Добірка наукової літератури з теми "Філологічна освіта"

Потреба у висококваліфікованих перекладачах особливо зростає завдяки міжнародному співробітництву. Це актуалізує потребу в покращенні якості професійної підготовки майбутніх перекладачів. Електронні освітні ресурси є складовою частиною організаційного і методичного забезпечення освітнього процесу, використовуються для забезпечення освітньої діяльності університету і вважаються одним із головних елементів його інформаційно-освітнього середовища. До переліку електронних освітніх ресурсів університету, що підлягають процедурі сертифікації як «Навчально-методична розробка університету», відносять: електронний навчально-методичний комплекс; електронний підручник, посібник; дистанційний курс дисципліни. Електронні освітні ресурси відповідають певним вимогам. Основні види електронних освітніх ресурсів наведені у положенні. Подано структуру електронного навчально-методичного комплексу дисципліни. Електронний навчальний курс має відповідну структуру, схожу зі структурою робочої програми з дисципліни.Сучасна філологічна освіта в цілому і перекладацька, зокрема, переживає період активного оновлення електронних навчальних засобів. Електронні підручники та посібники, загалом, мають низку позитивних особливостей, порівняно з такими, що створені на паперових носіях інформації. Розглянуто критерії визначення якості програмного засобу за кількома напрямами. В умовах розвитку інформаційного суспільства інформатизація освіти неможлива без модернізації змісту навчальних дисциплін, навчальних і педагогічних практик, навчально-дослідницької та науково-дослідної діяльності студентів у професійній галузі. З розвитком соціальних інтернет-мереж студенти і викладачі отримують нові форми і засоби для зберігання й поширення інформації, що полегшує керування навчальною інформацією і процесом засвоєння знань.

У статті, яка є післямовою до надрукованої вище в перекладі на українську мову методологічної статті російського літературознавця, доктора філологічних наук, професора В. С. Вахрушева (1932–2011) «Про метамову гуманітарної наукової думки», подано біографічні відомості про російського гуманітарія, дана стисла характеристика його методологічної та загальнокультурної позиції, охарактеризовано його ставлення до своєї і чужої культури та його погляди на завдання філологічної освіти, вказано на причини здійсненої публікації його неопублікованої раніше праці у перекладі на українську мову.

У статті розглядається процес інтеграції природничих, філологічних знань на уроках географії, що визначається сучасним рівнем розвитку науки та вимогами до рівня освіти випускників закладів освіти. Акцентується увага на важливості інтерсуб’єктивних зв’язків у шкільній географічній освіті на сучасному етапі реформування освіти. Окреслюється значення інтеграції природничих, філологічних знань на уроках географії та розвиток міжпредметних зв’язків у створенні універсальної середньої освіти, що зумовлено сучасним рівнем розвитку науки та вимогами до рівня освіти випускників загальної середньої освіти. Актуалізуються практико-орієнтований та інтегрований підходи до навчання, що використовуються у моделюванні змісту географічної освіти з метою зробити навчання цікавим та дозволяють використовувати міжпредметні змістові узагальнення для кращого засвоєння учнями навчального матеріалу, проєктування освітнього процесу, формування системи освітніх знань та структури науково-методичного глосарію з географії з урахуванням вікових, психологічних особливостей випускників Нової української школи. На основі конкретизації та логічної єдності філософсько-культурних, психолого-педагогічних факторів обґрунтовано організаційні та методичні аспекти важливості інтерсуб’єктивних зв’язків у шкільній освіті на сучасному етапі реформування освіти, зокрема в контексті вимог до Нової української школи. У статті теоретично обґрунтовано доцільність застосування пропонованих методичних підходів і принципів відбору та проєктування змісту навчання географії на профільному рівні у закладах загальної середньої освіти задля формування компетентного випускника школи зі сформованим цілісним світобаченням.

У статті здійснено спробу віршознавчого аналізу українського поета, доктора філологічних наук, професора кафедри української філології університету М. Кюрі-Складовської (м. Люблін, Республіка Польща), члена редакційної ради нашого фахового наукового збірника «Філологічний дискурс» Тадея Карабовича. Науковець 6 квітня ц.р. відзначив своє 60-ліття з дня народження. Віншуючи ювіляра, наша стаття є підсумком його творчої діяльності, а також – своєрідним подарунком до знаменної дати у його бутті. А життя у поета насичене: народився у селищі Савинці Холмського воєводства. Після здобуття середньої освіти поступив до Люблінського університету. Закінчив факультет педагогіки і психології. Працював журналістом у газеті »Наше слово» (Варшава), друкувався в українських і польських часописах. Із 2001 р. очолює редакційну раду щорічника «Український літературний провулок» (видання українських письменників Польщі). З’ясовано, що у творчій робітні автор надає перевагу міфопоетиці, у віршованій формі – неримованим нерівно наголошеним рядкам – верліброві.

Мішеніна Т. М. Технологічний підхід до навчання у процесі формування дидактичної компетентності майбутнього вчителя філологічних спеціальностей. У статті розкрито сутність технологічного підходу до навчання у процесі формування дидактичної компетентності майбутнього вчителя філологічних спеціальностей. Розкрито сутнісні характеристики дидактичних категорій: зміст освіти, рівні засвоєння освіти, навчальні ситуації, навчальні завдання. З урахуванням опису цілей навчання, видів змісту освіти й рівнів засвоєння подано ґрунтовний перелік можливих поєднань цілей і видів змісту освіти.

Статтю присвячено розгляду історико-педагогічних досліджень проблеми розвитку вітчизняної післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у південних областях України в період 40-вих рр. ХХ ст. – початку ХХІ століття; простежено, яким чином було відображено основні етапи становлення та розвитку післядипломної освіти вчителів у науково-педагогічних джерелах. Доведено, що незначна кількість досліджень розвитку післядипломної освіти вчителів до 80-х років ХХ століття не сприяла проведенню історико-педагогічної рефлексії функціювання означеної освітньої галузі загалом і післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у південних областях України зокрема. Науковий пошук учених зосереджувався на дотичних проблемах освіти. Подальші ґрунтовні дослідження є джерелом наукового пізнання означеної проблеми: у фундаментальних історико-педагогічних працях простежено еволюцію змісту післядипломної педагогічної освіти, виявлено й схарактеризовано провідні тенденції функціювання означеної освітньої галузі, виокремлено національну специфіку цього процесу. Опрацювання цих досліджень сприяло виявленню загальнодержавних особливостей розвитку післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у південних областях України в 40-ві рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Проаналізовано історико-педагогічні пошуки, присвячені регіональному розвитку досліджуваної галузі освіти. Вивчення цих матеріалів дозволило виокремити особливості розвитку післядипломної освіти вчителів у різних регіонах України, закцентувати на особливостях південних областей України, що мали вплив на функціювання означеної галузі. Розглянуто роботи вчених, що досліджують розвиток післядипломної педагогічної освіти в інших країнах; це сприяє можливості екстраполяції такого досвіду в сучасний освітній простір.

У статті аналізуються можливості використання ідей синергетики в процесі організації роботи позашкільного закладу філологічного профілю. Використання синергетичної парадигми у навчально-виховному процесі дасть змогу гармонізувати інтелектуальний та емоційний фактори в навчанні, що в кінцевому результаті сприятиме вихованню особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання і мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Малоіван М. В. Інформаційні технології на засадах принципу індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей. У статті розглядається індивідуалізація самостійної навчальної діяльності засобами інформаційних технологій. Стаття розкриває теоретичне осмислення необхідності індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей засобами інформаційних технологій, які максимально активізують роботу студентів танадають широкі можливості, впливаючи на якість освіти.

Дисертація присвячена проблемі теорії і практики професійної підготовки філологів. У дисертації проаналізовано систему професійної підготовки філологів в університетах у США, визначено її теоретико-методологічні, організаційні та дидактичні засади, окреслено можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для удосконалення та розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні. У межах дисертаційного дослідження здійснено ґрунтовний аналіз педагогічних, психологічних, історичних, філософських наукових праць з проблеми; уточнено та інтерпретовано основний поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Компаративний характер дослідження зумовив необхідність обґрунтування його концептуальних засад з позицій теоретичного, методологічного та практико-прогностичного концептів. Методологічними орієнтирами наукового пошуку обрано системний, цілісний, компаративний, міждисциплінарний, інтегративний та культурологічний підходи. На підставі вивчення термінологічного поля проблеми дослідження та професійних функцій філолога підсумовано, що зміст філологічної освіти передбачає інтеграцію соціально-гуманітарного, лінгвістичного, літературознавчого, культурознавчого, етнографічного, перекладацького, інформаційно-комунікаційного та інших складників, що зорієнтовані на формування компетентного фахівця інтегративного типу: філолога-перекладача, філолога-лінгвіста / прикладного лінгвіста, філолога-літературознавця, філолога-мовознавця, філолога-етнографа загалом культуромовної особистості. Як напрям підготовки вона представляє предметні галузі мовознавства, літературознавства, перекладу, етнографії, прикладної лінгвістики тощо. Концептуальне підґрунтя професійної підготовки філологів схарактеризовано на основі взаємозв’язку наукових теорій, обґрунтованої методології, педагогічних закономірностей організації освітнього процесу в ЗВО, положень педагогічної компаративістики, комплексу наукових підходів (системний, інтегративний, антропологічний, особистісно орієнтований, аксіологічний, лінгвокультурологічний, компетентнісний, діяльнісно-праксеологічний, кроскультурний, міждисциплінарний, прогностичний), сучасних вимог до професійної діяльності філолога. В основу дослідження покладено системний підхід, що уможливив структурно-функціональний аналіз професійної підготовки філологів у США з позицій цілісності, а також дав змогу розглядати її як системне явище, що охоплює сукупність взаємопов’язаних структурних компонентів. Визначені концептуальні та методологічні орієнтири засвідчують багатоаспектний і міждисциплінарний характер проблеми, можливість її розв’язання в різних вимірах. З’ясовано сучасні вимоги до професійної діяльності філолога в умовах лінгвальної глобалізації та інформатизації, інтенсифікації міжкультурних зв’язків. Сучасний філолог має досконало володіти інтегрованими лінгвістичними, соціокультурними, літературними знаннями, теорії й практики перекладу, текстолінгвістики, різновидів іншомовних дискурсів, жанрових конвенцій, способів добору еквівалентів у перекладі; інтегрованими уміннями з стандартизації та уніфікації науково-технічної термінології, автоматичного анотування, концептуального моделювання інформації; уміннями окреслювати сучасні тенденції в розвитку філологічної галузі; уміннями оперувати мовними й комунікативними стратегіями та тактиками; мовною здогадкою; навичками прогнозування результатів впливу глобалізації на еволюцію національної мови; мати критичне логічне, асоціативне й аналітичне мислення. На підставі історико-генетичного та хронологічного аналізу виокремлено сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, розроблено періодизацію становлення і розвитку філологічної освіти у США. Значну увагу приділено сучасним тенденціям розвитку філологічної освіти. Проаналізовано вплив на розвиток філологічної освіти в США просвітницької діяльності найбільш впливових організацій у сфері філологічної освіти, а також виокремлено пріоритетні й перспективні завдання. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади професійної підготовки філологів у США, зокрема встановлено, що вона ґрунтується на філософських, соціологічних, соціально-економічних, психологічних, педагогічних засадах, спрямованих на забезпечення державних та індивідуальних потреб. На підставі структурно-функціонального аналізу професійної підготовки філологів в університетах США з позицій цілісності схарактеризовано систему професійної підготовки філологів у США, що охоплює сукупність взаємопов’язаних структурних компонентів (законодавчо-нормативного, управлінського, соціально-економічного, інституційного, цільового, стратегічного, особистісного, організаційного, змістово-технологічного, діагностично-результативного, прогностичного). Система професійної підготовки філологів у США функціонує на різних рівнях – державному, інституційному та особистісному. Визначено організаційні та дидактичні засади професійної підготовки філологів в університетах США. Проаналізовано форми, рівні та ступені філологічної освіти, вивчено різновиди освітніх програм для професійної підготовки філологів, схарактеризовано форми організації навчання студенів-філологів, розкрито процеси моніторингу якості філологічної освіти. У процесі дослідження простудійовано освітні програми 40 американських університетів у 20 штатах США. Схарактеризовано принципи професійної підготовки філологів в американському освітньому просторі (прагматичності, варіативності, керованої факультативності, релевантності, автономізації навчання, диверситивності, науковості, концентрації, ґрунтовності знань, фасилітації, послідовної апроксимації, одночасного вивчення мов і культур, культурної рефлексії, лінгводидактики, автентичності змісту навчального матеріалу, урахування білінгвізму студентів і галузевої спеціалізації, ситуативно-тематичної організації навчання, зворотного зв’язку, системності формування дослідницьких умінь; імпліцитності та експліцитності (способи подання навчального матеріалу, теми для спонукання студентів до пізнавального та інформаційного пошуку, поглиблення екстралінгвістичних знань тощо) тощо. Розкрито змістові характеристики професійної підготовки філологів в університетах США (навчально-пізнавальну, творчу, проектну, дослідницьку), що формують професійну компетентність філологів, яка включає такі компетенції: ключові (соціальна, загальнокультурна, комунікативна, проектувальна, екологічна, інформаційна, дослідницька, прагматична та ін.), фахові (лінгвальна, літературознавча, соціолінгвальна, кроскультурна, перекладацька, аналітична, лінгводидактична, етнографічна, дискурсивна, стратегічна, ілокутивна, термінологічна, аудитивна та ін.) та лідерські (міжособистісна, управлінська, організаційна, інноваційна, креативна та ін.). Висвітлено особливості використання інформаційно-комунікаційного освітнього простору для організації навчання майбутніх філологів, проаналізовано інноваційні методи та технології навчання: «колаборативне навчання», «незалежне навчання /дослідження», «кооперативне навчання», «самонавчання», «навчання в малих групах», «контекстне навчання», «мікровикладання», «спільне викладання», «рефлексивний менторінг», «мікрогрупове обговорення», «асинхронні дискусії», «семантичні графи», «інтелект-мапи», «проектно-орієнтоване навчання», «дослідницько-кероване навчання», «дослідницько-інформаційне навчання», «наративне навчання» тощо. Ці форми й методи забезпечують високий ступінь зворотного зв’язку між викладачем і студентами, активний обмін думками, високий рівень розвитку пізнавальної діяльності студентів, аргументованого, образного й критичного мислення тощо. Розкрито організацію самостійної роботи, практичного навчання та пошуково-дослідницької діяльності майбутніх філологів. Виявлено високий рівень диверситивності практичної підготовки за термінами, формами, видами. Відповідно до напряму, спеціальності та спеціалізації професійної підготовки філологів в освітніх програмах передбачено соціолінгвістичну, лінгвістичну, літературну, краєзнавчу, інформаційно-аналітичну, діалектологічну, перекладацьку, педагогічну, етнографічну та інші види практики. Описано особливості внутрішнього та зовнішнього моніторингу якості професійної підготовки філологів у США. Механізм контролю якості, форми й методи оцінювання навчально-наукових успіхів і досягнень студентів-філологів спрямовані на оцінювання програмних результатів навчання («standard-based assessment»); оцінювання кінцевих результатів навчання («outcome-based assessment»); оцінювання сформованості професійної компетентності («competency-based assessment»); оцінювання практичних навичок («performance-based assessment»); корекційне оцінювання «correction-based assessment»). Висвітлено організаційно-педагогічні засади професійної підготовки філологів у закладах вищої освіти України. Для виявлення спільних і відмінних підходів із метою запозичення позитивних надбань та запобігання помилкам у процесі реформування вищої філологічної освіти в Україні, проведено компаративно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки філологів в університетах США та Україні за такими критеріями: законодавча база, управління освітою, фінансування, освітні заклади, рівні вищої освіти, освітні ступені, типи освітніх програм, тривалість навчання, форми навчання, вартість навчання, вступні вимоги, орієнтація освітньої програми, навантаження, зміст підготовки, використання інноваційних форм і методів організації навчання, застосування інформаційних та інтерактивних технологій, диверсифікація практичної підготовки студентів, самостійна робота студентів, форми контролю, акредитація, можливості працевлаштування тощо. Компаративний аналіз систем професійної підготовки філологів в Україні та США, здійснений на основі визначених критеріїв, дав змогу констатувати, що американська та українська системи професійної підготовки філологів мають як схожі, так і відмінні характеристики. Обгрунтовано можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для удосконалення та перспективного розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні трьох рівнях: державному, інституційному та індивідуальному. На цій оносві розроблено науково-методичне забезпечення для професійної підготовки філологів у ЗВО України. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: - уперше виконано цілісний системний порівняльно-педагогічний аналіз проблеми професійної підготовки філологів в університетах США; простежено генезу й розроблено періодизацію становлення та розвитку філологічної освіти в США; схарактеризовано систему професійної підготовки філологів в університетах США як цілісну, динамічну й відкриту педагогічну структуру, що охоплює сукупність взаємопов’язаних компонентів (законодавчо-нормативного, управлінського, соціально-економічного, інституційного, цільового, стратегічного, особистісного, організаційного, змістово-технологічного, діагностично-результативного, прогностичного); виявлено особливості професійної підготовки філологів в університетах США (побудова освітнього процесу на засадах компетентнісно-орієнтованої освіти; підготовка фахівця-філолога інтегративного типу; гнучкість системних зв’язків із незалежними фаховими організаціями; диверситивність освітніх програм (комбіновані, дуальні, спільні, міждисциплінарні); структурування змісту на засадах міждисциплінарності; професіоналізація та кар’єро-зорієнтована практична підготовка; інтерактивність, рефлексивність, фасилітаційність форм, методів і технологій навчання); проведено порівняльно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки філологів в університетах США та України; окреслено можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для обґрунтування концептуальних засад та перспектив розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні; - удосконалено навчально-методичне забезпечення професійної підготовки філологів в Україні (зміст дисциплін із фаху, розроблено міждисциплінарну освітню програму «Лінгвістична експертиза»); - подальшого розвитку набули положення щодо реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці філологів; просвітницьких стратегій діяльності американських організацій у сфері філологічної освіти; напрямів державної мовної політики в США; професійних функцій філологів в умовах лінгвальної глобалізації. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що на основі результатів аналізу й узагальнення теоретичних і практичних засад професійної підготовки філологів у США розроблено та впроваджено навчально-методичне забезпечення, а саме: навчально-методичний комплекс для дисципліни «Зарубіжна література» (навчальна програма дисципліни «Зарубіжна література», навчальні посібники «Історія зарубіжної літератури ХХ століття», «Нариси із зарубіжної літератури ХХ – ХХІ століть», матеріали для самостійної роботи, зокрема вивчення твору Генрі Джеймса «Дейзі Міллер»); методичні рекомендації «Професійна підготовка лінгвістів: порівняльний аспект»; підготовлено міждисциплінарну освітню програму «Лінгвістична експертиза». Структуровано й оновлено зміст дисциплін «Історія зарубіжної літератури», «Література Англії і США», «Порівняльна професійна педагогіка». Представлені в дослідженні організаційно-педагогічні аспекти навчання студентів-філологів упроваджено в педагогічну практику для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, підвищення їхньої мотивації до виконання самостійних, індивідуальних та групових дослідницьких завдань. Прогностичний потенціал студії зумовлений можливістю організації на її основі подальших наукових розвідок із проблем філологічної освіти, педагогічної компаративістики. Матеріали дисертації можуть бути використані для подальшого розроблення освітньо-професійних та освітньої-наукових міждисциплінарних програм, вдосконалення змісту навчальних планів, навчальних курсів і спецкурcів; застосування інноваційних методів, технологій та засобів навчання. Результати наукового пошуку стануть у нагоді магістрантам, аспірантам, докторантам під час підготовки й реалізації досліджень.
The thesis is devoted to the problem of theory and practice of philologists’ professional training. The thesis analyzes the system of philologists’ professional training at US universities, defines its theoretical and methodological, organizational and didactic principles, outlines the possibilities of using innovative ideas of the US experience to improve and develop the system of philologists’ professional training in Ukraine. The thesis presents a thorough analysis of pedagogical, psychological, historical and philosophical scientific works on the problem under study, clarifies and interprets the basic concepts and terms of the research. The comparative nature of the research has caused the need to justify its conceptual foundations from the standpoint of theoretical, methodological and practical and prognostic concepts. The systematic, holistic, comparative, interdisciplinary, integrative and culturological approaches have been chosen as methodological guidelines for this scientific research. The study of terms related to the research problem and professional functions of the philologist concludes that the content of philological education involves integrating social and humanitarian, linguistic, literary, cultural, ethnographic, translation, information and communication and other components oriented towards forming a competent and integrative specialist: the interpreter/translator and philologist, the linguist/applied linguist and philologist, the literary critic and philologist, the ethnographer and philologist, etc. As a field of training, it represents the subject areas of linguistics, literary studies, translation, ethnography, applied linguistics, etc. The conceptual basis for professional training of philologists is characterized based on the interrelation between scientific theories, substantiated methodology, pedagogical patterns in the organization of the educational process in higher education institutions, principles of pedagogical comparativism, certain scientific approaches (systemic, integrative, anthropological, personality-oriented, axiological, linguocultural, competency-based, practice-oriented, cross-cultural, interdisciplinary, prognostic), modern requirements for professional activities of philologists. The thesis is based on a systematic approach which made it possible to structurally and functionally analyze professional training of philologists in the USA in the context of its integrity and consider it as a systemic phenomenon encompassing a set of interconnected structural components. The identified conceptual and methodological guidelines prove the multidimensional and interdisciplinary nature of the problem under study, as well as the possibility of solving it in various dimensions. The thesis specifies modern requirements for professional activity of philologists under the conditions of linguistic globalization and informatization, intensification of intercultural relations. A modern philologist should possess integrated linguistic, socio-cultural, literary knowledge, theory and practice of translation, text linguistics, types of discourse in foreign language, genre conventions, methods of selecting equivalents in translation; integrated skills in standardizing and unifying scientific and technical terminology, automatic annotation, conceptual modeling of information; be able to outline the current trends in the development of philology, operate language and communicative strategies and tactics, express linguistic thoughts, predict the effects of globalization on the evolution of the national language, have a critical logical, associative and analytical thinking. Based on the historical, genetic and chronological analysis, the thesis distinguishes a set of internal and external factors and elaborates the periodization of forming and developing philological education in the USA. Considerable attention is paid to modern trends in the development of philological education. The thesis analyzes the influence of philological education in the USA on educational activities of the most influential organizations in the field of philological education and identifies its priorities and further tasks. The thesis justifies theoretical and methodological principles of philologists’ professional training in the USA. Thus, it is found that it is based on philosophical, sociological, socioeconomic, psychological and pedagogical principles aimed at fulfiling the needs of the state and society. The system of philologists’ professional training in the USA is described based on the structural and functional analysis of philologists’ professional training at US universities in the context of its integrity. It covers a set of interrelated structural components such as legislative, normative, managerial, socioeconomic, institutional, target, strategic, personal, organizational, content and technological, diagnostic and productive, prognostic. The system of philologists’ professional training in the USA operates at state, institutional and individual levels. The thesis determines organizational and didactic principles of philologists’ professional training at US universities. It also analyzes the forms, levels and degrees of philological education, clarifies various degree programmes on professional training of philologists, describes the forms of organizing professional training of future philologists and reveals the processes of monitoring the quality of philological education. In the course of the research, degree programmes of 40 US universities in 20 different states have been considered. The thesis characterizes the principles of philologists’ professional training in the US educational space (pragmatism, variability, guided optionality, relevance, learner autonomy, diversity, scientificity, focus, knowledge consolidation, facilitation, gradual approximation, simultaneous study of languages and cultures, cultural reflection, linguodidactic, authenticity of educational content taking into account students’ bilingualism and specializations, situational and thematic organization of training, feedback, systematic development of research skills; implicitness and explicitness (the ways of presenting educational material; topics designed to motivate students towards cognitive and informative search, consolidation of extralinguistic knowledge, etc.). The thesis discloses the content characteristics of philologists’ professional training at US universities (educational, cognitive, creative, project and research activities) which form professional competency of philologists. It includes the following competences: core (social, universal cultural, communication, project, ecological, information, research, pragmatic, etc.), professional (linguistic, literary, sociolinguistic, cross-cultural, translation, analytical, linguodidactic, ethnographic, discursive, strategic, illocutionary, terminological, auditory, etc.) and leadership (interpersonal, managerial, organizational, innovative, creative, etc.) ones. The thesis reveals the features of using information and communication educational space to organize professional training of future philologists and analyzes innovative methods and teaching technologies: collaborative learning, independent study / research, cooperative learning, self-learning, learning in small groups, contextual learning, micro teaching, collaborative teaching, reflective mentoring, micro group discussions, asynchronous discussions, semantic graphs, mind maps, project-oriented learning, research-oriented learning, research- and information-oriented learning, narrative learning, etc. These forms and methods ensure proper feedback between lecturers and students and active exchange of views, promote the effective cognitive activity of students, as well as their analytical, figurative and critical thinking, etc. The thesis discloses the organization of independent work, practical training and research activity of future philologists. The thesis proves high-level diversity of philologists’ practical training in the context of its duration, forms and types. According to the subject field and specialization of philologists’ professional training, degree programmes include sociolinguistic, linguistic, literary, ethnographic, informational and analytical, dialectological, translation, pedagogical, ethnographic and other types of practical training. The thesis describes the features of internal and external monitoring of the quality of philologists’ professional training in the USA. The mechanism of quality monitoring and forms and methods for assessing educational attainment of philology students are aimed at standard-based assessment, outcome-based assessment, competency-based assessment and performance-based assessment. The thesis highlights the organizational and pedagogical principles of philologists’ professional training in higher education institutions in Ukraine. The peculiarities of philologists’ professional training at US and Ukrainian universities have been comparatively analyzed to identify the similar and different approaches with the aim to implement positive aspects of the US experience and prevent possible mistakes when updating higher philological education in Ukraine based on the following criteria: the legal framework, education management, financing, educational institutions, higher education levels, academic degrees, types of degree programmes, study duration, forms of training, tuition fees, admission requirements, focus of degree programmes, study load, training content, use of innovative forms and methods of training organization and information and interactive technologies, diversification of practical training, independent work, forms of assessment, certification, employment opportunities, etc. The comparative analysis of philologists’ professional training in Ukraine and the USA conducted based on certain criteria proves that the US and Ukrainian systems of philologists’ professional training are characterized by similar and different characteristics. The thesis justifies the possibility of using the US innovative experience to improve and develop the system of philologists’ professional training in Ukraine at state, institutional and individual levels. In this regard, relevant scientific and methodological support for professional training of philologists in Ukrainian higher education institutions has been elaborated. The scientific novelty of the obtained research findings implies that: – for the first time, the problem of philologists’ professional training at US universities has been integrally, systematically, comparatively and pedagogically analyzed; the origins and periods of forming and developing philological education in the USA have been traced and distinguished; the system of philologists’ professional training at US universities has been described as an integral, dynamic and open pedagogical structure, covering a set of interrelated components (legislative, normative, managerial, socioeconomic, institutional, target, strategic, personal, organizational, content and technological, diagnostic and productive, prognostic); the features of philologists’ professional training at US universities have been specified (the educational process based on the principles of competency-based approach; the focus on integrative professional training; the flexible system of connections between independent professional organizations; diversification of degree programmes (combined, double degree, joint, interdisciplinary); the structuration of training content based on interdisciplinarity; professionalization and career-oriented practical training; interactivity, reflexivity, facilitation of forms, methods and technologies of teaching and learning); the peculiarities of philologists’ professional training at US and Ukrainian universities have been comparatively and pedagogically analyzed; the possibilities of using the US innovative experience to justify the conceptual foundations and prospects of developing the system of philologists’ professional training in Ukraine have been outlined; – the educational and methodological support of philologists’ professional training in Ukraine (the content of professional subjects, the designed interdisciplinary degree programme on linguistic expertise) has been improved; – the provisions on the implementation of the competency-based approach in professional training of philologists, educational strategies for the activities of US organizations specializing in the field of philological education, relevant areas in the state language policy in the USA, professional functions of philologists in the context of linguistic globalization have been further developed. The practical significance of the obtained research findings consists in developing and implementing the educational and methodological support based on the results obtained from the analysis and generalization of theoretical and practical foundations of philologists’ professional training in the USA, namely the educational and methodical support of the subject “Foreign Literature” (the educational programme of the subject “Foreign Literature”, textbooks titled “The History of Foreign Literature in the 20th Century”, “The Essays on Foreign Literature during the 20th and 21st centuries”, relevant materials for independent study, in particular, for mastering “Daisy Miller” by Henry James), methodical recommendations, titled “Professional Training of Linguists: the Comparative Aspect”; the interdisciplinary degree programme on linguistic expertise has been elaborated. The content of such subjects as “The History of Foreign Literature”, “The Literature of England and the USA”, “Comparative Professional Pedagogy” has been structured and updated. The presented organizational and pedagogical aspects of training philology students have been introduced into pedagogical practice with the aim to enhance the educational and cognitive activity of students, as well as their motivation to engage in independent, individual and group research activities. The prognostic potential of the research is determined by the possibility of organizing further scientific research on the problems of philological education and pedagogical comparative studies. The thesis findings can be used to further develop educational, professional and scientific interdisciplinary programmes, improve the content of curricula, training courses and specialized courses, apply innovative methods, technologies and means of training. The obtained findings will be useful to master and doctoral students during the preparation and implementation of research.

Посібник укладено з урахуванням вимог, що висуваються до практики викладання базових дисциплін середньої школи. Запропоновані матеріали покликані розширити і поглибити фахову мовознавчу підготовку, виробити загальнолінгвістичну перспективу, уміння розумітися на складних дражливих питаннях функціонування мови в суспільстві, застосовувати результати мовознавчих досліджень у практиці проведення вступних уроків з української мови. Автор скеровує роботу суб’єктів навчального процесу на поглиблене опрацювання спеціальної літератури, на вивчення дискусійних питань, що має вагоме значення в успішній соціалізації учнів і випускників навчальних закладів. Для учителів загальноосвітніх шкіл і закладів нового типу, методистів інститутів післядипломної педагогічної освіти, студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів, учнівської молоді.