Добірка наукової літератури з теми "Філософія бізнесу"

В статті досліджуються тенденції розвитку концепції TQM, набули подальшого розвитку питання пов’язані із впровадженням концепції ТQM на енергетичних підприємствах. Встановлено, що ТQM є динамічною концепцією, яка постійно розвивається, включаючи в себе нові сучасні методи та підходи ефективного ведення бізнесу і є запорукою його розвитку та конкурентоспроможності. Підходи TQM є гнучкими, це філософія управління, яка визначає базові концепції підприємства, залишає свободу вибору шляхів їх реалізації. Із застосуванням методу бенчмаркінгу, розглянуто індекс якості енергопостачання споживачам (SAIDI). Для покращення виробничих процесів запропоновано застосовувати основні підходи системи TPS, що забезпечить можливість ефективної реалізації концепції ТQM на підприємствах енергоринку.

У запропонованій статті автор розглядає досвід корпоративної соціальної відповідальності бізнесу на національному та наднаціональному рівнях. Запропоновано аналіз практики КСВ на рівні національних моделей. Розглянуто та проаналізовано моделі формування корпоративної соціальної відповідальності в Сполучених Штатах Америки, країнах Європи, Японії, Китайській Народній Республіці та Україні. З’ясовано, що сьогодні тривають процеси формування моделей КСВ у різних країнах світу з урахуванням таких особливостей, як географічне розташування, менталітет, духовна філософія, економічний і політичний розвиток країни. Установлено, що на формування моделі КСВ в Україні впливають економічна та політична кризи. Практика різних країн може значно відрізнятися, але загальні риси домінують.

У дослідженні бізнес-освіти з позицій філософії освіти необхідно перейти від визначення загальних філософських ціннісно-світоглядних засад та основних принципів методології філософії освіти до тих конкретних філософських методів, які сприятимуть розкриттю сутності бізнес-освіти. Підбір таких методів має відповідати двом критеріям: ціннісному та функціональному, тобто ціннісним і функціональним запитам самої бізнесосвіти. На цьому методологічному базисі слід застосовувати низку методів, які постають як допоміжні методологічні засоби, своєрідна надбудова, – теорію практик, педагогічну аксіологію, елементи філософії досвіду, філософської герменевтики, філософії діалогу, комунікативної філософії та прикладної етики. Одним із ключових питань, які конкретизують предмет дослідження бізнес-освіти, має бути при цьому з’ясування ціннісно-мотиваційної, інструментально-організаційної та комунікативної основи забезпечення індивідуальної освітньої програми кожного студента, який отримує бізнес-освіту. Саме бізнес-освіта потребує індивідуального підходу до кожного студента, вираховування усієї його мотиваційної структури, яка може бути задіяна у навчальний процес, усіх тих персонально набутих функціональних компетентностей та пов’язаних з ними особистісних ціннісних настанов, які вже наявні у студента, – їх не треба формувати, варто лише максимально врахувати і задіяти в навчання. Більше того, саме у бізнес-освіті, як ні у якій іншій, максимально вирівнюються не лише вузька компетентність викладача і студента (кожного у своєму неповторному досвіді ведення бізнесу), але й відповідно – шанси набути освіту завдяки взаємно вигідній організації бізнес-освіти.

Особливості технологічного устрою суспільства впливають на розвиток закладів освіти, в тому числі і вищої. П’ятий технологічний устрій потребує від університетів інноваційно-технологічних практик, реалізації підприємництва, досліджень та проривних розробок. Проблему стагнації закладів освіти в Україні намагаються вирішити різними методами. Міністерство освіти і науки України перебудовою законодавчу та нормативну базу, філософія освіти шукає цінності, на яких має будуватись навчання майбутнього покоління, і кожен заклад освіти намагається реалізувати свій шлях становлення. Введення карантину у закладах вищої освіти спричинило переосмислення навчального процесу, призвело до необхідності застосування нових методів і форм роботи зі студентами. У статті здійснений аналіз джерел та висвітлена сутність підприємницького університету, визначено його особливості, а також охарактеризовано дистанційне навчання, показані відмінності дистанційного навчання від традиційного. Розглянуті зміни, які запроваджував наш інститут (Київський інститут бізнесу та технологій) для переходу в онлайн. Застосовані методи спостерігання, опитування, системного аналізу та дослідження операцій. У результатах ми подаємо дані аналізу переходу закладу вищої освіти на онлайн навчання за умов жорсткого карантину спричиненого COVID-19. Проаналізовано сильні та слабкі сторони процесу переходу. Вихід за рамки аудиторії надихнув проактивних викладачів змінити свої педагогічні методики, допомогти студентам максимально ефективно використовувати різноманітні навчальні матеріали, Інтернет, досвід інших. Інститут готовий до трансформації, до перебудови своєї організаційної структуру до побудови партнерський зв’язків і з приватними і з державними підприємствами. Чи готове українське суспільство до появи вищих навчальних закладів підприємницького типу?

У статті досліджено і проаналізовано екологічні стартапи у фешн індустрії, а саме: український бренд Motrya, Panove, Défi та Framiore, який став одним з восьми українських інноваційних підприємств, що отримали фінансування від Українського фонду стартапів, а також інші українські стартапи, які завоювали ринок і позиціонують себе як «еко» у фешн індустрії. Однак, далеко не всі екологічні стартапи у фешн індустрії є успішні і це не дивно, бо речі, які нам пропонують не є дешевими і не завжди виробники можуть донести до споживачів конкретні цінності, які створює даний товар. Саме тому, під успішною цінністю ми розуміємо не тільки те, що є красивим, модним, не тільки використання природних чи органічних матеріалів, але екологічність та естетичність їхньої обробки та подальшої експлуатації, використання технологій, що допомагають мінімізувати екологічний слід. Більше того, ці стартапи повинні піклуватись про екологічність доставки, подальшу переробку речей, як частину виробничого циклу, створювати такі канали розподілу, які будуть найбільш прийнятні конкретним споживачем у визначений період часу і при цьому всьому будуть фінансово результативні. Тому, наразі, таких брендів в Україні одиниці. Адже створення подібної компанії потребує значних зусиль, глибинної філософії, розуміння всіх етапів. І що найгірше: справді сталі бренди користуються більшою популярністю за межами України. Тому в цій ситуації потрібно сідати за стіл переговорів разом з державою і прописувати правила, як екологізувати цю сферу. До переваг реалізації екологічних бізнес ідей в стартапах можна віднести: підвищення іміджу за рахунок екологічної відповідальності ведення бізнесу; зростання конкурентоспроможності суб’єкта господарювання на внутрішньому та зовнішньому ринках; ресурсозбереження та зменшення енергоємності виробництва; виготовлення якісного одягу, який дозволяє зберігати природність, є зручний та гіпоалергенний; підвищення зайнятості та розвитку населення; формування екомислення та екокультури. Отже, політика соціально – відповідального бізнесу, бо саме таким ми вважаємо розвиток екологічних стартапів у фешн індустрії, має очевидні вигоди для всіх учасників ринку. Споживач, як член суспільства, задовольняє свою потребу в можливості придбати якісну, стильну, екологічну і ергономічну річ. Суспільство, у свою чергу отримує поліпшення екологічної ситуації та збереження ресурсів, створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації персоналу і турботу про здоров'я співробітників та їхні родини. Компанія ж винагороджується не лише створенням сприятливої громадської думки, а й зростанням впізнаваності і лояльності клієнтів.

У роботі розглядаються теоретико-методологічні аспекти розширеннясфери діяльності торговельного підприємства,здійснено аналіз його діяльності тавиявлено сильні та слабкі сторони,запропоновані шляхи покращення розвитку торговельного підприємства.Використовуючи економічні показники розрахованоефективність та здійснено прогноз розширення сфери діяльності торговельногопідприємства.
Diploma thesis deals with theoretical and methodological aspects of expanding ofareas of activity of the enterprise, analyzes each sub-sector and identifies strengths andweaknesses, and suggests ways to improve tourism industry development. Using theeconomic indicators, the efficiency is calculated of expanding of areas of activity of theenterprise.