Статті в журналах з теми "Фізичне виховання у вузі"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Фізичне виховання у вузі.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Фізичне виховання у вузі".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Азаренкова, Любов. "Вплив скандинавської ходьби на фізичний стан студентів НТУ «ХПІ»". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 85 (25 жовтня 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.010.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити вплив скандинавської ходьби на фізичний стан студентів в процесі навчально-оздоровчої діяльності. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури та положень про організацію фізичного виховання на кафедрі фізичного виховання в НТУ «ХПІ», методи математичної статистики, експрес оцінювання фізичного стану студентів за В.І. Бєловим [1], анкетування студентів. Обстежувана група складалася з 45 студенток НТУ «ХПІ» гуманітарних спеціальностей факультету соціально-гуманітарних технологій, які відносяться до основної медичної групи. Результати: у статті проаналізовано основні форми організації навчально-оздоровчої діяльності дисципліни «Фізичне виховання», визначено рівень фізичного стану студенток до занять скандинавською ходьбою та після. Аналізуючи результати первинних показників фізичного стану, студенткам було запропоновано заняття скандинавською ходьбою для підвищення показників фізичного стану. Заняття проходили впродовж 10 тижнів по 3 рази на тиждень, де кожний тиждень мав свою спрямованість. За результатами дослідження було надано рекомендації щодо введення скандинавської ходьби в навчальний процес дисципліни «Фізичне виховання» НТУ «ХПІ». Висновки: у ході дослідження було визначено позитивний вплив занять скандинавською ходьбою на фізичний стан студенток, про що свідчать показники повторного тестування рівня фізичного стану. Тому доцільно запропонувати вводити скандинавську ходьбу в навчальний процес дисципліни «Фізичне виховання». Ключові слова: студентки, скандинавська ходьба, фізичний стан, фізичне виховання, вплив.
2
Yakovenko, A. "СУЧАСНИЙ СТАН ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 125–32. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.125-132.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – аналіз сучасного стану та проблем фізичного виховання школярів у європейських країнах для вироблення стратегії оптимізації фізичного виховання українських шкіл на основі зарубіжного досвіду. Методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення даних наукової літератури, нормативних документів.
Результати. У статті подано аналіз даних наукової літератури та документальних матеріалів щодо особливостей організації та забезпечення процесу фізичного виховання у загальноосвітніх школах країн Європи. Зроблено порівняльну характеристику відповідності європейського шкільного виховання таким критеріям: наявність законодавчої бази, декларативний та фактичний статус предмету “Фізичне виховання”, кількість уроків на тиждень, освітній рівень вчителів фізичного виховання та інші. Виявлено, що загалом європейські країни мають схожі моделі організації фізичного виховання та спільні цілі і міжнародні стандарти. Визначено, що не всі країни задовольняють державні та міжнародні вимоги щодо забезпечення дітей достатньою руховою активністю, але статус предмету “Фізичне виховання” є обов’язковим у всіх досліджених державах. Крім того, для учнів передбачена участь у позакласній фізичній активності, у Польщі вона є обов’язковою. Однією з найгостріших проблем є кадрове забезпечення процесу. У більшості країн заняття для учнів початкової школи проводять учителі без спеціальної освіти.
Висновки. Для України цінність європейського досвіду полягає у створенні гнучких навчальних планів, національних стандартів фізичного виховання, залученні якомога більшої кількості школярів до фізичної активності, збільшення фінансування галузі за допомогою недержавних коштів тощо
3
Чекаль, Людмила Анатоліївна. "Виховання духовності молоді у контексті викладання релігієзнавства в вузі". Актуальні проблеми духовності, № 4 (17 листопада 2017): 220–26. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i4.1614.
Повний текст джерела
4
Vilchkovsky, Edward. "Розвиток системи фізичного виховання загальноосвітніх шкіл Польщі (1918–1939 рр.)". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 17–22. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті розглянуто основні тенденції становлення та розвитку системи фізичного виховання учнів польських загальноосвітніх шкіл (розроблено навчальні програми й здійснено їх наступну модифікацію, розвиток шкільного спорту, розбудову матеріальної бази, відкриття перших факультетів фізичного виховання у вищих навчальних закладах з метою підготовки вчителів фізичної культури) у цьому історичному періоді. Мета дослідження – проаналізувати становлення та розвиток системи фізичного виховання учнів польських загальноосвітніх шкіл у міжвоєнний період (1918–1939 рр.). Методи дослідження. Аналіз історичної й педагогічної літератури з теорії та методики фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі в період 1918–1939 рр., документів, які стосуються реформування шкільної освіти в Польщі у той час. Результати дослідження. По виборенню незалежності Польщі одним із головним завданням уряду стало відродження національної освіти. 1918 р. створено Міністерство у справах релігії і громадянської освіти. Одним із перших державних декретів від 7 лютого 1919 р. стало введення обов’язкової 7-річної освіти для дітей 7–14 років життя. Фізичне виховання було обов’язковим предметом навчальних планів загальноосвітніх шкіл. Програми з фізичного виховання в школі визначали такі групи фізичних вправ: загальнорозвивальні; вправи на утримання рівноваги; рухливі ігри; ходьба й біг; стрибки, лазіння, а також розділ із методичними рекомендаціями щодо планування занять для вчителів. Висновки. Фізичне виховання учнів у Польщі у 20–30 рр. ХХ ст. стало інтегральною складовою частиною загального навчально-виховного процесу в школі. Міжвенний період у Польщі характеризувався значним підвищенням інтересу учнів до занять спортом. Водночас суттєвими недоліками тогочасного шкільного фізичного виховання були недостатня кількість педагогів у більшості шкіл, у тому числі вчителів фізичної культури; відсутність відповідної для занять фізкультурою й спортом матеріальної бази; консервативне ставлення дирекції окремих шкіл до фізичного виховання школярів.
5
Годлевський, П. М., та О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
6
Годлевський, П. М., та О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
7
Годлевський, П. М., та О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
8
Krasulia, M. О. "РОЛЬ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В БОРОТЬБІ З УТРАТОЮ ЖИТТЄВОЇ ЕНЕРГІЇ СТУДЕНТІВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 141–45. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано чинники, що призводять до погіршення здоров'я здобувачів вищої освіти, серед яких основними є невідповідність рухового режиму фізіологічним нормам і недотримання правил здорового способу життя. Обґрунтовано, що підтримання на належному рівні працездатності великою мірою залежить від рівня життєвої енергії, у збереженні якої важливу роль відіграє фізична активність. У закладах вищої освіти предмет «Фізичне виховання» є одним із джерел збереження фізичного та психічного здоров'я. Уважаємо, що скорочення годин дисципліни «Фізичне виховання» у закладах вищої освіти України, виключення її з обов'язкових призвели до значного зниження значущості цієї навчальної дисципліни в навчальному процесі. Як наслідок, це призвело до зниження фізичної активності студентів та їх психологічної стійкості. За допомогою анкетування студентів І і ІІ курсів гуманітарного університету визначено психологічну стійкість студентів до несприятливих чинників і виявлено її взаємозв'язок з їхньою фізичною активністю. Запропоновано визначати психологічну стійкість студентів на підставі суми балів, отриманих у результаті анкетування, розподіливши їх умовно на три групи. З'ясовано, що переважна більшість респондентів – це досить психологічно стійкі студенти, які вміють контролювати (свідомо чи несвідомо) витрати своєї життєвої енергії. Установлено, що 34% студентів або досить пасивні й їх складно включити у будь-яку діяльність, або, навпаки, гіперактивні й їхня життєва енергія витрачається даремно. Виявлено, що юнаки є більш психологічно стійкими і водночас у два рази менш активними порівняно з дівчатами. Дослідженнями впливу занять фізичними вправами на витрату життєвої енергії доведено, що саме студенти, які вміють витрачати свою життєву енергію, регулярно відвідують заняття з фізичного виховання, а частина з них відвідує додатково спортивні секції. У результаті аналізу анкетування доведено, що предмет «Фізичне виховання» у навчальних закладах надає незаперечну допомогу в оновленні та підтримці життєвої енергії, а заняття фізичними вправами сприяють збереженню фізичного та психічного здоров'я студентів.
9
Москаленко, Наталія, та Валерій Пічурін. "Теоретико-методологічні основи психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 88–95. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.88-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. До сьогодні у сфері освіти домінує спрощена думка, відповідно до якої професійні знання є основою професійної підготовки, а інші сторони покликані обслуговувати їх освоєння. У той самий час звичними стають претензії до психофізичної підготовленості фахівця (багато, наприклад, говориться про так званий людський фактор у зв’язку з аварійністю). Проте в загальній підготовці інженера як такій місця для психофізичної підготовки немає. Таким чином, спостерігається розрив між вимогами практики і реаліями підготовки інженера. Мета. Науково обґрунтувати та розробити теоретико-методологічні основи психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання (на прикладі закладів вищої освіти залізничного транспорту) для підвищення рівня їх готовності до професійної діяльності в умовах виробництва. Методи. Вивчення та аналіз літературних джерел, опитування, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи психологічної діагностики, методи математичної статистики. Результати. Теоретично узагальнено й подано авторський підхід до вирішення проблеми професійно орієнтованої психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання. В рамках підходу обґрунтовано й розроблено концепцію психофізичної підготовки студентів закладів вищої освіти залізничного транспорту. Доведено ефективність реалізації у процесі викладання навчальної дисципліни «Фізичне виховання» авторської концепції. Запропоновано нове вирішення проблеми професійно-орієнтованої психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у фізичному вихованні.
Ключові слова: фізичне виховання, студенти, професійно значущі якості, увага, тривожність, копінг-стратегії.
10
Tsybaniuk, Oleksandra, та Sergiy Dariichuk. "Організація діяльності першого вищого навчального закладу для підготовки фахівців фізичного виховання й спорту в Румунії". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-36-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Фізкультурна освіта та фізичне виховання повинні відбуватися з урахуванням і на основі державних особливостей розвитку культури й спорту, що є системою орієнтирів та поглядів на роль, організацію й функціонування сфери вищезазначеної галузі на довгостроковий період з урахуванням розвитку держави та світового досвіду. Вивчення досвіду європейських країн у галузі фізичного виховання й спорту представлено низкою праць педагогів, фахівців галузі (Г. Арделеан, О. Цибанюк). Мета дослідження ‒ проаналізувати особливості діяльності першого вищого навчального закладу для підготовки фахівців фізичного виховання та спорту в Румунії – Національного університету фізичного виховання та спорту в Бухаресті. Матеріали й методи. Матеріали дослідження нами розділено на архівні, статистичні, нормативно-правові акти та наукові статті. Використано загальнонаукові – для обґрунтування актуальності, формулювання висновків; конкретно-наукові – для систематизації історико-педагогічної літератури; проблемно-хронологічний – для з’ясування генези змісту фізичного виховання й спорту в Румунії методи дослідження. Результати досліджен- ня та ключові висновки. Доведено, що першу спробу організації закладу для підготовки фахівців фізичного виховання в Румунії здійснив В. Бадулеску, який у 1920 р. створив у м. Клуж-Напока Інститут фізичного виховання. Державні інтереси призвели до переносу в 1922 р. закладу в столицю – м. Бухарест, проте зацікавленість підготовкою вчителів фізичного виховання (гімнастики) саме в регіоні Трансильванія спричинили створення кафедри фізичного виховання в місцевому університеті. Потрібно зазначити, що всебічна підтримка королів- ської родини, впливових діячів державного рівня та прийняття у 1923 р. «Закону про фізичне виховання» спричинили швидкий розвиток представницького фахового інституту. Подвійне підпорядкування інституту (Міністерству освіти та Міністерству оборони) одразу диференціювало три напрями підготовки студентів – педагогічний, військовий, аматорський. Національний університет фізичного виховання та спорту в Бухаресті пережив кілька хвиль змін у назві й структурі. Знаходимо в назві закладу різних часів визначення «національний», «вищий», що свідчить про статус закладу, який зберігається й тепер.
11
Pasechnyk, Vladimir. "Погляди Анджея Снядецького на розвиток фізичного виховання дітей та молоді в Польщі". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 16–20. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-16-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті розкрито просвітницьку діяльність у галузі фізичного виховання видатного польського вченого А. Снядецького. Становлення й розвиток системи фізичного виховання дітей та молоді на польських землях наприкінці ХVIII ст. проходило в дуже складних суспільно-політичних й економічних умовах, що пов’язано, передусім, з утратою національної незалежності. Землі Польщі після завершення наполеонівських війн поділено між трьома державами – Росією, Пруссією та Австро-Угорщиною, – що спричинило значний спад функціонування економіки, національної культури та освіти. Характерним для польської освіти тих часів, зокрема й для фізичного виховання молодого покоління, стала відмінність функціонування організаційно-навчальних форм у різних типах навчальних закладів, які перебували під контролем іноземних адміністрацій. Саме в цей складний час польської історії довелося жити й працювати видатному польському вченому Анджею Снядецькому. Методи дослідження – вивчення літературних джерел, документальних матеріалів, теоретичний аналіз і синтез отриманих даних. Результати дослідження. Анджей Снядецький (1768–1838) польський хімік, біолог, лікар, але також філософ та педагог був яскравим прикладом представника епохи Просвітництва, ученого, якого вважають у Польщі батьком хімічних наук, гігієни, дієтології та фізичного виховання. Одним із найважливіших творів А. Снядецького, у якому він виразив свою громадянську позицію, турботу про майбутнє польського народу, передусім про його біологічний потенціал, є праця «Про фізичне виховання дітей», публікація якої розпочалася в 1805 р. А. Снядецький був критично налаштований до домашньої системи освіти й виховання, як серед шляхти, так і стосовно міщанських сімей. У своїй критиці він особливу увагу звертав на відсутність у домашній освіті та вихованні чітких засад і правних норм, однобокість процесу виховання, спрямованого в основному на розвиток духовної сфери з нехтуванням фізичного розвитку дітей і молоді. У своїй праці А. Снядецький представив власну концепцію й програму виховання. Висновки. Ключову роль, на думку вченого, у всебічному вихованні дітей та молоді повинно відігрівати фізичне виховання, суттєвим елементом якого є рухова активність на свіжому повітрі та гартування й гігієна тіла. Погляди вченого на виховання дітей та молоді ефективно інтегрували природниче, медичне й педагогічне знання. Значну роль у формуванні та розвитку концепції виховання А. Снядецького мали ідеї французьких просвітителів, особливо Ж.-Ж. Руссо.
12
Vorok, Semen Semenovich, та Lyudmila Aleksandrovna Gavrilova. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У НАПРЯМКУ ПІДГОТОВКИ "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ"". Научный взгляд в будущее, № 05-03 (12 жовтня 2017): 61–66. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-03-048.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються актуальні проблеми освітньої діяльності військових фахівців з фізичного виховання курсантів. З урахуванням основних етапів освітнього процесу сформульовані основні проблеми сучасної освіти в галузі фізичного виховання. Показано пере
13
Поливач, Віктор. "ЗНАЧЕННЯ ТА РОЛЬ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПІДГОТОВЦІ ВІЙСЬКОВИХ ЛІКАРІВ НА ДОДИПЛОМНОМУ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ РІВНЯХ: АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ТА ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (26 січня 2020): 256–70. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.45.
Повний текст джерелаАнотація:
Професія військового лікаря потребує відмінного володіння як професійними медичними навичками, так і значного рівня фізичної тренованості. Робота в умовах надзвичайних ситуацій та особливого стану передбачає виснажливі фізичні навантаження, хронічне недосипання і порушення сну загалом, екстремальні перепади температур, а також значне психоемоційне виснаження. Дані обставини спричинюють високий ризик розвитку гострих стресових ситуацій та посттравматичного стресового розладу у військових лікарів та медичного персоналу. Для забезпечення ефективної роботи, а також попередження розвитку зазначених станів, військові лікарі повинні проходити комплексну підготовку на всіх освітніх рівнях. Особливого акценту вимагає фізична підготовка військових медиків як невід’ємна складова освіти військовослужбовців.Метою роботи є проведення аналізу та порівняння програм фізичної підготовки військових лікарів в Україні на додипломному та післядипломному рівнях, визначення її значення та ролі у комплексній системі освіти медиків-військовослужбовців.Для досягнення мети розглянуто та проаналізовано типові робочі програми навчальних дисциплін “Фізичне виховання” у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця (далі – НМУ) на факультеті підготовки лікарів для Збройних Сил України – кафедра фізичного виховання і здоров’я і “Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка” в Українській військово-медичній академії (далі – УВМА) – кафедра загальновійськових дисциплін (з курсом мовної підготовки). Також, розглянуті наукові публікації, присвячені системам підготовки військових лікарів у країнах Європи, США та Ізраїлю.За результатами дослідження необхідно виділити декілька особливостей вітчизняної системи підготовки військових лікарів. По-перше, відповідна підготовка здійснюється як на додипломному рівні у НМУ, так і післядипломному – в УВМА. По-друге, фізичне виховання у студентів НМУ має на меті у першу чергу загартовування організму та поліпшення загальної фізичної тренованості, проте не забезпечує тренування спеціальних навичок (основ рукопашного бою, пересування по пересіченій місцевості, стійкості до заколихування, вібрації, кисневого голодування). По-третє, фізична підготовка в УВМА полягає у диференційованому підході до тренувань курсантів чоловічої та жіночої статей, а також розділена на три основних напрями: розвиток і вдосконалення загальних фізичних якостей, формування спеціальних якостей військовослужбовців та розвиток і вдосконалення військово-прикладних рухових навичок.
14
Марченко, Оксана, Людмила Цикало, Марія Бричук та Наталія Симоненко. "ГЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 22–31. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проведення історико-філософського аналізу гендерної проблематики у фізичному вихованні та з’ясування сутнісно-змістовної характеристики категорії «гендер» у сфері фізичної культури і спорту. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань, з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу у навчанні та вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання використовувався комплекс наступних теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати: проаналізовано історичний аспект виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні, який має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Теоретично обґрунтовано потребу виокремлення і трактування гендерного підходу як дефініції в політичному, громадському, соціальному середовищах, указано на його значення для фізичного виховання і спорту та запропоновано для використання в дослідженнях новий термін, що дозволяє його характеризувати як міждисциплінарне та крос-секторальне поняття, екстрапольоване, взаємопов’язане та відповідне розвитку фізичної культури та спорту в країнах розвиненої демократії. Висновки: на основі отриманих результатів дослідження та вже наявних теоретичних і методологічних праць із гендерної проблематики обґрунтовано необхідність і доцільність розробки й упровадження гендерного компоненту у фізичне виховання сучасної молоді як сутнісно новий і прогресивний напрям аксіологічної значущості фізичної культури. Надана змістовна характеристика категорії «гендер» в сфері фізичної культури і спорту в контексті психолого-педагогічних досліджень. Ключові слова: гендер, гендерний підхід, фізичне виховання, фізична культура, спорт, історія.
15
Vilchkovskyi, Eduard, Anatolii Volchynskyi та Volodymyr Pasichnyk. "Фізичне виховання студентів як чинник їх підготовки до майбутньої професійної діяльності". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-10-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком та фізичною підготовленістю. Мета роботи – проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти й дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Матеріал і методи – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та методи математичної статистики. Учасники дослідження. Задіяно 234 студентки 1–2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Результати. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового й спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що вико- ристовується в процесі фізичного виховання й спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров’я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1–2-х курсів задовільний, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, – низький, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Висновки. Зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у вищих закладах освіти, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури й спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров’я.
16
Мельніков, Андрій. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МОДЕЛІ У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗА ТЕОРЕТИЧНОЮ ПІДГОТОВЛЕНІСТЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 228–36. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.82.
Повний текст джерелаАнотація:
Ідея дослідження полягає у розгляді сукупності взаємопов’язаних концептів, а саме, теоретичного, врахування якого сприяє реалізації Концепції. При цьому, теоретичний концепт передбачав: визначення комплексу дефініцій, з’ясування яких уможливлює: розуміння сутності фізичного виховання особового складу підпорядкованого підрозділу; обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують формування готовності майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України до здійснення означеного виду професійної діяльності; конкретизацію організації фізичного виховання, змісту його форм, особливостей щорічних динаміки і взаємозв’язків між приростом фізичних якостей, а також структури вияву і зміни показників фізичної підготовленості майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України, які наприкінці навчання в спеціалізованому закладі вищої освіти відзначалися високим і нижчими від високого рівнями готовності до фізичного виховання особового складу.
Разом із тим, сутність складової розробленої автором моделі полягала у визначенні поточної та підсумкової результативності майбутніх офіцерів у формуванні готовності до фізичного виховання особового складу за теоретичною підготовленістю. Поточна результативність визначалась під час вихідного, етапного та оперативного контролю за визначеними показниками, відповідно на початку навчального року, після серії занять певної спрямованості та на кожному занятті. В останньому випадку, оцінювалсь реакція організму на пропоноване фізичне навантаження. Підсумкову результативність визначали наприкінці навчального року, використовували змагальний метод або змагання, передбачені спортивно-масовою роботою.
В результаті цього автором апробовано спроєктовану модель підготовки і методику її упровадження під час фізичної активності майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України в спеціалізованому закладі вищої освіти та уведено в педагогічний процес експериментальний чинник, що дозволило досягти майбутнім офіцерам значно вищого результату за теоретичною підготовленістю та у формуванні мотивації внутрішнього типу до фізичної підготовки персоналу, ніж застосування традиційного підходу до організації і реалізації змісту навчальної дисципліни «Фізичне виховання».
17
Круцевич, Тетяна, та Оксана Марченко. "Сучасний стан фізичного виховання учнівської молоді. Гендерний аспект". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.30-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Проблема впровадження гендерного підходу в систему сучасної освіти, зокрема у фізичному вихованні школярів, недостатньо розроблена. Нині у суспільстві існують статево-рольовий та гендерний підходи в освіті, які вважаються традиційними стратегіями соціалізації статі. У представленій статті розглянуто аспекти гендерної проблематики сучасного фізичного виховання учнівської молоді. Мета. Розглянути проблемне поле наукових досліджень крізь призму гендеру в умовах реформування системи фізичного виховання школярів. Методи. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати. На основі проведених власних наукових досліджень, аналізу науково-методичної літератури, документальних матеріалів було обґрунтовано та запропоновано до практичного використання кардинально новий, прогресивний підхід у фізичному вихованні учнівської молоді, який має враховувати гендерні індивідуальні особливості школярів під час формування мотивації до занять руховою активністю, а статевий диморфізм – у змістовій частині фізичного виховання: при дозуванні фізичних навантажень, рухового режиму, інтенсивності, обсягу фізичних вправ тощо. У процесі фізичного виховання учнівської молоді через впровадження системи фізичних вправ, які будуть враховувати індивідуальні гендерні особливості хлопців і дівчат, можна впливати на формування рис характеру мужності та жіночності як соціальних моделей поведінки.
Ключові слова: учнівська молодь, хлопці, дівчата, фізична культура, фізичне виховання, гендерний підхід, стать, гендер.
18
Харченко, Роман, Сергій Хоменко, Андрій Красілов та Петро Рибалко. "МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ» У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 5(89) (27 травня 2019): 183–94. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.05/183-194.
Повний текст джерела
19
Дутчак, Юрій, Людмила Сущенко та Віра Базильчук. "КИТАЙСЬКИЙ ДОСВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ “ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ”". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 182–96. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.266.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання стосовно забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури за спеціалізацією “Фізичне виховання” у закладах вищої освіти Китайської Народної Республіки. Розгляд питань здійснювався за допомогою аналізу літературних джерел і документів; методу системного аналізу; методу порівняння і зіставлення.Стратегія модернізації вищої освіти у Китаї, розробляється та здійснюється у тісній взаємодії з провідними міжнародними організаціями з врахуванням китайської специфіки.Система вищої освіти Китайської Народної Республіки передбачає відбір найбільш здібних абітурієнтів. Описано рівні і умови організації системи вищої освіти в КНР: спеціаліст, бакалавр, магістр.Проаналізовано навчальний план прикладної магістерської програми з фізичної культури за спеціалізацією “Фізичне виховання” Сіаньського університету фізичної культури. Зазначено, що дисципліни навчального плану поділяються на обов’язкові (суспільні, базові і професійні) та вибіркові. Практика входить до обов’язкового блоку підготовки магістрантів. Магістрантам, що навчалися у закладах вищої освіти, успішно склали іспити за програмою підготовки магістрів і захистили магістерську дисертацію, присуджується освітній ступінь магістра. З’ясовано, що представники всіх структурних підрозділів університету (коледжу фізичної культури, коледжу спортивної підготовки, коледжу соціального спорту і дозвілля, коледжу ушу, коледжу медичних наук, коледжу спортивної економіки і спортивного менеджменту, коледжу спортивного мистецтва, коледжу спортивної журналістики, коледжу футболу, коледжу неперервної освіти, коледжу марксизму) включені до системи забезпечення якості навчання магістрантів, що має 5 підсистем.
20
ЄРЬОМЕНКО, Едуард. "АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВИХОВАНОСТІ У СТУДЕНТІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ БОЙОВИМ ХОРТИНГОМ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 270–83. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-270-283.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті визначено науково-педагогічні засоби і зміст виховання фізичної культури та основ здоров’я студентів у процесі занять бойовим хортингом, розкрито методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу з бойового хортингу в закладах вищої освіти та формування здорового способу життя. Проведено теоретичний аналіз проблеми формування здорового способу життя студентів та умови застосування оздоровчих фізичних вправ бойового хортингу. Реалізація змісту виховання фізичної культури та основ здоров’я студентів у процесі занять бойовим хортингом забезпечується адекватними до фізичних навантажень студентів методами побудови тренувальних занять. Виклад основного матеріалу оснований на положеннях Національної стратегії розвитку освіти в Україні, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, інших керівних державних документів щодо викладання дисципліни «Фізичне виховання». Це вимагає нових поглядів на планування та здійснення сучасного освітнього процесу з бойового хортингу та оздоровлення студентів закладів вищої освіти. Ключові слова: бойовий хортинг, виховання, науково-педагогічні засоби, фізична культура, основи здоров’я, здоровий спосіб життя, студенти, позааудиторні заняття, педагогічні умови, ефективність, заклади вищої освіти, формування, фізична вправа.
21
Пантєлєєв, Кирило. "ПРОГРАМА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУП, ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ: НАУКОВО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 285–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.644.
Повний текст джерелаАнотація:
Поширення зайвої ваги та ожиріння серед молоді є потенційною загрозою виникнення супутніх тяжких хвороб. Актуальність окресленої проблеми зумовлена необхідністю вдосконалення змісту фізичного виховання, розробки та впровадження нових підходів і технологій роботи зі студентами, хворими на ожиріння й зарахованими до спеціальної медичної групи. Існує необхідність подальшого пошуку та розробки науково обґрунтованих методик фізичного виховання цих студентів. Значущість цього пошуку продиктована сучасними вимогами до рівня фізичної підготовленості студентів. Практична апробація експериментальної програми, спрямована на методичну, планомірну трирічну роботу у спеціальних медичних групах зі студентами, хворими на ожиріння І–ІІ ступеня, забезпечила позитивний результат та довела адекватність підібраних засобів фізичного виховання в напрямку ліквідації наявного захворювання в організмі студентів ЕГ. Усі отримані результати у групах студентів, хворих на ожиріння, які займались за експериментальною програмою, свідчать про її значні переваги над традиційною. Комплексна методика експериментальної програми засвідчила свою ефективність і довела правильність обраної стратегії роботи, що є підґрунтям для її рекомендації стосовно змін і доповнень до програми з фізичного виховання цих груп для вдосконалення курсу “Фізичне виховання” у ВНЗ.
22
Апрєлєва, І. В., та М. С. Пивоваренко. "РОЛЬ МУЗИЧНО-РИТМІЧНОЇ ГІМНАСТИКИ У ПРОЦЕСІ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, № 3 (29 червня 2020): 17–27. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-17-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині актуальності набувають проблеми освіти, розвитку й виховання дітей дошкільного віку. У статті обґрунтовано роль музично-ритмічної гімнастики як засобу морально-естетичного виховання дітей дошкільного віку, на сучасному етапі розвитку суспільства загалом і освіти зокрема. Здійснено аналіз провідних наукових праць й методичної психолого-педагогічної літератури відповідно до досліджуваної проблеми. У статті зауважено на взаємозв’язку таких виховних ліній, як-от: моральне, естетичне (музичне) й фізичне (ритмічне). Визначено сутність понять «моральне виховання», «естетичне виховання», «музично-ритмічне виховання». Зазначено, що в сучасних умовах розвитку освіти актуальною залишається проблема морально-естетичного виховання дошкільників засобами рухової активності, зокрема музично-ритмічної гімнастики. Адже саме використання музики як виховного засобу, забезпечить оптимізацію процесу інтеграції морального, естетичного й фізичного виховання. Як результат, це забезпечує гармонійний розвиток й виховання людини, у якої працюють уява, естетичні почуття, образне мислення, сформовані базові якості особистості. Також визначено зв’язок між оволодінням рухом та духовним розвитком. Адже особистiсть піднімається на вищий рівень духовного розвитку та культурний рiвень руху, коли вона сприймається та усвідомлюється iз самої митi започаткування. Оптимізації цього процесу сприяє доречно підібрана музика, що супроводжує заняття фізичними вправами. Таким чином, через сприймання музичного твору й відтворення його за допомогою виконання певних рухів відбувається виховання культури й краси руху, позитивних моральних якостей.
23
Кошель, Анна, Віталій Кошель, Олександра Калімбет, Аліна Рябченко та Марія Хаблова. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (14 червня 2021): 277–84. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.050.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні напрямки залучення дітей дошкільного віку до занять з фізичного виховання, як основи формування активної життєвої позиції, спрямованих на збереження ціннісного потенціалу здоров’я сучасного суспільства.
24
Анісімов, Дмитро. "РОЛЬ СПОРТИВНИХ ІГОР У ВИХОВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ КУРСАНТІВ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 104–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті описується вплив спортивних ігор на становлення та виховання у курсантів які здобувають вищу освіту у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання професійних якостей та навичок, які необхідні їм для подальшого проходження служби в підрозділах Національної поліції України. Наведено коротку характеристику фізичної культури та спорту як основних напрямків фізичної активності, яка має на меті розвиток професійних якостей курсантів. Окрім цього зазначено, що у молодому віці якісне фізичне виховання є основною рушійною силою, яка формує особистість, оскільки підлітки відкриті та готові до самовдосконалення. Досліджено поняття спортивних ігор, проаналізовано їх місце в фізичній підготовці курсантів які навчаються у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Охарактеризовано футбол, баскетбол та волейбол, як одні з найпопулярніших та найдоступніших ігрових видів спорту.
25
Мічуда, Юрій, Олег Вареник та Раман Норі. "Ретроспективний аналіз формування організаційних основ розвитку фізичного виховання та масового спорту в Іракському Курдистані". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 81–85. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.81-85.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В умовах активної трансформації курдського суспільства як автономії у складі Республіки Ірак та зростання ролі фізичної культури у життєдіяльності різних груп населення стає важливим здійснення ретроспективного аналізу з огляду на необхідність визначення концептуального підходу до формування організаційних основ розвитку фізичної культури та масового спорту у сучасному Іракському Курдистані. Мета. Визначити особливості розвитку фізичної культури та масового спорту на території Іракського Курдистану. Методи. Поєднання історичного та ретроспективного аналізу процесів, притаманних фізичній культурі та масовому спорту в Іракському Курдистані. Результати. Здійснено періодизацію процесу становлення та розвитку фізичного виховання і масового спорту в Іракському Курдистані. Виділено та охарактеризовано сім етапів, серед яких: виникнення передумов зародження системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; становлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; розвиток системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; руйнування системи фізичного виховання та масового спорту; відновлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; стагнація системи фізичного виховання та масового спорту; відновлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту. Встановлено, що переломний період формування організаційних умов розвитку фізичного виховання та масового спорту мав місце з кінця 1930-х до середини 1940-х років, протягом якого було ухвалено закон про організацію спортивних таборів для молоді, відкрито інститут для підготовки вчителів фізичної культури, видано нові навчальні посібники з фізичного виховання.
Ключові слова: Іракський Курдистан, фізичне виховання, масовий спорт, організаційні основи, періодизація.
26
Леонова, Юлія, та Тетяна Дорофєєва. "Сучасні проблеми менеджменту у спортивній сфері". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 39–43. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.028.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: виявити та описати сучасні проблеми менеджменту у вітчизняній спортивній сфері. Матеріал і методи: теоретичні та практичнідослідження вітчизнянихвчених, науковалітература; методи порівняння, синтезу, аналізу. Результати: було встановлено, що для ефективного вирішення виявлених проблем необхідно удосконалити вітчизняне законодавство; створити спеціальну групу фахівців, що протягом останнього часу придбали практичний досвід менеджменту і юридичного регулювання професійного спорту; переорієнтувати систему з утримання об’єктів на роз- виток людей. Висновки: було виявлено та описано основні проблеми менеджменту у вітчизняній спортивній сфері. Також було названо напрямки ефективного вирішення виявлених проблем. Ключові словаменеджмент, спортивна сфера, фізична культура, фізичне виховання, спортсмени, спонсорство, спортивні менеджери
27
Асаулюк, Інна, та Віталій Кашуба. "Теоретико-методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів мистецьких спеціальностей". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.37-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Проблемами професійно-прикладної фізичної підготовки студентів різних спеціальностей закладів освіти є збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді; потреба змістового доповнення розділу професійно-прикладної фізичної підготовки програми з фізичного виховання з огляду на особливості умов і характер праці майбутньої професійної діяльності студентів; необхідність системного підходу до використання форм, засобів і методів підвищення рівня розвитку їхніх професійно важливих якостей. Мета. На основі теоретичного аналізу та власних досліджень науково обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити дієвість концепції професійно-прикладної фізичної підготовки студентів спеціальності «Музичне мистецтво» для підвищення рівня їхньої готовності до професійної діяльності. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, абстрагування, контент-аналіз, тестування. Результати. Фізичне благополуччя, рівень фізичної підготовленості та фізичної активності, функціональний стан організму, прикладні навички було обрано як базові поняття, що є власними векторами під час розробки навчальних програм з прикладної професійної фізичної культури для студентів мистецьких спеціальностей. У дослідженні обґрунтовується доцільність акцентованого виховання індивідуальних фізичних і спеціальних характеристик, життєво важливих для високопродуктивної роботи майбутнього фахівця в даній сфері, а також набуття комплексу прикладних навичок використання засобів фізичного розвитку.
Ключові слова: фізичне виховання, прикладна професійна фізична культура, концепція, технологія, фізичний стан.
28
Pavlun, Tetiana, Viktoriia Коndratenko, Liudmyla Homon, Ihor Zaitsev, Volodymyr Liubimov та Henadii Chekolba. "Оптимізація занять із фізичного виховання дистанційно в спеціальних медичних групах закладів вищої освіти". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1(53) (1 квітня 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-01-26-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито важливе завдання фізичного виховання в закладах вищої освіти для студентів, які займатися в спеціальних медичних групах, що набуває все більш вагомого значення в умовах карантинних обмежень у зв‟язку з пандемією коронавірусу, коли організація занять із фізичного виховання проводиться дистанційно. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості організації занять із фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп закладів вищої освіти в умовах роботи на відстані. Вихідним матеріалом для дослідження стали контрольні дані організації навчального процесу на відстані кафедрою фізичного виховання та спеціальної підготовки Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро), що проводилася в 11 спеціальних медичних групах на п'яти факультетах протягом двох семестрів 2020 року. Методи дослідження – метод тестування студентів для оцінки стартового рівня фізичної підготовленості; метод контролю за функціональним станом серцево-судинної, дихальної систем, опорно-рухового апарату; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження фізичного самовиховання студентів спеціальних медичних груп дистанційно. Результати досліджень. Виявлено особливості методики викладання дисципліни «фізичне виховання» в умовах дистанційного навчання закладів вищої освіти, розроблено методологію й процедуру педагогічного контролю за станом здоров‟я студентів під час самостійних занять фізичним вихованням. Висновки. Проведені дослідження дають підставу рекомендувати організацію занять із фізичного виховання на відстані зі студентами спеціальних медичних груп у поєднанні з уведенням додаткових контрольних заходів із боку викладача-модератора та організацією самоконтролю студентів за станом свого здоров‟я.
29
Moskalenko, Natalia, Artem Yakovenko, Tatyana Sidorchuk та Oksana Marchenko Marchenko. "Європейські стандарти шкільного фізичного виховання". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (30 грудня 2019): 51–54. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-51-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Однією з тенденцій шкільного фізичного виховання зарубіжних країн є створення державних стандартів в цій сфері. Вивчення особливостей європейських стандартів фізичного виховання школярів та можливостей застосування зарубіжного досвіду в системі загальної середньої освіти України дозволить підвищити рівень організації освітнього процесу. Мета дослідження – вивчення особливостей європейських стандартів фізичного виховання школярів для аналізу можливостей використання зарубіжного досвіду у фізичному вихованні українських шкіл. Методи дослідження: аналіз, синтез та узагальнення даних науково-методичної літератури та документальних матеріалів. Результати дослідження. Представниками європейських країн було створено Європейські рамки якісного фізичного виховання, які декларують стандарто-орієнтований підхід до фізичного виховання учнів. Такий підхід передбачає набуття компетентностей учнів у різних формах: 1. Рухова компетентність; розуміння її ролі щодо залученості до різних видів фізичної активності протягом життя. 2. Розуміння важливості регулярної фізичної активності з метою досягнення й підтримки належного рівня здоров’я та фізичної підготовленості протягом всього життя. 3. Розуміння важливості раціонального харчування, особистої гігієни, запобігання стресу для підвищення ефективності оздоровчої фізичної активності та її внеску у фізичне благополуччя. 4. Розуміння важливості самосприйняття й самооцінки та прояву відповідальної особистої та соціальної поведінки, що виявляє самоповагу та повагу до інших, щоб позитивно взаємодіяти та співпрацювати з іншими. 5. Розуміння важливості систематизації, планування, виконання й оцінки стратегій та застосування знань концепцій, принципів, стратегій і тактик здорового способу життя. Висновки. Комплексний підхід до формування набору стандартів фізичного виховання може бути використаний при створенні програмно-нормативного забезпечення системи фізичного виховання школярів України, що передбачає формування компетентностей у руховій, соціальній, пізнавальній, афективній сферах розвитку дитини.
30
ЧИЧЕНЬОВА, О. М. "СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 198–202. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.29.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуті проблеми сучасності: низька рухова, фізична активність молоді, занепад у закладах освіти дисциплін «Фізична культура» і «Фізичне виховання», негативний вплив інноваційних приладів (гаджетів) на життя молодої людини. Стратегія розвитку фізичної культури, рекомендації щодо вдосконалення системи фізичного виховання та спорту серед молоді – установчі державні документи, які визнають проблеми сьогодення і які мають відповідний вектор спрямування на покращення ситуації, що склалася. Першочерговим завданням керівництва країни, керівників навчальних закладів, викладачів, вчителів, вихователів є впровадження фізичної, рухової активності в повсякденне життя молодого покоління, популяризація спорту і здорового способу життя. У статті надані педагогічні поради з дотримання принципу свідомості у процесі навчальних занять із фізичного виховання, досліджено практичні шляхи, етапи формування у студентів активного і свідомого ставлення до виконання фізичних вправ. Ці напрацювання мають створити новий образ сучасної людини, визначити умови прояву у студентів «моди» на позитивне, відповідальне ставлення до фізичної культури, підготовки, фізичної працездатності, власного здоров’я і здоров’я майбутніх дітей. Історичні події людства завжди впливали і змінювали спрямовання фізичного виховання у суспільстві. Тривалий час розвиток фізичної культури, а згодом і її теоретичне обґрунтування, зумовлювалося військовими потребами країни. Фізична культура мала яскраво виражену військову спрямованість і перетворення, в першу чергу, формувались під впливом відповідних військових закладів, відомств. Часи, коли фізичний розвиток людини розглядався як знаряддя в досягненні тих чи інших амбіційних планів, цілей, залишилися позаду. Реалії сьогодення свідчать, що під впливом радикальних змін у суспільстві неминучою стала зміна спрямовання розвитку фізичної культури і виховання від застарілих організаційних до змістовних, нових форм, які спрямовані на підтримку, збереження здоров’я людини, формування сталого відношення до здорового способу життя, зняття психоемоційного напруження, планування життєвої стратегії на майбутнє.
31
Mosiychuk, Leonid. "ВИХОВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІНТЕРЕСУ ДО ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У СИСТЕМІ “ШКОЛА-СІМ’Я”". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 103–11. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.103-111.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – визначити комплекс психолого-педагогічних умов, що сприяють ефективному вихованню в молодших школярів інтересу до занять фізичними вправами та розробити методику їх реалізації в системі “школа-сім’я”. Методи й організація дослідження. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення спеціальнихінформаційних джерел; педагогічне спостереження за активністю учнів на заняттях; анкетування школярів та їхніх батьків, педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Педагогічний експеримент тривав шість місяців. Результати. Аналіз передової практики шкіл та численних наукових досліджень свідчить, що процес формування в учнів потреби у фізичному вдосконаленні починається ще у ранньому шкільному віці з виховання інтересу до фізичних вправ. Поряд з цим наявні методичні розробки не включають в себе реалізацію повного комплексу психолого-педагогічних чинників, що сприяють зацікавленості дітей до занять. Зокрема виявлено, що теоретики та практики не наділяють належної уваги позакласним та позашкільним формам фізичного виховання, в реалізації яких особливу роль відіграє сімейне оточення дитини. Висновок. Педагогічний експеримент показав, що комплексна реалізація відповідних психолого-педагогічних чинників при тісній співпраці школи та сім’ї сприяє значному підвищенню інтересу школярів до різних форм фізичного виховання та суттєво підвищує їхню активність на заняттях.Ключові слова: фізичне виховання, інтерес, молодші школярі, психолого-педагогічні умови, система “школа-сім’я”.
32
Драч, Тамара. "УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ПОВІТРЯНОЇ АКРОБАТИКИ ТА ПІЛОННОГО СПОРТУ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 195–98. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Фізичне виховання учнів старшого шкільного віку є важливим етапом підготовки до дорослого самостійного життя. Пошук власного шляху, вибір професії та способів самореалізації є найбільш актуальним для них. Вони шукають шляхи вираження власних поглядів, і добре, коли спрямовують свої пошуки у напрямку фізичного виховання та починають займатися його удосконаленням у непрофесійних танцювальних студія, де їм можуть запропонувати вивчення таких популярних і сучасних напрямків як пілонний спорт, повітряна акробатика на полотнах та кільці. Заняття пілонним спортом, повітряною акробатикою на полотнах та кільці передбачають комплексний розвиток фізичної форми, гімнастичної та хореографічної підготовленості старшокласників. Особливостями цих напрямків фізичної активності, окрім традиційного загартування характеру, волі до перемог, формування здорового способу життя, правильного харчування, – є розвиток координації рухів, музичності та індивідуального стилю. Заняття цими напрямками дають змогу молоді удосконалити фізичну форму, брати участь у змаганнях та покращувати свій виконавський досвід завдяки постійним тренуванням.
33
Ivanitsky, Roman, Alla Alеshіna та Alexander Bychuk. "До питання доцільності впровадження варіативного модуля «фітнес» у процес фізичного виховання дітей із вадами слуху". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 59–63. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-59-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Адаптивне фізичне виховання – новий напрям у науковому та освітньому просторі, який потребує постійного розвитку й удосконалення, за допомогою пошуку нових форм і методів роботи з дітьми, котрі мають різні вади в індивідуальному розвитку. Аналіз наукової та науково-методичної літератури, Інтернет-джерел й ознайомлення з практикою роботи спеціальних шкіл для дітей із вадами слуху дає підставу стверджувати, що зміст програм із фізичного виховання для цієї категорії школярів є недостатньо розробленим. Мета дослідження – вивчити можливість впровадження елементів фітнесу в процес фізичного виховання дітей із вадами слуху. У процесі дослідження ми використовували такі методи, як аналіз науково-методичних літературних та Інтернет-джерел, синтез, систематизація, конкретизація. Результати дослідження. Ураження слухового аналізатора позначається на роботі вестибулярного й кінестетичного апаратів, що супроводжується затримкою формування прямостояння, порушенням м’язового тонусу та здатності підтримки рівноваги, недорозвиненням просторової орієнтації, утрудненнями в диференціації рухових відчуттів і виконанні складнокоординаційних рухів. У зв’язку з цим важливого значення набуває впровадження в спеціальній школі для дітей означеної нозології відповідної системи педагогічних заходів, яка б забезпечувала належний рівень розвитку фізичних якостей у поєднанні з корекційно-оздоровчою спрямованістю процесу адаптивного фізичного виховання. Висновки. Наявність суперечностей між психологічними, соціальними й фізичними потребами дітей із вадами слуху та їхніми можливостями визначає пошук і наукове обґрунтування ефективних шляхів корекції наявних у них рухових порушень засобами адаптивного фізичного виховання, зокрема впровадженням варіативного модуля «Фітнес» із використанням таких його видів, як «Степ-аеробіка», «Фітбол-гімнастика», «Пілатес» та «Стабілізація», і відповідного обладнання, зокрема еспандера-тренажера «Метелик», еспандера «Mini Bands», гумових стрічок, обручів для Пілатесу, степ-платформ, фітболів, балансувальних платформ.
34
Vilchkovskaya, Anastasia. "Рудольф Лабан – життя, педагогіка та хореографія". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (30 грудня 2019): 14–18. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-14-18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано життєвий шлях та творча діяльність відомого хореографа і педагога Рудольфа Лабана – автора концепції експресивної гімнастики, яка була своєрідним протестом проти консервативних методичних вимог щодо структури та змісту занять з фізичного виховання у загальноосвітніх школах. Мета дослідження – проаналізувати життєвий шлях та творчу діяльність відомого хореографа та педагога Р. Лабана. Методи дослідження: аналіз літератури з педагогіки, теорії і методики музичного та фізичного виховання, хореографії. Результати дослідження. Концепція експресивної гімнастики спирається на творчу рухову імпровізацію учнів у супроводі музики. Вона дає вчителю можливості у виборі фізичних та танцювальних вправ, рухливих ігор, музичних творів. Їх виконання стимулює у учнів активність та фантазування у руховій діяльності, позитивно впливає на розвиток естетичних почуттів, формує координацію рухів, узгодження своїх дій з рухами партнерів та ін. Р. Лабан пропонує оригінальні комплекси експериментальної гімнастики, які мають свою тематику. Наприклад, відчуття руху, ваги тіла. Формування вмінь співпрацювати з партнерами і групою, розвиток відчуття руху, ваги тіла, простору, часу та ін. Висновки. За своє 79-річне життя Рудольф Лабан зробив значний внесок у мистецтво, педагогіку, ергономіку. Його ентузіазм, енергія та творчий підхід у всіх напрямках діяльності і хореографія, режисура, педагогіка, фізичне виховання дали можливість сформувати та апробувати на практиці новаторські підходи у цих сферах людської діяльності. Тому новаторська науково-практична спадщина Р. Лабана є актуальною й у нас час, незважаючи на політичні зміни, що відбулися у більшості країн світу.
35
Маслова, О., Є. Імас, Л. Шахліна, С. Футорний, Т. Коломієць та А. Утвенко. "Адаптація дітей середнього шкільного віку до умов дистанційного навчання у процесі фізичного виховання". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.73-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Дистанційна освіта в сучасних реаліях набуває неабиякого значення і досить активно намагається створити міцний симбіоз із класичною освітою, у тому числі й у системі фізичного виховання, що вимагає модернізації контролю у бік його посилення за ефективністю даного процесу, пов’язаного з гіперактивацією та ризиком перенапруження адаптаційних можливостей організму школярів під час ознайомлення, вивчення і засвоєння навчального матеріалу з предмета «Фізична культура» за допомогою новітніх засобів і методів дистанційної форми навчання. Мета. Визначити основні напрями проблематики дослідження адаптації школярів до умов дистанційного навчання у процесі фізичного виховання. Методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; систематизація; контент-аналіз. Результати. Отримані дані визначили стратегію формулювання проблематики питання дослідження шкільної адаптації, змісту і структури даного поняття та його імплементацію через системний аналіз до конкретизації основних напрямів дослідження; забезпечили вивчення сучасних поглядів, специфіки та рекомендаційних основ впровадження дистанційної форми навчання у систему середньої освіти України і, зокрема, у процес фізичного виховання школярів окремих вікових груп; виокремили аспекти дослідження навчальної та методичної документації, нормативно-правових документів щодо запровадження дистанційної форми навчання в Україні та об’єднали їх з основними напрямами дослідження проблематики шкільної адаптації. Відсутня систематизація рішень та узгодження концепції загальних дій, розроблення технології (алгоритму) наповнення взаємозалежних пунктів мети, завдань, принципів, методів, засобів й оцінювання ефективності процесу адаптації школярів до умов дистанційної освіти в межах процесу їх фізичного виховання, на що у майбутньому і буде безпосередньо спрямовано подальші дослідження.
Ключові слова: адаптація, дистанційна освіта, дистанційна форма навчання, фізичне вихо-вання, школярі, здоров’я.
36
Дарійчук, Сергій. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ НА СТОРІНКАХ СУЧАСНИХ ГАЗЕТ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 339–47. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/339-347.
Повний текст джерелаАнотація:
Задля творчого використання досвіду висвітлення фізичного виховання дітей та молоді в пресі Буковини з’ясовано фактичний стан публікацій у газетах Чернівецької області. Мета дослідження – проаналізувати статті в сучасних газетах Чернівецької області задля визначення відповідності публікацій на фізкультурно-спортивну тематику зацікавленням населення краю, для чого застосовано комплекс методів: загальнонаукові; конкретно-наукові; логікосистемний аналіз; емпіричні. Розглянуто три групи газет – районні, народознавчі та обласне учнівське видання й виокремлені основні напрями фізкультурно-спортивної тематики: результати змагань із різних видів спорту та успіхи місцевих спортсменів («Дністрові зорі», «Хотинські вісті», «Вижницькі обрії», «Учнівський вісник Буковини»); популяризація фізичної активності та здорового способу життя («Голос краю», «Сокиряни. Сім днів», «Хотинські вісті», «Економічно-благочестивий вісник», «Доброго здоров’я!» та «Добрий порадник»).
37
Волошин, Олена, та Ірина Копко. "ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ В УМОВАХ ЛІТНЬОГО ОЗДОРОВЧОГО ТАБОРУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (10 квітня 2021): 485–93. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.097.
Повний текст джерелаАнотація:
Життя та здоров’я людини Конституція України визнає, як найвищі соціальні цінності, при цьому соціально-економічний розвиток суспільства залежить від рівня цих цінностей. Встановлено, що Українська держава на всіх рівнях намагається сприяти процесу повноцінного виховання здорової молоді, формувати повноцінне її духовне, фізичне, психічне та соціальне здоров’я. Визначено, що концепція формування здоров’язбережувальної компетентності у підлітків базується на створенні умов для зміцнення різних видів здоров’я засобами народної педагогіки, психологічного комфорту та здійснюється шляхом визнання ними пріоритету здорового способу життя, як основного чинника збереження здоров’я, утвердження свідомого ставлення та громадянської відповідальності за власне здоров’я.
38
ТВЕЛІНА, Аліса. "УМОВИ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ФІТНЕСУ СТУДЕНТАМ БУДЬ-ЯКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПЕРІОД ВТІЛЕННЯ ПРОГРАМ ПОЗААУДИТОРНОГО ВИХОВАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 390–96. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-390-396.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута проблема взаємозв’язку зменшення часу занять фізкультурою, низької мотивації молоді щодо фізичної активності під час навчання в закладах вищої освіти з погіршенням стану здоров’я, здібностей до навчання, засвоювання та використання нової інформації, професійних навичок. Також подається аналіз причин низького рівня адаптації серед сучасного студентства. Розглянуто вплив фітнес-технологій на формування фізичного, емоційного та психологічного стану здоров’я людини, розвиток інтелектуальних та адаптаційних здібностей у молоді. Під час досліджень, описаних у статті, враховувалась проблема зменшення кількості академічних годин з фізичного виховання в закладах вищої освіти, повільний перехід на позааудиторну форму фізичного виховання, що виявляє зниження фізичної активності студентів, та, у свою чергу, призводить до зниження рівня засвоєвання прикладних та фахових знань та навичок. Загалом, проблема зменшення фізичних вправ, відсутність системи фізичного виховання, як і повільне, непослідовне втілення програм позааудиторного фізичного виховання, зменшує об’єктивну готовність людини до будь-якої професійної діяльності. Саме тому багатьма дослідниками рішенням проблеми пропонується застосовування фітнес-технологій як універсального методу фізичного виховання майбутніх спеціалістів і здорової нації, а саме ця робота пропонує систематизувати методику викладання фітнесу в рамках обмеженого часу з метою збільшення ефективності занять. Згідно з «Національною стратегією з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року» алгоритмом «рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» визначається напрямок досліджень з метою визначення найбільш ефективних фітнес-технологій, стилів викладання фізичної культури в закладах вищої освіти, за допомогою яких студентство отримає змогу за короткий час одержувати якнайбільше мотиваційних та розвивальних вправ, занять під керівництвом висококваліфікованих викладачів, що зміцнить здоров’я фізичне та психологічне. Ключові слова: фізична культура, освіта, фітнес, ментальний фітнес, студентство, здоров’я, адаптація, викладачі
39
Andriushchenko, Tetiana. "Фізичне здоров’я учнів старшого шкільного віку під впливом занять з використанням засобів скіпінгу". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 48–55. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-48-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Зниження рівня здоров’я учнів старшого шкільного віку актуалізує проблему пошуку засобів, форм та методів збільшення рухової активності школярів. Перспективним напрямом у розв’язанні цієї проблеми є використання в процесі фізичного виховання школярів старших класів фітнес-технологій. Однією з таких технологій є скіпінг, який не вимагає складного обладнання та є доступним для використання особам із різним рівнем фізичного стану. Мета – визначити вплив занять із застосуванням засобів скіпінгу на показники фізичного здоров’я учнів старшого шкільного віку. Матеріал і методи дослідження: 70 юнаків і 75 дівчат 10– 11 класів, які були розподілені на чотири експериментальні й чотири контрольні групи залежно від віку та статі. Методи – аналіз науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, експрес-оцінка фізичного здоровʼя за методикою Г. Л. Апанасенка, методи математичної статистики. Результати. Запропоновано варіативний модуль «Скіпінг», який був реалізований протягом третьої чверті, а також використання вправ зі скакалкою в підготовчій, основній або завершальній частинах уроків фізичної культури за варіативними модулями «Легка атлетика», «Футбол» (І, ІV чверті), «Волейбол» (ІІ чверть) залежно від завдань занять, а також у позаурочних формах занять та в режимі навчального дня (самостійні заняття, рухливі перерви, спортивні свята, змагання). Визначено достовірне покращення показників індексів Руф’є, Робінсона, силового індексу в експериментальних групах, а також загальної суми балів фізичного здоров’я, що свідчить про підвищення його рівня. Висновки. Практична перевірка застосування засобів скіпінгу в різних формах занять із фізичного виховання з учнями старшого шкільного віку довела їх ефективність для підвищення рівня здоров’я школярів, що дає підстави для використання скіпінгу у фізкультурно-оздоровчій діяльності закладів загальної середньої освіти.
40
Алсарайрех, Муса Джаміль Салім. "Фізичні якості та особистісні властивості професійної діяльності дизайнерів". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 109–13. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.109-113.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Процес фізичної підготовки дизайнерів є одним з актуальних і мало досліджених у теорії фізичного виховання. Мета. Виявити професійно важливі фізичні якості, особистісні властивості та вимоги до рухової підготовленості дизайнерів. Методи. Анкетування за спеціально розробленою анкетою. Результати. Аналіз професійної діяльності дизайнера вказує на необхідність міцного здоров’я; великого обсягу професійних рухових умінь і навичок; високої фізичної та рухової активності; виховання здатності до управління емоціями, почуттями, вчинками; швидкої операційної діяльності тощо, які є важливими умовами досягнення професіоналізму. Дизайнер повинен володіти оптимальними кондиціями (станом здоров’я, фізичним розвитком і фізичною підготовленістю), відповідними виконанню професійних завдань; високою фізичною і руховою активністю; хорошим функціонуванням систем життєзабезпечення; досить високою витривалістю, швидкістю, силою та координацією. Встановлено, що виконання професійних обов’язків вимагає від дизайнерів прояву загальної витривалості, сили м’язів спини, шиї, живота і рук (особливо кистей). Це дає змогу вважати вказані якості професійно важливими. Умови підвищеного нервово-емоційного збудження передбачають вимоги до адаптаційних можливостей працівників, їхньої психічної стійкості та фізичної роботоздатності. З числа психофізіологічних функцій слід виділити увагу (розподіл, обсяг), пам’ять, урівноваженість, комунікабельність і стійкість до стресів. Встановлено, що недостатня фізична підготовленість дизайнерів безпосередньо впливає на стомлюваність у процесі роботи. Виявлено, що більшість дизайнерів бачать користь у спеціалізованій фізичній підготовці студентів до майбутньої професії.
Ключові слова: дизайнери, спеціалізоване фізичне виховання, професійно-прикладна фізична підготовка.
41
Осадча, Оксана, та Ольга Павлова. "Екологічна тріада в спорті. Сучасний погляд". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 31–34. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.31-34.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У загальному плані поняття «екологія» прийнято розглядати як взаємодію організму з навколишнім середовищем і вплив різних сприятливих і несприятливих патогенних факторів середовища на життєдіяльність організму, на підтримання або порушення процесів життє-забезпечення і функціонування систем гомеостазу й організму в цілому. Мета. Узагальнення думок щодо взаємодії між екологічним станом навколишнього середовища та формуванням сталого розвитку спортсмена. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Навколишнє середовище відіграє значну роль у фізичному, психічному і соціаль-ному добробуті людини. Складні взаємозв'язки між факторами навколишнього середовища та здоров’ям людини слід розглядати в більш широкому просторовому, соціально-економічному і культурному контексті, особливо на сучасному етапі розвитку суспільства.Ключові слова: екологія, екологічне середовище, екологічні фактори, фізичне виховання.
42
Vilchkovsky, Edward. "Особливості підвищення рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл США". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 9–15. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-09-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Масові дослідження стану здоров’я учнів американських шкіл, які проводились у 80-х роках ХХ ст., показали, що в них значно знизилися показники тренованості серцево-судинної системи. Значна частина учнів старших класів мала зайву масу тіла й ожиріння. Тому зроблено висновки, що основними чинниками, які негативно впливають на стан здоров’я, фізичний розвиток і рухову підготовленість дітей та учнівської молоді, є режим гіподинамії (малої рухової активності в значної частини школярів); другий чинник пов’язаний із незначною кількістю уроків фізичного виховання в деяких школах (один−два рази на тиждень) та невдалою організацією спортивно-масової роботи зі школярами в позаурочний час. Мета дослідження – проаналізувати та узагальнити досвід загальноосвітніх шкіл США щодо організації й змісту рухової активності учнів у позаурочний час. Методи дослідження – аналіз літератури з теорії та методики фізичного виховання, педагогіки й документів, які стосуються реформування шкільної освіти у США, матеріалів науково-практичних конференцій із проблеми фізичного виховання школярів. Результати дослідження. У зв’язку із ситуацією, яка склалася з реалізацією оздоровчих завдань у навчальних закладах США, Президентська рада з фізичної підготовки та спорту розробила рекомендації для керівництва освіти в штатах, директорів шкіл і вчителів фізичної культури. Особливістю фізичного виховання в американських школах є те, що в кожному штаті для шкіл розробляються свої навчальні плани. Тому кількість уроків фізичного виховання в різних типах шкіл та класах може мати свої відмінності. Для проведення позакласної спортивно-масової роботи в школі вчитель складає факультативну програму. Зміст її становлять ті види спорту, які обрані учнями для позакласних спортивних занять. Учитель може також скласти комбіновану програму з фізичної культури, яка поєднує основну та факультативну програми. Учителям фізичної культури рекомендується включати до програми такі види фізичних вправ і спорту, як спортивні ігри, гімнастика та акробатика, танці, водні види спорту, легка атлетика, єдиноборства й обов’язково рекреаційні види спорту, якими людина може займатися протягом усього життя. При цьому враховується спортивна база школи, регіональні, кліматично-географічні умови та інтерес учнів до цих спортивних дисциплін. Висновки. Фізичне виховання є обов’язковою складовою частиною системи шкільної освіти США. Воно реалізується у формі уроків, індивідуальних занять фізкультурою та спортом у позаурочний час (спортивні секції, рекреаційні заняття, змагання та ін.). Програма з фізичної культури в американських школах спрямована на підвищення всебічної фізичної підготовленості учнів, формування в них стійкої мотивації до рухової активності та створення здорового стилю життя, виховання позитивних моральних і вольових якостей.
43
Kashuba, Vitaliy, та Inna Asauliuk. "РІВЕНЬ СТАНУ БІОГЕОМЕТРИЧНОГО ПРОФІЛЮ ПОСТАВИ СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 138–45. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.138-145.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсифікація процесу навчання, психічне насичення та недостатній обсяг рухової активності обумовлює недостатній рівень фізичного стану студентського контингенту загалом та слабкість м’язового корсету зокрема. У той же час робоча діяльність студентів спеціальності “Музичне мистецтво” характеризується малозручною робочою позою, яка провокує тривале напруження м’язового корсету та, відповідно, ряд порушень постави. В процесі дослідження виявлено особливості стану біогеометричного профілю постави студентів дівчат І–IV курсів мистецьких спеціальностей, наступних спеціалізацій: акторське мистецтво, кіно фотозйомка, теорія музики; вокал, хорове диригування; оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти; фортепіано, оркестрові, струнні інструменти; хореографія. Встановлено, що залежно від курсу навчання рівень стану біогеометричного профілю постави дівчат має певні особливості. Найвищий процент осіб із низьким рівнем стану біогеометричного профілю постави у дівчат спеціалізації “Фортепіано, оркестрові, струнніінструменти”. Отримані результати являлись підґрунтям для розробки коррекційної технології із використанням сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій та урахуванням стану біогеометричного профілю постави студентів освітніх закладів культури та мистецтв.Ключові слова: візуальний скринінг, біогеометричний профіль постави, мистецькі спеціальності, фізичне виховання, студенти.
44
ТІТАРЕНКО, Світлана, та Юлія БАБАЧУК. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Початковою ланкою системи фізичного виховання підростаючих поколінь є фізичне виховання дітей у закладах дошкільної освіти. Основи особистої фізичної культури, фундамент здоров’я, фізичного розвитку та мотивація здорового способу життя закладаються у кожної людини в дошкільний період, є важливою передумовою для забезпечення фізичної дієздатності, гармонійного розвитку і вдосконалення рухових навичок. Визначено, що основні рухи людини починають формуватися в дошкільному віці і вдосконалюються протягом життя шляхом нагромадження індивідуального досвіду. Проблема рухової діяльності дітей дошкільного віку нерозривно пов’язана з особливостями їхнього вікового розвитку і функціональними можливостями дитячого організму. Відомо, що організм дитини безперервно розвивається, причому рівень і темпи цього розвитку в різні періоди неоднакові. Періоди посиленого росту змінюються його уповільненням. Для кожного періоду онтогенезу характерні свої специфічні анатомо-фізіологічні особливості. Відмінності між віковими групами визначаються не тільки кількісними, але і якісними особливостями морфологічних структур і функціональних ознак окремих органів систем і всього організму загалом. У процесі вікового розвитку організм людини зазнає найрізноманітніших змін: хімічних, морфологічних, фізичних і функціональних. Вікові зміни визначаються ходом інтенсивних процесів обміну речовин і енергії, а також підвищенням тонусу скелетної мускулатури. Обґрунтовано, що фізичний розвиток дитини як комплекс морфофункціональних ознак, які характеризують віковий рівень біологічного розвитку, має велике тактичне значення в процесі фізичного виховання, тому що дозволяє вирішувати питання спортивної орієнтації і вибору, регламентувати певне нормування фізичних навантажень. Встановлено, що дошкільний вік є ключовим у становленні і розвитку рухової функції. Важливе значення для успішного формування рухових навичок у дітей дошкільного віку має врахування вікових особливостей та функціональної готовності дітей до рухової діяльності.
45
Pavlova, Iuliia, Nataliya Sorokolit, Alla Solovey та Roman Petryna. "Інструмент для оцінювання формування громадянських компетентностей у процесі фізичного виховання: розроблення та валідизація анкети CCPE-10". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-21-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Високий рівень громадянської грамотності залишається одним з основних пріоритетів освіти, оскільки це підґрунтя для розвитку демократії та зростання економіки. Фізичне виховання має значний потенціал для формування та розвитку громадянських компетентностей. Мета дослідження – розробити валідний інструмент для кількісного оцінювання рівня громадянських компетентностей та значення фізичного виховання у їх формуванні. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь школярі, які навчались у третіх і шостих класах (n = 860, 53,72 % опитаних – дівчатка, 34,88 % – учні третіх класів). Здійснювали переклад та культурну адаптацію анкети «Громадянська позиція і цінності сталого розвитку» (СASD) та створювали спеціальний модуль «Громадянські компетентності у фізичному вихованні» (CCPE-10). Аналізували структуру анкет і їх валідність. Для цього застосовували дослідницький і підтверджувальний факторний аналіз, обчислювали значення α-Кронбаха, складений коефіцієнт надійності й середню вилучену дисперсію. Результати. У структурі анкети СASD виділено шкали «Солідарність», «Зобов’язання та відповідальність», «Діалог та повага». За результатами факторного аналізу в анкеті CCPE-10 виокремлено шкали «Навички спілкування та рефлексія», «Дії» й «Ідентичність». Отримані моделі мали задовільні критерії придатності (для СASD: χ²/ df = 2,53, CFI = 0,905, TLI = 0,902; RMSEA = 0,060, SRMR = 0,062; для CCPE-10: χ²/ df = 2,78, CFI = 0,901, TLI = 0,908; RMSEA = 0,058, SRMR = 0,064). Висновки. Отримано адаптовану й валідну українську версію інструменту для оцінювання громадянських компетентностей зі спеціальним модулем «Громадянські компетентності у фізичному вихованні». Інструмент розрахований на школярів третіх – шостих класів; містить шість шкал («Солідарність», «Зобов’язання та відповідальність», «Діалог та повага», «Навички спілкування та рефлексія», «Дії», «Ідентичність»); охоплює такі складники громадянських компетентностей, як знання, навички, рефлексія, соціальна когезія, толерантність; дає змогу кількісно оцінити значення фізичного виховання у формуванні громадянських компетентностей.
46
Круцевич, Тетяна, Оксана Марченко та Марина Дєдух. "Сучасні підходи до формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 66–75. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.66-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті розглянуто підходи до формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Мета. Визначити фактори впливу на формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Методи. Теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання); педагогічні (спостереження, експеримент із застосуванням інструментальних методів); соціологічні (неформалізовані бесіди, опитування, анкетування); методи математичної статистики. Результати. У ході теоретичного аналізу літературних джерел визначено компоненти індивідуальної фізичної культури, які характеризують процесуальну і результативну діяльність особистості. Розуміння індивідуальної фізичної культури базується більшою мірою на практичному досвіді, ніж на теоретичних знаннях. Виявлено, що тільки юнаки та дівчата, які навчаються у спортивному коледжі, мають достатній рівень фізкультурної освіти. В основі потребо-мотиваційної сфери фізичної культури і спорту юнаків і дівчат, які займаються та не займаються спортом, існують як спільні, так суттєво відмітні пріоритети. Підтверджено вплив факторів зовнішнього середовища на формування індивідуальної фізичної культури особистості під час визначення мотивів, інтересів у заняттях спортом. Розгляд в людині фізичного як особистого може бути одним із способів залучення молоді до формування цінностей фізичної культури і спорту та включення індивідуальної фізичної культури до спектру загальної культури людини.
Ключові слова: учнівська молодь, індивідуальна фізична культура, фізична підготовленість, фізичне здоров’я, самооцінка.
47
Хомік, Оксана Миколаївна, Наталія Олександрівна Бєлікова, Світлана Ярославівна Індика та Оксана Миколаївна Ковальчук. "ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТФОРМИ MICROSOFT TEAMS ДЛЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (1 березня 2022): 306–19. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4212.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто шляхи розширення доступності вищої освіти для студентів з обмеженими можливостями. Обґрунтовано потреби студентів з інвалідністю і труднощі, які виникають під час здобуття вищої освіти, на основі аналізу результатів анкетування 45 студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки (27 осіб) та ПВНЗ «Академія рекреаційних технологій і права» (18 осіб), що навчаються на спеціальностях фізкультурного профілю в інтегрованих групах. Актуалізовано коло потреб студентів з ураженнями слуху, з ураженнями зору та порушеннями опорно-рухового апарату. Наголошено на важливості дистанційного навчання як однієї з доступних форм навчання студентів з інвалідністю у закладах вищої освіти. Виділено найбільш прийнятні платформи дистанційного навчання для студентів з обмеженими можливостями, зокрема LMS Moodle, Cisco WebEx Meeting Center та Microsoft Teams. Описано основні переваги освітніх платформ LMS Moodle, Cisco WebEx Meeting Center та Microsoft Teams. Виокремлено платформу Microsoft Teams як одну з доступних для навчання студентів з інвалідністю, яка є корпоративною в освітньому процесі Волинського національного університету імені Лесі Українки та ПВНЗ «Академія рекреаційних технологій і права». Здійснено аналіз основних характеристик електронного сервісу Microsoft Teams, у якому було створено та апробовано дистанційний курс «Адаптивне фізичне виховання». По завершенню вивчення курсу «Адаптивне фізичне виховання» було проведено анкетування студентів з інвалідністю щодо виявлення особливостей і переваг платформи Microsoft Teams під час їх навчання у закладах вищої освіти. За результатами анкетування було з’ясовано, що освітній платформі Microsoft Teams надають перевагу студенти з ураженнями зору, оскільки вона передбачає режим відеоконференцій для безпосереднього спілкування з викладачем та студентами групи, що є ефективним і часто домінуючим видом навчання для них. Прийнятною та комфортною ця платформа є і для студентів з ураженнями опорно-рухового апарату. Менш зручною ця платформою є для навчання студентів з ураженнями слуху, оскільки ці студенти, через наявність нозології, часто уникають прямої комунікації.
48
Anokhin, Yevhen. "Аналіз цільового компонента спортивно-масової роботи у вищих військово-навчальних закладах Збройних сил України". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 43–50. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-43-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Фізична підготовленість військовослужбовців є основою їхньої боєздатності. Тому її забезпеченню приділяють багато уваги з перших років служби військовослужбовців. Однак практика засвідчує, що внаслідок зниження в сучасному суспільстві інтересу до фізичної культури й спорту, до військових навчальних закладів поступають особи без попереднього спортивного досвіду та з рівнем фізичної підготовленості, який не відповідає вимогам навчально-бойової й особливо бойовій діяльності військових спеціалістів. Прийнятими на сьогодні в збройних силах психолого-педагогічними методами в кращому випадку вдається підвищити підготовленість майбутніх офіцерів до мінімально необхідного рівня, але сформувати в них ціннісне ставлення до фізичної підготовки, стійку мотивацію підтримувати фізичну підготовленість на необхідному рівні впродовж усієї служби не вдається.
Фізичне вдосконалення курсантів здійснюється в декількох організаційних формах. Кожна з них володіє різним потенціалом із погляду виховання в майбутніх офіцерів фізичної культури. Унаслідок особливостей організації й проведення найвищими можливостями в цьому плані володіє спортивно-масова робота. Саме тому ми вирішили дослідити стан спортивно-масової роботи у військових навчальних закладах Збройних сил України, вияснити, як ефективно використовується її педагогічний потенціал щодо виховання в курсантів особистісної фізичної культури – основне для їх багаторічної фізичної активності, зокрема, і формування військового професіоналу в цілому.
Нами встановлено, що невизначення керівними документами з фізичної підготовки військовослужбовців єдиної чітко сформульованої конкретної цільової установки спортивно-масової роботи у військових навчальних закладах послужило причиною зміщення акцентів спортивно-масової діяльності у військових академіях із виховання особистості майбутніх офіцерів на суто кількісні показники – бали, очки й місця та, головне, утрати зв’язку з освітнім процесом.
Основним висновком нашого дослідження є те, що в цьому вигляді спортивно-масова робота у військових навчальних закладах не в стані служити справі виховання особистості курсанта, формуванню в нього особистої фізичної культури та ціннісного ставлення до фізичної підготовки.
49
Рудик, Олександр Юхимович. "Методика використання ІКТ у курсі «Контроль якості покриттів»". Theory and methods of e-learning 3 (11 лютого 2014): 273–78. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.349.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.
50
Kuznietsova, Olena, Hryhoriy Hryban, Serhiy Prokaziuk та Ihor Lysanets. "Фізкультурно-оздоровча діяльність та стан здоров’я студентів українського Полісся". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(51) (30 вересня 2020): 41–52. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-41-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Система фізичного виховання студентів, які мають хронічні захворювання, відхилення в стані здоров’я, вроджені аномалії та низький рівень фізичного розвитку й фізичної підготовленості, недостатньо виконує завдання відновлення працездатності та забезпечення нормальної життєдіяльності. Аналіз статистич- них даних фізкультурно-оздоровчої роботи актуалізує проблему. Обґрунтовано необхідність комплексного, системного дослідження стану здоров’я студентської молоді Поліського регіону України. Мета дослідження – розкрити результати фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді й здійснити моніторинг кількісного складу студентів із відхиленням у стані здоров’я в закладах вищої освіти Поліського регіону України. Методи дослідження – літературний та концептуально-порівняльний аналіз; аналіз результатів диспансеризації; педагогічне спостереження; статистичні методи. Об’єктом спостереження були студенти закладів вищої освіти в кількості 7349 осіб, із них 1510 – студенти спеціальної медичної групи. Результати дослідження. Статистичний аналіз звітів із фізичної культури й спорту по м. Рівне за 2018–2019 рр., моніторинг результатів фізкультурно-оздоровчої роботи в деяких закладах вищої освіти міста дали підставу констатувати, що за останні два роки кількість студентів, які відвідують заняття з фізичного виховання, скоротилося майже втричі. Щороку зменшується загальна кількість осіб, які беруть участь у фізкультурно-оздоровчих заходах. Переве- дення навчальної дисципліни «Фізичне виховання» на факультативну форму та ліквідація заліків негативно вплинули на відвідування студентами факультативних занять і фізкультурно-оздоровчих заходів. Висновки. Моніторинг фізичного здоров’я студентів закладів вищої освіти Поліського регіону України засвідчив, що кількість студентів спеціальної медичної групи становить від 12,98 до 38,19 %, звільнених від практичних занять із фізичного виховання – 0,39–12,00 %. Найбільшу частку серед віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи займають першокурсники.