Статті в журналах з теми "Фізіологічні особливості"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Фізіологічні особливості.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Фізіологічні особливості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Лук'янова, Лариса. "ПСИХОЛОГО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ ЛІТНЬОГО ВІКУ ТА ЇХ УРАХУВАННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 9–18. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.9-18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито специфіку навчання дорослої людини, яка ґрунтується передусім на психолого-фізіологічних особливостях літнього віку. Окремо схарактеризовано наукові розвідки щодо навчальних можливостей людей літнього віку, зокрема обґрунтовано соціальні, економічні, демографічні чинники, що зумовлюють необхідність освітньої діяльності у пізньому віці та доведено позитивну роль інтелектуального потенціалу усіх вікових груп на життєву позицію особистості: (Р. Дж. Хавігхурст (всебічне навчання, зосереджене на індивідуальних потребах і прагненнях), П. Ласлетт (потреба ціложиттєвого інтелектуального розвитку людини, що позитивно впливає і на якість життя); Г. Муді (спрямованість освіти на усунення «безсенсовості життя після виходу на пенсію).Виявлено два суперечливі погляди на особливості навчання людей похилого віку. Одна група вчених переконана, що розвивальні можливості загалом та освітні зокрема є обмеженими в часі і, досягнувши відповідного віку, людина не здатна навчатися. Інша група вчених наводить переконливі докази, що, незважаючи на певні психолого-фізіологічні зміни, які відбуваються з кожною людиною, вона здатна сприймати інформацію, інтеріоризувати її, навчатися впродовж усього життя. Іноді ці процеси у дорослих відбуваються навіть швидше, ніж у дитячо-юнацькому віці.Схарактеризовано сукупність підходів, що випливають із необхідності урахування психолого-фізіологічних особливостей літніх людей у навчанні та впливають на вибір стилів навчання. Найбільш вагомими з них є: формування конструктивної мотивації; вибір доцільного стилю навчання; активне залучення усіх суб’єктів навчання до співпраці; створення атмосфери комфорту й взаємоповаги; відповідність індивідуальним особливостям учасників; узгодженість із андрагогічними принципами навчання.
Ключові слова: літній вік; психолого-фізіологічні особливості; безперервне навчання; психологічні теорії.
2
Демиденко, Ганна Глебівна. "Структурно-семантичні особливості мімічних фразеологізмів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (20 травня 2009): 20–30. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.949.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про структурно-семантичні особливості одного з різновидів паралінгвістичних фразеологізмів, зокрема мімічних, у яких зафіксовано мовний досвід народу, стереотипність його мислення, відображено емоційно-вольову сферу життя, інакше кажучи, закодовані етнопсихологічні характеристики; мімічні фразеологізми диференційовано відповідно до особливостей погляду, виразу очей, мімічних реакцій, у яких беруть участь окремі частини обличчя, а також дій, що виражають фізіологічні зміни обличчя.
3
Choba, Natalia. "Анатомо-фізіологічні й психологічні особливості адаптаційного періоду першокласників". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (31 січня 2019): 199–203. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-199-203.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано вплив анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей розвитку молодших школярів на їх адаптаційний період у першому класі; визначено ефективні напрями роботи для подолання труднощів у першокласників, пов’язаних із входженням у шкільний колектив.
4
Red’ko, V. V. "Екологічні особливості та біоіндикаційне значення черепашкових амеб (Testacea, Rhizopoda) у природних і антропогенно трансформованих біогеоценозах". Biosystems Diversity 15, № 1 (3 грудня 2006): 128–36. http://dx.doi.org/10.15421/010724.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано фізіологічні та екологічні особливості черепашкових амеб Testacea, Rhizopoda. Підкреслено, що тестації можуть виступати біоіндикаторами різноманітних ґрунтових умов у природних біогеоценозах. Наведено дані з використання представників надкласу Rhizopoda як показників антропогенного впливу на ґрунти.
5
Лавринюк, Володимир, Василь Пикалюк, Наталія Грейда та Вікторія Лавринюк. "ПАТОЛОГІЯ АОРТИ ТА ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 51–56. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено анатомо-фізіологічні параметри нормальної аорти, дефініції її патології. Проаналізовані можливості клінічного та інструментального дослідження аорти, вивчення питань диференціації аортальних захворювань. Запропоновано етіологічну класифікацію аортопатій. В межах класифікації виокремлено групи: атеросклеротичні ураження аорти, вроджені вади аорти, генетичні захворювання, аортити, ушкодження аорти, ургентні захворювання (гострий аортальний синдром). Проведено огляд впливу фізичної активності на перебіг аортальних нозологій: швидкість прогресування аортодилятації, ризик виникнення розшарування аорти. Наведено короткий огляд клініко – діагностичних особливостей окремих нозологій з проявами аортопатії та особливості проведення фізичної активності (ФА) при них: атеросклероз аорти, аневризми, двостулковий аортальний клапан, коарктація, синдром Марфана, Елерса- Данло, Лойеса – Дітца, Тернера. Процитовано згідно останніх європейських рекомендацій стратифікацію ризику занять ФА при аортопатіях, вказані особливості проведення фізичних тренувань та спостереження за пацієнтами для покращення профілю безпеки занять ФА.
6
Zaiyko, G. A., та U. V. Lykholat. "Фізіологічні особливості стійкості основних представників квітучих газонів в умовах міського середовища". Biosystems Diversity 19, № 1 (31 січня 2011): 36–40. http://dx.doi.org/10.15421/011106.
Повний текст джерелаАнотація:
Установлено особливості активності ферментів антиоксидантного комплексу (каталази, пероксидази, поліфенолоксидази) та глутатіон-аскорбінової захисної системи основних представників декоративноквітучих рослин (13 газонотвірних видів), що використовуються для створення газонів в умовах міського середовища. Один з основних критеріїв стійкості рослин – рівень прооксидантно-антиоксидантних метаболічних процесів. Установлено найпристосованіші до несприятливих умов навколишнього середовища види, які можна рекомендувати для створення квітучих газонів в умовах промислового міста.
7
Filyk, O. V. "Запобігання тромбозам та антитромботична терапія в дітей і новонароджених". EMERGENCY MEDICINE, № 7.70 (7 листопада 2015): 111–18. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.7.70.2015.78739.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено дані про фізіологічні особливості системи гемостазу в дітей різних вікових груп. Наведено епідеміологічні дані щодо частоти виявлення тромбозів та їх основних причин у дітей. Розглянуто показання до тромбопрофілактики та схеми, а також оптимальні стратегії щодо мене-джменту тромбозів у дітей відповідно до міжнародних рекомендацій.
8
Popovych, N. V. "СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Медсестринство, № 1 (11 квітня 2019): 27–30. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2019.1.9982.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано роль статевого виховання як мету, яка ґрунтується на формуванні у молоді статевої етики, естетики та гігієни, культури інтимних відносин, любові та сімейного життя, наукових знань про фізіологічні особливості організму, морально-етичні норми і стосунки між особами протилежної статі та роль у цьому процесі сім’ї та педагогів.
9
Павлова, І. В. "МОРФО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПЕРМІЇВ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ РІЗНИХ ПОРІД ПІД ЧАС ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 189–95. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив речовин гумінової природи на морфо-фізіологічні показники сперміїв кнурів-плідників під час теплового стресу. Встановлено, що розвиток теплового стресу протягом місячно-го періоду погіршує якість спермопродукції у кнурів-плідників – зменшує масу еякуляту, кількість сперміїв та їхню рухливість у полтавської м’ясної породи відповідно на – 23,7 %, 21,9 % та 14,6 %, а у червоно-білопоясої м’ясної – 28,4 %, 17,6 % та 22,9 %. Тепловий стрес знижував загальну кількість сперміїв в еякулятах кнурів-плідників обох порід дослідних груп, однак згодовування гуматів сприяло послабленню дії цього фактору на 60-ту добу у ПМ 9,4% та ЧБП 15,6% відносно контрольних груп. Виживаність сперміїв у разі дії негативного фактора істотно знижувалася в період експерименту, проте спермії кнурів-плідників ПМ були більш стійкими та переважали за функціональною активні-стю порівняно із тваринами породи ЧБП на 30-ту добу – 24,1% та 60-ту добу – 14,6 %. Під час те-плового стресу на 30-ту добу експерименту у еякулятах кнурів-плідників морфометричні показники сперміїв змінювались: загальна довжина зменшувалась у полтавської м’ясної породи на 2,3% (р<0,01) та в червоно-білопоясої м’ясної породи на 2,6 %, а довжина головки відповідно на 30,2% (р<0,001) та 5,4 % (р<0,001). У тварин інтактної групи полтавської м’ясної породи під впливом те-плового фактору виявлено більшу кількість патологічних форм сперміїв на 30-ту добу – 17,1 % та 60-та доба експерименту їх зменшення на 4,5 %. Тоді як у червоно-білопоясої м’ясної породи анома-льні форми сперміїв мали більш суттєву тенденцію до їхнього збільшення відповідно на 54,8 % та 34,2 %. Згодовування кнурам-плідникам гуматів підвищувало адаптаційну здатність породи полтав-ська м’ясна – в напрямі збільшення концентрації сперміїв по закінченні основного періоду 13,8 % та виживаності відповідно на 11,5 %. Тоді як у тварин червоно-білопоясої м’ясної породи відмічено ли-ше збільшення концентрації сперміїв відповідно на 14,7 %. Вживання гуматів протягом 60-ти діб підвищує адаптаційну здатність до теплового стресу – збільшує довжину сперміїв на 7,3 % у пол-тавської м’ясної породи і на 9,7% у червоно-білопоясої м’ясної породи зі зниженням кількості пато-логічних форм.
10
Сахарова, О. Ю. "ОСОБЛИВОСТІ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ ТА ФІЗІОЛОГІЇ КОПИТ ВІСЛЮКІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 210–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.26.
Повний текст джерелаАнотація:
У вітчизняних літературних джерелах на сьогодні практично відсутня інформація щодо анатомічних та фізіологічних особливостей копит віслюків, їхніх відмінностей від копит коней, ме-тодів розчистки та перебігу патологічних процесів у ділянці копита. Через популяризацію утриман-ня віслюка не тільки як сільськогосподарської тварини, а і як домашнього улюбленця, у зарубіжних науковців зріс інтерес до цих тварин, а оскільки вони також потребують догляду, то й до особливо-стей анатомії й фізіології, зокрема копит віслюків. Огляд зарубіжних літературних даних показав, що всі структурні елементи копита віслюків мають анатомічні та фізіологічні відмінності від копит у коней. Серед таких відмінностей варто відмітити: фронтальна форма копита, форма опорної поверхні копита, інші проміри кутів копита, розмір та положення кісток копита, великі розвинені пружні частини копита, інше співвідношення розмірів структур копита та багато іншого. Зважаючи на особливості в анатомічній будові копита при розчистці віслюків спеціаліст повинен відходити від наявних класичних методів, які застосовуються для розчистки в коней та досконало володіти технікою розчистки саме у віслюків. Віслюки на відміну від коней здатні трива-лий час «приховувати» існуючі проблеми з копитами, а клінічні ознаки з’являються вже коли стан копита надто складний, а лікування та реабілітація будуть тривалими та економічно місткими. А отже, власникам та ветеринарам, що мають справу з віслюками, необхідно напевно знати, яким має бути копито віслюка в нормі та чим воно відрізняється від копита коня. Цей огляд має на меті пояснити щодо наявних відмінностей в анатомічній будові копит віслюків та коней. Проведений аналіз є надзвичайно корисний та має як теоретичне, так й практичне значення, адже дає змогу лікарям ветеринарної медицини та спеціалістам, які проводять розчистку копит у тварин здійсню-вати цю маніпуляцію максимально правильно, що сприятиме кращому догляду за кінцівками віслюків, а отже, й за твариною загалом.
11
Коваленко, Олена, та Тетяна Кравцова. "ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ З ЛІТНІМИ ЛЮДЬМИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ВЛАСНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЗА СТРЕСОВИХ УМОВ (ПАНДЕМІЯ COVID-19)". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 4 (31 грудня 2021): 26–37. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.2(4).2021.26-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Окреслено особливості програми семінару-практикуму «Ефективна комунікація з літніми людьми та збереження власного психологічного здоров’я за стресових умов (пандемія COVID-19)». Семінар-практикум призначений для осіб, які надають певні професійні послуги людям літнього віку. Це можуть бути соціальні робітники і працівники, реабілітологи, працівники торгівлі та медичної сфери, водії і кондуктори громадського транспорту, інші працівники сфери обслуговування. Зустрічаючи літніх людей, вони не завжди розуміють, що з ними відбувається, не враховують у своїй діяльності їхніх вікових і індивідуальних особливостей. Метою семінару-практикуму є формування в осіб, які надають певні професійні послуги людям літнього віку психологічної грамотності, тобто, знань та уявлень про психо-логічні особливості осіб, які знаходяться на етапі пізній дорослості, навчанню їх ефективній комунікації з літніми людьми та збереженню власного психологічного здоров’я за стресових умов (пандемія COVID-19). Основні теми семінару-практикуму: емоційна сфера (функціонування, значення, регуляція тощо) та психічний стан людини; вікові особливості літніх осіб (фізіологічні та нейробіологічні зміни, особливості емоційної регуляції та спілкування з іншими, основні потреби осіб цього віку тощо); вплив стресу на психіку людини, особливості його прояву на наслідків для літніх осіб; розвиток навичок ефективної регуля-ції власного психічного стану та надання допомоги в цьому аспекті літнім особам; соціально «неприйнятні» або несхвалювані емоції та стани (роздратування, відчай, безсилля, заздрість тощо); основні засади ефективного виконання посадових обов’язків; розвиток навичок неконфліктного спілкування та налагодження комунікації з підопічними; профілактика професійного вигорання. Форми роботи на семінарі-практикумі: міні-лекції, групові обговорення, групові та індивідуальні практичні завдання і вправи, самостійне опрацювання літературних джерел та наданих завдань.
12
Zaiyko, G. A., та U. V. Lykholat. "Фізіологічні особливості стійкості основних предствників квітучих газонів на території ботанічного саду дну ім. Олеся гончара". Biosystems Diversity 18, № 1 (11 березня 2010): 37–41. http://dx.doi.org/10.15421/011006.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено активність ферментів антиоксидантного комплексу представників ґрунтопокрив них рослин, що використовуються для створення квітучих газонів на різних стадіях їх розвитку. Проаналізовано 26 видів рослин за показниками активності каталази, пероксидази, поліфенол оксидази. Один з основних критеріїв стійкості рослин – рівень прооксидантно-антиоксидантних метаболічних процесів. Установлено особливості активності ферментів антиоксидантного комплексу досліджуваних рослин. Рекомендовано стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища види рослин для створення квітучих газонів.
13
Немеш, В. І. "ЕМОЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 93–95. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі емоційної трансформації підліткового віку. Визначено чинники, які впливають на цей процес: фізіологічні (фізичний розвиток організму, увага до інстинктів, підвищена збудливість) психологічні (формуванням категорії моральності, самоідентифікації та соціальної позиції, визначення самооцінки) та соціально-психологічні (позиціонування себе в соціумі, потреба в незалежності, роздуми про подальше життя). Підкреслено: якщо серед чинників переважає негативний аспект, то навантаження на емоційну сферу збільшується, а емоційна трансформація призводить до емоційної нестабільності підлітка. З’ясовано, що емоційна нестабільність може бути передумовою виникнення дезадаптивних емоційних зривів та криз. Доведено, що підлітки не завжди здатні адекватно оцінити власні можливості, схильні до максималізму, що може призвести до підозрілості, озлоблення, дратівливості або ж байдужості, апатії, індиферентності. Висвітлено особливості перебігу емоційної трансформації підліткового віку. З’ясовано, що емоційна трансформація підліткового віку характеризується низкою суперечностей, які призводять до наявності або чергування двох фаз емоційної трансформації підлітків – негативної та позитивної. Зазначено, що емоційна трансформація має базуватися на емоційній саморегуляції. Окремо розкрито гендерні особливості емоційної трансформації підлітків. Наголошено на необхідності врахування індивідуальних психічних та психологічних особливостей підлітків для успішного формування емоційної саморегуляції, під якою розуміють певний рівень психічної регуляції діяльності, де визначальним чинником стають емоції. Доведено, що проблема вивчення емоційного компонента дітей підліткового віку потребує більш комплексного аналізу з боку медицини, психології та педагогіки.
14
Демиденко, Ганна Глебівна. "Голосова поведінка українців і білорусів: особливості комунікативного мовчання (на матеріалі фразеології)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (2 квітня 2018): 16–25. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто явище комунікативного мовчання як специфічного компонента невербальної поведінки загалом. Визначено, що семантичне навантаження мовчання ідентифікується в конкретних ситуаціях, у яких прослідковується комунікативна компетенція особи в соціумі. Загальні моделі голосової поведінки пов’язані з національно-культурними традиціями й стереотипами в певному мовному колективі. Фраземи на позначення мовчання фіксують надбання соціально-культурного досвіду українців і білорусів, процес зміни комунікативних ролей мовців. Звернено увагу на фразеологізацію процесу припинення мовної взаємодії, зважаючи на анатомо-фізіологічні можливості мовного апарату людини. Простежено асоціативні зв’язки проаналізованих стійких виразів з явищами припинення життя – могилою, труною, як ознакою абсолютного мовчання і тиші. Зіставний аналіз українських і білоруських фразеологізмів-виразників мовчання засвідчує паралелізм їхньої семантики та форми; їх простір репрезентовано соматизмами: язик, рот, губи / вуста, горло, зуби.
15
ДУТЧАК, В. В. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРІОДИЗАЦІЇ СПОРТИВНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема інноваційних підходів до проблеми періодизації спортивних навантажень юних легкоатлетів. Сучасний рівень наукових знань у спорті не лише розширив запас уявлень щодо взаємозв’язку всіх сторін підготовки легкоатлетів, але і значно поглибив їх. Раціональне планування тренувального процесу, правильне використання засобів і методів спортивного тренування на всьому протязі багаторічної підготовки юних спортсменів можливе лише за умови обліку анатомо-фізіологічних особливостей зростаючого організму. З погляду спортивного відбору, спортивної орієнтації, планування тренувального процесу, вибору засобів і методів тренування становлять інтерес анатомо-фізіологічні особливості зростаючого організму. Спорт підвищує опірність організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища і є тому найважливішим засобом зміцнення здоров’я й профілактики захворювань. Однак, якщо при систематичних заняттях і раціональному підборі тренувальних навантажень у юних спортсменів спостерігаються високі показники імунологічної реактивності, то при нерегулярних заняттях або надмірних навантаженнях сила неспецифічного імунітету зменшується, що веде до зниження опірності організму інфекціям. Крім того, при плануванні тренувального процесу варто враховувати, що в юних спортсменів відзначаються сезонні коливання показників імунологічної реактивності: підвищення в осінній період і зниження у весняний. Встановлено, що фізичне навантаження, яке відповідає силам і рівню підготовленості до виконання фізичних вправ, поліпшує розвиток кісткової системи й збільшує період її росту. Виявлено, що одним із напрямків підвищення ефективності системи підготовки легкоатлетів базується на глибокому вивченні структури змагальної діяльності і побудові на цій основі модельних структур навчально-тренувального процесу. Оптимальний рівень розвитку швидкості, сили, спритності, витривалості – основа для оволодіння технікою і тактикою легкоатлетів. В той же час реалізація завдань фізичної підготовки сприяє формуванню важливих психічних і морально-вольових якостей спортсменів.
16
Дубчак, Галина. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ СТРЕСОВИХ СТАНІВ СУЧАСНИХ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Psychology of Personality 10, № 1 (20 лютого 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.74-80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей стресових реакцій, які проявляються в навчальній діяльності сучасних студентів, що навчаються в закладах вищої та професійної освіти. Обґрунтовано актуальність вивчення проблеми навчального стресу сучасних українських студентів. Описано процедуру дослідження з використанням методики вивчення навчального стресу Ю. В. Щербатих та вибірку, яка нараховувала 600 студентів освітніх закладів міста Чернівці, серед яких студенти закладів вищої освіти склали 316 осіб, професійних училищ – 284. Серед досліджуваних було 283 чоловіків та 317 жінок. Вік досліджуваних студентів – від 15 до 45 років. На основі аналізу результатів емпіричного дослідження вивчено психологічні особливості проявів стресових станів сучасних українських студентів, що навчаються в закладах вищої та професійної освіти, визначено їхні спільні та відмінні особливості. З’ясовано, що за останнє десятиліття в загальній картині стресу зросла значущість проблем, пов’язаних з навчальною діяльністю та повсякденним функціонуванням студентів. Найбільш вираженими проявами навчальних стресів сучасних українських студентів є поведінкові, найменш вираженими – фізіологічні. Рівень екзаменаційного стресу студентів закладів вищої та професійної освіти є істотно вищим, ніж десятиліття тому (дослідження Ю. В. Щербатих, 2006). Рівень стресового навантаження студентів закладів вищої освіти є значно вищим, ніж в учнів професійних училищ. Дослідження дозволило виявити низку проблем, які потребують цілеспрямованої системної роботи, оскільки в усіх групах досліджуваних виявлено факт вживання частиною студентів алкоголю, наркотиків та паління сигарет. Саме ці особи, передусім, потребують психологічної допомоги фахівців щодо ефективних прийомів зняття стресового навантаження
17
Пилипко, Ольга. "Особливості фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 85 (25 жовтня 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, антропометричні та фізіологічні вимірювання, хронометрування, оцінка спеціальної плавальної, фізичної та технічної підготовленості за допомогою тестів, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних склали спортсмени, які мали ігрове амплуа центральних захисників. Рівень їхньої спортивної кваліфікації відповідав званням МСУ та КМСУ з водного поло. Загальна кількість обстежуваних – 10 осіб. Результати: охарактеризовано компоненти структури спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників, досліджено ступінь взаємозв’язку між показниками рівня фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості гравців захисту, визначено профільні параметри структури спеціальної підготовленості, які обумовлюють ефективні дії центральних захисників у чоловічому водному поло. Висновки: структура спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функції центральних захисників має свої особливості. Спортсменам даного ігрового амплуа притаманні значні величини лінійних розмірів кінцівок та їх сегментів, кистьової сили, потужні рухові дії під час гри, швидке подолання відстані з м’ячем, виконання дальніх кидків. У гравців захисту найбільш тісний кореляційний взаємозв’язок існує між показниками технічної та спеціальної плавальної підготовленості. Визначення особливостей структури спеціальної під- готовленості на підставі комплексного аналізу параметрів, що відображають рівень фізичного розвитку, технічної та спеціальної плавальної підготовленості гравців різного амплуа дозволяє ефективно диференціювати тренувальний процес у сучасному водному поло. Ключові слова: водне поло, центральні захисники, структура спеціальної підготовленості, компоненти, взаємозв’язок, модельні характеристики.
18
Hloba, Olha. "ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД ЯК ОСНОВА НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ У КУРСІ «ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН»". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 26–35. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-26-35.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано й висвітлено частково особливості становлення дослідницького методу в історії дидактики, розкрито можливість адаптації методу до сучасних умов у підготовці вчителів-біологів у вищих навчальних закладах. Дослідницький метод навчання аж ніяк не «вигаданий», він поступово розвивався в процесі росту педагогічної думки і має коріння в минулому. Курс «Фізіологія рослин» забезпечує повноту біологічної освіти, цільність ботанічних знань учителя. Частина дослідів, що передбачені програмою рекомендовані для проведення у загальноосвітній школі й у позакласній гуртковій роботі. Студент удосконалює навички методики проведення лабораторних досліджень, поглиблює знання про процеси фотосинтезу, дихання, росту і розвитку рослин, водного обміну та ґрунтового живлення рослин тощо, оволодіває вмінням виконувати основні фізіологічні спостереження і давати аналіз отриманих спостережень.
19
Klyachenko, O. L. "PHYSIOLOGICAL PECULIARITIES OF SUGAR BEET REGENERANTS LONG-TERM CULTIVATED IN VITRO." Fiziologia rastenij i genetika 50, no. 2 (April 2018): 115–23. http://dx.doi.org/10.15407/frg2018.02.115.
Повний текст джерела
20
Vasilyuk, O. M. "ВПЛИВ АБІОТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА МОРФО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОСЛИН НА ФОНІ ПРОТЕКТОРНОЇ ДІЇ ПРОДУКТІВ ВЕРМІКУЛЬТУРИ". Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 6, № 01 (20 квітня 2016): 342–60. http://dx.doi.org/10.15421/201619.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>The effect of <em>MgSO<sub>4</sub></em> on morphometric specifics of the <em>Salix alba</em> L., which characterized by high rates of growth and development is investigated. Mg<sup>2+ </sup>was added in the form of <em>MgSO<sub>4*</sub>3H<sub>2</sub>O</em> at a concentration of 2.5 g/l considering of salt water content in the research solutions with <em>S. alba</em> L. and combined with plant growth regulator (GR) of natural origin Humisol. These studies have shown toxicity of<em>MgSO<sub>4</sub></em> at a concentration of 2.5 g/l during all the period of growth and development. So, <em>MgSO<sub>4</sub></em> had toxic effect on plant growth and development within whole period of observation. We registered negative correlation (R = - 0.99) between toxic properties of salt and the age of the studied plants (for example, the growth rate of shoots and leaf blades by <em>S. alba</em> L.) and positive correlation (R = 0.99) while studied the root growth rate, which was caused by the direct contact of rhizosphere and negative stressors.</p><p>The GR Humisol accelerated the rate of physiological processes of growth and development of shoots and roots in 2-3 times, but the growth of leaf blade was not activated regards the control. The combined effect of magnesium salts and GR levelled toxic concentrations of magnesium sulphate were accelerated plant growth or stimulated growth up to control values, promoted adaptation mechanisms of plants and provided a protective role against excessive salinity. We suggested using the Humisol as a natural product, vermiculture, adaptogene, protector, and fertilizer agent of natural origin, which provides for biota to consume the environmental services without damage to the environment under conditions of excessive pressure of salt stress on plant organism.</p>
21
BUTUZOVA, L., S. DMITRIEVА та M. PLOTNILOVA. "ПСИХОЛОГІЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ДОРОСЛИМИ ІНШОМОВНОЇ ПЕРІОДИКИ ТА ВІДЕО ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, № 1 (5 березня 2020): 26–33. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню проблеми вдосконалення технологій навчання іноземній мові у зв'язку з обґрунтованими актуальними світовими процесами зростанням відповідного попиту, в тому числі – серед осіб зрілого віку. Представлено результати дослідження психологічних особливостей та чинників сприйняття дорослими іншомовних відеоматеріалів та періодичних видань у процесі засвоєння іноземної мови. Презентовано об’єктивні (пов’язані з віком, часом, мовою, психофізіологічними змінами та досвідом навчання) та суб’єктивні (когнітивні, афективні, мотиваційні та особистісні) психологічні труднощі, що виникають при опануванні іноземної мови в дорослому віці. Визначено психологічні бар’єри у сприйнятті інформації іноземною мовою та базові чинники успішного опанування іноземними мовами у старшому віці. Охарактеризовано резерви підвищення ефективності опанування мовних навичок дорослими та окреслено шляхи подолання психологічних бар’єрів у засвоєнні ними іноземної мови. Показано, що сучасний зміст та якість навчання дорослих визначається потребою гармонізації системи освіти з особистісним розвитком індивіда, що розкривається через забезпечення відповідного середовища під час вивчення іноземних мов. Проаналізовано специфіку інтерактивної (відеоряд, публікація у періодичному виданні) та прямої (традиційне навчання) моделей у застосунку до оволодіння іноземною мовою у цей віковий період. Систематизовано особливості ускладнень та покращення сприймання дорослими оригінальних відео- та друкованих матеріалів під час вивчення іноземної мови залежно від характеристик пропонованих матеріалів. Представлено результати дослідження психологічних можливостей інтегрованої моделі навчання іноземної мови із застосуванням іншомовних відеоматеріалів та періодичних видань. Визначено базові чинники успішного сприйняття інформації іноземною мовою: фізіологічні та психологічні характеристики індивіда, його вікові особливості, педагогічні прийоми та методи занурення. Встановлено, що легкість сприйняття та засвоєння матеріалу іноземною мовою, в силу психологічного «поглинання», впливу вербальних та невербальних засобів дозволяє формувати середовище, ідентичне країні, мову якої вивчають. Інтерактивна модель навчання іноземній мові (відеоряд, публікація у періодичному виданні) концентрує увагу на візуальних особливостях та функціях мови. Це дозволяє підвищити швидкість засвоєння іншомовної лексики, уникати таких психологічних бар’єрів як втома та низька зацікавленість, стимулювати вмотивованість й формувати стійку систему мотивації навчання через становлення ціннісних орієнтацій індивіда. Розроблено оптимальні шляхи підвищення ефективності використання відео- та друкованих матеріалів, орієнтованих на носіїв мови, для опанування іноземної мови дорослими.
22
Мінцер, О. П., В. М. Заліський та Л. Ю. Бабінцева. "СИСТЕМНІ МЕХАНІЗМИ ФОТОРЕГУЛЯЦІЇ ОСЦИЛЯТОРНИХ МЕРЕЖ КЛІТИННОГО МЕТАБОЛІЗМУ ТА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ". Medical Informatics and Engineering, № 4 (4 червня 2020): 6–25. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11015.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено розумінню фізіологічного походження осциляції та функціональної ролі таких коливань. Відповідно за мету дослідження визначено концептуалізацію ролі коливальних сигналів у різних частотних діапазонах станів мережі. Відмічено, що циркадний годинник є біологічним осцилятором, що присутній у всіх фоточутливих видах істот. Він здатний здійснювати 24-годинний цикл транскрипції ферментів метаболізму світло-темнової періодичності; залишається невирішеним головне питання: яким чином центральні циркадні програми транскрипції ферментів метаболізму інтегровано у фізіологічні відповіді окремих нейронів і як ансамблі периферичних циркадних осциляторів вирівнюють часові гармоніки взаємодії організму з навколишнім середовищем; положення регульованих світлом мережевих нейронних осциляторів у контурі SCN і пов'язаний із ним баланс синаптичного входу можуть змінювати мембранний потенціал, рівень Ca2+ і цАМФ або інші сигнали, визначаючи тим самим регіон-специфічні варіанти «ритмічних» фенотипів, що спостерігаються в природних (in vitro) умовах; накопичені знання про тонкі механізми, за допомогою яких SCN та інші відділи мозку адаптуються до фотоперіодичних сезонних змін, залишаються неповними. Поряд із традиційними формами нейропластичності (формування нових міжнейронних зв'язків, зміна синаптичної стабільності та кількості синапсів) великого значення набувають механізми фазових нейромедіаторних перемикань між циркадними клітинними осциляторами в SCN і в інших областях (гіпоталамус, гіпокамп) мозку. Отже, подальші дослідження можуть розкрити особливості того, як взаємодія цих форм пластичності нейронів (опосередкована сезонними змінами) бере участь у поведінкових і фізіологічних реакціях фоторегуляції осциляторних мереж, оптимізуючи розвиток програм хронотерапії — як структурного елемента системної біомедицини.
23
Voronova, Valentina, Oksana Shynkaruk, Olga Borisova, Irene Khmelnitska Khmelnitska та Victor Kostyukevich. "Особливості прояву особистісних якостей спортсменів різної статі у футболі". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 78–89. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-78-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Для якісного управління підготовкою важливо враховувати не лише анатомічні, соматичні, фізіологічні, біохімічні, вікові відмінності чоловіків та жінок, а й різницю чоловічої й жіночої психології. Мета дослідження ― визначення особистісних особливостей кваліфікованих спортсменів у футболі залежно від їх статі. Методи та організація – теоретичний аналіз науково-методичної літератури, матеріалів мережі Інтернет, методи психологічної діагностики, математичної статистики. У дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени (16 чоловіків однієї з футбольних команд Вищої ліги; 23 жінки зі складу збірної команди України з футболу). Результати. Установлено гендерні відмінності особистісних якостей кваліфі- кованих футболістів, детерміновані вродженими гендерними особливостями: перевага в чоловіків нейрони- намічної властивості гальмування, а в жінок – збудження; показника екстравертованості (20,7 – жінки, 15,6 – чоловіки) та нейротизму (19,4 – жінки, 10,6 – чоловіки); показника ефективності роботи на увагу у футболісток (692,4) і 627,4 у чоловіків; у кваліфікованих футболісток-жінок виявлено вищий рівень мотивації, спрямованої на досягнення успіху; рівень мотивації, спрямованої на уникнення невдачі в спортсменів-чоловіків 15,4; 13,4 – жінки. 48 % футболісток і 56 % футболістів мають порушення актуального психофізіологічного стану спортсмена через різні причини – від труднощів щодо перенесення навантаження, необхідності застосування вольових зусиль для виконання запланованих тренувальних завдань (13 % – жінки; 19 % – чоловіки) до нагальної необхідності відновлення систем організму спортсмена, спрямованості на самозбереження, зниження активної тренувальної діяльності, потреба відпочинку, накопичення енергетичних запасів, посилення анаболічних, асиміляторних процесів (35 % – жінки; 37 % – чоловіки). Висновки. Спортивна діяльність у футболі диктує свої вимоги до наявності, необхідного рівня сформованості й ступеня вираженості певної професійно значущої особистісної властивості особистості кваліфікованого спортсмена/спортсменки, що вимагає певного рівня особистісної готовності кваліфікованих футболістів/ футболісток на етапі збереження спортивних досягнень.
24
Богдан, Тетяна Вікторівна, та Тетяна Вікторівна Горобець. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕПРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ У ЖІНОК З РІЗНИМ СОЦІАЛЬНИМ СТАТУСОМ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (10 травня 2022): 56–61. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати вивчення депресивних проявів у жінок з різним соціальним статусом та рівнем прибутків. Проведено порівняння показників безробітних жінок, працюючих жінок з прибутком менше 10 000 гривень на місяць (середній соціальний статус) та працюючих жінок з прибутком понад 10 000 гривень на місяць (високий соціальний статус). Представлено матеріал стосовно поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на феномен депресії, зокрема, жіночої. Вказано фактори та причини виникнення депресії, її найбільш поширені симптоми та ознаки. Зроблено короткий аналіз передумов виникнення депресії у жінок, пов’язаних з психологічними та фізіологічними характеристиками. Зокрема, описано психологічні, фізіологічні та соціальні детермінанти. Метою статті було висвітлення результатів дослідження того, який вплив має соціальний статус, у даному випадку наявність чи відсутність роботи та рівень прибутку, на депресивні прояви у жінок. Необхідність такої спроби обумовлено тим, що аналіз наукової літератури не виявив системних досліджень на вказану тему. Експеримент проводився за допомогою методики «Шкала депресії А. Бека». Було застосовано такі емпіричні методи, як спостереження, опитування, тестування, математична обробка даних. Кількісний та якісний аналіз отриманих результатів дав змогу виявити відмінності депресивних виявів за групами досліджуваних. Висновки. Було поглиблено та систематизовано теоретичний матеріал з проблеми жіночої депресії. З’ясовано, що жінки з нижчим соціальним статусом мають вищий рівень депресії та певні особливості в її проявах у порівнянні з жінками, які мають вищий соціальний статус. Можна констатувати, що наявність чи відсутність роботи у жінки не впливає на специфіку депресивних проявів. Доведено, що рівень заробітної платні може обумовлювати деякі симптоми депресії у групі жінок з нижчим прибутком.
25
ТІТАРЕНКО, Світлана, та Юлія БАБАЧУК. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Початковою ланкою системи фізичного виховання підростаючих поколінь є фізичне виховання дітей у закладах дошкільної освіти. Основи особистої фізичної культури, фундамент здоров’я, фізичного розвитку та мотивація здорового способу життя закладаються у кожної людини в дошкільний період, є важливою передумовою для забезпечення фізичної дієздатності, гармонійного розвитку і вдосконалення рухових навичок. Визначено, що основні рухи людини починають формуватися в дошкільному віці і вдосконалюються протягом життя шляхом нагромадження індивідуального досвіду. Проблема рухової діяльності дітей дошкільного віку нерозривно пов’язана з особливостями їхнього вікового розвитку і функціональними можливостями дитячого організму. Відомо, що організм дитини безперервно розвивається, причому рівень і темпи цього розвитку в різні періоди неоднакові. Періоди посиленого росту змінюються його уповільненням. Для кожного періоду онтогенезу характерні свої специфічні анатомо-фізіологічні особливості. Відмінності між віковими групами визначаються не тільки кількісними, але і якісними особливостями морфологічних структур і функціональних ознак окремих органів систем і всього організму загалом. У процесі вікового розвитку організм людини зазнає найрізноманітніших змін: хімічних, морфологічних, фізичних і функціональних. Вікові зміни визначаються ходом інтенсивних процесів обміну речовин і енергії, а також підвищенням тонусу скелетної мускулатури. Обґрунтовано, що фізичний розвиток дитини як комплекс морфофункціональних ознак, які характеризують віковий рівень біологічного розвитку, має велике тактичне значення в процесі фізичного виховання, тому що дозволяє вирішувати питання спортивної орієнтації і вибору, регламентувати певне нормування фізичних навантажень. Встановлено, що дошкільний вік є ключовим у становленні і розвитку рухової функції. Важливе значення для успішного формування рухових навичок у дітей дошкільного віку має врахування вікових особливостей та функціональної готовності дітей до рухової діяльності.
26
Voitovych, Iryna, Vasyl Voitovych та Viktoriia Petrovych. "Особливості організації секційних занять із фізичної культури в школі". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1(53) (1 квітня 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-01-19-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Основним завдання предмету «Фізична культура» в школі є гармонійний фізичний розвиток дітей та формування в них звички здорового способу життя. Виконання цього завдання вимагає від учителів уміння сформувати в учнів інтерес до фізичної активності, розуміння її важливості у власному житті. Цього можна досягти шляхом використання індивідуального підходу та врахування вподобань учнів під час позаурочних секційних занять, які є безкоштовними та не передбачають зміни місця навчання. Мета роботи полягає у визначенні й обґрунтуванні головних аспектів організації секційних занять із фізичної культури. Методи – аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців і систематизація отриманих результатів, метод теоретичного моделювання. Результати дослідження. Позакласна робота з фізичної культури вимагає значної гнучкості та мобільності форм, методі і засобів організації навчання. Вони повинні підбиратись із врахуванням інтересу та можливостей учнів і містити «вільний» час на опанування чогось нового, активного відпочинку чи вдосконалення окремих напрямів у фізичній підготовленості. На заохочення учня до цих занять можуть впливати як усвідомлені, так і неусвідомлені фізіологічні потреби, також не можна виключати зовнішніх факторів (загальносуспільні цінності, вплив друзів, батьків тощо). Важливим завданням секційної роботи є розвиток морально-вольових якостей школярів (цілеспрямованість, рішучість, сміливість, наполегливість, взаємодопомога, довіра тощо). Крім того, позаурочні заняття потрібно розглядати як засіб психологічного розвантаження, переключення уваги з буденних справ на улюблену фізичну активність, яка повинна здійснюватися якнайбільше на відкритому повітрі під керівництвом кваліфікованого педагога. Висновки. Визначено основні фактори планування та організації різних видів секційних занять; розроблено схему їх взаємодії, що формується навколо особистості учня, з урахуванням його життєвої мети та мотивації, адекватному та оптимальному підборі методів і засобів фізичного виховання.
27
МЕРЖЕВА, Лариса, та Ганна ВРУБЕЛЬ. "ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (14 квітня 2022): 177–82. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з важливих проблем виконавського мистецтва та професійної мистецької освіти є формування вико- навської майстерності майбутнього педагога-музиканта. Приділяється увага ретроспективному аналізу поглядів визначних фахівців щодо формування професійних якостей, умінь та навичок під час навчання на дисциплінах диригентсько-хорового циклу. Авторки статті на основі аналізу наукових досліджень і публікацій зробили спробу виокремити та охарактеризувати певні особливості музично-виконавської діяльності вчителя музичного мистецтва. Зазначено, що особливості професійної підготовки вчителя музичного мистецтва формуються з поліфункціональності та інтеграції видів професійної діяльності. Визначається змістова характеристика означеного поняття, аналізуються принципи навчання в хоровому класі під час підготовки здобувачів вищої освіти до майбутньої музично-професійної та виконавської діяльності. У статті зазначається про інтегрованість професійної підготовки вчителя музичного мистецтва. З огляду на складність і багатоаспектність поняття «виконавська майстерність» воно розглядається як системне явище, в якому поєднується педагогічний та виконавський складники. У статті розглядається виконавська майстерність із боку акмеологічного підходу. Наголошено, що концертно-виконавська діяльність стимулює пізнавальний інтерес до вивчення загального культурного рівня, професійного становлення майбутніх педагогів-музикантів. Універсальні підходи (системний, аксіологічний, компетентнісний) мають постійно поєднуватися з індивідуально-особистісним, що враховує особливості (фізіологічні, психічні, світоглядні тощо), характерні саме для цієї особи і які відрізняють її від усіх інших. Індивідуально-особистісний підхід постає перед майбутнім педагогом-музикантом як одне з найважливіших завдань вивчення процесу творчого становлення особистості. Розкрито зміст та особливе значення підвищення виконавської майстерності завдяки участі у всеукраїнських олімпіадах та міжнародних фестивалях-конкурсах, що сприяють оволодінню здобувачами вищої освіти вміннями знаходити оптимальні рішення, виходи зі складних ситуацій, оцінити власні можливості.
28
Moroz, O., S. Hnatush, Ch Bohoslavets, G. Yavorska, G. Zvir, and B. Borsukevych. "POTASSIUM DICHROMATE INFLUENCE ON SOME PHYSIOLOGICAL PECULIARITIES OF SULFUR CYCLE BACTERIA FROM YAVORIVSKE LAKE." Visnyk of Lviv University. Biological series, no. 75 (February 1, 2017): 127–39. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.75.14.
Повний текст джерела
29
Мілорадова, Наталя. "Загальна характеристика феноменів домашнього насильства". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 195–207. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-195-207.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором зазначено, що для ефективного реагування на факти домашнього насильства, якісної та злагодженої профілактичної діяльності всіх суб’єктів необхідно глибинне вивчення причин виникнення, механізмів розвитку, наслідків та феноменів цього явища. Підкреслено існування трьох основних підходів щодо аналізу чинників, які мають вплив на розвиток ситуації домашнього насильства: соціокультурний, системний сімейний та індивідуально-психологічний. Констатовано, що найбільш загальноприйнятною на сьогодні вважається екологічна теорія насильства У. Бронфенбреннера, яка пояснює насильство в родині, розглядаючи проблему з різних сторін; серед причин виникнення домашнього насильства виокремлюються такі: соціальні, економічні, психологічні, педагогічні, соціально-педагогічні, правові, політичні, соціально-медичні, фізіологічні та медичні. Домашнє насильство це деструктивна форма міжособистісних відносин в сім’ї, що характеризується циклічністю, повторюваністю, зростанням сили та активності дій, тотальністю контролю та поширенням впливу на всі сфери сімейного функціонування й закріпленням такої поведінки. Розглядається особливості формування міцного травматичного зв’язку між агресором та жертвою на основі виникнення травматичної прив’язаності (теорія Д. Боулбі). Травматична прив’язаність трактується як розвиток сильного емоційного зв’язку між двома людьми, один з яких періодично ображає, б'є та залякує іншого. Автором визначені особливості виникнення та формування таких феноменів домашнього насильства як: стокгольмський синдром, комплекс жертви, вторинна вигода та феномен соціальної естафети. Ключові слова: домашнє насильство, стокгольмський синдром, ідентифікація з агресором, комплекс жертви, вторинна вигода, травматична прив’язаність, феномен соціальної естафети.
30
Fajt, V., O. Gubych, O. Naguliak, I. Balashova, V. Fedorova, and G. Zelenina. "Physiological and genetic features of the rate of development of modern varieties of soft wheat (Triticum aestivum L.)." Visnyk agrarnoi nauky 98, no. 8 (August 15, 2020): 52–61. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202008-07.
Повний текст джерела
31
Шеховцов, В. "Правове забезпечення публічних та приватних інтересів у фауністичному праві України в контексті права власності на тваринний світ". Історико-правовий часопис 15, № 1 (18 лютого 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються основні питання права власності на тваринний світ і його об'єкти через призму публічної і приватної власності. Встановлено, що тваринний світ є унікальним природним ресурсом, а видові, фізіологічні та біологічні особливості тварин обумовлюють міждисциплінарний характер правової регламентації суспільних відносин в сфері власності на твариний світ. Розмежування сфер впливу громадянського (приватного) і екологічного (публічного) права має важливе як теоретичне, так і практичне значення для забезпечення реалізації відповідних інтересів учасників суспільних відносин. На підставі узагальнення наукової доктрини, автор підтримує існуючі напрацювання та обґрунтовує необхідність оптимального збалансування цих інтересів, а в разі виникнення конфлікту інтересів пропонує пріоритетом визнвати публічні інтереси, які спрямовані на раціональне використання об'єктів тваринного світу, збереження популяцій диких тварин і місць їх проживання зокрема, і забезпечення сприятливої екологічної обстановки в світі у цілому. Безпосереднє апелювання до фауністичного законодавства доводить існування подвійної юридичної конструкції права власності: з одного боку, власником всього тваринного світу як об’єкту права власності є Український народ як інтегруюча правова категорія, а з іншого боку, конкретні індивідуалізовані об’єкти тваринного світу можуть перебувати й у державній, комунальній або приватній власності. Особливості змісту права власності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами тваринного світу ґрунтуються на екстраполяції норм двох галузей права, що обумовлює співвідношення еколого-правових та цивільно-правових підстав виникнення, зміни та припинення права власності на тваринний світ. Такий міжгалузевий підхід до правового регулювання відносин приналежності на зазначений об’єкт охорони навколишнього природного середовища вимагає дотримання публічних та приватних інтересів, що, у свою чергу, може забезпечуватися імплементацією екологічного імперативу у приватне право.
32
Gvozdetska, G. V., M. K. Starchevskyi та A. M. Pryima. "Дослідження хімічного складу води окремих природних джерел курорту Східниця". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40290116.
Повний текст джерелаАнотація:
На території Східницького природного родовища налічується 38 джерел мінеральних вод типу "Нафтуся" і понад 17 бурових свердловин з різним фізико-хімічним складом води та ще понад 25 джерел залишаються не вивченими дотепер. Важливою інформацією для ефективного використання мінеральних вод є їхній хімічний склад, умови зберігання, механізми впливу та фізіологічні особливості обмінних процесів у людському організмі. Наведено результати експериментальних досліджень щодо вивчення хімічного складу деяких природних джерел курорту Східниця та зроблено їх порівняльний аналіз. Проведено відбір проб води із окремих таких джерел на території селища міського типу Східниці та підібрано методики дослідження їхнього хімічного складу згідно з вимогами Держстандарту. Експериментально визначено органолептичні показники окремих малодосліджених природних джерел курорту Східниця, значення яких знаходяться в межах норми. Досліджено фізико-хімічні властивості води цих джерел, а саме: загальна твердість води, сухий залишок, вміст йонів Ca2+, Mg2+, Fe2+, K+, Na+, Cl-, HCO3- та pH, оцінено їхній кількісний розподіл. На основі аналізу отриманих експериментальних даних можна рекомендувати проаналізовані східницькі природні джерела не тільки як ресурси питної води, але як такі, що містять мінеральні й біологічно-активні речовини, тому їх можна вживати із лікувальною метою.
33
Пилипко, Ольга, та Аліна Пилипко. "ВИБІР ІГРОВОГО АМПЛУА ПІВЗАХИСНИКІВ І РУХОМИХ НАПАДНИКІВ У ГРАВЦІВ В ЖІНОЧОМУ ВОДНОМУ ПОЛО". Слобожанський науково-спортивний вісник 76, № 2 (6 квітня 2020): 56–72. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити та експериментально обґрунтувати методику вибору ігрового амплуа півзахисників і рухомих нападників у гравців в жіночому водному поло. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, антропометричні та фізіологічні вимірювання, тестування показників спеціальної плавальної і технічної підготовленості, аналіз ігрової діяльності ватерполісток за допомогою спеціальних протоколів контрольних ігор, методи математичної статистики. Контингент обстежуваних склали члени жіночої збірної команди Харківської області з водного поло, які мали рівень спортивної кваліфікації «Майстер спорту України». Результати: авторами визначені особливості структури спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполісток, які виконують функції півзахисників і рухомих нападників, досліджений взаємозв’язок між показниками фізичного розвитку, технічної і спеціальної плавальної підготовленості та ефективністю ігрових дій спортсменок даного амплуа, розроблено модельні характеристики найбільш значущих показників структури спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполісток, які можуть служити орієнтирами для визначення ігрового амплуа півзахисників і рухомих нападників. Висновки: визначення ігрового амплуа у гравців в жіночому водному поло повинно проводитися на підставі комплексного аналізу параметрів, які відображають різні сторони структури спеціальної підготовленості кваліфікованих спортсменок. Ключові слова водне поло, спортсменки, півзахисники, рухомі нападники, показники, взаємозв'язок, модельні характеристики.
34
Ковальчук, І. І., І. Б. Кикіш, Р. С. Федорук та М. М. Цап. "МІКРОЕЛЕМЕНТИ ТКАНИН ОРГАНІЗМУ БДЖІЛ ЗА ПІДГОДІВЛІ НАНОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ЦИТРАТАМИ КОБАЛЬТУ І ГЕРМАНІЮ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 31–38. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив нанотехнологічних цитратів кобальту (30мкг/ 300 мл) цукрового сиропу (ц. с.) i германію (60 мкг/ 300 мл ц. с.), та їхньої суміші у водному розчині на вміст окремих елементів у тканинах різних анатомічних відділів і всього організму бджіл карпатської породи. Сформовано чотири групи бджіл-аналогів: 1) контрольна (300 мл ц. с. на бджолосім’ю/ тиждень); 2) дослідна ( 30мкг Со/ 300 мл ц. с.); 3) дослідна (60мкг Ge /300мл ц. с.); 4) дослідна (30мкг Со+ 60 мкг Ge/ 300 мл ц. с.). Бджіл утримували у садках в умовах 300С у лабораторному термостаті впродовж 30 діб із визначенням умісту Fe, Co, Ni, Cu, Pb i Cd у гомогенатах тканин голови, грудей, черевця і всього організму. Дослідження мікроелементів проведено на атомно-абсорбційному спектрофотометрі СФ-115 ПК у сухому мінералізаті гомогенату тканин. Установлено вірогідно вищий уміст феруму у тканинах грудного відділу за дії 60мкг германію і суміші цитратів із 30мкг Со та 60мкг Ge на тлі вищого рівня кобальту у тканинах бджіл усіх трьох дослідних груп, але нижчого – стосовно свинцю за тенденції до зниження кадмію та нікелю. У тканинах голови бджіл дослідних груп знижувався вміст Fe, Ni, Pb i Cd, a Cu – тільки у дослідній IV групі із невірогідним підвищенням рівня кобальту. Встановлені зміни у тканинах голови відзначено як для черевця, так і для всього організму бджіл дослідних груп порівняно із контрольною, що вказує на певні фізіологічні особливості кумуляції і розподілу досліджених мікроелементів у тканинах та органах бджіл у період підгодівлі нанотехнологічними цитратами кобальту і германію. Важливою є виражена детоксикаційна дія нанотехнологічних цитратів кобальту і германію та їхніх сполук, що забезпечує зниження концентрації свинцю, кадмію і нікелю у тканинах як окремих анатомічних відділів бджіл, так і всього організму. Обговорено антагоністичну та синергічну залежність досліджених мікроелементів із іншими мінеральними елементами у фізіологічних процесах живлення бджіл і вмісту у тканинах організму.
35
Кушта, А. О., та С. М. Шувалов. "ТОПОГРАФО-АНАТОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВАЖКОСТІ КОВТАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ВЕЛИЧИНИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ДЕФЕКТУ ТКАНИН ПОРОЖНИНИ РОТА". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 116, № 3 (18 листопада 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-41-3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті деталізовано опис об’єму дефектів, де в основу оцінки післяопераційного дефекту покла- дені анатомо-фізіологічні дані груп м’язів та орга- нів, що відповідають етапам формування харчової грудки і ковтання. Так, анатомо-фізіологічні струк- тури систематизовані нами залежно від послідов- ності акту жування та ковтання. До м’язів, які при- ймають участь в акті відкушування, розжовування та жування, належать переднє черевце двочеревце- вого м’язу, щелепно-під’язиковий та жувальний, скро- невий, латеральний і медіальний криловидні м’язи, які іннервуються нижньощелепною гілкою трійчас- того нерву. М’язи, які беруть участь в підйомі кореня язика догори і вкорочують його, таким чином готу- ючи харчову грудку до проштовхування в гортано- глотку за межі глотково-надгортанної згортки – це заднє черевце двочеревцевого м’язу, шилопід’язиковий, під’язиково-язиковий. Іннервація здійснюється лице- вим нервом, який забезпечує повільне, регульоване ско- рочення м’язів. Третій нейром’язовий комплекс – це м’язи гортані та глотки. Тут відбувається мимовіль- ний етап ковтання, неконтрольоване проходження їжі в гортаноглотку і стравохід. Іннервація відбува- ється переважно язикоглотковим нервом. Мета роботи. Провести топографо-анатомічний аналіз механізму ковтання і розподіл нейром’язових комплексів рота та глотки, які беруть участь у формуванні харчової грудки та проковтуванні її, на три відділи, які пов’язані онтогенетично як похідні І, ІІ та ІІІ зябрових дуг. Про- вести оцінку важкості порушення ковтання в залеж- ності від виду і величини післяопераційного дефекту. Наукова новизна. Внаслідок клінічних спостережень на основі анатомічного розподілу та онтогенетич- ного походження був проведений аналіз порушення ковтання в післяопераційному періоді залежно від величини дефекту. Вперше розподілені на групи паці- єнти від об’єму видалених тканин та пов’язаних з ними порушень. Виявлені межі проведення опера- тивного втручання для збереження функції ковтання. Висновки: 1. Розподіл нервово-м’язового апарату роту та ротоглотки за функціями надзвичайно важливий при плануванні оперативних втручань і передбачення мож- ливих порушень формування харчової грудки і ковтання. 2. Межа нейром’язових комплексів між похідними ІІ та ІІІ зябрових дуг надзвичайно важлива для збере- ження функції ковтання. 3. Враховуючи особливості онтогенетичного похо- дження та іннервацію нейром’язових комплексів, осо- бливого значення набуває розробка провідникових бло- кад для знеболення тканин в післяопераційному періоді.
36
Pelykh, V. Ye, та Yu A. Sverediuk. "ОСОБЛИВОСТІ ХОЛІНЕРГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЯ ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ ПРИ ПОШКОДЖЕННІ МІОКАРДА ДЕКСАМЕТАЗОНОМ ТА ЗАСТОСУВАННІ L-КАРНІТИНУ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ДАНОГО СТАНУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (25 квітня 2019): 117–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10060.
Повний текст джерелаАнотація:
Глюкокортикоїди часто використовуються у лікуванні хронічних запальних захворювань, проте їх тривале застосування супроводжується розвитком ускладнень. Одним із таких ускладнень є пошкодження міокарда, а пошук нових засобів кардіопротекції передбачає вплив на різноманітні ланки патогенезу, в тому числі й на фізіологічні механізми, що забезпечують природну протекцію. Холінергічна ланка регуляції діяльності серця автономною нервовою системою здатна забезпечити такий захист серцю, і пошук речовин, що модулюють активність даної ланки, зумовлює актуальність даного дослідження.
Мета – оцінити інтенсивність брадикардії при введенні в яремну вену ацетилхоліну та електричному подразненні периферійного відрізка блукаючого нерва електричним струмом за умов пошкодження серця дексаметазоном, а також дії L-карнітину у тварин різної статі.
Матеріал і методи. Експерименти виконано на 48 статевозрілих білих безпородних щурах різної статі, яких було поділено на 4 групи. Інтенсивність брадикардії вивчали за допомогою електрокардіографії на комп'ютерному комплексі «КардіоЛаб СЕ» та електричного стимулятора «ЭСЛ-2».
Результати. У тварин різної статі по-різному змінюється реакція серця на подразнення блукаючого нерва залежно від дії досліджуваних лікарських засобів. У самців інтактної групи інтенсивність брадикардії вища в 1,6 раза порівняно із самками. За умов дії на організм тварин L-карнітину досліджуваний показник був вищий у самців у 3,3 раза, ніж у самок. Застосування лише дексаметазону спричинило інтенсивнішу реакцію у самців порівняно із самками на 35 %, а комбінації дексаметазону та L-карнітину – на 15 %.
Висновки. Дексаметазон (у дозі 350 мкг/кг маси тварини per os) подібно діє на холінореактивність синусового вузла серця щурів різної статі – зменшує чутливість холінорецепторів. На фоні дії дексаметазону холінореактивність синусового вузла тварин різної статі при впливі L-карнітину (в дозі 200 мг/кг маси тварини per os) змінюється по різному: у самок чутливість холінорецепторів різко знижується при компенсаторному зростанні інтенсивності вивільнення нейромедіатора у пресинаптичну щілину; у самців чутливість холінорецепторів залишається низькою при помірному зменшенні інтенсивності вивільнення ацетилхоліну.
37
Yukhnovskyi, Vasyl, Yurii Ivanenko та Ganna Lobchenko. "Особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах у зоні гірської туристичної мережі". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.15421/412025.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах в умовах рекреаційного навантаження у зоні туристичних маршрутів Карпатського національного природного парку. На 13 пробних площах, закладених у чистих і за невеликої участі бука лісового середньовікових і пристигаючих насадженнях, відібрано 136 зразків кореневмісного шару ґрунту на глибині 0-10, 10-20, 20-30 і 30-40 см, з яких виокремлено корені ялини європейської з розподілом їх на провідні і фізіологічно активні, обчислено об’єми і площі поверхні цих коренів. Встановлено статистичні зв’язки між висотою над рівнем моря та об’ємом фракції фізіологічно активних і провідних коренів, коефіцієнти кореляції яких становлять 0,78 і 0,47 відповідно. Розподіл коренів ялини європейської, залежно від глибини залягання материнської породи, показав, що у верхніх мінеральних шарах ґрунту за об’ємом переважає фракція провідного коріння. В деяких випадках його об’єм зростає з глибиною, що впливає на щільність поширення провідного коріння. За площею поверхні переважають фізіологічно активні корені на глибині 0-20 см, у той час, як на глибині 20-30 см спостережено перевагу провідного коріння. У грунтах із дещо потужнішими профілями у верхніх шарах (0-20 см) та на глибині 30-40 см переважає фракція провідних коренів, але на глибині 20-30 см ця тенденція змінюється на користь фізіологічно активних. Основна частка коренів знаходиться у верхньому мінеральному шарі ґрунту на глибині до 10 см, що й визначає їхню високу чутливість до рекреаційних навантажень у гірських умовах. У цьому горизонті ґрунту частка провідних і фізіологічних коренів від загального об’єму кожної фракції становить 67,5 і 75,3%, а в місцях із виходами гірських порід – 72,7 і 87,5% відповідно.
38
Мельниченко, Г. М., В. Є. Кімакович та Я. О. Кириленко. "Біоіндикаційна оцінка екологічного стану урбоекосистеми Івано-Франківська за допомогою показників якості пилку деревних видів". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, № 1 (2 серпня 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано низку параметрів мікроспорогенезу за дії комплексу урбогенних чинників на прикладі домінантних деревних рослин міста. Показано зростання морфологічної різноякісності, збільшення частки стерильних та аномальних пилкових зерен у пилковій культурі. Об’єктом дослідження обрано види Tilia cordata Mill., Betula pendula Roth. та Salix alba L., які широко представлені на території міста. Дослідження показали, що вплив урботехногенних чинників досліджуваної території має виражений гаметоцидний ефект, який проявляється депресивними змінами чоловічого гаметофіту деревних рослин: збільшенням частки безкрохмальних пилкових зерен та підвищенням його морфологічної різноякісності. Максимальний рівень безкрохмальних пилкових зерен притаманний для Tilia cordata Mill. Коефіцієнт стерильності пилку зазначеного виду у різних районах міста флуктує в діапазоні 1,26 – 4,80. Достовірне зменшення лінійних розмірів чоловічого гаметофіту констатовано для Tilia cordata Mill. та Betula pendula Roth. Найвища морфологічна різноякісність пилку властива для Salix alba L. та Tilia cordata Mill. Частка карликових пилкових зерен у різних районах міста коливається у межах 1,1% − 4,2% для Salix alba L. та 3,7% − 12,8% для Tilia cordata Mill.; гігантських − 2,5% − 10,2% і 2,4% − 8,5% відповідно. Забруднення повітряного басейну у центральній частині міста викидами автотранспорту індукує процеси порушення мікроспорогенезу, яке проявляється збільшенням частки стерильного і морфологічно-аномального пилку. Морфо-фізіологічні та цитологічні особливості пилкових зерен слугують інформативними біоіндикаційними ознаками урботехногенного впливу. Найбільш перспективним видом для біоіндикаційної оцінки гаметоцидності середовища в умовах міста Івано-Франківська є Tilia cordata Mill.; найвищою резистентністю відзначається чоловічий гаметофіт Salix alba L.
39
Gurzhiy, O. V. "Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку". Endokrynologia 26, № 2 (9 липня 2021): 199–204. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.199.
Повний текст джерелаАнотація:
Оскільки варіабельність глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) значно нижча порівняно з глюкозою плазми, його визначення використовують для діагностики й оцінки ступеня компенсації цукрового діабету (ЦД). При аналізі результатів дослідження необхідно враховувати наявність супутньої патології в пацієнта, яка може вплинути на рівень HbA1c. Мета. На прикладі клінічного випадку (пацієнт із вітамін В12- дефіцитною анемією) проаналізувати важливість врахування аналітичної та клінічної інтерференції при трактуванні результатів дослідження HbA1c і встановленні діагнозу. Опис випадку. У статті представлено аналіз клінічного випадку пацієнта з вітамін В12-дефіцитною анемією і супутнім підвищенням рівня HbA1c. Помилкове трактування отриманих результатів дослідження супроводжувалось подальшою помилковою діагностичною та лікувальною тактикою. Проведено аналіз клінічної симптоматики, представлено патологічні зміни в результатах додаткових обстежень, проведено диференційну діагностику анемій, наведено динаміку показників після лікування. Дискусія. У статті проаналізовано чинники, що впливають на рівень HbA1c на етапі вимірювання. Ці чинники пов’язані з особливостями методу, що застосовується, та відносяться до аналітичних інтерференцій. Також проаналізовано чинники, які необхідно враховувати при інтерпретації результатів дослідження: фізіологічні або патологічні особливості пацієнта. Ця група чинників відноситься до клінічних інтерференцій. У цьому випадку результат визначення HbA1c коректний, проте у зв’язку з фізіологічними або патологічними особливостями самого пацієнта традиційне цільове значення HbA1c, на яке орієнтується клініцист, для цього пацієнта не застосовується. Висновки. Для встановлення діагнозу або оцінки ступеня компенсації ЦД у пацієнтів із супутньою анемією, після недавньої крововтрати або переливання крові, на тлі гемодіалізу, терапії еритропоетином слід використовувати тільки визначення рівня глюкози в плазмі крові.
40
Кадієва, Маргарита. "Аналіз показників фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.58-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Обґрунтування доцільності вивчення та аналізу особливостей фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями для побудови програми рекреаційних занять з даним контингентом. Мета. Вивчити показники фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями як основи розробки оздоровчо-рекреаційної програми занять з використанням засобів скелелазіння. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, компаративний метод, педагогічні методи (спостереження, експеримент, тестування), антропометричні, фізіологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Дані вказують на відсутність статистично значущої різниці (р > 0,05) у показниках фізичного розвитку та серцево-судинної системи між хлопчиками і дівчатками обох вікових груп. Встановлено значну варіативність показників маси тіла та динамометрії правої і лівої кисті у всіх статево-вікових групах. Показники індексу Руф’є перебувають в діапазонах 11,6–12,8 ум. од., що відповідає задовільному рівню фізичної працездатності. Серед дітей обох статево-вікових груп не виявлено осіб, які б мали високий та достатній рівні фізичної працездатності. У хлопчиків 9 років за силовий індекс переважна більшість набрали 6 і 8 балів, відсутні особи які мали б високі бали. У цьому контингенті обстежених під час оцінювання індексу витривалості переважна більшість набирали бали від 7 до 10, але серед дітей були і такі, що отримали 4 і 5 балів. Під час оцінювання індексу швидкості хлопчики в основному отримали від 6 до 10 балів. Оцінювання їхнього швидкісно-силового індексу вказує на виконання тестового завдання на високі бали, переважна більшість виконала тест на 7 і 10 балів. Аналіз фізичної підготовленості дівчаток 9 років вказує на досить низькі бали. Спостерігається великий відсоток осіб, які мали від 4 до 5 балів і відсутні ті, які мали 10 балів і вище. Подібні результати спостерігаються і у школярів 10 років. Переважна більшість осіб обох статево-вікових груп мають низький рівень фізичного здоров’я, жодної дитини не було віднесено до середнього і високого рівня. Отримані дані фізичного стану дітей молодшого шкільного віку з емоційно-вольовими порушеннями свідчать про певні особливості показників, які важливо враховувати під час складання програм рекреаційних занять з використанням засобів скелелазіння для даного контингенту.
Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, емоційно-вольові порушення, фізичний стан, фізичний розвиток, фізична підготовленість.
41
Піщаленко, М. А., О. В. Бараболя та Т. О. Чайка. "ВПЛИВ ВИДОВОГО СКЛАДУ ДЕНДРОФЛОРИ БІОТОПІВ М. ПОЛТАВИ НА ПОШИРЕННЯ ОМЕЛИ БІЛОЇ (VISCUM ALBUM L.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 99–109. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати аналізу впливу видового складу дендрофлори біотопів м. Полтави на розповсюдження і ступінь зараження листяних деревних порід омелою білою протягом 2016–2019 років у паркових зонах міста. Під час проведення досліджень використовували матеріали екскурсій-них і експериментальних досліджень у таких мікрорайонах обласного центру – Київського, Поділь-ського та Шевченківського. Проведені обстеження показали, що останнім часом у біотопах м. Полтави спостерігається негативна динаміка щодо ураження омелою білою (Viscum album L.) листяних деревних порід. Серед досліджуваних районів найбільш враженими є зелені насадження Шевченківського району (25,2 %), а найменше – зелені насадження Подільського району (12,1 %). Значний процес ураження дерев у вуличних насадженнях можна пояснити чималим антропогенним навантаженням на насадження, що своєю чергою послаблює їхній імунітет і знижує стійкість ву-личних насаджень до шкідників, хвороб і напівпаразитів. Однією з основних причин ураження дерев омелою в паркових насадженнях є близьке розташування інфікованих і здорових дерев, що посилю-ється значним антропогенним тиском та селективністю паразита до переважаючих в дендрофлорі парку видів дерев. За результатами досліджень також було визначено породи дерев, які через свої видові біолого-фізіологічні особливості найбільш уражаються і навпаки виявляють більшу стійкість до пошкоджень омелою білою (Viscum album L.). Проведений аналіз дав змогу розробити рекоменда-ції щодо оздоровлення видового складу біотопів м. Полтави, зважаючи на їхню стійкість до вра-ження омелою білою. Результати проведеного дослідження сприятимуть розробці практичних ре-комендацій, спрямованих на поліпшення ситуації з омелою білою (Viscum album L.) не тільки в мікро-районах м. Полтави, а й зможуть оптимізувати зелені насадження будь-якого населеного пункту.
42
Єфременко, Андрій, Святослав Коваль, Віктор Павленко, Тетяна Шутєєва, Ярослав Крайник та Світлана Пятисоцька. "Характеристики бігу з аудіостимуляцією спортсменів із вадами зору". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (26 квітня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.001.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: виявити відмінності в бігових характеристиках спортсменів із вадами зору без і зі звуковою стимуляцією. Матеріал і методи: аналіз, синтез та узагальнення; тестування. Учасники: спортсмени з вадами зору (категорія Т13) (хлопці n = 6 та дівчата n = 5). Втручання: тест №1: біг протягом 4 хвилин з поступовим збільшенням темпу; тест №2: біг протягом 4 хвилин у темпі метроному (140; 150; 160; 170 ударів за хвилину). Результати: порівняння результатів тесту №1 та №2 у групі юнаків виявило достовірність відмінностей (р <0,05) для: першої та четвертої хвилин бігу; середньої швидкості бігу на другій хвилині. Порівняння результатів тестів №1 та №2 у групі дівчат виявило достовірність відмінностей (р <0,05) для: дистанції бігу в першу хвилину; середньої швидкості бігу на першій та другій хвилинах. Висновки: визначено особливості реакції спортсменів з вадами зору на біг з аудіостимуляцією. Фізіологічні реакції, які були зареєстровані у хлопців та дівчат були схожими. У той же час існують певні відмінності в стратегії руху учасників дослідження. Це підтверджує комплексний вплив нав’язаного ритму на продуктивність циклічного руху. Ми очікували значних відмінностей між біговими характеристиками із слуховою стимуляцією та без неї. Однак великої кількості достовірних відмінностей між результатами, в тому числі для хлопців і дівчат, не зареєстровано. Виявлено комплексний вплив обраного ритму на результативність бігу спортсменів з порушенням зору. Зафіксовані реакції пов’язані з нозологічними особливостями учасників дослідження. Проте, необхідне проведення більш глибоких досліджень. На цьому етапі ми схильні думати, що обрані частоти метроному зручні для роботи з навантаженням, що зростає східчасто. Ключові слова: метроном, ритм, темп, легка атлетика
43
Shvets, A. V., O. V. Horishna, A. Yu Kikh, G. V. Ivantzova, O. O. Gorshkov та O. V. Richka. "Особливості організації медико-психологічної реабілітації військовослужбовців в країнах-членах та партнерах НАТО". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 26–39. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-026.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити різні аспекти організації медико-психологічної реабілітації військовослужбовців в країнах-членах та партнерах НАТО.
Матеріали та методи. З використанням методів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо виявлення особливостей організації медико-психологічної реабілітації військовослужбовців в США, Канади, Німеччини, Франції, Великобританії, Ізраїлю. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 1995 по 2017 роки, які стосувались мети роботи та термінологічних фраз “Psycho-medical aid”, “Psycho-medical rehabilitation”, “Medical rehabilitation”, “Psychiatric rehabilitation”, “Psychological Rehabilitation”. На основі thoughtful-аналізу сучасних джерел інформації було узагальнено різні підходи до формування та підтримки належного рівня ментального здоров’я з метою розробки та удосконалення вітчизняних заходів медико-психологічної реабілітації військовослужбовців.
Результати. Виявлено особливості організації медико-психологічної реабілітації військовослужбовців в ЗС США, Канади, Німеччини, Франції, Великобританії, Ізраїлю. Показано важливість науково-методичного забезпечення системи контролю бойового стресу армії США, яке забезпечують наукові центри з контролю бойового і військово-професійного стресу родів військ, а також провідні наукові університетські центри США. Найбільш активними учасниками дослідницьких програм з проблем ПТСР в США є Національний інститут психічного здоров’я (NIMH), Національний центр з проблем ПТСР (US Department of Veterans Affairs), Центр психологічного здоров’я Міноборони (DCEPH TBI DCoE), Військово-медичний університет (USUHS), Військовий інститут ім. Уолтера Ріда (WRAIR). Наголошено про необхідність впровадження сучасних інструментів скринінгу ефективності реабілітації (шкала Ренкіна, спеціальні комп’ютерні програми тощо) з урахуванням Міжнародної класифікації функціонування і обмеження життєдіяльності. Основною тенденцією щодо організації ефективної системи збереження психічного здоров’я військовослужбовців збройних сил країн Альянсу є впровадження відповідних тренінгових програм щодо підвищення рівня психологічної стійкості особового складу, розширення серед військовослужбовців знань про когнітивні, поведінкові та фізіологічні процеси в умовах бойової діяльності, нормалізацію реакції на стрес, забезпечення військовослужбовців ефективними копінг-стратегіями подолання стресу і надання допомоги командирам щодо підтримки та зміцнення психічного здоров’я підлеглих.
Висновки. Показано, що прояви як самого бойового і військово-професійного стресу, так і його дезадаптивних реакцій, а також умови їх виникнення не тільки підвищують ризики несприятливого перебігу бойових поранень, але й суттєво впливають на перебіг їх наслідків з боку психічного та фізичного здоров’я. Тому зазначений аспект організації медико-психологічної реабілітації за досвідом організації медико-психологічної реабілітації військовослужбовців в збройних силах провідних країн-членів та партнерів НАТО є одним з принципових для впровадження в ЗС України. Потребують детального вивчення на практичному (натурному) рівні техніки психологічної допомоги на 1-му рівні (ешелоні), які за досвідом ЗС Великобританії, дозволяють суттєво зберегти психічне здоров’я військовослужбовців. Показано, що однією з важливих складових якісної реабілітації, є побудова ефективної комунікації між системою здійснення лікувально-евакуаційного процесу постраждалих від фізичних травм та поранень, орієнтованою на соматичні показання і критерії та елементами системи охорони психічного здоров’я військовослужбовців. Такий аспект є актуальним на всіх рівнях надання медичної допомоги. Назріла необхідність удосконалення державної системи комплексної реабілітації військовослужбовців, які беруть або брали участь в бойових діях та перенесли бойові та військово-професійні травми та поранення, а саме в частині, що стосується як програмних заходів, так і методів контролю ефективності та якості проведеної реабілітації. Це дозволить цілеспрямовано здійснювати заходи щодо забезпечення збереження фізичного і психічного здоров'я військовослужбовців, забезпечить профілактику ПСТР, буде сприяти підтримці готовності особового складу до виконання завдань за будь-яких змін обстановки.
44
Курята, Л. Л. "КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ «ПОРТРЕТ» ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ, ЯКА ВЧИНЯЄ ШАХРАЙСТВА ПІД ПРИВОДОМ ПРОПОВІДУВАННЯ ВІРОВЧЕНЬ ТА ВИКОНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРЯДІВ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 378–84. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.42.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що проблема шахрайства упродовж декількох десятиліть не втрачає своєї наукової актуальності та практичної значущості. Значна кількість наукових праць фахівців у галузі криміналістики, кримінології, кримінального права, кримінального процесу, юридичної психології, присвячена різним аспектам цього суспіль- но-небезпечного явища. Метою статті є створення типового портре- ту особи, яка вчиняє шахрайства під приводом проповідування віровчень та виконання релігійних обрядів, на підставі виявлення та дослідження криміналістично значущих ознак, які формують категорію «особа зло- чинця». У статті досліджено загальні аспекти стосовно формування криміналістичного «портрету» особи, яка вчиняє шахрайства під приво- дом проповідування віровчень та виконання релігійних обрядів, та можли- вості його використання під час здійснення кримінального провадження. Визначено категорії криміналістичнозначущої інформації, яка може бути використана в процесі вивчення особи злочинця, зокрема: демографіч- ні відомості про особу шахрая; соціальні та психологічні ознаки шахрая; відомості про фізичні та фізіологічні особливості шахрая. Проведено диференціацію шахраїв на певні види, залежно від обраної сфери діяль- ності та способу шахрайських дій та виокремлено наступні групи: шахраї, які представляють різні релігійні культи, вчиняють антисоціальні дії, шляхом провокації масових заворушень, з метою введення потерпілих в оману та заволодіння їх матеріальними цінностями; шахраї, які очолю- ють закордонні релігійні представництва та їх дії спрямовані на отри- мання та використання у своїх цілях не задекларованих пожертв грома- дян; шахраї, які є лідерами або адептами неорелігійних груп закордонного походження та, з метою отримання матеріальних цінностей, використо- вують психологічний інструментарій для формування у потерпілих стій- кої залежності від культу; шахраї, які дії яких, спрямовані на здійснення продажу адептам «неякісного товару» шляхом маніпулювання інформа- цією.
45
Наконечний, Р. Б., Х. Р. Хіменес та С. В. Антонов. "ВАГОМІСТЬ ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА РАННІХ ЕТАПАХ ПІДГОТОВКИ В СУЧАСНОМУ ФУТБОЛІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 168–74. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із найбільш популярних видів спорту у світі сьогодні є футбол. У зв’язку з віковим зсуненням етапів багаторічного вдосконалення в бік омолодження виникає потреба в доборі засобів для реалізації процесу тактичної підготовки футболістів. Нині тактична підготовленість футболістів на ранніх етапах відіграє другорядну роль і здебільшого формується з іншими сторонами підготовленості. Поєднання сучасних технологій і рухових ігор для формування належного рівня тактичної майстерності може сприяти вдосконаленню підготовленості юних футболістів. Мета: обґрунтувати потребу цілеспрямованої тактичної підготовки юних футболістів на ранніх етапах багаторічного вдосконалення. Матеріалом для дослідження була інформація наукових праць і практики підготовки футболістів. Для реалізації сформульованої мети нами використовувалися такі методи досліджень: аналіз та узагальнення даних; теоретична інтерпретація та пояснення; аналіз документальних матеріалів. Результати. Сьогодні практичний складник українського футболу активніше розвивається, аніж науково-теоретичний. Це простежується в діяльності приватних футбольних організацій. Набір у такі клуби проводиться вже з 3-х років. Програмою, ДЮСШ для підготовки футболістів зазначено, що вік початку занять футболом – 6 років. Сьогодні існує суперечність між вимогами до футболістів в теорії та на практиці. Це засвідчує необхідність пошуку нових підходів до побудови підготовки. Аналіз праць у сфері спорту свідчить про те, що тактична підготовка вважалася пріоритетом пізніх етапів спортивного вдосконалення, проте розвиток футболу диктує потребу введення тактичних завдань у підготовку футболістів уже на початку етапу попередньої базової підготовки. Про те, що період, який припадає на етап попередньої базової підготовки, є оптимальним для початкової стадії роботи над тактичною підготовленістю юних футболістів, свідчать фізіологічні особливості становлення їхнього організму. Реалізація тактичної підготовки на початкових етапах багаторічного вдосконалення, на нашу думку, можлива шляхом упровадження інтерактивних завдань. У роботі з юними футболістами актуальним є застосування в тактичній підготовці індивідуальних рухових завдань з м’ячем і без нього, які б передбачали вибір можливих варіантів вирішення футбольної ситуації. Доцільним на сучасному етапі розвитку футболу також є застосування комп’ютерних технологій при підготовці футболістів. Це дасть змогу раціоналізувати процес тактичної підготовки й підвищити мотивацію до занять футболом.
46
Опарін, А. А., Т. М. Опаріна та Ю. І. Філоненко. "ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12527.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторами статті було з’ясовано, що низький рівень фізичної підготовленості призводить до збільшення захворювань, які пов’язані з малорухливим способом життя.
Однак, в роботах вітчизняних вчених було зазначено, що фізичні вправи, які використовуються в реабілітації значно підвищують ефективність лікувальних заходів та скорочують строки перебування хворого в лікарні.
У проведеному дослідженні систематичні заняття фізичною культурою під час реабілітації привели до покращення показників здоров’я, а саме нормалізації артеріального тиску, глюкози, холестерину, частоти серцевих скорочень, покращення рухливості та підвищення енергійності, зник біль у спині, а обмін речовин покращився за рахунок зниження ваги. Виявлено, що ЛФК може використовуватися як основний метод лікування або як допоміжний компонент. З’ясовано, що лікувальна фізична культура є ефективним і універсальним засобом впливу на організм людини з метою відновлення і лікування, а її організація має свої змістовні та методичні особливості. ЛФК є не тільки лікувально-профілактичним засобом, а й лікувально-педагогічним процесом. Застосування ЛФК виховує у хворого свідоме ставлення і активну участь в реабілітаційному процесі, в основі якого лежить навчання хворого фізичним вправам. У зв’язку з цим ЛФК є не тільки лікувальним, але і педагогічним процесом. З’ясовано, що особливістю ЛФК є процес дозованого тренування під час реабілітації. Авторка статті доходить до висновку, що комплекс вправ для кожного пацієнта потрібно розробляти особисто, щоб вони впливали безпосередньо на уражену ділянку або орган. Також з’ясовано, що методика застосування вправ залежить від діагнозу і стадії хвороби. Обсяг та інтенсивність навантаження є найважливішим принципом у застосуванні комплексу фізичних вправ. Визначаються наступні рівні інтенсивності: малий, помірний, великий та максимальний. З’ясовано, що до вправ малої інтенсивності відносять рухи невеликих м’язових груп, вони виконуються у повільному темпі, а фізіологічні зрушення мінімальні. Рухи, що виконуються великими і середніми м’язами у повільному і середньому темпі, відносять до вправ помірної потужності.
47
Фартушок, Тетяна, Надія Фартушок та Христина Мильо. "РОЛЬ ПСИХО-ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ВАГІТНОЇ ЖІНКИ У ПЕРЕБІГУ ГЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (10 квітня 2021): 572–79. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.116.
Повний текст джерелаАнотація:
В ХХІ столітті в загальній структурі захворюваності людини зростає рівень патології, детермінованої психологічною дезадаптацією до стресогенних умов оточуючого середовища. І це, в свою чергу, передбачає обрання нових пріоритетів первинної профілактики патології людини, зміщення акценту на психотерапевтичні підходи і практики, а в констекті вагітності ₋ на використання психокорекційних технологій у прегравідарній підготовці [2]. Вагітність і пологи ₋ це нормальні події у житті жінки. В той же час, це великий фізіологічний стрес, джерело переважно позитивних емоцій, але воно поєднане з серйозною перебудовою організму жінки та з можливими негативними подіями: гестозом, загрозою переривання вагітності, іншими її ускладненнями [1].В умовах негативного демографічного балансу, патологічний перебіг вагітності та ускладнені пологи, як і раніше, залишаються актуальними в Україні [3]. Функціональний і фазовий характер репродуктивної системи жінки з навколишньою її емоційною атмосферою зумовлює ситуаційний фізіологічний стрес, біологічні, емоційні та функціональні модифікації якого иожуть трансформувати нормальну ситуацію в патологічний стрес, створюючи умови психосоматичного ризику [4,5]. A.A.Ухтомський (1978) вперше виявив ефект корроборації (перемикання), якому він дав назву “домінанта” (від латинського dominans – панувати), котра є головним системоутворювальним фактором антропосоціогенезу [7,8,9]. Основними властивостями домінанти є підвищена збудженість, стійкість збудження, інертність збудження та здатність поєднувати збудження (Батуєв О.С., 2010). Паралельно вченню про домінанту прогресувала розквітом рефлекторна теорія І.П. Павлова. Ці два основні фізіологічні наукові напрямки якнайкраще доповнювали один одного. Мета дослідження ₋ врахування гінекологом особливостей психології вагітних та породіль для коректної оцінки стану жінки та ефективного ведення вагітності. Дослідження психоемоційної сфери вагітної проводять у двох напрямках: 1) вивчення психологічного статусу жінки в період вагітності для з’ясування ролі характеріологічних особливостей і факторів із категорії психоемоційних, що сприяють або обтяжують симптоматику ускладнень вагітності, тобто з позицій сучасних теорій психосоматики; 2) з позицій перинатальної психології. Їх неможливо відокремити один від одного Висновки і пропозиції.Психологія вагітності та материнства набуває особливої альтуальності у сучасній науковій психології через її суб’єктивну важливість серед етапів у житті кожної жінки. Останніми роками у науковій літературі підкреслюється істотна роль психологічних чинників, які супроводжують період вагітності. Адже під час вагітності відбуваються не тільки фізіологічні, а й суттєві психологічні зміни у житті жінки, які залежать від багатьох факторів впливу, в т.ч. і від терміну гестації. Особливого значення набуває і готовність жінки до материнства. Саме материнська сфера протягом вагітності зазнає суттєвих змін, які відбиваються у переживанні жінкою симптоматики вагітності, у її активності та психічному стані.
48
Vasilyuk, O. M. "МОРФО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСTІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОСЛИН В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ". Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 5, № 03 (26 жовтня 2015): 18–31. http://dx.doi.org/10.15421/2015025.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>The effect of increasing salinity to the morpho-metric parameters of Salix alba L., which dominated in the coastal areas on rivers of Steppe Dnieper, is investigated. We added Mg as salt MgSO<sub>4</sub> * 3H<sub>2</sub>O in the range of concentration: 0.5, 1.0, 1.5, 2.0 and 2.5 g/l in a solution of willow cuttings. In the solution was added and plant growth regulator "Kornevin" the synthetic origin. The negative effect of salt at a concentration from 1.0 g/l to 2.5 g/l in the dynamics of growth and development was found. The correlation between the size and salinity in dynamics of growth and development of plant were demonstrated: in the growth of shoots (R = 0.83, 0.91 and 0.95), in the growth of roots (R = 0.92, 0.68 and 0.84) respectively depended from salt concentration. The length of the leaf blade was from 4% to 8%, from 7% to 43%, from 333% to 11% (R = 0,68, 0,93, 0,61), depending on the concentration of salt and during observing compared with control (distilled water). "Kornevin" and combined effect of salt increased the length of the leaf blade growth by 4-5, 2-4, 3-5 times, the roots by7 and 3-14 times, the shoots by 3-4, 6-7 and 5-7 times in the dynamics of growth compared with control (MgSO<sub>4</sub>, 2,5 g/l).</p> <p>The recommendations regarding for the advisability of using the plant growth regulator "Kornevin", as very effective plant growth preparation that promoted rooting and activated physiological processes of plant organism, expressed protective effect in conditions of excessive salinity, were provided.</p> <p class="Style1"><em>Key words</em><em>:</em><em> </em><em>the morpho-metric index, the plant growth regulators, abiotic factors, salinity factor, the adaptation.</em><em></em></p>
49
Yatsyna, O. I., R. S. Vastyanov, I. M. Savytska, S. V. Vernygorodskyi, O. A. Geylenko та F. I. Kostev. "Вплив фармакокорекції на патофізіологічні особливості морфофункціональних змін нижніх сечовивідних шляхів за наявності експериментального гіперактивного сечового міхура". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 2 (27 лютого 2019): 64–69. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.02.64.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження відновних процесів у нижніх сечовивідних шляхах під впливом фармакокорекції та визначення найбільш перспективної моделі лікування експериментального гіперактивного сечового міхура (ГАСМ).
Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проведені на 120 статевозрілих білих щурах-самицях, яким моделювали ГАСМ. Після створення моделі ГАСМ тварин розподілили на чотири групи. Тварин трьох груп, крім 4-ї, у свою чергу розподілили на три підгрупи кожну, і в кожній підгрупі застосовували фармакокорекцію в різних комбінаціях.
Гістологічні дослідження сечового міхура та уретри проводили після виведення тварин з експерименту через 14 та 28 діб.
Результати. Під впливом фармакокорекції, проведеної у всіх групах тварин, знижувалась детрузорна гіперактивність сечового міхура. У групі тварин, яким застосовували спазмекс, прояви атонії були менш вираженими, ніж у групі тварин, яким вводили мірабегрон. Мірабегрон у комбінації з іншими препаратами значно знижував тонус детрузора у тварин усіх трьох підгруп. У тварин, яким вводили тестостерон та естрадіол спостерігали менш виражені прояви атонії детрузора, ніж у тварин, у яких фоновим препаратом був мірабегрон. Тонус детрузора відновився майже до рівня фізіологічної норми у всіх підгрупах тварин, яким вводили кверцетин в комбінації з іншими препаратами.
Висновки. Спазмолітичні препарати значно знижують тонус детрузора, проте спричиняють перерозтягнення стінки сечового міхура. Найбільш вдало на гіперактивність детрузора сечового міхура впливала комбінація кверцетину зі статевими гормонами, відновлюючи фізіологічний стан органа.
50
Tokareva, Natalya. "СЕМАНТИКА ОБРАЗУ СТАРОСТІ У СПРИЙМАННІ ОСІБ ДОРОСЛОГО ВІКУ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (11 грудня 2021): 289–93. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-289-293.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної статті передбачено виявлення особливостей інтегральної цілісності (архітектоніки) образу старості в уявленні представників дорослого віку (від 20 до 90 років). Предмет дослідження набуває особливої актуальності в умовах демографічного старіння людства та декларування міжнародною спільнотою намірів подолання ексклюзії та нерівності людей старшого віку. Емпіричне дослідження уявлень респондентів щодо змістових ознак образу старості здійснювалося шляхом скерованого асоціативного експерименту та контент-аналізу із зазначенням абсолютної частотності кожного асоціату. За результатами дослідження було виокремлено три групи смислових маркерів образу старості (фізіологічний, соціокультурний та психологічний) в уявленнях респондентів. Подальший статистичний аналіз отриманих даних доводить, що архітектоніка образу старості в уявленнях представників різних вікових груп суттєво різниться: у ранньому дорослому віці респонденти більш концентруються на фізіологічних маркерах старіння, представники віку середньої дорослості переймаються передусім соціальною незахищеністю та фінансовими обмеженнями людей похилого віку; більш адаптовані до статусу людини похилого віку представники геронтологічної групи являють найбільш конгруентний образ старості, що інтегрує у своїй структурі біологічні, соціокультурні та психологічні маркери старіння.