Добірка наукової літератури з теми "Френд"

У статті здійснено дослідження особливостей зародження ігрової терапії в дитячому психоаналізі в традиціях шкіл М. Кляйн та А. Фрейд. Незважаючи на те, що обидва підходи ґрунтувалися на принципах і засадах психоаналізу, доробки Кляйн і Фрейд започаткували дві самостійні психоаналітичні школи в галузі дитячої психотерапії та різні позиції щодо розуміння гри та її використання в дитячій психотерапії. Згідно підходу Фрейд, у дитячому психоаналізі надавали перевагу роботі з невротичними дітьми, однак Кляйн довела ефективність «ігрового аналізу» в роботі з будь-якими порушеннями і розладами дітей. Емпіричним матеріалом виступили результати історико-психологічних досліджень процесу становлення й розвитку психоаналітичних знань про дитину та теорію і практику дитячого психоаналізу в першій половині ХХ століття. Досліджено, що в першій половині ХХ століття теорія і техніка дитячого психоаналізу перебували на стадії розробки, а тому дослідники розвивали уявлення про психоаналітичну роботу з дітьми на основі власних спостережень та експериментів. З’ясовано, що започаткування ігротерапії відбулося у 20-ті роки ХХ ст. у теоретичних пошуках та практиці роботи психоаналітиків (Хуг-Хельмут, Кляйн, Фрейд та ін.). Концептуальне обґрунтування теорії і практики дитячого психоаналізу було здійснено школами Фрейд і. Кляйн в період між Першою і Другою світовими війнами. Хоча обидві дослідниці використовували гру в роботі з дітьми, однак вони перебували в постійній полеміці через розбіжності з питань дитячого аналізу та ігрових технік роботи. Встановлено, що в дитячому психоаналізі гра розглядалася як природна діяльність дітей, що надавала можливості вираження, демонстрації та випробовування в символічній формі за допомогою іграшок, ігрових дій і ролей несвідомих бажань і фантазій, а також особливостей об’єктних стосунків. Започаткована школами Кляйн та Малер терапевтична техніка, яка дістала назву «терапія грою» (play therapy) згодом виокремилася в самостійний напрям роботи з дітьми.

Авторитет в освітньому просторі поступово втілювали український педагог Антон Макаренко і Зігмунд Фрейд, професор невропатології (Австрія). Вони критикують появу «бунту мас» у теорії психосексуального та гуманістичного розвитку індивіда, обумовлють його участь у духовно-історичних подіях. Засновники власної версії філософського піднесення не сприймали появу у європейському житті режимів тоталітаризму і войовничого націоналізму влади чи її ксенофобські прояви, діяли як європейські носії статусу демократичного патріотизму і гуманізму. Мета діяльності європейських мислителів у тому, щоб виявити прихильність українського соціуму до філософського впливу на «маленьку людину». А. С. Макаренко бере символ Дон Кіхота, що є показником духовної ролі козакофілів-новаторів на рубежі XІX-ХХ століття, зокрема цей символ пов’язує «донкіхотство» з відновленням громадської поваги до героїчних традиціїй Запорозької Січі.Значну увагу А. Макаренко і З. Фрейд приділяли також питанню, як за різних обставин діє носій патріотичної соціокультурної діяльності, що презентує глибинне єство − ідеальний тип, щоб розповісти про його суб’єктивну позицію, тобто про українця-патріота, малороса націонал-нігіліста, або хохла націонал-прагматика, залишаючись об’єктивним спостерігачем як дослідник-гуманітарій.

Поєднання можливостей сучасної обчислювальної техніки із методами натуральної геометрії створює передумови розв’язання різновидів прикладних задач, зокрема опису візерунків для поліграфічного захисту цінних паперів. При цьому виникає питання масштабування візерунка, описаного натуральним рівнянням (масштабування – це зміна розміру зображення зі збереженням пропорцій).

В межах першого розділу виконано ситуаційний аналіз інформаційно комунікативних технологій композиційної проробки чоловічих піджаків типу френч класичного стилю з використанням сучасних систем оцінювання якості. Розроблено моделі-пропозиції чоловічих піджаків типу френч. Розроблена конструкторська документація на базову модель френча у вигляді комплекту лекал, градації основних лекал на суміжні розміри та зрости, форм технічного опису. Виконана технологічна проробка базової моделі френча. Запропоновано пакет матеріалів для подальшого виготовлення виробів, комплект швейного обладнання та обладнання для виконання операцій волого-теплового оброблення. Розроблені раціональні схеми обробки основних вузлів френча

L’amélioration de qualité de la formation universitaire dans tous les domaines et dans le domaine de la didactique des langues étrangères en particulier est une des directions prioritaires du développement des systèmes éducatifs nationaux. Les chercheurs autour du monde supposent que l’éducation moderne doit être basée sur l’approche par compétences, qui s’est formée sur la base des approches précédentes. En même temps la pratique d’enseignement moderne ne tient presque aucun compte de l’expérience unique des éducateurs de XXème siècle qui tachaient de trouver des solutions pour les même problèmes de l’éducation qui nous font face aujourd’hui, surtout en didactique des langues étrangères. Cette expérience demande un nouveau traitement dans le contexte de l’approche par compétences et celui de la formation linguistique. Parmi les éducateurs dont les conceptions pédagogiques sont proches des conceptions modernes des objectifs de l’éducation on peut nommer C. Freinet et V. A. Sukhomlinski. Dans le contexte de l’approche par compétence c’est possible d’actualiser l’expérience de ces didacticiens, qui ont créé les conceptions pédagogiques stimulant le développement des compétences, quoique ces éducateurs n’utilisassent pas le terme «compétence». L’actualité de cette problématique pour le système éducatif de Russie a conditionné notre inteprétation d’objectif de cette recherche qui consistait en définition de l’influence des conceptions pédagogiques de V. A. Sukhomlinski et C. Freinet sur le développement de la formation universitaire orientée par l’approche par compétences en prenant comme exemple la formation des compétences culturelles dans le processus de l’éducation à l’université ou à la faculté des langues étrangères en Russie. Dans le cadre de cette étude nous avons appliqué la méthodologie de l’expérience pédagogique pour argumenter l’efficacité de la méthode basée sur les conceptions pédagogiques de C. Freinet et V. A. Sukhomlinski en formation des compétences culturelles au niveau universitaire. Cette étude s’appuie sur un ensemble de théories et de recherches en sciences de l’éducation et en pédagogie. Les résultats reçus peuvent être appliqués dans la rédaction de programmes et de plans de la formation universitaire en Russie
Enhancement of the quality of the university education in all majors and especially in language education is a priority direction of the development of national education systems. The researchers around the globe believe that the competence-based approach is a basis for education in today’s world. This approach has formed on the basis of the other approaches of the past. Meanwhile the modern educational practice practically ignores the unique experience of the XXth century educators who aspired to resolve the same educational issues that we face nowadays, especially in the sphere of language teaching. This experience demands to be treated in the context of the competence-based approach and the theory of foreign language teaching. Among the educators whose pedagogical conceptions closely resemble the modern conceptions of educational objectives we can point out C. Freinet and V. A. Sukhomlinski. It is possible to actualize the experience of these educators in the context of the competency-based approach, as they developed pedagogical conceptions stimulating the formation of the competences, though none of them ever used the term «competence». The topicality of this issue for the Russian educational system has conditioned our view of the research aim that consisted in determination of the influence of the pedagogical conceptions of C. Freinet et V. A. Sukhomlinski on the development of the competence-oriented university education providing an example of the formation of cultural competences in the educational process realised in a Russian foreign languages university or department. In this regard we treat the pedagogical conceptions of C. In the framework of our research project we used the methodology of pedagogical experiment to prove the efficiency of the method based on the pedagogical conceptions of C. Freinet and V. A. Sukhomlinski for the formation of cultural competencies at the university level. Our study is based on the number of theories and studies in educational sciences and pedagogics. The results obtained could be applied in study programme and plan design in Russian system of university education