Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Функціональні вимоги розробки.
Статті в журналах з теми "Функціональні вимоги розробки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Функціональні вимоги розробки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Коваленко, Ю. Б., та І. О. Козлюк. "ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ РОЗРОБКИ ІНТЕГРОВАНИХ МОДУЛЬНИХ СИСТЕМ АВІОНІКИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (6 вересня 2021): 101–15. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сучасних систем авіоніки робить проектування таких систем неможливим без використання засобів автоматизації. У даний час область таких інструментів представлена запатентованими інструментами, розробленими такими великими виробниками літаків, як Boeing та Airbus, а також низкою відкритих або частково відкритих міжнародних проектів, що відрізняються за термінами дії, наявністю вихідного коду та документації. Eсі інструменти базуються на архітектурних моделях розробленої системи. У цій статті розглядаються мови, доступні для опису архітектурних моделей систем авіоніки, та показано, яка мова програмування є найбільш підходящою через її текстові позначення та вбудовані концепції, які добре підходять для представлення більшості елементів вбудованих систем. Потім у статті представлено набір інструментів для проектування сучасних систем авіоніки. Набір інструментів забезпечує як загальну платформу для проектування та аналізу архітектурних моделей, так і спеціалізоване рішення для певної галузі систем авіоніки. Він підтримує створення, редагування та маніпулювання моделями як у текстовому, так і в графічному форматах. Зауважімо, що саме архітектурні моделі, що описують компоненти системи і взаємозв'язок між ними, стають основою для формування нових технологій і інструментів для автоматизації проектування. Вони дозволяють описувати різні аспекти архітектури в єдиній формалізованої моделі, яку можна обробляти різними інструментами для перевірки внутрішньої узгодженості архітектури, відповідності різним вимогам системи, автоматизації проектних рішень, генерації даних і файлів конфігурації, вихідний код і т.д. Складність сучасних авіаційних систем і високі вимоги до їх надійності призводять до необхідності використання загальних ресурсів. Під час створення IMA-систем розробники стикаються з низкою завдань і проблем, з якими вони раніше не стикалися. Для вирішення цих проблем на допомогу приходять різні засоби автоматизації і комп’ютерна підтримка розробки. Розвиток цього напрямку в першу чергу пов’язано з використанням різних моделей, в тому числі архітектурних моделей програмно- апаратних комплексів.
2
Слюсаренко, О. І., О. М. Купріненко та Є. В. Кузнецов. "Визначення груп колісних машин сил спеціальних операцій Збройних Сил України за функціональними показниками методами кластерного аналізу завдань". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 167–76. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз існуючих підходів формування парків колісних машин сил спеціальних операцій збройних сил провідних країн та основних світових тенденцій їх розвитку. Визначені основні функціональні показники колісних машин, які впливають на повноту і якість виконання завдань підрозділами Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Розглянуто проблеми розробки номенклатури колісних машин для потреб Сил спеціальних операцій Збройних Сил України відповідно до специфіки покладених на них завдань. За результатами проведеного аналізу сукупності завдань, які покладаються на Сили спеціальних операцій Збройних Сил України, визначені основні дії підрозділів Сил спеціальних операцій та вимоги до функціональних показників колісних машин. Широка різноманітність варіантів застосування підрозділів Сил спеціальних операцій та вимог до колісних машин обумовлює необхідність систематизації завдань за функціональними показниками колісних машин. Кластерний аналіз значень оцінок експертів в галузі застосування підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України дозволив визначити класи колісних машин, необхідних для вирішення повного спектру завдань Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
3
Podrihalo, Olha, Guo Xiaohong, Leonid Podrigalo, Olexandr Podavalenko, and Olexsandr Halashko. "Substantiation of the professiographic model of sports dances." Слобожанський науково-спортивний вісник 1, no. 26 (March 31, 2022): 27–32. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2022-1.005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: аналіз діяльності спортсменів-танцюристів з використанням професійних методик для оптимізації підготовки та зростання спортивної майстерності. Матеріал і методи: використано метод розробки професіограми згідно з прийнятою методологією, використано методики оцінки тяжкості та напруженості праці. Результати: оцінено тяжкість та напруженість спортивної діяльності в танцях. Виділено основні професійні вимоги, до яких віднесені: необхідність підтримки пози в танці, висока технічність виконання елементів, обов'язковість артистизму, почуття ритму та виконання рухів відповідно до музики, висока завадостійкість, висока фізична підготовленість з перевагою координаційних, силових якостей та витривалості, високі функціональні можливості системи. Висновки: проведений аналіз спортивної діяльності у спортивних танцях дозволив обґрунтувати та розробити професіографічну модель даного виду спорту. Встановлено, що спортивні танці відносяться до 3 категорії праці за тяжкістю та 4 категорії за напруженістю у відповідності з офіційними фізіолого-гігієнічними критеріями. Виділено основні професійні вимоги, що визначають успішність професійної діяльності. Обґрунтовано комплекс методик, необхідних для дослідження та оцінки стану найважливіших органів та систем, що забезпечують виконання спортивних завдань. Ці методики можуть бути використані в моніторингу функціонального стану спортсменів для розробки прогнозу зростання спортивної майстерності
4
Триус, Юрій Васильович, Григорій Олександрович Заспа, Олексій Сергійович Кожем'якін та Альона Вікторівна Аширова. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (15 березня 2021): 27–38. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.219482.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам розробки і впровадження інформаційних систем підтримки освітньої діяльності закладів вищої освіти в умовах цифрової трансформації. На основі аналізу вітчизняного і закордонного досвіду визначено технічні та функціональні вимоги до таких систем, обґрунтовано необхідність комплексного використання системного, процесного і проєктного підходів при їх проєктуванні, створенні і впровадженні. Метою дослідження є автоматизація опрацювання інформації, що стосується організації освітнього процесу навчальними підрозділами університету, уніфікація процесів електронного документообігу в університеті, забезпечення його статистичної звітності і підтримка прийняття управлінських рішень на основі аналізу даних про успішність здобувачів вищої освіти за рахунок розробки веб-орієнтованої інформаційно-аналітичної системи в рамках концентричної інформаційної технології. У роботі запропоновано модель наповнення бази даних системи інформацією для формування вихідної документації про освітню діяльність студентів, зокрема додатків до диплому європейського зразка. Також змодельовано і спроєктовано бізнес-процеси, що відбуваються в освітньому середовищі університету. На основі цілеспрямованого і комплексного використання сучасних підходів і технологій проєктування та програмування створено базові модулі веб-орієнтованої інформаційно-аналітичної системи підтримки освітньої діяльності закладу вищої освіти, які впроваджено у діяльність структурних підрозділів Черкаського державного технологічного університету.
5
Долотій, Маргарита Геннадіївна, та Павло Володимирович Мерзликін. "Генератор випадкових чисел з апаратним джерелом ентропії". New computer technology 15 (26 квітня 2017): 85–88. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.635.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є створення бібліотеки для генерації випадкових чисел із використанням аудіоадаптера як джерела ентропії. Для досягнення мети слід розв’язати такі задачі дослідження:
– проаналізувати актуальні підходи до генерації послідовностей випадкових чисел;
‒ порівняти наявні реалізації генераторів випадкових чисел;
‒ висунути функціональні вимоги до майбутнього програмного забезпечення;
‒ спроектувати алгоритми та структури даних;
‒ обрати інструменти розробки;
‒ створити програмну реалізацію бібліотеки для генерації випадкових чисел із апаратним джерелом ентропії.
Об’єктом дослідження є генерація випадкових чисел. Предметом дослідження є генератор випадкових чисел із апаратним джерелом ентропії. Новизна роботи полягає в тому, що в її рамках створено бібліотеку для операційних систем сімейства Microsoft Windows для генерації випадкових чисел на основі шумів аудіоадаптеру. В ході роботи проведено експериментальні дослідження для виявлення типу розподілу згенерованих чисел. Результати дослідження можуть бути використані в галузях криптографії, комп’ютерного моделювання та інших сферах, що потребують послідовності випадкових чисел високої якості.
6
Hala, L. O. "МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ КОМПЛЕКСУ СТАНДАРТНИХ ОПЕРАЦІЙНИХ ПРОЦЕДУР В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ НАЛЕЖНОЇ АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ". Фармацевтичний часопис, № 3 (9 вересня 2019): 60–66. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10403.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Науково-прикладне обґрунтування підходів до розробки переліку типових стандартних операційних процедур (СОП) та визначення змістового наповнення їх складових для забезпечення належного виконання вимог стандартів Належної аптечної практики (GPP).
Матеріали і методи. У дослідженні були використані нормативно-правові акти України й інших країн світу, Спільна настанова Міжнародної фармацевтичної федерації та Всесвітньої організації охорони здоров’я «Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг» (2011), а також системний та структурно-функціональний аналіз, зокрема моделювання процесів.
Результати й обговорення. На підставі вивчення досвіду використання національних стандартів GPP за основними напрямами фармацевтичної діяльності аптек у різних країнах світу та відповідних розробок вітчизняних науковців проведено типологію СОП. Запропоновано перелік найбільш розповсюджених типових СОП відповідно до ролей фармацевтичних працівників аптеки, які вони виконують у повсякденній діяльності. Керівництво аптеки самостійно вирішує питання щодо розширення зазначеного переліку залежно від спектра фармацевтичних послуг, що надаються.
За результатами проведеного дослідження, в основу якого були покладені системний, процесний та функціонально-рольовий підходи до організації фармацевтичної діяльності аптек, запропоновано вісім типів СОП: підготовчі, товарознавчі, виробничі, аналітичні, контролюючі, обслуговуючі, освітні й оціночні.
У зв’язку з відсутністю загально прийнятої процедури розробки СОП запропоновано орієнтовну типову структуру СОП для аптек та її змістове наповнення, враховуючи наступні вимоги GPP: актуальність, ясність, точність, доступність, зручний формат. Для забезпечення доступності подання матеріалу СОП не має дублювати основну інформацію стосовно вимог до фармацевтичної діяльності, що розміщена в стандарті GPP. Для забезпечення належного виконання вимог GPP запропоновано низку методологічних підходів до розробки СОП.
Висновки. Проведена типологія СОП та запропоновано вісім типів СОП: підготовчі, товарознавчі, виробничі, аналітичні, контролюючі, обслуговуючі, освітні та оціночні, а також перелік найбільш розповсюджених типових СОП за функціонально-рольовим підходом до розробки національних стандартів GPP та орієнтовну типову структуру СОП для аптек.
7
Фадєєва, Лілія Олександрівна. "Програмне забезпечення для розкроювання матеріалу в меблевій промисловості". New computer technology 15 (27 квітня 2017): 89–94. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.650.
Повний текст джерелаАнотація:
Задача розкрою – це оптимізаційна задача, що виникає в багатьох сферах промисловості. Різні предметні області можуть накладати певні обмеження чи уточнювати постановку задачі, що пов’язано з особливостями технологічних процесів. Таким чином, під задачею розкрою розуміють широке коло задач цілочисельного лінійного програмування. В цій роботі розглядається двовимірна задача розкрою, що виникає при виробництві корпусних меблів. Актуальність цієї роботи полягає у тому, що створене в її рамках програмне забезпечення дозволяє мінімізувати відходи виробництва, що призводить до збільшення прибутків підприємства.
Об’єкт дослідження: двовимірна задача розкрою матеріалу.
Предмет дослідження: розв’язання двовимірної задачі розкрою матеріалу для потреб меблевої промисловості.
Мета роботи: створити програмне забезпечення для оптимізації розкрою матеріалу при виробництві корпусних меблів.
Для досягнення мети слід розв’язати такі задачі:
– проаналізувати актуальні підходи до розв’язання задачі розкрою;
– порівняти наявне на ринку програмне забезпечення, що оптимізує розкроювання матеріалу для потреб меблевої промисловості;
– висунути функціональні вимоги до майбутнього програмного забезпечення;
– спроектувати алгоритми та структури даних;
– обрати інструменти розробки;
– створити програмну реалізацію та здійснити її тестування й, за необхідності, вдосконалення.
Новизна роботи полягає в тому, що в її рамках створено перше безкоштовне програмне забезпечення для оптимізації розкрою матеріалу в меблевій промисловості.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результатом є завершений програмний продукт, спрямований на користувачів, що пов’язані з виробництвом корпусних меблів.
Програмний продукт пройшов апробацію на підприємстві ТОВ НВФ «Ліга» (м. Кривий Ріг).
8
КОРОЛЬ, Ярослав, та Юрій ЛІСНІЧЕНКО. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ШКІРИ ФІЛЬТРУЮЧОГО ТИПУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 358–75. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.481.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід локальних війн та збройних конфліктів останніх десятирічь підтверджує те, що загальновійськовий бій може вестись як із застосуванням звичайної зброї, так і зброї масового ураження. Також як в мирний, так і в воєнний час залишається загроза руйнування потенційно-небезпечних об’єктів ядерної енергетики та хімічної промисловості, а існуючий рівень технологій дозволив ряду країн вже зараз прийняти на озброєння різні зразки зброї на нетрадиційних принципах дії.
Тому в умовах сучасності, коли асиметричні загрози суттєво відрізняються від небезпек кінця ХХ століття, змінюються вимоги до захисних властивостей та часу захисної дії засобів індивідуального захисту, які на даному етапі повинні продовжувати забезпечувати не тільки ефективний комплексний захист від небезпечних хімічних речовин і біологічних агентів, але і від негативних для здоров’я та життя людини процесів та явищ, які виникають при застосуванні зброї на нетрадиційних принципах дії.
У статті на основі аналізу характеристик та базових технологій у сфері розробки і виробництва основних зразків засобів індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу прийнятих на озброєння Збройними Силами України та арміями провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення засобів індивідуального захисту та визначено підходи до їх розв’язання.
Для цього розглянуто світові технології отримання захисних матеріалів зі спеціальними властивостями, які використовуються при створенні сучасних засобів захисту шкіри фільтруючого типу.
Встановлено, що функціональні властивості сучасного захисного одягу багато в чому залежать від вибору тканини та її здатності протистояти зовнішній дії та відводити випари з поверхні тіла.
Визначено, що підвищення універсальності засобів індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу може бути досягнуто за рахунок створення багатошарових матеріалів зі спеціальними властивостями, впровадження нанотехнологій та використання оксидів алюмінію, цинку, магнію, титану або комплексних солей тих же металів при створенні матеріалів з самодегазуючими властивостями.
9
Ткачук, Вікторія Василівна, Сергій Олексійович Семеріков та Юлія Володимирівна Єчкало. "Створення електронних навчально-методичних комплексів у мобільно орієнтованому середовищі навчання ВНЗ". New computer technology 15 (25 квітня 2017): 189–96. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.655.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: уточнення структури електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК) і доцільності його використання у мобільно орієнтованому середовищі навчання (МОСН) ВНЗ.
Завдання дослідження: розробити структурно-функціональну схему ЕНМК; обговорити можливості організації навчального процесу з використанням переваг віртуального середовища.
Об’єкт дослідження: МОСН ВНЗ.
Предмет дослідження: створення ЕНМК у МОСН ВНЗ.
Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій.
Результати дослідження. Сформульовані сучасні вимоги до ЕНМК. Зазначено, що названі вимоги надає можливість задовольнити розгляд ЕНМК як виду електронного освітнього ресурсу. На основі визначення мобільно орієнтованого ЕНМК розроблено його структурно-функціональну схему. Наведено приклади організації навчального процесу в МОСН ВНЗ із використанням ЕНМК.
Основні висновки і рекомендації. Отже, аналіз існуючих вимог до ЕНМК МОСН ВНЗ дозволив: дедуктивно визначити та уперше подати поняття «мобільно орієнтований ЕНМК»; розробити структурно-функціональну схему ЕНМК.
10
Камалтинов, Г. Г., та О. М. Колеснік. "Тенденції розвитку радіолокаційних засобів контролю повітряного простору". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Україна залишається однією з десяти держав, здатних виробляти радіолокатори по замкнутому циклу. Продукція військово-промислового комплексу України у галузі радіолокації має гарну репутацію в світі. Знання світових тенденцій розвитку тих чи інших систем озброєнь є необхідною умовою для правильного вибору шляхів та напрямків розвитку аналогічних систем для Збройних Сил своєї країни. Означений підхід є особливо важливим при визначенні напрямків розвитку таких складних систем озброєння, якими є радіолокаційні засоби контролю повітряного простору. Проаналізовано тенденції розвитку оглядових радарів та засобів контролю повітряного простору на прикладах вітчизняних розробок та розробок країн колишнього СРСР, Китаю та США на основі рекламних матеріалів, каталогів компаній - розробників, каталогів та існуючих зразків радіолокаторів, які представлялися на міжнародних виставках. Визначено основні напрямки вдосконалення РЛС. Зазначені основні тенденції розвитку РЛС у наступних областях. Використання декількох частотних діапазонів випромінювання та прийому сигналів, розширення діапазонів, перехід в міжнародно визначений діапазон для військового використання. Досягнення нових функціональних можливостей РЛС та уніфікації за рахунок глибокої модернізації, введення додаткових режимів, комплексування та дистанційного керування. Удосконалення конструкції РЛС або окремих конструктивних елементів, використання передових технологій у побудові антен, вузлів та систем РЛС, покращення експлуатаційних характеристик. Втілення нових методів та алгоритмів обробки сигналів. Для кожного напрямку наводяться приклади нових вітчизняних розробок та найхарактерніші зарубіжні радіолокаційні засоби. Обговорюються переваги технічних рішень. Стаття містить такі висновки. Оглядові радіолокаційні засоби та РЛС контролю повітряного простору знаходять свій розвиток у нових та модернізованих зразках у більшості країн, які спроможні організовувати розробку та виготовлення засобів радіолокації за замкнутим циклом. Завдяки використанню нових технологій та збереженню традиційних підходів суттєво змінюється як зовнішній вигляд РЛС, так і їх функціональні можливості. Нові та модернізовані РЛС українського виробництва не поступаються закордонним аналогам ні за тактико-технічними характеристиками, ні за технологіями, які використовуються під час побудові. Розробка тактико-технічних вимог до нових та РЛС, які модернізуються, повинна здійснюватися з урахуванням світових тенденцій розвитку радіолокаційні засобів, які мають постійно вивчатися та систематизуватися.
11
Zui, Y. O. "Методичний підхід до кількісного оцінювання спроможностей медичних підрозділів Збройних Сил України". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 2 (30 червня 2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-014.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті запропоновано методичний підхід до модульного кількісного оцінювання спроможностей медичних підрозділів Збройних Сил України, в основу якого покладено модульний підхід до побудови та оцінювання медичних підрозділів, що застосовується у Північноатлантичному Альянсі. Аналіз затверджених методів оцінювання спроможностей дозволив зробити висновки про необхідність розробки та впровадження до практики ЗС України модульного оцінювання функціонування медичних підрозділів з використанням принципів багатокритеріальної оптимізації.
Мета. Розробити можливі підходи до кількісного оцінювання спроможностей медичних підрозділів ЗС України та їх функціональних модулів.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, системного аналізу та підходу, концептуального моделювання, медико-статистичний.
Результати. Мета медичного забезпечення збройних сил досягається виконанням сукупності завдань для вирішення яких існують медичні підрозділи, заклади та керівні медичні органи. Постає необхідність визначення таких завдань, які були б реальні для виконання в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, та з іншої сторони – забезпечували необхідний рівень надання медичного забезпечення основних сил. Оскільки медичне забезпечення є багатокомпонентною системою з безліччю критеріїв та показників, постає проблема в об’єктивному порівнянні рівня набутих медичними підрозділами спроможностей з необхідними. Практика країн, що запровадили на державному рівні оборонне планування на основі спроможностей, показує, що стандартизація модульної побудови медичних підрозділів збройних сил та оцінювання спроможностей за елементами системи DOTMLPF-I забезпечує високу готовність підрозділів, більш ефективну та гнучку роботу під час виконання покладених на них завдань. Якісне, обґрунтоване та стандартизоване оцінювання спроможностей дасть змогу виявляти ризики, мінімізувати суб’єктивне тлумачення вимог до спроможностей та наблизити функціональну, організаційну та ресурсну сумісність медичних підрозділів Сил оборони України та Північноатлантичного альянсу. Зазначене вище актуалізує необхідність розробки методології оцінювання спроможностей медичних підрозділів ЗС України наближеної до стандартів НАТО.
Висновки. Незважаючи на те, що у ЗС України вже багато років триває робота стосовно набуття взаємосумісності з державами‐членами НАТО, розробки доктрини з оцінювання та методичних рекомендацій з оцінювання (сертифікації), дослідження питань оборонного планування на основі спроможностей та проблем оцінки спроможностей досліджена недостатньо. Робота з розробки методів оцінювання спроможностей медичних підрозділів триває і досі. В результаті системного аналізу виявлено значні відмінності в рівнях оцінювання спроможностей медичного забезпечення збройних сил, функціональній побудові медичних підрозділів та розбіжності в критеріях оцінювання спроможностей, що дозволяє запропонувати методичний підхід щодо оцінювання.
12
Ol'hovs'ka, Victoriia. "TECHNOLOGY OF INFORMATION COMPUTER SYSTEMS IN APPLICATIONS AND TASKS." Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Innovation researches in students’ scientific work, no. 2 (December 16, 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.20998/2220-4784.2021.02.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто можливості застосування технології інформаційних комп’ютерних систем у різновидах прикладів та задач навчання студентів. Проведено та проаналізовано: бізнес-процеси обраної предметної області, визначення бізнес-функцій та бізнес-процесів, постановка задачі. Розроблені вимоги до інформаційної системи, та визначення функціональних вимог до інформаційної системи. Визначені критерії логічного та фізичного моделювання баз даних; розроблено UML моделювання клієнтської частини інформаційної системи. Проведена розробка вимог до функцій серверної частини та інтерфейсу клієнтської частини інформаційної системи, описані можливості проектних рішень, розроблено інтерфейс клієнтської частини системи, створено базу даних для обраної платформи; розроблені засоби збереження процедур, функції для серверної частини інформаційної системи (ІС) та інтерфейс клієнтської частини ІС. Описане математичне обґрунтування застосованого алгоритму та зроблені необхідні висновки.
13
Mashkov, O., та Yu Mamchour. "ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ РОЗРОБКИ ТРЕНАЖЕРІВ ПІДГОТОВКИ ОПЕРАТОРІВ ДИСТАНЦІЙНО-ПІЛОТОВАНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 16–21. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.016.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються питання створення тренажерів дистанційно-пілотованих літальних апаратів екологічного моніторингу. Обґрунтовується необхідність створення спеціалізованих тренажерів екологічного моніторингу навколишнього середовища та техногенно небезпечних об'єктів. Розглядається функціональне призначення спеціалізованого тренажера екологічного моніторингу. Розглядаються особливості роботи оператора на тренажері екологічного моніторингу при керуванні польотом дистанційно пілотованого літального апарату. Запропоновано критерії оцінки спеціалізованого тренажера екологічного моніторингу. Обґрунтовується модульність конструктивної побудови тренажера екологічного моніторингу. Сформульовано проблеми сертифікації спеціалізованого тренажера при вирішенні різних завдань екологічного моніторингу. Стверджується, що сертифікація тренажера дистанційно пілотованого літального апарата повинна підтвердити відповідність тренажера вимогам стандартів, при цьому виробник повинен забезпечити якість у реальних умовах власного виробництва. Досвід міжнародної співпраці при виробництві та використанні тренажерів свідчить про необхідність єдиних вимог до сертифікації тренажерів. Сьогодні потрібна розробка нових вимог щодо візуалізації на тренажері моніторингової обстановки та до запізнювання інформації при керуванні бортовим спеціалізованим обладнанням. Адаптація міжнародних стандартів до оцінки тренажера екологічного моніторингу дозволить створювати навчальні системи та засоби, які є конкурентноспроможні на світовому ринку авіаційних тренажерів. Програма сертифікації тренажера екологічного моніторингу повинна містить методологічну та організаційну частини.
14
Klymenko, D., та O. Rudenko. "ВЕБ-ДОДАТОК ДЛЯ СЕРВІСУ СКЛАДАННЯ РАЦІОНУ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ДОСТАВКИ ПРОДУКТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 103–9. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.103.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтована необхідність створення веб-додатку, що об’єднує процеси складання здорового раціону харчування з урахуванням потреб людини та доставки продуктів. Проведено аналіз проблем автоматизації та інформатизації в Україні звичних для людини повсякденних справ, таких як забезпечення продуктами харчування, складання правильного раціону. Розглянуте питання актуальності даної проблеми, на основі якої проведено аналіз існуючих сервісів доставки продуктів в Україні. Були виявлені ключові недоліки та функції, яких не вистачає у кожному з них. Проведено аналіз дизайнів кожного ресурсу задля створення більш сучасного інтерактивного сервісу, який би задовольняв не тільки функціональні потреби користувачів, а й позитивно впливав на психоемоційний стан людини. Розглянуте питання зі створення сучасного веб-додатку, який поєднує в собі функції вибору продуктів харчування відповідно до насиченості поживними речовинами та калорійністю і реалізовує можливість доставки обраних товарів до клієнта. Представлені та аргументовані вимоги до дизайну ресурсу та інтерактивних елементів на сторінці. Визначено функції веб-сервісу, вимоги до контенту та програм для реалізації проекту. Веб-додаток розроблено за допомогою сучасних веб-технологій, що цілком відповідають прописаним специфікаціям. Визначені умови до адаптації та кросбраузерності додатку, задля можливості доступу до нього з усіх можливих пристроїв. Описано послідовність програмної реалізації веб-сервісу: розмітка, стилізація ресурсу, розробка модуля логіки та модуля інтерактивності. Сформульовано вимоги до програмного коду. Особливу увагу приділено функціональним можливостям ресурсу, аналогів яких, на українському ринку, знайдено не було, а саме, можливості обирати конкретні продукти, відповідно до вмісту в них поживних елементів, можливості бачити загальну калорійність продукту, відповідно до обраної ваги, та функцію зручного оформлення доставки замовлення, з можливістю додавання власного коментаря клієнта, що дозволяє приділити особливу увагу кожному замовнику та підвищити якість надання послуг у сфері продажу товарів.
15
Strukov, V. M., Y. V. Gnusov та Y. V. Gnusov. "Інструментальні інтелектуальні платформи для кримінального аналізу". Law and Safety 83, № 4 (2 грудня 2021): 64–79. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2021.4.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою цієї роботи є порівняльний аналіз найбільш відомих зарубіжних і вітчизняних платформ інтелектуального аналізу даних для кримінального аналізу. На основі огляду діючих платформ кримінального аналізу і практичного досвіду сформульовано перелік функціональних складових аналітичних інструментів кримінального аналітика, які наразі застосовуються в різноманітних інтелектуальних платформах кримінального аналізу та у практичній діяльності правоохоронних органів. Виокремлено типові особливості інтелектуального програмного забезпечення правоохоронних органів у цілому та кримінального аналізу зокрема. Зроблено порівняльний огляд функціоналу аналітичних інструментів інтелектуального програмного забезпечення правоохоронних органів зарубіжних країн та вітчизняних розробок, на підставі якого сформульовано вимоги до функціональних характеристик інтелектуальних систем автоматизованого аналізу для потреб кримінального аналізу.
16
Тищенко, В. О., Т. М. Чиженок, Ю. О. Коваленко та К. О. Мордвинов. "ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ВЕСЛУВАЛЬНИЦЬ НА ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ДО ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 114–19. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Вимоги, що постійно зростають, до рівня підготовленості висококваліфікованих спортсменів, величезні обсяги тренувальних навантажень і боротьба із застосуванням заборонених засобів підвищення рівня фізичної працездатності значною мірою зумовили потребу пошуку нових шляхів вирішення цих завдань у теорії і методиці спортивної підготовки. При цьому з методологічних позицій сучасності виникла нагальна потреба у фундаментальних дослідженнях, пов’язаних із комплексною індивідуалізацією тренувальної діяльності спортсменів високого класу, що дає змогу конструктивно підвищити ефективність їхньої змагальної діяльності. Мета дослідження – розробити експериментальну програму навчально-тренувальних занять з акцентом на спрямованість рухової діяльності тренувальних навантажень байдарочниць на етапі підготовки до вищих досягнень. Методи: аналіз та узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; педагогічні спостереження за навчально-тренувальним процесом; оцінка показників фізичної підготовленості; оцінка функціонального стану, методи математичної статистики. Результати. Виявлені невідповідності завдань підготовки й ефективності змагальної діяльності сформували вимоги щодо змін підходів до навчально-тренувального процесу. Метою оптимізації підготовки дівчат, які займаються веслуванням на байдарках, була розробка експериментальної програми, особливістю якої був акцент на спрямованість рухової діяльності тренувальних навантажень. Висновки. Особливістю функціонального стану кардіореспіраторної системи веслярів є детермінованість адаптаційних змін функціонального стану кардіореспіраторної системи залежно від специфіки м’язової діяльності в різні періоди тренувального процесу. У стані серцево-судинної системи виявлено економізація функції кровообігу в спокої: збільшення активності парасимпатичних і гуморальних впливів. Вивчення ефективності впливу різних типів особливостей вегетативної регуляції в спортсменок на їхню функціональну й фізичну підготовленість розширює можливість створення нових і вдосконалення наявних комплексних навчально- тренувальних програм, застосування яких сприятиме поліпшенню змагальної діяльності.
17
Шугайло, Я. В., Т. І. Паращак та К. О. Желізна. "ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» ДО РОЗРОБКИ ЗАСОБІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 163–69. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює досвід підготовки магістрів спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості), що навчаються в Київському національному університеті технологій та дизайну, до розробки педагогічних тестів. Магістри професійної освіти після успішного завершення навчання мають можливість працювати викладачами спеціальних дисциплін у галузі легкої промисловості в закладах професійно-технічної освіти. Їхня майбутня професійна діяльність вимагає готовності до проведення різних видів та форм педагогічного контролю. Тестування є одним із найбільш ефективних, економічних, об’єктивних методів контролю, а тест – одним із найбільш поширених засобів (інструментів) контролю. У статті наголошено, що формування умінь та навичок розробки такого виду педагогічних тестів, як вчительські тести, може здійснюватись під час викладання дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи». Проаналізовано наукові пошуки, присвячені тестуванню в освітньому процесі, теорії та практиці розробки тестів. Підкреслено необхідність ознайомлення здобувачів освіти з таксономією навчальних цілей Бенджаміна Блума як з інструментом, що дозволяє визначити результати навчання в когнітивній сфері. Наведено приклади дієслів, що можуть використовуватись у формулюванні тестових завдань, спрямованих на різні рівні навчальних цілей. Проаналізовано алгоритм розробки тестів. Висвітлено приклад застосування таблиці специфікації, що дозволяє дотриматись вимоги функціональної валідності під час розробки педагогічного тесту. Зазначено, що результати вчительських тестів свідчать про успішність засвоєння навчального матеріалу здобувачами освіти та мають бути використані педагогічними працівниками для аналізу ефективності викладання, застосування використаних методів та засобів навчання, їх корекції. Наведено приклад практичного завдання для магістрів, виконання якого підвищує успішність засвоєння теоретичного матеріалу щодо розробки педагогічних тестів, сприяє формуванню умінь та навичок розробки засобів педагогічного контролю.
18
Полтавець, Андрій, Вячеслав Мулик та Андрій Кийко. "ВИЗНАЧЕННЯ ВИМОГ ДО КОМПЛЕКСУ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІД ЧАС ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СПОРТСМЕНІВ З ВІЙСЬКОВО-АВІАЦІЙНОГО ПʼЯТИБОРСТВА". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 79 (26 жовтня 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-5.008.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати вихідні показники, що характеризують рівень розвитку фізіометричних параметрів у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, тестування, статистичний аналіз. В дослідженні приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17-18 років, з них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту. Результати: враховуючи вихідні дані стосовно розподілу за видами спорту курсантів-чоловіків першого курсу ХНУПС, були визначені показники коефіцієнту пропорційності і міцності статури з метою запобігання впливу будь-яких випадкових параметрів на кінцеві результати дослідження. Для вирішення мети і завдань досліджень нами були відібрані і систематизовані тести для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи. Були визначені та проаналізовані дані показника фізичної працездатності за тестом PWC170. Проведено аналіз результатів у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Висновки: визначено, що підготовка спортсменів з військово-авіаційного п’ятиборства в подальшому вимагає розробки універсального комплексу фізичних вправ, виконання яких не вимагає спеціального обладнання, є зрозумілим, і відповідає вимогам підготовки. Визначено важливість оцінки функціонального стану серцево-судинної системи під час процесу відбору спортсменів у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства та для визначення алгоритму подальшого тренування. Встановлено, що заняття протягом тривалого часу тим або іншим видом спорту (ігрові, циклічні, складно-координаційні, єдиноборства) напередодні до включення до складу збірної команди з військово-авіаційного п’ятиборства робить необхідним розробку універсального комплексу фізичної підготовки. Використання метод кругового тренування (кроcфіту) найбільше відповідає вимогам щодо універсального комплексу фізичних вправ для підготовки до змагань з військово-авіаційного п’ятиборства. Ключові слова військово-авіаційне п'ятиборство, фізіометричні параметри, функціональний стан, кругове тренування, кросфіт.
19
Молчанюк, О. В., та О. Б. Борзик. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 162–71. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-162-171.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито теоретичні засади створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів та окреслюються шляхи її реалізації. Доведено, що забезпечення якості та ефективності процесу формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів можна шляхом розробки та упровадження структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів. Здійснено аналіз наукової літератури щодо проблеми дослідження. Установлено, що створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів – це складний, багаторівневий процес, ефективність якого цілком визначається дотриманням вимог, що висуваються до моделювання. Наголошено, що теоретичне обґрунтування структурно-функціональної моделі проблеми дослідження уможливлює цілісність уявлення того, як необхідно здійснювати освітні впливи на майбутніх учителів початкових класів з метою подолання надмірного прагматизму стосовно навколишнього середовища, екологічної неграмотності та формування високого рівня екологічної культури особистості в цілому. Висвітлено основну логіку створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкової школи. Схарактеризовано структурні блоки моделі (концептуальний, змістовий, операційний, результативний), які є взаємопов’язаними та взаємозалежними, визначаються метою дослідження і відображають певні характеристики досліджуваного явища.
Ключові слова: моделювання, структурні блоки моделі (концептуальний, змістовий, операційний, результативний), формування екологічної культури, майбутні учителі початкових класів.
20
Palasyuk, H. B., та B. M. Palasyuk. "СПЕЦИФІКА ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ". Медична освіта, № 4 (11 вересня 2018): 145–52. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.9331.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – висвітлення австрійського досвіду професійної підготовки педагогічного персоналу для медсестринської освіти.
Основна частина. З 2003 року в Австрії відкрита університетська програма підготовки викладачів з медсестринства, розрахована на 5 семестрів навчання без відриву від професійної діяльності з отриманням після закінчення ступеня магістра наук. Запровадження університетської магістерської програми підготовки викладачів з медсестринства зумовлене розширенням кола функціональних обов’язків медичних сестер, підвищенням рівня складності їх професійної діяльності в сучасних умовах і, відповідно, підвищенням вимог до якості їх підготовки. Зміст професійної підготовки австрійських викладачів медсестринства характеризується міждисциплінарним характером освіти, значним обсягом практичного навчання, орієнтацією на компетентнісний підхід та розробкою ефективних механізмів його впровадження, розвитком дослідницьких умінь. Метою курсу є освітня діяльність, що забезпечує формування фахової і педагогічної компетенцій викладача медсестринства для здійснення науково-педагогічної діяльності в умовах підвищених вимог до професійної підготовки медичної сестри, готового до професійного росту, здатного до самоосвіти та самовдосконалення. До підготовки викладачів медсестринства висуваються такі вимоги: володіння системою знань про принципи та закономірності освітнього процесу і вміння використовувати їх у своїй професійній діяльності; знання форм і методів наукового пізнання; володіння сучасними методами пошуку, обробки і використання інформації; опанування організаційних навичок і вмінь, необхідних для розвитку своїх творчих здібностей і підвищення кваліфікації; знання законодавчої бази, правових та етичних норм, які регулюють людські стосунки, питання охорони здоров’я й освіти тощо.
Висновок. Вивчення і творче використання досвіду підготовки австрійських медичних сестер з одночасним збереженням цінних напрацювань вітчизняної освіти дозволить вітчизняній медсестринській освіті успішно влитись до європейського освітнього простору.
21
Ievtushenko, Oleksandr. "Структура організаційного планування комплексної підготовки спортсменів". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 103–8. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-103-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. Нагальною науковою та прикладною проблемою комплексної підготовки спортсменів є модернізація планування техніко-тактичного навантаження спортсменів, що враховує сучасні вимоги та наявний досвід його впровадження для проведення тренувань річного циклу. Базовим видом спорту обрано академічне веслування. Мета роботи – обґрунтувати структуру організаційного планування комплексної функціональної підготовки спортсменів на основі річного тренувального циклу. Матеріал і методи дослі- дження: теоретичний аналіз та узагальнення, систематизація та вивчення літературних джерел, аналіз практичних результатів, методи комплексного та системного аналізу, анкетування. Результати дослідження. Інноваційні розробки та представлені підходи до сучасного планування техніко-тактичного навантаження спортсменів мають основне значення в системі підготовки спортсменів. Аргументовано, що організаційне планування визначається комплексним підходом і складним об’єднанням головних факторів впливу на результати підготовки. Організаційне планування базується на практичних результатах впровадження такого алгоритму у процес підготовки спортсменів. Результати, що одержані в досліджені, формують індикативний підхід до планування техніко-тактичного навантаження спортсменів, що включає базові індикатори, індикатор ефективності та корисності. Базові індикатори включають модернізацію системи планування техніко-тактичного навантаження спортсменів та підготовку конкурентоспроможних спортсменів на основі професійних компетенцій. Індикатор ефективності показує які необхідно зробити зміни в системі підготовки до тренувальних занять з урахуванням сучасних спортивних вимог. Індикатор корисності дозволяє спрогнозувати особистісні складові спортсмена, його робото здатності, що суттєво впливають на результати підготовки спортсмена. Висновки. На теоретичному та методологічному рівні доведено що організаційне планування комплексної підготовки спортсменів створює передумови для підвищення ефективності розвитку спорту. Аналіз результатів впровадження організаційного планування показав, що можливі гнучкі зміни техніко-технологічного навантаження відповідно до етапу підготовки. Комплексний підхід дає змогу реалізувати алгоритм планування підготовки спортсменів на основі базових індикаторів.
22
Jhartovsky, A. V., V. I. Kravchenko та N. U. Borovikov. "Автоматизація налагоджування і контролю режиму роботи установки електрофізичної обробки". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 123–29. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)123.
Повний текст джерелаАнотація:
Жартовський О. В., Кравченко В. І., Боровиков М. Ю. Автоматизація налагоджування і контролю режиму роботи установки електрофізичної обробки // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 123–129.
Одним з перспективних методів підвищення зносостійкості і надійності інструменту є методи електрофізичної обробки. Обробка імпульсним електричним струмом по шару пасти з дисперсних матеріалів дозволяє отримувати покриття з наплавленого шару заданого хімічного складу з високою якістю поверхневого шару. При розробці обладнання для реалізації імпульсної електрофізичної обробки існують високі вимоги до дотримання параметрів режиму обробки. Має значення енергія і потужність електричного імпульсу. Саме від хімічного складу пасти з дисперсних матеріалів і цих енергетичних параметрів залежить зносостійкість отриманого на поверхні інструменту шару покриття. Процес не потребує великих енергозатрат. Серед недоліків цього методу є необхідність удосконалення управління параметрами електричного розряду. Робота присвячена вдосконаленню обладнання для електрофізичної обробки. Завданнями є розробка установки імпульсної електрофізичної обробки і програмного забезпечення, яке забезпечує точне регулювання і дотримання параметрів електричного імпульсу для управління режимами роботи. Розроблена установка імпульсної електрофізичної обробки і програмне забезпечення, яке надає точне регулювання і дотримання параметрів електричного імпульсу для управління режимами роботи. У складі цієї установки є дві функціональні частини: силова і керуюча логічна, завдяки якої реалізується алгоритм роботи системи. У розробленій програмі реалізовані алгоритми вибору режиму роботи установки, контролю введених значень, генерація імпульсів, визначення потужності енергії імпульсу. Програма створена на мові програмування С у програмному середовищі Keil u Vision 5. Керуюча програма призначена для введення параметрів режиму роботи установки і контролю введених значень, генерації імпульсів, визначення потужності і енергії імпульсу. За допомогою розробленої програми реалізується логіка й алгоритм роботи системи.
23
Русанова, Ольга. "Удосконалення програмування підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 43–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.43-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Стаття присвячена питанням розробки, формалізації та алгоритмізації програмування й шляхів його практичної реалізації відповідно до системи управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів у веслуванні. Мета. Вивчити стан програмування й шляхи його реалізації у веслуванні. Методи. Аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел, метод евристичного моделювання. Результати. Основні теоретичні здобутки та розроблені підходи до програмування (аналітико-системний; програмно-цільовий; перспективно прогностичний) посідають важливе місце в арсеналі сучасної теорії та методики спортивної підготовки. Аргументовано, що система програмування відзначається цілісністю і є складно організованою, ієрархічно впорядкованою сукупністю елементів, поєднаних між собою зв’язками, які є результатом взаємного впливу окремих складових. У системі програмування обґрунтовано шляхи практичного застосування та її реалізації у процесі підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні. Отримані результати дозволили створити алгоритмізовану систему критерій-орієнтованого програмування, що складається з кількох функціональних блоків, а саме: первинний контроль з визначенням індивідуальних параметрів тренувальних навантажень, рівня спеціальної роботоздатності та функціональної підготовленості спортсмена на певному етапі тренувального процесу; формування тренувальної програми для визначеного періоду з урахуванням індивідуальних параметрів навантаження спортсмена; оцінювання результатів контролю та визначення відповідності отриманих показників модельним; корекція завдань тренувальної програми в разі неповної реалізації програми попереднього періоду. В результаті програма піддається корекції, що найчастіше виражається у доповненні завдань нового періоду невиконаними завданнями попереднього; проведення комплексу тренувальних заходів на основі скоригованої програми; оцінка ефективності застосування розробленої програми, аналізу досягнутих критеріїв. Рух циклу закінчується тоді, коли оцінка результатів контролю відповідає встановленим вимогам.
Ключові слова: програмування, веслування, системний підхід, алгоритм програмування.
24
Колесніченко, С. Л., А. Д. Салавеліс, С. М. Павловський та С. О. Поплавська. "РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ БОРОШНЯНОГО ДЕСЕРТУ З КЕРОБОМ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні мотивації споживачів свідчать про те, що основна увага приділяється інгре- дієнтному складу та якості продукції ресторанного господарства. Це зумовлює необхідність вироб- ництва таких страв, що відповідають вимогам превентивного та здорового харчування. Одночасно висока харчова цінність, новизна та функціональні властивості страв істотно впливають на конку- рентну здатність підприємств ресторанного господарства. Актуальним нині є збагачення борош- няних десертів незамінними вуглеводними компонентами (мінорними цукрами), які є необхідними для людського організму. Одним із таких цукрів є манноза. Маннозна недостатність впливає на процеси зниження функції імунної системи людини, що призводить до будівництва «анормальних» клітин, та є причиною всіляких дегенеративних хвороб. Поповнити вміст маннози в харчуванні можна завдяки керобу – порошку з плодів ріжкового дерева. Поживна та фізіологічна цінність керобу визначається високим вмістом протеїну, амінокислот, жирних кислот (omega), вітамінів B, A, Е, С і К, мінеральних компонентів. Загальна кількість харчових волокон у керобі сягає 40% від загальної маси. Мета дослідницької роботи полягає в розробці рецептури та технології виготовлення кондитер- ського бісквітного виробу з керобом задля розширення асортименту страв здорового харчування, що мають не тільки оздоровчі властивості, а й високі смакові якості. На основі огляду літературних джерел прототипом бісквітного виробу з керобом вибрано японський бісквіт «Кастелла». У резуль- таті проведених досліджень розроблено рецептуру та технологію приготування бісквіта з керобом. Оптимальні показники якості мав зразок із заміною половини борошна на кероб та збільшенням рецеп- турної кількості молока порівняно з контролем. Визначено позитивний вплив добавки керобу на смак та аромат бісквіта, виріб має приємний шоко- ладно-молочний присмак. Доведено мікробіологічну безпеку виробу. Таким чином проведені дослідження дозволили розширити асортимент борошняних десертів для оздоровчого харчування.
25
БУТИЛІНА, Олена, та Ірина ЄВДОКИМОВА. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ У СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБАХ". Humanitas, № 3 (28 жовтня 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить аналіз організаційних структур управління у соціальних службах. Метою роботи є визна- чення особливостей організаційної структури управління у соціальній службі й оцінка можливостей побудови гнучких структур управління з урахуванням вимог зовнішнього оточення та тенденцій розвитку соціальної роботи в Україні. У контексті трансформації змістового наповнення професійних функцій соціальних пра- цівників і часткової зміни формату їх роботи актуалізується потреба у формуванні іншої моделі управління у соціальних службах. У статті було використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а саме: методи аналізу та теоретичного узагальнення, системного аналізу. Шляхом дослідження структури та характеру управлін- ських зв’язків у соціальних службах визначено домінуючу модель управління – лінійно-функціональну. Їй прита- манні певні переваги та недоліки, зокрема опір змінам і втрата гнучкості реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Це знижує ефективність роботи соціальної служби та доводить необхідність запровадження іншого підходу до менеджменту. У статті охарактеризовано декілька чинників, що впливають на систему управління і закріплюють ієрархічні відносини у цих організаціях. Відзначено, що недержавним організаціям соціальної сфери притаманна більша гнучкість, мобільність і здатність відповідати на виклики оточення. У статті визначено організаційну структуру управління соціальної служби та чинники, які її характеризують. Наведено декілька рекомендацій щодо оптимізації системи управління соціальної служби, а саме: 1) поступовий відхід від лінійно-функціональної моделі до мобільної системи, котра працює за принципом проєктів; 2) упро- вадження посади менеджера з персоналу у соціальних службах, що дозволить ефективно розв’язувати питан- ня соціального розвитку організації та персоналу; 3) активне налагодження зв’язків державних і недержавних структур із метою глибшого розуміння змін зовнішнього середовища і можливостей урахування їх у діяльності. Авторками визначено перспективний напрям досліджень – розробку основ актуальної моделі управління у соціальних службах і цілісної стратегії роботи з персоналом у межах менеджменту організації з урахуван- ням вимог зовнішнього середовища. Організаційна структура управління соціальних служб в Україні є недостатньо ефективною з огляду на умови, що інтенсивно змінюються. Система управління вимагає удосконалення у напрямі створення цілісної моделі менеджменту персоналу й активної співпраці з організаціями недержавного сектору.
26
Дівіцький, А. С., Л. В. Боровик, С. В. Сальник та В. Д. Голь. "Аналіз методів прогнозування змін маршрутів передачі даних в бездротових самоорганізованих мережах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті було проаналізовано сучасні дослідження в галузі прогнозування, які розглядають методи підтримання якості функціонування мобільних радіомереж та прогнозування часу перевантаження маршрутів передачі даних. Вказано основні фактори, які впливають на якість функціонування мобільних радіомереж такі як пульсація вхідного трафіка, рівень використання пропускної здатності ліній зв’язку, чутливість до затримок або втрат пакетів. Розглянуто методи прогнозування змін маршрутів передачі даних. Показано реалізацію класичних методів. Вказані переваги і недоліків, які визначають їх ефективність за різних умов застосування. На основі аналізу визначено доцільність проведення комбінування інтелектуальних, причинно-наслідкових, формалізованих та інтуїтивних методів, а саме штучного інтелекту, еволюційних обчислень та управління параметрів. Враховуючи функціональні особливості побудови мобільних радіомереж та вимоги, що висуваються до методів які розглянуті, можливим варіантом рішення є побудова методів заснованих на комбінуванні штучного інтелекту, еволюційних обчислень та управлінням параметрами, що в свою чергу надає можливість розробити нові методи з прогнозування змін маршрутів передачі даних в бездротових самоорганізованих мережах.
27
Denisenko, O. "НОВИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ НЕРЕГУЛЬОВАНИХ ПЕРЕХРЕСТЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 45–49. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.045.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є новий підхід визначення параметрів руху транспортних засобів і осості визначення пропускної здатності (ПС) нерегульованих перехресть різного типу. Метою є розробка способу визначення ПС міських нерегульованих перетинів, який дозволяє отримати і Дольний комплекс критеріальних оцінок якості функціонування таких перехресть. Завдання дослідження: аналіз су-суспільством і розробка нових підходів, методів і алгоритмів визначення ПС нерегульованих перехресть, які враховують у новій пропозиції позитивних якостей відомих рішень; розширення функціональних віз-можностей відомих рішень для отримання широкого комплексу критеріїв оцінки якості функціонування перехресть; пропозиція і розробка такого способу, який відповідав би вимогам універсальної адаптивної системи, що дозволяє ефективно в динаміці реагувати на всілякі зміни умов руху транс-кравців потоків (ТП) на перехресті. Отримані наступні результати. Розкрито деякі особливості сучас-менной організації моніторингу ТП на локальних об'єктах, а також проаналізовано їх основні переваги та недоліки. Представлений новий підхід визначення ПС нерегульованих перехресть в умовах динамічного изме-нения параметрів руху ТП і адаптивного реагування системи на дорожню ситуацію. Показано особливості реалізації алгоритмів визначення ПС для різного типу перетинів. Висновки. Запропонована технологія изме ренію комплексу параметрів руху ТП одночасно позволяє здійснювати оцінку якості функціонування нерегульованих перетинів за критерієм ПС і в динаміці контролювати цей параметр. Визначення ПС таким способом з високой частотою сканування і за реальними значеннями часу роз'їзду на перехресті різних типів транспортних засобів, дає можливість істотно підвищити точність вимірювання кінцевих параметрів. Пропозиція і розробка способу визначення ПС нерегульованих перехресть за такою технологією відповідає вимогам універсальних адаптивних систем, які еффективно в динаміці реагують на всілякі зміни умов руху ТП на перехресті і УДС міста
28
Дмитрук, Сергій. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В СИСТЕМІ СТРАТЕГУВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 95–108. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-95-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Стратегія національної безпеки України та Концепція роз- витку сектору безпеки і оборони України передбачає необхідність пошуку наукових підходів до стратегування безпекового середовища задля мініміза- ції ризиків та протидії загрозам національній безпеці. Особливої уваги по- требує проблема непередбачуваності безпекового середовища, яка пов’язана з асиметрією загроз і дій. Розроблено методики та моделі опису майбутньо- го безпекового середовища, формування їх бачення та моделі того безпеко- вого стану, в якому буде розвиватись Україна в стратегуванні безпекового середовища, залежатиме від розроблення подальших політичних та страте- гічних документів (державно-управлінських рішень), в яких буде задекла- ровано мета, цілі та зобов’язання.
Для цього необхідно розробити відповідний дієвий інструментарій у вигляді механізму з розроблення ефективних стратегій та процедур здійс- нення їх, а також вимог до робочих команд і координаційного (об’єднаного) ситуаційного центру для вирішення завдань прогнозування майбутнього безпекового середовища України. Це надасть можливість удосконалити за- сади галузі знань “Публічне управління та адміністрування”.
Розроблено удосконалену модель державного управління у секторі без- пеки і оборони України, яка ґрунтується на запропонованих вище механіз- мах і принципах розробки та здійснення ефективної стратегії державного управління у сфері національної безпеки України, а саме: представлено схе- му проходження інформаційних потоків за етапами управління ризиками та запобіганню загроз і алгоритм функціонування інформаційної системи стратегування безпекового середовища України. Крім того, представлено структурно-функціональну схему прийняття рішень з управління ризика- ми в інформаційній системі стратегування безпекового середовища України та вдосконалено загальну модель державного управління у секторі безпеки і оборони України. Виходячи з проведеного дослідження, запропоновано створити в системі Апарату Ради національної безпеки і оборони України — Об’єднаний ситуаційний центр.
Запропоновано практичні рекомендації, що сприятимуть удосконаленню та підвищенню ефективності стратегування безпекового середовища.
29
Деркач, Юлія, та Ольга Лавро. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 159–62. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця стаття висвітлює проблему підготовки вчителів у Великобританії. Були зроблені спроби розглянути спеціальні викладацькі кафедри багатьох університетів Великобританії, а також, питання навичок групового навчання та самостійної роботи студентів. Сформульовано головну ідею нового методу навчання за кордоном, а саме: студенти не є пасивними слухачами, а активними учасниками навчального процесу. Велика увага приділяється обов’язковому вихованню вчителів-дослідників як важливої потреби сучасного суспільства. Досліджено, що наукові навички майбутніх учителів культивуються у процесі навчання системи вищої професійної освіти. Визначено, що у європейській освіті, зокрема у Великобританії, триває процес розробки та впровадження нової моделі професійної підготовки вчителів початкових класів, яка відповідає вимогам єдиного європейського простору вищої освіти та має спільні характеристики з іншими країнами ЄС, а саме: педагогічна освіта базується на трьох домінантних моделях (технологічній, гуманістичній, функціональній орієнтації), а пріоритет у підготовці вчителя надається концепціям: загальній персоналістичній, прагматичній, методичній, неопозитивістській, гуманістичній.
30
О. Шинкарук та А. Улан. "Прояви функціональної асиметрії у чоловіків та жінок в спорті (на прикладі фехтування)". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (28 лютого 2018): 15–23. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.15-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розглянути особливості прояву функціональної асиметрії у чоловіків і жінок і виявити її закономірності у спортсменів у фехтуванні на різних видах зброї для створення індивідуального профілю асиметрії. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, педагогічне спостереження, аналіз змагальних поєдинків у фехтуванні в різних видах зброї, опитування, систематизація, методи математичної статистики. Результати. У праворуких спортсменів, які займаються фехтуванням, спостерігається підвищення активності лівої півкулі мозку, що закономірно визначено специфікою виду спорту, його асиметричністю і вимогами до спортсмена при виконанні технічних прийомів, застосовуваних у поєдинку. Перелік варіантів індивідуального профілю асиметрії у спортсменів-фехтувальників значно звужений і специфічний для даного виду спорту, що необхідно враховувати під час розробки індивідуальних тренувальних програм на всіх етапах спортивного удосконалення. Серед 146 ліворуких спортсменів, які представляють країни-лідери у фехтуванні на різних видах зброї, 45 % фехтувальників (66 чол.) займають 1–10-е місця, 34 % (50 чол.) – 11–20-е місця, 18 % (26 чол.) – 21–30-е місця і близько 3 % (4 чол.) знаходяться на 31–40-й позиціях. Аналіз структури розподілу латеральних переваг показав, що для спортсменів-фехтувальників характерно функціональне переважання правої руки, ока і вуха. У прояві асиметрії моторики нижніх кінцівок виявлено, що в 54 % у фехтувальників провідною була права нога, в 40 % – ліва нога, в 6 % виявлено амбідекстрію ніг. Висновки. Серед кваліфікованих спортсменів-фехтувальників виявлено велику кількість «прихованих ліворуких», що необхідно враховувати під час організації тренувального процесу. У фехтуванні, навіть при виявленні у спортсмена провідної лівої ноги, стійка фехтувальника все одно права (права нога попереду). У цьому випадку наявні хороші пересування в фехтувальній стійці. Перестановка таких спортсменів у лівобічну стійку неефективна, тому що провідну роль у фехтуванні виконує рука. Для спортсмена-фехтувальника оптимальним вважається однобічне домінування руки і ноги в поєднанні ліва нога – ліва рука або права нога – права рука.
31
Харковлюк-Балакіна, Н., та Ю. Горго. "ІНТЕРАКТИВНА СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231343.
Повний текст джерелаАнотація:
За даними демографічного прогнозу ООН частка людей віком понад 60 років буде збільшена до 2 млрд., ця тенденція розрахована на 2050 р. Отже, однією із актуальних проблем суспільства на сьогодні виступає тенденція росту людей старшого віку у загальній структурі населення. Даний аспект є характерним на тлі підвищення кваліфікаційних вимог до працівників та .ускладнення виробництва. Водночас, зберігається попит на робочі вакансії, що свідчить про їх затребуваність. Дані центру зайнятості вказують на актуальність профорієнтації серед 35 % працездатного населення нашої країни. Основними формами її організації виступають навчання й перекваліфікація. Таким чином, у сучасних умовах регулювання ринку праці без системного вирішення проблеми зберігання трудового потенціалу людей працездатного віку не можливо розв’язати дане протиріччя. Розроблено інтерактивну систему діагностики функціональних можливостей осіб працездатного віку, які в умовах інтенсифікації діяльності людини визначають рівень її здоров’я і працездатності. Отримана оцінка потенційної працездатності фахівця базується на ергономічному підході з урахуванням потреби у диференціації засобів корекції. Моніторинг і оцінка функціональних можливостей осіб працездатного віку розглядається у контексті реалізації Стратегії державної політики, яка орієнтована на вирішення стратегічних питань здорового та активного довголіття населення. В основу такого підходу покладено системне вивчення чинників (зовнішніх та внутрішніх), які своєю сукупною дією визначають специфіку засобів профілактики прискореного професійного старіння. Представлена розробка може розглядатися як моніторингова технологія контроля стану "професійного здоров’я" оскільки дозволяє здійснювати поліпараметричний аналіз динаміки функціонального стану людини та донозологічну діагностику стану фахівця, щоб у разі потреби запровадити відновлювальні, профілактичні або медичні заходи.
Ключові слова: контроль "професійного здоров’я", спосіб оцінки потенційної працездатності фахівця, інформаційна технологія оцінки та корекції працездатності, оптимізація трудової діяльності, профілактика прискореного професійного старіння
32
Hachak, Yu, B. Gutyj, V. Nagovska, N. Slyvka та A. Ilnytska. "Розробка рецептур молочних продуктів лікувально-профілактичного призначення із кріопорошкам". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 70–75. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8513.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено рецептуру плавлених сирів із кріодобавкою «Амарант». Кріодобавка «Амарант» у своєму складі містить всі необхідні вітаміни та мікроелементи природнього походження. Використовуючи кріодобавку «Амарант» у технології плавлених сирів дозволяє збагатити їх вітамінами, мінеральними речовинами та харчовими волокнами. Також слід відзначити, що внесення даної кріодобавки у сиркові маси поряд з лікувально-профілактичною дією приводить до зростання енергетичної цінності сиркових мас. Складний комплекс хімічних та біохімічних сполук, які входять до складу кріопорошку «Амарант», дозволяє віднести його до продуктів з широким спектром лікувально-профілактичних та радіопротекторних властивостей. Досліди проводились в умовах наукової лабораторії кафедри технології молока і молочних продуктів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.3. Ґжицького. Також досліди проводили в умовах виробництва. Для досліджень використовували уніфіковану біодобавку – кріопорошок «Амарант», яку задавали та розраховували виходячи з профілактично-лікувальних доз. Рецептура плавленого сиру перераховувалась для промислового виробництва, а саме: з розрахунку на 1000 кг готового продукту. При проведенні органолептичної оцінки дослідних зразків встановлено, що плавлений сир із кріопорошком «Амарант» мав характерний оригінальний смак із присмаком масла, в міру щільну та злегка пружну консистенцію. Поверхня сиру була чистою та блискучою. Встановлено, що вміст жиру в сухій речовині та вологи плавленого сиру із кріопорошком «Амарант» становив 43 і 46%. Вміст солі у плавленому сирі із додаванням кріопорошку відповідно становив 1,4%. Крім цього встановлено, що рН дослідних зразків плавленого сиру з кріопорошком відповідає нормативним вимогам і відповідно складає 5,6. Встановлено, що у плавленому сирі із кріопорошком «Амарант» вміст замінних і незамінних амінокислот був вірогідно вищим порівняно із традиційним плавленим сиром «Російський». Дослідні зразки мали приємний товарний вигляд. Плавлений сир, виготовлений з використанням кріопорошку «Амарант», поєднує в собі традиційні споживчі властивості з технологічними можливостями функціонально-технологічних інгредієнтів рослинного походження. Пропонована продукція розширює асортимент молочних продуктів лікувально-профілактичного спрямування.
33
Povoroznyuk, Anatoly, Oksana Povoroznyuk та Khaled Shekhna. "СИНТЕЗ КОМБІНОВАНОГО ДІАГНОСТИЧНОГО ВИРІШАЛЬНОГО ПРАВИЛА В МЕДИЧНИХ СИСТЕМАХ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 103–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.103.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена вирішенню актуальної науково-технічної задачі побудови системи підтримки прийняття рішень на основі реалізації розробленої моделі діагностичного вирішального правила засобами сучасних інформаційних технологій, використання яких дозволило забезпечити працездатність розробленої системи на різних апаратних платформах під управлінням різних операційних систем. На основі аналізу методів, які використовуються для побудови вирішальних правил в системах підтримки прийняття рішень, запропоновані складові комбінованого вирішального правила, що виражають два підходи до формулювання діагностичного висновку: об'єктивна, яка заснована на аналізі навчальної вибірки, і суб'єктивна, яка заснована на експертній інформації про структуру симптомокомплексів. Мета дослідження – синтез комбінованого вирішального правила на основі методу порівняння з прототипом, яке б дозволило врахувати як об’єктивну, так і суб’єктивну складову процесу постановки діагнозу. Результати. В роботі розроблена математична модель комбінованого діагностичного вирішального правила і обґрунтовано вибір його складових. В якості об'єктивної складової вибрано метод порівняння з прототипом, в якому діагностуємі стани представляються їхніми прототипами в просторі ознак. Формалізована експертна інформація про структуру симптомокомплексів шляхом представлення симптом окомплексів захворювань числовими інтервалами лінгвістичних змінних. Розглянуті варіанти врахування експертних оцінок щодо структури симптомокомплексів при обчисленні координат прототипів класів. Сформульовані вимоги до функціональних можливостей системи, визначено засоби проектування, основну платформу розробки (Java), систему управління базою даних (MySQL). Виконано проектування системи підтримки прийняття рішень та комплексна перевірка розробленої системи на реальних медичних даних, яка підтвердила ефективність роботи системи
34
ШУЛЬГА, Наталія. "ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 365–74. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-365-374.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміни, які відбуваються в системі охорони здоров’я, вимагають невідкладного реформування української медичної освіти з метою формування в майбутніх магістрів медицини професійних компетентностей. Сучасне суспільство все більше усвідомлює свою залежність від якості правової освіти, оскільки рівень правової культури впливає на ефективність діяльності людини в соціумі. Особливо важливим є формування правової культури майбутніх магістрів медицини. Рівень сформованості їх правової культури впливає на вибір відповідних правомірних дій і вчинків у повсякденному житті. Сутнісний зміст правової культури майбутніх магістрів у нашому дослідженні розкривають чотири основні компоненти: когнітивний, функціональний, соціальний, особистісний. Розуміння норм і принципів медичного права, досвідченість у процесах регулювання професійної діяльності на основі вимог медичної етики, можливість аналізувати правовий зміст ситуацій професійної взаємодії і розробити стратегію власної поведінки – компетентності майбутніх магістрів медицини розкриває когнітивний компонент. Функціональний компонент виявляється у формуванні практичних умінь встановлювати конструктивні професійні стосунки з пацієнтами, лікарями та іншими суб’єктами лікувального процесу на основі норм і цінностей медичної етики та медичного права. Соціальний компонент професійної етики майбутніх магістрів відображає ставлення до етичних норм професійної діяльності, орієнтацію на милосердя і збереження життя та здоров’я пацієнтів. Особистісний компонент характеризує якості особистості: толерантність, тактовність, відповідальність, доброзичливість, самоаналіз, цілеспрямованість тощо, які утворюють гуманну спрямованість медичної діяльності. У дослідженні проведена оцінка сформованості структурних компонентів правової культури магістрів, наведені приклади використання в освітньому процесі Донецького національного медичного університету професійно-орієнтованих правових задач, дослідницьких анкет, опорних схем на практичних заняттях з дисципліни “Медичне право”. Ключові слова: магістри медицини, правова культура, когнітивний, функціональний, соціальний, особистісний компонент.
35
Denisenko, O. "ДО ПИТАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СВІТЛОФОРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 53–57. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.053.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є новий підхід визначення параметрів руху транспортних засобів і особливості сучасної організації моніторингу транспортних потоків (ТП) на таких регульованих перехрестях. Метою є розробка нового способу, що дозволяє підвищити рівень якості та комплексної оцінки визначення елементів циклу світлофорного регулювання (СР) в умовах зміни параметрів руху ТП в зоні перехрестя. Завдання дослідження: аналіз існуючих підходів моніторингу ТП на регульованих перехрестях; розробка нового способу, що дозволяє отримати більш повну інформацію для контролю та ефективного визначення оптимальних значень часу дії елементів циклу СР; розробка способу, що відповідає вимогам універсальних адаптивних систем, що дозволяють ефективно реагувати на зміни умов руху ТП на перехресті. Результати. Розкрито деякі особливості сучасної організації моніторингу ТП на локальних об'єктах, а також проаналізовано їх основні переваги та недоліки. Представлений новий спосіб визначення елементів циклу СР в умовах динамічного зміни параметрів руху ТП і адаптивного реагування системи на дорожню ситуацію. Наведено варіант спрощеної структури пристрою для реалізації запропонованого способу і ефективної обробки вихідної інформації, показана достовірність, і працездатність алгоритмів, закладених в спосіб. Висновки. Ефективне визначення параметрів руху ТП в зоні перехрестя по кожній смузі руху протягом світлофорного циклу дає можливість отримати більш повний комплекс інформації для контролю і подальшого оперативного управління рухом на перехресті. Показано шляхи розширення функціональних можливостей запропонованого способу за рахунок одночасного визначення додаткових параметрів стану ТП на перехресті і критеріїв оцінки якості НГ. Гнучка технологія і комплексна оцінка режимів СР дозволяє в реальному масштабі часу здійснювати як параметричну адаптацію, так і структурну адаптацію за рахунок реорганізації схем управління руху.
36
Дутчак, Мирослав, Дар’я Усенко та Уляна Катерина. "Професійний стандарт фітнес-консультанта: затребуваність, модель формування, обґрунтування проєкту". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 67–73. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.67-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Статтю присвячено вирішенню актуального наукового питання щодо стандартизації професійної діяльності фітнес-консультанта з урахуванням особливостей розвитку вітчизняної системи оздоровчого фітнесу та передового міжнародного досвіду. Мета. Наукове обґрунтування моделі формування професійного стандарту фітнес-консультанта для визначення сучасних вимог до трудових функцій, загальних та професійних компетентностей відповідних фахівців в Україні. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури, структурно-функціональний аналіз, соціологічні методи (анкетне опитування, експертне оцінювання, соціальне моделювання), педагогічні методи (спостереження, тестування), методи математичної статистики. Результати. В ході дослідження визначено спільні ознаки різних науково-практичних підходів та охарактеризовано сучасні світові тенденції, що необхідно враховувати під час розробки проєкту професійного стандарту. На основі наведених вище наукових положень розроблено модель формування професійного стандарту фітнес-консультанта, що об’єднує три блоки: підготовчий, проєктний та контрольно-коригуючий. Відповідно до обґрунтованої моделі розроблено проєкт стандарту фітнес-консультанта з урахуванням частоти застосування та важливості кожної трудової дії, розподілу трудових дій за трудовими функціями, визначення переліку знань, умінь та навичок, динамічна комбінація яких визначає здатність особи до реалізації певної трудової функції. Валідність розробленого проєкту професійного стандарту підтверджено результатами експертного оцінювання. Визначено механізм та суб’єкти впровадження професійного стандарту фітнес-консультанта.
Ключові слова: система оздоровчого фітнесу, фітнес-консультант, професійний стандарт, трудові функції, трудові дії, компетентності.
37
Дембіцька, Софія. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ПРАЦЕОХОРОННОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МЕХАНІЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 132–46. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.262.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню методологічних підходів формування працеохоронної компетентності майбутніх фахівців механічної інженерії. Необхідність формування працеохоронної компетентності майбутніх фахівців механічної інженерії в процесі професійної підготовки визначена зростаючими вимогами до кваліфікації працівників машинобудівної галузі. Крім того, питання безпечних умов праці набуває особливої актуальності з огляду на створення нових суспільних відносин, впровадження європейських стандартів щодо умов праці.Проведений аналіз наукових досліджень показує, що в процесі підготовки фахівців механічної інженерії спостерігається певна невизначеність, в результаті чого традиційні підходи щодо викладання фахових та працеохоронних дисциплін є недостатньо результативними та не впливають на формування високого рівня працеохоронної компетентності.У процесі проведеного дослідження виокремлені та обґрунтовані такі методологічні підходи: компетентнісний, системний, синергетичний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний та ресурсний. Це дозволить у процесі створення структурно-функціональної моделі формування працеохоронної компетентності студентів машинобудівних спеціальностей обрати саме ті інструменти, які доречно використовувати при підготовці здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей. Потреба комплексного підходу до проблеми дослідження визначається необхідністю отримання максимально значущих результатів удосконалення фахової підготовки в закладах вищої освіти. У межах кожного підходу визначені умови, які необхідно врахувати при розробці структурно-функціональної моделі формування працеохоронної компетентності студентів машинобудівних спеціальностей та організації педагогічного експерименту.Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у визначені організаційно-педагогічних умов формування працеохоронної компетентності майбутніх фахівців механічної інженерії
38
Авербух, Герман Миколайович. "РОЗВИТОК СУЧАСНИХ КАДРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Окреслено категорію «кадрові технології в публічній службі» як систему послідовно вироблених дій, прийомів, операцій, які дозволяють отримати інформацію про можливості працівників, або сформулювати набір вимог до них з боку організації. На основі структурно-функціонального підходу кадрові технології в публічній службі розділено на три групи (технології, що забезпечують отримання персональної інформації про працівників; технології, що забезпечують необхідні характеристики персоналу, функціональна роль яких полягає у здійсненні професійного, інтелектуального, психологічного та медичного відбору; технології, що забезпечують можливості персоналу (підбір, ротація, управління кар’єрою персоналу, професійно-кваліфікаційний розвиток). Здійснено аналіз основних проблем у використанні кадрових технологій. Для усунення негативних тенденцій в сфері управління персоналом розроблено модель технологізації управління кадрами, що є науково обґрунтованою послідовністю прийняття кадрових рішень з метою досягнення стратегічних цілей органів державної влади. Доведено, що цей процес повинен включати шість взаємопов’язаних етапів: попередній, діагностичний, прогностичний, методичний, організаційний та оціночний. Запропоновано запровадити у практику інноваційну внутрішньоорганізаційну технологію розробки програми професійного розвитку та навчання публічних службовців, керівників підприємств, установ та осіб, котрі перебувають у кадровому управлінському резерві. Результатом виконання програми має стати реалізація стратегії розвитку управлінських кадрів, формування нового типу публічного службовця з широким кругозором, креативним мисленням, компетентного, здатного не тільки діяти за зразком, а й пропонувати нові інноваційні моделі дії в умовах реформування органів державної влади, світової фінансової кризи. Визначено, що одним із основних напрямів удосконалення практики застосування кадрових технологій у системі публічної служби є подальша розробка механізму організації та проведення конкурсного відбору на державні посади, яка тісно пов’язана з проблемою організаційного забезпечення публічної служби – формуванням та підготовкою реального та ефективного кадрового резерву. Мета роботи. Мета полягає у розкритті концептуальних проблем розвитку кадрових технологій в системі публічної служби та окресленні шляхів підвищення їх ефективності та дієвості. Методологія. Теоретичною базою дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження щодо розвитку сучасних кадрових технологій в системі публічної служби, законодавчі та нормативно-правові акти. Використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, наукова абстракція; системно-структурний аналіз. Загально-методологічні проблеми формування кадрової політики, державного управління знайшли своє вирішення в працях Н. Гибало, А. Дементьєвої, Б. Єрьоміна, В. Зотова, В. Куликова, К. Хартанович та ряду інших вчених і фахівців. У той же час питання розвитку сучасних кадрових технологій в системі публічної служби вивчено недостатньо. Наукова новизна. Уточнено понятійно-категорійний апарат науки публічного управління, а саме: категорію «кадрові технології в публічній службі» запропоновано розуміти як систему послідовно вироблених дій, прийомів, операцій, які дозволяють отримати інформацію про можливості працівників, або сформулювати набір вимог до них з боку організації. Удосконалено класифікацію кадрових технологій в публічній службі на основі структурно-функціонального підходу за групами: технології, що забезпечують отримання персональної інформації про працівників; технології, що забезпечують необхідні характеристики персоналу; технології, що забезпечують можливості персоналу. Висновки. Представлені пріоритетні напрями вдосконалення практики застосування кадрових технологій дозволить послідовно вирішувати основну проблему публічної служби – формування високопрофесійного, компетентного та високоморального кадрового складу публічної служби.
39
Bashynska, Olha, Volodymyr Kazymyr та Sergii Nesterenko. "ФОРМУВАННЯ ТЕЛЕМЕТРИЧНИХ ЛОГ-ФАЙЛІВ ДЛЯ ОПЕРАТИВНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 132–38. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-132-138.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Об’єктивне визначення показників якості безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) є передумовою використання різноманітних засобів технічної діагностики, серед яких пропонується використовувати файли телеметричних логів БпАК. Ця задача, починаючи від визначення вимог до систем оперативного діагностування БпАК і закінчуючи технологічними аспектами реалізації, поки не має ефективного вирішення. Постановка проблеми. При проектуванні складної технічної системи, такої, як БпАК, однією з підзадач забезпечення живучості та керованості системи є вибір ефективного способу збирання та накопичення інформації про стан системи в реальному часі. По-перше, набір характеристик, що підлягають вимірюванню, повинен відповідати певній номенклатурі показників якості, що використовуються для оцінювання БпАК. По-друге, необхідно дослідити можливі способи реалізації процесів оперативного збору даних телеметрії на основі сучасних інформаційних технологій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наведено опис систем журналювання технічних систем, а саме, автомобільних та комп’ютерних систем, таких як операційні системи та комп’ютерні мережі. Щодо БпАК, наявні відомості фрагментарні та відображають лише поодинокий досвід використання аматорських безпілотних апаратів різних типів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розробка нових типів БпАК та їх модифікація потребують формулювання чітких проектних вимог до всіх підсистем, у тому числі й до підсистеми телеметрії, яку пропонується розглядати як засіб технічної діагностики з метою оцінки якості БпАК. Виклад основного матеріалу. Наводяться дані про типізацію логів у процесі журналювання даних телеметрії. Встановлюється зв’язок між типом логів, швидкістю запису та зручністю постобробки. Формулюються основні властивості системи журналювання БпАК: оперативність фіксації, функціональна повнота протоколу, можливість конвертації в текстовий формат, захищеність від втручання. Як приклад реалізації розглядається удосконалений протокол на базі MAVLink з адаптацією під спеціальні умови використання. Висновки відповідно до статті. Логи телеметрії БпАК містять в собі об’єктивну інформацію про стан БпАК у процесі їх використання, тому за умови їх правильного використання та інтерпретації вони можуть бути використані як засіб технічної діагностики з метою подальшого об’єктивного оцінювання якості БпАК.
40
Bolgova, Natalia, та Katerina Krevsun. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА В ТЕХНОЛОГІЇ ПЛАВЛЕНИХ СИРІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 219–25. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-219-225.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сучасна харчова промисловість має вирішувати не лише завдання безпечності продукту, а й питання ролі продуктів харчування у профілактиці дефіциту йоду. Популяризація ролі харчування у профілактиці захворювань аліментарного характеру має своє відображення у стійкій тенденції збільшення об’ємів та розширенні асортименту харчових продуктів, збагачених біологічно активними добавками, зокрема йодом. Особливий інтерес і у виробників, і у споживачів викликають рослинні добавки. Постановка проблеми. Незважаючи на широту асортименту плавлених сирів, відбувається постійне його оновлення. Це зумовлено необхідністю задовольнити вимоги науки, зміною споживчого попиту, наявністю сировини, рентабельністю того чи іншого виду сиру. Підвищена зацікавленість до цієї продукції викликана її здатністю добре зберігати свої якості під час тривалого зберігання, можливістю поєднувати різні компоненти, зокрема немолочного походження, а в результаті отримати продукт високої харчової і біологічної цінності. Враховуючи наведені вище факти зауважимо, що розробка плавлених сирів із листям волоського горіха набуває важливого значення і є актуальною науково-практичною темою. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті сучасні публікації українських та закордонних науковців щодо шляхів вирішення проблеми дефіциту йоду шляхом введення в рецептуру продукту рослинної добавки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Отже, для організації профілактики захворювань необхідне подальше вивчення та більш глибоке дослідження технологій харчових продуктів функціонального направлення. Враховуючи той факт, що плавлені сири є досить доступним продуктом для більшості населення України, вважаємо за доцільне розширити їх асортимент саме за рахунок внесення в рецептуру екстракту листя волоського горіха. Постановка завдання. Метою роботи була розробка рецептури та обґрунтування технології виробництва функціонального плавленого сиру з додаванням екстракту листя волоського горіха ТОВ «НВК Віларус», а також обґрунтування розширення асортименту плавлених сирів функціонального направлення. Виклад основного матеріалу. Розроблено рецептуру та обґрунтовано технологію виробництва плавлених сирів з рослинним компонентом. Експериментально досліджена якість та органолептичні характеристики. Розрахунковим методом встановлено кількість йоду, що буде містити розроблений продукт. Висновки відповідно до статті. Отримані результати органолептичних, фізико-хімічних та структурно-механічних досліджень дозволяють констатувати, що плавлений сир із додаванням 5 % екстракту листя волоського горіха ТОВ «НВК Віларус» є продуктом із бажаними споживчими характеристиками та підвищеним вмістом йоду. Це дозволить не лише розширити асортимент функціональних продуктів харчування, а й дасть змогу проводити профілактику дефіциту йоду.
41
Воронцов, А. В. "Запобігання вчиненню окремих злочинів проти правосуддя службовими особами органів досудового розслідування Національної поліції України". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(31) (4 вересня 2020): 153–57. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).584.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемам неухильного дотримання законності службовими особами органів досудового розслідування під час здійснення правосуддя, що набуває сьогодні великого значення. Реальний стан на місцях та аналіз статистичних даних свідчить про те, що в органах і підрозділах Національної поліції України мають місце випадки ігнорування вимог керівництва Міністерства внутрішніх справ України щодо дотримання дисципліни та законності особовим складом, у зв'язку з чим продовжує траплятися вчинення ними злочинів і, як наслідок, притягнення до кримінальної відповідальності.
Зазначено, що правопорушення співробітників Нацполіції (службових осіб досудового розслідування) не тільки викликає негативний суспільний резонанс, але й підриває засади правової держави, перешкоджає побудові громадянського суспільства, реалізації принципу рівності всіх перед законом, зацікавленості населення у підтриманні правопорядку, мотивації поваги до закону.
Порушення законності у лавах правоохоронних органів є системним явищем, навіть функціональним із позиції досягнення певної інституційної мети. Незаперечним фактом є важливість службової підготовки щодо зміцнення законності в підрозділах На-цполіції, і лише на підставі аналізу цього системного явища можна розробити справді дієві заходи впливу. Щодо шляхів і заходів запобігання вчиненню окремих видів злочинів проти правосуддя службовими особами органів досудового розслідування зазначено, що їх дослідженню донедавна приділялося недостатньо уваги. Більш того, ця проблема приховувалася від дослідників, а її масштаби занижувалися. Це негативно впливає на ефективність запобігання таким злочинним проявам.
42
ЧЕРНЕТА, Світлана. "МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДО НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ". Humanitas, № 4 (25 листопада 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізується необхідність розробки моделі професійної підготовки майбутніх фахівців із соці- альної роботи до надання соціальних послуг. Мета статті – обґрунтувати модель професійної підготовки май- бутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг. Аналізуються підходи до розуміння поняття «модель», яку ми розглядаємо як графічно представлену систему підготовки фахівця, яку можна коригувати і вдосконалювати залежно від змін умов і вимог суспільства. Ураховуючи запити ринку праці та специфіку професійної підготовки фахівців соціальної сфери у ЗВО, роз- роблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соці- альних послуг. Побудова нашої моделі підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг має базуватися на використанні загальних принципів моделювання та принципів професійної підготовки фахівців із соціальної роботи. Метою моделі є формування готовності майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг. Об’єктом моделі є організація процесу підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг у громаді. Модель виконує такі функції: освітню (оволодіння системою знань про сутність соціальних послуг, застосування отриманих знань і умінь на практиці); розвивальну (опану- вання знань органічно пов’язане з певним рівнем особистісного й професійного розвитку майбутнього фахівця із соціальної роботи, який сприяє формуванню його відносини, мотивів, цінностей, прагнення до цілеспрямованої професійної діяльності та надання соціальних послуг у громаді). В основу моделі покладено чотири взаємопов’язані блоки: цільовий, що характеризує цілі і завдання профе- сійної підготовки; змістовий, який розкриває її зміст; діяльнісний, який розглядає форми, методи і технології навчання фахівців із соціальної роботи. Результатом представленої моделі є підвищення рівня професійної готовності майбутніх фахівців соціальної роботи до надання соціальних послуг. Критерієм ефективності представленої моделі є формування належного рівня критеріїв професійної готовності майбутніх фахівців соціальної роботи до окресленого виду діяльності.
43
Pinchuk, Alina Aleksandrovna. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 210–16. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2-2(18)-210-216.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Прагнення побудови відкритої соціально-економічної моделі національного господарювання, інтеграційні процеси, діджиталізація зумовлюють актуальність проблем державного регулювання сталого розвитку сільського господарства на засадах генерації нових знань, інноваційних технологій і їх освоєнні у аграрному виробництві. Постановка проблеми. Сталий розвиток сільського господарства є системою узгоджених комплексних дій держави (інструментів, засобів, важелів, інститутів), орієнтованих на забезпечення його стійкого сталого розвитку з урахуванням умов цифровізації та специфічних особливостей функціонування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові погляди щодо регулювання розвитку сільського господарства на засадах сталості, значною мiрою представлені у наукових доробках таких вчених, як: А. Андрiйчук, I. Бланк, В. Лук’янова, А. Мазаракi, В. Маргасова, В. Нижник, В. Павлова, О. Пересада, В. Прокопенко, І. Ревак, П. Саблук, Г. Савiна, К. Шапошников, С. Шкарлет та iн. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Вивчення практики регулювання розвитку сільського господарства свідчать про те, що деякі аспекти теоретико-концептуального обґрунтування і методичного забезпечення державного регулювання сталого розвитку сільського господарства розроблені недостатньо й вимагають подальшого удосконалення. Постановка завдання. Метою статті є розробка практичних рекомендацій щодо функціонування системи державного регулювання сталого розвитку сільського господарства в Україні. Виклад основного матеріалу. У статті обґрунтовано, концептуальні уявлення про державне регулювання сталого розвитку сільського господарства в частині ідентифікації складових елементів (суб’єкти регулювання; нормативне, бюджетне, податкове та митне забезпечення; регулятори та інформаційне забезпечення), уточненні їхніх змістовно-функціональних характеристик з урахуванням вимог цифрової трансформації національного господарства. Висновки. Сформовано наукове підґрунтя для окреслення напрямів державного впливу на сільське господарство через комплекс регуляторних дій, орієнтованих на досягнення цілей сталого розвитку.
44
Шестопал, Н. "Реабілітаційне обстеження пацієнтів після вогнепальних поранень кисті і передпліччя". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.133-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Мета. Розробити та охарактеризувати схему реабілітаційного обстеження осіб після вогнепальних поранень кисті і передпліччя. Методи. Теоретичні (аналіз та систематизація спеціалізованої науково-методичної літератури щодо використання реабілітаційного обстеження пацієнтів з травмами верхніх кінцівок); клінічні (аналіз медичних карток, опитування, огляд); інструментальні (на рівні аналізу функцій та структур організму: гоніометрія, мануальне тестування м’язів, антропометричні виміри сегменту кінцівки, модифікована вербальна шкала болю, шкала тривоги Гамільтона та шкала самооцінки депресії; на рівні активності: шкала функціональної незалежності FIM (Functional Independence Measure); на рівні участі: шкала DASH (The Disabilities of the Arm, Shoulder and Hand Score), опитувальник військового). Результати. Запропоновано схему реабілітаційного обстеження, яка включала спостереження, опитування, збір анамнезу, визначення рухових порушень і рівня якості життя та базувалася на доменах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ), спрямованих на покращення показників якості життя, корекцію рухових розладів та повернення пацієнтів до попереднього рівня функціонування. Проведене первинне обстеження дозволило чітко сформулювати реабілітаційний діагноз, визначити категоріальний профіль пацієнтів для подальшого планування і розроблення алгоритму фізичної терапії осіб після вогнепального поранення верхньої кінцівки, спрямованого на поетапне вирішення довго- та короткотривалих цілей реабілітаційного втручання у SMART форматі.
Ключові слова: реабілітаційне обстеження, вогнепальні поранення, фізична терапія, рухові порушення, якість життя.
45
Болгова, Н. В., М. М. Самілик, Ю. В. Назаренко та В. В. Соколенко. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БЕЗЛАКТОЗНОГО ЙОГУРТУ З ДОТРИМАННЯМ ПРИНЦИПІВ СИСТЕМИ НАССР". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 33–46. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена виробництву безлактозного йогурту з дотриманням принципів системи НАССР. Кисломолочні продукти, що створені з використанням молочнокис- лих і біфідобактерій, розглядаються як основа функціонального харчування людини, сприяють профілактиці низки захворювань. Позитивний ефект зумовлений наявністю пробіотиків та пребіотиків. Джерелом молочнокислих бактерій є кисломолочні напої, зокрема, йогурти. Йогурт отримують сквашуванням нормалізованої молочної суміші термофільними стрептококами і болгарською паличкою. Поряд з якістю потрібно вра- ховувати і безпечність продукції, в основі якої лежить впровадження та дотримання принципів системи НАССР. З метою виробництва безлактозних продуктів здебільшого використовують фермент лактазу. Під дією ферменту лактоза розщеплюється на глюкозу та галактозу, надаючи продукту солодкуватого присмаку. З урахуванням цього перед нами стоїть завдання отримати продукт з правильним смаком та функціональ- ною спрямованістю. Особливо це актуально з огляду на різновікові групи споживачів, які страждають непереносимістю лактози. Запропоновано рецептуру безлактозного йогурту з такими харчовими добавки та наповнювачами, як: сухе знежирене молоко, сукралоза, лактулоза, пектин, вітамін D, фермент лактаза. Зважаючи на проаналі- зовану інформацію, можна вважати, що запропоновані рецептурні компоненти для виробництва безлактозного йогурту забезпечують його користь та надають функці- ональних властивостей. Безлактозний йогурт виготовляють за класичною техноло- гією. Таким чином, розробка, виробництво якісної та безпечної продукції – актуальне питання не лише виробника, а й науковця. Метою дослідження є аналіз рецептури та технології безлактозного йогурту, дотримання вимог системи НАССР під час виробництва. В роботі проаналізована та обґрунтована актуальність вибраної теми. У результаті проведеного аналізу аргументовано вибір рецептурних компонентів для виробництва безлактозного йогурту. На основі літературних доказів встановлена функціональність продукту. Задокументовано результат аналізу небезпечних факто- рів та підтверджено вибір КТК.
46
Lipych. L., Khilukha O. та Kushnir M. "ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 85–94. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність даної теми безпосередньо пов'язана з необхідністю підвищення рівня конкурентоспроможності українських підприємств, який у порівнянні з іноземними все ще залишається низьким. Мета статті - проаналізувати сучасні наукові розробки в області систем підтримки прийняття управлінських рішень на основі аналізу їх еволюційного розвитку.
Встановлено, що розвиток ІТ - систем, які підтримують менеджмент, розпочався у 1950-1960-х роках. Найдавніші ІТ - системи називалися трансакційними або системами для обробки даних. Перші системи були простими: використовували лічильні та аналітичні машин. Вони базувалися на масових операціях, які супроводжувалися значними витратами та не високою надійністю. Ці системи використовувалися для розрахунків заробітної плати, управління матеріалами, виставлення рахунків, обліку, контролю за дебіторською та кредиторською заборгованістю, обліку робочого часу та його ефективності, а також обліку витрат виробництва.
Злам 20-го та 21-го століть - це період динамічних змін у розвитку ІТ - систем, що підтримують управління, головним чином завдяки мережевим системам, корпоративним інтрамережам та системам управління знаннями. Обґрунтовано, що системи Business In-Intelligence (BI) є кульмінацією еволюції змін у сфері систем підтримки прийняття рішень та системної експертизи. Вони формують рішення що ґрунтуються на: статистиці та економетрії, операційних дослідженнях та штучному інтелекті.
Генезис ІТ-систем дозволив визначити етапи розвитку інтегрованих систем управління, що розвивалися паралельно вищезгаданим поколінням систем та направлені на підтримку реалізації функцій управління. Спочатку це були системи планування вимог до матеріалів (ang. Material Requirements Planning, MRP I), створені в 1960 -х роках на основі моделі управління складськими запасами. (для виробничих підприємств), потім модель закритого циклу MRP (ang. Closed-Loop MRP) та системи планування виробничих ресурсів (ang. Manufacturing Resources Planning, MRP II). Іншою версією цих систем є системи планування ресурсів підприємства (ang. Enterprise Resources Planning, ERP), створені в 1990-х роках. Змінені функціональні наповнення цих систем призвели до появи таких версій, як ERP II, EERP (Extended ERP), @ERP, EAS (Enterprise Application Suite), eERP, IERP (Intelligent ERP ERP), ERP +, ERP III і характеризуються як нове покоління інтегрованих систем - ERP IV. Доведено, що поява нових версій систем є результатом зміни умов ведення бізнесу та можливостей, створених розвитком ІКТ.
47
Klymova, T. V. "Алгоритм формування портфеля інноваційних проектів підприємства". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 78. http://dx.doi.org/10.15421/191608.
Повний текст джерелаАнотація:
Взаємозв’язок стратегії підприємства і факторів успішного впровадження проектів на підприємстві та в першу чергу сумісності параметрів проектів із внутрішнім середовищем підприємства апріорі необхідні. Процес формування портфеля проектів досить складний, тому доцільно розглянути загальну математичну постановку задачі формування портфеля проектів і визначити основні концепції, у межах яких слід виконувати основне завдання даного дослідження.Метою дослідження є отримання загальнодоступного алгоритму оптимального відбору проектів у портфель підприємства, які будуть задовольняти його загальну стратегію розвитку і не конфліктувати з тим набором ресурсів, який уже існує. У ході виконання поставлених завдань застосовано наукові методи: порівняння, узагальнення, математичного та системного аналізу, математичної подібності й моделювання. Інформаційною основою дослідження стали авторські доробки, що стосуються портфельного аналізу.Проаналізовано стан інструментів і механізмів стратегічного управління на виробництві в умовах конкурентної боротьби і розвитку підприємства. Виявлено, що на сьогоднішній день існує безліч методів відбору проектів, але, з одного боку, всі вони неповні, з іншого – мають досить складний математичний апарат, що робить його не доступним для широкого застосування, тому отримання простого підходу вкрай необхідне.Запропоновано алгоритм аналізу потенційних проектів з метою їх відбору у портфель підприємства і подальшої реалізації. Запропоновано враховувати існуючі ресурси підприємства і його поточні стратегії.Застосування даного алгоритму дозволяє послідовно аналізувати проекти із метою виявити можливості їх реалізації на конкретному підприємстві з урахуванням стану ресурсів підприємства, погоджувати план реалізації портфеля проектів із планами підприємства на різних рівнях планування, відбирати найперспективніші проекти для реалізації відповідно до певної стратегії розвитку.Новизна досліджень полягає в спробі розширити коло параметрів підприємства, які повинні бути включені у вимоги щодо відбору проектів і дозволять максимально точно відобразити початковий стан підприємства. На основі запропонованого алгоритму в подальшому заплановано розробити математичну модель формування портфеля, у якій будуть виділені основні параметри, необхідні для проведення комплексного аналізу та оцінки портфеля підприємства. Запропоновано параметри стратегії підприємства, які дозволяють системно оцінити можливість реалізації його портфеля. Із застосуванням даних показників оцінено реалізацію портфеля проектів на рівні планування діяльності функціональних підрозділів.
48
ОСТАШЕВСЬКИЙ, Сергій, та Максим П’ЯТКОВ. "ПИТОМИЙ ПОКАЗНИК РУХЛИВОСТІ АВТОБРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 302–13. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.575.
Повний текст джерелаАнотація:
При проведенні розрахунків маршу одним з найважливіших завдань є прогнозування та оцінка рухливості автобронетанкової техніки, яка при оперативно – тактичних розрахунках, визначається середньою швидкістю. На жаль, сьогодні, вплив місцевості, її мінливість зміна тактико-технічних характеристик (надалі – ТТХ) ,в залежності від ряду факторів, при розрахунках не враховуються.
Метою статті є розробити комплексний питомий показник рухливості для отримання встановленої залежності між середньою швидкістю та питомою потужністю машин з урахуванням дорожнього спектра опорів при оцінці рухливості автобронетанкової техніки при здійсненні маршу підрозділами в умовах ускладнення обстановки.
Тому нами проведено аналіз попередніх досліджень методів та методик визначення рухливості автобронетанкової техніки (надалі – АБТТ) за результатами аналізу основних критеріїв рухливості та факторів впливу на зразок АБТТ запропонований комплексний показник – питомий показник рухливості АБТТ (включаючий як експлуатаційні так і конструкційні (технічні) показники конкретного зразка АБТТ). Узагальнення експлуатаційні та конструкційні (технічні) показники конкретного зразка в межах одного питомого показника дозволить швидко визначити реальні середні швидкості на марші, раціональні відношення між , , для найбільш типових або ймовірних умов руху АБТТ; за допомогою цих підрахунків для вибраного зразка АБТТ точно та швидко може бути визначена середня можлива швидкість машини в різних умовах руху. Також даний метод визначення середньої швидкості через питомий показник рухливості дозволяє правильно поставити вимогу про важливіший параметр машини – питому потужність,а знання середніх швидкостей руху дозволить більш правильно підійти до питання планування маршу.
За результатом проведеного дослідження доцільним вважається побудова залежності між витратами палива та умовами дорожнього руху оскільки між ними існує функціональний зв'язок. Ця залежність дозволить визначити раціональну кількість палива, як обов’язкова складова рухливості, забезпечуючи заданий запас ходу по паливу в найбільш ймовірних умовах руху автобронетанкової техніки при здійсненні маршу підрозділами в умовах ускладнення обстановки.
49
Репіло, Юрій, та Олег Головченко. "МОДЕЛЬ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПІД ЧАС ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ У ХОДІ ВЕДЕННЯ НАСТУПАЛЬНИХ ДІЙ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 153–62. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-153-162.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати аналізу здобутих уроків ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в збройному конфлікті на Сході України свідчать, що на цей час актуальними є питання підвищення ефективності ведення ними бойових дій та забезпечення їх живучості. На підставі аналізу способів забезпечення живучості артилерійських підрозділів визначено, що головними у ході ведення бойових дій артилерії були постійне маневрування при призначенні районів очікування (заряджання). Також відомо, що зміст ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в наступі становить безперервна вогнева підтримка загальновійськових формувань.
Таким чином, в теорії та практиці ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в наступі виникла суперечність між потребою збільшення часу перебування їх на вогневих позиціях залежно від певного обсягу вогневих завдань для безперервної вогневої підтримки військових формувань з одного боку та вимогою зменшення такого часу для здійснення необхідного маневру з метою забезпечення живучості артилерійських підрозділів з іншого.
Метою статті є розробка моделі ведення бойових дій артилерійськими підрозділам під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій з урахуванням їх постійного маневрування для забезпечення живучості та перебування в районі очікування (заряджання).
В статті викладено опис моделі ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки в наступальних діях. модель є аналітико-стохастичною та описує імовірнісні характеристики ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій з використанням теорії випадкових процесів зі скінченою множиною послідовних перманентних змін їх функціональних станів під впливом чинників зовнішнього середовища та чинників управління в умовах можливого вогневого впливу противника при наявності таких елементів бойового порядку, як райони очікування (заряджання). запропонована модель ведення бойових дій може бути використана для пошуку причинно-наслідкових зв’язків між складовими подібних процесів та обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях
50
Kalnysh, V. V., A. V. Shvets та S. M. Pashkovsky. "Характеристика діяльності зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів та їх професійно важливі якості : теоретико-практичні аспекти". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 1 (19 квітня 2021): 38–51. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-038.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Наявна інформація щодо професійних вимог до операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) та їх психофізіологічних якостей, що дозволяють виконувати керування цими комплексами в звичайних та екстремальних ситуаціях, є обмеженою, розрізненою та несистематизованою. Всі ці причини стимулюють детальну розробку та уточнення переліку професійно важливих якостей та психофізіологічних критеріїв професійної придатності операторів БпАК потрібних для успішного виконання своєї діяльності.
Метою даної роботи є пошук в сучасній літературі переліку професійно важливих якостей операторів БпАК та адекватних методів проведення професійного психофізіологічного відбору.
Матеріали та методи. З використанням методів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо переліку професійно важливих якостей операторів БпАК та адекватних методів проведення професійного психофізіологічного відбору. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 1982 по 2020 роки, які стосувались характеристик професійної діяльності операторів безпілотних літальних апаратів, безпілотних авіаційних комплексів (систем), дронів. Вивчали характеристики діяльності зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів та їх професійно важливі якості. На основі наявних даних було узагальнено класифікацію внутрішніх та зовнішніх шкідливих чинників в професійній діяльності особового складу пілотів БпАК та характеристики їх професійно важливих якостей, що були зазначені у доступних публікаціях.
Результати. Проведено попередній аналіз літературних даних щодо визначення професійної придатності операторів БпАК. Запропоновано узагальнений перелік психологічних та психофізіологічних показників, що можуть застосовуватися для визначення ступеня професійної придатності операторів. Цей перелік може використовуватися для визначення критеріїв професійної придатності. Світовий досвід показує, що складна та відповідальна робота оператора БпАК потребує не тільки первинного відбору до цієї роботи, але й постійного моніторингу психофізіологічних характеристик оператора для збереження його здоров’я, забезпечення високої працездатності та надійності при виконанні бойових завдань, підвищення професійного довголіття.
Висновки. Проведено аналіз професійної діяльності операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) та визначено основні функціональні обов’язки та стрес-навантаження цих осіб. Запропоновано класифікацію внутрішніх та зовнішніх шкідливих чинників в професійній діяльності особового складу пілотів БпАК. Виявлено та запропоновано перелік психологічних та психофізіологічних професійно важливих якостей пілотів БпАК, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності, та є необхідними для проведення професійного відбору персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами і моніторингу їх психофізіологічних якостей, а також якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності. Визначено комплекс методичних засобів, використання яких сприятиме проведенню професійного психофізіологічного відбору операторів БпАК.