Статті в журналах з теми "Фрейми"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Фрейми.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Фрейми".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kostruba, Natalia. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЛІГІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ЧАСИ СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 163–77. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-163-177.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено психолінгвістичний аналіз релігійних комунікацій у часи становлення Православної церкви України (ПЦУ). Представлено тлумачення поняття релігійних комунікацій та його основні характеристики. Зазначено особливості релігійних ЗМІ, переваги релігійних Інтернет-комунікацій. Здійснено огляд змісту друкованих видань Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) щодо висвітлення події утворення ПЦУ. Описано основні чотири етапи фреймового аналізу тексту, що містить також характеристику визначення сценарію тексту. За результатами здійсненого фреймового аналізу офіційної заяви Священного синоду УПЦ щодо ситуації в українському й світовому православ’ї виділено десять фреймів: структури, дії, агресія, люди, цінності, право, влада, території, релігійні терміни, часова орієнтація. Найбільшу кількість слів містять фрейми структури, дії, агресія, люди. Найменшими за обсягом є фрейми «релігійні терміни» та «часова орієнтація». Виокремленням найчастотніших слів у кожному фреймі визначено сценарій досліджуваної заяви: Церква, дії, розкол, віруючі, єдність, права, патріархат, шлях, Господь і рік. Загалом заява містить багато звинувачень про незаконні дії, утручання в життя Церкви Константинопольського патріархату, ПЦУ та державної влади. Заява не закликає до єдності, вона містить заклики до подальшого протистояння й «виправлення помилок». Чітким у заяві є прохання до влади щодо скасування закону про перейменування УПЦ МП, проте у цій заяві Синод називає себе УПЦ. Це вводить в оману пересічних українців, які не ідентифікують УПЦ як таку, що має російське підпорядкування.
2
Гошилик, Н. С. "ПРОТОТИПНА КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ПРЕДМЕТНОЇ СИТУАЦІЇ СТАЛОСТІ (SUSTAINABILITY)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті побудовано прототипну когнітивну модель предметної ситуації сталості у вигляді фрейму, що реконструйований шляхом когнітивної інтерпретації семантики слів із коренем sustainability. Дослідження проведено на основі аналізу англійськомовних тлумачних словників та тезаурусів, окрім того, взято до уваги ілюстративний матеріал до аналізованих лексем із цих джерел. Сталий розвиток, сталість в усіх сферах життєдіяльності стали глобальними та парадигмальними у ХХІ ст. Для коректного розуміння цього поняття, потенційного комплексного його аналізу в різних типах дискурсу необхідно провести аналіз номінативних одиниць- вербалізаторів. У дослідженні проведено корпусний розгляд частотності використання відповідних іменника (sustainability), прикметника (sustainable), дієприкметника доконаного виду (sustained) та дієслова (to sustain) в корпусах сучасної англійської мови COCA, NOW, GloWbE. Аналіз дефініцій у тлумачних словниках та тезаурусах англійської мови дав змогу виявити компоненти (слоти) фрейму ситуації сталості, які вказують на суб’єкт дії, дію, об’єкт та час дії, суб’єкт оцінювання та наслідок дії. Також бралися до уваги втілення сталості у прикладах у відповідних словниках та тезаурусах. Предметна ситуація сталості представлена в англійськомовній картині світу через стан об’єкта протягом визначеної тривалості, а також дії певного суб’єкта, які мають певні наслідки в майбутньому. Наслідки дії передбачають її оцінювання, адже можуть бути позитивними чи негативними, а отже, імпліцитним у прототипній ситуації є суб’єкт оцінювання. У статті визначено відношення між елементами фреймової структури прототипної когнітивної моделі ситуації сталості. Виділені фрейми постають у вигляді буттєвих схем: предметний фрейм (кваліфікативна схема, темпоральна схема, локативна схема), посесивний фрейм (схема власності, схема партитивності, схема інклюзивності), акціональний фрейм (схема дії).
3
Козак, Софія. "ФРЕЙМ «ПОЧУТТЯ» В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (на матеріалі творчості австрійського письменника С. Цвейга)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз фреймових структур на позначення почуттів у художньому дискурсі. Докладно розглянуто поняття «фрейм» та «фреймова структура». Фрейми кваліфіковано як когнітивні утворення, складовими частинами яких є термінали і які реалізуються в дискурсі через фреймові структури. Ключові компоненти фреймових структур ― термінальні елементи, що безпосередньо пов’язані з мовною реалізацією терміналів. Дослідження виконано на матеріалі роману Стефана Цвейга «Ungeduld des Herzens» («Нетерпіння серця»). У цьому творі проаналізовано фреймові структури, у яких термінальні елементи, що представляють фрейм «Почуття», відображають емоційну сферу персонажів і розкривають їхній внутрішній світ. У дослідженні описано структуру фрейму «Почуття» та визначено його основні термінали. Цей фрейм розглядаємо як ментальне утворення, в основу якого покладено категоріальні знання про людські почуття – те, що люди відчувають не розумом, а внутрішньо, «в душі», наприклад страх, полегшення, радість, безпечність, невпевненість й ін. На основі словникової дефініції визначено базові термінали фрейму «ПОЧУТТЯ» («GEFÜHL»): «Внутрішнє поривання» («seelische Regung»), «Відчуття» («Empfindung»), «Настроєність» («Einstellung»), «Ставлення до світу» («Haltung zur Welt»). У рамках цих терміналів здійснено комплексний аналіз лексичних одиниць, що зображають почуття героїв роману «Ungeduld des Herzens», показано різні відтінки їхніх переживань і думок, описано найпотаємніші мрії, передано найрізноманітніші поривання людської душі. Зазначені вище фреймові структури дають ключ до розуміння вчинків героїв твору та їхніх мотивів, відображають почуття, які штовхають дійових осіб на відчайдушні кроки, як на подвиги, так і на злочини; висвітлюють пристрасті, що можуть стати як причиною невдач, так і підґрунтям для зародження нових стосунків. Аналіз текстового матеріалу засвідчив, що фреймові структури на позначення емоцій і почуттів є продуктивним засобом у відображенні внутрішнього світу літературних героїв та ефективним механізмом експлікації авторської прагматики.
4
Яровий, Д. О. "Дискурсивні фрейми громадянського протистоянняв соціальних медіа". Психологічні науки: проблеми і здобутки, Вип. 9 (2016): 216–32.
Знайти повний текст джерела
5
Яровий, Д. О. "Дискурсивні фрейми громадянського протистоянняв соціальних медіа". Психологічні науки: проблеми і здобутки, Вип. 9 (2016): 216–32.
Знайти повний текст джерела
6
Ігнатьєва, Світлана Євгенівна. "Лексико-семантична репрезентація моделі «пам’ять» в українському щоденниковому дискурсі". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 208–21. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.796.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на матеріалі українського щоденникового дискурсу репрезентовано кореляцію когнітивних процесів пам’яті, виявлено модель пам’яті в аксіологічному аспекті, визначене місце її локалізації. Також проаналізовано фрейми та предикати пам’яті.
7
Владимиров, В. М. "Структури та механізми масової інтерпретації у ЗМІ: масовогерменевтичні фрейми". Наукові записки Інституту журналістики 43, квітень - червень (2011): 20–25.
Знайти повний текст джерела
8
Satygo, Iryna. "Senghor: The Utopian and Philosophical Frames of Biography." Pitannâ lìteraturoznavstva 90 (December 22, 2014): 170–86. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2014.90.170.
Повний текст джерела
9
Єнчева, Г. Г., та Т. Г. Семигінівська. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АПАРАТ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ІСАО ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ФАХОВОЇ МОВИ АВІАЦІЇ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано модель концептуального апарату англомовної термінології ІСАО, що фіксує положення концептів у фреймовій структурі, з виділенням її концептуальних центрів, враховуючи поняттєво-логічні відношення понять досліджуваної спеціальної галузі. У статті представлено метод фреймової семантики як найбільш дієвий стосовно дослідження структур знання, які стоять за терміном. Англомовна термінологія ІСАО, представлена у вигляді фреймового моделювання, відтворює фрагменти дійсності, що відображають культуру авіаційного управління, властиву «діловому іносоціумові». Сутність методу фреймової семантики полягає в тому, що значення термінів розглядаються як структури знання, породжені реальними професійними ситуаціями, також фрейми володіють універсальною властивістю до звуження концептуального змісту і фокусування уваги на будь-якій його частині. Описання фреймової моделі узгоджується з ознаками, котрі диференціюють систему в термінології, згідно з якою терміносистема представлена у вигляді низки графів, що визначають зв’язки між термінами. Аналіз уможливив виявлення у проаналізованій терміносистемі 11 концептуальних груп. Дослідження засвідчило, що фрейм «БЕЗПЕКА АВІАЦІЇ» складається із трьох концептуальних центрів, які позначають основні категорії безпеки авіації: «БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ», «АВІАЦІЙНА БЕЗПЕКА», «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА». З кожним із центрів співвідносяться певні концептуальні групи термінів із відповідним поняттєвим навантаженням. Такий підхід дозволяє представити логічну систему понять, що сконцентровані навколо ключового наукового концепту. У перспективі варто зупинитися на окремих значущих сегментах авіаційної діяльності, вказати на їхню структурованість, яка у мікроваріанті покаже всі особливості, властиві структурі термінології ІСАО на етапі розуміння її перекладачем.
10
Павлюк, Л. "Екстреми сепаратизму vs. ідеології соборності : історичні підстави. політичні форми і дискусивні фрейми". Агора, Вип. 4 (2006): 117–25.
Знайти повний текст джерела
11
Павлюк, Л. "Екстреми сепаратизму vs. ідеології соборності : історичні підстави. політичні форми і дискусивні фрейми". Агора, Вип. 4 (2006): 117–25.
Знайти повний текст джерела
12
Павлюк, Л. "Екстреми сепаратизму vs. ідеології соборності : історичні підстави. політичні форми і дискусивні фрейми". Агора, Вип. 4 (2006): 117–25.
Знайти повний текст джерела
13
Павлюк, Л. "Екстреми сепаратизму vs. ідеології соборності : історичні підстави. політичні форми і дискусивні фрейми". Агора, Вип. 4 (2006): 117–25.
Знайти повний текст джерела
14
Бушуева, Л. А. "Лингвокогнитивная модель поступка «дерзость»". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 4 (25 вересня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.4/3089.
Повний текст джерелаАнотація:
Данное исследование посвящено анализу русских лексем, обозначающих ситуацию поступка «дерзость» с точки зрения когнитивной и прототипической семантики, а также теории фреймов. В работе основное внимание уделяется дерзости как поступку. Под поступком понимается сознательное и разумное действие человека, совершающееся в результате реализации мотива и вызывающее определенную реакцию у окружающих, выражающуюся в виде оценки. В основе исследования лежит гипотеза о том, что понятие поступка «дерзость» опирается на фрейм, представляющий собой структуру, состоящую из слотов: мотив поступка, действие как проявление поступка, агент, объект, результат, оценка поступка. Целью исследования является показать, каким образом и в каком объеме данные слоты актуализированы на системно-языковом уровне, на синтаксическом уровне, на уровне речи и уровне вербальных ассоциаций. На основании лексикографического анализа, анализа семантических ролей, выраженных именем поступка «дерзость», а также его актантами, контекстуального и ассоциативного анализов была построена лингвокогнитивная модель ситуации поступка «дерзость». Проведенное исследование позволило выявить прототипические содержательные признаки слотов фрейма «дерзость».
15
Мізецька, В. Я. "ОСОБЕННОСТИ ВЕРБАЛЬНОЙ КОММУНИКАЦИИ В КОНФЛИКТНОМ ДИСКУРСЕ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 12 (6 травня 2019): 402–7. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v12i0.247.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена проблемам вербальной коммуникации в ситуации возникновения конфликта. Подробно анализируются два базовых фрейма — фрейм «кооперация» и фрейм «конфронтация». Особое внимание уделяется средствам вербальной актуализации поведения участников конфликтной ситуации.
This article is devoted to the problem of verbal aspect of communication. Two basic frames » cooperation» and «confrontation» are analyzed in detail. Special attention is paid to the means of verbal actualization of the above- mentioned frame situations.
16
Стеблина, Наталия Александровна. "#Янебоюсьсказати в повестке украинских и российских СМИ: специфика восприятия инициативы граждан в конфликтной среде масс-медиа". Journal of Social Policy Studies 16, № 3 (29 вересня 2018): 425–40. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2018-16-3-425-440.
Повний текст джерелаАнотація:
Наталия Александровна Стеблина – кандидат наук по социальным коммуникациям, доцент, кафедра рекламы и связей с общественностью, Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова, Одесса, Украина. Электронная почта: steblyna@onu.edu.ua
Хештег #янебоюсьсказати вследствие популярности в социальных сетях стал предметом интереса для масc-медиа Украины и России. Масштабный флешмоб раскрыл проблемы агрессии против женщин, нарушения их прав и скрытый гендерный конфликт. Анализ восприятия этой акции в СМИ дает возможность проследить специфику формирования медиа-события. На основе анализа делаются выводы об особенностях отражения в СМИ инициатив граждан в эпоху новых медиа. Хотя исследования показывают, что масc-медиа по-прежнему зависимы от традиционных («авторитетных») источников информации, флешмоб #янебоюсьсказати, напротив, стал примером вовлечения в повестку СМИ мнения обычных людей, которые заявили о существовании замалчиваемой проблемы. Для выявления специфики подачи подобного материала, проведен анализ основных фреймов, которые использовали наиболее популярные масс-медиа Украины и России. Выделены и исследованы два основных фрейма: фрейм конфликта и фрейм ответственности. Они направлены не столько на решение проблемы насилия в отношении женщин, которая обсуждалась в социальных сетях, сколько на интерпретацию самого флешмоба, его целей и возможных угроз для участников и для общества. В процессе освещения флешмоба #янебоюсьсказати в масс-медиа редко упоминалась необходимость решения проблемы насилия на законодательном уровне. Напротив, СМИ цитировали публикации пользователей соцсетей для привлечения внимания к своим материалам. Наряду с этим публиковались истории знаменитостей, мнения экспертов. Также зафиксированы попытки противопоставить участников дискуссии друг другу. В СМИ делались прогнозы о всплесках насилия, которые могут быть вызваны флешмобом, а сама акция интерпретировалась как повод для подозрений: инициаторов обвиняли в попытках отвлечь общественность от более серьезных тем, например, войны на Востоке Украины. В результате такой подачи информации СМИ скорее заняли пассивную роль, не воспринимая инициативы пользователей социальных сетей всерьез и не предлагая механизмов решения проблем, которые были ими подняты.
17
ГОЛЬДМАН, А. А., and Е. Э. ТИХОНОВА. "Frame analysis of cognitive dissonance on the material of the story «Shiloh» by B. E. Mason." Рецензируемый научный журнал «Вестник Северо-Восточного федерального университета имени М. К. Аммосова. Vestnik of North-Eastern Federal University», no. 6(86) (December 27, 2021): 51–58. http://dx.doi.org/10.25587/x5731-3088-2289-m.
Повний текст джерелаАнотація:
Аннотация. В статье предлагается фреймовый подход при интерпретации художественного текста. Целью статьи является применение теории фрейма при интерпретации постмодернистского произведения «Шайло» Бобби Энн Мэйсон. Актуальность обусловлена тем, что вследствие заострения внимания исследователями постмодернистского художественного текста на стратегии двойного кодирования, возникает необходимость обратиться к теории фрейма, о которой говорится в трудах М. Минского, Ч. Филлмора, В. С. Вахштайна, Г. Бейтсона, Д. А. Кожанова, В. В. Диденко. Рассматривается изменение когнитивной модели текста в зависимости от выдвижения различных элементов фрейма на смысловом уровне, способствующих возникновению когнитивного диссонанса по теории Л. Фестингера, на примере произведения Bobby Ann Mason «Shiloh». Рассказ разделен на 7 фреймов, в каждом из которых читатель может наблюдать неравномерное движение когнитивного диссонанса между главными героями. В конце рассказ приводит к консонансу, который отражает внутреннее состояние главной героини Нормы Джин.
18
Ігнатьєва, Світлана Євгенівна. "Метафоричні моделі пам’яті в українському щоденниковому дискурсі". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 342–51. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено метафоричні моделі пам’яті як найпродуктивніші в українському щоденниковому дискурсі. Визначені метафори пам’яті окреслено особливими маркерами, що не лише увиразнюють щоденникову текстову тканину, а й формують її скелет. Виразними вербалізаторами в метафоричній моделі пам’яті названі такі фрейми: «душа пам’ятає», «мати перед очима»; «стояти перед очима», «вертатися думками», «постати перед нею», «спливати в пам’яті». «змигнути в пам’яті», «не виходити з пам’яті», «політати думками понад бідною Україною», «озватися звідти, з дитинства, юності», «не запектися в душі», «міцно врізатися в пам’ять», «увібрати в душу, запам’ятати, зберегти у пам’яті», «пропливати перед очима», «зринати з глибин пам’яті», «зостатися в душі», «лягати на душу як тиха молитва», «оживати в пам’яті», «не вмерти в мені», «оновлювати в пам’яті», «зберегти хвилюючі таємниці», «скресають згадки» та ін.
Виокремлено метафоричні образи-порівняння «пам’ять – свічка», «пам’ять – рослина», що становлять опозицію за лінією абстрактне – конкретне. Зафіксовано ознакові й адвербіальних метафоричні моделі на позначення процесів пам’яті. Пам’ять – це суперечливий процес спілкування Еgo з собою, зі своїм минулим, що постійно дистанціюється. Метафоричну модель пам’яті в щоденниковому дискурсі варто формувати, ураховуючи такими ментальними поняттями, як думка, гадка, свідомість, бажання, сумнів.
19
Рыжов, С. А. "Феномен звездности (известности) с позиций фреймового подхода". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, № 3 (2022): 156–61. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-120.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается феномен звездности (известности) на материале русскоязычных текстов СМИ. Проанализированы результаты уже имеющихся исследований в данной области. Дается определение феномена звездности (известности) и описание теории фреймов. Представлены определения структурных элементов фрейма. На примерах одного из слотов представлены описание и анализ языковых средств, формирующих феномен звездности (известности).
20
Слухай, Наталія, та Владена Кірілічева. "КОНЦЕПТ «БЕСІДА» («БЕСЕДА») В ДОЦИФРОВУ ЕПОХУ: ФРЕЙМОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У праці здійснена спроба фреймового моделювання концепту російської лінгвокультури «беседа» як такого, який представляє високочастотну форму комунікації, має виражену етнокультурну специфіку, особливо помітну в доцифрову епоху, і не отримав системного наукового опису. У статті визначено базовий термінологічний апарат (зокрема, співвідношення термінів фрейм і схема, скрипт і сценарій); узагальнені уявлення про риси етноментальності росіян; шляхом аналізу даних близько тридцяти лексикографічних джерел (тлумачних, етимологічних, історичних, а також словників діалектів, говорів, синонімів, епітетів та ін.), а також близько тридцяти пареміологічних одиниць (зібраних зі словників та онлайн-джерел) встановлено фреймову структуру концепту «беседа» та особливості заповнення слотів фрейму згаданого концепту.
21
Казун, Анастасия Дмитриевна, та Оксана Евгеньевна Дорофеева. "Патриотизм, лоббизм, демонстративность… Фреймирование импортозамещения в российских печатных СМИ". Мир России 28, № 3 (23 червня 2019): 132–54. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2019-28-3-132-154.
Повний текст джерелаАнотація:
Цитирование: Казун А.Д., Дорофеева О.Е. (2019) Патриотизм, лоббизм, демонстративность… Фреймирование импортозамещения в российских печатных СМИ // Мир России. Т. 28. № 3. С. 132–154. DOI: 10.17323/1811-038X-2019-28-3-132-154
В статье анализируется дискуссия в российской прессе по вопросу импортозамещения в период с августа 2014 по декабрь 2016 года. Отбор новостных сообщений производился с использованием базы печатных изданий «Интегрум». По итогам анализа 269 статей, опубликованных в «Российской газете», «Новой газете», «Комсомольской правде», «Коммерсанте», были выделены восемь основных фреймов, посредством которых конструировалась дискуссия: антизападный, патриотичный, «последствия», ностальгический, сентиментальный, «индивидуальные интересы», эгоистичный и демонстративный. Наиболее популярными оказались патриотичный фрейм и фрейм «последствия», при этом спектр используемых фреймов различался в зависимости от издания. На основании проведенного качественного анализа публикаций в СМИ был сформулирован список ключевых слов, которые использовались для определения места импортозамещения в сетевой повестке дня. Исследование совместных упоминаний этих слов в российской прессе позволил выделить три крупных кластера в публичной дискуссии по экономическим вопросам: экономико-политический, патриотично-эгоистичный и кластер протекционизма. По итогам исследования сделан вывод, что в дискуссии об импортозамещении сочетаются как экономические, так и политические аргументы, а СМИ, в свою очередь, часто прибегают к идеологическим конструктам для обоснования того или иного отношения к импортозамещению.
22
Щекотуров, Александр Вячеславович, та Михаил Игоревич Кришталь. "(Ре)конструирование смыслов политической акции в социальной сети «ВКонтакте»: кейс Ивана Голунова". Мир России 29, № 4 (19 вересня 2020): 150–70. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2020-29-4-150-170.
Повний текст джерелаАнотація:
Цитирование: Щекотуров А.В., Кришталь М.И. (2020) (Ре)конструирование смыслов политической акции в социальной сети «ВКонтакте»: кейс Ивана Голунова // Мир России. Т. 29. № 4. С. 150–170. DOI: 10.17323/1811-038X-2020-29-4-150-170
В статье рассматриваются специфика и механизмы (ре)конструирования смыслов политической акции в социальной сети «ВКонтакте». В качестве кейса была рассмотрена акция, возникшая по случаю задержания журналиста Ивана Голунова. Методологической основой исследования послужила теория фрейм-анализа. Опираясь на нее, авторы выявили случаи рефрейминга и транспонирования смыслов политической акции. Основным исследовательским методом выступил контент-анализ, реализованный с помощью программного обеспечения Atlas.ti. Все отобранные посты были закодированы в соответствии с отношением к задержанию журналиста, стадией развития акции, субъектом фрейминга и используемыми в публикации хештегами. При кодировке хештегов использовалась оригинальная типология, созданная на основе целей, которые они призваны достичь. Установлено, что хештеги способствуют информационному наслоению и транспонированию, переключают первоначальный смысл публикации на новые контексты, что могут впоследствии аккумулировать протестные настроения. В рамках проведенного анализа сформулировано два ключевых вывода. Во-первых, с трансформацией стадий конфликта произошла смена восприятия образа главного фигуранта акции. Если на стадии конфликта И. Голунов рассматривался как ключевой участник события, то с момента разрешения конфликта начинается использование его образа в качестве символа для совокупного недовольства некоторыми институтами политической системы страны. Во-вторых, была обнаружена специфика в типах системы фреймов, конструируемых сообществами и личными аккаунтами в социальной сети «ВКонтакте». Публикации в сообществах характеризуются преимущественно нейтральным содержанием и использованием различных типов хештегов. Публикации в личных аккаунтах отличаются выражением поддержки И. Голунову и использованием хештегов, демонстрирующих солидарность с ним. В итоге были сформулированы новые функции хештегов – закрепление фрейма (характерно для личных аккаунтов) и PR (свойственно сообществам).
23
АЛЄКСЄЄВА, Катерина. "ГІПОТЕЗА ТЕХНО-ГУМАНІТАРНОГО БАЛАНСУ ЯК ЗАПОРУКА МОДЕРНІЗАЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ТЕХНІКИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є концептуальний аналіз гіпотез про техно-гуманітарний баланс Акопа Назаретяна й Ніка Бострома як запорука модернізації традиції філософії техніки. Необхідно аргументувати когерентність технологій і цінностей в умовах формування та розвитку глобального цивілізаційного світобачення. Методологічними засадами дослідження є трансгуманізм, екзистенціалізм, прагматизм, критичний раціоналізм, антропологія технологій і постмодер- на медіатеорія. Наукова новизна. Здійснено критичний аналіз підходів до вивчення технічного прогресу та його впливу на розви- ток суспільства. Гіпотеза техно-гуманітарного балансу Наза- ретяна наголошує на залежності сталого розвитку суспільства від механізмів саморегуляції. Другий підхід обумовлений міжнародним трансгуманістичним рухом і новим розумінням сутності людини й техніки в концепції екзистенційного ризи- ку Ніка Бострома. Такий ризик зумовлений насамперед людсь- кою необізнаністю, яку необхідно подолати за допомогою нових технологій. Ідеї технологічного алармізму мають поступити- ся раціональним аргументам трансгуманістичного дискурсу. Технології не відчужують людину від особистості, а лише поши- рюють її присутність у життєсвіті. Висновки. В актуальному сьогоденні технологічного постмодерну дуаліcтичне розмежу- вання техніки і людини втрачає сенс. Техно-гуманітарний баланс варто розглядати як відкрите питання аксіологічної еволюції. Варто погодитися з Бостромом у тому, що саме людина, а не техногенна цивілізація є причиною екзистенційного ризику. Немає суперечностей між соціальною системою та технічним прогресом. Такий підхід володіє евристичним потенціалом для сучасних інтердисциплінарних досліджень, зокрема, у філософії техніки. Водночас загальний проєкт суспільної модернізації реалізується лише за умови, що ціннісна свідомість громадян подолає консервативні фрейми на користь раціональності.
24
СТАРОСТЕНКО, Тетяна. "НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА КУЛЬТУРА ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСОБУ ІНСТРУКТУВАННЯ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 183–89. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання міжкультурної комунікації у класі із використанням англійської мови як засобу інструктування. Були простежені культурні виміри як вагомі компоненти природного програмування, що визначають можливі моделі поведінки учнів із різного культурного середовища у класі із використанням англійської мови як засобу інструктування. Доведено, що такі параметри культури, як субординаційна дистанція, індивідуалізм – колективізм, маскулінність – фемінність, прийняття – неприйняття невизначеності, прагматизм, стриманість (дистанція, контроль), зумовлюють тип стилю спілкування як у академічній, так і в позаакадемічній соціальній спільноті. Наголошується, що гендерне домінування як вирішальний культурний аспект зумовлює соціальну ситуацію та виділяє певні поведінкові моделі, які необхідно враховувати при застосуванні англійської мови як механізму інструктування в різних ґендерно-домінантних спільнотах. Дослідження базується на культурних класифікаціях, запропонованих Едвардом Т. Холлом, Гертом Хофстедом, Річардом Д. Льюїсом. Наголошується, що взаємодія вчителя та учня, розподіл завдань і визначення способів взаємодії в класі повинні спиратися на культурні типи з врахуванням параметрів культурних вимірів. У мультикультурному класі має домінувати «чутлива мова», а також застосовуватися «міжкультурні мости». Виокремлено адекватні стратегії взаємодії відповідно до моделей поведінки та стилю спілкування в полікультурному середовищі. Доводиться, що ефективний міжкультурний фасилітатор повинен уміти: чітко спілкуватися з мовцями з різного лінгвокультурного середовища; сприяти кооперації у мультикультурних групах; демонструвати гнучкість щодо «зсуву кодів» від одного стилю спілкування до іншого; вміти перефразовувати непрямі твердження для лініарних і прямих членів групи; розпізнавати культурні фактори ризику для стажерів; генерувати множинні фрейми для інтерпретації міжкультурних ситуацій.
25
Pocelujko, A. O. "Соціальна перцепція: історико-філософські та загальнопсихологічні передумови дослідження". Grani 18, № 4 (3 березня 2015): 54–61. http://dx.doi.org/10.15421/1715079.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються передумови аналізу соціальної перцепції в різних гносеологічних, загальнопсихологічних (периферійносоціальнопсихологічних) теоріях. Гносеологія є розділом філософії, який досліджує загальні передумови пізнавальної діяльності, співвідношення пізнання і дійсності, встановлення умов істинного та достовірного знання створює стійкий фундамент для дослідження соціального сприйняття. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції, можна вирізняти різне розуміння образу в матеріалістичній та ідеалістичній гносеології, в раціоналізмі та емпіризмі. В матеріалістичній гносеології розуміння образу від початку пов’язується із тілом, психікою та суспільством, що дає підстави вести мову про об’єктивізм, психологізм та соціологізм в інтерпретації соціального сприйняття в тих соціологічних концепціях, які спиратимуться на цю гносеологію. Це означатиме, що соціальне сприйняття буде досліджуватись як похідне від соціального середовища, його індивідуальних та соціальногрупових особливостей та від суспільства в цілому. В ідеалістичній гносеології в тлумаченні соціального сприйняття переважає фікціоналістське розуміння. Це означає, що соціальне сприйняття розглядається в його феноменальному вимірі (вимір явищ), в той же час цьому феноменальному виміру ідеалістична гносеологія протиставляє ноуменальний вимір, у зв’язку з чим соціальне сприйняття виноситься за межі істинного знання. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції по різному розв’язується питання про джерело соціального сприйняття. В раціоналістичних концепціях джерелом соціального сприйняття стає мислення, переважно наукове. Через це соціальне сприйняття розглядається як те, що дозволяє категоризувати різні феномени соціальності, себто створювати фрейми визначеності на кшталт наукових. В гносеологічному емпіризмі соціальне сприйняття розглядається на засадах переважання в ньому чуттєвої компоненти, яка може бути як тим, що забезпечує відповідність соціального сприйняття дійсності, так і тим, що виступає джерелом різних викривлень.
26
Плахтій, Тарас. "ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРАДИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 250–65. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-250-265.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано необхідність конструювання політичних пар- тій нового покоління, здатних здійснювати традиційну для них діяль- ність — ефективно та результативно у раціональній площині управляти суспільством в умовах переходу з модерну до постмодерну і у самому по- стмодерні.
Представлено міждисциплінарну модель для аналізу життєдіяльності політичних організацій, яка була створена з метою здійснення такого кон- струювання. Вона пов’язує емерджентні якості політичних організацій на макрорівні з вибором поведінкових стратегій їхніх членів на мікрорівні че- рез взаємодією цих членів у рамках первинних груп і партійних підрозділів на мезорівні. Модель включає біологічний, архетипний, соціально-психоло- гічний, організаційний і політологічний підходи з виділеними у кожному з них аспектами, які пов’язують ці підходи у цілісну модель на основі архетип- ного підходу.
Детально описано зв’язки між аспектами різних підходів. Зокрема органі- заційний підхід визначає тип відтворюваних у первинних групах та партійних підрозділах ситуацій, які впливають на перебіг групової динаміки (соці- ально-психологічний підхід) та актуалізують відповідні культурні архетипи у несвідомому учасників взаємодії (архетипний підхід), що через сформова- ні на їх основі габітуси, установки, фрейми, дискурси, символи, цінності, ви- значають поведінковий вибір учасників взаємодії, активуючи чи пасивуючи їх (біологічний підхід). Все це прискорює або сповільнює аж до повної зу- пинки процес олігархізації політичних партій і визначає їх життєздатність, ефективність та результативність, включно зі здатністю реалізовувати про- тягом тривалого часу власні початкові цілі (політологічний підхід).
Створена і представлена міждисциплінарна модель дає можливість проаналізувати життєдіяльність політичних організацій на мікро-, мезо- і макрорівні на стадії їх конструювання з метою вибору оптимальної сукуп- ності організаційних параметрів будови цих організацій відповідно до типу зовнішнього середовища, в якому вони мають діяти.
27
Ivaniuk, Hanna, Іnna Melnyk та Tamara Proshkuratova. "Психосемантика поняття “психічне здоров’я” у мовній свідомості студентів педагогічних спеціальностей". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 1 (14 березня 2022): 44–62. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-44-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У статті, відповідно до мети дослідження, описано результати здійснення психолінгвістичного та фреймового аналізу поняття “психічне здоров’я” у мовній свідомості майбутніх педагогів.
Методи. У дослідженні використовувався метод вільного асоціативного експерименту та метод незакінчених речень, а саме конструкція “психічне здоровʼя – це…”. Вибірку склали студенти перших та других курсів педагогічних спеціальностей трьох університетів України.
Результати. Здійснений психолінгвістичний аналіз поняття “психічне здоровʼя” методом вільного асоціативного експерименту дав змогу виявити, що студенти педагогічних спеціальностей переважно описують це поняття такими асоціаціями: “врівноваженість”, “спокій” та “гармонія”. Серед отриманих асоціацій переважають периферійні реакції, що свідчить про відсутність у студентів педагогічних спеціальностей єдиного розуміння поняття “психічне здоровʼя” та домінування суб’єктивних уявлень про нього, заснованих на отриманому раніше досвіді. Психолінгвістичний аналіз, отриманих асоціацій на поняття “психічне здоровʼя”, за граматичним критерієм, засвідчив переважання парадигматичних граматичних асоціацій, що вказує на розвиненість у респондентів комплексного та аналітичного мислення, які є характерними для майбутніх педагогів. Тематичний аналіз отриманих асоціацій показав їх значну тематичну різноманітність, що свідчить про різнобічність у здобувачів вищої освіти уявлень про поняття “психічне здоровʼя”. Фреймовий аналіз тексту дав змогу виокремити три провідні категорії при визначенні концепту “психічне здоровʼя”: психіка, чинники і діяльність. Встановлено, що найбільш представленим у визначенні концепту “психічне здоровʼя” є фрейм психіка, а найменшим за чисельністю виявився концепт фрейм діяльності. Шляхом виокремлення найчастотніших слів у кожному фреймі було сконструйовано сценарій досліджуваного тексту щодо розуміння концепту “психічне здоровʼя”: внутрішній стан та рівень благополуччя – фактор – поведінка. Сценарій дискурсу чітко демонструє розуміння сутності концепту “психічне здоровʼя”, його причинності та шляхів збереження.
28
Андиш, И. Б., С. В. Бекетова та О. В. Тоцкая. "Апеллятивная функция в политическом дискурсе". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, № 3 (2022): 123–26. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-110.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье проводится анализ реализации апеллятивной функции в политическом дискурсе на основе стенограмм выступлений Д. Трампа и Х. Клинтон как в предвыборный, так и в поствыборный периоды. Отобранные данные анализируются как социальное явление применительно к анализу дискурса; фреймы, к которым прибегают политики, исследуются с точки зрения когнитивного анализа, а наиболее обычные стилистические приемы рассматриваются с помощью риторического анализа. Анализируя апеллятивную функцию с разных точек зрения, мы рассматриваем инструменты, которые политики используют для достижения одной главной цели - это заставить людей голосовать за говорящего. Исследование апеллятивной функции на основе выборов 2016 года в США является значимым с лингвистической точки зрения, поскольку кандидаты представляют собой весьма контрастирующие коммуникативные стили и модели фреймов. Чтобы провести исследование языковых средств, составляющих апеллятивную функцию в поствыборный период, мы провели сравнительный анализ личных местоимений, повторения и модальности.
29
Виговський, Георгій Миколайович, Олексій Андрійович Громовий, Наталія Олександрівна Балицька та Лариса Євгенівна Глембоцька. "Удосконалення процесу чистового торцевого фрезерування плоских поверхонь деталей малої ширини". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-13-20.
Повний текст джерелаАнотація:
При фінішній обробці матеріалів високої твердості все більш широке застосування знаходять торцеві фрези, оснащені надтвердими матеріалами, які повністю розкривають свій потенціал при високошвидкісній обробці. Однак вітчизняним машинобудівним підприємствам не завжди доступне металообробне обладнання такого рівня. Наслідком цього є застосування торцевих фрез, оснащених надтвердими матеріалами, при нераціональних занижених режимах різання, що зумовлює зменшення продуктивності обробки, періоду стійкості інструментів та погіршення якості оброблених поверхонь деталей. У роботі досліджуються особливості процесу фінішної обробки поверхонь заготовок малої ширини (20…50 мм), які виготовлені з матеріалів високої твердості, торцевими фрезами, оснащеними надтвердими матеріалами. Показано, що процес обробки характеризується неоптимальними режимами різання; використанням фрез малого діаметра; малою кількістю різальних елементів, що одночасно беруть участь у різанні, та погіршеною динамікою; низькою зносостійкістю різальних елементів; недостатньою продуктивністю обробки та якістю оброблених поверхонь. Встановлено, що значні переваги мають процеси чистової обробки плоских поверхонь косокутними торцевими фрезами з використанням ступінчастих схем різання, які дозволяють забезпечити повну участь у процесі обробки всіх різальних елементів, покращити динаміку процесу та підвищити стійкість інструмента. Застосування безвершинної геометрії з монотонними криволінійними різальними кромками дозволяє виключити із процесу формування мікронерівностей найбільш вразливу ділянку різальної кромки – вершину. Визначено шляхи підвищення продуктивності обробки поверхонь малої ширини застосуванням торцевих фрез збільшеного діаметра на невисокошвидкісних верстатах та зміщенням деталей відносно осі фрези на відстань, що гарантує забезпечення необхідної висоти мікронерівностей обробленої поверхні.
30
Vorobei, Olha, Alina Akimova та Anastasiya Akimova. "Метафорична концептуалізація ВІЙНИ у китайськомовному спортивному дискурсі". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 2 (5 квітня 2021): 25–45. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-25-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Виявити та описати способи вербалізації феномену концептуальної метафори СПОРТ – ВІЙНА у матеріалі спортивних ресурсів ЗМІ, а також визначити особливості її функціонування.
Методи. За допомогою лінгвокогнітивного та кількісного аналізів репрезентативної вибірки китайськомовних текстів спортивного дискурсу, домінантним концептом яких був СПОРТ, була визначена наступна система метафоричних моделей: СПОРТ – ВІЙНА, СПОРТ – ТЕАТР, СПОРТ – СІМ’Я, СПОРТ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ. Частка спортивної лексики, яка пов’язана з концептуальною метафоризацією загалом, складає 22.0%, в рамках яких найбільший відсоток (17.5%) припадає на метафоричну модель СПОРТ – ВІЙНА. Основним методом емпіричного дослідження метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА було обрано метод метафоричного моделювання. Увагу акцентовано на визначенні основних моделей концептуальної спортивної метафори, які мають фреймово-слотову структуру, та виявлено мовні засоби їх відтворення.
Результати. Вивчено структуро-семантичні властивості спортивної метафори, джерелом експансії якої є поняттєва сфера ВІЙНА. Здійснено структурний аналіз фреймів, в яких спортивні події та їх учасники представлено як воїнів на полі бою, що прагнуть перемоги, які є метафоричним переосмисленням безапеляційної жаги до перемоги. З’ясовано, що метафорична модель СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі представлена трьома основними фреймами: «Військові дії», «Результати війни», «Воїни». У межах кожного фрейму виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Визначено комунікативні функції метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі, а також з’ясовано причини її активізації.
Висновки. Фреймово-слотова структура метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА, представлена в китаємовному медійному дискурсі, відображає стійке бажання та волю до перемоги та абсолютне несприйняття поразки, і свідчить про активізацію використання досліджуваної метафоричної моделі в період зростання глобальної гегемонії Китаю. З’ясовано, що в об’єктивації концептів поняттєвої сфери СПОРТ для відображення перемоги китайських гравців переважають позитивно-оцінні метафори військових дій, її учасників та результатів протистояння, а негативно-оцінні метафори – при поразці супротивників. Не зважаючи на те, що спортивні змагання – це подія мирного характеру, однак такі екстралінгвістичні характеристики як боротьба на межі людської витривалості, емоційне протистояння, максимальна самовідданість заради перемоги – це причини того, що саме у військових термінах переважно окреслюються спортивні події. Відтак, феномен метафоричної концептуалізації ВІЙНИ у китайському спортивному дискурсі є беззаперечним і визначається паралінгвістичними особливостями військових дій та спортивних змагань, які, не зважаючи на візуальну відмінність, мають певну концептуальну схожість
31
Malej, Izabella. "Gra popędów. Freud o Dostojewskim." Slavica Wratislaviensia 166 (June 22, 2018): 81–98. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.166.6.
Повний текст джерелаАнотація:
The game of desires. Freud about DostoevskyThe feature S. Freud, the father of psychoanalyses, has in common with Dostoevsky is the fascination with the puzzle of human being they both tried to solve by the means of the reflection over human emotions. Freud carried out the psychological analysis of Dostoevsky’s life and work in his essay Dostoevsky and parricide 1928 where he came up with his hypothesis of Dostoevsky’s impulsive character both as a man and as a writer. The way of thinking of Austrian psychiatrist starts from Dostoevsky’s works in connection to the writer’s biography, and, particularly to numerous “shocking” events in his life the murder of his father by peasants and in this context the fact that Dostoevsky wished his father dead, the rape of a minor, allegedly commited by Dostoevsky, his passionate relationships with women, his gambling addiction. Finally Freud comes to the diagnosis — Oedipus complex. The impulse of the id, which, in Freud’s opinion, Dostoevsky was never able to tame, is the key to the puzzle of Dostoevsky’s soul. Alternately suppressed and fulfilled, not always successfully, his lust drives the author of The Adolescent towards his neurosis, the symptoms of which were his epilepsy attacks. However, according to Freud, Dostoevsky suffered not as much from epilepsy as from hysteria underlay by defective mechanism of suppression of fear. Fear of death and sexual desire are essential in this process. And the gambling addiction, according to Freud’s hypothesis, is the aftermath of Dostoevsky’s subconscious expectation of the punishment for his sins real or imaginary. Игра влечений. Фрейд о ДостоевскомОтца психоанализа, З. Фрейда, тесно связывает с Ф. Достоевским увлечение загадкой человека, которую оба пытались расшифровать путем раздумий над человеческими эмоциями. Фрейд провел психологический анализ жизни и творчества великого русского писателя в эссе Достоевский и отцеубийство 1928, в котором поставил гипотезу об инстинктивной природе Достоевского как человека и писателя. Ход мысли австрийского психиатра об авторе Бесов идет от творчества и через корреляцию с биографией писателя, особенно с имеющимися в ней «потрясающими» событиями убийство отца крестьянами и связанное с этим желание Достоевского смерти отцу; изнасилование несовершеннолетней, вменяемое в вину писателю; бурные романы с женщинами; зависимость от азартных игр, приводит к постановке диагнозa, в основе которого лежит эдипов комплекс. Влечение id, обуздать которое Достоевскому никогда не удалось, является ключом к разгадке души писателя. Вожделение, попеременно и не всегда успешно вытесняемое и реализованное автором Подростка, приводит его к неврозу, симптомами которого были приступы эпилепсии. Вместе с тем, как предполагает Фрейд, писатель страдал не столько от эпилепсии, сколько от истерии, вызванной неправильным механизмом избавления от влечений. Боязнь смерти и сексуальное влечение играют в этом процессе ведущую роль. В свою очередь, зависимость от азартных игр является, согласно Фрейду, наследием подсознательного ожидания Достоевским наказания за грехи совершенные или мнимые.
32
Мурашова, Л. П. "Концептуально-когнитивный фрейм". Филологические науки, № 6, ноябрь (2015): 16–22.
Знайти повний текст джерела
33
Isaieva, Natalia, Alina Akimova та Anastasiya Akimova. "Категоризація травматичного досвіду особистості в китайському жіночому щоденниковому наративі: фреймово-сценарна модель". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 2 (8 листопада 2020): 56–81. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-2-56-81.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. На основі фреймового аналізу комплексно дослідити особливості категоризації травматичного досвіду жінки у китайськомовному щоденниковому наративі.
Методи дослідження. Основним у нашому дослідженні є метод фреймового моделювання, розроблений Я.В. Бистровим; використано також інші лінгвістичні методи (когнітивний і структурно-семантичний аналіз) та загальнонаукові методи (аналіз, синтез, дескрипція та класифікація мовних фактів, структурування текстового матеріалу). Матеріалом дослідження слугують літературні діариї відомих китайських письменниць Дін Лін (“Щоденник Софії”, “Щоденник самогубці”) та Лу Їнь (“Щоденник Ліши”, “Щоденник закоханої”).
Результати. З’ясовано сутнісні характеристики фрейму-сценарію як психокогнітивної структури, що уможливлює виявлення змісту, принципів і засобів вербалізації суб’єктивного досвіду у відповідному наративі. Виявлено, що універсальною структурою категоризації жіночого травматичного досвіду (як психологічного феномену) в китайськомовному щоденниковому наративі є фрейм-сценарій ЖІНОЧЕ ЖИТТЄПИСАННЯ. Він охоплює 7 вузлів верхнього рівня: МОТИВАЦІЯ, ДІЙОВІ ОСОБИ, МЕТОДИ, ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД (ФІЗИЧНИЙ, ЕМОЦІЙНИЙ, ҐЕНДЕРНИЙ) та ПАМ’ЯТЬ, конкретизовані у 22-х терміналах нижнього рівня. Заповнення термінальних пропозицій текстовим матеріалом унаочнило емоційно-рефлексивну природу усвідомлення авторками власного досвіду як травматичного, що підтверджується семантичними ролями нараторок (найчастіше – пацієнс та експерієнцер), наративним методами (роздуми, описи, рефлексивні питання) та актуалізованими видами пам’яті (культурно-символічна, образно-іконічна, емоційна).
Висновки. Фреймово-сценарний підхід до вивчення особливостей категоризації суб’єктивного досвіду в жіночому щоденниковому наративі уможливлює: (1) виявлення механізмів усвідомлення авторками власного досвіду, (2) ідентифікацію значущих для письменниць/ нараторок життєвих подій (об’єктивних дій і внутрішніх станів), (3) з’ясування мотивів, принципів і засобів категоризації цих подій.
34
Krasilnikova, Maria N. "THE THEORY OF FRAMES AS A METHOD FOR CONTEMPORARY RELIGIOUS STUDIES. THE INTERRELIGIOUS FRAME AND AN ISSUE OF SOCIAL RECOGNITION OF THE MUSLIMS IN NON-MUSLIM SOCIETIES." Studia Religiosa Rossica: Russian Journal of Religion, no. 4 (2021): 70–82. http://dx.doi.org/10.28995/2658-4158-2021-4-70-82.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the socio-psychological aspect of Goffman’s frame analysis concerning the religious field in the process of everyday interaction. Such a methodological approach helps to imagine the process of inclusion of the Muslims in non-Muslim societies and their social recognition in a new way. By using the theory of frames, one can consider how different people recognize and evaluate religion in the process of everyday interaction. The article focuses on the division of religious, interreligious, civilizational, and ethnocultural frames. In addition, it takes into account the different levels of interaction in society: personal, group, public. The change of the frame depends on the level at which the interaction takes place, so that, in different situations, some frames may come to the forefront pushing others to the background. The study of the blurring of borders and the transition from one frame to another is of certain importance: what is evident in the context of the interreligious frame, in the case of the process of inclusion of Muslims in Western European societies. The interreligious frame intersects with the religious and civilizational one. The alike mixing of frames in the process of recognizing the situation of everyday interaction makes the issues that arise difficult to solve. The emphasis is placed on the fact that “religious” frames are often recognized through an ethnocultural frame, complicating the search questions (for example, religious questions are mixed with questions related to xenophobia).
35
Терехин, Павел Александрович, та Pavel Aleksandrovich Terekhin. "Фреймы в банаховом пространстве". Функциональный анализ и его приложения 44, № 3 (2010): 50–62. http://dx.doi.org/10.4213/faa2994.
Повний текст джерела
36
Tikhomirova, Elena. "РЕЧЕВОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ В ТЕКСТАХ ФРЕНДЛЕНТЫ СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ". Legal Linguistics, № 6 (17) (8 грудня 2017): 102–14. http://dx.doi.org/10.14258/leglin(2017)610.
Повний текст джерелаАнотація:
Тексты социальных сетей позволяют изучать неформальное речевое поведение и ценности современников. В социальной сети собеседников сближает иллюзия статусно-ролевого равноправия. Коммуниканты предполагают одинаковые пресуппозиции и поэтому воспринимают сообщения с установкой на доверие. Необходимо учитывать, что авторы постов и комментариев имеют возможность профессионально манипулировать адресатами и целенаправленно воздействовать на читателей в открытых группах социальной сети, поэтому некритичное речевое поведение представляет собой значительный социальный риск.Поверхностно-синтаксический, или валентный, фрейм отвечает конвенциям о том, как носители языка представляют предложения на этом языке и порядок слов в них. Структура высказывания включает валентные связи слотов и определяет понимание сообщения адресатом.Тематически наша выборка текстов ограничена постами и комментариями к ним об аресте Кирилла Серебренникова, опубликованными в августе-сентябре 2017 года и декабре 2017 – январе 2018 в сети Facebook.В прототипическом случае семантические и синтаксические актанты глагольных лексем находятся в отношении соответствия. Точное соответствие актантов свойственно научному стилю, поэтому вызывает уважение к автору поста в социальной сети и убеждает адресата в необходимости согласиться с автором.В ноябре-январе тексты с корректным заполнением валентности сообщали о премьерах, но тексты о домашнем аресте и следствии отражали чувства авторов. В эмоциональных сообщениях с некорректным заполнением валентностей в высказываниях возрастает роль внутритекстовых связей. Тексты Facebook’а показывают недостаточное и избыточное заполнение валентностей. Несмотря на реальную или мнимую спонтанность публикации и то и другое может быть риторическим приемом автора. Анализ поверхностно-синтаксического фрейма высказываний показывает, как адресант может воздействовать на собеседников, поэтому адресат должен уметь анализировать тексты.
37
Котляревська, Т. В. "Фрейм поняття "соціальний концепт"". Наукові записки Інституту журналістики 36, липень - вересень (2009): 145–48.
Знайти повний текст джерела
38
Filatov, Filipp R. "Учение С. Н. Шпильрейн о деструкции: теоретические и психобиографические аспекты". Российский психологический журнал 13, № 2 (30 червня 2016): 246–59. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.2.18.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье приводится характеристика центральной работы в научном наследии С. Н. Шпильрейн – «Деструкция как причина становления» (1912). Эта классическая работа одного из пионеров психоанализа рассматривается как научная альтернатива концепции З. Фрейда о влечении к смерти. З. Фрейд определял влечение к смерти как регресс, «стремление к восстановлению какого-либо прежнего состояния» или «тенденцию возврата к неорганическому состоянию», «к покою неживой материи». Это вполне соответствует его идее о «консервативной природе Либидо». Согласно С. Н. Шпильрейн, деструкция предполагает уничтожение прежнего состояния ради возникновения нового, разрушение, обеспечивающее трансформацию, «воскрешение» индивида в новой форме.
С. Шпильрейн предлагает различать два основных инстинкта: инстинкт самосохранения и инстинкт сохранения вида. Первый из них прост по структуре и консервативен, т. к. направлен на сохранение индивида в уже имеющемся наличном состоянии. Второй преследует цель сохранения рода путем постоянных изменений и новообразований, независимо от эгоистических желаний индивида и его стремления к устойчивости. Инстинкт сохранения рода имеет сложную двухкомпонентную структуру; эротическое влечение неотделимо в нем от деструкции. Таким образом, этот инстинкт амбивалентен по своей природе и включает в себя как отрицательные, так и положительные (с точки зрения Эго) компоненты.
Идеи С. Н. Шпильрейн о деструкции анализируются в контексте деструктивных событий ее жизни. В статье прослеживаются этапы жизни С. Н. Шпильрейн, обсуждается ее вклад в становление психоанализа. Автор анализирует концепцию деструкции С. Н. Шпильрейн как оригинальную попытку интегрировать идеи К. Г. Юнга и З. Фрейда на новой теоретической основе.
39
Айдралиева, А. А. "СЕМАНТИЧЕСКАЯ И ФРЕЙМОВАЯ СТРУКТУРА ПОЖЕЛАНИЯ В КЫРГЫЗСКОМ И АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКАХ". Science and Innovative Technologies, № 15 (1 травня 2020): 14–20. http://dx.doi.org/10.33942/sit.ssh004.
Повний текст джерелаАнотація:
В научной статье проанализированы содержание термина «фрейм», сущность концепта «пожелание» и фреймовые структуры. Были выводы о том, что этикетной ситуации «пожелания» используются в качестве средства установления вежливого контакта, что способствует формированию у адресата положительной установки на общение, а фрейм соединяет, область языка и мышления и имеет лингвокогнитивную отрасли.
40
Гогонянц, Спартак, Олег Заболотний, Алла Клочко та Євген Руденко. "МОДЕЛІ ПРОЄКТУВАННЯ ЗНАНЬ ЕКСПЕРТНО-НАВЧАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-137-142.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасною тенденцією в підготовці майбутніх військових фахівців є використання нового класу інформаційних технологій навчання, а саме, експертно-навчальних систем, основним призначенням яких є рішення поставлених завдань. Виділено основні компоненти експертно-навчальної системи (ЕНС): база знань; модуль навчання; модуль вилучення знань; модуль тестування; машина виведення; пояснення. ЕНС побудована на трьох групах базових принципах: кібернетичних - відображають досвід попередніх досліджень систем штучного інтелекту, ЕНС; педагогічних - визначають принципи, на яких будується педагогічне проектування і застосування ЕНС; психологічних - визначають вихідні положення і розуміння психіки слухача, на яких ґрунтуються процеси проектування і використання ЕНС в професійній підготовці майбутніх військових фахівців. Представлена структура ЕНС, яка складається з інтерпретатора (забезпечує послідовність реалізації правил для вирішення конкретного завдання) бази даних і знань (складається з фактів і правил предметної області) підсистем пояснень (дозволяють слухачеві отримати відповідь на питання: «Чому система приймає таке рішення?») ; інтелектуального редактора бази знань (призначений для модифікації наявних правил і додавання нових) інтерфейсу. Проаналізовано існуючі моделі подання знань експертно-навчальної системи підготовки військових фахівців: модель, заснована на використанні фреймів; логічна модель; модель, заснована на використанні правил (продукційна модель); модель семантичної мережі. Показано області ефективного застосування розглянутих моделей. Аналіз показав раціональність застосування семантико-фреймовой моделі подання знань в системі підготовки військових фахівців зі складними логічними зв'язками між їх поняттями і визначеннями. Продемонстровано приклад побудови ЕНС з вибором комбінаційної, а саме семантико-фреймовой моделі подання знань. Виділено особливості семантико-фреймовой моделі подання знань: поняття, категорії, об’єкти представлені у вигляді фреймів, зв’язок між фреймами у вигляді семантичної мережі. Програмна реалізація моделі може бути виконана з використанням системи управління базами даних MS SQL. Використання ЕНС такої моделі набуває особливого значення у процесі розв’язання складних та проблемних ситуацій у процесі підготовки військових фахівців.
41
Терехин, Павел Александрович, та Pavel Aleksandrovich Terekhin. "Банаховы фреймы в задаче афинного синтеза". Математический сборник 200, № 9 (2009): 127–46. http://dx.doi.org/10.4213/sm5655.
Повний текст джерела
42
Фарков, Юрий Анатольевич, Yurii Anatol'evich Farkov, Мирза Гиушаевич Робакидзе та Mirza Giushaevich Robakidze. "Фреймы Парсеваля и дискретное преобразование Уолша". Matematicheskie Zametki 106, № 3 (2019): 457–69. http://dx.doi.org/10.4213/mzm12204.
Повний текст джерелаАнотація:
Пусть $N=2^n$ и $N_1=2^{n-1}$, где $n$ - натуральное число. Обозначим через ${\mathbb C}_N$ пространство комплексных $N$-периодических последовательностей со стандартным скалярным произведением. Для любого $N$-мерного комплексного ненулевого вектора $(b_0,b_1,…,b_{N-1})$, удовлетворяющего условию $$ |b_{l}|^2+|b_{l+N_1}|^2 \leqslant \frac{2}{N^2} , \qquad l=0,1,…,N_1-1, $$ найдены последовательности $u_0,u_1,…,u_r\in {\mathbb C}_N$ такие, что система их двоичных сдвигов является фреймом Парсеваля для ${\mathbb C}_N$. При этом вектор $(b_0,b_1,…, b_{N-1})$ задает дискретное преобразование Уолша последовательности $u_0$, а выбор этого вектора позволяет адаптировать предлагаемую конструкцию к обрабатываемому сигналу по энтропийному, среднеквадратичному или иному критерию. Библиография: 27 названий.
43
Olechno-Wasiluk, Joanna. "Женщина во фрейме-сценарии русских паремий". Studia Rossica Posnaniensia 44, № 2 (5 вересня 2019): 187–94. http://dx.doi.org/10.14746/strp.2019.44.2.17.
Повний текст джерела
44
Фарков, Юрий Анатольевич, та Yurii Anatol'evich Farkov. "Конечные фреймы Парсеваля в анализе Уолша". Итоги науки и техники. Серия «Современная математика и ее приложения. Тематические обзоры» 170 (2019): 118–28. http://dx.doi.org/10.36535/0233-6723-2019-170-118-128.
Повний текст джерела
45
Ли, Ян. "Фрейм как средство описания туристических объектов". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 3 (15 червня 2020): 42–46. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.3/2930.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена проблеме применения фреймового подхода к описанию туристических объектов на примере русского, английского и китайского языков. Актуальность проблемы обусловлена, прежде всего, повышенным вниманием к вопросам специфики межкультурного и межъязыкового взаимодействия, а также необходимостью и важностью исследования структуры текста описания туристических объектов, его лексико-грамматического наполнения, особенностей модели и реализации. В статье отмечается важность выявления структуры и модели описания туристических объектов, позволяющих создавать сценарии и моделировать стандартную структуру конкретных текстов по мере усвоения и поступления сопутствующей и фактической информации, соединяя ее с накопленным опытом, а также выявляя и фиксируя те компоненты описания, которые являются общими для разных языков и культур. На основе проведенного анализа автором отмечается, что при выявлении специфики фрейма описания туристических объектов удалось выделить следующие основные обязательные слоты: 1) история строительства дворца; 2) внутренняя и внешняя отделка дворца; 3) чем знаменит дворец; 4) дворец сегодня; 5) адрес дворца. Эти слоты являются образами-отображениями соответствующих компонентов текста описания туристического объекта (ситуации описания объекта для привлечения к нему внимания туриста). Рассмотрение специфики фрейма как средства описания туристических объектов на материале русского, китайского и английского языков позволяет сделать вывод, что фреймовый подход является эффективным методом выявления логической структуры текстов описания туристических объектов. Изучение фрейма текста способствует распознаванию и фиксации общих элементов описания для исследуемых языков, что позволяет выработать общие параметры, которым будет отвечать описание туристического объекта.
46
Зелетдинова, Эльвира Анваровна, Максим Николаевич Руденко, Екатерина Валерьевна Гайнутдинова та Вера Валерьевна Дьякова. "Фрейм – анализ реальности и проблема идентичности". Общество: философия, история, культура, № 10 (17 жовтня 2019): 13–20. http://dx.doi.org/10.24158/fik.2019.10.1.
Повний текст джерела
47
Васильева, Дарина Сергеевна. "POSSIBILITIES OF FRAME ANALYSIS WHEN SIMULATING THE SENSE SPACE OF A TALK-SHOW (ON THE MATERIAL OF ANNOTATIONS TO TELEVISION SHOW “ANDREY MALAKHOV. PRYAMOY EFIR”)." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 3(221) (May 16, 2022): 15–22. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2022-3-15-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Ток-шоу представляют собой популярный жанр современного телевидения, что обусловливает интерес к их изучению. Жесткий сценарий с распределенными ролями участников, конфликтный характер коммуникации между ними формируют смысловое пространство, в котором сталкиваются противоречивые нормы, ценности, оценки. Фреймирование межличностных отношений, транслируемых в передачах, позволяет реконструировать модель мира, которую транслирует этот жанр.Цель – моделирование фреймов, отражающих смысловое пространство передач «Андрей Малахов. Прямой эфир».Материал и методы. В работе рассматриваются названия и аннотации выпусков одного из развлекательных ток-шоу на российском телевидении «Андрей Малахов. Прямой эфир» за первое полугодие 2018 года. Тексты взяты с официального сайта канала «Россия 1». Объем исследуемого материала – 110 аннотаций с названиями. По отношению к исходным видеозаписям аннотации являются вторичными текстами интерпретирующего типа. В качестве методов, предваряющих фреймирование, применены интроспекция, контент-анализ частотных речевых единиц, контекстуальный анализ всех речевых предикатов. Таким образом, процедура выделения фреймов основана на качественно-количественных методиках анализа лексических и синтаксических единиц. Результаты и обсуждение. Фреймы, выделенные по текстам аннотаций ток-шоу «Андрей Малахов. Прямой эфир», состоят из четырех слотов: «субъект X» – главный герой передачи, «объект Y» – его оппонент (в некоторых фреймах он деактуализирован), «предикат РД» – доминирующее речевое действие, «предмет Р» – обсуждаемые в передаче ситуации. Один из распространенных фреймов «X обвиняет Y’а в P» содержится в аннотациях к 22 передачам. X и (или) Y как правило публичные люди или связанные с ними лица. Субъект и объект выражены идентифицирующими именами собственными, номинациями по принадлежности к социальной группе, терминами правового дискурса, характеризующими лексемами. Негативно окрашенные характеристики X’ам и Y’ам даются со стороны носителей противоположной точки зрения. В большинстве обозначений участников передачи изначально заложена конфликтность. Предикат речевого действия – глагол «обвиняет». В составе аннотаций обвинение выражается эксплицитно («обвинила») либо нейтральными словами с семантикой речи, вводящими негативно-оценочную информацию (рассказала, что Y испортила ей жизнь), либо лексемами, обозначающими негативное эмоциональное состояние обвиняющего (возмущается). Основание для обвинения, «ситуация Р», как правило, выражено эксплицитно, прямо соотносится с темами передач; эксплицитные номинации чередуются с такими, где указание на повод для обвинения содержится в пресуппозитивном компоненте высказывания.Заключение. Посредством фреймирования аннотаций показано, как устроено смысловое пространство токшоу «Андрей Малахов. Прямой эфир». На основе сопоставления текстов, выявления их сходств и различий по разным параметрам выделено восемь глобальных речевых действий, используемых в формате данной программы. Одним из наиболее частотных речевых действий является обвинение. Моделирование фрейма «X обвиняет Y’а в Р» позволило определить типовых участников коммуникации, типовые жизненные ситуации, обобщить эти сведения в границах слотов. Очевидно, что предикат «речевое действие обвинение» имеет конфликтный характер. Наполнение слотов «субъект X», «объект Y», «ситуация Р – основание для обвинения» подтвердило конфликтную заряженность смыслового пространства ток-шоу. Одна и та же оценочная номинация в рамках передачи может быть амбивалентной – соотноситься с обвиняющим и обвиняемым, что размывает позицию создателей ток-шоу. Оценочная амбивалентность, а также публичность участников, обыгрывание ситуации судебного расследования посредством использования маркеров правового дискурса повышают степень конфликтности рассматриваемого телевизионного жанра. Introduction. Talk-shows are a popular genre of modern television, which leads to an interest in their study. A tough scenario with distributed roles of participants, the conflicting nature of communication between them form a semantic space in which conflicting norms, values, and assessments collide. The framing of interpersonal relations, broadcast in the programs, allows you to reconstruct the model of the world that this genre is broadcasting. Aim and objectives – modeling of frames reflecting the semantic space of programs “Andrey Malakhov. Pryamoy efir”. Material and methods. The article examines the titles and annotations of episodes of one of the entertaining talk shows on Russian television “Andrey Malakhov. Pryamoy efir” for the first half of 2018. The texts were taken from the official website of the Russia 1 channel. The volume of the material under study is 110 annotations with titles. In relation to the original video recordings, annotations are interpretive type secondary texts. Introspection, content analysis of frequency speech units, contextual analysis of all speech words are used as methods preceding framing. Thus, the procedure for allocating frames is based on qualitative and quantitative analysis methods. Results and discussion. Frames selected from the annotation texts of the talk show “Andrey Malakhov. Pryamoy efir”, consist of four slots: “subject X” – the main character of the program, “object Y” – his opponent (in some frames it is deactivated), “predicate RD” – the dominant speech action, “subject P” – discussed in the program situations. One of the common frames “X blames Y-a for P” is contained in the annotations for the 22nd programs. X and / or Y are usually public figures or persons associated with them. The subject and the object are expressed by identifying proper names, nominations for belonging to a social group, terms of legal discourse, characterizing lexemes. The negatively colored characteristics of X-am and Y-am are given from the side of the carriers of the opposite point of view. In most of the designations of the participants in the program, conflicts are initially laid down. The predicate of speech action is the verb “accuse”. As part of the annotations, the accusation is expressed explicitly (“accused”), either in neutral speech words that introduce defamatory information (she said that...), or lexemes denoting the negative emotional state of the accuser (outraged). The basis for the accusation, “Situation P”, is usually expressed explicitly, directly related to the topics of the programs; explicit nominations alternate with those where an indication of the reason for the accusation is contained in the presupposive component of the statement. Conclusion. By framing annotations, it is shown how the semantic space of the talk show “Andrey Malakhov. Pryamoy efir” is arranged. Based on the comparison of texts, identification of their similarities and differences in different parameters, eight global speech actions used in the format of this program were identified. One of the most frequent speech actions is accusation. Modeling the frame “X blames Y-a for P” made it possible to determine the typical participants in communication, typical life situations, to generalize this information within the boundaries of the slots. It is obvious that the predicate “speech act of accusation” is of a conflicting nature. The filling of the slots “subject X”, “object Y”, “situation P – grounds for accusation” confirmed the conflicting charge of the talk show’s semantic space. The same appraisal nomination within the program can be ambivalent – correlated with the accuser and the accused, which “dilutes” the position of the talk show creators. Along with evaluative ambivalence, the publicity of the participants and their placement in the field of legal discourse increase the degree of conflict of the considered television genre.
48
Baluta, Halyna. "До проблеми ідентичності: «четвертий елемент» Дж. Фаулза". Актуальні проблеми духовності, № 22 (21 листопада 2021): 93–107. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i22.4530.
Повний текст джерелаАнотація:
У статтi зроблено спробу проаналiзувати структурну модель iдентичностi на матерiалi фiлософських есеїв сучасного британського мислителя Дж. Фаулза, який переглядає традицiйну фрейдистську модель психiчного, додає нову конструкцiю — категорiю немо. Немо трактується як анти-его, пiд впливом якого формується псевдоiдентичнiсть — форма психiчного захисту: «втеча вiд свободи». Свобода як екзистенцiйний вимiр iдентичностi аналiзується в контекстi розгляду категорiї Нiщо. Недолiком концепцiї Фрейда є її спрощенiсть, оскiльки в нiй вiдсутнiй екзистенцiйний фундамент. Також здiйснюється огляд iсторiї питання, рiзних варiантiв означення iдентичностi, сучасних фiлософських напрямiв, серед яких методологiя феноменологiчної й екзистенцiальної парадигм, використана в дослiдженнi. З. Фрейд розглядає ego своєрiдним стрижнем, навколо якого формується особистiсть (її iдентичнiсть); «Я» забезпечує безперервнiсть i послiдовнiсть поведiнки iндивiда на основi його бiологiчного та психологiчного досвiду. З. Фрейд трактував поняття «Я» функцiонально: як його базова функцiя мислиться функцiя захисту, її рiзнi форми, прояви. «Я» також може бути зосередженням тривоги внаслiдок зовнiшнiх викликiв, тиску несвiдомого та страху совiстi. Психоаналiтична модель iдентичностi є амбiвалентною, трактується як iнфантильне ego — результат внутрiшнього конфлiкту: впливу лiбiдо та системи заборон Над-Я. Водночас здатнiсть до продуктивного вирiшення внутрiшнiх конфлiктiв є неоднаковою. Опiр немо продукує демонстративнi аспекти особистостi — нарцисичне его. Нарцисизм, конформiзм — патологiчне вирiшення конфлiкту — у психоаналiзi є наближеним до концепту «втечi вiд немо» у фiлософiї Дж. Фаулза. «Там, де було Воно, повинно постати “Я”» — психоаналiтична максима, яка скеровує зусилля аналiтика в русло конституювання здорової iдентичностi, не ослабленої внутрiшнiми конфлiктами. Психоаналiтичнiй iнтерпретацiї ego протиставляється екзистенцiйне трактування, що виходить iз трансцендентальних передумов iдентичностi, розумiння її складної динамiчної природи. Тому втрата iдентичностi є наслiдком її соцiокультурного поглинання, «соцiального розчинення», деструктивностi, у чому вiдшукуються аналогiї з поширеною доктриною «втечi вiд свободи» Е. Фрома — синтезу елементiв психоаналiтичної традицiї й екзистенцiйних мотивiв.
49
Khrustaleva, Mariya A., та Arina A. Afanaseva. "Моделирование интегрального фрейма как способ выявления переводческих трудностей (на примере российского и испанского договоров аренды)". Cuadernos de Rusística Española 16 (30 грудня 2020): 237–49. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v16i0.10905.
Повний текст джерелаАнотація:
В настоящей статье предпринята попытка создания когнитивной модели двух концептов «договор аренды» и «contrato de arrendamiento», которая формируется в сознании переводящей личности на этапе предпереводческого анализа. В процессе построения интегрального фрейма учитывается специфика юридического дискурса. Через моделирование интегрального фрейма обоих концептов выявляются сходства и различия вербализующих их лексических элементов. Это позволяет сформировать категоризационно-концептуальную основу для понимания смысла исходного текста, а также проследить семантику документа, имеющегося в культуре языка перевода, что способствует процессу более грамотной и полной интерпретации. Выявленные различия в вербализации обозначенных концептов представляют собой потенциальные переводческие трудности, преодоление которых видится возможным при обращении как к сконструированной когнитивной модели, так и к дополнительной литературе на языке оригинала и перевода в рамках юридического дискурса.
50
Панков, Сергей. "Спасти доктора Фрейда". GEO, № 5 (215), май (2016): 106–15.
Знайти повний текст джерела