Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Філософія бізнесу.
Статті в журналах з теми "Філософія бізнесу"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-23 статей у журналах для дослідження на тему "Філософія бізнесу".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Лилик, І. В. "Маркетинг як філософія бізнесу в Україні". Вісник Дніпропетровської державної фінансоваої академії. Економічні науки, № 1 (2008): 123–29.
Знайти повний текст джерела
2
Лилик, І. В. "Маркетинг як філософія бізнесу в Україні". Вісник Дніпропетровської державної фінансоваої академії. Економічні науки, № 1 (2008): 123–29.
Знайти повний текст джерела
3
Stankovska, I. M. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТА ЯКІСТЮ НА ЗАСАДАХ ТQM". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 107–12. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.107-112.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджуються тенденції розвитку концепції TQM, набули подальшого розвитку питання пов’язані із впровадженням концепції ТQM на енергетичних підприємствах. Встановлено, що ТQM є динамічною концепцією, яка постійно розвивається, включаючи в себе нові сучасні методи та підходи ефективного ведення бізнесу і є запорукою його розвитку та конкурентоспроможності. Підходи TQM є гнучкими, це філософія управління, яка визначає базові концепції підприємства, залишає свободу вибору шляхів їх реалізації. Із застосуванням методу бенчмаркінгу, розглянуто індекс якості енергопостачання споживачам (SAIDI). Для покращення виробничих процесів запропоновано застосовувати основні підходи системи TPS, що забезпечить можливість ефективної реалізації концепції ТQM на підприємствах енергоринку.
4
Урусова, З. П. "МОДЕЛІ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ ЗМІННОГО СЕРЕДОВИЩА". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 94–99. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованій статті автор розглядає досвід корпоративної соціальної відповідальності бізнесу на національному та наднаціональному рівнях. Запропоновано аналіз практики КСВ на рівні національних моделей. Розглянуто та проаналізовано моделі формування корпоративної соціальної відповідальності в Сполучених Штатах Америки, країнах Європи, Японії, Китайській Народній Республіці та Україні. З’ясовано, що сьогодні тривають процеси формування моделей КСВ у різних країнах світу з урахуванням таких особливостей, як географічне розташування, менталітет, духовна філософія, економічний і політичний розвиток країни. Установлено, що на формування моделі КСВ в Україні впливають економічна та політична кризи. Практика різних країн може значно відрізнятися, але загальні риси домінують.
5
Ortina, Gаnna, Ludmyla Yefimenko, and Julia Voronina. "The Philosophy of Sustainable Development as a Vector of Social and Responsible Partnership of the State, Business and Civil Society." CulturologicalBulletin: ScienceandTheoreticalYearbookofNyzhniaNaddniprianshchyna (the Lower Dnieper Ukraine) 2, no. 40 (2019): 111–17. http://dx.doi.org/10.26661/2413-2284-2019-2-40-13.
Повний текст джерела
6
Zhyhylevych, Olena. "Ціннісний підхід та функціональний аналіз у дослі- дженні бізнес-освіти". Multiversum. Philosophical almanac, № 9-10 (18 травня 2018): 159–69. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.9-10.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні бізнес-освіти з позицій філософії освіти необхідно перейти від визначення загальних філософських ціннісно-світоглядних засад та основних принципів методології філософії освіти до тих конкретних філософських методів, які сприятимуть розкриттю сутності бізнес-освіти. Підбір таких методів має відповідати двом критеріям: ціннісному та функціональному, тобто ціннісним і функціональним запитам самої бізнесосвіти. На цьому методологічному базисі слід застосовувати низку методів, які постають як допоміжні методологічні засоби, своєрідна надбудова, – теорію практик, педагогічну аксіологію, елементи філософії досвіду, філософської герменевтики, філософії діалогу, комунікативної філософії та прикладної етики. Одним із ключових питань, які конкретизують предмет дослідження бізнес-освіти, має бути при цьому з’ясування ціннісно-мотиваційної, інструментально-організаційної та комунікативної основи забезпечення індивідуальної освітньої програми кожного студента, який отримує бізнес-освіту. Саме бізнес-освіта потребує індивідуального підходу до кожного студента, вираховування усієї його мотиваційної структури, яка може бути задіяна у навчальний процес, усіх тих персонально набутих функціональних компетентностей та пов’язаних з ними особистісних ціннісних настанов, які вже наявні у студента, – їх не треба формувати, варто лише максимально врахувати і задіяти в навчання. Більше того, саме у бізнес-освіті, як ні у якій іншій, максимально вирівнюються не лише вузька компетентність викладача і студента (кожного у своєму неповторному досвіді ведення бізнесу), але й відповідно – шанси набути освіту завдяки взаємно вигідній організації бізнес-освіти.
7
Kushnir, O., V. Pilipenko та O. Yakovleva. "Пандемія та дистанційна освіта: на шляху до підприємницького університету". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 44, № 2 (31 серпня 2020): 50–55. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.44.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливості технологічного устрою суспільства впливають на розвиток закладів освіти, в тому числі і вищої. П’ятий технологічний устрій потребує від університетів інноваційно-технологічних практик, реалізації підприємництва, досліджень та проривних розробок. Проблему стагнації закладів освіти в Україні намагаються вирішити різними методами. Міністерство освіти і науки України перебудовою законодавчу та нормативну базу, філософія освіти шукає цінності, на яких має будуватись навчання майбутнього покоління, і кожен заклад освіти намагається реалізувати свій шлях становлення. Введення карантину у закладах вищої освіти спричинило переосмислення навчального процесу, призвело до необхідності застосування нових методів і форм роботи зі студентами. У статті здійснений аналіз джерел та висвітлена сутність підприємницького університету, визначено його особливості, а також охарактеризовано дистанційне навчання, показані відмінності дистанційного навчання від традиційного. Розглянуті зміни, які запроваджував наш інститут (Київський інститут бізнесу та технологій) для переходу в онлайн. Застосовані методи спостерігання, опитування, системного аналізу та дослідження операцій. У результатах ми подаємо дані аналізу переходу закладу вищої освіти на онлайн навчання за умов жорсткого карантину спричиненого COVID-19. Проаналізовано сильні та слабкі сторони процесу переходу. Вихід за рамки аудиторії надихнув проактивних викладачів змінити свої педагогічні методики, допомогти студентам максимально ефективно використовувати різноманітні навчальні матеріали, Інтернет, досвід інших. Інститут готовий до трансформації, до перебудови своєї організаційної структуру до побудови партнерський зв’язків і з приватними і з державними підприємствами. Чи готове українське суспільство до появи вищих навчальних закладів підприємницького типу?
8
Гридковець, Л. М. "Соціальна відповідальність і наукова доброчесність як складові філософії сучасного бізнесу". Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. № 3 (41), спецвип. (2019): 72–73.
Знайти повний текст джерела
9
Жигилевич, О. Ю. "Потенціал філософії освіти як методології концептуалізації бізнес–освіти". Гілея, Вип. 116 (№ 1) (2017): 247–52.
Знайти повний текст джерела
10
Tarayevska, L. S., та L. I. Rishchuk. "ЕКОЛОГІЧНІ СТАРТАПИ У FASHION ІНДУСТРІЇ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 273–81. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.273-281.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено і проаналізовано екологічні стартапи у фешн індустрії, а саме: український бренд Motrya, Panove, Défi та Framiore, який став одним з восьми українських інноваційних підприємств, що отримали фінансування від Українського фонду стартапів, а також інші українські стартапи, які завоювали ринок і позиціонують себе як «еко» у фешн індустрії. Однак, далеко не всі екологічні стартапи у фешн індустрії є успішні і це не дивно, бо речі, які нам пропонують не є дешевими і не завжди виробники можуть донести до споживачів конкретні цінності, які створює даний товар. Саме тому, під успішною цінністю ми розуміємо не тільки те, що є красивим, модним, не тільки використання природних чи органічних матеріалів, але екологічність та естетичність їхньої обробки та подальшої експлуатації, використання технологій, що допомагають мінімізувати екологічний слід. Більше того, ці стартапи повинні піклуватись про екологічність доставки, подальшу переробку речей, як частину виробничого циклу, створювати такі канали розподілу, які будуть найбільш прийнятні конкретним споживачем у визначений період часу і при цьому всьому будуть фінансово результативні. Тому, наразі, таких брендів в Україні одиниці. Адже створення подібної компанії потребує значних зусиль, глибинної філософії, розуміння всіх етапів. І що найгірше: справді сталі бренди користуються більшою популярністю за межами України. Тому в цій ситуації потрібно сідати за стіл переговорів разом з державою і прописувати правила, як екологізувати цю сферу. До переваг реалізації екологічних бізнес ідей в стартапах можна віднести: підвищення іміджу за рахунок екологічної відповідальності ведення бізнесу; зростання конкурентоспроможності суб’єкта господарювання на внутрішньому та зовнішньому ринках; ресурсозбереження та зменшення енергоємності виробництва; виготовлення якісного одягу, який дозволяє зберігати природність, є зручний та гіпоалергенний; підвищення зайнятості та розвитку населення; формування екомислення та екокультури. Отже, політика соціально – відповідального бізнесу, бо саме таким ми вважаємо розвиток екологічних стартапів у фешн індустрії, має очевидні вигоди для всіх учасників ринку. Споживач, як член суспільства, задовольняє свою потребу в можливості придбати якісну, стильну, екологічну і ергономічну річ. Суспільство, у свою чергу отримує поліпшення екологічної ситуації та збереження ресурсів, створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації персоналу і турботу про здоров'я співробітників та їхні родини. Компанія ж винагороджується не лише створенням сприятливої громадської думки, а й зростанням впізнаваності і лояльності клієнтів.
11
Жигилевич, О. Ю. "Бізнес-освіта в структурі менеджмент-освіти та філософії господарства (філософсько-освітнє осмислення)". Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Філософія, вип. 48, (ч. 1) (2017): 170–81.
Знайти повний текст джерела
12
Савчук Б. П., Слюсаренко Н. В. та Білавич Г. В. "КОУЧИНГ: ІДЕЙНІ ВИТОКИ В ПРОЄКЦІЇ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 210–17. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.325.
Повний текст джерелаАнотація:
Cтаттю присвячено проблемі коучингу, який на початку ХХІ ст. отримав широке визнання в Україні, зокрема у галузі освіти. Мета статті – з’ясувати ідейні витоки коучингу задля глибшого розуміння його філософії та використання як ефективної технології формування особистості. Зазначено, що в українському науковому та суспільному дискурсі ця проблема представлена доволі фрагментарно. У зарубіжній науці їй присвячено чимало спеціальних студій, що мають міждисциплінарний (стосуються галузей спорту, бізнесу, менеджменту, освіти та ін.) та переважно науково-популярний характер. Автори наголошують, що в науці досі немає ґрунтовного комплексного дослідження проблеми походження та історії становлення і розвитку коучингу, оскільки цю проблему переважно висвітлюють фахівці різних галузей знань зі своїх вузькопрофільних позицій. В українському науково-педагогічному дискурсі коучингу утвердилася доволі спрощена модель і «звужена» схема осмислення проблеми виникнення і становлення коучингу. Дослідники акцентують на постаті «основоположника», «фундатора» сучасного коучингу – каліфорнійського тренера з тенісу, викладача Гарвардського університету В. Тімоті Голві (Голлувей – W. Timothy Gallwey), який у книзі «Внутрішня гра в теніс» («The Inner Game of Tennis», 1974) і ще в кількох бестселерах виклав наріжні його ідеї. За результатами аналізу актуалізованих джерел із цієї проблеми зроблено висновок про те, що найбільш виразний, фундаментальний вплив на розвиток філософії коучингу справили чотири ідейних учення та системні практики минулого й сучасного. Це: Сократівські методи діалогу; гуманістичний напрям психотерапії; праці Д. Гоулмена у сфері емоційного інтелекту; методики знаних спортивних тренерів. Проаналізовані теорії відомих зарубіжних учених у широкій історичній ретроспективі показують, як спортивне тренерство, акумулювавши тисячорічний досвід східної і західної культур із фізичного і духовного вдосконалення людини, трансформувалося в сучасний феномен коучингу.
13
Сотніков, Д. В. "ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ МАССАЧУСЕТСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 109–22. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз особливостей діяльності економічного факультету Массачусетського технологічного інституту. Акцентовано увагу на тому, що університет відіграє ключову роль у розвитку багатьох галузей сучасної науки і практики. Установлено, що значний внесок у розвиток економічного факультету на базі Школи гуманітарних, художніх і соціальних наук зробив Ф. Уокер – заслужений економіст, член Національної академії наук США, третій президент Массачусетського технологічного інституту. У ході дослідження простежено навчальні завдання, що висуваються перед викладачами під час підготовки бакалаврів, магістрів та докторів філософії з економіки, окреслено фахові дисципліни (обов’язкові та вибіркові), визначено методи навчання, зокрема інтерактивні, наприклад, «case study», ділові ігри, господарські ситуації, робота над реальними проєктами державних службовців чи приватних корпорацій, що використовуються як під час аудиторної, так і самостійної роботи. З’ясовано, що інститут впроваджує новітні методи викладання не лише в межах США, а й шляхом дистанційного навчання, виходить на міжнародний рівень, зокрема за допомогою проєктів MIT OpenCourseWare, MITx та MicroMasters. На підставі аналізу навчальних програм, що пропонуються на економічному факультеті, узагальнено компетенції випускників-економістів Массачусетського технологічного інституту. Досвід МТІ показує, що сучасна економічна освіта США передбачає оволодіння освітніми ступенями бакалавра (Undergraduate level), магістра (Graduate level) та доктора філософії (PhD). Підготовка фахівців економічного профілю полягає у вивченні таких дисциплін, як: політична економія, мікро- та макроекономіка, теорія ймовірності, статистика, економіко-математичне моделювання, економічне застосування теорії ігор, фінансові ринки, маркетинг, економічний розвиток, міжнародна економіка та багато інших. Серед провідних методів навчання визначено інтерактивні методи («case study», ділові ігри, господарські ситуації, робота над бізнес-проєктами, ланч-семінари, польові обіди тощо).
14
Божкова, Вікторія Вікторівна, та Сергій Олександрович Линник. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ: МАРКЕТИНГОВИЙ АСПЕКТ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (14 вересня 2020): 49–59. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-49-59.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, на основі аналізу вітчизняної законодавчої бази, наукових праць та досвіду з поширених практик діяльності регіональних органів управління окреслено проблему недостатньої уваги органів державної влади і місцевого самоврядування до впровадження концепції маркетингу територій. Визначено особливі характеристики маркетингу територій як філософії територіального розвитку з використанням сучасного інструментарію. Окреслено суб’єктів просування територій, до яких віднесено: центральні органи державної влади; органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації; громадських і публічних діячів (національних й іноземних), посадових осіб міжнародних організацій, політиків, діячів науки і освіти, культури і мистецтва; суб’єктів економічної діяльності всіх видів і галузей (підприємства, установи і організації, центральні офіси і представництва корпорацій, холдингів, туристичні оператори і агентства, заклади сфери гостинності (готелі, заклади харчування, розваг), торговельні мережі тощо); представників інфраструктури бізнесу і ринку (територіальні економічні асоціації розвитку, торгові доми, підприємства транспорту, зв'язку, ЗМІ, фінансові установи тощо); громадські організації і осередки політичних партій; спортивні клуби, комітети і федерації; заклади освіти; діаспору; інших.
Запропоновано визначати три рівні впровадження заходів маркетингу територій, а саме: макрорівень – рівень центральних органів державної влади; мезорівень – рівень органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій; мікрорівень – рівень окремих суб’єктів господарювання. Це, на відміну від існуючих підходів дозволяє розмежовувати повноваження між суб’єктами маркетингу територій. Окреслено окремі види заходів та виконавців, відповідно запропонованих рівнів управління.
15
Бойчук, І. В. "СПРЯМОВАНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА МАРКЕТИНГОВУ КОНЦЕПЦІЮ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності спрямування діяльності підприємств на концеп-цію маркетингу та внесенню відповідних адаптаційних змін у систему управління для вдосконалення їх функціо-нування в умовах швидких змін оточуючого середовища. Зазначено, що маркетингову концепцію доцільно розгля-дати як наукову систему поглядів на випуск товарів і надання послуг, які забезпечують взаємну вигоду виробни-кам, продавцям і кінцевим споживачам. Доведено, що вибір концепції залежить від багатьох чинників, тому за-вданням для підприємств є кваліфікований перегляд різних концепцій і визначення найбільш ефективних для за-стосування. Вказано на необхідність врахування типу ринку та зміни умов діяльності підприємств при організа-ції маркетингу. Обґрунтовано, що в сучасних умовах маркетингова концепція розглядає його як окрему функцію і як філософію бізнесу, як спосіб мислення і напрям дій щодо досягнення визначеної мети і ринкових завдань. На цій основі рекомендовано вважати концепцію маркетингу сучасною системою організації управління, головними перевагами якої є стабільність прибутків, вміле використання ресурсів підприємства і можливостей ринку, об’єднання всіх структурних підрозділів для задоволення потреб споживачів і досягнення визначеної підприємст-вом ринкової мети. Вказано на важливість стимулювання творчого характеру в маркетинговій діяльності, для чого на підприємстві необхідно забезпечувати систематичне і комплексне вивчення ринкової ситуації, створення відповідної інформаційної бази, розроблення стратегічних планів і забезпечення їхнього виконання за умови під-кріплення якісним розподілом повноважень і фінансових ресурсів. Запропоновано також застосування системи обґрунтування рішень на рівні вищого керівництва з використанням прикладів світового досвіду та теорії прий-няття рішень.
16
Мамонтова, Н., та В. Витюк. "КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ В УКРАЇНІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241301.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено доцільність та актуальність реформування корпоративного оподаткування доходів в Україні. Проаналізовано наукові розробки вітчизняних і закордонних науковців. Досліджено низьку фіскальну ефективність податку на прибуток підприємств і встановлено стійкий взаємозв’язок рівня сплати податків від комплексу додаткових чинників, а саме рівня корпоративного менеджменту, форми власності та уваги громадськості. Відзначено високу вагу сплати податку на прибуток у загальній структурі Топ-30 підприємствами України за сплати податків. Проаналізовано та узагальнено міжнародний досвід корпоративного оподаткування доходів. Обґрунтовано необхідність заміни податку на прибуток на інший вид податку корпоративного оподаткування доходів. Зазначено системні проблеми щодо ефективності наявних у світі моделей корпоративного оподаткування доходів. Підкреслено негативний вплив низькоподаткових юрисдикцій на функціонування податкових систем низки країн і створення ефекту нерівномірності податкового навантаження. Систематизовано інформацію щодо практичного досвіду впровадження податку на виведений капітал у країнах світу. Досліджено низьку ефективність такої концепції реформування корпоративного оподаткування і недоцільність використання цієї концепції в сучасних умовах України. Оцінено можливість заміни податку на додану вартість і встановлено критичну залежність доходів зведеного бюджету України від надходжень цього податку на рівні більше ніж 35 %. Розроблено та обґрунтовано концепцію реформування корпоративного оподаткування доходів шляхом упровадження 1 % податку з обороту в доповнення податку на додану вартість і повної відміни податку на прибуток. Оцінено обсяг надходжень податкових надходжень за 2010—2019 рр. у разі впровадження авторської концепції корпоративного оподаткування доходів у порівнянні з актуальною системою оподаткування. Згруповано і систематизовано позитивні наслідки для економіки України внаслідок зміни системи корпоративного оподаткування доходів. Підкреслено необхідність формування нової податкової культури і філософії взаємодії представників податкових органів та бізнесу. Ключові слова: корпоративне оподаткування доходів, податок на прибуток підприємств, податок на виведений капітал, податок з обороту. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 19.
17
ІВАНОВА, ОЛЕНА. "ОСОБИСТІСНО-РЕФЛЕКСИВНИЙ КОМПОНЕНТ АКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ПОСЛУГ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 207–15. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-207-215.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено зміст особистісно-рефлексивного компонента активної професійної позиції фахівця сфери послуг. Зауважено, що формування активної професійної позиції майбутніх фахівців сфери послуг характеризується певним особливостями, пов’язаними із сформованістю особистісних якостей, які можна вважати професійно необхідними для фахівців зазначеного професійного спрямування. Розглянуто підходи науковців щодо розуміння активності в професійній поведінці фахівця сфери послуг. Відзначено вплив стрімкого розвитку малого бізнесу, підприємницької діяльності, комерціалізації сфери послуг на особистість сучасного фахівця сфери послуг. Виокремлено особистісні якості фахівця сфери послуг, які віднесено до особистісного та рефлексивного компонентів активної професійної позиції. Встановлено, що особистісний компонент у структурі професійно активної поведінки фахівця сфери послуг пов’язано із філософією змісту зазначеної сфери діяльності, яка вимагає від фахівця сформованості професійних якостей, які виявляються в уміннях самостійно знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, виявляти ініціативу, спілкуватись з клієнтами тощо. Акцентовано увагу на єдності змісту особистісного компонента із рефлексивними якостями. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до особистісного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: самостійність; ініціативність; самоорганізованість; гнучкість; мобільність; здатність до самовдосконалення; творчість; енергійність; організаційні здібності. Зауважено, що рефлексивний компонент є обов’язковим елементом структури професійно активної поведінки майбутнього фахівця сфери послуг. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до рефлексивного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: адекватність самооцінки особистості фахівця на всіх рівнях (фізичному, психічному, професійному); переосмислення власного досвіду; спостережливість у комунікації з клієнтом; визначення можливостей самоактуалізації у професії. Ключові слова: сфера послуг, фахівець сфери послуг, активна професійна позиція, особистісний компонент, рефлексія, рефлексивний компонент.
18
Portnyi, O., та V. Yanovska. "Еволюція моделей ціннісно-орієнтованого управління: від доданої вартості до ESG". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, № 4 (8 січня 2021): 4–12. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.01.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті піднімається проблематика ціннісно-орієнтованого управління сучасними компаніями в умовах екологічних і соціальних викликів, цифрових трансформацій, масштабних криз, у т. ч. викликаних пандемією короновірусної інфекції COVID-19. Зазначається необхідність здійснення узагальнень найважливіших складових сформованої теорії та систематизації існуючих ціннісно-орієнтованих моделей. Шляхом аналізу змісту досліджень, опублікованих документів і наукових статей, підготовлених для академічної та комерційної аудиторій, наукових баз даних, сайтів видавців, світових, держаних і професійних організацій було узагальнено концептуальні засади та головні методичні положення досліджуваної теорії. Розкрито зміст ціннісно-орієнтованого управління та ціннісно-орієнтованого мислення, вибудовано логіку розвитку моделей ціннісно-орієнтованого управління, виділено групи моделей, між якими розкрито взаємозв’язок. Проведене дослідження продемонструвало, що сучасне ціннісно-орієнтоване управління є бізнес-філософією, що орієнтує на створення і максимізацію цінності компанії для стейкхолдерів, процес формування теорії триває і знаходиться в активній фазі, моделі ціннісно-орієнтованого управління поділяються на фінансові моделі управління вартістю та інтегральні моделі управління цінністю компанії, концептуальний і методологічний розвиток теорії демонструє спадкоємність та тісний зв’язок між моделями, зокрема інтегральні моделі управління ґрунтуються на фундаментальних положеннях та інструментарії фінансових моделей та ураховують глобальні тенденції та провідні теоретичні концепції сучасності. Зважаючи на достовірність використаних джерел та системність наукового підходу отримані узагальнення мають стати надійним теоретичним фундаментом подальших досліджень з означеної проблематики.
19
Petʹkun, S. M., O. M. Sheremeta, and P. V. Pentsak. "Information communication as a business philosophy." Economy. Management. Business, 2019. http://dx.doi.org/10.31673/2415-8089.2019.042312.
Повний текст джерела
20
Могилевська, Ольга. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ І ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГУ СТІЙКОСТІ". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-72.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто стратегічні аспекти ведення сучасного промислового бізнесу. Досліджено еволюцію розвитку теорії маркетингу у процесі трансформаційних змін економічних систем. Розкрито особливості застосування маркетингу на промисловому ринку. Визначено сучасну парадигму маркетингової системи. Окреслено концептуальні підходи до стійкого розвитку промислових підприємств і формування маркетингу стійкості. Визначено, що маркетинг є системним утворенням, видом підприємницької діяльності, функцією управління, соціальним процесом, науковою дисципліною, філософією бізнесу; охоплює всі сфери людської діяльності; здійснюється у сфері обміну з метою забезпечення потреб споживачів і, опосередковано, досягнення ефективності діяльності.
21
Другова, О. М., та С. В. Клепікова. "ПОКАЗНИКИ ЦІННІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МАШИНОБУДУВАННЯ НА ОСНОВІ КОНТРОЛІНГУ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 20 (1 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.20.2021.252603.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміст систем контролінгу, орієнтованих на виробничу діяльність підприємства. Аналіз критеріїв ефективності, що використовуються в системах контролінгу. Досліджено порівняння інформативності показників фінансових результатів та показника економічної доданої вартості. Надано пропозиції щодо організації змісту контролінгу машинобудівного підприємства з використанням показника економічної доданої вартості як показника управління поточною ефективністю та формуванням потенціалу розвитку. У статті розглянуто сутність концепції витратно-орієнтованого управління, висвітлено її позитивні та негативні сторони, визначено основні складові витратно-орієнтованого підходу. Розглянуто механізм управління вартістю підприємства на основі концептуального підходу та його складові елементи. Поглиблення євроінтеграційних процесів та ринкових умов функціонування промислових підприємств в Україні вимагають від вітчизняного виробника побудови новітніх моделей управління бізнесом, які б відповідали потребам сучасної української економіки та конкуренції з боку європейських компаній. Першочерговим завданням фінансово-економічної роботи на підприємстві в такий спосіб є забезпечення фінансової стійкості, ліквідності та ефективності його роботи на всіх рівнях управління в умовах економічної нестабільності та посилення конкуренції. Одним із засобів виконання цього завдання є впровадження вартісної моделі управління. Перехід на новий якісний рівень управління потребує також впровадження інноваційної культури використання сучасних інструментів підтримки процесу прийняття управлінських рішень. Контролінг є саме такою системою, яка інтегрує інструменти інформаційно-аналітичного та методичного забезпечення сучасного менеджменту, а також формує принципово новий підхід до прийняття управлінських рішень та прогресивну філософію управління. Необхідність вивчення витратно-орієнтованої концепції контролінгу та її застосування на підприємствах різних видів економічної діяльності пов'язана з необхідністю прозорого та ефективного управління та інструментів для оцінки впливу управлінських рішень на фактори, що формують вартість бізнесу, а отже врахування враховувати інтереси власників та інвесторів та уникати недобросовісних маніпуляцій з боку керівництва.
22
Халіна, Вероніка, та Тетяна Васильєва. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІЙОНАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Економіка та суспільство, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-83.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогоднішній день основною метою підприємств, які бажають залишатися на ринку тривалий час та отримувати стабільний прибуток, є задоволення не лише наявних, але й прихованих потреб споживача, про які, можливо, він ще сам не здогадується, але вони обов’язково виникнуть згодом. Це потребую досконалого вивчення клієнтів та потребує надзвичайної прозорливості від виробників. Таким чином, роблячи клієнтоорі- єнтованість підприємств не лише новою філософією їхньої діяльності, але й новітньою парадигмою ведення бізнесу. Клієнтоорієнтованість характеризується перманентністю усіх процесів щодо надбання та збереження лояльності і постійності споживачів, що забезпечує високі стандарти роботи. Клієнтоорієнтованість вихову- ється у співробітників через навчальні та тренінгові програми, а також через налагоджену систему контролю якості обслуговування. Основна мета даного дослідження – сформулювати структурно-функціональний підхід до формування клієнтоорієнтованої стратегії розвитку підприємства на засадах соціальної відповідальності.
23
Кириченко, Микола, та Катерина Котелевець. "Управління приватним закладом загальної середньої освіти як проєктно- орієнтованою організацією". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics) 10, № 19 (27 листопада 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Зміст статті присвячено розкриттю провідного завдання освіти, в умовах світової глобалізації та цифровізації. Зокрема, у статті описується характеристика інформаційно-інноваційного суспільства на основі ноосферного буття людини. Надається характеристика й наводяться ознаки інформаційно-інноваційного суспільства. Розкривається, що провідними категоріями становлення такого суспільства є інновації, інноваційні кластери і економічний розвиток. Підкреслюються сильні сторони інформаційно-інноваційного суспільства, яке має переваги щодо інформаційних технологіях в інфраструктурі, виробництві і знаннях; воно є відкритим суспільством чи громадянським суспільством, політично відкритим для глобальних процесів; має динамічну економіку й має інформаційно-інноваційний виробничий бізнес. Цікавим є глибинний аналіз й виділення сутності інноваційного розвитку людини: людини – майбутнього. Автори розкривають, що очікує на людство до 2100 року. У зв’язку із тим, зазначається що провідним завданням освіти стає формування у здобувачів належного рівня навченості та сформувати навички успішності життєдіяльності. Підкреслюється необхідність управління закладом загальної середньої освіти як проєктно-орієнтованою організацією. Обґрунтовується, що саме ефективність діяльності закладів освіти як проєктно-орієнтованих організацій сприятиме їх інноваційному розвитку та високому рівню надання ними освітніх послуг та формування людини майбутнього. Описується сутність проєктно-орієнтованих організацій та наводиться авторська модель професійної діяльності керівника проєкта. Розкриваються аспекти забезпечення якості надання освітніх послуг з позицій філософського трактування цього питання. Зазначається, що якість освіти є запорукою успішного розвитку держави та особистості, особливо в умовах глобалізації та цифровізації суспільства. Розкриваються напрями розвитку освіти в інформаційному суспільстві та окреслюються тенденції розвитку філософії освіти третього тисячоліття.
Ключові слова: управління, приватний заклад загальної середньої освіти, якість освіти, цифровізація освіти, інформаційно-інноваційне суспільство.