Добірка наукової літератури з теми "Функціональні стилі"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Функціональні стилі".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Функціональні стилі"
1
VOYTKO, Tetyana, та Oksana ARTIUSHENKO. "ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ЗАГОЛОВКАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ПРИКЛАДІ «НЬЮ-ЙОРК ТАЙМС»)". Astraea 1, № 2 (2020): 118–33. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано наукову літературу з даної теми та порівняно особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках. Виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Дослідження показало, що основними типами трансформації фразеологічних одиниць є найпростіші зміни елементів синтаксичних одиниць, які є результатом їх перестановки, заміщення, додавання та скорочення. Аналіз наукових джерел показав, що поняття «фразеологічна одиниця» розглядалося багатьма вченими і трактується як стійка фраза або вираз, що характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю поєднання слів та прихованим значенням. В статті авторами виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Суть семантичної трансформації фразеологізму полягає у введенні нових семантичних відтінків або грі слів у фразеологізми. Основні типи аналітичної трансформації можна визначити наступним чином: синтаксичні; лексичний; забруднення. Крім того, фразеологізми висвітлюють проблеми в більш м’якому світлі, забарвлюючи назву журналістського тексту, тим самим привертаючи до нього увагу. Аналіз заголовків у «The New York Times» показав, що в сучасній журналістській практиці використання фразеологічних одиниць є популярним метод просування тексту. Доведено, що автори у своїх роботах використовують майже всі стилі та типи фразеологічних одиниць, але найчастіше в українській мові вживаються розмовний стиль та жаргонні слова, рідше педантичний стиль та практично відсутні міжстильові фразеологізми, а в англійській мові більшість часто розмовний і педантичний стилі, рідше використовується розмовний. Фразеологічні одиниці складають ядро фразеологічного фундаменту будь-якої мови, містять історичну та культурну інформацію та відображають динаміку розвитку мовлення.
2
Муратова, Валерія Факимівна. "Переклад функціональних стилів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 293–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.396.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі узагальнення та зіставлення специфіки перекладу текстів різних функціональних стилів уточнюється сутність адекватного перекладу, формулюються умови для всебічного аналізу оригіналу та перекладу.
3
Podolianchuk, Olha. "Мовознавчі аспекти творчості Г. Хоткевича: стан, перспективи". Філологічний дискурс, № 9 (11 квітня 2019): 227–36. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються погляди вчених на означену проблематику, визначено стан та перспективи її розвитку, що дасть змогу в подальшому глибше дослідити індивідуальний стиль письменника. З’ясовано проблеми, що виникають під час вивчення індивідуального стилю письменника. Зокрема це питання біографії поета, його світогляд, дослідження мистецької спадщини, вивчення майстерності та стилю, фонетичних, морфологічних, лексичних та синтаксичних визначальних рис творів письменника. Проблема дослідження художньої майстерності письменника, особливостей його творчості, незважаючи на те, що вимірюється тисячами назв, і сьогодні постає як нова й актуальна. Відзначено, що більшість робіт, де опрацьовані лінгвістичні досягнення Гната Хоткевича, спрямована на функціонально-стилістичне витлумачення мовних явищ, які є характерними для художнього мислення письменника і становлять стилістичне ядро його творчості.
4
H.M., Udovichenko, Horobei A.M. та Holovata V.V. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕДУПЛІКАТІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". South archive (philological sciences), № 87 (29 вересня 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of the article is to analyze the use, functions and differences in the use of reduplicates in different areas of speech. In accordance with the goal, the following tasks are set: to consider reduplication as a subject of study in linguistics; explore the classifications of reduplicates proposed by different linguists; identify the relationship between the method of formation of reduplicates and their stylistic color.Methods. The main scientific results are obtained using a set of general and special research methods, namely: analysis, generalization and systematization of scientific and educational literature on literary studies, psychology and linguistics; theoretical generalization, analysis and synthesis, as well as comparison, descriptive and analytical, as well as the method of random sampling for the selection of language material. Results. In linguistics there is no single approach to reduplication as a linguistic phenomenon. Terminology needs to be refined, a clearer approach to the criteria by which the scope of use of a term with its clear definition will be determined. Despite the differences in views on unambiguous definitions and the lack of a universal classification, reduplication is widely studied in the linguistic literature. All the studied sources note such functional features of reduplication as a means of artistic expression (aesthetic and expressive function), a means of communication that carries an emotional color (communicative and emotional function). The range of reduplication is very wide.Conclusions. Reduplication as word formation is inherent in the speech of children and adults. It is inherent in many styles of speech: conversational, artistic, journalistic, epistolary. Less distribution of reduplicates is characteristic of the scientific style. In this area, they act as terms devoid of low stylistic color, typical of use in other areas of communication. In the scientific style, such words have a neutral emotional function. We could not find examples of reduplicates in official business and confessional styles. We can assume that this fact is evidence of a specific stylistic coloring of reduplicates (contempt, sometimes familiarity, humiliation, contempt, irony and ridicule), which may not be appropriate in such areas of communication. Most words formed by reduplication refer to colloquial speech and slang. Key words: reduplication, reduplicate, word formation, speech styles, classification. Мета. Мета статті – проаналізувати застосування, функції та різницю використання редуплікатів у різних сферах мовлення. Відповідно до мети поставлено такі завдання: розглянути редуплікацію як предмет вивчення в лінгвістиці; дослідити класифікації редуплікатів, запропоновані різними лінгвістами; виявити зв’язок між способом утворення редуплікатів та їх стилістичним забарвленням.Методи. Основні наукові результати отриманні із використанням комплексу загальних та спеціальних методів дослі-дження, а саме: аналізу, узагальнення та систематизації наукової та навчальної літератури з літературознавства, психології та мовознавства; теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, а також порівняння, описового та аналітичного, а також мето-ду довільної вибірки для відбору мовного матеріалу.Результати. У мовознавстві не існує єдиного підходу до редуплікації як мовного явища. Термінологія потребує доопрацювання, більш чіткого підходу до критеріїв, за якими буде визначено сферу використання того чи іншого терміна з його чітким визначенням. Незважаючи на розрізненість поглядів щодо однозначного визначення та відсутність універсальної класифікації, редуплікація в лінгвістичній літературі широко досліджується. В усіх опрацьованих джерелах відзначаються такі функціональні особливості редуплікації, як засіб художньої виразності (естетична та експресивна функція), засіб спілкування, який несе емоційне забарвлення (комунікативна та емотивна функція). Діапазон використання редуплікації дуже широкий. Висновки. Редуплікація як словотворення властива мовленню дітей та дорослих, притаманна багатьом стилям мовлення: розмовному, художньому, публіцистичному, епістолярному.Менше поширення редуплікатів характерне для наукового стилю. У цій сфері вони виступають в ролі термінів, позбавле-них низького стилістичного забарвлення, характерного для використання в інших сферах спілкування. У науковому стилі такі слова мають нейтральну емоційну функцію.Нам не вдалося знайти приклади редуплікатів в офіційно-діловому та конфесійному стилях. Можемо припустити, що цей факт є свідченням специфічного стилістичного забарвлення редуплікатів (зневажливого ставлення, подекуди фамільярності, приниження, призирства, іронії та висміювання), що не може бути доречним у таких сферах спілкування.Більшість слів, утворених шляхом редуплікації, відносяться до розмовного мовлення і сленгу. Ключові слова: редуплікація, редуплікат, словотвір, стилі мовлення, класифікація.
5
Міщук, Д. М., та Саньцянь Сюй. "АНАЛІЗ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗВʼЯЗКІВ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КВАЛІФІКОВАНИХ БАДМІНТОНІСТІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (21 березня 2022): 166–73. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективна підготовка юних і успішна діяльність гравців високої кваліфікації неможлива без комплексної оцінки фізичного і психофізіологічного стану бадмінтоністів. У дослідженнях взяли участь 34 особи – 12 чоловіків і 22 жінки віком 17–22 роки, кваліфікація – I розряд, КМС і МС. За допомогою комп’ютерного комплексу «Мультипсихометр-05» були вивчені врівноваженість нервової системи та функціональна рухливість нервових процесів, загальні когнітивні здібності та різні психоемоційні стани і полезалежність спортсменів. Ефективність бадмінтоністів високої кваліфікації залежить від здатності спортсмена до сприйняття, аналізу і переробки інформації. Вивчення психофізіологічних функцій з метою контролю над функціональним станом спортсмена і корекцією тренувального процесу є дуже важливим. Аналіз отриманих результатів кореляційних зв’язків свідчить, що нейродинамічні характеристики мають слабкі та помірні зв’язки з когнітивними характеристиками та психоемоційними станами спортсменів, які характеризуються особливостями когнітивно-діяльнісних стилів (p <0,05). Отже, на формування когнітивної сфери та когнітивно-діяльнісних стилів спортсмена, крім нейродинамічних характеристик, також впливають інші чинники.
6
Клочко, А. О. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ СТИЛІВ УПРАВЛІННЯ В МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективність функціонування освітніх організацій залежить від обраного менеджерами освіти стилю управління. У статті представлено модель організаційно-психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління в менеджерів освітніх організацій. Виділено три групи організаційно-психологічних характеристик, що впливають на розвиток інноваційних стилів управління в менеджерів освіти. До кожної з груп ввійшли характеристики, які стосуються психологічних характеристик менеджерів та освітніх організацій, і характеристики, які пов’язані з організаційно-функціональними, характеристиками організації та організаційно-професійними й соціально-демографічними характеристиками менеджерів освіти. Першу групу становлять організаційно-психологічні характеристики, які зумовлені особливостями розвитку освітніх організацій: психологічні (рівень організаційного розвитку; особливості педагогічного колективу; креативний потенціал) та організаційно-професійні характеристики освітніх організацій. Другу групу утворили організаційно-психологічні характеристики, які зумовлені особливостями діяльності та поведінки менеджерів освітніх організацій (психологічні, організаційно-функціональні та соціально-демографічні). До психологічних характеристик групи віднесено: особистісні характеристики менеджерів освіти (екстраверсія; прив’язаність; самоконтроль; емоційна стійкість; експресивність); здатність менеджерів до саморозвитку; в) креативний потенціал менеджерів освіти («моя особистість»; «мій підхід до розв’язання проблем»). Третя група організаційно-психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління зумовлена особливостями взаємодії менеджерів з освітніми організаціями (задоволеність роботою, показники суб’єктивного благополуччя, відданість організації). Вивчення психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління може бути покладено в основу як емпіричних досліджень, спрямованих на вивчення психологічних чинників розвитку й особливостей діяльності освітніх організацій, так і в основу тренінгових програм для психологічної підготовки менеджерів освітніх організацій.
7
Брона, Олена. "КАТЕГОРИЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ГЕОЛОГІЇ". Inozenma Philologia, № 132 (25 листопада 2019): 103–12. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2019.132.2926.
Повний текст джерела
8
ГОРБАТЮК, Роман, та Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу.
Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).
9
Ковальчук, З. Я. "Стиль педагогічної взаємодії: ціннісно-смислові, когнітивні й функціональні складові". Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 2 (2012): 195–204.
Знайти повний текст джерела
10
L.V., Shulinova. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС ПРОГНОЗУ В МЕДІЙНОМУ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ". South archive (philological sciences), № 82 (4 вересня 2020): 148–54. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-82-25.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Функціональні стилі"
1
Вовк, Д. В. "Терміни і професіоналізми та їх місце в українському діловому мовленні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23064.
Повний текст джерела
2
Євграфова, Алла Олександрівна, Алла Александровна Евграфова, Alla Oleksandrivna Yevhrafova та Ю. Микула. "Науково-популярний стиль у колі функціональних стилів сучасної української мови". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13243.
Повний текст джерела
3
Хомицька, Ірина Юріївна. "Методи та засоби диференціації фоностатистичних структур функціональних стилів англійської мови". Diss., Національний університет «Львівська політехніка», 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56676.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуального наукового завдання – підвищення достовірності диференціації фоностатистичних структур стилів англійської мови. У дисертації розроблено метод комплексного аналізу диференціації фоностатистичних структур стилів англійської мови, який дає змогу підвищити достовірність диференціації фоностатистичних структур стилів
англійської мови. Розроблено багатофакторний метод визначення ступеню дії факторів стилю, підстилю та авторської манери викладу. Метод забезпечує підвищення достовірності здійснення авторської атрибуції тексту за його загальною стилевою маркованістю. Вдосконалено статистичну модель стилевої,
підстилевої та авторської диференціації за методом гіпотез та методом ранжування, яка уможливлює підвищення достовірності визначення диференційних ознак стилів, підстилів та текстів різних авторів. Вдосконалено статистичну модель визначення стилерозрізняльної здатності груп приголосних фонем, яка дає змогу зменшити кількість груп приголосних фонем та підвищити рівень автоматизації диференціації текстів за групою приголосних фонем з найвищою стилерозрізняльною здатністю. Розроблено програмну систему диференціації стилів англійської мови на фонологічному рівні та наведено результати дослідження. Диссертационная работа посвящена решению актуального научного задания – повышения достоверности дифференциации фоностатистических структур стилей английского языка. В диссертации разработан метод комплексного анализа дифференциации фоностатистических структур стилей английского языка, который дает возможность повысить достоверность дифференциации фоностатистических структур стилей английского языка. Разработан многофакторный метод определения степени действия факторов стиля, подстиля и авторской манеры
изложения. Метод обеспечивает повышение достоверности осуществления авторской атрибуции текста за его общей маркированностю. Усовершенствовано статистическую модель стилевой, подстилевой и авторской дифференциации методом гипотез и методом ранжирования, которая дает возможность повысить достоверность определения дифференциальных признаков стилей, подстилей и текстов разных авторов. Усовершенствовано статистическую модель определения стилеразличительной способности групп согласных фонем, которая дает возможность уменьшить количество групп согласных фонем и повысить уровень автоматизации дифференциации текстов по группам согласных фонем с наивысшей стилеразличительной способностью. Разработана программная система
дифференциации стилей английского языка на фонологическом уровне и приведены результаты исследования. The thesis is devoted to the topical scientific problem of development of the mathematical methods and models that can improve the test validity of differentiation of phonostatistical structures of English functional styles. In the introduction, the relevance of the thesis theme is substantiated and the
purpose is stated. The information about the program’s testing, and author’s contribution is given. In the first part of the thesis, the current state of the style differentiation problem has been analyzed. The results of the analysis have shown that the task of the test validity enhancement should be solved. Consequently, a method based on a combination of statistical methods and a multifactor method of determination of style factor and authorial factor effect should be developed to improve the test validity of style differentiation. In the second part, the method of complex analysis of differentiation of phonostatistical structures of styles has been developed. It is based on the proposed combination of the hypothesis, the ranking and the style distance determination methods. The method makes it possible to improve the test validity of style differentiation. The developed multifactor method of determination of style and authorial factor effect allows us to improve the test validity of authorship attribution. In the third part, the statistical model of style and authorial differentiation by the
hypothesis and ranking methods and the statistical model of determination of styledifferentiating capability of a consonant group have been improved. The models enhance the test validity of style and authorship attribution and level of automation of text differentiation. In the fourth part, the software for style and authorial differentiation has been developed. The software is based on the developed methods using the Java programming language. According to the obtained results, the essential differences have been established between compared in pairs the belles-lettres, colloquial, newspaper, publicist and scientific functional styles. Authorship attribution has been done for the texts by G. G. Byron, T. Moore, E. Bronte, W. Thackeray, B. Obama, D. Trump, S. Logan and D. Webster.
4
Дубрівний, П. І. "Мінімалізм як функціонально-естетична основа графічної складової веб-дизайну". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13412.
Повний текст джерела
5
Яременко, Денис Олегович. "Формування функціональних покриттів на сталі 40Х електроіскровим легуванням хромом та ніобієм". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/43127.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єкт дослідження – поверхневі шари сталі 40Х, отримані електроіскровим легуванням анодами хромом та ніобієм на повітрі.
Мета роботи – встановити вплив послідовності ЕІЛ хромом і ніобієм на мікроструктуру, фазовий склад і мікротвердість поверхневих шарів сталі 40Х.
Методи дослідження – гравіметричний, мікроструктурний, мікродюрометричний та рентгенофазовий. Показана можливість формування зміцнених покриттів (мікротвердістю 9,5 ГПа – 14,5 ГПа і товщиною 20 мкм – 35 мкм) електроіскровим легуванням Cr та Nb сталі 40Х при різній послідовності нанесення матеріалів анодів.
Встановлено вплив нанесення хрому та ніобію під час електроіскрового легування сталі 40Х на поверхневу мікротвердість, фазовий склад та мікроструктуру модифікованого шару.
Виявлено, що найбільшу мікротвердість (14,5 ГПа) має легований шар після ЕІЛ сталі Nb, а найбільшу товщину (35 мкм) – при пошаровому ЕІЛ у послідовності Cr- Nb.
Практичне значення: одержані в роботі результати та з’ясовані закономірності формування структури та характеристик модифікованих шарів під час електроіскрового легування можуть бути застосовані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів.The object of the study is the surface layers of 40X steel, obtained by electrospark doping with chromium and niobium anodes in air. The aim of the work is to establish the influence of EIL chromium and niobium sequences on the microstructure, phase composition and microhardness of 40X steel surface layers. Research methods - gravimetric, microstructural, microdyurometric and X-ray phase. The possibility of forming reinforced coatings (microhardness 9.5 GPa – 14.5 GPa and thickness 20 μm – 35 μm) by electrospark alloying of Cr and Nb steel 40X with different sequence of anode materials application is shown. The influence of chromium and niobium deposition during electrospark alloying of 40X steel on the surface microhardness, phase composition and microstructure of the modified layer was established. It was found that the alloyed layer has the highest microhardness (14.5 GPa) after the EIL of Nb steel, and the greatest thickness (35 μm) - with layered EIL in the Cr-Nb sequence. Practical significance: the results obtained in the work and the regularities of the formation of the structure and characteristics of the modified layers during electrospark alloying can be used to extend the service life of machine parts and mechanisms.
6
Кучерук, О. О. "Функціональні особливості лексико-семантичного поля "Україна" в англомовних та україномовних медіа". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87251.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: проаналізувати вплив соціальних та геополітичних факторів різних спільнот на квантитативний і квалітативний склад лексико-семантичного поля «Україна» в контексті англомовної та україномовної публіцистики. Результати: семантичне навантаження більшості лексем у контексті статей з українською тематикою набуває нового прагматичного потенціалу. Незважаючи на те, що лексичні одиниці ЛСП не вирізняються емоційною забарвленістю, розуміння соціальної структури спільноти реципієнта, його історії та культурних особливостей все ж дозволяє адресанту досягти встановленої комунікативної мети.Цель работы: проанализировать влияние социальных и геополитических факторов разных сообществ на квантитативный и квалитативный состав лексико-семантического поля «Украина» в контексте англоязычной и украиноязычной публицистики. Результаты: семантическая нагрузка большинства лексем в контексте статей с украинской тематикой приобретает новый прагматический потенциал. Несмотря на то что лексические единицы ЛСП не отличаются эмоциональной окрашенностью, понимание социальной структуры сообщества реципиента, его истории и культурных особенностей все же позволяет адресанту достичь установленной коммуникативной цели.
Goal: to analyse the influence of social and geopolitical factors of different communities on the quantitative and qualitative composition of the lexical-semantic field “Ukraine” in the context of the English-language and Ukrainian-language journalistic discourse.Results: the semantic capacity of the majority of lexemes in the context of the articles with Ukrainian orientation acquires a new pragmatic potential. Even though the lexical units of the field do not differ in emotional colouring, understanding the social structure of the addressee’s community, its history, and cultural characteristics still allows the addresser to achieve the established communicative goals.
7
Кондратьєв, Р. М. "Актуальне членування речення у перекладі (на матеріалі текстів публіцистичного стилю)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10935.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єктом дослідження є актуальне членування речення.
Предмет дослідження є публіцистичний стиль в газетних текстах.
Метою дипломної роботи є вивчення актуальності членування англійської пропозиції.
Для досягнення мети, були виділені наступні завдання:
1) вивчити типологію речення та логіко-граматичні типи речення;
2) визначити збереження прагматики висловлювання при перекладі;
3) розглянути складне речення як синтаксична одиниця;
4)виділити сурядність і придатність у структурі складного речення вивчити види підрядності при оформленні синтаксичного зв'язку в реченні;
5) описати паралелізм в структурі складнопідрядного і простого речення;
8
Камінна, Я. Ю. "Стильові особливості художнього тексту". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46641.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціональний стиль є одним із ключових понять сучасної лінгвістичної науки.
Під ним зазвичай розуміють варіант мовної системи, що залежить від форми, умов і
мети мовлення, а також сукупність мовленнєвих засобів та прийомів, вибір яких
обумовлений змістом, характером і метою висловлювання. Художній стиль,
безперечно, посідає важливе місце в системі стилів будь-якої мови.
9
Вінтоняк, Юлія Дмитрівна. "Принципи і прийоми передачі індивідуального стилю у перекладі поетичних творів ( на матеріалі поезії Сари Тіздейл)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11594.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі охарактеризовано поняття “стиль” та “функціональний стиль”, описано основні підходи до характеристики індивідуального стилю. Також виявлено особливості римування у поетичних творах С. Тіздейл, охарактеризовано образні засоби в творах поетеси як вираження ідіостилю та прийоми їх перекладу, встановлено роль алітерації у поетичному ідіостилі С. Тіздейл та прийоми передачі цього фоностилістичного засобу у перекладі.
10
Логвинюк, Аліна Миколаївна. "Дизайн-проєкт інтер’єру готелю". Магістерська робота, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17882.
Повний текст джерелаАнотація:
У дипломній роботі надані результати аналізу сучасних тенденцій у формуванні інтер’єру готелів, досвіду дизайну їх інтер’єрів. Визначено поняття сюїт-готелю, як нового типу подібних закладів, обраного для дизайн-проєктування. Виявлено, що стилістика номерів вищого класу найчастіше відповідає сучасним напрямам еко- та біо-дизайну. Встановлено, що на зручність та комфорт в інтер’єрі номерів сюїт-готелю впливає функціональна організація, предметно-просторове наповнення номеру, поєднання кольорів та форм, а також оздоблення елементами декору. На основі проведених досліджень розроблено концепцію інтер’єру номерів сюїт-готелю з підвищеним рівнем комфорту і дизайн-проєкт їх простору.В дипломной работе представлены результаты анализа современных тенденций в формировании интерьера гостиниц, опыта проектирования их интерьеров. Определено понятие сюит-отеля, как нового типа подобных заведений. Выявлено, что стилистика номеров высшего класса чаще всего соответствует современным направлениям эко- и био-дизайна. Установлено, что на удобство и комфорт в интерьере номеров отеля влияет функциональная организация, предметно-пространственное наполнение номера, сочетание цветов и форм, а также отделка элементами декора. На основе проведенных исследований разработана концепция интерьера номеров сюит-отеля с повышенным уровнем комфорта и дизайн-проект их пространства.
The thesis presents the results of the analysis of modern trends in the formation of hotel interiors, the experience of designing their interiors. The concept of a suite hotel as a new type of similar establishments was defined. It was found that the style of high-class rooms often corresponds to modern trends in eco- and bio-design. It has been established that the convenience and comfort in the interior of the hotel rooms is influenced by the functional organization, the subject-spatial filling of the room, the combination of colors and shapes, as well as the decoration of the decor elements. Based on the research, the concept of the interior of the suites of the hotel with a higher level of comfort and the design project of their space have been developed.
Звіти організацій з теми "Функціональні стилі"
1
Арешенкова, О. Ю. Місце рекламних текстів у системі функціональних стилів. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2099.
Повний текст джерела
2
Арешенкова, О. Ю. Рекламний текст як функціональний різновид мовлення. Криворізький державний педагогічний університет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2092.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зроблено огляд різних трактувань реклами як форми діяльності та запропоновано узагальнену класифікацію рекламних повідомлень. Схарактеризовано рекламне мовлення як вид масової комунікації, описано модель рекламної комунікації. Подано комунікативно-мовленнєві характеристики рекламного тексту та зроблено спробу визначити місце текстів реклами в системі функціональних стилів.
3
Арешенков, Ю. О. Вивчення мови засобів масової інформації як проблема функціональної стилістики. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5847.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено мову засобів масової інформації як проблему функціональної стилістики. Розкрито особливості інформаційного стилю мови, що функціонує виключно в сфері масової комунікації. Визначено умови, ситуативні параметри масової комунікації, що зумовлюють лінгвостилістичні особливості інформаційних текстів.
4
Кучер, С. Л. Технологія виготовлення і оздоблення традиційного українського жіночого вбрання: методичні рекомендації. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4241.
Повний текст джерелаАнотація:
Українська традиційна вишиванка - це досконале естетичне та функціональне явище культури. Вона як ніщо інше відтворює стиль епохи та сутність буття людини з її фізичними, духовними, психологічними прагненнями, певною мірою розкриваючи її творчий потенціал. Широчінь багатовікового колективного естетичного досвіду народу в час швидкого нівелювання національних культур має велике значення для розуміння подальших шляхів розвитку української культури. Дослідження народного досвіду, історичного процесу формування, принципів одбору й удосконалення конструктивних особливостей та технології пошиття сорочки, причин її довготривалого існування, спрямовує подальший розвиток кращих традицій, та її ролі й місця в загальноєвропейському й світовому культурному процесі.
5
Бережна, Маргарита Василівна, та Дар'я Олзійбаярівна Грецька. Особливості створення та перекладу антономазій у романі Террі Пратчетта "Крадій часу". Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5171.
Повний текст джерелаАнотація:
Роботи Террі Пратчетта мають значну популярність в усьому світі протягом тривалого часу. Його твори екранізуються провідними стрімінг платформами, мають радіо адаптації та театральні постановки, засновані на сюжеті комп'ютерні ігри. Відносно недавно їх почали перекладати українською мовою; одним із перших вийшов переклад міні циклів про Смерть із серії «Дискосвіт». Відповідно і робіт, присвячених українському перекладу, наразі немає, що обумовлює актуальність цієї роботи. В цілому творчість Т. Пратчетта досліджується досить давно, хоча в основному розвідки стосуються більше культурологічних та літературознавчих аспектів, ніж мовознавчих. У цій роботі ставимо за мету визначити особливості створення та перекладу імен власних на прикладі роману Террі Пратчетта Thief of Time. Методом наскрізної вибірки із роману загальним обсягом 357 сторінок та його перекладу українською мовою отримано 85 антономазій з відповідниками. В результаті дослідження встановлено, що більшість прикладів імен власних є алюзивними, що перегукується із висновками наявних робіт, які досліджували особливості авторського стилю та інтертекстуальність у роботах Террі Пратчетта. Решта прикладів належить до промовистих імен власних і неускладнених додатковим смислом антропонімів. Такі результати підтверджують гіпотезу про те, що у фентезійних творах постмодерністських авторів імена власні переважно є алюзивними та характеристичними. Серед прикладів виокремлюємо значну кількість міфонімів, що обумовлене сюжетом твору. Цікавим у досліджуваному романі є те, що міфологічні персонажі олюднюються автором, внаслідок чого отримують імена загальновживаного антропонімікону. Для перекладу імен власних українською мовою переважно використовуються калька та практична транскрипція, рідше - функціональна заміна та морфограматична модифікація. Слід також відзначити, що для перекладу багатокомпонентних імен власних перекладач, як правило, застосовує декілька перекладацьких трансформацій одночасно.