Статті в журналах: "Функція ризику"

1

Rusynko, M. K., та T. M. Kostyrko. "Моделювання інвестиційної політики банку методами нечіткої логіки". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 90–94. http://dx.doi.org/10.15421/40280918.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано моделі, які використовують в банківській діяльності, починаючи від робіт Еджворта до моделей нечіткої логіки. Зазначено їх переваги та недоліки. Обґрунтовано вибір моделі нечіткої логіки як інструменту моделювання. Розглянуто задачу оцінки інвестиційної політики банку, для якої визначено вид функції приналежності, що є одним із найважливіших питань у теорії нечітких множин. За функцію приналежності обрано несиметричну функцію Гауса, що зумовлено специфікою побудови таких функцій економічних показників, для яких у багатьох випадках відомо тільки три значення: найімовірніше, максимально та мінімально можливі. Запропоновано використати несиметричну функцію приналежності, сформовану на основі функції Гауса з різними значеннями середньоквадратичного відхилення. Проведено чисельні експерименти оцінки інвестиційного проекту на основі трикутних функцій приналежності та запропонованих несиметричних гаусоїд. Для розрахунку параметрів несиметричної функції Гауса спочатку побудовано наближення – трикутна функція приналежності. Виходячи з параметрів трикутної функції, розраховано середньоквадратичні відхилення для лівої та правої частин функції Гауса. Показано, що під час використання несиметричної функції Гауса потрібні більші початкові інвестиції для того, щоб проект був прибутковим. Зроблено висновок щодо необхідності ретельного підбору виду функцій приналежності для зменшення інвестиційного ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Павлюк, Є., та О. Павлюк. "ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ПРИЙОМІВ У ПРАКТИЦІ ПОБУДОВИ ШКАЛИ ЙМОВІРНОСТІ ДЕФОЛТУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244867.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Обґрунтовано основні характерні властивості кривої PD (Probabilityofdefault), що сформувалися у практиці моделювання. Доведено, що основними характеристиками кривої PD є те, що вона ґрунтуватися на даних про фактичну відносну частоту дефолтів у кожному з ризик-класів за обраний період часу і має форму, що апроксимує або збігається з експонеційнійною функцією. Показано, що важливим аспектом, який впливає на калібрування, є кількість рейтингових класів і способи їх побудови. Визначено, що нахил кривої демонструє класифікаційну ефективність моделі. Для моделей із високими дискримінаторними властивостями характерна форма кривої, що має повільне зростання в рейтингових класах верхньої частини шкали і значне пришвидшення зростання в останніх класах ризику. Проаналізовано два основних підходи до визначення кількості класів ризику: підхід на основі процентіліві підхід на основі рівних діапазонів балів. Показано, що при формуванні класів варто враховувати загальний обсяг вибіркових спостережень, пропорцію «хороших» і «поганих» та обирати кількість класів таким чином, щоб воно було не надто велике і не надто мале. Доведено, що на практики калібрування впливають дані, мета та обмеження дослідження. На практичних прикладах розглянуто застосування методу найменших квадратів і методу екстраполяції. Метод найменших квадратів, і зокрема похідний метод екстраполяції, дозволяють будувати калібраційну криву на основі даних про відносну частоту дефолтів. Визначено, що математичний апарат сімейства нелінійних кривих дозволяє моделювати процес експоненційного зростання з різним рівнем інтенсивності. Експоненційна крива і споріднені з нею функції можуть бути корисними при моделюванні більш консервативних оцінок PD або для моделей з високими дискримінаційними властивостями, у той час як функція Вейбулла, S-крива і степенева функція можуть краще пристосовуватися до процесів помірного зростання. Застосування практичних прийомів побудови шкали PD є важливим для багатьох вітчизняних банківських спеціалістів, хто займається внутрішніми моделями кредитного ризику. Ключові слова:калібрування, дефолт, імовірність, криві, калібрація кривої ймовірності дефолту, метод найменших квадратів, метод екстраполяції. Формул: 21; рис.: 1; табл.: 7; бібл.: 10.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Ivchenko, V. K., A. V. Ivchenko, V. Ya Galchenko, D. V. Ivchenko та O. I. Shvets. "Прогнозування результатів лікування переломів довгих кісток у хворих на цукровий діабет засобами інтелектуального та статистичного аналізу даних". TRAUMA 14, № 4 (1 липня 2013): 22–25. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.14.2013.88205.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз метаболічних порушень в основних органічних компонентах кісткової тканини хворих на цукровий діабет із переломами довгих кісток став підставою для побудови моделі прогнозування ризику розвитку ускладнень при їх лікуванні. Розроблена прогностична модель орієнтована на аналіз біохімічної ситуації, що розвивається в організмі пацієнта після травми. В основу побудови прогностичної моделі, що відображає певні ланки патогенезу розвитку ускладнень, поклали дані біохімічних досліджень показників концентрацій глікозаміногліканів, колагену та лужної фосфатази. Для вирішення прогностичної задачі стосовно кожного пацієнта здійснюється розрахунок трьох значень функцій, що класифікують. Для розрахунків використовуються центровані й нормовані значення ознак. Пацієнта відносять до того класу, для якого дискримінантна функція прийме максимальне значення. Програма обчислює вірогідність розвитку або ступінь ризику розвитку ускладнень при лікуванні переломів довгих кісток у хворих на цукровий діабет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Вівчар, О. І., О. В. Сталінська, О. І. Дідченко, О. І. Когут-Ференс та А. Я. Шатарський. "СУЧАСНА ПРАКТИКА ОЦІНКИ РИЗИКІВ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 237–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.237-246.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Вівчар О. І. "РИЗИКИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ: ПРАКТИЧНІ КОНТЕКСТИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Korzhov, I. "ЗАГАЛЬНЕ ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАДАЧІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ МОДЕЛЕЙ ПАРАМЕТРИЧНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 48–52. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.048.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема підвищення ефективності інформаційних систем контролю технічного стану промислових об’єктів з динамічними властивостями невід’ємно пов’язано зі збільшенням об’ємів вимірювальної інформації, що характеризує типові еталонні варіанти динамічних порушень. Мета статті: навести загальне формулювання задачі функціональної діагностики для моделей параметричної дискримінації. Результати. Розглянута загальна задача функціональної діагностики для моделей параметричної дискримінації за інформативними параметрами – показниками автокогерентності. Сформульована в загальному виді задача вибору дискримінантної функції для цілей контролю та діагностування промислових об’єктів з точки зору статистичних ризиків контролю та діагностики. Перевірені сформульовані положення при контролі технічного стану типового вібраційного промислового об’єкту – екструдер. Отримані результати можуть бути застосовані для подальшого дослідження впливу об’єму навчаючої вибірки на середній ризик контролю та діагностики з синтезом математичної моделі середнього ризику та аналізом ефектів мінімізації середнього ризику, а також оптимізації простору інформативних ознак за критерієм максимуму достовірності контролю та діагностики. Висновок. Проведене дослідження вібросигналів типового промислового об’єкту – екструдера, показало, що для контролю технічного стану вібраційних об’єктів можливо використовувати лінійну вирішувальну (дискримінантну) функцію типу 2 або 3. Кінцевий вибір функції буде залежити від результатів оцінювання коваріаційної матриці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Antoniuk, О. R. "РИЗИКО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У ФІНАНСОВОМУ КОНТРОЛІ ЯК ЕЛЕМЕНТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve320201.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто ризики, що виникають в процесі реалізації функцій внутрішнього аудиту в публічних організаціях та формат реалізації ризико-орієнтованого планування у здійсненні управлінських та контрольних функцій. Належну увагу приділено змісту та класифікації видів ризиків та послідовності дій керівництва для оцінки та ідентифікації в процесі менеджменту. Питання розглядається з акцентом на діючі нормативні документи. Визначено основний склад документів для належного відображення процедур ризико-орієнтованого планування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Поліщук, В. В., Мирослав Келемен, Ю. Ю. Млавець, О. А. Тимошенко та Мартін Келемен. "Концептуальна модель оцінювання рівня керованості процесами у складних системах враховуючи ризик-орієнтовані фактори". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 39, № 2 (16 листопада 2021): 158–71. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.39(2).158-171.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослідження актуальної задачі розроблення концептуальної моделі оцінювання рівня керованості процесами у складних системах враховуючи ризик-орієнтовані фактори. У дослідженні вперше запропоновано етапи управління ризиками у процесі оцінювання рівня керованості складних систем. Формалізовано вхідні дані, що використовуються для оцінювання ризиків за допомогою нечітких моделей для різних складних систем, а саме: показники ризику, що оцінюється деяким експертом за допомогою лінгвістичної змінної; кількісної оцінки «достовірностей» експертів щодо міркувань про показник ризику; кількісної оцінки критерію ризику на основі інтелектуального аналізу даних величин, що породжують ризик, із застосуванням теорії нечітких множин та функцій належності; лінгвістичної змінної наслідків реалізації загроз на систему; степінь можливості реалізації загрози в системі; тяжкість наслідків інциденту по активу системи, що оцінюється деяким експертом за допомогою лінгвістичної змінної. Вперше запропоновано концептуальну модель, що розв’язує клас задач оцінювання керованості процесами у складних системах враховуючи ризик-орієнтовані фактори впливу та алгоритм вибору моделі ризик-орієнтованого оцінювання. В результаті отримуємо вихідну оцінку, що несе зміст керованості процесів у системі враховуючи ризик-орієнтовані фактори впливу. Як інструмент прикладного застосування пропонуються узагальнені алгоритми, за допомогою яких можна адекватно вирішити інноваційну проблему. Достовірність отриманих результатів забезпечується коректним використанням теорії нечітких множин для опрацювання експертних знань, системного підходу, що підтверджується результатами досліджень. Проведене дослідження буде корисним інструментом для підтримки прийняття рішень, щодо підвищення керованості процесами у різних складних системах шляхом врахування ризиків та загроз її функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Шідловський, В. О., О. В. Шідловський, В. В. Кравців, Г. П. Гаплик та О. Г. Нецюк. "ВПЛИВ АВТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ (огляд літератури та власні дані)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 178–83. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12222.

Повний текст джерела

Анотація:

Зниження гормональної функції ЩЗ – гіпотиреоз – є одним із основних і небезпечних для організму ускладнень автоімунного тиреоїдиту (АІТ). Одним із провідних негативних впливів гіпотиреозу на організм є високий ризик серцево-судинних захворювань. Мета – вивчити вплив АІТ із незміненою функцією ЩЗ та у випадках гіпотиреозу середньої тяжкості на показники артеріального тиску та структуру серця. Матеріал і методи. Обстежено 78 хворих на АІТ та 27 здорових осіб у якості контролю. Вивчали гормональну функцію щитоподібної залози, анатомічні особливості та функцію серцевого м᾽яза за даними ехокардіоскопії та показники артеріального тиску. Результати. У хворих на АІТ визначається діастолічний тиск достовірно вищий, ніж у групі контролю. Встановлені виражені і достовірні зміни структури і функції лівого шлуночка, які, з урахуванням показників артеріального тиску, можна розцінювати як прояви діастолічної гіпертензії. На її прояви вказують збільшення м᾽язової маси та індексу м᾽язової маси лівого шлуночка, товщини міжшлуночкової перегородки. При цьому відмічається зменшення показників фракції викиду. Висновки. У хворих на АІТ, порівняно зі здоровими, структура і функція лівого шлуночка порушені. Ці зміни є достовірними в усіх випадках АІТ, проте більш виражені і вагомі в разі АІТ з гіпотирезом середньої тяжкості. Питання впливу АІТ на серце і ССС до кінця не вивчені. Заслуговують на увагу механізми розвитку діастолічної гіпертензії при АІТ, її запобігання і лікування, особливо у випадках еутиреоїдної функції ЩЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Shyshkina, Olena. "ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 253–64. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-253-264.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено понятійно-категоріальний апарат фінансового ризику, визначено основні підходи до пізнання природи фінансового ризику, розглянуто їх основні концептуальні положення та особливості. Доведено, що при уточнені природи фінансового ризику необхідно зважати на дуалізм фінансового ризику, який може проявлятися у вигляді можливості отримання збитку або ототожнюватись з прибутком досліджуваного економічного суб’єкта. Проведено аналіз наявних у науковій літературі визначень категорії «фінансовий ризик», узагальнено основні властивості фінансового ризику, уточнено сутність фінансового ризику через призму виконуваних функцій та з урахуванням отриманих результатів запропоновано авторське тлумачення цієї категорії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Rudenko, O., Z. Rudenko, G. Golovko та O. Odarushchenko. "ЗНАХОДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СКОРИГОВАНОЇ ЛІНІЇ ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНОЇ АПРОКСИМАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ ВИЯВЛЕНИХ ДЕФЕКТІВ ПРИ ОЦІНЮВАННІ КІЛЬКОСТІ ВТОРИННИХ ДЕФЕКТІВ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.074.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз місця характеристики надійність програмного забезпечення в структурі моделей якості програмного забезпечення. Визначено, що в ієрархічній структурі більшості моделей якості програмного забезпечення характеристика надійність є першою підхарактеристикою характеристики якість. Виділені п’ять принципів урахування вторинних дефектів програмних засобів. Для урахування вторинних дефектів програмних засобів використовується: теорія динаміки програмних систем, у якій процеси прояву дефектів у програмних засобах розглядаються як результат дії детермінованих потоків дефектів; теорія часових рядів, де виділяються вторинні дефекти із загального потоку дефектів; імітаційне моделювання; модифікація функцій ризику моделей оцінки надійності програмних засобів та функцій, що характеризують параметри цих моделей, внесенням імовірнісних коефіцієнтів; модифікація функцій ризику моделей оцінки надійності програмних засобів шляхом внесення параметра, що визначає число вторинних дефектів, який визначається порівнянням значень полігона частот дефектів з відповідними значеннями функції регресії. Проаналізовано поняття недосконалого відлагодження програмного забезпечення у контексті урахування вторинних дефектів. Обґрунтовано вибір експоненціальної апроксимації полігона частот виявлених дефектів програмних засобів. Наведено приклади моделей оцінки надійності програмних засобів, функції ризику яких містять експоненціальну складову. Розглянуто послідовність знаходження коефіцієнтів функції, одержаної в результаті зміщення лінії експоненціальної апроксимації полігона частот виявлених дефектів програмних засобів. Показано застосування одержаних коефіцієнтів для методики оцінювання числа вторинних дефектів, що ґрунтується на порівнянні даних статистики числа дефектів і даних зміщеної лінії експоненціальної апроксимації полігона частот дефектів. Одержані рівняння скоригованої лінії експоненціальної апроксимації для вибірок малих і великих об’ємів. Одержані формули для обчислення числа вторинних дефектів на часових інтервалах без урахування та із урахуванням поправки Бесселя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Petryk, Sergiy. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФОРМ РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ". Public Administration and Regional Development, № 7 (7 квітня 2020): 309–33. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Роль держави постійно змінюється в системі реалізації проектів державно-приватного партнерства. Функції держави маючи суто теоретичне підґрунтя розвитку державного управління про трансформуються через практичну реалізацію механізмів. Так, формування інноваційних механізмів державного управління в сфері охорони здоров’я вимагає перегляду змісту та форуми реалізації функцій держави. Зміна функцій держави понукає до трансформації системи державного управління, які пов’язують зі зміною геополітичних викликів, що змінюють ідеологічні, соціальні та політичні процеси в державах. Зміст та склад основних функцій держави є мінливим до історичного розвитку суспільства в більшій мірі функції змінюють форми своєї реалізації зі зміною політичних, ідеологічних та економічних умов. Через реалізацію проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я реалізуються сукупність функцій держави, що обумовлено функціональною спрямованістю, об’єктною приналежністю, формою реалізації соціальної функції. В контексті дослідження ролі держави в реалізації проектів державно-приватного партнерства вагоме значення надається трансформації функціональної ролі держави. Для визначення напрямів трансформації функцій держави в статті розглянуто підходи до їх класифікації, в результаті чого виділено пріоритетні функції, до яких віднесено забезпечення національної безпеки в умовах зовнішніх загроз (військових); економічна політика держави в умовах світової фінансової кризи та високого ризику дефолту; реалізація політки сталого розвитку в умовах екологічної кризи; політика щодо біженців, яка характерна для окремих країн Європейського Союзу в умовах напливу біженців з країн Близького Сходу; політика сфері охорони здоров’я в умовах пандемії коронавірусу. Окрім того, визначено функції держави за характером їх реалізації в контексті впровадження механізмів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Вдовиченко, Оксана. "ПОРІВНЯННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО РИЗИКУ В ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 47–55. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.206.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі наведено результати теоретико-емпіричного дослідження певних відмінностей показників ризику між підлітками та юнаками. Відзначено, що саме у підлітковому й юнацькому віці загострюється проблема пошуку сенсу життя, зростає невпевненість в собі, виникають інтимні, особистісні та міжособистісні непорозуміння і все це впливає на більш виражені ризиковані дій у визначених вікових груп. Ризик розглядається нами як специфічні емоційно-вольові дії, що активують різні психічні функції, які спрямовані на подолання невизначеної і небезпечної ситуації. В емпіричному дослідженні було використано такі психодіагностичні інструменти: тест «Суб’єктивна оцінка ситуацій як небезпечних і невизначених» (Вдовіченко, 2018), «Опитувальник схильність до ризику в різних сферах діяльності» (Вдовіченко, 2007), методика «Самооцінка схильності до екстремально-ризикованої поведінки» (Zuckerman, 2005), методика «Особистісні фактори прийняття рішення» (ОФР-25) (Корнілова, 1994), опитувальник якісних показників схильності до ризику (Саннікова, & Бикова, 2008). Вибірку дослідження склали 897 досліджуваних підліткового та юнацького віку 14-19 років (підлітки – 432 школяра, юнаки – 465 студентів). Відзначено певні специфічні відмінності за показниками, що характеризують вираженість ризику. Так, у підлітків високі показники пошуку нових вражень, репрезентуються у прагненні змінювати себе, свій зовнішній вигляд, здійснювати необмірковані безшабашні, зокрема, й асоціальні вчинки, також вони схильні до девіантної поведінки, демонстративних форм поведінки, високий ризик формування адикцій, ніж у юнаків. Прагнення до труднощів, що характеризується високою імпульсивністю, агресивними проявами у поведінці, нехтуванням деталей у виконанні складної роботи, недостатньою довільністю у діяльності загалом, властиве також підліткам більшою мірою, ніж особам юнацького віку. Також юнаки у ситуаціях ризику є більш розсудливими, раціональними у виборі стратегій при їх вирішенні, усвідомлюють свої вчинки. Отримані результати виступають підґрунтям для продовження дослідження цінностей та мотивів у підлітків та юнаків з певним рівнем вираженості ризику, а також його особливостей з урахуванням їх гендерних розрізнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

РАВЛЮК, Віталій, та Олексій ВАВРІЧЕН. "ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 314–29. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.576.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі визначено захищеність інформаційно-комунікаційної системи під якою ми вважатимемо її здатність забезпечувати цілісність, конфіденційність та доступність інформації, виявляти зловмисні втручання та не допускати їх впливу на інформацію. Наведено комерційні методики визначення рівня захищеності інформаційно-комунікаційної системи орієнтовані на реалізацію функцій, узгоджених з менеджментом та працівниками компанії, визначено позитивні аспекти такого підходу та недоліки. Проведено аналіз стандартів, що у свою чергу не дало вичерпної відповіді на питання побудови інформаційно-комунікаційної системи заданого рівня захищеності, оскільки положення стандартів дають можливість оцінити ризики кібербезпеки, а не захищеність. Ступінь ризику найчастіше оцінюється як низький, середній, високий чи критичний. За результатами огляду положень міжнародних стандартів інформаційної безпеки та нормативних документів України, що регламентують розробку та безпечне функціонування інформаційно-комунікаційних систем можемо констатувати факт, що питанню числового вимірювання рівня захищеності увага не приділяється. Враховуючи вектор загроз інформаційній безпеці та різноманіття засобів захисту корпоративної мережі здійснено огляд сучасних інструментів кібербезпеки, що існує на ринку, та встановлено, що користуються попитом багатофункціональні платформи, які поєднують кілька інструментів (антивірус, міжмережевий екран, сканер вразливостей тощо). Виявлено, що актуальним є питання вибору інструментарію захисту інформації в інформаційно-комунікаційній системі, враховуючи необхідні функції забезпечення безпеки та наявні ресурси підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Shved, M. I., I. O. Yastremska, K. B. Pizhytska, N. M. Kovbasa, V. M. Zubanyuk та T. O. Dobrianskyi. "ТРОМБОФІЛІЯ, УСКЛАДНЕНА ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ІЗ АНАЛІЗОМ СУЧАСНИХ ДІАГНОСТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНИХ АЛГОРИТМІВ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (20 вересня 2019): 180–86. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10450.

Повний текст джерела

Анотація:

Діагностика тромбофілії та патогенетичне лікування її клінічних проявів супроводжується рядом труднощів, що зумовлено без- або малосимптомним перебігом хвороби та недостатньою обізнаністю лікарів щодо критеріїв діагностики цієї патології. Мета – підвищення рівня діагностики і вибору адекватного лікування пацієнтів з тромбофілією, ускладненою гострим інфарктом міокарда, шляхом детального аналізу та клініко-лабораторного розбору власного клінічного випадку. Матеріал і методи. Системний аналіз, бібліосемантика та аналіз випадку захворювання конкретного пацієнта з тромбофілією, дослідження генетичного поліморфізму, асоційованого з тромбофілією. Пошук джерел здійснювався за допомогою науково-статистичної бази даних медичної інформації PubMed-NCBI. Результати. При відсутності чітких причинних факторів високого ризику розвитку гострого інфаркту міокарда (стенозуючого атеросклерозу) та при наявності рецидивних тромбозів різної локалізації пацієнтам показане обов’язкове обстеження з метою підтвердження (виключення) вродженої або набутої тромбофілії, що в подальшому визначає програму профілактики повторних епізодів спонтанного тромбозу. З цією метою було проведено дослідження генетичного поліморфізму, асоційованого з ризиком тромбофілії, у хворого з рецидивними венозними (ілеофеморальним) та артеріальними (коронарним) тромбозами. Прогностично найнесприятливішою була наявність у хворого поліморфізму алелів 4G/4G гена серпін-1 (РАІ-1), який є антагоністом тканинного активатора плазміногену і сприяє зниженню фібринолітичної активності крові, що підвищує ризик коронарних порушень в 1,3 раза. Одночасно у хворого діагностовано поліморфізм алелів С/Т гена ITGA2 (інтегрину альфа-2), який відповідає за функцію тромбоцитарного рецептора до колагену і сприяє збільшенню швидкості адгезії тромбоцитів, що підвищує ризик інфаркту міокарда в 2,8 раза. Також важливо вказати на таку особливість генетичних порушень у даного пацієнта, як поліморфізм алелів G/T гена F13, для якого характерне зниження фактора VIII згортання крові, що в кінцевому результаті призводить до зменшення ризику венозного тромбозу, але на фоні антикоагулянтної терапії цей ризик може суттєво зростати (12–20 %). Отримані результати обґрунтували переведення хворого з прийому ксарелто на довготривале вживання прямих низькомолекулярних гепаринів (фондапаринукс). Висновки. У хворих з діагностованою тромбофілією необхідно використовувати персоніфікований підхід до вибору антитромботичних засобів лікування та профілактики повторних тромбозів шляхом визначення у пацієнта певного поліморфізму генів та форми тромбофілії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Кошевцова, М. А., та О. Г. Родіна. "ДОЦІЛЬНІСТЬ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ ДЕРИВАТИВІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 74–83. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.74-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню сутності ринку кредитних деривативів, його перевагам та недолікам, розгляду доцільності розвитку національного ринку кредитних деривативів. Визначено категорії та інструменти ринку деривативів. Через молодість ринку кредитних деривативів його доля в загальному об’ємі операцій з деривативами доки мала, але має великі перспективи. Сфера їхнього застосування не обмежується банківською діяльністю або одним ринком. Виділення ризику в самостійний об’єкт торгівлі призвело до виникнення нових форм застосування кредитних деривативів, де вони можуть виступати альтернативою традиційним інструментам страхування, а також мають досить оригінальний підхід до управління відомим ризиком. У випадку кредитування вони є просто незамінними, оскільки є засобом страхування від несприятливої дії кредитного ризику. Розглянуто функції кредитних деривативів на сучасному етапі. Визначено стратегічні напрями розвитку вітчизняного ринку деривативів. З’ясовано, що кредитні деривативи створюють умови для накопичення системних ризиків, тобто збільшують імовірність настання системних подій несприятливого характеру, викликаних екзогенними чи ендогенними причинами, які спричиняють нестабільність фінансового ринку. Саме ці фактори необхідно враховувати, прагнучи впровадити використання кредитних деривативів в українському банківському секторі. Проаналізовано світовий досвід організації системи регулювання ринку кредитних деривативів як способу мінімізації негативних наслідків. З огляду на світовий досвід, можна сказати, що з боку держави приділяється багато уваги розвитку сегменту фінансового ринку, як ринок кредитних деривативів, чого не вистачає українському банківському сектору. Використовуючи світовий досвід, переваги та можливі негативні наслідки ринку кредитних деривативів, для розвитку кредитування в Україні необхідним є ринок кредитних деривативів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Гадецька, С. В., В. Ю. Дубницький, Ю. І. Кушнерук, О. І. Ходирєв та І. А. Черепньов. "Розрахунок таблиць пробіт-функцій для негаусових розподілів їх аргументів". Системи обробки інформації, № 1 (168) (10 лютого 2022): 16–28. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2022.168.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз літератури показав, що на міжнародному і національному рівні спостерігається зниження кількості надзвичайних ситуацій техногенного походження в порівнянні з природними катастрофами. Ризик виникнення аварій на потенційно небезпечних об'єктах з виникненням осередків ураження тих, що мають пожежний, вибуховий і хімічний характер, залишається практично незмінним і високим. В процесі аналізу літератури встановлено, що при оцінці ймовірності реакції системи на величину подразника, що приймає значення деякої випадкової величини, використовують дві групи методів. Перша група заснована на відмові від використання попередньої інформації про закон розподілу величини подразника (метод логіт-функції), друга – на використанні цих відомостей (метод пробіт-функцій). Розрахована таблиця логіт-функції для заданої ймовірності появи реакції системи. Розраховано таблиці пробіт-функції для напівнормального розподілу. Розраховано таблиці пробіт-функцій для негаусових розподілів, а саме: розподілу Коші, логістичного розподілу, розподілу мінімального значення, розподілу максимального значення, косинус-розподілу, розподілу гіперболічного секанса, показникового розподілу та обґрунтовано цей вибір. Встановлено, що при ймовірності 0,2<P<0,9 та єдиної сталої величини А, яку використовують в процесі обчислення пробітів, у нашому випадку А=32, значення пробіт-функцій Pr для нормального розподілу Коші, логістичного розподілу, розподілу мінімального значення, розподілу гіперболічного секанса мало відрізняються між собою. Побудовано регресійну модель, яка дає можливість по заданій ймовірності реакції системи визначати значення її функції пробіту. Також побудовано спряжену до неї регресійну модель, яка дає можливість по заданій величині функції пробіту визначати ймовірність реакції системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Trishchynska, M. A., та Yu I. Golovchenko. "Поширеність судинних факторів ризику в осіб із початковими проявами ішемії мозку". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 8.70 (23 січня 2015): 31–39. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.8.70.2014.80965.

Повний текст джерела

Анотація:

Судинно-мозкова недостатність на початкових, доклінічних стадіях розвитку є найменш вивченим аспектом цереброваскулярної патології.Мета дослідження полягає у виявлені частоти та взаємозв’язків основних судинних факторів ризику й порушення судинорухової функції ендотелію в осіб без клінічно значимих судинних подій (інфаркт міокарда чи інсульт) в анамнезі.Матеріал та методи дослідження. Під нашим спостереженням перебували 295 осіб віком від 30 до 65 років, у середньому 50,70 ± 7,76 року (Me = 51, Q1 = 46; Q3 = 57). Серед обстежених хворих було 80 (27,1 %) чоловіків та 215 (72,9 %) жінок. Усім хворим було проведене загальноклінічне, клініко-неврологічне та клініко-інструментальне (у тому числі нейровізуалізація) обстеження з метою встановлення форми та стадії судинно-мозкової патології. У пацієнтів визначалися основні фактори серцево-судинного ризику: артеріальна гіпертензія, паління, дисліпідемія, цукровий діабет або порушення толерантності до глюкози, надмірна вага. Судинорухову функцію ендотелію визначали за концентрацією стійкого метаболіту оксиду азоту — нітриту (мкмоль/л) та ендотеліну-1 (нг/мл). Результати та їх обговорення. Серед обстежених пацієнтів найбільш поширеними факторами ризику серцево-судинних захворювань є артеріальна гіпертензія (65,8 %) та надмірна маса тіла (47,1 %). У результаті дослідження було виявлено, що існує зв’язок між клінічною вираженістю цереброваскулярної патології та факторами ризику (χ2(3) Пірсона; критерій V Крамера): артеріальною гіпертензією (112,612, р < 0,001; 0,618, р < 0,001), цукровим діабетом/порушенням толерантності до глюкози (14,683, р = 0,002; 0,223, р = 0,002;), надмірною вагою (32,881, р < 0,0001; 0,343, р < 0,0001). Зв’язок між діагнозом та фактом паління (6,855, р = 0,077; 0,152, р = 0,077) або дисліпідемією (5,904, р = 0,116; 0,202, р = 0,116) не мав статистичної значимості. З такими факторами ризику, як цукровий діабет та надмірна маса тіла, відзначався зв’язок середнього ступеня, а з артеріальною гіпертензією — дуже сильний зв’язок. Пацієнтів з артеріальною гіпертензією було вірогідно менше серед осіб із вегетосудинною дистонією (5,7 %/53), найбільше їх було серед хворих із дисциркуляторною енцефалопатією ІІ стадії (90,3 %/31). Аналогічна ситуація спостерігалася й за поширеністю надмірної маси тіла (22,6 %/53 та 80,6 %/31 відповідно). Був виявлений зв’язок між кількістю факторів ризику й віком пацієнтів (χ2(10) = 29,226, р = 0,001; V Крамера = 0,223, р = 0,001). Виявлено, що рівень нітриту вірогідно знижувався при прогресуванні захворювання, а рівень ендотеліну-1 — підвищувався. Був виявлений кореляційний зв’язок (за коефіцієнтом Спірмена) між концентрацією нітриту та кількістю факторів ризику (–0,262, р = 0,002); між концентрацію ендотеліну-1 та кількістю факторів ризику (0,288, р = 0,002).Висновки. Встановлені зв’язки між факторами ризику й біохімічними маркерами ендотеліальної судинорухової функції та їх характер свідчать про важлість своєчасного виявлення та корекції судинних факторів ризику з метою профілактики судинних захворювань головного мозку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Kamyshyn, Volodymyr V. "СИСТЕМНО-ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ДОМІНАНТ У МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДЛЯ ЗАКРИТОЇ ЗАДАЧІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ПРОПУСКІВ ЗАНЯТЬ". Information Technologies and Learning Tools 39, № 1 (28 лютого 2014): 66–74. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v39i1.1014.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено системно-інформаційну технологію побудови оціночних функцій корисності пропусків занять, з яких виявляється основна домінанта, а саме – схильність, несхильніcть, байдужість до ризику. З функцій корисності, побудованих 45-ма студентами-авіадиспетчерами для шістьох навчальних дисциплін, виявлено співвідношення студентів з різним ставленням до ризику. Схильністю до ризику – прагнення студента грати у віртуальну лотерею, щоб мінімізувати пропуски занять. Студенти, байдужі до ризику, тобто з «лінійним» ставленням до відвідування занять, становлять усього 18,52 %, що свідчить про необхідність розробки спеціальних педагогічних заходів з індивідуалізації навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Клочко, О. О. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ «ГРУПИ РИЗИКУ»". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено та проаналізовано сутнісні характеристики використання компетентнісного підходу у процесі фахової підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до профілактики адиктивної поведінки підлітків «групи ризику». Компетентнісний підхід виступає одним із стратегічних напрямів розвитку вищої освіти в Україні, тому виникла необхідність урахувати його основні положення під час організації фахової підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. Доведено, що методологічною основою якісної підготовки майбутніх соціальних працівників до профілактики адиктивної поведінки «групи ризику» є саме компетентнісний підхід. Компетентнісний підхід до змісту підготовки майбутніх соціальних працівників до профілактики адиктивної поведінки підлітків «групи ризику» головним вбачає не обізнаність майбутнього фахівця, а його вміння вирішувати проблеми, що виникають у пізнанні та поясненні явищ дійсності, які відбуваються у соціумі; під час освоєння сучасних технологій і стратегій соціальної діяльності (у тому числі профілактичної роботи); в етичних нормах, під час оцінювання власних дій у професійній діяльності тощо. У дослідженні зазначено, що загальні і фахові компетентності наведені у Освітньо-професійній програмі «Соціальна робота» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 231 «Соціальна робота». У статті конкретно сформульовано низку функцій загальних компетентностей у системі освіти. Такі функції, у своїх сукупності відображають та визначають функціональну грамотність майбутнього фахівця соціальної сфери. На основі загальних і фахових компетентностей виділено блоки прикладних компетентностей. Визначені у статті прикладні компетентності, вважаємо, будуть ефективними у процесі здійснення профілактики адиктивної поведінки підлітків «групи ризику». До таких прикладних компетентностей віднесли систему професійних знань загальнопрофесійної і спеціальної підготовки, комплекс професійних умінь і навичок, які відображають специфіку діяльності щодо профілактики адиктивної поведінки підлітків «групи ризику».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Абгарян, Ю. "Алгоритм агрегації програмних метрик і її застосування при тестуванні програмного забезпечення." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (29 жовтня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито алгоритм агрегації програмних метрик і її застосування при тестуванні програмного забезпечення. Визначено генезис формування наукової думки, щодо агрегації програмних метрик. Розкрито методологію тестування програмного забезпечення з відокремленням схеми процесу тестування програмного забезпечення. Наголошено, що в якості базису для визначення рівнів агрегації програмних метрик при тестуванні програмного забезпечення спочатку слід визначити процес і складові блоки на прикладі системи тестування. Підкреслено, що агрегація програмних метрик може проводитися на рівні винесення рішень, на рівні значень відповідності та на рівні ознак і зразків. Відзначено, що агрегація на першому та другому рівнях відбувається після залучення засобу порівняння, в той час як рівні третій та четвертий проводять операції до того, як пристрій порівняння видасть результуючі дані. Описано математичні властивості методів агрегації, а саме, домен, діапазон, інваріантність та розкладання. Представлено алгоритм агрегації програмних метрик до рейтингів, використовуючи порогові значення на основі еталонних показників. Покроково описано реалізацію алгоритму та визначено параметричні значення процесу агрегації. Наголошено, що зведення окремих вимірювань до рейтингів здійснюється за допомогою дворівневого процесу, заснованого на двох типах порогів, а окремі вимірювання об’єднуються в профілі ризиків за допомогою метричних порогів. При цьому, профілі ризику агрегуються за 5-бальною зірковою шкалою за допомогою порогових значень. Агрегація дворівнева, на першому рівні агрегація здійснюється шляхом обчислення відносного розміру системи, що підпадає під кожну категорію ризику, на другому рівні об’єднання профілів ризику в рейтинг здійснюється шляхом визначення мінімального рейтингу, для якого сукупний відносний розмір усіх категорій профілю ризику не перевищує набору порогів 2-го рівня. Здійснено тестування програмного забезпечення Dia. Профіль ризику для Dia містить 73,3% коду у низькому ризику, 8,2% помірного ризику, 7.9% високого ризику та 10.7% дуже високого ризику. Використання інтерпольованої функції дає рейтингове значення 2,99, рейтинг для Dia має три зірки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Тимків, Андрій Олександрович. "Функції ризик-менеджменту банку". Актуальні проблеми економіки, № 11 (2008): 224–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Rudenko, O., O. Odarushchenko, Z. Rudenko та O. Odarushchenko. "ОЦІНЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ВТОРИННИХ ДЕФЕКТІВ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ШЛЯХОМ КОМПЛЕКСУВАННЯ МОДИФІКОВАНИХ МОДЕЛЕЙ РОСТУ НАДІЙНОСТІ ДЖЕЛІНСЬКІ-МОРАНДИ І ШИКА-ВОЛВЕРТОНА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 97–100. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.097.

Повний текст джерела

Анотація:

Виконано аналіз множин моделей оцінювання надійності програмних засобів (МНПЗ) або за іноземною назвою моделей зростання надійності ПЗ (Software Reliability Growth Models – SRGM). Досліджено ймовірнісні МНПЗ з метою встановлення таких, що можуть бути використано для врахування фактору прояву вторинних дефектів. Під вторинними дефектами розуміються такі, що вносяться в ПЗ після усунення первинних, які проявляються та усуваються в процесі налагодження та тестування ПЗ. Проаналізовано припущення та аналітичні вирази моделей росту надійності програмних засобів Джелінські-Моранди, Шика-Волвертона, щодо питання їх застосування для врахування фактору внесення та прояву вторинних дефектів проектування програмних засобів. Запропоновано підхід щодо кількісної оцінки вторинних дефектів, що полягає в модифікації функцій ризику моделей внесенням до них параметра, який визначає число вторинних дефектів та комплексування модифікованих функцій ризику. Проаналізовані проблемні питання, що виникають при комплексуванні модифікованих простої експоненціальної моделі і моделі Джелінські-Моранди. Розглянуті підходи, при яких можливе комплексування модифікованих МНПЗ – узгодженість припущень, прийняття додаткових припущень, що узгоджують моделі, співставлення параметрів щодо умов здійснення аналітичних перетворень. Показані переваги комплексування модифікованих моделей росту надійності Джелінські-Моранди і Шика-Волвертона у порівнянні з комплексуванням модифікованої моделі росту надійності Джелінські-Моранди і модифікованої простої експоненціальної моделі. Проведено співставлення параметрів модифікованих моделей росту надійності Джелінські-Моранди і Шика-Волвертона, в результаті чого виявлено співпадання більшості з них. Додано припущення моделі росту надійності Шика-Волвертона про пропорційність функції ризику тривалості тестування, що не відповідає припущенню МНПЗ Джелінські-Моранди, оскільки відповідний параметр використовується в аналітичних перетвореннях при комплексуванні моделей. Обґрунтована можливість комплексування МНПЗ Джелінські-Моранди і Шика-Волвертона. Показана послідовність аналітичних перетворень об’єднаної моделі модифікованих моделей Джелінські-Моранди і Шика-Волвертона на основі яких одержана формула для оцінювання кількості вторинних дефектів програмних засобів. Одержаний вираз спрощує оцінювання кількості вторинних дефектів ПЗ, у порівнянні з їх оцінюванням на основі комплексування модифікованих моделей Джелінські-Моранди і простої експоненціальної моделі. Одержана формула у поєднанні з МНПЗ інших класифікаційних ознак дозволяє спрогнозувати значення функції ризику та далі використовувати її для комплексного оцінювання показників надійності та функціональної безпеки складних систем, у тому числі систем, які можливо віднести до класу критичних (наприклад, програмно-технічних комплексів інформаційно-керуючих систем АЕС)

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Chaplinska, Iuliia, та Polina Kabanova. "Ризики кіберсоціалізації: сьгодення і недалеке майбутнє". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 160–79. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).220.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначаються поточні і можливі в перспективі психологічні ризики, пов’язані зпроцесом активного переходу сучасних цифрових технологій зі сфери наукових розробок уповсякденне життя людей. Основними завданнями дослідження були: якісний аналіз науковоїта науково-популярної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, представленняавторського бачення найбільш актуальних для сьогодення ризиків кіберсоціалізації тапрогнозування тих, з якими людство може зіткнутися в недалекому майбутньому. Зокрема,розглянуто вісімнадцять ризиків, які виявляються як на індивідуальному рівні або на рівнімалої групи, так і на загальносвітовому рівні, а саме: збіднення емоційної сфери людини,надмірна довіра до новітніх технологій, послаблення когнітивних функцій людини,психологічна залежність людей від техніки, загроза здоров’ю і блокування фізичногорозвитку, кіборгізація людського тіла, руйнування соціальних стосунків та віддалення людейодне від одного, переорієнтація емоційних прихильностей, спотворення уявлень просексуальне життя, викривлення уявлення про людську красу, нав’язування феномену«фальшивого життя», поширення кіберзлочинності, руйнування репутації, витіснення людей зробочих місць і заміна їх роботами, руйнування соціальної структури суспільства, посиленняінформаційної диктатури держави, парасоціальність та симулякризація політичних суб’єктів,загроза людському життю з боку роботів та штучного інтелекту. Разом з тим авторизауважують, що світовий технологічний ринок щороку випускає нову продукцію, яка може якполіпшити людське життя, так і зробити його складнішим, породити відтак новий витокпсихологічних ризиків. Тож опис представлених ризиків може втратити, на думку авторів,актуальність уже через кілька років. Представлений у роботі матеріал можна використовуватидля виховної роботи з неповнолітніми як у шкільному, так і в сімейному колі, длярозроблення практичних занять і тренінгів з медіаграмотності, а також для підготовки лекційз медіа- і кіберпсихології. Обмеження дослідження полягають у тому, що представлені ризикиє найбільш проблематичними на сучасному етапі розвитку суспільства або такими, щоможуть створити реальні проблеми в недалекому майбутньому. Подальші перспективипов’язуються з детальним вивченням психологічних аспектів взаємодії на рівні «людина-робот» (ставлення людей до кіборгізації власного тіла, ризиків роботизації суспільства нарівні медіаобразів, створених кіноіндустрією), з висвітленням актуального нині феноменусексроботів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Povoroznyuk, V. V., N. I. Dzerovych, A. S. Belinska та A. A. Palamarchuk. "Стан скелетної м’язової тканини в українських жінок постменопаузального віку". TRAUMA 16, № 3 (7 липня 2015): 28–32. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.16.2015.80209.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні серед геріатричних синдромів науковці світу приділяють велику увагу вивченню саркопенії. Встановлено, що оцінка сили скелетних м’язів кисті має вірогідний зв’язок із ризиком падінь, недієздатністю, погіршенням якості життя, тривалістю госпіталізації. Необхідні подальші дослідження щодо вивчення особливостей втрати маси, сили та функції скелетних м’язів із віком. Метою даного дослідження було вивчити особливості втрати маси, сили та функції скелетної м’язової тканини з віком у жінок у постменопаузальному періоді. Обстежено 127 жінок у постменопаузальному періоді, які залежно від віку були розподілені на групи: 50–59, 60–69, 70–79, 80–87 років. Стан знежиреної маси всього тіла, верхніх і нижніх кінцівок оцінювали за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Силу скелетної мускулатури оцінювали за допомогою кистьового пружинного динамометра. Функціональну можливість скелетних м’язів і ризик падінь оцінювали за допомогою тестів: «дві ступні разом», «напівтандем», «тандем», «на одній нозі», «сісти — встати», 8-кроковий, 3-метровий, 4-метровий та 15-метровий тести. В результаті дослідження в обстежених жінок встановлено вірогідне зниження знежиреної маси з віком на рівні нижніх кінцівок та апендикулярної знежиреної маси. При оцінці сили скелетної мускулатури за допомогою динамометрії спостерігалась тенденція до зниження показників динамометрії у старших вікових групах. При визначенні функціональних можливостей скелетної м’язової маси встановлені вірогідно гірші показники у людей старших вікових груп при використанні 15-метрового тесту, тенденція до погіршення показників тестів «сісти — встати», 3-метрового, 4-метрового та 8-крокового. При оцінці тестів статичного балансування залежно від віку виявлено тенденцію до зниження показників із віком наступних тестів: «дві ступні разом» «напівтандем», «на одній нозі» та вірогідне зниження показників при виконанні тесту «тандем». Таким чином, у старших вікових групах жінок спостерігаються вірогідне зниження апендикулярної знежиреної маси, тенденція до зниження сили скелетної мускулатури, вірогідно гірші показники функціональних можливостей скелетної мускулатури та ризику падінь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

А. В. Смоленский, А. В. Михайлова, О. И. Беличенко, А. Ю. Татаринова та А. Б. Мирошников. "Артериальная гипертония у спортсменов: вопросы диагностики и подходы к лечению". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1-2 (1 жовтня 2015): 26–33. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2015.1-2.26-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на те що розповсюдженість артеріальної гіпертонії (АГ) у спортивній популяції значно нижче, ніж серед населення у цілому, у багатьох видах спорту, котрі характеризуються високим обсягом ізометричних навантажень (що властиве швидкісно-силовим видам спорту), поширеність підвищеного артеріального тиску (АТ) і збільшення маси міокарда лівого шлуночка вище, ніж у циклічних видах спорту з переважним аеробним режимом роботи. Специфічними факторами ризику формування АГ у спортсменів є значне вживання натрію, алкоголю, кофеїну і цілого ряду заборонених препаратів, включаючи еритропоетин, гормон росту та оральні контрацептиви у жінок. Закономірності формування спортивного серця, що зумовлені спрямованістю тренувальної та змагальної діяльності, у цілому не спричиняють порушення систолічної та діастолічної функції, проте підвищення АГ у спортсменів збільшує ризик розвитку гіпертрофії міокарда, що є одним із можливих протипоказань для занять видами спорту з високими статичними та динамічними навантаженнями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Nikitina, I. M., K. V. Mykytyn, N. V. Kalashnyk, T. V. Babar, N. A. Ikonopystseva та T. V. Kopytsya. "ПОЛІПИ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ – СУЧАСНИЙ ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (4 березня 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11848.

Повний текст джерела

Анотація:

Гіперпроліферативні захворювання ендометрія у пацієнток дітородного віку є однією з основних причин зниження фертильності і ризику розвитку онкологічної патології. Дана публікація присвячена актуальній проблемі, а саме локальній гіперплазії ендометрія, тобто поліпам ендометрія, що потребує на сьогодні ретельного вивчення й удосконалення методів діагностики та лікування даної патології з метою збереження репродуктивної функції. Метою наукового пошуку є огляд літератури, присвяченої факторам ризику, етіології та патогенезу розвитку поліпів ендометрія, ролі хронічного ендометриту в розвитку локальної гіперплазії ендометрія у жінок репродуктивного віку. Провідними ланками етіопатогенезу даної патології є естрогенна стимуляція, що поєднується з недостатністю прогестерону, гормон-незалежна проліферація, хронічне запалення, патологічний неоваскулогенез, а також порушення імунного статусу в ендометрії. Дослідження маркерів апоптозу, проліферації, рецепторного статусу і оксидативного стресу для визначення інтенсивності проліферативних процесів ендометрія дозволить удосконалити тактику ведення пацієнтів, а розробка на цій основі нових методів прогнозування, корекції та профілактики поліпів ендометрія сприятиме попередженню рецидиву патології і збереженню репродуктивного здоров’я жінок. Крім того, досліджено роль мікробного та вірусного агентів у розвитку неатипової гіперплазії ендометрія у жінок фертильного віку, особливості експресії рецепторів стероїдних гормонів у патологічно зміненому ендометрії. Оцінено роль ехографічних та гістероскопічних методів діагностики поліпів ендометрія. Проведено оцінку впливу поліпів ендометрія на репродуктивну функцію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Перепьолкіна, О. О. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МАКРОПРУДЕНЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-09.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Shyshkina, Olena, та Pavlo Nahornyi. "ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ БАНКРУТСТВА КРЕДИТНИХ УСТАНОВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 136–45. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-136-145.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропонована методика оцінки ризику банкрутства кредитних установ України на підставі даних публічної фінансової звітності. Виділено 13 ключових показників балансу кредитної установи, які можуть виконувати індикативну функцію щодо ризику банкрутства. На підставі даних вибірки з 40 банків (20 – діючі банки, 20 – банкрути) запропонована система якісних ознак високої ймовірності банкрутства/платоспроможності. Проведено кластерний аналіз вибірки і сформована матриця контрольних точок відносних балансових показників для різних рівнів ризику банкрутства. Отримана матриця використана під час оцінювання ризику банкрутства для 10 найбільш надійних банків. Сформовано загальні рекомендації щодо нормалізації структури балансу в разі відхилення часток ключових показників від оптимальних значень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Yuzvenko, T. Yu. "Зміни структури і функції серця за умов інсулінорезистентності при синдромі тиреотоксикозу". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 5.61 (25 вересня 2014): 22–26. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.5.61.2014.76849.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені результати вивчення впливу підвищеної тиреоїдної функції на тлі інсулінорезистентності на показники структури і функції серця. Встановлено, що при підвищенні функції щитоподібної залози основною нозологічною формою ураження міокарда у пацієнтів без супутньої серцево-судинної патології є розвиток метаболічної ендокринної кардіоміопатії. Особливістю ураження серця при синдромі тиреотоксикозу є відсутність кардіосклеротичних, міокардитичних та ішемічних процесів. Особливостями клінічних, інструментальних і лабораторних змін у пацієнтів з підвищеною функцією щитоподібної залози є суб’єктивна маніфестація, тенденція до розвитку систолічної артеріальної гіпертензії, виражена гіполіпідемія, тенденція до гіперглікемії. Проявами електричної дисфункції міокарда при гіпертиреозі є збільшення частоти серцевих скорочень, виражена тенденція до підвищення аритмогенезу (здебільшого шлуночкового типу), порушення процесів реполяризації шлуночків і переважання електричної негомогенності міокарда як передсердь, так і шлуночків. Морфофункціональні зміни серця при синдромі тиреотоксикозу проявляються збільшенням розмірів його порожнин, маси міокарда лівого шлуночка, пришвидшеним розслабленням останнього. Ураження серця при тиреотоксикозі характеризується збільшенням тривалості і дисперсії інтервалу QTc, що свідчить про порушення процесів реполяризації міокарда, і збільшенням його електричної негомогенності, що може бути предиктором ризику розвитку шлуночкових порушень ритму. Зміни серцевої діяльності при тиреотоксикозі у пацієнтів чоловічої статі характеризуються більшою вираженістю електрофізіологічних і морфофункціональних змін міокарда порівняно з пацієнтами жіночої статі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Ананьєва, Ю. В. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ КРЕДИТУВАННІ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1-2 (4 грудня 2020): 26–37. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1-2.2020.26-37.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено авторський підхід до класифікації фінансових ризиків України у міжнародному кредитуванні (стандартні та специфічні), які впливають на рівень спроможності забезпечувати платоспроможність України в умовах глобалізації та ефективно використовувати позикові ресурси в процесі реалізації їх функцій. Запропоновано концептуальний підхід до розробки науково-методичного забезпечення механізму формування і використання довгострокової стратегії управління фінансовими ризиками України у міжнародному кредитуванні, який передбачає використання дієвого інструментарію щодо зменшення боргового навантаження і забезпечення ефективності ризик-менеджменту на основі розробка програми збільшення ринку внутрішніх запозичень; підвищення результативності нормативно-правового поля, яке регламентує бюджетний процес і операції із зовнішнім державним боргом; провадження результативної боргової і фінансової політики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Воронко, Р. М., В. І. Бачинський, Р. В. Бойко та О. С. Воронко. "СУТНІСТЬ АУТСОРСИНГУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, СФЕРА ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 23–32. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-03.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто сутність аутсорсингу як засобу оптимізації важливих для підприємства управлінських функцій або виробничих процесів. Встановлено причини популяризації аутсорсингових послуг у сфері бухгалтерського обліку в даний час. Аутсорсинг визначено як використання зовнішнього джерела чи ресурсу для виконання певного виду робіт. Розглянуто трактування категорії “аутсорсинг” у працях вітчизняних і зарубіжних науковців із систематизацією різних підходів до його визначення за такими напрямами: управлінський, функціональний, процесний, функціонально-процесний та інструментальний. Зроблено акцент на функціо-нальному підході до трактування аутсорсингу бухгалтерського обліку і сформульовано його визначення як передання підприємством повністю або частково функції ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах сторонньому суб’єкту, який спеціалізується у даній галузі з умовою надання цієї послуги протягом певного періоду часу, належної якості і за ціною згідно з домовленістю сторін. Досліджено місце аутсорсингових послуг у сфері бухгалтерського обліку в рейтингу загального обсягу аутсорсингових замовлень в Україні. Визначено складові предметної сфери аутсорсингу бухгалтерського обліку як важливої умови розроблення методики його реалізації. Розкрито переваги та недоліки аутсорсингу бухгалтерського обліку з виокремленням основних позитивних сторін від його впровадження – економія витрат за рахунок зростання економічної ефективності використання трудових ресурсів і забезпечення високої якості ведення обліку шляхом залучення висококваліфікованих фахівців. Акцентовано на потребі постійної комунікації аутсорсера з персоналом підприємства-замовника та періодичного надання йому результатів роботи. Визначено напрями подальших наукових досліджень, спрямованих на розроблення методики оцінювання ризиків використання аутсорсингу у сфері бухгалтерського обліку і встановлення порядку регламентації процесу взаємодії учасників цього процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Dorosh, O. I., I. P. Tsymbalyuk-Voloshyn, R. S. Polishchuk, L. Ya Dubey, O. I. Vorobel, O. I. Kozlova, O. O. Troyanovska та ін. "Гістіоцитоз із клітин Лангерганса: особливості клініко-лабораторних проявів та перебігу хвороби". CHILD`S HEALTH, № 5.56 (11 вересня 2014): 40–49. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.56.2014.76242.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Уточнити особливості клінічних симптомів, перебігу захворювання та ефективності лікування гістіоцитозу з клітин Лангерганса (ГКЛ) у дітей. Методи дослідження. Клінічний, гематологічний, біохімічний, гістологічний, імуногістохімічний, радіологічний. Результати дослідження. Проведено аналіз 25 випадків ГКЛ у дітей. Моносистемна форма ГКЛ найчастіше уражає кісткову систему. Мультисистемний ГКЛ характеризується розмаїттям клінічних проявів, значно тяжчим перебігом та високим ризиком смерті. Третину хворих із мультисистемною формою ГКЛ становлять діти першого року життя. Діти з моносистемною формою ГКЛ характеризуються повною клінічною відповіддю на терапію першої лінії. У той же час у дітей із мультисистемною формою повна відповідь на поліхіміотерапію спостерігається лише в 30,0 %. Прогноз перебігу хвороби залежить від ініціального ураження органів ризику (кісткового мозку, печінки, легень, селезінки), порушення їх функції та віку дитини на час встановлення діагнозу. Реактивація процесу в дітей із мультисистемною формою ГКЛ відбувається в перші 12 міс. із часу дебюту хвороби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Mudrenko, I. "PECULIARITIES OF HIGHER PSYCHOLOGICAL FUNCTIONS AND EMOTIONAL SPHERE IN PATIENTS WITH DEMENTIA OF VARIOUS TYPES ASSOCIATED WITH SUICIDAL RISK." Inter Collegas 5, no. 1 (April 24, 2018): 46–49. http://dx.doi.org/10.35339/ic.5.1.46-49.

Повний текст джерела

Анотація:

PECULIARITIES OF HIGHER PSYCHOLOGICAL FUNCTIONS AND EMOTIONAL SPHERE IN PATIENTS WITH DEMENTIA OF VARIOUS TYPES ASSOCIATED WITH SUICIDAL RISKI.H. Mudrenko The study involved 208 patients with dementia who were divided into three groups according to the type of dementia: 75 patients with Alzheimer's disease, 73 patients with vascular dementia and 60 patients with the mixed type of dementia. In each group, patients were divided into the main group (in which high suicidal risk (SR) was determined) and the control group (without signs of suicidal risk).The aim of the study was to assess the influence of disturbances of higher psychological functions and emotional-volitional sphere on the formation of suicidal behavior (SB) in patients with different clinical types of dementia.On the basis of clinical, pathopsychological, neuroimaging examination of patients we determined clinical and psychopathological peculiarities associated with high risk of suicide. The state of the following spheres of the psyche was determined: thinking, memory, will, emotions, attention, speech, perception, motor sphere.Thus, it was established that torpidity of thinking, pseudomania and micromania, prevalence of hypomymia and hypothyroidism, inhibition of speech, attention fatigue and emotional disorders in the form of depressive affective manifestations are typical for patients with high risk of suicide. The patients of the control group without the signs of suicidal behavior have difficulties in planning and organization of activity, differed in psychomotor agitation, severity of fixative amnesia, and difficulty concentration.The obtained data should be considered for diagnosis and prevention of suicidal behavior in this patient population.Key words: thought disorder, memory impairment, attention disorder, perceptual disturbance, speech disturbance, emotions, vascular dementia, mixed dementia, dementia in Alzheimer's disease. ОСОБЛИВОСТІ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ ТА ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ У ХВОРИХ НА ДЕМЕНЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ, АСОЦІЙОВАНІ З СУЇЦИДАЛЬНИМ РИЗИКОМ Мудренко І.Г.У дослідженні прийняли участь 208 хворих на деменцію, які були розділені на три групи за типом деменції: 75 пацієнтів з хворобою Альцгеймера, 73 хворих на судинну деменцію та 60 хворих зі змішаним типом деменції. В кожній групі пацієнти були розділені на основну групу (у яких визначався високий суїцидальний ризик (СР)) та контрольну групу (без ознак суїцидального ризику).Метою дослідження явилось вивчення впливу порушень вищих психічних функцій та емоційно-вольової сфери на формування суїцидальної поведінки (СП) у хворих з різними клінічними варіантами деменцій.На підставі клінічного, патопсихологічного, нейровізуалізаційного обстеження хворих нами виділені клініко-психопатологічні особливості асоційовані з високим ризиком суїциду. Визначався стан наступних сфер психіки: мислення, пам’яті, волі, емоцій, уваги, мови, сприйняття, рухової сфери.Так, встановлено, що торпідність мислення, маячні ідеї самозвинувачення та самоприниження, переважання гіпомімії та гіпотимії, загальмованість мови, виснаженість процесу уваги та порушення в емоційній сфері, у вигляді депресивних афективних проявів притаманні для пацієнтів з високим ризиком суїциду. Пацієнти контрольної групи без ознак суїцидальної поведінки відрізнялись труднощами у плануванні та організації діяльності, психомоторним збудженням, вираженістю фіксаційної амнезії та розсіяністю уваги.Отримані дані необхідно враховувати для діагностики та профілактики суїцидальної поведінки у даного контингенту хворих.Ключові слова: порушення мислення, пам’яті, уваги, сприйняття, мови, емоцій, деменція судинна, змішана, при хворобі Альцгеймера.ОСОБЕННОСТИ ВЫСШИХ ПСИХИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ И ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ СФЕРЫ У БОЛЬНЫХ С ДЕМЕНЦИЯМИ РАЗЛИЧНЫХ ТИПОВ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С СУИЦИДАЛЬНЫМ РИСКОММудренко И.Г.В исследовании приняли участие 208 больных деменцией, которые были разделены на три группы по типу деменции: 75 пациентов с болезнью Альцгеймера, 73 больных сосудистой деменцией и 60 больных со смешанным типом деменции. В каждой группе пациенты были разделены на основную группу (в которых определялся высокий суицидальный риск (СР)) и контрольную группу (без признаков суицидального риска).Целью исследования явилось изучение влияния нарушений высших психических функций и эмоционально-волевой сферы на формирование суицидального поведения (СП) у больных с различными клиническими вариантами деменции.На основании клинического, патопсихологического, нейровизуализационного обследования больных нами выделены клинико-психопатологические особенности, ассоциированные с высоким риском суицида. Определялось состояние следующих сфер психики: мышления, памяти, воли, эмоций, внимания, речи, восприятия, двигательной сферы.Так, установлено, что торпидность мышления, бредовые идеи самообвинения и самоуничижения, преобладание гипомимии и гипотимии, заторможенность речи, истощение процесса внимания и нарушения в эмоциональной сфере, в виде депрессивных аффективных проявлений характерны для пациентов с высоким риском суицида. Пациенты контрольной группы без признаков суицидального поведения отличались трудностями в планировании и организации деятельности, психомоторным возбуждением, выраженностью фиксационной амнезии и рассеянностью внимания.Полученные данные необходимо учитывать для диагностики и профилактики суицидального поведения у данного контингента больных.Ключевые слова: нарушение мышления, памяти, внимания, восприятия, речи, эмоций, деменция сосудистая, смешанная, при болезни Альцгеймера.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Гадецька, С. В., В. Ю. Дубницький, Ю. І. Кушнерук, О. І. Ходирєв та І. В. Шкодіна. "Багатокритеріальна (векторна) оптимізація портфеля валют при нестохастично невизначеному зовнішньому економічному середовищі". Системи обробки інформації, № 3(166) (24 вересня 2021): 6–21. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.166.01.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі аналізу літератури встановлено, що невизначеності різної природи, які властиві операціям по конвертації валют з урахуванням чинника часу, вимагають використовувати хеджування валютних ризиків. Встановлено, що серед моделей хеджування ризиків одна з найбільш поширених моделей – модель Марковіца. В роботі розглянуто її використання за результатами можливих значень курсу валют у майбутньому. Для розв’язання задачі у майбутньому часі запропоновано використання інтервальних чисел, представлених в системі ЦЕНТР-РАДІУС. В роботі запропоновано наступні методики: визначення основних статистичних характеристик зміни курсів валют, включених до складу портфелю; визначення статистичного зв'язку між окремими валютами, включеними до складу портфелю; визначення статистичних властивостей часового ряду даних про зміну курсу валют. Сформульована задачу Марковіца як задачу багатокритеріальної (векторної) оптимізації портфеля валют при нестохастично невизначеному зовнішньому економічному середовищі. Розв’язання такої задачі (структура портфелю валют) одночасно дає можливість максимізувати прибуток і одночасно мінімізувати ризик операцій, пов’язаних з конверсією валют. Для розв’язання задачі використано згортку критеріїв, яка забезпечує зменшення відносних значень цільових функцій від їх оптимальних значень рівномірно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Rudenko, O., O. Shefer та Y. Ponochovniy. "АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ВТОРИННИХ ДЕФЕКТІВ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ШЛЯХОМ КОРИГУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ АПРОКСИМУЮЧОГО ПОЛІНОМА ДРУГОГО СТЕПЕНЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 107–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.107.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновані процедури, які дозволяють визначити коригувальні коефіцієнти для апроксимації кривої зміни виявлених дефектів програмних засобів. Визначено, що при оцінюванні надійності програмних засобів не враховуються вторинні дефекти, які додатково вносяться в процесі тестування та відлагодження. Показаний вплив вторинних дефектів на характеристику надійності програмного забезпечення та якість програмних засобів в цілому. Наголошено на необхідності врахування вторинних дефектів при дослідженні часових рядів, у яких прояв таких дефектів виділяється з усього потоку подій; при імітаційному моделюванні відмов у складних апаратнопрограмних комплексах і системах; для модифікації функцій ризику при оцінювані надійності програмних засобів; при динамічному аналізі складних програмних систем на різних етапах їх життєвого циклу, включно з їх відлагодженням, модифікацією та супроводом. Показано, що зміщення графіка апроксимуючого полінома відносно полігону частот дефектів дозволяє провести кількісну оцінку вторинних дефектів. Обґрунтовано вибір поліному для апроксимації тренду дефектів у випадку оцінювання надійності програмних засобів моделями з функціями ризику, що містять складові другого ступеня. Наведено основні етапи послідовного зміщення лінії апроксимації у контексті алгоритму знаходження коригувальних коефіцієнтів. Обґрунтовано використання поправки Бесселя для вибірок полігону частот дефектів малого об’єму. Наведено приклад оцінювання кількості вторинних дефектів, що вносяться при відлагодженні програмних засобів за допомогою скоригованого тренду як полінома другого порядку

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Добрянський, Т. О., М. І. Швед та І. К. Венгер. "Клінічний “портрет” хворого з гострим коронарним синдромом у поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок як критерій прогнозування та вибору тактики лікування". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (18 лютого 2022): 22–30. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12712.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: визначити вплив атеростенотичного ураження клубово-стегнового артеріального сегмента на тяжкість клінічного перебігу, вираження змін лабораторно-інструментальних параметрів та прогноз у хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST. Матеріали і методи. Обстежено 105 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) внаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента (ІІІ–ІV ст. ХАІ) та 38 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST без КІНК (група порівняння). Окрім загальноклінічних, лабораторних та інструментальних методів, додатково проводили ЕКГ, УЗД аорто-клубового та стегнового артеріальних сегментів, трансторакальну ЕхоКГ та КАГ для оцінки тяжкості анатомічного ураження ВА. Ризик внутрішньогоспітальної летальності прогнозували за шкалою GRACE. Результати досліджень та їх обговорення. На ГКС (ІМ) у поєднанні з КІНК суттєво частіше (у 73 % випадків) хворіють чоловіки середнього і похилого віку (понад 55 років), які за гендерним цензом переважають над хворими жінками (10,7:1). Для них характерна наявність коморбідних станів (АГ, некомпенсованого ЦД 2 типу, МС, ХОЗЛ та таких факторів ризику ІХС, як дисліпідемія, куріння, вживання надмірних доз алкоголю та обтяжена спадковість). Характерними рисами клінічного “портрету” хворого на ГКС (ІМ) з КІНК є тяжкий загальний стан хворого, який зумовлений наявністю комбінованого багатосудинного ураження вінцевих артерій (в 4,78 раза частіше, ніж при ізольованому ГКС) та більшим обʼємом міокардіального некрозу, ознаки гіпертрофії та ремоделювання з суттєвим зниженням систолічної (ФВ менше 50 %) та діастолічної функцій. Часта наявність життєво загрозливих ускладнень гострого періоду ІМ (порушень ритму і провідності та гострої серцевої недостатності визначали прогнозування високого ризику смертності за шкалою GRACE (172,7±12,7 бала)).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Коркушко, О. В., Р. С. Ніколаєв, В. Б. Шатило, В. П. Чижова, М. І. Сафонова, І. А. Самоць, Г. В. Дужак та Т. І. Ковтонюк. "ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОЇ ЛАНКИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ПРИ МЕТАБОЛІЧНОМУ СИНДРОМІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПОЄДНАННЯ КІЛЬКОСТІ ЙОГО ОЗНАК У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ". Problems of Endocrine Pathology 76, № 2 (10 червня 2021): 41–48. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.2.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Дуже важливим для розуміння є те, що кількість компонентів, що входять до складу метаболічного синдрому, це фактори ризику серцево-судинних захворювань, прогресування попередніх захворювань серцево-судинної системи та змін системи мікроциркуляції. Відомо, що порушення толерантності до глюкози та порушення рівня глюкози натще є проміжними стадіями розвитку цукрового діабету. Ризик ранньої смерті від серцево-судинних захворювань у пацієнтів з проміжною стадією цукрового діабету в кілька разів вище, ніж у здорових людей. У той же час, механізми взаємного впливу метаболічного синдрому та предіабетичних розладів на особливості мікроциркуляції сьогодні недостатньо вивчені. Цей факт і обумовив мету нашої роботи: зрозуміти роль предіабетичних порушень вуглеводного обміну при метаболічному синдромі в розвитку змін мікроциркуляції. З цією метою обстежено 142 людини різного віку. За ознакою поєднання компонентів метаболічного синдрому і предіабетичними розладами всіх пацієнтів поділили на різні групи. Найбільш виражені порушення метаболізму глюкози та мікроциркуляторної функції були виявлені у групи пацієнтів із поєднання 3–5 симптомів (гіпертонія, переддіабет, ожиріння та дисліпідемія). Більшість пацієнтів були у віці 60 років і старше. Хворі цієї групи характеризувались суттєво вищим рівнемь глюкози та порушеннями мікроциркуляції. Негативний вплив на параметри мікроциркуляції та вищий ризик гіперкоагуляції відзначено у пацієнтів 40–59 років. Ці зміни мають ще виражені ший характер у літніх людей, які мають предіабетичні зміни. Формування переддіабету при метаболічному синдромі залежить від кількості компонентів метаболічного синдрому. Враховуючи наявність предіабетичних змін на фоні метаболічного синдрому, виявлені зміни мікроциркуляції можна розуміти як ранні прояви мікроангіопатії задовго до розвитку цукрового діабету та його загрозливих для життя судинних ускладнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Kulchitskaya, Anna, та Tetiana Fedotova. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 178–91. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-178-191.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті теоретично розглянуто проблему харчової поведінки особистості (Л. Пономарьова, Р. Комер, О. Самойлова, Т. Яблонська та ін.), яка визначає не лише вподобання, схильності, цінності, установки особистості, а й культурну, етнічну та релігійну приналежність, відтворює психологічний портрет індивіда, несе приховану інформацію про його індивідуальні характеристики. Ризик порушень харчової поведінки особистості пов’язаний із низькою соціальною адаптацією, труднощами в налагодженні міжособистісних взаємин, сімейною ситуацією тощо (А Занозін, В. Сутчук, В. Шебанова й ін.). Емпірично з’ясовано, що підлітки групи ризику вирізняються емоційною та екстернальною харчовою поведінкою. У ставленні до себе в них превалюють закритість, певний рівень самокерівництва, внутрішня конфліктність і схильність до самозвинувачення. Школярі цієї групи визначили ставлення батьків до них як диктаторське, вороже та непослідовно-деструктивне. Отже, підліткам групи ризику складно переробляти емоції, не вдаючись за допомогою до їжі, і стримуватися при її вигляді, вона виконує для них психотерапевтичну функцію. Вони схильні «заїдати» свої проблеми та компенсувати таким чином власні недоліки, про що свідчать кореляційні зв’язки емоційної харчової поведінки з ворожим ставленням батьків і закритістю; екстернальної харчової поведінки з диктаторським ставленням та самозвинуваченням. Харчова поведінка підлітків групи норми характеризується здатністю обмежувати себе в їжі, прагненні харчуватися раціонально. Вони вирізняються самовпевненістю, самоприйняттям, очікуванням позитивного ставлення з боку інших та усвідомленням власної цінності. Підлітки визначили ставлення до себе батьків як автономно-відсторонене та позитивно-гармонійне. Тобто, з одного боку, наявна довіра та позитивний інтерес у батьків до своєї дитини, її повне психологічне прийняття; з іншого – відсутність тенденцій до заступництва й певне відмежування від проблем дітей, їх оцінка як цілком дорослих осіб. Установлено кореляційні зв’язки обмежувальної харчової поведінки з автономно-відстороненим і позитивно-гармонійним ставленням батьків та із самовпевненістю; екстернальної харчової поведінки із самоприйняттям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Ніканоров, Олексій, та Тетяна Борсукевич. "Фактори ризику розвитку ускладнень після оперативного лікування переломів кісток надп’ятково-гомілкового суглоба". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.43-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Відомо, що серед усіх ушкоджень нижніх кінцівок переломи надп’ятково-гомілкового суглоба займають досить значне місце. Мета. Визначити та проаналізувати фактори ризику розвитку ускладнень після хірургічного втручання при переломах кісток гомілково-надп’яткового суглоба. Методи. Аналіз та узагальнення спеціальної науково-методичної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів та даних мережі Інтернет. Результати. У ході вивчення та аналізу праць вітчизняних та зарубіжних дослідників було встановлено, що помилки при лікуванні даної патології можуть бути на всіх етапах, починаючи від оперативного втручання і закінчуючи неправильною фізичною терапією, через що і виникають ускладнення. Найбільш поширеною серед ранніх ускладнень є хірургічна інфекція, яка може виникнути через недбалість лікарів або самого пацієнта, серед пізніх ускладнень – контрактура, порушення функції суглоба тощо. Акцентується увага на проблемах пацієнтів, які найбільше схильні до отримання післяопераційних ускладнень, і на тому, як з цим боротися в подальшому. З’ясовано, що ключове місце в успішному лікуванні пацієнтів з переломами кісток надп’ятково- гомілкового суглоба займає фізична терапія. Сучасні підходи до фізичної терапії зводяться до максимально раннього її початку (безпосередньо після травми) і закінчення після повного відновлення функції кінцівки. У разі дотримання цих умов пацієнт може досить швидко почати звичайне для нього побутове і трудове життя. Встановлено, що відсутність повноцінного про-ведення комплексної програми фізичної терапії після переломів кісток надп’ятково-гомілкового суглоба є потужним фактором ризику розвитку ускладнень.Ключові слова: фактори ризику, ускладнення, остеосинтез, гомілково-надп’ятковий суглоб, фізична терапія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Kotvitska, A. A., A. I. Fedosov та O. I. Nazarco. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НФаУ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ". Медична освіта, № 3 (13 травня 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10130.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – висвітлити значення створення системи управління якістю, враховуючи досвід НфаУ, та окреслити її перспективи. Основна частина. Для підтримки функціонування внутрішньої системи управління якістю у НФаУ створено абсолютно новий для університету структурний підрозділ – відділ управління якістю. До функцій ВУЯ належать планування діяльності університету, організаційно-методичний супровід внутрішніх і зовнішніх аудитів, проведення процедури рейтингування кафедр та НПП, моніторинг результативності процесів СУЯ, впровадження ризик-орієнтованих підходів до функціонування процесів СУЯ, навчання персоналу, координація документообігу тощо. Змістовна модель СУЯ НФаУ представлена каскадною системою планування, яка передбачає поступову деталізацію планів від Місії й Політики університету до планів окремих виконавців. Висновки. Керівництво університету вважає запроваджену систему управління якістю дієвим механізмом, що попереджає виникнення внутрішніх та зменшує вплив зовнішніх ризиків. Створена система управління якістю Національного фармацевтичного університету є змістовним підґрунтям для розбудови внутрішньої системи забезпечення якості вищої фармацевтичної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

ЄМЧЕНКО, І. В. "ЧИННИКИ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ У МИТНІЙ БРОКЕРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (12 березня 2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначення чинників, що впливають на ефективність діяльності митних брокерів, як посередників між митними органами та суб’єктами господарювання. Виявлення обставин, що створюють підґрунтя для появи ризиків під час здійснення митних формальностей. Пошук шляхів мінімізації ризиків у посередницькій діяльності митних брокерів. Методика. При дослідженнях використовували методи на основі системного аналізу статистичних даних. Для підведення підсумків роботи використовували методи аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування. Результати. Проаналізована посередницька підприємницька діяльність з надання брокерських послуг в митній галузі в умовах реформування митниці. Наведені засади формування ринку митно-брокерських послуг в Україні. Обґрунтовано представницькі функції митного брокера та висвітлено класифікаційні ознаки його діяльності. Визначено основні чинники, які забезпечують ефективність посередницьких функцій митного брокера. Це наявність сучасних інформаційних технологій, кількість митних брокерів у реєстрі Держмитслужби України, якість надання митних послуг, рівень відповідності митної брокерської діяльності світовим стандартам. Показано, що імпортери та експортери приділяють все більшу увагу тим митним брокерам, які надають якісні митні послуги із забезпеченням надійності та безпеки. Зроблений аналіз діяльності з надання посередницьких митних послуг. Наведені критерії класифікації митних послуг. Представлена роль розвитку та розширення функціональних можливостей сервісу «Єдине вікно» для підвищення ефективності роботи митних брокерів. Названо найрозповсюджені програмні продукти, якими користуються у своїй діяльності митні брокери. Наукова новизна одержаних результатів полягає у критичному аналізі шляхів зведення до мінімуму комерційних ризиків діяльності митних брокерів. Проведено аналіз заходів з впровадження інноваційних проектів у діяльність митних брокерів з надання митних послуг з декларування. Практична значимість полягає у визначенні проблемних питань та встановленні сукупності чинників, що формують дієвість інституту митних брокерів. Окреслені заходи з підвищення рівня довіри до митних брокерів з боку суб’єктів господарювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Кутузова, Л. Г., та М. І. Марущак. "СОН ЯК РЕГУЛЯТОР ЗДОРОВ’Я ОРГАНІЗМУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 123–25. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12097.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Сон є важливим фізіологічним процесом, тому його порушення негативно впливає на фізичне та психологічне здоров’я. В останні роки сонливість та проблеми зі сном є ендемічними серед населення. Мета дослідження – проаналізувати сучасні дані щодо функції сну в нормі та за умови порушень сну. Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети було проаналізовано наукову літературу за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Internet», ключовими словами були «функції сну», «порушення сну». Результати. Відновлення сну асоціюється з поліпшенням фізичних, когнітивних та психологічних показників. Під час сну відбуваються множинні процеси росту та гомеостазу. Сон також впливає на імунні процеси. Адаптивні імунні клітини відіграють значну роль у пластичності мозку. Так само імунні клітини важливі для загоєння ран та ангіогенезу. Підвищений рівень циркулюючого кортизолу, пов’язаний з недосипанням, пов’язаний із запізненням загоєння ран та підвищеним ризиком тяжкої інфекції. Гормон росту та секреція пролактину збільшуються під час сну для сприяння анаболізму протеїнів. І навпаки, підвищення рівня продукції кортикостероїдів, пов’язане з недосипанням, пов’язане з катаболізмом протеїнів та збільшенням витрат енергії. Нейрокогнітивні та психологічні процеси зростають під час сну. На кодування та консолідацію пам’яті впливає порушення сну. Сон відіграє роль в афективній реактивності, яка також модулює пам’ять. Достатній сон необхідний для процесів пам’яті, які часто страждають при неврологічних захворюваннях та травмах. Особи, які мають розлади сну, також мають підвищений ризик депресії. Порушення сну та психічні розлади мають двосторонні взаємозв’язки. Скорочена тривалість сну асоціюється з підвищеним ризиком летального наслідку від ішемічної хвороби серця або інсульту. Висновки. Порушення сну часто виникають у результаті захворювань організму, що, у свою чергу, веде до поглиблення розладів сну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Petrik, N. I., I. M. Fushtei та G. J. Solonunka. "ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ СКОРОТЛИВОЇ ФУНКЦІЇ МІОКАРДА ТА ЦЕРЕБРАЛЬНОГО КРОВОТОКУ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З НАДЛИШКОВОЮ ВАГОЮ ПІСЛЯ ТЕРАПІЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНИМИ ЗАСОБАМИ У ПОЄДНАННІ ЗІ СТАТИНАМИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (5 травня 2020): 143–55. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.10937.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи стало оцінити динаміку систолічної, діастолічної функції та ремоделювання лівого шлуночка міокарда, лінійних швидкостей кровотоку в басейнах загальної сонної артерії, внутрішньої сонної артерії, зовнішньої сонної артерії, середньої мозкової артерії, хребцевої артерії (V2) у хворих чоловічої і жіночої статі з гіпертонічною хворобою II стадії і надлишковою масою тіла під впливом комбінованої терапії антигіпертензивними препаратами та розувастатином. Матеріал і методи. У 64 пацієнтів, середній вік 59.0 [48.0; 63.0] років, з гіпертонічною хворобою II стадії і надлишковою вагою оцінювали динаміку систолічної, діастолічної функції та ремоделювання лівого шлуночка, лінійних швидкостей кровотоку в басейнах загальної сонної артерії, внутрішньої сонної артерії, зовнішньої сонної артерії, середньої мозкової артерії, хребцевої артерії під впливом комбінованої терапії (фіксовані комбінації антигіпертензивних препаратів – екватор (амлодипін 5 мг та лізиноприл 10 мг) і валодіп (амлодипін 5 мг та валсартан 80 мг) впродовж 120 діб), до якої входить розувастатин 10 мг на добу. Результати. Усім хворим було проведено загальноклінічне, лабораторне та інструментальне обстеження з метою верифікації діагнозу, визначення ускладнень і супутньої патології. На фоні лікування спостерігаються покращення скоротливості лівого шлуночка, його зворотне ремоделювання і збільшення потужності систолічного викиду. Показники діастолічної функції лівого шлуночка після проведеного лікування свідчать про покращення процесів його релаксації, податливості і скоротливості лівого передсердя на фоні проведеної терапії, про зменшення гіпертрофії лівого шлуночка та зниження ризику серцево-судинних ускладнень. Достовірне зменшення діаметрів обстежених мозкових артерій (ЗагСА, ВСА, ЗовнСА СМА та ХА) на фоні проведеної антигіпертензивної та протиліпідемічної терапії свідчить про зворотне структурно-функціональне ремоделювання судин головного мозку – зменшення товщини та підвищення еластичності судинної стінки. Висновки. Покращення еластичних властивостей СМА в результаті проведеної терапії свідчить про значне зниження серцево-судинного ризику, зокрема ризику виникнення інсульту. Таким чином, спостерігається поліпшення мозкового кровообігу та трофіки головного мозку, що свідчить про адекватність і доцільність підібраної регулярної антигіпертензивної і протиліпідемічної терапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Павлюк, Н. М. "ЗАХИСНА ФУНКЦІЯ НОТАРІАТУ В ЦИВІЛЬНОМУ ОБОРОТІ". Знання європейського права, № 3 (7 вересня 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.224.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розкриває особливе місце і роль нотаріату в системі захисту цивільних прав через призму цивілістич- них категорій і широкого кола проблем цивільного права, а також системного розгляду захисної функції нотаріату в цивільному обороті. Розкрито сутність цивільно-правового захисту суб'єктивних прав. За допомогою аналізу проблем теорії предмета цивільного права встановлено співвідношення цивільно-правового регулювання і цивільно-правового захисту. На підставі аналізу поняття суб'єктивного цивільного права і його структури визначена правова природа права на захист у цивільному праві. На основі аналізу існуючих у цивільно-правовій доктрині наукових поглядів і правозастосовчої практики виявлено сутнісні ознаки і вироблений цілісний підхід до нотаріальної охорони і захисту прав як до спеціального публічно-правового інституту, органічно вбудованого в систему цивільного права. Проаналізовано правову природу і характер захисної функції - нотаріату в цивільному обороті. Нотаріальна охорона і захист розглянуті як складова частина цивільно-правового регулювання, спрямована на безперешкодне здійснення суб'єктивних цивільних прав. Визначено призначення нотаріальної охорони і захисту цивільних прав. Виявлені проблеми нотаріального посвідчення угод як інституту щодо забезпечення та захисту майнових прав громадян і організацій. Охарактеризована правова природа виконавчого напису нотаріуса як позасудового способу захисту зобов'язальних прав. Проаналізовані перспективи нотаріального захисту корпоративних прав. Виявлені особливості та правові проблеми нотаріального захисту спадкових прав. Розкрито поняття і значення правових ризиків у цивільному праві. Розглянута система нотаріального провадження як фактора зниження цивільно-правових ризиків. Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку цивілістики, законодавства і правозастосовчої практики назріла необхідність у визнанні самостійності нотаріального порядку цивільно-правової охорони і захисту цивільних прав.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Жердьова, Надія, Олена Степура, Елона Іскандерова, Світлана Мазій, Юлія Стрижак та Катерина Хорєвіна. "МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ГІПЕРАМОНІЄМІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 112–17. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.15.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті наведені дані щодо частоти виявлення ускладнень, таких як когнітивні порушення, кардіальна автономна нейропатія, діабетична периферична нейропатія, а також наявність стеатозу та фіброзу печінки за умов нормального рівня трансаміназ, у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу з гіперамоніємією та впливу альфа-ліпоєвої кислоти на рівень аміаку. Метою нашого дослідження було вивчити частоту неврологічних ускладнень у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та гіперамоніємією та вплив альфа-ліпоєвої кислоти на рівень аміаку. Матеріали та методи. Обстежено 30 (ч/ж: 9/21) хворих на ЦД 2 типу з гіперамоніємією (77,67±11,5 мкмоль/л), середній вік обстежених становив 53,95 ± 2,43 роки, тривалість ЦД 2 типу становила 9,81±1,59 років, ІМТ – 33,26±1,16 кг/м2, рівень глікованого гемоглобіну 7,95 ± 0,33 %. Всім пацієнтам на тлі їх стандартної цукрознижуючої терапії було призначено альфа-ліпоєву кислоту (Діаліпон турбо 50,0 мл) внутрішньовенно крапельно протягом 10 днів. Результати. Було виявлено вірогідний взаємозв’язок між рівнем аміаку та індексом НОМА-IR. Після проведеного лікування отримали вірогідне зниження рівня аміаку від вихідного рівня на 67,78 % та суттєве покращення когнітивних функцій за даними шкали МОСА. Висновки. Інсулінорезистентність є негативним чинником ризику розвитку гіперамоніємії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Альфа-ліпоєва кислота призводить до суттєвого зниження рівнів нейротоксичного аміаку та відновлює когнітивну функцію у хворих на цукровий діабет 2 типу з ураженням печінки різного ступеня.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Трубавіна, І. М., Л. С. Рибалко та С. О. Каплун. "«ДЕКЛАРАЦІЯ БЕЗПЕКИ ШКІЛ»: ШЛЯХИ ВПРОВАЖЕННЯ В СИСТЕМУ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 52 (2019): 69–86. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження пов’язана з існуванням військового конфлікту між Росією та Україною на Сході, який впливає на реалізацію права дітей на освіту, їх безпеку. Декларація безпеки шкіл вимагає надання конкретних рекомендацій щодо її впровадження і реалізації. Тому необхідною є розробка наукових підходів і конкретних шляхів реалізації Декларації в системі освіти України, враховуючи при цьому існуючі зарубіжні розробки та інтегруючи їх на рівні закладу освіти, громади, регіону, країни. Проведений теоретичний аналіз існуючих досліджень розкриває лише окремі напрями впровадження Декларації безпеки шкіл, дослідження не стосуються прямо військового конфлікту, системи освіти, роботи педагогічних працівників в умовах конфлікту для реалізації права дітей на освіту і забезпечення їх безпеки. Метою статті є визначення наукових підходів і шляхів реалізації Декларації безпеки шкіл в практичній роботі педагогічних працівників закладів освіти. Нами було в якості методології дослідження обрано гносеологічний, прагматичний, проблемно-орієнтований наукові підходи, дитиноцентризм, які скеровували дослідження на з’ясування шляхів впровадження Декларації безпеки шкіл в заклади освіти України. Визначено, що науковими підходами в теорії педагогіки, які можуть стати основою для системної протидії небезпеці в освіті для дітей силами педагогічних працівників є: миробудівництво і педагогіка ненасилля, допомога для самодопомоги як самозахист і навчання безпечній поведінці дітей, ризико-орієнтований підхід, освіта, чуттєва до конфлікту. Кожен з цих підходів має різні функції і шляхи реалізації на практиці: 1) миробудівництво і педагогіка ненасилля: як школи, дружні до дитини; щасливе освітнє середовище, універсальний дизайн; медіація, служби посередництва; технології педагогіки ненасилля; миробудівна позиція педагогів; робота з батьками щодо допомоги в забезпеченні безпеки шкіл; профілактика і протидія буллінгу в школах; 2) допомога для самодопомоги як самозахист і безпечна поведінка; критичне мислення і вміння прийняття рішень; навчання поведінці в конфлікті, протидії маніпуляціям; 3) ризико-орієнтований підхід як паспорт безпеки закладу освіти; навчання визначенню ризиків і небезпек для дітей з урахуванням контексту і динаміки конфлікту; заходи щодо охорони території, попередження небезпек, усунення ризиків для дітей тощо; 4) освіта, чуттєва до конфлікту як стандарти і стратегії її впровадження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Якимчук, Н. Я. "ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ НАПЕРЕДОДНІ ЙОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 88–94. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.327.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано фінансово-правовий статус Пенсійного фонду України напередодні його перетворення у некомерційну самоврядну організацію. Зазначено, що Пенсійний фонд України одночасно є одним із найважливіших публічних фондів та юридичною особою публічного права, яка у фінансово-правових відносинах виступає суб’єктом публічної (державної) фінансової діяльності реалізуючи покладені на неї владні повноваження з управління солідарною системою загальнообов’язкового пенсійного страхування. З’ясовано, що Пенсійний фонд України на сьогодні, напередодні його перетворення, характеризується як: 1) орган соціального страхування; 2) організація, що функціонує як центральний орган виконавчої влади; 3) організація, що відповідно до закону наділенавладними повноваженнями з управління коштами власне Пенсійного фонду України як цільового позабюджетного фонду. Стверджується, що досі є потреба належного врегулювання саме на рівні Закону обсягу владних повноважень Пенсійного фонду України з управління коштами солідарної системи загальнообов'язкового пенсійного страхування та з адміністрування в перспективі Накопичувального пенсійного фонду. Зазначено про необхідність закріплення на рівні Закону передусім положень: 1) щодо здійснення бюджетного прогнозування функціонування Пенсійного фонду України та Накопичувального пенсійного фонду на середньостроковий період; 2) щодо проходження стадій процесу складання, розгляду та затвердження бюджетів вказаних фондів, реєстрації зобов’язань Пенсійного фонду (Накопичувального пенсійного фонду) в Державній казначейській службі України, їх виконання; 3) встановлення граничного обсягу коштів, що спрямовуватимуться на адміністративно-управлінські витрати; 4) граничні межі фіскального ризику операцій. Відсутність таких правових меж призведе до виникнення правових прогалин, що формує певні ризики щодо реалізації державною ролі гаранта соціального захисту, належного виконання соціальної функції держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Рудь Н.Т. "ІННОВАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА РЕГІОНУ: СТАН ТА РЕЗЕРВИ РОЗВИТКУ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 15(59) (29 січня 2020): 235–53. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2018-15(59)-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено завдання інноваційної інфраструктури – забезпечення можливості зниження ризику для безпосередніх учасників інноваційного процесу. Сформовано авторське визначення терміна «інноваційна інфраструктура», її складові підсистеми та функції. Виконано аналіз складових інноваційної інфраструктури відповідно до затвердженої урядом програми. Побудована матриця для управління організаціями інноваційної інфраструктури. Виділено основні проблеми, напрямки та завдання розвитку інноваційної інфраструктури регіону. Систематизовано способи комерціалізації наукових розробок. Виокремлено значення трансферу технологій і його організаційного оформлення

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Lavrenchuk, O. V., I. V. Bagdasarova та M. A. Ponomareva. "Функціональний стан нирок у дітей, що перенесли гостре пошкодження нирок, в катамнезі спостереження." Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, № 3(59) (30 вересня 2018): 31–37. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.3(59).2018.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Гостре пошкодження нирок (ГПН) у дітей має поліетіологічну структуру, особливості перебігу залежні від віку захворювання і високий ризик розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН) в катамнезі. Метою дослідження стало вивчення функціонального стану нирок у дітей, що перенесли ГПН, у віддалених термінах. Матеріали та методи. Було ретроспективно проаналізовано функціональний стан нирок (швидкість клубкової фільтрації (ШКФ)за Шварцом, рівень паратіреоідного гормону (ПТГ), альбумінурії (АУ), динамічної і статичної реносцинтиграфіі(РСГ)) за даними 60 історій хвороб дітей від 1 до 18 років, що перенесли ГПН протягом 2000-2016 р.р. Результати. Протягом першого року спостереження у 61,5% хворих зберігалась азотемія,, уповільнення ШКФ та високий рівень АУ. Подальше спостереження за цією групою хворих виявило тенденцію нормалізації рівнів креатиніну, сечовини, ШКФ, але зростання рівнів АУ. В динаміці спостереження від 5 до 15 років, визначено, що у 13,3% пацієнтів ШКФ становила від 90 до 85 мл/мін, а у 36,7% - від 85 до 30 мл/мін. У 46,7% дітей при не змінених показниках креатиніну і ШКФ, відмічено зростання рівню альбумінурії від 45 до 601 мг/добу. За період спостереження, від 15 років і більше, повністю одужало 53,3% дитини, у 31,6% хворих констатована хронічна ниркова недостатність (ХНН), а у 30,0% спостерігалось одужання з дефектом - стійке зниження функції з наявними маркерами пошкодження нирок. Висновки. Гостре пошкодження нирок частіше зустрічалось серед дітей перших 3 років життя, переважно у хлопчиків. Етіологічним чинником виникнення захворювання був гемолітико-уремічний синдром на фоні гострої кишкової інфекції. Повне одужання документоване у 20,0% реконвалесцентів ГПН, у 30,0% констатовано персистенцію маркерів пошкодження нирки з відновленням функції, а у 18,3% значне, стійке зниження функції нирок. Багатоцільове сцинтиграфічне дослідження з радіофірмпрепаратами різного типу виведення виявило ознаки порушення канальцевих та гломерулярних функцій за 7-8 років до появи лабораторних змін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Функція ризику"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями