Статті в журналах з теми "Функції реклами"

Рекламна функція заголовка полягає в тому, щоб викликати інтерес до публікації та змусити читача прочитати текст, а потім купити товар, не розкриваючи всієї його суті. Зазвичай заголовок для цього типу відносин є фразою, яка просто називає об’єкт або предмет публікації чи натякає на нього. Рекламна функція заголовка текстів новин відіграє важливу роль у формуванні ставлення читача до публікації. Її реалізація характеризується тим, що цікаві, що привертають увагу, ємні заголовки, які нагадують рекламу товарів чи послуг, можуть викликати інтерес у глядачів. Серед основних лінгвістичних особливостей заголовків у рекламній функції можна виділити такі засоби: стилістичні (алюзія, анафора, гіпербола, метафора, метонімія, повтор, риторичне питання, каламбур та інші); спеціальна термінологія; емоційно-забарвлена лексика, тобто поєднання стандартних та експресивних мовних засобів; використання як абстрактної, так і конкретної лексики. Заголовок сучасного газетного тексту рідко виконує лише функцію номінації чи інформування. Найчастіше заголовок виконує рекламну функцію, тобто функцію продажу інформації, що міститься у тексті газетного матеріалу. Рекламна функція реалізується дієсловами, прикметниками у вищому та найвищому ступенях порівняння, використанням особистих займенників, різними стилістичними засобами. Зокрема, семантична функція є основною рекламною функцією, яка викликає інтерес адресата до предмета реклами. Основна відмінність між заголовками та слоганами полягає в меті їх використання: заголовок залучає читача до прочитання тексту, а рекламний слоган доносить до споживачів основні ідеї рекламних кампаній та зберігає їхню цілісність під час використання декількох різних рекламних каналів. Слоган – це фраза, яка передає суть рекламної кампанії.

З використанням соціокультурного підходу надано оцінки рекламі як складової сучасної масової культури, соціального і культурного явища. Розглянуто проблеми, пов’язані з феноменом рекламної міфотворчо- сті. Виявлено, що завдяки використанню міфологічних технологій реклама набуває функції міфу як маніпулятора масовою свідомістю. Зазначено, що рекламний простір є суцільно символічним і міфологічним, а рекламна мі- фотворчість стала частиною масової культури, що призводить до експлуа- тації міфологічного мислення людей і певною мірою чинить деструктивний вплив на суспільство в цілому. Дослідження концентрується на визначенні напряму державного управ- ління і також на проблемі додаткових напрямів регулювання реклами. По- казано, що реклама як соціокультурний феномен вимагає комплексних під- ходів до державного регулювання даної сфери з метою забезпечення балансу інтересів суспільства і рекламної індустрії, захисту прав споживачів реклами. Доведено необхідність зміни концептуальних основ регулювання у сфері ре- клами на основі ціннісних установок, посилення ролі процесів регулювання громадських інститутів, залучення громадськості до вирішення актуальних проблем суспільства та захисту його морально-етичних цінностей. Запропо- новано ряд обмежень щодо рекламного контенту, заходів з посилення зако- нодавчого і розвитку громадського регулювання. Доведено, що реклама як соціальний інститут активно формує смислові характеристики соціокультурних явищ, які зумовлюють трансформації ма- сової поведінки, культурних і моральних цінностей українського суспіль- ства. Показано, що використання соціокультурного підходу відкриває шлях до дослідження наслідків рекламної діяльності, які зумовлюють соціальні зміни в суспільстві.

У статті розглянуто окремі аспекти соціальної реклами в Україні, описано основні характеристики соціальної реклами, як однієї із сучасних практик в Україні, а також перспектив розвитку та застосування соціальної реклами в професійній соціальній роботі. Визначено види соціальної реклами, функції які вона виконує в системі соціальної роботи та завдання які може здійснювати в перспективі. Проведено аналіз теоретичних праць вітчизняних та закордонних фахівців, а також звітів про соціальну рекламу, звітів Національної ради, які дозволяють зробити підсумок про те, що соціальний працівник завдяки соціальній рекламі, може здійснювати профілактику, сприяти соціалізації, адаптації, інформуванню та покращувати соціальний клімат в країні, попереджувати суспільство про певні проблеми та мінімізувати їх поширення.

У статті розглянуто стратегічні і тактичні функції реклами, проаналізовано особливості рекламування у західноукраїнських газетно-журнальних виданнях, які виходили в умовах жорстокого поневолення українців шовіністичною владою Польщі (1919–1939 рр.). Держави Антанти 15 березня 1923 р. визнали право Польщі на Східну Галичину – Львівське, Станіславське і Тернопільське воєводства, які сформувалися ще у підавстрійський період, мали свою регіональну специфіку. Вона виражалася в активному українському національному русі, діяльності національних партій і товариств, розвитку національних пресових органів. У міжвоєнний період у Галичині виходило майже 700 різних газет і журналів. У багатьох із них, зокрема, у «Ділі», «Центрореклямі», «Громадському Вістнику», «Свободі», «Громадському Голосі», «Ниві», «Вперед» та інших виданнях друкували рекламні повідомлення, які відображали суспільно-політичне, соціально-економічне, культурно-мистецьке життя західноукраїнського краю. Рекламодавці та працівники газет і журналів поглиблювати просвітницько-національну, концептуально-тематичну сутність реклами. Наголошено, що рекламні повідомлення відповідали на три важливі запитання: що рекламуємо, для кого рекламуємо і як рекламуємо? Потужна просвітницько-національна реклама кооперативного руху під гаслом «Свій до свого по своє!» викликала протидію і негативну реакцію як польських, так і єврейських промисловців. Адже економічне зростання української кооперації сприяло підвищенню ролі українців у політичному житті Польщі, формуванню національної свідомості, незалежницьких державницьких переконань. На основі аналізу різного виду газетних і рекламних повідомлень зроблено висновок, що реклама – активний політико-ідеологічний, соціально-економічний, мовно-культурний комунікатор. В сучасних умовах російсько-української війни, антиукраїнської інформаційно-психологічної агресії потрібно цілеспрямовано вивчати досвід рекламної комунікації західноукраїнських газетно-журнальних видань. Спираючись на цей досвід, поглиблювати емоційну та раціональну сутність рекламування, щоби формувати в українців національну гідність та соборну ідентичність, сприяти розвитку економіки, соціальних послуг, утвердженню морально-духовних цінностей.

У статті розглядаються питання практичного застосування інформаційних технологій у підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі, зокрема з молодіжного туризму. Проаналізовано наукові пошуки закордонних та українських педагогів- практиків щодо використання інформаційно-комунікативних технологій в освітній діяльності та реклами туристичних послуг. Визначені чинники, які зумовлюють потребу у зміні/перегляді освітніх форм навчання: швидкий розвиток інформаційних технологій, інформаційно-технологічна обізнаність, світові економічні і соціальні виклики. Розглянуті форми освітньої діяльності: дистанційне і змішане навчання та сучасні методи підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі. Доведено, що використання інформаційних технологій підвищує ефективність навчання, розширює доступ до інформаційних ресурсів, формує фахові вміння і навички студентів, зокрема в рекламі молодіжних туристичних послуг. Проаналізовано середні показники успішності з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі» за 2016-2021 роки, які демонструють підвищення середнього балу заключного тестування після введення оновленого модуля, присвяченого способам просування молодіжного туристичного продукту засобами соціальних мереж. Зазначено, що підготовка конкурентоспроможних кадрів для галузі туризму має бути націлена на формування у майбутніх фахівців умінь планувати розвиток туристичної галузі з огляду на світові перспективи. Схарактеризовані поняття «туристичний продукт», «молодіжний туристичний продукт», «туристична реклама» та розглянуті їх зміст, сутність і спрямованість. Визначено мету та основні функції туристичної реклами. Розглянуто сучасний метод просування молодіжного туристичного продукту засобом обраного плейсменту – Instagram. Описано алгоритм дій: дослідження потреб молодіжного сегменту ринку; створення контент-плану; розробка сторінки в соціальній мережі та її наповнення згідно з темою завдання. Конкретизовано шляхи досягнення поставлених завдань: проведення лекції-огляду «Соціальні мережі в рекламі молодіжних туристичних послуг» та практичні заняття з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі», в ході яких обговорені приклади просування молодіжного туристичного продукту. Зазначено, що запропонована нами форма навчання розвиває інноваційно-творче мислення майбутнього фахівця молодіжного туризму. Зроблено висновок щодо важливості використання ІКТ під час підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі.

Метою даного дослідження є вивчення завдання побудови рейтинга товарів та послуг на основі відгуків від клієнтів з подальшою кластеризацією та виявлення прихованих зв'язків між різними групами клієнтів. Методи дослідження ефективності реклами, що ґрунтуються на поведінковій функції клієнтів, проводилися досить давно. Традиційно, вони поділяються на методи колабораційної фільтрації та методи контентного аналізу. Наші дослідження лежать осторонь існуючих методів і засновані насамперед на зворотному зв'язку між споживачами товарів та послуг та виробниками.Пандемія коронавірусу призвела до суттєвої зміни відносин між клієнтами (споживачами послуг та товарів) та, відповідно, їх виробниками. У цих умовах велику роль набувають інтернет-реклама. Обмеження переміщення людей призводить до того, що зростає роль інтернету, як з погляду інформаційно-комутативних зв'язків, і з погляду продажу товарів та послуг. Розвиток інтернет-реклами набуває необхідності побудови рейтингу товарів та послуг на основі відгуків від клієнтів. Думка клієнтів стала, як ніколи, визначальною. Необхідність доставки клієнта в той сектор товарів та послуг, який йому цікавий, призводить до завдання виявлення прихованих зв'язків між товарами та послугами, який обирається тією чи іншою групою клієнтів. Були встановлені наступні факти: 1. Пряме використання β-розподілу для аналізу ефективності реклами не завжди є виправданим. У крайніх випадках вона призводить до викривлення результатів ефективності реклами.2. Завдання кластеризації результатів дослідження, заснованих на апроксимації β-розподілу нормальним розподілом, ефективне у разі хороших відгуків клієнтів і неефективне за наявності великої кількості негативних відгуків, що робить цей підхід некоректним. Виробники товарів та послуг отримують неправильну інформацію. Використання кластеризації на основі функції β-розподілу, заданих на тому самому проміжку, дозволяє обійти цю проблему. Застосування методу метричного шкалювання дозволяє провести ефективну кластеризацію інтернет-реклами на основі відгуків клієнтів.

У статті виокремлено й проаналізовано особливості рекламного тексту, який розглядається як коротке інформаційне повідомлення, створене для того, щоб стимулювати збут продукту або послуги. Це повідомлення, яке має сильний переконливий вплив, виражений за допомогою лінгвістичних засобів мови. Рекламні тексти часто націлені на велику аудиторію й розраховані на переконання цієї аудиторії придбати певний продукт. Тому основне завдання перекладача – збереження цієї мети, що вимагає врахування певних особливостей і функцій у процесі перекладу. Досліджено структуру рекламного тексту й виділено основні його частини. Виявлено, що переклад рекламного тексту залежить від сфери спілкування, які можна представити такими блоками, як торговельно- комерційна, соціально-культурна, навчально-професійна, сімейно- побутова та спортивно-оздоровча. Уніфіковано завдання на переклад реклами й розглянуто етапи роботи з рекламним текстом. Виявлено закономірності та специфіку відбору мовних засобів для надання тексту реклами виразності, лаконічної інформативності, привабливості й переконливості з метою максимального впливу на потенційного споживача. Установлено, що при перекладі реклам зазвичай використовують два основні методи: калькування й різного роду перекладацькі трансформації. Визначено види перекладу, які використовуються при перекладі рекламних текстів. Виявлено, що за своєю складністю переклад рекламного тексту схожий на переклад художнього твору. Проаналізовано художні засоби, які використовують при перекладі реклами. Установлено, що алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й конотативних прикметників – усе це широко презентовано в рекламних текстах. Виявлено, що загальними рисами всіх рекламних текстів можна вважати специфічний підбір лексики, низькочастотних слів; часто стилістично забарвлені слова; уживання ідіом і цитат для створення образності; заклик до дій за допомогою імперативу; широке використання особових і присвійних займенників; використання номінативних речень; прийом паралелізму й повтору; широкий спектр прикметників і прислівників.

Сутність реклами в теорії Ж. Бодрійяра у трактуванні її як засобу масової інформації, який виключає можливість відповіді, що робить неможливим будь-який процес комунікативного обміну. Цей вид некомунікації має своєю метою соціальний контроль, маніпулювання особистістю і придушення свідомості людини.Представлено теоретичні основи формування концепції «суспільства споживання» та розкрито роль реклами у сучасному споживацькому дискурсі.Показано, що сучасні засоби масової комунікації інтенсивно впливають на соціум, виробляють хибну реальність і відчужують індивідів від соціальної дійсності. Розглянуто поняття «гіперреальність», що є сферою симуляції, де відбувається змішання екранних образів реальності, справжнього і телевізійного часу, приватного та публічного життя, внутрішнього і зовнішнього, справжнього соціального буття і удаваного простору, в результаті її важко відрізнити від реальності справжньої.Доведено, що у роботі «Система речей» Ж. Бодрійяр вказує, що сила реклами базується на вірі в неї масового споживача. Сутність цієї віри – у так званій «функції інфантильного обдаровування», яка створює у людини відчуття міфічної причетності, що має в даному контексті соціальний характер.

Визначення сутність позиціонування реклами в теорії Ж. Бодрійяра, яке полягає у трактуванні її як засобу масової інформації, який виключає можливість відповіді, що робить неможливим будь-який процес комунікативного обміну. Цей вид некомунікації має своєю метою соціальний контроль, маніпулювання і придушення. Представлено теоретичні основи формування концепції «суспільства споживання» та розкрито роль реклами у сучасному споживацькому дискурсі. Показано, що сучасні засоби масової комунікації інтенсивно впливають на соціум, виробляють помилкову реальність і віддаляють індивідів від соціальної дійсності. Розглянуто поняття «гіперреальність», що є сферою симуляції, де відбувається змішання екранних образів і епізодів реальності, дійсного і телевізійного часу, інтимного та публічного життя, внутрішнього і зовнішнього, справжнього соціального буття і уявного простору, в результаті її важко відрізнити від реальності справжньої.Доведено, що у роботі «Система речей» Ж. Бодрійяр вказує, що сила реклами базується на вірі в неї масового споживача. Корінь цієї віри – у так званій «функції інфантильного обдаровування», яка створює у людини відчуття міфічної причетності, що має в даному контексті соціальний характер.

У статті аналізуються функціональні особливості англомовного туристичного дискурсу як видом соціальної комунікації, що досліджується як спеціалізований дискурс. Актуальність дослідження зумовлена розвитком туристичної індустрії й формування мови туризму як окремого виду дискурсу. Аналіз англомовних туристичних текстів (брошури, рекламні повідомлення, діджитальна реклама тощо) показує використання різних мовних засобів відповідно до мети, поставленої перед повідомленням. Це дає змогу визначити функції мови туризму, серед яких є основні та вторинні. Автор користується термінологією Р. Якобсона для деталізації функціональних особливостей мови туризму. Підкреслюється первинність інформативної та спонукальної функції туристичного дискурсу. Інформативна функція характеризується такими ознаками, як енциклопедичність, популяризація, полікодовість та оцінність. Маючи тісний зв’язок зі значенням повідомлення, інформативна функція є визначальною під час комунікації (підкреслюється комунікативний аспект впливу на адресата). Спонукальна функція втілює значення туристичного дискурсу як мови соціального контролю. Вторинні функції – емотивна, фатична, метамовна й естетична – підтримують ефективне використання основних функцій. Зазначається, що в текстах туристичної спрямованості важливу роль відіграють невербальні елементи (картинки, музика, образи тощо), однак першочерговим інструментарієм інформативної та спонукальної функцій усе ж є мовні засоби. В англомовних текстах, відібраних для аналізу, відзначається часте використання теперішнього часу, спонукання до дії завдяки імперативним конструкціям. Форма тексту часто має описовий характер. Характерним для туристичного дискурсу є використання великої кількості прикметників, які часто вживаються в найвищому ступені порівняння. У ході дослідження основними функціональними характеристиками туристичного дискурсу проголошуються інформативність, оцінність, спонукальність і переконливість.

У сучасному світі досить помітним є вплив реклами на соціум. У сучасній науці активізуються лінгвістичні дослідження реклами як тексту, оскільки реклама є невід’ємною частиною сучасної куль- тури. Відносно короткий текст реклами, що пропагує уявні та реальні соціальні цінності та спонукає до споживання тих чи тих товарів та послуг, є надзвичайно насиченим інформацією. Прагнення до інформативності і переконливості короткого рекламного повідомлення реалізується в прагматиці та стилістиці реклами, що здійснюється численними стилістичними прийомами, вибором лексики, що є адекватною цілям та прагматичним функціям реклами. Під час перекладу рекламних текстів перекладач має брати до уваги цілу низку лінгвістичних та культурологічних особливостей: синтаксичних, семантичних, а також міжконтекстуальних. Переклад рекламних слоганів – складний процес, який охоплює аналіз їх структурно-семантич- них, лексичних та стилістичних складових. Відмінності в структурній будові англійської та української мов зумовлюють певні складнощі в процесі перекладу, які можуть спотворювати інформацію та впливати на її змістовність. Врахування цих особливостей та добір доцільних шляхів перекладу є за- порукою гарного перекладу.

У статті розглянуто рекламу як форму соціально зорієнтованої комунікації, що характеризується виразною прагматичною метою. Прагматична установка пов’язана з певними функціями, які рекламний текст виконує задля отримання бажаного ефекту впливу на споживача. На прикладі французьких рекламних текстів показано, що реалізації прагматичних функцій, виконуваних цими текстами, сприяє врахування соціальних і культурних орієнтирів, наявних у певному соціумі.

В исследовании анализируются интертекстуальные характеристики и интертекстуальные функции русской социальной рекламы и произведений других жанров. Жанр русской социальной рекламы связан с жанром интервью, жанрами художественной литературы, юридическими жанрами и жанрами анимации. Внутри рекламной сферы существуют также интертекстуальные отношения с политической рекламой. Интертекстуальность способствует реализации привлекающей, убеждающей и эстетической функций рекламы и в определенной степени отражает межкультурный характер социального развития.

Настоящая статья посвящена рассмотрению стилистических приемов и функций языка рекламы, а также исследованию применения фигур речи и других стилистических приемов, которые часто встречаются в рекламе на английском языке. Кроме того, мы рассмотрим роль языка рекламы, которая может повлиять на читателей, слушателей и аудиторию.

У статті сформульовано основні комунікативно-мовленнєві характеристики рекламних текстів; визначено типи й функції акцентуаторів; визначено роль ключових слів як ефективного засобу привернення уваги адресата до рекламного повідомлення; виявлено семантичні групи таких слів, частотність їх уживання та виконувану комунікативно-прагматичну функцію.

У статті проаналізовано функціональну парадигму тревел-медіатекстів, що розміщені на шпальтах англомовних тревел-журналів. Запропоновано дефініцію тревел-медіатексту. Автором виділено атрибу- тивні та модусні функції тревел-медіатекстів. До атрибутивних функцій віднесено інформативно-про- світницьку, комунікативну, розважально-релаксаційну, що властиві будь-якому тревел-медіатексту. До модусних функцій віднесено утилітарну, націєтворчу та імагологічну, рекламну, іміджеву.

Український ринок копірайтингу наразі перебуває на етапі остаточного становлення та активного розвитку, і на ньому відчувається велика потреба саме в україномовних копірайтингових текстах, оскільки на державному рівні ухвалено низку документів, у яких зазначено, що будь-який інтернет-ресурс у межах України повинен функціонувати українською або мати повноцінну україномовну версію. Законодавча підтримка суттєво розширила межі українського копірайтингу та сформувала попит на кваліфікованих професіоналів у сфері текстотворення. Сьогодні світові тенденції та інновації в царині копірайтингу поширюються в українському медіапросторі безпосередньо — без посередництва чи запозичення зі сфери російського копірайтингу. Пропонуємо визначати «копірайтинг» як вид професійної діяльності, спрямований на створення оригінальних текстів інформаційного, іміджевого, рекламного характеру в текстовому, аудіо- та відеоформаті. Копірайтинговий текст — оригінальний текст, створений професійним копірайтером, що має рекламні, інформаційні, презентаційні, іміджеві та маркетингові функції й виконує функцію просування творів/послуг/компаній/осіб, спрямований на певну цільову аудиторію. Мережа Інтернет — середовище, що сприяє виникненню комунікації чи певної взаємодії між замовниками та виконувачами, щодня зростає кількість спеціалізованих/тематичних/інформаційних ресурсів, які мають бути наповнені відповідним контентом. Для створення та ефективного функціонування будь-якої платформи необхідні знання щодо видів копірайтингових текстів, їх призначення, функцій, особливостей побудови та подальшої оптимізації задля якісного просування в мережі.

Настоящая работа представляет собой вторую часть цикла из пяти статей, посвященных обзору существующих моделей, методов и взглядов на эффекты воздействия экономического института рекламы на рынок на всех возможных уровнях. В ней рассмотрен самый нижний уровень влияния рекламы, связанный с изменением под ее воздействием поведения конечных потребителей. Эффекты, оказываемые рекламой на них, являются первичными эффектами, так как именно с них «начинается» цепочка рекламного влияния на рынок. В работе рассмотрены убеждающая и информативная функции рекламы, сопоставлены визуальные и текстовые ее варианты, обсуждаются основные положения когнитивного и поведенческого подходов к анализу воздействия рекламы на формирование потребительского спроса. Кроме того, описаны кратко- и долгосрочные первичные эффекты и особенности их учета и моделирования с помощью функций спроса и основанная на этом методология перехода к анализу поведения фирм, стремящихся использовать рекламное воздействие для достижения своих стратегических целей. The present work continues a cycle of review articles dedicated to a comprehensive description and analysis of effects caused by advertising as an economic institution on the whole economy on different levels. Whereas the introductive part of the cycle gives a general classification of such effects, the current work considers the lowest level of advertising impact associated with changes in the end consumers behavior. This class of effects may be regarded as the primary since they start the chain of advertising impact on the whole market. The paper considers the persuasive and informative functions of advertising, compares its visual and textual variants, discusses the main provisions of the cognitive and behavioral approaches to the analysis of the impact of advertising on the consumer demand formation as well as main models of advertising communication. In addition, short and long-term primary effects and the specifics of their accounting and modeling using demand functions and the methodology based on this for the transition to the analysis of the behavior of firms seeking to use advertising influence to achieve their strategic goals are described.

Розглянуто художньо-композиційні принципи рекламного плаката станом на перші десятиліття ХХІ ст. Досліджено проблематику збагачення плакатної форми на сучасному етапі розвитку проектно-творчої дизайнерської діяльності. Проаналізовано естетичну цінність та художньо-комунікативні особливості візуального образу рекламного плаката. Узагальнено та систематизовано відомі факти з історії плаката з метою структурованої репрезентації предмета дослідження. Виявлено композиційні, художньо-естетичні та комунікативні особливості сучасного рекламного плаката. Дизайн сучасного рекламного плаката розглянуто в контексті специфіки синтезу мистецтва та комунікаційних технологій. З’ясовано, що професійно створений рекламний плакат, розроблений з урахуванням специфіки художньо-естетичних принципів, а також розуміння особливостей емоційного сприйняття композиційних прийомів – могутній інструмент впливу на свідомість споживача. Сучасний плакат є результатом проектної діяльності дизайнера, його основною функцією є рекламна, але за умови відповідного творчого підходу, рекламний плакат ХХІ ст. стає твором мистецтва.

У запропонованій статті визначено роль бажальних речень як ефективного засобу спонукання, заохочення споживача до реалізації запрограмованої мети реклами, виявлено різновиди таких структур, частотність їх уживання та виконувану комунікативно-прагматичну функцію.

У статті представлені результати експериментально-фонетичного дослідження особливостей просодичної організації англійських телерекламних текстів, орієнтованих на адресатів із середнім соціальним статусом. У роботі описано варіантні реалізації аналізованих текстів. Особлива увага звертається на інваріант інтонаційної моделі телевізійної реклами, а також відповідні зміни просодичних параметрів, зумовлені функцію зазначених текстів.

Лінгвістичне дослідження присвячено аналізу семантики слоганів у німецькому мовленні 2015 року як частини рекламного тексту. В семантиці слоганів відображено технічний, культурний, економічний, екологічний та соціальний досвід етносу, що постійно оновлюється, розширюється, змінюється. Доведено, що слоган є креативним продуктом мови й мислення. Він інформує про якість бренду, товару або послуги і водночас проєктує цю якість на людину (адресата), спонукаючи її (його) на рішучі дії. Висвітлено етимологію та динаміку понять “Reklame“ і “Slogan“, виокремлено умовно три (реклама) та дві (слоган) стадії семантичного наповнення, описано політику, структуру й графічне виділення реклами й слогану (колір, розмір, шрифт) у текстовій тканині часопису Focus 2015, визначено основну функцію слогана – маніпуляція адресатом. Особливу увагу акцентовано на парадигмі семантичних підтипів слоганів. Запропоновано класифікацію слоганів за двома критеріями: текстовою семантикою та локалізацією в часописі. Виділено дванадцять семантичних підтипів феномену та три позиції його розміщення: ініціальну, медіальну й фінальну з домінуванням медіальної. Встановлено актуальність технічних засобів пересування в тому числі вітчизняними й зарубіжними (Америка, Швеція) автомобілями. Слогани вітчизняних автомобілів репрезентовано лаконічно й чітко, зарубіжних – розпливчасто. Вітчизняні бренди орієнтовано на позитивні емоції, а саме: радість, подив та оцінку, зарубіжні – пов’язані лише з оцінкою технічних характеристик (Америка) та прагматикою (Швеція). Друге місце посідають семантичні підгрупи «Послуги», «Фінансування та кредит». «Послуги» диференційовано на три різновиди: реальні, віртуальні й дистанційні, «Фінансування та кредит» апелюють до банківських установ, що конкурують між собою.

Метою статті є визначення поля гендерних стереотипів в рекламній продукції вітчизняного телебачення. Семіотичне дослідження спрямовано проаналізувати роль перекладачів комунікативного процесу при використанні знакових систем для трансляції суб’єктивного досвіду. Використання режиму образів дозволяє коректувати версію гендерних стереотипів буденної культури та формувати сучасний погляд на поведінку чоловіків та жінок, їх ціннісні орієнтири. Артикуляція шаблонного розуміння соціальних функцій сучасної родини дозволяє нейтралізувати моделювання оціночного судження щодо упередженого ставлення до гендерної проблематики в соціальному контексті. В якості ілюстрації порівняємо вербальну складову та візуальний образ реклами кастингу реаліті-шоу «Хата-на-тата».

Цель: обосновать актуальность поднимаемых вопросов развития конкуренции и поддержки субъектов малого и среднего предпринимательства в сфере наружной рекламы. Обсуждение: анализ действующего законодательства в сфере наружной рекламы способствует определению вектора развития и актуализации основных положений законодательства в области поддержки предпринимательства и развития конкуренции. К полномочиям антимонопольных органов относятся не только карательная функция, направленная на выявление и пресечение выявленных нарушений законодательства, но и предупредительная функция, позволяющая всем заинтересованным лицам получить необходимые разъяснения норм права, методическую помощь с тем, чтобы, в свою очередь, осуществлять меры, направленные на развитие конкуренции, предотвращение и профилактику нарушений антимонопольного законодательства. Результаты: активное взаимодействие Федеральной антимонопольной службы, иных органов власти, представителей малого и среднего предпринимательства способствует скорейшему достижению целей, которые поставлены в рамках реализации основных направлениях государственной политики, закрепленных в Национальном плане развитии конкуренции.

Философы постмодерна рассматривают язык не пассивным посредником между реальностью и мышлением, а призмой, через которую человек воспринимает эту реальность. Так, Ж. Бодрийяр высказывает идею о том, что человек посредством СМИ потребляет сами знаки, а не действительность. Схожая задача ставится и перед рекламными текстами. Реклама представляет собой особый вид текста, который, являясь одним из инструментов, стимулирующих экономические процессы, одновременно обладает огромной силой психологического воздействия. Реклама стала неотъемлемой частью массовой культуры современного общества, ее основная цель состоит уже не только в информировании потребителя о товарах и услугах, но и в формировании оценок, установок и образа жизни человека. С другой стороны, визуализируя интересы, желания, мотивы потребителя, формируя его потребности, реклама отражает менталитет страны, в которой она была создана, а также ценностные установки общества, апеллируя к ним. В этой связи представляется актуальным проанализировать употребление прецедентных феноменов в японоязычных рекламных сообщениях с тем, чтобы выявить, какие образы формируются на их основе, как воспринимает и оценивает себя японское общество. Для достижения цели были применены методы наблюдения и обобщения, сплошной выборки, описания, когнитивной интерпретации и количественной обработки.Прецедентные феномены представляют собой вербальные и невербальные элементы, отсылки к которым возобновляются в дискурсе носителя определенной лингвокультуры. Среди прецедентных феноменов выделяют прецедентные текст, имя, высказывание и ситуацию. Обладая эмоциональной и когнитивной значимостью, прецедентные феномены аксиологически заряжены и зачастую употребляются в коннотативном значении, помогая вербализации культурного концепта и актуализации в сознании реципиента определенных оценок и ассоциаций, ценностных установок целого пласта социума. Речь идет как об оценке рекламируемого товара, так и об оценке и позиционировании самих себя в мировой системе координат либо через контраст реальной ситуации с прецедентной, либо через соположение; это возможно благодаря тому, что прецедентный феномен является хранилищем экстралингвистической и энциклопедической информации.Анализ прецедентных феноменов, обнаруженных в японской рекламе, позволяет сделать вывод, что наиболее частотным является употребление прецедентных имён, что продиктовано необходимостью введения в рекламное сообщение главного героя сюжета, осуществляющего аргументацию: реципиент следит за развитием рекламного сюжета с участием знакомых персонажей, в перипетиях которого теряется навязчивая утилитарная направленность рекламы. Зачастую прецедентные феномены выполняют парольную функцию: в японской рекламе преобладают феномены национальной культуры; наиболее часто встречаются феномены, относящиеся к полю «История», на втором месте оказывается поле «Сказки». Тенденция к использованию в рекламных сообщениях прецедентных феноменов, относящихся к вышеуказанным полям, отражает позитивное и уважительное отношение японцев к своей истории, культуре, корням: в рекламе формируется образ единой мононациональной страны, ценящей и осознающей преемственность и тесную связь с общим прошлым, которым она заслуженно гордится. Philosophers of postmodernism consider language to be not a passive mediator between reality and consciousness but a prism, through which people interpret the reality: J. Baudrillard said that mass media demonstrate people signs instead of reality. It is similar to the role that advertisements and commercials play. Ads and commercials reveal and, moreover, help create intentions and desires of society, and have a close relationship with it, being a kind of a guide for the recipient. It seems to be an issue of high importance to investigate the usage of precedent-related phenomena in Japanese advertisements and commercials to distinct how Japanese society represents, evaluates, and reflects itself, what images the society and the recipient can create through them. Precedent-related phenomena are verbal and non-verbal elements which are repeated in the discourse of a linguacultural community. There are several types of precedent-related phenomena such as precedent-related text, name, phrase, and situation. Being important in emotional and cognitive ways, precedent-related phenomena are often used in connotative meanings in order to reveal cultural values and associations within the recepient: precedent-related phenomena help express values and cultural concepts of a group or society. They make possible to estimate the product or to manifest one’s position on a global scale by comparing or contrasting a real situation with a precedent-related one. Therefore, precedent-related phenomena impact the recipient with all their linguacultural information, and imply additional characteristics. Precedent-related phenomena are used not only in oral or written speech, literature, but also in advertisements and commercials, which borrow all the above-mentioned features. Thus, such phenomena help imply positive meanings to the object of ads, draw attention to it, imply characterization, become a source of argumentation through emotional cognition, entertain the recipient and bring them aesthetic pleasure when a well-known precedent-related phenomenon becomes, for example, a part of a pun or a core part of narrative advertising. Precedent-related phenomena are frequently used in headings or slogans to catch the recipient’s attention or set the tone of an advertisement, to create a more complicated image of a product via associations. The analysis shows that, among all precedent-related phenomena in advertisements and commercials, names are used more frequently. Perhaps this is due to the necessity to introduce the protagonist, who will express the product’s advantages, into the conception. A precedent-related name can also build direct or indirect arguments. Recipients follow the advertisement’s plot, where familiar precedent-related names appear, and its twists and turns help hide the intentions of utilitarianism marketing. Precedent-related phenomena can also serve a function of a password: phenomena based on national culture dominate in Japanese advertisements and commercials. Among the different source-fields of the phenomena, the “History” field predominates, the “Fairy-Tales” comes second. This highlights Japanese society’s respectful and positive attitude to their history and culture. Ads and commercials create an image of a mono-national society, who understand and value their link to ancestors and their heritage, which all the Japanese are truly proud of.

Настоящая статья посвящена изучению специфики использования товарных знаков в лексической системе английского языка. Установлено, что товарные знаки отражают универсальные лингвистические характеристики данного языка как системы. Выявлены референтивная, фатическая, экспрессивная, эстетическая, импрессивная функции товарного знака.

Purpose. The article is devoted to the identification of manipulative headlines in the media space of Ukrainian-language online publications in 2020 and the analysis of manipulative technologies applied to them. The purpose of the article is to identify manipulative technologies applied to headlines in the modern Ukrainian-language media space.Methods. To achieve this goal, the paper uses appropriate research methods: the method of continuous sampling for the selection of manipulative media headlines that occur in online publications; method of content analysis to study the implicative content of manipulative titles of publications of Ukrainian online publications in 2020. Results. The title in the online edition is a communicative unit that performs a number of functions: nominative-informational, advertising-expressive, graphic-distinctive.Manipulative technologies used by journalists and editors for verbal design of headlines of materials published in online publications are analyzed. Among them – the use of stereotypes, labeling, repetition of information, anonymous authority, statement of fact, distraction, the principle of contrast, psychological shock.Conclusions. As a result of the content analysis, which was to identify the implicative content of manipulative titles of Ukrainian online publications in 2020, the authors of this investigation found that journalists and editors productively use manipulative technologies that increase clickability and, consequently, bring profit to owners media. But there is a trend: the more actively mass media use these technologies, i.e. the clickability increases, the lower the quality of information content in the media space. Poor performance of the main function of mass media in society – information – causes a violation of the process of socio-political communication. The analyzed techniques create manipulative content, the purpose of which is to attract the attention of media consumers (the main thing is the advertising-expressive function of headlines), which play an important role in the media space, because they disseminate information on social networks or orally.Key words: manipulation, media manipulation, manipulation technology, content. Мета. Стаття присвячена виявленню маніпулятивних заголовків у медіапросторі україномовних інтернет-видань за 2020 рік, їхніх комунікативних функцій, аналізу маніпулятивних технологій, що застосовуються до них. Мета статті – виявити маніпулятивні технології, що застосовуються до заголовків у сучасному україномовному медіапросторі.Методи. Для досягнення поставленої мети в роботі використано відповідні методи дослідження, а саме: метод суцільної вибірки для добору маніпулятивних медіазаголовків, що трапляються в інтернет-виданнях; метод контент-аналізу для вивчення імплікатурного змісту маніпулятивних заголовків публікацій українських інтернет-видань 2020 року.Результати. Заголовок в інтернет-виданні – комунікативна одиниця, яка виконує низку функцій: номінативно-інформаційну, рекламно-експресивну, графічно-видільну.Проаналізовано маніпулятивні технології, які журналісти та редактори використовують для вербального оформлення заголовків матеріалів, які розміщують в інтернет-виданнях. Серед них використання стереотипів, наклеювання ярликів, повтор інформації, анонімний авторитет, констатація факту, відволікання уваги, принцип контрасту, психологічний шок.Висновки. У результаті проведеного контент-аналізу, що полягав у виявленні імплікатурного змісту маніпулятивних заголовків публікацій українських інтернет-видань 2020 року, автори цієї розвідки з’ясували, що журналісти та редактори продуктивно застосовують маніпулятивні технології, які підвищують клікабельність, а отже, приносять прибуток власникам медіа. Але виявляється тенденція: чим активніше масмедійники використовують ці технології, тобто росте клікабельність, тим нижча якість інформаційного контенту в медіапросторі. Неякісне виконання основної функції масмедіа в суспільстві – інформування – спричиняє порушення процесу суспільно-політичної комунікації. За допомогою проаналізованих технік створюється маніпулятивний контент, мета якого – привернути увагу медіаспоживачів (головною стає рекламно-експресивна функція заголовків), які відіграють важливу роль у медіапросторі, оскільки саме вони поширюють інформацію в соціальних мережах чи усно.Ключові слова: маніпуляція, медіаманіпуляція, технологія маніпулювання, контент.

Введение. Современные медийные дискурсы, формируемые на пересечении разных (конкурирующих и взаимодействующих) практик интернета, рекламы, PR-коммуникации и источников СМИ, реализуют семиотическую среду, которая с точки зрения выполняемых функций может быть охарактеризована как монологическая, ориентированная на развлечение аудитории. Эксплозия способов привлечения внимания явно диссонирует с имплозией содержательных доминант дискурса, подвергающихся существенному воздействию развлекательной функции, которую можно охарактеризовать как ценностно-ориентирующую идеологию современных СМИ. Цель статьи – описать специфику развлекательной функции СМИ в дискурсивном пространстве конвергентного радио. Объект исследования – дискурсивная практика конвергентного радио. Материал и методы. Рассматриваются новые формы медийной коммуникации, значимые в аспекте тех технологических и социокультурных изменений, которые обусловили появление конвергентного радио. На материале веб-страниц и социально-сетевых версий радиоканалов анализируются дискурсивные механизмы реализации развлекательной функции. На основе теоретических положений дискурс-анализа и социальной семиотики делается предположение о гедонистическом характере развлекательной функции конвергентного радио. Результаты и обсуждение. Прежде всего гедонистические характеристики распространяются на коммуникационную среду радио, адресаты которого стали полноправными субъектами дискурса и его акторами. Информационный контент конвергентного радио формируется в среде активной коммуникации, в жанрах, которые унаследовали прототипические черты интернет-общения (чат-коммуникации). Если коммуникативный гедонизм как базовый компонент развлекательной функции и основная стратегия взаимодействия с адресатом достаточно хорошо представлен в научной литературе, то акциональный гедонизм рассматривается в этом качестве впервые. Заключение. Проанализированы те способы междискурсивного взаимодействия, которые являются основополагающими для формирования развлекательно-гедонистической функции, моделирующей особый тип отношений субъектов дискурса на основе потребительской идеологии. Сделаны выводы о значимости этого функционального компонента для дискурсивной среды конвергентного радио, в которой границы между развлекательным, информационным и аналитическим становятся очевидно нечеткими. Introduction. This work explores the recreational function of Media also recognized as the recreational function, hedonistic function, function of mental regulation, function of emotional release, etc. by various sources. We suppose that modern media mostly pursue hedonistic aspects of broadcasting as the changed structure and new conditions of functioning increased consumer’s component of address activity. Aim and objectives. The aim of this article is to describe the specifics of the entertainment function of the media in the discursive space of convergent radio. The object of research is the discursive practice of convergent radio. Material and methods. The article considers new forms of media communication that are significant in the aspect of those technological and socio-cultural changes that led to the emergence of convergent radio. Based on the material of web pages and social network versions of radio channels, the discursive mechanisms for the implementation of the entertainment function are analyzed. On the basis of the theoretical provisions of discourse analysis and social semiotics, an assumption is made about the hedonistic nature of the entertainment function of convergent radio. Results and discussion. The work investigates the specialty of the hedonistic function of modern radio discourse. Texts from radio websites and social network versions of entertaining radio channels served as material. From the position of modern semiotics and discourse analysis, the main communicative models between the subjects of discourse, which are formed on the borders of hedonistic strategy of radio, are allotted. A big role was played by advertising discourse and PR both integrated into communication practice by strategies of radio which pursue consumer’s ideology of modern media. Conclusion. Thus the interaction of radio discourse, advertising discourse, and PR provides hedonistic effects of (targeted attention) and participation: based on action and semiotic codes the addressee forms a convenient psychoemotional area of their identity – the consumer of high-quality media products, the user of various services that replace social institutions such as libraries, cinemas, hobby clubs, etc.. In this case the interactive user shows the necessary activeness (for discourse practice) in choosing recreational products and engagement in consumption of such.

У статті розглянутий взаємозв’язок між брендингом території у новостворених об’єднаних територіальних громадах (далі ОТГ) та формуванням локальної ідентичності ОТГ як фактора її конкурентоспроможності. Надано визначення понять «бренд» та «брендинг», які пропонуються вітчизняною на зарубіжною науковими школами. Доведено, що брендинг території ОТГ – це своєрідна стратегія, спрямована на поліпшення іміджу адміністративно-територіальної одиниці для залучення інвесторів, туристів, бізнесменів. Виділено функції бренду території ОТГ, які стосуються користувача (ідентифікації, персоналізації, гарантії, спрощення рішення та задоволення) і зазначено, що ефективне просування бренду залежить від інвестицій вкладених в його первісне просування, насамперед, в інформативну рекламу. Доведено, що локальна ідентичність, як місце проживання, територія, що має певні відмінності, характеристики і стає брендом, а брендинг – механізм спрямований на згуртування локальних співтовариств, що проживають на території ОТГ, формування уявлення про власну ідентичність до цієї території. У статті бренди окремих територій громад визначені, як локальні бренди, що характеризують ментальність місцевого населення, його наближеність до культурних та історичних традицій, що обумовлене природно-географічними, економічними, історичними та соціально-культурними факторами. Зроблено акцент на використанні логотипу та інших візуальних атрибутів бренду громади для посилення локальної ідентичності, тобто самоототожнення індивідів з місцевим співтовариством, заснованої на культурно-психологічній єдності населення. Бренд території ОТГ є інструментом реалізації стратегії розвитку громади, тому що акумулює інтереси її населення, інвесторів, бізнесу, влади, і, таким чином, виступає фактором конкурентоспроможності.

Advertising is an example of persuasive communication, at the beginning of the XXI century it becomes the object of linguistic research in the field of speech suggestion. In the article the author analyzes the proper names as a group of the linguistic signs that ensure the functioning of the program of undocumented influence in the consciousness of the subject and aim to persuade him to buy the advertised object. The material of the study is commercial advertising texts from the magazine «Tatler». The choice of this source of the actual material is due to its prototypicity. This international highly artistic glossy magazine, focused on creating a model of the world of luxury and comfort, is an effective advertising medium. The author comes to the conclusion that in the aspect of suggestive linguistics problems the proper names of three groups are especially important for the advertising text: pragmatonyms, anthroponyms and toponyms. The orientation of the magazine «Tatler» for a specific target audience (people with a high level of the material wealth) affects the selection of the pragmatonyms, anthroponyms and toponyms. For example, pragmatonyms-globalisms, symbolic pragmatonyms, calling cosmetic, jewelry, watch brands, etc., allusive names of the persons with a common background of world fame, the names of the countries and cities that are leaders of the fashion and the beauty industry. These groups of names implement suggestive strategies of idealization of the advertised object and imitation of its exclusivity, high quality, participate in the creation of a psychological effect of the trust, form a positive motivation for the purchase.

У статті проаналізовано тенденцій розвитку європейської системи освіти; з’ясовано нові функції вчителя та викладача педагогічного університету в умовах євроінтеграції; проаналізовано пропозиції європейських країн щодо програм наукового стажування; визначено су-часний стан і можливості закордонного стажування для професійного розвитку викладачів українських педагогічних університетів; окреслено перспективи організації наукового стажування для закордонних колег.З метою підготовки нового європейського вчителя викладачі педагогічних університетів мають бути добре ознайомлені з досвідом підготовки майбутніх учителів у країнах Європейського Союзу. Найефективнішою формою вивчення європейського досвіду є закордонне стажування викла-дачів.З’ясовано, що отримані під час наукового туристичного туру нові знання, навички, інформацію викладачі педагогічних університетів активно використовують у подальшій практичній професійній діяльності. Використання європейського досвіду значно пришвидшує наближення української педагогічної освіти до європейських стандартів.Зроблено висновок, що для того, щоб адекватно відреагувати на загальносвітову тенденцію міграції студентів і викладачів, а також привабити представників міжнародної наукової спільно-ти, потрібно вжити ряд організаційних заходів. Основним завданням визначено розроблення рекламних заходів, що презентують світу наші наукові та освітні здобутки. Потрібно також розвивати інфраструктуру та заохочувати діяльність інститутів, університетів, науково-дослідних центрів, спрямовану на освітнє та наукове міжнародне співробітництво.

Назва фільму виконує не лише репрезентативну функцію, а також є метонімічним відображенням всього кінофільму, зміст та особливості якого представлені одним словом або фразою. Тож, назва є одним із факторів, що визначають, чи зацікавиться аудиторія фільмом чи захоче знайти про нього якусь додаткову інформацію та врешті-решт подивитися його. Можна стверджувати, що назва фільму нагадує рекламний слоган продукту і має свої типові риси. Окрім того, назва повинна контекстуально відповідати сюжету, а також бути формально та семантично привабливою. Як правило, заголовок є стислим і зазвичай використовує різні мовні засоби, такі як ідіоми або гру слів, щоб привернути увагу. Багато назв також оперують натяками чи метафорами, які діють як загадки, які під силу розгадати лише тим, хто переглядає певний фільм. У статті розглянуто категорії назв фільмів та стратегії їх перекладу. Зроблено аналіз перекладу англомовних назв фільмів українською мовою на основі назв ста кінострічок, представлених на веб-сайті Кіно-театр.ua.

Мета. У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних особливостей медіа-релігійності як нової форми прояву релігійної свідомості. Методи. Для реалізації мети дослідження були використані методи теоретичного наукового пошуку: аналіз, синтез, узагальнення, психологічне моделювання. Результати. Аналіз українських та закордонних праць щодо психологічних аспектів медіа-релігійності дозволив окреслити особливості цього феномену, визначити його структурні компоненти. Науковці описують загальні риси медіа-релігійної картини світу, серед яких масштабність, гіпер символічність, орієнтація на сьогодення, емоційна насиченість повідомлень. Релігія у медіа виконує просвітницьку, комунікативну, терапевтичну та популяризаційну (рекламну) функції. Медіа-релігійність - це нова форма релігійної діяльності та функціонування релігійної свідомості, яка виникла завдяки розвитку масової культури та засобів масової інформації. Така релігійність особистості має мережеві принципи комунікації, розмиває кордони між сакральним, ритуальним і секулярним, світським, змінює релігійну ідентичність особистості. Медіа-релігійність дає можливість брати участь у онлайн службах із будь якої точки світу і, таким чином, дає можливість обрати релігійний напрямок, не прив'язуючись до певної території чи країни. Медіа-релігійність має трьох компонентну структуру: когнітивний (проявляється як раціональний чи ірраціональний), емоційно-мотиваційний (орієнтація на зовнішні чи внутрішні цінності) та поведінковий (діяльність релігійна активна чи пасивна). Висновки. Загалом, можна підсумувати, що медіа-релігійність є закономірним проявом процесу переходу релігії у інформаціне суспільство. Перспективи подальшого вивчення проблеми вбачаємо із розробкою стандартизованого опитувальника дослідження особливостей медіа-релігійності особистості.

The purpose of the scientific reconnaissanceis the investigation of the influence of the most commonly used but yet insufficiently studied type of phraseological units modification – expansion – on the functioning of phraseological units in an advertising text. Its tasks are to identify the characteristic features of words-expanders, their influence on the semantics of transformed expressions and on the change of their quantitative and qualitative characteristics as compared to the original ones.The tasks fulfillment and the goal achievement became possible owing to the use of the methods relevant for this study: phraseological identification, phraseological description, adequate description of lexicographic type as a sort of component analysis and contextual analysis.This study is based on sampling from advertising texts of popular German-language magazines which contains 75 modified phraseological units including expressions with complicated, but not reinterpreted meaning.The results of the analysis of this material show that phraseological units of advertising text are most commonly expanded by means of adjectives and adverbs. Being in close correlation with the noun of phraseological unit, the expanders-definitions also become its integral part and direct a reader’s attention to the important features of advertised subject. The same function is characteristic of the words-expanders forming attributive compound words with a noun of phraseological unit. The modifiers mentioned above have different influence on denotative and connotative peculiarities of phraseological unit.Unlike expander-definitions, expanders-adverbials are syntactically connected not with one of the components of phraseological unit, but with this unit as an integral whole and thus belong to the nearest surrounding of phraseological unit and not to its composition. The level of emotiveness and expressiveness of modification depends on the characteristics of expander.The number of adverbs-expanders is considerably less as compared to adjectives, they have close syntactic connection with phraseological unit or one of its constituent parts, and most commonly specify or modify its connotative features.Advertisement creators reach the brightest transformations by means of expanding proverbs and adding unexpected continuation to the expressions which are familiar to each representative of linguistic community.The review of the investigated phraseological units in quantitative and qualitative aspects demonstrates, on the one hand, an increase of the number of connotative multipliers in the marginal majority of modifications, which is an indicator of meaning narrowing, and on the other hand, the positive meaning of the most of these multipliers which make a pleasant impression on a recipient, which is an indicator of meaning improvement.Conclusions. The analysis indicates that the expansion of phraseological units changes in a definite way the denotative and connotative characteristics of phraseological units in advertising and significantly enhances the impact on a recipient.Key words: modification, transformation, extension, word-expander, extensional, connotative factor, narrowing of word meaning, improvement of word meaning. Метою наукової розвідки є дослідження впливу найпоширенішого, але недостатньо вивченого виду модифікації фразеологізмів – експансії – на функціонування фразеологічних одиниць у рекламному тексті. Її завдання полягають у виявленні характерних особливостей слів-розширювачів, їх впливу на семантику трансформованих виразів, на зміну їх кількісних та якісних характеристик у порівнянні з вихідними.Виконання завдань та досягнення мети стало можливим завдяки застосуванню релевантних для цього дослідження методів: фразеологічної ідентифікації, фразеологічного опису, адекватного опису лексикографічного типу як різновиду компонентного аналізу та контекстологічного аналізу.Дослідження побудоване на матеріалі вибірки із рекламних текстів популярних німецькомовних журналів, яка складається з 75-ти модифікованих фразеологізмів включно з виразами з ускладненим, але непереосмисленим значенням.Результати аналізу цього матеріалу показують, що фразеологічні одиниці рекламного тексту найчастіше розширюються за допомогою прикметників та прислівників. Маючи тісний зв’язок із іменником фразеологізму, розширювачі-означення теж стають його складовою частиною і скеровують увагу читача на важливі якості рекламованого предмета. Таку ж функцію виконують і розширювачі, які утворюють атрибутивні складні слова з іменником фразеологізму. Названі модифікатори по-різному впливають на денотативні та конотативні особливості фразеологізму.На відміну від розширювачів-означень, розширювачі-обставини синтаксично пов’язані не з однією із складових фразеологічної одиниці, а з цією одиницею як єдиним цілим і тому належать до найближчого оточення фразеологізму, а не до його складу. Ступінь емотивності та експресивності модифікації залежить від особливостей розширювача.Прислівники-розширювачі значно поступаються за своєю чисельністю прикметникам, мають тісний синтаксичний зв’язок із фразеологізмом або з однією з його складових частин і, як правило, уточнюють або модифікують його конотативні особливості.Найбільш яскравих трансформацій автори реклами досягають за допомогою розширення прислів’їв, додаючи до знайомих кожному представникові мовної спільноти виразів неочікуване продовження.Розгляд досліджуваних фразеологізмів у кількісному та якісному аспектах свідчить, з одного боку, про зростання кількості конотативних множників у переважної більшості модифікацій, що є показником звуження значення, а з другого – про позитивне значення більшості цих множників, які справляють приємне враження на реципієнта, що є показником поліпшення значення.Висновки. Проведений аналіз дав можливість переконатися в тому, що експансія певним чином змінює денотативні та конотативні особливості фразеологізмів реклами і значно посилює вплив на реципієнта.Ключові слова: модифікація, трансформація, розширення, слово-розширювач, екстенсіонал, конотативний множник, звуження значення, поліпшення значення.

Синтаксический уровень организации текстов печатной рекламы, функционирование в них определенных структурно-семантических типов предложений все еще является малоизученной областью рекламной коммуникации. Поэтому актуальность исследования бисубстантивных предложений, активизирующих свое присутствие в современных коммерческих рекламных текстах в результате стремления языка рекламы к субстантивности, экономии речевых средств, использования несложных линейных структур, не вызывает сомнений. Источниками исследования послужили российские и международные журналы 2017 - 2020 гг.: «Здоровье», «Золотой квадрат», «Идеи вашего дома», «Красота и Здоровье», «Cosmopolitan», «ELLE», «Tatler», «InStyle», «Yoga Journal» и др. В статье описываются разные типы бисубстантивных предложений: со значением генерализующей идентификации, со значением толкования, с таксономическим значением, с собственно характеризующим и локальным значениями. Автор приходит к выводу, что бисубстантивные предложения разной семантики выполняют ряд специфических функций в рекламных текстах: аттрактивную (привлечение внимания адресата к рекламируемому продукту), информативную (фиксация основных свойств продукта), аргументационно-гарантийную (приведение аргументов в пользу покупки), эмоционально-экспрессивную (создание благоприятного эмоционального фона), стимулирующую (стимулирование желания приобрести продукт), суггестивную (осуществление неаргументированного воздействия на реципиента, формирование психологических эффектов). At present the by-way of advertising communication is the syntactic level of organization of advertising texts, the functioning of certain structural-semantic types of sentences. Therefore, there is no doubt in the relevance of the research of bisubstantive sentences activating their presence in the modern commercial advertising texts as a result of the desire of the advertising language to substantiality, saving speech resources, and using simple line structures. The sources of the study were the international and Russian magazines of various directions published 2017 - 2020: “Health”, “Golden Square”, “Ideas for Your Home”, “Beauty and Health, “Cosmopolitan”, “ELLE”, “Tatler”, “InStyle”, “Yoga Journal” and others. The article describes different types of bisubstantive sentences with different meaning: with the meaning of generalizing identification, with the meaning of interpretation, with the taxonomic meaning, with the characteristic, with the local meaning. The author comes to the conclusion that bisubstantive sentences of different semantics perform several specific functions in the advertising texts: attractive (attracting the addressee’s attention of to the advertised product), informative (fixing the main properties of the product), argumentative and guarantee (mustering arguments for the purchase), emotionally-expressive (creating a favorable emotional background), stimulating (stimulating the desire to purchase a product), suggestive (realizing the unreasonable impact on the recipient, making the psychological effects).

У статті пропонуються аналіз законодавства з охорони та збереження пам’яток та огляд основних дер- жавних памʼяткоохоронних інституцій Польщі. Проаналізовано закон «Про охорону і збереження пам’яток» від 23 липня 2003 р. та його подальші доповнення. Розглядаються державні реєстри об’єктів культурної спадщини, способи внесення пам’яток до реєстрів та ефективність останніх. Виявлено, що основною та найефективнішою формою захисту є запис до Реєстру пам’яток (нерухомих, рухомих чи археологічних), який робиться на підставі адміністративного рішення воєводського хранителя пам’яток. Показано еволюцію та механізм дії інституту Генерального хранителя пам’яток та воєводських хранителів пам’яток. Встановлено, що основну діяльність з охорони та збереження пам’яток покладено на Міністерство куль- тури й національної спадщини, а саме: Генерального хранителя пам’яток, Департамент охорони пам’яток та Департамент культурної спадщини. Розкрито функції Департаменту охорони пам’яток, серед яких: розробка національної програми охоро- ни та збереження памʼяток та контроль її виконання; координація та контроль за діяльністю воєводських хранителів пам’яток; надання субсидій на проведення консерваційно-реставраційних або будівельних робіт на історичних будівлях; фінансування археологічних досліджень за кошти Міністерства; перевірка стану збере- ження пам’яток; опрацювання заявок на нагороди за археологічні знахідки; проведення рекламних та освітніх заходів щодо охорони пам’яток та догляду за пам’ятками; ведення Переліку скарбів національної спадщи- ни та Національного реєстру нематеріальної спадщини. З’ясовано, що Департамент культурної спадщини опікується рухомими та нематеріальними об’єктами культурної спадщини. Його діяльність поширюється, зокре- ма, на діяльність, пов’язану з управлінням музеями та музейними експонатами, а також догляд національних пам’яток за кордоном та здійснення постійних вшанувань пам’яті в місцях національної пам’яті. Зазначено, що в підпорядкуванні Міністерства культури й національної спадщини знаходиться науковий Інститут національної спадщини, який здійснює надання експертної підтримки міністерству та фахової допомоги в оновленні та публікації реєстрів пам’яток, підтримки у формуванні поглядів міністра та низку інших завдань.

Актуальність статті зумовлена стрімким розвитком таких цифрових платформ, як Google, Facebook, Microsoft, Apple тощо, та набуттям ними вагомого суспільного, економічного та політичного значення у світі в цілому і Україні зокрема. Цифрові платформи визначено як складні інформаційні системи, що забезпечують виконання функцій взаємозв’язку між учасниками ринків, і є відкритими для використання клієнтами, партнерами, розробниками додатків, постачальниками послуг. Проникнення цифрових платформ у всі сфери суспільно-політичного буття спричиняє дедалі більшу індивідуалізацію громадянських інтересів, формування множинних ідентичностей, розмиванню традиційних підстав консолідації громадської думки. Для виживання в епоху цифровізації партії починають працювати за моделями функціонування цифрових платформ та стають все більш популістськими. Метою статті є огляд перспектив та напрямів впливу цифрових платформ на розвиток політичних інститутів в Україні. Результати аналізу показують, що рекламна база Фейсбуку в Україні нині сягнула 22 мільйонів осіб. 63% отримують політичну інформацію з соціальних мереж, і ця кількість збільшується щороку, в той час як телебачення залишається основним джерелом політичної інформації для 48% українців, у тому числі 8% дізнаються про важливі події виключно з телевізійних новин Станом на лютий 2021 року 57% українців користуються Вайбером, понад 20% - Телеграмом. Водночас якщо громадяни розвинутих країн (США, Нідерландів, Данії, Великобританії) все більш негативно оцінюють вплив великих технологічних компаній на сучасну демократію, українці майже не усвідомлюють негативного впливу. Перспективи подальших досліджень пов’язані із необхідністю розробки законодавства, спрямованого на захист персональних даних та інші напрями запобігання негативному впливу цифрових платформ і технологій штучного інтелекту на сталість демократичних інститутів в Україні.

Загірний О. В. Технології управління в медіаполі- тичній системі: український “roundtrip”. - Стаття. У статті досліджуються технології управління ме- діасистемою. Визначено взаємозв’язок між медіасис- темою та політичною системою, який виражається у медіатизації політики, таблоїдізації політичного дис­курсу, появі медіакратії, медіацентрованої політичної системи тощо. На сучасному етапі цей процес призво­дить до створення медіаполітичної системи. Відзначе­но гібридність медіаполітичної системи в Україні. Її основу становлять великі медіахолдінги, які належать олігархам та захищають в інформаційному просторі економічні та політичні інтереси фінансових груп. До­сліджено технології впливу медіаполітичної системи на громадську думку, інформаційні технології у медіа (від друкованих видань до інтерактивних мереж, які інтегрують аудіовізуальну та друковану інформацію), технології регулювання, впливу та управління медіа- системою, які використовуються у різних типах полі­тичних режимів. У транзитному українському суспільстві масме- діа не виконують функції незалежного соціального інституту, навпаки, вони стають справжніми гравця­ми на політичному полі. Держава, відмовляючись на початку 90-х від адміністративного тиску на медіа та політичної цензури, вже на початку 2000-х створила гібридну модель управління медіасистемою. Гібрид­ність полягала у поєднанні адміністративних та еконо­мічних важелів впливу на медіа з боку політичної сис­теми або через прямий адміністративний тиск, або за домогою економічного тиску на власників. Натомість зі створенням медіаполітичної системи необхідність у цензурі практично зникла - власники медіахолдінгів остаточно увійшли до кола політичної еліти та стали бенефіціарами як у медіа, так і у політичній системі. Український “roundtrip” (тобто рух «туди й назад»), розпочавшись від заперечення радянського синтезу політики та медіа та пройшовши етап використання економічних важелів і маркетингових технологій, по­вернувся до моделі медіаполітичної системи з усіма її перевагами та недоліками. Аргументовано, що гібридність медіаполітичної системи зумовлює застосування гібридних технології впливу на суспільство. З метою маніпуляції громад­ською думкою медіаполітична система використовує гібридні (маркетингові й немаркетингові) техноло­гії, які поєднують рекламу та пропаганду, зв’язки із громадськістю та агітацію. Визначено, що технології управління застосовуються на різних рівнях взаємодії: 1) між масмедіа, владою та суспільством; 2) між влас­ником, редакторами та журналістами. Відзначено, що у зв’язку зі швидким розвитком ін­формаційного простору та становленням медіаполітич- ної системи технології управління медіа потребують удосконалення. Насамперед ідеться про необхідність розробки та запровадження технологій політичних де­батів як рутинної практики раціонального прийняття рішень.

В данной статье рассматриваются актуальность и эффективность использования социальной сети Instagram в бизнесе, а также способы продвижения организации дополнительного музыкального образования, а именно школы вокала. Услуги подобных организаций пользуются немалым спросом, целевая аудитория это не только дети школьного возраста, желающие подготовиться к поступлению в высшее учебное заведение. Эта школа вокала помогает развить музыкальные способности, будь это новичок или профессионал. Новизна проведенного исследования состоит в использовании социальной сети Instagram в качестве инструмента маркетинга. Кроме развлекательных функций рассматриваемой социальной сети, стоит принять во внимание ее перспективное свойство продвижения и закрепления собственного бизнеса. Мир социальных сетей давно шагнул в сторону развития в рекламе, пиаре и журналистике. Пользователи Instagram могут не только, якобы, тратить время в пустую, за просмотром пестрящих, фильтрованных картинок, но и извлечь пользу для себя и других. This article discusses the relevance and effectiveness of using the social network Instagram in business, as well as ways to promote the organization of additional music education, namely the vocal school. The services of such organizations are in considerable demand, the target audience is not only school-age children who want to prepare for admission to a higher educational institution. This vocal school helps to develop musical abilities, whether it is a novice or a professional. The novelty of the study is the use of the social network Instagram as a marketing tool. In addition to the entertainment functions of the social network in question, it is worth taking into account its promising property of promoting and consolidating its own business. The world of social networks has long stepped towards development in advertising, PR and journalism. Instagram users can not only allegedly spend time empty, watching motley, filtered pictures, but also benefit themselves and others.

У статті досліджено роль мас-медіа у становленні та формуванні сучасних політичних міфів. Зазначено, що інформаційні засоби масової інформації своєю чергою в умовах загальної нестабільності та зростаючої міжнародної та геополітичної конкуренції використовуються владою як потужний інструмент політичного впливу і, таким чином, виконують не інформаційну, а ідеологічну функцію. Поєднання цих двох фундаментальних процесів призводить до загальної ірраціоналізації політики та створює надзвичайно сприятливі умови для контролю над політичною свідомістю та поведінкою мас за допомогою технологій політичного міфотворення. Розкрито сутність співвідношення категорії міфу і засобів масової інформації в соціально-політичній площині. Акцентовано на особливостях творення сучасних політичних міфів шляхом тотальної експансії мас-медіа у сферу не лише суспільної свідомості, але й способу сучасного буття соціумів загалом і владних відносин зокрема. Міф поєднує раціональне і ірраціональне знання, він є характерною рисою історичної пам'яті народу і сучасних оцінок природного і соціального світу. Зазначено, що політична реклама є специфічною системою прийомів масової комунікації. Політичне міфотворення стало неодмінною ознакою сучасності, політичній міфології більше притаманна «спонтанність» розвитку, незалежність від волі осіб та інститутів, причетних до її створення. Це зумовлено тим, що політична міфологія формується в процесі взаємодії ідеологічної доктрини з наявними стереотипами суспільної свідомості. Визначено, що процес трансформації публічної сфери супроводжується зміною природи політики за допомогою засобів масової інформації. Відбувається це за допомогою включення до публічної дискусії багатьох сфер людської діяльності. Узагальнено, що ЗМІ через повідомлення, інформування, навчання, переконання, навіювання та інші психологічні методи впливають на маси. Зазначено, що політичний міф став складником добре відпрацьованої технології маніпулювання - і не лише «побутовою» частиною масової свідомості, але й теоретичною (ідеологічною) її складовою частиною. Політичний міф використовується як інструмент для конструювання політичної реальності, побудови нової ціннісної системи. Зроблено висновок, що нині мас-медіа стали потужним інструментом формування політичних міфів та впливу на політичну свідомість, цим самим завдавши величезного удару по інформаційній безпеці сучасного суспільства. Зазначено, що ознакою є характерний для міфологічної свідомості та культури загалом провінціалізм, що поряд з агресією та анархією міфів утворює визначальну рису нинішньої ситуації. Деякі події та явища сучасної політичної дійсності, що здаються, на перший погляд, нелогічними та неможливими для пояснення, можуть стати зрозумілішими, якщо розглядати їх із точки зору іншої, міфологічної логіки, що домінує в масовій, у тому числі масовій політичній, свідомості.

Рассматриваются социально-психологические проблемы и направления исследования внешнего облика и сопряженной с ним феноменологии, представленные в докладах, сообщениях, на круглых столах, мастер-классах, включенных в программу работы Всероссийской научной конференции «Внешний облик в различных контекстах взаимодействия» (28-30 октября 2019 г., ЮФУ, г. Ростов-на-Дону). Название конференции отражает наблюдаемые в современном обществе тенденции, а именно возрастание ценности и значимости внешнего облика в регуляции отношений и увеличение влияния социально-психологических функций внешнего облика на различные стороны жизнедеятельности человека. Проблемное поле конференции было сформулировано группой исследователей, представляющих научную школу «Социальная психология внешнего облика», возглавляемую профессором В.А. Лабунской. Оно было отражено в следующих направлениях изучения внешнего облика в социальной психологии: 1.Методологические и теоретические подходы к изучению внешнего облика человека; 2. Культурные и этнические традиции отношения к внешнему облику; 3. Роль рекламы, цифрового пространства в формировании отношения к внешнему облику в молодежной среде; 4. Восприятие, оценка, интерпретация внешнего облика в формировании отношения к жизни (субъективное благополучие, удовлетворенность жизнью и т.д.); 5. Социально-демографические, социально-психологические, личностно-субъектные факторы отношения к внешнему облику; 6. Роль внешнего облика в контексте образовательной среды; 7. Влияние внешнего облика на решение задач трудоустройства, карьерного роста, на семейно-брачные, романтические отношения; 8. Лукизм и практико-ориентированные подходы к изменению отношения к внешнему облику. В содержательном плане эти направления исследований представлены в изданных материалах конференции. The social and psychological problems and the directions of the research of appearance and the phenomenology interfaced to it presented in reports, messages on round tables, master classes included in the program of work of the All-Russian scientific conference "Appearance in Various Contexts of Interaction" was considered (on October 28-30, 2019, SFU, Rostov-on-Don). The name of the conference reflects the trends observed in modern society, namely the increase in the value and importance of external appearance in the regulation of relations and the increase in the influence of social and psychological functions of external appearance on various aspects of human life. The problem field of the conference was formulated by a group of researchers representing the scientific school "Social Psychology of External Appearance," headed by Professor V.A. Labunskoy. It was reflected in the following directions of study of external appearance in social psychology: 1. Methodological and theoretical approaches to study of the external appearance of a man; 2. Cultural and ethnic traditions of attitudes towards appearance; 3. The role of advertising, digital space in shaping attitudes towards appearance among young people; 4. Perception, evaluation, interpretation of external appearance in the formation of attitude to life (subjective well-being, satisfaction with life, etc.); 5. Socio-demographic, socio-psychological, personal-subject factors of attitude to appearance; 6. The role of appearance in the educational environment; 7. Influence of external appearance on solving tasks of employment, career development, on family-marriage, romantic relations; 8. Lukism and practical-oriented approaches to changing attitudes towards appearance. In substantive terms, these areas of research were presented in the published materials of the conference.

Статья посвящена особенностям функционирования в русском языке корпуса устойчивых выражений (УВ) в условиях новой реальности пандемии и специфике её отражения в языке с помощью использования УВ. Цель работы - изучить и установить особенности использования устойчивых выражений периода пандемии в СМИ: выявить их содержательные и структурные черты, а также с помощью лингвистического и текстового анализа определить функции их употребления. В процессе исследования установлена связь содержательных и структурных параметров УВ с особенностями отражения с их помощью новых пандемических реалий. Сделан вывод о специфическом отборе и структурировании УВ этого периода, которые соотнесены с целями их использования. Описаны четыре основные группы УВ, на которые распадаются отмеченные примеры: УВ книжного происхождения, крылатые слова (апелляция к литературному авторитету); пословицы и поговорки (обращение к народной мудрости); фразы из песен (апелляция к экспрессивным образным средствам, культурному авторитету); терминологические УВ (обращение к актуальным реалиям). Наиболее часто используемые способы структурной трансформации устойчивых выражений (замена слов и образование по модели УВ) предложено рассматривать как виды актуализации языкового материала, выдвинуто предположение, что трансформация является основной и постоянно действующей тенденцией «омолаживания» устойчивых выражений. Выявленные принципы отбора УВ и модели их модификаций, использованные для отражения новых реалий, могут быть ценными для теоретического изучения и прогнозирования дальнейшего пути развития современных языковых процессов, окажутся полезными и в практическом применении при формировании таких языковых контентов, как язык журналистики и язык рекламы. The article is devoted to the peculiarities of functioning in Russian of the corps of stable expressions (SE) in the conditions of the new reality of the pandemic, and the specifics of its reflection in the language using SE. The purpose of the work is to study and establish the features of the use of sustainable expressions of the pandemic period in the media: to identify their substantive and structural features, as well as using linguistic and textual analysis to determine the functions of their use. During the study, a link was established between the content and structural parameters in the media language with the features of reflecting new pandemic realities using SE. The conclusion is made about specific selection and structuring of SE of this period. The selection of the most used SE is made from the following sources: SE of book origin, winged words (appeal to literary authority); proverbs and sayings (appeal to folk wisdom); phrases from songs (appeal to expressive figurative means, cultural authority); terminological SE (addressing current realities). The most frequent methods of structural transformation of stable expressions (word replacement and formation according to the SE model) are proposed to be considered as types of actualization of language material, it is suggested that this transformation is the main and constant trend of "rejuvenation" of stable expressions. The identified principles of SE selection and models of their modifications used to reflect new realities can be valuable for theoretical study and prediction of the further development of modern language processes and will be useful in practical application in the formation of language content such as the language of journalism and the language of advertising.

У статті розглянуті мовленнєві маніпуляції як інструментальне вираження персуазивності у мовленні. Маніпуляцію розглядають як особливу комунікативно-мовленнєву стратегію здійснення впливу в політичному дискурсі, яка реалізується через низку тактик. Вибір тактик зазнає впливу концептуального стилю автора політичного дискурсу. У статті проаналізовані тактики реалізації стратегії негативної презентації «інших», зокрема, тактики «Надгенералізація» та «Екземпліфікація», як маркери концептуальних стилів президентів США Дж. Буша мол. та Б. Обами. Доведено, що особливості мовлення носіїв різних стилів зумовлюють вищу частотність певних тактик та, відповідно, нижчу частотність інших тактик. Тактика «Екземпліфікація» – це перенесення рис, що притаманні певній етнічній (чи іншій) групі загалом на конкретну подію чи особу. Ця тактика може вважатися типовою для дискурсу Дж. Буша мол., концептуальний стиль якого є аналітичним, що пояснюється дедуктивністю мовлення носіїв аналітичного стилю та їх схильністю до надмірного використання ярликів. Індуктивність мовлення Б. Обами, який є носієм реляційного концептуального стилю, пояснює вищу частотність тактики «Надгенералізація» у його дискурсі. «Надгенералізація» – це узагальнення одиничної моделі, певних аспектів часткового досвіду до загальної групової схеми. ЛітератураReferences Бережанська Ю. В. Лінгвостилістичні особливості персуазивного медичногодискурсу, присвяченого проблемі евтаназії // Наукові записки Національногоуніверситету «Острозька академія». Серія «Філологічна»: зб. наук. праць. 2014. Вип.44. С. 39–41.Berezhanska, Yu. (2014). Linhvostylistychni osoblyvosti persuazyvnoho medychnohodyskursu, prysvyachenoho problemi evtanasii [Linguo-stylistic peculiarities of medicaldiscourse dedicated to the issue of eutanasia]. Naukovi Zapysky NatsionalnohoUniversytetu “Ostroz’ka Academia”, 44, 39–41. Голоднов А. В. Лингвопрагматические особенности персуазивной коммуникации (напримере современной немецкоязычной рекламы). Автореф. дис. ... канд. филол.наук: 10.02.01. СПб., 2003.Golodnov, A. V. (2003) Lingvopragmaticheskiye osbennosti persuazivnoy kommunikatsii(na primere sovremmennoy nemetsoyazychnoy reklamy) [Lingvopragmatic peculiarities ofpersuasive communication (based on the German-speaking advertisements)]. ExtendedAbstarct of Ph.D. dissertation. St. Petersburg. Дейк Т. А. ван. Дискурс и власть: Репрезентация доминирования в языке икоммуникации/ Т. А. ван Дейк ; [пер. с англ.]. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ»,2013.Dijk, T. van. (2013). Diskurs i Vlast’: Reprezentatsiya Domimirovaniya v Yazyke iKommunikatsiyi [Discourse and Power: Representation of Dominance in the Languageand Communication]. Moscow: Librokom. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. СПб.:Речь, 2004.Dotsenko, Ye. (2004). Psikhologiya manipuliatsiyi: fenomeny, mekhanizmy i zashchita[Psychology of manipulation: phenomena, mechanisms and protection]. St. Petersburg:Rech’. Засєкіна Л. В., Засєкін С. В. Психолінгвістична діагностика. Луцьк: РВВ «Вежа»,2008.Zasiekina, L., Zasiekin, S. (2008). Psycholinhvistychna Diahnostyka [PsycholinguisticDiagnostics]. Lutsk: Vezha”. Ильченко М. Л. Метакоммуникативные тактики доминирования в американскомэлекторальном дискурсе (на материале предвыборных теледебатов) // Проблемылингвистики и лингводидактики. Вып. 1. Под ред. С. А. Моисеевой, Л. Г. Петровой.Белгород: ИПЦ «ПОЛИТЕРРА», 2013. С. 88–96.Ilchenko, M. (2013). Metakommunikativnyie taktiki dominirovaniya v amerakanskomelectoralnom diskurse (na materiale predvybornykh teledebatov) [Metacommunicative tactics of domination in American electoral discourse (based on pre-election debates)].Problemy Lingvistiki i Lingvodidaktiki, 1, 88–96. Калита А. А., Тараненко Л. И. Речевая манипуляция: определение, функция,механизм реализации // Вісник Харківського національного університету іменіВ. Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладанняіноземних мов». 2012. № 1022. Вип. 71. С. 10–19.Kalyta, A., Taranenko, L. (2012). Rechevaya manipulyatsiya: opredeleniye, funktsiya,mekhanizm realizatsii [Speech manipulation: definition, function, mechanisms ofrealisation]. Bulletin of V. Karazin National University of Kharkiv, 71(1022), 10–19. Молодыченко Е. Н. Создание образа врага как персуазивная стратегияамериканского политического дискурса: когнитивный и лингвопрагматическийанализ: на материале публичных речей политических деятелей 1960–2008 гг:Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. С.-Петербург, 2010.Molodychenko, Ye. (2010). Sozdaniye obraza vraga kak persuazivnaya strategiiaamerikanskogo politicheskogo diskursa: kognitivnyy i lingvopragmaticheskii analiz: namaterial publichnykh rechey politicheskikh deyateley 1960–2008 [Enemy Image Creationas Persuasive Strategy of American Political Discourse: Cognitive and Lingual-PragmaticAnalysis: Based on Public Speeches of Politicians of 1960–2008]. Extended Abstract ofPh.D. dissertation. St. Petersburg. Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка,варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики): монографія / за ред.В. Різуна)]. Київ, 2002.Serazhym, K. (2002). Dyskurs Yak Sotsiolinhvalne Yavyshche: Metodolohiya,Arkhitektonika, Variatyvnist’ (Na Materialakh Suchasnoii Hazetnoii Publitsystyky)[Discourse as Sociolingual Phenomenon: Methodology, Archirectonics, Variability (Basedon Modern Newspaper Discourse)], V. Rizun, ed. Kyiv. Чернявская В. Е. Дискурс власти и власть дискурса: проблемы речевоговоздействия: учеб. пособие. М.: Флинта; Наука, 2006.Chernyavskaya, V. (2006). Diskurs Vlasti i Vlast’ Diskursa: Problemy RechevogoVozdeystviya [Discorse of Power and Power of Discourse: Issues of Speech Influence].Moscow: Flinta; Nauka. Cohen, R. (1969). Conceptual styles, culture conflict, and nonverbal tests of intelligence.American Anthropologist, 71(5), 828–856. Sources Nation and World. Transcript of President George W. Bush’s «Mission Accomplished»Speech. Retrieved from: http://pix11.com/2013/04/30/transcript-of-president-george-wbushs-mission-accomplished-speech/#axzz2k5GVjca0 President Bush Discusses the Middle East. July 16, 2007. Retrieved from: https://2001-2009.state.gov/p/nea/rls/rm/2007/ 88506.htm President Obama’s Full Campaign Kickoff Speech. May 05, 2012. Retrieved from:http://articles.latimes.com/2012/may/05/news/la-pn-transcript-obama-campaign-kickoff20120505 Statement by the President on Ukraine. July 18, 2014. Retrieved from:http://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07 /18/statement-president-ukraine State of the Union Address. January 23, 2007. Retrieved from :http://millercenter.org/president/speeches/detail/4455 State of the Union 2012: Obama Speech Transcript. January 25, 2012. Retrieved from:http://www.washingtonpost.com/politics/state-of-the-union-2012-obama-speechexcerpts/2012/01 /24/gIQA9D3QOQ_story.html War and Appeasement. Barack Obama Speech on Bush, McCain, War and Appeasementin Watertown, South Dakota. 2008. Retrieved from: http://irregulartimes.com/index.php/archives/2008/05/16/text-transcript-of-barack-obama-speech-on-bush-mccainwar-and-appeasement-in-watertown-south-dakota-on-may-16-2008/

В умовах сучасного науково-технічного прогресу стратегічний розвиток системи вищої освіти значною мірою пов’язаний із створенням і впровадженням перспективних інформаційних технологій як однієї з базисних основ для реформування вищої школи, істотного підвищення ефективності і якості підготовки спеціалістів до рівня, який забезпечить їм конкурентоспроможність на ринку інтелектуальної праці.Як відмічаютькерівники освіти практично всіх країн світу, вирішення проблем створення і розвитку перспективних систем освіти і впровадження дистанційної освіти (ДО) на основі нових інформаційних технологій повинно визначатися прийняттям і реалізацією політичних рішень на загальнодержавному рівні.Це особливо важливо для країн, які мають слаборозвинену інфраструктуру і значну концентрацію наукових і освітніх центрів. Для їхніх громадян можливість одержання бажаної освіти без відриву від основної діяльності і місця проживання є дуже важливою. До таких країн відносяться, зокрема, Індія, Китай, Бразилія, Росія. До них варто приєднати й Україну, про що говорять соціологічні дослідження особливостей освітнього ринку в Україні.Створення організаційної інфраструктури забезпечення процесу інформатизації освіти в названих вище та інших країнах йде, в основному, шляхом організації і розвитку регіональних центрів нових інформаційних технологій (РЦНІТ). Зокрема в Росії для координації роботи таких регіональних центрів створено Центр інформатизації освіти “Інформіка” [1]. Такі системи РЦНІТ створюються з метою залучення інтелектуальних і фінансових ресурсів регіонів для вирішення задач інформатизації освіти і для подальшого переходу до інформатизації всього суспільства. Система регіональних центрів інформатизації і центрів нових інформаційних технологій функціонує, як правило, на базі вищих навчальних закладів. Вона є виробничо-технологічною базою для реалізації розробок у галузі нових інформаційних технологій і телекомунікацій. Робота центрів НІТ дозволяє створювати в регіоні єдиний науково-освітній інформаційний простір в інтересах його економічного, соціального і культурного розвитку. Поступово і в Україні починають створюватися подібні центри. Зокрема згідно Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні передбачено функціонування регіональних центрів ДО у містах: Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ.На думку авторів, одним з перших кроків, який забезпечить регіональному центру НІТ вирішення покладених на нього завдань, є створення регіонального освітнього порталу.Портал – це інформаційне середовище, яке створюється для підтримки прийняття оперативних рішень у певній галузі діяльності людини та їх всебічного аналізу.Інформаційні портали дозволяють формалізувати доступ до інформаційних ресурсів компанії, організації, товариства, громади тощо незалежно від типу джерела інформації.Зокрема, інформаційний портал організації пропонує його користувачам єдину точку доступу (єдиний URL) до всіх структурованих і неструктурованих даних, необхідний їм інструментарій для персоніфікованого доступу, перегляду й аналізу корпоративної інформації і для подальшого швидкого реагування на події на основі більш повної й оперативної інформації. На відміну від статичних мереж Intranet, портали здатні надавати інформацію, яка оперативно змінюється і відповідає поточному моменту звернення до неї. У бізнесі портал забезпечує:надійні ділові зв’язки із співробітниками, клієнтами, постачальниками і партнерами;створення нових моделей бізнесу і мережевої стратегії через глибоке розуміння потреб клієнтів, аналіз статистики і оточення;безпечне спільне використання інформації в режимі реального часу;зростання задоволення клієнтів і партнерів від підвищення рівня обслуговування;більш якісне наповнення і обслуговування ділової спільноти через партнерство та інтегроване наповнення порталу.Відкрита портальна платформа дозволяє підприємству розгорнути портал із наданням на ньому послуг, орієнтованих на потреби конкретного бізнесу, а при необхідності доповнити його додатковими послугами.Освітні портали необхідні для підвищення ефективності освітніх процесів на основі використання сучасних інформаційних технологій і телекомунікаційних засобів. Мета даної статті розглянути деякі організаційні особливості створення освітніх регіональних порталів і дати загальну характеристику їх змістовної складової.Серед основних причин, які обумовлюють створення освітніх регіональних порталів можна виділити такі:неспроможність існуючої інфраструктури регіональної освіти забезпечити всім бажаючим можливість одержати необхідну їм освіту (територіальність);відставання знань, які одержують студенти при традиційних формах навчання, від сучасного рівня розвитку науки та інформаційних технологій (консерватизм);низька адаптивність системи регіональної освіти до різних соціально-економічених умов (інерційність);специфічність освіти, яку надають окремі навчальні заклади регіону (локальність);обмеженість номенклатури спеціальностей, які пропонують регіональні ВНЗ особам, котрі бажають навчатися на відповідній території (обмеженість).Створення регіонального освітнього порталу, на нашу думку, буде сприяти частковому вирішенню зазначених проблем, а також дозволить:активізувати використання наявних і створення нових актуальних і якісних інформаційних та освітніх ресурсів;розширити доступ до освітніх ресурсів учням і студентам, вчителям і викладачам, працівникам органів управління освіти і науки, адміністрацій різного рівня, політичним і громадським організаціями;створити організаційну і технологічну базу для впровадження дистанційних форм навчання в регіоні;забезпечити прозорість та інвестиційну привабливість освітніх установ;підвищити рівень конкурентоспроможності випускників ВНЗ регіону на ринку праці;знизити витрати на освітні процеси;скоротити час навчання і підвищити рівень професійної підготовки студентів;забезпечити загальний доступ до інформаційних і освітніх ресурсів населення регіону;покращити процес взаємодії між освітніми установами;інтегруватися регіональним навчальним закладам у світовий освітній простір;створити єдину платформу для надання освітніх послуг;підвищити продуктивність праці професорсько-викладацького складу;підвищити віддачу від інвестицій в освіту.Як зазначено в [2], розвиток ідеї створення інформаційного освітнього порталу – задача всіх вищих навчальних закладів регіону. Лише колективними зусиллями кількох ВНЗ можна забезпечити створення і підтримку такого порталу. Створення освітнього регіонального порталу повинно спиратися на результати ряду попередніх дій, зокрема:написання і широке обговорення концепції освітнього порталу, яка повинна містити такі основні розділи:актуальність створення порталу та його призначення;цілі й основні напрями діяльності порталу;основні завдання порталу;учасники проекту та їх ролі;структура порталу;організаційне забезпечення порталу;правове забезпечення діяльності порталу;змістовна складова порталу;технологічна складова порталу;фінансове забезпечення процесу створення і функціонування порталу;очікувані кінцеві результати проекту.досягнення домовленостей відносно змісту і технології оперативного оновлення даних корпоративної бази даних ВНЗ-учасників проекту;аналіз наявних інформаційних ресурсів ВНЗ довідкового, навчально-методичного, наукового та іншого характеру і можливості їх об’єднання;визначення номенклатури видів оперативної інформації і технології її публікації всіма ВНЗ;оцінка можливостей створення віртуальних творчих колективів із складу співробітників ВНЗ-учасників проекту, які спроможні здійснювати спільну освітню, науково-дослідну, проектно-конструкторську, рекламно-видавничу, культурно-просвітницьку, інноваційну, благочинну, правозахисну та інші види діяльності;визначення номенклатури тематичних дискусійних форумів, списків поштової розсилки та персоналії авторитетних спеціалістів регіону, спроможних виконувати функції модераторів даних служб;розподіл між ВНЗ-учасниками проекту функцій підтримки окремих розділів порталу з урахуванням специфіки і можливостей кожного ВНЗ.Розглянемо деякі аспекти створення регіонального освітнього порталу, які стосуються організаційних, змістових і технологічних його складових.Організаційно освітній портал створюється як консорціум провідних навчальних закладів регіону, як державної, так і недержавної форм власності, управління освіти і науки регіону, що об’єднують за допомогою Internet свої інформаційно-довідкові та освітні ресурси і технології для їх широкого й ефективного використання.Діяльність порталу повинна ґрунтуватися на законодавчих і нормативно-правових актах, зокрема таких, як: Конституція України; Закон України “Про освіту”; Закон України “Про вищу освіту”; Закон України “Про Національну програму інформатизації”; Постанова Верховної Ради України від 06.07.2000 р. №1851-III “Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки”; Указ Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мереж в Україні”; Наказ Міністерства освіти і науки України “Про створення Українського центру дистанційної освіти” від 07.07.2000 р. №293; Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні.Оскільки освітній портал призначений для реалізації задач сучасного розвитку всіх рівнів освіти в регіоні, тому він повинен бути, насамперед орієнтований на свого користувача.Тому, на думку авторів, інформація і послуги порталу повинні групуватися за категоріями користувачів:учні;батьки;вчителі;абітурієнти;студенти;аспіранти;викладачі ВНЗ;наукові співробітники;адміністратори ВНЗ;випускники ВНЗ;роботодавці;адміністратори середніх і вищих навчальних закладів;адміністратори регіонального органу управління освіти і науки;адміністратори МОН України.Повинні бути передбачені також загальні розділи, які, насамперед, будуть містити нормативно-правову базу в галузі освіти, електронну бібліотеку навчальних матеріалів, що мають гриф МОН України, новини освіти і науки.Дамо стислу характеристику можливостей освітнього порталу відповідно до категорій користувачів.Учням освітній портал повинен пропонувати:мультимедійні матеріали з кожного предмету, що вивчається у школі;можливість контактувати з вчителями і консультуватися з ними за допомогою електронної пошти і чатів;можливість брати участь в освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість індивідуально настроювати сайт для відображення персональних завдань, розкладу занять й контрольних заходів (персоналізація);можливість оцінити власні успіхи в навчанні й одержати матеріали для вивчення найбільш складних тем;місце для збереження навчальних матеріалів і документів учня на сервері порталу.Батькам учнів портал повинен пропонувати можливість:здійснювати навігацію в сфері освіти, а також одержати допомогу у виборі майбутньої кар’єри для своєї дитини;контактувати з вчителями і методистами, консультуватися з ними з питань навчання своєї дитини;одержати кваліфіковану консультацію психолога або соціального педагога з питань сімейного виховання та особистих проблем;аналізувати успішність своїх дітей;брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях для батьків.Вчителям і викладачам портал повинен пропонувати:великий вибір мультимедійних матеріалів, які вони зможуть використати при створенні власних навчальних (дистанційних) курсів;інформацію про новітні методики у дистанційному навчанні;можливість створювати власні сторінки в Internet та сторінки на порталі, на яких вони зможуть розміщувати власну інформацію;засоби спілкування через портал з своїми учнями за допомогою електронної пошти і чатів;можливість спілкуватися з колегами, національними й міжнародними експертами з питань освіти;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість розміщувати на порталі свої навчально-методичні матеріали, наукові публікації;можливість слідкувати за успішністю своїх учнів (студентів), а також порівнювати її з успішністю паралельних класів (академічних груп).Адміністраторам регіонального органу управління освіти і науки портал повинен пропонувати:нормативну базу даних з дошкільної, середньої, професійної та вищої освіти, національні й міжнародні новини в галузі освіти, накази й інші документи Міністерства освіти і науки України;можливість створювати власні сторінки на порталі;засоби спілкування з колегами, національними й міжнародними експертами з питань управління освітою;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;місце для збереження власних документів на сервері порталу, в тому числі для створення інформаційних баз даних.Орієнтований перелік загальних розділів порталу:Структура й склад регіонального адміністративного органу управління освіти і науки;Форум з тематичних питань і періодичною участю відповідальних працівників органів управлення освіти;Положення про орган управління освітою і наукою, інші документи, що регламентують його діяльність;Плани й основні напрями діяльності органу управління освіти й науки;Інформація про національні й регіональні освітні програми, проекти, фонди, гранти і конкурси;Освітні стандарти середньої, спеціальної і вищої освіти;Правила ліцензування, акредитації й атестації закладів освіти;Міжнародне співробітництво в галузі освіти;База даних з нормативними документами МОН України;Каталог науково-пізнавальних та освітніх журналів, книг й навчальних посібників;Бази даних навчальних матеріалів відкритого й персоніфікованого доступу;Інформація про освітні й наукові конференції, семінари й виставки;Інформація про акредитовані навчальні заклади регіону;Новини;Карта веб-сайту з системою пошуку;Фотогалерея подій.Інформація, яка буде розміщуватися на освітньому порталі, повинна бути якісною, достовірною, оперативною й по можливості повною.Одним з напрямків діяльності освітнього порталу повинна бути підтримка дистанційної освіти інвалідів або створення умов, які забезпечують реальні права інвалідів на вищу освіту.Крім зазначених послуг портал може надавати різноманітні додаткові послуги:1. Система тестування знань.Необхідно передбачити, щоб за допомогою освітнього порталу учні старших класів середніх шкіл, а також всі бажаючи, в том числі і дорослі, могли проходити регулярне тестування своїх знань, пройти підсумкову атестацію через систему Державного централізованого тестування для одержання відповідного сертифіката;2. Магазин електронної т

Статтю присвячено дослідженню мовних особливостей реклами загалом та аналізу мовностилістичних засобів у німецькомовних рекламних текстах, зокрема. У роботі окреслено функції реклами та встановлено роль прагматичного й семантичного компонентів рекламного тексту, які безпосередньо впливають на вибір перекладацьких стратегій. Оскільки відкриття нових міжнародних ринків потребує якісного перекладу рекламної продукції, особлива увага приділяється вивченню стратегій перекладу – зокрема, в німецько-українському напрямку. На основі аналізу практичного матеріалу та з огляду на високий рівень експресії та домінантну роль прагматичного компоненту реклами встановлено важливість використання стратегій адаптації та ревізії при перекладі німецькомовної реклами українською мовою.