Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Функції прибутку.
Статті в журналах з теми "Функції прибутку"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-43 статей у журналах для дослідження на тему "Функції прибутку".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Забедюк М.С. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено дослідження теоретичних основ рентабельності підприємства. Зокрема, досліджено сутність поняття «рентабельність», функції та види рентабельності. Розглянуто причини низької рентабельності діяльності підприємств в Україні в сучасних умовах та запропоновано шляхи її підвищення.
Дослідження існуючих підходів до трактування поняття рентабельності дозволило узагальнити основні ознаки, що характеризують рентабельність, а саме: співвідношення прибутку з витратами, здатність отримувати прибуток, бачення рентабельності як економічного інструменту, як основного критерію економічної ефективності, як показника ефективності роботи підприємства тощо.
Визначено основні причини низької рентабельності діяльності вітчизняних підприємств в сучасних умовах, а саме: зниження обсягів прибутків, суттєве підвищення собівартості виробництва, недостатність та неефективність інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, недостатній контроль з боку державних органів щодо достовірності звітних даних, показників собівартості, прибутку, ціноутворення тощо.
Сформовано основні напрямки, які б дозволили підвищити рентабельність суб’єктів господарювання: реалізація більших обсягів прибуткової продукції, робіт, послуг; оптимізація асортименту продукції, робіт, послуг; інноваційні напрямки зниження собівартості продукції, робіт, послуг; диверсифікація діяльності; активізація інвестиційно-інноваційної діяльності в цілому; удосконалення системи мотивації праці тощо.
2
Засядько, А. А., та С. С. Королюк. "Моделювання максимізації прибутку на основі виробничої функції Кобба-Дугласа". Системи обробки інформації, № 2(148) (28 березня 2017): 168–73. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2017.148.31.
Повний текст джерела
3
Заріцька, Катерина. "МОТИВАЦІЙНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ВЕДЕННЯ БІЗНЕС У". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито функціональну роль управління персоналом в стратегії ведення бізнесу, визначено можливості підвищення ефективності організації праці персоналу торгівельного підприємства на основі посилення мотиваційної функції оплати праці. Обґрунтовано критерії структуризації груп клієнтів для встановлення черговості опрацювання категорійними менеджерами з активних продажів у залежності від залежності «потенційна перспективність клієнта – витрати часу на опрацювання», що забезпечить недопущення їх неопрацювання та концентрації на роботі з ними за умов часових обмежень. Підтверджено розрахунками економічного співвідношення категорії клієнта по обороту до потенційно отриманого прибутку на торгівельному підприємстві ТОВ «ВСМК ТРЕЙД». Розроблений модернізаційний проект стимулювання праці категорійних менеджерів з активних продажів торгівельного підприємства задля підвищення рівня їх продуктивності праці полягає у обґрунтуванні методичного підходу посилення мотиваційної функції оплати праці вказаної категорії персоналу через доповнення базової ставки заробітної плати відсотками від прибутку по новим клієнтам по групі товарів, відсотками від обороту по новим клієнтам компанії, бонусами за окремі завдання стратегічного значення в контексті стратегії ведення бізнесу.
4
Matvieieva, A. V., and L. V. Yerofyeyenko. "THE ROLE AND IMPORTANCE OF THE FUNCTIONS OF ECONOMIC PROCEDURAL LAW." Актуальні проблеми держави і права, no. 93 (April 20, 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i93.3311.
Повний текст джерелаАнотація:
Матвєєва А. В., Єрофєєнко Л. В. Роль та значення функцій господарського процесуальногоправа. – Стаття.Стаття присвячена основним проблемам правового визначення місця та ролі функції в системі господарського процесуального права. Авторами проаналізовано історико-правові підвалини розвитку процесуального права, а також розуміння сутності функцій господарського процесу та їх видів. Надано пропозиції щодо тлумачення та класифікації функцій господарського процесуального права.
Сьогодні надзвичайно актуальним є визначення та класифікація функцій господарського процесуального права з метою визначення їх місця та ролі в розрізі аналізу сучасного процесуального права.Природа галузі господарського процесуального права виявляється як соціально-нормативного регулятора. Виходячи з цього, його функції мають велике значення для ефективності захисту прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та набули в установленому порядкустатусу суб’єкта господарювання. суб’єкт господарювання, державні та інші органи, фізичні особи,які не є суб’єктами господарювання. Проте зараз проблема полягає в тому, що результати інтелектуальної праці, виражені в інтелектуальній власності, хоч і повинні приносити відчутний дохід, але незавжди на практиці. Необхідною передумовою отримання прибутку є використання майна, введення його в господарський обіг.Важливим для розуміння сутності функцій господарського процесу є періодизація етапів становлення процесуального права на українських землях: 1) перший період – це часи Київської Русі(давньоруського), коли суд був підпорядковувався адміністрації, тобто був її невід’ємною частиною;2) II період – XIV–XIX ст. (дореволюційний). Створення державних інституцій для вирішення справ, закріплення українського звичаєвого права в нормативно-правових актах та адміністративно-судовій практиці (друга половина XVII ст.), формування т.зв. писаного права; 3) III період – 1917–1991 рр. (радянський). Запровадження нових методів організації економіки та централізованого планування призвело до створення системи державних судів, для яких характерне використання їх як засобу непрямого впливу на суспільні відносини з боку органів державної влади; 4) IV період – з 1991 р. по теперішній час (пострадянський), пов’язаний із здобуттям незалежності України та створенням.Функції держави класифікують за їх соціальною значущістю, тривалістю дії, сферою діяльності, формою консолідації тощо. Переважно всі ці критерії можна застосувати до класифікації функцій економічного процесу з урахуванням його особливостей. Наприклад, за критерієм тривалості функції господарський процес можна поділити на постійні та тимчасові. До постійних належать регуляторна, охоронна, економічна, політична, інформаційна функції, а до тимчасових – моніторингова та інтеграційна. За критерієм меж права функції поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх функцій економічного процесу відносять економічну, політичну, а внутрішню – регулятивну, охоронну, компенсаційну та оздоровчу.
5
Козаченко, С. В. "РОЛЬ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (40) (4 лютого 2021): 182–88. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-182-188.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена ролі нормування праці в сільському господарстві. Приділено увагу, у збільшенні продуктивності, прибутку і підвищення лояльності трудового колективу. Розглядається нормування робочого часу, що передбачає державне встановлення стандартів тривалості робочого часу. Приділяється увага нормуванню праці за допомогою трудової функції, оскільки ступінь інтелектуалізації трудової функції для більшості працівників значно зросла в зв'язку з розвитком сучасних технологій в нових соціально-економічних умовах.
Зазначається, що нормування праці дозволяє обґрунтовувати трудові показники для слабо захищених категорій громадян, молоді та інвалідів, тим самим даючи можливість заповнити вакансії по малопривабливим робам або за напрямками, що відрізняються недостатністю фахівців на ринку праці. Нормування праці також сприяє підвищенню якості трудового життя, що є однією з найбільш важливих функцій управління працею в сільському господарстві. Поліпшення якості трудового життя передбачає поліпшення соціально-економічного становища працівників. Роль нормування праці та режиму роботи як основи організації виробництва, підвищення ефективності використання живої праці зростає. В сучасних умовах правове регулювання нормування праці та режиму роботи має забезпечувати об'єктивно необхідні роботи щодо впорядкування процесу праці, яка на основі розроблених способів нормування праці організовує, регулює і стабілізує соціотехнічну систему кожної організації. Зокрема нормування робочого часу передбачає державне встановлення стандартів тривалості робочого часу. У той же час сторонам трудових відносин повинна бути надана можливість розумно поєднувати державні стандарти і гнучкі підходи до встановлення норм робочого часу, які набувають особливої актуальності в сучасних технічних умовах. Крім того, за умови підсумованого обліку робочого часу є можливість вибору норми робочого часу, яка полягає в дотриманні не щоденної чи щотижневої норми, а протягом облікового періоду (місяця, кварталу, сезону, року).
Ключові слова: праця, трудові відносини, працівники сільського господарства, норми праці.
6
Dakhno, Alexander. "ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРИВАТНИХ ВІЙСЬКОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 2 (20 грудня 2020): 110–18. http://dx.doi.org/10.15421/342038.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюється науковий дискурс щодо дефініції «приватна воєнна компанія» та надається авторське визначення цьому поняттю як комерційної організації, яка покликана надавати спеціалізовані послуги у сфері оборони, захисту, як правило, з участю у військових конфліктах, що поєднуються з розвідувальною діяльністю, стратегічним плануванням, логістикою і консультуванням. Окреслюються основні ознаки приватної воєнної компанії: воодіння статусом приватної комерційної установи, основною метою якої є отримання прибутку; закріплення статусом напрямків діяльності в сфері надання воєнних послуг; об’єктність; надання воєнних послуг в основному за межами своїх країн. Виділяється проблема нормативно – правового забезпечення діяльності приватних військових компаній в Україні, а саме відсутність у вітчизняному законодавстві положення, яке безпосередньо регулювало б діяльність приватної військової компанії як юридичної особи. Аналізується стан та перспективи розвитку приватних військових компаній в Україні. Характеризується зміст обговорення питання легалізації приватних військових компаній. Визначаються особливості функціонування приватних військових компаній в Україні, які повинні бути враховані при прийнятті закону про легалізацію в Україні діяльності приватних військових компаній, а саме: необхідність прописати норми і правові рамки виконання приватною військовою компанією тієї чи іншої функції; визначити перелік функцій, які держава може передавати для виконання приватним військовим компаніям. Розглядаються перспективи подальшого розвитку приватних військових компаній в Україні.
7
Селезень, П. О. "ВІДНЕСЕННЯ ПРИБУТКУ ДО ПОСТІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В ІНДІЇ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (27 січня 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).204.
Повний текст джерелаАнотація:
Індія як провідна держава, що розвивається, уже тривалий час дотримується власного підходу до вирі-шення проблеми віднесення прибутків до постійно-го представництва нерезидента. По-перше, Індія не визнає авторизованого підходу Організації еконо-мічного співробітництва та розвитку і не використо-вує у своїй договірній практиці сучасної редакції статті 7 Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку. Основною причиною цього є те, що використання авторизовано-го підходу Організації економічного співробітництва та розвитку має неоднозначні наслідки в контексті асиметричних відносин між державою резидентства і державою джерела доходу з погляду інвестиційних потоків. Інакше кажучи, використання авторизовано-го підходу Організації економічного співробітництва та розвитку, заснованого на аналізі функцій, активів і ризиків, зумовлює ігнорування умов, які визначають рівень прибутку, але пов’язані не з чинниками поста-чання, а із чинниками ринку збуту. Незважаючи на це, авторизований підхід Організації економічного спів-робітництва та розвитку рекомендований у безальтер-нативній формі як основний у Модельній податковій конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку. По-друге, внутрішнє законодавство Індії дозволяло використовувати досить широкий обсяг ме-ханізмів віднесення прибутків до постійного представ-ництва – від методів формульного розподілу і до мето-ду, заснованого на аналізі функцій, активів і ризиків. Таке широке розмаїття можливих методів зумовило виникнення неоднозначної практики їх застосування та негативно відображається на інвестиційному клі-маті. З огяду на зазначене, у квітні 2019 року Індія винесла на публічне обговорення пропозиції щодо змі-ни правил віднесення прибутку до постійного представ-ництва, унікальність яких полягає в тому, що ними вперше пропонується використання формульного під-ходу, який є альтернативою авторизованому підходу Організації економічного співробітництва та розвитку. Пропозиція щодо фракційного розподілу заснована на визначенні прибутків нерезидента, отриманих із тери-торії Індії, на основі трьох чинників, як-от об’єм прода-жів, наймана робоча сила (кількість у поєднанні з опла-тою праці) та розмір активів. Окремо варто зазначити, що передбачено також можливість модифікації такої формули для введення додаткового показника рівня залученості користувачів з Індії в разі використання сучасних бізнес-моделей, які можуть не передбачати істотної присутності нерезидента в Індії, однак водно-час прибуток такого нерезидента генерується через іс-нування значної кількості користувачів в Індії та їх-ньої активної залученості.
8
Buhas, Vasyl, та Alyona Pirogova. "АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (24 грудня 2020): 259–64. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0224.
Повний текст джерелаАнотація:
В сьогоденні питання всебічної оцінки природних ресурсів залишаються найменш вивченими. Відповідно цьому важливим та актуальним є питання економічної оцінки природних ресурсів, виступає основою ціни на природні ресурси, що дає можливість розглядати їх як одну із форм капіталу і брати участь у товарно-грошових відносинах. Об’єктивна необхідність оцінки обумовлюється дією загальних економічних законів, їх роллю та змістом у процесі виробництва незалежно від будь-якої суспільної формації, а ступінь цієї необхідності – рівнем та характером розвитку матеріального виробництва. Економічна оцінка природних ресурсів є результатом економічних розрахунків, на основі яких визначається прогноз цінності окремих компонентів природи. Вона має безперечний вплив на формування структури економіки, вибір заходів, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, формування соціально-економічних, науково-технічних програм розвитку підприємства, регіонів, країни. Економічна оцінка також забезпечує стратегію розвитку окремого підприємства від формування затрат до розподілу прибутку, з її допомогою формуються відносини на ринку природних ресурсів та ін. Оскільки природні ресурси є основою суспільного виробництва, то економічна оцінка відіграє роль у формуванні всіх економічних зв'язків суспільного виробництва, виконує планово облікову і стимулюючу функції і в цьому контексті, безумовно, є економічною категорією. Об’єктами оцінки вартості природних ресурсів можуть бути: запаси природних ресурсів; природні об’єкти, що перебувають у власності, а також різні права, пов’язані з їхнім використанням оренда, концесія, право забудови, екосистемні послуги й екологічні блага функції, що виконуються природними об’єктами екологічний збиток. Відомі дві концепції економічної оцінки природних ресурсів: витратна, яка визначається за критерієм витрат на освоєння і використання нових ресурсів, і рентна – за критерієм народногосподарського ефекту ренти. Основа утворення ренти – якісні відмінності природних ресурсів. Економічною основою її існування, як відомо з теорії рентних відносин, є монополія держави на експлуатацію кращих за якістю природних ресурсів. За одних і тих же засобів виробництва і технологічних рішень праця у кращих умовах є більш продуктивною.
9
Stadnyk, M. V. "Моделювання можливого впливу податку на виведений капітал на економіку України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 123–34. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із основних напрямів підвищення ефективності функціонування та рівня прибутковості українських підприємств є удосконалення оподаткування прибутку, отриманого у результаті їх господарської діяльності. Однак глобалізація економіки в частині вільного переміщення капіталу з високо- до низько оподатковуваних юрисдикцій призвела до ерозії бази оподаткування податку на прибуток підприємств у світових масштабах. Виникнення такої проблеми міжнародного значення актуалізує потребу у дослідженні альтернативних підходів до оподаткування прибутку підприємств та оцінки їх економічного впливу на економічне середовище.
Метою статті є вивчення альтернативних підходів реформування податку на прибуток підприємств у проекції міжнародного досвіду та використання економіко-математичного моделювання.
Наукова новизна статті полягає в аналізі комплексного підходу до вивчення впливу податку на виведений капітал (за умови запровадження) на економіку України через побудову дискретної моделі рівноваги на основі поєднання економіко-математичних функцій, що стосуються діяльності суб’єктів господарювання та домогосподарств. За основу було взято дискретну (динамічну) модель рівноваги Функе та Струліка, що являє собою просту екзогенну модель зростання з нееластичною пропозицією робочої сили.
У результаті побудови моделі зроблено висновок, що відміна традиційного податку на прибуток підприємств зменшує можливість впливу на зміну структури інвестицій через те, що всі залишки прибутку однаково не оподатковуються. Це є негативним фактором для економіки України, структурна перебудова якої орієнтована на вироблення продукції з високою доданою вартістю.
Разом з тим, є вірогідність того, що поява нетрадиційних відмінностей в оподаткуванні капіталу та трудових доходів спричинить ускладнення адміністрування податків. Одночасно така різниця в оподаткуванні може створювати стимули для зміни організаційно-правової форми власності від приватної до корпоративної (акціонерної), що призведе до переміщення трудового доходу в бік капіталу.
10
Батченко, Л. В., Л. О. Гончар та А. О. Беляк. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено ключові показники фінансової стійкості підприємств сфери гостинності на основі організаційно-економічного аналізу функціонування USG Holding та одного з наймасштабніших та конкурентоздатніших складників компанії «ТОВ «Сушия». Із відкритих даних проаналізовано основні показники фінансової стійкості, зокрема динаміку чистого доходу від реалізації продукції (у гривневому та доларовому еквівалентах), динаміку чистого прибутку (збитку), динаміку показників основних засобів та нематеріальних активів та динаміку поточних зобов’язань за 2012–2018 рр. На основі проведеного дослідження визначено, що ефективність фінансової та бізнес-діяльності підприємств сфери гостинності в умовах трансформації і глобалізації економіки країни, динамічності та мінливості економічного середовища у світі та в Україні зокрема визначається передусім його фінансовим станом. Обґрунтовано, що стратегічним чинником фінансової безпеки, інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та кредитоспроможності є фінансова стійкість підприємств, особливо в період економічних глобалізаційних змін, коли фінансова стійкість стає обов’язковим критерієм ефективного розвитку невиробничого сектору економіки України (сфери послуг). Визначено, що результати проведеного дослідження дають змог стверджувати, що обов’язковими умовами поліпшення фінансового стану підприємств сфери гостинності у ринкових умовах господарювання є постійний аналіз і своєчасна ґрунтовна діагностика змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а також вчасне й максимально ефективне реагування на зміни ключових визначальних показників фінансової стійкості. Визначено перспективу подальших досліджень, зокрема проведення ґрунтовного аналізу фінансової стійкості на конкретному підприємстві сфери гостинності з визначенням його поточної фінансової стійкості за допомогою методу комплексного розрахунку рейтингової оцінки фінансового стану підприємств сфери гостинності, з метою розроблення унікального механізму забезпечення фінансової стійкості, що базуватиметься на особливостях конкретного закладу – концептуальних основах, які включають мету, завдання та функції управління, організаційну структуру, систему забезпечення механізму, критерії оцінювання рівня фінансової стійкості, унікальну систему брендингу та систему комплаєнс-контролю.
11
ЛУКАЧ, ІРИНА. "Законодавче закріплення нефінансового звіту в контексті Угоди про асоціацію". Право України, № 2018/06 (2018): 143. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-143.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається можливість законодавчого закріплення нефінансового звіту як способу впровадження корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ) в аспекті реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (далі – ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію). У сучасному світі співпраця між державою та корпораціями повинна виходити за межі сплати податків і створення робочих місць. Тенденції в економічній та правовій корпоративній доктрині ХХ ст. довели соціальну складову корпоративної діяльності, що є доповненням до основної функції, тобто отримання прибутку. Це неможливо без відповідальної діяльності бізнесу. КСВ – це новий спосіб спілкування бізнесу, суспільства та держави. З огляду на викладене вище, корпорації є стратегічним внутрішнім партнером держави в сфері сталого економічного розвитку, вони формують основу для функціонування такої співпраці у США та країнах ЄС. Водночас процеси законодавчого регулювання соціальної ролі корпорації в ЄС склалися окремо від США. Європейська модель КСВ відзначається вимогою законодавчого закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств. На основі глобального досвіду концепція КСВ може стати платформою для взаємодії держави, суспільства та глобальних корпорацій. Метою статті є аналіз Угоди про асоціацію щодо законодавчого впровадження КСВ у контексті імплементації директив ЄС. Розглянуто різні підходи до впровадження стандартів КСВ. Аналізуються українські джерела, які є методологічно важливими для аргументації економічних і правових передумов упровадження КСВ. Розглядаються перспективи імплементації Директиви 2014/95/ЄС від 22 жовтня 2014 р., що вносить зміни до Директиви 2013/34/ ЄС, щодо розкриття нефінансової та різноманітної інформації деякими великими підприємствами і групами. Автор доходить висновку щодо необхідності закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств у законодавстві про корпоративну соціальну відповідальність в Україні на основі Директиви 2014/95/ЄС.
12
Пиняга, Р. О. "ОБСТАВИНИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАЙНЯТТЯМ ГРАЛЬНИМ БІЗНЕСОМ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 411–19. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.46.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті деталізовано предмет доказування з урахуванням криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень, пов’язаних із зайняттям гральним бізнесом. Визначено, що до події кримі- нального правопорушення належать насамперед технологія та спосіб за- йняття гральним бізнесом, час і місце його вчинення. Встановлення винува- тості обвинуваченого, форми вини, мотиву й мети вчинення кримінального правопорушення має на меті визначення кількості осіб, причетних до кри- мінального правопорушення, характеру розподілу ролей між ними, даних про фігурантів (вік, осудність, ознаки зовнішності, професійні навички), інших ознак, що характеризують ту чи іншу форму співучасті (кількість співучасників, стійкість, попередня змова чи зорганізованість, мета ді- яльності, наявність плану). Також необхідно встановити спосіб легаліза- ції доходів, одержаних злочинним шляхом. З’ясовано, що для розслідування злочинів, пов’язаних із зайняттям гральним бізнесом, важливе значення має розроблення обставин, що підлягають доказуванню. Зазначені обставини тісно пов’язані з предметом доказування. У науковій літературі останню категорію визначають по-різному: як систему (сукупність) фактів й обставин об’єктивної дійсності, що мають матеріально-правове (кримінальне й цивільне) та процесуальне (кримінальне й цивільне) значення і які є необхідною й достатньою фактичною підставою для вирішення кримінальних справ остаточно і по суті. Зроблено висновок, що предмет доказування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із зайняттям гральним бізнесом, деталізовано з урахуванням особливостей криміналістичної характеристики цієї категорії кримі- нальних правопорушень. На встановлення події злочину впливають: технологія, спосіб та місце зайняття гральним бізнесом, використане обладнання, категорії гравців. Винуватість обвинуваченого залежить від функції, яку він виконує у злочинній групі, виду та форми співучасті. Потребує встановлення розмір матеріальної шкоди, завданої гравцям в азартні ігри, а також напрями легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Запропоновано поширити відповідальність за зайняття гральним бізнесом на всі категорії суб’єктів, які організовують та проводять азартні ігри з метою одержання прибутку, з унесенням відповідних змін і доповнень до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
13
Rekova, Nataliia Yuriyivna, Hanna Volodymyrivna Telnova та Andrei Pavlovych Kislyuk. "СИСТЕМА ІНСТРУМЕНТІВ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ВОЛАТИЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ УКРАЇНИ ДО 2020 Р." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 3(15) (2018): 96–103. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-3(15)-96-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Економіка України нещодавно зазнала чергової рецесії, що обумовлює необхідність усунення структурних проблем, стабілізації або збільшення податкових надходжень. Постановка проблеми. Динаміка і структура вітчизняної податкової бази і об’єктів оподаткування стають все більш нестабільними та непередбачуваними. Подолання цього явища є науковою задачею, на вирішення якої мають спрямовуватися зусилля науковців. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробці теоретичних та методологічних засад податкової статистики, які створюють підґрунтя виміру мінливості податкових надходжень, присвячені вітчизняні дослідження Ю. Бойко, О. Гірської та Г. Цегелик, М. Дєдушевої, К. Ілляшенка та Г. Левченка, Г. Кучерової, В. Лукіна та В. Савченко, В. Мартинюка, П. Чернова та інших вчених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Термін «волатильність», під яким розуміється мінливість, рухливість, нестійкість показника, майже не застосовується вітчизняними дослідниками відносно податкових надходжень. Постановка завдання. Формалізація системи інструментів механізму регулювання волатильності податкових надходжень в розрізі окремих податків. Виклад основного матеріалу. У статті встановлено, що кожен податок має свою суттєву роль у виконанні функцій регулювання волатильності податкових надходжень. Фіскальна функція реалізується в основному через ПДВ та акцизний податок; розподільча – через ПДФО, регулююча стимулююча та дестимулююча – через податок на прибуток підприємств, економічна відновлювальна та превентивна – через податок на прибуток підприємств та ПДФО. Висновки. В процесі дослідження отримала подальший розвиток формалізована система інструментів механізму регулювання волатильності податкових надходжень до 2020 р., яка включає конкретні заходи з встановлення ставок податків, надання податкових пільг, регулювання податкового навантаження основних податків, враховуючи специфічні функції, що ними реалізуються. Наведене дозволить підвищити дієвість податкового регулювання з урахуванням поточної та майбутніх фаз економічного циклу в економіці України.
14
Шевчик, Б. М. "КУЛЬТУРА, ІННОВАЦІЇ І ПРИБУТОК У СТАТИЧНІЙ ТА ДИНАМІЧНІЙ МОДЕЛЯХ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 45–54. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються особливості функціонування економічних систем з позицій їх статичної та ди-намічної ефективності. З’ясовується вплив панівної чуттєвої культури Заходу – нігілізму – на способи забез-печення прибутковості від економічної діяльності, зокрема через техногенез. Обґрунтовується неможливість вивести ідею розвитку з когнітивного патерна нормативного стандарту статичної ефективності – ринково-го гомеостазу. Ринок трактується як інформаційний механізм забезпечення інсайдерства нових комбінацій у режимі динамічної ефективності як єдиної умови прибутковості фірми. Прибуток трактується як дохід за виробництво інформації – міри знятої невизначеності упорядкованого буття, даного у пізнання через прояв-лення якісних властивостей до того не існуючих речей. Стверджується організаційний статус альфа-патерна шумпетерівського новатора у структурі тріалектичної патернальної конфігурації мікрорівня базових патер-нальних бізнес-тріад. Функцію бета-патерна виконує венчурний капіталіст, а гомеостатичного гама-патерна – маркетолог, який персоніфікує мету системи – розподіл і привласнення доходів від реалізації продукції на ринку. Інсайдерство нових комбінацій інноваційних впроваджень запускає кумулятивні кола зростаючої при-бутковості в режимі дифузії інновацій. Принцип розподілу тісно пов’язаний із ментальністю впроваджувачів: максимальний прибуток отримують впроваджувачі 1-2-го рівнів; конкурентна боротьба на ринку за-гострюється на 3-4 стадіях, а 5 категорія впроваджувачів уособлюють гомеостаз без прибутковості техно-логічного проекту в силу вирівнювання середньої норми прибутку. На стадії гомеостазу гама-патерн набуває статусу організаційного і апелює до ресурсу влади для патерналістських гарантій прибутковості. Культурні наративи ініціюють поведінкові патерни трансформації комерційної мрії у фінансові цінності шляхом зміни світу через ІТ-технології. Наголошується, що апеляція гама-патерна до послуг ресурсу влади відбувається на мезорівні патерна влади, який теж являє собою патернальну тріалектичну конфігурацію: альфа-патерн – знання, бета-патерн – сила та гама-патерн – багатство. Знання виступає організаційним патерном, бо воно пропонує нові проекти буття на основі розширених утилітарних сенсів людського існування. В індустріальну добу апеляція до влади породжувала авторитарні політичні режими та крупні монопольні об’єднання, а та-кож забезпечувала синхронізацію та стандартизацію виробництва і розподілу. Сучасна цифрова економіка являє собою інформаційну мережу асинхронних біфуркацій часового ландшафту, де стандартизація як факт успіху першопрохідця, що підлягає мімезису, спресовується в часі, поступаючись сегментації та персоніфікації інтелектуальних благ. Апеляція до ресурсу влади у постіндустріальній економіці формує особливий гомеоста-тичний патерн мезорівня базових патернальних тріад – “залізний закон олігархії”.
15
Федоренко, А. "Проблемні питання визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента". Ринок цінних паперів України, № 5/6 (2012): 41–52.
Знайти повний текст джерела
16
Воронянський, О. В. "ЕВРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОНЦЕПТУ «ГЛИБИННА ДЕРЖАВА» В ПОЛІТОЛОГІЧНІЙ АНАЛІТИЦІ". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, № 21 (2020): 15–26. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2020.21.2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду концепту «глибинна держава», який на протязі останніх років активно впроваджується в площину політичного аналізу. Розглянуто основні підходи до визначення сутності глибинної держави в американській та вітчизняній політичній аналітиці, а також проблему наукової новизни даного терміну та аналітичної концепції, побудованої на його базі. Показано, що в рамках економічної системи, яка орієнтована на отримання індивідуального прибутку, внаслідок монополізації відбувається системна переорієнтація механізму держави від виконання загальносоціальних функцій на закріплення тіньових інститутів, які націлені на забезпечення привілейованого доступу до влади і джерел ресурсного забезпечення для обмеженого кола ресурсозабезпечених груп. Це супроводжується відсіканням від доступу до інституційного впливу на прийняття владних рішень для основної маси громадян
17
Білоусова, Т. П. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОПТИМАЛЬНОГО РИНКУ БАГАТЬОХ ТОВАРІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 10 (30 грудня 2021): 135–42. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.10.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто нелінійну динамічну математичну модель вільного ринку багатьох товарів. У розглянутій моделі інерційного ринку з фіксованою лінією попиту передбачається, що обсяг продажів кожного товару на кожному інтервалі дискретного часу визначається мінімальною з двох величин: обсягу товару, що поставляється на ринок, та обсягу попиту. При цьому виділяються три зони обсягів постачання: зона дефіциту товару, зона затоварювання ринку та зона динамічної рівноваги ринку. Для кожної із зон проведено детальний аналіз щодо поведінки функцій попиту та пропозиції. Оскільки обсяги продажів залежать від ціни товару та співвідношення попиту та пропозиції, для кожної зони знаходяться свої умовно-оптимальні ціни товару, що залежать від рівня пропозиції в кожній зоні і забезпечують максимум прибутку продавця за кожного фіксованого обсягу пропозиції товару.
18
Бойчук, І. В. "СПРЯМОВАНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА МАРКЕТИНГОВУ КОНЦЕПЦІЮ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності спрямування діяльності підприємств на концеп-цію маркетингу та внесенню відповідних адаптаційних змін у систему управління для вдосконалення їх функціо-нування в умовах швидких змін оточуючого середовища. Зазначено, що маркетингову концепцію доцільно розгля-дати як наукову систему поглядів на випуск товарів і надання послуг, які забезпечують взаємну вигоду виробни-кам, продавцям і кінцевим споживачам. Доведено, що вибір концепції залежить від багатьох чинників, тому за-вданням для підприємств є кваліфікований перегляд різних концепцій і визначення найбільш ефективних для за-стосування. Вказано на необхідність врахування типу ринку та зміни умов діяльності підприємств при організа-ції маркетингу. Обґрунтовано, що в сучасних умовах маркетингова концепція розглядає його як окрему функцію і як філософію бізнесу, як спосіб мислення і напрям дій щодо досягнення визначеної мети і ринкових завдань. На цій основі рекомендовано вважати концепцію маркетингу сучасною системою організації управління, головними перевагами якої є стабільність прибутків, вміле використання ресурсів підприємства і можливостей ринку, об’єднання всіх структурних підрозділів для задоволення потреб споживачів і досягнення визначеної підприємст-вом ринкової мети. Вказано на важливість стимулювання творчого характеру в маркетинговій діяльності, для чого на підприємстві необхідно забезпечувати систематичне і комплексне вивчення ринкової ситуації, створення відповідної інформаційної бази, розроблення стратегічних планів і забезпечення їхнього виконання за умови під-кріплення якісним розподілом повноважень і фінансових ресурсів. Запропоновано також застосування системи обґрунтування рішень на рівні вищого керівництва з використанням прикладів світового досвіду та теорії прий-няття рішень.
19
Андрієнко, М. М., та І. О. Шпак. "ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА КРИТЕРІЇВ УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються критерії результативності підприємства, які залежать від невизначених умов зовнішнього середовища, що впливає на складність процесів планування та прогнозування діяльності суб’єктів господарювання. Сутність показників результативності зводиться до визначення ефективності виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання та показує, наскільки адаптована компанія до зовнішніх та внутрішніх викликів середовища, що безпосередньо залежить від процесів та виконуваних функцій керівниками. Загальним показником, який характеризує результативність роботи підприємства, є ефективність управління суб’єктом господарювання. Підсумковими показниками, що визначають ефективність управлінської діяльності, є прибутки, витрати, доходи, собівартість, рентабельність та обсягові показники. Таким чином, сутність таких понять, як «результативність» та «ефективність» є аналогічними, тому показники їх визначення теж є ідентичними.
20
Корольова, Марина, Світлана Стадник, Анастасія Бондар та Ірина Петренко. "Сучасний спортивний менеджер як об’єкт наукового аналізу". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 34–38. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.027.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити системно-структурну модель сучасного спортивного менеджера на основі визначення об’єктивних та суб’єктивних характеристик його діяльності. Матеріал і методи: проведений теоретичний аналіз і систематизація літературних джерел за темою дослідження дав змогу з’ясувати проблемне поле діяльності спортивного менеджера у сучасних умовах. Аналіз документальних матеріалів дозволив охарактеризувати систему правової регламентації праці спортивного менеджера, а також компе- тенції, завдання, функції, результати його діяльності. Застосування методу системного аналізудозволилообґрунтува- ти об’єктивні та суб’єктивні характеристикидіяльностіспортивногоменеджера. Зметоювизначенняіндивідуальнихта професійнихякостейспортивного менеджера, а такожякостей, які негативновпливають наефективністьйогопрофе- сійної діяльності було проведено опитування серед 40 респондентів: керівників фізкультурно-спортивних організацій та серед студентів кафедри менеджменту фізичної культури ХДАФК. Результати: проаналізовано нормативно-правову складову підготовки спортивних менеджерів. Розроблено системно-структурну модель, яка складається із мети та двох частин: об’єктивних та суб’єктивних характеристик ді- яльності сучасного спортивного менеджера. Визначено мету діяльності спортивного менеджера – забезпечити ефек- тивне функціонування фізкультурно-спортивної організації. З’ясовано, що до об’єктивних характеристик діяльності сучасного спортивного менеджера відносяться: компетентності, завдання та функції спортивного менеджера. До суб’єктивних характеристиквідносяться: професійно-рольовіхарактеристики, професійно важливі якості та негативні якості. Висновки: з’ясовано, що спортивний менеджер – це унікальна сучасна професія, яка потребує постійного вдоско- налення, розвитку практичних навичок, швидкого реагування на всі зміни, що відбуваються, підвищеного інтересу до самоосвіти, високого рівня самодисципліни. Саме професіоналізм, відповідальність, ініціатива й заповзятливість ме- неджерів здатні у будь-якій складній ситуації забезпечити фізкультурно-спортивній організації успіх і прибуток, високу ефективність реалізованої практичної діяльності. Ключові слова спортивний менеджер, системно-структурна модель, компетенції, завдання, функції, професійно- рольові характеристики, професійно важливі якості
21
Shyshkina, Olena. "ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 253–64. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-253-264.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено понятійно-категоріальний апарат фінансового ризику, визначено основні підходи до пізнання природи фінансового ризику, розглянуто їх основні концептуальні положення та особливості. Доведено, що при уточнені природи фінансового ризику необхідно зважати на дуалізм фінансового ризику, який може проявлятися у вигляді можливості отримання збитку або ототожнюватись з прибутком досліджуваного економічного суб’єкта. Проведено аналіз наявних у науковій літературі визначень категорії «фінансовий ризик», узагальнено основні властивості фінансового ризику, уточнено сутність фінансового ризику через призму виконуваних функцій та з урахуванням отриманих результатів запропоновано авторське тлумачення цієї категорії.
22
O.A., Ilchenko, and Bondar D.V. "MANIPULATIVE HEADLINES IN THE MODERN MEDIA SPACE (ON THE MATERIAL OF UKRAINIAN-LANGUAGE ONLINE PUBLICATION)." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 146–50. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The article is devoted to the identification of manipulative headlines in the media space of Ukrainian-language online publications in 2020 and the analysis of manipulative technologies applied to them. The purpose of the article is to identify manipulative technologies applied to headlines in the modern Ukrainian-language media space.Methods. To achieve this goal, the paper uses appropriate research methods: the method of continuous sampling for the selection of manipulative media headlines that occur in online publications; method of content analysis to study the implicative content of manipulative titles of publications of Ukrainian online publications in 2020. Results. The title in the online edition is a communicative unit that performs a number of functions: nominative-informational, advertising-expressive, graphic-distinctive.Manipulative technologies used by journalists and editors for verbal design of headlines of materials published in online publications are analyzed. Among them – the use of stereotypes, labeling, repetition of information, anonymous authority, statement of fact, distraction, the principle of contrast, psychological shock.Conclusions. As a result of the content analysis, which was to identify the implicative content of manipulative titles of Ukrainian online publications in 2020, the authors of this investigation found that journalists and editors productively use manipulative technologies that increase clickability and, consequently, bring profit to owners media. But there is a trend: the more actively mass media use these technologies, i.e. the clickability increases, the lower the quality of information content in the media space. Poor performance of the main function of mass media in society – information – causes a violation of the process of socio-political communication. The analyzed techniques create manipulative content, the purpose of which is to attract the attention of media consumers (the main thing is the advertising-expressive function of headlines), which play an important role in the media space, because they disseminate information on social networks or orally.Key words: manipulation, media manipulation, manipulation technology, content. Мета. Стаття присвячена виявленню маніпулятивних заголовків у медіапросторі україномовних інтернет-видань за 2020 рік, їхніх комунікативних функцій, аналізу маніпулятивних технологій, що застосовуються до них. Мета статті – виявити маніпулятивні технології, що застосовуються до заголовків у сучасному україномовному медіапросторі.Методи. Для досягнення поставленої мети в роботі використано відповідні методи дослідження, а саме: метод суцільної вибірки для добору маніпулятивних медіазаголовків, що трапляються в інтернет-виданнях; метод контент-аналізу для вивчення імплікатурного змісту маніпулятивних заголовків публікацій українських інтернет-видань 2020 року.Результати. Заголовок в інтернет-виданні – комунікативна одиниця, яка виконує низку функцій: номінативно-інформаційну, рекламно-експресивну, графічно-видільну.Проаналізовано маніпулятивні технології, які журналісти та редактори використовують для вербального оформлення заголовків матеріалів, які розміщують в інтернет-виданнях. Серед них використання стереотипів, наклеювання ярликів, повтор інформації, анонімний авторитет, констатація факту, відволікання уваги, принцип контрасту, психологічний шок.Висновки. У результаті проведеного контент-аналізу, що полягав у виявленні імплікатурного змісту маніпулятивних заголовків публікацій українських інтернет-видань 2020 року, автори цієї розвідки з’ясували, що журналісти та редактори продуктивно застосовують маніпулятивні технології, які підвищують клікабельність, а отже, приносять прибуток власникам медіа. Але виявляється тенденція: чим активніше масмедійники використовують ці технології, тобто росте клікабельність, тим нижча якість інформаційного контенту в медіапросторі. Неякісне виконання основної функції масмедіа в суспільстві – інформування – спричиняє порушення процесу суспільно-політичної комунікації. За допомогою проаналізованих технік створюється маніпулятивний контент, мета якого – привернути увагу медіаспоживачів (головною стає рекламно-експресивна функція заголовків), які відіграють важливу роль у медіапросторі, оскільки саме вони поширюють інформацію в соціальних мережах чи усно.Ключові слова: маніпуляція, медіаманіпуляція, технологія маніпулювання, контент.
23
Жигайло, О. М., та М. М. Топор. "АВТОМАТИЗОВАНА ПОБУДОВА МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗБУТУ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". Automation of technological and business processes 11, № 2 (26 червня 2019): 24–30. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i2.1372.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження процесів збуту та планування виробництва є важливою складовою діяльності будь-якого комерційного підприємства. Це пояснюється тим, що професійне вирішення основних задач збуту обумовлює максимальний рівень задоволення потреби клієнтів, створення додаткових маркетингових переваг, збільшення обсягів реалізації, забезпечення зростання прибутку не тільки в коротко, але і в довгостроковому періоді. Для підвищення ефективності управління процесами збуту та планування виробництва сучасні підприємствавикористовують різноманітні програмні продукти, які автоматизують тільки частину їх бізнес-процесів. В тих продуктах, які займаються аналізом, прогнозуванням збуту та плануванням виробництва, існують проблеми з рівнем точності результатів прогнозу. Тому розробка програмних модулів, що спрощують вирішення задачі прогнозування та підвищують точність отриманих результатів є досить актуальною. Для вирішення задачі прогнозування була обрана модель проінтегрованої авторегресії та ковзного середнього (ARIMA). Перед побудовою моделей прогнозування проводиться автоматична класифікація (кластеризація) досліджуваних часових рядів для виявлення чітких груп зі схожими властивостями, яка надає можливість вибору початкової структури моделей прогнозування для кожної із груп. Після цього йде валідація або корегування значень порядку складових моделей (AR, MA), завдяки результатам обробки коррелограмм автокореляційної та приватної автокореляційної функій. На останньому етапі за допомогою методу найменших квадратів розраховуються параметри сформованих моделей прогнозування.
24
Onegina, Viktoriya, та Yurii Vitkovskyi. "Інвестиції та земельна реформа в сільському господарстві в Україні". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 187–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу земельної реформи на збільшення інвестицій у сільському господарстві буде залежати від якості інститутів землекористування та ринку землі. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні як на мікро, так і на макрорівнях для прогнозування обсягу інвестицій у сільському господарстві, опрацювання заходів із стимулювання інвестицій та поглиблення земельної реформи.
25
Писаренко, П. В., та М. С. Самойлік. "МУЛЬТИФУНКЦІОНАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТВЕРДИМИ ВІДХОДАМИ З УРАХУВАННЯМ СИНЕРГІЧНОГО ЕФЕКТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 78–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті сформульовано балансову схему життєвого циклу твердих відходів регіону, що дало змогу розробити еколого-економічну модель оптимального управління сферою поводження з відходами та визначити оптимізаційні сценарії управління даною сферою за теоретично оптимальних значень параметрів. На основі моделі управління сферою поводження з твердими відходами сформовано алгоритм визначення оптимальних управлінських стратегій і механізмів їх реалізації, який дає змогу вирішувати поставлені задачі оптимізації розвитку сфери поводження з відходами в разі заданої множини змінних і параметрів стану системи для конкретного типу життєвого циклу даної сфери. Розроблена модель має множину допустимих рішень і, відповідно, пропонує вибір найкращого з них з урахуванням цільових функцій. Обґрунтовано практичне використання даної моделі на прикладі Полтавської області на основі оптимізації трьох цільових функцій: екологічного ризику здоров’ю населення від сфери поводження з твердими відходами; максимамізації прибутку за мінімальних вкладень у дану сферу; енергоємності системи поводження з відходами.
The article formulates the balance scheme of the solid waste of life cycle in the region, which allowed the ecological and economic model development of waste management optimal control and to determine the scope of the management scenarios optimization at the theoretically optimal values of the parameters. Based on the model management area solid waste management offered algorithm for determining the optimal management strategies and mechanisms for their implementation, which allows you to solve the problem of optimizing the development of waste circulation of the sphere for a given set of variables and system state parameters for a particular type of the life cycle sphere. The developed model has a set of feasible solutions and, therefore, offers a selection of the best of them, taking into account the objective functions. Reasonably practical application of this model on the example of Poltava region based on the optimization of three objective functions: environmental risks for public health from the scope of solid waste management; maximization profits with minimum investment in this sphere; power consumption of the waste management system.
26
Tsebenko, N. M. "Вплив ресурсів страхового ринку на модернізацію виробничої інфраструктури Української економіки". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 126–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280924.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено основні тенденції розвитку страхового ринку України. Охарактеризовано страховий ринок як стратегічно важливий та перспективний сегмент економіки і джерело внутрішніх довгострокових інвестицій в національну економіку, зокрема в модернізацію виробничої інфраструктури. Визначено сутність інвестиційної діяльності страхових компаній у сфері виробничої інфраструктури. Страхові компанії можна віднести до установ, яким притаманна можливість продукувати насамперед довгострокові інвестиційні ресурси, дефіцит яких спостерігається в українській економіці. Простежено зростання інвестиційних ринків України, що значною мірою може бути забезпечено завдяки ефективному використанню страхових ресурсів вітчизняних страхових компаній. Вказано, що інвестиційна функція страхового ринку реалізується через розміщення тимчасово вільних засобів у цінні папери, депозити банків, нерухомість тощо. Виявлено основні джерела інвестиційної діяльності страхових компаній – власні кошти (статутний фонд, резервний фонд, прибуток, цільове фінансування і надходження) та залучені кошти (поточне надходження страхових премій, резерви страхових внесків та відшкодувань, фонд запобіжних заходів). Запропоновано напрями вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній: вдосконалення законодавчої бази та ринку капіталів, щоб забезпечити ефективне функціонування страхових компаній у сфері інвестування.
27
Гадецька, С. В., В. Ю. Дубницький, Ю. І. Кушнерук, О. І. Ходирєв та І. В. Шкодіна. "Багатокритеріальна (векторна) оптимізація портфеля валют при нестохастично невизначеному зовнішньому економічному середовищі". Системи обробки інформації, № 3(166) (24 вересня 2021): 6–21. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.166.01.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу літератури встановлено, що невизначеності різної природи, які властиві операціям по конвертації валют з урахуванням чинника часу, вимагають використовувати хеджування валютних ризиків. Встановлено, що серед моделей хеджування ризиків одна з найбільш поширених моделей – модель Марковіца. В роботі розглянуто її використання за результатами можливих значень курсу валют у майбутньому. Для розв’язання задачі у майбутньому часі запропоновано використання інтервальних чисел, представлених в системі ЦЕНТР-РАДІУС. В роботі запропоновано наступні методики: визначення основних статистичних характеристик зміни курсів валют, включених до складу портфелю; визначення статистичного зв'язку між окремими валютами, включеними до складу портфелю; визначення статистичних властивостей часового ряду даних про зміну курсу валют. Сформульована задачу Марковіца як задачу багатокритеріальної (векторної) оптимізації портфеля валют при нестохастично невизначеному зовнішньому економічному середовищі. Розв’язання такої задачі (структура портфелю валют) одночасно дає можливість максимізувати прибуток і одночасно мінімізувати ризик операцій, пов’язаних з конверсією валют. Для розв’язання задачі використано згортку критеріїв, яка забезпечує зменшення відносних значень цільових функцій від їх оптимальних значень рівномірно.
28
МОШАК, ГРИГОРІЙ. "Регулювальні та цивільно-правові аспекти вдосконалення доступу до інфраструктури у Федеративній Республіці Німеччина". Право України, № 2018/05 (2018): 239. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-239.
Повний текст джерелаАнотація:
Вдосконалення регулювання доступу до інфраструктури актуально, тому що дає змогу отримати більше прибутку та комфорту на існуючій базі завдяки зміні норм, які її стосуються. В Україні не здійснювалися дослідження регулювальних і цивільно-правових аспектів доступу до мережевої інфраструктури за німецькомовними джерелами. Актуальність їх проведення підвищується з огляду на зростання ролі та стрімкого розвитку взаємодії регулювального й цивільного права у країнах Європейського Союзу, а також незадовільного стану використання інфраструктури в Україні. Метою статті є аналіз матеріалів Федерального агентства мереж Німеччини, судової практики, що стосується діяльності останнього та інших матеріалів, які не досліджувалися і не перекладалися, що дало змогу ввести до наукового обігу нові наукові факти, рекомендації та висновки, які сприятимуть вдосконаленню використання української інфраструктури. Дослідження показало, що ефективність залізничних перевезень у Німеччині пов’язана з виникненням і розвитком регулювального права, яке ділиться на публічне та приватне. До приватноправових питань належить врегулювання справедливого договірного балансу інтересів контрагентів і монопольного власника тієї чи іншої мережі, який зобов’язаний забезпечити необхідний сервіс для функціонування суспільства; публічно-правові питання охоплюють предметне впорядкування публічно-правових регулювальних функцій у систему. Федеральне агентство мереж Німеччини використовує норми регулювального права при здійсненні нагляду за доступом до об’єктів при укладенні та виконанні цивільно-правових договорів щодо використання інфраструктури, яка перебуває у монопольному статусі. Регулювальні методи впливу є альтернативою судовому способу розв’язання цивільно-правових спорів щодо користування інфраструктурою. Німецький передовий досвід використання регулятивного і цивільного права для вдосконалення використання інфраструктури мереж має перспективу запозичення у розпочатому в Україні пошуку розв’язання окресленої проблеми. Німецький досвід свідчить про необхідність демонополізації “Укрзалізниці”, запровадження конкуренції між її структурними частинами та у них самих, а також застосування цивільно-правової нормативної бази регулювання доступу до залізничної інфраструктури та засобів реагування на відповідні відхилення.
29
Чижевська, Л. В. "ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ЗВІТУВАННЯ ЗА БІЗНЕС-ПРОЦЕСОМ “ПРОДАЖІ” В СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються особливості системи контролінгу на виробничо-торговельному під-приємстві, а також виділяються додаткові об’єкти управління бізнес-процесу “Продажі”. Наведено класифі-кацію основних показників управлінської звітності. Практикою функціонування виробничо-торговельних під-приємств підтверджено доцільність формування бізнес-процесів за функціональним підходом. Визначено осо-бливості формування лінійних та функціональних бізнес-процесів на виробничо-торговельному підприємстві. На систему контролінгу підприємства покладається, крім інших, функція координації співвиконавців бізнес-процесу, які повинні забезпечити досягнення і вирішення поставлених цілей і завдань. Запропоновано комплекс форм внутрішніх звітів з бізнес-процесу “Продажі”, а саме: план продажів за всіма каналами збуту, рух го-тової продукції на складі, доступність залишку готової продукції, продажі у мережі фірмових магазинів, про-дажі готової продукції за всіма каналами збуту, валовий прибуток від реалізації готової продукції, виконання плану продажів, відомість взаєморозрахунків з контрагентами, стан дебіторської заборгованості. За кожною формою звітності визначені інформаційний запит, користувачі, призначення, джерела інформації для форму-вання звіту. Бізнес-процес “Продажі” потребує відповідного обліково-аналітичного забезпечення з метою прийняття управлінських рішень. Доведено, що формуванню такого облікового забезпечення повинна переду-вати процедура виявлення інформаційних запитів користувачів. Розробка форм управлінської звітності з ви-значеним переліком показників сприяє прийняттю найбільш ефективних рішень.
30
Битов В.П., Горбач Л.М. та Котляров В.О. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯК ГОЛОВНІ ВАЖЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті розглянуто роль, значення і дієвість надзвичайно важливого питання, а саме економічних методів управління, що посідають сьогодні найважливіше місце в системі методів менеджменту. Адже економічні методи в сучасному управлінні впливають як на ефективний розвиток суб’єктів господарювання так як охоплюють питання виробництва і реалізації виробленої ними продукції, ціноутворення, інвестування, кредитування, ведення чіткого госпрозрахунку, систему податків і інші економічні важелі.
Наші дослідження і практичний досвід показують, що економічні методи є особливо важливими і актуальними в період формування ринкових умов, які наділяють господарюючі підприємства самостійно формувати ціни на продукцію чи послуги, самостійно обирати поставщиків необхідних ресурсів, а також запроваджувати ту чи іншу форму оплати праці, як головного стимулу працівників підприємства та інше. Враховуючи це якраз широке та вміле використання економічних методів дає можливість уникнути небажаних прорахунків, а то й запобігти окремих ризиків в господарській діяльності.
Також нами в статті показано якраз те, що в умовах сьогодення без вмілого застосування економічних методів управління неможливо досягти бажаних результатів в діяльності того чи іншого підприємства, адже економічні методи управління охоплюють цілий комплекс взаємопов’язаних питань, без яких марно сподіватися на ефективні результати виробничої діяльності.
В статті відображено також роль економічних методів та їх взаємодоповнюючих складових, що прямо впливають на розвиток питань соціальної значимості колективу підприємства, що є в даний час надзвичайно важливим, адже дає можливість в забезпеченні дієвого та позитивно морального настрою працюючих на підприємстві.
Особливу увагу у публікації звернуто на виняткову важливість економічних методів управління, які є досить дієвими важелями у забезпечені ефективного госпрозрахунку підприємства, адже лише на розрахунковій основі по кожному напрямку господарської діяльності стає можливим забезпечити основне завдання господарюючого підприємства, а саме, досягти максимального прибутку з найменшими витратами.
В даній публікації досить змістовно показано як економічні методи управління сприяють виконанню певних взаємопов’язаних відповідних функцій менеджменту. Наведені окремі приклади досягнутих виробничих та фінансових здобутків, а також матеріального стимулювання працюючих в сільськогосподарських підприємствах Волинської області завдяки використанню ефективних методів управління.
31
Ніколаєва А.М. та Демчук В.В. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПРИВАТНИХ ФІРМ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-11.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено економічну сутність дефініції «фінансове забезпечення підприємства». Обґрунтовано, що фінансове забезпечення підприємства розглядається науковцями переважно в контексті складових (методів, функцій) фінансового (фінансово-кредитного) механізму, і пов’язане з мобілізацією та використанням підприємством фінансових ресурсів, які формуються у вигляді грошових фондів чи в не фондовій формі. Авторами узагальнено власне бачення сутності даної дефініції, як діяльності суб’єкта господарювання, пов’язаної з мобілізацією фінансових ресурсів із внутрішніх і зовнішніх джерел, їх розподілом та ефективним використанням на забезпечення безперебійної поточної роботи підприємства та фінансування його розвитку. Виділено фактори впливу на фінансове забезпечення діяльності та розвитку малих підприємств, з урахуванням специфіки їх діяльності, які згруповано у шість груп: масштаби діяльності; виробничий процес; активи, менеджмент; персонал; стійкість.
Основними формами фінансового забезпечення суб’єктів бізнесу в сучасних умовах господарювання виокремлено самофінансування, банківське кредитування, лізингове фінансування, інвестування, бюджетне фінансування, фінансування з різноманітних грошових фондів.
Встановлено, що основними джерелами фінансування діяльності малих приватних транспортних фірм є власні кошти, зокрема нерозподілений прибуток та поточні зобов’язання і забезпечення. Позиковий капітал таких фірм переважно носить короткостроковий характер і складається з кредиторської заборгованості та інших поточних зобов’язань, які можна віднести до стійких пасивів.
Проаналізовано сучасні умови фінансового забезпечення розвитку малих приватних транспортних підприємств в Україні. Визначено критерії для прийняття фінансових рішень, а також переваги і недоліки застосування різних форм фінансування оновлення основного капіталу приватних транспортних фірм.
32
Shumylo, O. M. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ РОЗМІРІВ ПОДОВЖЕННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ СУДЕН У ПРОЦЕСІ ЇХ МОДЕРНІЗАЦІЇ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 85–104. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Світовий круїзний ринок демонструє впевнене зростання. Це спонукає судноплавні компанії розробляти та реалізовувати стратегії щодо збільшення пасажиромісткості флоту, однією з яких є модернізація наявних суден. Метою дослідження є створення математичної моделі визначення розмірів і пасажиромісткості шляхом додавання додаткової секції в модельному перерізі судна. Результати. У роботі запропоновано вирішення проблеми визначення оптимального розміру додаткової секції, що є складовою частиною модернізації пасажирських лайнерів. Основною метою модернізації є підвищення конкурентоспроможності судноплавної компанії. У зв’язку із цим проведено ретельний аналіз стану круїзного ринку, за результатами якого виявлено сталу динаміку його зростання. Обґрунтовано доцільність модернізації пасажирських суден як засобу оновлення флоту компанії. Визначено показники, що впливають на конкурентоспроможність судноплавної компанії, які пропонується формулювати з огляду на технічні та економічні показники конкретного судна, визначені на етапах проєктування й експлуатації. Здійснено оцінку факторів, що характеризують стан та основні тренди розвитку світового пасажирського флоту, кількість перевезених пасажирів, загальну характеристику пасажирського флоту (водотоннажність і пасажиромісткість), усереднену вартість спорудження лайнерів та основні тенденції щодо їх зростання. Розглянуто основні стратегії розвитку круїзних компаній, при цьому особливу увагу приділено модернізації як системному процесу вдосконалення, підвищення ринкової конкурентоздатності круїзних суден шляхом застосування проєктно-конструкторських, технологічних і фінансово-економічних заходів та процедур. Проведено комплексну оцінку факторів конкурентоспроможності флоту круїзних компаній, що є підґрунтям для проведення їх модернізації. Ці фактори включають технічні й економічні аспекти, аналіз яких дасть змогу комплексно оцінити напрям здійснення модернізації. У морській індустрії є декілька підходів до модернізації: реновація, переобладнання, модернізація суднової енергетичної установки. У статті розглядається застосування переобладнання зі збільшенням розміру (водотоннажності) шляхом виготовлення та встановлення додаткової секції по мідель-шпангоуту. Визначення оптимальних розмірів (пасажиромісткості) цієї вставки становить основне завдання роботи. Для цього отримано рівняння для визначення ефекту (прибутку) від модернізації, яке прийнято за цільову функцію. Як обмеження застосовано рівняння щодо вартості модернізації, установки нового обладнання, операційних витрат, міцності корпусу з дотриманням вимог класифікаційних товариств. Висновки. У роботі запропоновано модель проведення розмірної модернізації круїзного судна з визначенням довжини додаткової секції за критерієм забезпечення найбільшої прибутковості.
33
Kochin, I. V. "Особливості медико-санітарних втрат і організації екстреної медичної допомоги населенню та військовослужбовцям в зоні проведення антитерористичної операції". EMERGENCY MEDICINE, № 6.69 (21 жовтня 2015): 44–51. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.69.2015.78653.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано матеріали офіційної статистики та експертних висновків стосовно безповоротних та санітарних втрат серед військовослужбовців та мирного населення, визначені організаційні та методологічні основи удосконалення спільної діяльності медичної служби Збройних сил України (ЗСУ) з формуваннями Служби медицини катастроф і Служби швидкої медичної допомоги та волонтерів у наданні екстреної медичної допомоги (ЕМД) пораненим у зоні бойових дій. Згідно з офіційною статистикою, співвідношення кількості вбитих українських бійців до поранених у зоні бойових дій становить 1 : 3,8. Серед поранень найбільше зустрічаються травми кінцівок — 62,6 % та травми голови — 37,4 %. До шпиталів надходять військовослужбовці та цивільні особи, поранення яких більше ніж у 60 % є осколковими. Ще близько 30 % — це вогнепальні поранення, решта — опіки від застосування бойових засобів. Найбільше ушкоджуються кінцівки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення ніг. Близько 80 % військовослужбовців і цивільного населення в зоні бойових дій мають психолого-психічні порушення — від бойової втоми до гострих психічних травм. Значна частина військовослужбовців потрапила до зони бойових дій, не знаючи елементарних правил та не маючи навичок надання першої медичної допомоги. Досвід надання ЕМД пораненим військовослужбовцям і цивільному населенню зони бойових дій доводить велику залежність конкретних форм організації лікувально-евакуаційного забезпечення від бойової, тилової та медичної обстановки, достатньої кількості підготовленого кваліфікованого медичного персоналу, забезпеченості медичним, санітарно-господарським та спеціальним майном, медичним броньованим автотранспортом і авіаційним транспортом. У наш час, за стандартами НАТО, кожен боєць ЗСУ повинен бути навчений першої невідкладної медичної допомоги і зобов’язаний вміти надавати її. У кожному військовому підрозділі мають бути підготовлені декілька бійців-парамедиків, які вміють надати більш кваліфіковану і в більшому обсязі першу невідкладну медичну допомогу, що дозволяє підтримати пораненому життєво важливі функції організму до прибуття військових медиків та евакуації до шпиталю.
34
Балинський, В. В., та О. С. Бодюл. "Дослідження роботи та розробка прототипної моделі мобільного додатку визначення оптимального шляху карет швидкої допомоги". Automation of technological and business processes 13, № 4 (17 лютого 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2221.
Повний текст джерелаАнотація:
Безумовно одною з найважливіших галузей впровадження інформаційних технологій є така, що тісно пов’язана з забезпеченням повсякденних потреб людини та її безпеки. Особу увагу привертають розробки, які спрямовані допомогти людині в екстреній ситуації. Прикладом може бути програмний продукт, який дозволить користувачам викликати швидку допомогу одним натисканням кнопки і відслідковувати її місцезнаходження в дорозі у разі погіршення стану здоров’я людини. Важливою функцією для користувача-пацієнта є забезпечення безперервного відстеження карети швидкої допомоги впродовж всього шляху пересування карети швидкої допомоги. Реалізація такого рішення потребує забезпечення надійної роботи, цілісності внутрішніх компонентів, легку доступність і зручне використання. Метою даної роботи є створення програмного продукту, який допомогає водіям бригад швидкої допомоги прокладати оптимальний маршрут до місця виклику, а, також, дозволяє пацієнтам спостерігати за пересуванням карети та визначати час прибуття медиків. В системі розроблено надійно-працюючий, виділений сервер, який обробляє дані, такі як: інформацію про користувачів, виклики, бригади, карети. Реалізовано можливість в режимі реального часу отримувати інформацію про місце перебування карети, яка знаходиться в дорозі до пацієнта. Положення об'єкта обчислюється завдяки використанню розміщеного на ньому GPS-приймача, який приймає та обробляє сигнали супутників космічного сегменту GPS – системи глобального позиціонування. Для реалізації була використана мова програмування C#, фреймворк ASP.NET Core, система управління базами даних PostgreSQL, середовище розробки JetBrains Rider, платформа для тестового хостингу сервера Heroku. Результатом розробки є мобільний додаток, який дозволить користувачу викликати швидку допомогу і відстежувати свою карету. Для водіїв карет забезпечується зручна робота при виконанні своїх обов'язків. Взаємодія між мобільними додатками здійснюється за допомогою серверу, яких працює з усіма користувачами мобільних додатків, забезпечуючи швидку і своєчасну передачу даних.
35
Вараксіна, Олена, Олександр Касьян та Віталій Шевченко. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА". Економіка та суспільство, № 24 (23 лютого 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням матеріально-технічного забезпечення як головного чинника ефективності роботи підприємства. Наголошено на основній меті матеріально-технічного забезпечення підприємства. Акцентовано увагу на важливості своєчасності забезпечення підприємства необхідними ресурсами виробництва в необхідному асортименті та якості, адже матеріально-технічне забезпечення підприємства це основа його ефективної господарської діяльності. Систематизовано головні цілі, функції, завдання та принципи матеріально-технічного забезпечення, адже своєчасність їх вивчення забезпечить формування конкурентоспроможності господарюючого суб’єкта. Закцентувано увагу на економічному значенні матеріально-технічного забезпечення як основи сталого розвитку підприємства. Наголошено на важливості раціональної організації матеріально-технічного забезпечення, що є ключовим фактором збільшення прибутку і рентабельності господарюючого суб’єкта.
36
"Янковський В.А. КАПІТАЛ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ: СУТНІСТЬ ТА КРОКИ З ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ДОСТАТНОСТІ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 47 (1) 2020 (2 липня 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-47-1-105-113.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. — розкрити сутність банківського капіталу, його видів, структурних елементів та функцій, а також дослідити основні методи щодо підвищення стійкості банківських установ та запропонувати кроки з підвищення достатності капіталу банківських установ України. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи: теоретичне узагальнення, порівняння і групування — для визначення сутності поняття «банківський капітал»; аналіз і синтез — при ідентифікації структурних елементів капіталу банківських установ; ін- дукція та дедукція — при розкритті антикризових заходів щодо підвищення достатності капіталу банків. Результати. Було розглянуто сутність поняття «банківський капітал», а також запропоновано авторське трактування такої дефініції. Автор вважає, що банківський капітал — це певний фонд, до якого входять власні, позичені і залучені кошти, якими розпоряджається банк для формування фінансових, матеріальних та інших видів активів для ведення своєї діяльності, забезпечення фінансової стабільності та отримання прибутку в довгостроковому періоді. Були визначені структурні складові види та функції банківського капіталу, а також запропоновані антикризові заходи щодо підвищення достатності капіталу банків, які представлені для їх використання на макро- та мікрорівнях та залежно в якій ситуації знаходиться банківська установа, або в стандартних умовах чи в умовах кризи, або в посткризовому стані. Ключові слова: банківський капітал, регулятивний капітал, «Базель-ІІІ», фінансова стійкість, Національний банк України, антикризові заходи, банківські установи.
37
Чизмар, І. І. "СИСТЕМНА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ КІБЕРСПОРТУ В УКРАЇНІ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 20 (1 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.20.2021.252853.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено специфіку системної формалізації процесів розвитку кіберспорту в Україні. За отриманими результатами виявлено значну кількість кіберспортсменів Dota2, CS:GO, що працюють поза клубною системою. Доведено потребу забезпечення розвиту клубної системи кіберспорту за дисциплінами Valve Corporation в Україні за рахунок заходів із техніко-економічного розвитку кіберспортивних клубів, максимізації їхніх доходів. Формалізація процесів розвитку кіберспорту за підсистемою Valve Corporation виявила формування ресурсів із розширення виробництва лише по кіберспортивних продуктах Dota2, CS:GO. За іншими іграми розробника/видавця формування ресурсів із розширення виробництва та значний розвиток малоймовірні. Для активізації процесів формування ресурсів із розширення виробництва за підсистемою Valve Corporation необхідне розширення функції прибутку. Формалізація процесів розвитку підсистеми кіберспортивних подій виявила, що незалежні турнірні оператори України орієнтовані на розширення виробництва кіберспортивного продукту Home Gameґ.
38
Ливдар, Марта, Ольга Чубка та Діана Фітяк. "ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ»". Економіка та суспільство, № 36 (22 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-36-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз абсолютних (чистого доходу від реалізації, чистого фінансового результату) та відносних (рентабельність капіталу (активу), рентабельність активів за прибутком до оподаткування і сплати відсотків, рентабельність власного капіталу, рентабельність продаж (реалізованої продукції) показників прибутковості АТ «Укрзалізниця» за 2018р. - 6 міс. 2021р.. Встановлено, що основними факторами впливу на зниження чистого доходу, виникнення збитку у 2020-2021рр. є зовнішні (екзогенні) фактори: скорочення попиту на послуги пасажиро- та вантажоперевезення внаслідок пандемії COVID -19. Проведено оцінку ймовірності банкрутства АТ «Укрзалізниця» за 2018р. – 6 міс.2021р. на основі трьох- та п’ятифакторних моделей Альтмана та функції О. Терещенка. Встановлено, що за функцією О. Терещенка у 2020 році для АТ «Укрзалізниця» існувала найбільша ймовірність банкрутства. Запропоновано для зменшення рівня банкрутства провести санаційні заходи.
39
Янковська, Вікторія, Ольга Телепнєва та Іван Кононов. "СЕМАНТИКА ПОНЯТТЯ «ЛОГІСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-104.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розкриттю сутності поняття «логістичний менеджмент», як важливій складовій управління підприємством. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття з точки зору різних авторів, нагальні проблеми управлінського процесу, суттєві умови ефективної роботи, розкриті спільні та відмінні риси в підходах до визначення даної економічної категорії; розроблено найбільш повне визначення поняття на основі розглянутих підходів; надати пропозиції щодо найбільш прийнятного терміну для позначення поняття «логістичний менеджмент». Доведено, що логістичний менеджмент, це об’єднання декількох управлінських функцій підприємства задля досягнення відповідних цілей та вирішення необхідних виробничих завдань з метою отримання прибутку. Окреслено, що логістичний менеджмент здійснюється відповідно до таких ключових концепцій, як: концепція загальних витрат, запобігання локальній субоптимізації та фінансові обміни.
40
Кириченко, Наталя, та Ганна Жосан. "ХАРАКТЕРИСТИКИ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА". Економіка та суспільство, № 33 (30 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-82.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено маркетингове середовище для торговельного підприємства в Херсонській області. Проаналізовано вплив факторів маркетингового середовища на діяльність Підприємства 1, зовнішнє середовище непрямого впливу Підприємства 1 за допомогою STEP-аналізу. Встановлено, що зовнішнє середовище Підприємство 1 має нейтральний вплив на діяльність підприємства, але в той же час з певним ухилом у бік негативного впливу. Визначено, що підприємство не має ефективної системи мотивації, єдиним її проявом можна вважати заробітну плату (преміювання). Також слабкий вік та освітній рівень працівників, що є наслідком того, що система відбору персоналу розвинена дуже слабо. Поняття атестації персоналу як таке відсутнє. Але, аналізуючи всі бізнес-процеси, не варто забувати, що Підприємство 1 не займається високотехнологічним виробництвом, до того ж навіть на досягнутому рівні розвиток підприємства є прибутковим, тобто виконує основну функцію комерційна організація – вона отримує прибуток. Тому загальний рівень розвитку внутрішніх бізнес-процесів Підприємства 1 можна оцінити як середній (нейтральний).
41
Сирота, Лілія. "КУЛЬТУРНА СФЕРА ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СУЧАСНОГО МІСТА". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості розвитку культури в сучасному місті та її роль в його економічному піднесенні. Акцентовано увагу на зміні парадигми розвитку міста в ХХІ ст. – від промислових до креативних. Говориться про зростання значення функцій міста, пов’язаних із рекреацією, проведенням вільного часу, культурним і науковим життям. Останні тенденції світової економіки підтверджують, що сфера культури, включаючи креативні індустрії, має значний економічний потенціал, який може позитивно вплинути на сталий розвиток міст за рахунок культурної економіки та економізації культури, а також галузевої реструктуризації та інноваційної модернізації економіки. Культурна діяльність, зорієнтована на різні верстви населення, зміцнює економічне становище міст завдяки широкому залученню населення, формування в нього гордості за своє рідне місто, увиразненню почуття належності до місця проживання; піднесення якості життя, збільшення кількості відвідування різних місць (культурний туризм) та залучення інвестицій, реалізації культурних проектів, розвитку галузей культури, що мають прямий вплив на економічне зростання великих населених пунктів (надання нових робочих місць, збільшення прибутків); створення позитивного іміджу та ідентичності міста.
42
Тіхонов, Г., Є. Кірілкін, Г. Шпанчук та В. Баталюк. "Підходи до застосування грейдингу в системі управління персоналом Збройних Сил України". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, 4 травня 2022, 135–38. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/135-138.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки завданням кожної організаційної структури є успішне функціонування на ринку праці та отримання максимального прибутку від своєї діяльності. Великі комерційні структури, з метою підвищення ефективності їх роботи через матеріальне стимулювання, застосовують систему ефективного розрахунку зарплати співробітникам та активно впроваджують систему оцінювання посад – грейдинг.
Грейдинг (англ. Grading) – угруповання посад за певними підставами (визначення “ваги”, класифікація) з метою побудови системи мотивації. Суть грейдингу – в зіставленні внутрішньої значущості посад для організації (внутрішня цінність) з цінністю цієї роботи на ринку (зовнішня цінність).
Грейд – це група посад, що мають приблизно однакову цінність для організації.
На основі аналізу результатів досліджень, висвітлених у відкритих джерелах, обґрунтовано підходи до застосування грейдингу в системі управління персоналом Збройних Сил України.
Персонал є однією зі складових функціонування будь-якого суб’єкта управління. Тому однією з головних функцій в управлінні персоналом є мотивація, яка сприяє залученню кожної особистості на фоні своїх досягнень внести найбільший вклад в успіх організації.
Підходи до системи грейдів. Грейдинг розуміє оцінювання посадових позицій у практиці управління персоналом та використовується у двох основних значеннях:
Грейдинг посад або робіт – відбувається оцінювання посад та їх ранжирування незалежно від того, який працівник займає кожну з них.
Грейдинг робітників – оцінюються та розподіляються по грейдам працівники особисто.
Застосування грейдування у системі мотивації дасть змогу отримати додаткові результати, а саме:
точне визначення паспорту посади;
рівень відповідальності особи;
самостійність та складність виконання завдань посади;
характер робіт, що визначають зміст службових обов’язків;
перегляд існуючих посадових обов’язків;
адекватні та чітко прописані посадові інструкції;
отримання балансу між утриманням особового складу, виплачуючи їм конкурентоспроможну винагороду за працю.
43
Оліфіра, Лариса, та Людмила Бобова. "Особливості соціокультурної адаптації іноземних студентів". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics 10, № 19 (27 листопада 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Нині кожен заклад вищої освіти зацікавлений у залученні іноземних студентів, адже це дає фінансовий прибуток, формує позитивний імідж держави, створює її потужне лобі на міжнародній арені.
Але сьогодні вкрай важливо, поруч зі створенням належної освітньої бази та гарантуванням безпечного перебування іноземних студентів на території України, створити ефективну методику соціокультурної адаптації студентів-іноземців. Це дасть змогу їм глибше наблизитися до нашої культури, традицій і цінностей, створить сприятливі умови перебування в Україні, сприятиме здобуттю якісної освіти, що в перспективі вплине на збільшення притоку іноземних студентів.
У статті розглянуто проблему соціокультурної адаптації іноземних студентів. Виокремлено основні напрямки вивчення, пов'язані з сутністю понять адаптація. Адаптація розглядається як сукупність пристосувальних реакцій, які передбачають активне освоєння середовища, його зміну і створення таких умов, які будуть необхідні для подальшої успішної діяльності.
Підтримується думка, що процес адаптації не буває закінченим і триває упродовж всього перебування індивіда у чужому середовищі.
Розглянуто поняття соціальної адаптації, під яким розуміється властивість соціального суб'єкта і його соціально значущі дії спрямовані, насамперед, до змін у своїй структурі «Я», вчинках, а також в перетворенні навколишнього середовища.
Висвітлено етапи соціокультурної адаптації студентів-іноземців, а саме: «медовий місяць», період «кризи», період «відновлення» та «пристосування». Звернуто увагу, що кожен із цих етапів має вирішальний вплив на наступний, що вдаліше пройде попередній, то легшим буде наступний. Окреслено зміст зазначених етапів.
Досліджено функції соціокультурної адаптації, до яких віднесено прикладну, адаптаційну, інтегративну, орієнтаційну, статусну, рольову.
Обґрунтовано особливості соціокультурної адаптації щодо впливу на неї різних чинників, а саме: макросоціальних, пов'язаних з життям індивіда, індивідуальних.
Ключові слова: адаптація, соціокультурна адаптація, етапи адаптації, іноземні студенти.