Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Функціональні стилі.
Статті в журналах з теми "Функціональні стилі"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Функціональні стилі".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
VOYTKO, Tetyana, та Oksana ARTIUSHENKO. "ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ЗАГОЛОВКАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ПРИКЛАДІ «НЬЮ-ЙОРК ТАЙМС»)". Astraea 1, № 2 (2020): 118–33. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано наукову літературу з даної теми та порівняно особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках. Виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Дослідження показало, що основними типами трансформації фразеологічних одиниць є найпростіші зміни елементів синтаксичних одиниць, які є результатом їх перестановки, заміщення, додавання та скорочення. Аналіз наукових джерел показав, що поняття «фразеологічна одиниця» розглядалося багатьма вченими і трактується як стійка фраза або вираз, що характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю поєднання слів та прихованим значенням. В статті авторами виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Суть семантичної трансформації фразеологізму полягає у введенні нових семантичних відтінків або грі слів у фразеологізми. Основні типи аналітичної трансформації можна визначити наступним чином: синтаксичні; лексичний; забруднення. Крім того, фразеологізми висвітлюють проблеми в більш м’якому світлі, забарвлюючи назву журналістського тексту, тим самим привертаючи до нього увагу. Аналіз заголовків у «The New York Times» показав, що в сучасній журналістській практиці використання фразеологічних одиниць є популярним метод просування тексту. Доведено, що автори у своїх роботах використовують майже всі стилі та типи фразеологічних одиниць, але найчастіше в українській мові вживаються розмовний стиль та жаргонні слова, рідше педантичний стиль та практично відсутні міжстильові фразеологізми, а в англійській мові більшість часто розмовний і педантичний стилі, рідше використовується розмовний. Фразеологічні одиниці складають ядро фразеологічного фундаменту будь-якої мови, містять історичну та культурну інформацію та відображають динаміку розвитку мовлення.
2
Муратова, Валерія Факимівна. "Переклад функціональних стилів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 293–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.396.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі узагальнення та зіставлення специфіки перекладу текстів різних функціональних стилів уточнюється сутність адекватного перекладу, формулюються умови для всебічного аналізу оригіналу та перекладу.
3
Podolianchuk, Olha. "Мовознавчі аспекти творчості Г. Хоткевича: стан, перспективи". Філологічний дискурс, № 9 (11 квітня 2019): 227–36. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються погляди вчених на означену проблематику, визначено стан та перспективи її розвитку, що дасть змогу в подальшому глибше дослідити індивідуальний стиль письменника. З’ясовано проблеми, що виникають під час вивчення індивідуального стилю письменника. Зокрема це питання біографії поета, його світогляд, дослідження мистецької спадщини, вивчення майстерності та стилю, фонетичних, морфологічних, лексичних та синтаксичних визначальних рис творів письменника. Проблема дослідження художньої майстерності письменника, особливостей його творчості, незважаючи на те, що вимірюється тисячами назв, і сьогодні постає як нова й актуальна. Відзначено, що більшість робіт, де опрацьовані лінгвістичні досягнення Гната Хоткевича, спрямована на функціонально-стилістичне витлумачення мовних явищ, які є характерними для художнього мислення письменника і становлять стилістичне ядро його творчості.
4
H.M., Udovichenko, Horobei A.M. та Holovata V.V. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕДУПЛІКАТІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". South archive (philological sciences), № 87 (29 вересня 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of the article is to analyze the use, functions and differences in the use of reduplicates in different areas of speech. In accordance with the goal, the following tasks are set: to consider reduplication as a subject of study in linguistics; explore the classifications of reduplicates proposed by different linguists; identify the relationship between the method of formation of reduplicates and their stylistic color.Methods. The main scientific results are obtained using a set of general and special research methods, namely: analysis, generalization and systematization of scientific and educational literature on literary studies, psychology and linguistics; theoretical generalization, analysis and synthesis, as well as comparison, descriptive and analytical, as well as the method of random sampling for the selection of language material. Results. In linguistics there is no single approach to reduplication as a linguistic phenomenon. Terminology needs to be refined, a clearer approach to the criteria by which the scope of use of a term with its clear definition will be determined. Despite the differences in views on unambiguous definitions and the lack of a universal classification, reduplication is widely studied in the linguistic literature. All the studied sources note such functional features of reduplication as a means of artistic expression (aesthetic and expressive function), a means of communication that carries an emotional color (communicative and emotional function). The range of reduplication is very wide.Conclusions. Reduplication as word formation is inherent in the speech of children and adults. It is inherent in many styles of speech: conversational, artistic, journalistic, epistolary. Less distribution of reduplicates is characteristic of the scientific style. In this area, they act as terms devoid of low stylistic color, typical of use in other areas of communication. In the scientific style, such words have a neutral emotional function. We could not find examples of reduplicates in official business and confessional styles. We can assume that this fact is evidence of a specific stylistic coloring of reduplicates (contempt, sometimes familiarity, humiliation, contempt, irony and ridicule), which may not be appropriate in such areas of communication. Most words formed by reduplication refer to colloquial speech and slang. Key words: reduplication, reduplicate, word formation, speech styles, classification. Мета. Мета статті – проаналізувати застосування, функції та різницю використання редуплікатів у різних сферах мовлення. Відповідно до мети поставлено такі завдання: розглянути редуплікацію як предмет вивчення в лінгвістиці; дослідити класифікації редуплікатів, запропоновані різними лінгвістами; виявити зв’язок між способом утворення редуплікатів та їх стилістичним забарвленням.Методи. Основні наукові результати отриманні із використанням комплексу загальних та спеціальних методів дослі-дження, а саме: аналізу, узагальнення та систематизації наукової та навчальної літератури з літературознавства, психології та мовознавства; теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, а також порівняння, описового та аналітичного, а також мето-ду довільної вибірки для відбору мовного матеріалу.Результати. У мовознавстві не існує єдиного підходу до редуплікації як мовного явища. Термінологія потребує доопрацювання, більш чіткого підходу до критеріїв, за якими буде визначено сферу використання того чи іншого терміна з його чітким визначенням. Незважаючи на розрізненість поглядів щодо однозначного визначення та відсутність універсальної класифікації, редуплікація в лінгвістичній літературі широко досліджується. В усіх опрацьованих джерелах відзначаються такі функціональні особливості редуплікації, як засіб художньої виразності (естетична та експресивна функція), засіб спілкування, який несе емоційне забарвлення (комунікативна та емотивна функція). Діапазон використання редуплікації дуже широкий. Висновки. Редуплікація як словотворення властива мовленню дітей та дорослих, притаманна багатьом стилям мовлення: розмовному, художньому, публіцистичному, епістолярному.Менше поширення редуплікатів характерне для наукового стилю. У цій сфері вони виступають в ролі термінів, позбавле-них низького стилістичного забарвлення, характерного для використання в інших сферах спілкування. У науковому стилі такі слова мають нейтральну емоційну функцію.Нам не вдалося знайти приклади редуплікатів в офіційно-діловому та конфесійному стилях. Можемо припустити, що цей факт є свідченням специфічного стилістичного забарвлення редуплікатів (зневажливого ставлення, подекуди фамільярності, приниження, призирства, іронії та висміювання), що не може бути доречним у таких сферах спілкування.Більшість слів, утворених шляхом редуплікації, відносяться до розмовного мовлення і сленгу. Ключові слова: редуплікація, редуплікат, словотвір, стилі мовлення, класифікація.
5
Міщук, Д. М., та Саньцянь Сюй. "АНАЛІЗ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗВʼЯЗКІВ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КВАЛІФІКОВАНИХ БАДМІНТОНІСТІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (21 березня 2022): 166–73. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективна підготовка юних і успішна діяльність гравців високої кваліфікації неможлива без комплексної оцінки фізичного і психофізіологічного стану бадмінтоністів. У дослідженнях взяли участь 34 особи – 12 чоловіків і 22 жінки віком 17–22 роки, кваліфікація – I розряд, КМС і МС. За допомогою комп’ютерного комплексу «Мультипсихометр-05» були вивчені врівноваженість нервової системи та функціональна рухливість нервових процесів, загальні когнітивні здібності та різні психоемоційні стани і полезалежність спортсменів. Ефективність бадмінтоністів високої кваліфікації залежить від здатності спортсмена до сприйняття, аналізу і переробки інформації. Вивчення психофізіологічних функцій з метою контролю над функціональним станом спортсмена і корекцією тренувального процесу є дуже важливим. Аналіз отриманих результатів кореляційних зв’язків свідчить, що нейродинамічні характеристики мають слабкі та помірні зв’язки з когнітивними характеристиками та психоемоційними станами спортсменів, які характеризуються особливостями когнітивно-діяльнісних стилів (p <0,05). Отже, на формування когнітивної сфери та когнітивно-діяльнісних стилів спортсмена, крім нейродинамічних характеристик, також впливають інші чинники.
6
Клочко, А. О. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ СТИЛІВ УПРАВЛІННЯ В МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективність функціонування освітніх організацій залежить від обраного менеджерами освіти стилю управління. У статті представлено модель організаційно-психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління в менеджерів освітніх організацій. Виділено три групи організаційно-психологічних характеристик, що впливають на розвиток інноваційних стилів управління в менеджерів освіти. До кожної з груп ввійшли характеристики, які стосуються психологічних характеристик менеджерів та освітніх організацій, і характеристики, які пов’язані з організаційно-функціональними, характеристиками організації та організаційно-професійними й соціально-демографічними характеристиками менеджерів освіти. Першу групу становлять організаційно-психологічні характеристики, які зумовлені особливостями розвитку освітніх організацій: психологічні (рівень організаційного розвитку; особливості педагогічного колективу; креативний потенціал) та організаційно-професійні характеристики освітніх організацій. Другу групу утворили організаційно-психологічні характеристики, які зумовлені особливостями діяльності та поведінки менеджерів освітніх організацій (психологічні, організаційно-функціональні та соціально-демографічні). До психологічних характеристик групи віднесено: особистісні характеристики менеджерів освіти (екстраверсія; прив’язаність; самоконтроль; емоційна стійкість; експресивність); здатність менеджерів до саморозвитку; в) креативний потенціал менеджерів освіти («моя особистість»; «мій підхід до розв’язання проблем»). Третя група організаційно-психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління зумовлена особливостями взаємодії менеджерів з освітніми організаціями (задоволеність роботою, показники суб’єктивного благополуччя, відданість організації). Вивчення психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління може бути покладено в основу як емпіричних досліджень, спрямованих на вивчення психологічних чинників розвитку й особливостей діяльності освітніх організацій, так і в основу тренінгових програм для психологічної підготовки менеджерів освітніх організацій.
7
Брона, Олена. "КАТЕГОРИЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ГЕОЛОГІЇ". Inozenma Philologia, № 132 (25 листопада 2019): 103–12. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2019.132.2926.
Повний текст джерела
8
ГОРБАТЮК, Роман, та Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу.
Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).
9
Ковальчук, З. Я. "Стиль педагогічної взаємодії: ціннісно-смислові, когнітивні й функціональні складові". Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 2 (2012): 195–204.
Знайти повний текст джерела
10
L.V., Shulinova. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС ПРОГНОЗУ В МЕДІЙНОМУ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ". South archive (philological sciences), № 82 (4 вересня 2020): 148–54. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-82-25.
Повний текст джерела
11
Korobeinikov, G. V., та О. К. Dudnik. "Особливості функціональних станів спортсменів". Biosystems Diversity 16, № 1 (15 лютого 2007): 119–23. http://dx.doi.org/10.15421/010820.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено функціональний стан борців греко-римського стилю високої кваліфікації. Обстежено 19 спортсменів – членів збірної команди України з греко-римської боротьби, віком 18–27 років. Встановлено, що зростання швидкісних характеристик переробки інформації в динаміці навчально-тренувального збору у спортсменів-борців відбувається з одночасним зростанням рівня напруженості регуляторних механізмів та супроводжується одночасною активацією симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи.
12
Арешенкова, Олександра Юріївна. "Рекламний текст як функціональний різновид мовлення". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 5–11. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.407.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зроблено огляд різних трактувань реклами як форми діяльності та запропоновано узагальнену класифікацію рекламних повідомлень. Схарактеризовано рекламне мовлення як вид масової комунікації, описано модель рекламної комунікації. Подано комунікативно-мовленнєві характеристики рекламного тексту та зроблено спробу визначити місце текстів реклами в системі функціональних стилів.
13
Moroz, T. V. "Кулішева мовна політика у виробленні високого стилю української літературної мови". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 218–30. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-218-230.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано використання П. Кулішем одиниць книжного, народно-розмовного та діалектного джерел лексики у текстах перекладів книг Святого Письма в контексті розвитку релігійного стилю української літературної мови другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Визначено місце книжного, народно-розмовного та діалектного джерел лексики в мові перекладів книг Святого Письма, а також роль письменника-перекладача у виробленні релігійного стилю української літературної мови. Актуальність представленого мовознавчого дослідження полягає в тому, що воно, на наш погляд, послужить важливим доповненням до пізнання мовної індивідуальності П. Куліша та його зв’язку з культурними традиціями української мови. Дослідження лексико-стилістичних особливостей перекладів українськоюмовою книг Святого Письма, здійснених П. Кулішем, переконує, що в них відтворено й збережено зв’язки з традиціями розвитку літературної мови, з узвичаєними нормами слововжитку в українському освіченому середовищі кінця ХІХ – початку ХХ століть. У ході нашого дослідження з’ясовано функціональні властивості стильового потенціалу церковнослов’янізмів, народно-розмовної та діалектної лексики української мови у творенні урочистого, поетичного, піднесеного колориту мовлення, типового для релігійного стилю української літературної мови. П. Куліш як перекладач Біблії відновив функціональні властивості цих засобів. Окремо варто зауважити уважне й помірковане ставлення письменника-перекладача до їх застосування, що цілком узгоджувалося з культурно-писемною традицією української мови, забезпечувало культурну спадкоємність і утверджувало умотивованість цих одиниць у виробленні високого стилю мови
14
Хорошева, О. О. "Жанр есе в системі функціональних стилів української літературної мови". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 31 (2010): 358–63.
Знайти повний текст джерела
15
Хорошева, О. О. "Жанр есе в системі функціональних стилів української літературної мови". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 31 (2010): 358–63.
Знайти повний текст джерела
16
Колібаба, Л. "Актуалізовані сполучники української мови в текстах різних функціональних стилів". Українська мова, № 2 (62) (2017): 49–61.
Знайти повний текст джерела
17
Хорошева, О. О. "Жанр есе в системі функціональних стилів української літературної мови". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 31 (2010): 358–63.
Знайти повний текст джерела
18
Колібаба, Л. "Актуалізовані сполучники української мови в текстах різних функціональних стилів". Українська мова, № 2 (62) (2017): 49–61.
Знайти повний текст джерела
19
Мелкумова, Тетяна Володимирівна. "Стильова та жанрова диференціація мовлення засобів масової інформації в сучасному мовознавстві". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 2 (12 грудня 2008): 46–54. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v2i0.979.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушено проблему функціонально-стильового статусу мовлення засобів масової інформації, розглянуто внутрішньостильовий розподіл інформаційного та публіцистичного стилів, окреслено перспективи досліджень інформаційних та публіцистичних жанрів у зв’язку з активізацією суспільно-політичного життя.
20
Майструк, Тетяна Сергіївна. "Стилістичні функції англізмів різних семантичних груп у текстах інформаційного стилю". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (20 травня 2009): 87–93. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.957.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про вживання стилістично забарвленої англійської лексики в текстах інформаційного стилю, визначаються найчастотніші семантичні групи узуальних англізмів та функціонально-прагматичний потенціал. Оказіональні англізми розглядаються як особливий різновид запозичень, які характеризуються більшим експресивним потенціалом, ніж узуальні лексеми, і мають великий вплив на культуру мовлення.
21
Хомицька, І. Ю. "Метод статистичного аналізу функціональних стилів англійської мови на фонологічному рівні". Науковий вісник НЛТУ України, Вип. 25.6 (2015): 322–28.
Знайти повний текст джерела
22
Гардер, Дмитро Андрійович. "ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПАРАМЕТРИЧНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕЖИМІВ АВТОМАТИЗОВАНОГО ЛАЗЕРНОГО ЗВАРЮВАННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 133–43. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.230591.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропоновано підвищення ефективності інформаційної технології параметричної оптимізації режимів автоматизованого лазерного зварювання тонкостінних конструкцій зі сталі в умовах невизначеності шляхом розробки інформаційної спеціалізованої бази даних за результатами експериментальних параметричних досліджень, створення інформаційної технології аналітичного опису функціональних залежностей між шириною зварного шва, швидкістю переміщення лазерного випромінювання щодо оброблюваної заготовки і потужністю лазерного випромінювання. Запропоновано принцип прийняття рішення параметричної оптимізації в умовах невизначеності на базі розробленого графоаналітичного методу. Метод використовує графічне зображення сплайн-функцій, побудованих в єдиному квадранті із загальною абсцисою, значення якої відповідає величинам зварного шва. Координати точки перетину функціональних залежностей визначають відповідні оптимальні параметри режиму автоматизованого лазерного зварювання тонкостінних конструкцій зі сталі. Візуалізація принципу параметричної оптимізації в умовах невизначеності прискорює процес технологічної підготовки виробництва, що сприяє підвищенню продуктивності підприємства.
23
Мелкумова, Тетяна Володимирівна. "Виражальні можливості інформаційних запитань у писемному інформаційному мовленні". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (20 травня 2009): 101–7. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.959.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про один із засобів стилістичного синтаксису – риторичне питання. Функціонування риторичних питань розглядається на матеріалі власне інформаційного та коментарного різновидів інформаційного стилю. З’ясовується виражально-функціональний потенціал риторичних питань в аналізованих текстах.
24
Ясинецька, Олена Анатоліївна. "Відтворення функціонально-смислових особливостей порівнянь кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» в перекладі А. Біленка". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 263–72. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.440.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аргументовано важливість перекладознавчих праць із питань ідіостилістики. Визначено прагматично зумовлені смислотворчі відношення в зіставленні та протиставленні як основних механізмах прийому порівняння. Простежено умотивованість застосованих перекладацьких трансформацій, які зберігають, конкретизують, нейтралізують або видозмінюють специфіку авторського стилю в іншомовному тексті.
25
Kovalova, O. "Discourse and Functional Style: the Problem of the Correlation." Studia Linguistica, no. 13 (2018): 106–22. http://dx.doi.org/10.17721/studling2018.13.106-122.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the problem of the correlation of the categories of discourse and functional style in modern specialists` interpretations. Attention to this problem is caused, on the one hand, by the growing popularity of the discursive analysis and the very term discourse, and, on the other hand, by the fact, that functional style remains one of the important categories in Eastern Europe linguistics. The key theories of discourse and functional style; the common features of discourse and functional style; the criteria for their separation have been singled out. The concepts of M. Foucault’s discourse, French and German-Austrian discourse analysis, schools of N. Arutyunova, T. van Dijk, as well as the understanding of the style of V. V. Vinogradov and M. N. Kozhina have been involved for the theoretical comparison of the above-mentioned categories. According to modern researchers, discourse and functional style relate to the neighbouring linguistic disciplines and have common features. One of them is extralinguistic factor, which directly determine the specificity of discourse and functional style. At the same time, researchers put borders for discourse and functional style, recognizing the complexity of the problem of their separation. The differentiation of the categories is carried out by means of the ontological criterion: the discourse is interpreted via the concept of “discursive formation”, while style is interpreted via “the form of public consciousness”. Accordingly, scholars come to the conclusion about the diversity of structure and nature of the discourse and functional style. The importance of each concept is stated and the neccessity of their joint application for a deeper linguistic analysis of the text is emphasized. The correlation of the discourse and functional style is also considered on the basis of the textocentric model of discourse. The thesis about a certain hierarchical subordination of the methods of stylistics and discourse-analysis is argued. It is said about the “embedding” of the stylistics into the subject of discourse analysis, which promotes interdisciplinary enrichment: in this case, the discourse analysis acquires the proper “linguostylistic” content, and stylistics is realized in the frames of functional parameters of the discourse.
26
Овсяннікова-Трель, Олександра Андріївна. "Ліричний модус жанрової семантики в концепції «слабкого стилю» В. Сильвестрова". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 27-28 (25 травня 2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238845.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у визначенні функціональних значень жанрово-семантичного рівня поетики інструментальних творів В. Сильвестрова, що репрезентує індивідуально-стильову специфіку композиторської концепції «слабкого стилю». Жанрово-інтонаційні метафори романсової лірики, якими користується композитор, розглядаються в комунікативному аспекті, що дає змогу визначати їх як основні чинники формування музичного смислу за допомогою спогаду про жанрово-семантичний образ романсу
27
Мінцер, О. П., В. П. Карленко, Я. О. Шевченко та О. О. Суханова. "КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ. ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (29 листопада 2021): 4–13. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.2.12449.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання та проведено пілотний аналіз даних про можливості виділення стабільних станів функціонування організму при фізичних навантаженнях. В якості прикладу обрано показники ергоспірометрії та динаміки частоти серцевих скорочень у 7 чоловіків і 6 жінок, основного складу збірної команди України з біатлону. Визначено можливість виділення кластерів сталих фізіологічних станів спортсменів-біатлоністів, їх повторюваність, взаємозв'язок із фізіологічними показниками та виявлено бар'єри, що негативно впливають на своєчасне корегування функціонального стану спортсменів. З'ясовано, що проведена кластеризація функціонального стану в спортсменів у процесі змагальної діяльності підтвердила гіпотезу про наявність у них декількох сталих станів, виявлення та інтерпретація змін яких для досягнення максимального результату на змаганнях можлива при забезпеченні певної тривалості моніторингу та персоналізованого оцінювання траєкторії змін. Більшість методів автоматичної кластеризації станів у спортсменів дають близькі результати. Враховуючи, що біологічні об'єкти здатні створювати свої власні норми та постійно гармонізувати свої можливості для забезпечення стабільності функціонування, вкрай потрібна формалізація біологічних концепцій про сталі стани. Застосування парадигми сталих станів як комбінації незмінних фізіологічних показників (при не екстремальних впливах зовнішніх факторів) дозволяє суттєво полегшити вирішення завдання прогнозування результатів тренувального процесу в спортсменів.
28
Коваленко, Ганна Сергіївна. "Семантична сполучуваність прийменників у сучасній англійській мові (на матеріалі наукового та художнього стилів)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 54–62. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.414.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості семантики прийменників сучасної англійської мови через дослідження їхніх синтагматичних властивостей у текстах наукового та художнього стилів. Здійснено детальний комплексний аналіз основних параметрів, що характеризують як самі прийменники, так і їх узаємозв’язки з іменниками. На основі неадаптованих текстів виділено, проаналізовано й описано найбільш частотні сполучення прийменників з іменниками в двох функціональних стилях.
29
Виклюк, І. "Функціонально-стилістичний аналіз перекладу абревіатур з турецької мови на українську (на матеріалі текстів публіцистичного стилю)". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 54 (2011): 237–43.
Знайти повний текст джерела
30
Шинкар, Тетяна. "ОКАЗІОНАЛІЗМИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ". Society. Document. Communication, № 6 (27 червня 2019): 26–41. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-26-41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що оказіоналізми, або індивідуально‑авторські новотвори, є різновидом неологізмів. У 70–80-х роках ХХ ст. мовознавці зазначали, що індивідуальні неологізми в публіцистичному стилі, зокрема в мові преси, уживали рідко. Метою їх уведення в мову газет і журналів є прагнення посилити експресію вислову, надати експресивності трафаретній і заштампованій мові газет. Досліджено, що в нинішній час мовознавці фіксують активне використання оказіональної лексики, зумовлене багатьма чинниками позамовного та внутрішньомовного характеру.
Оказіоналізмами називають експресивно забарвлені слова, утворені на основі вже існуючих у мові слів або словосполучень, часто з порушенням мовних норм. На відміну від неологізмів, їм притаманна новизна, збережена незалежно від реального часу їх утворення. Існують критерії розрізнення неологізмів та оказіоналізмів: неологізми є лексичними одиницями мови й мовлення, а оказіоналізми – лише мовлення; для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів – вона суттєва; неологізми мають позатекстове й текстове значення, а оказіоналізми лише текстове; новизна неологізмів пов’язана передусім з новизною денотата, а новизна оказіоналізмів – з незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; свіжість неологізмів згодом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації.
У розвідці здійснено аналіз оказіональних слів, серед яких велику кількість становлять складні слова, що є результатом дії тенденції мовної економії. З-поміж оказіоналізмів закон економії мовної енергії передусім виявлений у словоскладанні, адже складні слова є компактними за формою, а їхнє значення легко сприймається читачем.
Активізацію оказіоналізмів зафіксовано переважно в тематичних групах, у яких дається оцінка роботі відомим політикам та громадським діячам: «Українсько-російські відносини», «Характеристика представників влади», «Суспільно-політичні події», «Міжнародні відносини», «Кримінал», «Культура та дозвілля».
Зроблено висновки, що найбільш численну групу оказіоналізмів складають іменники, значно менше дієслів та прикметників. Перевага іменникових оказіоналізмів викликана потребою номінувати нові реалії, предмети, явища, поняття, їхні властивості тощо. Їхнє виникнення відбувається за участю всіх наявних в українській мові способів словотворення, однак найбільш продуктивно виявляють себе афіксація, осново- та словоскладання.
31
Федоренко, С. В., та А. В. Бернадіна. "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВОЇ МОВИ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 257–62. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює лексико-семантичні й жанрові особливості сучасної англомовної військової фахової мови, яка в силу багатогранності військових знань характеризується міждисциплінарністю. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою мілітаризацією суспільства на тлі військово-політичних реформ, спричинених загостренням збройних протистоянь світового масштабу, що слугує поштовхом до стрімкого розвитку фахової мови військової сфери, а тому є важливим і цікавим матеріалом для вивчення. Зазначено, що завдяки специфічній комунікативно-функціональній спрямованості фахова мова військової сфери оперує в межах трьох функціональних стилів мови (офіційно-ділового, публіцистичного й наукового). З точки зору загальної типології професійного мовлення велика частина жанрів, закріплених за військовою сферою, стосується інтрапрофесійної комунікації, яка не виходить за межі професійної спільноти. Наголошено, що військова фахова мова отримує найбільший розвиток у періоди воєнних конфліктів під впливом низки екстралінгвістичних чинників, з-поміж яких основними є специфіка діяльності, ступінь участі в збройних конфліктах широких народних мас і, відповідно, ступінь трансформації способу життя всієї мовної спільноти під час таких конфліктів, соціальний тип воєнних конфліктів. Розглянуто інтрапрофесійні жанри у військовій фаховій мові, що розподіляються на: 1) ті, які зорієнтовані на розпредмечування (військова публіцистика, військово-наукова комунікація, військово-дидактична комунікація); 2) жанри регулятивного характеру (настанови, інструкції, накази, команди, розпорядження тощо). Окреслено специфічні риси спілкування в межах досліджуваної фахової мови, які відображаються в жорсткій структурі військової документації, жанрова належність якої визначається засобом зв’язку та рольовими аспектами. Схарактеризовано дві основні групи військової лексики в досліджуваній сфері (військово-прикладна термінологія, що охоплює офіційну/статутну й нестатутну термінологію, яка вживається в усному мовленні військовослужбовців і в деяких видах військової літератури, але не є офіційно прийнятою; та емоційно забарвлена лексика військової сфери. Розкрито специфіку вживання певних військових термінів з огляду на американський і британський військовий контекст.
32
Палагнюк, Тарас, та Валентина Головачук. "ПРОБЛЕМА РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 119–22. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-26.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто проблему рухової активності серед студентів. Проаналізовано вплив, місце і значення фізкультурно-оздоровчої активності у житті студентської молоді, проблеми фізичного вдосконалення студентів ВНЗ. Зосереджено увагу на проблемі гіпокінезії та гіподинамії, їх причини та засоби подолання. Адже рухова активність набуває фактору крайньої необхідності в житті підростаючого покоління та для підтримки високого рівня здоров’я. Автор чітко окреслює причини гіпокінезії та наслідки спричинені її розвитком. Рекомендовано змінити стилі викладання фізичної культури, які за даними наукових досліджень, безпосередньо вплинуть на рівень фізичної підготовки, здоров’я та функціональний стан організму студентів. З найкращої сторони себе заявили і новітні форми та методи фізичної культури. Поєднання класичних та сучасних методик дає свої результати. Не зайвим буде і залучення до спортивної діяльності міста та району, пропонувати брати участь у різноманітних змаганнях, марафонах та квестах. Цілеспрямоване застосування в педагогічній практиці видів спорту, які викликають найбільше зацікавлення з боку студентів, також знайдуть свій позитивний вплив на формування висококваліфікованого спеціаліста.
33
Т.А. Роїк та Ю.Ю. Віцюк. "АНТИФРИКЦІЙНИЙ КОМПОЗИЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ НА ОСНОВІ ШЛІФУВАЛЬНИХ ВІДХОДІВ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ СТАЛІ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ ДРУКАРСЬКИХ МАШИН". Наукові нотатки, № 68 (30 січня 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено вплив технологічних параметрів виготовлення нових антифрикційних композиційних матеріалів на основі шліфувальних відходів сталі 7ХГ2ВMФ з твердим мастилом на структуру, механічні та триботехнічні властивості при високих швидкостях тертя (підшипники працюють при швидкості обертання до 700 об./хв. і тиску до 5,0 МПа в повітрі). Проілюстровано механізм формування структури нових матеріалів та її вплив на властивості після використання розроблених технологічних режимів. Така технологія здатна забезпечити мікрогетерогенну дрібнозернисту структуру. Структура композиту складається з матриці на основі відходів інструментальної сталі та рівномірно розподіленого твердого мастила CaF2. Металева матриця є перлітною і складається з α-твердого розчину на основі заліза та карбідів легуючих елементів. Така гетерогенна структура сприяє високому рівню антифрикційних властивостей при важких робочих умовах. Тверда змащувальна речовина CaF2 рівномірно розподіляється по поверхнях тертя. Фторид кальцію та хімічні елементи контактної пари утворюють антифрикційну плівку, яка забезпечує умови самозмащування. Продемонстрована можливість прогнозування та контролю поведінки антифрикційних матеріалів при високих швидкостях обертання шляхом вибору вихідних металевих шліфувальних відходів для забезпечення високого рівня функціональних властивостей. Використання шліфувальних відходів для отримання ефективних антифрикційних матеріалів дає можливість частково вирішувати глобальну проблему охорони навколишнього середовища.
34
Жигаренко, Ігор, та Наталія Завацька. "Результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 162–72. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-162-172.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі. Визначено діагностичні маркери мотиваційно-ціннісної (мотиваційні диспозиції особистості (потреби, мотиви, установки, ціннісні переживання), генеративність, просоціальна мотивація (орієнтація на альтруїзм), як основа професійної спрямованості особистості фахівця, та її взаємозвʼязок з ціннісними орієнтаціями і рівнем емоційного інтелекту); компетентнісно-функціональної (професійна компетентність (соціально-перцептивна, соціально-психологічна, аутопсихологічна, комунікативна складові); специфіка особистісно-професійного саморозвитку та його звʼязок з самоефективністю, психологічною і комунікативною компетентністю, а також з рефлексією, саморегуляцією і самоставленням; параметри самоактуалізації; рефлексивні і регулятивні особливості фахівця; рівень і структура професійного вигорання (емоційне виснаження, напруженість у роботі, професійний перфекціонізм, професійний розвиток та самовдосконалення, інтегративний індекс вигорання тощо));конативно-стильової (специфіка індивідуального стилю професійної діяльності за стильовими (відмінності складу компонентів, умов і параметрів діяльності, ієрархія механізмів адаптації) і рівневими (діапазон параметрів, кількісний склад компонентів і характер їх взаємозвʼязків) характеристиками; процесуальні показники діяльності за блоками професійної діяльності, професійного спілкування, особистості фахівця;рівні професійної культури; самооцінка індивідуального стилю діяльності за параметрами оригінальності і надситуативності, взаєморозуміння та можливостей корекції стилю діяльності) складових особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю. Проведено аналіз результативно-змістовних параметрів особистісно-професійної адаптації та виокремлено стадії (емпірично-репродуктивну, адаптивно-евристичну, результативно-продуктивну) цього процесу на різних етапах професіоналізації фахівців соціономічного профілю. Ключові слова: фахівці соціономічного профілю, особистісно-професійна адаптація, результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації, соціально-психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації.
35
Volkov, Leonid, and Stepan Zakharkiv. "Relationship of special and functional preparedness of freestyle wrestlers at different stages of sports training." Слобожанський науково-спортивний вісник, no. 3(71) (June 30, 2019): 18–27. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-3.003.
Повний текст джерела
36
Volkovynska, Inna. "Травестування жанру через заголовок у "Дияболічних параболах" Порфирія Горотака". Studia Methodologica 48 (10 листопада 2019): 4–14. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі співвідношення заголовка і жанру твору. У поле дослідження потрапляють заголовки з номінацією певного жанру. Предметом розгляду слугують тексти збірки “Дияболічні параболи” містифікованого поета Порфирія Горотака. Проаналізовано функціональні можливості заголовків із номінацією жанру, їхній вплив на рецепцію жанру. Ускладнені звʼязки, що виникають між анонсованим жанром і жанровими рисами твору, можна поділити на три різновиди: травестування жанру, “пристосування” до канонів жанру і взаємозвʼязки, що наближаються до еквівалентності. Прийом травестування жанру реалізується шляхом пародіювання і перелицювання жанрового канону. Це призводить до утворення своєрідного жанрового симулякру. “Пристосування” до канонів жанру втілюється через іронічний пафос, застосування елементів низького стилю у “високих” творах. Еквівалентні звʼязки між заголовком, що містить номінацію жанру, і текстом – явище рідкісне. Це пояснюється приналежністю текстів збірки до літературної містифікації, яка сприяє смисловій багатошаровості. У “Дияболічних параболах” містифікований автор залучає до заголовків номінації таких жанрів як фуга, ода, елегія, балада, пісня, містерія. Зумисна неузгодженість між піднесеним змістом і його формальним травестуванням покликана донести до читача основні смислові домінанти збірки – змалювання невідповідності між приземленою, “низькою” дійсністю та високими, романтичними ідеалами ліричного героя.
37
Гоян, Ігор. "Концептуальні засади дослідження процесу самоорганізації молоді в умовах суспільних змін". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 194–201. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-194-200.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито концептуальні засади дослідження процесу самоорганізації молоді в умовах суспільних змін. Узагальнено, щосинергетична парадигма розглядається як утворення нової самоорганізації молодої людини. Ідеї самоорганізації стають основою нового стилю мислення, а явища самоорганізації у процесах особистісного становлення і розвитку молоді визначаються як найбільш перспективний напрямок у синергетиці. Нові тенденції дозволили переглянути ставлення до природи і соціального світу, до оформлення новітніх ідеалів людської діяльності і розуміння перспектив розвитку молодої людини, її ціннісних меж, інноваційних смислів.Показано, що у структурі процесу самоорганізації молоді виділяють функціональні компоненти: цілепокладання, аналіз ситуації, вибір і планування, самоконтроль, корекцію, які виконують орієнтовно-цільову, нормативно-виконавчу (система дій) і контрольно-оцінну функції. При цьому у кожному з зазначених процесів беруть участь вольові зусилля, спрямовані на мобілізацію власних сил і концентрацію активності молоді у заданому напрямку, що забезпечує необхідне спонукання, ініціює етап планування і підтримує його в ході здійснення. Аналіз всіх компонентів структури моделі процесу самоорганізації дозволив визначити загальний рівень сформованості індивідуальної системи самоорганізації молоддю процесу власної діяльності, зокрема учбової. Ключові слова: молодь, самоорганізація, цілепокладання, аналіз ситуації, вибір, планування, самоконтроль, корекція.
38
Рогульська, Оксана, Ольга Тарасова та Ігор Росквас. "АНАЛІТИЧНЕ ЧИТАННЯ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (7 травня 2021): 393–416. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.651.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета публікації – розкрити значення аналітичного читання творів художньої літератури в навчанні іноземної мови, виокремити етапи роботи над текстом, представити систему вправ до тексту The Gift of the Magi (by O. Henry). Для досягнення мети використано такі методи: комплексний аналіз педагогічної та методичної літератури з визначеної проблеми; теоретико-критичний аналіз підручників, методичних посібників та рекомендацій з аналітичного читання творів художньої літератури іноземною мовою; наукове спостереження за організацією навчального процесу з аналітичного читання художніх творів та вивчення досвіду викладачів щодо використання доцільних методів і прийомів для організації ефективної роботи над текстом; моделювання навчального процесу на основі запропонованої методики та розробленої системи вправ; узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо аналітичного читання художніх творів іноземною мовою. Завданнями аналітичного читання є: навчити студентів здійснювати лінгвостилістичний аналіз оригінальних художніх текстів; опрацьовувати мовні зразки, типові моделі та кліше, які демонструють функціонально-стильові особливості сучасної англійської мови; розвинути навички аналізу лексичних одиниць (виявлення полісемії, підбір синонімів, антонімів); розвинути навички перекладу англійського тексту українською мовою; систематизувати та розширити словниковий запас; розвинути комунікативні навички; сформувати здатність обговорювати й аналізувати художні твори з позицій ідейного змісту, композиційних та індивідуально-стилістичних особливостей. Аналітичне читаннясприяє досягненню низки результатів навчання. Зокрема, студенти опановують синтаксичні, семантичні, граматичні та фонетичні закономірності англійської мови; типові моделі та кліше, які демонструють функціонально-стильові особливості сучасної англійської мови; алгоритм комплексного філологічного, стилістичного та граматичного аналізу художнього тексту; вчаться розуміти зміст прочитаного художнього тексту відповідного рівня складності та обсягу матеріалу й передати зміст прочитаного тексту в усній та писемній формі, застосовуючи вивчені структурні елементи мовлення; писати есе, стислі перекази, короткі оповідання, критичні огляди. Правильно сплановане читання художніх англомовних творів є важливим джерелом формування soft skills та фахових компетентностей студента і слугує основою для розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності, а відтак, є невід’ємною складовою усього процесу навчання іноземної мови.
39
Kurnytska, M. P., L. V. Parkhuts та N. Ye Horbenko. "Ландшафтно-історичний аналіз території парку у смт Поморяни". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.36930/40290905.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі архівних документів проаналізовано генезис створення та формування парку біля замку в смт Поморяни на Львівщині. Узагальнено первісні особливості планувальної, просторової та функціональної структури території парку, подано стильову характеристику загальної композиції об'єкт. Встановлено трансформацію початкового пейзажного планування парку в регулярно-пейзажний стиль, який поєднував партерну частину перед центральним входом у будівлю з пластичними вигинами прогулянкових доріжок, що було характерним прийомом композиції маєтків того часу. З'ясовано, що планувальна структура об'єкта ні періоду закладання, ні періоду розквіту практично не збереглася. Виявлено залишки колишніх земляних укріплень та окремі фрагменти доріжок, які добре збереглися під гумусним нашаруванням. Простежено незначну подібність сучасної об'ємно-просторової структури насаджень деяким періодам функціонування об'єкта. Виявлено зростання близько 400 дерев, які представляють 15 видів з 11 родів та 8 родин. Переважають у складі деревостану здебільшого вікові Tilia cordata Mill., Fraxinus excelsior L., та Acer platanoides L., які, ймовірно, були основою паркових насаджень у часи його закладання. З цієї причини більшість дерев (74,4 %) мають задовільний стан. Серед багатовікових виявлено два величні дерева-довгожителі з відповідною історичною та науковою цінністю, тому потребують відповідного охоронного статусу. Узагальнено наявні проблеми та важливість подальших різнобічних досліджень замкової території для розроблення проектів її реконструкції.
40
Судаков, Володимир. "АРХЕТИПИ КУЛЬТУРИ ТА СУБКУЛЬТУРИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СОЦІАЛЬНИХ ДІЙ ТА СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 301–11. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-301-311.
Повний текст джерелаАнотація:
Аргументовано, що процеси глобалізації культури є важливим стимулом розвитку наукових досліджень сучасної культури, її функціональ- ної та технологічної специфіки. Підкреслено, що культурний розвиток люд- ської цивілізації завжди реально обумовлювався впливом різних субкультур. Саме тому особливе значення набувають спеціалізовані наукові дослідження, спрямовані на обґрунтування архетипного статусу культури та субкультури як детермінант соціальних дій та соціального управління. Надано докази ак- тивного використання вченими таких понять, як “глобальна культура”, “муль- тикультуралізм”, “транскультуралізм”, “міжкультурна комунікація” “культурний капітал”, “субкультурний капітал”, “субкультурний життєвий стиль” є позитивним чинником розробки інноваційних наукових програм аналізу он- тологічної специфіки архетипів культури та субкультури в контексті тенден- цій глобалізації, віртуалізації та індивідуалізації суспільного життя. Визна- чено суперечності конфліктологічної інтерпретації субкультури як “культури соціальної меншості”, поява якої спричинена такими соціальними явищами як соціальне відчуження, маргіналізація та бідність. Автор визначає архетип субкультури як поліфункціональне соціальне явище, що виникає та відтво- рюється в суспільстві як атрибутивний наслідок культурної диференціації. Аргументовано, що важливою інноваційною проблемою соціального менедж- менту є розробка технологій ефективного соціального контролю різних форм активності субкультурних груп, приймаючи до уваги ту обставину, що ця ак- тивність демонструє як критичне ставлення людей до існуючого соціального порядку, так і є виразом креативних цінностей соціального конструктивізму.
41
Бережна, М. В., та Д. О. Грецька. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНТОНОМАЗІЙ У РОМАНІ ТЕРРІ ПРАТЧЕТТА «КРАДІЙ ЧАСУ»". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Роботи Террі Пратчетта мають значну популярність у всьому світі протягом тривалого часу. Його твори екранізуються провідними стримінг платформами, мають радіоадаптації й театральні постановки, засновані на сюжеті комп’ютерні ігри. Відносно недавно їх почали перекладати українською мовою; одним із перших вийшов переклад міні циклів про Смерть із серії «Дискосвіт». Відповідно, і робіт, присвячених українському перекладу, наразі немає, що зумовлює актуальність роботи. У цілому творчість Т. Пратчетта досліджується досить давно, хоча в основному розвідки стосуються більше культурологічних і літературознавчих аспектів, ніж мовознавчих. У статті маємо на меті визначити особливості створення та перекладу імен власних на прикладі роману Террі Пратчетта Thief of Time. Методом наскрізної вибірки з роману загальним обсягом 357 сторінок і його перекладу українською мовою отримано 85 антономазій з відповідниками. У результаті дослідження встановлено, що більшість прикладів імен власних є алюзивними, що перегукується з висновками наявних робіт, які досліджували особливості авторського стилю й інтертекстуальність у роботах Террі Пратчетта. Решта прикладів належить до промовистих імен власних і неускладнених додатковим смислом антропонімів. Такі результати підтверджують гіпотезу, що у фентезійних творах постмодерністських авторів імена власні переважно є алюзивними та характеристичними. Серед прикладів виокремлюємо значну кількість міфонімів, що зумовлено сюжетом твору. Цікавим у досліджуваному романі є те, що міфологічні персонажі олюднюються автором, унаслідок чого отримують імена загальновживаного антропонімікону. Для перекладу імен власних українською мовою переважно використовуються калька та практична транскрипція, рідше – функціональна заміна й морфограматична модифікація. Варто також відзначити, що для перекладу багатокомпонентних імен власних перекладач, як правило, застосовує декілька перекладацьких трансформацій водночас.
42
Бушуєв, Сергій Дмитрович, Денис Антонович Бушуєв, Валентина Михайлівна Молоканова та Борис Юрієвич Козир. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 309–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3904.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто освітньо-педагогічні аспекти проєктної діяльності в публічній сфері. З’ясовано, що набуття публічними службовцями проєктних компетентностей, отримання навиків їх роботи в проєктних командах здатне вирішити питання ефективності діяльності публічної влади. У сучасному проєктному середовищі змінюється роль особистості як особливого ресурсу організацій. Саме команда проєкту забезпечує його успіх, а якість її роботи найбільшою мірою залежить від умінь, навичок та професійної поведінки кожного члена команди. У статті розглянуто функціональний, рольовий та компетентнісний підходи до застосування інформаційно-комунікаційних технологій проєктними командами в публічній сфері діяльності. Запропоновано побудова комплементарної команди проєкту на основі схильностей її членів до типових моделей поведінки. Проведено дослідження профілів кандидатів до команд, що застосовують сучасні інформаційно-комунікаційні технології публічного адміністрування, спрямоване на визначення сильних і слабких сторін компетентності майбутніх проєктних менеджерів шляхом їх тестування Досліджено ефективність навчання в двох типах команд: комплементарних, побудованих за системним принципом, та контрольних, сформованих за випадковим принципом. Для цього застосований інструмент професійних навичок менеджменту допомагає керівникам різних рівнів виявити сильні та слабкі сторони управлінських навичок та стиль управління. Цей інструмент сконструйований для опису профілю управлінської поведінки менеджера в процесі роботи. Представлені результати зміни профілів компетентності професійних менеджерських навичок у комплементарних та контрольних командах. Результатом дослідження є поглиблення теоретичних положень щодо створення та застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання менеджерів у комплементарних командах з використанням власних сильних сторін у якості ефективного засобу мотивації проєктної діяльності.
43
Федоренко, С., О. Лазарєва Лазарєва, В. Вітомський та М. Вітомська. "Урахування особливостей сторін взаємовідносин «фізичний терапевт– пацієнт» як фактор підвищення якості послуг у системі фізичної терапії хворих ортопедичного профілю". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 листопада 2018): 80–87. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.80-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Управління у відносинах з пацієнтами, які проходять курс фізичної терапії, відіграє дуже важливу роль, оскільки від його особливостей залежить постановка цілей і можливість їх досягнення, задоволеність пацієнта отриманими реабілітаційними послугами та суб’єктивна оцінка результату їх впливу на функціональний стан, якість життя. Мета. Визначити ключові особливості сторін взаємовідносин «фізичний терапевт–пацієнт» та фактори раціональної організації взаємодії в умовах центру з надання послуг фізичної терапії для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату. Методи. Аналіз наукової літератури, синтез та узагальнення. Результати. Встановлено основні аспекти, умови і фактори взаємодії пацієнта і фахівців галузі охорони здоров’я, зокрема фізичної терапії. Розглянуто питання значущості професійно важливих якостей фахівців. Визначено, що особистість фізичного терапевта реабілітаційного центру для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату, стиль поведінки можуть впливати на пацієнтів як позитивно, так і негативно. Відзначено, що наразі можливо використання класифікації молодшого медичного персоналу за І. Харді та класифікації за В. А. Ташликовим і для фахівців з фізичної терапії. Наголошено на важливості покращення якості послуг і врахування особливостей другої сторони відносин «фізичний терапевт–пацієнт», зокрема психотипу пацієнта. Висновки. Підбір для пацієнта правильного типу управління та відносин, фахівця з відповідними індивідуальними якостями, а також урахування суб’єктивних відчуттів під час застосування засобів та проведення процедур фізичної терапії мають бути спрямовані на підвищення ефективності програми фізичної терапії, зниження ймовірності її завчасного завершення з ініціативи пацієнта, підвищення рівня задоволеності пацієнта послугами, покращення якості життя.
44
Леонтяк, Г. П., М. Ю. Осіпов, С. А. Масловата та Ю. В. Майборода. "Проект благоустрою та озеленення присадибної ділянки в місті Умань". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.36930/40300202.
Повний текст джерелаАнотація:
У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів, естетичне та емоційне значення яких зумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи. У процесі передпроєктних досліджень встановлено, що ділянка має прямокутну форму та рівнинний рельєф, прокладену дорожньо-стежкову мережу, бесідку, водойму, будинок, гараж і санвузол. Площа об'єкта озеленення становить 2725,8 м2. Газонне покриття єднає загальну композицію, а мульчувальні матеріали, зокрема кора (289,9 м2) та гравій (161,6 м2), підкреслюють і виділяють рослинні композиції. Житлова зона – житловий будинок площею 180,9 м2 з доріжками, що з'єднують та забезпечують доступний прохід. Цю зону поділено на дві частини: передню, що веде до партерної частини та задню – для з'єднання із зоною відпочинку. До будинку та навколо нього розміщується плиткова дорожньо-cтежкова мережа, загальною площею 798,3 м2, прокладена до кожної із наведених зон. Зону відпочинку відповідно поділено нa: прогулянкову зону, садову зону, з водяних рослин, зону барбекю, садову зону. Дорожньо-стежкова мережа й архітектурне рішення спрямовані на проектування ділянки у регулярному стилі. Створення садово-паркового об'єкта із врахуванням особливостей природно-кліматичних умов, побажань замовника та функціонального зонування надасть території завершеного вигляду та слугуватиме місцем для відпочинку усієї родини. На ділянці не проглядається загальний задум, тому пропонуємо розмістити наведені рослини відповідно до їх функціональних зон. Таким способом вдасться раціонально використати загальну площу з уже прокладеною дорожньо-стежковою мережею та створити зручне зонування для експлуатації всієї території. Рослини підібрані так, щоб додати унікальності цьому об'єкту, підкреслити кожну запропоновану зону, але водночас зберегти цілісність загальної задумки та композиції всього об'єкта. Декоративність кожної рослини підкреслюється сезонно, тому мешканці цієї ділянки зможуть милуватися композиціями в будь-яку пору року. Вся територія з композиціями гарно освітлюється, чим підкреслюється фактура рослин та їх форми.
45
Шрамко, Тетяна Вікторівна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ АНІМАЛІСТИЧНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО ТОВАРНОГО ЗНАКУ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 234–41. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235444.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – виявити особливості технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. Методологія дослідження. Застосовано аксіологічний метод (з метою визначення значущості об’єкта дослідження для носіїв культури); методи семантичного й структурно- семантичного аналізу (для виявлення культурних сенсів анімалістичних образів товарних знаків); структурно- функціональний метод і метод сучасної герменевтики (для інтерпретації сенсів); еволюційний метод (для виявлення технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в історичній ретроспективі) та ін. Наукова новизна. Досліджено особливості технічних і стилістичних змін анімалістичних образотворчих товарних знаків у процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. на прикладі провідних світових автомобільних компаній; уточнено поняття «товарний знак»; проаналізовано культурні сенси анімалістичних образів товарних знаків «Ferrari», «Peugeot», «Jaguar» та «Lamborghini». Висновки. Виявлено, що трансформація анімалістичних образотворчих товарних знаків провідних автомобільних фірм насамперед залежить від змін корпоративного стилю, вимог ринкової кон’юнктури та маркетингових цілей. Вектор пошуку новаторських форм візуальної виразності товарного знаку відповідає актуальному стану графічного дизайну – його активний розвиток впливає на образотворчі якості товарних знаків, ускладнення інформаційної насиченості. Особливості подавання знакової інформації, характерні для певних історико-культурних періодів, у контексті еволюції анімалістичних товарних знаків проявилися в змінах їхньої стилістичної змістовності, практично не торкаючись символічного навантаження. Сьогодні в графічному дизайні товарних знаків активно використовуються візуальні репрезентації тварин, проте анімалістичні образи переважно позбавлені семантичної глибинності – вони тлумачаться зазвичай як щось тривіальне, котре здатне привернути увагу споживача, а внаслідок втрати прихованого сенсу образ тварини перетворюється на симулякр, який трансформується засобами графічного дизайну відповідно до вподобань масового споживача.
46
Мельник, О. В., Ю. Є. Шапран, А. Т. Матюхов та О. А. Бойко. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 98–113. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню системи підтримки прийняття рішення бепзеки судноводіння. На сьогоднішній день існують складні інтелектуальні системи, які допомагають моделювати об'єкти та навколишнє середовище; високоточні системи позиціювання водного транспорту; швидкодіючі обчислювальні комплекси, які здатні виконувати необхідні розрахунки в стислі терміни. Однак, незважаючи на наділення людини новими ресурсними можливостями для забезпечення безпеки в людино-машинних системах, очікуваний рівень аварійності та загибелі після впровадження нової техніки суттєво не зменшився. Причину таких невдач, насамперед, варто шукати в методах та підходах прийняття рішень. У складних технічних системах, до яких відноситься і водний транспорт, особа, яка приймає рішення на етапах вибору і прогнозування є не тільки самою ненадійною, але і самою непередбачуваною ланкою. У ході дослідження були вирішені такі завдання: проведено змістовний опис організації безпеки на морі та формалізацію даного завдання; аналіз методів прийняття рішень в умовах невизначеності та методів побудови систем підтримки прийняття рішення; - розроблено об’єктно-орієнтовану технологію проектування системи підтримки прийняття рішення з безпеки судноводіння; проведено синтез системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння, окремих її елементів та розробити алгоритми функціонування й взаємодії. Для досягнення поставлених цілей об’єктно-орієнтованого функціонування складних активних суднових технічних систем запропонована і реалізована ООМ інформаційно-управляючого суднового комплексу з використанням методів аналізу та синтезу підсистем, із застосуванням принципу функціональної декомпозиції, що здійснює циклічне рішення послідовності задач безпеки: підтримки внутрішніх параметрів судна в безпечних межах, забезпечення навігаційної безпеки плавання та попередження зіткнень суден. Ключові слова: судноводіння, безпеки, технічні системи, судновий комплекс, технічні системи.
47
Зінченко, Андрій Георгійович, Валентин Анатолійович Голіус та Олександр Миколайович Левадний. "ПІКТОГРАМА: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ТА СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247254.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — узагальнити теоретико-методологічні підходи формування та розвитку піктограм як графічних елементів із різних галузей життєдіяльності людини на сучасному етапі. Методи дослідження. Хронологічний та історико-порівняльний методи сприяли реконструкції основних історичних віх піктографічної мови в часовій послідовності та виявленню сучасних галузей її використання. Метод художньо-композиційного аналізу систематизував деякі проєктні рішення для детального розкриття образного потенціалу піктограм. Метод термінологічного аналізу забезпечив виявлення сучасних термінів для позначення піктограм, зокрема в цифровому середовищі. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні джерел з історіографічного аспекту формування піктограм та їхнього розвитку на сучасному етапі; представленні історичних етапів розвитку піктографічної мови та її трансформації, нових функціональних та естетичних якостей у цифровому середовищі. Висновки. Важливим поштовхом у розвитку піктографії став початок ХХ століття. Активне функціонування школи Баухауз та встановлені цим закладом орієнтири, у тому числі й у графічному дизайні, сформували нову систему піктографічної мови для наочного подання інформації. Професійна діяльність О. Нейрата та Л. Лисицького також активізувала лаконічність, впізнаваність та зрозумілість як основні орієнтири у формуванні піктограм. Кінець ХХ століття ознаменував початок цифрової ери, у якій піктограми не лише посіли одне з провідних місць, але і трансформувалися змістовно й естетично, набули інтерактивності та видозмінилися в графічному виконанні. Піксельна структура відображення на моніторах телефонів, планшетів, комп’ютерів зумовила нові правила формування виразності піктограм. На сучасному етапі найбільший розвиток піктограм забезпечується ігровою індустрією, проте риси цілісності, єдиного стилю та підпорядкованості залишаються основними векторами у формуванні цих графічних елементів, зокрема в гейм-дизайні.
48
Гнезділова, Я. В. "РЕГУЛЯРНА ТА ДИСКУРС-СПЕЦИФІЧНА АНГЛОМОВНА МЕТАКОМУНІКАЦІЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті ідентифіковано «регулярну й дискурс-специфічну метакому- нікацію», де метакомунікацію представлено як прагмакогнітивний феномен. Зауважено основний критерій типологізації метакомунікації, яким є спосіб вияву метакомунікативного знання. Установлено, що регулярна метакомунікація є експліцитним відображенням того, що відбувається в поточній комунікації, і базується на регулярних стереотипних патернах, притаманних усім/майже всім типам дискурсу, «оформлених» згідно зі стандартами інтеракційних жанрів, до яких вони належать. Схарактеризовано автономні метакомунікативи (МК) як регулярні, експліцитні, контекстуально незалежні, високо конвенціалізовані й семантично спустошені, стереотипні одиниці, які класифіковано в шість основних груп: контактно-фатичні, регулятивні, референційні, рефлективні, логіко-композиційні, суб’єктно-модальні МК. Доведено, що до найпоширеніших МК регулярної метакомунікації відносяться контактно-фатичні, регулятивні й рефлективні МК, рідковживаними є суб’єктно-модальні МК. З’ясовано, що реалізація прагматичних інтенцій мовців відбувається шляхом вибору адекватних для відповідного типу дискурсу (розмов ного, юридичного, медійного, риторичного, науково-академічного) стереотипних клішованих структур, які віднесено до дискурс-специфічних МК. Зазначено, що для аналізу англомовної метакомунікації вибір дискурсів здійснено за мовленнєво- жанровою диференціацією на основі того, що мовленнєві жанри, які типологізовано відповідно до традиційних класифікацій функціональних стилів (розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний), нині розглядають у термінах дискурсознавства як дискурсивні сфери мовлення. Уточнено, що дискурс-специфічні МК теж є часто вживаними одиницями, але обмеженими певним дискурсивним типом, тому їх визначено як «регулярні МК відповідного типу дискурсу». Обґрунтовано, що «найметакомунікативнішими» є усний медійний і риторичний дискурси, а найнижчий мета-індекс – у юридичному дискурсі; найчастотнішими в усіх досліджуваних типах дискурсів, окрім розмовного, є МК-регулятиви, натомість розмовний дискурс вирізняється саме фатичною метакомунікацією.
49
Yezhova, Olga, Olexandr Stepanenko, Valentyna Buivalo, Dmytro Voropaiev, Olga Sytnyk та Svitlana Korol. "Адаптація шкали VISA-P для україномовних пацієнтів з пателлярною тендінопатією та її надійність". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-120-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Серед спортсменів значну поширеність має пателлярна тендінопатія, що вимагає складної та тривалої фізичної реабілітації. Аналіз наукової літератури засвідчує, що надійним інструментом для моніторингу процесу лікування й фізичної реабілітації осіб із пателлярною тендінопатією є шкала VISA-P, розроблена австралійським Вікторіанським інститутом спорту в 1998 р. Шкала VISA-P дає змогу оцінити рівень прояву симптомів, здатність виконати прості функціональні тести та можливість займатися спортом. Методологія дослідження. Шкала VISA-P складається з восьми запитань, що оцінюють прояви болю в колінних суглобах під час повсякденного життя або стосуються здатності брати участь у спортивних заходах. Під час процедури перекладу англійської версії шкали VISA-P дотримувалися загальновизнаних основних етапів. У всіх досліджуваних документували демографічні характеристики (стать, вік і кількість спортивних годин на тиждень). Для оцінки надійності тестування проводили двічі з інтервалом у один тиждень. Рівень відмінності між результатами двох тестувань проводили за критерієм Пірсона (χ2). Внутрішню узгодженість запитань шкали VISA-P визначали за значенням α-Кронбаха. Усі статистичні аналізи проводили з використанням STATISTICA версії 6.0. Застосовано рівень значущості 5 %. Результати роботи. Шкала VISA-P виявилася надійною та достовірною, що підтвер- джується коефіцієнтом середньої кореляції (0,47) та значеннями α-Кронбаха (0,72 та 0,75 для першого й другого тестувань). Середній бал VISA-P (±SD) становив 82,67 (±15,71) та 84,06 (± 19,04) бала відповідно для першого та другого тестувань. Розрахунок критерію Пірсона (χ2) для кожного запитання під час першого та другого тестувань перебував у межах від 0,7 до 3,32, що відповідало р>0,05. Про належну сенситивність україномовної версії шкали VISA-P свідчить відсутність «ефекту стелі» і «ефекту підлоги». Обмеження цього дослідження полягає в залученні до анкетування студентів, у яких не підтверджено інструментально пателлярну тендінопатію. Висновки. Україномовна версія шкали VISA-P еквівалентна оригіналу, має задовільну надійність тестування та може слугувати інструментом моніторингу за процесом фізичної реабілітації спортсменів з пателлярною тендінопатією.
50
Орлик, Світлана. "ПЛАКАТИ І ЛИСТІВКИ У ПРОПАГАНДІ ОБЛІГАЦІЙ ВІЙСЬКОВИХ ПОЗИК В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 208–28. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-208-228.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто застосування наглядних агітаційних матеріалів у вигляді плакатів та листівок, які створювалися та поширювалися серед населення з метою проведення агітації та пропаганди облігацій військових позик у Російській імперії в роки Першої світової війни.
Звернута увага на те, що у часи Першої світової війни поліграфічна продукція та періодична преса були основними засобами пропагандистського впливу, адже кіно і радіо ще не набули широкого поширення. Проте саме випуск плакатів і листівок були на той час одним з найдієвіших способів спрямованого і комплексного впливу на адресата, оскільки в них використовуються вербальні й невербальні елементи, що становлять єдину візуальну, змістовну, структурну, та функціональну цілісність.
Акцентовано увагу на тому, що практика застосування агітаційних плакатів мала широке використання не лише в Російській імперії, а й серед інших країн учасників Великої війни (Франції, Німеччини, Австро-Угорщини тощо), які також здійснювали випуск облігацій внутрішніх державних позик у своїх країнах.
У результаті проведеного аналізу зображень і текстів на плакатах, які стосувалися тематики військових позик, встановлено, що вони були суто пропагандистськими та мали агітаційне спрямування. До розробки агітаційних плакатів залучали відомих вітчизняних художників. Переважна більшість авторів плакатів для посилення ефекту візуалізації проблеми обирали реалістичний або національно-романтичний стиль.
Тож, автор статті дійшов висновку, що використання плакатного мистецтва урядом Російської імперії та Тимчасовим урядом Росії під час проведення акцій з випуску облігацій внутрішніх позик з метою вирішення проблеми залучення фінансових ресурсів для участі у Першій світовій війні було надзвичайно актуальним та дієвим. Адже налагодження візуальної комунікації з потенційними покупцями (підписниками) цих облігацій засобами поширення тематичних плакатів та листівок давало можливість здійснювати результативну агітацію та пропаганду з метою формування громадської думки та спрямування суспільних дій в інтересах уряду