Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Функції організму.
Статті в журналах з теми "Функції організму"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Функції організму".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шідловський, В. О., О. В. Шідловський, В. В. Кравців, Г. П. Гаплик та О. Г. Нецюк. "ВПЛИВ АВТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ (огляд літератури та власні дані)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 178–83. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12222.
Повний текст джерелаАнотація:
Зниження гормональної функції ЩЗ – гіпотиреоз – є одним із основних і небезпечних для організму ускладнень автоімунного тиреоїдиту (АІТ). Одним із провідних негативних впливів гіпотиреозу на організм є високий ризик серцево-судинних захворювань.
Мета – вивчити вплив АІТ із незміненою функцією ЩЗ та у випадках гіпотиреозу середньої тяжкості на показники артеріального тиску та структуру серця.
Матеріал і методи. Обстежено 78 хворих на АІТ та 27 здорових осіб у якості контролю. Вивчали гормональну функцію щитоподібної залози, анатомічні особливості та функцію серцевого м᾽яза за даними ехокардіоскопії та показники артеріального тиску.
Результати. У хворих на АІТ визначається діастолічний тиск достовірно вищий, ніж у групі контролю. Встановлені виражені і достовірні зміни структури і функції лівого шлуночка, які, з урахуванням показників артеріального тиску, можна розцінювати як прояви діастолічної гіпертензії. На її прояви вказують збільшення м᾽язової маси та індексу м᾽язової маси лівого шлуночка, товщини міжшлуночкової перегородки. При цьому відмічається зменшення показників фракції викиду.
Висновки. У хворих на АІТ, порівняно зі здоровими, структура і функція лівого шлуночка порушені. Ці зміни є достовірними в усіх випадках АІТ, проте більш виражені і вагомі в разі АІТ з гіпотирезом середньої тяжкості.
Питання впливу АІТ на серце і ССС до кінця не вивчені. Заслуговують на увагу механізми розвитку діастолічної гіпертензії при АІТ, її запобігання і лікування, особливо у випадках еутиреоїдної функції ЩЗ.
2
Дзьордзьо, Ю. Р., С. М. Андрейчин та У. О. Мудра. "ПОРУШЕННЯ СИНТЕЗУ І ФУНКЦІЇ СИРОВАТКОВОГО АЛЬБУМІНУ ПРИ РІЗНИХ ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНАХ ОРГАНІЗМУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12504.
Повний текст джерелаАнотація:
В огляді висвітлені дані сучасної літератури про патологічні зміни метаболізму та функції сироваткового альбуміну при різних захворюваннях і патологічних станах.
Мета – провести аналіз публікацій про порушення функції сироваткового альбуміну та їх вплив на організм, а також показати перспективу подальших досліджень у даній сфері.
Матеріал і методи. У дослідженні використано бібліосистематичний та аналітичний методи. Проведено огляд та аналіз сучасної літератури в базах Medline та PubMed.
Результати. Коротко висвітлено сучасні уявлення про синтез і функції людського сироваткового альбуміну, причини збільшення та зменшення його концентрації в плазмі крові, кількісні й якісні зміни при різних патологічних станах. Висвітлено останні дані літератури про транспортні та антиоксидантні властивості альбуміну, його структурні зміни.
Висновки. Поширеність альбуміну в людському організмі і різноманіття його функцій обумовлює важливість впливу різних патологічних процесів на його метаболізм. Основними факторами, що викликають зміни в метаболізмі альбуміну, є захворювання, що призводять до порушення його утворення, збільшення втрати, перерозподіл між тканинами, а також структурні зміни, що впливають на функції цього білка.
3
Liubovych, O. Ye, та I. M. Klishch. "СТАН ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ В ДИНАМІЦІ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ТЛІ ГІПОТИРЕОЗУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (24 квітня 2019): 106–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10058.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрес є відображенням всіх адаптивних реакцій організму, неспецифічних біологічних феноменів, що виникають у відповідь на дію різних подразників і спрямовані на реалізацію пристосувальних механізмів, адаптують організм до стресового впливу. Важливе місце в реалізації адаптивно-пристосувальних реакцій організму посідають гормони щитоподібної залози, які здатні мобілізувати резерви організму для усунення пошкоджень, викликаних дією стресового чинника. Тиреоїдна вісь закономірно втягується в процеси адаптації організму до дії надзвичайних подразників. Однак самі зміни тиреоїдної функції при стресі й адаптації не дозволяють оцінити значення тиреоїдних гормонів у пристосувальних реакціях. Необхідно провести комплексне дослідження гормонального спектра та стану ендогенної інтоксикації в організмі експериментальних тварин зі зміненим тиреоїдним статусом в умовах додаткових стресових впливів різної природи.
Мета – вивчення показників ендогенної інтоксикації при іммобілізаційному стресі у щурів з експериментальним гіпотиреозом.
Матеріал і методи. Гіпотиреоз моделювали щоденним введенням per os тиреостатика мерказолілу («Здоров'я», Україна) у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Гострий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом привʼязування піддослідних щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухливості голови тривалістю 3 години. Для дослідження концентрації йодовмісних гормонів щитоподібної залози, показників ендогенної інтоксикації та активності катаболічних процесів використано спектрофотометричні та імуноферментні методи.
Результати. Встановлено, що за умов дефіциту йодовмісних гормонів щитоподібної залози показники ендотоксикозу суттєво вищі, ніж у тварин без змодельованої патології. При дослідженні впливу іммобілізаційного стресу на показники ендогенної інтоксикації встановлено, що на стадії тривоги розвитку стрес-реакції в еутиреоїдних тварин показники молекул середньої маси, еритроцитарний індекс інтоксикації та вміст циркулюючих імунних комплексів зростають, що вказує на посилення ендотоксикозу. На стадії резистентності відбувається певна стабілізація цих процесів. Однак при тривалому стресі (стадія виснаження) ступінь ендотоксикозу знову достовірно зростає, що свідчить про зниження резервних функцій організму.
У тварин із гіпотиреозом має місце поступове достовірне зростання ендотоксикозу на усіх стадіях розвитку стрес-реакції з максимумом на стадії виснаження.
Висновок. На тлі гіпотиреозу спостерігається більш інтенсивне, ніж в еутиреоїдних тварин, зростання ступеня ендотоксикозу на усіх стадіях розвитку стрес-реакції.
4
Кутузова, Л. Г., та М. І. Марущак. "СОН ЯК РЕГУЛЯТОР ЗДОРОВ’Я ОРГАНІЗМУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 123–25. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12097.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Сон є важливим фізіологічним процесом, тому його порушення негативно впливає на фізичне та психологічне здоров’я. В останні роки сонливість та проблеми зі сном є ендемічними серед населення.
Мета дослідження – проаналізувати сучасні дані щодо функції сну в нормі та за умови порушень сну.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети було проаналізовано наукову літературу за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Internet», ключовими словами були «функції сну», «порушення сну».
Результати. Відновлення сну асоціюється з поліпшенням фізичних, когнітивних та психологічних показників. Під час сну відбуваються множинні процеси росту та гомеостазу. Сон також впливає на імунні процеси. Адаптивні імунні клітини відіграють значну роль у пластичності мозку. Так само імунні клітини важливі для загоєння ран та ангіогенезу. Підвищений рівень циркулюючого кортизолу, пов’язаний з недосипанням, пов’язаний із запізненням загоєння ран та підвищеним ризиком тяжкої інфекції. Гормон росту та секреція пролактину збільшуються під час сну для сприяння анаболізму протеїнів. І навпаки, підвищення рівня продукції кортикостероїдів, пов’язане з недосипанням, пов’язане з катаболізмом протеїнів та збільшенням витрат енергії. Нейрокогнітивні та психологічні процеси зростають під час сну. На кодування та консолідацію пам’яті впливає порушення сну. Сон відіграє роль в афективній реактивності, яка також модулює пам’ять. Достатній сон необхідний для процесів пам’яті, які часто страждають при неврологічних захворюваннях та травмах. Особи, які мають розлади сну, також мають підвищений ризик депресії. Порушення сну та психічні розлади мають двосторонні взаємозв’язки. Скорочена тривалість сну асоціюється з підвищеним ризиком летального наслідку від ішемічної хвороби серця або інсульту.
Висновки. Порушення сну часто виникають у результаті захворювань організму, що, у свою чергу, веде до поглиблення розладів сну.
5
Лісенчук, Геннадій, Валерiя Тищенко, Лейбо Ван та Катерина Шеховцова. "Напрями удосконалення технології поточного управління у футболі". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.31-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті подано аналіз та узагальнення закономірностей протікання відновних процесів після календарної гри у футболістів, які виконують функцію нападаючих. Мета. Визначити особливості протікання відновних процесів в організмі футболістів у постзмагальних мікроциклах, та на основі цього визначити доцільність використання контрольних показників в умовах поточного контролю. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, протоколів і відеозаписів, методи математичної статистики. Результати. Програма тестування складалася з двох блоків показників швидкісних і швидкісно-силових компонентів рухової функції 21 футболіста високої кваліфікації та проводилася відразу після гри, через 24, 48 і 72 год. До першого блоку тестів було включено біг на 20 м, 30 м з ходу; показники різниці часу в бігу на 20 м і 30 м з ходу. До другого блоку – п’ятиразовий стрибок у довжину з місця; стрибок угору з місця з помахом рук; динамометрія м’язів-розгиначів ніг у статичному і динамічному режимах. У цих тестах розраховували відносні показники сили. Засвідчено специфічні особливості поточного управління у зв’язку з урахуванням особливостей реакцій організму спортсменів на змагальні навантаження. У постзмагальних мікроциклах у нападаючих відмічається істотне зниження спеціальної роботоздатності за переважної більшості досліджуваних показників. Дані, отримані на основі теоретичних знань і підкріплені практичними показниками за результатами вивчення реакції організму футболістів, що характеризують швидкісні і швидкісно-силові компоненти моторики, дозволили визначити особливості протікання відновних процесів в організмі футболістів після календарної гри, які можна використовувати під час планування й управління навчально-тренувальним процесом.
Ключові слова: футбол, нападаючі, швидкісні показники, швидкісно-силові показники,постзмагальні мікроцикли.
6
Ключко, О. М. "МЕДИЧНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ІЗ ЗАХИСТОМ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (22 червня 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11126.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати розробки нової медичної інформаційної системи на основі баз даних для моніторингу ряду показників стану здоров'я населення. Інформаційна система розроблена нами для моніторингу в часі ряду біохімічних та інших чисельних показників, що характеризують стан організму обстежуваної особи в умовах тих територій українського Полісся, що зазнали екологічного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Система є мережевою, Інтернет-базованою, містить ряд взаємопов'язаних електронних баз упорядкованих даних із відповідним виводом цієї інформації на монітори, в тому числі даних біохімічної лабораторії щодо наявності речовин-забруцню-вачів довкілля в організмі. Передбачена можливість попереднього автоматизованого аналізу даних, а також захист персональних даних пацієнтів та інших обстежених осіб за допомогою оригінальної розробки електронного апаратного ключа. Наведено інформацію про структуру розробленої системи, її функції та функції деяких її найважливіших блоків, зразки розробленого авторами програмного забезпечення та засобів захисту інформації.
7
Liubovych, O. E., та I. M. Klishch. "ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ І БІЛКОВОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ В ДИНАМІЦІ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ТЛІ ГІПОТИРЕОЗУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (31 січня 2019): 24–30. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9784.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Стрес є відображенням eсіх адаптивних реакцій організму, неспецифічних біологічних феноменів, що виникають у відповідь на дію різних подразників і спрямовані на реалізацію пристосувальних механізмів, адаптовують організм до стресового впливу. Важливе місце в реалізації адаптивно-пристосувальних реакцій організму посідають гормони щитоподібної залози, які здатні мобілізувати резерви організму для усунення ушкоджень, викликаних дією стресового чинника. Тиреоїдна вісь закономірно втягується в процеси адаптації організму до дії надзвичайних подразників. Однак самі зміни тиреоїдної функції при стресі й адаптації не дозволяють оцінити значення тиреоїдних гормонів у пристосувальних реакціях. Необхідне комплексне дослідження гормонального спектра і стану окисно-відновних процесів в організмі експериментальних тварин зі зміненим тиреоїдним статусом за умов додаткових стресових впливів різної природи.
Мета дослідження – вивчити інтенсивність процесів ліпідної і білкової пероксидації при іммобілізаційному стресі в щурів з експериментальним гіпотиреозом.
Методи дослідження. Гіпотиреоз моделювали, щоденно вводячи тваринам per os тиреостатик мерказоліл (“Здоров’я”, Україна) у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Гострий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом прив’язування піддослідних щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухомості голови тривалістю 3 год. Для дослідження концентрації йодовмісних гормонів щитоподібної залози, активності процесів ліпідної і білкової пероксидації використовували спектрофотометричні та імуноферментні методи.
Результати й обговорення. За умов дефіциту йодовмісних гормонів щитоподібної залози активність вільнорадикального окиснення ліпідів і білків була достовірно нижчою, ніж у тварин без змодельованої патології. При дослідженні впливу іммобілізаційного стресу на показники ліпідної і білкової пероксидації встановлено, що на стадії тривоги розвитку стрес-реакції в евтиреоїдних тварин показники пероксидного окиснення ліпідів та білків зростали, що вказувало на посилення активності вільнорикальних процесів. На стадії резистентності відбувалась стабілізація активності вільнорадикальних процесів. Однак при тривалому стресі (стадія виснаження) активність вільнорадикальних процесів знову достовірно підвищувалась, що свідчило про виснаження захисного резерву антиоксидантної системи. У тварин з гіпотиреозом поступово достовірно зростала інтенсивність процесів ліпідної і білкової пероксидації на всіх стадіях розвитку стрес-реакції з максимумом на стадії виснаження.
Висновок. На тлі гіпотиреозу спостерігають більш інтенсивне, ніж в евтиреоїдних тварин, зростання інтенсивності процесів білкової та ліпідної пероксидації на всіх стадіях розвитку стрес-реакції.
8
Titorchuk, V. S., та Y. O. Naumova. "ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ". Медсестринство, № 4 (10 березня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.4.11877.
Повний текст джерела
9
Усенко, С. О., А. С. Сябро, В. І. Березницький, Є. В. Чухліб, В. Г. Слинько та О. І. Мироненко. "НОВІТНІ АСПЕКТИ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ СВИНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 126–33. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлені сучасні уявлення щодо мінерального живлення свиней. Викладено новітні дані щодо впливу мікроелементів на фізіологічні процеси в організмі через активність ензимів, гормонів та ві-тамінів. Встановлено, що мікроелементи беруть участь у біосинтезі білків, нуклеїнових кислот, за-безпечують ліпідний обмін та синтез окремих гормонів щитоподібної, підшлункової залози та гіпофіза. Виявлено, що залізо, цинк, мідь, селен та магній мають істотний вплив на продуктивність тварин та особливу роль відіграють у репродуктивній здатності свиноматок. При недостатньому або надмірному вмісті мінеральних речовин у раціоні, спостерігається зниження життєвих та від-творювальних функцій тваринного організму. Розглянуто нові напрями мінерального живлення сви-ней та виявлено, що на відмінну від солей металів хелатні сполуки мікроелементів у травному каналі краще взаємодіють з біологічно активними речовинами корму, мають нижчу токсичність та май-же повністю всмоктуються в кишечнику, зберігаючи свої властивості. Різноманітні розміри та фо-рми наночастинок підсилюють їх здатність зв'язуватися з білками, нуклеїновими кислотами, прони-кати у клітинні органели, вбудовуватися в мембрани і, таким чином, більш ефективно впливати на функції біоструктур. Це дає змогу зменшити дози введення до організму солей мікроелементів, що запобігає забрудненню навколишнього середовища металами. Встановлено, що завдяки широкому спектру дії хелатних сполук мікроелементів істотно покращуються показники відтворювальної фу-нкції: у свиноматок підвищується багатоплідність, великоплідність, збільшується маса гнізда та молочність, покращується збереженість поросят до та після відлучення; у кнурів-плідників підви-щується рухливість, виживаність та терморезистентність сперміїв, що сприяє придатності спер-ми до тривалого зберігання. Включення до раціонів хелатних мікроелементів сприяє збільшенню жи-вої маси свиней, підвищенню забійного виходу та покращенню фізико-хімічних властивостей м’яса.
10
ТІТАРЕНКО, Світлана, та Юлія БАБАЧУК. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Початковою ланкою системи фізичного виховання підростаючих поколінь є фізичне виховання дітей у закладах дошкільної освіти. Основи особистої фізичної культури, фундамент здоров’я, фізичного розвитку та мотивація здорового способу життя закладаються у кожної людини в дошкільний період, є важливою передумовою для забезпечення фізичної дієздатності, гармонійного розвитку і вдосконалення рухових навичок. Визначено, що основні рухи людини починають формуватися в дошкільному віці і вдосконалюються протягом життя шляхом нагромадження індивідуального досвіду. Проблема рухової діяльності дітей дошкільного віку нерозривно пов’язана з особливостями їхнього вікового розвитку і функціональними можливостями дитячого організму. Відомо, що організм дитини безперервно розвивається, причому рівень і темпи цього розвитку в різні періоди неоднакові. Періоди посиленого росту змінюються його уповільненням. Для кожного періоду онтогенезу характерні свої специфічні анатомо-фізіологічні особливості. Відмінності між віковими групами визначаються не тільки кількісними, але і якісними особливостями морфологічних структур і функціональних ознак окремих органів систем і всього організму загалом. У процесі вікового розвитку організм людини зазнає найрізноманітніших змін: хімічних, морфологічних, фізичних і функціональних. Вікові зміни визначаються ходом інтенсивних процесів обміну речовин і енергії, а також підвищенням тонусу скелетної мускулатури. Обґрунтовано, що фізичний розвиток дитини як комплекс морфофункціональних ознак, які характеризують віковий рівень біологічного розвитку, має велике тактичне значення в процесі фізичного виховання, тому що дозволяє вирішувати питання спортивної орієнтації і вибору, регламентувати певне нормування фізичних навантажень. Встановлено, що дошкільний вік є ключовим у становленні і розвитку рухової функції. Важливе значення для успішного формування рухових навичок у дітей дошкільного віку має врахування вікових особливостей та функціональної готовності дітей до рухової діяльності.
11
Grushko, V. С. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ У СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПІСЛЯ ЗМАГАЛЬНОГО ПЕРІОДУ". Вісник наукових досліджень, № 3 (18 жовтня 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9450.
Повний текст джерелаАнотація:
У процесі інтенсивної м’язової діяльності й адаптації до неї виникає перебудова в роботі усіх систем і органів, а також організму в цілому. Адаптація до фізичних навантажень визначається різноманітними функціями печінки, які забезпечують і дотримують високу працездатність спортсменів вищої професійної майстерності.
Мета дослідження – вивчити стан печінкового метаболізму в спортсменів високої професійної майстерності у період максимальних фізичних навантажень.
Матеріали і методи. З дотриманням принципів біоетики та деонтології на базі фізкультурного диспансеру було обстежено 32 практично здорових осіб і 34 спортсменів-біатлоністів високої професійної майстерності. При дослідженні використали наступні методи діагностики: імунотурбідиметричний, колориметричний ферментний, непрямий 2-ступеневий хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA), проточну цитофлуориметрію і моноклональні антитіла.
Результати досліджень та їх обговорення. Визначені біохімічні показники функції печінки у спортсменів вищої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень.
Висновки. Отримані дані свідчать про негативний вплив надмірних фізичних навантажень на функцію печінки.
12
Gerasymenko, A. S. "Ендопротезування кульшових та колінних суглобів у хворих на ревматоїдний артрит при їх одночасному ураженні". TRAUMA 15, № 3 (1 травня 2014): 102–7. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.15.2014.81641.
Повний текст джерелаАнотація:
Ревматоїдний артрит (РА) розглядається як автоімунне захворювання організму, в основі якого лежить системне прогресуюче ураження сполучної тканини з переважним залученням суглобів, що призводить до їх руйнування та втрати ними функції. РА належить до найбільш поширених та тяжких хронічних запальних захворювань людини, його перебіг визначається зміною різних за ступенем тяжкості загострень та більш або менш тривалих періодів ремісії [1, 2], що за відсутності ефективної терапії призводить до швидкої інвалідизації та скорочення життя пацієнтів [3–5].
13
Kozyavkina, O. V., N. V. Kozyavkina, M. S. Hordiyevych, T. V. Voloshyn, V. L. Lysovych, V. Y. Babelyuk, H. I. Dubkova та ін. "ПРОГНОЗУВАННЯ ЗМІН МОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ РУК ВНАСЛІДОК ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ КОЗЯВКІНА® У ДІТЕЙ ІЗ СПАСТИЧНОЮ ФОРМОЮ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛІЧУ ЗА ЇХ ПОЧАТКОВИМ РІВНЕМ, А ТАКОЖ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЕЕГ, ВСР ТА ГРВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (22 січня 2019): 17–35. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9732.
Повний текст джерелаАнотація:
Раніше ми повідомляли, що у дітей із спастичною формою церебрального паралічу (CФЦП) після двотижневого курсу реабілітації методом Козявкіна© тести на моторну функцію рук змінювалися неоднозначно (у 11 із 14 поліпшувались, проте у 3 погіршувалися), і такі зміни супроводжувалися різноспрямованими змінами низки параметрів ЕЕГ, варіабельності ритму серця (ВРС) та газорорядної візуалізації (ГРВ).
Мета дослідження – виявити особливості змін параметрів ЕЕГ, ВРС і ГРВ у дітей зі сприятливими і несприятливими змінами параметрів моторної функції рук, а також з’ясувати можливість передбачити характер змін моторної функції рук за сукупністю початкових параметрів організму.
Матеріал і методи. Об'єктом спостереження було 14 дітей (6 дівчаток та 8 хлопчиків) у віці 8–15 років з СФЦП. Стан моторного розвитку за шкалою GMFCS був на рівні II÷IV. Функціональний стан рук за шкалою MACS був на рівні II÷III. Оцінка функції рук здійснювалася за допомогою динамометрії (D), тесту «коробка і блоки» (BB) та тесту «дев'ять лунок і кілків» (NHP). Ми реєстрували також компоненти м'язового тонусу за допомогою пристрою «NeuroFlexor» (Aggero MedTech AB, Швеція), параметри ВРС та EEГ одночасно за допомогою апаратно-програмних комплексів «Cardiolab + VSR» та «NeuroCom Standard» (ХАІ Медика, Харків, Україна), а також параметри ГРВ «GDV Chamber» («Biotechprogress», СПб, РФ).
Результати. Методом дискримінантного аналізу з’ясовано, що прогнозування лише за статтю, шкалою MACS, ВВ тестом лівої руки і в’язкою компонентою м'язового тонусу, попри безпомилковість, все ж недостатньо надійне (квадрат віддалі Mahalanobis D2M між кластерами 6,85; p=0,208). Натомість дискримінантна модель на основі 7 параметрів ЕЕГ і ULF смуги ВРС вже цілком надійна (D2M=116; p=0,011). Додаткове включення у модель параметра ГРВ веде до подальшого підвищення надійності прогнозу (D2M=222; p=0,011), котра сягає максимуму при врахуванні ВВ тесту правої руки (D2M=262; p=0,002).
Висновок. Характер змін параметрів моторної функції рук внаслідок курсу реабілітації методом Козявкіна© кондиціонується як їх початковим рівнем, так і сукупністю параметрів ЕЕ, ВРС і ГРВ і піддається надійному прогнозуванню.
14
Гончаренко, М. С., Т. П. Камнєва та В. П. Титар. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ТАКТИЛЬНОГО КОЛЬОРОСПРИЙНЯТТЯ НА СТАН ЕНЕРГОІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ З ПАТОЛОГІЄЮ ЗОРУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 27–43. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-27-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна людина активно користується телевізором, мобільним телефоном, комп’ютером, через що зростає навантаження на зоровий апарат. Це призводить до погіршення або втрати зору. Також зорові функції знижуються внаслідок перевантаження у школярів та студентів, а також у людей похилого віку. Тому дослідження особливостей функціонування зорового апарату людини у наш час є актуальними.
У світі існує гіпотеза про наявність альтернативного каналу прийому та передачі інформації – так званого «шкірного зору».
Співробітниками кафедри валеології та лабораторії радіо- та оптичної голографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна проведені роботи з дослідження стану енергоінформаційної складової здоров'я дітей з патологіями зору, які навчаються у гімназії імені В. Г. Короленка, а також вивчення впливу занять з пробудження тактильного шкірно-оптичного кольоросприйняття шляхом механічної взаємодії кінчиків пальців рук дітей з кольоровими паперовими листками однакової структури.
Дослідження параметрів енергообміну дітей здійснювалося методом скринінгової енергоінформаційної адаптометрії голографічної матриці в початковому стані і після заняття.
У статті наведені результати дослідження особливостей стану енергоінформаційної складової організму учнів з патологією зору, які вказують на наявність енергоінформаційного зв’язку між активними точками рук і зоровим центрами, про що свідчить активація лобного енергетичного центру під час механічного подразнення шкіри кінчиків пальців рук дітей з вадами зору. Дані дослідження підтверджують гіпотезу про наявність такого феномена як «шкірний зір.
Дослідження виявило наявність гармонізуючої, оздоровчої дії заняття з пробудження тактильного шкірно-оптичного кольоросприйняття на організм, на інтелектуальні можливості дітей з вадами зору.
Ключові слова: адаптація, діти з вадами зору, енергоінформаційна складова здоров’я, енергоресурс організму, енергообмін, енергетичний центр.
15
Bodnya, K. I., та S. S. Kotsyna. "Шкірні прояви захворювання у пацієнтів із хронічним набутим токсоплазмозом". ACTUAL INFECTOLOGY, № 2.03 (1 квітня 2014): 21–23. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.2.03.2014.82329.
Повний текст джерелаАнотація:
Хронічний токсоплазмоз у стані ремісії є одним із найпоширеніших інфекційних захворювань людини, однак було прийнято вважати, що, за винятком випадків спадкової передачі, він має безсимптомний перебіг. Спостереження за змінами в поведінці, репродуктивної функції в пацієнтів із токсоплазмозом призвели до перегляду ставлення до цієї патології. Останні відомості про метаболізм гормонів у печінці, вплив токсоплазми на клітини організму людини та вірулентність паразита відкрили нові аспекти в патофізіології інвазії. Наголошено на необхідності розробки нових критеріїв розвитку ускладнень токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб і можливості корекції цього стану.
16
Sokolova, L. K., V. M. Pushkarev та M. D. Tronko. "L-аргінін у нормі та патології". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 373–85. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.373.
Повний текст джерелаАнотація:
L-аргінін — умовно незамінна амінокислота, яка є клітинним регулятором багатьох життєво важливих функцій організму. Він бере участь у регуляції тонусу гладеньком’язового компонента стінки судин, бронхів, кишечника. L-аргінін є субстратом для синтази оксиду азоту (NOS), яка продукує оксидазоту (NO). NO, що утворюється в ендотелії судин, відповідає за релаксацію гладеньких м’язів і необхідний для зниження артеріального тиску. L-аргінін має високий функціональний пріоритет у продукції NO, а отже, у фізіології серцево-судинної та цереброваскулярної систем. L-аргінін може зменшувати ожиріння, знижувати артеріальний тиск, пригнічувати окислювальні процеси та нормалізувати ендотеліальну дисфункцію, сприяючи ремісії за діабету 2-го типу. L-аргінін також використовується клітинами імунної системи, може знижувати рівень інфікування, надто за порушеня імунної функції. L-аргінін уповільнює старіння, пригнічує агрегацію тромбоцитів, регулює множинні метаболічні шляхи, пов’язані з метаболізмом жирних кислот, глюкози, амінокислот і білків. Тому слід враховувати терапевтичний потенціал L-аргініну та продовжувати вивчення можливостей його використання як перспективного препарату за прогресування судинної дисфункції, пов’язаної зі старінням, діабетом і серцево-судинними захворюваннями.
17
Семерунчик, А. Д. "Зміни вмісту глюкози в сироватці крові корів упродовж вагітності та в післяродовий період". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2013): 185–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.40.
Повний текст джерелаАнотація:
Біохімічні показники сироватки крові тварин, як показник стану обміну речовин в організмі, мо-жуть слугувати маркерами порушення відтворю-вальної функції у тварин. Наведено динаміку коли-вань рівня глюкози у сироватці крові в період вагі-тності та післяродовий період у корів різного віку. Встановлено підвищення рівня вмісту глюкози від-носно верхньої фізіологічної межі в сироватці крові тільних корів, що обумовлено активуванням енерґетичного обміну організму матері. Зниження глюкози в сироватці крові в післяродовий період до фізіологічних меж вказує повернення тварини до не вагітного стану.
Biochemical parameters of blood serum of animals as an indicator of the body's metabolism may serve as markers of reproductive function disorders in animals. A dynamics of fluctuations in the level of glucose in the blood serum during pregnancy and postpartum period in cows of all ages is given. The increasing level of glucose relative to the upper limit of physiological serum of incalvers, due to activation of energy of metabolism of the mother is determined. Reduction of glucose in the blood serum in postnatal period to physiological limits indicates return the animal to the non-pregnant state.
18
Мішин, Максим, Ірина Петренко та Андрій Кийко. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ 10-11-РІЧНИХ СПОРТСМЕНІВ З ВАДАМИ СЛУХУ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ДЖИУ-ДЖИТСУ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити зміни рівня фізичної підготовленості спортсменів 10-11 років з вадами слуху під впливом занять джиу-джитсу. Матеріал і методи: у досліджені брали участь 12 юних спортсменів з вадами слуху (10-11 років) – представники Полтавського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» Полтавської обласної ради. Дослідження проводилося на базі спортивної зали Полтавського навчального центру ТСОУ з вересня 2019 року по лютий 2020 року. Для вирішення поставлених завдань дослідження використовувався наступний комплекс методів: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Визначення зміни рівня фізичної підготовленості юних спортсменів з вадами слуху, які займаються джиу-джитсу, протягом експерименту, проводилося за допомогою блоку контрольних тестів. Результати: за допомогою порівняльного аналізу середніх показників тестувань виявлено статистично достовірний приріст результатів: швидкісно-силових якостей («стрибок у довжину з місця»; (t=7,24); силових якостей («згинання і розгинання рук в упорі лежачи»; t=7,19, «підтягування на перекладені»; t=5,93); швидкості («біг на 30 м»; t=6,63); спритності та координаційних здібностей («човниковий біг 4х9 м»; t=6,46); гнучкості («нахил тулуба вперед з положення сидячи»; t=5,00). Висновки: побудова тренувальних занять з урахуванням специфічних особливостей спортсменів з вадами слуху, а саме застосування акробатичних вправ в підготовчій частині занять та використання спеціальних засобів корекції функцій організму, корекції і розвитку координаційних здібностей; корекції функції рівноваги; корекції вестибулярної функції, сприяло створенню умов для поліпшення фізичної підготовленості дітей 10-11 років, які займаються джиу-джитсу. Ключові слова джиу-джитсу, юні спортсмени, фізична підготовка, спортсмени з вадами слуху.
19
Tronko, M. D., O. I. Kovzun та V. M. Pushkarev. "Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи". Endokrynologia 26, № 4 (28 грудня 2021): 376–95. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-4.376.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками завдяки досягненням сучасної біології в медицині з’явився й інтенсивно розвивається новий напрямок, який одержав назву регенеративна медицина. Основною метою регенеративної медицини є відновлення структури та функцій відсутніх чи пошкоджених клітин, тканин або органів людини для відтворення їхньої нормальної функції. Концептуально регенеративна медицина заснована на використанні для відновлення організму його власних ресурсів. Використання стовбурових клітин (СК) — один із найперспективніших напрямків розвитку сучасної медицини. Одержані дані свідчать про ефективність застосування СК для лікування низки тяжких, зокрема й ендокринних, захворювань. Гормональна замісна терапія ендокринних порушень не може відтворити складну метаболічну взаємодію гормонів. Трансплантація органів або клітин є більш фізіологічним підходом до лікування ендокринних захворювань. Серед актуальних проблем одне із важливих місць займає патологія щитоподібної залози (ЩЗ). Отримані дані щодо властивостей СК, які культивують за сучасними технологіями, відкрили можливість їхнього застосування для комплексного лікування тиреоїдної патології. Алотрансплантацію культивованих клітин паращитоподібних залоз (ПЩЗ) можна розглядати як альтернативу до застосування вітаміну D3 і кальцію при лікуванні гіпопаратиреозу. Проблема лікування хронічної надниркової недостатності також далека від остаточного вирішення. Альтернативою лікування гіпокортицизму може стати метод трансплантації органних культур надниркових залоз, який продемонстрував досить високу клінічну ефективність. Гіпогонадизм у чоловіків визначається як зниження рівня тестостерону в сироватці крові в поєднанні з характерними симптомами. Найчастіше гіпогонадизм асоціюється з цукровим діабетом (ЦД), ожирінням та метаболічним синдромом. Доведено, що клітинна терапія з використанням автологічних клітин строми кісткового мозку в комплексі з лікуванням ЦД та заходами, спрямованими на нормалізацію маси тіла, сприяє відновленню показників еректильної функції та концентрації загального тестостерону в крові.
20
Zuyev, K. O. "Роль вісцеральної жирової тканини у розвитку гормонально-метаболічних порушень у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 4.60 (15 липня 2014): 57–62. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.4.60.2014.76684.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подані результати дослідження рівня адипокінів (лептину та адипонектину), а також резистентності до інсуліну та секреторної активності β-клітин підшлункової залози залежно від кількості жирової тканини в організмі й типу її розподілу, що вивчався за допомогою двофотонної рентгенівської абсобціометрії, у 106 пацієнтів (50 чоловіків і 56 жінок віком 55,90 ± 2,15 року) із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, ожирінням та артеріальною гіпертензією порівняно з контрольною групою обстежуваних (без ЦД, ожиріння й артеріальної гіпертензії). Було показано, що надлишкова кількість жирової тканини у хворих на ЦД 2-го типу справляє вплив на розвиток гормонально-метаболічних порушень, що пов’язано з особливостями продукції адипокінів. Було виявлено, що гіперпродукція лептину жировою тканиною та зниження базального рівня адипонектину при ожирінні створюють передумови до зниження чутливості клітин-мішеней до інсулін-опосередкованого засвоєння глюкози, перенапруження й подальшого виснаження секреторної функції β-клітин підшлункової залози, а також до підтримання стійкого стану резистентності до інсуліну та зміщення гомеостазу глюкози в напрямку переважання гіперглікемічних станів. Також встановлено фізіологічно детермінований статевий диморфізм рівня адипокінів, що обумовлює більш високу толерантність жіночого організму до надлишку маси жирової тканини. Підтверджено, що стан гіперлептинемії та гіпоадипонектинемії лежить в основі порушень вуглеводного обміну у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією.
21
Shevchuk, Tetiana, Aliona Romaniuk, Liudmyla Aponchuk, Oksana Usova та Angelina Shevchuk. "Стан центральної гемодинаміки підлітків залежно від спортивної спеціалізації". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-126-132.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Актуальність роботи полягає в подальшому вивченні комплексного впливу фізичного на- вантаження різного характеру та фізичного розвитку організму юних спортсменів для діагностики стану системи кровообігу, що дасть змогу оцінити рівень готовності організму до тренувальних та змагальних навантажень. Мета дослідження – вивчення особливостей центральної гемодинаміки в хлопців-спортсменів залежно від спортивної спеціалізації. Методи дослідження – аналіз даних наукової літератури; метод антропометрії, метод реографії, методи математичної статистики. Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних учених щодо проблематики й актуальності фізичного стану хлопців-спортсменів, які займаються швидкісно-силовими вправами та вправами на витривалість. Проаналізовано особливості центральної гемодинаміки в досліджуваних (на прикладі ігрових видів спорту й легкої атлетики), також досліджено тип гемодинаміки в хлопців-спортсменів із різною спортивною спеці- алізацією. Висновки. Аналіз показників серцево-судинної системи дав змогу виявити адаптивні зміни серцевої діяльності та кровообігу загалом у процесі довготривалих фізичних навантажень, що полягають у формуванні функціональної спортивної брадикардії з одночасним збільшенням інотропної функції серця та об’ємних показників кровообігу. Отримані дані дослідження в спортсменів легкоатлетів засвідчують економність робо- ти серцево-судинної системи.
22
Жарова, І. О., та П. П. Чередніченко. "Фізична реабілітація хлопців старшого дошкільного віку з плоскостопістю із використанням засобів та елементів гри у футбол". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (21 жовтня 2016): 47–53. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.47-53.
Повний текст джерелаАнотація:
Велика кількість відхилень у стані опорно-рухового апарату дітей старшого дошкільного віку свідчить про те, що чинні організаційно-методичні підходи до використання засобів фізичної реабілітації та фізичного виховання повною мірою не забезпечують профілактики розвитку деформацій склепінь стопи та їх корекції. Систематичне тренування м’язів нижніх кінцівок – один з основних засобів профілактики плоскостопості. Однак застосування лікувальної фізичної культури часто не дає бажаного результату. Зазвичай використовувані спеціальні фізичні вправи не завжди в достатньому ступені впливають на найважливіші м’язові групи. Поряд із використанням регулярних фізичних вправ з метою профілактики й корекції плоскостопості необхідно здійснювати пошук нових ефективних засобів тренування сили м’язів стопи й гомілки. Одним з ефективних засобів фізичного виховання, що має на меті посилення й зміцнення м’язів нижніх кінцівок і відповідає віковим особливостям старших дошкільників, є вправи, які включають елементи спортивних ігор, зокрема футболу. Крім коригуючої функції, використання елементів футболу впливає на розвиток фізичних якостей, рухових навичок, інтелектуальних здібностей, сприяє підвищенню рівня захисних функцій організму й формуванню інтересу до фізичної культури та спорту. Вищевикладене визначило мету – розробити технологію фізичної реабілітації із застосуванням засобів футболу для хлопців 4–6-річного віку із плоскостопістю. Ця технологія ґрунтується на дидактичних принципах і принципах фізичної реабілітації, на організаційних та методичних основах процесу відновлення дітей із плоскостопістю та здійснюється відповідно до трьох етапів реабілітації із використанням усіх можливих засобів, форм, методів і принципів фізичного виховання та фізичної реабілітації в єдності, реалізуючи тим самим корекційну, оздоровчу, виховну та освітню функції фізичного виховання та фізичної реабілітації, забезпечуючи їх зв’язок із підготовкою до школи та формуванням гармонійно розвиненої особистості.
23
Непорожня, В. М. "ТРОМБОЦИТИ І ДЕЯКІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ РІЗНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАГОЄННЯ РАН М’ЯКИХ ТКАНИН ОБЛИЧЧЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, № 1 (29 березня 2022): 39–42. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Здатність до регенерації притаманна кожній тканині людського організму. Проблема патологічного загоєння ран залишається актуальною через зростаючі естетичні вимоги пацієнтів. Регенераційна здатність пошкоджених тканин забезпечує відновлення функції. Мета дослідження. Проаналізувати деякі біохімічні показники крові у пацієнтів з різними результатами загоєння ран м’яких тканин обличчя. Матеріал та методи досліджень. На основі результатів проведених досліджень було вивчено регенераційну здатність пошкоджених тканин. Під час госпіталізації було проведено загальноклінічні дослідження. Проведена серія лабораторних досліджень (загальний та біохімічний аналіз крові) у пацієнтів основної і контрольної групи (з ускладненнями і без ускладнень відповідно). Проведено комплексне дослідження перебігу ранівного процесу у 30 пацієнтів із ранами шкіри та підшкірної клітковини. Вік пацієнтів – від 18 до 69 років. Середній вік пацієнтів – 43,5 років. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми Microsoft Excel. Результати та їх обговорення. Отримані результати статистичного аналізу Р<0,01 свідчать про достовірну різницю біохімічних показників у пацієнтів із розходженням швів і без ускладнень ранового загоєння. Висновки. На основі проведених досліджень рівень загального білка крові і кількість тромбоцитів є важливими складовими частинами регенераційного потенціалу організму, оскільки відображають готовність організму до відновлення ушкоджених тканин. Суттєве зниження рівня загального білка крові і кількість тромбоцитів може бути фактором ризику розвитку післяопераційних ускладнень загоєння ран. Аналіз показників лабораторних досліджень будує важливий фундамент для прогнозування можливих ускладнень, складання плану лікування та корекції наявних соматичних захворювань. На думку автора, важливим є проведення повторних досліджень, що дає змогу визначити перебіг інфекційного процесу та ефективність лікування.
24
Voloshchuk, Vasyl, та Malvina Huk. "ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СВИНОМАТОК РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ТА ЇХ НАЩАДКІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1 (40) (24 лютого 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Запровадження нових технологій виробництва свинини у більшості господарств пов’язано із значною кількостю стресів та розвитку імунодифіцитних станів молодняка. При виникненню стресу відбувається напруження всіх систем організму. Тому дуже важливим при вирощуванні свиней є вираховування здатності адаптуватися в умовах технологічних стресів. Для вирішення поставлених завдань вивчали репродуктивну здатність свиноматок, визначали власну продуктивність отриманих нащадків від свиноматок різних генотипів, визначали стійкість до стресу методом «формалінової плями», проводили етологічні дослідження та визначали гематологічні та біохімічні показники крові кнурів. Було встановлено, що за показником маси гнізда у 28 днів переважали свині другої дослідної групи над контрольною та першою дослідними групами, відповідно, 7,6 та 11,4 кг (р<0,05). За показниками власної продуктивності свинок, а саме за віком досягнення живої маси переважала перша дослідна група над контрольною групою на 5 діб. Середньодобові прирости теж були вищими у свинок першої дослідної групи та переважали контрольну і другу дослідну групи на 4,71 % та 2,75 % відповідно (р<0,01). Аналогічно і при визначенні живої маси кнурців переважала перша дослідна група над контрольною та другою дослідними групами за віком досягнення живої маси 100 кг на 4 та 2 дні відповідно, а також кнурці першої дослідної групи мали вищі середньодобові прирости на 2,6 % та 1,2 % аніж у аналогів. При визначенні адаптаційних особливостей кнурців методом «формалінової плями» було встановлено найменшу кількість стресчутливих кнурців у першій дослідній групі (4 %), аніж у контрольній та другій дослідній групах відповідно на 4 та 8 %. За етологічними показниками було встановлено, що кнурці другої дослідної групи мали нижчі показники проявів активної поведінки (на 2,2 % та 4 %.) та переважали за показниками сну та відпочинку на 16,7 % та 8,7 %. Показники за поїдання корму були нижчі на 22,15 % та 22,7 % аніж у їх ровесників.
25
Бондаренко, Ірина Вікторівна. "ВМІСТ ЛАКТАТДЕГІДРОГЕНАЗИ В ТКАНИННИХ ЕКСТРАКТАХ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ШАРУ ЕНДОМЕТРІЯ ЗА РІЗНИХ СТАДІЙ СТАТЕВОГО ЦИКЛУ ТА ПРИ АНАФРОДИЗІЇ КОРІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 2 (53) (27 січня 2022): 18–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.2.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Рентабельність молочного тваринництва залежить від ефективного впровадження й планомірного застосування сучасних репродуктивних методів корекції, які дозволяють суттєво підвищити кількість поголів’я, покращити генетичний потенціал високопродуктивних тварин, та спланувати їх відтворення (Makrigiannakis A, 2021). Неодмінна умова сталої рентабельності молочного тваринництва – апробація та практичне застосування сучасних методів стимуляції та корекції. Саме це забезпечить зростання відсотку запліднених самок, мінімізує кількість абортів й буде сприяти отриманню здорового приплоду (Riordan, N. H. 2018; Khamytova L. F. 2015). Репродуктивний потенціал залежить від повноцінної нейрогуморальної регуляції та інтенсивності обмінних процесів організму. Оптимальний гормональний статус організму корів, зумовлює фізіологію обмінну речовин, сприяє функціональній активності геніталій, що в свою чергу забезпечує отримання найкращих показників відтворення. (Granot I, 2012) Саме через це, навіть незначні санітарно-гігієнічні помилки утримання та експлуатації корів, обумовлюють погіршення показників відтворення. Фізіологія запліднення, розвитку зиготи, й вагітності, передусім залежать від збалансованості гормонального фону материнського організму (Sheremeta VI, 2011).. Корекція відтворної функції корів полягає у створенні комфортних умов для фізіологічного існування організму протягом репродуктивного періоду, та передбачає застосування біологічно-активних речовин, тканинних, гормональних препаратів, та біотехнологічних прийомів, що посилюють та активують ендокринний та метаболічний профіль організму, покращують обмінні процеси репродуктивних органів (Tuckerman E, 2010). Необхідність стимуляції та корекції репродуктивного потенціалу корів, змушує фахівців до пошуку та широкого вжитку біологічно активних речовин, тканинних препаратів та біотехнологічних заходів, які активують метаболічну і ендокринну системи, та підсилюють обмінні процеси статевих органів (Hara R. 2002.). Тому питання корекції та стимуляції репродуктивної здатності лишаються актуальними дотепер і потребують комплексного вивчення й аналізу морфо-фізіологічних особливостей підготовки статевої системи корів до запліднення, імплантації та вагітно- сті (Tvarynnytstvo ta veterynariya 2018). Для результативного застосування стимулюючих біологічно-активних засобів на репродуктивну функцію корів протягом різних стадій статевого циклу, неодмінним є вивчення механізмів впливу та взаємозв’язок останніх з різними ланками метаболічних процесів (Edwards R.G. 2006). При вирішенні вищевказаних питань, першорядна увага приділяється стану ендометрія за вагітності корів, тоді як сам процес ремоделювання функціонального шару ендометрія протягом стадії збудження, що забезпечує фізіологію імплантації та вагітності, лишається поза увагою. (Bondarenko I. V. 2016) Функціональний шар ендометрія має високу ферментативну активність, в тому числі й лактатдегідрогеназну. Зміни вмісту останньої, є інформативними, а сама ЛДГ відносяться до маркерів деградації сполучного матриксу, оскільки доведена роль ферментів, в тому числі й лактатдегідрогенази (ЛДГ) за розвитку патології статевих органів. Так, за перерозподілу типів обміну тканини, та при зниженні диференціювання клітин, активність лактатдегідрогенази зростає. За пошкодження клітин, вищевказаний фермент потрапляє в кров, тому може використовуватися в якості додаткового діагностичного показника та контролю лікування (Zhou A. G. 2018). У статті наведено й проаналізовано результати дослідження концентрації лактатдегідрогенази в тканинних екстрактах функціонального шару ендометрія корів за різних стадій статевого циклу та за анафродизії. Встановлено, що під час еструсу відбувається найактивніша фізіологічна активізація обміну речовин, що супроводжується зростанням концентрації лактатдегідрогенази в екстрактах тканин ендометрія, порівняно з проеструсом та за розквіту жовтого тіла. У тварин, що перехворіли на ендометрит та затримку посліду, й знаходились в стані анафродизії, концентрація лактатдегідрогенази у тканинних екстрактах функціонального шару ендометрія наближається до мінімальних значень.
26
Філак., Я. Ф., та Ф. Г. Філак. "Санаторна реабілітація хворих з патологією травної системи та остеохондрозом хребта ускладненого протрузіями". Україна. Здоров’я нації 1, № 1 (13 січня 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254647.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: науково обґрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з виразковою хворобою та з остеохондрозом хребта, ускладненого протрузіями в умовах санаторію.Матеріали та методи. Дослідження проведені 30 хворих, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини у зв’язку з виразковою хворобою, у яких також діагностований остеохондроз хребта, ускладнений протрузіями віком від 44 до 53 років. Всім пацієнтам проводили ультразвукове обстеження жовчного міхура і підшлункової залози, інтрагастральна РН-метрія, стан підшлункової залози вивчався за допомогою методики ФАЖ. Оцінка рухливості хребта досліджувалась з вихідного положення лежачи на животі. Людина піднімається на руках на скільки йому дозволяє хребет.Результати. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини відзначається покращення лабораторних методів дослідження, саме: рівень рН тіла шлунка у хворих достовірно знизився в антральному відділі шлунка, підвищились показники ферментовидільної функції підшлункової залози натще і в період травлення, покращилися показники гнучкості хребта.Висновки. У хворих поєднаною патологією наші дослідження встановили, що зниження функцій функціонального стану хребта, травної системи взаємно пов’язані та підсилюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об’єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.Ключові слова: органи травлення, остеохондроз хребта, протрузії хребта, санаторна реабілітація.
27
Довгопол, В. Ф., та Т. Г. Панасова. "ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ПАТОЛОГІЇ РОДІВ І ПІСЛЯРОДОВОГО ПЕРІОДУ ТА ЛІКУВАННЯ КОРІВ, ХВОРИХ НА ГІПОФУНКЦІЮ ЯЄЧНИКІВ, МАСТИТ І ЕНДОМЕТРИТ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 232–38. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено високу ефективність розроблених на кафедрі хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії екологічно чистих препаратів «селегумат» і «санобіт» для профілак-тики затримки посліду і післяродового ендометриту та лікування корів, хворих на гіпофункцію яєч-ників, мастит і ендометрит. Селегумат є стерильним 0,5% розчином гумату натрію з додаванням селеніту натрію, який утворює органічний комплекс із солями гумінових кислот. Селегумат, уведе-ний в організм парентерально, стимулює обмін речовин та підвищує загальну його резистентність, завдяки чому нормалізуються функції всього організму, і статевого апарату зокрема, та поліпшу-ється його підготовка до родів і фізіологічного перебігу післяродового періоду. Так, у результаті за-стосування селегумату на значному поголів’ї корів частота затримки посліду зменшилась у 5,5 раза, захворювання на гострий післяродовий ендометрит – у 3,8 раза, відновили статеву циклічність і бу-ли запліднені 86,5% корів з анафродизією внаслідок гіпофункції яєчників. Санобіт створено на основі бішофіту полтавського шляхом додавання до нього аеросилу, новокаїну та ще деяких речовин. При зовнішньому застосуванні санобіт проявляє протизапальну, імуностимулюючу, загальнотонізуючу і адаптогенну дію, а також пригнічує ріст мікрофлори. Терапевтична ефективність санобіту при субклінічному маститі в корів становила 91,3 %, при серозному – 93,9 %, при катаральному гостро-му – 95,8 %, хронічному – 91,8 %. Санобіт рекомендується застосовувати також для лікування ко-рів, хворих на післяродовий ендометрит, з терапевтичним ефектом до 85,7 %. Пропонується для виробництва простий ефективний метод діагностики та лікування корів, хворих на субклінічний ен-дометрит, який забезпечує до 80 % заплідненості від першого осіменіння.
28
Макарова, А. О. "Взаємозв’язки архетипу та діяльності". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (6 квітня 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.917.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття і сутність архетипу та діяльності як взаємопов’язаних соціально детермінованих феноменів. Наголошено на проблематичності формально-логічного аналізу цих понять і необхідності розгляду їх діалектичних зв’язків у системі суспільної (колективної) свідомості та несвідомого. Суспільство представлене як колективний організм, в якому діяльність зумовлена впливом суспільної свідомості і несвідомого і навпаки. Як об’єктивну проєкцію реалізації взаємовпливу архетипу та діяльності представлено онтологічно-праксеологічну модель аналогії онтогенетичного (як вікового) та філогенетичного (як історичного) розвитку людини і людства. Використано терміни «космоцентризм», «теоцентризм», «антропоцентризм» та «техноцентризм» як маркери втілення в універсальних етапах програми розвитку людства як живого біосоціального організму певних зовнішніх, структурно-організаційних завдань діяльності. Як суб’єктивну проєкцію реалізації взаємовпливу архетипу та діяльності представлено антропологічно-аксіологічну модель єдності сутнісних сил людини, які визначено як архетипи. Серед них названо дух, душу, розум, розсудок, волю та тіло, наголошено на їхній функції реалізації цінностей як ідеалів діяльності, що змінюють соціальну дійсність. Сформульовано визначення персональної архетипно-ціннісної матриці, характерної для окремого суб’єкта як потенційної особистості й об’єктивного «архетипного історичного соціокультурного контексту», з яким архетипно-ціннісна матриця взаємодіє як програма діяльності. Проаналізовано взаємозв’язок та відмінність макро-, мезо- та мікрорівнів реалізації архетипних засад діяльності, наголошено, що потенційна діяльність соціальних суб’єктів у координатах об’єктивного архетипного контексту трансформується згідно з характеристиками окремих (персональних) архетипно-ціннісних матриць. Наголошено, що єдність протилежностей об’єктивного та суб’єктивного у взаємозв’язку архетипів та діяльності створює цілісність суспільств та соціумів як феноменальних акторів соціальних процесів.
29
Kropyvka, Yurij, та Vitalij Bomko. "РІЗНІ РІВНІ ЗМІШАНОЛІГАНДНОГО КОМПЛЕКСУ ЦИНКУ, МАНГАНУ Й КОБАЛЬТУ В ГОДІВЛІ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ НІМЕЦЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СПОЖИВАННЯ КОРМІВ, ПРОДУКТИВНІСТЬ, ВИТРАТИ КОРМУ, ВІДТВОРНІ ФУНКЦІЇ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 106–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати вивчення впливу різних доз змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту в годівлі високопродуктивних корів голштинської породи німецької селекції на показники споживання кормів, молочної продуктивності за перші 100 днів лактації, відтворні функції та гематологічні показники. Встановлено, що менші дози Цинку, Мангану й Кобальту покращили споживання кормосуміші піддослідними коровами. У середньому за дослід корови 1-ї контрольної групи поїдали 53,4 кг кормосуміші, корови 2-ї дослідної групи – 54,5 кг, 3-ї – 58,2 кг, 4-ї – 55,7 кг і 5-ї – 52,8 кг. Середньодобові надої й надії молока за перші 100 днів лактації змінювалися залежно від надходження Цинку, Мангану й Кобальту до організму піддослідних корів. Найнижчі надої натурального молока за перші 100 днів лактації мали корови 5-ї дослідної групи, де концентрація мікроелементів в 1 кг СР кормосуміші була найнижчою й складала, мг: Цинку – 42,6; Мангану – 42,6 і Кобальту – 0,55. Надої натурального молока корів 1-ї контрольної, 2-ї, 3-ї й 4-ї дослідних груп були вищими від надої корів 5-ї дослідної групи на 106,3 %, 106,2; 113,6 і 108,8 % відповідно. Вміст жиру в молоці корів 5-ї дослідної групи становив у середньому 3,57 %, тоді, як у молоці корів 1-ї контрольної, 2-ї, 3-ї й 4-ї дослідних груп він був вищим на 0,01-0,05 %. Більш високі концентрації мікроелементів позитивно вплинули на тривалість сервіс-періоду і в піддослідних тварин 1-ї контрольної, 2-ї, 3-ї і 4-ї дослідної груп він був коротшим на 14,0; 16,2; 30,3 і 10,9 днів відповідно. На одне плодотворне осіменіння кожної корови 1-ї контрольної групи знадобилось провести 1,5 запліднення, у 2-й дослідній – 1,6; у 3-й дослідній – 1,4; у 4-й дослідній – 1,6 і в 5-й дослідній – 1,9 запліднення. Аналіз гематологічних показників піддослідних корів свідчить, що змішанолігандні комплекси Цинку, Мангану й Кобальту в складі концентрованих кормів мають позитивний вплив на організм лактуючих корів, що, у свою чергу, поліпшує їх продуктивність і особливо відтворні функції. Найефективнішою виявилась доза змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту з концентрацією в 1 кг СР кормосуміші, мг: Цинку – 54,7; Мангану – 54,7 і Кобальту – 0,7.
30
Marakushin, D., O. Melnichenko, L. Chernobay, O. Vasylieva, I. Isaeva, I. Karmazina, N. Hloba, O. Dunaeva, and A. Goncharova. "LEVEL OF ORGANISM'S FUNCTIONING AS AN INDICATOR OF PREMORBID CONDITIONS." Inter Collegas 6, no. 4 (December 28, 2019): 232–42. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.4.232-242.
Повний текст джерелаАнотація:
THE LEVEL OF ORGANISM FUNCTIONING AS AN INDICATOR OF PREMORBID CONDITIONS (REVIEW)Marakushin D., Melnychenko O., Chernobay L., Vasylieva O., Isaieva I., Karmazina I., Hloba N., Dunaeva O., Goncharova A.
The state of the organism is the consequences of interaction with the environment, that is, the result of adaptation or maladaptation of the organism to the environment. The transition from health to illness can be seen as a process of gradually reducing the ability of a person to adapt to changes in social, educational, and production environments and surrounding conditions. Achievement of any level of functioning of an organism or its separate systems is provided through the activity of regulatory mechanisms. The mobilization of reserves occurs as a result of changes in the level of activity of regulatory systems. First of all, this is due to an increase in the tone of the sympathetic department of the autonomic nervous system. In those cases where the body constantly has a deficit of functional reserves to support homeostasis, there is a state of functional stress, which is characterized by the displacement of the autonomic balance in favor of the adrenergic mechanisms and the corresponding changes in the hormonal state. In the state of functional stress, all of the basic functions of the body are within physiological norm, but the organism spends functional reserves to maintain the normal level of functioning. The process of adaptation precedes the development of a disease that results from the lack of adaptation mechanisms, their reduction and disruption. The development of maladaptation is preceded by the state of adaptability, and after the maladaptation the state of the disease develops, i.e. all the conditions that precede the disease, that is, the failure of adaptation, are united in the premorbid state. The process of identifying the states that border between the norm and the pathology, when it does not yet have signs of the disease, that is, the premorbid states, is called premorbid diagnostics. Diagnostics of the premorbid states takes into account the use of methods and equipment that are designed for processing information in the range of relative functional stability of the organism with the definition of the vector of adaptation processes and that is an integral part of preventive medicine.
Keywords: Premorbid condition, functional state of an organism, functional reserves of an organism, premorbid diagnostics, preventive medicine
Абстракт.
РІВЕНЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗМУ ЯК ІНДИКАТОР ПРЕМОРБІДНИХ СТАНІВ(огляд літератури)
Маракушин Д., Мельниченко О., Чернобай Л., Васильєва О., Ісаєва І., Кармазіна І., Глоба Н., Дунаєва О., Гончарова А.
Стан організму є наслідком взаємодії з навколишнім середовищем, тобто результатом адаптації або дезадаптації організму до навколишнього середовища. Перехід від здоров'я до хвороби може розглядатися як процес поступового зменшення здатності людини адаптуватися до змін у соціальному, освітньому та виробничому середовищі та навколишніх умовах. Досягнення будь-якого рівня функціонування організму або його окремих систем забезпечується через діяльність регуляторних механізмів. Мобілізація резервів відбувається внаслідок зміни рівня активності регуляторних систем. Перш за все це пов'язано зі збільшенням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи. У тих випадках, коли організм постійно має дефіцит функціональних резервів для підтримки гомеостазу, виникає стан функціонального стресу, який характеризується зміщенням вегетативного балансу на користь адренергічних механізмів і відповідних змін гормонального стану. У стані функціонального стресу всі основні функції організму перебувають у фізіологічній нормі, але організм витрачає функціональні резерви для підтримки нормального рівня функціонування. Процес адаптації передує розвитку хвороби, що виникає внаслідок порушення процесів адаптації. Розвиненню дезадаптації передує стан адаптивності, а після дезадаптації розвивається стан захворювання, тобто всі умови, що передують захворюванню, об'єднуються в преморбідному стані. Процес ідентифікації станів, що межують між нормою і патологією, коли він ще не має ознак захворювання, тобто преморбідних станів, називається преморбідною діагностикою. Діагностика преморбідних станів враховує використання методів і обладнання, призначених для обробки інформації в діапазоні відносної функціональної стійкості організму з визначенням вектора адаптаційних процесів, що є складовою частиною профілактичної медицини.
Ключові слова: Преморбідний стан, функціональний стан організму, функціональні резерви організму, преморбідна діагностика, профілактична медицина
Абстракт
УРОВЕНЬ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОРГАНИЗМА КАК ИНДИКАТОР ПРЕМОРБИДНЫХ СОСТОЯНИЙ (обзор литературы)
Маракушин Д., Мельниченко А., Чернобай Л., Васильева О., Исаева И., Кармазина И., Глоба Н., Дунаева О., Гончарова А.
Состояние организма - это последствия взаимодействия с окружающей средой, то есть результат адаптации или дезадаптации организма к окружающей среде. Переход от здоровья к болезни можно рассматривать как процесс постепенного снижения способности человека адаптироваться к изменениям в социальной, образовательной и производственной среде, а также в окружающих условиях. Достижение любого уровня функционирования организма или его отдельных систем обеспечивается за счет действия регуляторных механизмов. Мобилизация резервов происходит в результате изменения уровня активности регуляторных систем. Прежде всего, это связано с повышением тонуса симпатического отдела вегетативной нервной системы. В тех случаях, когда организм постоянно испытывает дефицит функциональных резервов для поддержания гомеостаза, возникает состояние функционального стресса, которое характеризуется смещением вегетативного баланса в пользу адренергических механизмов и соответствующими изменениями гормонального состояния. В состоянии функционального стресса все основные функции организма находятся в пределах физиологической нормы, но организм тратит функциональные резервы для поддержания нормального уровня функционирования. Процесс адаптации предшествует развитию заболевания, которое возникает в результате отсутствия механизмов адаптации, их уменьшения и нарушения. Развитию дезадаптации предшествует состояние приспособляемости, и после дезадаптации развивается состояние заболевания, то есть все состояния, предшествующие заболеванию, объединяются в преморбидные состояния. Процесс выявления состояний, которые граничат между нормой и патологией, то есть преморбидных состояний, называется преморбидной диагностикой. Диагностика преморбидных состояний учитывает использование методов и оборудования, предназначенных для обработки информации в диапазоне относительной функциональной устойчивости организма с определением вектора адаптационных процессов и является неотъемлемой частью профилактической медицины.
Ключевые слова: Преморбидные состояния, функциональное состояние организма, функциональные резервы организма, преморбидная диагностика, профилактическая медицина
31
Кожокар, Марина, та Ігор Хавруняк. "РУХОВА АКТИВНІСТЬ ЯК ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 112–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Рухова активність складається із рухів, які є однією із необхідних умов життя. Вона підвищує працездатність, покращує здоров’я, забезпечує різносторонній гармонійний розвиток, функціонування серцево-судинної, дихальної, гормональної та інших систем організму, активізує нервово-м’язовий апарат і механізми передачі рефлексів з м’язів на внутрішні органи. Рухова активність є не тільки засобом здійснення рухової функції, але має і загальнобіологічне значення. Однак останнім часом спостерігається зниження рухової активності молоді, що призводить до погіршання здоров’я, фізичного розвитку та функціональних можливостей. Сучасна система фізичного виховання в Україні не задовільняє природну біологічну потребу дітей, учнівської і студентської молоді в руховій активності. Також варто звернути увагу на той факт, що студенти завжди знаходяться в стресовому стані, оскільки розумова діяльність пов’язана з емоційною напругою, особливо під час сесії. Тому заняття фізичною культурою і спортом вже є вкрай необхідними. Рух стає каталізатором життєвої активності, умовою і невід’ємною частиною повноцінного життя.
32
Мельник, О. П., В. М. Галімова, І. Г. Радзієвська та А. І. Маринін. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ІНВЕРСІЙНОЇ ХРОНОПОТЕНЦІОМЕТРІЇ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У РАФІНАЦІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ". Science and Innovation 17, № 4 (9 серпня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.089.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Україна є одним з провідних світових експортерів соняшникової олії. Важливим показником безпечності є вміст у ній токсичних елементів, який не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації. Токсичні речовини, потрапляючи в організм людини, знижують функції окремих систем і органів та призводять до імунодефіцитного стану організму. До токсичних елементів, за якими контролюються харчові продукти належать купрум (Cu), цинк (Zn), ферум (Fe), кадмій (Cd), плюмбум (Pb), арсен (As) та меркурій (Hg).Проблематика. Не дивлячись на значний прогрес фізико-хімічних методів аналізу, визначення токсичних елементів у сировині, напівфабрикатах та харчових продуктах є складним та проблемним, а питання розробки методів їх ідентифікації є актуальним.Мета. Порівняння методів інверсійної хронопотенціометрії (ІХП) та атомної абсорбції при визначенні вмісту токсичних елементів в соняшниковій олії на різних стадіях технологічного процесу її виробництва.Матеріали і методи. Соняшникову олію, одержану пресуванням та екстрагуванням, та суміш пресової з екстракційною різного ступеня очищення (гідратовану, нейтралізовану, вінтеризовану та рафіновану дезодоровану) досліджено методами ІХП та атомної абсорбції. При визначенні концентрації токсичних елементів методом ІХП встановлено тривалість інверсії анодного розчинення йонів металів, які попередньо були накопичені у процесі електролізуна поверхні індикаторного електроду.Результати. Аналіз зразків олії свідчить про те, що всі вони містять токсичні елементи, концентрація яких зменшується на кожній стадії виробництва олії, проте не перевищує допустимих рівнів, регламентованих нормативними документами.Висновки. Результати дослідження створюють передумови для широкого впровадження методу ІХП на рафінаційному виробництві, оскільки цей метод дозволяє визначати вміст токсичних елементів в рослинних оліях з високою збіжністю результатів відносно традиційно застосовуваного методу атомної абсорбції.
33
ЛІМОНЧЕНКО, Віра. "ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ У СВІТЛІ ВИКЛИКІВ ТРАНСГУМАНІЗМУ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 245–66. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є розгляд трансгуманістичного проєкту вдосконалення людини і постгуманістичного варіанта применшення цінності людини у співвідношенні з класич- ною концепцією освіти, виявлення непродуманості вихідних підстав цих двох конструкцій. Методологія. За допомогою критико-аналітичної експлікації інтелектуальних засобів цих проєктів і порівняльного аналізу їх у зв’язку з традиційними для філософії проблемами осмислення природи і свободи людини виявляється натуралістичний редукціонізм і обґрунтовується значущість активності людини. У центр потрапляє пробле- матика способу мислення, взятого не в інструментально- технологічному вимірі, а в антропологічному ключі. Наукова новизна. Розкрито понятійну непродуманість феномена життя людини, що розглядається чисто сцієнтистично як стан одиничного утворення (організму), що реалізує і зберігає себе шляхом обміну своїх складових частин і речовин навко- лишнього світу (метаболізм), при цьому часова наповненість людського життя не враховується, адже в центрі уваги перебуває організм, недосконалості якого долаються. Завдя- ки цьому мотиваційна і цільова складові частини людського життя залишені без уваги. Під час розгляду світоглядних питань переоцінки ролі і значущості людини зафіксовано, що дія передбачуваних принципів позавидової етики виходить від людини і спрямована до людини, отже, це залишається вихідним агентом і суб’єктом. Стверджується, що будь-яке вдосконалення «влаштування» людини буде наштовхувати- ся на проблему освоєння своєї власної природи, тобто вміння не бути прив’язаним до однієї функції, а мати здатність змінюватись відповідно до деякої логіки, теж мінливої. Вис- новки. Висловлюється ідея, що класична проблема мислення в собі вже містить «позавидову етику», яка передбачає зсув міри від людини до іншого, що стає способом розширення мож- ливостей і здібностей людини. Радикальна новизна технічних проєктів перебудови людини полягає в тому, що усувається вільне вольове освоєння своєї природи, передбачуване освітою як становленням людини.
34
Shvets, A. V. "Гендерні особливості регуляції серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного стресу різної інтенсивності". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 2 (5 липня 2020): 56–65. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-056.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Вивчення гендерних особливостей впливу інформаційного стресу різної інтенсивності на регуляторні функції організму військовослужбовців є актуальним у зв’язку набуттям чинності Закону про рівні права жінок і чоловіків на військовій службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях та активним залученням жінок військовослужбовців до екстремальних умов службової діяльності.
Мета роботи – виявлення гендерних особливостей змін варіабельності серцевого ритму у військовослужбовців, які знаходяться в стані підвищеного нервово-емоційного напруження внаслідок впливу інформаційного стресу різної інтенсивності.
Матеріали та методи. Досліджено 73 здорових військовослужбовці жіночої та чоловічої статті віком 22-25 років (з них 58% чоловіки). Для вирішення поставленої мети розроблено адекватну модель стресогенного впливу, де у якості стресогенного навантаження використовували дію інформаційного чинника різної інтенсивності. Вивчення варіабельності серцевого ритму проводили за допомогою апаратно-програмного комплексу «Cardio Sens» до застосування інформаційного навантаження, протягом обробки людиною різної за складністю та змістом інформації, а також після інформаційного навантаження. Аналіз отриманих результатів проводився методами варіаційної статистики, дисперсійного аналізу за допомогою пакета програм STATISTICA 8.0.
Результати. Встановлено, що у жінок стрес-індекс до початку процедури тестування та під час виконання завдань на якість динамічного запам’ятовування вищий майже у 2 рази за показники у чоловіків (p<0,001), що свідчить про більшу стресочутливість у жінок. Відмінною особливістю в структурі спектральної потужності високочастотних хвиль (HF) у жінок є підвищена вагусна активність перед початком тестування, а у чоловіків вагусна активність превалює наприкінці і після його закінчення, що свідчить про більш тривалішу активність симпатичної нервової системи у них. Встановлені особливості варіабельності серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного стресу різної інтенсивності обумовлюють меншу ймовірність розвитку надлишкової реакції з боку серцево-судинної системи у чоловіків під час дії інформаційного чинника, про що свідчить превалювання парасимпатичного автономного контуру регуляції серцевого ритму над центральним наприкінці усього періоду інформаційного навантаження.
Висновки. Доведено, що ціна адаптації до інформаційного стресу у жінок-військовослужбовців є суттєво вищою при комбінованому когнітивному та темпоральному інформаційному навантаженні у порівнянні з чоловіками. При цьому відмічено також значиме напруження регуляторних функцій перед незвичними та заздалегідь невідомими умовами діяльності (тестове навантаження). Встановлені особливості впливу інформаційного стресу на енергетичному рівні організації організму військовослужбовців різної статі можуть стати підґрунтям для удосконалення психофізіологічного супроводу та виявлення психофізіологічних механізмів забезпечення високої надійності професійної діяльності військовослужбовців і, зокрема жінок, при їх направленні в реальні екстремальні умови виконання службових обов’язків.
35
Kurylo, Kh I., I. M. Klishch, A. S. Volska та Ya V. Rozhkovskyi. "ДOCЛIДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІТОКОМПОЗИЦІЙ НA ПPOЦECИ НEФEPМEНТAТИВНOГO ГЛIКOЗИЛЮВAННЯ, АКТИВНІСТЬ ЦИТОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ, ПОКАЗНИКИ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ ТA БАЛАНС ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ В ОРГАНІЗМІ ТВАРИН ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (5 лютого 2020): 162–68. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10854.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Цукровий діабет – одна з глобальних медико-соціальних і економічних проблем сьогодення. Його лікування потребує комплексного підходу і ґрунтується на застосуванні пероральних гіпоглікемічних засобів, проведенні дієтотерапії, інсулінотерапії та фітотерапії. Ризик виникнення негативних побічних ефектів зростає при комбінованій фармакотерапії цукрового діабету. Актуальним є пошук принципово нових за механізмом дії засобів, здатних знижувати рівень глікемії та інсулінорезистентність, сприяти відновленню інсуліноутворювальної функції підшлункової залози і нівелювати шкідливі для організму прояви оксидативного стресу, що розвивається при цукровому діабеті. У цьому відношенні перспективним є дослідження гіпоглікемічної дії лікарських рослин. Встановлення особливостей впливу фітокомпозиції, яка містить екстракти козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурин, на патогенетичні ланки експериментальних патологічних процесів та механізмів її гіпоглікемічної активності є пріоритетним і актуальним, а отримані результати сприятимуть розробці нових фітопрепаратів з гіпоглікемічною дією.
Мета дослідження – з’ясувати метаболітотропні ефекти та обґрунтувати доцільність застосування ліпосомальної форми фітокомпозиції на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину для підвищення ефективності корекції метаболічних зрушень при експериментальному цукровому діабеті.
Методи дослідження. Експерименти проводили на статевозрілих щурах-самцях, яким моделювали стрептозотоциновий цукровий діабет, а для корекції застосовували галевіт та арфа-комбі.
Результати й обговорення. Фітокомпозиція на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину та галевіт за умов лікувально-профілактичного застосування при експериментальному цукровому діабеті 2 типу сприяли відновленню показників вуглеводного обміну, покращували стан ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантний баланс організму шляхом корекції в печінці тварин активності супероксиддисмутази, каталази і збереження природних резервів відновленого глутатіону, поліпшували процеси енергозабезпечення клітин шляхом стабілізації в крові активності сукцинатдегідрогенази, спричиняли антицитолітичний та детоксикаційний вплив, зменшуючи тим самим рівень ендогенної інтоксикації.
Висновок. Отримані результати – підґрунтя для подальшого вивчення можливостей комбінованого застосування фітокомпозиції на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину з метою зменшення побічних ефектів.
36
Усенко, С. А., А. С. Сябро, А. А. Поліщук, О. Г. Мороз, Г. О. Бірта та М. О. Ільченко. "НОВІТНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ВІДТВОРЕННЯ СВИНЕЙ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО СВИНАРСТВА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 121–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено сучасне розуміння ефективності новітніх методів біотехнології відтворення свиней, які спрямовані на зменшення впливу негативних факторів промислового свинарства. Проаналізовано вплив стрес- факторів на репродуктивну здатність свиней та визначені ефективні способи за-побігання гальмуванню відтворювальної функції. Встановлено, що отримання високопродуктивних нащадків розпочинається з формування біологічно повноцінних гамет і нормального їх злиття, яке досягається завдяки застосуванню методу штучного осіменіння. Виявлено, що використання внутрішньоматкового методу дає змогу осіменяти свиноматок малими спермодозами, збільшуючи при цьому кількість запліднених свиноматок (відсоток заплідненості). З метою довготривалого зберігання генофонду високоцінних кнурів-плідників використовують метод кріоконсервації сперміїв. Успіхи від використання цього методу насамперед залежать від складу розріджувачів та програм заморожування, де перспективним залишається використання спермальної плазми та кріопротек-торів нового покоління. З’ясовано, що ефективна інтенсифікація відтворної здатності свиней мож-лива лише в разі застосуванні біотехнологічних прийомів ‒ стимуляції й синхронізації охоти та ову-ляції у свиноматок, що базуються на закономірностях зміни гормонального профілю залежно від їх фізіологічного стану. Для цього використовують біологічно активні речовини та фармакологічні засоби (гормональні препарати та комплекси вітамінів). Встановлено, що для забезпечення ритміч-ності виробництва свинини через синхронізацію опоросів використовують простагландини. Викори-стання методів синхронізації опоросів дозволяє, без шкоди для поросят і свиноматок, регулювати тривалість поросності, скоротити кількість мертвонародженого молодняка, зменшити вікові розбіжності між ними, витримувати крок ритму виробництва та звести до мінімуму трудові вит-рати. Визначено, що раннє та своєчасне відлучення поросят дає можливість підвищити інтенсив-ність використання свиноматок, знизити виснаженість організму та уникнути затримки статевої охоти. З метою зниження негативних факторів у період відлучення перспективним є використання підгодівлі поросят вітамінами антиоксидантної дії (вітаміни А,Е,С) та Селеном у вигляді кормових добавок, що підвищує функціональний стан печінки, резистентність організму та в подальшому скорочує період їх вирощування до забійних кондицій.
37
Sheiko, N. I. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ". Вісник наукових досліджень, № 2 (29 червня 2019): 34–37. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10166.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначення варіабельності серцевого ритму на сьогодні вважають доступним, неінвазивним, достатньо простим і відносно дешевим методом оцінки автономної нервової системи. Більшість дослідників розглядає його як інтегральний маркер, який відображає стан усіх регуляторних систем організму. Зміни вегетативного балансу у вигляді активації симпатичної ланки розглядають як неспецифічний компонент адаптаційної реакції у відповідь на різні стресорні дії. За останні роки збільшилася кількість осіб зі зниженими пристосувальними можливостями організму – з дизадаптацією регуляції функціональних систем, що призводить до зриву відповідних механізмів. Мета дослідження – оцінити стан автономної нервової системи у студентів-іноземців жіночої статі молодших курсів медичного факультету. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 20 студентів-іноземців жіночої статі ІІ–ІІІ курcів медичного факультету віком 18–22 роки. Реєстрацію варіабельності серцевого ритму проводили в умовах фізіологічного спокою, після 10-хвилинного відпочинку, та в умовах активної ортостатичної проби за загальновідомою методикою зa допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу “КардіоЛаб” (“ХАІ-Медіка”, Україна). Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу варіабельності серцевого ритму в стані фізіологічного спокою свідчать про те, що обстежувані характеризуються належними для здорових осіб показниками варіабельності серцевого ритму, а у відповідь на ортостатичну пробу демонструють вірогідне зростання активності симпатичної ланки автономної нервової системи LF на (261±187) мс, LF % на (12,6±0,6) % (p<0,05) та зниження парасимпатичних впливів: RMSSD на (9,4±12,7) мс, pNN50 % на (21,1±5,1) %, HF на (481±83) мс (p<0,01) та HF % на (14,2±2) % (p<0,05) на серцевий ритм. Показник симпато-вагального балансу вірогідно зріс на 3,04±2,5. Висновки. Функціональний стан автономної нервової системи у молодих студентів-іноземців жіночої статі характеризується збалансованою діяльністю усіх її ланок. Використання ортостатичної проби при дослідженні варіабельності серцевого ритму дозволяє краще проаналізувати стан вегетативного тонусу та виявити приховані розлади функції автономної нервової системи.
38
Varkholyak, I. S., та B. V. Gutyj. "Гостра і хронічна токсичність кардіопрепарату «Бендамін»". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 294–302. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.38.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення гострої та хронічної токсичності є обов’язковим етапом дослідження нових лікарських засобів, що дозволяє оцінити небезпечність речовин для здоров’я за умов короткотривалої дії та визначити клас токсичності й широту терапевтичної дії. Саме тому метою роботи було вивчити гостру та хронічну токсичність кардіопрепарату «Бендамін», зокрема визначення толерантних, токсичних і середньо-смертельних доз для лабораторних тварин. Експериментальні дослідження проведені у відповідності до вимог лікарсько-біологічного експерименту з підбору аналогів, постановці контролю, дотриманню однакових умов годівлі та утримання під час проведення досліду та обліку результатів. Гостру токсичність препарату «Бендамін» вивчали на щурах та мишах за одного шляху введення – внутрішньошлункового, який передбачається для застосування у ветеринарній практиці. Метою визначення хронічної токсичності препарату «Бендамін» є виявлення шкідливої дії препарату у випадках його довготривалого введення в організм дослідних тварин.
При визначенні гострої токсичності кардіопрепарату «Бендамін» визначити величину DL50 не вдалося, що вказує про низьку токсичність досліджуваного засобу. Таким чином DL50 препарату за внутрішньошлункового введення білим мишам є більшою за 5000 мг/кг м. т. Препарат “Бендамін” після введення в шлунок білим мишам та щурам у максимально допустимій кількості не викликає клінічних ознак отруєння та відхилень у поведінці. Згідно з ГОСТ 12.1.007-76, Бендамін, за внутрішньошлункового введення, за ступенем небезпечності відноситься до 4 класу токсичності – малотоксичні речовини.
Упродовж періоду досліджень із визначення хронічної токсичності препарату «Бендамін» вірогідних змін у поведінці дослідних тварин не спостерігали. Слід відзначити про незначне пригнічення стану організму щурів дослідної групи, які одержували 10-кратну дозу препарату. У дослідної групи щурів, яким вводили препарат у 10-кратній дозі, встановлено пригнічення протеїнсинтезувальної та дезінтоксикаційної функції печінки. Також встановлено порушення функціонального стану печінки, на що вказує підвищення активності амінотрансфераз у їх крові.
39
Mudra, U. O., та S. M. Andreychyn. "ЕНДОГЕННА ІНТОКСИКАЦІЯ, ПЕРОКСИДНЕ ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНА СИСТЕМА ОРГАНІЗМУ В ХВОРИХ НА ПОДАГРУ НА ТЛІ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТУ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 64–70. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10561.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Подагра і неалкогольний стеатогепатит належать до розповсюджених хвороб, однак патогенез такої поєднаної патології досліджено недостатньо.
Мета дослідження – вивчити вираження ендогенної інтоксикації, вміст малонового діальдегіду та рівень супероксиддисмутази у крові хворих на подагру в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом, а також лікувальну ефективність вуглецевого ентеросорбенту IV покоління “Карболайн”.
Методи дослідження. Обстежено 123 хворих на подагру в період загострення. Їх було поділено на 2 групи. До 1-ї групи ввійшли пацієнти з подагрою без ураження печінки, до 2-ї – хворі із супутнім неалкогольним стеатогепатитом. Кожну із цих груп поділили на підгрупи, пацієнти однієї з яких, окрім стандартного лікування, отримували вуглецевий ентеросорбент “Карболайн”. Усі хворі пройшли стандартне клінічне обстеження, а також у них досліджували рівень молекул середньої маси в сироватці крові за методом Н. І. Габріелян та співавт., визначали вміст малонового діальдегіду та рівень супероксиддисмутази в плазмі крові за допомогою спектрофотометричного методу.
Результати й обговорення. У хворих на подагру виявлено підвищення рівня ендотоксикозу та дисбаланс пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту. Ці зміни організму посилювалися на тлі супутнього неалкогольного стеатогепатиту. Застосування ентеросорбенту “Карболайн” у комплексному лікуванні сприяло зменшенню ендотоксикозу та поліпшенню показників пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту: зниженню вмісту малонового діальдегіду та підвищенню рівня супероксиддисмутази. Наростання ендогенної інтоксикації та дисбаланс між пероксидним окисненням ліпідів і антиоксидантним захистом, очевидно, спричинені порушенням метаболізму та зниженням дезінтоксикаційної функції печінки і нирок, що притаманно подагрі. Лікувальна ефективність карболайну зумовлена високою поглинальною активністю щодо токсичних метаболітів у цього ентеросорбенту.
Висновки. Подагра супроводжується підвищенням ендогенної інтоксикації, зокрема вмісту молекул середньої маси в сироватці крові, вмісту малонового діальдегіду та зменшенням рівня супероксиддисмутази. Ці зміни більш виражені на тлі супутнього неалкогольного стеатогепатиту. Застосування ентеросорбенту “Карболайн” призводить до зниження ендотоксикозу та покращення зазначених показників пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту.
40
Ярош, Г. В. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ТЕХНОЛОГІЇ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА У БОКСЕРІВ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (21 березня 2022): 126–34. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Упродовж останніх років науковим співтовариством накопичено значний досвід, який дозволяє здійснювати спортивну підготовку юних спортсменів з урахуванням особливостей розвитку організму в період росту. Сучасні тренди процесу підготовки спортивного резерву свідчать про необхідність розширення завдань на етапі початкової підготовки, який вирішував би не тільки завдання щодо підвищення фізичної підготовленості й набуття рухових вмінь та навичок, а й корекції порушень просторової організації тіла юних боксерів, підвищення мотивації до занять обраного виду спорту. Матеріал і методи. Учасники дослідження. У ході експерименту було залучено 60 боксерів віком від 10 до 12 років ДЮСШ (м. Київ). Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури й документальних матеріалів, антропометрія, педагогічне тестування. Для визначення порушень постави обстежуваних боксерів проводили візуальний «скринінг». Педагогічний експеримент. Результати, отримані в процесі дослідження, було оброблено з використанням методів математичної статистики. Авторська технологія спирається на принципи проектування і інтеграції педагогічних технологій в тренувальному процесі, дидактичні та спеціальні функції управління технологією, складається з адаптаційно-підготовчого, основного, контрольно-оціночного етапів, модулів теорії та корекційно-профілактичних блоків (корекційного, динамічна постава, вертикальна стійкість, профілактичного, рухливі ігри та естафети, стретчинг), а також критерії ефективності.
41
Мандзій, З. П. "ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНИХ СТАНІВ У КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ЗАХВОРЮВАНЬ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 107–14. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12808.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – враховуючи статистичні дані обґрунтувати захворюваність та поширеність, причини виникнення, клінічні прояви, а також діагностичні критерії і принципи лікування залізодефіцитних станів (ЗДС) із використанням новітніх лікарських форм препаратів.
Матеріал і методи. Систематичний аналіз, розгляд та вивчення науково-медичної літератури дали можливість розглянути сучасний підхід на проблему ЗДС як серед дорослого, так і серед дитячого населення з точки зору їх поширеності, причин виникнення, вивчення патогенетичих механізмів, формування клінічних проявів хвороби, а також аналіз сучасних методів лабораторної діагностики ЗДС. На основі вивчених даних зроблені висновки щодо комплексного лікування та профілактики дефіциту заліза в організмі людини.
Результати. Найпоширенішими серед анемій є залізодефіцитні стани. Нестача заліза в організмі виникає внаслідок невідповідності між потребами організму в залізі, його надходженням і всмоктуванням.
За даними ВООЗ, більше половини населення різних країн світу страждає на дефіцит заліза, який охоплює всі вікові групи населення, проте найчастіше трапляється у дітей, підлітків і вагітних жінок.
Причинами залізодефіцитних станів (ЗДС) найчастіше є кровотечі різного генезу: з ран чи виразки, кровотечі із гемороїдальних вузлів, надмірні крововтрати під час місячних, міом матки, при виразкових колітах, злоякісних пухлинах, резекціях шлунка тощо. При таких захворюваннях депо заліза в організмі зменшується. Як свідчать статистичні дані вітчизняних та зарубіжних учених, а також ВООЗ, ЗДС спостерігаються у 20 % населення.
Симптоми анемії – блідість шкіри, швидка втомлюваність, запаморочення, задишка, втрата свідомості, порушення функції серцево-судинної, дихальної, нервової систем тощо.
Принципи лікування ЗДА полягають насамперед в усуненні причин кровотечі, призначенні дієти, збагаченої білками, залізом, вітамінами, мікроелементами.
Соціальною проблемою у багатьох країнах є питання про запобігання та лікування анемії. Адже наявність залізодефіцитного стану може знижувати якість життя пацієнтів, порушувати їх працездатність, викликати функціональні розлади з боку багатьох органів і систем. Як для профілактики, так і для усунення причин залізодефіцитних станів у наш час застосовується група залізовмісних препаратів, асортимент яких безперервно поповнюється і оновлюється. Також вивчаються і обговорюються питання комплексного підходу до лікування ЗДС із використанням сучасних препаратів заліза, а саме ліпосомальної форми заліза «Поліфер». При наявності порушення мікробіоти в шлунково-кишковому тракті – застосування пробіотиків, зокрема євро-біотика КІДС. При діагностуванні ураження пацієнтів гельмінтами рекомендовано призначення нового протигельмінтного препарату альбензі, який має високу біодоступність і мінімум побічних ефектів.
Висновки. Проаналізовано основні патофізіологічні стани, які призводять до розвитку дефіциту заліза в організмі, як при різних патологічних станах, так і при функціональних. Тому саме лікування ЗДС має бути спрямоване не тільки на усунення симптомів анемії, а й на ліквідацію дефіциту заліза, поповнення його запасів в організмі. Такого стану можна досягти завдяки прийому ліпосомальної форми препарату заліза «Поліфер».
42
Терешенко Н. В. та Медвідь Т. А. "ПЛАСТИЧНА КУЛЬТУРА ЯК КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ХОРЕОГРАФА". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (22 січня 2022): 138–47. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.316.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються педагогічна майстерність як аспект підготовки педагогів-хореографів. Авторами зазначено, що педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.Одним з важливих чинників педагогічної майстерності є реальна дійсність, життєві спостереження.Важливу роль відіграє здатність учителя, особливо вчителя-хореографа, проявляти свій внутрішній світ, зробити його чуттєвим і привабливим. Для передачі своїх почуттів учитель використовує жести, міміку, виразну позу, тобто індивідуальну пластику.Серед розмаїття професійно-культурного потенціалу майбутнього вчителя хореографії особливе місце належить пластичній культурі, яку ми відносимо до показників педагогічної майстерності.Пластична культура – поняття, що включає в себе знання про якості організму, навички й уміння, на основі яких при виникненні правильного самопочуття може виникнути органіка фізичних дій. Це поняття втілюється в гармонійності та виразності рухів і, що головне, у майстерному володінні тілом.Важливою характеристикою пластичності вчителя є її мелодійність. Почуття пластичності складається з навичок, які формуються в процесі «переживання» руху. Це означає, що рухи й жести повинні гармоніювати з його зовнішністю, мовою, відповідати темі й стилю спілкування, а не дратувати чи викликати кепкування. Перше, що привертає увагу учнів у пластиці вчителя, – це постава, а потім невербальні засоби спілкування – міміка, пантоміміка. Постава – це звичне положення тіла, коли людина стоїть, ходить, сидить. Складовою постави є поза. Поза – є важливою частиною загального враження про вчителя не тільки з точки зору емпатії, але й з точки зору його особистого стануУ процесі педагогічного спілкування пластична культура виконує такі функції: мотивуюча, мобілізуюча, атрактивна (притягальна) та інтерактивна. Комплексно всі ці функції повинні допомагати викладачеві впливати на соціально-психологічний механізм сприйняття його як особистості. Досліджуючи пластичну культуру вчителя хореографії, авторки визначили її головні структурні елементи: технічна майстерність, особистісні якості, художнє виконання.
43
Осадча, А. О., та О. А. Макаренко. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ, РОЗРОБЛЕНОГО ДЛЯ ДІТЕЙ- СПОРТСМЕНІВ, НА «ПЕЧІНКОВІ» МАРКЕРИ ТА ПОКАЗНИКИ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ У СИРОВАТЦІ КРОВІ, СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКУ ТА ВИТРИВАЛІСТЬ ЩУРІВ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (26 травня 2022): 2–8. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Даними наукової літератури останнього десятиліття доведено, що серед спортсменів здоровими є лише 15–28 % обстежених. Інтенсивні фізичні та психоемоційні навантаження призводять до розвитку синдрому перетренованості через зниження імунологічної реактивності та адаптаційних можливостей організму. Сприяє виникненню стресового імунодефіциту і порушене харчування спортсмена. Отже, існує необхідність розробки комплексних заходів у програмі профілактики загальносоматичної патології, в тому числі і стоматологічних захворювань, з урахуванням особливостей її патогенезу у дітей, що активно займаються спортом. Метою роботи була експериментальна оцінка впливу лікувально-профілактичного комплексу, розробленого для дітей-спортсменів, на «печінкові» маркери, показники ліпідного обміну у сироватці крові, стан мікробіоценозу кишечнику та витривалість щурів в умовах поєднання неправильного харчування та фізичного навантаження. Матеріали і методи. Експеримент проведено на 25 білих щурах, розподілених на 3 рівні групи: 1-а – інтактна; 2-а – неадекватне харчування; 3-тя – неадекватне харчування + лікувально-профілактичний комплекс per os (альбумін яєчний плюс, біотрит-С, бактобліс, пектин яблучний, вітаміно-мінеральний комплекс «Алфавіт»). Щурів всіх груп додатково піддавали фізичному навантаженню шляхом багаторазового пред’явлення плавального навантаження з вагою 10 % від маси тіла. Після закінчення експерименту у сироватці крові щурів визначали «печінкові» маркери, показники ліпідного обміну, вміст малонового діальдегіду; у гомогентатах слизової оболонки тонкої та товстої кишки визначали активність уреази та лізоциму, розраховували ступінь дисбіозу, оцінювали витривалість щурів. Результати дослідження. Проведене експериментальне дослідження дозволяє заключити, що неадекватне харчування на тлі фізичного навантаження призводить до руйнування гепатоцитів та порушення їх функції, сприяє зниженню антимікробного захисту у слизових оболонках тонкого та товстого відділів кишечника і розвитку дисбіозу, призводить до зниження рівня триглицеридів в сироватці крові, а також значно зменшує витривалість щурів при фізичному навантаженні. Показано, що використання запропонованого лікувально- профілактичного комплексу дозволяє запобігти вказаним негативним змінам. Висновок. Результати експериментальних досліджень свідчать про антиоксидантну, антидисбіотичну, певну гепатопротекторну ефективність лікувально-профілактичного комплексу та його здатність підвищувати адаптаційні можливості організму щурів в умовах експериментальної патології.
44
Yakimchuk, O. M., та I. M. Klishch. "РЕАКЦІЯ РЕДОКС-СИСТЕМИ НА ДІЮ ОКРЕМИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ НАРКОЗУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГІПЕРТИРЕОЗУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (1 грудня 2020): 127–31. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11298.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Досліджено особливості функціонування редокс-системи у відповідь на дію різних медикаментів для наркозу за умов гіпертиреозу в експерименті. Встановлено, що при експериментальному гіпертиреозі інтенсивність вільнорадикального окиснення за дії різних засобів для наркозу проявляється активніше, ніж за умови евтиреозу та супроводжується виснаженням активності ферментів антиоксидантної системи (каталази, відновленого глютатіону, глутатіон-пероксидази, супероксиддисмутази та церулоплазміну).
Мета дослідження – з’ясувати особливості реакції редокс-системи дослідних тварин на дію різних засобів для наркозу за умов попередньо змодельованого гіпертиреозу.
Матеріали і методи. Для моделювання стану гіпертиреозу щурам вводили L-тироксин протягом 21-ї доби. Порівнювали особливості реагування редокс-системи на введення тіопенталу натрію та дексмедитомедину за умов евтиреозу та гіпертиреозу.
Результати. У плазмі крові тварин з експериментальним гіпертиреозом спостерігали підвищення рівня ТБК-активних продуктів та достовірну відмінність при застосуванні тіопенталу натрію та дексмедитомедину гідрохлориду на активність ферментів антиоксидантного захисту за умов гіпер- та евтиреозу.
Висновки. Активація обмінних процесів на тлі підвищеної функції щитоподібної залози впливає на універсальні захисні системи захисту організму, що проявляються особливо яскраво в умовах операційного та періопераційного стресу активацією редокс-системи й виснаженням ферментів антиоксидантного захисту, що зумовлює пошук засобів медикаментозної корекції порушеного гомеостазу.
45
Gerush, I. V., N. P. Grigorieva та Ye O. Ferenchuk. "ВПЛИВ ГЛУТАТІОНУ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ НЕФРОПАТІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (1 листопада 2018): 27–32. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9552.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ.Захворювання нирок – одна з найпоширеніших та найактуальніших проблем сучасної медицини. В останні десятиліття активно вивчають нефропротекторні властивості різноманітних антиоксидантів з метою попередження та корекції порушень функцій нирок, однак дані щодо ролі різних антиоксидантів є фрагментарними і потребують подальших досліджень.
Мета дослідження– вивчити вплив глутатіону на зміну біохімічних показників крові за умов експериментальної нефропатії.
Методи дослідження. Досліди проводили на 90 білих статевозрілих щурах-самцях масою 0,16–0,18 кг. У двох серіях експериментів нефропатію викликали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення фолієвої кислоти в дозах 200 та 250 мг/кг. Глутатіон вводили інтрагастрально в дозі 100 мг/кг упродовж трьох та семи днів. Для оцінки функціонального стану нирок проводили біохімічне дослідження крові з визначенням концентрації креатиніну, сечовини, альбуміну, загального білка, активності γ-глутамілтранспептидази та аланіламінотранспептидази.
Результати й обговорення.За умов нефропатії спостерігали збільшення вмісту сечовини порівняно з контрольною групою: на 27 % – на третій день експерименту, на 15 % – на сьомий. Введення глутатіону сприяло нормалізації досліджуваного показника. Було відзначено підвищення, порівняно з контрольною групою, рівня креатиніну в сироватці крові щурів із нефропатією в 1,5 раза при застосуванні фолієвої кислоти в дозі 200 мг/кг. На сьомий день експерименту він збільшився лише на 17 %. У групі тварин, в яких нефропатію викликали фолієвою кислотою в дозі 250 мг/кг, концентрація креатиніну підвищилась порівняно з контрольною групою: у 2,4 раза – на третій день експерименту, на 30 % – на сьомий. Семиденне введення глутатіону прирівнювало показники креатиніну піддослідних тварин до показників контрольної групи. Про загальну інтоксикацію організму під впливом високої концентрації фолієвої кислоти свідчили зниження білоксинтезувальної функції печінки, зростання активності γ-глутамілтранспептидази та аланіламінотранспептидази.
Висновки.Глутатіон проявляє нефропротекторні властивості, що підтверджується зниженням проявів нефротичного синдрому та поліпшенням функціональних показників нирок. Найбільш чутливий біохімічний показник за умов нефропатії – креатинін, вміст якого залежить від концентрації токсиканта, можна використовувати для діагностування стану нирок та підтвердження моделі нефропатії.
46
Yankovskyi, D. S., V. P. Shyrobokov та H. S. Dyment. "МІКРОБІОМ У ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ". Інфекційні хвороби, № 3 (11 жовтня 2018): 5–17. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9407.
Повний текст джерелаАнотація:
Загальні відомості про мікробіом людини. В результаті тривалої коеволюції людини з мікробним співтовариством сконструйовано і вдосконалено додаткову анатомічну структуру тіла людини, яка отримала назву мікробіом. Цей унікальний мікробний орган має складну органну структуру, функціонуючу у взаємній згоді з усіма іншими органами та системами людини.
Локалізація мікробіому в тілі людини. Всі біотопи тіла людини (ротова порожнина, волосся, ніс, вуха, сечостатеві шляхи, шкіра, очі, шлунково-кишковий тракт, бронхо-легенева системи) містять свій власний унікальний специфічний складний мікробний комплекс, що складається зі спеціалізованих мікробів з різними функціями. При цьому всі локальні мікробіоми перебувають у постійній взаємодії між собою і з макроорганізмом, утворюючи єдину надорганізмову систему.
Функціональна активність мікробіому. Мікробіом бере активну участь в реалізації широкого спектра життєво важливих фізіологічних процесів, включаючи енергетичний гомеостаз і метаболізм, синтез вітамінів та інших важливих нутрієнтів, ендокринну сигналізацію, регуляцію імунної функції, метаболізм ксенобіотиків, токсинів, канцерогенів та інших шкідливих сполук, запобігає колонізації патогенами. Більшість цих функцій взаємопов’язана та тісно переплетена з фізіологією людини.
Зміни мікробіому в онтогенезі. Процес формування мікробіому починається задовго до народження дитини і продовжується 2-3 роки після народження. У міру дорослішання та старіння організму спостерігаються помітні зміни мікробіому. Підтримка мікробіому на всіх етапах життя людини має величезне значення для поліпшення здоров’я населення всіх вікових категорій.
Місце мікробіомних порушень в етіології захворювань людини. Багатьма дослідженнями показано, що зміни в мікробіомі асоціюються з широким спектром шлунково-кишкових і системних захворювань, включаючи запальні хвороби кишечнику, астму, ожиріння, метаболічний синдром, серцево-судинну патологію, автоімунні, нейроповедінкові, та з багатьма іншими хворобами.
Сучасні підходи до оздоровлення мікробіому. Сьогодні пропонуються різні методи терапевтичного впливу на мікробіом: зміна дієти, застосування пробіотиків, пребіотиків або їх комплексів (синбіотиків), продуктів функціонального харчування, ентеросорбентів, проведення фекальної трансплантації та ін. Авторами запропоновані універсальні підходи до профілактики мікробіомних порушень та їх усунення в осіб різних вікових категорій, ефективність яких переконливо доведена клінікою.
47
Шостя, А. М., Я. М. Ємець, Л. М. Кузьменко, О. Г. Мороз та І. І. Ступарь. "ВПЛИВ ГОМОГЕНАТУ ТРУТНЕВИХ ЛИЧИНОК НА ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У СВИНОК У ПЕРІОД СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 134–40. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.16.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах промислової технології істотно змінюється прояв нормальних фізіологічних функцій, що обумовлюють процеси відтворення стада, виявляючись у слабо вираженому статевому циклі та пі-зньому настанні господарської зрілості, зниженні резистентності організму, який перебуває під дією стресових факторів та системної гіподинамії. Це вимагає розроблення репродуктивних біотех-нологій на основі використання природних стимуляторів тваринного походження, серед яких особ-ливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним зяких є гомогенат трутневих личинок (ГТЛ). Метою досліджень було з’ясувати вплив гомогенатутрутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого до-зрівання. В експерименті використані свинки великої білої породи, аналоги за віком і живою масою,яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Встановлено, що впродовж періоду статевого до-зрівання у крові свинок відбувається інтенсифікація процесів пероксидації, яка проявляється в під-вищення вмісту дієнових кон’югатів на 180-ту та 210-ту доби розвитку відповідно на 63,6 % та44,1 %. Це підтверджується суттєвим зростанням кількості вторинних продуктів пероксидації −ТБК-активних комплексів у зазначені періоди їхнього розвитку, відповідно 38,7 % та 30,6 %. Виявле-но, що в період статевого дозрівання свинок система антиоксидантного захисту є найбільш лабіль-ною від 6-ти до 8-ми місячного віку, де мінливість компонентів ПАГ є суттєвою за підвищеною ак-тивністю супероксиддисмутази (p<0,01) і каталази (p<0,05), а також кількості відновленого глу-татіону. Додаткове згодовування ГТЛ сприяє вірогідному сповільненню процесів пероксидації у кро-ві, яке підтверджується нижчим вмістом дієнових кон’югатів (p<0,05-0,01) та ТБК-активних ком-плексів (p<0,01-0,001). З’ясовано, що згодовування ГТЛ свинкам істотно впливає на формування від-творювальної функції впродовж статевого дозрівання: скорочується термін настання першогостатевого циклу на 4 доби, оптимізується тривалість статевих циклів та час початку третьоїохоти на 7 діб, багатоплідність – 0,5 голів поросят і маса гнізда при народженні та відлученні.
48
Козопас, Н. М., та Г. В. Максимюк. "ПОКАЗНИКИ ФЕРТИЛЬНОСТІ ЩУРІВ ТА РІВEНЬ ЛЕПТИНУ В ПЛАЗМІ КРОВІ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ВИСОКОКАЛОРІЙНИХ ДІЄТ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 59–63. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12734.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Вплив ожиріння на плідність чоловіків є предметом багатьох досліджень, а молекулярні механізми, що лежать в основі цього взаємозв’язку, активно вивчає наукова спільнота. Лептин є пептидним гормоном, який в основному синтезується у жировій тканині та підтримує енергетичний гомеостаз організму. Крім того, він активно залучений у регуляцію репродуктивної функції через модуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Ймовірно, лептин можна розглядати як біомаркер, що поєднує метаболічний статус із репродуктивною системою організму.
Мета дослідження – оцінити вплив висококалорійних дієт на показники фертильності щурів-самців і рівень лептину в плазмі крові.
Методи дослідження. Дослідження було проведено на 30 білих нелінійних щурах-самцях масою 250–300 г, яких поділили на 3 групи по 10 тварин у кожній: щури контрольної групи (КГ) споживали стандартний корм; тварини дослідних груп отримували високожирову дієту (ВЖД) і дієту з високим вмістом жиру та цукру (ВЖЦД) відповідно. Утримували лабораторних тварин на зазначених раціонах протягом 7 тижнів. Після евтаназії щурів проводили їх морфометричні заміри, на основі яких обчислювали індекс Лі, тестикулярний коефіцієнт та коефіцієнт вісцерального жиру. Кров для дослідження забирали з хвостових судин тварин у еппендорфи з гепарином. Отриманий матеріал 5 хв центрифугували при 800 g, після чого відбирали плазму для подальших досліджень. Суспензію сперматозоїдів готували з каудальної частини епідидимісів яєчок. Розраховували загальну кількість статевих клітин та їх рухливість. Життєздатність сперматозоїдів досліджували шляхом їх фарбування флуоресцентним барвником пропідій йодидом. Концентрацію лептину в плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу.
Результати й обговорення. Утримування щурів на ВЖД і ВЖЦД протягом 7 тижнів суттєво не позначилося на прирості маси тіла. Індекс Лі незначно відрізнявся між дослідними групами (p=0,59). Однак коефіцієнт вісцерального жиру в групі ВЖЦД був на 40 % вищим порівняно з КГ (p=0,04). Не було виявлено істотної різниці між дослідними групами щодо кількості сперматозоїдів (p=0,72), рухливості (p=0,63) та життєздатності (p=0,87). Дієта з високим вмістом жиру і цукру спричиняла зростання концентрації лептину в плазмі крові щурів на 14 % від вихідних даних (p=0,01).
Висновок. Короткострокове перебування на раціоні з високим вмістом жиру і цукру викликає метаболічні зміни, на що вказує значне зростання відносної частки жирової тканини та рівня лептину в плазмі крові.
49
Bulyk, R. Ye, L. Ya Fedoniuk, T. S. Bulyk та O. V. Smetanyuk. "СТРЕС-ІНДУКОВАНІ ЗМІНИ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НЕЙРОНІВ НАДЗОРОВОГО ЯДРА ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 43–49. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11756.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Рухова активність є важливою властивістю тварин і людини, це одна з умов їх нормального існування та розвитку, яка залежить від рівня освітленості. Обмеження рухової активності (гіпокінезія, або іммобілізація) – потужний стресорний фактор, який викликає різноманітні патологічні процеси.
Гіпоталамус, як вищий підкірковий центр автономної (вегетативної) нервової системи, має потужний регулювальний вплив на всі життєво важливі функції організму, у тому числі й на підтримання гомеостатичної рівноваги живої системи, яка порушується в результаті діяльності стресорів, зокрема іммобілізації. У зв’язку з важливою роллю великоклітинних надзорових ядер гіпоталамуса в реалізації адаптаційних можливостей організму актуальним є вивчення характеру їх реагування при впливі на організм експериментальних тварин іммобілізаційного стресу.
Мета – вивчення впливу іммобілізаційного стресу на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів.
Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тривалий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах впродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Тварин було поділено на 2 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження.
Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєстрували добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса з максимумом активності в нічний час (02.00 год). При утримуванні тварин в умовах іммобілізаційного стресу о 14.00 год площа нейрона надзорових ядер гіпоталамуса сягала (305,67±7,939) мкм2 і була вірогідно більшою (на 9,97 %) від аналогічної величини в контрольній групі щурів. Водночас, виявлено зростання площі його цитоплазми на 17,0 %. Іммобілізаційний стрес призвів о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрі на 33,1 %, в ядерці та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо величин контрольної групи тварин.
Утримування тварин в умовах іммобілізаційного стресу викликало більш виражені зміни морфофункціонального стану нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год, ніж о 14.00 год. Так, площа ядра нейрона становила (261,94±6,240) мкм2 і була вірогідно меншою (на 14,3 %) за аналогічну в контрольній групі тварин. Вказані зміни супроводжувалися зменшенням площі ядерця та цитоплазми нейрона, яка становила (165,33±4,642) мкм2 і була вірогідно меншою (на 24,2 %) від такої в тварин, яких утримували за стандартного режиму освітлення. Перебування тварин за умов іммобілізаційного стресу порушувало добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса. Більшу їх активність, на відміну від щурів, які перебували за звичайного освітлення, реєстрували у денний період спостереження.
Висновки. 1. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса з максимумом активності в нічний час. 2. Іммобілізаційний стрес спричиняє порушення ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів. 3. Утримування тварин в умовах іммобілізаційного стресу викликало більш виражені зміни морфофункціонального стану нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год, ніж о 14.00 год, що супроводжувалося вірогідним зменшенням площ ядра, ядерця та цитоплазми нейрона щодо аналогічних величин у контрольній групі тварин.
50
Юшковська, О. Г. "Про можливості застосування стратегії фізичної та реабілітаційної медицини у спортивній медицині". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 вересня 2019): 13–17. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.13-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Навести сучасний погляд на можливості застосування стратегії фізичної та реабілітаційної медицини у спортивній медицині. Викласти нові підходи до зрозуміння засад та принципів відновлення організму спортсменів після травм та захворювань. Особливу увагу приділено Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) як сучасного підходу у оцінці ефективності засобів відновлення спортсменів після травм та захворювань. МКФ – це класифікація компонентів функціональності та обмеження життєдіяльності, яка складається з таких основних компонентів: Функції та структура тіла (В – англ. Body), Діяльність (А – англ. Activity, пов’язана із завданнями та діями індивіда) та Участь (Р – англ. participation – залученість у життєву ситуацію). Важливою особливістю стратегії фізичної та реабілітаційної медицини є організація реабілітаційної допомоги фахівцями, що об’єднані у мультидисциплінарну реабілітаційну команду. Це група професіоналів, які тривало співпрацюють та одночасно надають реабілітаційні послуги особі, що реабілітується, у паралельному режимі відповідно до лімітованих у часі цілей та завдань для забезпечення відновлення або компенсації наявних обмежень життєдіяльності. До складу команди входять: лікар фізичної та реабілітаційної медицини, спортивний лікар, фізичний терапевт, ерготерапевт, логотерапевт, соціальний працівник, психолог, протезистортезист, реабілітаційна медична сестра. Висновки. Стратегія фізичної та реабілітаційної медицини, що ґрунтується на принципово іншому підході до відновлення стану здоров’я різних верств населення, може бути застосована також у спортивній медицині, але з урахуванням світового досвіду, і базуватися на існуючих в Україні традиційних підходах та тлумаченнях, наявних системах, що довели свою ефективність.