Статті в журналах: "Фундаментальна база"

1

КОЛЬЦОВА, О. С. "КОНЦЕПЦІЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ БАЗИ ДАНИХ «ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЕМОЦІЇ ЛЮДИНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 118–24. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті опрацьовано концепцію лінгвістичної бази даних «Фундаментальні емоції людини в англійській фразеології» з опертям на вивчення емоційної картини світу. Успішна реалізація мети потребує виконання таких завдань: 1) схарактеризувати кваліфікаційні ознаки бази даних та окреслити її переваги порівняно з іншими файловими системами; 2) ознайомитись із досвідом створення фактографічних лінгвістичних баз даних у вітчизняній і закордонній фразеології; 3) визначити теоретико-прикладні засади укладання ЛБД «Фундаментальні емоції людини в англійській фразеології». Об’єктом дослідження постає база даних як упорядкована сукупність даних, призначених для зберігання, накопичення та обробки інформації за допомогою комп’ютерних технологій. Предметом розвідки є лінгвістична база даних «Фундаментальні емоції людини в англійській фразеології». При розробці лінгвістичної бази даних використано метод концептуального проєктування, метод суцільної вибірки, метод семантичних полів, методологічний прийом співвіднесення компонентів фразеологічної одиниці (ФО) зі знаками різних семіотичних галузей культури. Схарактеризовано кваліфікаційні ознаки бази даних та окреслено її переваги порівняно з іншими файловими системами. Окреслено досвід створення фактографічних лінгвістичних баз даних у вітчизняній і закордонній фразеології. Визначено теоретико-прикладні засади укладання зазначеної лінгвістичної бази даних. Стратегія створення лінгвістичної бази даних спрямована на багаторазове різноаспектне використання. Формат представлення фразеографічних даних у вигляді лінгвістичної бази даних дозволяє реалізувати новий підхід до вивчення емоційної картини світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Ткаченко, Н., М. Хуторна, Р. Топазли, С. А. I. А. Еісай та І. Трофименко. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ КАПІТАЛОУТВОРЮЮЧОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 88–99. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251403.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Присвячена обґрунтуванню методологічних аспектів стратегічного планування капіталоутворювальної бази підприємств відповідно до об’єктивних особливостей економіки знань. Стосовно базового поняття наукової статті — «капітал» — запропоновано його тлумачити за фінансовим підходом, водночас у рамках управління підприємницькою діяльністю та забезпечення розвитку суб’єктів господарювання розглядати особливості формування капіталоутворювальної бази, зокрема, ураховуючи положення теорій інтелектуального (людського) та інформаційного капіталів. При цьому капіталоутворювальну базу підприємства пропонуємо розуміти як сукупність активів (фінансових, матеріальних і нематеріальних), які перебувають у його власності та/або розпорядженні, використання яких формує потенціал суб’єкта господарювання до розвитку в часі. При цьому формування капіталоутворювальної бази підприємства в умовах становлення економіки знань повинно базуватися на принципах комплексності, системності, стратегічності та інноваційності. До головних пріоритетів формування капіталоутворювальної бази підприємств віднесено: 1) забезпечення стабільного функціонування в часі шляхом створення достатнього запасу міцності; 2) акумулювання потенціалу до стійкого розвитку; 3) формування здатності підприємства до інноваційної трансформації. Стратегічне планування капіталоутворювальної бази підприємств запропоновано здійснювати на основі форсайт-підходу, щодо якого здійснено критичний аналіз його переваг і недоліків у контексті вирішення поставленого наукового завдання, а також розкрито змістове розмежування понять «прогнозування», «форсайт», «передбачення». Доведено, що ефективність форсайт-підходу стратегічного планування капіталоутворювальної бази окремого підприємства забезпечується логічним поєднанням п’яти факторів: 1) чіткістю формулювання цільових орієнтирів форсайту і варіантизацією їх здійснення; 2) обґрунтованістю і глибинністю розуміння підстав для ухвалення рішень усіма учасниками форсайту; 3) відображеністю цільових пріоритетів у конкретних дослідницьких, інвестиційних та інших проєктах; 4) самостійністю ідентифікування учасниками форсайту своїх позицій, окрім порядку взаємодії учасників (визначається організаторами форсайту); 5) можливою зміною позицій учасників залежно від початково прийнятих детермінант. Також реалізаційна здатність стратегічного планування на підприємстві безпосередньо залежить від наявності та якості розроблення стратегії розвитку відповідної галузі на рівні профільних державних інституцій. Методологічні особливості стратегічного планування капіталоутворювальної бази розглянуто на прикладі підприємств будівельної індустрії та як його фундаментальна основа сформовано контурні детермінанти драйверів інноваційної трансформації будівельної індустрії за такими змістовими напрямами: технологічні, екологічні, кадрові, економічні, управлінські. Своєю чергою, для стратегічного планування капіталоутворювальної бази підприємств будівельної індустрії виокремлено технологічний, соціальний, кадровий, фінансовий та управлінський компоненти, за кожним з яких сформульовано операційні заходи. Ключові слова: капітал, капіталоутворювальна база, підприємство, стратегічне планування, форсайт-підхід, сталий розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 25.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Пліско, Є. Ю. "ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ПРАВОПОРУШНИКІВ В УКРАЇНІ (1917-2015 рр.)". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 144–59. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-144-159.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті ґрунтовно розглянуто особливу галузь знань історичної науки – «історіографія» та «джерелознавство». Було проаналізовано ряд термінів: «історіографія», «джерелознавство», «джерельна база», «класифікація джерел». На методологічному рівні з’ясовано їх сутність та взаємозв’язок. Встановлено, що джерельна база історико-педагогічного дослідження розглядається в контексті історіографії педагогічної науки, тим самим відображається поетапність еволюції досліджуваного педагогічного явища. Визначено схожі характеристики між методологією наукових досліджень (дисертацій, монографій, наукових статей), історіографії та джерельної бази за специфікою їхньої міждисциплінарності. Встановлено, що більшість сучасних науковців (О. Адаменко, Л. Березівська, М. Богуславський, Л. Ваховський, Є. Коваленко, Е. Панасенко, Н. Сейко, О. Сухомлинська та ін.) при опрацюванні джерельної бази своїх досліджень з історії педагогіки використовують методи аналізу й синтезу літературних джерел. За допомогою чого відбувається створення певної джерельної цілісності, а наукове джерело вводиться в обіг після його комплексного вивчення. За вимогами методології дослідження історико-педагогічних явищ, використовуються й інші прийоми та комплекси методологічних підходів і фундаментальних принципів, серед яких найбільшу поширеність отримали: системний, історичний, культурологічний, аксіологічний, феноменологічний, біографічний, герменевтичний, міждисциплінарний. Окрему увагу приділено питанню класифікації історико-педагогічних джерел. Наведені прийоми побудови джерельної бази дослідження сучасними науковцями, які займаються аналізом та вивченням педагогічного досвіду минулого (Н. Стеценко, Л. Голубнича, І. Липський та ін.). Науково обґрунтовано поділ джерельної бази на групи за формалізованими ознаками (форма, структура, джерела, спосіб зберігання інформації). Запропоновано один із варіантів класифікації наукових джерел, який має ідею комплексного розгляду архівних матеріалів, підручників, монографій, дисертацій та іншої наукової літератури. Ключові слова: історіографія, джерельна база, джерелознавство, класифікація джерел, історико-педагогічне дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Гайрбекова, Р. С., Х. М. Дикаева та М. Х. Темиралиева. "ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ". ФГУ Science. Научный журнал, № 2/22 (22 червня 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.36684/37-2021-22-14-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Фундаментальные основы власти в лю-бом государстве заключаются в эффективности деятельности его государственной службы. В данной работе авторами исследованы теоретические и исторические аспекты регулирования государственной службы. Рассмотрена законодательная база, регулирующая данный институт. Выделены основные признаки, характеризующие государственного служащего, а также критерии его правосубъектности. Авторами сделан акцент на юридической ответственности как основе правового и социального статуса государственного гражданского служащего, при этом вы-делены основания юридической ответственности. В работе выявлены проблемы правового регулирования государственной службы и внесены предложения по усилению законодательной базы в данной сфере.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Галущак, Мар’ян Олексійович. "Вища освіта в Україні та шляхи її вдосконалення: фундаментальна підготовка в технічному університеті". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (28 березня 2014): 86–91. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.408.

Повний текст джерела

Анотація:

Реформа системи вищої освіти завдяки цілеспрямованій праці Міністерства освіти і науки та вузів дала позитивні результати, але ще не вирішила головного завдання – підвищення якості підготовки спеціалістів, які потрібні державі і суспільству для творчої професійної діяльності в період науково-технічного прогресу людства і ринкових відносин.Головною причиною цього, на мій погляд, є те, що розвиток системи освіти тісно пов’язаний з економічними проблемами держави та національними особливостями суспільства, а ми намагаємось розв’язати освітянські проблеми за іноземним зразком, забуваючи що, наприклад, в Америці, звідки взято найбільше запозичень, цивілізована ринкова економіка, в якій визначальними є закони та справа. В них життєвий успіх спеціаліста визначається рівнем його підготовки у вузі, а недоукам не дають роботи на власних фірмах навіть батьки. У нас життєвий успіх спеціаліста у великій мірі залежить від зв’язків, причому ця “хвороба” так укоренилася, що сприймається за нормальні речі. Дане явище потрібно якнайшвидше ліквідувати, бо воно сильно гальмує прогресивний розвиток.В порівнянні з економікою передових капіталістичних держав, економіка України має інші проблеми. Там її основою є новітні технології з використанням сучасної техніки і головним для них є знайти ринки збуту для конкурентноспроможної продукції. В нас же головною проблемою є необхідність технічного переозброєння більшості галузей промисловості і сільського господарства, тому що на одиницю продукції (в більшості низької якості) відносно світових показників набагато вищі витрати енергоносіїв та сировини.Зрозуміло, що ці проблеми можуть успішно вирішувати спеціалісти високої кваліфікації, які підготовлені до творчої професійної діяльності по створенню ефективних технологій та машин для їх реалізації. Рівень кваліфікації спеціаліста будь-якого профілю, а особливо це стосується підготовки сучасних інженерів, залежить від рівня його базової фундаментальної підготовки, яка є наріжним каменем технічної освіти. За всіх часів дана теза була постулатом і ніким не спростовувалась. Тим більш вражаючим є той факт, що роль фундаментальних дисциплін в навчальному процесі постійно знижується. Щоб переконатися в цьому, достатньо порівняти обсяги годин, що відводяться на їх викладання в недалекому минулому з нинішніми. Але ж ми хочемо, щоб наші випускники мали рівень кваліфікації не нижчий за рівень спеціалістів, що випускають кращі закордонні вузи!Проведений порівняльний аналіз навчального навантаження з математики, фізики і хімії для різних напрямків підготовки у нас і в деяких закордонних вузах також засвідчує, що питома вага майже з усіх фундаментальних дисциплін в них приблизно в два рази більша, ніж у нас. Деякі відхилення маємо в Краківській гірничій академії, але в Польщі зовсім інша система середньої освіти. В них дванадцятирічна середня освіта, причому в технічних ліцеях чи гімназіях, наприклад, учні вже вивчили матаналіз, який в нас студенти вивчають протягом першого курсу. Крім цього, в них має місце тісний зв’язок фундаментальних дисциплін з майбутньою професією. В австрійських і німецьких вузах, наприклад, назва дисциплін звучить так: математика для машинобудівників, чи електриків, чи економістів. Точно так само і фізика та хімія читаються відповідно до обраної спеціальності. Тут, на мою думку, йдеться про питання державної ваги і його треба вирішувати на відповідному рівні. Не принижуючи значення інших наук, необхідно все ж наголосити, що саме фундаментальні дисципліни формують основи наукового світогляду кожної людини, саме фізика, хімія і математика складають основу науково-технічного прогресу людства.Також треба визнати, що у справу погіршення фундаментальної освіти значний “внесок” робить і середня школа, в якій рівень знань учнів, наприклад, з фізики і хімії, вже опускається до критичної межі. Одним із каталізаторів такого становища стала відміна вступного іспиту з фізики на переважну більшість факультетів багатьох технічних університетів. Цей сигнал чітко зрозуміли вчителі, учні і їхні батьки. В результаті вузівські викладачі, а пізніше і викладачі інших технічних дисциплін, в розпачі від низького рівня знань фундаментальних дисциплін своїх студентів. Вони за перші семестри намагаються ліквідувати прогалини шкільної освіти, але це, як правило, не вдається. Пізніше такі студенти отримують дипломи інженерів, деякі вступають до аспірантури та стають викладачами, тобто колесо виродження все більше розкручується. Те, що в даний час відбувається із шкільними і вузівськими програмами фундаментальних дисциплін, є копіюванням нашою освітою чужих методик і ідей. Але саме наші спеціалісти, які навчались математики, фізики і хімії за традиційними програмами, є бажаними в різних зарубіжних наукових центрах, які працюють в галузі фізики плазми, твердого тіла, квантової електроніки, тощо. Тому не варто відкидати те позитивне, що напрацьовано десятиріччями і яке давало нам Нобелівських лауреатів та здобутки світового рівня у різних областях знань, технологій і техніки.Треба відзначити, що одне із найгостріших питань, які обговорювались на загальних зборах Відділення фізики і астрономії НАН України – низький рівень освіти з фізики у школах і вузах країни. До Президента України і уряду відповідне звернення підписали сорок дійсних членів та членів-кореспондентів НАН України. Як же покращити фундаментальну підготовку фахівців? Відомо, що тепер вузи мають значні автономні права і варто ними скористатися, не чекаючи рішень “згори”. В нашому національному університеті нафти і газу завдяки правильному розумінню ситуації з боку ректора, відомого у світі вченого в області механіки машин, академіка Української нафтогазової академії, професора Крижанівського Є.І., зроблені відповідні кроки щодо виправлення ситуації та покращення викладання фундаментальних дисциплін, без яких не може бути повноцінного інженера, який би успішно конкурував на міжнародному ринку праці. Два роки тому Вченою Радою університету було створено інститут фундаментальної підготовки, який згідно Положення є навчально-методичним, навчально-організаційним і науково-дослідним підрозділом університету на правах факультету для практичного втілення концепції вищої багатоступеневої інженерно-технічної освіти на базі глибоких фундаментальних знань з вищої математики, фізики і хімії. До складу інституту входять три кафедри фундаментальних наук, на черзі створення іще двох кафедр. Сьогодні можна констатувати, що створення такого інституту було необхідним і корисним, так як кафедри фізики, вищої математики і хімії вирішують спільні питання та об’єднані однією метою – покращити базову фундаментальну підготовку фахівців. Викладачі мають можливість обмінюватись досвідом своєї роботи, бо знаходяться на одному рівні, тоді як раніше були в певній мірі на другорядних ролях, оскільки кафедри відносились до різних факультетів, які більше розв’язують задачі спеціальної підготовки.Дуже важливим моментом у діяльності інституту була участь в організації і проведенні VIII науково-методичної конференції, на якій обговорювались питання фундаментальної підготовки фахівців і на яку були запрошені викладачі з інших вузів та вчителі шкіл і коледжів. При підготовці до конференції виконано значний об’єм роботи по вивченню і порівнянню навчальних планів різних спеціальностей у нашому університеті та багатьох європейських технічних вузах. Цей аналіз було покладено в основу рекомендацій, які затвердила наша Вчена Рада і які стали програмою діяльності інституту. Так, враховуючи неможливість перегляду навчальних планів спеціальностей в сторону збільшення аудиторних годин на вивчення фізики, математики, хімії, інформатики і програмування ми змістили акцент при їх викладанні в сторону профілізації навчального процесу в залежності від потреб профілюючої кафедри, тобто змінили зміст робочих програм дисциплін. Також на кафедрах інституту запроваджено керовану і контрольовану самостійну роботу, тобто йде мова про індивідуалізацію навчального процесу, оскільки світ на початку ХХ1 століття надзвичайно швидко змінюється, – вперше в історії розвитку людства покоління теоретичних ідей і машин змінюються в часі швидше, ніж покоління людей, а тому потрібно навчити студентів, майбутніх фахівців, самостійно знаходити необхідні знання в морі інформації що нас оточує для досягнення певного освітнього рівня. Для реалізації даного напрямку роботи потрібно змінити роль викладача: замість передавача певної суми знань студенту, він повинен стати координатором навчального процесу, консультантом, керівником навчання. Зауважу, що зміна функцій викладача – це довготривалий процес по підвищенню фахового рівня професорсько-викладацького складу.Проведений аналіз показав, що в нас є недостатнє забезпечення студентів навчально-методичною літературою. Тому в інституті сформовано єдиний план підготовки і випуску підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій, електронних посібників тощо, а також створені творчі колективи, які повинні якнайшвидше забезпечити всіх студентів необхідними дидактичними матеріалами українською мовою.Дуже важливим напрямком діяльності інституту є налагодження співпраці і зв’язків наших кафедр із спорідненими кафедрами технічних вузів України. До речі, це один із шляхів більш швидкого забезпечення методичною літературою студентів внаслідок обміну, а також підвищення кваліфікації викладачів.Розв’язанню проблеми покращення фундаментальної підготовки майбутніх фахівців сприяє використання нових інформаційних та телекомунікаційних технологій проведення навчального процесу з використанням відповідних технічних засобів (аудіо- і відеоапаратури, комп’ютерів, телебачення, мережі Інтернет та ін.). Для цього потрібно використовувати як мізерні бюджетні кошти, так і залучати кошти різних фондів під проекти навчально-методичного характеру. Адже саме отримання грантів у великій мірі допомагає зміцнювати матеріально-технічну базу кафедр.Також хочу зачепити іще одне болюче питання вищої школи. З метою виживання зараз у вузах ми маємо поряд із студентами, які навчаються за рахунок бюджетних коштів, так званих контрактників. Це добре, але борючись за гроші ми намагаємось зберегти більшість студентів, що веде до зниження якості навчання. У даній ситуації кафедри фундаментальної підготовки в найгіршому становищі, тому що перед ними постає завдання виправлення браку середньої школи і відбору студентів для їх подальшого навчання. В нашому університеті знайдено вихід з даної ситуації: в навчальний процес впроваджено модульну технологію в поєднанні з визначенням рейтингу студентів. Було проведено п’ять науково-методичних конференцій, результати роботи яких дозволили розробити і вдосконалити “Положення про систему поточного, підсумкового контролю і оцінювання знань та визначення рейтингу студентів”. Треба відзначити, що через консерватизм характеру людини, все нове важко приживається. Але завдяки саме волі ректора Крижанівського Є.І. дана система організації і проведення навчального процесу працює, стимулюючи систематичну і самостійну роботу студентів протягом всього семестру. Вона підвищує об’єктивність оцінки знань, активізує навчальну діяльність та розвиває творчі здібності студентів, а результати екзаменаційних сесій та висновки більшості викладачів стверджують, що впровадження даної технології навчання є виправдане і сприяє підвищенню фахового рівня спеціалістів.Аналізуючи етапи і тенденції розвитку фундаментальної підготовки в технічному вузі приходимо до висновку, що зараз, коли створені нові форми і методи управління навчальним процесом, потрібен перехід до нових принципів формування змісту. Тому, створюючи нові інтенсивні технології навчання, треба зберегти глибокі традиції нашої фундаментальної підготовки та поєднати їх із здоровим прагматизмом заходу, тобто додати їй прикладну спрямованість. Це потребує координації зусиль викладачів різних предметів, великих затрат часу, тому що ці технології повинні базуватись на ідеї синтезу усіх дисциплін та принципу фундаментальності освіти, які об’єднують закономірності процесу пізнання і повинні враховувати ментальність нашого народу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Lutschekina, E. V. "Material capacity of the fundamental science institutions: analysis of the research infrastructure condition and programs of the material and technical resources support of the basic researches sector." NAUCHNOE PRIBOROSTROENIE 28, no. 4 (November 16, 2018): 110–18. http://dx.doi.org/10.18358/np-28-4-i110118.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Vernyaeva, R. A. "Using of the Linguistic-Geographical Information System “Dialect” in the Educational Process (Using for Example of Subject “Technologies of Processing of the Text and Sounding Speech”)." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 1 (April 2, 2018): 104. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-1-104-108.

Повний текст джерела

Анотація:

Дано описание мультимедийной части корпуса русских говоров Удмуртии и использование его возможностей в учебном процессе. Корпус создан на платформе лингвогеографической информационной системы «Диалект», позволяющей хранить диалектный материал в различных формах (паспортизованные лексические данные, собранные по программе Лексического атласа русских народных говоров (ЛАРНГ), транскрибированные записи речи диалектоносителей, аудио- и видеозаписи разговоров с информантами), просматривать (прослушивать) записи, отмечать в текстах диалектные слова, представлять диалектную лексику на масштабируемой лингвистической карте и в виде статей электронного словаря. Представлено, что в рамках лекционных и практических занятий курса «Технологии обработки текста и звучащей речи», разработанного для студентов направления 45.03.03 «Фундаментальная и прикладная лингвистика», учащиеся получают и закрепляют знания об основных технологиях автоматической обработки письменных и устных текстов в базе данных информационной системы «Диалект». Описаны процессы обработки и подготовки к загрузке диалектного материала; объем базы данных используемой информационной системы; интерфейс ЛГИС «Диалект». Планируется, что в дальнейшем полученные знания и практический опыт работы по автоматической обработке звучащей речи может послужить учащимся базой для написания курсовых и выпускных квалификационных работ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Совенко, Сергій. "Дослідження техніки спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, на етапах багаторічної підготовки: ретроспективний аналіз та сучасні підходи". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 37–46. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.37-46.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Спортивна ходьба – вид легкої атлетики, якому притаманна тенденція до значної інтенсифікації тренувальної та змагальної діяльності. Тому розробка ефективної методології технічної підготовки легкоатлетів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, повинна здійснюватися на основі сучасних знань техніки атлетів на етапах багаторічного удосконалення. Мета. Проаналізувати дані науково-методичної літератури, що стосуються техніки спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, на етапах багаторічної підготовки та визначити основні напрями її удосконалення. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, аналіз статистичних матеріалів виступів спортсменів на змаганнях. Результати. Сучасні дослідження техніки спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, здійснюється у двох основних напрямах: на змаганнях та в лабораторних умовах. Перші спрямовані переважно на вивчення кінематичних, другі – динамічних характеристик техніки атлетів. Ці дослідження практично не пов’язані з педагогічною складовою (засобами і методами) формування та удосконалення технічної майстерності спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі. Сьогодні практично відсутні дані про техніку спортсменок, які спеціалізуються на дистанції 50 км, а також 35 км у чоловіків та жінок. Мало вивченими залишаються питання техніки спортсменів на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки. Також відсутні фундаментальні узагальнюючі роботи, присвячені удосконаленню технічної підготовки у процесі багаторічного удосконалення легкоатлетів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі. Проаналізовані дослідження, безумовно, створюють фундаментальну базу для удосконалення технічної підготовки у спортивній ходьбі у процесі всієї багаторічної підготовки. Однак вони потребують розширення, систематизації, узагальнення та інтерпретації з позиції насамперед педагогічної складової побудови багаторічного тренувального процесу. Ключові слова: спортивна ходьба, техніка, технічна підготовка, багаторічна підготовка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Эминова, Эльнара Мигажидиновна, Диана Гасанхановна Валиева, Аида Джигановна Гасанова, Аида Джигановна Гасанова та Джаният Гаджимурадовна Имашова. "ПРИОРИТЕТНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦИАЛА НА ПРЕДПРИЯТИЯХ АПК НА ОСНОВЕ ИННОВАЦИОННЫХ ПОДХОДОВ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 11 (22 березня 2019): 58. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-11-58-64.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель работы заключается в исследовании теоретических и практических вопросов по повышения эффективности использования ресурсного потенциала на предприятиях АПК. Метод и методология проведения работы. В основе исследования общенаучная методология, которая предусматривает применение системного подхода к решению проблем. В основе данной статьи фундаментальные труды отечественных и зарубежных ученых по проблемам управления ресурсного потенциала агропромышленного комплекса. Результаты. Изменения в отношении менеджмента к актуальной необходимости создания четкой нормативной базы, на основе которой формируется и используется гибкая и оптимальная система управления ресурсным потенциалом предприятий АПК, возможно создание этой системы. Обстоятельством, усложняющим данный процесс, является отсутствие комплекса отраслевых норм и нормативов, в соответствии с которыми определяется потребность в ресурсах на этапе внедрения инновационных технологий, в связи с чем нормативная база формируется для каждого агропромышленного предприятия индивидуально, при этом учитываются конкретные внутренние и внешние условия, в которых функционирует предприятие. Область применения результатов: полученные теоретические и научно-методические результаты могут быть применены органами управления АПК в процессе создания оптимального отраслевого ресурсного потенциала субъектов хозяйствования. Выводы. Система управления РП в постоянном режиме регулирует процесс, который связан с его формированием в полном соответствии с пропорциями, определенными нормативами и уровнем расходования, которые дают возможность управляющему субъекту достигать намеченных целей, чему способствует создание компенсационных механизмов, реагирующих на конкретные условия хозяйствования, которые определяются методом прогнозирования даже в условиях нестабильности внешней среды и полной её неопределенности.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Иванов, М. П., А. А. Родионов та В. Е. Стефанов. "ВОЗМОЖНОСТИ СВЕРХШИРОКОПОЛОСНЫХ СИСТЕМ НАБЛЮДЕНИЯ НА ПРИМЕРЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ПРИРОДНОГО СОНАРА ЗУБАТЫХ КИТОВ, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 4 (2020): 100–120. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667320040097.

Повний текст джерела

Анотація:

Сверхширокополосные системы наблюдения еще не созданы. Однако теоретические преимущества гидроакустических систем адаптироваться к изменяющимся гидрофизическим условиям хорошо заметны при исследовании сонара морских млекопитающих. Для исследования подвижного широкополосного сонара необходимы точные биофизические эксперименты. Это делает возможным изучение подвижного широкополосного сонара, используя соответствующее техническое оснащение и методики, ограничивающие подвижность животного вовремя эхолокации. В работе приводится ряд методических решений проведения эксперимента на дельфинах, с помощью которых можно исследовать защищённость от помех и скрытность природного сонара, и впоследствии провести сравнительные испытания с техническими аналогами. На основе представленных методик будут получены сравнительные оценки сигналов эхолокации, принадлежащих различным видам морских млекопитающих. Будет сформирована база данных биологических сигналов поиска, сопровождения и распознавания подводных объектов в сложных условиях естественных и искусственных акустических помех.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Варфоломеев, С. Д., та А. В. Луковенков. "НЕУСТОЙЧИВОСТЬ НУЛЕВОГО СТАЦИОНАРНОГО СОСТОЯНИЯ?- ФУНДАМЕНТАЛЬНАЯ ПРОБЛЕМА ИНГИБИРОВАНИЯ ЗЛОКАЧЕСТВЕННОГО КЛЕТОЧНОГО РОСТА, "Журнал физической химии"". Журнал физической химии, № 7 (2018): 1176–82. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453718070221.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе на базе математического моделирования процесса подавления злокачественного роста методами классической химиотерапии и терапии с применением биологических агентов изучается влияние кинетических параметров модели на конечный результат лечения. Показано, что окончательное ингибирование роста, т.е. формирование устойчивого стационарного состояния с нулевой численностью раковых клеток, не может быть получено методами одной классической химиотерапии.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Halkin , V. L. "Науково-теоретичне визначення поняття пенсії як соціально-правового явища". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (29 грудня 2021): 30–39. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.06.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективне регулювання пенсійних відносин відіграє важливу роль у становленні України як конституційної, правової держави, яка проголошує, що людина є основною соціальною цінністю та гарантує соціальне забезпечення на рівні не нижчому за прожитковий мінімум у визначених законом випадках. Аналіз наукових позицій щодо визначення поняття пенсії надає змогу зрозуміти, що більшість наукових доробків у цій сфері будується на пострадянських працях, які, своєю чергою, ґрунтувалися на нормативній базі СРСР. Метою статті є дослідження поняття пенсії з правової точки зору та формування його визначення з урахуванням особливостей чинної нормативно-правової бази. Для її досягнення сформульовано такі завдання: здійснити аналіз науково-теоретичних визначень понять «пенсія», запропонованих правниками радянського періоду та сучасними науковцями; виявити проблематику дефініції цього поняття та запропонувати власне його визначення. Наукова новизна полягає в дослідженні науково-теоретичного визначення поняття пенсії як соціально-правового явища, вдосконаленні існуючого науково-теоретичного визначення поняття пенсії. Висновки. Право пенсійного забезпечення є фундаментальним конституційним правом. Не дивлячись на це, у сучасній правовій науці до цього часу не сформовано єдиного визначення цього соціально-правового явища. Левова частка існуючих дефініцій вироблена на базі радянського законодавства та не повною мірою відповідає сучасній суті пенсії. Водночас більшість правників погоджується, що пенсією є певний вид соціальної грошової виплати. Однак таке тлумачення є завузьким, а тому вважаємо, що доречно визначити пенсію як державний соціально-правовий інструмент, який гарантує регулярну соціальну підтримку у формі щомісячної грошової виплати за рахунок спеціальних фондів та/або коштів державного бюджету, яка призначається на певний строк або довічно та у розмірі, що не може бути меншим за прожитковий мінімум, періодично перераховується та припиняється виключно у випадках, передбачених законом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гегель, Людмила Арнольдовна. "Трактовка социокультурных оснований субъектности молодежи". Горизонты гуманитарного знания, № 1 (5 червня 2020): 21. http://dx.doi.org/10.17805/ggz.2020.1.2.

Повний текст джерела

Анотація:

<p>В статье рассматривается трактовка социокультурных оснований субъектности молодежи, представленная в рамках социологии культуры Институтом фундаментальных и прикладных исследований Московского гуманитарного университета. Освоение социокультурной субъектности в этой трактовке выступает как основное приобретаемое свойство молодежи. Обоснование ведется на базе применения тезаурусного подхода, выступающего субъектно-ориентированной методологией такого исследования в ракурсе социологии.</p>

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Лепеха, Лариса Николаевна. "ЛЕГОЧНЫЙ СУРФАКТАНТ С ПОЗИЦИИ МОРФОЛОГА: ОТ НАУКИ К ПРАКТИКЕ, "Вестник Центрального научно-исследовательского института туберкулеза"". Вестник ЦНИИТ, № 1 (2018): 7–18. http://dx.doi.org/10.7868/s2587667818010028.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлен обзор научных исследований члена-корреспондента АМН РФ, доктора медицинских наук, профессора, заслуженного деятеля науки РФ В.В. Ерохина и его учеников, разработавших фундаментальную базу для оценки состояния сурфактантной системы в эксперименте и клинике туберкулеза легких, возможности использования препаратов экзогенного сурфактанта, в частности, Сурфактанта-БЛ (ООО «Биосурф», С-Пб.), в качестве средства патогенетической терапии во фтизиатрической практике.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Шматко, Олександр Віталійович, та Ірина Олександрівна Яковлева. "Дистанційне навчання у вищій школі. Сервер інформаційних технологій кафедри фундаментальних дисциплін АПБУ". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (19 квітня 2014): 255–58. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.444.

Повний текст джерела

Анотація:

1. Вступ. Сьогодні Україна потребує нових технологій, які підтримують масову підготовку спеціалістів з пожежної безпеки із використанням сучасних комунікаційних та інформаційних засобів. При цьому використання нових інформаційних технологій має на меті підвищення ефективності та якості підготовки спеціалістів шляхом створення умов для безперервної освіти, тобто освіти “через все життя”. В результаті повинна бути забезпечена підготовка кадрів з новим типом мислення, який відповідає умовам роботи у сучасному високотехнологічному та інформаційному суспільстві. Враховуючи це, особливої важливості набуває розвиток системи дистанційної освіти, причому якість дистанційної освіти буде вища, якщо вищий буде рівень дистанційних курсів, які надаються учням.2. Основні типи технологій, застосовуваних у навчальних закладах нового типу. Використовувані сьогодні технології дистанційного навчання можна розділити на три великі категорії:неінтерактивні (друковані матеріали, аудио-, відео-носії),засоби комп’ютерного навчання (електронні підручники, комп’ютерне тестування і контроль знань, новітні засоби мультимедіа),відеоконференції – розвинені засоби телекомунікації по аудіоканалах, відеоканалах і комп’ютерним мережам.Засоби оперативного доступу до інформації з комп’ютерних мереж додали якісно нові можливості дистанційному навчанню. Наприклад, у російській вищій школі вони активно розвиваються у вигляді застосування електронних підручників і технології обміну текстовою інформацією за допомогою асинхронної електронної пошти.Електронна пошта економічно і технологічно є найбільш ефективною технологією, що може бути використана в процесі навчання для доставки змістовної частини навчальних курсів і забезпечення зворотного зв’язку слухачів, з викладачем.Оперативний доступ до інформаційних ресурсів дозволяє одержати інтерактивний доступ до баз даних, інформаційно-довідкових систем, бібліотек при вивченні конкретної дисципліни. Даний режим доступу ON-LINE дозволяє за лічені секунди здійснити передачу необхідного навчального матеріалу, комп’ютерних програм та ін. за допомогою таких комп’ютерних систем, як GOPHER, WWW, VERONICA з великих науково-педагогічних центрів, та з локальних вузлів мережі Internet.Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання повинний бути їх освітній потенціал. В Україні економічна і технологічна ситуація така, що вибір засобів залежить не від їх педагогічного потенціалу і навіть не від їх вартості, а від їх поширеності.2. Методи дистанційного навчання2.1. Методи навчання за допомогою взаємодії слухача з освітніми ресурсами при мінімальній участі викладача (самонавчання). Для розвитку цих методів характерний мультимедіа підхід, коли за допомогою різноманітних засобів створюються освітні ресурси: друковані, аудіо-, відео-матеріали, і що особливо важливо для електронних університетів – навчальні матеріали, що доставляються по комп’ютерних мережах. Це, насамперед:інтерактивні бази даних;електронні журнали;комп’ютерні навчальні програми (електронні підручники).2.2. Методи індивідуалізованого викладання і навчання, для яких характерні взаємини одного студента з одним викладачем чи одного студента з іншим студентом (навчання “один до одного”).Ці методи реалізуються в дистанційному навчанні в основному за допомогою таких технологій, як телефон, голосова пошта, електронна пошта, CHAT, ICQ, участь у форумах.2.3. Методи, в основі яких лежить представлення студентам навчального матеріалу викладачем чи експертом.Ці методи, властиві традиційній освітній системі, одержують новий розвиток на базі сучасних інформаційних технологій. Так, лекції, записані на аудио- чи відеокасети, що читаються по радіо чи телебаченню, доповнюються в сучасному дистанційному освітньому процесі так називаними “е-лекціями” (електронними лекціями), тобто лекційним матеріалом, розповсюджуваним по комп’ютерних мережах за допомогою електронної пошти чи доступу до освітніх баз даних.2.4. Методи, для яких характерна активна взаємодія між всіма учасниками навчального процесу (навчання “багато до багатьох”). Значення цих методів і інтенсивність їх використання істотно зростає з розвитком навчальних телекомунікаційних технологій. Іншими словами, інтерактивні взаємодії між слухачами, а не тільки між викладачем і слухачем, стають важливим джерелом одержання знань. Розвиток цих методів зв’язано з проведенням навчальних колективних дискусій і конференцій. Особливу роль у навчальному процесі мають комп’ютерні конференції, що дозволяють всім учасникам дискусії обмінюватися письмовими повідомленнями як у синхронному, так і в асинхронному режимі.3. Сервер інформаційних технологій кафедри фундаментальних дисциплін Академії пожежної безпеки України (СІТ ФД АПБУ www.fd-apbu.narod.ru)Головним завданням проекту СІТ ФД АПБУ є організація загальнодоступного дистанційного навчання з дисципліни “Інформатика та комп’ютерна техніка” (а в майбутньому і інших дисциплін) для слухачів очного та заочного відділення АПБУ з спеціальності “Пожежна безпека”, через комп’ютерну мережу. При цьому використовується принципово нова форма навчання – дистанційне навчання через електронну пошту і on-line Інтернет.Перший дистанційний курс складається з 44 уроків російською та українською мовами, який розсилається слухачам електронною поштою або видається у вигляді електронного підручника на дискетах. Кожний слухач може вибрати для себе мову навчання. У ході проведення курсу забезпечується зворотній зв’язок з учнем. Кваліфікованими викладачами надається конкретна допомога кожному учневі через електронну пошту та дошку оголошень безпосередньо на сайті. Перевірка знань проводиться за допомогою тестів та виконанням розрахунково-графічних та контрольних робіт, варіанти котрих доступні через Internet. Російський і український варіанти курсу “Інформатика та комп’ютерної техніка”, а саме методичні розробки, електронні варіанти лекцій, практичні завдання, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робот, приклади виконання розрахунково-графічних та контрольних робіт, розміщенні на безплатному WWW-сервері (www.fd-apbu.narod.ru) для відкритого доступу користувачів до навчальних матеріалів.У розробці курсу брали участь викладачі кафедри фундаментальних дисциплін АПБУ під керівництвом професора Яковлевої І.О. У навчанні беруть участь слухачі очного та заочного відділень АПБУ із різних міст України.Здійснення проекту підтверджує необхідність і актуальність дистанційного навчання через Інтернет для країн колишнього Радянського Союзу.Головним результатом проекту є той факт, що зроблено першу спробу створити і провести дистанційний курс з основ інформатики та комп’ютерної техніки. Даний експеримент показує, що Україна готова прийняти нові форми навчання на основі застосування Internet і потребує їх. Пріоритетний напрям майбутнього полягає у вирішенні завдань формування інформаційної і телекомунікаційної культури нашого суспільства в цілому та надання конкретної допомоги майбутнім спеціалістам з пожежної безпеки у оптимальному використанні мережі Інтернет у своїй роботі і для вирішення конкретних професійних завдань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Кайстренко, В. М. "Количественная оценка цунамиопасности и карты цунамирайонирования, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 3 (2017): 39–55. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667317030030.

Повний текст джерела

Анотація:

Приведены сведения о наиболее значительных цунами, произошедших на Дальневосточном побережье России. Критически проанализирован исторический опыт развития методов количественной оценки цунамиопасности побережий. Дан краткий обзор логической цепочки опасность-уязвимость-риск для цунами. Рассмотрены параметры, характеризующие опасность цунами. Дан краткий обзор результатов количественных оценок потерь и разрушений. Рассмотрена вероятностная модель последовательности цунами пуассоновского типа, согласующаяся с данными о проявлениях исторических цунами на Дальневосточном побережье России. Также рассмотрены общие проблемы вероятностного подхода к оценке цунамиопасности. Выявлены параметры такой модели общего вида, определен их физический смысл и описан корректный метод получения их оценок на базе натурных данных о заплесках исторических цунами. Предложены аналитические зависимости для количественных оценок опасности цунами с использованием параметров вероятностной модели. Особо рассмотрена фаза наката цунами на берег. Для зоны одномерного наката построены зависимости максимальных (минимальных) отклонений уровня и максимальных скоростей наката (отката) от горизонтальной координаты, направленной нормально к берегу. Кратко рассмотрена проблема наката цунами с обрушенным фронтом. Обоснован выбор параметров для построения карт цунамирайонирования и приведен пример карты цунамиопасности побережья Южных Курильских островов по h.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Кладько, Василь Петрович. "Щодо створення державної ключової лабораторії для розвитку мікроелектроніки в Україні". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 1 (29 січня 2022): 38–44. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.01.038.

Повний текст джерела

Анотація:

У доповіді зазначено, що одним з пріоритетних напрямів діяльності Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України є фундаментальні та прикладні дослідження зі створення нового покоління функціональних напівпровідникових матеріалів та структур. Наголошено на важливості розвитку мікроелектронної індустрії, яка у сучасному світі має стратегічне значення і визначає рівень науково-технічного прогресу країни. Проаналізовано стан мікроелектронної галузі в Україні. З метою її відродження та для забезпечення потреб вітчизняного оборонно-промислового комплексу запропоновано створення на базі Інституту державної ключової лабораторії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

ТРИФОНОВА, ОЛЕНА. "КОМПОНЕНТИ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ І ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 299–309. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-299-309.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема визначення компонент методичної системи розвитку інформаційно-цифрової компетентності у навчанні фізики і технічних дисциплін при підготовці майбутніх фахівців комп’ютерних технологій. Актуальність дослідження пов’язана з тим, що на зламі ХХ–ХХІ ст. людство перейшло в якісно нову інформаційну епоху і поступово відбуваються зміни умов системи його існування. Нині людство переходить у техногенно-інформаційне суспільство. Досліджено ставлення науковців до проблеми розвитку інформаційно-цифрової компетентності. Встановлено, що проблема розвитку інформаційно-цифрової компетентності в навчанні фізики і технічних дисциплін при підготовці майбутніх фахівців комп’ютерних технологій не знайшла свого розв’язання. Для розв’язання окреслених проблем було застосовано ряд методів: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури, нормативних документів, концепцій підготовки фахівців; проведено опитування науково-педагогічних працівників щодо проблеми розвитку інформаційно-цифрової компетентності в сучасних умовах; використано структурно-логічний аналіз. У статті авторка визначила компоненти цілей здобуття знань, умінь, навичок, цінностей та готовності до застосування ще під час навчання; характеристики розвитку інформаційно-цифрової компетентності; компоненти психолого-педагогічних інформаційно-цифрових умінь та інтегративних знань; складові розвитку інформаційно-цифрової компетентності на базі інтегративних знань з фізики і технічних дисциплін. Як підсумок проведених досліджень, сформована модель методичної інтегративної системи розвитку інформаційно-цифрової компетентності. Вона включає елементи методичної спрямованості, що зосереджені навколо поняття моделі та блоку концепції інтегративного сучасного природознавства та технічної науки, які концентруються на понятті фундаментальної інтегративної теорії інформаційно-цифрової компетентності. Сформована модель має формальну і змістову характеристику. Формальна характеристика включає елементні блоки щодо теорії. До складу елементних блоків входять визначення, принципи фундаментальні емпіричні та теоретичні і нефундаментальні емпіричні закони. Ключові слова: інформаційно-цифрова компетентність, інтегративність, компоненти методичної системи, підготовка майбутніх фахівців комп’ютерних технологій, методика навчання фізики і технічних дисциплін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Шейнман, Е. Л. "РАСПОЗНАВАНИЕ ОБЪЕКТОВ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ ДИСТАНЦИИ ПО ЭТАЛОНАМ БАЗЫ ДАННЫХ СПЕКТРОВ СИГНАЛОВ, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 2 (2019): 20–26. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667319020035.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматривается совместное распознавание объекта и определение дистанции методом сравнения спектральной плотности давления шумового сигнала, наблюдаемого на определенной дистанции объекта, с эталонными спектральными плотностями давления шумовых сигналов объектов, хранящимися в базе данных. Решение задачи основано на минимизации меры близости между обнаруженным сигналом и эталонными, хранящимися в базе данных спектров сигналов. В статье проведен анализ основных известных методов оценки дистанции в режиме шумопеленгования и проведен сравнительный анализ различных мер близости для решения задач распознавания и оценки дистанции обнаруженного морского объекта. Рассматривались наиболее характерные меры, отражающие специфику различных видов расстояний: подобности и расстояния для числовых данных (Ружечки, Брея-Кёртиса, Канберры, Кульчинского), аналоги Евклидова расстояния (Евклидова метрика, метрика Манхэттена, расстояние размера Пенроуза, расстояние формы Пенроуза, Лоренцевское расстояние, расстояние Хеллинджера, расстояние Минковского, расстояние Махаланобиса или статистическое расстояние), корреляционные подобности и расстояния (корреляция Пирсона, подобность Орчини, нормированное скалярное произведение). Показана низкая эффективность корреляционных и ковариационных мер близости и целесообразность использования для решения рассматриваемой задачи разностных мер близости - аналогов Евклидова расстояния. Показано, что значения этих мер близости сильно зависят от уровня шумности объекта, что определяет необходимость сравнения измеренного сигнала и эталонных сигналов различных уровней шумности (построения сетки по шумности). Определены перспективные направления дальнейших исследований.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Казиханов, Адильхан Магомедтагирович. "ФУНДАМЕНТАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ ЭФФЕКТИВНОГО ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА: НАУЧНЫЙ ПОИСК И НОВЫЕ РЕШЕНИЯ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 6 (3 вересня 2018): 107. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-6-107-114.

Повний текст джерела

Анотація:

Предмет и цель работы. Предмет исследования – поиск новых решений в повышении эффективности предпринимательства в рамках инновационно-стимулирующего режима работы адекватным условиям трудоизбыточных регионов. Цель работы – обоснование необходимости ускоренного перехода на новую модель экономики в аграрном секторе экономики, направленного на снижение дотационности региона. Методология проведения работы. Обоснована актуальность развития крупного предпринимательства в трудоизбыточных регионах как гарант достижения социальной стабильности. В результате анализа обозначены наиболее важные проблемы, от решения которых зависит эффективность предпринимательства. Это: кредит, налоги, занятость, повышение роли государства, конкурентоспособность. Результаты работы. Разработаны предложения по повышению эффективности крупного предпринимательства и созданию предпосылок к переходу на цифровую экономику. Обозначены первоочередные задачи, решение которых ускорит достижения постановленной цели. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы органами власти при разработке нормативно-правовой базы перехода к цифровой экономике, и выработке опережающих мер на новые вызовы. Выводы. Ускоренный переход к цифровой экономике – это веление времени. Необходимо приступить к созданию инфраструктуры цифровой экономики, новых научных центров, площадок и ускорить начавшийся процесс конвергенции.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Tkachenko, Nataliia, та Myroslava Khutorna. "КОМПОЗИЦІЙНА БУДОВА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 110–19. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-110-119.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено історичність виникнення дефініції «фінансова безпека» та уточнено її змістовий взаємозв’язок із фінансовою стійкістю та фінансовою стабільністю. Здійснено деталізацію цих понять у розрізі таких критеріїв: час, змістове «ядро» поняття, детермінанти економічного змісту поняття та фундаментальні передумови забезпечення. На основі критичного огляду наукової бази подано контент-аналізу поняття «фінансова безпека», що дозволило виділити два основних підходи до ідентифікації фінансової безпеки. Сформульовано параметри характеризації фінансової безпеки підприємства. Схематично представлено сукупність основних внутрішніх і зовнішніх загроз фінансової безпеки підприємств. Визначено основні елементи в системі управління фінансовою безпекою підприємства та представлене авторське бачення змістовності досліджуваного поняття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Dianova-Klokova, Inna, та Dmitry Metanyev. "Методические аспекты архитектурного проектирования комплексов науки и инноваций". Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, № 1 (24 березня 2020): 49–58. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2020-1-49-58.

Повний текст джерела

Анотація:

Архитектурное проектирование объектов, предназначенных для научно-инновационной деятельности, имеет ряд особенностей, определяемых самой этой деятельностью; её отличают взаимопроникновение отраслей, междисциплинарность методов, усложнение объектов и инструментов исследований. Принципиальная коллизия между опережающими темпами развития науки и отставанием темпов проектирования и строительства для неё ставит специалистов перед необходимостью решения сложных задач, обусловленных природой научного производства. Разрешение данной коллизии связано с разработкой принципиальных методов проектирования, способных соответствовать часто меняющимся технологиями исследований, трансформации и усложнению структуры научных комплексов. В статье рассмотрена эволюция методов проектирования, таких как унификация решений, нормирование, универсализация пространства, типизация проектов применительно к проектированию объектов научно-инновационного назначения. Нормативная база проектирования научных объектов сформирована в проектном и научно-исследовательском институте Академии наук; она широко использовалась всеми ведомствами на территории нашей страны. Приведены материалы по специальным методам - модульному регулированию на всех уровнях проектных решений, созданию объектов и предъявлению их пользователю в различной степени завершенности; эти методы предопределяют цельность объектов и возможности для совершенствования и развития. Приведённые материалы свидетельствуют о том, что применяемые методы проектирования позволили решить сложнейшие задачи создания разнообразных научных объектов. Работы в этой области соответствовали мировому уровню требований и стандартов. Многие из построенных объектов успешно функционируют по сей день, представляя собой примеры достижений отечественной архитектуры. Показано, как с использованием приведённых методов в стране была создана практически заново мощная материально-пространственная база фундаментальной науки и инноваций.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Пономарев, В. Н., Г. В. Солодухов та В. Г. Недорезов. "Ускорительный комплекс на базе линейного ускорителя электронов ЛУЭ-8-5РВ ИЯИ РАН для фундаментальных исследований". Известия Российской академии наук. Серия физическая 83, № 9 (2019): 1270–72. http://dx.doi.org/10.1134/s0367676519090229.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Тимків, О. В., та В. Г. Денісов. "СУЧАСНІ ЗАСОБИ ДІАГНОСТУВАННЯ СУДНОВИХ СИСТЕМ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 65–69. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.65-69.

Повний текст джерела

Анотація:

Головне призначення сучасного діагностування полягає в безперервному автоматичному контролі технічного стану об'єкта, своєчасному виявленні відхилень контрольованих параметрів від нормативних значень, ідентифікації та локалізації дефектів, виробленні стратегії подальших дій і прогнозування ресурсу. Системи автоматичного контролю і діагностування створюються на базі новітніх інформаційно-обчислювальних засобів, програмна частина яких спирається на фундаментальні і прикладні математичні методи. Сьогодні існує велика кількість спеціалізованої апаратури, яка використовуються для отримання належної інформація для діагностування різноманітних пристроїв. Поруч з спеціальними пристроями також розвиваються альтернативні. Різні програми на звичайних смартфонах сьогодні можуть виконувати широкий спектр задач: починаючи з виміру габаритів об’єктів, закінчуючи серце биттям, кров’яним тиском і т.д.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Золотова, Людмила Владимировна, Лидия Владимировна Портнова та Наталья Михайловна Новиченко. "ЭКОНОМИКО-СТАТИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТИ РЕГИОНА (ПО МАТЕРИАЛАМ ОРЕНБУРГСКОЙ ОБЛАСТИ)". Региональные проблемы преобразования экономики, № 4 (21 вересня 2021): 105–13. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-4-105-113.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель работы. Целью работы является анализ регионального инвестиционного климата на примере Оренбургской области, а также выявление проблем привлечения инвестиций в экономику региона и оценка перспектив развития инвестиционной среды Оренбуржья в современных экономических условиях. Методы проведения работы. В качестве исследовательского инструментария в статье использовались следующие методы: табличный, графический, анализ временных рядов и кластерный анализ. Основой данной работы являются фундаментальные труды ведущих отечественных и зарубежных ученых, посвященные изучению вопросов, связанных с формированием инвестиционного климата в регионах и стране в целом, а также анализу проблем и перспектив развития экономики в условиях кризиса. В статье рассмотрены структура и динамика основных показателей, характеризующих инвестиционный климат Оренбургской области, сделаны выводы о динамических сдвигах в структуре соответствующих показателей. Результаты. Вопросы изучения инвестиционной привлекательности Оренбуржья имеют особое значение. Выбранный период исследования – с 2008 по 2019 гг. – характеризуется влиянием разного рода кризисных явлений на экономику региона. С помощью проведенного в статье исследования авторами дана оценка объективным и субъективным факторам, оказывающим влияние на развитие инвестиционного потенциала территории и вместе с тем на социально-экономическое развитие Оренбургской области. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут найти отражение в направлениях региональной инвестиционной политики, способствуя принятию грамотных решений по регулированию инвестиционной деятельности в Оренбуржье и повышению инвестиционной привлекательности региона. Выводы. На основе исследования ситуации, сложившейся вокруг инвестиционной привлекательности Оренбургской области, можно сделать следующие выводы. Несмотря на высокую инвестиционную привлекательность Оренбургской области (прежде всего, обусловленную наличием в регионе богатой минерально-сырьевой базы), инвестиционной среде региона свойственен ряд негативных тенденций. Правительством области предпринимается немало усилий для улучшения инвестиционного климата региона: создана содействующая притоку инвестиций в регион законодательная база, а также организована работа на территории области институтов развития, деятельность которых ориентирована на оказание поддержки инвесторам. Однако необходимо принятие мер, направленных на решение сложившихся проблем и, в конечном итоге, на улучшение инвестиционного климата области и рост благосостояния ее населения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Біляй, Ю. П. "Комп’ютерно-орієнтовані системи у STEAM-освіті". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 21 (28) (29 січня 2019): 63–70. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).11.

Повний текст джерела

Анотація:

Освіта – фундамент для успішного розвитку країни. Після настання цифрової революції, коли більшість професій неможливі без використання комп’ютерів, інформаційних технологій, мережі Інтернет. У процес навчання потрібно гармонійно вбудовувати вивчення сучасних технологій без втрати фундаментальних принципів інших дисциплін. Таке поєднання можливе з інтеграцією у дисципліни природничого циклу елементів програмування та інформаційних технологій. В статті розглянуто деякі теоретичні відомості для тих, хто починає вивчати схемотехніку. А також продемонстровано приклади використання веб сервісу Tinkercad для створення проектів на базі плати Arduino без наявності самої плати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

О. М., ПЕТРЕНКО. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 86, № 1 (10 грудня 2020): 90–102. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.86-1-06.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто основні проблеми управління системоюміського електротранспорту. Визначено напрями і принципи йогореформування. Доведено, що фундаментальною основою підвищенняефективності експлуатаційної роботи міського електротранспорту таякості транспортного обслуговування в умовах реформування євпровадження нових науково обґрунтованих методів оперативногоуправління перевізним процесом на базі сучасних інформаційних такеруючих технологій. У зв'язку з еволюцією сучасних інформаційнихсистем, вдосконаленням обчислювальних засобів і технологій зв'язку наміському електротранспорті з'явився потенціал застосуванняінноваційних рішень у сфері управління перевезеннями, створенняапаратних і програмних систем мобільного управління технічноскладною діяльністю, пов'язаною з роботою рухомого складу, відповіднихсучасним технологічним стандартам

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Гуменна, І. Р., Я. М. Нахаєва та В. В. Шацький. "ВИКОРИСТАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ ДО ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12601.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено особливості застосування міждисциплінарного підходу до формування академічної комунікативної компетенції у студентів медичних закладів вищої освіти. Проаналізовано наукові поняття «міждисциплінарність», «комунікативна компетенція». Розглянуто міждисциплінарну комунікацію, що забезпечує міждисциплінарний підхід до освіти, наукову базу та систему освіти як комплекс фундаментальних та таксономічних дисциплін. Визначено основні засади використання міждисциплінарного підходу до формування академічної комунікативної компетенції майбутніх лікарів; досліджено особливості академічної комунікативної підготовки майбутніх лікарів. Встановлено, що формування комунікативних компетенцій майбутніх лікарів, які б лягли в основу соціальної толерантності, є актуальним і сьогодні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Баглюк, Геннадій Анатолійович. "Сучасний стан та інноваційні перспективи новітніх розробок у галузі порошкової металургії та композиційних матеріалів". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2021): 27–32. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.05.027.

Повний текст джерела

Анотація:

У доповіді наведено найважливіші результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі порошкової металургії та композиційних матеріалів, проведених в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, який протягом багатьох років був і залишається головною організацією в країні, що координує наукову і науково-технічну діяльність у галузі порошкової металургії. Розробки Інституту впроваджено на підприємствах оборонно-промислового комплексу, авіабудівної та ракетно-космічної галузей України. Запропоновано створити на базі Інституту матеріалознавчий центр з оцінювання відповідності та взаємозамінності матеріалів критичного імпорту для задоволення потреб вітчизняних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Буланий, Павло Филимонович, та Валентин Михайлович Козлов. "Роль фундаментальных дисциплин в подготовке магистров в высшем техническом учебном заведении". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (16 листопада 2013): 60–62. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.149.

Повний текст джерела

Анотація:

В законе Украины «О высшем образовании» в разделе «Общие положения» указано, что «Бакалавр – образовательно-квалификационный уровень высшего образования лица, получившего …умения и знания по общему объекту труда (деятельности), достаточные для выполнения заданий и обязанностей (работ) определённого уровня профессиональной деятельности…». Там же отмечается, что «Магистр – образовательно-квалификационный уровень высшего образования лица, получившего … умения и знания, достаточные для выполнения профессиональных заданий и обязанностей (работ) инновационного характера определённой деятельности».Курс физики и математики в высшем техническом учебном заведении (в дальнейшем ВТУЗе) является базой для всех трёх образовательно-квалификационных уровней: бакалавра, специалиста, магистра. Задачи, которые должны будут решать эти выпускники после окончания ВТУЗа, различные.По-видимому, при налаженном производстве квалификационный уровень бакалавра достаточный. Квалификационный уровень магистра должен обеспечить освоение новых технологий, реконструкцию производства, генерирование и реализацию новых идей. Это требует фундаментальной подготовки, широты взглядов, умения ориентироваться в смежных отраслях наук, что особенно важно в условиях рыночной экономики и конкуренции производства.Существующие учебные программы по физике и математике содержат достаточно академически ориентированные курсы для бакалавра. Однако, для магистра этого недостаточно. Магистру необходимо развитое творческое мышление, способность выделять важнейшие признаки явлений или объектов, умение исключать несущественное (абстрагировать), анализировать новую информацию и предлагать способы исследования проблемы. Ведь физика – меняющаяся система эволюционирующих моделей реального мира, которые эволюционируют по-разному: в центре находится относительно устойчивое ядро, состоящее из фундаментальных законов, явлений и принципов. В физике это ядро включает законы сохранения, принципы соответствия, инвариантности, относительности. При движении от центра ядра к периферии устойчивость системы снижается. Периферийная оболочка и есть та информация, которая быстро растёт. Естественно, что чем дальше от ядра науки, тем всё меньше проверенных фактов и всё больше неопределённости. Поэтому анализ новой информации может быть сделан на основании установившихся принципов, составляющих ядро физики. Следовательно, в условиях резкого увеличения количества информации оправданным является акцентирование принципов дидактики не на накоплении фактических данных, а на развивающем обучении.В конце ХХ века объём информации в мире удваивался каждые 20 месяцев. Следовательно, попытки снабдить магистра только узкоспециализированными сведениями в рамках ВТУЗовского обучения малоэффективны. Цель обучения состоит в том, чтобы научить его самостоятельно находить подходы к решению различных задач. Таким образом, необходимо сделать акцент на фундаментальную и общетехническую подготовку магистров с привлечением современных средств поиска и обработки информации.Естественно, что для деятельностного обучения необходимо также более глубокое изучение специальных курсов, которые должны быть построены на базе специальных физических знаний. Продолжающаяся тенденция разделения труда указывает на то, что должны делать это специалисты-физики. Это можно реализовать, например, приглашая специалистов из университетов, учреждений Национальной академии наук Украины или зарубежных специалистов. Такой курс специальных лекций мог бы быть полезен также аспирантам и преподавателям. Это обучение усилит контакты между ВТУЗом и учреждениями, где работают приглашённые, между кафедрами фундаментальных дисциплин и инженерными кафедрами.Попытки специализации (профилирования) академически ориентированного курса физики обречены на неудачу. Фрагментарное знание физики – отрывочное и неполное – сужает кругозор магистра.Таким образом, для подготовки магистров необходимо повышение качества курсов физики и математики в их единстве. Это может быть сделано в рамках неразрывно связанного курса, структура и содержание которого могут быть адаптированы к конкретным направлениям нескольких специализированных кафедр. Курс может включать специальные разделы физики, например, теорию колебаний, механику жидкостей и газов, теорию измерений, а также такие разделы математики как применение дифференциальных уравнений, методы преобразования Лапласа и Фурье и т.д. После изучения такого курса выпускник-магистр будет смотреть на формулы физики не снизу вверх, а сверху вниз, т.е. будет обладать математической культурой. Под математической культурой понимается то, что математика может, и что она не может. Курс позволит развить логику по такой схеме: реальная сложная ситуация, упрощённая модель, полученная абстрагированием от несущественного, математическая модель. Таким образом, в этом курсе существует реальная возможность соединить физику и математику, т.е. сделать переход от сложной реальности к её абстрактной модели и выполнить математическое исследование. Изучение такого курса магистрами будет соответствовать требованиям, предъявляемым к компетенции современного инженера.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Стрелкова, Е. В. "Авторитетные файлы в нормализации тематических баз данных Фундаментальной библиотеки Санкт-Петербургского государственного политехнического университета". Научные и технические библиотеки, № 7 (2008): 21–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Haliyash, N. B., N. A. Bilkevych та N. V. Petrenko. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЇ ЛІКАРЯ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 67–74. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10346.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті сформульовано сучасну концепцію професійної (медичної) комунікативної компетентності та запропоновано підходи для її ефективної імплементації в систему підготовки медичних кадрів. Комунікативна компетентність медика розглядається як інтелектуально й мотиваційно обумовлена соціально-професійна характеристика, що базується на комунікативних здібностях, вміннях і знаннях та дозволяє лікарю самостійно й відповідально реалізовувати ефективні й адекватні комунікативні дії в конкретних ситуаціях міжособистісної взаємодії. Оволодіння комунікативною компетентністю в медицині передбачає засвоєння таких складових елементів, як ініціація спілкування, збір інформації, роз’яснення та планування діагностичних і лікувальних процедур, завершення розмови, застосування різних комунікативних методик тощо. Традиційно засвоєння навичок спілкування відбувалося після вивчення низки розрізнених теоретичних предметів на практиці за механізмом наслідування стилю поведінки лікарів-викладачів, які слугували взірцем. Втім, на сьогодні такий підхід має низку недоліків. Сучасний міжнародний досвід показує, що оволодіння даною компетентністю повинно починатися ще до початку роботи в клініці та вимагає виділення окремого циклу занять для формування початкових навичок спілкування, що і було впроваджено в 2018–19 навчальному році в ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», а також видано посібник «Комунікативні навички в медицині» для забезпечення теоретичної та методичної бази формування комунікативної компетентності студентів. У сучасних умовах висококваліфікований фахівець, задля конкурентоспроможності на ринку праці, повинен досконало володіти комунікативними навичками. Здатність до ефективної комунікації є набутою, тому її необхідно розвивати та тренувати. Для досягання відповідності зростаючим вимогам щодо рівня володіння комунікативними навичками необхідна оптимізація навчальних програм та використання спеціальних педагогічних підходів при підготовці фахівців медичного профілю як на додипломному, так і на післядипломному рівні. Доцільним є розробка та впровадження наскрізної програми з медичної комунікації, що забезпечить методичний та системний підхід для трансформації теоретичних знань та початкових навичок спілкування у повноцінну комунікативну компетентність майбутнього фахівця медичного профілю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ковалева, Ксения Александровна, Альфира Менлигуловна Кумратова, Роман Иванович Клинцевич та Лариса Олеговна Великановна. "О СВОЙСТВАХ НЕЛИНЕЙНОСТИ ДИНАМИЧЕСКИХ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМ И ПРОЦЕССОВ". Современная экономика: проблемы и решения 12 (16 грудня 2020): 27–34. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.12/2487.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель: настоящая статья посвящена вопросу использования инструментальных и математических методов моделирования временных рядов личного и социального страхования на базе фрактального анализа. Обсуждение: использованные и адаптированные автором методы фрактального анализа обеспечивают выявление и оценку ряда фундаментальных предпрогнозных характеристик социально-экономических временных рядов, а именно наличие памяти, в том числе долговременной, ее глубины, что, в свою очередь, может определить процесс как персистентный (антиперсистентный, трендоустойчивый или реверсный), выявить цвет шума. Результаты: проведенное исследование позволило адаптировать и предложить завершенную систему моделей и методов фрактального анализа временных рядов для обеспечения большей надежности последующего прогнозирования.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Мельцов, Алексей Викторович, та Елена Леоновна Драчева. "МЕЖДУНАРОДНЫЙ ЭКОНОМИКО-ПОЛИТИЧЕСКИЙ СТАТУС ЧЕРНОГО И АЗОВСКОГО МОРЕЙ: ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 4 (5 вересня 2019): 54. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-4-54-63.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель работы: отразить историческую преемственность п-ва Крым РФ, проследить политико-правовую основу делимитации морских пространств азово-черноморского бассейна, актуализировать современную экономико-политическую составляющую в указанном регионе с целью развития отраслевой, региональной, в том числе сырьевой, экономики, а также экономики сервиса и оказания туристских услуг. Основой данной работы являются фундаментальные положения правовых доктрин, касающихся закрепления экономических зон морских пространств, основываясь на базовой Конвенции ООН по морскому праву. Основанием для выводов служат позиции и мнения ведущих экспертов и политиков, официально выступающих с заявлениями по данной политико-экономической проблематике делимитации территорий между РФ и Украиной в связи с вхождением п-ва Крым в состав РФ. Область применения результатов: указанные результаты могут быть использованы для дальнейших исследований разграничения территорий морских пространств между государствами с целью стабильного развития региональной экономики; как база для принятия политических решений по вопросу закрепления территорий за РФ в интересах дальнейшего перспективного развития прибрежных территорий и безопасного судоходства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Варченко, О. М., І. В. Свиноус та Т. В. Понедільчук. "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА НА БАЗІ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ, ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ЯКІСНОЇ СКЛАДОВОЇ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 114–26. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.114-126.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження проблем розвитку на базі особистих селянських господарств, як засіб покращення якісної складової людського капіталу сільських територій. Метою проведеного дослідження є розрахунок прогнозних значень наявності високотоварних особистих селянських господарств на розробка практичних рекомендацій заходів державної та регіональної підтримки що створення на їх базі малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агро бізнесу, як якісної складової людського капіталу сільських територій. За теоретичну і методологічну основу дослідження слугували: діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців щодо функціонування особистих селянських господарств, сільського співтовариства, У процесі виконання досліджень використовувалися загальноприйняті методи і прийоми: сукупність наукових прийомів абстрактно-логічного методу (індукція й дедукція, аналіз та синтез, аналогії і зіставлення, формалізації та моделювання) – для опрацювання теоретичних положень організаційно-економічних засад функціонування особистих селянських господарств та малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агробізнесу; монографічний – для з'ясування проблем трансформування ОСГ у фермерські господарства, метод анкетування – для визначення намір голів особистих селянських господарств, що розвитку на їх базі малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агробізнесу, метод спостережень – для з'ясування окремих моментів діяльності ОСГ. Розкриті теоретичні та прикладні аспекти щодо перетворення особистих селянських господарств у формування підприємницького типу в сфері агробізнесу шляхом створення сприятливих соціально-економічних умов для їх розвитку. Встановлено, що відсутність дієвої підтримки з боку державних і місцевих органів влади відносно розвитку та функціонування дрібнотоварного виробництва на базі особистих селянських господарств призводить до негативних процесів, які виявляються у трансформації фермерських господарств в особисті селянські господарства. Обґрунтовано напрями посилення державної підтримки розвитку ОСГ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Samoilenko, Oleksandra. "Категория музыкального мышления в понятийном контексте психологии искусства: об единстве философско-эстетического и искусствоведческого методов познания." Музичне мистецтво і культура, № 26 (25 квітня 2018): 7–17. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-7-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель статьи заключается в определении дисциплинарного статуса категории музыкального мышления и разработке методической и понятийной базы изучения природы и процесса музыкального мышления. Методология работы предусматривает единство феноменологического и психологического подходов и их совместную проекцию в предметную область искусствоведения, углубление музыковедческой семиологии. Научная новизна исследования определяется введением нооологического (ноэтического) подхода к содержательному кругу психологии искусства и обоснованием его ведущей роли в теории музыкального мышления. Выводы статьи позволяют признавать ноэтическую концепцию сознания ключевой по выявлению специфики хронотопического содержания художественного (музыкального) произведения, имплицитных и эксплицитных свойств и показателей художественного (музыкального) образа, фундаментальных свойств категорий памяти, игры и любви.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Воронова, Вілена. "КОНЦЕПТ «ЩАСТЯ» ЯК ПОЛІПРЕДМЕТНИЙ ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (10 жовтня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.441.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор звертається до проблеми наукового кваліфікування соціокультурного феномену щастя. Розв’язання наукового завдання сприятиме виробленню підходів до формування системи сучасних аксіологічних орієнтирів. Здійснюється узагальнення наукових результатів щодо концепту щастя представниками різних сфер знання (філософія, психологія, лінгвістика, соціологія тощо), які сприятимуть уточненню розуміння категорії, визначенню універсальних її дескрипторів, сформують підґрунтя для окреслення складників соціокультурного феномену щастя. Констатовано високий рівень репрезентованості наукових результатів, однак і домінування емпіричного підходу, що не передбачає оцінювання щастя в контексті загального соціального буття на основі фундаментальної бази знань. Проблема потребує ґрунтовного теоретичного осмислення, визначення впливу віри, духовних, економічних, гендерних, освітніх, сімейних тощо характеристик на феліцитарні уявлення особи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Ли, М. Е., та С. В. Фёдоров. "Компенсационный подход к исключению методических погрешностей при измерениях спектральной прозрачности морской воды, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 4 (2019): 78–84. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667319040099.

Повний текст джерела

Анотація:

Предлагается компенсационный подход, направленный на исключение методических погрешностей при измерениях спектрального показателя ослабления света в морской воде, и описывается схема прозрачномера, в котором реализован данный подход. Особенность предлагаемой оптической схемы состоит в том, что измерительный и опорный лучи формируются идентичными оптическими элементами, составляющими опорный и измерительный каналы, при этом оба канала выведены в измеряемую среду. В такой оптической схеме отпадает необходимость введения поправки на изменение коэффициента отражения поверхностей оптических деталей, соприкасающихся с морской водой, при погружении прибора в море, или проведения сложной калибровки с использованием особо чистой воды. В результате появляется возможность использования калибровки прибора на воздухе для определения показателя ослабления непосредственно в измеряемой среде после погружения прибора в воду. Т.к. измерения фактически выполняются на двух оптических базах, может быть выполнена самокалибровка прибора без использования аттестованной эталонной воды с известными оптическими характеристиками. В качестве источника светового излучения применен мощный многоэлементный семицветный светодиод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Зимин, А. В., О. А. Атаджанова, А. А. Коник та С. М. Гордеева. "СРАВНЕНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ НАБЛЮДЕНИЙ, ВЫПОЛНЕННЫХ В БАРЕНЦЕВОМ МОРЕ, С ДАННЫМИ ИЗ ГЛОБАЛЬНЫХ ОКЕАНОЛОГИЧЕСКИХ БАЗ, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 4 (2020): 66–77. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667320040061.

Повний текст джерела

Анотація:

Приведены результаты количественного сравнения полей температуры и солености, полученные по результатам океанографических судовых измерений, с данными из глобальных океанологических баз. Измерения выполнялись на полигоне с регулярным расположением океанографических станций в юго-западной части Баренцева моря с 29.10.2018 по 02.11.2018 г. в рамках 74-го рейса на НИС «Академик Мстислав Келдыш». Для сравнения привлекались продукты MERCATOR PSY4QV3R1, CMEMS GLORYS12v1, World Ocean Atlas 2013, GHRSST OSTIA и данные Suomi NNP VIIRS на горизонтах от 0 до 100 метров. Проводились сравнения по средним и дисперсиям; относительно данных наблюдений оценивались: аномалия, пространственная корреляция и функция расхождения; для выбранных изолиний рассчитывалось модифицированное расстояние Хаусдорфа. Сравнения результатов судовых наблюдений и продуктов показали, что в последних отсутствуют наборы данных, достоверно описывающие термохалинные характеристики всей водной толщи на акватории Баренцева моря в осенний период времени. Основные различия проявляются в описании распределения температуры, а поля солености воспроизводятся в целом лучше. Наилучшее соответствие результатам измерений отмечено у продукта GHRSST OSTIA, описывающего только поверхностную температуру океана. Проведенный анализ свидетельствует о том, что при описании изменчивости гидрологических условий в арктических морях еще рано полностью опираться на данные глобальных продуктов, несмотря на их пространственный охват и регулярность обновления.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Насибянц, Н. В. "Результаты исследований и диагностическая значимость биохимических маркеров аллергических реакций". Stomatologist. Minsk, № 3(34) (вересень 2019): 60–66. http://dx.doi.org/10.32993/stomatologist.2019.3(34).4.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель исследования. Определить диагностическую эффективность маркеров аллергических реакций в биологических жидкостях у пациентов с аллергическим компонентом. Объекты и методы. Выполнены 165 биохимических исследований концентрации общего иммуноглобулина Е (IgE), кортизола, гистамина, триптазы и адреналина в сыворотке крови и 132 в слюне у стоматологических пациентов с аллергическим компонентом на базе НИЛ БелМАПО в рамках ГПНИ «Фундаментальные и прикладные науки – медицине» по заданию 3.11. (2016–2018 гг.) «Разработать новые методики местного обезболивания у стоматологических пациентов». Результаты исследования и их обсуждение. Определена диагностическая значимость биохимических маркеров – предикторов аллергических реакций. Заключение. Результаты выполненного исследования ROC-анализа, позволяют рассматривать экспрессию гистамина в слюне в качестве значимого лабораторного предиктора развития аллергических реакций у пациентов при местном обезболивании.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Ситдиков, Айрат Габитович, Рузиль Раильевич Саттаров та Гульшат Шарипзяновна Асылгараева. "Общие сведения о научной деятельности Института археологии имени А.Х. Халикова Академии наук Республики Татарстана в 2021 году". Археология Евразийских степей, № 1 (28 лютого 2022): 237–55. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2022.1.237.255.

Повний текст джерела

Анотація:

Научно-исследовательская деятельность института осуществлялась по четырем фундаментальным и трем прикладным направлениям. В 2021 году обследованы значительные площади территории Республики Татарстан на наличие объектов культурного наследия. В рамках выполнения государственной программы Республики Татарстан «Сохранение национальной идентичности татарского народа (2020–2024 гг.)» проведены работы в Астраханской, Волгоградской, Рязанской и Саратовской областях и Республике Калмыкия. Помимо исследований на территории Российской Федерации было совершено два полевых выезда Центральноазиатским отрядом Института на городища Чуйской долины Кыргызской Республики. Ежегодно Институтом издаются два академических рецензируемых журнала: «Поволжская археология» и «Археология Евразийских степей». Важным событием 2021 года стала защита диссертаций в диссертационном совете на базе Академии наук Республики Татарстан по направлению «История и археология».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Кленцев, Евгений Степанович, та Владимир Филиппович Мущанов. "Единство тематического и методологического содержания фундаментальной дисциплины". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (30 березня 2014): 103–10. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.412.

Повний текст джерела

Анотація:

Государственный стандарт содержания высшего технического образования предусматривает деление всех учебных дисциплин на три цикла: цикл гуманитарных и социально-экономических дисциплин, цикл фундаментальных дисциплин и цикл профессионально-ориентированных дисциплин.Каждый из этих циклов имеет свои дидактические задачи, решение которых формирует у будущего специалиста систему знаний, умений и навыков, обеспечивающих общественно-необходимый уровень профессиональных, мировоззренческих и гражданских его качеств.Учебные дисциплины фундаментального цикла имеют две основные дидактические задачи: во-первых, они обеспечивают изучение научно-технической информации данной дисциплины, которую будущий специалист использует как при дальнейшем обучении в высшей школе, так и в последующей профессиональной деятельности, и, во-вторых, они формируют у студентов методологию научного познания и развивают их способности к дальнейшему самообразованию и самосовершенствованию в вопросах своей специальности.Раздельное решение этих двух задач не выходит за пределы обычных и достаточно отработанных в высшей школе методик и форм организации обучения. Для этого нужно было бы проводить последовательное изучение двух частей фундаментальной дисциплины: ее научного содержания, а затем ее методологической основы.Однако такой путь изучения фундаментальных дисциплин, во-первых, требует резкого увеличения учебного времени, во-вторых, он снижает конкретность, наглядность и необходимость методологического аппарата в развитии науки и, в-третьих, обязательно приводит к дублированию многих вопросов теории познания в разных дисциплинах фундаментального цикла.Чаще всего учебный процесс по циклу фундаментальных дисциплин в высшей школе строится по следующей схеме: научное содержание фундаментальной дисциплины излагается специалистом соответствующей кафедры, а вопросы методологического анализа научного познания в обобщенном виде для всех наук излагаются в других дисциплинах – частично в дисциплине «Философия», частично в курсах «Системный анализ» и «Методика научных исследований».При этом каждый из названных курсов преследует свою задачу и слабо увязывается с фундаментальным образованием. В совокупности они не формируют у студентов единого и цельного мировоззрения и не дают фундаментального представления о роли методологического анализа в развитии научных знаний.Такая постановка вопроса в преподавании фундаментальных дисциплин приводит к тому, что «фундамент» образования все больше наполняется набором необходимых конкретных знаний в данной специальности в ущерб формированию методологии познания.В такой ситуации неслучайным является желание некоторой части научно-педагогических работников высшей школы «прагматизировать» содержание дисциплин фундаментального цикла, т.е. выхолостить их методологическую основу и сделать их рядовыми ступеньками в накоплении конкретных знаний, необходимых для использования в цикле профессионально-ориентированных дисциплин.Сохранение «фундаментальности» цикла дисциплин, которым такая функция определена государственным стандартом через образовательно-профессиональную программу, зависит от кафедр, выполняющих учебный процесс по таким дисциплинам.Решение этой проблемы состоит в том, чтобы обе дидактические задачи фундаментальной дисциплины решались не последовательно в отрыве друг от друга и даже не параллельно, а в единой схеме тематического и методологического изложения. Вопрос тематического содержания дисциплины должен подкрепляться или объясняться общими методологическими аспектами данной науки. Иначе: тематическое и методологическое содержание дисциплины должно быть единым, взаимоувязанным и обеспеченным единой программой изучения курса.Отсутствие взаимоувязанной программы тематического и методологического содержания конкретной научной дисциплины приводит к тому, что вопросам ее методологической основы со стороны научно-педагогических работников не уделяется достаточного внимания. В рабочих учебных программах по курсу только во вступительной лекции планируется изложение его общих научных принципов и методов, его целей и задач, его места в теории познания. Дальнейшее конкретное тематическое содержание дисциплины в рабочей учебной программе чаще всего не предусматривает привязку вопросов методологии познания к отдельным ее темам.В этом случае методологические принципы, изложенные на первой (вступительной) лекции, не получают своего подтверждения и конкретного воплощения в анализе изучаемых явлений, так как при изложении темы лектор демонстрирует студентам только общую логику своих рассуждений, оперируя понятиями, суждениями, умозаключениями, применяя законы формальной логики. Студент наблюдает логические действия преподавателя, но он не может самостоятельно понимать причину и необходимость именно таких действий, а не каких либо других.Способ изложения фундаментальной дисциплины, при котором методологическая ее основа только демонстрируется (без комментариев) является пассивно-созерцательным. Его использование повышает качество обучения студентов, но полностью не решает задачу формирования у них методологии научного познания.Решение этой проблемы обеспечивается переходом к активно-методологическому характеру изложения дисциплины, что требует разработки дополнительных программных документов для его реализации. К таким документам относятся: «Программа методологического содержания дисциплины» и «Тезисы к программе методологического содержания дисциплины».При составлении «Программы методологического содержания дисциплины» необходимо различать общую методологию и имманентную методологию.Под общей методологией понимается всестороннее учение о развитии, о всеобщей связи и взаимообусловленности явлений не только в аспекте данной науки, но и во всех других независимо от их содержания. Общая методология определяется сущностью материалистической диалектики и ее законами.Имманентная методология представляет собой совокупность приемов исследований, применяемых в данной науке. В ней получают выражение вопросы, связанные с познанием отдельных взаимосвязей в конкретном ситуационном состоянии изучаемого предмета науки. Она формирует научно-исследовательский аппарат, позволяющий уяснить специфику закономерностей рассматриваемых явлений. В имманентной методологии широко используется работа категориального аппарата диалектической и формальной логики для построения системы научных знаний в рамках одной науки. Являясь частью общего метода познания, она готовит необходимые предпосылки для формирования единого философского мировоззрения.Имманентная методология (как и сама наука) исторически развивается, решая последовательно выдвигаемые человеческим обществом задачи, и поэтому ее следует рассматривать и в плане диалектического обогащения во времени, т.е. в плане исторического развития.Таким образом, в «Программу методологического содержания дисциплины» необходимо вносить три вида вопросов методологического содержания: научные методы познания данной дисциплины, их историческое развитие и некоторые общие положения материалистической диалектики.Составление программы методологического содержания дисциплины предусматривает удовлетворение следующих требований:– изложение методологической основы курса должно быть распределено по темам его изложения;– теория познания в ней должна иметь общее и имманентное содержание;– методология должна излагаться в своей гносеологически последовательной структуре;– последовательность методологического содержания не должна нарушать структурно-логического построения тематического содержания дисциплины.Удовлетворить весь комплекс этих требований полностью практически невозможно. Поэтому устанавливается следующий приоритет: основным регламентирующим признаком построения структуры учебной дисциплины фундаментального цикла является логическая последовательность ее содержания. Последовательность содержания методологии научного познания всегда ставится в зависимость от последовательности тематического содержания излагаемого материала.При изложении научного содержания дисциплины экскурс в методологические вопросы должен всегда быть логичным и вытекающим из конкретной тематической ситуации, рассматриваемой на лекции. Поэтому программа методологического содержания курса составляется таким образом, чтобы теоретико-познавательный аспект становился общей канвой сообщаемой научной информации.Перед лектором в процессе изложения научного содержания дисциплины стоит задача, имеющая две одновременно реализуемые цели обучения: во-первых, сообщение научной информации в ее формально-логической последовательности с выходом на новый уровень знаний и, во-вторых, методологическое обоснование всех действий, в результате которых такие знания получены.Успешное решение лектором такой двухцелевой задачи и есть то ключевое действие, которое обеспечивает выполнение двух дидактических задач фундаментальной дисциплины. Именно для реализации этого процесса и составляется «Программа методологического содержания дисциплины», которая и обеспечивает единство тематического и методологического содержания фундаментальной дисциплины.Для ее составления необходима проработка научного содержания дисциплины в методологическом аспекте с фиксированием тех вопросов, которые должны быть сообщены студентам в плане имманентного и общего содержания методологии науки.Это можно сделать двумя путями: предоставить каждому научно-педагогическому работнику решать данную задачу самостоятельно на основе своей квалификации и опыта или поручить коллективу наиболее квалифицированных из них разработать единое методологическое содержание с дальнейшим его обсуждением и утверждением в качестве исходного варианта для использования в учебном процессе всем составом кафедры.Нам представляется, что второй путь является более целесообразным, т.к. в этом случае содержание методологической основы всей дисциплины формулируется единым программным документом, который, нисколько не умаляя значения творческой индивидуальности научно-педагогических работников, становится обязательным для реализации в учебном процессе.Возможные ссылки на то, что программа методологического содержания ведет к ограничению инициативы лектора также несостоятельны, как и утверждение о том, что подобный эффект имеет и рабочая учебная программа научного содержания.В качестве образца по содержанию и по форме ниже приводится фрагмент из «Программы методологического содержания курса «Теоретическая механика», которая для всех технических ВУЗов входит в состав дисциплин фундаментального цикла. ПРОГРАММАметодологического содержания курса"Теоретическая механика"Тематическое содержание: ТМ-С-1. Основные понятия статики.Методологическое содержание.Диалектическая логика. Понятие как категория диалектической логики. Диалектические изменения содержания понятия. Понятие как отражение сущности вещей и явлений, понятие как единство противоположностей общего и единичного. «Абсолютно твердое тело» как пример понятия. [2, с. 204–208, 225–229, 297–301].История методологии механики. «Векторизация» силы. Работы Вариньона и Гамильтона. [4, с. 113].И так далее Рассматривая перечень вопросов, указанных в «Программе методологического содержания дисциплины», можно сделать вывод о том, что они достаточно объемны, сложны и требуют серьезных философских знаний из области теории познания.Однако эту задачу можно значительно упростить, если к каждой теме научного содержания дисциплины в соответствии с программой методологического содержания заранее подготовить специально разработанные тезисы, которые и определяют конкретный объем информации по методологическому сопровождению каждой темы.Такие тезисы разрабатываются ведущими научно-педагогическими работниками кафедры, обсуждаются на заседании кафедры или на методических семинарах и издаются как методический инструктивный материал.Образец таких тезисов по курсу «Теоретическая механика» приводится ниже. ТЕЗИСЫк программе методологического содержания курса«Теоретическая механика» (для объема 189 учебных часов)Тематическое содержание: ТМ-С-1. Основные понятия статики.Методологическое содержание: понятия в диалектической логике. Понятия – основной строительный материал познания. Диалектика познания: некоторые свойства вещей определяются понятиями, на базе которых с помощью суждений и умозаключений формируются новые понятия, раскрывающие новые свойства вещей. Понятие есть отражение существенного в вещах, а существенное определяется в развитии. Понятие как единство противоположностей общего и единичного. Содержание понятий в процессе познания развивается. (Проиллюстрировать на примере понятия «абсолютно твердое тело»). [2, с. 204–208, 225–229, 297–301].История методологии механики. При изложении понятия «силы» можно отметить, что первую «векторизацию» силы пытался ввести Вариньон в 1725 г. в трактате «Новая механика». Силы он изображал отрезками, а вместо стрелки для направления рисовал руку. «Вектор» происходит от латинского слова, которое обозначает «влечь», «тянуть».Окончательное понятие вектора было введено Гамильтоном (1844–1850) в работе «О кватернионах».И так далее. Таким образом, для решения дидактических задач процесса обучения по дисциплинам фундаментального цикла необходимо расширение и совершенствование их нормативно-методической документации за счет составления «Программы методологического содержания дисциплины» и тезисов к ней.Эти документы должны быть составной частью планирования содержания обучения, которое определяется рабочей учебной программой по дисциплине. Они должны нести нагрузку развития творческого продуктивного мышления обучающихся и, в конечном итоге, формировать мировоззрение будущего руководителя производства и научного работника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Переслегин, С. В., И. О. Карпов, З. А. Халиков, Р. В. Ермаков та Т. Г. Мусинянц. "Формирование скоростных радиолокационных изображений морской поверхности со стационарных, авиационных и космических носителей, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 1 (2019): 21–29. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667319010039.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматриваются принципы формирования радиолокационных изображений, непосредственно отображающих поле горизонтальной скорости морской поверхности. Основным параметром, характеризующим качество изображений, является флуктуационно-скоростная чувствительность на заданной площадке поверхности. Одновременно формируемые яркостные изображения характеризуются флуктуационно-яркостной чувствительностью. Принципы формирования и достижимые параметры изображений различны для стационарных, авиационных и космических платформ, поэтому они рассматриваются последовательно, с оценкой достижимых параметров. Корабельный радар кругового обзора, использующий широкополосный сигнал и разностно-фазовый алгоритм обработки, работая на небольшой дальности, способен обеспечить флуктуационно-скоростную чувствительность порядка ~10 см/с на симметричной площадке размером ~30 м. Самолётный ИРСА (интерференционный радар с синтезированной апертурой и продольной антенной базой) способен обеспечить лучшую чувствительность на значительной дальности и на гораздо меньшей площадке, что отвечает большинству океанологических задач. При этом целый рад факторов заставляет вводить специальные алгоритмы обработки сигнала, использующие измеренную радиальную скорость для устранения азимутального сдвига движущейся площадки. При переходе на космический носитель та же технология требует существенного увеличения размера антенной базы и мощности излучения, что и достигается в действующей германской системе Tandem TerraSAR-X. Даются оценки применимости рассматриваемых методов и перспектив их развития.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Editor, Editor. "ОГЛЯД РИНКУ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (11 грудня 2019): 92–99. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розглянути сучасні теплоізоляційні матеріали на основі рослинної сировини,які є на українському ринку.Методика. Методологічну базу роботи склали фундаментальні і прикладнідослідження і аналіз теплоізоляційних матеріалів, які представлені на ринку України,згідно діючих стандартів. В процесі роботи використовувались дані Державногокомітету статистики, матеріали статей та Інтернет - конференцій з даної темидослідження ґрунтується на методах аналізу, синтезу та узагальненняРезультати. Для забезпечення енергозбереження в будівлях і спорудах необхіднозастосовувати вітчизняний теплоізоляційний матеріал на основі рослинної сировини.Наукова новизна. Систематизовано основні теплоізоляційні матеріали, якінайширше використовуються в будівництві, проведено дослідження їх властивостей івиробництва найбільш ефективного матеріалу на основі рослинної сировини.Практичне значення. На особливу увагу заслуговує теплоізоляційний плити –«Соломат», які виготовлені з додаванням сировини рослинного походження,характеризуються необхідними властивостями і, можуть бути прийняті длядослідження які направлені на його удосконалення. Результати дослідження можутьбути використані у виробництві теплоізоляційних плит, які використовуються длятеплоізоляції будівель і споруд.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Наумов, Л. М., та С. М. Гордеева. "Боковой перенос тепла и соли в Лофотенском бассейне: сравнение на основе трех баз данных, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 3 (2020): 43–55. http://dx.doi.org/10.7868/s207366732003003x.

Повний текст джерела

Анотація:

На основе данных океанских реанализов ECMWF ORAS4 и ORAS5 выполнен расчет объемного расхода, потоков тепла и соли на боковых границах в Лофотенском бассейне (Норвежское море), а также оценка их баланса. Полученные величины сравнивались с оценками по данным реанализа CMEMS GLORYS12V1. Выявлено, что физически обоснованный объемный расход демонстрирует реанализ ORAS5 с невязкой 6.0%, в то время реанализ GLORYS12V1 дает наиболее реалистичную оценку баланса тепла, так как использование этих данных позволяет учесть повышенный приток тепла, которое расходуется на теплообмен с атмосферой. Показано, что притоки водных масс и, соответственно, тепла и соли доминируют с южной стороны бассейна, а максимальный их вынос характерен для восточной границы. Установлено, что все три реанализа демонстрируют для Лофотенской котловины превышение притока воды и соли над стоком, что свидетельствует о незамкнутости балансов для отдельных бассейнов и ограниченности подходов при использовании этих данных. Во временной изменчивости всех потоков на границах бассейна отмечаются нерегулярные колебания с различной для разных реанализов дисперсией. За период 1993-2016 гг по данным реанализа ORAS5 на всех границах, кроме северной, отмечаются значительные линейные тренды всех потоков, что свидетельствует об увеличении транзита через Лофотенский бассейн. По балансу трендов реанализ ORAS5 показывает накопление воды в регионе, охлаждение и накопление соли. В реанализе GLORYS12V1 суммарный тренд для потока тепла за тот же период определяет небольшое потепление.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Яминский, И. В., А. И. Ахметова та З. Ван. "Интеграция методов сканирующей зондовой микроскопии и матричной технологии оптических суперлинз". NANOINDUSTRY Russia 13, № 5 (14 вересня 2020): 258–62. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.5.258.262.

Повний текст джерела

Анотація:

Наблюдение живой природы с нанометровым пространственным разрешением имеет первостепенное значение для понимания многих фундаментальных процессов, например функционирования сетей живых нейронов, бактериальной антибиотикорезистентности, взаимодействия вирусов с молекулярными рецепторами. Для получения полноценной и достоверной информации требуется комбинация высокоинформативных методов, к которым относятся оптическая и сканирующая зондовая микроскопия. На их базе создается цифровая платформа бионаноскопии. Wildlife observation with nanometer spatial resolution is of paramount importance for understanding many fundamental processes, for example, the functioning of living neurons networks, bacterial antibiotic resistance, and the viruses interaction with molecular receptors. To obtain complete and reliable information, a combination of highly informative methods is required, which include optical and scanning probe microscopy. On this basis a digital bionanoscopy platform is being created.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Чернобровкина, Наталья Игоревна. "ЭКСПЕРТНАЯ ОЦЕНКА СОЦИАЛЬНОЙ СПРАВЕДЛИВОСТИ В КОНТЕКСТЕ ИНТЕГРАЦИИ ЭТНИЧЕСКИХ ОБЩНОСТЕЙ КРАСНОДАРСКОГО КРАЯ". Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 13, № 6 (28 грудня 2020): 136–43. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2020-6-136-143.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель исследования рассмотреть социальную справедливость как принцип регуляции межэтнических взаимодействий и основу социальной интеграции в Краснодарском крае. Методологическая база исследования. В рамках реализации проекта по Программе фундаментальных и прикладных научных исследований по теме «Этнокультурное многообразие российского общества и укрепление общероссийской идентичности» осенью 2020 года было проведено социологическое исследование понимания и интерпретации справедливости применительно к сфере межэтнических отношений в Краснодарском крае. Методологическим основанием инструментария являлись идеи конструктивистской теории этничности и теории социальной справедливости. Справедливость рассматривалась как терминальная и инструментальная ценность, регулирующая межэтнические отношения и обеспечивающая интеграцию этнических общностей в регионе. Результаты исследования. На основе позиции экспертов были выявлены факторы, формирующие ощущение социальной справедливости/несправедливости у представителей этнических общностей – шапсугов, армян, турок-месхетинцев, а также казаков. Это позволило определить степень влияния представлений о социальной справедливости на характер ожиданий и ограничений при формировании общегражданской идентичности этих представителей этнических общностей. В результате было выяснено, что последующая интеграция этнических общностей Краснодарского края предполагает не обособленную помощь с предоставлением особого политического статуса и экономических льгот, а признание равенства гражданских прав их представителей как россиян при содействии сохранения культурной самобытности.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Кваско, О. Ю., та А. Ю. Кондаурова. "СУЧАСНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО ВИКЛАДАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 56–60. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12532.

Повний текст джерела

Анотація:

Поряд із традиційними технологіями навчання з’являються та активно розвиваються дистанційні методи, використання яких дозволяє навчати і навчатися в індивідуальному режимі, незалежно від місця і часу. Мета роботи – висвітлення окремих питань, пов’язаних з організацією дистанційної викладацької роботи із вітчизняними англомовними студентами медичного закладу вищої освіти IV рівня акредитації на рівні фундаментальної кафедри. Медична освіта та методики викладання медичних наук мають свої особливості. Зокрема, значну роль відіграє наочність викладання матеріалу та переважання саме практичних занять. Отже, дистанційне викладання медичних наук супроводжується складнощами, пов’язаними з проведенням практичних занять, наближених до реальних аудиторних занять з аналогічною ефективністю. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця перейшов на дистанційне навчання з початком пандемії COVID-19 у березні 2020 р. Тоді було створено платформу Neuron, на зміну якій у січні 2021 р. прийшла інша платформа – Likar.nmu (обидві розроблені на базі системи управління навчанням Moodle). Введення в роботу зазначених платформ дало можливість уніфікувати процес дистанційної роботи в університеті та створити основу для перебудови викладання на інший формат. Перехід закладів вищої освіти на дистанційне навчання стимулював стрімкий розвиток і освоєння новітніх технологій в освіті, зокрема розроблення онлайн-платформ для навчання, скринінг наявних додатків для проведення онлайн-конференцій та виявлення найбільш вдалих для викладання конкретної дисципліни, розроблення нових методик викладання з урахуванням особливостей дистанційної роботи тощо. Звісно, викладання медичних дисциплін має свої особливості, які важко перенести в дистанційний формат, і на початку введення дистанційного формату видавалося взагалі неможливим. Проте стрімкий розвиток технологій розкриває нові можливості, необхідно тільки встигати опановувати та адаптувати до тієї чи іншої навчальної дисципліни. Навчання медичних наук також достатньо успішно може бути переведено в дистанційний формат. Цілком ймовірно, що після закінчення пандемії COVID-19 значна частина елементів дистанційної освіти може залишитись як складова аудиторних занять.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Кобець, Анатолій Степанович, Анатолій Григорович Дем’яненко та Станіслав Васильович Кагадій. "Сучасна вища аграрна інженерна освіта в Україні – стан, проблеми, деякі концепції та заходи підвищення її якості". Theory and methods of e-learning 2 (11 січня 2014): 72–77. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.252.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний стан вищої інженерної освіти в Україні та вимоги. ХХІ сторіччя, як відчуває людство, несе глобальні проблеми, пов’язані, перш за все, з енергетичною та продовольчою кризами, які стрімко наближаються, з вичерпанням запасів корисних копалин, порушенням навколишнього середовища, землетрусами, нетиповими хворобами, суттєвими радіоактивними забрудненнями і таке інше. Необхідність вивчення цих проблем та їх наслідків не підлягає сумніву. Це можливо тільки значно підвищивши рівень, якість освіти, яка відіграє основну, суттєву роль в пізнанні та оволодінні істинною картиною світу, методами її використання та адаптації до її швидкозмінних процесів. Цивілізований світ розуміє, що акцент у ХХІ сторіччі необхідно робити на підготовку людини з більш розвиненим ментальним тілом, здібностями мислення, яка жила б у порозумінні з суспільством, природою та їх інформаційними проявами. Саме фундаментальні кафедри технічних університетів повинні формувати у студентів системне, структуроване, логічне світосприйняття та здійснювати фундаментальну підготовку, закладати базис майбутнього інженера на основі математичних, природничо-наукових та загальноінженерних дисциплін. Сучасні педагогічні дослідження показують [8], що на сучасному етапі розвитку вищої освіти на перше місце виступають саме загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не технологічні, утилітарні знання та практичні вміння , як це має місце останніми роками. Без фундаментальної освіти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної природничо-наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного, здатного до навчання протягом всього життя фахівця, як наголошено у національній доктрині розвитку освіти в Україні, неможлива. Не є панацеєю від усіх негараздів і проблем вищої інженерної освіти в Україні пріоритетні інформатизація та комп’ютерізація. За словами відомого фахівця механіки твердого деформівного тіла В. І. Феодосьєва [7], електронні обчислювальні машини та інформаційні технології, звільняючи та спрощуючи життя інженера у плані чисельних розрахунків, не звільняють його від необхідності знання механіки [1; 2], математики та, особливо, від творчого мислення [3; 4]. Сьогодні важливим показником якісної освіти стає мобільність знань, якої може набути лише якісно освічена людина, з надійною фундаментальною базою, здатна адаптуватися та гнучко реагувати на швидкозмінні процеси, машини та технології. Тенденція «миттєвого прагматизму» [5; 6; 8],орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого сторіччя, поступово зникає з виробничої сфери. Виробництву ХХІ століття, у тому числі і агропромисловому, потрібен спеціаліст, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів та вимог ринку. Досягнення професійної мобільності є однією з найважливіших задач Болонського процесу [8], розв’язання якої можливе лише за умови фундаменталізації вищої освіти. Вузькопрофесійна підготовка, отримання знань на все життя, поступово замінюються освітою впродовж усього життя. Таки реалії, реальні вимоги часу та ринкової економіки.Деякі заходи по підвищенню якості вищої аграрної освіти. Сучасна парадигма системи вищої освіти за ЮНЕСКО полягає коротко у тому, що треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися «щоб бути, щоб існувати». У протилежному випадку людство загине, як написано на піраміді Хеопса «від невміння користуватися природою, від незнання дійсної картини світу». Як відгук на виклик та вимоги часу, у Дніпропетровському державному аграрному університеті прийнята стратегія перспективного розвитку університету на 2011-2015 р.р., в основі якої лежить концепція 4-Я, а саме: якість освіти → якість виробництва → якість продуктів харчування → якість життя. Весь цей ланцюг має прямий і зворотній зв’язок та відповідає національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, згідно з якою розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових процесів, покращення людського життя, ствердження національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності української держави на міжнародній арені. Основна мета прийнятої концепції спрямована на підготовку якісних фахівців для АПК, для виробництва якісної сільськогосподарської продукції, її переробки та виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування. Наприкінці 2010 року у стінах ДДАУ відбулося відкриття центру природного землеробства, головною метою якого є створення інноваційної системи виробництва, переробки , культури споживання сільськогосподарської продукції та створення інноваційної природної системи співіснування людини і довкілля. Не є секретом, що сучасний процес вирощування сільськогосподарської продукції з об’єктивних та суб’єктивних причин давно відійшов від природного, про що свідчать зміни смаку, запаху та якості продукції, що вирощується на землі, іноді багатою на нітрати та шкідливі хімічні елементи, яка, як відомо не є корисною для споживання людини. Глобальним завданням АПК України є перехід на товарне виробництво якісної продукції, яке треба починати з підготовки фахівців. ДДАУ здатний забезпечити повний цикл цієї важливої роботи, бо має необхідну структурну, наукову та кадрову бази. Природне землеробство покращуватиме родючість землі, позбавить від ерозії, позитивно впливатиме на її урожайність. Звичайно, тут теж є свої проблеми і труднощі, які потребують вирішення. Покращивши якість освіти, втіливши наведені концепції в реальність, матимемо якісне виробництво, якісні продукти, якісну державу, якісну Україну та, головне, здорових її мешканців. Якісна Україна – це справа усіх її мешканців, і починається ця справа саме з якісної освіти. Для забезпечення якісної інженерної освіти, вважаємо, необхідно: підвищити рівень шкільної підготовки, особливо з природничих дисциплін; не знижувати фундаментальності вищої освіти; приділяти більше уваги самостійній роботі студентів; втілювати у навчальний процес дієвий контроль; використовувати ринкові важелі управління навчальним процесом; приділяти більше уваги заохоченню (мотивації) студентів до навчання та стимулюванню викладачів до ефективної, результативної роботи; створити необхідну, сучасну матеріально-технічну базу та фінансувати систему освіти на належному рівні. Переймаючись питанням покращення якості освіти та підготовки інженерних кадрів для агропромислового виробництва, на кафедрі теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету за потребою часу у складі авторського колективу С. В. Кагадія, А. Г. Дем’яненка та В. О. Гурідової підготовлено та надруковано навчальний посібник «Основи механіки матеріалів і конструкцій» для інженерно-технологічних спеціальностей АПК, який рекомендовано Міністерством аграрної політики України як навчальний посібник під час підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» у вищих навчальних закладах II–IV рівнів акредитації (лист № 18-28-13/1077 від 18.08.2010 р.). З урахуванням переходу навчального процесу в Україні на кредитно-модульну систему (КМС), суттєвим зменшенням аудиторних годин на вивчення цієї важливої для інженера-механіка дисципліни після приєднання України до Болонського процесу у навчальному посібнику приділено більше уваги фаховим питанням, а саме розрахункам елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість, які використовуються у машинах та знаряддях агропромислового виробництва [5; 6]. Теоретичний матеріал кожного розділу проілюстровано прикладами із галузі сільськогосподарського виробництва. У зв’язку із скороченням кількості аудиторних годин на вивчення предмету та винесенням великої кількості матеріалу на самостійне вивчення студентами, для кращого розуміння та засвоєння в посібнику наведено багато фахових прикладів з відповідними розрахунками та поясненнями. Маючи на увазі, що більша частина землеробської техніки працює на ріллі та знаходиться у стані вібрації під дією динамічних, знакозмінних навантажень та напружень, велика увага у посібнику приділена розрахункам елементів та деталей під дією динамічних навантажень та питанням їх втомної міцності. По кожному розділу наведені запитання для самоконтролю отриманих знань, навичок та тестові завдання. У навчальному посібнику узагальнено багаторічний досвід викладання теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій, будівельної механіки, накопичений кафедрою теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету. Сподіваємося що навчальний посібник буде корисним для студентів, а його автори зробили свій посильний внесок у справу підвищення рівня та якості підготовки майбутніх фахівців землеробської механіки та в цілому агропромислового комплексу України.В умовах ХХІ інформаційного та нанотехнологічного сторіччя , сторіччя інформаційного буму, перенасиченості новою інформацією не вдається традиційними репродуктивними методами навчання охопити, довести всю інформацію до майбутніх фахівців. У зв’язку з цим при переході на КМС організації навчального процесу у вищій школі, у тому числі і аграрній, біля 50% передбачених програмою навчання питань з технічних дисциплін винесено на самостійне опрацювання студентами. При цьому значно скорочена кількість аудиторних годин, відведених на вивчення технічних дисциплін професійного спрямування, природничо-наукових дисциплін, які закладають основи, формують базу професійних знань майбутніх фахівців народного господарства. А тому, у тій ситуації, яку зараз маємо у вищій інженерно-технологічній освіті в Україні, у тому числі і аграрній, сьогодні варто використовувати інформацційно-комунікаційні технології (ІКТ) при організації навчального процесу. Виникають питання іншого плану – коли, як, скільки, щоб ефективно та оптимально, хто сьогодні використовуватиме, чи є готові педагогічні кадри, які не завжди встигають за розвитком ІКТ і таке інше. Відомо, що інформатизація та комп’ютеризація призначені слугувати підвищенню ефективності, результативності навчання, створенню нових машин та сучасних технологій, а в цілому спрямовані на підвищення якості навчання, якості підготовки майбутніх фахівців агропромислового виробництва та народного господарства в цілому. Особливо це питання актуальне для галузі сільськогосподарського машинобудування, наприклад, тракторного виробництва південного машинобудівного заводу імені О. М. Макарова, де сьогодні на порядку денному стоїть питання створення нових зразків тракторної техніки, які відповідатимуть європейським вимогам по технічному рівню, безпеці та екології навколишнього середовища. Цю проблему здатні розв’язувати нова генерація фахівців землеробської механіки, які володіють знаннями та навичками комп’ютерного проектування з використанням інформаційних та комп’ютерних технологій. Починаючи з 2011 року викладачами кафедри, які мають вищу освіту класичного університету за спеціальністю «Механіка» та володіють комп’ютерними та інформаційними технологіями, на факультеті механізації сільського господарства за напрямом підготовки «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» викладають варіативну дисципліну «Основи комп’ютерних розрахунків в інженерній механіці». Метою викладання дисципліни є формування у майбутніх фахівців знань та навичок у галузі виконання комп’ютерних розрахунків в задачах інженерної механіки елементів конструкцій та деталей машин сільськогосподарського призначення. За час вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти основними методами комп’ютерних розрахунків елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість. Звичайно, тут необхідно привернути увагу до складу, контингенту студентів аграрних навчальних закладів, які у своїй більшості із сільської місцевості, де, чого гріха таїти, і шкільна підготовка не завжди на вищому рівні, особливо з природничих наук, фізики, математики та і інформатики. Зрозуміло, що і технічні дисципліни на лаві студентів їм опановувати значно складніше. Застосовуючи ІКТ, потрібно не забувати , що тільки одними засобами ІКТ проблему якісної підготовки майбутніх фахівців, інженерів, у тому числі і агропромислового виробництва не розв’язати. Базисом є фундаментальна підготовка з математики, фізики, матеріалознавства,теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій та інших інженерних наук, а усе інше є надбудовою над фундаментом інженера. А тому, реформуючи систему вищої інженерної освіти, приєднавшись до створення Європейського простору вищої освіти, не треба втрачати кращих здобутків національної системи вищої інженерної освіти, і в першу чергу – її фундаментальності. Розробляючи заходи по реформуванню, реформуючи освіту, необхідно ґрунтовно розуміти, наскільки це конче необхідно і що в результаті матимемо. Бо дуже часто сподіваємося на краще, а в результаті маємо ще гірше, ніж маємо. Такі реформи краще не здійснювати, залишити галузь у спокої.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Антопольский, А. Б., А. B. Antopolskii, А. В. Босов, А. V. Bosov, Г. И. Савин, G. I. Savin, А. Н. Сотников та ін. "Принципы построения и структура единого цифрового пространства научных знаний (ЕЦПНЗ)". Научно-техническая информация. Серия 1: Организация и методика информационной работы, № 4 (2020): 9–17. http://dx.doi.org/10.36535/0548-0019-2020-04-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматриваются принципиальные особенности и подходы к формированию Единого цифрового пространства научных знаний (ЕЦПНЗ). Отмечено, что работы по формированию единой среды информационных ресурсов, а далее - знаний ведутся почти четверть века. Приведены нормативные документы, направленные на разработку данной проблемы; отмечено, что существует неоднозначность в подходах к определению единого пространства. Актуализировано определение, сформулированы основные принципиальные особенности пространства знаний, в числе которых отмечены: необходимость включения достоверной фундаментальной и научно-популярной информации; наличие ряда подпространств, связанных между собой, относящихся к отдельным научным направлениям. Проанализированы ресурсы, составляющие основную базу для формирования ЕПЦНЗ. Показаны основные начальные направления работ. Отмечено, что данное научное направление должно стать ключевым в решении задач, поставленных перед научным сообществом в рамках национального проекта «Наука» и национальной стратегии «О развитии искусственного интеллекта в Российской Федерации» (2019-2030 годы).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Фундаментальна база"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями