами ринкових відносин і вимушені також будувати власні стратегії підвищення конкурентоспроможності. У роботі, на основі аналізу наукових праць, визначено фактори здобуття університетами конкурентоспроможності. Відображено світові моделі побудови національних стратегій здобуття конкурентоспроможності університетами. Рекомендовано для університетів з країн, що розвиваються, для підвищення конкурентоспроможності одночасно займатися передовими науковими дослідженнями і постійно вдосконалювати якість освітніх послуг. Доведено, що вітчизняні університети у свїй діяльності наразі стикаються з проблемою не лише скорочення підтримуючої ролі держави, але й налагодження чітких комунікацій зі студентами, що навчаються, та ведення дослідницької діяльності. Проаналізовані витрати держави на діяльність університетів в Україні. Відображено контингент студентів, їх розподіл за регіонами і формами навчання, вартість одного року навчання та їх рух.Реалізація стратегії конкурентоспроможного університету вимагає розробки механізму, який базується на використанні цілої низки інструментів. Доведено, що в сучасних умовах пріоритет у механізмі управління конкурентоспроможністю університетом, має залежати соціально-психологічним методам. Визначено, що задоволеність студентів навчанням в ЗВО є соціально-психологічним інструментом управління конкурентоспроможністю університету. З цією метою в роботі розроблено анкету опитування студентів, що передбачає оцінювання загального рівня задоволеності навчанням в університеті, знання цілей і стратегії розвитку університету, майбутніх намірів студентів і ще низки напрямків, таких як комунікація, інформація та зацікавленість; управління, співпраця та розвиток. Доведено, що рух студентів є реакцією на реалізацію внутрішньоуніверситетського менеджменту. Проаналізовано динаміку руху студентів України і США. Розраховано фінансові втрати університетів і держави від цього процесу в Україні та наведено дані по США. Запропоновано методичний підхід до підвищення конкурентоспроможності університетів, який передбачає співставлення коефіцієнтів плинності студентів і задоволеності їх навчанням в університеті, прийняття відповідних управлінських рішень, які сприятимуть реалізації конкурентної стратегії – управлінської диференціації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Давиденко, Н. М., О. В. Жовніренко та І. О. Оліфер. "ВПЛИВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ПОДАТКОВУ СИСТЕМУ КРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема тіньової економіки є глобальною для всього світу, але серед європейський країн Україна є серед лідерів, тому детінізація економіки країни має стати головним пріоритетом державної політики. Визначено фактори, які впливають на тінізацію економіки. Встановлено, що тіньова економіка країни тісно пов’язана із рівнем розвитку її податкової системи, можливостями уникнення оподаткування і, як наслідок, недоотриманням надходжень фінансових ресурсів до державного бюджету країни. Здійснено оцінку втрати бюджету через ухилення від податків. Розраховано податковий коефіцієнт та його складники. Визначено, що високий рівень тіньової економіки та суттєві обсяги податкових втрат внаслідок її функціонування призводять до зменшення фінансових можливостей держави та провокують бюджетний дефіцит, що є характерним для України. Запропоновано низку практичних заходів, спрямованих на зниження тіньового сектору економіки країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Джемесюк, А. "Бюджетні порушення - втрати фінансових можливостей". Фінансовий контроль, № 11 (94) (2013): 49–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Tsarenko, O. V. "АНАЛІТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЄВОСТІ ТА ЦІЛЕОРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 84–92. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.84-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сутність оборотних активів, та ризики, пов’язані з процесом формуванням їх оптимальної структури. Визначено вплив прискорення обіговості оборотних активів на фінансові результати діяльності підприємства. Аргументовано процедури постійного моніторингу і аналізу ефективності використання оборотних активів, що забезпечує керівництво підприємства своєчасною інформацією та дозволяє прийняти обґрунтовані управлінські рішення щодо оптимального формування обсягу оборотних активів. Розкрито дефініцію оборотних (мобільних) активів як системоутворюючого елемента поліфункціональних змін масштабів розвиненості структурних одиниць з одного боку – комерційного продукту(послуги) за ознакою його матеріально-речової форми, з іншого – як діяльність з безпосереднього його створення та реалізації в безперервному кругообігу форм власності, що убезпечує: агломерацію різних за природою суб’єктно-орієнтованих відносин та ущільнення взаємодії між усіма ієрархічними рівнями. З’ясовано, що коли підприємства знаходяться на повному самофінансуванні, визначення оптимальної потреби в оборотних активах як в цілому, так і по кожній складовій, має важливе значення. Збільшення суми оборотних активів вище за цей оптимум приводить до збитку через зайві кошти та невикористання наявних матеріальних ресурсів. У той же час зменшення оборотних активів підприємств, в порівнянні з їх оптимальним значенням, спричиняє простої устаткування і інші втрати, пов'язані з відсутністю тих або інших необхідних матеріальних ресурсів. Раціональне управління оборотними активами припускає їхню оптимізацію виходячи з потреби підприємства. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання оборотних активів в залежності від стадії кругообігу, що включають економічно-фінансові детермінанти, джерела та інструментарій регулювання для створення результативної політики управління оборотними активами у загальній стратегії управління активами підприємства для формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, оптимізації джерел їхнього фінансування. Опрацьовано критерії підвищення ефективності використання оборотних активів, що включають: прискорення їх обіговість за допомогою підвищення обсягу реалізованої продукції з забезпеченням довгострокового її випуску на замовлення, а також ретельної і своєчасної добірки продукції на відвантаження; використання методів нормування оборотних активів – метод прямого розрахунку, аналітичний (дослідно-статистичний) метод, коефіцієнтний метод; підвищенням ліквідності та платоспроможність підприємства; дотримання оптимального співвідношення власних і позикових оборотних активів, а також складання бюджетів поточних надходжень і витрат. Для системної оптимізації структурних одиниць визначені такі шляхи управління дебіторською заборгованістю, як надання знижок за швидку оплату; факторинг; контроль стану розрахунків з покупцями при відстроченій(простроченій) дебіторській заборгованості; системний аналіз співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості; класифікація дебіторської заборгованості залежно від її якості та створення резервів безнадійних боргів; проведення моніторингу дебіторської заборгованості і порівняння її показників з такими ж показниками по галузі, конкурентів та даними минулих років. В залежності від стадії кругообігу визначено пріоритетні шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів: скорочення матеріальних запасів на складах за рахунок зниження наднормативних запасів матеріалів, внаслідок поліпшення постачання, за рахунок зниження норм витрат матеріалів на одиницю продукції; зменшення тривалості циклу виробництва основної продукції за рахунок застосування нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці, норм витрат ресурсів, зменшення часу перебування в заділах деталей, складальних одиниць; скорочення залишків нереалізованої продукції через прискорення реалізації, підвищення ефективності роботи служби маркетингу, удосконалення розрахунків, поліпшення комплектності постачань; підвищення ритмічності виробництва внаслідок рівномірності випуску і відвантаження продукції, удосконалення планування і організації виробництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Voznyak, Halyna, та Iryna Zherеbylo. "МІНЛИВІСТЬ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ КРАЇНИ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 23 (29 вересня 2020): 51–57. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-51-57.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджуються наслідки впливу пандемії для економічного та соціального розвитку територіальних громад та України загалом. Проаналізовано фінансово-економічні виклики, акцентовано на потенційних загрозах. Виявлено проблемні аспекти як в секторах економіки, так і в державних та місцевих фінансах. Доведено, що динамічні зміни в усіх сферах діяльності потребують миттєвих відповідних стратегічних і тактичних рішень. З метою мінімізації впливу пандемії на сталий розвиток країни та громад запропоновано низку коротко та середньострокових ініціатив в частині: державної підтримки найбільш вразливих секторів економіки; фінансової підтримки вразливих верств населення; компенсації втрат доходів місцевих бюджетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Менліосманов, З. Т. "РОЗВИТОК МИТНОГО АУДИТУ ЯК ДІЄВОГО ІНСТИТУТУ КОНТРОЛЮ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ЗЕД". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 31–43. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.31-43.

Повний текст джерела

Анотація:

При проходженні митних процедур суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) стикаються з проблемою непередбачуваних, а інколи й неправомірних затримок. Це призводить не лише до втрати часу, але й до втрати конкурентних переваг, погіршення споживчої вартості товарів, а, отже, до певних фінансових втрат як для суб’єктів ЗЕД, так і для держави. Тому наразі для України досить актуальною є проблема спрощення митних формальностей для учасників ЗЕД. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є впровадження ефективного ризик-орієнтованого митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, на основі використання методів оцінювання ризиків та аудиту. Митний аудит, як одна з форм митного контролю, досить успішно зарекомендував себе у міжнародній практиці. Він широко використовується в країнах, що є членами Всесвітньої митної організації та керуються у своїй діяльності міжнародними нормами та стандартами при реалізації митної справи. У сучасних умовах відродження митної служби активне впровадження методів ризик-орієнтованого митного аудиту визначено як один з ключових напрямів реформування митної справи. Це є неодмінною умовою й невід’ємною частиною змін, необхідних для приведення системи митного контролю у відповідність до вимог міжнародного законодавства. У даній статті окреслено окремі проблеми розвитку митного аудиту в Україні та означено шляхи їх вирішення у контексті забезпечення фіскальної безпеки держави у частині правильності нарахування та повноти сплати митних податків та платежів у сфері ЗЕД.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Берідзе, T., З. Бараник, І. Дашко, О. Гамова та С. Ткаченко. "ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 429–36. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245194.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Метою статті є дослідження особливостей інвестиційних ризиків і визначення відповідних методів щодо їх оцінювання у процесі господарської діяльності підприємстві. Сформовано науково-практичний підхід щодо економіко-математичного моделювання на основі мінімізації ризику інвестиційного портфеля задля ухвалення ефективних управлінських рішень. Сучасні методи управління економікою значною мірою спираються на застосуванні економіко-математичних методів, а саме моделювання. Процес інвестування пов’язаний із ризиками. Нестабільність у розвитку сучасної економіки призводить до похибок при ухваленні рішень щодо управління промисловим підприємством. Перш за все, це пов’язано з розподілом фінансових коштів, які зберігаються на балансі підприємств. У підсумку це призведе до наявності фінансового ризику при розподілі фінансів. Наукові доробки зумовлюють актуальність і необхідність подальшого дослідження питання щодо особливостей інвестування для підприємств із відповідним оцінюванням ризику. Формально представлена постановка завдання і послідовне її вирішення шляхом реалізації відповідного алгоритму задля коригування його вартості.. Запропоновано постановку і вирішення завдань формування фінансового портфеля на основі мінімізації фінансового ризику і відповідних втрат, що дозволяє ефективно розподілити фінансові кошти промислового підприємства. Доведено, що для збереження стабільної структури портфеля доцільно мінімізувати дисперсію за обмежень, які накладені на величину інвестицій і ставку прибутковості. Аналіз отриманих результатів економіко-математичного моделювання на основі статичних даних щодо діяльності промислового підприємства ПАТ «Запоріжсталь» підтвердив дієвість запропонованого підходу, що дозволило скоригувати вартість портфеля в бік його зменшення. Доведено, що прибутковість портфеля не може бути більшою від прибутковості самого дохідного цінного папера (акції), що входить у портфель; завжди варто обирати між збільшенням прибутковості і зменшенням ризику. Ключові слова: ризик, інвестиції, портфель, модель, підприємство, прибутковість. Формул: 25; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 17.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Bondarchuk, N. V. "SWOT АНАЛІЗ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 8–15. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.8-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження технології проведення SWOT-аналізу на аграрному підприємстві з метою забезпечення його економічної безпеки. За умов загострення конкурентної боротьби, порушення фінансової стабільності, невизначеності на ринку особливого значення набуває SWOT-аналіз, який є інструментом стратегічного управління. Метою статті є дослідження та виявлення внутрішніх і зовнішніх сторін економічної безпеки аграрного підприємства на основі SWOT-аналізу для забезпечення його ефективного управління. В ході дослідження використано загальнонаукові методи, системний та комплексний аналіз.В статті констатовано, що оцінка рівня економічної безпеки аграрного підприємства формується в розрізі таких основних функціональних складових, як: фінансова, інноваційна, кадрова, техніко-технологічна. Кожна із цих складових оцінюється за системою якісних та кількісних складових, що включають в себе інтегральну оцінку рівня економічної безпеки з вивченням їх важливих показників.Запропоновано алгоритм проведення SWOT-аналізу для аграрного підприємства, який складається з етапів: 1) визначення важливих факторів, які впливають на діяльність підприємства; 2) виявлення загроз та можливостей підприємства, які встановлюються за пріоритетом, необхідності концентрації зусиль та відповідного моніторингу; 3) групування можливостей та загроз за певним взаємозв’язком; 4) будова комплексної матриці та формулювання стратегії.Встановлено, що застосування даного інструменту стратегічного управління, дозволяє своєчасне виявити поряд із сильними сторонами та можливостями підприємства існуючі загрози та слабкі сторони, побудувати ефективну стратегію діяльності і за рахунок сильних сторін та можливостей підприємства втримати свою частку на ринку, покращити фінансовий стан, досягти переваги перед конкурентами, збільшити обсяги виробництва продукції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Козачок, І. "Контроль як складник і регулятор сталого розвитку місцевого самоврядування". Юридичний вісник, № 3 (8 жовтня 2020): 335–41. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1959.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано існуючі правові погляди щодо складу та сутності деталей системи контролю на місцевому рівні. Розглянуто праці науковців і практиків з питання контролю в органах місцевого самоврядування для знаходження нових важелів превентивного внутрішнього контролю як елементів та регуляторів досягнення цілей і планових показників сталого розвитку. Забезпечення результативності, ефективності, відкритості та інклюзивності управлінського процесу, підзвітності та відповідальності суб'єктів управління є одними з основних принципів Концепції сталого розвитку. Належний контроль з боку місцевої влади сприятиме більш ефективному та результативному використанню отриманих ресурсів. Контроль на рівні місцевого самоврядування має стати одним із засобів реалізації права держави захищати законодавчим шляхом інтереси країни і регіонів з метою забезпечення проведення державної і регіональної політики. Діяльність суб'єктів контролю на місцевому рівні має бути спрямована насамперед на попередження та своєчасне виявлення фактів незаконних дій, оскільки не можна забувати таку функцію контролю як нада ння допомоги підконтрольній структурі в наведенні порядку на об'єкті. Метою контролю є не тільки та не стільки викриття недоліків, скільки виправлення помилок у роботі, поновлення законності та дисципліни. В умовах адміністративної реформи превентивний внутрішній фінансовий контроль є найефективнішою формою, оскільки дозволяє запобігти порушенню законодавства, зловживанням та втратам фінансових і матеріальних ресурсів. На стадії фінансового прогнозування та планування превентивний контроль слугує передумовою для прийняття оптимальних управлінських рішень. Дефініція правових засад для виконання контролюючих повноважень представницького органу місцевого самоврядування сприятиме законодавчій уніфікації нових важелів превентивного внутрішнього контролю як елементів та регуляторів досягнення цілей і планових показників сталого розвитку територіальної громади та стане запорукою виконання повноважень, необхідних для вирішення питань місцевого значення. Завдяки контролю процесу сталого розвитку виконуються такі завдання, які забезпечують його ефективність, а саме забезпечуються послідовність виконання прийнятої стратегії; зберігаються та раціонально використовуються ресурси територіальної громади; представницький орган місцевого самоврядування отримує якісну інформацію; своєчасно виявляються та мінімізуються фінансові та комерційні ризики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Karpuk, A., та I. Litsur. "Аналіз фінансування видатків підприємств Держлісагенства з державного бюджету України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 123–30. http://dx.doi.org/10.15421/411814.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено сутність та особливості механізму фіскального регулювання, обґрунтовано науково-теоретичні засади його впливу на забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства в системі фіскальної політики природокористування. Проаналізовано стан фіскального регулювання в досліджуваній сфері та виявлено, що зниження фінансової стабільності лісогосподарських підприємств негативно впливає не лише на фінансово-економічну, але й на соціальну, екологічну ситуацію, продуктивність лісових екосистем, спричиняє погіршення сортиментної структури деревини, втрату нею конкурентоспроможності на ринку. Основними причинами нестачі коштів бюджетів різних рівнів визначено: низьку частку власних дохідних коштів, залежність від державного фінансування, відсутність стимулів щодо додаткового одержання доходів та економного витрачання бюджетних коштів. За умови ефективної організації внутрішньогалузевої взаємодії можливо мінімізувати бюджетну підтримку та функціонувати на засадах самоокупності, збільшивши надходження до бюджетів усіх рівнів. Обгрунтовано залежність наповнення бюджету і подальшого процесу перерозподілу доходів між бюджетами різних рівнів та, як наслідок, збалансованого розвитку лісового господарства, від обсягу податкових надходжень і ефективності застосування інструментів фіскального регулювання. Для поліпшення реалізації лісової політики існує необхідність поліпшити наповнення бюджетів усіх рівнів, що передбачає застосування таких інструментів, які є найбільш дієвими і не вимагають додаткових витрат з бюджету, з одного боку, і не знижують показників діяльності лісогосподарських підприємств – з іншого. Запропоновано концептуальні засади функціонування механізму фіскального регулювання з урахуванням світового досвіду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Breharia, S. H. "Політика фінансово-промислових груп в умовах «Євромайдану» та «гібридної війни» в Україні (на прикладі груп «Приват» та СКМ)". Grani 18, № 1 (23 січня 2015): 109–14. http://dx.doi.org/10.15421/1715020.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується роль фінансовопромислових груп в українській політиці – саме вони контролюють значну частину української економіки, володіють чималими фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Вплив ФПГ на політику є значним і майже не дослідженим. Дослідницький фокус зосереджується на двох представниках великого капіталу – групі «Приват» (Ігор Коломойський) та групі СКМ Ріната Ахметова, які протягом своєї бізнесісторії часто конкурували одна з одною. Метою статті є опис політики вказаних ФПГ та її наслідків в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні. У статті з’ясовується, що прагнення законсервувати ситуацію і зберегти ресурси веде до поступового знецінення, або втрати ресурсів, а готовність брати участь ув зміні ситуації з ризиком втрати ресурсів надає нові ресурси і можливості. Навіть якщо ресурсів в цілому стає менше, гравець з активною позицією отримує їх більше, а у гравця з пасивною позицією вони зменшуються.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Kovalenko, Larisa Oleksiivna. "СТРУКТУРНІ ЗМІНИ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНУ АКТИВНІСТЬ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, № 2(10) (2017): 97–104. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2017-1-2(10)-97-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Представляє інтерес дослідження відповідності заявлених цілей щодо розбудови інноваційної моделі економіки змісту конкретної політики їх реалізації. Постановка проблеми. Показники розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в економіці свідчать про відсутність адекватних законодавчих актів в частині фінансової підтримки інноваційної діяльності та обмеженість фінансових можливостей реального сектору економіки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний науковий і практичний внесок в дослідження механізмів фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності становлять праці провідних науковців В. Гейця, В. Александрової, Л. Федулової, А. Даниленко, С. Онишко та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Високий динамізм розвитку, загострення економічних, політичних протиріч вимагає вдосконалення фінансової бази інноваційної діяльності підприємств. Постановка завдання. Метою статті є дослідження тенденцій зміни структури капіталу в галузях реального сектору економіки та оцінка їх впливу на інноваційно-інвестиційну активність підприємств. Виклад основного матеріалу. Дослідженням виявлені негативні тенденції зміни структури капіталу підприємств базових галузей економіки. Зменшується частка власного капіталу, більше половини джерел фінансування припадає на поточні зобов’язання. Скоротились кредитні програми для бізнесу, що зумовлено високими процентними ставками та низьким рівнем рентабельності підприємств. Негативний вплив на ці процеси здійснила монетарна політика НБУ: трикратне знецінення національної валюти, висока інфляція та облікова ставка поглибили кризу і обмежили доступ підприємств до кредитних ресурсів. Висновки. Стратегія управління економікою країни орієнтована на екстенсивний розвиток. Якщо вона буде консервуватись і на майбутнє, то економіка України залишиться не конкурентноздатною, не спроможною вирішити проблеми бідності значної частини населення, втратить свій науково-технічний, інтелектуальний потенціал. Обгрунтовані напрямки зміцнення фінансової бази інноваційної діяльності бізнесових структур та підвищення їх інвестиційної привабливості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Бєлікова, Ксенія, Юлія Кравченко, Сергій Потеряйко та Олександр Марченко. "ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ОРГАНАМИ УПРАВЛІННЯ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ: ПРАВОВИЙ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ". Науковий вісник: Державне управління 4, № 6 (30 листопада 2020): 6–29. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-6-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Значна кількість надзвичайних ситуацій, що відбуваються в світі, їх місцями масштабні наслідки та безповоротні втрати змушують науковців дедалі частіше сферою своїх наукових інтересів обирати дослідження причин виникнення непередбачуваних подій з метою їх попереджень, особливостей реагування на них відповідних служб, ефективності ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру тощо. Окремої уваги заслуговує побудова раціональної взаємодії між органами управління та силами, що залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Адже, від злагодженості такої взаємодії, вчасного коригування дій цих органів та сил на підставі релевантної інформації залежить життя людей. Враховуючи зазначене, авторським колективом досліджено актуальні правові, організаційні та економічні аспекти щодо організації взаємодії між органами управління в умовах надзвичайних ситуацій. На підставі отриманих наукових результатів, запропоновано заходи щодо удосконалення процесу організації взаємодії, зокрема: правового забезпечення – шляхом внесення доповнень в Кодекс цивільного захисту України щодо заходів взаємодії, організаційного – шляхом визначення раціонального методу організації взаємодії, що відповідає умовам конкретної надзвичайної ситуації, економічного – застосування раціонального методу фінансово-економічного аналізу, що дозволяє визначити найбільш ефективний, результативний та економічний метод взаємодії. Ключові слова: надзвичайна ситуація, методи взаємодії, органи управління, економічне обґрунтування, управлінське рішення, фінансово-економічний аналіз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Batiuk, Larysa. "Боргова залежність і девальваційний цикл в українській економіці". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 1 (20 березня 2020): 91–100. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.01.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою статті є висвітлення результатів дослідження причин і механізму нарощення зовнішнього боргу України, взаємозв’язок цих процесів із формуванням девальваційного циклу в економіці країни, а також аналіз доцільності продовження політики нарощення зовнішніх запозичень у майбутньому. Методологія / методика / підхід. Для досягнення поставленої мети використано системний підхід, методи узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та порівняння. Крім того, нами використано такі спеціальні методи: економіко-статистичний і монографічний (для оцінки й аналізу боргової залежності економіки України); абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення й аналізу результатів дослідження). У ролі емпіричної основи використано офіційні статистичні бази даних Національного банку України та Міністерства фінансів України. Результати. У статті досліджено причини і механізми нарощення зовнішнього боргу України, взаємозв’язок цих процесів із формуванням девальваційного циклу в економіці країни. Також проаналізовано доцільність і ризики продовження політики нарощення зовнішніх запозичень у майбутньому. Установлено, що боргова політика в Україні потребує трансформації у відповідності до національних інтересів. Доведено, що управління державним боргом повинно формуватися з урахуванням ризиків, перш за все, ризику фактичної втрати незалежності країни. Оскільки спекулятивний капітал, залучений за рахунок надприбутковості вкладень в облігації внутрішньої державної позики, не є інвестиціями в реальний сектор економіки, що загрожує різкому знеціненню гривні. Оригінальність / наукова новизна. У результаті дослідження вперше обґрунтовано взаємозв’язок між процесами нарощування зовнішнього боргу та формуванням девальваційного циклу в економіці країни. Дістало дальшого розвитку дослідження ризиків продовження нарощення зовнішнього боргу України. Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для дальших наукових розвідок щодо механізму уникнення ризикової розбалансованості фінансової системи в контексті боргової залежності та девальваційних циклів в економіці будь-якої країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Mandryk, V. O., та V. P. Moroz. "Законодавче регулювання обігу криптовалют в Україні, проблеми та перспективи їх розвитку". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 67–71. http://dx.doi.org/10.15421/40290414.

Повний текст джерела

Анотація:

Швидкий розвиток технологічних інновацій супроводжується змінами в перенесенні розрахунків у електронний формат, що зумовлює появу нових платіжних інструментів. Із розвитком інформаційних технологій виникає багато нових і різноманітних форм грошей, зокрема електронні гроші та криптовалюти. Розглянуто зарубіжний досвід регулювання обігу криптовалют, зокрема окреслено основні позиції фінансових інституцій. Висвітлено позицію НБУ стосовно обігу криптовалют в Україні та запропоновано зміни законодавчо-нормативного регулювання обігу криптовалют, що передбачені у проектах законів. Проаналізовано проблеми оподаткування майнінгу, пов'язані з використанням віртуальних криптовалют для нелегальних трансакцій, торгівлі наркотиками, зброєю та іншими забороненими товарами, втрати державної монополії на емісію грошей, зниження сеньйоражу центральних банків, зменшення попиту на національну валюту, що зумовлює її знецінення, зміну швидкості обігу, що ускладнює процес визначення швидкості грошей і проведення грошово-кредитного регулювання, неможливість проведення ефективної грошово-кредитної політики, зменшення рівня впливу та усунення фінансових посередників та ін. Окреслено основні напрями вдосконалення регулювання обігу криптовалют на основі порівняння чинного в Україні законодавства з економічно розвиненими країнами Європейського Союзу та світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

A., Kvasko, and Grygorova Z. "MANAGING THE EFFICIENT USE OF WORKING TIME." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 45 (March 30, 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2022-45-3.

Повний текст джерела

Анотація:

The article considers the importance of rational use and effective management of working time in modern conditions. Time is a unique resource that does not recover and does not accumulate, it must be used wisely to obtain certain values. At the same time, it is an important competitive factor, so the level and quality of working time needs systematic research. The article presents methods for studying the cost of working time, provides indicators of the use of working time for certain types of economic activity, identifies and summarizes the main causes of losses and irrational costs of working time. It is noted that all-day loss of working time is determined by comparing the actual time worked and the normative fund of time, and internal – by conducting special studies. Downtime (loss of working time) may depend on the contractors themselves, the employer and arise from other circumstances that do not depend on the direct subjects of labor relations. In the conditions of digitalization of the economy, intensification of competition and transformation of classical labor relations, the role of personal labor planning as a component of rational use of labor and working time in particular is growing. The article considers non-standard forms of employ-ment that are gaining popularity in modern conditions, namely: flexible working hours, part-time employment, remote employment, homework, outstaffing and more. Reducing or eliminating the loss of working time is a reserve for increasing productivity, production, profitability, which does not require significant costs or additional investment, so in conditions of limited financial resources becomes a priority for businesses. According to the results of the study, the areas of reducing losses and irrational costs of working time were identified, including: providing the production process with all necessary resources, optimizing workplace planning and maintenance, streamlining the division and cooperation of labor in individual departments and organizations as a whole. advanced techniques and methods of work, improving the quality of labor rationing and the level of validity of norms, the use of an effective motivational system at the enterprise.Keywords: working time, unproductive time expenditure, loss of working time, downtime, study of working time costs, non-standard forms of employment. У статті розглянуто значення раціонального використання та ефективного управління робочим часом у сучасних умовах. Час є важливим конкурентним чинником, тому рівень і якість його використання потребують систематичного дослідження. Подано методи дослідження витрат робочого часу, наведено показники використання робочого часу за окремими видами економічної діяльності, визначено та узагальнено основні причини втрат і нераціональних витрат робочого часу, які поділені на три групи залежно від винуватця втрат часу, розглянуто нестандартні форми зайнятості. Скорочення або ліквідація втрат робочого часу є резервом збільшення продуктивності праці та обсягу виробництва, що не потребує значних витрат або додаткових інвестицій, тому в умовах обмеженості фінансових ресурсів стає пріоритетним для підприємств. За результатами дослідження визначено напрями скорочення втрат та нераціональних витрат робочого часу.Ключові слова: робочий час, непродуктивні витрати часу, втрати робочого часу, простої, дослідження витрат робочого часу, нестандартні форми зайнятості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

МОРОЗ, ОЛЕКСАНДР. "Держава і місцеве самоврядування в Україні як інститути утвердження влади народу (питання взаємодії)". Право України, № 2021/02 (2021): 42. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-02-042.

Повний текст джерела

Анотація:

Серед багатьох вад української державності визначальною є відсутність необхідної системи влади, тієї системи, за допомогою якої Україна могла би стати насправді правовою, демократичною і соціальною державою. У суспільному житті, в державному управлінні відсутність такої системи підмінюється її сурогатами, що мають формальні ознаки необхідних елементів влади, але суттю своєю протилежні декларованому в дефініціях змісту. Це небезпечно не лише спотворенням важливих категорій (рада, партія, демократія, право, вибори, справедливість тощо), а й виродженням державних інституцій у свою протилежність, при певних умовах – втратою державності. Як суб’єкт периферійного капіталізму, Україна небезпечно наблизилася до такої перспективи, набуваючи ознак колонії з її закономірними атрибутами: зовнішнім управлінням, експортно-орієнтованою сировинною економікою, безробіттям, фінансовою, енергетичною, військовою та іншими залежностями. Похідними такого стану стали втрата контролю над частиною територій, деіндустріалізація, занепад науки і всієї соціальної сфери, небувала трудова міграція, порушення прав людини, неймовірна корупція (“генератором” якої є державні, найперше правоохоронні, органи), озлидніння більшості населення при фантастичному збагаченні окремих. Бізнес, кримінал і влада створюють конгломерат, чий інтерес протилежний інтересам переважної більшості населення, між владою і народом розширюється прірва. Зрозуміло, що така держава не має майбутнього. Вона може епізодично прислужуватися зовнішнім силам, будучи подразником для підігрівання конфліктів при геополітичному протистоянні відомих держав. Власне, те і спостерігається. Як запобігти катастрофі? Ключ до порятунку – реформа системи влади, розвиток реального спроможного самоврядування. Тим самим розпочинається перетворення людини в громадянина, населення – у народ. Ідеться про один з основних напрямів для досягнення цієї мети.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Goncharenko, M. "ЗМІНИ ДО БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ПЕРІОД КАРАНТИНУ: ВПЛИВ НА ФІНАНСОВУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТЕРИТОРІЙ". Theory and Practice of Public Administration 2, № 69 (26 травня 2020): 167–74. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено систематизації загроз для місцевих бюджетів, спричинених змінами до бюджетного та податкового законодавства в період карантину, аналізу можливих втрат доходів, а також розробленню рекомендацій з мінімізації фіскальних ризиків та недопущення розбалансування бюджетів місцевого самоврядування. Досліджено зміни, що прямо вплинули на дохідну частину місцевих бюджетів, зокрема звільнення суб’єктів господарювання від плати за землю та податку на нерухоме майно в березні, а також зменшення обсягу цільових субвенцій із державного бюджету. Проаналізовано можливий вплив зниження підприємницької активності та спаду економіки в період карантину на фінансову конкурентоспроможність територій. Запропоновано заходи із забезпечення збалансування місцевих бюджетів у період карантину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Khlivniuk, Tetiana P. "ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК ДЕФОРМАЦІЇ КЛАСИЧНИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, № 1 (24 липня 2021): 104–12. http://dx.doi.org/10.15421/352112.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджуються соціальні зміни, зумовлені технологічним прогресом (Четвертою промисловою революцією), та їх вплив на інститут соціальної держави. Питання впливу технологізації на соціальну державу розглянуто з двох позицій: 1) як технологічний прогрес видозмінює модель соціальної держави і чи може призвести до «відмирання» цього інституту; 2) як технології модернізують наявні механізми функціонування класичних моделей соціальної держави. Аналізується вплив роботизації, зростання ролі штучного інтелекту на зайнятість населення (очікуване зростання безробіття). Висловлюється дослідницька гіпотеза, що технологічні новації можуть посилити фінансове навантаження на інститут соціальної держави, яка вже втратила свою стійкість з низки причин і потребує нагальної модернізації. Відтак авторка з’ясовує наявність/відсутність кореляції між технологічним прогресом та потребою реформування моделі соціальної держави з урахуванням соціальних змін на ринку праці та в інших сферах життєдіяльності. Констатована необхідність переосмислення змісту та форми соціальної держави з огляду на глобальні зміни останніх десятиліть. Підкреслено, що ці зміни спричинені цифровізацією, штучним інтелектом, зростанням незахищеності працівників, залучених до нестандартних форм зайнятості і не охоплені соціальним страхуванням. Водночас авторка відзначає невиправданість розгляду технологічного прогресу лише з позицій ризиків для класичних моделей соціальної держави, оскільки очевидними є й переваги, пов’язані зі спрощенням організації надання державами соціальної підтримки. Підкреслено, що технологічний прогрес відкриває як нові можливості, так і посилює наявні та спричиняє нові ризики для соціальної держави, стійкості державних фінансів. Авторка констатує: такі процеси вимагають зміни підходів до системи соціального забезпечення, інституційного «капітального ремонту» соціальної держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Бродська І.І., Зеленко С.В. "ОПТИМІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ". Економічні науки. Облік і фінанси 1, № 15 (57) (13 грудня 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2018-15/57-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розкриттю питань оптимізації управління дебіторською заборгованістю в кредитних спілках. Автором обґрунтовано класифікацію розрахунків з різними дебіторами з уточненням аналітичної інформації щодо дебіторів та оцінки заборгованості на звітну дату. Доведено важливість формування резерву сумнівних боргів щодо іншої дебіторської заборгованості. Узагальнено основні засади формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернутих позичок щодо дебіторської заборгованості за наданими кредитами, включаючи заборгованість за несплаченими нарахованими відсотками по кредитам. В статті уточнено ознаки простроченого кредиту. Автором подано низку контрольних процедур задля оптимізації управління дебіторською заборгованістю небанківською фінансовою установою, зокрема: контроль за своєчасністю та повнотою платежів за різними видами дебіторської заборгованості на звітну дату (звірка планових та фактичних платежів); контроль за термінами прострочення; контроль за формуванням резервів щодо всіх видів дебіторської заборгованості. Ключові слова: дебіторська заборгованість, дебітори, резерв сумнівних боргів, резерв забезпечення втрат від неповернутих позичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Чиж Н.М., Урбан О.А. та Дзямулич М. І. "ПЕРСПЕКТИВИ НАРОЩЕННЯ КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 139–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-20.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних умовах кредитування суб’єктів господарювання в належних обсягах є важливою складовою ефективності функціонування як малого так і середнього та великого бізнесу, що в свою чергу забезпечує належний розвиток всіє економіки України. Враховуючи складну економічну ситуацію сьогодення всі українські суб’єкти господарювання мають проблеми з падінням обсягів продаж та зменшенням ефективності фінансово-господарської діяльності, саме це сприяє зниженню їх платоспроможності, кредитоспроможності та значно заважає зростанню фінансових можливостей. Водночас перед ними постійно стоїть питання про необхідність оновлення основних засобів, придбання сировини та матеріалів та покриття інших постійних витрат, тобто без кредитів не обійтися. В статті автори розглядаються актуальні питання обсягів кредитування банківських установ в Україні протягом 2012-2020 років. Аналізується сучасний стан кредитування, в тому числі надані кредити домогосподарствам та корпоративному сектору. У 2020 році відбувалося значне нарощення іпотечного кредитування, що для нашої держави є не типовим явищем, враховуючи ризиковість та кризові явища сьогодення. Розвитку кредитування надалі сприятиме зниження кредитних ставок. Банки активізували кредитування малого бізнесу протягом останнього року зважаючи на те що саме бізнес отримав значні втрати в умовах пандемії. У статті розкриваються шляхи та перспективи нарощення обсягів кредитування в України в умовах економічної нестабільності. На сучасному етапі розвитку найважливішим завданням є розширення програм по іпотечному кредитування, адже саме іпотека сприяє в подальшому пожвавленням попиту населення; зниження кредитних ставок; збільшення рівня схвалення заявок на кредити населенню як на іпотечні так і споживчі; послаблення банківськими установами вимог до заставного майна; лояльне ставлення до фінансового стану клієнтів; індивідуальний підхід до кожного позичальника з можливістю підібрати вигідну кредитну програму; пом’якшення стандартів кредитування населення за споживчими кредитами. Також не менш важливими є вирішення таких проблемами кредитування в Україні як: високі кредитні ставки; жорсткі умови та посилення стандартів для великих підприємств через погіршення курсових очікувань; недостатня державна підтримка іпотечного кредитування; впровадження великої кількості соціальних програм іпотеки з більш низькими та доступними відсотковими ставками. Вітчизняна банківська система має достатній потенціал щоб ефективно функціонувати та нарощувати обсяги кредитування. Причому результатом впровадження заходів стимулювання нарощення обсягів кредитування має стати не лише кількісне зростання кредитів, а й підвищення ефективності процесу кредитування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Берназ-Лукавецька, О. "ДО ПИТАННЯ ПРО ПІДТРИМКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В БОРОТЬБІ З ПАНДЕМІЄЮ COVID‑19". Юридичний вісник, № 4 (6 жовтня 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2226.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено проблеми,які відчуває малий та середній біз-нес унаслідок пандемії коронави-русу COVID‑19. Малий та серед-ній бізнес завжди відіграє важливуроль в економіці будь-якої держави.Пандемія COVID‑19 є безпреце-дентною загрозою соціально-еконо-мічному життю країн усього світу.Регулярно публікуються тривожністатистичні дані, які допомага-ють зрозуміти масштаби втрат,зокрема кількість хворих і помер-лих від COVID‑19. Нині більшістькраїн готується до чергового спа-лаху епідемії унаслідок поширеннянового штаму Дельта, який вва-жають серйознішим і вразливимпорівняно з попередніми. Саметому актуальним є детальний ана-ліз усіх заходів, за допомогою якихінші держави світу долають цюпроблему.У статті зазначено, що такимизаходами є заборона звільнятипрацівників, змушених сидітивдома під час догляду за дітьмиабо літніми родичами; скороченимособам або особам, які втратилисвої доходи дозволено тимчасовоне здійснювати платежі з іпотекита комунальні послуги; орендо-давцям забороняється розриватидоговори з наймачами, які внаслі-док фінансових труднощів черезситуацію з коронавірусом неспро-можні заплатити орендну плату;надання спеціальних виплат (спе-ціальні ваучери). Окрему увагу при-ділено Україні, де також проведенанизка заходів у період пандемії.Нами виділені такі заходи: подат-кові преференції, підтримка малогота середнього бізнесу, наданнядопомоги застрахованим особамна період здійснення обмежуваль-них протиепідемічних заходів,кредитні канікули, інформаційнапідтримка бізнесу, зокрема агробіз-несу. Національний банк Українирекомендував будь-яким фінансо-вим установам ввести для бізнесута населення особливий пільговийперіод обслуговування кредитів уперіод дії карантину. Банки пропо-нували декілька варіантів реструк-туризації кредитів за кредитнимидоговорами, серед яких основнимиє капіталізація відсоткових пла-тежів, часткове або повне звіль-нення від сплати тіла кредиту начас карантину з відповідним йогоподовженням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Данилюк, Л. С. "РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслене коло завдань децентралізації щодо підвищення рівня фінансової спроможності громади. Зазначена необхідність участі територіальних громад в реформуванні вітчизняної системи місцевого самоврядування. Визначені головні причини проблем розвитку економічного потенціалу об’єднаних територіальних громад України: 1) корумпована централізована вертикаль державної влади, нераціональне використання нею фінансових і природних ресурсів; 2) відсутність ефективного та практичного механізму місцевого самоврядування, як демократичного механізму місцевого управління; 2) зростання рівня недовіри громадян до державної влади; 3) фінансово-економічна неспроможність переважної більшості громад; 4) недостатній рівень компетентності переважної кількості органів місцевої влади та громадського активу; 5) непорозуміння між місцевими державними установами, відсутність їх відповідальності перед громадою тощо. Запропоновані організаційно-економічні підходи для стимулювання підприємницької активності мешканців громади і активізації підприємницького середовища. Увага приділяється дослідженню професійного складу населення, визначенню джерел та розподілу доходів, ресурсів, наявних у ОТГ. Наведений перелік пріоритетних питань кандидатам до виконавчих органів та Рад ОТГ: 1) професійні якості і здатність бути віч-на-віч з громадою, що означає приведення системи місцевого самоврядування у відповідність з Конституцією України та готовність вирішувати проблеми громади; 2) вміння організувати комунікацію: громада – органи влади, створення Центру громадських комунікацій; 3) налагодження цивілізованих відносин з інвесторами та приватним бізнесом: громада – забудовники – промисловці – аграрії (будувати великі промислові, житлові, туристичні, розважальні, інфраструктурні об’єкти – тільки з дозволу громади); 4) приведення структури місцевого управління до оптимального варіанту, в першу чергу оптимізація комунальних підприємств; 5) сприяти розвитку сферам охорони здоров’я, освіти, дитячої та молодіжної творчості і спорту, культури, транспорту; 6) створення економної політики в сфері ЖКГ, захист інтересів ОСН; 7) створення та здійснення економічного та соціального плану розвитку ОТГ, який відповідає інтересам місцевої громади. За основу економічного та людського потенціалу ОТГ необхідно застосовувати два надважливих показника. Перший – індекс якості життя кожного представника територіальної громади (здоров’я та довголіття, доступність освіти і гідний рівень життя). Цей індекс допоможе втримати людей від міграції в інші регіони або за кордон і навпаки залучити додатковий людський ресурс. Конкурентоспроможність регіонів – це другий надважливий індекс, який визначає здатність регіонів створити привабливе середовище для розвитку бізнесу й інвестицій. З цією метою формується загальнонаціональний рейтинг з урахуванням показника про власні доходи на одного мешканця, рівня дотаційності бюджету, що не повинен перевищувати 30 % від суми місцевих доходів та капітальних видатків на одного мешканця без субвенцій з держбюджету та питомої ваги видатків на утримання керівного апарату. Моніторинг наявної ресурсної бази, разом із вивченням реальних потреб і можливостей територій громад необхідні для подальшого формування інвестиційної стратегії ОТГ. Кожний з регіонів України повинен мати інвестиційні паспорти ОТГ, які мають вміщати інформацію про економічний потенціал ОТГ, а ретельний аудит ресурсних баз ОТГ повинен стати основою для розробки стратегій економічного розвитку громад.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Barabash , B. A. "Компетенція законодавчої влади на сучасному етапі розвитку суспільства". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 13–26. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті детально розглядаються функції і компетенція законодавчої влади. Аналіз проведено з урахуванням законодавчих новел та сучасних тенденцій розподілу владних повноважень, що спостерігаються у світі.Метою статті є дослідження сучасних тенденцій розвитку компетенції законодавчої влади. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі основних функцій і компетенції законодавчої влади з точки зору переважаючих тенденцій розподілу влади в сучасному світі.Висновки. Парламент обмежений у своїх фінансових правах, у праві контролю над діяльністю уряду. Парламент не визначає й політичної програми уряду. Обговорення урядових заяв зводиться лише до формального вираження побажань кабінету. Важливим засобом впливу на уряд у парламентських республіках та монархіях могло б стати право парламенту на вираження вотуму недовіри. Однак можливість використання такого засобу обмежена тим, що парламент піддається ризику дострокового розпуску, до якого може вдатися уряд. У республіках зі змішаною формою правління прем’єр-міністр та міністри призначаються президентом, але визначається склад уряду зазвичай з урахуванням співвідношення партійних сил у парламенті. Однак ця норма не є обов’язковою і більшою мірою залежить від голови держави, аніж від парламенту. Парламент може висловити недовіру кабінету, але така процедура є досить складною. Крім того, вона, як і в парламентарних державах, може призвести до розпуску самого парламенту. У президентських республіках парламент та президент, який стоїть на чолі уряду, формально незалежні один від одного. Не маючи можливості безпосередньо впливати на діяльність президента та його адміністрації, на формування останньої, парламент може певною мірою використати власні фінансові та контрольні повноваження як засіб впливу на них. Але фактично державні органи діють не ізольовано один від одного, а є єдиним механізмом влади, головним завданням якої є вироблення загальної стратегії для забезпечення інтересів тих соціальних прошарків суспільства, яким ця влада належить. Отже, очевидним є той факт, що законодавча влада практично втратила своє початкове значення, і зараз є рудиментарним, анахронічним елементом системи державного управління, потребуючи суттєвої трансформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

ЗЕЛЬДІНА, ОЛЕНА, та ВІКТОР ГРИШКО. "Страхування ризиків як гарантія захисту прав інвесторів на територіях пріоритетного розвитку". Право України, № 2021/07 (2021): 136. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-136.

Повний текст джерела

Анотація:

Політична ситуація в Донецькій та Луганській областях відрізняється від інших регіонів України, що пов’язано з воєнними діями та близькістю до лінії розмежування. Для залучення інвесторів до територій пріоритетного розвитку в Доне цькій та Луганській областях законодавець повинен запропонувати різноманітні та дієві гарантії захисту їхніх прав. Враховуючи соціально-економічну та політичну ситуацію в Донецькій та Луганській областях, однією з основних гарантій захисту прав інвесторів повинно стати страхування воєнно-політичних ризиків. Мета статті – виявити проблеми, які заважають застосуванню в Україні інституту страхування воєнно-політичних ризиків, і виокремити основні складові інституту страхування воєнно-політичних ризиків як гарантії захисту прав інвесторів на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) у Донецькій та Луганській областях. Законодавство України про інвестиційну діяльність передбачає страхування інвестицій як один із видів гарантій захисту інвестицій, проте відсутність механізму страхування воєнно-політичних ризиків не дає можливість застосовувати на практиці цей інститут права. Отже, необхідно створити дієвий механізм страхування воєнно-політичних ризиків, з урахуванням специфіки ситуації, що склалася у Донецькій та Луганській областях, що дає змогу усунути існуючі про-галини в законодавстві та надасть можливості для покращення інвестиційного клімату України. Основними складовими інституту страхування воєнно-політичних ризиків є: види воєнно-політичних ризиків та суб’єкти, які мають право здійснювати страхування воєнно-політичних ризиків. Законодавець повинен передбачити страхування від таких воєнно-політичних ризиків у процесі здійснення інвестиційної діяльності на ТПР у Донецькій та Луганській областях за обставин, що не залежать від інвестора та мають ознаки ймовірності та випадковості настання: втрата інвестицій та іншого майна інвестора; фізичне пошкодження інвестицій та іншого майна інвестора; зміна умов здійснення інвестиційної діяльності, зокрема скасування пільгового режиму, що унеможливлює виконання інвестором умов, які передбачено договором на реалізацію інвестиційного проєкту на ТПР. Відповідно до законодавства України страхування воєнно-політичних ризиків на ТПР у Донецькій та Луганській областях можуть здійснювати страховики-резиденти самостійно або з перестрахуванням у страховика-нерезидента, а також філії страховиків-нерезидентів, які отримали ліцензію на здійснення страхової діяльності в Україні. Водночас потрібно враховувати, що страхова компанія, яка буде здійснювати страхування воєнно-політичних ризиків, повинна мати: бездоганну репутацію; фінансові можливості; відповідати вимогам, які передбачені законодавством України. Ефективними страховиками воєнно-політичних ризиків, які мають міжнародне визнання та досвід у цьому питанні, є: Міжнародне агентство з гарантування інвестицій (MIGA) та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Коцеруба, Н. В. "КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ В СИСТЕМІ КРИЗИС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Загострення кризи світової економіки актуалізує необхідність мінімізації впливу кризових ризиків на результати економічної діяльності підприємств. Події попереднього та поточного років свідчать про те, що найбільше потерпають від наслідків кризи мікро-, малі та середні підприємства, які на відміну від великих підприємств не мають ефективних запобіжників для своєчасного виявлення та попередження кризових загроз. Це вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності своєчасного виявлення, перш за все, операційних ризиків, до яких належать зменшення обсягів діяльності і, як наслідок, уповільнення зростання операційних доходів і зменшення операційного прибутку, що призводить до загострення фінансових ризиків – зниження рентабельності операційної діяльності, а також рентабельності активів та капіталу підприємства і погіршення фінансового стану підприємств. Чинники кризи як предмет антикризового управління являють собою явища, що є причинами порушення стабільного розвитку підприємства. Залежно від середовища виникнення чинники кризи розподіляються на зовнішні (на зміну яких окреме підприємство впливати не може) та внутрішні (які піддаються регулюванню з боку систем антикризового управління підприємством). Ефективне антикризове управління підприємством торгівлі ґрунтується на використанні інформації стосовно показників операційної і фінансової діяльності, негативна зміна яких призводить до утворення кризових ситуацій. Із метою визначення проблемних ланок діяльності підприємства торгівлі запропоновано моделювання операційного прибутку, що розраховується методом прямого рахунку: збільшення доходів та зменшення витрат створюють приріст прибутку, а зниження доходів та зростання витрат зменшують прибуток на відповідну величину. Для зниження ризику та втрати платоспроможності підприємства рекомендовано використання платіжного календаря. Грошові потоки у платіжному календарі групуються за видами діяльності відповідно до напрямів надходження і витрачання коштів, що дає змогу своєчасно встановити потенційні кризові загрози та сформувати критерії оцінки ризику неплатоспроможності. Доцільне використання методики оцінки потенційного банкрутства за системою формалізованих і неформалізованих критеріїв, що доповнена показником власного оборотного капіталу, від’ємне значення якого є ознакою критичного фінансового стану суб’єкта господарювання. Зважаючи на обмежені ресурси кризис-менеджменту значної кількості підприємств, що діють на товарному ринку України, у статті запропоновано систему контрольно-аналітичних процедур, застосування яких дає змогу оцінити ризики та визначити орієнтири безпечної економічної діяльності, не залучаючи фахівців консалтингових аудиторських фірм та маркетингових агентств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Чемерис, К. М., та Л. Ю. Дейнега. "Застосування методу вейвлет-аналізу для виявлення атак в мережах". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 99–107. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Розробка системи виявлення мережевих атак один із найважливіших напрямів у сфері інформаційної безпеки, оскільки постійно збільшується різноманітність комп'ютерних мережевих загроз, реалізація яких може призводити до серйозних фінансових втрат у різних організаціях. Тому розглядаються різні існуючі основні методи вирішення завдань виявлення мережевих атак. Основна увага приділяється розгляду робіт, присвячених методу вейвлет-аналізу виявлення аномалій в мережевому трафіку. Отримано тестові дані мережевого трафіку з аномаліями для практичного виконання, виконано шумоусунення сигналу для конкретизації даних та зменшення їх розміру, а також застосовано різні методи вейвлет-аналізу для виявлення можливих аномалій та порівняно спектрограми з використанням пакету Wavelet Tools у середовищі Matlab.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Клєцова, Н. В., та П. Р. Шишлевська. "Порівняння міжнародного досвіду впливу оприлюднення інформації щодо пандемії COVID-19 на основоположні права людини." Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 218–22. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).549.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню впливу оприлюд-нення інформації щодо пандемії COVID-19 на основопо-ложні права людини, порівнянню досвіду різних кра-їн світу з цього питання. Авторами проаналізовано, як превентивна діяльність урядів вплинула на основні права та свободи населення, включаючи працездат-ність і право людини на працю й зайнятість у ситуації, яка склалася з хворобою COVID-19. Встановлено, що інформування населення стосовно обмеження у пересуванні мають бути пом’якшені шля-хом надання інформації щодо рекомендацій про до-тримання безпеки власного здоров’я, а також повинна надаватися соціальна допомога тим, хто через призупи-нення громадського транспортного сполучення втратив можливість дістатися роботи або закладів першої необ-хідності (продуктові магазини, лікарні, аптеки). Для допомоги суспільству з переходом у дистанцій-ний спосіб спілкування запропоновано створити ініці-ативи з підвищення навичок користування системами відеозв’язку, конференцій, служб телероботи. Дове-дено, що в умовах карантину не можливо ігнорувати принцип «право на життя – понад усе». Саме тому під впливом епідемії COVID-19 країни повинні на перше місце ставити права людини. Авторами доведено, що регулювання складних су-часних трудових відносин вимагає від держави вве-дення комплексного підходу за допомогою створення економічних і фінансових умов, підвищення розміру допомоги по безробіттю до розміру прожиткового мі-німуму, надання субсидій і соціальних виплат праців-никам, допомоги сім’ям і тим верствам населення, які потребують цього найбільше через втрату заробітку, введення контролю за протиправним звільненням пра-цівників, покращення системи трудової безпеки і кон-троль за травмами і захворюваннями серед працівників, в тому числі шляхом удосконалення трудового законо- давства, а також здійснення профілактичних програм. Запропоновано імплементувати досвід Франції щодо створення максимально можливих безпечних умов для тих, хто в період COVID-19 працює за звич-ним графіком: застосувати визначені законодавством обмеження щодо допустимої дистанції, захисної амуні-ції тощо. З урахуванням дій уряду Німеччини автора-ми також запропоновано застосувати субсидії та пільги для тих роботодавців, які платитимуть заробітну плату своїм працівникам при дистанційній роботі. Впрова-дження запропонованих заходів на практиці можуть стати виборним методом подолання наслідків ізоляції в ділових відносинах, методом подолання обмежень щодо прав людини під час пандемії COVID-19.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Kniaziev, A. "ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ СИСТЕМ ФІЛЬТРАЦІЇ КОНТЕНТУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 147–52. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.147.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі доведено, що інформаційні ризики, а саме кіберпреступність, відносяться до основних проблем сучасного цифрового простору. Одним із проявів кіберзагроз є присутність небажаного або недозволеного контенту в мережі Інтернет, що призводить до втрат соціального, економічного, технологічного й особистісного характеру. Це, у свою чергу, призводить до зниження продуктивності праці бізнес-одиниць, зниженню ділової активності, проблемам у приватних осіб через збільшення витрат на подолання наслідків кіберпреступності. Для запобігання цих втрат необхідно розробляти й впроваджувати комплексні системи фільтрації контенту (КСФК). Тому мета роботи пов'язана з розробкою підходів до оцінки результативності впровадження КСФК. Фільтрація небажаного контенту дозволяє одержувати не тільки технологічний результат. Обмеження доступу до шкідливих ресурсів призведе до виникнення й інших видів результативності. У роботі доведено, що впровадження КСФК призведе до виникнення фінансово-економічної, ресурсної, соціальної, екологічної, поліхромної та технічної результативності. Наведено аналіз показників результативності, яка виникає на різних рівнях – для населення, підприємств і держави в цілому. Одержала подальший розвиток існуюча система індикаторів оцінки технологічної результативності впровадження КСФК шляхом додавання показників вартості та рівня адаптивності (гнучкості). Показано векторну спрямованість існуючих і пропонованих індикаторів. Представлено підхід до визначення запропонованих індикаторів оцінки результативності впровадження КСФК і наведений приклад розрахунку комплексного показника результативності. Висловлено припущення, що в результаті впровадження КСФК можлива поява синергетичного ефекту, що полягає в зростанні сукупного результату за рахунок загальної дії всіх елементів системи, що в підсумку приводить до збільшення якісних характеристик функціонування КСФК без збільшення кількісних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Pіlevych, Dmytro. "ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 149–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-149-157.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає в обґрунтуванні основних напрямів трансформації системи бухгалтерського обліку в умовах розвитку цифрових технологій. У статті обґрунтовано, що цифрові технології є пріоритетом у розвитку бухгалтерського обліку, спроможним радикально трансформувати принципи його функціонування. Систематизовано ключові переваги впровадження цифрових технологій: оптимізація та економія витрат підприємства; розширення доступу стейкхолдерів до фінансової інформації; забезпечення вищої швидкості роботи з обліковою інформацією в режимі реального часу; транспарентність операцій; зростання рівня довіри з боку клієнтів; простий і зрозумілий інтерфейс та збільшення обсягів збереження облікових, податкових звітних даних. Відзначено, що некоректне чи непрофесійне використання цифрових технологій зумовлює виникнення ризиків: похибки при побудові алгоритмів; прорахунки в рішеннях щодо масштабів впровадження таких технологій; втрата даних, порушення їхньої цілісності; зниження рівня захисту й конфіденційності інформації, операцій; технічні збої; кібератаки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Chervyakova, Olga. "Державне регулювання в контексті зовнішніх впливів: економічні аспекти розвитку країни". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 122–27. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано фактори зовнішніх впливів на економічні аспекти розвитку країни, серед яких, зокрема: перехід від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства, в якому базовим ресурсом є інформація; суттєве збільшення кількості країн, які застосовують ринкову модель економіки; посилення глобалізаційних та інтернаціоналізаційних процесів в економіці; втрата державою контролю за внутрішніми процесами в економіці; збільшення кількості інституцій, здатних впливати на регулювання економіки; збільшення розмірів і масштабів впливу інтеграційних міждержавних об’єднань, що призводить до деформації територіальних та/або економічних меж окремих країн; розширення переліку суб’єктів міжнародних економічних відносин, здатних впливати на державну політику щодо регулювання національної економіки; суттєве обмеження монополії держави на реалізацію регуляторної функції; взаємозв’язки держави та недержавних інституцій глобального масштабу. Встановлено, що фактори зовнішнього впливу на державне регулювання економіки мають як позитивні, так і негативні наслідки. Одним з найбільш суттєвих негативних наслідків є загострення проблем в сфері державних фінансів. В останні десятиріччя чітко простежується тенденція до розбалансованості національних бюджетів, причому це стосується, як країн, економіка яких лише переходить до ринкової, так і високорозвинених країн. В результаті виявляється зростання державного боргу та часткова втрата суверенітету щодо здійснення державного регулювання національної економіки, адже кредитори отримують додаткові важелі впливу на внутрішньоекономічні процеси всередині країни. В статті запропоновано науково-обґрунтовані підходи щодо державного регулювання економічною сферою, які дають можливість інтегруватись у сучасних світовий простір без додаткових ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Danylkiv, K. P., та K. V. Gorbova. "Дослідження якості страхового портфеля АСК "Інго Україна"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290408.

Повний текст джерела

Анотація:

Страхові компанії відіграють провідну роль у становленні та подальшому розвитку країн з перехідною економікою, їхня спроможність нівелювати різні несприятливі події, а також бути активними інвесторами на фінансовому ринку стимулюють трансформаційні процеси в економіці. Водночас ефективне функціонування самих страхових компаній забезпечується реалізацією значної кількості управлінських процесів, базовим з яких є формування оптимального страхового портфеля. У сучасних умовах завдання управління страховим портфелем актуалізується передусім унаслідок появи ризиків, зумовлених розвитком інформаційних технологій і автоматизованих систем управління, а також ризиків, що виникають внаслідок трансформаційних тенденцій щодо конвергенції та інтеграції сегментів фінансового ринку, раніше не пов'язаних між собою. Окрім цього, потребу дослідження питань щодо управління страховим портфелем зумовлюється появою нових інструментів мінімізації ризиків, що дають змогу змінювати підходи до формування страхового портфеля, включаючи в нього більше спеціалізованих і масштабних ризиків без загрози втрати платоспроможності компанії. З урахуванням сучасних тенденцій розвитку фінансового ринку, зокрема його трансформації, під впливом глобалізаційних процесів виникає об'єктивна потребу у розвитку та вдосконаленні підходів до управління страховим портфелем страхових компаній. Досліджено теоретичні засади управління якістю страховим портфелем та обґрунтовано підходи до формування оптимального страхового портфеля з урахування заданого рівня ризику та прибутковості, що є однією з умов забезпечення фінансової стійкості страховика. Проаналізовано структуру страхового портфеля ПрАТ АСК "ІНГО Україна" і оцінено його збалансованість. Визначено, що страхова компанія має високу прибутковість та досить низьку ризиковість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Лебеденко, Т. Е., Г. В. Крусір та Г. С. Шунько. "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 61–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Для підприємств ресторанного господарства України суттєвою проблемою є висока енергоєм-ність технологічних процесів та неефективне використання ресурсів. Метою роботи є проведення аналізу енергозберігаючих технологій у ресторанному господарстві на прикладі діючого підприємства харчування. В статті розглянуто методику впровадження ресурсоефективних та більш чистих технологій на підприємст-вах харчування. Основні напрямки стосуються підбору енергозберігаючого обладнання для виробничих цехів ресторану та правильного його експлуатування. Також наведено рекомендації щодо зниження витрат на кон-диціювання повітря, забезпечення ефективної роботи холодильного обладнання, зниження витрати енергії на водоспоживання й освітлення ресторанів. Створення підприємства ресторанного господарства з викорис-танням нових технологій виробництва кулінарної продукції та енергоефективного обладнання дає суттєві переваги: зменшується площа, яку займає обладнання, знижується споживання електроенергії, кількість ви-робничого персоналу, зменшуються втрати маси продукту, кулінарного жиру та води для миття обладнання. Було проведено енергетичний аудит для існуючого ресторану. Проаналізовано розподіл вартості основної си-ровини та допоміжних матеріалів популярних страв, розподіл споживання енергоносіїв на підприємстві. Ана-ліз ефективності використання ресурсів для загальних потреб підприємства було проведено за наступними напрямками: системи охолодження; приготування їжі; освітлення; вентиляція; опалення; водовикористання; утворення відходів та поводження з ними. Згідно з отриманими даними було розроблено рекомендації щодо удосконалення кожного з напрямків. Всі наведені рекомендації дозволять підвищити енергетичну ефектив-ність підприємства та підвищити конкурентоспроможність ресторану при незначних фінансових витратах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Пугач, Сергій. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 326–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.708.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню методологічних підходів і принципів формування правової компетенції майбутніх фахівців економічного профілю. В умовах турбулентності економіки важливого значення набуває розвиток правової компетенції майбутніх фахівців економічного профілю, адже завжди існує ймовірність будь-яких матеріальних втрат, що можуть згодом негативно позначитися на фінансовій стійкості та ліквідності підприємства. Проведений аналіз наукових досліджень показує, що в процесі підготовки фахівців економічного профілю при формування правової компетенції студентів спостерігається певна невизначеність, в результаті чого традиційні підходи щодо викладання дисциплін правознавчого циклу є недостатньо результативними. Доведено, що для розвитку правової компетенції майбутніх економістів в процесі фахової підготовки має застосовуватись системний підхід, який передбачає: застосування комплексного підходу до формування правової компетенції майбутніх економістів; надання переваги практичній складовій в процесі розвитку правової компетенції майбутніх економістів, що передбачає обов’язкову апробацію здобутих знань на практиці; забезпечення усього комплексу визначених педагогічних умов, які потрібні для досягнення максимально можливого розвитку правової компетенції у кожного студента; забезпечення реалізації структурно-функціональних зв’язків між окремими компонентами запропонованої моделі розвитку правової компетенції; формування позитивних міжособистісних взаємин на основі загальнолюдських етичних принципів та професійної етики; формування атмосфери довіри, співпраці, комунікабельності, обміну досвідом тощо. Подальші дослідження стосуватимуться формування комплексу педагогічних умов, які потрібні для досягнення максимально можливого розвитку правової компетенції у кожного студента.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Фінансові втрати"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями